Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Гайдай Григорій Сергійович,

Уманська державна аграрна академія, завідувач кафедри технології зберігання та переробки продукції рослинництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Марковський Василь Станіславович,

Інститут садівництва УААН, головний науковий співробітник лабораторії ягідних та малопоширених культур

кандидат сільськогосподарських наук

Чмух Анжеліна Йонівна,

Подільський науково-дослідний центр Інституту садівництва УААН, зав. лабораторією ягідних культур

Провідна установа: Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка НАН України, відділ акліматизації плодових рослин, м. Київ

Захист дисертації відбудеться <<_8_>> _липня_2003 р. о <<_13_>> годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.844.01 в Уманській державній аграрній академії за адресою: навчальний корпус №2, аудиторія 142, вул. Давиденка, 1, м. Умань, Черкаська область, 20305.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманської державної аграрної академії за адресою: вул. Давиденка, 3, м. Умань, Черкаська область, 20305.

Автореферат розісланий <<_6_>>_червня_2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Манзій В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Суниця широко вирощується в багатьох зонах земної кулі внаслідок доброго пристосування до різних умов зовнішнього середовища. За останні 20 років щорічне світове виробництво ягід зросло на 53% і становить близько 3 млн. тонн, у т.ч. в Європі - 1 млн. тонн. За даними ФАО, в 1999 році лідерами у виробництві плодів цієї цінної ягідної культури з обсягом 0,75 млн. тонн вважається США, де 0,66 млн. тонн вирощується в штаті Каліфорнія, далі йдуть Іспанія (0,37), Японія (0,19), Польща й Італія (по 0,18 млн. тонн). Сортимент її надзвичайно різноманітний, і в світовій колекції налічує понад 2,5 тисячі сортозразків.

Вона відрізняється високою врожайністю і десертними якостями ягід, що використовуються в їжу в свіжими та у вигляді різноманітних видів переробки, а також застосовуються в фармакології ряду країн в якості цінних лікарських препаратів. Відносно висока вітамінність свіжих ягід , їх аромат, оптимальний вміст розчинних вуглеводів і органічних кислот, наявність мікроелементів та інших фізіологічно активних сполук є однією з характерних особливостей цієї культури.

Разом з тим, не дивлячись на високу харчову цінність ягід суниці, тривалість їх споживання в свіжому вигляді дуже незначна і визначається в основному періодом збирання врожаю. Подовжити цей час можна за умов дотримання цілеспрямованого вирощування сортів з високою здатністю до зберігання, точного знання рівня їх лежкості до зберігання, дотримання оптимальних умов зберігання і своєчасної реалізації, особливо в північні регіони країни та близького зарубіжжя.

Тому всебічне вивчення агробіологічних та технологічних особливостей суниці, відбір кращих з високими показниками продуктивності має важливе значення для покращання сортименту суниці, подовження терміну її споживання в свіжому вигляді та транспортування на значні відстані.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з комплексними науковими темами: Уманської державної аграрної академії „Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0101U004495, Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка “Плодове та декоративне садівництво” - 0101U007650.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження була оцінка сортів суниці ананасної за комплексом господарсько-біологічних ознак, урожайністю, можливостями короткочасного зберігання для рекомендації щодо включення в Державне сортовипробування в Правобережній частині Лісостепу.

Для досягнення мети дослідження необхідно було вивчити нові сорти суниці ананасної за наступними особливостями і ознаками та встановити:

- календарні строки проходження основних фенофаз;

- зимостійкість;

- польову стійкість до хвороб і шкідників;

- формування продуктивності;

- середню масу плоду;

- урожайність та товарну якість продукції;

- динаміку хімічних та фізичних процесів, що відбуваються в плодах при достиганні на материнській рослині;

- розробити критерії оцінки стиглості для встановлення оптимального строку збирання ягід;

- придатність сортів суниці до короткочасного зберігання;

- дати економічну оцінку нових сортів суниці.

Об'єктом дослідження були районовані та нові перспективні сорти суниці ананасної, які вирощувалися в зоні Правобережного Лісостепу України.

Предметом дослідження є біологічні та технологічні особливості сортів суниці ананасної в умовах Правобережного Лісостепу України.

Методи дослідження. Робота проведена на основі польових, лабораторно-польових і лабораторних досліджень із застосуванням загальноприйнятих агрономічних, фізіологічних, економічних методик та статистичних методів обробки наукових даних.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах Правобережного Лісостепу України проведено комплексну оцінку біологічної здатності 6 сортів суниці до формування врожайності та їх фактичної продуктивності; визначено рівень адаптації сортів до умов регіону; встановлено ступінь їх стійкості проти найбільш поширених хвороб та шкідників. Вперше в умовах Правобережного Лісостепу України вивчено процеси органогенезу та динаміку хімічних та фізичних показників при достиганні та короткочасному зберіганні сортів, розроблено критерії оцінки стиглості для встановлення оптимального строку збирання ягід та відібрано кращі сорти на придатність до короткочасного зберігання.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами проведених досліджень виділено перспективні сорти для умов Правобережного Лісостепу України; рекомендовано кращі з них за придатністю до короткочасного зберігання.

Особистий внесок здобувача. Наукові дослідження, аналітична робота, обробіток і аналіз експериментальних даних виконані здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертації щорічно доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри технології зберігання консервування та переробки продукції рослинництва (2000-2002 рр.) та на кафедрі плодівництва та виноградарства (2002 р.) Уманської державної аграрної академії; засіданнях відділу ягідних культур Мліївського Інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН у 2001 та 2002 роках; на міжвузівській науково-практичній конференції „Десять років незалежності України: шляхами державотворення” (Умань, 2001); на ІІ міжнародній науковій конференції молодих дослідників „Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва” (Умань, 2002).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових робіт у журналах та збірниках наукових праць, в т.ч. у фахових виданнях _ 3.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 120 сторінках комп'ютерного набору і складається з вступу, п'яти розділів, висновків та рекомендацій виробництву, додатків, містить 40 таблиць, 8 рисунків. Список використаних джерел складає 179 найменувань.

Автор висловлює щиру вдячність колективам кафедри технології Уманської державної аграрної академії та відділу ягідництва Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН, кандидату с.-г. наук Осокіній Н.М. за надану методичну і практичну допомогу при проведенні досліджень та підготовці дисертаційної роботи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

суниця ананасна врожай лісостеп

Біологічні та технологічні особливості суниці ананасної (огляд літератури)

У розділі характеризується ботанічні та біологічні особливості суниці ананасної, аналізується продуктивність суниці та параметри, що її визначають, вказуються біохімічні зміни і їх значення в процесі росту, розвитку і дозрівання ягід. На основі новітніх літературних джерел описується придатність суниці ананасної для короткочасного зберігання.

Умови, об'єкти та методика досліджень

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 2000-2002 рр. у стаціонарних дослідах Уманської державної аграрної академії та відділу ягідництва Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН (2000 р.), які розташовані в Правобережному Лісостепу України. Клімат помірно-континентальний, хоч бувають відхилення від різкої континентальності до значного пом'якшення.

Дослідна ділянка Уманської державної аграрної академії розташована в Маньківському природно-сільськогосподарському регіоні Середньо-Дніпровсько-Бугського округу Правобережного Лісостепу України за географічними координатами по Грінвічу 480 46/ північної широти і 300 14/ східної довготи.

Клімат місця проведення досліджень - помірно-континентальний з нестійким зволоженням, нерівномірністю опадів та температури повітря. Середньорічна температура становить 7,40С. У середньому вегетаційний період триває близько 205 днів, а період активної вегетації (сума температур вище 100С) 160-170 днів. Середня сума активних температур складає <30000. Середня тривалість безморозного періоду- близько 249 днів. Осінні приморозки починаються, як правило, в першій декаді жовтня. Весняні заморозки закінчуються пересічно 24 квітня, хоча інколи вони тривають до другої декади травня. Сума опадів за рік в середньому складає

633 мм, з них за вегетаційний період 340-360 мм.

Грунт дослідної ділянки Уманської державної аграрної академії - чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий з добре розвинутим гумусним горизонтом глибиною 50-100 см. Досить швидке зменшення вмісту гумусу з глибиною є характерною особливістю гумусового профілю чорнозему опідзоленого. В орному шарі знаходиться близько 2,8-3,4% гумусу.

Дослідна ділянка Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка “Оленівка” знаходиться в центральній частині Черкаської області України. Висота над рівнем моря 125 м. Цей район відрізняється помірно континентальним кліматом, який обумовлюється в значній мірі дією протилежного впливу помірного клімату Західної Європи і різко континентального клімату східних районів.

За багаторічними спостереженнями, тривалість періоду з середньодобовою температурою повітря вище 5С складає 213 днів, а період з температурою вище 10С - 167 днів, середньорічна температура повітря 7,8С, річна сума опадів становить 545 мм, а кількість їх протягом вегетаційного періоду 338 мм.

Грунт дослідної ділянки Мліївського інституту садівництва - чорнозем типовий малогумусний легкосуглинковий на лесі, який цілком придатний для вирощування ягідних насаджень. Грунтові води залягають на глибині 5 м від поверхні грунту. Глибина гумусового горизонту досягає в окремих випадках до 40 і 60 см. Вміст гумусу 2,81-3,96 %.

Об'єктами дослідження були районовані та нові перспективні сорти суниці ананасної. Польовий дослід по сортовивченню суниці ананасної було закладено на дослідних ділянках Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка та Уманської державної аграрної академії, згідно до програмно-методичних вказівок по сортовивченню плодових, ягідних і горіхоплідних культур. Польовий дослід та лабораторні дослідження проводили протягом 2000-2002 років: у 2000 році у Мліївському інституті садівництва ім. Л.П.Симиренка та у 2001-2002 роках в Уманській державній аграрній академії. Закладання досліду проводили рано навесні садивним матеріалом першої репродукції. Встановлюючи міжряддя шириною 90 см з відстанню між рослинами в ряду 15 см. Агротехніка вирощування суниці типова для даної грунтово-кліматичної зони. За контроль приймали сорт Львівська рання.

Календарні строки проходження основних фенофаз, зимостійкість, осіннє забарвлення листків, стійкість до найбільш поширених у даній зоні шкідників і хвороб вивчали за загальноприйнятою „Програмою і методикою сортовивчення плодових, ягідних і горіхоплідних культур” (1973). Початок цвітіння відмічали за першими квітками, що розпустилися, кінець цвітіння визначали датою, коли на ділянці відцвіли останні квіти. Початок достигання - при достиганні перших ягід. Кінець достигання відмічали датою останнього збору ягід.

Анатомо-морфологічні зміни в конусах наростання суниці вивчали згідно з методикою М.Н.Прозіної (1960) на живому та фіксованому матеріалі шляхом виготовлення тимчасових препаратів. Для цього з травня по серпень, через кожні два тижні, а в період від диференціації генеративних бруньок - через кожен тиждень відбирали зразки термінальних і бічних конусів наростання ріжків та вусиків, з яких виготовляли тимчасові препарати за допомогою термоохолоджуючого столика ТОС-2 та мікротому. Зрізи вміщували в гліцерин, після чого фарбували розчином Люголя й переглядали під мікроскопом Р1У-42. При мікроскопічних спостереженнях необхідні розміри встановлювали за допомогою окулярних та об'єктивних мікрометрів.

Баланс фітомаси визначали у рослин двохрічного віку за настання осіннього періоду, а вивчення осіннього забарвлення листків протягом всього осіннього періоду, визначення площі листкової поверхні; визначення хлорофілу (за Годнєвим); зимостійкість та стійкість до шкідників та хвороб.

Урожайність суниці визначали за структурною формулою врожайності:

Угосп= АхВхС, де

Угосп - урожай з одиниці площі, г/м2;

А - маса ягоди в середньому зі всіх зборів, г;

В - середня кількість ягід на 1 квітконосі, шт;

С - кількість квітконосів, шт/п.м полоси насаджень.

За датами початку і кінця збирання врожаю по кожній рослині визначали період збирання, на основі чого робили висновок про дружність достигання.

Вивчення технологічних властивостей суниці ананасної: маса ягід; придатність до короткочасного зберігання; щільність м'якуша (О.В.Мельник, В.М.Найченко, 1987); Виробничі витрати на 1 га плодоносної суниці вираховували, користуючись технологічною картою культури. Собівартість 1 ц плодів визначали розрахунковим способом, приймаючи, що розмір виробничих витрат по догляду за різними формами однієї плодової культури є однаковим, а різницю в розмірі витрат при вирощуванні кожного окремого сорту зумовлює рівень їх врожайності.

Заготівлю ягід суниці для проведення технологічних досліджень здійснювали у відповідні строки з дотриманням загальноприйнятих рекомендацій. Збирання ягід суниці проводили в споживчій стадії стиглості, відбираючи доброякісну продукцію за ГОСТ 6828-89.

Досліди із зберіганням ягід виконували в експериментальному холодильнику

кафедри технології зберігання та переробки продукції рослинництва Уманської державної аграрної академії. Тривалість зберігання складала від 10 до 30 діб. Товарний аналіз ягід суниці після закінчення зберігання виконували за ГОСТ 6828-89. Облік природних втрат маси за час зберігання виконували загальноприйнятим методом зважування фіксованих проб.

Обробка об'єктів досліджень перед зберіганням включала в себе відбір ягід 1 товарного сорту за ГОСТ 6828-89, рендомізоване формування облікових одиниць, їх зважування, етикетування та розміщення за відповідними варіантами. Основними досліджуваними факторами були: лежкоздатність сортів, температура, спосіб пакування та рівень парціального тиску.

В лабораторних умовах проводили хімічні аналізи плодів, гістологічні дослідження; фізико-механічні дослідження з визначення характеристик щільності плоду, дегустацію свіжих ягід та ягід після зберігання.

Хімічний склад плодів визначали: вміст сухих розчинних речовин - рефрактометром РПЛ-3М (ГОСТ 28562-90), вміст цукрів - фериціанідним методом, кислотність титруванням лугом (ГОСТ 25555.0-82 ), вміст аскорбінової кислоти - йодометричним методом (за Б.П.Плєшковим), вміст оцтового альдегіду - йодометричним методом (за Широковим Є.П.), та вміст етилового спирту біхроматно-йодометричним методом (ГОСТ 8756.5-70). Дегустацію свіжих плодів у стадії споживчої стиглості та плодів після зберігання проводили закритим способом. Статистичні методи, що використовувалися: дисперсійний аналіз, кореляція. Дисперсійний аналіз проводили за Доспеховим Б.А. (1988). Економічну оцінку сортів суниці ананасної проводили за методикою, розробленою в Інституті садівництва УААН.

БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА СОРТІВ СУНИЦІ АНАНАСНОЇ

Фенологічні фази розвитку. Вивчення строків проходження основних фенофаз суниці за роки досліджень показало, що настання фенофаз практично не залежало від скоростиглості сорту, тому поділ сортів за термінами достигання в зоні є досить умовним.

Зимостійкість. У 2000 та в 2002 році ознак підмерзання ріжків та листків практично не виявлено. Після перезимівлі 2001 року зафіксовано незначне підмерзання ріжків у сортів Зеніт і Амулет (1 бал), а в сортів Львівська рання, Зеніт, Ред Гонтлет, Амулет виявлено підмерзання листків на 1 бал.

У перший рік проведення досліджень, весною 2000 року, склалися несприятливі погодні умови для нормального протікання фенофази цвітіння всіх досліджуваних сортів суниці. Заморозки на поверхні ґрунту до -4 С внесли значні корективи в процес цвітіння суниці.

Стійкість до шкідників та хвороб. Встановлено, що сорти суниці Амулет і Теніра виявилися стійкими до борошнистої роси. У 2000 та в 2001 році ознак ураження у цих сортів не виявлено. Слабко уражувалися цією хворобою протягом періоду досліджень сорти Ред Гонтлет, Львівська рання (в 2000 році ступінь ураження 0,3-0,4 бала). Відносно стійкими до борошнистої роси за роки досліджень виявилися сорти Холідей, Зеніт. У 2001 році усі досліджувані сорти зовсім не уражувалися білою плямистістю. Відносно стійкими за період досліджень були рослини сортів Зеніт, Холідей та Амулет (ступінь ураження 1 бал). Слабко уражувалися цим захворюванням сорти Теніра, Ред Гонтлет (у 2000 році ступінь ураження 2 бала). У рослин сортів Львівська рання в 2002 році відмічено середнє ураження білою плямистістю (3 бала). Найбільшого ураження сірою гниллю у 2000 році зазнали сорти суниці Львівська рання, Холідей та Ред Гонтлет (10%), а зовсім не уражувалися сорти Теніра, Амулет. Слід відмітити, що протягом 2001 та 2002 років спостерігалося поодинокі ураження плодів сірою гниллю. Протягом 2000 року відмічено незначне пошкодження суничним прозорим кліщем у сорту Львівська рання (1 бал), а в сорту Зеніт на 0,5 бала. У 2001 та 2002 роках ознак пошкодження шкідниками усіх досліджуваних сортів суниці ананасної не виявлено.

Формування потенційної продуктивності. В результаті наших досліджень з'ясовано особливості анатомічної будови верхівок пагонів суниць шести сортів і вивчено характер тих змін, що відбуваються у конусах наростання в зв'язку з утворенням листкових зачатків, а також з переходом їх до генеративного стану протягом вегетації. Встановлено прямий сильний кореляційний зв'язок (r=0,76+/-0,16) між розмірами конусу наростання ріжків дворічної рослини та шириною основи зав'язі.

Початок утворення генеративних органів суниці залежав від погодних умов серпня-вересня місяців. Не встановлено чіткої залежності проходження органогенезу генеративних органів суниці від градації вивчених сортів за строками достигання.

Наростання площі листкової пластинки. Найбільший приріст листкової поверхні від моменту відростання листків, показали на початок фази достигання ягід сорти Холідей, Зеніт, Теніра та Амулет. Тут прирости склали по 92,1, 90,2, 88,1, 88,8%, відповідно. Дещо вищий відсоток приросту листкової поверхні дав сорт Львівська рання - 87,7%, а найнижчий цей показник у сорту Ред Гонтлет - 87%. Статистична обробка отриманих даних показала, що суттєвий вплив (98%) на динаміку наростання площі листкової пластинки здійснила фаза росту рослин суниці.

Якісна зміна генеративних органів протягом достигання. Найбільш дружним достиганням характеризувалися ягоди сортів Холідей та Теніра. Останній масовий збір у них відбувся 19 червня. Продовжили термін достигання рослини сортів Зеніт, Ред Гонтлет та Амулет до 23 червня. Таким чином, кількість генеративних органів та дружність достигання ягід суниці є сортовою особливістю.

Розміри кореневої системи та структура фітомаси рослин суниці. Розкопування кореневої системи двохрічних рослин суниці показали, що корені розташовані в основному в орному шарі ґрунту. Співвідношення площі листкової поверхні і розмірів кореневої системи залежать від сортового складу насаджень. Найбільшу кореневу систему утворили рослини сорту Теніра. Найменше коренів по довжині і по масі припадає на одиницю площі листкової поверхні у сорту Зеніт, а найвищий цей показник у сорту Амулет, при цьому встановлено прямий середній кореляційний зв'язок між довжиною та масою коренів (r=0,58±0,31).

Аналіз структури фітомаси показав, що більша частина фітомаси закріплена в надземній частині, яка складає 23,9-36,43 г сухої речовини в залежності від сорту. Це становить 69,7-77,3% від загальної фітомаси. В цілому структура фітомаси залежала від сорту. Так, найбільшу масу надземної частини протягом 2 років вегетації накопичив сорт Ред Гонтлет - 36,43 г, а найменшу масу містили рослини сорту Зеніт - 23,9 г, тоді як найбільша маса коренів виявилася у рослин сорту Теніра (13,5г), а найменша - у сорту Холідей-9,2г.

Найбільші розбіжності в структурі фітомаси сортів суниці спостерігалися в питомій масі ріжків та коренів. Найвищий відсоток ріжків відмічено у сорту Ред Гонтлет - 39,95%, в той же час у нього найменший відсоток коренів - 22,7%. У сорту Зеніт та Теніра зафіксований найбільший відсоток коренів - 30,3 і 31,9%, тоді як ріжків у цих сортів найменше - 29 та 29,5% відповідно.

Листковий апарат у всіх досліджуваних сортів знаходиться на рівні 40% від загальної структури фітомаси. З них найбільший відсоток у структурі фітомаси мають сорти Холідей (40%), Зеніт (40,2%), Теніра (38,8%) та Амулет (42,8%). У сорту Львівська рання маса ріжків складає 34%, від загальної маси рослини, а маса листків знаходиться на найнижчому рівні серед усіх досліджуваних сортів і складає 31%.

Осіння зміна забарвлення листків. Найвищі бали зміни забарвлення листків отримано під кінець вегетації рослин. Майже всі досліджувані сорти суниці практично повністю змінили забарвлення листків. Вони отримали найвищий бал - 5, тобто відбулася зміна забарвлення більше, як у 70 відсотків листків. У сорту Холідей забарвлення листків змінилося на 4 бала. Відмічено також за осінній період перехід забарвлення листків суниці від зеленого до фіолетового та червоно-фіолетового, а до кінця осіннього періоду до оранжево-червоного та жовтого. Аналіз вмісту пігментів показав, що в залежності від досліджуваного сорту та особливо терміну вегетації, змінюється кількість хлорофілу та сума каротиноїдів. Дисперсійний аналіз виявив, що на забарвлення листків восени у великій мірі впливає кількість хлорофілу (56%), дещо в меншій мірі дата визначення (25%), а сортові особливості виражені менше (5%). Вагомий (44%) вплив також має кількість каротиноїдів, а значно менший - сорт (1%).

Якісна, товарна оцінка та врожайність ягід суниці. Щільність м'якуша (табл. 1) досліджуваних сортів суниці знижувалася протягом достигання. Високим показником щільності на початку достигання відзначалися сорти суниці: Львівська рання (3,3 г/мм2), Зеніт (3,3 г/мм2), Ред Гонтлет (3,7 г/мм2), а найменшим показником щільності характеризувався сорт Холідей (1,3). Слід відмітити, що щільність м'якуша ягід сортів Львівська рання та Ред Гонтлет різко знижується з початком достигання. Найнижчим показником щільності м'якуша характеризувався сорт Амулет. За споживчого ступеня стиглості (червоне забарвлення) найбільш високу щільність м'якуша мали ягоди сорту Зеніт - 1,15 г/мм2 та Теніра - 1,05 г/мм2, а найменший цей показник був у ягід сорту Львівська рання - 0,71 г/мм2. Статистичний обробіток даних показав, що на щільність м'якуша у більшій мірі впливає ступінь стиглості суниці (76 %), ніж сортові особливості (7 %).

Таблиця 1

Щільність м'якуша сортів суниці ананасної, в залежності від забарвлення ягід, г/мм2

Отримані дані (табл. 2) показують, що найвищий відсоток першого товарного сорту зафіксований у сорту Теніра, а найнижчий - у сорту Холідей. Це пов'язано з невеликим розміром ягід.

В середньому за роки досліджень склалися сприятливі умови для плодоношення суниці. Найбільш урожайними за роки досліджень (табл. 3) виявилися сорти Теніра і Зеніт, а найменш урожайними - сорти Ред Гонтлет і Львівська рання. Дисперсійний аналіз показав, що велику силу впливу на врожайність має рік плодоношення (69 %), а сортові особливості виражені менше (10%).

Таблиця 2

Товарна оцінка сортів суниці (середнє за 2000-2002 рр.), %

Таблиця 3

Урожайність суниці, 2000 р. (Мліїв), 2001-2002 рр. (Умань), т/га

ЗМІНА ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПЛОДІВ СУНИЦІ В ПРОЦЕСІ ДОСТИГАННЯ Й ПРИДАТНІСТЬ СОРТІВ ДЛЯ КОРОТКОЧАСНОГО ЗБЕРІГАННЯ

Хімічний склад ягід. Більшу кількість сухих розчинних речовин накопичували ягоди у 2000 році (табл. 4). Найбільшу їх кількість зафіксовано у сорту Амулет - 12,6%, дещо менше у сорту Холідей - 10,1%, а найменша їх кількість виявилася в ягід сорту Зеніт - 8,3%. Сорти Ред Гонтлет та Львівська рання більше сухих розчинних речовин накопичили в 2001 році - 10,8 та 10,2% відповідно. У 2002 році відбулося незначне підвищення вмісту сухих розчинних речовин по сортам Холідей, Зеніт, Теніра, Амулет на 10-11% у порівнянні з 2001 роком, а по сортам Львівська рання та Ред Гонтлет - зниження.

Вміст аскорбінової кислоти коливався по роках та залежав також від сорту. Найбільшу кількість аскорбінової кислоти за роки досліджень накопичили ягоди сортів Холідей (70,4-83 мг/100 г) та Теніра (58,4-71 мг/100 г). Найменша його кількість виявилася в ягід сорту Львівська рання - 48,4-66 мг/100 г. Найменша кількість аскорбінової кислоти виявилась у 2002 році (57,2-70,4) в зв'язку жарким літом, що підтверджується літературними даними. У цьому році кількість опадів за травень становила 13 мм, що на 43 мм менше за середньобагаторічні дані, а в червні їх випало 170,1мм, що на 85,9 мм більше відповідно. Проте досліджувані сорти неоднаково реагували на погодні умови. Найбільша кількість аскорбінової кислоти за сортами Львівська рання, Холідей, Зеніт та Теніра спостерігалася у 2000 році, а в сортів Ред Гонтлет та Амулет - у 2001 році.

Таблиця 4

Вміст деяких компонентів хімічного складу ягід суниці у фазі споживчої стиглості

Найбільша кількість органічних кислот накопичилася у ягодах суниці усіх сортів у 2001 році - від 0,92 до 1,2%, коли середньомісячна температура за травень становила 13,70С, що на 0,70 менше за середньо багаторічні дані, а за червень 16,90С, що на 10 менше за середньо багаторічні дані. Найменша кислотність відмічена в сортів Теніра в 2000, а Холідей у 2002 році. Більше 1% кислот виявилося в ягодах

сортів Холідей (1,04% ), Теніра (1,04%), Зеніт (1,2%) у 2001 році. Статистичний обробіток даних показав, що на кількість сухих розчинних речовин та кислотність більшу силу впливу мали погодні умови вегетації (48-52%), а сортові особливості виражені менше (7-9%). У той же час, на противагу їм, на кількість аскорбінової кислоти впливали особливості сорту (45%), а вплив погодних умов був незначним (16%).

Динаміка компонентів хімічного складу в процесі достигання. Протягом усіх періодів розвитку ягід відбувалося накопичення сухих розчинних речовин за всіма сортами, що досліджували. Також можна встановити загальний тип накопичення цукрів для цієї культури, а саме: їх кількість зростає протягом періоду достигання ягід. Зокрема підвищується вміст загального та інвертного цукру, в той час як вміст сахарози, відмічений у невеликій кількості в більш ранній період розвитку, зменшується в більш пізній період (наприклад у сорту Зеніт з 1,03% до 0,05%). Така закономірність не спостерігається в сортів Холідей та Амулет. У них вміст сахарози дещо підвищується з 0,95 та 0,14% до 2,06 та 0,31% відповідно. При досягненні споживчої стадії стиглості ягід вміст сахарози знову підвищується в сортів Львівська рання, Зеніт, Теніра, а в сортів Амулет і Холідей відмічено тільки сліди цього дисахариду. У сорту Ред Гонтлет спостерігається зниження вмісту сахарози протягом всього періоду достигання. В той же час загальна кислотність знижується у всіх досліджуваних сортів.

Кількість аскорбінової кислоти поступово зростає на кожному етапі достигання. На основі проведених досліджень встановлено тісний взаємозв'язок між кількістю аскорбінової кислоти, кислотністю та цукрами досліджуваних сортів. Між концентрацією аскорбінової кислоти та кислотністю спостерігається обернений сильний зв'язок (r=-0,85±0,13). Із зменшенням кислотності під час достигання ягід збільшується кількість аскорбінової кислоти. А між кількістю цукрів та аскорбінової кислоти спостерігається прямий сильний зв'язок (r=0,87±0,12). Аналізуючи вміст досліджуваних речовин в ягодах усіх сортів на кінцевому етапі достигання можна відмітити різний ступінь їх накопичення. Вміст сухих розчинних речовин коливається від 8,14% у сорту Львівська рання до 9,94% у ягодах сорту Амулет; загальна цукристість - від 4,4% до 7,3%. Дослідження ягід суниці під час росту і достигання показало, що в червоних ягодах міститься в 1,2-1,4 рази більше аскорбінової кислоти, ніж в зелених. Найбільшу кількість аскорбінової кислоти накопичували ягоди сорту Холідей - 70,4 мг на 100 г, а найменше 57мг/100г - Зеніт. Загальна кислотність визначена в межах від 0,59% до 0,83%.

Коли суниця перестигає на материнській рослині (колір ягід змінюється на темно-червоний), продовжують накопичуватися сухі розчинні речовини від значення 12,76% у ягід сорту Ред Гонтлет до 13,77% у сорту Теніра. Також відбувається підвищення вмісту цукрів, вітаміну С та значне підвищення вмісту сахарози і особливо, зростає рівень загальної кислотності. Очевидно, ці процеси відбуваються за рахунок зниження тургору в клітинах та додаткового утворення інших органічних кислот. Важливе значення для загального смаку ягід суниці має цукрово-кислотний показник. Протягом достигання його значення підвищується за рахунок зниження вмісту кислот та підвищення вмісту цукрів, а в стадії перестигання знижується за рахунок значного утворення кислот.

Протягом достигання вміст оцтового альдегіду або не виявлявся зовсім, або ж відмічена невелика його кількість. Проте в стадії перестигання вміст оцтового альдегіду значно підвищився. Найбільшого його значення досягли ягоди сорту Амулет (2,77 мг/100г), а найменшого-сорту Львівська рання (1,76 мг/100г). Очевидно, причиною є послаблення окислювальних процесів і поступове зниження газообміну та декарбоксилювання яблучної кислоти. Статистична обробка отриманих даних показала, що на накопичення компонентів хімічного складу великий вплив (68-96 %) має фаза достигання суниці.

Визначення критеріїв оптимального строку збирання ягід. Встановлення оптимального ступеня споживчої стиглості ягід за числом днів від цвітіння (період формування врожаю) може мати лише орієнтовний характер, оскільки воно сильно залежить від факторів зовнішнього середовища. Особливо на це впливає неодночасність достигання ягід на квітконосах.

Вміст сухих розчинних речовин як показник визначення строку збирання ягід може мати значення лише в комплексі з щільністю м'якуша, оскільки це пов'язано з тургором клітин і фазою стиглості. Між сухими речовинами та щільністю м'якуша спостерігається прямий середній кореляційний зв'язок (r=0,57±0,2), тобто з підвищенням вмісту сухих розчинних речовин підвищується щільність м'якуша. Також до критеріїв оцінки суниці можна віднести органолептичну оцінку зовнішнього вигляду та смаку.

Вирішальне значення при визначенні строку збирання ягід суниці має забарвлення ягід. У великій мірі також на це впливає визначення цукрово - кислотного показника. Проте дегустаційна оцінка не завжди залежить від цього. Нами відмічено обернений середній зв'язок між цукрово-кислотним показником та дегустаційною оцінкою ягід суниці (r=-0,57±0,2), а між сухими речовинами та цукрово-кислотним показником встановлено обернений сильний зв'язок

(r=-0,77±0,16). Під час перестигання ягід суниці різко збільшується кількість оцтового альдегіду. Згідно з нашими дослідженнями, в темно-червоних плодах суниці його кількість зросла в середньому в 1,2-2,2 рази в порівнянні з червоними плодами. Таким чином, для визначення оптимального строку збирання ягід можна використати розроблений комплекс показників (табл.5).

Придатність сортів суниці для короткочасного зберігання. Встановлено, що короткочасне зберігання ягід суниці можливе тільки за низької температури повітря, що створюється штучно з використанням холоду. Дослід 2002 року показав значні переваги зберігання ягід всіх досліджуваних сортів за температури 00С в порівнянні з температурою +20С за всіма варіантам (табл. 6) У 2002 році ягоди в контролі зберігали 9 діб, у плівковій упаковці 20 діб, у вакуумній упаковці з парціальним тиском 90 кПа 23 доби, а з парціальним тиском 80 кПа - 26 діб.

Таблиця 5

Критерії оцінки оптимального строку збирання ягід суниці

З даних табл. 6 видно, що зберігання за температури 00С дало кращі результати. Втрати маси у контролі були меншими в порівнянні зі зберіганням за температури +20С на 10-25% залежно від сорту. Втрати маси в плівковій упаковці в 2002 році були меншими на 25-56%, у порівнянні зі зберіганням за температури +20С. При зберіганні у вакуумній упаковці втрат маси практично не відмічено.

Найвищий вихід 1-го товарного сорту дали ягоди сортів Зеніт, Теніра та Холідей, а найнижчим цей показник виявився в ягід сорту Львівська рання. Характерною особливістю для ягід сорту Зеніт є краща лежкість (менші втрати маси та вищий вихід 1-го товарного сорту), за температури +20С, в порівнянні з температурою 00С.

У 2002 році вихід продукції 1-го товарного сорту склав у сорту Львівська рання - 35,9% за температури 00 С, та 43% за температури +20С, при зберіганні в плівковій упаковці, за повної відсутності 1-го товарного сорту при зберіганні у вакуумній упаковці. У сорту Зеніт за температури 00 С 73-83,8%, а за +20С - 55,6-83% в залежності від варіанту. У ягід сорту Теніра вихід 1-го товарного сорту

склав 71,5-83,6% та 66,7-74% відповідно. По сорту Ред Гонтлет вихід 1-го товарного сорту за зберігання при температурі 00С склав 52,3-73,5% в залежності від варіанту, а при зберіганні за температури +20С - 48,4-67,7%. У сорту Амулет при зберіганні за 00С цей показник становив 68,7-82,4, а за +20С - 59,6-76,5%.

Таблиця 6

Результати зберігання ягід суниці, 2002 р.

Примітки:

1. в/м - втрати маси;

2. 1 с - перший товарний сорт.

Решта продукції являє собою 2-й товарний сорт, технічний брак та абсолютний відхід. Статистичний обробіток даних показав, що найбільшу силу впливу (42%) на лежкість ягід суниці мали сортові особливості, дещо меншу (23%) - спосіб зберігання. Температурний фактор суттєво не вплинув на лежкість ягід суниці (3%).

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА СОРТІВ СУНИЦІ АНАНАСНОЇ

В економічному відношенні суниця серед ягідних культур - найбільш вигідна. В ринкових умовах вона конкурентноздатна та високорентабельна. По-перше, вона дуже швидкоплідна. По-друге, ягоди її найраніше достигають. По-третє, попит на них на ринку дуже високий.

Таблиця 7

Економічна ефективність вирощування суниці ананасної, (середнє за 2000-2002 рр.)

Як видно з даних табл. 7, найбільші затрати виявилися при вирощуванні сортів Теніра та Зеніт, де виробничі витрати склали, відповідно, 10416,57 та 9596,63 грн. Досить високий рівень витрат обумовлений високою врожайністю цих сортів. Найменшими вони виявилися в сорту Ред Гонтлет - 9070,50 грн. Разом з тим, найвищий рівень рентабельності отриманий при вирощуванні сортів Зеніт - 112,4% та Теніра - 126%. Дещо нижчий показник у сорту Амулет - 103,9%. Не перевищили показників контролю показники сортів Холідей та Ред Гонтлет. Таким чином, вирощування суниці ананасної є високорентабельним виробництвом, завдяки високому рівню врожайності та отриманим високим прибуткам.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення питання господарсько-біологічної оцінки сортів суниці, що виявляється у виділенні перспективних сортів цієї культури і рекомендації їх для сортовипробування в умовах Правобережного Лісостепу України та визначенні сортів, придатних для короткочасного зберігання.

За господарсько-цінними ознаками, такими як висока продуктивність, стійкість проти хвороб і до шкідників, адаптивність до грунтово-кліматичних умов Лісостепу України, виділено сорти суниці Холідей, Зеніт, Теніра.

Найбільший приріст листкової поверхні мали на початок фази достигання ягід сорти Холідей, Зеніт, Теніра та Амулет.

3. Вивчення строків проходження основних фенофаз суниці за роки досліджень показало, що настання фенофаз практично не залежить від скоростиглості сорту, тому поділ сортів за термінами достигання в зоні Правобережного Лісостепу є досить умовним.

4. Початок утворення генеративних органів суниці залежить від погодних умов серпня-вересня місяців. У результаті досліджень не встановлено чіткої залежності проходження органогенезу генеративних органів суниці від градації вивчених сортів за строкам достигання.

5. Кількість генеративних органів та дружність достигання ягід суниці є сортовою особливістю. Найбільш дружним достиганням характеризувалися ягоди сортів Холідей та Теніра.

6. Більша частина структури фітомаси суниці (69,7-77,3%) закріплена в надземній частині і в цілому залежала від сорту.

7. На забарвлення листків суниці восени суттєво впливає кількість хлорофілу (56%), дещо в меншій мірі період вегетації (25%), несуттєвий вплив сортових особливостей (5%). Також вагомий вплив має кількість каротиноїдів (44%), а незначний - сорт (1%).

8. До критеріїв оцінки оптимального строку збирання ягід слід віднести: число днів від цвітіння до початку достигання ягід, цукрово-кислотний показник, щільність м'якуша, вміст оцтового альдегіду, дегустаційну оцінку зовнішнього вигляду та смаку.

9. При достиганні в період вирощування і послідуючого зберігання ягід встановлено закономірності перетворень взаємопов'язаних основних компонентів хімічного складу. Це дає можливість прогнозувати якість плодів, строки збирання та придатність для короткочасного зберігання.

10. Ягоди суниці в умовах холодильника можуть зберігатися до 29 діб. Кращі результати отримані при зберіганні за температури 00С та парціального тиску 80 кПа. Найбільш придатними для короткочасного зберігання виявилися ягоди сортів Холідей, Зеніт і Теніра.

11. Високими показниками економічної ефективності виробництва ягід відзначаються сорти Зеніт, Теніра, які в середньому забезпечують рівень рентабельності 112,4-126 %.

Результати проведених досліджень дозволяють рекомендувати виробництву наступне:

для створення високопродуктивних насаджень суниці в умовах Правобережного Лісостепу України поряд з районованими використовувати перспективні сорти Теніра, Холідей, Зеніт. Рекомендувати для визначення оптимального строку збирання ягід користуватися такими критеріями, як число днів від цвітіння до початку достигання ягід, цукрово-кислотний показник, щільність м'якуша, вміст оцтового альдегіду, дегустаційну оцінку зовнішнього вигляду та смаку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Заморська І.Л. Фізико-хімічні властивості сортів суниці ананасної при короткотривалому зберіганні / Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії. - Умань, 2001.- Вип.53.- С. 172-174.

2. Заморська І.Л. Динаміка накопичення компонентів біохімічного складу суниці ананасної в умовах Правобережного Лісостепу України / Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії. - Умань, 2002.- Вип.55.- С. 129-133.

3. Заморська І.Л. Економічна ефективність вирощування суниці // Вісник аграрної науки. 2003.- №1.- С. 81.

4. Заморська І.Л. Дегустаційна оцінка та особливості хімічного складу ягід суниці // Вісник Уманської державної аграрної академії. - Умань, 2001.- №1-2.- С. 56-57.

5. Заморська І.Л. Біологічні та технологічні особливості нових сортів суниці ананасної в умовах Правобережного Лісостепу України / Матер. міжвузівської науково-практичної конференції „Десять років незалежності України: шляхами державотворення” - Київ, 2001.- С. 122-124.

6. Заморська І.Л. Біологічні особливості суниці ананасної в умовах Правобережного Лісостепу України // Матер. ІІ Між нар. наук. конф. молодих дослідників „Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”. -К.: Фітосоціоцентр, 2002. - С. 163-164.

АНОТАЦІЇ

Заморська І.Л. Господарсько-біологічні особливості, формування врожаю і продуктивність суниці ананасної в умовах Правобережного Лісостепу України - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. - Уманська державна аграрна академія, Умань, 2003.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення питання господарсько-біологічної оцінки сортів суниці, що виявляється у виділенні перспективних сортів цієї культури. Для створення високопродуктивних насаджень суниці в умовах Правобережного Лісостепу України поряд з районованими рекомендується використовувати перспективні сорти Теніра, Холідей, Зеніт. Для визначення оптимального строку збирання ягід можливо користуватися такими критеріями, як число днів від цвітіння до початку достигання ягід, цукрово-кислотний показник, щільність м'якуша, вміст оцтового альдегіду, дегустаційну оцінку зовнішнього вигляду та смаку. Найбільш придатними для короткочасного зберігання рекомендуються сорти суниці Холідей, Зеніт і Теніра.

Ключові слова: сорт, суниця ананасна, стійкість, органогенез, продуктивність, лежкість.

Заморская И.Л. Хозяйственно-биологические особенности, формирование урожая и продуктивность земляники ананасной в условиях Правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук. Специальность 06.01.07 - плодоводство. - Уманская государственная аграрная академия, Умань, 2003.

Дана комплексная оценка сортов земляники ананасной согласно ряда хозяйственно-биологических свойств, урожайностью с целью разработки рекомендаций для обновления сортимента ягодных культур правобережной части Лесостепи Украины.

Объектами исследований были 6 сортов земляники ананасной различного происхождения. Предметом исследований было изучение роста, формирования продуктивности и урожайности сортов земляники ананасной в условиях Правобережной Лесостепи Украины.

Работа выполнена на основе полевых, лабораторно-полевых и лабораторных исследований с использованием общепринятых агрономических, физиологических, экономических и статистических методов получения и обработки информации.

За хозяйственно-ценными показателями выделены сорта земляники Холидей, Зенит, Тенира.

Начало образования генеративных органов земляники зависит от климатических условий августа- сентября. Не установлено зависимости прохождения органогенеза генеративных органов земляники от градации изученых сортов по срокам созревания.

Количество генеративных органов и дружность созревания ягод - сортовая особенность. Наиболее дружное созревание отмечалось у ягод сортов Холидей и Тенира.

Анализ фитомассы земляники показал, что наибольшая часть фитомассы была закреплена в надземной части, которая составляла 23,9-36,43 г сухого вещества в зависимости от сорта. Это также составляло 69,7-77,3% от общей фитомассы. В целом структура фитомассы зависела от сорта.

На окраску листьев в осенний период в большей степени влияло количество хлорофилла (56%), в меньшей степени сроки определения (25%), а сортовые особенности выражены в меньшей степени(5%). На окраску листьев оказал влияние сорт (1%) и количество каротиноидов (44%).

Плотность ягод земляники ананасной в большей мере зависела от степени зрелости ягод земляники (76 %), чем от особенностей сорта (7 %).

Наиболее урожайными в среднем за годы исследований оказался сорт Тенира, а наименее - сорт Ред Гонтлет.

Количество сухих растворимых веществ и кислотность ягод земляники зависели от погодных условий вегетации (48-52 %), а сорт оказал незначительное влияние (7-9 %). В то же время количество аскорбиновой кислоты зависело от сорта (45 %), а влияние погодных условий было незначительным (16 %).

Для определения оптимальных периодов сбора ягод земляники разработан комплекс показателей, который включает число дней от цветения, сахарокислотный показатель, плотность мякоти ягод, содержание уксусного альдегида, оценка внешнего вида и вкуса ягод.

Наибольшее влияние на лежкость ягод земляники оказали особенности сорта (42 %) и способы хранения (23%). Температурный фактор при выделенных температурных условиях существенного влияния не оказал (3%).

Определена высокая экономическая эффективность возделывания сортов земляники.

Ключевые слова: сорт, земляника ананасная, стойкость, органогенез, продуктивность, лежкость.

Zamorska I.L. Economic - biological peculiarities of yield development and pine-apple strawberry productivity under the conditions of the R...