Оптимізація елементів технології вирощування ріпаку ярого в Північному Лісостепі України

Розробка технологій вирощування культури ріпаку ярого в умовах Північного Лісостепу України. Строки сівби ріпаку ярого для зони. Норма висіву насіння. Дози внесення мінеральних добрив. Вплив елементів технології на вміст та якісні показники олії.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.06.2014
Размер файла 129,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Оптимізація елементів технології вирощування ріпаку ярого в північному Лісостепі України

Спеціальність: 06.01.09 - рослинництво

Вишнівський Петро Станіславович

Київ 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті землеробства Української академії аграрних наук протягом 1999 - 2001 рр.

Науковий керівник:

Адамень Федір Федорович,

доктор сільськогосподарських наук, професор,

академік УААН, заслужений діяч науки і техніки

науковий консультант дирекції Кримської державної дослідної сільськогосподарської станції

Офіційні опоненти:

ЗІНЧЕНКО Олександр Іванович,

доктор сільськогосподарських наук, професор,

завідувач кафедри рослинництва і кормовиробництва Уманської державної аграрної академії

ГУСЄВ Микола Гаврилович, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії кормовиробниицтва Інституту землеробства південного регіону УААН

Провідна установа: Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН м. Харків

Захист відбудеться "22" січня 2003 року о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, Інститут землеробства УААН, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту землеробства УААН.

Автореферат розісланий "18" грудня 2002 року

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Л.О. Кравченко

Загальна характеристика роботи

Завдяки широкому попиту на рослинні олії і високобілкові корми ріпак протягом останнього десятиріччя значно зміцнив свої конкурентні позиції на міжнародному ринку олії та жирів, досяг досить високого рівня ринкової ціни, а створення сучасних високопродуктивних його сортів з низьким вмістом глюкозинолатів та відсутністю ерукової кислоти дало імпульс до впровадження цієї культури у сільськогосподарське виробництво, передусім як олійної. Він має великі перспективи в Україні щодо розширення посівних площ його вирощування. На сьогоднішній день виробництво ріпаку перебуває в стадії піднесення [Гайдаш В.Д. (1998), Коротич П., Ропотілов В. (1999), Бардін Я.Б. (2000)].

Окрім використання ріпакової олії для харчових цілей, вона є перспективним біологічним дизельним пальним. За твердженням академіка В.Ф. Сайка [1999], ріпак має стати другою, а можливо, й першою олійною культурою в умовах північного Лісостепу та на Поліссі України.

Одним із надійних шляхів збільшення врожаїв і валових зборів ріпаку ярого є впровадження у виробництво удосконалених технологій вирощування, які забезпечували б максимальну реалізацію потенціалу сортів нового покоління за оптимального співвідношення її елементів.

Актуальність теми. Розробці технологій вирощування хрестоцвітих культур, зокрема ріпаку ярого, в нашій країні приділено певну увагу (Ісічко О.М., Минкін Н.В., Гайдаш В.Д., ін.). Проте зазначені дослідження проведено в основному в умовах степової зони та західного регіону України. У північному Лісостепу досліджень з агротехніки вирощування цієї культури, в тому числі із вивчення норм висіву, строків і способів сівби та удобрення проведено надто мало, а для сортів, стійких до гербіцидів дані повністю відсутні, що істотно стримує розробку і впровадження у виробництво ефективних технологій для одержання високих врожаїв якісного насіння ріпаку ярого, як важливої олійної культури для даної зони. Це і визначило вибір теми дисертації.

Зв`язок з науковими програмами. Робота є складовою частиною тематичного плану Інституту землеробства УААН, згідно НТП Української академії аграрних наук "Зернові і олійні культури", завдання: "Розробити ресурсозберігаючі технології вирощування зернобобових, олійних і круп'яних культур в умовах Лісостепу і Полісся України" (№ державної реєстрації 0101U003827).

Мета дослідження. Основна мета досліджень полягає у науковому обґрунтуванні та вдосконаленні елементів технології й визначенні їх впливу на продуктивність ріпаку ярого і ефективність вирощування цієї культури в умовах північного Лісостепу України.

Задачі дослідження. Виходячи з поставленої мети дослідженням передбачалось вирішення таких задач:

визначити оптимальні строки сівби ріпаку ярого для зони північного Лісостепу України;

експериментально обґрунтувати й встановити оптимальну норму висіву насіння за різних способів сівби;

визначити оптимальні дози внесення мінеральних добрив;

встановити вплив елементів технології на вміст та якісні показники олії;

визначити вплив гербіциду раундап на продуктивність ріпаку ярого, сорту Ліга 1 та якісні показники насіння;

дати економічну та енергетичну оцінку ефективності застосування елементів технології вирощування ріпаку ярого;

Об'єкт досліджень: процес формування продуктивності посівів ріпаку ярого і якості його насіння залежно від елементів технології, що вивчаються.

Предмет досліджень: основні складові елементи технології вирощування ріпаку ярого (норми висіву, строки та способи сівби, система мінерального живлення); двонульовий сорт ріпаку ярого селекції Івано-Франківського Інституту хрестоцвітих культур Ліга 1, стійкий до гербіциду раундап.

Методи дослідження застосовували спеціальні та загальноприйняті: розрахунковий для визначення доз внесення мінеральних добрив; візуальний для виявлення фенологічної змінності рослин; вимірювально-ваговий для визначення біометричних параметрів росту та розвитку рослин ріпаку ярого (встановлення висоти рослин, площі листкової поверхні, фотосинтетичних показників, сухої речовини, структури рослин, урожайності); біохімічні для визначення вмісту олії в насінні ріпаку ярого та її жирнокислотного складу, залишків гербіциду; математико - статистичний для проведення дисперсійного аналізу та статистичної обробки даних і оцінки достовірності отриманих результатів досліджень; розрахунково-порівняльний для оцінки економічної та енергетичної ефективності елементів технології вирощування ріпаку ярого, взятих для вивчення.

Наукова новизна полягає у встановленні для умов північного Лісостепу України взаємодії структурних елементів технології вирощування та виявленні особливостей формування продуктивності ріпаку ярого сорту Ліга 1, стійкого до гербіциду раундап; удосконаленню технології його вирощування шляхом експериментального визначення оптимального строку і способу сівби в поєднанні з кращою нормою висіву за різних доз мінеральних добрив; виявленні впливу гербіциду суцільної дії раундап, внесеного по вегетуючих рослинах, на забур'яненість та продуктивність посівів ріпаку ярого і якісні показники його продукції.

Практичне значення отриманих результатів полягає в економічному обґрунтуванні та розробці рекомендацій виробництву удосконаленої технології вирощування ріпаку ярого, яка забезпечує підвищення продуктивності культури в середньому на 12,7 - 39,1% порівняно з рівнем урожайності за існуючих технологій і отримувати по 23,5 ц/га насіння високої якості.

ріпак ярий північний лісостеп

Проведено виробничу перевірку отриманих результатів і впроваджено удосконалену технологію вирощування ріпаку ярого в ТОВ "Гостра Могила", Ставищанського району, Київської області.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто, або за його безпосередньою участю виконано польові і лабораторні дослідження. За темою дисертації проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури. Узагальнено результати досліджень, зроблено їх систематизацію та сформульовані основні положення дисертаційної роботи, висновки та рекомендації виробництву; підготовлені матеріали та написані статті.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднено та обговорено на науково-практичній конференції молодих вчених-аграріїв Чернігівщини "Наукове обґрунтування сталого розвитку агроекологічних систем Чернігівщини в ринкових умовах і обмеженого ресурсного забезпечення" (Чернігів, 1999), другій міжвузівській науково-практичній конференції "Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи" (Вінниця, 2002), на засіданнях лабораторії інтенсивних технологій зернобобових і круп'яних культур та атестаційної комісії (1999 - 2002 рр.), методичній комісії з питань землеробства і рослинництва Інституту землеробства УААН (2002 р.).

Публікації: за результатами досліджень опубліковано 5 наукових праць, в тому числі 3 статті у наукових фахових виданнях.

Обсяг та структура. Дисертаційна робота викладена на 165 сторінках машинописного тексту, включає 34 таблиці, 17 рисунків, 5 додатків. Складається із вступу, 6 розділів, висновків і практичних рекомендацій виробництву. Список використаних джерел охоплює 222 найменувань, в тому числі 34 латиницею.

Основний зміст роботи

Огляд літературних джерел

У розділі наведено короткий аналіз стану сучасного виробництва ріпаку, деякі біологічні його особливості, розглянуто результати досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів з питань впливу окремих елементів вирощування ріпаку ярого на його продуктивність, реалізацію його біологічного потенціалу. У ході аналізу наукової літератури показано, що далеко не повно вивчено механізм дії і комплексної взаємодії структурних елементів технології вирощування цієї культури. На основі цього розроблено програму дослідження за темою дисертації.

Умови і методика проведення досліджень

Експериментальна частина досліджень виконана у 1999-2001 рр. на дослідних ділянках лабораторії інтенсивних технологій зернобобових і круп'яних культур Інституту землеробства УААН у дослідному господарстві "Чабани", розташованого в Київському агрогрунтовому районі центральної провінції північного Лісостепу України.

Ґрунт дослідної ділянки - сірий лісовий пилувато-легкосуглинковий, 0 - 20 см шар містить: гумусу - 1,08 - 1,15%, рухомого фосфору за Чириковим Р2О5 - 11,4 - 12,2 мг, обмінного калію за Чириковим 8,0 - 9,2 мг на 100 г ґрунту, рН (сольове) - 5,4 - 5,6%,

Погодні умови за основними показниками (кількість тепла, вологи і їх розподіл протягом періоду вегетації) відрізнялись за роками проведення досліджень та мали суттєві відхилення від середніх багаторічних показників, але основні закономірності впливу факторів, які вивчалися в досліді, на формування елементів продуктивності зберігалися.

Польові досліди були закладені за наступною схемою:

Схема досліду

* обробіток посівів гербіцидом раундап 48% в. р.

Проведені дослідження виконані з урахуванням вимог методики дослідної справи за Б.О. Доспєховим (1985). Площа облікових ділянок 6 - 8 м2 при 4 - х разовій повторності. Попередником ріпаку ярого була озима пшениця. Агротехніка в досліді відповідала рекомендованій на час їх проведення для зони Лісостепу, за виключенням агрозаходів, зміна яких передбачалась схемою досліду для вивчення.

Для вирішення поставлених задач проводився комплекс досліджень, підрахунків та спостережень:

фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин проводились за методикою Державної комісії України по випробуванню і охороні сортів;

накопичення сухої речовини та морфологічної будови визначали за основними етапами органогенезу шляхом відбору рослин у двох несуміжних повтореннях;

площу листкової поверхні у відібраних зразках визначали методом "висічок" за А.А. Ничипоровичем (1966р.);

фотосинтетичний потенціал та чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) визначали розрахунковим шляхом;

аналіз структури врожаю проводили за пробними снопами, які відбирали з двох несуміжних повторень згідно методики Державної комісії України по випробуванню і охороні сортів;

збирання врожаю проводили поділяночно, методом суцільного обмолоту прямим комбайнуванням з використанням комбайну "Sampo - 130" з подальшим зважуванням насіння та урахуванням його вологості та засміченості. У ході збирання відбирали зразки для визначення якісних показників;

хімічний аналіз насіння проводили за методикою А.Н. Лебедянцева і С.В. Лужковського у лабораторії біохімії Інституту олійних культур УААН;

визначення вмісту гліфосату (діючої речовини раундап) в насінні ріпаку ярого проводили методом тонкошарової хроматографії в лабораторії екотоксикології Інституту агроекології та біотехнології УААН;

розрахунки економічної та енергетичної ефективності проводили за алгоритмами, розробленими відділом економіки, а математико-статистичний аналіз експериментальних даних виконано методом дисперсійного аналізу за Доспєховим Б.О. (1985) з комп'ютерним забезпеченням математичної групи Інституту землеробства УААН.

Результати досліджень

Ріст і розвиток ріпаку ярого залежно від елементів технології вирощування

Вегетативний ріст - процес, який характеризує життєдіяльність рослин і є результатом метаболічного перетворення мінеральних елементів і енергетичних природних ресурсів навколишнього середовища в органічну речовину. Фенологічні спостереження показали, що ріст рослин ріпаку ярого в значній мірі залежав як від погодних умов, які склалися на період вегетації культури, так і від комплексу агротехнічних факторів, зокрема строку та способу сівби, норм висіву насіння та удобрення.

Кращі умови для росту ріпаку ярого мали посіви першого строку сівби (одночасно з сівбою ранніх ярих культур). Незалежно від забезпечення посівів елементами мінерального живлення висота рослин за цього строку зростала на 3,7 - 12,2% порівняно зі строками сівби через 7 і 14 днів після першого.

Дослідженнями встановлено, що в однаковій мірі на ріст ріпаку ярого впливають як способи сівби, так і норми висіву насіння. При збільшенні ширини міжрядь до 30 і 45 см, порівняно зі звичайним рядковим способом сівби з шириною міжрядь 15 см, висота рослин зменшувалась. Збільшення норми висіву до 2,0 і 2,5 млн. шт. /га призводили до зменшення висоти ріпаку ярого відповідно на 4,2 - 8,1 см, порівняно з нормою висіву насіння 1,5 млн. шт. /га.

Щодо ефективності дії мінеральних добрив, то вона уже проявлялася в фазу розетки, коли рослини на 6,4 - 11,7% були вищими порівняно з не удобреними варіантами. На час збирання культури висота рослин на удобрених варіантах складала 111,7 - 136,9 см.

Формування високого рівня врожаю ріпаку ярого відбувається лише при оптимізації відповідних факторів, які визначають інтенсивність наростання вегетативної маси, накопичення сухої речовини, розміри асиміляційної поверхні та тривалість її активного функціонування.

Встановлено, що серед варіантів із добривами більшими абсолютними показниками вегетативної маси рослин відзначалися ті, які передбачали внесення мінеральних добрив у дозі N120Р90К90 як за строками, так і за способами сівби та нормами висіву насіння.

Одним із найважливіших процесів утворення та накопичення органічної речовини та формування урожайності є процес фотосинтезу, тому в дослідженнях звернена увага на формування листкового апарату та накопичення сухої речовини рослин ріпаку ярого під впливом досліджуваних чинників.

Спостереження за динамікою накопичення сухої речовини протягом вегетації показали, що найбільша її кількість (90,9 ц/га) відмічена в фазу дозрівання ріпаку ярого за першого строку сівби (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка накопичення сухої речовини залежно від строків сівби ріпаку ярого, середнє за 1999-2001 рр., ц/га

Строк сівби

Ширина міжрядь, см

Фази розвитку

бутонізація

цвітіння

дозрівання

І

15

29,7

65,2

95,3

30

26,4

61,5

91,0

45

23,1

59,8

86,4

Середнє

26,4

62,2

90,9

ІІ

15

26,3

63,4

93,4

30

22,8

62,8

89,0

45

23,4

57,3

83,7

Середнє

24,2

61,2

88,7

ІІІ

15

26,9

59,6

76,7

30

23,1

55,3

78,4

45

24,2

50,1

68,1

Середнє

24,7

55,0

74,4

При запізненні з сівбою на 7 та 14 днів накопичення сухої речовини зменшувалось відповідно на 2,5 та 18,1% порівняно з першим строком сівби.

Встановлено, що серед варіантів, із нормою висіву насіння 1,5 млн. шт. /га накопичення сухої речовини проходило інтенсивніше (92,7 ц/га), чим за норм висіву 2,0 млн. шт. /га (87,1 ц/га) та 2,5 млн. шт. /га - 84,4 ц/га.

Внесення мінеральних добрив стимулювало значне накопиченню сухої речовини, особливо в період інтенсивного росту ріпаку ярого.

Застосування мінеральних добрив у дозі N120Р90К90 збільшувало накопичення сухої речовини в 1,6 рази (108,0 ц/га), N90Р90К90 - в 1,4 рази (95,6 ц/га), N60Р90К90 - в 1,2 рази (80,4 ц/га) порівняно з контрольним варіантом - 68,8 ц/га (рис 1).

Рис. 1. Вплив мінеральних добрив на накопичення сухої речовини рослинами ріпаку ярого, ц/га (середнє за 1999 - 2001 рр.)

Вищі показники асиміляційної поверхні отримані за першого строку сівби на період інтенсивного росту культури (82,6 тис м2/га).

Поєднання норми висіву насіння 1,5 млн. шт. /га зі звичайним рядковим способом сівби (міжряддя 15 см), сприяє зростанню асиміляційної поверхні листя ріпаку ярого в фазу цвітіння на 1,3 - 4,3% порівняно з широкорядними посівами (міжряддя на 30 та 45 см) і тією ж нормою висіву (табл. 2). Збільшення норми висіву насіння до 2,0 та 2,5 млн. шт. /га знижує площу листкової поверхні ріпаку ярого, в фазу дозрівання в середньому на 2,9 - 6,8%.

Таблиця 2

Вплив способу сівби та норм висіву на фотосинтетичну діяльність ріпаку ярого (середнє за 1999-2001 рр.)

Ширина міжрядь, см

Площа листкової поверхні за фазами розвитку, тис м2/га

Чиста продуктивність фотосинтезу,

г/м2 за добу

розетка

бутонізація

цвітіння

дозрівання

Норма висіву насіння 1,5 млн. шт/га

15

25,5

58,5

82,1

16,2

3,83

30

24,5

56,4

81,0

16,1

3,72

45

23,8

51,4

78,7

15,1

3,78

Середнє

24,6

55,4

80,6

15,8

3,78

Норма висіву насіння 2,0 млн. шт/га

15

24,2

55,0

79,4

16,1

3,82

30

23,4

51,7

78,3

14,4

3,83

45

22,4

47,1

77,1

13,6

3,49

Середнє

23,3

52,3

78,3

14,7

3,71

Норма висіву насіння 2,5 млн. шт/га

15

23,1

52,8

77,1

14,0

3,71

30

22,2

50,1

75,0

11,9

3,71

45

20,9

46,1

73,1

11,0

3,13

Середнє

20,1

49,7

75,1

12,3

3,52

Встановлено тісний взаємозв'язок між процесом формування асиміляційного апарату та удобренням ріпаку ярого. Добрива сприяли збільшенню листкової поверхні ріпаку ярого в фазу "бутонізація - цвітіння" в 1,3 - 1,7 рази, та збільшували показник чистої продуктивності фотосинтезу з 3,82 г /м2за добу при внесенні N60P90K90 до 5,32 г/м2 за добу при N120Р90К90 (табл. 3)

Таблиця 3.

Площа листкової поверхні та чиста продуктивність фотосинтезу залежно від удобрення ріпаку ярого (середнє за 1999-2001 рр.)

Дози мінеральних добрив,

кг/га д. р.

Площа листкової поверхні за фазами розвитку, тис. м2/га

Чиста продуктивність фотосинтезу, г/м2 за добу

розетка

бутонізація

цвітіння

дозрівання

без добрив

15,6

29,2

67,4

9,1

3,80

N60P90K90

20,4

52,5

72,5

13,0

3,82

N90P90K90

26,5

57,7

77,2

16,4

4,50

N120P90K90

30,8

69,1

94,9

18,9

5,32

Важливою особливістю впливу рівня мінерального живлення на продуційний процес є не лише підвищена інтенсивність фотосинтезу, а й збільшення площі листкової поверхні та періоду функціонування асиміляційного апарату (зеленого листя і стебел), внаслідок чого зростав фотосинтетичний потенціал посіву. Найвищі його показники (1,98 - 2,72 млн. м2діб /га) були відмічені на період інтенсивного росту на посівах зі звичайним рядковим способом сівби.

Обробіток посівів ріпаку ярого в фазу розетки гербіцидом раундап 48% в. р. знижував забур'яненість посівів на період збирання на не удобрених варіантах у 8,0 раз, при внесенні N60P90K90 - в 10,8 раза, при N90P90K90 і N120P90K90 площі ріпаку були майже чистими (кількість бур'янів на 1м2 складала 6 шт.). Загибель бур'янів досягала 93,8 - 96,1%.

Вплив окремих елементів технології вирощування на урожайність ріпаку ярого

Одержані результати урожайності ріпаку ярого підтвердили закономірність її залежності від метереологічних умов, що склалися на період формування урожаю, удобрення, норм висіву насіння, строків та способів сівби.

При аналізі впливу елементів технології вирощування, взятих для вивчення, в середньому за роки досліджень встановлено, що строк сівби мав найбільший вплив на формування врожаю ріпаку ярого. Доля впливу цього фактора склала 32,9% (рис.2). Запізнення із сівбою на 7 та 14 днів призвело до зниження його урожайності на 10,9 і 43,3%.

За посіву звичайним рядковим способом із шириною міжрядь 15 см урожайність ріпаку ярого в середньому за роки досліджень знаходилася на рівні 17,4 ц/га, при збільшенні ширини міжрядь до 30 та 45 см її показники знижувались на 9,2 та 18,4%.

Рис 2. Дольова участь факторів у формуванні врожаю насіння ріпаку ярого (середнє за 1999 - 2001 рр.)

Встановлено, що зниження урожайності ріпаку ярого до 15,9 та 14,2 ц/га відбувається за підвищення норми висіву насіння відповідно до 2,0 та 2,5 млн. шт. /га порівняно з нормою висіву 1,5 млн. шт. /га, де урожайність ріпаку ярого в середньому знаходилась на рівні 17,3 ц/га.

Досить висока продуктивність ріпаку ярого формувалась при застосуванні мінеральних добрив, вплив яких у значній мірі лімітувався погодними умовами у роки досліджень, що не дало змогу реалізувати повністю потенційну продуктивність сорту. Частка участі цього фактору в формуванні врожаю склала в середньому за роки досліджень 21,1%.

Найвищі показники урожайності були отримані в 2000 році, чому сприяли погодні умови, які склалися на період вегетації. Проте прирости урожайності від застосування різних доз мінеральних добрив були нижчими ніж в 1999 та 2001 роках, які за погодними умовами були несприятливі (1999 - підвищена температура протягом всієї вегетації, та нестача вологи на період гілкування і дозрівання; 2001 рік - висока температура на період цвітіння і значна кількість опадів на період дозрівання). Вони більшою мірою залежали саме від внесення мінеральних добрив, зокрема азотних, по всіх варіантах досліду, що підтверджується коефіцієнтом кореляції (1999 рік - r = 0.68, 2000 - r = 0.57, 2000 - r =0.54)

У результаті математичної обробки даних встановлено рівняння регресії для кожного року досліджень (1999 рік - Y = 9.9 + 2.01x, 2000 - Y = 13,3 + 1.77x та 2001 рік - Y = 11.5 + 1.61x), які дають уяву про вплив мінеральних добрив (а саме зростанню дози азотних) на урожайність ріпаку ярого.

Максимальний рівень урожайності ріпаку ярого (25,2 ц/га) в середньому за роки досліджень отримано при внесенні мінеральних добрив у дозі N120P90K90 за першого (одночасно з сівбою ранніх ярих культур) строку сівби звичайним рядковим способом (ширина міжрядь 15 см) та нормою висіву насіння 1,5 млн. шт. /га. Зменшення доз мінеральних добрив до 60 і 90 кг/га д. р. азоту призводило до зниження урожайності в середньому на 9,5 і 16,7% (табл.4).

На тих варіантах де продуктивний потенціал культури більш повно реалізовувався за рахунок поєднання оптимальних показників складових технології вирощування ріпаку ярого істотно підвищувалась його урожайність за рахунок показників елементів структури врожаю.

Максимальні величини показників елементів структури (кількість стручків на рослині, кількість насінин у стручку, маса 1000 насінин) забезпечили варіанти технології, які передбачали внесення мінеральних добрив у дозі N120Р90К90 при першому строці сівби і нормою висіву насіння 1,5 млн. шт. /га звичайним рядковим способом.

Таблиця 4.

Урожайність ріпаку ярого сорту Ліга 1 залежно від елементів технології вирощування (середнє за 1999 - 2001 рр.), ц/га

Строки сівби

Норма висіву насіння, млн. шт. /га

Ширина міжрядь, см

Дози мінеральних добрив кг/га д. р

без добрив

N60 P90 K90

N90 P90 K90

N120 P90 K90

I

1,5

15

18,2

22,4

23,2

25,2

30

16,4

19,7

21,2

23,4

45

14,3

17,0

18,7

20,5

2,0

15

17,2

20,7

21,4

22,5

30

15,2

18,0

19,8

20,8

45

13,4

16,1

17,9

18,8

2,5

15

15,5

17,0

18,4

20,4

30

13,2

15,2

17,3

19,2

45

11,4

13,5

16,1

17,5

II

1,5

15

15,9

18,2

21,0

22,0

30

14,3

17,3

19,2

19,9

45

13,0

15,9

17,3

18,6

2,0

15

14,8

17,5

18,4

19,4

30

13,5

16,5

17,2

18,3

45

12,3

15,4

16,6

17,7

2,5

15

13,4

16,6

17,4

18,3

30

12,0

14,7

15,7

16,9

45

10,9

13,7

15,2

16,0

III

1,5

15

13,0

14,5

16,8

18,1

30

11,4

13,4

15,3

16,5

45

10,5

11,8

13,0

14,5

2,0

15

12,5

13,7

15,2

15,9

30

10,8

12,2

14,2

14,4

45

10,0

11,4

11,8

12,4

2,5

15

10,9

12,4

13,5

14,3

30

9,8

11,2

12,1

12,7

45

7,6

9,0

9,8

10,7

НІР0,5, ц/га для

факторів:

роки - 1,2; удобрення - 1,0; строк сівби - 1,2;

норма висіву - 1,0; ширина міжрядь - 1,0

Результатами дослідження встановлено, що застосування гербіциду раундап 48% в. р. на варіантах із внесенням мінеральних добрив у дозі N120 P90 K90 забезпечує найвищий рівень урожайності ріпаку ярого (27,4 ц/га), що майже на 15,3% більше ніж на аналогічних варіантах без внесення гербіциду.

Вплив строків і способів сівби, норм висіву насіння та доз мінеральних добрив на якісні показники насіння ріпаку ярого

Проведені дослідження показали, що елементи технології вирощування впливали не лише на рівень продуктивності ріпаку ярого, а й на якісні показники насіння. Встановлено, що за першого строку сівби вміст олії в насінні ріпаку ярого зростає на 2,2 - 3,6% порівняно з посівами другого та третього строків.

Збільшення ширини міжрядь до 30 і 45 см та норми висіву до 2,0 і 2,5 млн. шт. /га призводить до зниження вмісту олії в насінні в середньому від 45,1 до 44,8%, в той час як звичайні рядкові посіви з нормою висіву насіння 1,5 млн. шт. /га забезпечували найбільший її вміст та загальний вихід.

Внесення мінеральних добрив призводить до зменшення вмісту олії в насінні ріпаку ярого на 1,7 - 7,2%, порівняно з не удобреним варіантом (48,4%), за рахунок зростання вмісту білка від 26,2 до 27,8%. Проте, найвищий вихід олії з одиниці площі (7,4 ц/га) отримано за внесення мінеральних добрив у дозі N120 P90 K90, що відбулося за рахунок загального збільшення урожайності культури.

Найвищі показники вмісту олії в насінні ріпаку ярого (від 41,7 до 46,3%) отримано на варіантах з використанням гербіциду раундап 48% в. р., що значно вплинуло на загальний вихід олії (з 7,1 до 11,6 ц/га) за рахунок збільшення урожайності ріпаку ярого. При проведенні аналізу на вміст залишків діючої речовини раундапу - гліфосат - не виявлено.

Економічно - енергетична ефективність застосування елементів технології вирощування ріпаку ярого

Порівняльна економічна та енергетична оцінка вирощування ріпаку ярого свідчить про те, що їх ефективність обумовлюється як рівнем урожайності, так і витратами на їх формування. В умовах ринку одним із основних економічних показників є прибуток.

За роки досліджень по визначенню ефективності різних елементів технології вирощування, та їх поєднання найвищий рівень прибутку (1542 грн.) було отримано за першого строку сівби, звичайного рядкового способу з нормою висіву насіння ріпаку ярого 1,5 млн. шт. /га. Вартість валової продукції при цьому склала 1729 грн., при собівартості одного центнера насіння - 9,3 грн. за найнижчого (187 грн. /га) рівня затрат.

Вихід енергії з урожаєм на найкращому варіанті становив 29939 мДж/га при затратах енергії на 1ц 7733 мДж та коефіцієнті енергетичної ефективності 3,87.

Максимальні показники вартості продукції - 2394 грн. /га було отримано при внесенні мінеральних добрив у дозі N120Р90К90 першого строку сівби звичайним рядковим способом та нормою висіву 1,5 млн. шт. /га схожого насіння. Цей варіант був одним із кращих за рівнем одержуваного прибутку, який в середньому за роки досліджень склав 1720 грн. /га при собівартості продукції 24,3 грн. /ц, і виході енергії 41454 мДж/га та коефіцієнті енергетичної ефективності 1,84.

При застосуванні раундапу на посівах ріпаку ярого найвищий рівень прибутку 1775 грн. /га отримано на варіантах із внесенням дози мінеральних добрив - N120P90K90. Собівартість 1 ц насіння склала 31,3 грн., вихід енергії з урожаєм - 45896 мДж і її затратах на формування 1 ц продукції - 785 мДж при коефіцієнті енергетичної ефективності 1,91.

Висновки

В дисертації узагальнені експериментальні дані та наведено нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні закономірностей формування врожаю ріпаку ярого, якісних показників насіння, та удосконалена технологія його вирощування, яка вирішена шляхом виявлення та поєднання найкращих елементів агротехніки з метою збільшення виробництва насіння та поліпшення його якості.

Елементи технології за реалізацією продуктивного потенціалу сорту ріпаку ярого Ліга 1 забезпечують вищий (на 11,9 - 20,3%) рівень урожайності у сприятливі за погодними умовами роки (2000 рік) порівняно з несприятливими (1999, 2001 рр.).

Найбільше впливають на ріст та розвиток рослин ріпаку ярого та його продуктивність строки сівби й удобрення.

Рівень позитивного впливу добрив, строків та способів сівби, норм висіву насіння на формування сухої речовини рослинами ріпаку ярого, накопичення її протягом вегетації змінюється в процесі росту та розвитку рослин, забезпечуючи максимальні показники її маси на період дозрівання, коли формується господарсько-цінний урожай насіння, де кількість сухої вегетативної надземної маси сягає на удобрених варіантах 80,4 - 108,0 ц/га.

Площа листкової поверхні, динаміка її зміни та наростання до максимального рівня знаходиться в прямій залежності від норм висіву, строків і способів сівби. Внесення мінеральних добрив збільшує асиміляційну поверхню. Найвищі показники площі листкової поверхні відмічаються в фазу цвітіння, і на кращих варіантах складає 82,1 - 94,9 тис. м2/га.

Максимальні показники чистої продуктивності фотосинтезу досягаються рослинами за норми висіву 1,5 млн. шт. /га та звичайного рядкового способу сівби (3,71 - 3,83 г/м2 за добу). Внесення мінеральних добрив збільшує чисту продуктивність фотосинтезу до 4,50 - 5,32 г/м2 за добу.

Основними структурними елементами, які в найбільшій мірі визначають рівень урожайності ріпаку ярого, є кількість стручків на рослину, кількість насінин в стручку та маса 1000 насінин. Коефіцієнт кореляції даних показників із урожайністю становить 0,68 - 0,80, що свідчить про тісну кореляційну залежність.

Найвищий рівень продуктивності посівів ріпаку ярого сорту Ліга 1 - 25,2 ц/га, а в 2000 році - 27,4 ц/га, забезпечує технологія вирощування з нормою висіву 1,5 млн. шт. /га схожого насіння за сівби першого строку звичайним рядковим способом і дозою внесенням мінеральних добрив N120P90K90.

Внесення гербіциду раундап 48% водного розчину порівняно з безгербіцидним фоном забезпечує приріст урожайності культури на 8,5 - 15,3%, ефективність застосування гербіциду складає 73,5 - 87,3%.

Вирощування ріпаку ярого із застосуванням мінеральних добрив забезпечує найбільшу кількість олії з гектара, (7,2 - 7,4 ц/га), що на 0,9 - 1,1 ц/га більше контролю.

Найвищі показники вартості валової продукції, чистого прибутку та виходу валової енергії (відповідно 1729 грн. /га, 1542 грн. /га, 29939 мДж/га) забезпечує технологія вирощування ріпаку ярого яка передбачає сівбу з ранніми ярими культурами звичайним рядковими способом і нормою висіву 1,5 млн. шт. /га схожого насіння. Застосування мінеральних добрив підвищує чистий прибуток, вартість валової продукції та собівартість 1ц насіння.

Рекомендації виробництву

1. В умовах північного Лісостепу України на сірих лісових ґрунтах господарствам із низьким і середнім рівнем енергозабезпечення для отримання високого врожаю якісного насіння ріпаку ярого необхідно:

проводити сівбу культури в ранні строки (одночасно з сівбою ранніх ярих культур) за норми висіву насіння 1,5 млн. шт. /га звичайним рядковим способом із шириною міжрядь 15 см;

для підвищення рівня урожайності вносити мінеральні добрива у дозі N60P90K90.

2. Господарствам із високим рівнем забезпеченості енергоресурсами пропонується внесенні мінеральних добрив у дозі N120Р90К90 та обробка посівів ріпаку ярого гербіцидом раундап 48% водним розчином з розрахунку 2,0 л/га у фазу розетки.

Перелік друкованих праць за темою дисертації

1. Вишнівський П.С. Перспективна культура України - ріпак // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - Київ, 2000. - Випуск 3-4. - с.81 - 83.

2. Вишнівський П.С. Урожайність ріпаку ярого та його якість залежно від системи удобрення // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - Київ, 2001. - Випуск 4. - с.69 - 71.

3. Вишнівський П.С. Вплив мінерального живлення на фотосинтетичну діяльність посівів ріпаку ярого // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - Київ, 2002. - Випуск 2. - с.83 - 86.

4. Вишнівський П.С. Залежність урожайності ріпаку ярого від впливу елементів технології його вирощування // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених-аграріїв Чернігівщини "Наукове обґрунтування сталого розвитку агроекологічних систем Чернігівщини в ринкових умовах і обмеженого ресурсного забезпечення" 5-6 квітня 1999. Чернігів. - Чернігів, 1999. с.70 - 72.

5. Вишнівський П.С. Продуктивність ріпаку ярого та її залежність від технології вирощування // Матеріали другої міжвузівської науково - практичної конференції аспірантів "Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи" 27 - 28 лютого 2002 р. Вінниця. - Вінниця 2002. - с.65 - 66.

Анотація

Вишнівський П.С. Оптимізація елементів технології вирощування ріпаку ярого в північному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво.

Інститут землеробства УААН. - Київ. - 2002.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню та удосконаленню оптимальних параметрів формування урожаю насіння ріпаку ярого в умовах сірих лісових ґрунтів північного Лісостепу України з метою виробництва конкурентної в ринковому середовищі продукції.

Зроблено аналіз і оцінку параметрів формування врожаю ріпаку ярого залежно від агротехнічних прийомів його вирощування, визначено вплив факторів оптимізації (строків, способів сівби, норм висіву насіння, добрив) на зміну кількісних параметрів ценозу, морфологічних показників рослин та формування максимальної їх продуктивності. Встановлені критерії впливу строків та способів сівби, норм висіву насіння, різних доз мінеральних добрив на ріст та розвиток, формування структурних елементів та їх зв'язку з урожайністю ріпаку ярого, ефективність застосування гербіциду раундап на його посівах. Дана економічна та енергетична оцінки ефективності застосування факторів оптимізації технології вирощування ріпаку ярого.

За результатами досліджень розроблені і рекомендовані виробництву удосконалена технологія вирощування ріпаку ярого, яка ґрунтується на економічному та енергетичному аналізах виробництва продукції.

Ключові слова: ріпак ярий, строки сівби, способи сівби, норми висіву, дози мінеральних добрив, урожайність, ріпакова олія, жирнокислотний склад, раундап, економіка, енергетика.

Аннотация

Вышневский П.С. Оптимизация технологии выращивания рапса ярового в северной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство.

Институт земледелия УААН. - Киев. - 2002.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и усовершенствованию оптимальных параметров формирования урожая семян рапса ярового в условиях серых лесных почв северной Лесостепи Украины.

По результатам исследований установлен уровень положительного действия факторов оптимизации (сроков сева, способов сева, норм высева, удобрений, внесение гербицида) для получения максимально возможного урожая семян рапса ярового.

Изучены вопросы комплексного влияния данных факторов на особенности роста и развития растений, динамику прохождения морфофизиологических и фотосинтетических процессов. Установлены оптимальные параметры структурных элементов и особенности их формирования, как основных определяющих уровень продуктивности культуры. Определены качественные показатели семян рапса в зависимости от факторов оптимизации, даны экономическая и энергетическая оценка их применения в технологии выращивания рапса ярового.

По результатам исследований установлены оптимальные морфофизиологические и фотосинтетические показатели формирования урожайности ярового рапса. В частности, наибольшие показатели площади листовой поверхности были отмечены во время цветения культуры, а наибольшее накопление сухого вещества на период созревания.

Изучение действия разных доз минеральных удобрений непосредственно под яровой рапс показало, что с увеличением их доз урожайность рапса возрастает.

Установлено, что наиболее высокий уровень урожайности 25,2 ц/га получен при посеве рапса в ранние сроки (непосредственно с посевом ярых ранних зерновых культур), рядовым способом (на 15 см) и нормой высева 1,5 млн. шт. /га схожих семян. Изучение действия гербицида раундап 48%в. р., внесенного по вегетирующим растениям рапса ярового показало, что за счет снижения засоренности уровень урожайности возрастает на 15,3%.

Определено долевое участие отдельных факторов в оптимизации формирования урожайности: срок сева занимает 32,9%, удобрения 21,1%, норма высева 10,6%, способ сева 10,1%. На основании результатов анализа качества семян установлен жирнокислотный состав масла, остатки гербицида в семенах.

Усовершенствована технология внедрена в хозяйстве исследуемого региона, а её положительные результаты нашли производственное подтверждение.

Ключевые слова: рапс яровой, сроки сева, способы сева, нормы высева, дозы минеральных удобрений, урожайность, рапсовое масло, жирнокислотный состав, раундап, экономика, энергетика.

Abstract

Vyshnivkyi P. S. Optimization of spring rape growing technology elements in the Ukrainian northern Forest-Steppe. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.09 - plant growing. Institute of Agriculture of the UAAS. - Kyiv. - 2002.

The thesis is devoted to the theoretical substantiation and improvement of optimal parameters of the spring rape seed yield formation in the conditions of gray forest soils of the Ukrainian northern Forest-Steppe with the purpose of production of goods competitive in the market conditions.

The analysis and assessment of parameters of spring rape yield formation depending on the agricultural practices of its growing are made, the effect of optimization factors (sowing time, seeding techniques, seed rates, fertilizers) on the changes of quantitative parameters of cenosis, passing of morphophysiological processes, the maximum seed productivity formation of the plants is determined. Criteria of the effect of sowing time, and seeding techniques, seed rates, different doses of mineral fertilizers on growth and development, the formation of structural elements and their connection with spring rape yield, the efficiency of herbicide roundup application on his crops are established. The economic and energy estimates of use efficiency of spring rape growing technology individual optimization factors and are given.

As a result of researches the improved spring rape growing technology based on the economic and energy analyses of production of goods is designed and recommended.

Key words: spring rape, sowing time, seeding techniques, seed rates, mineral fertilizers doses, yield, rape oil, fatty acid composition, roundup, economy, energetics.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.