Продуктивність озимого ріпака залежно від сортових особливостей та агротехніки вирощування в умовах південної частини західного лісостепу України
Вплив способів сівби на ріст і розвиток, продуктивність озимого ріпака. Оптимальна норма органічного добрива екогран в якості основного удобрення. Урожайність насіння озимого ріпака та кореляційний зв’язок між елементами технології. Біоенергетична оцінка.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.07.2014 |
| Размер файла | 95,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 633.853.494:631.526.32(474.4/51)
ПРОДУКТИВНІСТЬ ОЗИМОГО РІПАКА ЗАЛЕЖНО
ВІД СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТА АГРОТЕХНІКИ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ПІВДЕННОЇ ЧАСТИНИ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.09 - рослинництво
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
ГОЙСЮК СВІТЛАНА ОЛЕКСАНДРІВНА
ВІННИЦЯ - 2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Подільській державній аграрно-технічній академії, Міністерства аграрної політики України протягом 1998 - 2001 рр.
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Бахмат Микола Іванович, Подільська державна аграрно-технічна академія, ректор, завідувач кафедри рослинництва і кормовиробництва
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, Ермантраут Едуард Рудольфович, завідувач лабораторії математичного моделювання та інформаційних технологій, Інститут цукрових буряків УААН
кандидат сільськогосподарських наук, Мойсієнко Віра Василівна, доцент кафедри рослинництва, Державний агроекологічний університет, Міністерства аграрної політики України, м. Житомир
Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, м. Київ
Захист відбудеться 27 листопада 2003 року о 10 00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті за адресою: 21008, с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, вул. Сонячна 3.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного аграрного університету, Міністерства аграрної політики України.
Відзиви на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: 21008, с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, вул. Сонячна 3. Секретареві Спеціалізованої вченої ради.
Автореферат розісланий 21 жовтня 2003 р.
Вчений секретар озимий ріпак добриво екогран
Спеціалізованої вченої ради, доцент Янчук В.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Озимий ріпак - є однією із найважливіших сільськогосподарських культур зони Лісостепу України. Це важливий компонент ланки сівозміни, як попередник озимих зернових. Продукт переробки озимого ріпака є однією з найдешевших рослинних олій, що використовується в багатьох галузях народного господарства і має великий попит на світовому ринку. Все це стимулює до збільшення посівних площ під цією сільськогосподарською культурою та удосконалення технології вирощування на екологічних принципах з високим рівнем рентабельності.
Актуальність теми. Найважливішими критеріями сучасної технології вирощування озимого ріпака є підвищена продуктивність культури та поліпшена якість насіння. Серед агротехнічних заходів, які мають суттєвий вплив на підвищення урожайності є оптимальна площа живлення та густота рослин на одиниці площі в період збирання. Для озимих культур цей показник є особливо актуальним тому, що погодно-кліматичні умови, які складаються в зимовий та ранньовесняний періоди, мають суттєвий вплив на формування густоти стояння рослин озимих культур. Проте, озимий ріпак є досить пластичною культурою, тому що за біологічними особливостями він здатний формувати на зріджених посівах багато бічних пагонів, а на загущених - підвищену кількість стручків у верхній частині рослини. Саме тому і виникла необхідність оцінки способів сівби озимого ріпака для умов регіону. Стосовно якості насіння, яке використовується на виробництво харчової олії, то тут важливою є проблема вмісту ерукової кислоти та глюкозинолатів, що є сортовими ознаками ріпака. Створенні безерукові та низькоглюкозинолатні сорти озимого ріпака, потребують комплексної оцінки формування продуктивності відповідно до певних грунтово-кліматичних зон України. Інша проблема якості насіння озимого ріпака є одержання екологічно чистої продукції за рахунок зменшення використання неприродних хімічно синтезованих засобів, якими є мінеральні добрива.
Таким чином, комплексна оцінка продуктивності нових районованих сортів озимого ріпака, за різних способів і ґрунтового живлення, яке створювалося за рахунок застосування в основному удобренні мінеральних добрив та органічного добрива екогран є науково цінною і актуальною.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана за тематичним планом Подільської державної аграрно-технічної академії, що є часткою тематики Міністерства аграрної політики України, яка була передбаченою науково-технічною програмою „Технології вирощування зернових і олійних культур в зоні Лісостепу і Полісся” УААН на 1996 - 2000 рр (№ державної реєстрації 0101U003327)
Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було виявлення кращих сортів, способу сівби та оптимальної норми органічного добрива екогран для підвищення продуктивності озимого ріпака і поліпшення якості насіння в умовах південної частини Західного Лісостепу України.
Дослідженнями передбачалось:
Визначити вплив способів сівби на ріст і розвиток та продуктивність озимого ріпака.
Встановити оптимальну норму органічного добрива екогран в якості основного удобрення озимого ріпака.
Оцінити ефективність дії встановленої норми органічного добрива екогран порівняно із нормою мінеральних добрив, що розраховувалась на запрограмований урожай (за балансовим методом) та встановити можливість заміни мінеральних добрив в основному удобренні озимого ріпака на екогран.
Вивчити дію органічного добрива екогран на біологічну активність ґрунту в посівах озимого ріпака.
Виявити кращі сорти озимого ріпака за комплексом особливостей виживання рослин в грунтово-кліматичних умовах регіону.
Оцінити сортові особливості рослин озимого ріпака за динамікою формування фотосинтетичних показників та водоспоживання в умовах регіону.
Проаналізувати урожайність насіння озимого ріпака та виявити кореляційний зв'язок між елементами технології, що вивчались.
Встановити структуру урожаю рослин озимого ріпака та визначити технологічну якість його насіння залежно від сортових особливостей культури, способів сівби та удобрення.
Дати економічну та біоенергетичну оцінку вдосконаленим елементам технології вирощування озимого ріпака.
Об?єкт дослідження - процес формування продуктивності озимого ріпака залежно від сортів, способів сівби і норм добрив та особливості їх взаємодії в грунтово-кліматичних умовах регіону.
Предмет дослідження - технологія вирощування озимого ріпака та її оптимізація за рахунок сортових особливостей культури, кращого способу сівби і доцільної норми добрив та специфічність впливу зазначених елементів технології на продуктивність і економіко-енергетичну ефективність.
Методи дослідження - візуальний для визначення фенологічних фаз росту і розвитку рослин; вимірювально-ваговий - для встановлення висоти та густоти стояння рослин, площі листкової поверхні, сухої речовини, вологості ґрунту і структури рослин озимого ріпака; розрахунковий - для визначення норми добрив на запрограмований урожай, зимостійкості та збереженості рослин, фотосинтетичних показників, коефіцієнта водоспоживання, використання рослинами ФАР та кількості бур'янів на одиниці площі; хімічний - для визначення морозостійкості, біологічної активності ґрунту та технологічної якості насіння; математично - статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень, сили впливу досліджуваних факторів та кореляційних зв'язків; розрахунково - порівняльний - для аналізу економічної та енергетичної ефективності технології вирощування озимого ріпака.
Наукова новизна одержаних результатів. Для умов південної частини Західного Лісостепу України розроблена технологія вирощування районованих сортів озимого ріпака, які характеризуються високою врожайністю. Встановлено спосіб сівби озимого ріпака, який забезпечує оптимальне виживання та формування густоти рослин на період збирання культури. Вперше в умовах регіону вивчена дія органічного добрива екогран та встановлена норма його внесення в якості основного удобрення озимого ріпака.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що за результатами досліджень визначено кращі для умов регіону сорти озимого ріпака та спосіб їх сівби. Розроблені рекомендації використання органічного добрива екогран для основного удобрення озимого ріпака, які дали можливість одержати урожайність насіння на рівні 3,09 - 3,40 т/га з рентабельність технології вирощування в межах 115,9 - 126,17 %.
Результати досліджень впроваджено в сільськогосподарських підприємствах Хмельницької та Тернопільської областей на загальній площі 526 га.
Особистий внесок здобувача полягає в аналізі наукових джерел вітчизняної та зарубіжної літератури за темою дисертаційної роботи, розробці програми й методики досліджень, безпосередньому виконанні лабораторних, польових та виробничих дослідів, всебічному аналізі, формулюванні висновків і рекомендацій для виробництва.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертації доповідались і надруковані в матеріалах:
Науково - виробничій конференції „Оптимізація структури агро ландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів” м. Київ, 2000 р.
Міжнародній конференції, присвяченій 30-річчю науково-дослідного інституту круп'яних культур м. Кам'янець-Подільський, 2002 р.
Науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу Подільської державної аграрно-технічної академії 1999 - 2003 рр.
Обласних та районних семінарах і виробничих нарадах 2001 - 2003 рр.
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 6 наукових праць, в тому числі 4 статті в наукових фахових виданнях та 2 тези міжнародних конференцій.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, 6 розділів, висновків і виробничих рекомендацій, списку використаної літератури і додатків. Матеріали роботи викладені на 229 сторінках друкованого тексту, включають 43 таблиці, 16 рисунків та 21 додаток. Список використаних літератури містить 211 джерел, в тому числі 16 латинським шрифтом.
ЗМІСТ РОБОТИ
Поширення, використання та агротехніка вирощування озимого ріпака (огляд літератури)
У розділі наведено динаміку посівних площ озимого ріпака в світі та в Україні, розглянуто галузі використання культури, проаналізовано результати досліджень вітчизняних та зарубіжних дослідників складових її технології вирощування. На основі здійсненого аналізу обґрунтовано необхідність та перспективи проведення досліджень.
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувалися протягом 1998 - 2001 рр. в Подільській державній аграрно-технічній академії. Польові досліди закладалися в сівозміні дослідного поля, розміщеного в південній частині Хмельницької області, яка відноситься до південної частини Західного Лісостепу України. Грунт чорнозем типовий середньопотужний важкосуглинковий на лесі. За даними кафедри агрохімії, ґрунтознавства та захисту рослин Подільської державної аграрно - технічної академії, в шарі 0 - 30 см містилося гумусу (за Тюріним) - 3,8 - 4,4 %, лужногідролізованого азоту (за Корнфільдом) - 122 - 126 і рухомих форм фосфору та калію (за Чириковим) відповідно 156 - 164 та 178 - 182 мг/кг. Реакція ґрунтового розчину нейтральна (рН сольової витяжки 6,6 - 6,8, гідролітична кислотність 1,6 - 2,1 мг · екв. на 100 г грунту).
Погодні умови в роки проведення досліджень відрізнялись від середньобагаторічних показників. Так, протягом вегетаційних періодів: 1998 - 1999 року було 575 мм опадів, 1999 - 2000 рр. - 441 мм, 2000 - 2001 рр. - 398 мм при багаторічній нормі - 468 мм. Середньорічна температура повітря в 1998 році складала 8,1 0С, в 1999 - 9,0 0С, в 2000 - 9,5 0С, в 2001 - 8,7 0С, середньобагаторічна - 8,4 0С.
Дослідження з питань вивчення сортової агротехніки озимого ріпака проводили шляхом закладання польового досліду відповідно до загальноприйнятої методики (Доспехов Б.А, 1985; Мойсейченко В.Ф, 1994) за трифакторною схемою в чотириразовому повторенні. Посівна площа елементарної ділянки складала 82,08, облікова - 50 м2. Дослід планувався так, щоб в ньому були оптимальні варіанти. Для цього була розроблена математична модель, за допомогою якої були встановлені ті оптимальні варіанти, які до цього не вивчались. Шляхом пошуку оптимуму було проведено вегетаційні досліди із органічним добривом екогран (термічно оброблений та гранульований курячий послід), який використовували в нормах з розрахунку 0,1 т/га, 0,2 т/га ... 2,0 т/га.
За вмістом основних елементів живлення в ґрунті дослідного поля та нормами органічного добрива екогран, сила впливу яких у вегетаційних дослідах була визначена за методами математичної статистики на найвищих рівнях довірчої вірогідності, була розроблена система удобрення озимого ріпака, яка була об'єктом досліджень польових та виробничих дослідів (табл. 1).
Таблиця 1Схема удобрення озимого ріпака
|
Норма мінеральних добрив розрахована на запрограмований урожай (3,5 т/га) озимого ріпака, кг/га д.р. |
Норма екограну, т/га |
|||
|
0,5 |
1,0 |
1,5 |
||
|
внесено під основний обробіток грунту |
||||
|
N26 P96 K36 |
вміст основних елементів у внесеній нормі екограну, кг/га |
|||
|
N - 19,5 Р2О5 - 19,5 К2О - 19,5 |
N - 39,0 Р2О5 - 39,0 К2О - 39,0 |
N - 58,5 Р2О5 - 58,5 К2О - 58,5 |
||
|
підживлення по мерзло-талому грунті, кг/га д.р. |
||||
|
N90 |
N90 |
|||
|
підживлення в період відновлення вегетації (через два тижні), кг/га д.р. |
||||
|
N60 |
N60 |
В дослідах висівали районовані сорти озимого ріпака: Галицький, Свєта, Іванна, Тисменицький (оригінатор Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва), звичайним рядковим (15 см) та широкорядним способами (45 см) сівби.
Підготовка та обробіток ґрунту були загальноприйнятими для озимого ріпака в умовах регіону.
Фенологічні спостереження проводились за описом періодів та фенологічних фаз росту і розвитку рослин озимого ріпака, які встановлені Ф.М.Куперман (1968) та Є.В.Бочкарьовою (1979).
Густоту стояння рослин озимого ріпака при звичайному рядковому способі сівби визначали чотири рази за вегетацію на одних і тих же площадках, які виділяли після появи сходів (3 - 4 на кожній ділянці). На ділянках із широкорядним способом (45 см) сівби озимого ріпака використовували вибірковий метод обліку.
Зимостійкість визначали за методом відбору монолітів. Морозостійкість рослин визначали при настанні перших морозів та коли виникала загроза вимерзання рослин за допомогою 0,5 %-го розчину тетразолу.
Оцінку фотосинтетичної продуктивності проводили за методикою Ничипоровича А.А та ін. Використання рослинами ФАР визначали за методикою Тооминга Х.Г. та Гуляєва В.І. Вміст сухої речовини в рослинах визначали шляхом висушування наважок до постійної маси при температурі 105 0С.
Біологічну активність ґрунту визначали за методом Штатнова. Забур'яненість посівів визначали кількісно - ваговим методом тричі протягом вегетації.
Облік урожаю проводили за методом суцільного збирання і зважування з кожної ділянки шляхом прямого комбайнування в період, коли основне стебло було жовто-зелене, верхні і нижні гілки - жовті, колір стручків на верхніх гілках був жовтим, а насіння - коричнево-чорним. Для збирання використовували комбайн Sampo - 250.
Отримані дані аналізувались методами математичної статистики (Доспехов Б.А, 1985; Мойсейченко В.Ф, 1994).
Біохімічну оцінку зразків насіння проводили на вміст: “сирий” жир - за обезводненим залишком шляхом екстрагування ефіром в апараті Сокслета; масову частку ерукової кислоти за методом газорідинної хроматографії (Цвет - 500 М), глюкозинолати - фотоколориметричним методом з ортотолуїдиновим реактивом і перераховували в мкмоль/г (1% глюкозинолатів - 23,9 мкмоль/г).
Економічну оцінку вирощування озимого ріпака визначали розрахунковим методом з використанням технологічної карти за цінами, які склалися на 2001 р.
Біоенергетичний аналіз - за методикою та довідковими даними, викладеними О.К.Медведовським та П.І.Іваненком (1988).
БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ І РОЗВИТКУ ОЗИМОГО РІПАКА
Формування густоти стояння рослин озимого ріпака під впливом способів сівби, норм добрив та погодних умов зони. Біологічною особливістю ріпака є те, що він здатний формувати на зріджених посівах багато бічних пагонів, а на загущених - підвищену кількість стручків у
Размещено на http://www.allbest.ru/
Таблиця 2 Зимостійкість та збереженість рослин озимого ріпака залежно від сорту, способу сівби та добрив (середнє за 1998 - 2001 рр)
|
Сорт |
Норма добрив |
Зимостійкість, % |
Збереженість рослин, % |
Норма добрив |
|||||
|
спосіб сівби |
|||||||||
|
звичайний рядковий (15 см) |
широкорядний (45 см) |
звичайний рядковий (15 см) |
широкорядний (45 см) |
||||||
|
Галицький |
N26P96K36 |
93,5 |
82,7 |
62,6 |
50,8 |
N26P96K36 |
|||
|
екогран |
0,5 т/га |
92,4 |
82,2 |
60,0 |
36,8 |
екогран + N150 |
0,5 т/га |
||
|
1,0 т/га |
93,7 |
82,9 |
65,7 |
44,3 |
1,0 т/га |
||||
|
1,5 т/га |
91,9 |
78,2 |
59,6 |
44,5 |
1,5 т/га |
||||
|
Свєта |
N26P96K36 |
93,3 |
82,2 |
65,1 |
46,9 |
N26P96K36 |
|||
|
екогран |
0,5 т/га |
91,6 |
81,4 |
58,3 |
34,2 |
екогран + N150 |
0,5 т/га |
||
|
1,0 т/га |
93,3 |
81,8 |
63,9 |
42,2 |
1,0 т/га |
||||
|
1,5 т/га |
91,0 |
77,5 |
61,0 |
41,2 |
1,5 т/га |
||||
|
Тисменицький |
N26P96K36 |
90,5 |
80,5 |
59,3 |
43,3 |
N26P96K36 |
|||
|
екогран |
0,5 т/га |
89,4 |
79,7 |
54,5 |
31,7 |
екогран + N150 |
0,5 т/га |
||
|
1,0 т/га |
90,2 |
80,3 |
59,6 |
43,0 |
1,0 т/га |
||||
|
1,5 т/га |
88,2 |
75,3 |
58,1 |
42,4 |
1,5 т/га |
||||
|
Іванна |
N26P96K36 |
91,3 |
81,1 |
60,6 |
44,0 |
N26P96K36 |
|||
|
екогран |
0,5 т/га |
90,1 |
80,3 |
54,2 |
38,7 |
екогран + N150 |
0,5 т/га |
||
|
1,0 т/га |
91,6 |
80,8 |
59,1 |
45,6 |
1,0 т/га |
||||
|
1,5 т/га |
89,9 |
75,8 |
57,1 |
46,1 |
1,5 т/га |
Размещено на http://www.allbest.ru/
верхній частині рослини. Зважаючи на це спосіб сівби може бути вирішальним фактором в технології вирощування ріпака. Проте, одним з найважливіших факторів, що визначає майбутню продуктивність є густота рослин, яка формується під впливом морозостійкості та зимостійкості культури. Так як вони можуть бути лімітуючими для сортів та гібридів. Тому їх вивчали залежно від сортових особливостей, способу сівби та добрив, які вносили в якості основного удобрення.
За результатами трирічних досліджень (табл. 2) найвища зимостійкість була при звичайному рядковому способі сівби у сортів Галицький та Свєта. У варіантах із внесенням екограну в нормі 1,0 т/га (93,7 та 93,3 %), що було на рівні мінерального контролю. Найнижчі показники зимостійкості були на широкорядних посівах озимого ріпака та варіантах із внесенням екограну в нормі 1,5 т/га, що було наслідком надмірного живлення азотом (58,5 кг/га).
Крім несприятливих факторів перезимівлі, які суттєво впливали на густоту рослин, озимий ріпак піддавався впливу приморозків наприкінці весни. Останній приморозок в середньому спостерігається 20 - 28 квітня, а в окремі роки весняні приморозки можуть тривати до 20 - 23 травня. Найбільш негативно реагували на погодні умови весняного періоду вегетації рослини озимого ріпака, що були посіяні широкорядним способом. Збереженість коливалася в межах 31,7 - 50,8 %. Найнижчою збереженість рослин була на варіантах із нормою внесення екограну 0,5 т/га, причиною цього могло бути недостатнє забезпечення фосфором та калієм (19,5 кг/га) на фоні весняного підживлення азотними добривами та умови підвищеної конкуренції рослин, що складалися в широкорядних посівах.
Фотосинтетична продуктивність посівів озимого ріпака. Розміри листкової поверхні та хід їх розвитку є вирішальними чинниками фотосинтетичної продуктивності посівів. Враховуючи зазначене, площа листкової поверхні визначалася в основні фази росту і розвитку озимого ріпака (табл. 3). Максимальна площа листкової поверхні (38,99 - 40,59 тис. м2/га) була на звичайному рядковому способі сівби у сортів Галицький та Свєта при внесенні екограну в нормі 1,0 т/га + N150. Порівняно із варіантами контролю це було більше на 0,83 - 2,23 тис. м2/га. При широкорядному способі сівби максимальна площа листкової поверхні була значно меншою, що є наслідком зменшення відсотку збереженості рослин озимого ріпака.
Для одержання високих врожаїв не достатньо сформувати велику площу листків в період їх наростання, навіть отримавши її, ще не можна гарантувати одержання високого врожаю. Для цього необхідно, щоб оптимальна листкова поверхня в період максимуму розвитку була тривалою за часом роботи. Тому, для моніторингу динаміки формування урожайності застосовують показник фотосинтетичного потенціалу.
В результаті проведених розрахунків нами виявлено, що найвищі показники фотосинтетичного потенціалу рослини озимого ріпака формували
Размещено на http://www.allbest.ru/
Таблиця 3 Фотосинтетична продуктивність озимого ріпака залежно від сортових особливостей, способу сівби та норм добрив (середнє за 1998 - 2001 рр.)
|
Показник |
Норма добрив |
Спосіб сівби |
|||||||||
|
звичайний рядковий (15 см) |
широкорядний (45 см) |
||||||||||
|
сорт озимого ріпака |
|||||||||||
|
Галицький |
Свєта |
Іванна |
Тисменицький |
Галицький |
Свєта |
Іванна |
Тисменицький |
||||
|
Максимальна площа листової поверхні, тис. м2/га |
N176 P96 K36 |
38,26 |
38,16 |
37,80 |
36,96 |
25,70 |
23,32 |
19,74 |
18,75 |
||
|
екогран + N150 |
0,5 т/га |
37,85 |
37,39 |
36,03 |
35,47 |
19,24 |
17,35 |
17,74 |
16,78 |
||
|
1,0 т/га |
40,59 |
38,99 |
37,19 |
36,88 |
22,86 |
21,11 |
20,45 |
19,33 |
|||
|
1,5 т/га |
36,68 |
36,10 |
36,66 |
35,89 |
22,72 |
20,17 |
20,38 |
18,75 |
|||
|
Фотосинтетич-ний потенціал посівів, млн. м2 дн./га |
N176 P96 K36 |
2,452 |
2,345 |
2,367 |
2,454 |
1,656 |
1,524 |
1,428 |
1,390 |
||
|
екогран + N150 |
0,5 т/га |
2,399 |
2,270 |
2,260 |
2,358 |
1,358 |
1,246 |
1,335 |
1,360 |
||
|
1,0 т/га |
2,570 |
2,372 |
2,357 |
2,488 |
1,538 |
1,456 |
1,498 |
1,497 |
|||
|
1,5 т/га |
2,401 |
2,260 |
2,319 |
2,438 |
1,529 |
1,405 |
1,478 |
1,443 |
|||
|
Суха речовина, т/га |
N176 P96 K36 |
12,25 |
11,43 |
12,68 |
13,32 |
7,47 |
6,75 |
6,62 |
7,41 |
||
|
екогран + N150 |
0,5 т/га |
11,42 |
10,61 |
11,94 |
12,67 |
6,09 |
5,67 |
6,12 |
7,13 |
||
|
1,0 т/га |
12,87 |
11,76 |
12,93 |
13,75 |
7,48 |
6,61 |
6,79 |
8,01 |
|||
|
1,5 т/га |
11,93 |
11,19 |
12,32 |
13,14 |
7,01 |
6,33 |
6,72 |
7,68 |
|||
Чиста продуктивність фотосинтезу,г/м2 за добу |
N176 P96 K36 |
4,99 |
4,87 |
5,36 |
5,43 |
4,51 |
4,43 |
4,64 |
5,33 |
||
|
екогран + N150 |
0,5 т/га |
4,76 |
4,67 |
5,28 |
5,37 |
4,48 |
4,55 |
4,58 |
5,24 |
||
|
1,0 т/га |
5,01 |
4,96 |
5,48 |
5,53 |
4,86 |
4,54 |
4,53 |
5,35 |
|||
|
1,5 т/га |
4,97 |
4,95 |
5,31 |
5,39 |
4,58 |
4,50 |
4,54 |
5,32 |
Размещено на http://www.allbest.ru/
на початку дозрівання. Так, кращий зазначений показник був встановлений на посівах сорту Галицький при сівбі звичайним рядковим способом на фоні внесення екограну в нормі 1,0 т/га + N150. Фотосинтетичний потенціал становив 2,570 млн. м2 дн./га, що перевищувало відповідний показник контролю на 0,118 млн. м2 дн./га.
Фотосинтетичний потенціал на широкорядних посівах озимого ріпака коливалися в межах 1,246 - 1,656 млн. м2 дн./га, що було менше відповідних показників одержаних при звичайному рядковому способі сівби на 0,914 - 1,014 млн. м2 дн./га. Зменшення розрахованих показників фотосинтетичного потенціалу на широкорядних посівах озимого ріпака було наслідком сформованої площі листкової поверхні.
Фотосинтез є головним фактором накопичення сухої речовини. Тому, також особливої уваги нами було приділено вивченню динаміки накопичення сухої речовини посівами озимого ріпаку під впливом умов живлення, які створювалися за рахунок добрив, що застосовувались в основному удобренні цієї сільськогосподарської культури.
Результатами досліджень встановлено, що посіви озимого ріпака при звичайному рядковому способі сівби накопичували більшу масу сухої речовини порівняно із широкорядними посівами. А найкращі показники маси сухої речовини були на варіантах із внесенням в основне удобрення екограну в нормі 1,0 т/га + N150, залежно від сорту вона була в межах 11,76 - 13,75 т/га, що вище контролю на 0,33 - 0,43 т/га. Серед сортів найбільше сухої речовини накопичував сорт Тисменицький (13,75 т/га), який мав найтриваліший вегетаційний період. Широкорядні посіви накопичували значно менше сухої речовини внаслідок зменшення відсотку збереженості рослин та зменшення загальної маси окремих рослин.
Динаміку формування листкової поверхні та накопичення сухої речовини посівами оцінюють за показником чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ). Кращі показники (ЧПФ) були на варіанті звичайного рядкового способу сівби при внесенні екограну в нормі 1,0 т/га + N150. Серед сортів найвища чиста продуктивність фотосинтезу була у пізньостиглих сортів Іванна та Тисменицький (5,48 - 5,53 г/м2 за добу). З широкорядного способу сівби чиста продуктивність фотосинтезу практично не відрізнялася від відповідних показників звичайного рядкового способу, що свідчить про те що спосіб сівби озимого ріпака незначно впливає на фотосинтетичну продуктивність посівів, а менша площа листкової поверхні та маса сухої речовини при широкорядному способі сівби є наслідок зменшення відсотку збереженості рослин.
Порівняльний аналіз затрат на контролювання бур'янів в посівах озимого ріпака. Забур'яненість завдає посівам ріпака значних збитків: вона сприяє поширенню хвороб і шкідників, погіршує якість продукції, ускладнює роботу машин і знарядь, збільшує енергетичні витрати на вирощування культури. Для одержання високих врожаїв озимого ріпака необхідно контролювати рівень забур'яненості в посівах. Залежно від способів сівби контроль кількості бур'янів можна здійснювати як агротехнічними способами так і хімічними засобами. Враховуючи зазначене, було проведено порівняльний аналіз затрат на боротьбу з бур'янами в звичайних рядкових та широкорядних посівах озимого ріпака. Встановлено, що вартість технологічної операції боротьби з бур'янами на звичайному рядковому способі сівби на 113,85 грн/га була вища, ніж в широкорядних посівах озимого ріпака.
Мікробіологічна активність ґрунту при застосуванні добрив в посівах озимого ріпака. Використання будь-якого виду добрив вимагає насамперед встановлення його впливу на біологічну активність ґрунту, яка визначається активністю корисної ґрунтової мікрофлори. Дослідженнями встановлено, що органічне добриво екогран порівняно із мінеральними добривами покращує активність мікробіологічних процесів ґрунту в перші періоди росту і розвитку рослин озимого ріпака. Також виявлено підвищення біологічної активності ґрунту від міжрядних обробітків, що проводилися на широкорядних посівах з метою знищення бур'янів. А підвищена інтенсивність виділення СО2 на варіантах внесення екограну, що спостерігалася до періоду дозрівання озимого ріпака свідчить про здатність добрива забезпечувати елементами живлення культуру протягом всього періоду вегетації.
ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ОЗИМОГО РІПАКА
Основним критерієм застосування складових технології вирощування сільськогосподарських культур є рівень врожайності (табл. 4). За результатами досліджень встановлено, що найвищий рівень врожайності (3,40 т/га) забезпечував сорт Галицький при сівбі звичайним рядковим способом сівби на фоні основного удобрення екограну в нормі 1,0 т/га та весняного підживлення N150. Урожайність зазначеного сорту на вказаному варіанті була на 0,19 т/га вище порівняно із контролем. Також досить високий рівень продуктивності 3,09 т/га теж при звичайному рядковому способі сівби та внесенні екограну в нормі 1,0 т/га + N150 формував сорт Свєта. Найнижчий рівень урожайності забезпечував сорт Тисменицький, його урожайність, в середньому за роки досліджень, коливалася в межах 2,47 - 2,84 т/га, залежно від варіантів досліду. Проте, краща урожайність знову ж таки була встановлена на варіанті із внесенням під основний обробіток екограну в нормі 1,0 т/га + N150.
Широкорядний спосіб сівби забезпечував значно нижчий рівень урожайності порівняно із звичайними рядковими посівами. Причиною цього була нижча збереженість рослин на час збирання озимого ріпака.
Таблиця 4 Вплив сорту, екограну та способів сівби на врожайність озимого ріпака т/га. (середнє за 1999 - 2001 рр.)
|
Сорт (фактор А) |
N176 P96 K36 (контроль) |
Норма екограну т/га (фактор В) + весняне підживлення N150 |
|||
|
0,5 |
1,0 |
1,5 |
|||
|
звичайний рядковий спосіб сівби (15 см) (фактор С) |
|||||
|
Галицький |
3,21 |
2,90 |
3,40 |
3,25 |
|
|
Свєта |
2,98 |
2,76 |
3,09 |
3,05 |
|
|
Тисменицький |
2,68 |
2,47 |
2,84 |
2,61 |
|
|
Іванна |
2,70 |
2,30 |
2,91 |
2,64 |
|
|
широкорядний спосіб сівби (45 см) (фактор С) |
|||||
|
Галицький |
2,18 |
1,88 |
2,28 |
2,29 |
|
|
Свєта |
2,22 |
1,88 |
2,26 |
2,19 |
|
|
Тисменицький |
1,74 |
1,42 |
1,79 |
1,77 |
|
|
Іванна |
1,91 |
1,61 |
2,08 |
1,91 |
|
|
НІР 0,95, т/га А - 0,07 В - 0,07 С - 0,05 АВ - 0,14 АС - 0,10 ВС - 0,10 АВС - 0,20 |
Технологічні показники якості насіння озимого ріпака. Олія - основна мета вирощування озимого ріпака. Проте, наявність в насінні ріпака шкідливих речовин (ерукова кислота, глюкозинолати) ускладнюють можливість його вирощування на харчові та кормові цілі. З 1979 року харчову олію виробляють лише з тих сортів, що містять не більше 5 % ерукової кислоти від загальної кількості жирних кислот. У більшості європейських країн цей показник знижений навіть до 2 %. Глюкозинолати - це сполуки тіоглікозидів, що є сірковмісними речовинами, які шкідливі при згодовуванні ріпакової макухи домашнім тваринам. Верхньою межею вмісту глюкозинолатів в насінні ріпака, придатного для безпечного згодовування худобі, свиням та птиці, є 30 мікромолей в 1 г, або 0,4 - 1,0 %.
За результатами проведених досліджень (табл. 5), не було виявлено негативного впливу способу сівби та системи удобрення на вміст екукової кислоти в олії озимого ріпака. Проте, залежно від сортових особливостей цей показник змінювався суттєво. Так, найвищий вміст ерукової кислоти був у сорту Тисменицький (1,82 - 1,87 % від спектру жирних кислот). Найнижча кількість ерукової кислоти була у сорту Галицький (0,82 - 0,86 %). З нього можна одержати харчову олію підвищеної якості. Але аналіз вмісту глюкозинолатів показав, що насіння сорту Галицький містить їх в межах 64,44 - 64,53 мкмоль/г, що більш як у двічі перевищує встановлену світовими стандартами норму, тому шрот з насіння цього сорту не придатний для годівлі Размещено на http://www.allbest.ru/
Таблиця 5 Технологічні якості насіння озимого ріпака залежно від сортових особливостей способу сівби та удобрення культури (середнє за 1998 - 2001 рр.)
|
Показник якості насіння |
Норма добрив |
Спосіб сівби |
|||||||||
|
звичайний рядковий (15 см) |
широкорядний (45 см) |
||||||||||
|
сорт озимого ріпака |
|||||||||||
|
Галицький |
Свєта |
Іванна |
Тисменицький |
Галицький |
Свєта |
Іванна |
Тисменицький |
||||
|
Олійність, % |
N176 P96 K36 |
42,5 |
44,3 |
43,9 |
44,8 |
42,8 |
44,7 |
44,2 |
45,0 |
||
|
екогран + N150 |
0,5 т/га |
42,3 |
44,1 |
43,4 |
44,6 |
42,4 |
44,3 |
43,6 |
44,7 |
||
|
1,0 т/га |
42,6 |
44,3 |
43,8 |
44,9 |
42,8 |
44,8 |
44,3 |
44,9 |
|||
|
1,5 т/га |
42,4 |
44,3 |
43,6 |
44,8 |
42,5 |
44,5 |
43,9 |
44,8 |
|||
|
Вміст ерукової кислоти, % |
N176 P96 K36 |
0,84 |
1,58 |
1,24 |
1,83 |
0,85 |
1,55 |
1,21 |
1,85 |
||
|
екогран + N150 |
0,5 т/га |
0,83 |
1,59 |
1,26 |
1,86 |
0,86 |
1,58 |
1,25 |
1,83 |
||
|
1,0 т/га |
0,85 |
1,54 |
1,26 |
1,82 |
0,84 |
1,57 |
1,27 |
1,86 |
|||
|
1,5 т/га |
0,84 |
1,55 |
1,23 |
1,87 |
0,82 |
1,52 |
1,23 |
1,86 |
|||
|
Вміст глюкозинолатів, мкмоль/г |
N176 P96 K36 |
64,51 |
14,31 |
28,69 |
21,11 |
64,47 |
14,38 |
28,63 |
21,18 |
||
|
екогран + N150 |
0,5 т/га |
64,52 |
14,36 |
28,64 |
21,16 |
64,51 |
14,32 |
28,62 |
21,14 |
||
|
1,0 т/га |
64,44 |
14,34 |
28,62 |
21,13 |
64,53 |
14,37 |
28,66 |
21,17 |
|||
|
1,5 т/га |
64,47 |
14,32 |
28,61 |
21,14 |
64,46 |
14,35 |
28,69 |
21,12 |
Размещено на http://www.allbest.ru/
худоби. Тому, зазначений сорт придатний лише для вирощування і реалізації на вітчизняному ринку на харчові потреби.
Найкраща технологічна якість насіння встановлені у сорту Свєта. За олійністю сорт перевищував сорт Галицький на 1,7 - 1,8 %. Вміст ерукової кислоти в насінні сорту Свєта становив 1,54 - 1,59 %, але зазначений показник відповідав світовим стандартам. Крім цього, в насінні сорту Свєта виявивлено найнижчий вміст глюкозинолатів (14,31 - 14,38 мкмоль/г), що на 10,69 - 10,62 мкмоль/г менше за світові стандарти.
Отже, насіння озимого ріпака сорту Свєта повністю відповідає світовим стандартам для одержання харчової олії та шроту для годівлі худоби і може реалізуватися на світовому ринку.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОГО РІПАКА
За розрахунками економічної ефективності (рис. 1) рентабельність вирощування озимого ріпака при звичайному рядковому способі сівби із застосуванням в основному удобренні розрахованої дози мінеральних добрив та екограну в нормі 1,0 т/га коливалася в межах 80 - 115 %.
Що стосується коефіцієнтів енергетичної ефективності, то при внесенні екограну в нормі 1,0 т/га, вони дещо перевищуються відповідні коефіцієнти при застосуванні в основному удобренні розрахованої дози мінеральних добрив. Кращі показники ефективності вирощування озимого ріпака були в сортів Галицький та Свєта.
При широкорядному способі сівби показники рентабельності та енергетичної ефективності через зниження рівня урожайності були значно нижчими.
ВИСНОВКИ
В дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо підвищення продуктивності та якості насіння озимого ріпака залежно від сортових особливостей та агротехніки вирощування в умовах південної частини Західного Лісостепу України. Наукове завдання вирішене шляхом встановлення кращих сортів та оптимального способу їх сівби в умовах регіону. Підвищена якість насіння одержана за рахунок сортових особливостей озимого ріпака і зменшення кількості використання синтетичних мінеральних добрив шляхом застосування в основному удобренні цієї культури органічного добрива екогран.
1. Зимостійкість та збереженість рослин до періоду збирання залежала від сортових особливостей культури, способу сівби та системи удобрення озимого ріпака. Кращі показники (межах 63,9 - 65,7 %) були в сортів Свєта та Галицький при звичайному рядковому способі сівби та внесенні в основне удобрення екограну в нормі 1,0 т/га і весняному підживленні в нормі N150.
2. Застосування органічного добрива екогран в нормі 1,0 т/га + N150 при звичайному рядковому способі сівби озимого ріпака підвищувало максимальну площу листкової поверхні культури на 0,83 - 2,33 тис. м2/га і накопичення сухої речовини на 0,25 - 0,62 т/га порівняно із внесенням норми мінеральних добрив (N176 P96 K36), що розраховувалась на запрограмований урожай, внаслідок чого сорти озимого ріпака в умовах регіону формували підвищені показники чистої продуктивності фотосинтезу (4,96 - 5,48 г/м2 за добу) та фотосинтетичного потенціалу (2,357 - 2,570 млн. м2 дн./га) посівів.
3. Сівба озимого ріпака звичайним рядковим способом при внесенні екограну в нормі 1,0 т/га + N150 підвищує коефіцієнт використання ФАР до рівня 1,77 - 2,08 %, що більше порівняно із варіантами контролю (N176 P96 K36) залежно від сорту на 0,04 - 0,09 %.
4. Сівба озимого ріпака широкорядним способом в погодно-кліматичних умовах, що забезпечують його високий відсоток перезимівлі, знижує вартість технологічної операції боротьби з бур'янами на 113,85 грн/га.
5. Внесення органічного добрива екогран в нормі 1,5 т/га та міжрядні розпушування ґрунту при широкорядному способі сівби підвищують біологічну активність ґрунту на 73 мг/м2·год за виділенням СО2 порівняно із нормою мінеральних добрив (N176 P96 K36), розрахованою на запрограмований урожай озимого ріпака.
6. Найвищий рівень врожайності озимого ріпака (3,09 - 3,40 т/га) в умовах південної частини Західного Лісостепу України забезпечують сорти Свєта та Галицький при сівбі їх звичайним рядковим способом з шириною міжрядь 15 см. А внесення в основне удобрення органічного добрива екогран в нормі 1,0 т/га + N150 спроможне не тільки діяти на урожайність озимого ріпака на рівні норми мінерального добрива, розрахованої на запрограмовану урожайність, а й суттєво підвищувати продуктивність цієї сільськогосподарської культури.
7. Кращий коефіцієнт водоспоживання (928,68 м3/т) встановлено в посівах сорту Галицький при сівбі його звичайним рядковим способом та застосуванні в системі удобрення озимого ріпака екограну в нормі 1,0 т/га + N150.
8. Оптимальні технологічні показники якості насіння для харчових і кормових цілей має сорт Свєта, олійність якого становить 44,3 - 44,8 % при вмісті в олії ерукової кислоти в межах 1,52 -1,59 % та в шроті глюкозинолатів - 14,31 - 14,38 мкмоль/г.
9. Енергетична оцінка систем удобрення озимого ріпака показала, що при застосуванні екограну в нормі 1,0 т/га + N150 коефіцієнт енергетичної ефективності технології вирощування озимого ріпака підвищується на 0,07 порівняно із внесенням норми мінеральних добрив (N176 P96 K36), розрахованої на запрограмований урожай. За економічною ефективністю, сівба сортів озимого ріпака Свєта і Галицький звичайним рядковим способом забезпечує в умовах регіону рентабельність вирощування культури в межах 115,9 - 126,17 %.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Для підвищення врожайності та якості насіння озимого ріпака в умовах південної частини Західного Лісостепу України і зонах діяльності птахокомбінатів пропонується:
1. Вносити під основний обробіток озимого ріпака органічне добриво екогран в нормі 1,0 т/га та проводити весняне підживлення азотними добривами в дозі N150.
2. Сівбу озимого ріпака проводити звичайним рядковим способом із шириною міжрядь 15 см.
3. Висівати сорт Галицький для одержання підвищеної урожайності та збору харчової олії з одиниці площі.
4. Сорт Свєта висівати для реалізації насіння озимого ріпака на світовому ринку на харчові та кормові цілі.
ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Гойсюк С.О. Біологічні властивості озимого ріпака та його продуктивність при застосуванні екологічно чистих добрив // Праці науково-виробничої конференції „Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів”. - К.: 2000. - С. 84 - 85.
2. Бахмат М.І., Гойсюк С.О. Зимостійкість озимого ріпака в умовах південної частини Західного Лісостепу України // Зб. наук. пр. Подільської державної аграрно-технічної академії. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2001. - Вип. 9, - С. 7 - 9. (автором одержано та узагальнено результати досліджень і підготовлено статтю до друку)
3. Гойсюк С.А. Использование экограна в качестве предпосевного удобрения озимого рапса в условиях южной части Западной Лесостепи Украины // Сб. науч. тр. Международной конференции посвященной 30-летию научно-исследовательского института крупяных культур. - Каменец-Подольский: Абэтка, 2002. - С. 257 - 260.
4. Гойсюк С.О. Енергетичний аналіз та економічна ефективність технології вирощування озимого ріпака в умовах південної частини Західного Лісостепу України // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - 2003. - № 7. - С. 423 - 429.
5. Гойсюк С.О. Вплив способів сівби і норм добрив на збереженість рослин та урожайність озимого ріпака в умовах південної частини Західного Лісостепу України // Корми і кормовиробництво. - Вінниця: Тезис, 2003. - № 50. - С. 100 - 105.
6. Гойсюк С.О. Використання енергії сонячної радіації посівами озимого ріпака в умовах південної частини Західного Лісостепу України // Корми і кормовиробництво. - Вінниця: Тезис, 2003. - № 51. - С. 221 - 226.
АНОТАЦІЯ
Гойсюк С.О. Продуктивність озимого ріпака залежно від сортових особливостей та агротехніки вирощування в умовах південної частини Західного Лісостепу України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. Вінницький державний аграрний університет. Вінниця, 2003.
Визначено кращі сорти озимого ріпака для одержання найбільш підвищеного збору харчової олії з одиниці площі та для реалізації на світовому ринку на харчові та кормові цілі. Встановлено оптимальний спосіб сівби озимого ріпака для умов зони та розроблена система удобрення озимого ріпака, яка дозволила підвищити екологічність насіння та зменшити частку використання мінеральних (синтетично одержаних) добрив в технології вирощування культури.
Найвищий рівень урожайності насіння озимого ріпака (3,09 і 3,40 т/га) забезпечили сорти Свєта та Галицький при сівбі звичайним рядковим способом (15 см) з внесенням під основний обробіток ґрунту органічного добрива екогран в нормі 1,0 т/га з послідуючим весняним підживлення азотними добривами в дозі N150.
Ключові слова: озимий ріпак, сорти, способи сівби, система удобрення, органічне добриво екогран, урожайність, технологічні якості насіння.
АННОТАЦИЯ
Гойсюк С.О. Продуктивность озимого рапса в зависимости от сортовых особенностей и агротехники выращивания в условиях южной части Западной Лесостепи Украины. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство.
Винницкий государственный аграрный университет. Винница, 2003.
В диссертационной работе изложены результаты исследований продуктивности озимого рапса в зависимости от разработанной качественно новой системы удобрения и оптимального способа сева в условиях южной части Западной Лесостепи Украины. По результатам исследований установлен наиболее продуктивный сорт озимого рапса для получения пищевого масла, а также из группы изучаемых сортов выделен сорт озимого рапса, технологические качества семян которого соответствуют мировым стандартам для получения пищевого масла и полноценного шрота для корма скота. Также, удалось решить проблему утилизации птичьего помета для птицекомбинатов за счет использования в основное удобрение озимого рапса термически обработанного птичьего помета (удобрение экогран). Разработанная система удобрения позволила снизить количество используемых минеральных (синтетически созданных) удобрений при выращивании озимого рапса, в результате чего повысились экологические качества семян и улучшилось плодородие почвы. Результаты исследований обоснованы изучением вопросов зимостойкости и морозостойкости сортов озимого рапса при сплошном и широкорядном способах сева в условиях почвенного питания, разработанных систем удобрения. Также изучалось влияние этих факторов на рост и развитие растений, динамику фотосинтетической продуктивности посевов, использование фотосинтетически активной радиации, водный баланс и биологическую активность почвы. Определены технологические качества семян озимого рапса.
Результатами исследований установлено, что использование органического удобрения экогран в норме 1,0 т/га + N150 при обычном рядковом способе сева повышало максимальную площадь листовой поверхности озимого рапса и накопление сухого вещества сравнительно с нормой удобрений, которая рассчитывалась на запрограммированную урожайность балансовым методом. В результате этого сорта озимого рапса в условиях региона формировали лучшие показатели чистой продуктивности фотосинтеза и фотосинтетического потенциала. Внесение экограна способствовало увеличению биологической активности почвы за выделением СО2 сравнительно с рассчитанной нормой минеральных удобрений. В результате этого урожайность озимого рапса повысилась и в среднем составляла 3,09 - 3,40 т/га, что было больше на 0,11 - 0,19 т/га сравнительно с вариантами, на которых вносилась рассчитанная норма минеральных удобрений. Поэтому, в зоне деятельности птицекомбинатом можно полностью отказаться от внесения минеральных удобрений в основное удобрение озимого рапса, заменив его на внесение экограна в норме 1,0 т/га при традиционной весенний подкормке азотными удобрениями.
При исследовании технологических качеств семян озимого рапса не выявлено негативного влияния способов сева и систем удобрения на содержание эруковой кислоты и глюкозинолатов. По сортам эти показатели отличались существенно. Лучший за урожайностью сорт Галицкий имел наиболее низкое содержание эруковой кислоты, но количество глюкозинолатов существенно превышало мировые стандарты, а сорт Света имел ниже продуктивность, но технологические качества семян полностью соответствовали показателям мировых стандартов.
Результатами энергетической оценки систем удобрения озимого рапса установлено, что при использовании экограна в норме 1,0 т/га + N150 коэффициент энергетической эффективности технологии выращивания озимого рапса повышается на 0,07 сравнительно с внесением рассчитанной нормой минеральных удобрений (N176P96K36) при рентабельности технологии 115,9 - 126,2 %.
Разработанная технология выращивания озимого рапса внедрена в производство в хозяйствах региона, а её положительные результаты имеют производственное подтверждение.
Ключевые слова: озимый рапс, сорта, способы сева, система удобрения, органическое удобрение экогран, урожайность, технологические качества семян.
ANNOTATION
Hoysyuk S.O. Efficiency of the winter rape depending on sorted features and agrotechnics of cultivation in conditions of a southern part Western Foreststeppe of Ukraine. - Manuscript.
Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a sp...
Подобные документы
Сучасний стан та перспективи вирощування ріпаку озимого в Україні. Ботанічна та морфо-біологічна характеристика культури; вплив природних умов та добрив на її урожайність. Проведення дослідження продуктивності посівів на прикладі ПСГП "Савинецьке".
магистерская работа [487,5 K], добавлен 15.05.2014Продуктивність агрофітоценозів тритикале озимого залежно від агротехнології вирощування. Характеристика сортів тритикале озимого, добрив, мікробних препаратів. Вплив мікробних препаратів на елементи структури і якісні параметри урожаю зерна тритикале.
дипломная работа [596,9 K], добавлен 26.12.2012Біологічні характеристики та морфологічні ознаки тритикале. Погодно-кліматичні та ґрунтові особливості території. Еколого-географічне районування тритикале. Продуктивність агрофітоценозів тритикале озимого залежно від агротехнології вирощування.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 26.12.2012Особливості вирощування озимого ріпаку. Аналіз інсектицидів та фунгіцидів, які використовуються в Україні для захисту озимого ріпаку від шкідників і хвороб. Ефективність застосування хімічних засобів у захисті озимого ріпаку проти шкідників і хвороб.
дипломная работа [10,9 M], добавлен 12.05.2023Ботанічна характеристика та морфобіологічні особливості тритикале озимого. Характеристика господарства: кліматичні та ґрунтові умови. Проектування біологічної врожайності культури. Обробіток ґрунту, підготовка насіння. Догляд за посівами, збирання врожаю.
курсовая работа [79,1 K], добавлен 11.03.2015Морфо-біологічні особливості озимого ячменю. Аналіз фітосанітарного стану озимого ячменю та природоохоронної роботи в СВК "__" Саратського району Одеської області. Шкодочинні хвороби озимого ячменю. Рекомендації щодо вирощування озимого ячменю в СВК.
дипломная работа [487,9 K], добавлен 30.06.2012Короткі дані аграрного сектору: загальні відомості про господарство, грунтово-кліматичні умови. Рекомендована для господарства інтенсивна технологія вирощування озимого жита. Розміщення культури в сівозміні. Система обробітку ґрунту, догляд за посівами.
курсовая работа [40,4 K], добавлен 22.09.2011Продовольча цінність, ботанічна характеристика та біологічні властивості озимого жита. Агрокліматичні та господарські умови вирощування зернової культури, визначення її потенційної врожайності. Підготовка насіння, обробка ґрунту і догляд за посівами.
курсовая работа [217,5 K], добавлен 29.03.2012Значення та перспектива вирощування тритикале озимого в агроекосистемах України. Дослідження особливостей синергетичної взаємодії автотрофного блоку - сільськогосподарських культур та гетеротрофного - асоціативних мікроорганізмів у агроекосистемі.
дипломная работа [8,8 M], добавлен 26.12.2012Агробіологічні особливості росту, розвитку, формування врожайності рослин олійних культур. Вплив способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні властивості орного шару, способів сівби на забур’яненість посівів, ріст, розвиток й врожайність соняшнику.
автореферат [82,3 K], добавлен 10.04.2009Роль гібридів у продуктивності кукурудзи. Технології вирощування й дослідження росту і розвитку гібридів кукурудзи. Формування біомаси у пізньостиглих гібридів кукурудзи. Фотосинтетична продуктивність. Продуктивність гібридів кукурудзи. Урожайність.
дипломная работа [107,7 K], добавлен 17.01.2008Походження, поширення і сільськогосподарське значення озимого ячменю. Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства. Аналіз рільництва та стану вирощування культури в господарстві. Посівна площа, врожайність і валові збори культури.
курсовая работа [77,9 K], добавлен 16.01.2014Досліди з вивченням впливу ширини міжрядь та густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно у віддалених грунтово-кліматичних умовах, ріст, розвиток і формування продуктивності рослин кукурудзи. Фенологічні спостереження за ходом росту кукурудзи.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 17.01.2008Анализ биологических особенностей озимого рапса. Характеристика корневой системы культуры. Состав и структура земельных угодий СПК "Им. Димидова". Цели и проблемы программирования урожая озимого рапса. Способы получения урожаев необходимого качества.
курсовая работа [98,8 K], добавлен 07.06.2012Господарське значення та використання сої, її ботанічна характеристика. Відношення сої до основних факторів середовища. Вплив способів сівби на урожайність сої. Сучасний стан виробництва сої. Динаміка площ посіву, врожайності та виробництва сої в Україні.
дипломная работа [514,8 K], добавлен 23.09.2013Характеристика озимого ячменя и биологические особенности этой культуры. Особенности его выращивания в климатических условиях Крыма: технология и уход. Обзор сортов озимого ячменя и их агротехника. Меры борьбы с вредителями и болезнями семян и растений.
контрольная работа [47,6 K], добавлен 01.02.2013Аналіз складу і показники використання машинно–тракторного парку. Склад і використання автопарку господарства. Агротехнічні вимоги до передпосівної культивації. Розрахунок технологічної карти на виробництво озимого ріпаку. Підготовка поля до роботи.
дипломная работа [97,4 K], добавлен 02.06.2015Біологічні основи вирощування високих урожаїв якісного зерна та насіння озимої м’якої пшениці, її адаптивні властивості (зимостійкість, стійкість проти вилягання і хвороб). Економічна оцінку ефективності застосування різних строків сівби озимої пшениці.
дипломная работа [153,1 K], добавлен 03.02.2014Біологічні особливості гречки і можливості зареєстрованих сортів. Ботанічна характеристика гречки та вимоги до її вирощування; продуктивність і якосні показники перспективних сортів. Місце гречки в сівозміні. Фенологічні особливості сорту Аеліта.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 20.04.2013Походження та господарське значення нуту, його класифікація, ботанічна та морфологічна характеристика. Вплив елементів технології вирощування нуту на економічні показники. Особливості формування урожаю нуту. Біоенергетична оцінка вирощування нуту.
дипломная работа [8,5 M], добавлен 10.12.2013
