Ефективність застосування різних видів органічних добрив під цукрові буряки на чорноземі опідзоленому правобережного лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр “Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського”

Новак Юрій Васильович

УДК 631.86:633.63:631.4

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Ефективність застосування різних видів органічних добрив під цукрові буряки на чорноземі опідзоленому правобережного лісостепу України

06.01.04 - агрохімія

Харків - 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Уманській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук,

Геркіял Олександр Михайлович,

Уманська державна аграрна академія,

професор кафедри агрохімії та ґрунтознавства

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Бука Анатолій Янович, Національний науковий центр “Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського”, головний науковий співробітник лабораторії органічних добрив та гумусу;

доктор сільськогосподарських наук, професор Дегодюк Едуард Григорович, Інститут землеробства УААН, головний науковий співробітник відділу агрохімії та фізіології рослин.

Провідна установа: Інститут агроекології і біотехнології, Українська академія аграрних наук, м. Київ.

Захист відбудеться “15” жовтня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.354.01 в Національному науковому центрі “Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського” за адресою: 61024, м. Харків, вул. Чайковського, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського” за адресою: 61024, м. Харків, вул. Чайковського, 4.

Автореферат розісланий “12” вересня 2002 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Павленко О.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Потенціальні можливості цукрових буряків, як високопродуктивної культури, можуть реалізуватися лише при створенні їм сприятливих умов для розвитку оптимального листкового апарату і формування коренеплодів з високою якістю, які забезпечуються в значній мірі застосуванням органічних і мінеральних добрив.

В умовах кризових явищ сучасного сільськогосподарського виробництва, коли різко зменшилось поголів'я худоби і адекватно знизилось виробництво та внесення гною, виникає необхідність пошуків шляхів поповнення органічної частини ґрунту за рахунок застосування альтернативних органічних добрив, як передумови створення сприятливих для культурних рослин агрохімічних, водно-фізичних та біологічних властивостей ґрунту. Тому важливого значення в землеробстві набувають саме такі види органічних добрив, як нетоварна частина врожаю (солома, гичка, інші післяжнивні рештки), зелена маса посівів сидеральних культур та ін., в чому і полягає актуальність теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Експериментальні та теоретичні дослідження виконували згідно з тематичними планами Уманської державної аграрної академії на 1999-2001 рр. за темою “Розробка та обґрунтування системи удобрення в польовій сівозміні Правобережного Лісостепу України” (№ держреєстрації 0196U012626 та НТП “Родючість ґрунтів” - 03.04 МВ/30-96), де автор був безпосереднім виконавцем досліджень як аспірант.

Мета і задачі дослідження. Дати порівняльну оцінку впливу застосування гною, соломи озимої пшениці, зеленої маси післяжнивного сидерального посіву редьки олійної і поєднання останніх на показники родючості ґрунту, продуктивність цукрових буряків і наступних ярого ячменю та кукурудзи на зерно, показати їх роль у забезпеченні потреб сільськогосподарського виробництва в органічних добривах. Відповідно до мети, в завдання досліджень входило вивчення впливу застосування різних видів та доз органічних добрив на:

- агрохімічні, водно-фізичні та біологічні показники родючості ґрунту;

- ферментативну активність ґрунту залежно від рівня його родючості;

- ріст, розвиток та формування величини і якості врожаю коренеплодів цукрових буряків;

- продуктивність ячменю ярого і кукурудзи на зерно відповідно в першій та другій післядії;

- економіко-енергетичну їх ефективність.

На підставі одержаних даних досліджень розробити рекомендації виробництву з ефективного застосування різних видів та доз органічних добрив при вирощуванні цукрових буряків.

Об'єкт досліджень -- дія та післядія різних видів органічних добрив на агрохімічні, водно-фізичні та біологічні показники родючості ґрунту і продуктивність сільськогосподарських культур.

Предмет досліджень -- чорнозем опідзолений, різні види та дози органічних добрив, цукрові буряки, ярий ячмінь та кукурудза.

Методи дослідження. Польові короткотривалі досліди, лабораторні дослідження біологічної, ферментативної активності ґрунту та його агрохімічних характеристик. Польова біометрія та визначення продуктивності цукрових буряків, ярого ячменю і кукурудзи на зерно. Економічний і енергетичний аналіз. Статистичні методи обробки експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Для умов нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому вперше дана оцінка та доведена доцільність застосування різних видів та доз органічних добрив і їх поєднань у ланці польової сівозміни: озима пшениця - цукрові буряки - ячмінь ярий - кукурудза на зерно (під цукрові буряки).

Доведена доцільність застосування соломи озимої пшениці і зеленої маси післяжнивного сидерального посіву редьки олійної під цукрові буряки на фоні внесення мінеральних добрив;

- встановлено, що застосування під цукрові буряки різних видів органічних добрив сприятливо впливає на показники вмісту гумусу і поживний режим ґрунту, біологічну активність та водно-фізичні параметри ґрунту;

-доведено, що із збільшенням вмісту гумусу в ґрунті від 2,86% до 3,68% застосування на органічне добриво соломи у поєднанні із зеленою масою сидеральної післяжнивної редьки олійної сприяє поліпшенню умов для гумусонакопичення;

- встановлено, що застосування на органічне добриво соломи і зеленої маси післяжнивної редьки олійної підвищує в прямій дії врожайність коренеплодів цукрових буряків і вихід цукру, а в післядії - зерна ячменю ярого;

- доведена економічна і енергетична доцільність впровадження у виробництво застосування під цукрові буряки, як органічних добрив, подрібненої соломи озимої пшениці у поєднанні із зеленою масою післяжнивної редьки олійної на фоні мінеральних добрив у дозі N120Р120К120.

Практичне значення одержаних результатів. З метою відтворення та підвищення родючості чорнозему опідзоленого важкосуглинкового Правобережного Лісостепу в польовій сівозміні і продуктивності цукрових буряків обґрунтовано доцільність застосування як органічних добрив соломи озимої пшениці у поєднанні із внесенням зеленої маси післяжнивного сидерального посіву редьки олійної на фоні внесення мінеральних добрив у дозі N120Р120К120.

Результати досліджень впроваджені в ПП “Промінь” Бершадського району Вінницької області на площі 61 га та в СТОВ “Дружба” Уманського району Черкаської області на площі 47 га.

Особистий внесок здобувача полягає в безпосередній участі в розробці програми і методики досліджень, закладанні і проведенні польових та лабораторних дослідів. Автор самостійно здійснив теоретичне обґрунтування, аналіз одержаної наукової інформації, її узагальнення, розробку наукових положень і висновків досліджень та рекомендацій виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення дисертаційної роботи оприлюднені на наукових конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Уманської державної аграрної академії (2000-2001); всеукраїнській конференції молодих вчених “Агроекологія як основа стабільності сільського господарства” (Харків, 2000); всеукраїнській науково-практичній конференції “Стан земельних ресурсів в Україні: проблеми, шляхи вирішення” (Харків, 2001); міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія використання земельних ресурсів і перспективи ековиробництва в Україні на початку 21-го століття” (Харків, 2001); всеукраїнській науковій конференції молодих вчених і спеціалістів “Перспективи розвитку ґрунтознавства та агрохімії в новому тисячолітті ” (Харків, 2001); VI делегатському з'їзді ґрунтознавців та агрохіміків України (Умань, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, з яких 4 надруковано у виданнях, що затверджені ВАК України як фахові.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 251 найменувань, в т.ч. 18 латиницею і 12 додатків. Об'єм дисертації 169 сторінок, містить 34 таблиці, 12 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Теоретичні передумови, проблеми та перспективи різних видів органічних добрив. Добрива - найбільш дієвий чинник інтенсифікації землеробства, засіб впливу на формування врожаю і якості одержаної сільськогосподарської продукції та кругообігу речовин. На відміну від природних ценозів, в агроекосистемах зменшується здатність до саморегуляції, тобто підтримання екологічної рівноваги. В названих процесах переваги застосування органічних добрив над мінеральними безперечні. За умов нестачі традиційних органічних добрив зростає роль застосування їх альтернативних видів у напрямку біологізації землеробства.

Дослідження порівняльної дії ефективності внесення гною, соломи та зеленої маси сидератів мають глибоку історію і залишаються предметом вивчення багатьох науковців сучасності. Встановлена достатньо висока ефективність застосування місцевих добрив і сидерації під основні сільськогосподарські культури. Проте в умовах нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України дані для обґрунтування доцільності використання нетоварної частини урожаю озимої пшениці та зеленої маси післяжнивної олійної редьки, як органічних добрив, під основну технічну культуру цукрові буряки - відсутні.

Аналіз джерел наукової літератури свідчить про розбіжність результатів досліджень щодо напрямку і рівня впливу застосування різних видів органічних добрив і саме тому вони потребують уточнення і коригування відносно конкретних ґрунтово-кліматичних умов і агрокультури.

Умови та методика проведення досліджень. Дослідження проводили протягом 1999-2001 рр. на дослідному полі Уманської державної аграрної академії, розташованому в Середньо-Дніпровсько-Бузькому окрузі Лісостепової Правобережної провінції України.

Ґрунт дослідного поля - чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі з вмістом гумусу в орному шарі 3,31%. Ступінь насиченості профілю ґрунту основами знаходиться в межах 89,8-92,5%, реакція ґрунтового розчину середньокисла (рНKCl 5,5), гідролітична кислотність - 1,93-2,26 смоль/кг ґрунту, вміст рухомих форм фосфору та обмінного калію (за методом Чирікова) - 120-132 мг/кг ґрунту, азоту лужногідролізованих сполук (за методом Корнфілда) 103 мг/кг ґрунту.

Погодні умови за період проведення досліджень були досить контрастними. При близьких до норми весняних запасах доступної вологи в ґрунті за вегетацію випадало від 171 до 435 мм опадів при середньобагаторічній величині 311 мм. Це обумовлювало істотні зміни в продуктивності рослин цукрових буряків та ярого ячменю і ефективності добрив. Несприятливі погодні умови 1999 р. обумовлювались високими середньодобовими температурами повітря в літні місяці (17,3- 23,7 0С) та значним дефіцитом вологи в повітрі і ґрунті.

Схема польового досліду, де досліджували вплив застосування різних видів та доз органічних добрив на продуктивність рослин цукрових буряків та наступних культур, включала такі варіанти:

1) N120Р120К120 - фон (контроль); 2) фон + гній 20 т/га; 3) фон + солома 5 т/га + N60; 4) фон + сидерат 18 т/га; 5) фон + гній 40 т/га; 6) фон + солома 5 т/га + N60 + сидерат 18 т/га. В схемі досліду за сумою азоту варіанти вирівняні: 2-й, 3-й, 4-й -- 205 кг/га, а 5-й та 6-й -- 290 кг/га. В післяжнивних посівах використовували редьку олійну (Raphanus sativus L. var oleiformis) сорту Радуга. Її висівали нормою висіву насіння 25 кг/га із внесенням N60 (аміачна селітра) після збору на зерно озимої пшениці в середині третьої декади липня. Подрібнену (на 10-15 см) солому озимої пшениці в кількості 5 т/га з додатковим внесенням N60 (аміачна селітра) відповідно до схеми досліду заробляли в ґрунт дискуванням у два сліди. Органічні (напівперепрілий солом'яний гній ВРХ, солому, зелену масу сидерату) і мінеральні добрива (аміачна селітра, суперфосфат гранульований, калійна сіль змішана) заробляли в ґрунт під час проведення оранки зябу на глибину 30-32 см у другій половині жовтня. Цукрові буряки гібриду Український ЧС 70, ячмінь ярий сорту Миронівський 92 та кукурудзу на зерно гібриду Ювілейний 70М вирощували за технологією, рекомендованою для регіону. Безпосередньо під ячмінь та кукурудзу з осені під оранку вносили мінеральні добрива в дозі відповідно N45Р45К45 та N100Р100К100 (аміачна селітра, суперфосфат гранульований, калій хлористий).

Розмір посівної ділянки 108 м2 (10,8 х 10 м), облікової для цукрових буряків - 64,8 м2 ( 8,1 х 8 м), для ячменю ярого - 64 м2 ( 8 х 8 м) та 61,6 м2 ( 7,7 х 8 м) для кукурудзи на зерно, за триразового повторення варіантів і систематичного їх розміщення.

З метою вивчення впливу застосування різних доз та видів органічних добрив на мікробіологічні показники родючості ґрунту та продукування ним вуглекислого газу закладали лабораторний дослід № 1 за такою схемою: 1) без добрив (контроль); 2) гній 1; 3) солома + N; 4) сидерат ; 5) гній 2; 6) солома + N + сидерат. В біологічному термостаті протягом 60-денного періоду проводили компостування різних органічних добрив при вологості ґрунту 60% НВ і температурі 28-300С. Органічні добрива використовували з розрахунку доз їх внесення в польовому досліді. У вказаних співвідношеннях їх рівномірно перемішували з ґрунтом. Компостування проводили у посудинах з масою ґрунту 500 г, повторення досліду - чотириразове.

З метою вивчення ефективності застосування різних видів органічних добрив на ґрунтах з різним рівнем родючості проводили лабораторний дослід № 2 за такою схемою: 1) без добрив (контроль); 2) солома + N + сидерат. Для цього були відібрані зразки ґрунту (чорнозем опідзолений важкосуглинковий) на варіантах довготривалого (35 років) досліду з різними системами застосування добрив у польовій сівозміні: ґрунт №1 - добрива не вносили, вміст гумусу - 2,86%; ґрунт № 2 - внесення N22P34K18 + гній 4,5 т/га сівозмінної площі, вміст гумусу - 3,45 %; ґрунт № 3 - внесення N67P101K54 + гній 13,5 т/га сівозмінної площі, вміст гумусу - 3,68 % . Такі ґрунти можна характеризувати як низько-, середньо- і високородючі. Компостування вказаних зразків ґрунту проводили без внесення добрив (контроль) і з додаванням соломи, азоту та зеленої маси сидерату в кількості, еквівалентній надходженню їх у ґрунт після вирощування озимої пшениці (5 т/га + N60) та зеленої маси післяжнивної редьки олійної (18 т/га). Використовували посудини з масою ґрунту 500 г, які витримували в біологічному термостаті за температури 28-30 0С і вологості ґрунту 60% НВ протягом 60 діб. Повторність досліду чотириразова.

Відбір зразків ґрунту для визначення вмісту в ньому гумусу та його складових, а також обмінної кислотності проводили з орного шару ґрунту 0-30 см у фазу сходів цукрових буряків; динаміки вмісту мінерального азоту, рухомих форм фосфору та обмінного калію - у шарі 0-50 см в такі строки: перед сівбою, в фазі інтенсивного росту рослин та при збиранні врожаю коренеплодів цукрових буряків; об'ємної маси ґрунту - в шарі 0-40 см з інтервалом 10 см і вологості ґрунту - в 0-160 см його шарі через кожні 20 см у строки до сівби та перед збиранням урожаю цукрових буряків; у післядії для визначення вмісту мінерального азоту, рухомих форм фосфору та обмінного калію в шарі ґрунту 0-20 см у фазі кущіння ярого ячменю. Збирання врожаю коренеплодів цукрових буряків проводили механізовано з наступним доочищенням і роздільним зважуванням коренеплодів і гички, зерна ячменю ярого - прямим комбайнуванням, кукурудзи на зерно - вручну.

У відібраних, згідно програми досліджень, зразках ґрунту визначали вміст: гумусу (методом Нікітіна), детриту (за методом Шпрингера), нітратного азоту - іонометричним методом, обмінного амонію - фотоколориметруванням з реактивом Неслера, рухомих сполук фосфору та обмінного калію (за методом Чирікова); реакцію ґрунтового розчину - потенціометричним методом; об'ємну масу (за методом Качинського); загальну шпаруватість - за співвідношенням питомої та об'ємної маси; водостійкість агрономічно цінної структури (за методом Андріанова в модифікації Качинського); польову вологість - гравіметричним методом; виділення вуглекислого газу (за методом Карпачевського); активність ферментів поліфенолоксидази і пероксидази (за методом Галстяна); чисельність основних груп мікроорганізмів визначали обліково-статистичним методом з висівом ґрунтової суспензії на стандартні поживні середовища: амоніфікатори - на м'ясо-пептонному агарі (МПА), актиноміцети та мікроорганізми, що використовують мінеральний азот - на крохмаль-аміачному агарі (КАА), гриби - на середовищі Чапека, коефіцієнт мінералізації (КАА/МПА) розраховували за Андріюк.

В рослинних зразках визначали вміст сухої речовини - гравіметричним методом; загального азоту - після мокрого озолення сірчаною кислотою та пероксидом водню з наступним фотоколориметруванням з реактивом Неслера, фосфору - після мокрого озолення сірчаною кислотою та пероксидом водню з наступним фотоколориметруванням з молібденовою кислотою, калію - після мокрого озолення сірчаною кислотою та пероксидом водню з подальшим пропусканням на полуменевому фотометрі. Показники технологічних якостей коренеплодів цукрових буряків розраховували, використовуючи дані, отримані за допомогою напівавтоматичної лінії “Венема” з філіалу Інституту цукрових буряків УААН. Біометричні показники: фенологічні спостереження, визначення динаміки наростання маси листя та коренеплодів цукрових буряків та облік урожаю - за методикою Мойсейченка і Єщенка (1994).

Економічну ефективність застосування добрив розраховували згідно з технологічними картами вирощування культур та відповідними рекомендаціями (Методика економічної оцінки..., 1999).

Енергетичну оцінку ефективності застосування різних видів та доз органічних добрив під цукрові буряки проводили за Медведовським та Іваненком (1988).

Опрацювання і узагальнення результатів досліджень проводили, використовуючи методи математичної статистики за Мойсейченком і Єщенком (1994). Результати дослідів перевіряли у виробничих умовах.

Результати досліджень

Вивченням впливу застосування різних видів та доз добрив на вміст гумусу та його складових у ґрунті відмічені певні тенденції (табл. 1). Так, внесення мінеральних добрив прискорює розклад органічних речовин ґрунту і веде до зниження вмісту в ньому гумусу. Різні види та дози застосування органічних добрив у поєднанні з мінеральними, які вивчали в досліді, дозволяють стабілізувати вміст гумусу в ґрунті. При цьому збільшення вмісту гумусу в ґрунті на 0,02 і 0,03% було найбільш виражено на варіантах з використанням соломи та заорюванням 40 т/га гною, переважно за рахунок його лабільної частини - детриту. Вміст власне гумусових речовин не змінювався.

Таблиця 1. Вплив застосування різних видів і доз органічних добрив на вміст гумусу та його складових у шарі ґрунту 0-30 см на початку вегетації цукрових буряків, 1999-2001 рр., %

Варіант досліду	Вміст, %
	Гумусу	Власне гумусових речовин	Детриту
N120Р120К120 - фон (контроль)	3,30	2,01	1,29
Фон + гній 20 т/га	3,32	2,01	1,31
Фон + солома 5 т/га+N60	3,33	2,01	1,32
Фон + сидерат 18 т/га	3,31	2,01	1,30
Фон + гній 40 т/га	3,34	2,02	1,32
Фон + солома 5 т/га + N60 + сидерат 18 т/га	3,33	2,01	1,32
НІР05	0,04-0,05	0,03-0,04

В проведених дослідженнях поживного режиму чорнозему опідзоленого важкосуглинкового нами встановлено, що поєднання застосування різних видів та доз органічних добрив з мінеральними, у порівняні з внесенням лише останніх, сприяло покращанню поживного режиму ґрунту.

Найкраще забезпечення рослин цукрових буряків мінеральним азотом відмічено на варіантах із внесенням N120Р120К120 + гній 40 т/га та N120Р120К120 + соло- ма 5 т/га + N60 + сидерат 18 т/га, де вміст N-NO3 + N-NH4 у шарі 0-30 см становив 27,7 і 27,1 мг/кг ґрунту та в 30-50 см - 24,8 і 24,3 проти 24,7 та 22,2 відповідно на контролі. Додавання аміачної селітри з розрахунку 12 кг на 1 тонну внесеної соломи не викликало іммобілізації ґрунтового азоту і сприяло підвищенню вмісту в ґрунті нітратної і амонійної його форм.

Забезпечення рослин цукрових буряків рухомими сполуками фосфору та обмінного калію залежало переважно від кількісного їх надходження в ґрунт з добривами. Кращі умови забезпечення доступними формами поживних елементів для цукрових буряків створювались на ділянках з внесенням гною та при сумісному заорюванні соломи із зеленою масою післяжнивного сидерального посіву редьки олійної на мінеральному фоні - N120Р120К120, де за вмістом мінерального азоту та рухомих сполук фосфору і обмінного калію, в середньому за вегетацію, вони на 4-12% переважали контрольний варіант.

Застосування добрив впливало на зміну реакції ґрунтового середовища. Лише при внесенні N120Р120К120 відмічено підкислення ґрунтового середовища в середньому за три роки на 0,11 одиниці рНKCl. Використання різних видів та доз органічних добрив знижувало кислотність ґрунту, особливо на варіантах фон + гній 40 т/га та фон + солома 5 т/га + N60 + сидерат 18 т/га. За сприятливих погодних умов для мінералізації органічних речовин добрив та відповідного підвищення концентрації катіонів, нейтралізаторів кислотності ґрунту, в окремі роки, це зниження було істотним.

Внесення соломи, зеленої маси сидерату та гною сприяло зменшенню об'ємної маси шару ґрунту 0-30 см перед сівбою і протягом вегетації цукрових буряків на 0,01-0,05 г/см3. Більші значення цього показника в кінці вегетації можна пояснити зменшенням запасів продуктивної вологи в 0-30 см шарі, а також ущільненням ґрунту під впливом власної маси та дії коренеплодів цукрових буряків.

За умов застосування зеленої маси післяжнивної сидеральної редьки олійної відмічено зменшення об'ємної маси шару ґрунту 30-40 см, що можна розглядати як тенденцію руйнування корінням цієї культури підорного шару. В середньому за роки досліджень як перед сівбою цукрових буряків, так і перед їх збиранням об'ємна маса орного та підорного шару ґрунту знаходилась в межах оптимальних її значень.

Внесення соломи і зеленої маси сидерату за впливом на аерацію шару ґрунту 0-30 см прирівнювалось до дії гною, створюючи, згідно існуючої градації, “відмінні” показники шпаруватості.

За умов застосування соломи і зеленої маси сидеральної олійної редьки відмічено покращання на 4-5% водостійкості структурних агрегатів розміром 5-7 мм у шарі ґрунту 0-30 см. Причому помітної різниці між варіантами з еквівалентним внесенням азоту нами не встановлено.

Забезпеченість шару ґрунту 0-160 см продуктивною вологою на варіантах із застосуванням різних видів та доз органічних добрив була в середньому за три роки на 5-13% вищою ніж на контролі (табл. 2). При цьому коефіцієнт використання вологи на формування одиниці маси коренеплодів і цукру зменшувався відповідно на 2-9 та 4-10%.

Таблиця 2. Запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-160 см перед сівбою цукрових буряків та ефективність її використання при застосуванні різних видів органічних добрив, 1999-2001 рр.

Варіант досліду	Запаси вологи, мм	Коефіцієнт використання вологи, м3/т
		коренеплодів	цукру
N120Р120К120 - фон (контроль)	259,6	134	908
Фон + гній 20 т/га	274,9	127	845
Фон + солома 5 т/га+N60	281,1	130	865
Фон + сидерат 18 т/га	275,7	132	874
Фон + гній 40 т/га	286,8	122	815
Фон + солома 5 т/га + N60 + сидерат 18 т/га	284,7	125	820
НІР05	13,2-13,7

Застосування різних видів та доз органічних добрив сприяє підвищенню біологічної активності чорнозему опідзоленого важко суглинкового (лабораторний дослід №1), збільшуючи кількість в ньому мікроорганізмів, що використовують мінеральний і органічний азот ґрунту відповідно в 2,1-2,7 та 1,9-2,2 рази. Збільшення кількості грибів на варіантах з застосуванням соломи, як органічного добрива, можна пояснити підвищеною здатністю їх ферментативного апарату до руйнування її стійких сполук.

Сумісне застосування зеленої маси сидерату з соломою сприяло кращій мінералізації останньої, яка в свою чергу стримувала швидкість розкладання зеленої маси редьки олійної, запобігаючи непродуктивним втратам поживних елементів та їх використанню з гумусу.

Внесення в ґрунт різних видів та доз органічних добрив значно посилювало інтенсивність виділення з ґрунту вуглекислого газу (лабораторний дослід №1). На початку компостування висока мікробіологічна активність проявлялась на варіантах з внесенням зеленої маси сидерату, а також при поєднанні його застосування з соломою (табл. 3).

Таблиця 3. Виділення з ґрунту вуглекислого газу за добу при застосуванні різних видів та доз органічних добрив, мг/кг ґрунту

Варіант досліду	День від початку компостування
	15-й	30-й	45-й	60-й
Без добрив (контроль)	182	103	93	88
Гній 1	397	228	189	178
Солома + N	386	269	215	203
Сидерат	626	287	208	182
Гній 2	531	335	269	251
Солома + N + сидерат	701	391	277	261

Кількість виділеного вуглекислого газу тут більше ніж утричі перевищувала контроль. Високу інтенсивність його продукування ґрунтом на цих варіантах, напевно, можна пояснити доброю обводненістю зеленої маси рослин родини капустяних та вузьким співвідношенням у них С:N, що призводить до швидкого розкладу зеленої маси редьки олійної і залучення в цей процес важкодоступних компонентів соломи.

Протягом наступних 15 днів виділення вуглекислого газу відчутно зменшилось у порівнянні з попереднім періодом, що пов'язано із зниженням кількості легкодоступної органічної речовини, яка містилась в ґрунті та внесеної з добривами.

Обліками на 45 і 60-й день також відмічено зменшення кількості виділеного вуглекислого газу, що є результатом використання мікроорганізмами енергетичного матеріалу. Домінування за цим показником варіантів з використанням соломи в цей період можна пояснити значною кількістю різних видів органічних сполук у її складі та нижчим ступенем доступності їх для розкладу. В середньому за кількістю виділеного з ґрунту вуглекислого газу варіанти з внесенням органічних добрив у 2,1-3,5 рази переважали контроль (без добрив). При застосуванні соломи, зеленої маси сидерату та їх поєднанні порівняно з внесенням гною, створювались умови для інтенсивнішого “дихання” ґрунту.

Визначення ферментативної активності ґрунту показало (лабораторний дослід №2), що активність поліфенолоксидази на варіанті контролю зростала відповідно із збільшенням вмісту гумусу в ґрунті. Така ж залежність спостерігалась і при внесенні соломи та зеленої маси сидерату з тією відмінністю, що поліфенолоксидазна активність була виражена тут в більшій мірі, ніж на контролі.

У досліді спостерігалась обернена залежність між пероксидазною активністю та вмістом гумусу в ґрунті. Найвище значення для даного ферменту, 1280 мг пурпургаліну на 1 кг грунту за 30 хв, відмічено на контролі із вмістом гумусу 2,86%, а найнижче - 1120, на варіанті солома + N + сидерат- 3,68%.

За результатами обрахунку (відношення активності поліфенолоксидази до пероксидази) виявлено пряму залежність між вмістом гумусу та коефіцієнтом нагромадження його в ґрунті. Цей зв'язок описується рівнянням:

у=20,975х-15,181 - для контролю , та

у=27,529х-28,006 - при внесенні соломи+N+ зеленої маси сидерату, де

у- коефіцієнт гумусонакопичення;

х- вміст гумусу в ґрунті, %.

Тіснота зв'язку за коефіцієнтом кореляції для обох варіантів становила 0,99.

Цей показник підвищувався з 39% у ґрунті з гумусованістю 2,86% та відповідно до 47 і 59% із зростанням вмісту гумусу до 3,45 і 3,68%. При застосуванні соломи із зеленою масою сидерату коефіцієнт нагромадження гумусу в ґрунті зростав на 23%, проти 12% на контролі. Це вказує на вищу ефективність застосування соломи із зеленою масою сидерату для удобрення чорноземних ґрунтів із вмістом гумусу 3,45 та 3,68%.

При застосуванні альтернативних видів добрив для наростання маси рослин створюються такі ж або близькі умови як і для формування врожаю коренеплодів цукрових буряків при внесенні еквівалентних доз гною. В середньому за три роки приріст урожайності коренеплодів до контролю на варіантах застосування соломи, зеленої маси сидерату склав 8-10% та 18-21% - при повній дозі гною і поєднанні соломи з редькою олійною (табл. 4).

Таблиця 4. Вплив застосування різних видів та доз органічних добрив на врожайність коренеплодів цукрових буряків, т/га

Варіант досліду	Рік досліджень
	1999	2000	2001
N120Р120К120 - фон (контроль)	26,3	40,3	36,8
Фон + гній 20 т/га	28,3	46,4	40,1
Фон + солома 5 т/га+N60	27,1	45,9	40,5
Фон + сидерат 18 т/га	26,5	44,6	40,3
Фон + гній 40 т/га	29,4	51,2	44,1
Фон + солома 5 т/га + N60 + сидерат 18 т/га	28,6	49,0	44,3
НІР05	1,8	2,6	2,1

Примітка. * - Приріст до контролю

У фактичних величинах приріст урожайності від застосування різних видів органічних добрив змінювався від 0,2-3,1 т/га у 1999 році, до 4,3-10,9 - у 2000 р. Віддача від внесення органічних добрив у 2001 році знаходилася в близьких межах до показників попередніх років досліджень. Визначальним фактором різної ефективності добрив були різні за роками умови вологозабезпечення. гній буряк чорнозем лісостеп

Різні види і дози внесення органічних добрив забезпечували в усі роки істотне підвищення врожайності порівняно до контролю. Виключення становив 1999 рік, де від застосування соломи та зеленої маси післяжнивної редьки олійної, за умов дефіциту вологи, приріст урожаю коренеплодів був у межах помилки досліду. Різниця в урожайності між еквівалентними за вмістом азоту варіантами застосування органічних добрив була несуттєва.

Очікуваний заводський вихід цукру визначався співвідношенням рівнів урожайності, цукристості та технологічних якостей сировини. Краще його поєднання було при внесенні під цукрові буряки 40 т/га гною та заорюванні зеленої маси сидерату з соломою, де заводський вихід цукру склав відповідно - 4,98 і 4,94 т/га (табл. 5). При внесенні в ґрунт половинної дози гною, соломи і зеленої маси сидерату одержано практично близький за рівнем вихід цукру - 12,0-12,2% та 4,53-4,58 т/га.

Таблиця 5. Вихід цукру при застосуванні різних видів та доз органічних добрив, 1999-2001 рр.

Варіант досліду	Втрати цукру при переробці, %	МБ-фактор	Заводський вихід цукру
			%	т/га
N120Р120К120 - фон (контроль)	2,29	40,3	11,6	3,91
Фон + гній 20 т/га	2,23	38,2	12,0	4,58
Фон + солома 5 т/га + N60	2,04	37,8	12,1	4,58
Фон + сидерат 18 т/га	2,09	37,1	12,2	4,53
Фон + гній 40 т/га	2,13	41,6	12,0	4,98
Фон + солома 5 т/га + N60 + сидерат 18 т/га	2,12	39,1	12,2	4,94

Отже, за сукупністю впливу на кінцевий показник - заводський вихід цукру, застосування соломи, зеленої маси сидерату та їх поєднання не поступались внесенню традиційного органічного добрива гною.

У післядії різні види та дози внесення органічних добрив покращували поживний режим ґрунту. Більший вплив на цей показник мали варіанти з використанням гною та поєднанням внесення соломи і зеленої маси сидеральної редьки олійної, де вміст мінерального азоту, рухомих сполук фосфору та обмінного калію був більший ніж на контролі відповідно на 6-12, 7-12 та 5-9%.

Варіанти застосування N120Р120К120+ гній 40 т/га та N120Р120К120+ солома 5 т/га + N60 + сидерат 18 т/га забезпечували у післядії першого року одержання врожайності зерна ячменю 41,1 та 42,8 ц/га , який істотно не відрізнявся між собою. Майже однакову врожайність зерна ячменю, в межах 39,0-39,9 ц/га, одержано при внесенні 20 т/га гною та при роздільному використанні соломи і зеленої маси сидерату.

За 2001 рік у другій післядії врожайність кукурудзи коливалась від 40,9 до 43,5 ц/га і знаходилась в межах похибки досліду, при НІР05 - 2,7ц/га. Відсутність позитивного впливу застосування різних видів та доз органічних добрив можна пояснити несприятливими погодними умовами для кукурудзи в період цвітіння і формування зерна.

Економіко-енергетична ефективність застосування різних видів та доз органічних добрив. Розрахунки економічної ефективності проводили за нормативними показниками згідно технологічної карти вирощування цукрових буряків з використанням фактичних цін на продукцію, добрива та паливно-мастильні матеріали станом на вересень 2001 року. До цін на добрива додавали витрати на їх застосування та збирання додаткової продукції, одержаної від внесення добрив.

Застосування соломи та зеленої маси післяжнивних посівів редьки олійної значно скорочувало сукупні виробничі витрати (на 155-343 грн/га) у порівнянні з еквівалентними за азотом дозами внесення гною. Собівартість однієї тонни коренеплодів варіювала від 82,04 грн на мінеральному фоні - до 88,96 грн - при додатковому внесенні 40 т/га гною. Найбільший умовно чистий прибуток, на рівні 3054 грн/га, отримано на варіанті фон + солома 5 т/га + N60 + сидерат 18 т/га, що обумовило тут і найвищу окупність 1 т внесених органічних речовин добрив приростом урожаю.

Рівень рентабельності був близьким до контролю при застосуванні соломи та при поєднанні її внесення із зеленою масою сидерату. На 10 і 15% одержана нижча рентабельність при внесенні під цукрові буряки відповідно 20 та 40 т/га гною по фону N120Р120К120. Проміжним, за цим показником, виявився варіант з внесенням однієї зеленої маси сидерату. Тут рентабельність вирощування коренеплодів знаходилась на рівні 86 %.

Отже, застосування соломи та зеленої маси сидерального післяжнивного посіву редьки олійної за економічною ефективністю виявились кращими у порівнянні з еквівалентними за азотом дозами внесення гною.

Проведені енергетичні розрахунки показали, що найменші витрати на одну тонну приросту врожаю були на варіантах застосування альтернативного добрива, що обумовило і найбільший їх коефіцієнт енергетичної ефективності. Він був найвищим при застосуванні соломи, адже її внесення пов'язано з мінімальними витратами. Створена тут енергія була в 2,9 рази більшою, порівняно з використаною. Висока окупність відмічена і за умови застосування зеленої маси сидеральної редьки на фоні соломи. Використання лише зеленої маси сидерату різко, на 19%, знижує коефіцієнт енергетичної ефективності. Найнижчу енергетичну ефективність мали варіанти із внесенням гною, як традиційного виду органічних добрив. На варіанті внесення гною в дозі 40 т/га заново створена врожаєм цукрових буряків енергія перевищувала енергетичні витрати на його формування лише в 1,96 рази. При використанні половинної дози гною енергетична окупність зростала в 2,07 рази, але поступалась відповідно на 29 та 7% варіантам з роздільним використанням соломи і зеленої маси сидеральної олійної редьки.

Отже, використання соломи, зеленої маси сидерату та їх поєднання є енергоощадним заходом в технології вирощування цукрових буряків порівняно із внесенням традиційного органічного добрива гною.

ВИСНОВКИ

В дисертації викладено теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукового завдання щодо ефективного використання соломи озимої пшениці, зеленої маси післяжнивного сидерального посіву редьки олійної та їх поєднання як органічного добрива під цукрові буряки на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України, що наведено нижче:

1. За нестачі традиційного органічного добрива - гною вирішальним у створенні оптимальних умов для формування високих урожаїв коренеплодів цукрових буряків у польовій сівозміні є комплексне застосування соломи озимої пшениці і зеленої маси післяжнивного сидерату (редьки олійної) на фоні внесення мінеральних добрив (N120Р120К120) .

2. Введення в сівозміну сидерального післяжнивного посіву редьки олійної після збирання врожаю зерна озимої пшениці збільшує щорічне надходження органічного матеріалу в ґрунт на 2,2 т/га сухих речовин. За умови сумісного заорювання зеленої маси редьки з соломою цей показник зростає до 6,3 т/га.

3. Тенденцію до збільшення в орному шарі ґрунту вмісту гумусу відмічено при застосуванні гною, соломи озимої пшениці та її поєднання із зеленою масою сидерату, а заорювання зеленої маси самої редьки олійної лише стабілізувало його вміст. Внесення одних лише мінеральних добрив негативно впливало на вміст запасів гумусу в ґрунті. Відмічені зміни в його вмісті відбувались за рахунок лабільної частини - детриту.

4. Застосування як органічних добрив соломи, зеленої маси післяжнивних посівів редьки олійної або їх поєднання позитивно впливало на поживний режим ґрунту, збільшуючи вміст у 50-сантиметровому його шарі мінерального азоту на 2,9- 4,5 мг/кг, рухомих сполук фосфору на 1-8 мг/кг та обмінного калію на 6-14 мг/кг. При цьому рівень змін був такий же, як і при застосуванні еквівалентних за азотом доз гною.

5. Позитивним при застосуванні під цукрові буряки різних видів та доз органічних добрив був баланс у ґрунті азоту і фосфору, а також калію за виключенням варіанту фон + солома 5 т/га + N60.

6. Агро- і водно-фізичні властивості чорнозему опідзоленого покращувались під дією застосування різних видів та доз органічних добрив. Зокрема, перед сівбою цукрових буряків і їх збиранням збільшувались водостійкість і шпаруватість на 1,2-2,3 і 3,1-5,2 абс. % та на 13-28 мм зростали весняні запаси продуктивної вологи в 0-160 см шарі ґрунту, порівняно із внесенням лише мінеральних добрив. При цьому в більшій мірі тенденція покращання даних показників спостерігалась при застосуванні альтернативних видів органічних добрив.

7. Заорювання в ґрунт соломи, зеленої маси сидерату або гною сприяло раціональнішому використанню рослинами вологи. Коефіцієнт водоспоживання на формування коренеплодів цукрових буряків був у межах 122-132, а в розрахунку на цукор 815-874, проти відповідно 134 і 908 за умов застосування одних лише мінеральних добрив.

8. Всі органічні добрива, що вивчались, позитивно впливали на біологічні показники родючості ґрунту. За загальною чисельністю мікроорганізмів, інтенсивністю мінералізації органічних речовин та за продукуванням ґрунтом вуглекислого газу найкращим виявився варіант поєднання внесення соломи з зеленою сидеральною масою післяжнивної олійної редьки.

9. При компостуванні соломи в поєднанні із зеленою масою редьки олійної здатність до гумусонакопичення зростала з підвищенням вмісту гумусу в чорноземі опідзоленому від 2,86 до 3,68%. Це може бути підставою для більш ефективного використання цих видів органічних добрив на ґрунтах високої родючості.

10. Використання одних лише мінеральних добрив забезпечило одержання врожайності коренеплодів цукрових буряків в межах 34,5 т/га та вміст у них цукру 14,8%, а їх поєднання з різними видами та дозами органічних добрив відповідно 37,1-41,6 т/га та 15,0-15,2%.

11. У післядії першого року від застосування під цукрові буряки різних видів та доз органічних добрив відмічено покращення поживного режиму та збільшення продуктивності ярого ячменю. Врожайність зерна ячменю ярого при цьому перевищувала контроль на 6-17%. В другій післядії віддача врожаєм зерна кукурудзи зменшувалась до 1- 6%.

12. Заміна внесення в ґрунт гною застосуванням подрібненої соломи озимої пшениці і зеленої маси післяжнивної редьки олійної економічно та енергетично обґрунтована, оскільки за рівнем рентабельності та коефіцієнтом енергетичної ефективності переважала відповідно на 2-13 і на 11-48% показники варіантів із внесенням гною.

Рекомендація виробництву

Для одержання на чорноземах опідзолених важкосуглинкових високих і стабільних урожаїв коренеплодів цукрових буряків в зоні нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України за нестачі підстилкового гною можлива його рівноцінна заміна в системі їх удобрення на подрібнену солому, залишену на полі після прямого комбайнування із заробкою її в ґрунт дисковими боронами в два сліди, внесення компенсуючої дози азотних добрив з розрахунку 12 кг на 1 тону соломи та зеленої маси післяжнивної сидеральної редьки олійної, висіяної після збирання врожаю зерна озимої пшениці з нормою 25 кг схожого насіння на 1 га. Під основний обробіток ґрунту крім того вносити на фоні таких органічних добрив повне мінеральне добриво в дозі по 120 кг/га діючої речовини NPK.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Новак Ю.В. Вплив різних органічних добрив на агрофізичні властивості ґрунту // Зб. наук. пр. Уманської державної аграрної академії. - 2001.- №52.- С. 26-31.

2. Геркіял О.М., Новак Ю.В. Післядія внесених під цукрові буряки різних форм та доз органічних добрив на продуктивність ярого ячменю // Зб. наук. пр. Уманської державної аграрної академії. - 2001.-№ 53.- С. 17-24 (відбір зразків, проведення лабораторних дослідів, математична обробка даних).

3. Новак Ю.В. Продукування ґрунтом СО2 при внесенні різних органічних добрив // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2002. - №1. - С. 112-113.

4. Новак Ю.В. Вплив різних органічних добрив на динаміку поживного режиму чорнозему опідзоленого при вирощуванні цукрових буряків // Агроінком. - 2001. - № 8-12. - С. 62-64.

5. Новак Ю.В. Баланс гумусу чорнозему опідзоленого при використанні різних органічних добрив під цукрові буряки // Зб. наук. пр. Уманської державної аграрної академії. - 2001.-№53.- С. 43-49.

6. Новак Ю.В. Хід формування врожаю цукрових буряків при застосуванні різних органічних добрив // Вісник Уманської державної аграрної академії. - 2001. - №1-2. - С. 53-55.

7. Новак Ю.В. Вплив різних органічних добрив на чисельність мікроорганізмів у чорноземі опідзоленому // Агроекологія як основа стабільності сільського господарства: Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених / Харк. держ. аграр. ун-т. - Харків, 2000. - С. 87-88.

8. Геркіял О.М., Новак Ю.В. Нагромадження основних поживних речовин пожнивною олійною редькою // Стан земельних ресурсів в Україні: проблеми та шляхи вирішення. Збірник доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції.-К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2001. - С. 263-264. (польові та лабораторні дослідження, підготовка до друку).

9. Новак Ю.В. Обмінна кислотність ґрунту при застосуванні різних органічних добрив під цукрові буряки // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції “Десять років незалежності України: шляхами державотворення”. - Київ, 2001. - С. 127-129.

АНОТАЦІЯ

Новак Ю.В. Ефективність застосування різних видів органічних добрив під цукрові буряки на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 - агрохімія. - Національний науковий центр “Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовского”, Харків, 2002.

Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу застосування подрібненої соломи озимої пшениці, зеленої маси післяжнивних посівів редьки олійної та їх поєднання, як органічних добрив, на продуктивність і якість урожаю коренеплодів цукрових буряків та у післядії - врожаю зерна ячменю ярого, а також на агрохімічні, агрофізичні та біологічні показники родючості ґрунту.

Застосування різних видів та доз органічних добрив на мінеральному фоні позитивно впливає на гумусний стан ґрунту і нагромадження в ньому легкодоступних для рослин поживних речовин, а також на його основні агрофізичні параметри і стимулює мікробіологічну та ферментативну активність ґрунтової біоти.

Встановлено, що на ґрунтах середньої та високої родючості, застосування соломи озимої пшениці, зеленої маси післяжнивних посівів редьки олійної та їх поєднання дає можливість отримувати досить високі врожаї коренеплодів цукрових буряків із добрими технологічними показниками його якості та у післядії - зерна ярого ячменю. Доведена економічна та енергетична доцільність використання альтернативних видів органічних добрив під посіви цукрових буряків на чорноземах опідзолених важкосуглинкових Правобережного Лісостепу України

Ключові слова: гній, солома, зелена маса редьки олійної, чорнозем опідзолений, поживний режим, біологічна активність ґрунту, гумусонакопичення, цукрові буряки, ярий ячмінь, продуктивність, якість, економічна та енергетична ефективність.

АННОТАЦИЯ

Новак Ю.В. Эффективность применения различных видов органических удобрений под сахарную свеклу на черноземе оподзоленном Правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.04 - агрохимия. - Национальный научный центр “Институт почвоведения и агрохимии им. О.Н. Соколовского”, Харьков, 2002.

Диссертационная работа посвящена изучению влияния применения измельченной соломы озимой пшеницы, зеленой массы пожнивных посевов редьки масличной, их совместного внесения, как органических удобрений, на продуктивность и качество урожая корнеплодов сахарной свеклы и в последействии - урожая зерна ячменя ярового, а также на агрохимические, агрофизические и биологические показатели плодородия почвы.

Исследования проводились на черноземе оподзоленном тяжелосуглинистом опытного поля кафедры агрохимии и почвоведения Уманской государственной аграрной академии в зоне неустойчивого увлажнения Правобережной Лесостепи Украины на протяжении 1999-2001 гг.

Наблюдения за изменением агрохимических свойств почвы при внесении различных видов и доз органических удобрений под сахарную свеклу показали, что заделка соломы и ее совместное внесение с зеленой массой пожнивных посевов редьки масличной способствует увеличению содержания в почве гумуса, минерального азота, подвижных форм фосфора и обменного калия, уменьшению показателей обменной кислотности в сравнении с внесением под нее одних минеральных удобрений (N120Р120К120).

Осеннее основное внесение альтернативных видов удобрений положительно влияет на объемную массу, пористость и водоустойчивость почвы. Весенние запасы продуктивной влаги в 160 см слое почвы при внесении органических удобрений были на 15,3-27,2 мм выше, чем на контроле. При этом ее использование на формирование единицы урожая корнеплодов и сахара были на 2-9 и 4-10% относительно меньшим.

Использование органических удобрений оказывает положительное влияние на развитие почвенной микрофлоры, стимулирует биохимическую и ферментативную активность почвы. При этом наилучшие показатели гумусонакопления отмечены при совместном использовании соломы и зеленой массы пожнивного посева редьки масличной на почвах с повышенным содержанием в них гумуса.

Совместное применение соломы и зеленой массы сидерата на минеральном фоне (N120Р120К120) позволяет получать 40,6 т/га корнеплодов сахарной свеклы с заводским выходом сахара 12,2%, что обеспечивает его сбор 4,94 т с гектара посевов. При этом существенной разницы по данным показателям в сравнении с использованием 40 т/га навоза + N120Р120К120 не отмечено.

В последействии применение различных видов и доз органических удобрений отмечено их положительное влияние на питательный режим почвы и урожайность зерна ячменя ярового, который повышался на 2,3-6,1 ц/га.

Наиболее целесообразным с экономической точки зрения есть совместное применение под сахарную свеклу соломы и зеленой массы пожнивной редьки масличной, как органических удобрений, которое в сравнении с внесением навоза в дозе 40 т/га дает возможность сократить производственные затраты на 343 грн/га, уменьшить себестоимость 1 т урожая корнеплодов с 88,96 до 82,79 грн и на 180 грн и 13% соответственно увеличить условно - чистую прибыль и рентабельность производства сахарной свеклы.

Доказано, что наилучшие энергетические показатели при выращивании сахарной свеклы достигаются при внесении под нее на минеральном фоне (N120Р120К120) соломы озимой пшеницы с добавлением зеленой массы пожнивного посева редьки масличной.

Ключевые слова: навоз, солома, зеленая масса редьки масличной, чернозем оподзоленный, питательный режим, биологическая активность почвы, гумусонакопление, сахарная свекла, ячмень яровой, продуктивность, качество, экономическая и энергетическая эффективность.

SUMMARY

Novak Y.V. Efficiency of various organic fertilizers using under sugar beets on podzolic chernozem in Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine. - Manuscript.

The thesis is submitted for the scientific degree of the Candidate of Agricultural Sciences on a speciality 06.01.04 - National Scientific Center “Institute for Soil Science and Agrochemistry Research named after O.N. Sokolovsky”, Kharkiv, 2002.

The thesis is dedicated to studying of the effect of winter wheat straw, reduced to fragments, green mass of after-crop sowing of oil radish and their combination as organic fertilizers on productivity and quality of sugar beets yield and in an afteraction on the one of spring barley grain as well as on agrochemical, agrophysical, and biological indices of soil fertility.

The application of various forms and dozes of organic fertilizers on mineral background has a positive effect on humus state of soil and accumulation in it of available for plants nutrients, and also on the main soil parameters. It also stimulates microbiological and enzymic activities of soil biota.

It has been found that in the soils of medium and high fertility using of winter wheat straw, green mass of after-crop sowing of oil radish and their combination makes it possible to get high yields of root-crops of sugar beets with good technological indices of quality and in the ateraction those of spring barley grain. Economical and energetical expediency of using of alternative kinds of organic fertilizers under sugar beets on the podzolic clay loam chernozems in Right-Bank Forest-Stepp zone of Ukrain.

Key words: manure, straw, green mass of oil radish, podzolic chernozem, nutritious mode, biological activity of soil, humus accumulation, sugar beets, spring barley, productivity, quality, economical and energetical efficiency.

Размещено на Allbest.ru

...