Герпес-вірусний пустульозний вульвовагініт корів і телиць на молочно-товарних фермах півдня України

Размещено на http://allbest.ru

Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

16.00.08 - епізоотологія та інфекційні хвороби

ГЕРПЕС-ВІРУСНИЙ ПУСТУЛЬОЗНИЙ ВУЛЬВОВАГІНІТ КОРІВ І ТЕЛИЦЬ НА МОЛОЧНО-ТОВАРНИХ ФЕРМАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

Виконав: Гуменний Олег Григорович

Харків - 2003



АНОТАЦІЯ

Гуменний О.Г. Герпес-вірусний пустульозний вульвовагініт корів і телиць на молочно-товарних фермах півдня України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08 - епізоотологія та інфекційні хвороби. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини Української академії аграрних наук, м. Харків, 2003.

Дисертація присвячена вивченню ролі вірусу ІРТ-ПВВ в патології репродуктивних органів корів і телиць в господарствах півдня України.

Вперше в господарствах півдня України вивчено розповсюдження,клінічний прояв і особливості епізоотичного процесу при герпес-вірусному пустульозному вульвовагініті корів і телиць та запропоновано: метод комплексної терапії корів при герпес-вірусному пустульозному вульвовагініті з використанням йодосолу, неовагіналю і тимогену та метод застосування живої вакцини проти інфекційного ринотрахеїту - пустульозного вульвовагініту великої рогатої худоби шляхом аплікації на слизову оболонку піхви.

Основні результати роботи впроваджені в виробництво.

герпес вірусний вульвовагініт корова



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах ведення тваринництва важливого значення набуває одержання здорового приплоду, який успадковує високу продуктивність та життєздатність від батьківського стада. Вирішити це питання практично неможливо без застосування системи заходів проти інфекційних захворювань, які уражають систему органів розмноження.

Найбільшого поширення в патології системи статевих органів маточного поголівя великої рогатої худоби набув інфекційний ринотрахеїт-пустульозний вульвовагініт, збудником якого є вірус герпеса 1-го типу. / Н.М. Крюков, 1960; В.Н. Сюрин, 1979; О.Х. Штрауб, 1981; Є.В. Андрєєв з співавт., 1987, 1990/.

Характерною особливістю патології, яку зумовлює цей збудник, є те, що хвороба часто має безсимптомний перебіг, після якого тварини протягом тривалого часу залишаються вірусоносіями. / Є.В. Андрєєв з співавт., 1975; П.П. Фукс, 1993; Л.В. Гончарова, 1993/.

Протягом останніх років вченими нашої країни проведені фундаментальні дослідження з цієї проблеми, розроблена система протиепізоотичних заходів, спрямованих на боротьбу з цією інфекцією, розроблено ряд вакцин і запропоновані препарати для лікування хворих тварин.

Разом з тим, вести боротьбу з цією інфекцією в виробничих умовах досить важко тому, що інфекційний ринотрахеїт часто перебігає в асоціації з іншими вірусними та бактеріальними інфекціями і це вимагає розробки більш точних і досконалих методів діагностики, а також комплексного підходу до лікування і специфічної профілактики.

Складність діагностики, лікування хворих тварин, специфічної профілактики інфекційного ринотрахеїту, різноманітність асоціацій збудників, серед яких вірус ІРТ-ПВВ є домінуючим, роблять цю проблему актуальною як з теоретичної та і практичної точок зору.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота є розділом теми науково-дослідної роботи кафедри епізоотології та паразитології Одеського державного аграрного університету «Крайова епізоотологія найбільш поширених захворювань тварин та птиці півдня України PK 0101U001736, 1996-1998 та фрагментом завдання 05 «Ветеринарне забезпечення» програми УААН «Продовольство 95», 1993-1995.

Мета і задачі досліджень. Метою роботи було вивчення розповсюдження, клінічного прояву, особливостей епізоотичного процесу при герпес-вірусному пустульозному вульововагініті корів і телиць на молочно-товарних фермах півдня України та вдосконалення методів лікування і специфічної профілактики ІРТ-ПВВ.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

провести аналіз показників відтворення стада і репродуктивної функції у корів і телиць в господарствах півдня України;

вивчити клінічні прояви репродуктивної патології у корів і телиць;

визначити причини неплідності корів і телиць та роль герпес-вірусу 1-го типу у виникненні порушень репродуктивних органів;

вивчити особливості епізоотичного процесу при герпес-вірусному пустульозному вульвовагініті корів і телиць;

удосконалити метод комплексної терапії корів при герпес-вірусному пустульозному вульвовагініті;

вивчити можливість застосування живої вакцини проти інфекційного ринотрахеїту - пустульозного вульвовагініту великої рогатої худоби методом аплікації на слизову оболонку піхви;

удосконалити систему протиепізоотичних заходів при герпес-вірусному пустульозному вульвовагініті великої рогатої худоби.

Об'єкт дослідження. Етіологія, клінічний прояв, епізоотичний процес, терапія та профілактика репродуктивної патології у корів і телиць.

Предмет дослідження.. Розповсюдження та особливості перебігу герпес-вірусного пустульозного вульвовагініту, хворі корови і телиці з порушеннями репродуктивної функції

Методи досліджень: епізоотологічний, клінічні, гематологічні, серологічні, бактеріологічні, вірусологічні та статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в господарствах півдня України вивчено розповсюдження, клінічний прояв і особливості епізоотичного процесу при герпес-вірусному пустульозному вульвовагініті корів і телиць. Одержані дані щодо провідної ролі герпес-вірусу 1-го типу в етіології порушень репродуктивної функції у корів і телиць та особливостях його циркуляції серед тварин різних вікових груп в неблагополучних щодо ІРТ-ПВВ господарствах півдня України.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано: метод комплексної терапії корів при герпес-вірусному пустульозному вульвовагініті з використанням йодосолу, неовагіналю і тимогену та метод застосування живої вакцини проти інфекційного ринотрахеїту-пустульозного вульвовагініту великої рогатої худоби шляхом аплікації на слизову оболонку піхви.

Запропоновані методи комплексної терапії корів пінистими аерозолями йдосол і но-вагіналь, самостійно і в комбінації з іммуномодулятором тимоген суттєво доповнили існуючий арсенал терапевтичних засобів при пустульозному вульвовагініті, викликаного вірусом ІРТП-ПВВ, застосування живої вакцини проти інфекційного ринотрахеїту методом аплікації на слизову оболонку піхви корів і телиць, відкрило можливість одержання специфічного захисту проти герпес-вірусу 1-го типу безпосередньо в воротах інфекції.

Розроблені, схвалені Радою факультету ветеринарної медицини Одеського державного сільськогосподарського інституту і затверджені Управлінням ветеринарної медицини Одеської обласної державної адміністрації 20 травня 1998 р. «Рекомендації з діагностики, профілактики та боротьби з генітальною формою інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби».

Результати досліджень впроваджені у виробництво та в навчальний процес факультетів ветеринарної медицини: Одеського державного аграрного університету; Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проведено аналіз спеціальної літератури, наукові дослідження в господарствах, розроблені та впроваджені у виробництво «Рекомендації з діагностики, профілактики та боротьби з генітальною формою інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби в господарствах півдня України».

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися, обговорювалися і отримали позитивну оцінку на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеського державного сільськогосподарського інституту в 1993, 1995, 1996, 1997, 1998 рр. Матеріали дисертаційної роботи заслухано і схвалено на міжлабораторному засіданні науковців і фахівців ІЕКВМ 20 квітня 2003 р.

2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувалися протягом 1991-2001 рр. на кафедрі епізоотології та паразитології Одеського державного аграрного університету, в господарствах Одеської, Миколаївської і Херсонської областей. Матеріалом досліджень були 296 проб крові та 97 проб патологічного матеріалу від корів і телиць парувального віку червоної степової породи з порушеннями репродуктивної функції.

Аналіз показників відтворення стада і порушень репродуктивної функції у корів і телиць проведено на 2444 тис. корів за статистичними даними Управлінь ветеринарної медицини Одеської, Миколаївської і Херсонської обласних державний адміністрацій за 1993-1995 рр.

За період виконання дисертаційної роботи проведено клінічне дослідження 2824 корів і телиць на молочно-товарних фермах семи господарств півдня України, з них залучено до експериментальних досліджень 410 голів.

Клінічні дослідження тварин всіх вікових груп виконували з метою виявлення характерних ознак герпес-вірусної патології статевих органів, для чого проводили ретельний клінічний огляд хворих, звертали особливу увагу на наявність характерних змін в статевих органах неплідних тварин.

Для з'ясування ролі інфекційних агентів в патології репродуктивних органів у корів і телиць проводили бактеріологічні, вірусологічні і серологічні дослідження хворих корів і телиць з характерними клінічними ознаками патології репродуктивних органів. Від хворих тварин відібрано 275 проб сироватки крові, 61 проба ексудату зі статевих органів; 36 зскрібків зі слизових оболонок, 13 абортованих плодів, 21 проба крові від тварин, які абортували. Бактеріологічні, вірусологічні і серологічні дослідження проводили на кафедрі епізоотології та паразитології Одеського державного аграрного університету, а також в обласних державних лабораторіях ветеринарної медицини Одеської, Миколаївської і Херсонської областей, за методичним керівництвом ІЕКВМ (м. Харків).

Видову належність ізольованих мікроорганізмів визначали за Bergey (1984).

Вірусологічні дослідження на інфекційний ринотрахеїт, парагрип-3 і вірусну діарею проводили за методикою, викладеною в «Методических указаниях по лабораторной диагностике вирусных респираторно-кишечных инфекций крупного рогатого скота» (Москва, 1978).

Парні проби сироватки крові з метою виявлення антитіл до вірусу інфекційного ринотрахеїту-пустульозного вульвовагініту (ІРТ-ПВВ) досліджували в кількісній реакції аглютинації (КРА) і в реакції непрямої гемаглютинації (РНГА) (ТУ-46.15.229-97). Наявність антитіл до збудника вірусної діареї (ВД) досліджували в реакції дифузної преципітації (РДП) зі специфічним антигеном з набору діагностикумів (ТУ-4621-529-79).

З метою виявлення антитіл до збудника парагрипу-3 застосовували реакцію гальмування гемаглютинації (РГГА), яку ставили за загальноприйнятою методикою.

Дослідження на хламідіоз проводили згідно «Настанови з лабораторної діагностики хламідіозів сільськогосподарських тварин» (Київ, 1995); на лептоспіроз - згідно «Настанови з лабораторної діагностики лептоспірозу» (Київ, 1996); на мікоплазмоз - згідно методичних рекомендацій «Генитальный микоплазмоз крупного рогатого скота и меры борьбы с ним» (Москва, 1982).

При вивченні особливостей епізоотичного процесу при герпес-вірусному пустульозному вульвовагініті корів і телиць в господарствах півдня України користувалися методом епізоотологічного обстеження (И.А.Бакулов с соавт., 1975).

З метою вивчення ефективності комплексної терапії корів при герпес-вірусному пустульозному вульвовагініті використовували аерозольні препарати «йодосол» і «нео-вагіналь».

З метою вивчення ефективності «Вакцини живої проти інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби «IPT-LG» (ІЕКВМ) її застосували методом аплікації на слизову оболонку піхви.

Кількість Т- та В-лімфоцитів визначали згідно «Методических рекомендаций ускоренной первичной оценки иммунологического статуса человека» (1990).

Результати досліджень обробляли із застосуванням методів варіаційної статистики, вірогідність різниці розраховували за критерієм Т. Стьюдента (В.А. Сюрин, 1966).

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Аналіз стану відтворення стада і причин репродуктивної патології у корів і телиць в господарствах півдня України в 1993 - 1995 рр.

При вивченні стану відтворення поголів'я великої рогатої худоби в господарствах півдня України (Миколаївська, Одеська і Херсонська області) нами встановлено, що в період з 1993 по 1995 роки відбувалося зменшення поголів'я корів на 7,9; 7,4; 14,0% по областях відповідно. Показники виходу телят на 100 корів за 1993-1995 роки коливались в межах 68,9-81,9%, тобто залишались неплідними 18,1-21,1% корів щорічно. Кількість корів, запліднених після отелення протягом 30 днів по всіх областях складала - 8,0-11,0%; до 60-ти днів - 36,0 - 52,2 %; до 90 днів - 18,0 - 30,6% і більше як 90 днів - 17,0 - 20,0%.

Тривалість неплідності корів у 1993-1995 роках по Миколаївській області складала 162-195 днів; по Одеській області вона становила 205-240 днів і була найвищою. В Херсонській області тривалість неплідності корів і телиць складала 165-185 днів і була найменшою серед трьох областей. Індекс осіменіння по всіх областях знаходився в межах 2,36-2,88.

Аналізуючи дані офіційної статистики щодо причин неплідності корів по господарствах Миколаївської області слід зазначити, що за даними офіційної звітності аліментарні фактори викликали неплідність у 36,0-38,0% корів; незаразні захворювання були причиною неплідності у 48,6-51,0% корів; порушення правил штучного осіменіння викликали неплідність у 12,5-13,4 % корів.

В господарствах Одеської області аліментарні фактори були причиною неплідності у 48,2-62,8% корів; незаразні захворювання стали причиною неплідності у 30,5-47,7 % корів; порушення правил штучного осіменіння спричиняли неплідність у 4,1-6,7% корів.

В господарствах Херсонської області показники незаразних захворювань і аліментарних причин неплідності коливалися в однакових межах і були на рівні 35,8-48,6%; порушення правил штучного осіменіння викликали неплідність у 11,5-16,5% корів.

Аналіз статистичних матеріалів по кожній з областей півдня України вказував на відсутність неплідності інфекційної природи з чим неможливо, в повній мірі, погодитись, так як значна кількість випадків мертвонароджених телят і абортованих плодів залишалися поза лабораторними дослідженнями. Так, у 1993 - 1995 роках по Миколаївській області було досліджено в лабораторіях ветеринарної медицини тільки 22,6-28,0% мертвонароджених телят і 51,3-56,4% абортованих плодів. Ці показники складали відповідно: по Одеській області - 37,4 - 39,9% і 29,6 - 30,5%; по Херсонській області - 32,4 - 37,4% і 33,4 - 42,0%.

Особливості клінічного прояву порушень репродуктивної функції у корів і телиць на молочно-товарних фермах півдня України.

Клінічні обстеження неплідних корів і телиць різного віку в окремих господарствах півдня України дали можливість зробити припущення, що причинами неплідності цих тварин можуть бути інфекційні агенти. Клінічно обстежені були не тільки неплідні корови і телиці, а також телички 3-денного віку, 4-х, -6-ти, -12-тимісячного і парувального віку. Нашу увагу звернула на себе та обставина, що у 65-78,0% теличок 3-денного віку слизова оболонка піхви була всіяна міхурцевими висипами завбільшки з просяне зерно. Вони були розташовані поодиноко, а біля клітора - групами по 6-8 міхурців. Такі ж зміни на слизовій оболонці піхви відмічали у теличок 4-місячного віку.

У теличок 6-12 місячного віку спостерігали, крім наведених вище ознак, і ознаки гнійно-катарального запалення слизової оболонки. Міхурці зливалися в суцільні тяжі, на слизовій оболонці піхви спостерігали гнійні нашарування та ділянки некрозу.

Клінічна картина у корів і нетелів загалом не відрізнялась і лише посилювалась у тварин старшого віку більш значною гіперемією слизової оболонки піхви. Одержані результати клініко-гінекологічних досліджень в цілому співпадають з літературними даними щодо характеристики ознак генітальної форми інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби в цілому співпадають з літературними даними щодо характеристики ознак генітальної форми інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби.

Вивчення ролі герпес-вірусу І типу у виникненні порушень репродуктивної функції у корів і телиць

З метою виявлення інфекційних агентів, які могли бути причиною ураження репродуктивних органів, мертвонароджень, абортів проводили спеціальні бактеріологічні, мікологічні, вірусологічні та серологічні дослідження. Збудники класичних інфекцій статевих шляхів, а саме бруцельозу, кампілобактеріозу, хламідіозу, лептоспірозу, трихомонозу, були виключені на підставі епізоотологічних даних і результатів лабораторних досліджень, проведених в районних і обласних державних лабораторіях ветеринарної медицини.

В результаті проведених бактеріологічних досліджень змивів з піхви корів і телиць та проб сперми бугаїв-плідників з різних господарств півдня України були виділенні культури: Staphylococus aureus; Escherichia coli; Pseudomonas aeruginosa; Candida albicans.

Виділені збудники хоч і були не патогенними, принижувати їх роль в патології репродуктивних органів немає підстав. Про це свідчать чисельні літературні джерела. В першу чергу це стосується Pseudomonas aeruginosa, на поверхні якого може адсорбуватися вірус інфекційного ринотрахеїту.

В подальшому наші дослідження були спрямовані на пошуки інфекційних агентів вірусного походження. За допомогою серологічних реакцій (РНГА, РДП, КРА, РГГА) в ряді господарств Миколаївської області у корів виявлено специфічні антитіла в діагностичному титрі до вірусу інфекційного ринотрахеїту в 96,6% випадків; до вірусу діареї - хвороби слизових оболонок - в 36,6-40,0%; до вірусу парагрипу - 3 - в 23,3-53,3%. У досліджуваних корів і нетелів з господарств Одеської та Херсонської областей антитіла до вірусу інфекційного ринотрахеїту виявлялись у 96,6-100,0%. Вірусологічними дослідженнями в РІФ було виявлено антиген вірусу інфекційного ринотрахеїту-пустульозного вульвовагініту в спермі двох бугаїв-плідників, які належали Одеському обласному держплемоб'єднанню. Це дало нам підставу стверджувати, що причиною неплідності корів і телиць інфекційного походження в обсежених господарствах був вірус інфекційного ринотрахеїту - пустульозного вульвовагініту. Перебіг інфекційного процесу, зумовленого цим вірусом, ускладнювали: вірус діареї великої рогатої худоби, Staphylococus aureus; Pseudomonas aeruginosa; Candida albicans.

Особливості епізоотичного процесу при герпес-вірусному пустульозному вульвовагініті корів і телиць в господарствах півдня України.

До вірусу ІРТ-ПВВ сприйнятлива велика рогата худоби практично усіх статево-вікових груп. Молоді тварини частіше хворіють на респіраторну, кератокон'юктивальну, менінгоенцефалітну форму і дуже мало є повідомлень про захворювання молодняку у віці від народження до 4-х місяців на генітальну форму ІРТ-ПВВ.

Проведенні нами клініко-гінекологічні дослідження показали, що генітальна форма ІРТ-ПВВ спостерігається: у 22,5% теличок віком 0-4місяці; у 38,0% теличок віком 4-6 місяців; у 70,0% теличок віком 6-12 місяців та у 85,0% теличок віком 12-16 місяців. Зростання кількості інфікованих теличок в залежності від віку вказує на те, що вірус ІРТ-ПВВ постійно циркулює в стадах і передається від заражених до здорових тварин горизонтальним шляхом. Підтвердженням цього є клінічні ознаки генітальної форми ІРТ-ПВВ та зростання рівня специфічних антитіл у теличок від дня народження до 56 доби життя, тоді як відомо, що рівень колостральних антитіл, починаючи з 14 доби життя, повинен повільно спадати.

Генітальну форму ІРТ-ПВВ виявляли навіть у новонароджених теличок, що вказує на вертикальний шлях передачі збудника інфекції.

Важливим джерелом і резервуаром вірусу ІРТ-ПВВ в природі служать хворі та перехворілі тварини, в тому числі, бугаї-плідники з латентною формою перебігу герпес-вірусної інфекції.

Ефективність комплексної терапії корів при герпес-вірусному пустульозному вульвовагініті з використанням йодосолу, неовагіналю і тимогену.

Для проведення досліду було відібрано 40 корів віком 3-5 років, червоної степової породи, у яких спостерігали клінічні ознаки, характерні для патології репродуктивних органів інфекційної етіології. Всіх тварин поділили на чотири групи за принципом аналогів по 10 корів в кожній.

Коровам першої дослідної групи з лікувальною метою застосовували препарат «йодосол» в дозі 50,0 см³, одноразово, шляхом введення на слизову оболонку піхви за допомогою одноразового катетера.

Коровам другої групи, крім йодосолу, який застосовували за такою ж методикою, як і коровам першої групи, застосовували імуномодулятор тимоген, внутрішньом'язово, двічі, з інтервалом у 7 днів, по 2,0 см³ на одну ін'єкцію.

Тваринам третьої групи на слизову оболонку піхви наносили аерозольний препарат «нео-вагіналь» в дозі 25,0 см³ одноразово.

Коровам четвертої групи крім нео-вагіналю, який застосовували за такою ж методикою, як і коровам третьої групи, вводили внутрішньом'язово імуномодулятор тимоген в дозі 2,0 см³, двічі, з інтервалом у 7 діб.

На протязі 120 днів з початку проведення досліду за тваринами вели спостереження і вивчали перебіг запального процесу на слизових оболонках шляхом щодобового їх огляду, виявляли стадію збудження статевого циклу і визначили її повноцінність. Під час прояву повноцінних статевих циклів проводили штучне осіменіння корів всіх груп цервікальним методом з ректальною фіксацією шийки матки, використовуючи розморожену сперму одного бугая-плідника. Через 80 діб після припинення спостережень за тваринами дослідних груп проводили ректальну пальпацію статевих органів з метою підтвердження вагітності або діагностики форм неплідності.

У всіх тварин спостерігали клінічне одужування на 12-14-й день з початку проведення досліду. Стан клінічного одужування був відносно короткочасним. У 100% корів ознаки вульвовагініту відновлювались протягом 90 днів (термін спостереження). В групах тварин, яких лікували аерозолями йодосолу і неовагіналю в сполученні з тимогеном, відновлення клінічних ознак вульвовагініту відбувалося дещо повільніше.

Стадію збудження статевого циклу спостерігали у всіх тварин. Разом з тим терміни прояву стадії збудження статевого циклу суттєво різнились. Так, у корів першої групи, яких лікували йодосолом, в період до 30-ти днів з початку проведення досліду стадія збудження статевого циклу відмічена у 30,0% голів, в період з 31-го по 60-й день - охоту спостерігали у 50,0% корів, в період з 61-го по 90-й день у 10,0% корів і в період більше як 90 днів - у 10,0% тварин.

У корів другої групи, яких лікували йодосолом в комплексі з тимогеном в період до 30-ти днів з початку проведення досліду стадія збудження статевого циклу відмічена у 40,05% голів; в період з 31-го по 60-й день у 20,0% корів; в період з 61-го по 90-й день у 30,0% корів і в період більше як 90 днів у 10,0% тварин.

Стадія збудження статевого циклу у тварин третьої групи, яких лікували неовагіналем, в період до 30-ти днів з початку проведення досліду відмічена у 4 (40,0%) корів; в період з 31-го по 60-й день - у 3 (30,0%) корів; з 61-го по 90-й день у 2(20,0%) корів і в період більше як 90 днів у 1 (10,0%) корови.

У тварин четвертої групи, яких лікували неовагіналем в комплексі з тимогеном, в період до 30-ти днів з початку проведення досліду стадію збудження статевого циклу спостерігали у 20,0% корів; з 31-го по 60-й день -60,0%; з 61-го по 90-й день 10,0% і в період більше 90 днів - 10,0% корів.

На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що лікування корів, хворих на генітальну форму інфекційного ринотрахеїту йодосолом і неовагіналем, як самостійно, так і в комплексі з тимогеном, сприяло клінічному одужанню і цього часу було достатньо для штучного осіменіння неплідних корів.

Ефективність застосування «Вакцини живої проти інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби «ІРТ-LG» (ІЕКВМ) методом аплікації на слизову оболонку піхви.

Дослід проведено на поголів'ї 90 корів червоної степової породи віком 3 роки відібраних за принципом аналогів. Тварин було розділено на три групи по 30 корів в кожній. Перша група була контрольною і тваринам цієї групи препарат не застосовували, а лише спостерігали за клінічним перебігом захворювання і контролювали рівень антитіл проти вірусу ІРТ в сироватці крові.

Коровам другої групи застосовували імунізуючий препарат - розроблену в ІЕКВМ живу вакцину проти інфекційного ринотрахеїту «IPT-LG», яку вводили в піхву в дозі 2,0 см³ двічі з інтервалом у 14 діб за допомогою катетера для ректоцервікального осіменіння корів.

Коровам третьої групи імунізуючий препарат «IPT-LG» вводили аналогічно як і коровам другої групи, а також застосовували тімоген, який вводили дворазово, по 2,0 см³, внутрішньом'язово з інтервалом у 14 днів.

Корови всіх груп знаходилися в однакових умовах утримання, годівлі й експлуатації на протязі всього періоду досліджень.

Проби крові від дослідних тварин отримували вранці до годівлі і отриману сироватку досліджували на наявність специфічних антитіл в кількісній реакції аглютинації (КРА) з використанням антигену ІРТ Balt до вакцинації, на 14-й, на 28-й, на 42-й і на 56 день після другої вакцинації.

З метою вивчення показників імунологічної реактивності організму корів при комплексному застосуванні «Вакцини живої проти інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби «IPT-LG» (ІЕКВМ) і тимогену методом аплікації на слизову оболонку піхви було проведено дослід, до якого було залучено 25 корів, червоної степової породи масою тіла 350-370 кг, хворих на інфекційний ринотрахеїт - пустульозний вульвовагініт. Корови були розділені на 5 груп по п'ять тварин в кожній.

Корови першої групи служили контролем, цим тваринам ніякі препарати не застосовували, а лише вели клінічні спостереження за перебігом патологічного процесу на слизових оболонках статевих органів.

Коровам другої групи застосовували імуностимулятор тимоген, внутрішньом'язово, в дозі 2,0 см³, який вводили на перший і 14-й день від початку досліду.

Тваринам третьої групи застосовували вакцинний препарат «IPT-LG», який інстилювали на слизову оболонку піхви в дозі 2,0 см³ двічі на 1-й і 14-й дні досліду.

Коровам четвертої групи застосовували імуностимулятор тимоген в дозі 2,0 см³, внутрішньом'язево і вакцинний препарат «IPT-LG», який інстилювали на слизову оболонку піхви в дозі 2,0 см³. Препарати вводили дворазово на 1-у і 14-ту добу досліду.

Коровам п'ятої групи застосовували тимоген і вакцинний препарат за схемою четвертої групи, а також за три дні до застосування препаратів використовували аерозольний препарат «нео-вагіналь» в дозі 25,0 см³, який за допомогою спеціального катетера наносили на слизову оболонку піхви.

Результати проведених досліджень показали, що вакцина ІРТ-LG стимулює приріст гуморальних антитіл на 14- 42-й день досліджень з високим ступенем вірогідності (Р<0,001).

Після комплексоно застосування вакцини «ІРТ-LG» і імуномодулятора тимогену стадію збудження статевого циклу проявили 93,3% піддослідних корів. В контрольній групі цей показник складав тільки 20,0%.

При самостійному застосуванні вакцини «ІРТ-LG» запліднились 60,0% піддослідних корів. Показник запліднення корів після комплексного використання вакцини і імуномодулятора був на 10% вищим і складав 70,0%.

Термін неплідності вакцинованих корів складав 64-71,3 дні, тоді як у невакцинованих тварин (контроль) він досягав 96,7 днів.

При обстеженні неплідних корів дослідних груп після застосування вакцини «ІРТ-LG» в комплексі з імуномодулятором тимогеном клінічні ознаки генітальної форми інфекційного ринотрахеїту виявлено у 22,2-30,0% тварин та у 100,0% корів контрольної групи.

Показники імунологічної реактивності організму корів при комплексному застосуванні «Вакцини живої проти інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби «ІРТ-LG» (ІЕКВМ)» і тимогену методом аплікації на слизову оболонку піхви.

Паралельно з визначенням ефективності лікарських препаратів та імунізуючої дії «Вакцини живої проти ІРТ великої рогатої худоби «ІРТ-LG» (ІЕКВМ)» нами вивчались в динаміці деякі показники імунологічної реактивності організму корів з патологією репродуктивних органів (кількість лейкоцитів, показники Д-фагоцитозу нейтрофілів, вміст Т- і В-лімфоцитів).

На протязі досліду у тварин всіх груп визначали загальну кількість лейкоцитів в крові, відсоток Т- та В-лімфоцитів, які вступили в реакцію розеткоутворення і показник Д-фагоцитозу нейтрофілів. Вказані показники визначали в крові корів в перший день проведення досліду, а також на 14-, 28-, 42-, 56- і 70 дні.

Проведеними дослідженнями встановлено, що при комплексному застосуванні вакцини і тимогену у тварин на 70-й день відмічається статистично достовірний приріст кількості лейкоцитів, показника Д-фагоцитозу нейтрофілів, кількості Т- та В-лімфоцитів.



ВИСНОВКИ

В дисертації визначено інфекційну природу порушень репродуктивної функції у корів і телиць в господарствах півдня України, зокрема встановлено домінантну роль герпес-вірусу 1-го типу, вивчено особливості клінічного перебігу при герпес-вірусному пустульозному вульвовагініті, у різновікових групах тварин, в виробничих умовах апробовано методи комплексної терапії корів та телиць при герпес-вірусному пустульозному вульвовагініті і застосування живої вакцини «ІРТ-LG» (ІЕКВМ) методом аплікації на слизову оболонку піхви з метою специфічної профілактики генітальної форми інфекційного ринотрахеїту - пустульозного вульвовагініту великої рогатої худоби.

Масові генітальні захворювання, що супроводжуються порушеннями репродуктивної функції у корів і телиць в господарствах півдня України, мають інфекційну природу і в 96-100 % випадків спричиняються вірусом інфекційного ринотрахеїту - пустульозного вульвовагініту та ускладнюються секундарною мікрофлорою.

Епізоотичний процес при генітальній формі інфекційного ринотрахеїту підтримується пожиттєвою персистенцію вірусу в організмі тварин неблагополучних стад. Надходження вірусу до організму тварин є постійним і здійснюється двома шляхами: вертикальним, який забезпечується внутрішньоутробним зараженням і горизонтальним (контактним) та через інфіковану сперму.

В періоди ремісії хвороби спостерігається імунодепресивний вплив вірусу інфекційного ринотрахеїту, що проявляється достовірним зниженням кількості лейкоцитів, Т- і В-лімфоцитів - на 3,6 % і 0,8 %, показників рівня Д-фагоцитозу нейтрофілів крові у інфікованих тварин на 1,8 %.

Внутрішньопіхвове застосування йодосолу, неовагіналю, як самостійно, так і в комплексі з тимогеном при лікуванні корів, хворих на генітальну форму інфекційного ринотрахеїту, забезпечує короткочасне клінічне одужування, дозволяє тимчасово ліквідувати причини алібідності перманентного характеру і забезпечує запліднення від 40,0 до 60,0% тварин.

Застосування «Вакцини живої проти інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби «ІРТ-LG» (ІЕКВМ) методом аплікації на слизову оболонку піхви самостійно і в комплексі з тимогеном супроводжується покращенням клінічного стану хворих тварин забезпечує специфічну профілактику генітальної форми ІРТ-ПВВ, що підтверджується статистично достовірним підвищенням рівня специфічних антитіл до вірусу інфекційного ринотрахеїту.

Пропозиції:

В тваринницьких господарствах різних форм власності, незалежно від загальної кількості поголів'я великої рогатої худоби, при виникненні абортів, мертвонароджень, багаторазових непродуктивних запліднень, народженні нежиттєздатного приплоду необхідно проводити лабораторні дослідження на інфекційний ринотрахеїт - пустульозний вульвовагініт.

В разі встановлення діагнозу на інфекційний ринотрахеїт пропонується проводити заходи, викладені в «Рекомендаціях з діагностики, профілактики та боротьби з генітальною формою інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби в господарствах півдня України», затверджені Колегією Управління ветеринарної медицини Одеської облдержадміністрації.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гуменний О.Г., Атамась В.А. Распространение пустулезного вульвовагинита среди телок в некоторых хозяйствах юга Украины // Исследования в области ветеринарии / материалы межвузовской научной конференции 5-7 апреля 1994 года, г. Одесса / К. - 1994. - С. 8.

2. Гуменний О.Г. Аерозолі йодосолу і неовагіналю при інфекційному ринотрахеїті-пустульозному вульвовагініті самок великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. - 1998. - №3. - С. 16.

3. Гуменний О.Г. Імунізуючий препарат ІРТ- та імуномодулятор тимогена при інфекційному ринотрахеїті - пустульозному вульвовагініті самок великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. - 1998. - №4. - С. 35.

4. Гумений О.Г. Рекомендації з діагностики, профілактики та боротьби з генітальною формою інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби в господарствах півдня України. - Одеса, 1998. - С. 7.

5. Гуменний О.Г. Особливості перебігу епізоотичного процесу при генітальній формі інфекційного ринотрахеїту серед молодняка великої рогатої худоби в умовах півдня України // Ветеринарна медицини, міжвідомчий тематичний науковий збірник. Харків, 2000. №77. - С. 112-116.

6. Гуменний О.Г.Деякі показники імунологічної реактивності організму корів і телиць, хворих на інфекційний ринотрахеїт - пустульозний вульвовагініт, при сумісному застосуванні вакцин та імуностимуляторів // Ветеринарна медицини України. - 2000, №11. - С. 34-35.

7. Гуменний О.Г. Використання «Вакцини живої проти ІРТ - В.Р.Х. шт. ІРТ-LG при гострому перебігу ІРТ ВРХ в господарствах на півдні України // Віс.Сумського держ.аграр.університету. - 2001, №6. - С.26-28.

8. Гуменний О.Г., Атамась В.Я. Розповсюдження пустульозного вульвовагініту серед телиць різних вікових груп в господарствах Одеської області // Аграрний вісник Причорномор'я. Одеса. - 2001. - вип. 5(16). - С. 34

Размещено на Allbest.ru

...