Агротехнічні основи процесів вирощування насіння цукрових буряків

Размещено на http://allbest.ru

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук

Спеціальність 06.01.09 - рослинництво

Агротехнічні основи процесів вирощування насіння цукрових буряків

Виконав: Курило Василь Леонідович

Київ-2002

Анотації

Курило В.Л. Агротехнічні основи процесів вирощування насіння цукрових буряків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено питанням удосконалення технологічних процесів вирощування насіння цукрових буряків безвисадковим та висадковим способами. В ній визначено основні фактори підвищення ефективності виробництва насіння. На основі результатів досліджень агрофізичних властивостей насінників розроблено і запропоновано для практичного використання агротехнічні заходи, що забезпечують зниження затрат на виробництво, підвищення урожайності насіння, зменшення втрат при збиранні і збільшення коефіцієнта його розмноження. Розроблено математично-статистичні моделі, які дають можливість визначати врожай і ефективність виробництва насіння залежно від агротехнічних умов вирощування насінників. Основні результати досліджень знайшли впровадження при розробці технологічних карт, а також вихідних вимог на машини для вирощування насіння цукрових буряків безвисадковим та висадковим способами.

Ключові слова: насінники, втрати насіння, площа, агрофізичні властивості, технологічні процеси.

агротехнічний насінник буряк



1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Існуючі технології й сучасні технічні засоби, що застосовуються для вирощування насінників цукрових буряків не забезпечують необхідної якості виконання технологічних процесів, що призводить до значних затрат праці та коштів на виробництво насіння. При вирощуванні насінників безвисадковим способом на початок збирання зберігається лише близько 20...40% рослин від кількості висіяного насіння, а за несприятливих погодних умов вирощування гинуть майже усі рослини. При висадковому способі вирощування під час закладання на зберігання та підготовки до садіння вибраковується близько 25...40% маточних коренеплодів, а в період вирощування гине близько 15...20% рослин насінників. При значних затратах на виробництво насіння не забезпечуються на початок збирання насінників оптимальна густота і рівномірність розміщення насіннєвих рослин на площі поля. За сучасної технології збирання насінників не достатньо враховуються властивості насіннєвих рослин, якість збирання суттєво залежить від погодних умов. Втрати насіння при збиранні становлять 11...20%, а за несприятливих умов - інколи досягають 50 і більше відсотків.

Високі норми висіву елітного (базисного) насіння, низький вихід садивних коренеплодів, зрідженість насаджень насінників, великі втрати насіння при збиранні зумовлюють низький коефіцієнт розмноження насіння та гальмують впровадження у виробництво в широких масштабах нових високопродуктивних сортів і гібридів цукрових буряків.

У зв'язку з цим розробка нових і удосконалення існуючих технологічних процесів виробництва насіння цукрових буряків є актуальною проблемою, що має велике наукове і практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-дослідна робота, що виконана за темою дисертації, була складовою частиною тематичних планів науково-дослідних робіт Інституту цукрових буряків на 1985...1990, 1991...1995, 1996...2000 та 2001...2005 рр. і науково-технічних програм УААН «Цукрові буряки» на 1996...2000 рр. (реєстраційний №0196V12876);. та на 2001...2005 рр. (реєстраційний №0101U001246).

Мета і задачі досліджень. Мета досліджень - удосконалити технологічні процеси вирощування та збирання насінників цукрових буряків і на цій основі збільшити урожай та покращити якість насіння, а також зменшити затрати праці, коштів та енергії на його виробництво.

Для досягнення поставленої мети передбачалось вирішити такі задачі:

- визначити основні фактори, що забезпечують оптимальну густоту та рівномірність розміщення рослин на площі, підвищують продуктивність насінників і зменшують затрати праці й коштів при безвисадковому та висадковому способах виробництва насіння;

- вивчити агрофізичні властивості насінників залежно від умов їх вирощування;

- удосконалити технологічні процеси безвисадкового і висадкового способів виробництва насіння;

- обґрунтувати агротехнічні вимоги до процесів і засобів механізації для виробництва насіння цукрових буряків.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах вирощування насінників цукрових буряків безвисадковим і висадковим способами зроблено комплексну оцінку факторів, що значно впливають на урожайність та втрати насіння при збиранні, а також затрати праці, коштів та енергії.

Розроблено математичні моделі розміщення насіннєвих рослин на площі залежно від норми висіву насіння (безвисадковий спосіб вирощування) або густоти садіння маточних коренеплодів (висадковий спосіб вирощування) і зрідженості насінників протягом періоду вегетації.

Створено математичні моделі визначення маси насіння з однієї рослини і урожаю з одиниці площі, періоду дозрівання і розподілу його по висоті рослин, а також маси і вологості надземної частини рослин залежно від параметрів маточних коренеплодів, густоти рослин і нерівномірності площі живлення насінників при безвисадковому та висадковому способах вирощування. Визначені закономірності зміни сили зв'язку насіння із стеблами залежно від його стиглості. Встановлено закономірності впливу параметрів агрофізичних властивостей насінників цукрових буряків на якість роботи машин для збирання насіння.

За безвисадкового способу вирощування насінників удосконалено процеси: сівби елітного насіння в борозни, підгортання маточних буряків на зиму ґрунтом, розкриття розеток коренеплодів весною, формування густоти насадження насіннєвих рослин, скошування стебел і укладання їх у валки. За висадкового способу вирощування насінників удосконалено процеси: передпосівного обробітку ґрунту та сівби елітного насіння, міжрядного обробітку ґрунту, підготовки маточних буряків до зберігання та садіння, садіння коренеплодів, розкриття розеток, скошування стебел і укладання їх у валки. Про наукову новизну результатів досліджень свідчать 7 патентів України, одержаних автором на нові способи та технічні засоби для виробництва насіння цукрових буряків. Сукупність результатів досліджень, які підтверджені розрахунками економічної і енергетичної ефективності удосконалених технологічних процесів, можна кваліфікувати як перспективний напрям ресурсозберігаючих технологій виробництва насіння цукрових буряків безвисадковим та висадковим способами.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати досліджень використано при розробці технологічних карт перспективних ресурсозберігаючих технологій виробництва насіння цукрових буряків безвисадковим та висадковим способами, а також при розробці вихідних вимог на комплекс машин для вирощування та збирання насінників буряків, які затверджено Міністерством сільського господарства і продовольства України.

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто проаналізував та узагальнив наукові публікації вітчизняних і зарубіжних авторів за темою дисертації, вибрав напрям, визначив мету й задачі, розробив програму і методику досліджень; провів теоретичні, експериментальні дослідження та аналіз отриманих результатів на ЕОМ; розробив математичні моделі; проаналізував та узагальнив результати досліджень; за комплексною економічно-енергетичною оцінкою удосконалених та існуючих механізованих операцій розробив технологічні карти ресурсозберігаючих технологій виробництва насіння цукрових буряків безвисадковим та висадковим способами; безпосередньо впроваджував результати досліджень у виробництво.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались, були обговорені і схвалені на наукових конференціях НВО «Цукрові буряки» та інших наукових установ: «Досягнення науково-технічного прогресу в буряківництві» (Київ: ІЦБ, 1987) і «Науково-технічний прогрес у буряківництві на сучасному етапі» (Київ: ІЦБ, 1988), координаційних нарадах з систем машин для сільського господарства України (Глеваха: ІМЕСГ, 1993, 1999), конференціях молодих вчених та спеціалістів «Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних умовах» і «Вчимося господарювати» (Чабани: Інститут землеробства, 1994, 1999), на засіданнях Вченої ради Інституту цукрових буряків (Київ, 1993, 1997, 1998) і Науково-методичної ради Інституту цукрових буряків (Київ, 1986…1998; 2002).

2. Основний зміст

У першому розділі «Стан досліджень технологічних процесів механізованого виробництва насіння цукрових буряків» розглянуті основні етапи розвитку досліджень з технології і засобів механізації виробництва насіння. Викладені технологічні особливості і недоліки сучасних способів вирощування і збирання маточних буряків і насінників, а також робочих органів і машин, що застосовуються для механізації основних технологічних процесів виробництва насіння.

Застосування механізованих технологій відіграло важливу роль у підвищенні продуктивності праці, зменшенні затрат праці і коштів на виробництво насіння цукрових буряків. Але до цього часу ще залишається не достатньо висока врожайність насіння, значні його втрати при збиранні і висока собівартість, особливо за умов, що склалися в сільському господарстві України в результаті підвищення цін на технічні засоби, паливно-мастильні матеріали, насіння, добрива, пестициди та інше.

Одним із основних факторів, що впливають на врожайність, а також умови і якість роботи збиральних машин і, в зв'язку з цим, втрати насіння, є забезпечення оптимальної густоти і рівномірності розміщення рослин. В минулі роки визначено межі оптимальної густоти рослин за безвисадкового і висадкового способів вирощування, які забезпечують можливість отримання максимального урожаю насіння. Однак попередніми дослідженнями недостатньо вивчені інші агрофізичні властивості насінників у зв'язку з механізацією їх збирання. Зокрема недостатньо вивчено агрофізичні властивості насіннєвих рослин залежно від густоти стояння і параметрів маточних коренеплодів, що значно впливає на якість виконання технологічного процесу збирання насінників. Недостатньо вивчено вплив нерівномірності розміщення рослин на продуктивність та агрофізичні властивості насінників цукрових буряків на якість роботи збиральних машин і, в зв'язку з цим, на втрати насіння.

Отже, аналіз сучасного стану досліджень технологічного і технічного забезпечення насінництва цукрових буряків в Україні свідчить про необхідність комплексного підходу до удосконалення технологічних процесів вирощування і збирання маточних буряків та насінників на основі вивчення закономірностей динаміки густоти і рівномірності розміщення рослин протягом вегетації, а також параметрів агрофізичних властивостей насіннєвих рослин залежно від умов вирощування.

У другому розділі «Умови і методика досліджень» описано ґрунтово-кліматичні та технологічні умови проведення дослідів; подано методику теоретичних та експериментальних досліджень відповідно з розробленою програмою.

Дослідження закономірностей розміщення насіннєвих рослин на площі, їх агрофізичних властивостей, втрат насіння, а також технологічних операцій при вирощуванні насінників безвисадковим і висадковим способами проводили протягом 1986…2001 років за лабораторним, польовим та виробничим методами. Теоретичні дослідження велися з використанням елементів теорії ймовірностей, теорії надійності та теорії масового обслуговування за методами математичного моделювання, математичної статистики та розрахунків оптимальних варіантів на електронно-обчислювальних машинах. Програми створено у TURBO PASCAL, Excel і реалізовано на персональному комп'ютері IBM PC.

Дослідження проводили за загальноприйнятою методикою польових дослідів (Б.А. Доспехов, 1985), методикою досліджень ВНІЦ (Київ, 1986), а також методиками з вивчення посівних властивостей, агрофізичних параметрів і умов вирощування сільськогосподарських рослин; досліджень технологічних операцій щодо якості роботи різних робочих органів та машин (ВІМ, ВІСГОМ, ВНДІМОЖ) та ін.

Якість насіння визначали за методами, що викладені у відповідних стандартах. Техніко-економічні показники визначали за методичними рекомендаціями «Методика определения экономической эффективности законченных научно-исследовательских и проектно-конструкторских работ по сельскому хозяйству» (ВАСХНИЛ, 1977).

Польові досліди з безвисадкового способу вирощування насінників проводили в сільськогосподарському підприємстві «Авангард» Сакського району Автономної Республіки Крим, яке належить до західного кримського сухого Степу і за грунтово-кліматичними умовами характерне для зони вирощування насінників цукрових буряків безвисадковим способом. Ґрунт - чорнозем південний карбонатний важко суглинковий; вміст гумусу в орному шарі 2,1…3,0%; рН сольової витяжки 7,7…8,1. Погодні умови за температурою повітря, кількістю опадів і розподілом їх протягом вегетації відрізнялись за роками проведення досліджень, але в основному були сприятливими для росту і розвитку рослин. У посушливі 1990 та 1992 роки проводили додаткові вегетаційні поливи. Розміщення насінників у сівозміні, агротехніку вирощування (обробіток ґрунту, режим зрошення, удобрення, сівбу елітного насіння, догляд за рослинами та захист їх від бур'янів, шкідників і хвороб) проводили відповідно до існуючої технології вирощування насінників цукрових буряків безвисадковим способом.

Польові досліди з вивчення агрофізичних властивостей висадкових насінників і технологічних процесів вирощування насіння висадковим способом проводили в дослідно-виробничому відділку «Чорниші» Саливінківського дослідного господарства Інституту цукрових буряків (Васильківський район Київської області), грунтово-кліматичні умови якого характерні для основної зони вирощування насінників буряків висадковим способом у центральному Лісостепу України. Ґрунт - чорнозем малогумусний середньосуглинковий (вміст гумусу 4,56…4,6%, рН сольової витяжки 6,5). Погодні умови за кількістю тепла, вологи та розподілу їх протягом вегетації насінників забезпечували нормальний ріст і розвиток рослин, хоча і відрізнялись у роки проведення досліджень. Досліди проводили у зерно-буряковій сівозміні. Агротехніка була загальноприйнятою для вирощування насінників цукрових буряків висадковим способом.

Упродовж вегетаційного періоду насінників визначали зрідженість, густоту і рівномірність розміщення рослин на площі; встановлювали термін і фактори зрідженості посівів (насаджень) під час вирощування насінників безвисадковим і висадковим способами. За результатами досліджень розробляли математичні моделі розміщення насіннєвих рослин залежно від норми висіву насіння і рівномірності площі живлення (при безвисадковому способі вирощування) або густоти садіння коренеплодів і рівномірності площі живлення (при висадковому способі вирощування); та залежно від динаміки зрідженості посівів (насаджень) протягом вегетації насінників.

На початку збирання насінників визначали біологічну врожайність, якість насіння і основні параметри агрофізичних властивостей насіннєвих рослин, вирощених безвисадковим та висадковим способами, показники яких впливають на якість роботи збиральних машин і втрати врожаю при збиранні. Визначали функціональні залежності показників агрофізичних властивостей від площі живлення рослин і параметрів маточних коренеплодів. Коефіцієнти кореляційних рівнянь визначали за методом найменших квадратів. На основі результатів досліджень розробляли математичні моделі врожайності і періоду дозрівання насіння, розподілу його по висоті рослин, маси і вологості надземної частини насінників залежно від густоти рослин, рівномірності площі живлення та розмірно-масових параметрів маточних коренеплодів, а також математичні моделі сили зв'язку насіння із стеблами залежно від ступеня стиглості і діаметра стебел.

За результатами експериментальних і теоретичних досліджень встановлювали основні фактори зниження врожайності насіння і причини втрат його при збиранні, а також удосконалювали технологічні процеси виробництва насіння при безвисадковому і висадковому способах вирощування насінників. Розробляли макети робочих органів і машин для механізації основних технологічних операцій. Для обґрунтування параметрів і режимів роботи розроблених робочих органів і машин проводили польові досліди з вивчення якості їх роботи у виробничих умовах.

В процесі досліджень проводили узагальнення експериментальних даних, уточнення теоретичних розробок, перевірку закономірностей на практиці. Для порівняння результатів лабораторно-польових і теоретичних досліджень застосовували метод нульової гіпотези. Істинність прийнятої гіпотези перевіряли за критеріями Стьюдента, Фішера, Пірсона, Романовського, Колмогорова, Кохрена. За визначеними агротехнічними та техніко-економічними показниками розробляли технологічні карти, а також вихідні вимоги на технічні засоби для виробництва насіння цукрових буряків безвисадковим та висадковим способами.

У третьому розділі «Закономірності розміщення насінників цукрових буряків на площі» подано результати теоретичних досліджень і польових експериментів про вплив зрідженості насінників на площу живлення насіннєвих рослин, а також результати експериментальних досліджень закономірностей зрідженості посівів безвисадкових насінників і насаджень висадкових насінників протягом періоду вегетації. Математичні моделі дають можливість за показниками розподілу насіння після проведення сівби (безвисадковий спосіб вирощування) або коренеплодів після садіння (висадкововий спосіб вирощування) визначати статистичні характеристики площі живлення насіннєвих рослин на початку збирання насінників.

Встановлено, що при зменшенні норми висіву насіння або густоти садіння коренеплодів і збільшенні ступеня зрідженості насінників середня площа живлення насіннєвих рослин (M_S, см²) збільшується за залежністю

.

Середнє квадратичне відхилення площі живлення насіннєвих рослин (G(S)) при розміщенні насіння після сівби або коренеплодів після садіння з абсолютно рівними площами живлення змінюється таким чином

.

Значення (G(S)) зростає значніше за більшої зрідженості насінників (в зоні більших значень р і R).

За нерівномірного розміщення на площі поля рослин після проведення сівби насіння або після садіння коренеплодів середнє квадратичне відхилення площі живлення насінників (G_S, см²) залежить від середнього значення початкової площі живлення (m_R, см²), середнього квадратичного відхилення її (G_R, см²) та зрідженості посівів (насаджень) під час вегетації і визначається за формулою

.

Величина G_S в умовах вирощування насінників безвисадковим і висадковим способами більше залежить від рівня зрідженості насінників, ніж від середнього квадратичного відхилення площі живлення насіння або коренеплодів, G_S значніше підвищується в зоні більших значень р (при р=0, G_S= G_R , а при р1, G_S ).

За теоретичними і експериментальними дослідженнями визначено, що при безвисадковому способі вирощування насінників цукрових буряків із застосуванням серійних сівалок і сучасної технології (зрідженість посівів за період від сівби елітного насіння до збирання фабричного насіння 60…80%) середнє квадратичне відхилення площі живлення рослин збільшується від 13,5…126,0 до 159,9…852,9 см². При висадковому способі вирощування насінників із застосуванням існуючих висадкосадильних машин і технології (зрідженість насаджень за період від садіння коренеплодів до збирання насіння 15…20%) G_S збільшується від 38,1…125,0 до 1117…2742 см².

Для підвищення рівномірності розміщення насіннєвих рослин на площі поля потрібно, перш за все, удосконалювати технологічні процеси вирощування насінників з метою зменшення зрідженості посівів (насаджень) під час вегетації. Підвищувати рівномірність висіву елітного (базисного) насіння і садіння коренеплодів за наявної у виробничих умовах зрідженості посівів (насаджень) насінників буряків недоцільно.

За результатами експериментальних досліджень при безвисадковому способі вирощування насінників буряків абсолютна зрідженість посівів за рахунок низької польової схожості насіння становила 29,7…37,4% рослин від розрахункової кількості, за період від сівби насіння до зимівлі рослин - 37,5…41,2%, до появи сходів насіннєвих рослин - 52,4…82,1 і за період від сівби насіння до збирання насінників гине 60,8…87,8% рослин. При висадковому способі вирощування абсолютна зрідженість насаджень становила: за рахунок пропусків при садінні 2,3…4,0%, до появи сходів - 3,8…10,1%, до збирання насінників - 4,8…15,2% рослин. Отже, найбільше зріджуються посіви насінників буряків при безвисадковому способі вирощування в період від сівби насіння до появи сходів буряків, а також в зимово-весняний період. При вирощуванні насінників висадковим способом найбільше зріджуються насадження в період від садіння коренеплодів до появи сходів насіннєвих рослин. Тому за безвисадкового способу вирощування насіння треба проводити заходи щодо підвищення польової схожості елітного (базисного) насіння і підвищення збереження рослин у зимово-весняний період, а при висадковому способі вирощування - покращання якості садивних коренеплодів, а також умов для їх приживання та появи сходів насіннєвих рослин.

У четвертому розділі «Агрофізичні властивості насінників цукрових буряків, вирощених безвисадковим та висадковим способами» викладено результати досліджень закономірностей впливу параметрів маточних коренеплодів та площі живлення рослин на урожайність і показники агрофізичних властивостей насінників, які значно впливають на якість виконання технологічного процесу їх збирання. Розроблені математичні моделі дають можливість за статистичними характеристиками площі живлення рослин та діаметра коренеплодів визначати статистичні характеристики маси насіння з однієї рослини, періоду його дозрівання та розподілу по висоті рослин, маси і вологості надземної частини насінників, а також за статистичними характеристиками стиглості насіння і діаметра стебел визначати статистичні характеристики сили зв'язку його із стеблами.

Встановлено, що при безвисадковому та висадковому способах вирощування насінників залежність маси насіння з однієї рослини (Y, г) від площі живлення (S, см²) і діаметра коренеплодів (d, см).

При вирощуванні насінників безвисадковим способом (діаметр коренеплодів на початок збирання насіння d=20…50 мм) із збільшенням площі живлення рослин від 225 см² (5см х 45см) до 2250 см² (50см х 45см) маса насіння з однієї рослини збільшується від 6,3…15,7 до 27,4…68,5 г або в 4,3 рази. За висадкового способу вирощування насінників (діаметр коренеплодів на початок збирання насіння d=60…120 мм) із збільшенням площі живлення рослин від 2450 см² (35см х 70см) до 9800 см² (140см х 70см) маса насіння з однієї рослини збільшується від 70,2…140,4 до 150,5…300,9 г або в 2,1 рази.

Урожайність насіння при збільшенні діаметра коренеплодів підвищується, а при збільшенні площі живлення рослин, навпаки, - знижується (табл. 1, табл. 2).

Таблиця 1. Розрахункова врожайність насіння безвисадкових насінників цукрових буряків (ц/га) залежно від площі живлення рослин і діаметра коренеплодів (середнє за 1989...1992, 2001 рр.)

Площа живлення рослин, см2 (см х см)	Діаметр коренеплоду, мм
	20	30	40	50
225 ( 5 х 45)	28,0	41,8	56,0	69,8
450 (10 х 45)	21,8	32,7	43,6	54,2
900 (20 х 45)	16,9	25,4	33,9	42,3
1350 (30 х 45)	14,7	21,9	29,3	36,6
1800 (40 х 45)	13,2	19,8	26,4	33,0
2250 (50 х 45)	12,2	18,3	24,4	30,4

При зменшенні густоти насадження безвисадкових насінників від 444,4 до 44,4 тис. шт. /га (середнє значення площі живлення рослин збільшується від 225 до 2250 см²) водночас із збільшенням маси насіння з однієї рослини урожайність його з площі зменшується в 2,3 рази, а при зменшенні густоти насадження висадкових насінників від 40,8 до 10,2 тис. шт. /га (середнє значення площі живлення рослин збільшується від 2450 до 9800 см²) урожайність насіння з гектара зменшується в 1,9 рази.

Таблиця 2. Розрахункова врожайність насіння висадкових насінників цукрових буряків (ц/га) залежно від діаметра коренеплодів і площі живлення рослин

Площа живлення рослин, см2 (см х см)	Діаметр коренеплоду, мм
	60	80	100	120
2450 (35 х 70)	28,7	38,2	47,8	57,3
3150 (45 х 70)	25,6	34,1	42,6	51,2
3850 (55 х 70)	23,4	31,2	39,0	46,8
4900 (70 х 70)	21,0	28,0	35,0	41,9
9800 (140 х 70)	15,4	20,5	25,6	30,7

Лабораторна схожість насіння висадкових і безвисадкових насінників при зменшенні густоти рослин і збільшенні параметрів коренеплодів дещо знижується (в межах 2,5%), але ця різниця між варіантами не істотна.

Встановлено, що маса надземної частини насіннєвих рослин (М, г) змінюється залежно від площі живлення (S, см²) і діаметра коренеплодів (d, см).

При безвисадковому способі вирощування насінників (діаметр коренеплодів на початок збирання насіння d=20…50 мм) із збільшенням площі їх живлення від 225 см² (5см х 45см) до 2250 см² (50см х 45см) маса насіннєвих рослин збільшується від 76,6…191,5 до 259,5…648,8 г або в 3,4 раза. При вирощуванні насінників висадковим способом (діаметр коренеплодів на початок збирання насіння d=60...120 мм) із збільшенням площі їх живлення від 2450 см² (35см х 70см) до 9800 см² (140см х 70см) маса насіннєвих рослин збільшується від 727,9…1455,9 до 1435,8…2871,1 г або в 2,0 рази. При зменшенні густоти насадження як при безвисадковому, так і при висадковому способах вирощування із збільшенням маси окремих насіннєвих рослин загальна маса насінників з одиниці площі зменшується.

При безвисадковому та висадковому способах вирощування вологість надземної частини насінників (W,%) залежно від площі живлення (S, см²) і діаметра коренеплоду (d, см) змінюється за рівняннями степеневої функції

,

Вологість надземної частини насіннєвих рослин підвищується при збільшенні діаметра коренеплодів і знижується при збільшенні площі живлення.

При збільшенні площі живлення насінників, що вирощувались безвисадковим способом (d=20…50 мм), від 225 до 2250 см² вологість надземної частини насіннєвих рослин зменшується від 69,1…76,4 до 48,9…54,1% або в 1,4 рази. При збільшенні площі живлення насінників, що вирощувались висадковим способом (d=60…120 мм), від 2450 до 9800 см² вологість надземної частини насіннєвих рослин зменшується від 73,3…79,6 до 64,7…70,3% або в 1,1 рази.

Вплив площі живлення (S, см²) і діаметра коренеплодів (d, см) на період дозрівання насіння (D, дні) при безвисадковому і висадковому способах вирощування.

При вирощуванні насінників безвисадковим способом (d=20...50 мм) із збільшенням площі живлення від 225 до 2250 см² період дозрівання насіння насіннєвих рослин збільшується від 5,4…7,8 до 7,9…11,2 днів або в 1,4 рази. При вирощуванні насінників висадковим способом (d=60...120 мм) із збільшенням площі живлення від 2450 до 9800 см² період дозрівання насіння насіннєвих рослин збільшується від 9,7…12,2 до 12,5…15,7 днів або в 1,3 рази.

Встановлено, що при збільшенні нерівномірності розміщення насіннєвих рослин на площі поля збільшується нерівномірність урожайності, періоду дозрівання насіння, а також маси і вологості насінників. При вирощуванні насінників безвисадковим способом (середнє значення площі живлення насіннєвих рослин S=450 см², діаметр коренеплодів на початок збирання насінників d=40 мм) із збільшенням середнього квадратичного відхилення площі живлення від 0 до 450 см² (коефіцієнт варіації 0 і 100%) збільшується середнє квадратичне відхилення урожайності, періоду дозрівання насіння, маси і вологості надземної частини насіннєвих рослин відповідно на 12,8 г, 1,5 днів, 123,5 г і 12,9%. За висадкового способу вирощування насінників (середнє значення площі живлення насіннєвих рослин S=3850 см², діаметр коренеплодів на початок збирання насінників d=80 мм) із збільшенням середнього квадратичного відхилення площі живлення рослин від 0 до 3850 см² (коефіцієнт варіації 0 і 100%) середнє квадратичне відхилення урожайності, періоду дозрівання насіння, маси і вологості надземної частини насіннєвих рослин збільшується відповідно на 69,3 г, 2,4 дні, 630,9 г і 8,3%.

Збільшення нерівномірності параметрів коренеплодів також призводить до збільшення нерівномірності урожайності, періоду дозрівання насіння, маси і вологості насіннєвих рослин. При безвисадковому способі вирощування насінників (середнє значення діаметра коренеплодів на період збирання насінників d=40 мм, площа живлення рослин S=450 см²) із збільшенням середнього квадратичного відхилення діаметра коренеплодів від 0 до 10 мм (коефіцієнт варіації 0 і 25%) збільшується середнє квадратичне відхилення урожайності, періоду дозрівання насіння, маси і вологості надземної частини насіннєвих рослин відповідно на 4,9 г, 0,78 днів, 55,3 г і 1,9%. При висадковому способі вирощування насінників (середнє значення діаметра коренеплодів на період збирання насінників d=80 мм, площа живлення рослин S=3850 см²) із збільшенням середнього квадратичного відхилення діаметра коренеплодів від 0 до 20 мм (коефіцієнт варіації 0 і 25%) збільшується середнє квадратичне відхилення урожайності, періоду дозрівання насіння, маси і вологості надземної частини насіннєвих рослин відповідно на 30,0 г, 0,96 днів, 302,8 г і 2,2%.

Розподіл маси насіння по висоті насінників значною мірою залежить від густоти і рівномірності розміщення рослин на площі. Розподіл маси насіння по висоті безвисадкових насінників підпорядковується закону нормального розподілу Лапласа-Гаусса, а по висоті висадкових насінників - закону нормального розподілу та закону Вейбулла, параметри яких змінюються залежно від густоти і рівномірності розміщення рослин.

При безвисадковому способі вирощування насінників із збільшенням площі живлення рослин від 450 до 1800 см² маса насіння на висоті 0…20 см стосовно поверхні ґрунту збільшується від 0 до 0,1%. Із збільшенням середнього квадратичного відхилення площі живлення насіннєвих рослин від 0 до 900 см² (середнє значення площі живлення рослин S=900 см², коефіцієнт варіації 0 і 100%) маса насіння на висоті 0…20 см збільшується від 0 до 1,6%. При висадковому способі вирощування насінників із збільшенням площі живлення рослин від 1225 до 4900 см² маса насіння на висоті 0…20 см стосовно поверхні ґрунту збільшується від 0,1 до 7,3%. Із збільшенням середнього квадратичного відхилення площі живлення насіннєвих рослин від 0 до 1225 см² (середнє значення площі живлення рослин S=1225 см², коефіцієнт варіації 0 і 100%) маса насіння на висоті 0…20 см збільшується від 0,1 до 4,3%.

Встановлено, що сила зв'язку насіння із стеблом (F, г) при безвисадковому та висадковому способах вирощування насінників залежить від ступеня стиглості насіння (С,%) і діаметра стебел (d_ст , мм).

При збільшенні ступеня стиглості насіння безвисадкових та висадкових насінників від 40 до 80% сила зв'язку його зменшується (залежно від діаметра стебел 1…3 мм) відповідно від 116…348 до 51…154 г та від 148…445 до 56…167 г або відповідно в 2,3 та 2,6 рази.

При збільшенні середнього квадратичного відхилення стиглості насіння від 0 до 10% середнє квадратичне відхилення сили зв'язку його із стеблами безвисадкових і висадкових насінників збільшується відповідно на 32,4 і 46,4 г.

Отже, на основі результатів досліджень параметрів агрофізичних властивостей насіннєвих рослин встановлено, що для збільшення врожайності насіння і зменшення втрат при механізованому збиранні необхідно при безвисадковому способі вирощування насінників підвищити рівномірність розміщення рослин на площі, а при висадковому - збільшити густоту їх насадження.

У п'ятому розділі «Удосконалення технологічних процесів виробництва насіння цукрових буряків» наведено результати теоретичних досліджень і польових дослідів з розробки та удосконалення технологічних процесів, визначення необхідних вимог до виконання технологічних операцій та до технічних засобів для безвисадкового і висадкового способів вирощування і збирання насінників.

На основі факторіального аналізу результатів досліджень визначено ступінь впливу якості виконання кожної технологічної операції на врожайність і втрати насіння при збиранні, затрати праці, коштів та енергії на виробництво насіння.

Встановлено, що при безвисадковому способі вирощування насінників цукрових буряків основними технологічними операціями, якість виконання яких найсуттєвіше впливає на ефективність виробництва фабричного насіння, є: передпосівний обробіток ґрунту, сівба насіння, укривання на зиму маточних буряків, розкривання розеток коренеплодів весною та збирання насінників.

У зв'язку з тим, що насінники цукрових буряків безвисадковим способом вирощують у південних районах України, де в літній період під час сівби верхній шар ґрунту (навіть після проведення передпосівного поливу) швидко висихає, за звичайної сівби не забезпечуються необхідні умови для проростання насіння, що призводить до низької польової схожості. Ефективним прийомом підвищення польової схожості насіння в цих умовах є сівба в борозни, утворені борознеутворювачами сівалки у ґрунті в зоні рядків. На якість сівби насіння суттєво впливають параметри борозни.

При збільшенні глибини борозни дружніше з'являються сходи рослин і підвищується польова схожість насіння. При цьому збільшується також імовірність запливання рослин ґрунтом при випаданні дощів або проведенні поливів, що призводить інколи до значного зрідження посівів безвисадкових насінників. В зв'язку з цим для збільшення кількості пророслих рослин висівати насіння потрібно в борозни глибиною близько 6 см і шириною у верхній частині 14 см.

З метою підвищення польової схожості насіння і зменшення зрідженості посівів при безвисадковому способі вирощування насінників розроблені вихідні вимоги на сівалку для борозного способу сівби насіння цукрових буряків. Відповідно до них сівалка повинна забезпечувати утворення базових борозен глибиною до 8,0 см, укладання насіння на глибину 2,0…4,0 см стосовно дна базової борозни і засипання його вологим пухким ґрунтом та ущільнювання ґрунту навколо насіння, норму висіву насіння - до 40 шт. /м рядка, коефіцієнт варіації інтервалів між насінням в рядках до 40%, польову схожість насіння (при лабораторній його схожості 90%) - не менше 75%. Застосування такої сівалки дає можливість зменшити витрати елітного (базисного) насіння і покращити рівномірність розміщення насіннєвих рослин на площі поля. Для зменшення затрат на виробництво фабричного насіння сівбу елітного (базисного) насіння доцільно проводити, поєднуючи з передпосівним обробітком ґрунту за один прохід агрегату, що дає можливість виключити передпосівну культивацію з технології вирощування насінників буряків безвисадковим способом.

Найпоширенішим способом підвищення збереженості маточних коренеплодів зимою при безвисадковому способі вирощування насінників буряків є укривання їх ґрунтом. При цьому укривання маточних коренеплодів потрібно проводити шляхом підгортання їх дрібногрудкуватим ґрунтом з обох сторін рядків так, щоб не порушився доступ повітря до рослин. Встановлено, що при збільшенні висоти валків ґрунту з обох сторін рядка буряків, а також збільшенні шару ґрунту над головками коренеплодів від 0 до 4…6 см (залежно від грудкуватості і вологості ґрунту), зрідженість посівів безвисадкових насінників у зимово-весняний період зменшується.

При подальшому збільшенні шару ґрунту над головками коренеплодів зрідженість посівів збільшується.

Розкривання рослин після зимівлі доцільно проводити за один прохід агрегату у два етапи - спочатку відгортати ґрунт від рядків у міжряддя пасивними робочими органами, а потім розкривати розетки активними, пружинними чи еластичними робочими органами.

Для підвищення збереженості рослин у зимово-весняний період при безвисадковому способі вирощування насінників буряків на основі результатів досліджень розроблено вихідні вимоги на агрегат для укривання і розкривання коренеплодів. За вихідними вимогами агрегат повинен забезпечувати рівномірну глибину обробітку ґрунту як за довжиною гону, так і шириною захвату з відхиленням від заданої глибини до 10 мм, висоту сформованих гребенів з обох сторін рядка при укриванні коренеплодів - 40…120 мм. Для зменшення затрат на виробництво насіння безвисадковим способом, розкривання розеток коренеплодів доцільно проводити одночасно з розпушуванням ґрунту в міжряддях, внесенням мінеральних добрив і пестицидів. Для надійнішого захисту від вимерзання та для підвищення продуктивності безвисадкових насінників розроблено спосіб вирощування їх з пошаровим підгортанням буряків у рядках на зиму сипучими органічними добривами та ґрунтом, які мають різну щільність і шпаруватість, з встановленим співвідношенням товщі шару відповідно 1…3 та 5…3 см (патент 2002021284А). При застосуванні цього способу зменшується зрідженість посівів у 1,3…1,8 рази. Зменшення зрідженості посівів і сприятливіші умови для розвитку рослин при розкритті розеток коренеплодів весною одночасно з перемішуванням органічних добрив з ґрунтом і локальним внесенням у міжряддя мінеральних добрив сприяють підвищенню врожайності насіння на 2,1…2,9 ц/га.

Застосування вдосконалених процесів сівби і догляду за посівами за безвисадкового способу вирощування насінників цукрових буряків дає можливість зменшити норму висіву елітного (базисного) насіння (ширина міжрядь 45 см) до 25...30 шт. /м рядка і значно підвищити рівномірність розміщення рослин на площі.

У зв'язку з тим, що грунтово-кліматичні умови України, де вирощують насінники цукрових буряків безвисадковим способом, не завжди забезпечують гарантоване збереження маточних коренеплодів у зимово-весняний період, для отримання резерву сходів рослин норму висіву насіння дещо збільшують. За сприятливих погодних умов майже всі рослини зберігаються, тому для забезпечення оптимальної густоти насіннєвих рослин на початок збирання насінників весною інколи виникає необхідність проводити їх проріджування. З метою створення сприятливіших умов для розвитку насіннєвих рослин, а також підвищення їх продуктивності розроблено вихідні вимоги на агрегат для проріджування насінників цукрових буряків. Агрегат, призначений для вздовжрядного проріджування рослин буряків при безвисадковому способі вирощування насінників, відповідно до вихідних вимог повинен забезпечувати на одному метрі рядка 7…10 рослин з відхиленням від заданого значення густоти насадження до 10%, кількість коренеплодів, які залишились в зоні видалення, - до 3,0%, зниження коефіцієнта варіації відстаней між рослинами в рядках - на 10%.

Застосування на догляді за посівами безвисадкових насінників цукрових буряків розроблених робочих органів з пружинними зубами (патент 38568А) забезпечує розпушування ґрунту в міжряддях на глибину 30...40 мм, дає можливість зменшити непродуктивні втрати вологи, запобігти утворенню ґрунтової кірки після проведення поливів і випадання дощів, знищити в міжряддях до 95% проростків однорічних бур'янів.

При висадковому способі вирощування насінників цукрових буряків основними технологічними операціями, якість виконання яких найсуттєвіше впливає на ефективність виробництва насіння, є: передпосівний обробіток ґрунту, сівба, підготовка коренеплодів до зберігання і садіння, а також садіння коренеплодів, розкриття розеток і збирання насінників.

Встановлено, що розмірно-масові параметри маточних буряків і вихід коренеплодів, придатних для машинного садіння, залежать від густоти та рівномірності розміщення рослин на площі. Для підвищення рівномірності коренеплодів за розмірно-масовими характеристиками, зменшення їх втрат та пошкоджень при механізованому збиранні, а також вибраковування при підготовці до зберігання і садіння слід зменшити норму висіву насіння до 20 шт. /м рядка, підвищити польову схожість і забезпечити оптимальне розміщення рослин в рядках (коефіцієнт варіації до 50%). Для підвищення польової схожості насіння і зниження затрат на виробництво маточних коренеплодів доцільно проводити передпосівний обробіток ґрунту в зоні рядків (поєднавши операції вирівнювання поверхні, розпушування ґрунту, подрібнення грудок, ущільнення верхнього шару) та сівбу насіння за один прохід агрегату (патент 33770А). При цьому польова схожість елітного (базисного) насіння підвищується від 65,9...72,1 до 71,2...78,0%, а коефіцієнт варіації інтервалів між рослинами в рядках зменшується від 62,1...53,4 до 51,3...44,8%.

З метою зменшення пошкоджень маточних коренеплодів розроблено вихідні вимоги на комбайн для збирання маточних буряків з робочими органами брального типу, що забезпечує збирання за один похід агрегату всього біологічного врожаю. Застосування такого комбайна дає можливість зменшити частку коренеплодів, що вибраковується.

Основними факторами, що визначають повні сходи рослин після садіння маточних буряків, є глибина розміщення їх у ґрунті і кут нахилу відносно вертикальної лінії. Встановлено, що рівномірність глибини загортання і вертикальність розміщення коренеплодів залежать від їх параметрів і глибини обробітку ґрунту. При цьому як від впливу глибини садіння, так і від кута нахилу коренеплодів зрідженість насаджень висадкових насінників збільшується при садінні коренеплодів малих розмірів.

Тому для підвищення якості садіння маточних буряків і, у зв'язку з цим, зменшення зрідженості насаджень насінників потрібно проводити калібрування коренеплодів на садивні фракції. Глибину, вертикальність та густоту садіння коренеплодів доцільно встановлювати відповідно з їх розмірами. При використанні дрібних коренеплодів для вирощування насінників буряків потрібно підвищити вимоги до якості виконання технологічних процесів передсадильної підготовки ґрунту і садіння.

На основі результатів досліджень з метою створення сприятливіших умов для садіння маточних буряків, зменшення зрідженості насаджень і підвищення продуктивності насінників розроблено вихідні вимоги на лінію для підготовки маточних коренеплодів буряків до зберігання і садіння. За вихідними вимогами лінія повинна забезпечувати розподіл маточних коренеплодів на три садивні фракції діаметром: 25…50, 50…75, 75…100 мм; кількість коренеплодів, розміри яких не відповідають фракції - до 10%. У зв'язку з тим, що існує тісний кореляційний зв'язок між довжиною, діаметром і масою коренеплодів доцільно проводити калібрування їх за максимальним діаметром, тому що це найпростіший і ефективний спосіб розділення предметів конусоподібної форми.

З метою удосконалення технологічного процесу садіння розроблено вихідні вимоги на машину для садіння маточних коренеплодів цукрових буряків на селекційних ділянках і у первинному насінництві. За вихідними вимогам машина повинна забезпечувати садіння коренеплодів при ширині міжрядь 70 см з відхиленнями до 5 см, кількість коренеплодів, посаджених вертикально і з відхиленням від вертикалі до 15^О - не менше 60%, а 40% - не більше 45^О, глибину загортання коренеплодів - в межах 1,0…4,5 см. Для узгодження площі живлення насіннєвих рослин з розмірами маточних коренеплодів і підвищення їх продуктивності потрібно обладнати висадкосадильні машини змінними садильними апаратами, які забезпечують необхідну відстань між рослинами в рядках 35, 45 або 55 см.

Для кращого використання біологічного потенціалу маточних буряків за врожайністю насіння розроблено спосіб вирощування висадкових насінників із співвідношенням змінних міжрядь (5 широких - 70 см і 3 вузьких - 35 см) з утворенням при садінні коренеплодів ширини садильної смуги за два суміжних проходи агрегату (патент 42539А). Як результат, кількість рослин на гектарі збільшується в 1,23 рази. Садіння коренеплодів, розділених на три фракції, за схемою: 2 рядки з шириною міжрядь 35 см - коренеплоди діаметром до 50 мм, 2 рядки з шириною міжрядь з одного боку 35 см, а з іншого 70 см - коренеплоди діаметром 50…75 мм, 4 рядки з шириною міжрядь 70 см - коренеплоди діаметром 75…100 мм, підвищує врожайність насіння на 4,6…5,9 ц/га (табл. 3).

Таблиця 3. Порівняльна характеристика процесів висадкового способу вирощування насіння цукрових буряків

Показники	Процеси вирощування
	Традиційний	Удосконалений
Ширина міжрядь, см	70	35; 70
Довжина рядків на 1 га, м	14286	17575
Відстань між рослинами в рядку, см	35	55	70	35	55	70
Теоретична густота рослин на 1 га, тис. шт.	40,8	26,0	20,4	50,2	31,9	25,1
Урожайність насіння, ц/га	29,8	23,9	21,2	35,7	29,0	25,8

З метою створення сприятливіших умов для проростання і розвитку насіннєвих рослин після садіння коренеплодів у період появи сходів потрібно проводити звільнення листочків від ґрунту (особливо при утворенні ґрунтової кірки та порушенні доступу повітря до маточних буряків). У зв'язку з цим розроблено вихідні вимоги на агрегат для розкриття розеток маточних коренеплодів та боротьби з бур'янами у перший період вегетації насінників буряків. За вихідними вимогами агрегат, обладнаний пружинними робочими органами, повинен забезпечувати глибину розпушування ґрунту 1,0…4,0 см, повне розкриття розеток коренеплодів; пошкодження головок коренеплодів - до 2,0%, витягання коренеплодів з ґрунту - до 1,0%, знищення однорічних бур'янів - до 95%.

Якість збирання насінників за показником втрат насіння залежить як від параметрів агрофізичних властивостей насіннєвих рослин (стиглість насіння, маса і вологість надземної частини рослин, розподіл насіння по висоті рослин, сила зв'язку насіння із стеблом та ін.), так і конструктивних особливостей, параметрів і режимів роботи робочих органів збиральних машин.

Скошування безвисадкових і висадкових насінників у рекомендовані агротехнічні строки (стиглість насіння близько 60%), а також забезпечення оптимальних режимів роботи жатки (відношення окружної швидкості руху планок мотовила до поступальної швидкості жатки = 1,0…1,6) дає можливість зменшити обсипання насіння відповідно до 1,35…2,0 і до 1,24…1,75 ц/га. Застосування технологічної операції збирання насіння, яке обсипається при скошуванні безвисадкових і висадкових насінників, дає можливість зменшити його втрати відповідно на 0,97…1,4 ц/га і на 0,83…1,2 ц/га.

За нерівномірності розміщення безвисадкових насінників на період збирання на рівні коефіцієнта варіації площі живлення V до 50% при густоті посівів 222,2 тис. /га та V до 25% при густоті 111,1 тис. /га за незначних втрат насіння (до 0,3%), яке залишається нижче лінії зрізання, кращою технологією збирання при ширині міжрядь 45 см є скошування трьох рядків рослин у зоні укладання валків на висоті 30 см, інших шести рядків (у межах ширини захвату жатки 4,2 м) - на висоті до 10 см. При цьому зменшується період висихання скошених насінників у валках і знижуються втрати насіння при підбиранні для обмолочування валків від 2,3…3,5 до 0,9…1,2 ц/га (табл. 4).

При висадковому способі вирощування насінників зменшення ширини міжрядь у зоні укладання валків від 70 до 35 см та забезпечення рівномірного розміщення рослин у рядках з відстанню між ними 35 см також дає можливість скошувати стебла на висоті 30 см при незначних втратах насіння. При скошуванні чотирьох рядків рослин у зоні укладання валків на висоті 30 см, а інших чотирьох рядків (у межах ширини захвату жатки 4,2 м) - на висоті до 10 см втрати насіння (яке залишається нижче лінії зрізання) становлять до 0,78 ц/га. Період висихання скошених насінників у валках при цьому значно зменшується (див. табл. 4). Втрати насіння при підбиранні валків насінників для обмолочування знижуються від 3,1…3,8 до 1,5…1,9 ц/га. Лабораторна схожість насіння підвищується від 68...73 до 76...79%.

Таблиця 4. Порівняльна характеристика процесів збирання насінників цукрових буряків

Показники	Спосіб вирощування насінників
	безвисадковий (середнє за 1989...1992, 2001 рр.)	висадковий (середнє за 1986... 1989, 2000, 2001 рр.)
	Процес збирання насінників
	традиційний	удосконалений	традиційний	удосконалений
Ширина міжрядь у зоні укладання валків, см	45	45	70	35
Відстань між рослинами в рядках, см	20	20	35	35
Висота скошування у зоні укладання валків	10	30	10	30
Вологість насінників у валках, %:
- після скошування	59,3	59,3	76,9	76,9
- через 4 дні після скошування	30,0	23,5	37,1	25,3
Вологість насіння, %:
- після скошування насінників	48,7	48,7	51,4	51,4
- через 4 дні після скошування насінників	16,4	12,5	17,9	12,6
Втрати насіння при підбиранні валків, %	2,3...3,5	0,9...1,2	3,1...3,8	1,5...1,9
Лабораторна схожість насіння, %	71…77	78…82	68…73	76…79

Результати вивчення агрофізичних властивостей насінників, вирощених безвисадкоим і висадковим способами за різних умов вирощування, використано для розробки вихідних вимог на жатку для скошування насінників цукрових буряків. За ними вона повинна забезпечувати висоту стерні рядків насінників, на яку кладуть валки для висихання, 250…350 мм, а інших рядків - 50…100 мм; нерівномірність висоти зрізання (за коефіцієнтом варіації) - до 25%, піднімання полеглих стебел у зоні укладання валків перед їх зрізанням - на висоту 350…400 мм, а на решті площі - в межах ширини захвату жатки - 100…200 мм, кількість насіння у валках, що торкається землі, - до 10%, ширину валків - до 1,8 м, а висоту - до 0,7 м. Жатка повинна комплектуватися пристроєм для збирання насіння, що осипається при скошуванні насінників.

У шостому розділі «Економічна ефективність удосконалених елементів технології виробництва насіння цукрових буряків» зроблено узагальнення результатів досліджень, наведено технологічні карти перспективних ресурсозберігаючих процесів безвисадкового і висадкового способів вирощування насіння, аналіз економічної та енергетичної ефективності технологій. Аналіз структури загальних затрат на виробництво насіння цукрових буряків показує, що удосконалення технологічних процесів при безвисадковому способі вирощування насінників дає можливість скоротити затрати праці на 5,91%, витрати пального - на 7,51%, металомісткість - на 9,3% (табл. 5).

Таблиця 5. Економічна ефективність застосування сучасних та перспективних технологічних процесів і машин у насінництві цукрових буряків

	Технологія виробництва насіння
Показники ...

Подобные документы

• Цукрові буряки

  Продуктивність цукрових буряків залежно від застосування різних видів органічних добрив. Ботанічна і біологічна характеристика цукрових буряків, агротехніка їх вирощування. Технологічні якості коренеплодів буряків у залежності від застосування добрив.
  
  дипломная работа [66,4 K], добавлен 16.01.2008
  

• Машини для збирання цукрових буряків

  Технологія та система машин для вирощування цукрових буряків. Способи збирання цукрових буряків. Агротехнічні вимоги до бурякозбиральних машин. Пасивний дисковий кореневикопувальний апарат. Схема зигзагоподібного вальцевого очисника коренеплодів.
  
  лекция [7,0 M], добавлен 10.03.2013
  

• Агротехнічні прийоми вирощування овочевих культур

  Морфо-біологічні особливості буряка столового. Анатомічна будова і забарвлення коренеплоду цукрових буряків. Вирощування, насіння, ділянка під ревінь. Вимоги перцю овочевого до вологи та тепла. Перець як одне із найбільш вимогливих рослин до температури.
  
  контрольная работа [28,9 K], добавлен 26.07.2011
  

• Організація, планування і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва цукрових буряків на площі 350 га в умовах СВК "Перемога"

  Природно-економічна характеристика господарства СВК "Перемога". Фактичний стан виробництва і економічної ефективності цукрових буряків за останні роки. Організація виробництва, зберігання, збуту продукції. Фінансові результати вирощування буряків.
  
  дипломная работа [55,0 K], добавлен 16.01.2014
  

• Становлення селекції та насінництва цукрових буряків в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

  Критичне осмислення наукової спадщини як умова поступу аграрного сектору економіки. Напрямки та перспективи становлення та розвитку даної галузі. Насінництво та селекція цукрових буряків в Російській імперії, їх досягнення. Експорт маточного насіння.
  
  статья [19,0 K], добавлен 14.08.2017
  

• Наукове обґрунтування резервів підвищення інтенсивності виробництва цукрових буряків

  Резерви підвищення ефективності виробництва цукрових буряків. Особливості галузі буряківництва. Інноваційна політика держави в цукробуряковому підкомплексі України. Бізнес-план перспективного розвитку виробництва цукрових буряків ПП АФ "Жуківська".
  
  дипломная работа [93,6 K], добавлен 20.10.2009
  

• Контроль чисельності шкідників в посівах цукрових буряків та їх насінників в умовах Центрального Лісостепу України

  Видовий склад шкідників цукрових буряків. Вивчення ґрунтово-кліматичних особливостей лісостепу України. Розробка системи захисту цукрових буряків від бурякових блішок, листкової бурякової попелиці. Аналіз впливу інсектицидів на чисельність шкідників.
  
  дипломная работа [3,0 M], добавлен 19.10.2013
  

• Статистичний аналіз і прогнозування урожайності цукрових буряків в господарствах Андрушівського району Житомирської області

  Поняття про урожай та урожайність. Динаміка та прогнозування урожайності цукрових буряків. Оцінка досягнутого рівня урожайності цукрових буряків в господарствах Андрушівського району. Залежність урожайності цукрових буряків від факторів виробництва.
  
  курсовая работа [198,4 K], добавлен 30.09.2010
  

• Ринок цукру

  Проблеми і перспективи розвитку цукробурякового комплексу. Державне регулювання економічних відносин в сфері виробництва, заготівлі і переробки цукрових буряків. Застосування прогресивних способів зберігання буряків та переробки їх на цукрових заводах.
  
  контрольная работа [25,1 K], добавлен 07.10.2010
  

• Організація та технологія вирощування насіння сої

  Значення сорту та якості насіння в сільськогосподарському виробництві. Районовані сорти сої та їх господарсько-біологічна характеристика. Причини погіршення сортового насіння та способи його попередження. Технологія вирощування репродукційного насіння.
  
  курсовая работа [681,9 K], добавлен 15.11.2011
  

• Ефективність вирощування ячменю ярого після цукрових буряків за мінімалізації зяблевого обробітку грунту в сівозміні

  Обробіток грунту, умови вирощування та врожайність ячменю ярового, його ботанічна і біологічна характеристика. Особливості сорту "Соборний". Економічна ефективність різних способів обробітку грунту під ячмінь. Охорона праці при сівбі і збиранні урожаю.
  
  дипломная работа [73,2 K], добавлен 16.12.2010
  

• Аналіз і прогноз кон’юнктури ринку цукру

  Значення та біологічні особливості цукрових буряків, сутність інтенсивної технології їх вирощування та оцінка її економічної ефективності. Визначення вмісту цукру в коренях буряків. Методика впровадження більш прогресивних технологій в даний процес.
  
  контрольная работа [33,1 K], добавлен 07.10.2010
  

• Удосконалення виробництва цукрових буряків за енергозберігаючою технологією з розробкою технології та організації сільскогосподарського процесу збирання його

  Характеристика господарства та технологічна схема при виробництві цукрових буряків. Розрахунок агрегату для збирання буряку, опис пристосування. Організація робіт та технічного обслуговування процесу. Визначення собівартості виготовлення пристосування.
  
  дипломная работа [163,3 K], добавлен 18.07.2011
  

• Статистика агротехніки

  Класифікація і сутність агротехнічних заходів: агротехнічні передумови вирощування культур, агротехнічні роботи, матеріально-речовинні поточні вкладення. Показники, що характеризують використання добрив та наявність і якість насіння сільськогоспкультур.
  
  реферат [45,7 K], добавлен 19.01.2012
  

• Вирощування високоякісного насіння

  Господарсько-біологічна характеристика жита. Вивчення біологічних особливостей культури. Необхідні фактори формування високоякісного насіння. Організація насінництва культур в Україні. Планові і фактичні строки проведення сортозаміни та сортооновлення.
  
  курсовая работа [66,8 K], добавлен 26.08.2014
  

• Селекція

  Особливості формотворчого процесу віддаленої гібридизації. Сучасні досягнення та подальші перспективи гетерозисної селекції. Класифікація методів добору. Сортові якості та врожайні властивості насіння. Вплив умов вирощування на строки сортооновлення.
  
  контрольная работа [24,6 K], добавлен 26.07.2011
  

• Вирощування високоякісного насіння сільськогосподарських культур

  Технологічний процес післязбиральної обробки і передпосівної підготовки насіння. Затарювання та складування, протруювання, очищення і сортування. Боротьба з хворобами, шкідниками та бур’янами. Відпуск готової продукції. Документування сортового насіння.
  
  реферат [30,9 K], добавлен 16.06.2014
  

• Агробіологічні та агротехнічні особливості оптимізації прийомів вирощування соняшнику, рицини, сафлору в умовах південної підзони степу України

  Агробіологічні особливості росту, розвитку, формування врожайності рослин олійних культур. Вплив способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні властивості орного шару, способів сівби на забур’яненість посівів, ріст, розвиток й врожайність соняшнику.
  
  автореферат [82,3 K], добавлен 10.04.2009
  

• Генетика ознак буряку

  Буряк як цінна сільськогосподарська культура. Вивчення його генетики. Удосконалювання технології вирощування рослини. Систематика і походження кормових, столових та цукрових буряків. Ефективний метод їх одержання та розмноження. Забарвлення коренеплоду.
  
  презентация [257,9 K], добавлен 08.09.2014
  

• Сівба та садіння сільськогосподарських культур

  Важлива роль науково-обґрунтованих норм садіння і способів сівби, за допомогою яких створюються оптимальні площі живлення рослин та забезпечується одержання великого врожаю. Технологічні властивості та норми висіву насіння зернових та польових культур.
  
  реферат [57,4 K], добавлен 18.05.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам