Використання енергії поживних речовин раціонів молодняком абердин-ангуської та волинської м'ясної порід при різних рівнях енергетичного живлення
Аналіз економічного ефекту підвищення вмісту обмінної енергії в раціонах молодняку м'ясних порід на 15% порівняно з існуючими нормами. Одержання додаткового прибутку на одну голову молодняку абердин-ангуської та волинської порід великої рогатої худоби.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.06.2014 |
| Размер файла | 58,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний аграрний університет
УДК 636.22-28.084.1
06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Використання енергії поживних речовин раціонів молодняком абердин-ангуської та волинської м`ясної порід при різних рівнях енергетичного живлення
Блюсюк Сергій Миколайович
Київ - 2003
Дисертацією є рукопис.
Дисертаційна робота виконана в Подільській державній аграрно-технічній академії Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Цвігун Анатолій Тимофійович, Подільська державна аграрно-технічна академія, проректор з післядипломної освіти та дорадництва, завідувач кафедри годівлі тварин та технології кормів
Офіційні опоненти
- доктор сільськогосподарських наук, професор Бурлака Віктор Анатолійович, Державний агроекологічний університет України, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин
- кандидат сільськогосподарських наук, доцент Столюк Василь Данилович, Національний аграрний університет, в. о. завідувача кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д. Пшеничного
Провідна установа - Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького Міністерства аграрної політики України, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, м. Львів
Захист відбудеться 24 квітня 2003 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.004.05 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041 м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041 м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, кімната 41.
Відзив на автореферат у двох примірниках, завірених печаткою, просимо надіслати на ім`я вченого секретаря спеціалізованої вченої ради
Автореферат розісланий 20 березня 2003 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, професор Поліщук В.П.
Анотації
Блюсюк С.М. Використання енергії поживних речовин раціонів молодняком абердин-ангуської та волинської м`ясної порід при різних рівнях енергетичного живлення. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Київ, Національний аграрний університет, 2002.
Дисертацію присвячено вивченню використання енергії поживних речовин бугайцями і теличками абердин-ангуської та волинської м`ясної порід від 8-ми до 18-місячного віку при різних рівнях енергетичного живлення.
Встановлено, що при підвищенні вмісту обмінної енергії в раціонах молодняку м`ясних порід на 15% порівняно з існуючими нормами збільшується її концентрація в сухій речовині раціонів на 3-6%, завдяки чому середньодобові прирости бугайців зростають на 13,1-21,5, теличок - на 9,7-21,5%. При цьому підвищується відкладення енергії в прирості бугайців на 15-36%, теличок - на 21-22% на 1 кг обмінної маси. За рахунок цього на одну голову абердин-ангуської породи одержано 31,77, волинської - 19,77 грн. додаткового прибутку.
Ключові слова: бугайці, телички, абердин-ангуська і волинська м`ясна породи, газообмін, обмін енергії, перетравність поживних речовин, продуктивність.
Блюсюк С.Н. Использование энергии питательных веществ рационов молодняком абердин-ангусской и волынской мясной пород при различных уровнях энергетического питания. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Киев, Национальный аграрный университет, 2002.
Повышенное на 15-20% содержание обменной энергии в рационах бычков абердин-ангусской породы способствует улучшению переваримости сухого и органического вещества на 2,2-6,7%. Бычки волынской породы лучше переваривают сухое вещество на 3,8-5,0%, а телки - на 1,7-4,0%. Животные лучше используют протеин, о чем свидетельствует усвоение азота рационов, которое увеличивается на 1,8-6,5%, а также лучше используют кальций, усвоение фосфора практически не зависит от уровня энергетического питания.
Повышенное содержание энергии в рационах практически не влияет на вентиляцию легких, потребление кислорода, выделение углекислоты газа и теплопродукцию в абсолютном выражении. Но происходит снижение теплопродукции в расчете на единицу обменной массы молодняка с повышением уровня энергетического питания, что обусловливает большее на 14-31% отложение энергии в приросте. Вентиляция легких у телок волынской породы выше на 7,0-16,1%, теплопродукция - на 13-17% в расчете на единицу обменной массы тела по сравнению с бычками.
У бычков абердин-ангусской породы чистая энергия прироста при повышении содержания энергии в рационах повышается на 8,9-26,1%. Телки, по сравнению с бычками, откладывают на 7-15% меньше энергии в приросте при более высокой теплопродукции и непродуктивных потерях. При повышении уровня обменной энергии на 15% приросты живой массы бычков возрастают на 13,1-21,5%, телок - на 9,7-21,5%, а увеличение энергии на 20% способствует повышению продуктивности на 15-19%.
С повышением на 15% уровня энергетического питания животные абердин-ангусской породы на 2-4% меньше используют обменной энергии на 1 кг прироста живой массы, а волынской мясной - одинаково с теми, которых кормили по нормам. При этом уменьшаются затраты переваримого протеина у молодняка абердин-ангусской породы на 6,1-8,3%, волынской - на 0,6-1,3%. Максимальное снижение себестоимости единицы прироста наблюдается при скармливании рационов с повышенным на 15% уровнем обменной энергии. При этом на одну голову абердин-ангусского молодняка получено 31,77, а волынского - 19,77 грн. дополнительного дохода.
Доказано, что для лучшего роста молодняка абердин-ангусской и волынской мясной пород от 8-ми до 18-месячного возраста уровень кормления надо повышать на 15% по сравнению с существующими нормами, которые следует пересмотреть.
Ключевые слова: бычки, телки, абердин-ангусская и волынская мясная породы, газообмен, обмен энергии, переваримость питательных веществ, продуктивность.
Blyusyuk S.M. Usage of energy of nutritious substances of rations young cattle of aberdeen-angus and volynskaya meat breeds at various levels of power nutrition. - The manuscript.
Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.02.02 - animal feeding and technology of forages. - Kiev, National agrarian university, 2002.
The thesis is devoted to study of usage of energy of nutritious substances bull-calfs and heifers and aberdeen-angus and volynskaya meat breeds from 8 to 18-month's age at various levels of power nutrition. Is proved, that at rising of the contents of metabolic energy in rations young cattle of meat breeds on 15% compared with the existing norms its concentration in dry substance of rations by 3-6% is enlarged, due to what daily average bull-calfs grow on 13,1-21,5, heifers - on 9,7-21,5%. Thus the postponement of energy in an incremental value bull-calfs on 15-36%, heifers on 21-22% in calculation on 1 kg of metabolic mass a skew field. At the expense of it on one head of aberdeen-angus breed is obtained 31,77, volynskaya meat - 19,77 grn. padding income.
Keywords: bull-calfs, heifers, aberdeen-angus and volynskaya meat breeds, gaseous exchange, exchange of energy, digest of nutritious substances, efficiency.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Рівень енергетичного живлення тварин визначається багатьма факторами, зокрема їх продуктивністю, фізіологічним станом, умовами утримання, типом годівлі, концентрацією енергії, поживних і біологічно активних речовин у кормах. Численними дослідженнями встановлено, що продуктивність на 50-60% зумовлена енергетичним рівнем раціонів (Заболотнов Л., 1987; Блекстер К., 1982; Энсмингер М. и др., 1990; Grummer R., 1993). При підвищенні концентрації енергії в сухій речовині раціонів загальна потреба тварин у ній знижується (Томмэ М., 1949; Гоффман Л., Шиманн Р., 1978; Гаганов А., 1985; Trenkle A., Hentges E., 1985; Богданов Г., 1990; Цвігун А., 1993).
Широке використання в господарствах імпортних абердин-ангуської, герефордської, симентальської м`ясної, лімузинської і вітчизняних волинської, поліської, української м`ясних порід великої рогатої худоби дало можливість значно збільшити виробництво яловичини, покращити її якість. Однак, недостатньо вивченим залишається визначення потреби молодняку в енергії, поживних та біологічно активних речовинах, що не дає змоги ефективно використовувати корми та генетичний потенціал тварин. Тому актуальним є дослідження впливу різних рівнів та концентрації обмінної енергії в кормах раціонів на продуктивність, перетравність поживних речовин, метаболічні процеси в тканинах тварин різних порід м`ясної худоби.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно програми Міністерства агропромислового комплексу України "Розробити та запровадити норми і раціони годівлі молодняку м'ясної худоби різних типів та порід для Західного Лісостепу України" (номер держреєстрації 0198UO05240), яка рішенням Науково-технічної ради Міністерства агропромислового комплексу України від 24 грудня 1998 р. та наказом Міністра агропромислового комплексу України №258 від 8 липня 1999 р. "Про поліпшення організаторської роботи по створенню галузі спеціалізованого м'ясного скотарства в Україні" визнана однією з пріоритетних. Проведені дослідження є частиною наукової теми "Вивчення зоотехнічних, фізіолого-біохімічних та екологічних аспектів оцінки і використання кормів в напрямку вдосконалення системи повноцінної годівлі тварин при виробництві яловичини", що виконується співробітниками кафедри годівлі тварин та технології кормів Подільської державної аграрно-технічної академії.
Мета і завдання досліджень. Мета досліджень: вивчити перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію та фосфору, особливості газообміну і використання енергії кормів молодняком абердин-ангуської та волинської м`ясної порід від 8-ми до 18-місячного віку залежно від рівня енергетичного живлення.
Для досягнення поставленої мети ставилися такі завдання:
- вивчити перетравність поживних речовин кормів у молодняку абердин-ангуської та волинської м`ясної порід при різних рівнях енергетичного живлення;
- дослідити баланс азоту, кальцію та фосфору в організмі бугайців;
- вивчити особливості газоенергетичного обміну у бугайців та теличок;
- проаналізувати розподіл енергії в організмі піддослідного молодняку;
- встановити особливості росту та продуктивності тварин м`ясних порід від 8-ми до 18-місячного віку;
- провести зоотехнічну, економічну та виробничу оцінку результатів досліджень.
Об`єкт досліджень. Бугайці і телички абердин-ангуської та волинської м`ясної порід від відлучення до 18-місячного віку.
Предмет досліджень. Перетравність поживних речовин, показники газообміну, балансу енергії, азоту, кальцію, фосфору, продуктивність піддослідних тварин.
Методи досліджень. Поставлені в роботі завдання вирішувалися з використанням зоотехнічних (продуктивність), фізіологічних (перетравність поживних речовин, газообмін, баланс енергії, азоту, кальцію, фосфору), статистичних (обробка дослідних даних), аналітичних (огляд літератури, узагальнення результатів) методів досліджень та виробничої апробації одержаних результатів.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію і фосфору, особливості газоенергетичного обміну, розподілу та використання енергії в організмі бугайців і теличок абердин-ангуської та волинської м`ясної порід від 8-ми до 18-місячного віку при різних рівнях енергетичного живлення.
Отримано нові дані про оптимальний вміст обмінної енергії в раціонах молодняку м`ясної худоби. Встановлено, що при підвищенні її рівня на 15% за рахунок високоенергетичних концентрованих кормів покращується перетравність органічних речовин, засвоєння азоту та кальцію кормів, знижуються втрати енергії з калом, сечею, теплопродукцією та підвищується ефективність використання її в організмі.
Практичне значення роботи. Проведеними дослідженнями уточнено потребу молодняку абердин-ангуської та волинської м'ясної порід в обмінній енергії. Встановлено, що в розрахунку на 100 кг живої маси бугайців абердин-ангуської породи від відлучення до 18-місячного віку необхідно в середньому 21,45 МДж, теличок - 35,44, волинської м`ясної - відповідно 30,01 та 35,18 МДж обмінної енергії, що перевищує середні дані норм ВАСГНІЛ (1985). При цьому на 1 кг приросту живої маси тварини на 8% менше витрачають обмінної енергії, на 6% - перетравного протеїну; собівартість приросту живої маси знижується на 0,5-1,8%.
Результати досліджень використані при розробці норм годівлі молодняку худоби м`ясних порід та типів, які затверджені рішенням секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України та рекомендовані для практичного впровадження. Одержані результати використовуються в господарствах науково-виробничого об`єднання "М`ясне скотарство Поділля" та навчальному процесі зооінженерних факультетів вищих навчальних закладів аграрної освіти.
Особистий внесок здобувача полягає у підборі та опрацюванні літератури, освоєнні методів досліджень, організації та проведенні науково-господарських, фізіологічних і виробничих дослідів, біометричному опрацюванні, аналізі та інтерпретації одержаних результатів, написанні та підготовці дисертаційної роботи до захисту. Розподіл особистого внеску: 90% - здобувач, 10% - доцент кафедри годівлі тварин та технології кормів Подільської державної аграрно-технічної академії М.Г. Повозніков.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на кафедрі годівлі тварин та технології кормів і наукових конференціях Подільської державної аграрно-технічної академії (1999-2002рр.); засіданнях науково-технічної ради Міністерства аграрної політики (1999-2001рр.); засіданнях ради науково-виробничого об`єднання "М`ясне скотарство Поділля" (1999-2002рр.); міжнародній конференції "Наукова концепція переходу ферм України на енергоресурсозберігаючі технології виробництва рентабельного молока і яловичини" у Білоцерківському державному аграрному університеті (2000р.); міжнародній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження С.З. Гжицького у Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького (2000р.); науково-практичній конференції "Перспективи розвитку м`ясного скотарства в Хмельницькій області" у м. Хмельницький (2000р.); ІІІ міжнародному симпозіумі "Україна - Австрія. Сільське господарство: наука і практика" у Чернівецькому державному університеті ім. Ю. Федьковича (2000р.); міжнародній та міжвузівській науково-практичних конференціях у Вінницькому державному аграрному університеті (2000, 2002рр.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в одинадцяти статтях у фахових виданнях, двох тезах конференцій та двох рекомендаціях.
Структура та об'єм роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів досліджень та їх обговорення, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел та додатків. Загальний об'єм дисертації з додатками 206 сторінок, основна частина викладена на 157 сторінках машинописного тексту, містить 43 таблиці, 21 рисунок. Список використаної літератури нараховує 340 джерел, додатки наведені на 49 сторінках.
Матеріал і методика досліджень
молодняк енергія раціон худоба
Науково-господарські досліди проводили методом аналогічних груп (Овсянников А.И.,1976 і ін.) протягом 1998-2000 рр. в СГК ім. Лесі Українки Славутського району Хмельницької обл. і ТОВ "Агрофірма ім. Мічуріна" Хмільницького району Вінницької обл. згідно схеми, наведеної в табл. 1, виробничу перевірку - у СТОВ "Агрофірма "Копачівська" Деражнянського району Хмельницької обл. у 2001-2002 рр.
Зміни живої маси молодняку визначали за даними щомісячних індивідуальних зважувань, витрати кормів - на основі групового обліку.
На фоні науково-господарських дослідів проведено чотири серії фізіологічних балансових та респіраційних досліджень у зимовий та літній періоди. Для проведення фізіологічних дослідів відбирали по три бугайці та три телиці з кожної групи. Підготовчий період тривав 5-7 днів, перехідний - 3, обліковий - 7-8.
У науково-господарських дослідах молодняк утримували безприв`язно, групами по 9-10 голів, а в період фізіологічних - на прив`язі. Годували тварин двічі на день - вранці та ввечері. Напування проводилося із автонапувалок.
Облік спожитих кормів у науково-господарських дослідах був груповим, у фізіологічних - індивідуальним. Хімічний склад кормів і калу вивчали згідно загальноприйнятих в зоотехнії методик, що викладені в інструкції для лабораторій агрохімічної служби (1982) та рекомендаціях ВАСГНІЛ (1985).
Газоенергетичний обмін вивчали в респіраційних дослідах "масковим" методом (Кімаковський В.І., 1985; Надальяк Е.А., 1986; Цвігун А.Т., 1993). Хімічний склад повітря визначали в газоаналізаторі ГХП-100.
Біометричну обробку результатів досліджень проводили за Е.К. Меркурьевою (1983), різницю вважали вірогідною при р>0,95 (*); р>0,99 (**).
Економічний аналіз одержаних даних проводили розрахунковим методом.
Таблиця 1. Схема науково-господарських дослідів
|
Група |
Порода |
Стать |
Кількість тварин |
Періоди досліду |
||
|
підготовчий (29/32 днів)Х |
обліковий (277/278 днів)Х |
|||||
|
Перший дослід |
||||||
|
І - контрольна |
абердин-ангуська |
бугайці |
9 |
ОР (основний раціон) |
ОР (обмінна енергія за нормами ВАСГНІЛ, 1985) |
|
|
телички |
9 |
|||||
|
ІІ - дослідна |
бугайці |
9 |
ОР |
ОР + 5% обмінної енергії ХХ |
||
|
телички |
9 |
|||||
|
ІІІ - дослідна |
бугайці |
9 |
ОР |
ОР + 10% обмінної енергії ХХ |
||
|
телички |
9 |
|||||
|
ІV - дослідна |
бугайці |
9 |
ОР |
ОР + 15% обмінної енергії ХХ |
||
|
телички |
9 |
|||||
|
V - дослідна |
бугайці |
9 |
ОР |
ОР + 20% обмінної енергії ХХ |
||
|
телички |
9 |
|||||
|
Другий дослід |
||||||
|
І - контрольна |
волинська м`ясна |
бугайці |
10 |
ОР |
ОР (обмінна енергія за нормами ВАСГНІЛ, 1985) |
|
|
телички |
10 |
|||||
|
ІІ - дослідна |
бугайці |
10 |
ОР |
ОР + 15% обмінної енергії ХХ |
||
|
телички |
10 |
|||||
|
ІІІ - дослідна |
бугайці |
10 |
ОР |
ОР + 20% обмінної енергії ХХ |
||
|
телички |
10 |
|||||
|
Примітка: Х - в чисельнику - перший дослід, в знаменнику - другий; ХХ - за рахунок злакової дерті. |
Результати досліджень
Використання кормів молодняком протягом дослідів
Годівля піддослідних тварин. Молодняку згодовували корми, вироблені в господарствах, де проводили досліди. Для балансування раціонів за мінеральним складом використовували сіль кухонну, діамонійфосфат, динатрійфосфат, сірку елементарну, солі недостаючих мікроелементів.
У першому досліді в структурі зимових раціонів тварин контрольної групи грубі корми займали 25-28%, соковиті - 40-44, концентровані - 29-32%. Підвищення рівня енергетичного живлення тварин дослідних груп здійснювали за рахунок збільшення частки концентрованих та зменшення грубих і соковитих кормів. Рівень годівлі бугайців контрольної групи складав 2,5-2,9, теличок - 2,8-3,2 кг сухої речовини на 100 кг живої маси (табл. 2).
Із збільшенням рівня обмінної енергії в раціонах на 3,5-8,7% зростало споживання тваринами сухої речовини кормів. Влітку тенденція була аналогічною. Молодняк волинської м`ясної породи більше споживав сухої речовини в розрахунку на одиницю живої маси, порівняно з тваринами абердин-ангуської, в середньому на 8-10% при аналогічному підвищенні у дослідних групах.
Енергопротеїнове відношення (ЕПВ) в раціонах молодняку першої групи абердин-ангуської породи складало 111-124 МДж/кг, другої - було більшим на 1,6-1,8%, третьої - на 1,7-3,6, четвертої - на 3,6-4,4 та п`ятої - на 4,5-7,0%. В раціонах тварин дослідних груп волинської м`ясної породи ЕПВ перевищувало контроль на 1,6-4,4%.
Таблиця 2. Споживання тваринами сухої речовини, обмінної енергії та перетравного протеїну в розрахунку на 100 кг живої маси, min-max
|
Показник |
Абердин-ангуська порода |
Волинська м`ясна порода |
|||||||
|
Групи |
|||||||||
|
I |
II |
III |
IV |
V |
I |
II |
III |
||
|
Зимовий період |
|||||||||
|
Суха речовина, кг |
2,5-3,2 |
2,6-3,2 |
2,7-3,3 |
2,7-3,3 |
2,6-3,4 |
2,9-3,4 |
3,1-3,6 |
3,1-3,8 |
|
|
Обмінна енергія, МДж |
24,4-31,0 |
25,7-31,1 |
26,5-32,3 |
26,7-33,5 |
26,4-35,1 |
25,7-31,4 |
28,4-34,8 |
28,9-36,8 |
|
|
Перетравний протеїн, г |
218-273 |
224-271 |
228-275 |
227-284 |
222-288 |
201-255 |
221-280 |
223-294 |
|
|
ЕПВ, МДж/кг |
111-114 |
113-116 |
115-118 |
115-119 |
116-122 |
124-127 |
126-128 |
126-129 |
|
|
Літній період |
|||||||||
|
Суха речовина, кг |
2,2-2,8 |
2,3-2,8 |
2,3-2,8 |
2,2-2,8 |
2,3-2,8 |
2,3-2,6 |
2,4-2,7 |
2,4-2,8 |
|
|
Обмінна енергія, МДж |
22,4-27,6 |
23,4-28,0 |
23,5-28,9 |
23,6-29,0 |
24,3-29,9 |
22,3-24,2 |
23,7-26,4 |
24,3-27,3 |
|
|
Перетравний протеїн, г |
184-224 |
187-223 |
186-226 |
182-224 |
186-228 |
196-215 |
204-232 |
205-238 |
|
|
ЕПВ, МДж/кг |
122-124 |
124-125 |
126-128 |
127-129 |
128-131 |
111-114 |
114-117 |
115-119 |
Одночасно із збільшенням вмісту енергії в раціонах підвищувалася її концентрація в сухій речовині. Взимку збільшення обмінної енергії на 5% зумовило підвищення концентрації на 1-2%; 10 - на 3; 15 - на 3-4; 20 - на 4,5-5%, а в літній період - відповідно на 1%; 2,9-4; 3,5-6 та 4,2-7% в обох дослідах (табл. 3).
Питома вага протеїну і жиру в сухій речовині не залежала від вмісту енергії в раціонах тварин. При цьому, як у першому, так і в другому дослідах, частка клітковини знижувалася, а безазотистих екстрактивних речовин - дещо зростала.
Таблиця 3. Концентрація енергії та поживних речовин в сухій речовині раціонів, min-max
|
Показник |
Абердин-ангуська порода |
Волинська м`ясна порода |
|||||||
|
Групи |
|||||||||
|
I |
II |
III |
IV |
V |
I |
II |
III |
||
|
Обмінна енергія, МДж |
9,6-10,2 |
9,7-10,3 |
9,9-10,5 |
10,0-10,6 |
10,1-10,8 |
9,0-9,8 |
9,3-10,1 |
9,4-10,2 |
|
|
Кормові одиниці |
0,80-0,86 |
0,83-0,88 |
0,85-0,91 |
0,88-0,93 |
0,90-0,96 |
0,70-0,85 |
0,76-0,90 |
0,78-10,2 |
|
|
Сирий протеїн, % |
11,8-13,8 |
11,8-13,7 |
11,8-13,6 |
11,8-13,7 |
11,8-13,6 |
10,9-14,1 |
10,9-13,7 |
11,0-13,7 |
|
|
Сирий жир, % |
2,6-3,4 |
2,6-3,4 |
2,6-3,4 |
2,7-3,5 |
2,7-3,5 |
2,3-2,7 |
2,3-2,7 |
2,3-2,7 |
|
|
Сира клітковина, % |
24,9-27,3 |
24,2-26,3 |
23,3-25,5 |
22,7-24,9 |
22,1-24,0 |
23,8-27,6 |
21,7-25,2 |
20,9-24,6 |
|
|
БЕР, % |
49,0-53,6 |
50,2-54,5 |
51,3-55,7 |
52,4-56,2 |
53,3-56,9 |
50,6-54,9 |
53,2-57,0 |
53,9-57,5 |
Вміст мінеральних елементів та вітамінів у раціонах піддослідних тварин знаходився у межах орієнтовних норм із несуттєвими коливаннями між групами.
Перетравність поживних речовин. В зимовий період, з підвищенням енергетичного живлення, бугайці абердин-ангуської породи краще перетравлювали суху речовину кормів і найвищою була перетравність у тварин п`ятої групи (на 6,7% від контролю) при Р>0,95. Суттєва різниця відмічена за перетравністю протеїну і жиру у бугайців четвертої та п`ятої, клітковини - п`ятої, БЕР - третьої-п`ятої груп (табл. 4).
Бугайці дослідних груп волинської м'ясної породи краще перетравлювали протеїн на 6,0-6,3%, жир - на 3,3-4,5, клітковину - на 2,4-3,2% порівняно з контролем (Р>0,95). Телиці дещо гірше перетравлювали органічні речовини порівняно з бугайцями, але спостерігалося підвищення перетравності тваринами дослідних груп порівняно з контрольними аналогами. Про перетравність поживних речовин раціонів молодняком у літній період, де картина була аналогічна зимовому, свідчить рис. 1.
Таблиця 4. Перетравність поживних речовин молодняком у зимовий період, %; M ± m, n = 3
|
Група |
Суха речовина |
Органічні речовини |
||||
|
протеїн |
жир |
клітковина |
БЕР |
|||
|
Бугайці абердин-ангуської породи |
||||||
|
І |
70,0±0,29 |
69,8±0,43 |
65,6±0,54 |
64,7±0,92 |
75,8±0,54 |
|
|
ІІ |
71,7±0,83 |
70,5±0,79 |
66,5±0,59 |
65,3±0,73 |
77,3±0,97 |
|
|
ІІІ |
74,5±0,69* |
72,8±1,01 |
68,4±0,62 |
67,7±0,54 |
79,7±0,68* |
|
|
IV |
72,2±0,78* |
72,2±0,83* |
69,3±0,64* |
68,1±0,73 |
75,2±0,99* |
|
|
V |
76,7±0,37* |
74,2±0,41* |
69,5±0,64* |
69,2±0,50* |
81,1±0,83* |
|
|
Бугайці волинської м'ясної породи |
||||||
|
І |
65,9±0,44 |
60,6±2,87 |
61,4±1,35 |
61,5±0,60 |
71,5±0,44 |
|
|
ІІ |
69,7±0,58 |
66,6±0,85 |
64,7±0,63 |
63,9±0,65 |
74,8±1,42* |
|
|
ІІІ |
70,9±0,48* |
66,9±1,08 |
65,9±0,79* |
64,7±0,31* |
75,6±0,48* |
|
|
Телички волинської м'ясної породи |
||||||
|
І |
66,7±0,22 |
61,6±0,19 |
61,5±0,46 |
60,9±0,36 |
71,3±0,39 |
|
|
ІІ |
68,4±0,22* |
64,9±0,77* |
63,6±0,28* |
62,8±0,37* |
73,7±0,60* |
|
|
ІІІ |
69,7±0,41* |
65,4±0,61* |
64,9±0,78* |
63,9±0,39* |
73,9±0,67* |
Кореляційний аналіз показав, що рівень обмінної енергії в зимових та літніх раціонах має тісний зв`язок із перетравністю сухої речовини (r = +0,702-0,944). Аналогічно корелює перетравність клітковини, за винятком бугайців абердин-ангуської породи в літній період. Кореляція перетравності тваринами протеїну і жиру з вмістом енергії у раціонах знаходилася на рівні r = +0,519-0,872, БЕР - r = +0,641-0,867.
Баланс азоту, кальцію та фосфору. При більшому на 2,7-6,3% споживанні азоту з раціонами у зимовий період бугайці третьої-п`ятої груп абердин-ангуської породи на 30,8-43,8% краще засвоювали його порівняно з контролем (табл. 5).
Тварини волинської м`ясної породи також краще використовували азот кормів при збільшенні рівня енергетичного живлення. Влітку його доступність для тварин контрольної групи була вищою порівняно з зимовим періодом на 1-2%, а дослідних - на 1,5-3% порівняно з контролем. Як і в зимовий період, відмічена тенденція до покращення засвоєння азоту кормів організмом бугайців із збільшенням рівня їх енергетичного живлення.
Таблиця 5. Баланс азоту в організмі бугайців, г; M ± m, n = 3
|
Група |
Зимовий період, вік 13-14 місяців |
Літній період, вік 17-18 місяців |
|||||
|
спожито |
всмокталося |
утрималося в тілі |
спожито |
всмокталося |
утрималося в тілі |
||
|
Абердин-ангуська порода |
|||||||
|
I |
180,0±1,04 |
125,6±0,77 |
30,8±0,81 |
207,5±0,21 |
141,7±1,21 |
37,2±0,83 |
|
|
II |
181,1±0,68 |
127,6±1,43 |
30,6±1,09 |
205,0±0,69 |
143,5±2,87 |
39,6±0,46 |
|
|
III |
184,9±2,60 |
134,6±1,89* |
40,3±1,09* |
209,0±0,36 |
148,2±1,07 |
41,0±1,16 |
|
|
IV |
191,4±0,54 |
138,2±1,58* |
43,1±1,20* |
211,2±0,68 |
152,3±0,62* |
42,83±1,45* |
|
|
V |
188,5±3,31 |
141,5±1,11** |
44,3±0,60* |
216,0±0,57 |
154,4±0,97* |
42,5±1,03* |
|
|
Волинська м'ясна порода |
|||||||
|
I |
168,5±0,35 |
109,1±0,96 |
26,1±0,83 |
217,3±0,54 |
142,8±2,24 |
31,5±0,86 |
|
|
II |
188,2±0,57 |
125,9±1,08** |
32,5±0,86* |
240,5±0,49 |
163,3±1,10* |
39,9±1,41* |
|
|
III |
194,8±0,15 |
131,9±1,53** |
33,9±0,75* |
245,7±1,86 |
168,8±3,89* |
43,2±1,70* |
При однаковому споживанні кальцію в зимовий період першого досліду краще його використовували тварини дослідних груп, особливо четвертої і п`ятої (на 16,3 та 15,1%) при Р>0,95, а влітку - третьої-п`ятої - на 4,0-7,8% порівняно з аналогами контрольної групи (рис.2).
Другий дослід підтвердив цю закономірність.
Використання фосфору організмом бугайців абердин-ангуської і волинської м`ясної порід незначно коливалося між групами і практично не залежало від рівня енергетичного живлення піддослідних тварин.
Легеневий газообмін і використання енергії поживних речовин
Газоенергетичний обмін є інтегральним показником обміну речовин, оскільки його інтенсивність визначається активністю всіх інших процесів організму.
В зимовий період вентиляція легенів у розрахунку на 1 кг обмінної маси бугайців абердин-ангуської породи третьої-п`ятої груп була вищою на 12,9-30,4% (Р>0,95) відносно контролю при збільшенні споживання ними кисню на 4,2-6,0%. Це відбулося за рахунок підвищення частоти дихання на 28-32%. Глибина дихання у тварин дослідних груп була меншою на 16,8-28,4% відносно контролю. При цьому у тварин всіх дослідних груп теплопродукція у розрахунку на 1 кг обмінної маси була меншою відповідно на 1,6; 2,6; 8,4 (Р>0,95) та 2,6% (Р>0,95), ніж у контрольних (табл. 6).
Таблиця 6. Показники газообміну бугайців абердин-ангуської породи в розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла; M ± m, n = 3
|
Показник |
Групи |
|||||
|
I |
II |
III |
IV |
V |
||
|
Зимовий період, вік 13-14 місяців |
||||||
|
Вентиляція легенів, л/год |
51,66±2,46 |
52,30±2,75 |
58,33±2,14 |
52,45±4,32 |
67,37±5,20* |
|
|
Спожито О 2, л/год |
2,14±0,03 |
2,27±0,03 |
2,20±0,02 |
2,07±0,01 |
2,23±0,01 |
|
|
Виділено СО 2, л/год |
2,05±0,06 |
1,89±0,07 |
2,07±0,12 |
1,92±0,08 |
1,89±0,02* |
|
|
Дихальний коефіцієнт |
0,93±0,03 |
0,84±0,04 |
0,94±0,06 |
0,93±0,04 |
0,85±0,01* |
|
|
Кисневий індекс, мл/л |
30,54±0,69 |
37,71±3,85 |
29,50±1,24 |
30,28±2,28 |
27,88±1,06* |
|
|
Глибина дихання, л |
4,39±0,35 |
3,54±0,37 |
3,49±0,18* |
3,42±0,19* |
3,76±0,19 |
|
|
Частота дихання, раз/хв |
21±1,87 |
22±0,30 |
27±0,62* |
26±1,66* |
28±2,14 |
|
|
Теплопродукція, кДж/год |
46,63±0,42 |
45,91±0,43 |
45,44±0,15 |
43,00±0,27* |
45,44±0,10* |
|
|
Літній період, вік 17-18 місяців |
||||||
|
Вентиляція легенів, л/год |
43,34±2,64 |
47,27±0,95 |
43,14±2,91 |
43,07±1,24 |
49,04±1,78 |
|
|
Спожито О 2, л/год |
1,80±0,08 |
2,09±0,03 |
2,07±0,03 |
1,67±0,16 |
2,01±0,02 |
|
|
Виділено СО 2, л/год |
1,75±0,08 |
1,64±0,11 |
1,48±0,05 |
1,38±0,07 |
1,84±0,02 |
|
|
Дихальний коефіцієнт |
0,97±0,01 |
0,79±0,07 |
0,72±0,03 |
0,83±0,05 |
0,92±0,01 |
|
|
Кисневий індекс, мл/л |
41,71±1,45 |
43,83±1,36 |
49,31±3,42 |
38,48±3,18 |
41,12±1,21 |
|
|
Глибина дихання, л |
3,43±0,16 |
4,02±0,17 |
3,45±0,14 |
3,35±0,23 |
3,76±0,12 |
|
|
Частота дихання, раз/хв |
21±2,25 |
19±0,51 |
20±1,61 |
23±1,22 |
23±1,44 |
|
|
Теплопродукція, кДж/год |
42,57±0,25 |
41,90±0,14 |
40,92±0,39 |
40,08±0,21* |
41,72±0,31* |
В літній період за вентиляцією легенів, частотою і глибиною дихання коливання між групами були незначними, але у тварин дослідних груп теплопродукція в розрахунку на одиницю обмінної маси була меншою на 2-6% порівняно з контролем.
У бугайців волинської м'ясної породи за показниками газообміну в зимовий період вірогідної різниці не відмічено. З підвищенням рівня енергетичного живлення молодняку теплопродукція знизилася на 1,2-2,3% порівняно з контролем, а в літній період вона була практично на одному рівні у тварин усіх груп (табл. 7).
Телички в зимовий період, за рахунок підвищення частоти дихання, більше споживали кисню порівняно з бугайцями; у них на 8,2-13,8% була кращою вентиляція легенів. Теплопродукція в розрахунку на 1 кг обмінної маси була більшою на 13-17%. Аналогічна тенденція спостерігалася влітку. У тварин першої групи вентиляція легенів була на рівні 43,93 л/год, у ровесниць другої - дещо більшою, тоді як третьої - меншою. Тварини другої і третьої груп відповідно на 1,3 та 0,6% більше споживали кисню відносно контролю (р>0,95). Теплопродукція в розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла була меншою у теличок дослідних груп порівняно з контролем (р<0,95).
Отже, підвищення рівня енергетичного живлення молодняку практично не вплинуло на вентиляцію легенів, сприяло деякому підвищенню споживання кисню та виділення вуглекислоти з організму тварин. Частота і глибина дихання коливалися незначно. У теличок в середньому на 13-17% була вищою теплопродукція у зимовий та 13,5-16 - в літній період, порівняно з бугайцями, чим пояснюються менші їх середньодобові прирости при однакових рівнях енергетичного живлення.
Таблиця 7. Показники газообміну молодняку волинської м'ясної породи в розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла; M ± m, n = 3
|
Показник |
Бугайці |
Телички |
|||||
|
Групи |
|||||||
|
I |
II |
III |
I |
II |
III |
||
|
Зимовий період, вік 13-14 місяців |
|||||||
|
Вентиляція легенів, л/год |
50,79±0,23 |
49,99±0,95 |
49,78±3,25 |
54,36±6,06 |
53,85±1,85 |
57,83±0,63 |
|
|
Спожито О 2, л/год |
2,19±0,04 |
2,16±0,02 |
1,90±0,17 |
2,52±0,03 |
2,43±0,02 |
2,53±0,05 |
|
|
Виділено СО 2, л/год |
1,86±0,05 |
1,83±0,02 |
1,74±0,16 |
2,06±0,09 |
2,12±0,08 |
2,15±0,07 |
|
|
Дихальний коефіцієнт |
0,85±0,02 |
0,85±0,00 |
0,91±0,01* |
0,82±0,05 |
0,87±0,04 |
0,85±0,04 |
|
|
Кисневий індекс, мл/л |
43,93±1,37 |
43,67±0,61 |
38,30±3,07 |
47,46±4,32 |
44,84±1,31 |
42,48±0,44 |
|
|
Глибина дихання, л |
3,71±0,06 |
3,42±0,17 |
3,74±0,32 |
3,72±0,15 |
3,29±0,12 |
3,38±0,21 |
|
|
Частота дихання, раз/хв |
20±0,59 |
20±0,54 |
19±1,55 |
18±1,81 |
21±0,54 |
23±1,58 |
|
|
Теплопродукція, кДж/год |
44,52±0,76 |
43,98±0,41 |
43,89±0,21 |
50,84±0,15 |
49,65±0,31* |
51,49±0,60 |
|
|
Літній період, вік 17-18 місяців |
|||||||
|
Вентиляція легенів, л/год |
43,47±4,33 |
46,74±3,48 |
32,76±12,1 |
43,93±3,31 |
47,75±1,38 |
39,13±0,35 |
|
|
Спожито О 2, л/год |
1,56±0,18 |
1,82±0,20 |
1,81±0,19 |
1,55±0,03 |
1,57±0,02 |
1,56±0,01 |
|
|
Виділено СО 2, л/год |
1,45±0,20 |
1,50±0,04 |
1,62±0,12 |
1,46±0,06 |
1,44±0,03 |
1,56±0,04 |
|
|
Дихальний коефіцієнт |
0,92±0,02 |
0,85±0,09 |
0,92±0,08 |
0,95±0,06 |
0,92±0,03 |
1,00±0,03 |
|
|
Кисневий індекс, мл/л |
35,93±2,07 |
38,87±2,38 |
38,97±3,24 |
35,84±2,94 |
32,85±0,72 |
39,81±0,46 |
|
|
Глибина дихання, л |
3,20±0,20 |
3,48±0,23 |
3,43±0,19 |
3,13±0,11 |
3,48±0,30 |
3,72±0,09* |
|
|
Частота дихання, раз/хв |
22±1,89 |
22±1,53 |
24±1,36 |
21±2,19 |
23±2,72 |
17±0,41 |
|
|
Теплопродукція, кДж/год |
40,59±1,30 |
41,16±0,03 |
40,99±0,36 |
46,48±0,19 |
46,81±0,17 |
47,47±0,26 |
Баланс та розподіл енергії в організмі. В зимовий період бугайці дослідних груп абердин-ангуської породи споживали на 1,1-4,3% більше валової енергії з раціонами у розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла порівняно з контролем (табл. 8).
Таблиця 8. Розподіл енергії в організмі бугайців абердин-ангуської породи в розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла, кДж; M ± m, n = 3
|
Показник |
Групи |
|||||
|
I |
II |
III |
IV |
V |
||
|
Зимовий період, вік 13-14 місяців |
||||||
|
Валова енергія раціону |
2044±6,6 |
2067±4,5 |
2112±7,1 |
2131±17,1 |
2082±6,1 |
|
|
Перетравна енергія |
1412±7,3 |
1470±11,3 |
1546±20,2* |
1512±25,0 |
1554±12,6* |
|
|
Обмінна енергія |
1299±13,84 |
1297±7,37 |
1302±7,09 |
1254±10,16 |
1318±2,16 |
|
|
Чиста енергія приросту |
180±10,08 |
196±6,74 |
211±8,58* |
218±14,08* |
227±4,48* |
|
|
Теплопродукція (ТП) |
1119±10,0 |
1101±10,5 |
1086±6,13* |
1036±4,08* |
1090±2,42* |
|
|
Чиста енергія |
512±10,29 |
529±6,94 |
543±9,19* |
551±14,35* |
561±4,71* |
|
|
Чиста енергія підтримання |
332±0,27 |
332±0,27 |
331±0,82 |
332±0,27 |
333±0,0 |
|
|
Прирощення теплопродукції |
605±14,74 |
572±16,51 |
542±10,37* |
485±18,28* |
529±7,08* |
|
|
Літній період, вік 17-18 місяців |
||||||
|
Валова енергія раціону |
2068±16,2 |
2004±15,3* |
1983±9,4 |
1919±13,5* |
1943±2,6* |
|
|
Перетравна енергія |
1485±17,1 |
1465±28,5 |
1490±13,7 |
1447±16,6 |
1473±9,36 |
|
|
Обмінна енергія |
1195±1,09 |
1188±6,24 |
1194±11,4 |
1200±12,1 |
1240±8,11* |
|
|
Чиста енергія приросту |
174±6,28 |
182±6,54 |
211±3,03* |
238±9,71* |
247±8,04* |
|
|
Теплопродукція |
1021±5,91 |
1005±3,3* |
982±9,39* |
961±5,17* |
993±1,25* |
|
|
Чиста енергія |
512±6,54 |
522±6,74 |
551±3,03* |
580±9,89* |
589±8,24* |
|
|
Чиста енергія підтримання |
338±0,27 |
338±0,27 |
339±0,27 |
341±0,27 |
341±0,0 |
|
|
Прирощення теплопродукції |
508±12,62 |
483±8,18 |
430±7,66* |
361±11,15 |
404±8,30* |
Вміст обмінної енергії був більшим лише у бугайців п`ятої групи на 14,6% відносно контролю за незначного відхилення у другій-четвертій. Завдяки кращій доступності і обмінності чиста енергія приросту у тварин другої групи була більшою на 8,9%, третьої - на 17,2 (Р>0,95), четвертої - на 21,1 (Р>0,95) та п`ятої - на 26,1% (Р>0,95) порівняно з контролем. В літній період, при майже однаковому споживанні валової енергії з кормами, була кращою її обмінність, завдяки чому бугайці четвертої і п`ятої груп одержали більше обмінної енергії відповідно на 0,4 та 3,8% (Р>0,95) порівняно з контрольними аналогами, а чиста енергія приросту у тварин другої-п`ятої груп була більшою відповідно на 4,6; 21,3 (Р>0,95); 36,8 (Р>0,95) та 49,1%.
Бугайці дослідних груп волинської м'ясної породи в зимовий період при збільшенні споживання валової енергії з раціонами на 3,3-3,9% дещо більше втрачали її з газами та сечею, але вміст обмінної енергії у них був на 1,1-1,3% більшим, ніж у тварин контрольної. Теплопродукція в розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла у тварин дослідних груп була нижчою на 1,2% порівняно з контрольними аналогами (табл.9).
Таблиця 9. Розподіл енергії в організмі молодняку волинської м'ясної породи в розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла, кДж; M ± m, n = 3
|
Показник |
Бугайці |
Телички |
|||||
|
Групи |
|||||||
|
I |
II |
III |
I |
II |
III |
||
|
Зимовий період, вік 13-14 місяців |
|||||||
|
Валова енергія раціону |
2350±9,0 |
2427±12,1 |
2442±8,5 |
2333±6,0 |
2447±5,3 |
2549±1,2* |
|
|
Перетравна енергія |
1554±85,5 |
1662±12,5 |
1707±0,5 |
1508±5,1 |
1639±35,8* |
1729±8,3** |
|
|
Обмінна енергія |
1250±22,7 |
1263±11,1 |
1266±6,9 |
1364±5,0 |
1368±17,0 |
1426±10,7* |
|
|
Чиста енергія приросту |
181±8,6 |
208±4,4* |
210±6,8* |
144±5,6 |
176±10,5 |
190±8,1* |
|
|
Теплопродукція (ТП) |
1069±18,2 |
1056±9,8 |
1056±3,5 |
1220±3,6 |
1192±7,4 |
1236±14,3 |
|
|
Чиста енергія |
515±8,8 |
542±4,4* |
545±6,3* |
473±5,6 |
506±10,4 |
520±7,4* |
|
|
Чиста енергія підтримання |
334±0,38 |
334±0,05 |
335±0,75 |
329±0,03 |
329±0,05 |
329±0,09 |
|
|
Прирощення ТП |
554±17,5 |
514±10,2 |
512±8,1 |
747±7,9 |
686±6,4* |
716±20,2 |
|
|
Літній період, вік 17-18 місяців |
|||||||
|
Валова енергія раціону<... |
Подобные документы
Повноцінність годівлі молодняку великої рогатої худоби, ураженого генітальною формою герпесвірусу інфекційного ринотрахеїту. Споживання сухої речовини кормів здоровими та ураженими вірусом тваринами. Перетравність органічної речовини та її складових.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 20.03.2011Вирощування телят молочників до 6-місячного віку. Годівля молодняку великої рогатої худоби у період дорощування від 6-місячного віку до року. Відгодівля на зелених кормах і нагул худоби. Потреба поживних речовин для виробництва продукції яловичини.
курсовая работа [70,8 K], добавлен 02.10.2014Основи вирощування молодняку для ремонту стада. Збереження генофонду порід. Утримання і годівля телят до 6-місячного віку. Вирощування телят холодним методом. Значення моціону і пасовищного утримання при вирощуванні телиць і нетелей для ремонту стада.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 10.10.2011Отримання надремонтного молодняку великої рогатої худоби в умовах ферм. Особливості їх годівлі і утримання. Зоотехнічна характеристика стада. Параметри вирощування і догляду молодняку. Технологія переробки м’яса в умовах господарства ДПДГ "Пасічна".
дипломная работа [72,1 K], добавлен 28.05.2013Визначення річної потреби господарства в кормах для молодняку на відгодівлі. Аналіз раціонів на стійловий, перехідний та пасовищний періоди. Структура річних раціонів. Потреба в мінеральних і синтетичних речовинах. План кормовиробництва і кормовий баланс.
курсовая работа [62,8 K], добавлен 24.05.2012Аналіз ефективності схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення м’ясної продуктивності молодняку. Аналіз енергії росту, основних відгодівельних, забійних і м’ясних якостей чистопородних та помісних тварин.
статья [25,4 K], добавлен 27.08.2017Історичний аспект створення української чорно-рябої молочної породи. Сумський внутрішньопородний тип: створення, сучасний стан та перспектива розвитку. Оцінка ремонтних телиць великої рогатої худоби різних порід за особливостями росту і розвитку.
дипломная работа [169,2 K], добавлен 06.01.2015Аналіз рівня факторів продуктивності корів і валового виробництва молока методами аналітичного групування. Динаміка показників продуктивності молодняку методом укрупнення періодів, ковзної середньої, абсолютному приросту і способом найменших квадратів.
курсовая работа [633,5 K], добавлен 18.04.2011Свинарство – прибуткова галузь тваринництва. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Аналіз природно-економічної характеристики господарства. Зміна живої маси поросят впродовж проведення досліду. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней.
дипломная работа [114,8 K], добавлен 21.05.2015Коротка зоотехнічна характеристика основних кормів. Визначення потреби в кормах на одну голову. Складання раціонів на літній та зимовий періоди. Оцінка річної потреби у кормових добавках. Розрахунок потреби у земельних площах для вирощування кормів.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 24.11.2010Загальні відомості про походження свиней, класифікація їх сучасних порід за напрямом продуктивності. Визначення валового виробництва м'яса і необхідної кількості молодняку для постановки в цех дорощування. Розрахунок поголів'я свиноматок, кнурів, поросят.
курсовая работа [39,5 K], добавлен 16.03.2013Акліматизація великої рогатої худоби. Швіцька худоба на Україні і її участь у створенні і вдосконаленні бурих порід. Дослідження та характеристика стада бурої молочної худоби за господарсько-біологічними якостями в умовах агрофірми "Бистрицька".
магистерская работа [421,2 K], добавлен 17.08.2010Лейкоз великої рогатої худоби як хронічна інфекційна хвороба пухлинної природи. Серологічний моніторинг та особливості прояву лейкозу великої рогатої худоби в природно-екологічних умовах Сумщини. Характеристика господарства та аналіз дослідження.
магистерская работа [203,3 K], добавлен 12.10.2011Свинарство як прибуткова галузь тваринництва. Економічна характеристика господарства. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней. Характеристика поведінки піддослідних груп тварин. Зміна живої маси поросят.
курсовая работа [70,7 K], добавлен 27.05.2015Дослідження впливу згодовування ферментного препарату, що вивчається, на продуктивні якості молодняку свиней, покращення його відгодівельних якостей. Аналіз і оцінка збільшення живої маси від контролю, а також динаміка середньодобового приросту.
статья [23,8 K], добавлен 22.02.2018Симптоми, діагностика та перебіг телязіозу у великої рогатої худоби. Прогноз по відношенню до життя та відновлюваної функції правого ока тварини. Лікування, розробка протипаразитарних заходів, а також профілактика телязіозу у великої рогатої худоби.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 06.12.2011Значення і розвиток виробництва м’яса великої рогатої худоби в Україні. Організаційно-економічна характеристика СПОП "Відродження". Аналіз розвитку кормової бази. Якість яловичини і резерви її підвищення. Охорона праці під час виробництва м’яса.
дипломная работа [338,4 K], добавлен 28.05.2012Організаційні форми штучного осіменіння корів і телиць. Годівля великої рогатої худоби та свиней, добовий раціон для дійних корів. Вирощування ремонтного молодняку худоби та птиці. Економічні показники ефективності тваринництва. Утримання коней.
учебное пособие [351,0 K], добавлен 20.07.2011Характеристика лейкозу великої рогатої худоби, її збудники та джерело інфекції. Організація ветеринарного обслуговування та санітарна характеристика СТОВ "Надія". Профілактична вакцинація великої рогатої худоби. Методи прижиттєвої діагностики лейкозу.
курсовая работа [47,1 K], добавлен 03.12.2010Виробничо-фінансова характеристика господарства. Об’єкти обліку витрат в галузі тваринництва. Синтетичний і аналітичний облік затрат і виходу продукції стада великої рогатої худоби. Калькуляція собівартості продукції стада великої рогатої худоби.
курсовая работа [23,3 K], добавлен 07.08.2008
