Трансформація ліпідів корму в організмі телят залежно від віку і при згодовуванні екструдованих концентрованих кормів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут біології тварин УААН

УДК 636.2.085.55:577.115

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Трансформація ліпідів корму в організмі телят залежно від віку і при згодовуванні екструдованих концентрованих кормів

03.00.04 - біохімія

Дзень Євген Олексійович

Львів 2003

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ліпіди відіграють важливу роль у живленні телят у ранньому віці, що зумовлено високою енергетичною цінністю і біологічною дією наявних в їхньому складі поліненасичених жирних кислот (Янович В.Г., Лагодюк П.З., 1991; Ingle D.L. e.a., 1992; Алиев А.А., 2000). Обмін ліпідів в організмі телят значно змінюється після переходу від молочної годівлі до рослинної. Це зумовлено морфофункціональним розвитком рубця і заселенням його симбіотичними мікроорганізмами, які розщеплюють ліпіди корму і піддають гідрогенізації звільнені С₁₈-поліненасичені жирні кислоти, внаслідок чого зменшується всмоктування в тонкому кишечнику лінолевої кислоти (Noble R.C. e.a., 1980; Алиев А.А., 1980), яка відіграє важливу роль у живленні телят. Основним попередником довголанцюгових жирних кислот в організмі телят у румінантний період є оцтова кислота, яка утворюється в результаті ферментації вуглеводів корму мікроорганізмами в рубці. Інтенсивність ферментації в рубці телят, яка найбільшою мірою залежить від вмісту легкорозщеплюваних вуглеводів і протеїну в раціоні, значно впливає на синтез бактеріального протеїну і продукцію коротколанцюгових жирних кислот, зокрема оцтової кислоти, та гідрогенізацію С₁₈-поліненасичених жирних кислот (Алиев А.А., 1980; Цюпко В.В. та ін., 1999; Янович В.Г., Сологуб Л.І., 2000). Цим зумовлена актуальність досліджень, скерованих на поглиблення вивчення впливу віку й факторів годівлі на названі процеси в рубці телят і обмін речовин в їхньому організмі. Зокрема, науково-практичний інтерес становить дослідження впливу екструдованих концентрованих кормів при згодовуванні їх телятам у перші місяці життя на розщеплення і трансформацію ліпідів і поліненасичених жирних кислот у рубці та тканинах телят, на інтенсивність їх росту і оплату корму.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дані в дисертації результати є фрагментом досліджень, проведених в лабораторії обміну речовин Інституту землеробства і біології тварин УААН в 1996-2000 рр. при виконанні теми “Вивчити механізми субстратної регуляції процесів травлення і засвоєння поживних речовин корму у телят і розробити систему їх повноцінного живлення (шифр 07.03 № держреєстрації 0198U009002).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи - дослідження особливостей трансформації ліпідів і поліненасичених жирних кислот у травному каналі і тканинах телят залежно від віку та при згодовуванні їм екструдованих концентрованих кормів.

Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання:

- визначити загальний вміст ліпідів, їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів у різних неекструдованих і екструдованих концентрованих кормах та зміни їх після інкубації у рубці телят 1-, 2-, 3-, 4-, 5- і 6-місячного віку в умовах in situ;

- визначити загальний вміст ліпідів, їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів у вмісті рубця, хімусі 12-палої кишки і плазмі крові досліджуваних телят при згодовуванні їм комбікорму, виготовленого з неекструдованих і екструдованих компонентів;

- дослідити інтенсивність синтезу ліпідів у скелетних м'язах досліджуваних телят 3- і 6-місячного віку in vitro при використанні як попередника [6-¹⁴C]глюкози, [1-¹⁴C]оцтової і [1-¹⁴C] пальмітинової кислот, 3-феніл-[1-¹⁴C]аланіну;

- дослідити вплив згодовування комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів, на інтенсивність росту телят 1-6-місячного віку.

Об'єкт дослідження - вивчення інтенсивності розпаду ліпідів і гідрогенізації звільнених С₁₈-поліненасичених жирних кислот у рубці телят залежно від віку та при згодовуванні їм екструдованих концентрованих кормів, впливу останніх на вміст ліпідів, їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів у вмісті рубця, хімусі 12-палої кишки, плазмі крові, на синтез ліпідів у скелетних м'язах телят із різних попередників, мічених радіоактивним вуглецем.

Предмет дослідження - ліпіди різних концентрованих кормів (неекструдованих і екструдованих), вмісту рубця, хімусу 12-палої кишки, крові і скелетних м'язів телят різного віку та інтенсивність їхнього росту.

Методи дослідження. Ступінь розщеплення ліпідів кормів і гідрогенізації С₁₈-поліненасичених жирних кислот визначали шляхом інкубації кормів у нейлонових мішечках у рубці телят різного віку, загальний вміст ліпідів - за методом Фолча, жирнокислотний склад ліпідів - методом газорідинної хроматографії, співвідношення окремих класів ліпідів - методом тонкошарової хроматографії на силікагелі, інтенсивність синтезу ліпідів у скелетних м'язах - шляхом інкубації зрізів м'яза з міченими радіоактивним вуглецем субстратами з подальшим визначенням радіоактивності синтезованих ліпідів на рідинному сцинтиляційному лічильнику LKB (Швеція).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше отримано дані про ступінь розщеплення ліпідів і гідрогенізації звільнених С₁₈-поліненасичених жирних кислот у різних концентрованих кормах (неекструдованих і екструдованих) у рубці телят у прерумінантний період і на різних етапах румінантного періоду. Встановлено зв'язок між підвищенням ліполітичної активності, зменшенням вмісту триацилгліцеролів і збільшенням вмісту вільних жирних кислот і посиленням гідрогенізації С₁₈-поліненасичених жирних кислот у вмісті рубця телят після переходу від прерумінантного типу травлення до румінантного, зв'язок між рівнем лінолевої кислоти у вмісті рубця, хімусі 12-палої кишки і плазмі крові телят, різницю в ліпідному складі вмісту рубця і хімусу 12-палої кишки телят. Згодовування телятам комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів збільшує вміст триацилгліцеролів і зменшує вміст вільних жирних кислот у вмісті рубця, збільшує вміст лінолевої кислоти в ліпідах вмісту рубця, хімусу 12-палої кишки і плазмі крові телят, підвищує інтенсивність синтезу ліпідів у скелетних м'язах із [1-¹⁴C] оцтової кислоти і 3-феніл-[1-¹⁴C]аланіну в умовах in vitro. Використання досліджуваних субстратів у синтезі ліпідів у скелетних м'язах телят 3-місячного віку зменшується в ряду [1-¹⁴C] пальмітинова кислота [6-¹⁴C]глюкоза [1-¹⁴C]оцтова кислота 3-феніл-[1-¹⁴C]аланін, 6-місячного віку - в ряду [1-¹⁴C] пальмітинова кислота [1-¹⁴C]оцтова кислота [6-¹⁴C]глюкоза 3-феніл-[1-¹⁴C]аланін.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень свідчать про обгрунтованість використання екструдованих концентрованих кормів у годівлі телят у період з 1- до 6-місячного віку для підвищення інтенсивності їхнього росту. Їх можна використати при розробці нових систем інтенсивного вирощування телят.

Особистий внесок здобувача. Дисертант опрацював вітчизняну і зарубіжну літературу за темою дисертації, виконав експериментальну частину дисертаційної роботи і провів статистичну обробку одержаних результатів. Аналіз і узагальнення отриманих результатів проведено спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися: на щорічних звітних сесіях вченої ради Інституту землеробства і біології тварин УААН (1998-2000); ХV з'їзді фізіологів України (м. Львів, 12-15 травня 1998 р.); Міжнародній конференції “Біологічні основи живлення сільськогосподарських тварин” (м.Львів, 15-18 вересня 1998 р.); Міжнародній конференції до 100-річчя від дня народження академіка С.З. Гжицького (м. Львів, 27-29 січня 2000 р., ІЗіБТ); аспірантській конференції, присвяченій 85-річчю від дня народження проф. З.П. Скородинського (м. Львів, 25 жовтня 2000 р., ІБТ); Міжнародній конференції “Біологічні основи підвищення продуктивності тварин” (м. Львів, 24-25 січня 2001 р., ІБТ); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 26-27 червня 2002 р., ЛДАВМ); розширеному міжлабораторному засіданні лабораторії обміну речовин (м. Львів, 19 листопада 2002 р., ІБТ).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 8 наукових праць, з них 6 статей у фахових наукових виданнях та 2 тези доповідей у матеріалах конференцій.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація викладена на 128 сторінках друкованого тексту, містить 24 таблиці і складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень, їх аналізу і узагальнення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, який містить 269 публікацій, у тому числі 149 іноземних, та двох додатків.

Основний зміст роботи

трансформація ліпіди корм теля

Загальна методика та основні методи досліджень. Дослід проведений в умовах дослідного господарства “Чишки” Інституту землеробства і біології тварин УААН на двох групах телят-аналогів чорно-рябої породи, по 3 голови в кожній. У 20-денному віці телятам наклали фістули на рубець і 12-палу кишку. Раціон телят обох груп був однаковий за енергетичною цінністю і вмістом протеїну, розрахований на одержання середньодобових приростів на рівні 600 г (Калашников А.П., 1985). До його складу входили незбиране молоко, сіно і комбікорм (пшениця 23,8%, ячмінь 23,7, макуха 28, горох 19, сухе молоко 4,5, премікс 1%). Телятам контрольної групи згодовували комбікорм, виготовлений з неекструдованих компонентів, а телятам дослідної групи - з екструдованих компонентів. Горох в обох комбікормах був у екструдованій формі. У 60-, 90-, 120- 150- і 180-денному віці у телят досліджували ступінь розщеплення і трансформації ліпідів та поліненасичених жирних кислот у комбікормах, виготовлених з неекструдованих і екструдованих компонентів, при інкубації їх у рубці телят в нейлонових мішечках протягом 4 год в умовах in situ (Ерсков Р., 1985). Після закінчення інкубації в залишках кормів визначали загальний вміст ліпідів (Folch J., e a., 1957), їх жирнокислотний склад (Немировський В.І. та ін., 1984) і співвідношення окремих класів ліпідів (Стефаник М.Б. и др., 1985).

У вмісті рубця, хімусі 12-палої кишки і плазмі крові телят, одержаних через 4 год після ранкової годівлі у названому віці, визначали загальний вміст ліпідів, їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів ліпідів. У зразках чотириголового м'яза стегна, одержаних від телят 90- і 180-денного віку методом біопсії, визначали інтенсивність синтезу ліпідів при інкубації їх зрізів з [6-¹⁴C]глюкозою, [1-¹⁴C]оцтовою і [1-¹⁴C]пальмітиновою кислотами та 3-феніл-[1-¹⁴C] аланіном, мічених радіоактивним вуглецем (Вовк С.О., Янович В.Г., 1989). Крім того, у вмісті рубця телят визначали амілолітичну (Bernfeld H., 1955), ліполітичну (Шайдуліна Р.Г., 1984) і целюлолітичну (Паєнок С.М., 1970) активність, у крові - вміст глюкози (Кондрахин И.П., 1985), ЛЖК (Кроткова А.П., 1957), кетонових тіл (Балаховский С.Д., 1953).

Телят зважували щомісяця та на початку і в кінці досліду.

У двох науково-виробничих дослідах, проведених на 90 телятах чорно-рябої породи, досліджували вплив згодовування їм комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів, на ріст телят і оплату корму.

Одержані цифрові дані опрацьовували статистично.

Результати досліджень та їх обговорення

Вплив екструзії на ступінь розщеплення та трансформацію ліпідів і поліненасичених жирних кислот у комбікормах, виготовлених з неекструдованих і екструдованих компонентів, при інкубації їх у рубці телят у різному віці в умовах in situ. На початку роботи визначено загальний вміст ліпідів, їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів ліпідів у комбікормі, виготовленому з неекструдованих і екструдованих компонентів. Дослідження показали, що екструзія пшениці, ячменю, гороху і соняшникової макухи істотно не впливає на загальний вміст ліпідів, їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів ліпідів. Ці дані вказують на те, що високий тиск і температура під час екструзії концентрованих кормів не впливають на розщеплення наявних у них ліпідів і гідрогенізацію ненасичених жирних кислот, що свідчить про високу їх стійкість за умов відсутності специфічних ферментів, які каталізують ці процеси.

Більше половини загальної кількості ліпідів у досліджуваних комбікормах припадає на триацилгліцероли (60%), що, мабуть, зумовлено високим вмістом їх у соняшниковій макусі, частка якої у комбікормах становила 28%. У значно меншій, приблизно одинаковій кількості, в комбікормах містяться фосфоліпіди (12%) і вільні жирні кислоти (13%). Серед ненасичених жирних кислот у ліпідах досліджуваних кормів переважають лінолева (60%) і олеїнова (20%), а з насичених - пальмітинова (7,5%) і стеаринова (4,5%) кислоти.

З табл.1 видно, що на всіх етапах дослідження вміст триацилгліцеролів у комбікормі, виготовленому з екструдованих компонентів, після інкубації його в рубці телят в умовах in situ був вірогідно більший (Р0,05-0,001), а вміст НЕЖК - менший (Р0,05), ніж у комбікормі, виготовленому з неекструдованих компонентів. Ці дані свідчать про те, що екструзія концентрованих кормів, які входять до складу комбікорму, зменшує інтенсивність гідролізу наявних у них триацилгліцеролів. Причиною цього може бути денатурація білків, які містяться в комбікормах у вигляді комплексів з ліпідами, внаслідок чого зменшується розщеплення рубцевими мікроорганізмами як протеїну, так і ліпідів.

Крім того, виявлено значно більший відносний вміст НЕЖК в обох комбікормах після інкубації їх у рубці телят в умовах in situ в 90- і особливо в 180-денному віці, ніж у 60-денному. Так, вміст НЕЖК після інкубації комбікорму, виготовленого з неекструдованих компонентів, у рубці телят 90- і 180-денного віку був відповідно на 6,65 і 18,57% більший, а вміст триацилгліцеролів - на 9,76 і 17,03% менший, ніж 60-денного. Ця різниця вказує на зв'язок між морфофункціональним розвитком рубця у телят після переходу від молочного живлення до рослинного і інтенсивністю розщеплення в ньому ліпідів корму.

Таблиця 1. Загальний вміст ліпідів і окремих їх класів у комбікормах, виготовлених з неекструдованих (контроль) і екструдованих (дослід) компонентів, після 4-годинної інкубації в рубці телят різного віку в умовах in situ, у вмісті рубця і хімусі 12-палої кишки (Мm, n=3)

Примітка. У цій і наступних таблицях: * - Р0,05; ** - Р0,01; *** - Р0,001.

Ліполітична активність у рубці телят вірогідно підвищується в період з 60- до 90-денного віку (Р0,05). Різниця в ліполітичній активності у вмісті рубця телят дослідної порівняно з телятами контрольної групи виражена мало. З цих даних випливає, що менший ступінь розщеплення триацилгліцеролів, що містяться в комбікормі, виготовленому з екструдованих компонентів, зумовлені не різницею в ліполітичній активності у вмісті рубця, а екструзією кормів, що входять до складу комбікорму.

З табл.1 видно, що на всіх етапах дослідження при згодовуванні телятам комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів, частка триацилгліцеролів у вмісті рубця телят вірогідно більша (Р0,05-0,01), а частка вільних жирних кислот - менша (Р0,05-0,001), ніж при згодовуванні комбікорму, виготовленого з неекструдованих компонентів. При цьому найбільша різниця у відносному рівні триацилгліцеролів у вмісті рубці телят дослідної, порівняно з телятами контрольної групи, виявлена в 60- і 90-денному віці. Ці дані також свідчать про те, що екструзія концентрованих кормів сповільнює розпад триацилгліцеролів у рубці телят.

Слід зазначити, що у вмісті рубця телят обох груп у кілька разів збільшується відносний вміст фосфоліпідів і зменшується вміст триацилгліцеролів при згодовуванні їм комбікормів, порівняно до їх кількості у комбікормах. Збільшення відносного вмісту фосфоліпідів у ліпідах вмісту рубця телят частково можна пояснити високим вмістом фосфоліпідів у мікроорганізмах, а частково - зменшенням відносного вмісту триацилгліцеролів у загальному вмісті ліпідів.

У складі ліпідів у вмісті рубця телят дослідної групи, яким згодовували комбікорм, виготовлений з екструдованих компонентів, порівняно із вмістом рубця телят контрольної групи, яким згодовували комбікорм, виготовлений з неекструдованих компонентів, на всіх етапах дослідження виявлено вірогідно меншу частку стеаринової кислоти (Р0,05-0,001) і вірогідно більшу частку олеїнової і лінолевої кислот (Р0,05-0,001). Ці дані свідчать про прямий зв'язок між нижчим ступенем розщеплення триацилгліцеролів і нижчим ступенем гідрогенізації лінолевої кислоти в рубці телят при згодовуванні їм комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів. Загалом з одержаних результатів випливає, що згодовування телятам комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів, зменшує ступінь розщеплення наявних у ньому ліпідів і гідрогенізації лінолевої кислоти, що позитивно впливає на забезпечення потреби телят у цій незамінній жирній кислоті.

З табл.1 видно, що серед ліпідів хімусу 12-палої кишки телят на всіх етапах дослідження кількісно переважають фосфоліпіди, яких міститься приблизно 75% від загальної кількості ліпідів. Порівняно із кількістю фосфоліпідів у вмісті рубця, вміст їх у хімусі 12-палої кишки приблизно в 1,5 раза більший, що можна пояснити впливом фосфоліпідів жовчі на загальний вміст ліпідів і частку фосфоліпідів у хімусі 12-палої кишки. З віком телят відносний вміст фосфоліпідів у хімусі 12-палої кишки телят змінюється відносно мало, а міжгрупова різниця у їхньому вмісті виражена незначно. У хімусі 12-палої кишки телят, які отримували комбікорм, виготовлений з екструдованих компонентів, виявлено вірогідно більший відносний вміст триацилгліцеролів у 60- і 180-денному віці (Р0,05) та вірогідно менший вміст НЕЖК (Р0,01) і триацилгліцеролів у 90- і 150-денному віці (Р0,05-0,01).

Майже на всіх етапах дослідження в хімусі 12-палої кишки телят, яким згодовували комбікорм, виготовлений з екструдованих компонентів, виявлено вірогідно меншу частку стеаринової кислоти (Р0,05-0,01) і вірогідно більшу частку олеїнової і лінолевої кислот (Р0,05-0,001), ніж у хімусі 12-палої кишки телят, яким згодовували комбікорм, виготовлений з неекструдованих компонентів (табл.2). Так само, як і в рубці, цю різницю можна пояснити меншою гідрогенізацією наявних у комбікормі поліненасичених жирних кислот гідрогеназами мікроорганізмів рубця внаслідок зменшення розщеплення ліпідів у концентрованих кормах після екструзії.

Таблиця 2. Жирнокислотний склад загальних ліпідів у комбікормах, виготовлених з неекструдованих (контроль) і екструдованих (дослід) компонентів, після 4-годинної інкубації в рубці телят різного віку в умовах in situ у різному віці, вмісті рубця і хімусі 12-палої кишки (Мm, %, n=3)

З табл. 3 видно, що різниці в загальному вмісті ліпідів у плазмі крові телят дослідної групи, порівняно з телятами контролю, невірогідні. З цих даних випливає, що згодовування телятам комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів, суттєво не впливає на синтез ліпопротеїдів плазми крові, який відбувається у слизовій тонкого кишечнику і печінці.

Таблиця 3. Загальний вміст ліпідів у плазмі крові телят (Мm, мг/100мл, n=3)

Разом з тим, згодовування телятам комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів, певною мірою впливає на жирнокислотний склад загальних ліпідів плазми крові (табл. 4). У цьому плані звертає на себе увагу вірогідно більший відносний вміст лінолевої кислоти в загальних ліпідах плазми крові телят дослідної групи, порівняно з її вмістом у плазмі крові контрольних телят 60- і 90-денного віку (Р0,05), і подібну, проте невірогідну різницю в 180-денному віці. Окрім того, у плазмі крові телят дослідної групи, порівняно з телятами контрольної групи, виявлено менший відносний вміст стеаринової кислоти, але вірогідну різницю виявлено лише в 60-денному віці (Р0,05). Отже, існує прямий зв'язок між вмістом лінолевої киислоти в ліпідах вмісту рубця, хімусу тонкого кишечника і плазми крові телят. З віком у ліпідах плазми крові телят обох груп відносний вміст стеаринової і лінолевої кислот збільшується, а відносний вміст олеїнової кислоти- зменшується.

Таблиця 4. Жирнокислотний склад загальних ліпідів у плазмі крові телят (Мm, %, n=3)

Загалом з одержаних даних випливає, що при згодовуванні телятам комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів, лінолева кислота засвоюється більше, ніж при згодовуванні комбікорму, виготовленого з неекструдованих компонентів.

Різниця у вмісті глюкози в плазмі крові телят на всіх етапах дослідження виражена відносно мало (Р0,5), що вказує на відсутність впливу екструдованих кормів на утворення в рубці телят пропіонової кислоти - основного попередника глюкози в печінці жуйних (Янович В.Г., Сологуб Л.І., 2000). Концентрація коротколанцюгових жирних кислот у плазмі крові телят дослідної групи 120- і 180-денного віку на 10-12% більша, ніж у плазмі крові телят контрольної групи, проте ця різниця невірогідна (Р0,5). Тим не менше, ці дані свідчать про збільшення продукції коротколанцюгових жирних кислот у рубці телят, при згодовуванні їм комбікорму в екструдованому вигляді. Різниця у концентрації кетонових тіл і співвідношенні ацетооцтової і -оксимасляної кислоти в плазмі крові телят дослідної і контрольної груп також невірогідна (Р0,5), що свідчить про відсутність впливу екструдованих кормів на продукцію в рубці масляної кислоти - основного попередника кетонових тіл у крові жуйних (Янович В.Г., Лагодюк П.З., 1991).

З інших одержаних нами результатів слід відзначити зменшення концентрації глюкози і збільшення концентрації коротколанцюгових жирних кислот у плазмі крові телят після переходу від молочного типу живлення до рослинного (Р0,05-0,001), що узгоджується з даними інших авторів (Сологуб Л.И., 1973; Kato S. e.a., 1989). В основі цих змін лежить морфофункціональний розвиток рубця у телят після переходу від молочної годівлі до рослинної, внаслідок чого посилюються ферментативні процеси і використання цукрів мікроорганізмами та збільшується утворення коротколанцюгових жирних кислот (Алиев А.А., Гаранина Н.А., 2000).

З табл. 5 видно, що згодовування телятам комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів, певною мірою впливає на синтез ліпідів у скелетних м'язах телят. Зокрема, виявлено вірогідно більшу радіоактивність загальних ліпідів, синтезованих зрізами скелетного м'яза телят дослідної групи при інкубації з [6-¹⁴С]глюкозою у 90- і 180-денному віці (Р0,05) та при інкубації з [1-¹⁴С]оцтовою кислотою і 3-феніл-[1-¹⁴С]аланіном - у 180-денному віці (Р0,05), ніж при інкубації зрізів скелетних м'язів телят контрольної групи. З віком телят інтенсивність синтезу ліпідів з глюкози і фенілаланіну у скелетних м'язах телят зменшується, а з оцтової кислоти - збільшується, що свідчить про зв'язок між вмістом цих ліпогенних субстратів у плазмі крові і використанням їх у синтезі ліпідів у скелетних м'язах телят після переходу від прерумінантного типу травлення до румінантного.

Радіоактивність фосфоліпідів, диацилгліцеролів і етерифікованого холестеролу, синтезованих зрізами скелетних м'язів телят дослідної групи після інкубації з [6-¹⁴С]глюкозою в 90- і 180-денному віці вірогідно вища (Р0,05), порівняно з радіоактивністю фосфоліпідів, диацилгліцеролів і етерифікованого холестеролу, синтезованих зрізами скелетних м'язів телят контрольної групи.

Таблиця 5. Радіоактивність загальних ліпідів, синтезованих зрізами скелетних м'язів досліджуваних телят при інкубації з [6-¹⁴C]глюкозою, [1-¹⁴С]оцтовою і [1-¹⁴С]пальмітиновою кислотами та 3-феніл-[1-¹⁴С]аланіном (М m, -розп./100мг сир.тк./хв, n=3)

Після інкубації зрізів скелетних м'язів телят дослідної групи з [1-¹⁴С]оцтовою кислотою найбільша радіоактивність виявлена у триацилгліцеролах у 90- і 180-денному віці. Разом з тим, виявлено вірогідно більшу різницю в радіоактивності триацилгліцеролів у скелетних м'язах телят у 90- і 180-денному віці (Р0,001) і фосфоліпідів і НЕЖК у 180-денному віці (Р0,05) та вірогідно меншу різницю в радіоактивності диацилгліцеролів у 90-денному віці (Р0,05), а також у фракції вільного та етерифікованого холестеролу в 180-денному віці (Р0,05) порівняно з радіоактивністю вказаних фракцій ліпідів, синтезованих зрізами скелетних м'язів телят контрольної групи.

У період з 90- до 180-денного віку радіоактивність усіх класів ліпідів, синтезованих зрізами скелетних м'язів телят контрольної і дослідної груп при інкубації з [1-¹⁴С]оцтовою кислотою, підвищується, що свідчить про збільшення використання оцтової кислоти в синтезі ліпідів у скелетних м'язах телят після переходу від прерумінантного типу травлення до румінантного.

Різниця в радіоактивності загальних ліпідів (табл. 5) і окремих їх класів, синтезованих з [1-¹⁴С]пальмітинової кислоти зрізами скелетних м'язів телят дослідної групи, порівняно з телятами контрольної групи, статистично невірогідна (Р0,5). Отже, екструзія концентрованих кормів не впливає на внутріклітинний фонд довголанцюгових жирних кислот у скелетних м'язах телят і використання їх у синтезі ліпідів.

Після інкубації зрізів скелетних м'язів телят контрольної і дослідної груп з 3-феніл-[1-¹⁴С]аланіном більше половини радіоактивності виявлено у фосфоліпідах. Разом з тим виявлено вірогідно вищу радіоактивність у фракції вільних жирних кислот, триацилгліцеролів і вільного холестеролу в скелетних м'язах телят 90-денного віку (Р0,05-0,01) та у фракції фосфоліпідів, диацилгліцеролів, вільного та етерифікованого холестеролу у 180-денному віці (Р0,05), порівняно з радіоактивністю названих класів ліпідів у скелетних м'язах телят контрольної групи. З цих даних випливає, що згодовування телятам комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів, впливає на інтенсивність синтезу ліпідів у скелетних м'язах телят при використанні як попередника їх фенілаланіну. Цей вплив можна пояснити підвищенням внутріклітинного фонду амінокислот, у тому числі фенілаланіну, в скелетних м'язах телят при згодовуванні їм екструдованих концентрованих кормів.

Загалом одержані результати свідчать про вплив екструдованих концентрованих кормів при згодовуванні їх телятам 1-6-місячного віку на субстратне забезпечення синтезу ліпідів у скелетних м'язах.

Проведені науково-виробничі досліди у двох господарствах (по 30 і 60 голів), показали, що середньодобові прирости телят при згодовуванні їм комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів, були в середньому на 11% більші, ніж при згодовуванні комбікорму, виготовленого з неекструдованих компонентів. При цьому витрати кормів на 1 кг приросту зменшуються, а приріст живої маси на 1 к.од. збільшується. Ці дані свідчать про обгрунтованість згодовування екструдованого комбікорму у перші місяці після народження.

Висновки

1. Вивчено особливості трансформації ліпідів корму в рубці, зміни їхнього вмісту і жирнокислотного складу в хімусі 12-палої кишки і плазмі крові та інтенсивності синтезу ліпідів у скелетних м'язах телят залежно від віку і при згодовуванні екструдованих концентрованих кормів.

2. Загальний вміст ліпідів у комбікормі, до складу якого входила пшениця (23,8%), ячмінь (23,7%), горох (19%), соняшникова макуха (28%), становить приблизно 7% його маси. Більшу частку ліпідів комбікорму становлять триацилгліцероли (58,87%), далі йдуть, зменшуючись у ряду, вільні жирні кислоти (13,30%), фосфоліпіди (12,71%), етерифікований (6,17%) і вільний (5,69%) холестерол та диацилгліцероли (3,25%). Серед жирних кислот у ліпідах комбікорму переважають лінолева (60,01%) і олеїнова (22,32%) кислоти.

3. Ступінь гідролізу ліпідів і гідрогенізації поліненасичених жирних кислот, що містяться в комбікормі, при його інкубації в рубці телят in situ значно підвищується в період з 60- до 120-денного віку. Ці процеси в комбікормі, виготовленому з екструдованих компонентів, у рубці телят проходять менш інтенсивно, ніж у комбікормі, виготовленому з неекструдованих компонентів.

4. У вмісті рубця телят 60-180-денного віку при згодовуванні комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів, виявлено більший вміст триацилгліцеролів і менший вміст вільних жирних кислот, більший вміст лінолевої і олеїнової кислот та менший вміст стеаринової кислоти, ніж при згодовуванні комбікорму, виготовленого з неекструдованих компонентів. Серед ліпідів у рубці телят 60-180-денного віку переважають фосфоліпіди (46,0-54,9%), далі йдуть, зменшуючись у ряду, НЕЖК (10,7-22,3%), ефіри холестеролу (7,2-13,8%), триацилгліцероли (5,7-12,5%).

5. Згодовування телятам 60-180-денного віку комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів, істотно не впливає на ліполітичну і целюлолітичну активність у вмісті рубця телят, тоді як амілолітична активність при цьому значно знижується.

6. У ліпідах хімусу 12-палої кишки телят на всіх етапах дослідження, особливо 60- і 90-денного віку, виявлено значно більший вміст, ніж у рубці, загальних ліпідів (відповідно 12,9-33,2 і 6,7-7,2%) і більшу частку фосфоліпідів у їх складі (відповідно 75,5-82,6 і 48,2-54,9%) та меншу частку НЕЖК (6,6-8,6 і 10,7-22,3%), триацилгліцеролів (1,2-3,2 і 5,7-12,5%), вільного (1,1-3,1 і 5,3-8,2%) і етерифікованого холестеролу (2,1-5,0 і 7,2-13,8%).

7. У хімусі 12-палої кишки телят при згодовуванні комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів, виявлено більший вміст лінолевої і менший вміст стеаринової кислот, ніж при згодовуванні комбікорму, виготовленого з неекструдованих компонентів.

8. При згодовуванні телятам 60-180-денного віку комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів, у загальних ліпідах плазми крові виявлено більший вміст лінолевої кислоти, ніж при згодовуванні комбікорму, виготовленого з неекструдованих компонентів; різниці в загальному вмісті ліпідів і співвідношенні окремих їх класів при цьому відсутні.

9. У синтезі ліпідів у скелетних м'язах телят in vitro в період з 3- до 6-місячного віку збільшується використання [1-¹⁴С]оцтової кислоти і зменшується використання [6-¹⁴С]глюкози, а використання [1-¹⁴С]пальмітинової кислоти і 3-феніл-[1-¹⁴С]аланіну істотно не змінюється. При згодовуванні телятам комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів, у скелетних м'язах телят в умовах in vitro у 90- і 180-денному віці виявлено більш інтенсивний синтез ліпідів з [6-¹⁴С]глюкози, у 180-денному віці - з [1-¹⁴С]оцтової кислоти і 3-феніл-[1-¹⁴С]аланіну.

10. Середньодобові прирости телят, яким згодовували комбікорм, виготовлений з екструдованих компонентів, були на 10,4-11,7% більші, ніж у телят, яким згодовували комбікорм, виготовлений з неекструдованих компонентів.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Дзень Є.О., Янович В.Г. Зміни вмісту окремих класів ліпідів у плазмі крові, вмістимому рубця і хімусі 12-палої кишки телят // Наук.-техн. бюл. Ін-ту землеробства і біології тварин (Сер. “Фізіологія і біохімія”). - 1999. - Вип.1(3). - С. 117-119. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку і аналіз отриманих результатів та написання статті.)

2. Дзень Є.О., Янович В.Г. Розщеплювання ліпідів комбікормів, виготовлених з екструдованих і неекструдованих компонентів, у рубці телят у різному віці в умовах in situ // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біології тварин. - 2000. - Вип.2. - С. 42-45. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку і аналіз отриманих результатів та написання статті.)

3. Дзень Є.О., Янович В.Г. Інтенсивність синтезу білків і ліпідів у скелетних м'язах телят при згодовуванні їм екструдованих концентрованих кормів // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біології тварин. - 2001. - Вип.1-2. - С. 15-17. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку і аналіз отриманих результатів та написання статті.)

4. Дзень Є.О. Зміни амілолітичної, протеолітичної і ліполітичної активності в рубці телят залежно від віку і розщеплюваності крохмалю, протеїну і ліпідів корму // Наук. вісн. Львівської Держ. акад. вет. мед. - 2002. - Т.4, №2, Ч.2. - С. 37-41.

5. Дзень Є.О., Янович В.Г. Вплив згодовування телятам екструдованих концентрованих кормів на гідрогенізацію лінолевої кислоти у рубці // Сільський господар. - 2002. - № 9-10. - С. 13-14. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку і аналіз отриманих результатів та написання статті.)

6. Дзень Є.О., Янович В.Г. Використання [1-¹⁴С]оцтової кислоти, [6-¹⁴С] глюкози і 3-феніл-[1-¹⁴С]аланіну у синтезі окремих класів ліпідів у скелетних м'язах телят у різному віці в умовах in vitro при згодовуванні їм екструдованих концентрованих кормів // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біології тварин. - 2002. - Вип.4, №1. - С. 54-57. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку і аналіз отриманих результатів та написання статті.)

7. Вплив годівлі на вікову динаміку ліпідів у рубці і тонкому кишечнику телят / Є.О. Дзень, В.Г. Янович, В.С. Скварук, В.М. Волторністий // Фізіол. журн. - 1998. - Т.44, №3. - С. 229. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз отриманих результатів та написання тез.)

8. Вікові особливості травлення в рубці і тонкому кишечнику телят і деякі фактори його регуляції / В.С. Скварук, В.М. Волторністий, В.Г. Стояновський, Є.О. Дзень, Л.В Клепач // Тези доп. міжнар. конф. “Біологічні основи живлення сільськогосподарських тварин”. - 1998. - С. 20-21.

Анотація

Дзень Є.О. Трансформація ліпідів корму в організмі телят залежно від віку і при згодовуванні екструдованих концентрованих кормів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук із спеціальності 03.00.04 - біохімія. - Інститут біології тварин УААН, Львів, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню ступеня розщеплення та трансформації ліпідів і наявних у їх складі поліненасичених жирних кислот у неекструдованих і екструдованих концентрованих кормах у рубці телят різного віку в умовах in situ і впливу згодовування названих кормів на загальний вміст ліпідів, їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів ліпідів у вмісті рубця, хімусі 12-палої кишки, плазмі крові і скелетних м'язах телят.

Встановлено зв'язок між підвищенням ліполітичної активності, зменшенням вмісту триацилгліцеролів і збільшенням вмісту вільних жирних кислот і посиленням гідрогенізації С₁₈-поліненасичених жирних кислот у вмісті рубця телят після переходу від прерумінантного типу травлення до румінантного. Згодовування телятам комбікорму, виготовленого з екструдованих компонентів, збільшує вміст триацилгліцеролів і зменшує вміст вільних жирних кислот у рубці, збільшує частку лінолевої кислоти в ліпідах вмісту рубця, хімусу 12-палої кишки і плазми крові телят, підвищує інтенсивність синтезу ліпідів у скелетних м'язах з [1-¹⁴С]оцтової кислоти і 3-феніл-[1-¹⁴С]аланіну в умовах in vitro.

Ключові слова: телята, рубець, 12-пала кишка, скелетні м'язи, комбікорм, екструзія, розщеплення, ліпіди, лінолева кислота, гідрогенізація.

Аннотация

Дзень Е.О. Трансформация липидов корма в организме телят в зависимости от возраста и при скармливании экструдированных концентрированных кормов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.04. - биохимия.- Институт биологии животных УААН, Львов, 2003

Диссертация посвящена исследованию степени расщепления и трансформации липидов и полиненасыщенных жирных кислот неэкструдированных и экструдированных концентрированных кормов в рубце телят 60-, 90-, 120-,150- и 180-дневного возраста в условиях in situ и влияния скармливания телятам указанных кормов на содержание липидов в содержимом рубца, химусе 12-перстной кишки, плазме крови и скелетных мышцах телят на синтез липидов в скелетных мышцах телят из разных предшественников, меченых радиоактивным углеродом.

Установлено, что экструзия концентрированных кормов не влияет на содержание общих липидов, их жирнокислотного состава и соотношение отдельных классов. Степень гидролиза липидов и гидрогенизации полиненасыщенных жирных кислот, содержащихся в комбикорме, при инкубации их в рубце телят в условиях in situ значительно повышается в период с 60- до 120-дневного возраста, причем в комбикорме, приготовленном из неэкструдированных компонентов эти процессы происходят значительно более интенсивно, чем в комбикорме, приготовленном из экструдированных компонентов. В содержимом рубца и химусе 12-перстной кишки телят 60-180-дневного возраста при скармливании комбикорма, приготовленного из экструдированных компонентов, выявлено большее содержание триацилглицеролов и меньшее содержание свободных жирных кислот, большее содержание линолевой и олеиновой кислот и меньшее содержание стеариновой кислоты, чем при скармливании комбикорма, приготовленного из неэкструдированных компонентов. В химусе 12-перстной кишки на всех этапах исследования, особенно в 60- и 180-дневном возрасте, выявлено значительно большее количество, чем в содержимом рубца, общих липидов (соответственно 12,9-33,2 и 6,7-7,2%) и в 1,5 раза большее содержание фосфолипидов. Количество линолевой кислоты в общих липидах плазмы крови телят, которым скармливали комбикорм, приготовленный из экструдированных компонентов, на всех этапах исследования было достоверно больше, чем у телят, которым скармливали комбикорм, приготовленный из неэкструдированных компонентов. Интенсивность синтеза общих липидов в скелетных мышцах телят, которым скармливали комбикорм, приготовленный из экструдированных компонентов, в условиях in vitro была значительно выше при использовании в качестве их предшественника [6-¹⁴С]глюкозы в 90- и 180-дневном возрасте и [1-¹⁴С]уксусной кислоты и 3-фенил-[1-¹⁴С]аланина в 180-дневном возрасте. С возрастом интенсивность синтеза липидов из глюкозы и фенилаланина в скелетных мышцах телят снижается, а из уксусной кислоты- повышается.

Скармливание телятам комбикорма, приготовленного из экструдированных компонентов, повышает их среднесуточные приросты на 10,4-11,7 % в период с 1- до 6-месячного возраста, по сравнению с приростами у телят которым скармливали комбикорм, приготовленный из неэкструдированных компонентов.

Ключевые слова: телята, рубец, 12-перстная кишка, скелетные мышцы, комбикорм, экструзия, расщепление, липиды, линолевая кислота, гидрогенизация.

Summary

Dzen' Y.O. Dietary lipids transformation of feed in the organism of calves depending on age and under extruded concentrates feeding. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of condidate of agricultural science by speciality 03.00.04 - biochemistry. Institute of animal biology of UAAS, Lviv, 2003.

The thesis is deals with the investigation for degree of degradation and transformation of lipids and their polyunsaturated fatty acids in the unextruded and extruded concentrates feeds in the rumen of calves of different age in situ and the influence of these feeds on the total lipids content, their fatty acid composition and individual lipids content in the rumen fluid, duodenum chyme, blood plasma and skeletal muscles of calves.

The interrelation between increase of lipolytic activity, decrease of content of triacylglicerols and the increase of free fatty acids content and the intensity of hydrogenation of C₁₈-polyunsaturated fatty acids in the rumen fluid of calves after passage from preruminant type of digestion to ruminant type was established. It was shown that feeding of calves by mixed feed prepared from extruded compounds leads to the increase of triacylglicerols content and the decrease of free fatty acids content in the rumen fluid, to the increase of linoleic acid content in rumen fluid, duodenum chyme and blood plasma, to the increase of the intensity of lipid synthesis in the skeletal muscules from [1-¹⁴C]acetic acid and 3-phenyl-[1-¹⁴C]alanine in vitro.

Key words: calves, rumen, duodenum, skeletal muscles, formula feed, extrusion, degradation, lipids, linoleic acid, hydrogenation.

Размещено на Allbest.ru