Оптимізація лісокористування на основі еколого-економічних критеріїв (на прикладі підприємств Українських Карпат)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український державний лісотехнічний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.08.01 - Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

Оптимізація лісокористування на основі еколого-економічних критеріїв (на прикладі підприємств Українських Карпат)

Адамовський Олександр Миколайович

Львів 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському державному лісотехнічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Туниця Юрій Юрійович Український державний лісотехнічний університет, ректор

Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор, Коваль Ярослав Васильович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу проблем використання і охорони лісових ресурсів

- кандидат економічних наук, доцент Максимів Людмила Іванівна, Український державний лісотехнічний університет, доцент кафедри обліку та аудиту

Провідна установа - Інститут регіональних досліджень НАН України, відділ регіональної соціально-економічної політики та територіального управління, м. Львів

Захист відбудеться 24 вересня 2003 р. о 1430 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д35.072.01 в Українському державному лісотехнічному університеті за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 103, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського державного лісотехнічного університету за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 101.

Автореферат розісланий 22 серпня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Р.Я.Кіндрат

1. Загальна характеристика роботи

лісокористування карпатський гірський екологічний

Актуальність теми. Ріст стурбованості станом лісових екосистем планети наприкінці ХХ століття знайшов своє відображення у прийнятих на Міжнародній конференції ООН в Ріо-де-Жанейро (1992), Всесвітньому Саміті Землі в Йоганнесбурзі (2002) документах, які встановлюють пріоритети лісової політики. Проголошена в них концепція сталого лісокористування є розвитком і поглибленням ідей неперервного лісокористування, яка виникла більш як два століття тому.

Оцінка практики лісокористування на території Українських Карпат протягом останнього століття в світлі концепції сталого розвитку дає змогу зробити такий висновок: надмірна експлуатація лісових ресурсів, що здійснювалася в минулому, недостатній контроль за їх використанням стали причинами того, що значна частина лісових насаджень Українських Карпат не лише втратила сировинний потенціал, а й перестала виконувати екологічні функції. Площа лісів за останні століття скоротилася майже у три рази, відбулося антропогенне переформування лісових екосистем, знизилася їх природна продуктивність, збіднилося біологічне різноманіття, виснажилися лісоексплуатаційні запаси. Через відсутність необхідних коштів залишаються низькими темпи лісовідновлення і лісорозведення, не виконуються заходи з інтенсифікації лісовирощування, поглибилась диспропорція між лісоресурсною базою та економічним потенціалом деревообробної, целюлозно-паперової, лісохімічної та іншими галузями економіки, що традиційно є споживачами лісової продукції. Лісова національна політика не узгоджується з вимогами збалансованого розвитку та ринкової моделі економіки.

За останні роки загальна економічна криза в країні, відсутність жoрcткoгo державного контролю за лісокористуванням призвели до збільшення обсягів заготівлі з порушенням екологічних вимог, а також нелегальних рубок. Основним видом рубок залишаються суцільні. Застосовувані технології здебільшого не забезпечують належного природного поновлення лісів.

У 2000 році обсяг продукції лісового господарства становив 744,4 млн. грн. (0,27% від всієї виробленої продукції в Україні), що на 18% більше у порівняні з попереднім роком. Простежується тенденція до зростання обсягів експлуатації лісу, тоді як для забезпечення сталості подальшого лісокористування доцільніше було б надавати більшу увагу його відновленню та догляду.

Все це зумовлює актуальність пошуку нових підходів до організації лісокористування на еколого-економічних засадах. Оптимізація лісокористування з врахуванням ресурсного та екологічного потенціалу деревостанів значною мірою залежить від науково обґрунтованого обороту рубки, що базується на встановленні віку стиглості лісу. При цьому екологічні та економічні підходи часто протиставляються, особливо щодо лісів різного цільового призначення.

Оптимізація лісокористування як наукова проблема розглядається в працях багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. Однак, незважаючи на накопичений досвід та отримані результати, проблема оптимізації лісокористування в умовах перехідної економіки, низької лісистості України, зростаючого глобального значення суспільних функцій лісу, заслуговує подальшого вивчення і набуває особливої актуальності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукових досліджень кафедри економіки та менеджменту лісових підприємств Українського державного лісотехнічного університету, що виконувалися в рамках теми "Концепція лісової політики України" (ДБ 08.25-10-03, №0103U000080), та кафедри економіки та менеджменту деревообробних підприємств, що виконувалися в рамках теми "Економічний механізм покращення фінансового стану і раціонального використання лісових ресурсів на підприємствах лісопромислового комплексу" (ДБ 08.27-02/01, №0101U005132).

Дослідження за темою дисертаційної роботи здійснювалося також в рамках міжнародних проектів ENARECO ("Економіка довкілля і природних ресурсів", T_JEP 10255-96) та Dissemination ENARECO (D_CP-20575-1999), зокрема, під час стажування автора в департаменті землекористування та агролісових систем Університету м. Падуя (Італія) та лабораторії лісівництва Королівського університету м. Ґент (Бельгія).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад і методичних підходів до оптимізації лісокористування, спрямованих на підвищення його еколого-економічної ефективності. Для досягнення цієї мети в дисертації вирішувалися такі завдання:

§ аналіз концепції та принципів сталого лісокористування в історичному аспекті;

§ аналіз еколого-економічних умов відтворення та використання лісових ресурсів в Українських Карпатах (на прикладі державних лісогосподарських підприємств Державного лісогосподарського об'єднання (ДЛГО) "Львівліс");

§ аналіз та систематизація теоретичних підходів і досвіду оптимізації лісокористування;

§ розробка економіко-математичних моделей оптимізації лісокористування за еколого-економічним критеріями;

§ апробація економіко-математичних моделей оптимізації лісокористування на прикладі ділянок лісового фонду Славського ДЛГ та розробка рекомендацій щодо вдосконалення механізму прийняття рішень у сфері використання лісових ресурсів.

Об'єктом дослідження є процес лісокористування в гірських районах Українських Карпат.

Предметом дослідження є науково-методичні засади прийняття рішень лісового менеджменту, які забезпечують стале лісокористування.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є теоретичні положення економіки природокористування. Для досягнення мети дисертаційної роботи широко використовувалися економіко-математичне моделювання, методи дослідження операцій лісівничих систем, статистичний та системний аналіз. Достовірність вхідної інформаційної бази дослідження забезпечувалася використанням офіційних джерел - законів України, нормативно-законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України, великої кількості статистичних матеріалів міністерств та відомств, наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в розвитку й поглибленні відомих та розробці нових теоретико-методологічних положень, які є основою лісового менеджменту, що здійснюється на сталих засадах. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

§ розвинуто теоретичні та методологічні основи оптимізації лісокористування, зокрема, проведено класифікацію факторів впливу на еколого-економічну ефективність лісокористування;

§ запропоновано комплексний підхід до вибору процесу лісокористування, який підлягає оптимізації, залежно від цілей лісового менеджменту;

§ вперше запропонована система альтернативних економічних критеріїв оптимізації;

§ удосконалено економіко-математичні моделі оптимізації лісокористування за рахунок введення екологічних обмежень цільових функцій відповідно до екологічної стиглості насаджень.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертаційного дослідження використані ДЛГО "Львівліс" та обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством "Галсільліс" для удосконалення планування діяльності з відтворення і використання лісових ресурсів.

Результати дослідження впроваджено в навчальну програму дисциплін: "Дослідження операцій", "Інформаційні системи в менеджменті", "Методи та інструменти в економіці довкілля".

Основні положення дисертаційної роботи можуть бути використані при плануванні термінів та обсягів використання лісових ресурсів на лісогосподарських підприємствах всіх регіонів України.

Теоретично обґрунтовані і практично підтверджені результати дослідження можуть слугувати одним з наукових інструментів удосконалення Лісового Кодексу, інших законодавчих та нормативних актів, пов'язаних з веденням лісового господарства в Україні.

Особистий внесок здобувача. На основі аналізу особливостей та стану лісокористування в регіоні та дослідження еволюції ідеї сталого лісокористування автором розглянуто теорію і практику оптимізації лісокористування. Проаналізовано та класифіковано фактори впливу на еколого-економічну ефективність лісокористування. Запропоновано концептуальний комплексний підхід до вибору процесу лісокористування, який підлягає оптимізації (використання ресурсів деревини, недеревних ресурсів, фауни, рекреаційне лісокористування тощо).

Розроблені економіко-математичні моделі для встановлення оптимального терміну використання лісових ресурсів на основі еколого-економічних критеріїв. Одержано функції запасу для вибраних насаджень, які не лише описують хід росту дерев до віку технічної стиглості, а й імітують його до віку 140 років. Зроблено апробацію запропонованих моделей для окремих ділянок лісового фонду Славського ДЛГ і встановлено оптимальний оборот рубки. Обґрунтовано пропозиції щодо застосування запропонованих моделей як інструменту оптимізації лісокористування.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, методологічні розробки та висновки доповідалися на міжнародній науковій конференції "Еколого-економічне вчення: витоки, проблеми, перспективи" (Львів, 2001), на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Українського державного лісотехнічного університету (1999-2003 роки).

Публікації. За результатaми дисертаційного дослідження опубліковано 4 одноосібних статті у наукових фахових виданнях, зареєстрованих ВAК України. Загальний обсяг цих публікацій - 1,4 друкованих аркушів. Опубліковані робoти повністю розкривають зміст дисертації.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 212 найменувань, одинадцяти додатків. Дисертація містить 29 таблиць та 22 рисунки. Повний обсяг роботи становить 206 сторінок комп'ютерного тексту.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету та завдання дослідження, об'єкт, предмет та методи дослідження, сформульовано практичне і теоретичне значення отриманих результатів дисертаційної роботи, доведено їх наукову новизну, показані форми апробації та використання.

У першому розділі дисертаційної роботи "Стале лісове користування: теорія і практика" визначено основні етапи дослідження на теоретичному та емпіричному рівнях, що відображає структурно-логічна схема (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Структурно-логічна схема дослідження

Необхідність врахування еколого-економічних критеріїв при оптимізації процесу лісокористування базується на авторському баченні сучасних тенденцій розвитку системи "довкілля-економіка", відображених на рис. 2. Зроблено висновок про те, що сьогодні перед суспільством виникло завдання зміни тенденції занепаду якості довкілля, наслідком якої є стримування економічного розвитку.

На основі аналітичного огляду наукових праць досліджено еволюцію ідеї сталого лісокористування від її виникнення до сучасного вдосконалення основ і принципів організації сталого лісового господарства. Свій внесок в обґрунтування поняття неперервності лісокористування зробили: Генсірук С.А., Коваль Я.В., Лобовіков Т.С., Моісеєв Н.А., Петров А.П., Синякевич І.М., Туниця Ю.Ю., Bare B., Bowers J., Engler A., Faustmann M., Heyer G., Joebstl H., Judeich F. та інші. Виявлено, що особливості сучасної інтерпретації ідеї неперервності лісокористування полягають у необхідності врахування нематеріальних функцій лісу, що не враховувалося належним чином в минулому. Так, поряд з чинниками, традиційно пов'язаними з поняттям неперервності лісокористування (запас і приріст, доход, стан нормальності тощо), з'являються нові, наприклад, стабільність деревостанів, суспільні та охоронні завдання, рекреаційна цінність, біологічна стійкість, продуктивна довготривалість, ландшафтна цінність.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Тенденції сучасного розвитку системи "довкілля-економіка"

Встановлено, що сучасне тлумачення поняття сталого лісокористування передбачає управління та використання лісів та лісових площ таким чином і з такою інтенсивністю, які б забезпечували їх біологічне розмаїття, продуктивність, здатність до відновлення, життєздатність, а також здатність виконувати сьогодні і в майбутньому відповідні екологічні, економічні та соціальні функції на місцевому, національному та глобальному рівнях без збитків для інших екосистем.

Обґрунтовано, що втілення ідеї неперервності лісокористування лісовими підприємствами зумовлює необхідність оптимізації процесу прийняття рішень щодо розмірів та часових меж лісокористування.

На основі вивчення статистичних матеріалів проаналізовано практику лісокористування за тривалий період в Українських Карпатах, в тому числі на території Львівської області. Зроблено висновок, що вікова структура лісів Карпатського регіону істотно порушена надмірною експлуатацією лісів (особливо у 1946-1965 роках). Як результат такої господарської діяльності загальна площа пристигаючих та стиглих порід є у 1,5 рази нижчoю від оптимальної, а твердолистяних - у 1,3 рази. Ліси України (в тому числі Карпат) характеризуються нерівномірною віковою структурою зі значною перевагою молодняків і середньовікових деревостанів. Вікова структура твердолистяних порід в Українських Карпатах є кращою, ніж хвойних. У зв'язку з незадовільним фінансуванням лісового господарства за останні десять років в Українських Карпатах погіршився стан відтворення лісів.

У результаті інтенсивної експлуатації лісів у минулому розрахункова лісосіка підприємств ДЛГО "Львівліс" має тенденцію до зменшення. Аналіз таксаційних показників на вибраних ділянках свідчить про значне недовикористання можливостей лісорослинних умов внаслідок інтенсивного вирубування насаджень під час рубок догляду.

Аналіз динаміки лісогосподарських заходів, проведений на прикладі державних лісогосподарських підприємств ДЛГО "Львівліс", свідчить про те, що вони виконуються не в повних обсягах, що може призвести до втрат частини еколого-економічного ефекту, який утворюється в процесі відтворення і використання лісових ресурсів.

Доведено, що найважливішою проблемою лісозаготівельного виробництва лісових підприємств, які розташовані в регіоні Українських Карпат, є його недостатня екологічна та енергозберігаюча спрямованість. Використання лісових ресурсів Українських Карпат не відповідає принципам сталого розвитку лісового господарства, які проголошені на міжнародних конференціях і визнані Україною.

У другому розділі "Теоретичні основи оптимізації лісокористування" досліджено основні підходи до оптимізації лісокористування (об'єкти і критерії моделювання). Під лісокористуванням автор розуміє триєдиний процес використання, охорони і відтворення лісових ресурсів та корисних властивостей лісу, як системи DMF+R. Такий підхід визначає новизну оптимізації лісокористування на основі еколого-економічних критеріїв.

На підставі вивчення та аналізу існуючих економіко-математичних моделей, які застосовуються для моделювання процесів лісокористування, встановлено, що об'єктами оптимізації можуть виступати розмір лісокористування або оборот рубки (час використання лісових ресурсів, "збирання врожаю"). Обґрунтовано, що стиглість лісу є головним, але не єдиним показником, на який потрібно орієнтуватись при встановленні лімітів та строків лісокористування. З нашої точки зору, для побудови оптимізаційних моделей дуже важливим є врахування екологічної, економічної та еколого-економічної стиглості деревостанів. Виділено основні існуючі критерії оптимізації: максимум обсягу лісокористування, максимум річного прибутку від використання деревини, мінімум витрат на транспортування заготовлених матеріалів тощо.

Зроблено огляд основних типів економіко-математичних моделей процесу лісокористування та проаналізовано їх здатність слугувати цілям сталого лісового менеджменту. Доведено, що змішані моделі є найбільш прийнятними, оскільки вони дають змогу поєднувати імітацію лісових процесів з екстремальними критеріями. На нашу думку, перевагу слід надавати нелінійному, динамічному моделюванню, яке у зарубіжних країнах використовується сьогодні для знаходження оптимальної стратегії лісового менеджменту.

Доведено, що в Україні об'єктивно необхідною є оптимізація лісокористування з врахуванням екологічних, економічних та соціальних чинників, що дозволить швидше втілити принципи сталого розвитку в практику ведення лісового господарства. В основу теорії оптимального лісокористування, на нашу думку, повинні бути закладені принципи неперервності, невичерпності, самовідновлюваності, сталості та рівномірності користування лісовими ресурсами. Основною метою лісового господарства повинно бути отримання максимального еколого-економічного ефекту від процесу лісовирощування.

Підкреслено зростання ролі економічної оцінки лісових ресурсів в оптимізації лісокористування на основі еколого-економічних критеріїв, оскільки така оптимізація тісно пов'язана з оцінкою вигод від використання лісових ресурсів і корисних функцій лісу.

У третьому розділі "Оптимізація лісокористування в Українських Карпатах" запропоновано економіко-математичну модель оптимізації лісокористування на основі еколого-економічних критеріїв.

Проаналізовано фактори впливу на еколого-економічну ефективність лісокористування і запропоновано їх класифікацію. Усі фактори, що впливають на еколого-економічну ефективність лісокористування, доцільно розділяти за декількома ознаками. По-перше, за ступенем прогнозованості (передбачувані та непередбачувані). По-друге, за характером їх впливу на еколого-економічну ефективність лісокористування:

1) природні (кількість опадів, повені, родючість ґрунтів тощо);

2) антропогенні (технології та обсяги лісокористування тощо).

Процес лісовирощування відбувається, головним чином, під впливом природних факторів, і цей вплив на лісовирощування значно більший, ніж у сільському господарстві.

Оптимізація термінів і обсягів використання лісових ресурсів базується на функції залежності запасу від часу. У загальному вигляді функція запасу деревини D(t) у насадженні, м3/га, може бути подана у такому вигляді:

, (1)

де t - вік насадження, років; а0, а1, а2, а3 - параметри функції.

Одержано конкретні функціональні залежності для запасу деревини змішаних насаджень ялиці білої на обраних для дослідження ділянках лісового фонду Славського ДЛГ. Вони охоплюють інтервал часу як в межах віку технічної стиглості (на основі даних таблиць ходу росту), так і поза ним (імітація ходу росту). Графічне представлення функції запасу для змішаних деревостанів ялиці білої подано.

В основу оптимізації закладено динамічну імітаційну модель. Видiлено важливі моменти ходу росту насадження - t1, t2, t3, t4. Деревину, яка знаходить збут, можна отримати тільки після того, як насадження дoсягнуть певного мінімального віку t1. Необхідність забезпечення виконання лісовою екосистемою екологічних функцій зумовлює встановлення мінімального віку насадження t2, при якому є допустимим використання лісових ресурсів. Тобто, недоцільно здійснювати вирубування, поки вік насаджень не досягне певного значення t2.

Функція запасу деревини досягає точки перегину (максимуму запасу ростучої частини) у віці t3, після чого починає повільно спадати, тобто відбувається природне відмирання деревостанів. З досягненням певного віку t4 деревина на корені втрачає свою якість внаслідок впливу біотичних та інших чинників. Цей вік вважається віком природної стиглості, ознакою його настання є припинення росту у висоту, формування кроною "парасолькоподібної" форми, наявність сухих верхівок, хворобливий стан і розвиток гниття. Крім того, збільшується загроза заселення відмерлих дерев шкідниками та хворобами, що може призвести до виникнення вогнищ інфекцій, які будуть загрозою для інших, молодших за віком насаджень. Це явище негативно впливає на загальну екологічну ситуацію та санітарний стан всієї екосистеми регіону. Також поступово знижується ринкова вартість та кількість ліквідної деревини. Цей вік можна вважати віком екологічної стиглості (за Лапицькою О.В.).

Звідси можна зробити висновок, що оптимальний (тобто такий, що відповідає як екологічним, так і економічним вимогам) вік вирубування повинен знаходитись в проміжку [t2; t4]. Як видно з рис. 3, сировинні чинники будуть зменшувати величину оптимального віку насаджень (зміщувати величину вліво), а несировинні навпаки - збільшувати (зміщувати вправо). Тобто, досягнення максимального еколого-економічного ефекту буде полягати у забезпеченні рівноваги між сировинними та несировинними чинниками.

На нашу думку, виходячи із взаємопов'язаності компонент лісової системи DMFR (за Туницею Ю.Ю.), окрім відомої та дослідженої функції запасу деревин D(t), потрібно ввести та дослідити ще такі взаємозалежні функції, які залежать від часу та природних умов:

§ M{D(t); F(t); R(t)} - функція залежності обсягів недеревних ресурсів лісу від запасу насадження, ресурсів лісової фауни та інших послуг лісу;

§ F{D(t); M(t); R(t)} - функція залежності кількості (обсягів) ресурсів лісової фауни лісу від запасу насадження, недеревних ресурсів та інших корисних послуг лісу;

§ R{D(t); M(t); F(t)} - функція залежності кількості та якості корисних послуг лісу від запасу насадження, недеревних ресурсів та ресурсів лісової фауни.

Звичайно, функції, які ми запропонували, не мають універсального математичного опису і сьогодні ще недостатньо досліджені. Такі функції можуть бути побудовані не тільки для Карпатського регіону, але й для всіх лісів України. Також, в майбутньому, доцільно вивести загальні формули, які б описували згадані залежності, що виходить за межі нашого дослідження.

Запропоновано концептуальний комплексний підхід до вибору процесу лісокористування, який підлягає оптимізації (використання ресурсів деревини, недеревних ресурсів, фауни, рекреаційне лісокористування тощо). В умовах вибору альтернатив використання корисних благ, наданих лісом, пропонуємо об'єктом оптимізації обирати процес використання того лісового ресурсу (функції), економічна оцінка якого є максимальною. Багато корисностей лісу доповнюють одна одну, можуть конкурувати між собою, або бути несумісними. У процесі багатоцільового лісокористування кожна послуга лісу має свою специфіку. Деколи для використання однієї з них потрібно повністю або частково відмовитися від використання іншої. У процесі оптимізації лісокористування необхідно розв'язувати задачу для окремих компонент лісових ресурсів. Пріоритети повинні встановлюватись залежно від соціальної, екологічної та економічної значимості окремих компонентів системи DMFR згідно з порядком, показаним на рис.

Рис. 3 Пріоритетність компонентів лісової системи DMFR залежно від їх соціальної, екологічної та економічної значимості

Слід зауважити, що згідно з цим порядком не можна використовувати той чи інший компонент лісу, якщо значимість одного з попередніх компонентів вища.

Для теоретичного опису розробленої нами динамічної моделі оптимізації лісокористування на основі еколого-економічних критеріїв введено такі позначення: - ринкова ціна одиниці лісової продукції, грн.; - норма дисконту, %; Q(t) - функція запасу певного виду лісових ресурсів на 1 га (м3, т, шт. тощо); Д(t) - загальний дохід від реалізації певного виду лісової продукції, отриманої з 1 га в t-му році, грн.; П(t) - теперішня вартість загального можливого прибутку з 1 га від реалізації лісової продукції, одержаної за період t, грн.; С(t) - витрати на відтворення та заготівлю даного лісового ресурсу в t-му році, грн./га; В(t) - додаткові доходи протягом періоду відтворення ресурсу (виручка від реалізації деревини, заготовленої в процесі рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства) в t-му році, грн./га.

Запропоновано такі альтернативні критерії оптимізації віку насадження, при досягненні якого здійснюється заготівля лісового ресурсу (для деревини - це оборот суцільної рубки):

1. Максимум чистої теперішньої вартості (ЧТВ) прибутку, отриманого за період одного обороту рубки. Цільова функція буде мати такий вигляд:

. (2)

2. Максимум середньорічного прибутку від реалізації продукції. Такий вік насаджень можна розглядати як максимум усередненого річного прибутку (), який можна отримати від реалізації лісової продукції протягом одного обороту рубки, грн./(га рік).

Тоді, цільова функція буде мати вигляд:

. (3)

3. Максимум внутрішньої норми доходу (ВНД). Внутрішня норма доходу - таке значення ставки дисконту, при якому ЧТВ доходу за перший період ротації дорівнює нулеві (точка беззбитковості), тобто при якому виконується рівність:

. (4)

Тоді цільова функція буде виглядати таким чином:

. (5)

4. Максимум ЧТВ прибутку, одержаного за весь оборот рубки, з врахуванням альтернативної вартості збереження запасу деревини на корені. У цьому випадку цільова функція Па(t) буде виглядати таким чином:

, (6)

де Ва(t) - альтернативна вартість збереження запасу на корені, яка дорівнює прибутку на банківський капітал, еквівалентний загальній вартості запасу деревини на корені (вартість втраченої можливості за оборот рубки t).

5. Максимум ЧТВ прибутку, отриманого протягом нескінченного циклу оборотів рубок (П(t)).

На відміну від попередніх, цей критерій враховує нескінченний цикл оборотів рубки, починаючи з заліснення ділянки. За критерієм 5, цільова функція буде мати такий вигляд:

, (7)

де Пр - прибуток від заготівлі деревини в кінці обороту рубки; Слв - витрати на лісовідновлення.

6. Максимальна річна рента, яку одержує лісовласник від лісокористувача протягом одного обороту рубки. Максимальне значення ренти за весь оборот рубки обмежується значенням чистої теперішньої вартості доходу, який може отримати лісокористувач.

Тоді цільова функція буде виглядати таким чином:

. (8)

Вибір одного з альтернативних критеріїв залежить від цілей лісової політики.

До всіх запропонованих критеріїв пропонуємо застосувати такі екологічні обмеження:

1. Екологічне обмеження на оборот рубки:

, (9)

де tопт - результат розв'язку моделі за одним з альтернативних критеріїв.

Таким чином, з одного боку, забезпечується певний екологічний, науково обґрунтований мінімум, а з іншого - немає перестиглих насаджень та втрат у вартості та цінності деревини через її перестиглість. Під впливом економічних факторів, включених в модель (рента, ставка дисконту), оптимальний вік рубок зміщується вліво.

2. Екологічне обмеження на лісовідновлення, згідно з яким частина прибутку обов'язково повинна йти на відновлення лісу в регіоні лісокористування. Таке обмеження можна врахувати, зокрема, шляхом введення коефіцієнта використання прибутку.

, (10)

де П - прибуток від ведення лісового господарства, грн./га; Плв - частина прибутку, яка витрачається на лісовідновлення в регіоні лісокористування, грн./га; kлв - коефіцієнт використання прибутку.

3. Обмеження за площею лісовідновлення, згідно з яким площа лісовідновлення (Sлв) має бути не менша від площі лісокористування (Sлк).

. (11)

Це призводить до додаткових витрат на лісовідновлення на відповідній площі, що впливає на величину прибутку. Дане обмеження потрібно враховувати індивідуально для кожного критерію.

Екологічні обмеження повинні встановлюватись законодавством на основі наукових досліджень в галузі екології лісу та експертних оцінок.

Для апробації запропонованої моделі ми обрали три ділянки Тухлянського лісництва Славського ДЛГ різного віку та складу насадження.

Одержані параметри функції запасу деревини (1) для досліджуваних ділянок наведено в табл. 1. Ступінь достовірності побудованих на їх основі функцій запасу для кожного складу насаджень не нижчий від 98 %.

Таблиця 1 Параметри функції ходу росту для змішаних деревостанів ялиці білої

Параметр	Значення параметра, при складі насадження
	5Яц4Бк1Ялє	6Яц3Бк1Ялє	8Яц1Бк1Ялє
а0	0,00166	0,00404	0,00328
а1	3,57566	3,34547	3,34542
а2	-0,03495	-0,03288	-0,03301

Оптимальні значення цільової функції та відповідні значення аргументів функції за критеріями, які ми запропонували, наведено в табл. 2.

Таблиця 2 Оптимальне значення цільової функції та вік його досягнення

Критерій	Цільова функція	Оптимальне значення цільової функції/ вік насадження (років), при складі насадження:
		5Яц4Бк1Ялє	6Яц3Бк1Ялє	8Яц1Бк1Ялє
1	П(t)	3156,37/70	2799,06/70	896,08/70
2		45,09/70	41,31/50	12,80/70
3		4,93/70	5,10/50	3,83/70
4	Пa(t)	-6534,02/40	-2693,86/40	-5224,32/40
5	П(t)	3612,63/70	3203,67/70	1025,61/70
6	R	106,79/70	94,70/70	30,23/70

Враховуючи встановлене на основі експертних оцінок екологічне обмеження на вік рубки , оптимальним розв'язком економіко-математичних моделей за всіма критеріями для всіх досліджуваних ділянок є оборот рубки, що дорівнює 80 рокам.

Апробація запропонованої методики здійснювалася, виходячи з припущення, що метою лісового менеджменту на даних ділянках є оптимізація використання сировинних ресурсів. Оскільки варіанти цільового використання лісів конкурують між собою (ліс як джерело сировини, рекреаційні ліси, водоохоронні, полезахисні лісові насадження тощо), для більш коректного визначення прибутку від лісокористування необхідно враховувати альтернативну вартість конкретного цільового використання лісу, тобто величину втраченої суспільної вигоди від невикористання даного лісу з альтернативною метою. Врахування вигод від надання лісом інших загальносуспільних благ (виконання водоохоронної, кліматорегулюючої, ґрунтозахисної, рекреаційної та інших функцій) є можливим шляхом їх економічної оцінки.

Відсутність надійних методик визначення економічної оцінки деяких загальносуспільних послуг лісу не дає нам змоги у дисертаційній роботі повністю врахувати ці вигоди. Ця проблема потребує подальшого дослідження.

Апробація запропонованих економіко-математичних моделей на прикладі ділянок лісового фонду Славського ДЛГ показала, що основним чинником, який впливає на розв'язок моделей, є ставка дисконту. При наближенні ставки дисконту до нуля максимум цільової функції для більшості альтернативних критеріїв зсувається вправо і може потрапити в інтервал екологічних обмежень. Крім ставки дисконту, економічними чинниками впливу на оптимальний розв'язок є співвідношення цін на сортименти між собою та їх рівень відносно витрат на заготівлю. За реальних економічних умов максимальні значення цільових функцій виходять за рамки екологічних обмежень.

Отримані у роботі результати досліджень чітко вказують на те, що при веденні сучасного лісового господарства не можна керуватися суто економічними інтересами. Замість традиційних економічних необхідно застосовувати еколого-економічні критерії. Лісовласникам та лісокористувачам необхідно повною мірою дотримуватися виконання всіх вимог політики сталого розвитку.

Висновки

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі оптимізації лісокористування на основі еколого-економічних критеріїв. Основні висновки, що випливають з проведеного дослідження такі:

1. Оптимізація лісокористування на основі еколого-економічних критеріїв має винятково важливе значення для формування політики сталого розвитку лісового господарства, раціонального використання, охорони і відтворення лісових ресурсів.

2. Існуючі стратегії лісового менеджменту не завжди враховують ідеї сталого розвитку лісового господарства. Дотримання принципів сталого лісокористування дасть змогу підвищити його еколого-економічну ефективність. Лісова політика України в галузі відтворення і використання лісових ресурсів повинна опиратися на такі принципи: державної підтримки лісового господарства; багатоцільового використання лісових ресурсів; сталого лісокористування; однаково справедливої лісової політики щодо лісів усіх форм власності; стимулювання збереження біологічного та генетичного різноманіття; зростання комплексної продуктивності лісів та раціонального використання лісових ресурсів.

3. В основу теорії оптимального лісокористування повинні бути закладені принципи неперервності, невичерпності, самовідновлюваності, сталості та рівномірності користування лісовими ресурсами, їх розширеного відтворення. Лісокористування повинно бути таким, щоб втручання людини в лісові екосистеми не погіршувало їх стан, а обсяги користування лісовими ресурсами не перевищували приросту деревини.

4. Моделювання лісівничих процесів необхідно вдосконалювати методами нелінійного, динамічного моделювання, оскільки лінійні, статичні моделі не відповідають сучасним вимогам лісокористування. В Україні є потреба у розробленні такої динамічної моделі лісокористування, яка б враховувала екологічні, соціальні й економічні фактори та забезпечувала втілення у практику ведення лісового господарства принципів сталого розвитку.

5. Оптимізація лісокористування на основі економіко-математичних моделей, що розроблені у дисертації, є важливим інструментом сприяння сталому розвитку лісового господарства України в лісах всіх форм власності. Вона передбачає використання лісових ресурсів на принципах, які узгоджуються з міжнародною лісовою політикою.

6. Оптимізація лісокористування на основі еколого-економічних критеріїв, що спрямована на отримання максимальної величини еколого-економічного ефекту від лісокористування, вимагає накопичення великого обсягу інформації про еколого-економічні умови зосередження лісових ресурсів та нормативи витрат на їх відтворення і використання. Тому у майбутніх дослідженнях необхідно звернути увагу на формування банку достовірних даних щодо якісних й кількісних характеристик лісових ресурсів та їх значення для суспільства.

7. Запропоновані в дисертаційній роботі економіко-математичні моделі оптимізації лісокористування дозволяють врахувати як традиційні економічні критерії (максимум ЧТВ за один оборот рубки і за нескінченний цикл оборотів рубки), так і поглиблені автором (максимум середньорічної лісової продукції, ВНД, прибутку з врахуванням альтернативної вaртості, максимум ренти лісовласника). Новизна моделей полягає в тому, що запропоновано концептуальний комплексний підхід до вибору процесу лісокористування, який підлягає оптимізації (соціальні цілі, рекреаційне лісокористування, використання ресурсів деревини, лісової фауни, недеревних ресурсів), систему критеріїв, введено екологічні обмеження цільових функцій. Запропоновані критерії застосовуються як альтернативні, залежно від цілей лісової політики.

8. Апробація розроблених економіко-математичних моделей на прикладі ділянок лісового фонду Славського ДЛГ показала, що вирішальним чинником, який впливає на розв'язок моделей, є ставка дисконту. Максимум цільової функції потрапляє в інтервал екологічних вікових обмежень лише при наближенні ставки дисконту до нуля.

9. Теоретично обґрунтовані і практично підтверджені результати дослідження можуть слугувати одним з наукових інструментів удосконалення Лісового Кодексу, інших законодавчих та нормативних актів, пов'язаних з веденням лісового господарства в Україні. Потрібно забезпечити обов'язкову державну підтримку (у вигляді дотацій, пільг, безвідсоткових кредитів тощо) тих лісовласників та лісокористувачів, які ведуть лісове господарство у відповідності з оптимальними еколого-економічними стратегіями.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Адамовський О.М. Аналіз використання експлуатаційного фонду гірських лісів Львівської області// Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.2. - С. 185-188.

2. Адамовський О.М. Еколого-економічна модель оптимізації лісокористування// Науковий вісник: Еколого-економічне вчення: витоки, проблеми, перспективи/ Збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.1. - С. 144-153

3. Адамовський О.М. Математична модель для прогнозування напрямків розвитку підприємства лісового комплексу// Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні/ Збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.10. - С.12-16.

4. Адамовський О.М. Оптимізація лісокористування в економічних дослідженнях (зарубіжний досвід)// Науковий вісник: До 125-річчя УкрДЛТУ. - Львів: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.2. - С.168-173.

Анотація

Адамовський О.М. Оптимізація лісокористування на основі еколого-економічних критеріїв (на прикладі підприємств Українських Карпат). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2003.

У дисертаційній роботі розглядаються теоретичні та практичні проблеми оптимізації лісокористування на основі еколого-економічних критеріїв. Проаналізовано стан лісокористування в Карпатському регіоні. Досліджено основні підходи до оптимізації лісокористування, особливості ведення лісового господарства у гірських районах.

Запропоновано класифікацію факторів впливу на еколого-економічну ефективність лісокористування та концептуальний комплексний підхід до вибору процесу лісокористування, який підлягає оптимізації. Вперше введено систему альтернативних економічних критеріїв. Введено екологічні обмеження цільових функцій відповідно до екологічної стиглості насаджень. Для вибраних ділянок одержано функції, які описують та імітують хід росту.

Ключові слова: стале лісокористування, оптимізація, динамічна модель, еколого-економічні критерії, лісове господарство.

Аннотация

Адамовский А.Н. Оптимизация лесопользования на основе эколого-экономических критериев (на примере предприятий Украинских Карпат). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. Украинский государственный лесотехнический университет, Львов, 2003.

В диссертационной работе рассматриваются теоретические и практические проблемы оптимизации лесопользования на основе эколого-экономических критериев. Исследована эволюция идеи непрерывного лесопользования от ее возникновения до современного усовершенствования и оформления в виде принципов организации устойчивого лесного хозяйства.

На основе анализа практики лесопользования на территории Украинских Карпат за продолжительный период сделан вывод о ее несоответствии принципам устойчивого развития вследствие недостаточного учета экологических факторов при эксплуатации лесов как в прошлом, так и в настоящее время.

Обоснована необходимость оптимизации процесса принятия решений относительно масштаба и временных рамок лесопользования как предпосылки практического воплощения концепции устойчивого (непрерывного) лесопользования.

Обзор научных источников позволил выявить основные типы математических оптимизационных моделей, применяемых в лесном хозяйстве, выделить объекты и используемые критерии оптимизации. Сделаны выводы о пригодности основных типов моделей для планирования устойчивого лесопользования. Обоснована необходимость учета экологических, экономических и социальных факторов в процессе оптимизации.

Автором разработана экономико-математическая модель оптимизации срока лесопользования (оборота рубки), предусматривающая использование как традиционных, так и углубленных автором экономических критериев при экологических ограничениях, соответствующих возрасту экологической спелости насаждений. При этом, учитывая альтернативность видов лесопользования, предложен концептуальный комплексный подход для выбора подлежащего оптимизации процесса лесопользования.

Апробация предложенной экономико-математической модели осуществлена на примере конкретных участков лесного фонда Сколевского гослесхоза. Получены функциональные зависимости, описывающие и имитирующие ход роста пихты белой в смешанных насаждениях. Результаты расчетов позволили сделать вывод о том, что в реальных экономических условиях искомые значения целевых функций выходят за рамки экологических ограничений. Поэтому необходимым условием обеспечения устойчивого лесопользования является создание надежного правового механизма влияния на собственников и пользователей лесных ресурсов.

Ключевые слова: устойчивое лесопользование, оптимизация, динамическая модель, эколого-экономические критерии, лесное хозяйство.

Summary

Adamovsky O.M. Forest Using Optimization on the Eco-Economical Criteria Basis (case of Ukrainian Carpathian enterprises). - Manuscript.

Dissertation work for obtaining scientific degree of Candidate of Economic Science; specialty 08.08.01 - Economics of Nature Use and Environment Protection - Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, Lviv, 2003.

The Dissertation work studies theoretical and practical optimization problems of forest use on the eco-economical criteria basis. Analysis of forest use in Ukrainian Carpathians was made. Main forest use optimization analysis and specifics of mountain region forest management researched.

Classification of factors influencing on eco-economical forestry effectiveness and complex approach to the choice of the optimized process are given.

The system of alternative economic criteria is first introduced. Ecological restrictions of objective functions according to the ecological ripeness of plants are presented. Functions which describe and simulate growth motion are found for selected areas.

Keywords: sustainable forest use, optimization, dynamic model, eco-economical criteria, forestry.

Размещено на Allbest.ru

...