Обгрунтування хімічної імунізації винограду як прийому захисту від сірої гнилі

Аналіз застосування індукторів стійкості для захисту винограду від сірої гнилі. Вплив індукторів на білковий обмін, синтез фенольних речовин виноградних рослин як чинників стійкості до патогенів: Botrytіs cinerea, індуктори стійкості, хімічна імунізація.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 06.07.2014
Размер файла 60,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 634.8.047:632.4/.938 (047)

ОБГРУНТУВАННЯ ХІМІЧНОЇ ІМУНІЗАЦІЇ ВИНОГРАДУ

ЯК ПРИЙОМУ ЗАХИСТУ ВІД СІРОЇ ГНИЛІ

06.01.11 - фітопатологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Галкіна Євгенія Спиридонівна

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті винограду і вина “Магарач" УААН

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Якушина Надія Альфонсівна, Інститут винограду і вина "Магарач" УААН, завідуюча відділом захисту рослин

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Тимченко Віктор Йосипович, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, головний науковий співробітник відділу захисту рослин

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Сергієнко Валентина Григорівна, Інститут захисту рослин УААН, старший науковий співробітник відділу державних випробувань та технологій застосування пестицидів

Провідна організація -

Уманська державна аграрна академія Міністерства аграрної політики України, кафедра захисту рослин, м. Умань.

Захист відбудеться “28" лютого 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041 Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, 3-й корпус, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, 4-й корпус, к. 41.

Автореферат розісланий “24" січня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сіра гниль винограду (збудник Botrytіs cinerea Pers.) за шкідливістю займає особливе місце серед захворювань виноградних рослин. Даний патоген завдає відчутної шкоди у всіх виноградарських зонах. В Україні в звичайні роки інтенсивність розвитку сірої гнилі варіює від 5 до 25% залежно від сорту винограду та умов його вирощування, а в роки епіфітотій досягає 60-100%.

До цього часу основним методом боротьби з шкідливими організмами на виноградниках, які щорічно ушкоджують значну частину врожаю, є застосування хімічних засобів, багато з яких при підвищенні граничних норм їх використання на одиницю площі негативно впливають на біосферу взагалі та людину зокрема.

В останні роки активно вивчається застосування в захисті рослин від грибних інфекцій різних індукторів захисних реакцій: фунгіцидів системної дії, імуностимуляторів, індукторів біогенної природи. Ці речовини можуть впливати як на метаболізм гриба, так і змінювати обмін речовин рослин, направляючи його на посилення захисних реакцій. Індукування стійкості хімічними речовинами, які регулюють протікання захисних реакцій, має безперечні перспективи і є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконувалася протягом 1997-2000 рр. у відділі захисту рослин Інституту винограду і вина “Магарач" УААН за темою “Розробити теоретичні основи використання і встановити механізми дії індукторів стійкості винограду щодо хвороб і біопрепаратів, створених на основі штамів і метаболітів мікроорганізмів'' (Номер державної реєстрації - UA01003465P).

Мета і задачі досліджень. Мета роботи полягала в тому, щоб вивчити можливості застосування індукторів стійкості для захисту винограду від сірої гнилі, впливу індукторів на білковий обмін, синтез фенольних речовин виноградних рослин як чинників стійкості до патогенів.

Для розв'язання даної проблеми ставилися наступні задачі: 1) виявити індуктори стійкості для захисту винограду від сірої гнилі, 2) встановити оптимальні концентрації, їх терміни захисної дії, кратність обробок; визначити біологічну ефективність захисту винограду від сірої гнилі за допомогою індукторів стійкості; 3) встановити вплив розробленого засобу захисту на генеративний і вегетативний розвиток винограду; 4) провести визначення вмісту білків і фенолів у листях винограду при застосуванні індукторів стійкості.

Об'єкт досліджень. Збудник сірої гнилі винограду Botrytіs cinerea, індуктори стійкості, хімічна імунізація як засіб захисту, фізіолого-біохімічні передумови стійкості винограду.

Предмет досліджень. Особливості розвитку сірої гнилі винограду, її шкідливість, обґрунтування технології застосування індукторів стійкості, вміст білків і фенолів у листках винограду.

Методи досліджень. Польові та лабораторні дослідження індукторів стійкості винограду до сірої гнилі; вимірювально-ваговий для визначення біометричних показників продуктивності рослин; електрофотометричний - для визначення вмісту білкових та фенольних речовин листків винограду; математично-статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів; розрахунково-порівняльний - для оцінки економічної ефективності розробленого способу захисту.

Наукова новизна. Розроблений новий спосіб захисту винограду від сірої гнилі при застосуванні індукторів стійкості, у якому замість чотирьох обприскувань виноградника фунгіцидами протягом вегетаційного періоду проводиться три обприскування індукторами стійкості. Доведено, що як індуктори стійкості винограду до сірої гнилі можна використовувати регулятори росту рослин, комплексонати металів і деякі фунгіциди. Причому останні в нормі в 8 - 10 раз менше, ніж при застосуванні їх як фунгіцидів. Як індуктори стійкості винограду до сірої гнилі рекомендовано застосовувати наступні сполуки: регулятори росту полістимулін А-6 в концентрації 0,01%; комплексонати металів: міді в концентрації 0,01 - 0,03%; фунгіцид мікал в концентрації 0,03%; фунгіцид алфіт ЄФ в концентрації 0,05%. Новий засіб захисту винограду від сірої гнилі включає три обприскування одним із запропонованих нами індукторів стійкості: перше - у другій декаді травня (до цвітіння винограду), друге - з інтервалом у 40 днів, третє - через 25 днів від попереднього. При цьому біологічна ефективність становить 90 - 95%. Встановлено, що застосування індукторів стійкості в захисті винограду від сірої гнилі поліпшує ріст і розвиток виноградної рослини. Це виражається в збільшенні чистої продуктивності фотосинтезу листя, загальній площі листкової поверхні виноградного куща, в кращому визріванні лоз. Експериментально показано, що ефективний захист від сірої гнилі сприяє кращому росту і розвитку виноградних рослин, що дозволяє отримувати високий урожай найвищої якості для приготування більш якісних вин.

Показано, що при застосуванні індукторів стійкості у виноградній рослині змінюється обмін білкових і фенольних сполук в напрямі, властивому стійким сортам, тобто вміст білкових і фенольних речовин збільшується. Встановлено, що механізм захисної дії регуляторів росту рослин полістимуліна А-6 пов'язаний із зміною білкового обміну, комплексоната міді - із змінами анаболізму фенольних речовин рослини, мікала - із змінами в білковому та фенольному обміні виноградних рослин.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблений спосіб захисту винограду від сірої гнилі на основі застосування хімічної імунізації дозволяє знизити пестицидне навантаження на навколишнє середовище; метод пройшов виробничі випробування і впроваджений на виноградниках ВАТ АПФ ''Таврія'' Херсонської області в 1999-2000 рр. При застосуванні мікала і алфіта ЄФ, як індукторів стійкості, порівняно з їх застосуванням як фунгіцидів економічна ефективність складає відповідно 898,88 і 336 грн./га в рік. На обробленій площі 2650 га виноградників економія пестицидів становила 395525 гривень. Розроблені методичні вказівки “Вдосконалення захисту винограду від хвороб на основі індукторів стійкості” (в співавторстві з Якушиной Н.А., Странішевськой О.П. та ін.).

Особистий внесок здобувача полягає в плануванні досліджень, проведенні дослідів, аналізі отриманих результатів, математичній обробці даних і підготовці матеріалів до друку.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися і обговорювалися на VIII міжнародній конференції молодих вчених садоводів (Ялта, 2000), на I-й Республіканській конференції молодих вчених Криму (Сімферополь, 2000), на II Міжнародній науково-практичній конференції '' Якість, безпека і екологія харчових продуктів і виробничий процес в агроіндустрії” (Ялта, 2001).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 статей.

Структура та обсяг роботи. Робота викладена на 148 сторінках машинописного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, опису методів дослідженнь і умов їх проведення, результатів досліджень, висновків та рекомендацій виробництву. Містить 15 рисунків і 19 таблиць. Список використаних джерел включає 215 найменувань, в т.ч. 58 іноземних авторів. Додаток містить 12 сторінок, 10 таблиць, акт виробничого впровадження і методичні рекомендації '' Вдосконалення захисту винограду від хвороби на основі індукторів стійкості”.

виноград сіра гниль імунізація
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Аналітичний огляд наукової літератури присвячений питанням вивчення особливостей біології і шкідливості Botrytis cinerea Pers. на винограді та відомих засобів боротьби, що широко використовуються проти сірої гнилі. Детально розглядається також новий метод захисту - застосування індукованого імунітету. У зв'язку з цим описується природа імунітету, його фізіолого-біохімічні чинники у рослин щодо різних патогенів і конкретно до сірої гнилі. Проведений аналіз свідчить про те, що для захисту винограду від сірої гнилі та інтенсифікації фізіолого-біохімічних процесів виноградних рослин можливе застосування індукторів стійкості різної природи.

УМОВИ, ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводилися в умовах двох грунтово-кліматичних зон Криму: на Південному березі (ДВБ ''Магарач'', м. Ялта смт. Відрадне) в 1997-2000 рр. і в західній передгірсько-приморській зоні (ПДГ ''Магарач'', с. Віліно Бахчисарайського р-ну) в 1998 році і в Бугсько-Дніпровському районі України (виноградники ВАТ агрофірми ''Таврія'') в 1999-2000 рр.

На Південному березі Криму досліди були проведені на ампелографічній колекції “Магарач”, в ПДГ - на промислових насадженнях сорту Аліготе, в ВАТ агрофірма ''Таврія'' - на промислових насадженнях сорту Ркацителі.

Основними об'єктами експериментальних досліджень були виноградні рослини - здорові та хворі, різні сорти винограду, індуктори стійкості до мілдью та оїдіуму: Со-НТФ, Сu-ОЕДФ, Fe-ОЕДФ, полістимулін А-6, мікал, алфіт ЄФ (виробництва ВАТ "Каустик").

Відбір індукторів стійкості до сірої гнилі здійснювали в умовах лабораторно-польового досліду.

Польові випробування індукторів стійкості виконували згідно з “Методичними вказівками з державних випробувань фунгіцидів, антибіотиків і протруйників насіння сільськогосподарських культур” (Москва, 1985). Ураженість виноградних рослин патогеном у лабораторно-польовому досліді визначали на трьох модельних кущах; повторність трикратна; в польовому досліді - на 20 модельних кущах однієї повторності; повторність трикратна.

Ураженість хворобою виноградних рослин визначали відповідно до “Методичних рекомендацій по зниженню пестицидного навантаження при захисті виноградників від шкідників і хвороб” (Ялта, 1996). Схема досліду включала препарати, що випробовуються, еталон (фунгіцид проти сірої гнилі) і необроблений контроль.

Агробіологічні обліки, обліки маси урожаю і його кондицій, ступені визрівання лози проводили згідно з “Агротехнічними дослідженнями зі створення інтенсивних виноградних насаджень” (Новочеркаськ, 1978).

Продуктивність роботи листя винограду - чисту продуктивність фотосинтезу, приріст листкової поверхні оцінювали згідно з “Методичними вказівками з обліку і контролю найважливіших показників фотосинтетичної дії винограду в насадженнях для її оптимізації” (Баку, 1982).

Суму фенолів у листках визначали модифікованим колориметричним методом за Фоліним-Чокальтеу (Єрмакову, 1972).

Загальний вміст білків визначали за Бредфордом (Kley, 1977, Robinson, 1977; Bradford, 1983).

Математичну обробку експериментальних даних здійснювали за загальноприйнятими методиками з використанням дисперсійного аналізу (Доспєхов, 1972) із застосуванням пакетів статистичної програми Statistica V 5.5 та пакету аналізу даних електронної таблиці Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Відбір індукторів стійкості для захисту винограду від сірої гнилі. Лабораторне вивчення опосередкованої дії індукторів стійкості на сіру гниль дозволило відібрати індуктори стійкості і встановити їх оптимальні концентрації: комплексонати кобальту (0,1%), міді (0,01, 0,03%), полістимулін А-6 (0,01%), алфіт ЄФ (0,05%) і мікал (0,03%), а також приблизний термін захисної дії (25-40 днів).

Розробку основних елементів технології застосування індукторів захисту від сірої гнилі проводили в польових умовах у 1997 і 1998 рр., які різко відрізнялися за погодними умовами і розвитком захворювання. 1997 рік характеризувався більш прохолодним і вологим літом - порівняно з середньо- багаторічними даними, а 1998-й - більш теплим і посушливим літом. Велика кількість опадів, що випала в липні, серпні і вересні 1997 р. сприяла сильному розвитку сірої гнилі навіть на Південному березі Криму, а в 1998 р. сіра гниль розвивалась слабо.

Таблиця 1 - Розвиток сірої гнилі винограду на ДВБ “Магарач” (1997-1998 рр.)

Сорт винограду

Кількість уражених грон, %

Розвиток хвороби, %

30.07

18. 08

05.09

30.07

18. 08

05.09

1997 р.

Ранній Магарача

10,0

60,0

*-

2,6

25,1

*-

Ранній Віра

3,6

70,4

*-

0,3

31,7

*-

Рубіновий Магарача

5,0

25,0

50,9

1,8

20,0

36,5

Баян ширей

10,0

25,6

100,0

3,1

21,3

38,1

Гарс Левелю

0

50,2

70,0

0

20,8

38,6

Чауш білий

5,0

40,0

100,0

1,1

23,7

42,4

Мускат білий

3,0

80,0

100,0

1,2

37,1

50,7

Агадаі

5,4

70,8

100,0

1,2

37,1

50,7

Мускат ВІРа

10,0

35,7

85,0

2,7

31,8

52,6

Буланий

3,1

65,5

100,0

0,3

38,0

60,6

1998 р.

Ранній Магарача

5,4

20,0

*-

4,1

20,3

*-

Ранній Віра

15,0

47,2

*-

6,3

10,1

*-

Рубіновий Магарача

10,0

21,3

40,0

3,5

8,6

20,2

Баян ширей

5,0

20,0

35,0

1,1

9,1

18,6

Гарс Левелю

5,0

17,3

27,4

8,6

14,4

17,2

Чауш білий

10,0

30,8

47,2

3,9

17,1

24,7

Мускат білий

5,0

10,1

35,0

0,8

5,7

22,7

Агадаі

5,0

15,1

30,0

1,1

1,8

18,9

Мускат ВІРа

0

10,1

34,2

0

2,7

19,9

Буланий

10,0

30,4

53,3

2,1

3,9

27,6

Примітка. *- Урожай зібрано (раннєстиглі сорти).

Розвиток хвороби в 1997 р. на ПБК на різних сортах винограду коливався від 36,5 до 60,6%, а в 1998 р. цей показник був на рівні 17,2 - 27,6%. Менше уражувалися ранні сорти - Ранній Магарача і Ранній ВІРа, а також сорти Рубіновий Магарача, Баян ширей і Гарс Левелю. Сильніше інших із вивчених сортів сірою гниллю уражувалися грони сорту Буланий - 60,6% в 1997 і 27,6% в 1998 р. (табл. 1).

Однократне обприскування індукторами стійкості після цвітіння не дозволило повною мірою захистити урожай винограду як при слабому (1998 р.), так і при сильному (1997 р.) розвитку сірої гнилі. Тільки протягом місяця після обробки біологічна ефективність була в межах 23,1 - 66,7% у 1997 р. і 20,8 - 71,4% - у 1998 р. До моменту збору урожаю (через 73 днів після обробки) ефективність захисту була дуже низькою і становила 8,1 - 26,1% в 1997 р., і 2,1 - 25,6% в 1998 р.

Застосування двох обприскувань індукторами за вегетацію на стадії дрібна горошина (19.06) і в період росту ягід (30.07) у 1998 р. сприяло зниженню розвитку сірої гнилі. Через 18 днів після останньої обробки біологічна ефективність складала в середньому 50% (мінімальна - 34,1% при використанні комплексонату кобальту на сорті Баян ширей і максимальна - 77,2% при застосуванні полістимуліна А-6 на сорті Мускат білий). Однак до збору урожаю (через 36 днів після обприскування) біологічна ефективність двократного застосування індукторів була невисокою 5 - 26,4%.

Таблиця 2 - Розвиток і поширення сірої гнилі винограду на ділянках польового досліду (ПДГ “Магарач”, Аліготе, 1998 р.)

Варіант досліду

Поширення

хвороби, %

Розвиток

хвороби, %

Біологічна

ефективність, %

Контроль

70,0

10,0

-

А-6, 0,01%, (індуктор), 3 обприскуваня: 15.06, 22.07, 10.08

9,0

0,4

96,0

Cu - НТФ, 0,01%, (індуктор), 3 обприскуваня: 15.06, 22.07, 10.08

10,6

0,5

95,0

Мікал, 0,3-0,4%, (еталон), 3 обприскуваня: 15.06, 22.07, 10.08

10,0

0,5

95,0

НСР05

-

0,1

-

Таблиця 3 - Ефективність застосування індукторів стійкості винограду до сірої гнилі ( ДВБ і ПДГ “Магарач”, 1997-1998 рр.)

Індуктор

стійкості

Сорт винограду

Біологічна ефективність, %

1-кратного

обприскування

2-кратного

обприскування

3-кратного

обприскуваня

Cu-НТФ, 0,01%

Чауш білий

46,2

-

-

Ранній Магарача

-

50,2

-

Аліготе

-

-

95,0

Cu-НТФ, 0,03%

Агадаі

25,0

-

-

Ранній Магарача

20,8

50,7

-

Полістимулін А-6, 0,01%

Гарс Левелю

25,6

52,8

-

Баян ширей

-

51,8

-

Мускат білий

-

77,2

-

Аліготе

-

-

96,0

Со-НТФ, 0,1%

Рубіновий Магарача

71,4

-

-

Баян ширей

-

34,1

-

Мікал, 0,3 - 0,4 % (еталон)

Аліготе

-

-

95,0

Проведені три обприскування індукторами стійкості на сорті Аліготе в 1998 р. в ПДГ “Магарач” дозволили знизити розвиток сірої гнилі до 0,4-0,5%. На контролі даний показник становив 10%. При цьому біологічна ефективність складала 95 - 96 %, аналогічно еталону (табл. 2).

Таким чином, встановлено, що, як і в разі захисту винограду від сірої гнилі фунгіцидами, індуктори стійкості треба застосовувати протягом більшої частини вегетації винограду а саме: з кінця травня до середини або до кінця серпня. Таке застосування дозволяє в повній мірі використати термін захисної дії індукторів (25 - 40 днів) і істотно підвищити рівень захисних заходів (табл. 3). Через місяць після одного обприскування вона була від 20,8 до 71,4% в залежності від сорту, через місяць після двох обприскувань вона була від 34,1 до 77,2%, а через місяць після трьох обприскувань - дорівнювала 95 - 96% і була на рівні еталона.

Ефективність використання індукторів стійкості для захисту винограду від сірої гнилі у виробничих умовах. Виробниче випробування індукторів стійкості для захисту винограду від сірої гнилі проводили в Бугсько-Дніпровському районі України (виноградники ВАТ агрофірми ''Таврія'' в 1999-2000 рр.).

Таблиця 4 - Поширення сірої гнилі на генеративних органах винограду залежно від застосування індукторів стійкості (ВАТ АПФ “Таврія”, Херсонська обл., сорт Ркацителі, 1999-2000 рр.)

Варіант досліду

Кількість уражених, %

кущів

суцвіть / грон

1999 р.

Контроль

1.07.

12.08.

8.09.

1.07.

12.08.

8.09.

64,3

79,5

100,0

98,0

71,3

76,8

Алфіт ЭФ, 0,05 % (індуктор)

34,5

37,6

42,1

36,9

3,3

7,1

Мікал, 0,03 % (індуктор)

36,9

41,3

42,9

42,1

1,6

7,8

Еупарен, 0,2 % (еталон)

38,4

40,9

43,5

56,3

2,0

6,9

Алфіт ЕФ, 0,3 % (еталон)

37,3

42,7

46,2

53,9

3,8

13,0

НСР05

6,5

9,2

13,4

4,8

6,3

4,2

2000 р.

Контроль

15.6

15.7

15.8

10.9

15.6

15.7

15.8

10.9

100*

5,4

7,9

15,4

100*

4,6

6,8

17,9

Алфіт ЕФ, 0,05 % (індуктор)

39,5*

0,9

2,3

4,9

18,4*

0,6

2,1

3,5

Мікал, 0,03 % (індуктор)

38,5*

0,8

2,4

4,8

17,3*

0,5

2,0

3,3

Еупарен, 0,2 % (еталон)

36,6*

0,9

2,2

4,2

16,5*

0,5

1,7

3,1

Алфіт ЭФ, 0,3 % (еталон)

33,4*

0,7

1,9

4,1

15,6*

0,4

1,8

3,0

НСР05

3,3

0,3

0,5

0,6

3,2

0,3

0,4

0,6

*- Загиблі суцвіття опали

У 1999-му році в кінці весни та на початку літа склалися сприятливі умови для розвитку сірої гнилі. Цьому сприяла наявність на виноградниках інфекції, збудники якої перезимували та збереглися на корі однорічної деревини, в залишках гребенів, на уражених і обпалих гронах і листках, відмерлих лозах.

На абсолютній більшості ділянок було уражено до 60% кущів, на яких 10-15% суцвіть - у межах 3-5 балів. Надалі уражені частини суцвіть засохли і обсипалися. Спостерігалося також ураження листків сірою гниллю, що буває рідко. Опади, що випали в першій декаді вересня, та як наслідок, підвищена вологість повітря і розтріскування ягід сприяли зараженню патогеном вже дозріваючого винограду (табл. 4).

Як видно з даних, наведених у таблиці 4, застосування індукторів дозволило в 2,33 - 2,65 раза скоротити відсоток уражених суцвіть порівняно з контролем. У період інтенсивного розвитку захворювання в червні ураженість рослин в дослідних варіантах була у 6-8 разів менша, ніж на контролі. До моменту збору врожаю винограду (облік 8 вересня) на варіантах із застосуванням індукторів стійкості кількість хворих грон була в 9,8 - 10,8 раза менша, ніж на контрольному варіанті, а ступінь розвитку хвороби - відповідно менший у 7,3 - 8,1 раза (табл. 5).

Отже, внаслідок застосування індукторів стійкості був ефективно захищений урожай від сірої гнилі, біологічна ефективність становила 86,2-87,7% і була аналогічна даному показнику на варіантах із застосуванням еупарена і алфіта ЄФ - 88,4 і 79,4% відповідно (табл. 5).

Сприятливі погодні умови для розвитку сірої гнилі у 2000 р. в Бугсько-Дніпровському районі України склалися в період цвітіння винограду, а потім - у період дозрівання. В кінці травня-червня на абсолютній більшості ділянок хвороба розвивалася на всіх кущах. На сорті Ркацителі було уражено 100% суцвіть на 3-5 балів, розвиток захворювання становив 20,4%.

З середини серпня відзначалася деяка інтенсифікація розвитку даного патогена на гронах, пошкоджених гроновою листокруткою. До 10-го вересня було уражено 15,4% кущів, 17,9% всіх грон. Розвиток хвороби при цьому становив 18,4%.

Обробки алфітом ЄФ і мікалом у концентрації індукторів стійкості перешкоджали поширенню і розвитку сірої гнилі. Так, в період цвітіння винограду на варіанті із застосуванням індукторів було в середньому уражено в 2,55 рази менше кущів, у 5,6 раза менше суцвіть, ніж на контролі, а розвиток хвороби був знижений в середньому у 8,7 раза. До моменту збору врожаю (облік 10 вересня) дані показники були нижчими від контрольних відповідно в 3,14; 5,1 і в 12,3 раза на варіанті із застосуванням алфіта ЄФ як індуктора і в 3,2; 5,4; 14,2 раза - на варіанті із застосуванням мікала як індуктора (табл. 5).

Таким чином, застосування алфіта ЄФ і мікала як індукторів стійкості при сумарній витраті препаратів за вегетацію 1,5 л/га і 0,9 кг відповідно дозволило знизити поширення і розвиток сірої гнилі до економічно невідчутного рівня. Біологічна ефективність застосування індукторів стійкості в періоди найбільш інтенсивного розвитку сірої гнилі становила 88,2-91,8% на варіанті із застосуванням алфіта ЄФ як індуктора і 88,7-92,93% - із застосуванням мікала, тоді як на еталонних варіантах була отримана ефективність 90,7-94,02% (табл. 5). Застосування індукторів стійкості дозволило не лише скоротити пестицидне навантаження на насадженнях, але і провести три обприскування замість чотирьох. Незначна різниця в ефективності не мала істотного значення для технічних сортів винограду, оскільки урожай використали для приготування вина.

Таблиця 5 - Ефективність використання індукторів стійкості винограду від сірої гнилі (ВАТ Агрофірма “Таврія”, Херсонська обл., Ркацителі, 1999-2000 рр.)

Варіант досліду

Розвіток хвороби,(R, %)

Біологічна эфективність, (%)

1999 р.

Контроль

1.07.

12.08.

8.09.

1.07.

12.08.

8.09.

51,5

10,26

13,8

-

-

-

Алфіт ЕФ, 0,05% (індуктор)

6,2

0,5

1,9

87,9

95,1

86,2

Мікал, 0,03% (індуктор)

8,8

0,22

1,7

82,9

97,7

87,7

Еупарен, 0,2% (еталон)

8,8

0,24

1,6

82,9

97,7

88,4

Алфіт ЕФ, 0,3% (еталон)

9,8

0,54

2,8

80,9

94,7

79,4

НСР05

3,1

0,68

1,3

-

-

-

2000 р.

Контроль

15.06

15.07

15.08

10.09

15.06

15.07

15.08

10.09

20,4

2,7

4,9

18,4

-

-

-

-

Алфіт ЕФ, 0,05% (індуктор)

2,4

1,0

1,3

1,5

88,2

63,0

73,5

91,8

Мікал, 0,03% (індуктор)

2,3

0,8

1,2

1,3

88,7

70,4

75,5

92,93

Еупарен, 0,2% (еталон)

1,9

0,9

1,0

1,1

90,7

66,6

79,59

94,02

Алфіт ЕФ, 0,3% (еталон)

1,8

0,6

0,9

1,2

91,1

77,7

81,6

93,5

НСР05

0,7

0,5

0,3

0,4

-

-

-

-

- Загиблі суцвіття опали

У ВАТ агрофірма ''Таврія'' крім польових дослідів з випробування алфіта ЄФ і мікала як індукторів стійкості проведено впровадження розробленої технології захисту винограду від хвороб на основі алфіта ЄФ як індуктора стійкості. Технологія впроваджена на площі 500 га, що дозволило в шість разів скоротити застосування фунгіцидів у господарстві без зниження якості захисних заходів.

Продуктивність виноградних рослин на фоні застосування індукторів стійкості. Вплив індукторів стійкості на продуктивність виноградних рослин, кількість і якість урожаю вивчали в ПДГ ''Магарач'' на винограді сорту Аліготе в 1998 р., у ВАТ АПФ ''Таврія'' на винограді сорту Ркацителі - в 1999-2000 рр., на ДВБ ''Магарач'' на винограді сорту Мускат білий - в 1999-2000 рр.

При збиранні врожаю у 1998 р. в ПДГ ''Магарач'' було встановлено, що кількість і якість урожаю, на варіантах із застосуванням індукторів стійкості, а саме: середня маса грони і масова частка цукру значно перевищували такі на контрольному варіанті (табл. 6).

Проведення аналогічних досліджень на виноградниках ВАТ АПФ ''Таврія'' в 1999-2000 рр. на сорті Ркацителі дозволило отримати дані, наведені в таблиці 6. Різниця між показниками маси урожаю з куща, а також середньої маси грони на контрольному і дослідних варіантах була більша, ніж значення НСР05, що свідчить про ефективність захисту винограду від сірої гнилі як за допомогою індукторів стійкості, так і при застосуванні ефективних фунгіцидів.

Таблиця 6 - Урожайність та якість винограду залежно від застосування індукторів стійкості

Варіантдосліду

Число грон, шт./кущ

Середня маса грон, г

Урожай-ність, кг/кущ

Масова частка в соку ягід

цукрів,

г/100см3

титрованих кислот, г/дм3

ПДГ ''Магарач'', Аліготе, 1998 р.

Контроль

31

64,5

2,0

16,9

9,1

Полістимулін А-6, 0,01 %

33

84,8

2,8

17,4

8,6

Cu - ОЭДФ, 0,01 %

31

80,6

2,5

17,4

8,8

Мікал, 0,3 - 0,4 % (еталон)

34

88,2

3,0

17,5

8,6

НСР05

3,4

10,7

0,8

0,3

0,2

ВАТ “АПФ “Таврія”, Ркацителі, 1999 р.

Контроль

13,5

74

1,0

15,9

13,1

Алфіт ЭФ, 0,05 % (індуктор)

18,4

212

3,9

17,0

9,6

Мікал, 0,03 % (індуктор)

18,0

217

3,9

16,7

9,6

Еупарен, 0,2 % (еталон)

17,7

215

3,8

17,2

8,7

Алфіт ЭФ, 0,3 % (еталон)

18,3

213

3,9

16,4

9,5

НСР05

0,8

15

0,3

0,2

0,2

ВАТ “АПФ “Таврія”, Ркацителі, 2000 р.

Контроль

72

21,0

1,5

15,4

13,5

Алфіт ЭФ, 0,05 % (індуктор)

226

40,0

9,0

17,4

9,3

Мікал, 0,03 % (індуктор)

219

48,9

10,7

16,8

9,7

Эупарен, 0,2 % (еталон)

222

37,2

8,3

17,3

8,6

Алфіт ЭФ, 0,3 % (еталон)

220

43,0

9,4

17,2

10,0

НСР05

28

4,2

0,6

0,3

0,2

Вміст цукру в соці ягід на варіантах із застосуванням індукторів становила 16,7-17,0 г/100 см3 та істотно перевищувала таку на контролі - 15,9 г/100 см3. На варіантах із застосуванням фунгіцидів алфіта ЄФ і еупарена масова концентрація цукру була відповідно 16,4-17,2 г/100 см3.

У 2000 р. в результаті аналізу зібраного урожаю було встановлено, що при застосуванні для захисту винограду від сірої гнилі індукторів стійкості і фунгіцидів кількісні і якісні характеристики зібраного урожаю значно перевищували контрольні.

Вплив індукторів стійкості на вегетативний розвиток винограду. Обліки показали, що явному збільшенню площі листкової поверхні сприяло застосування таких індукторів стійкості, як мікал (на 21%) і полістимулін А-6 (на 11%).

Всі індуктори, що вивчали, сприяли збільшенню продуктивності фотосинтезу листків порівняно з контролем (НСР05=0,1). Максимальне збільшення їх продуктивності було отримано при застосуванні полістимуліна А-6 і Fe-ОЭДФ на 3,13 і 2,04 г/м2 сухих речовин за добу відповідно.

Ступінь визрівання лоз на всіх дослідних варіантах був вищим, ніж на контролі. При цьому на варіантах із застосуванням полістимуліна А-6 і мікала даний показник був істотно вище контрольного (84, 87%) і відповідав дуже гарному визріванню лози, тоді як на контролі він був задовільним (71%).

Вплив індукторів стійкості на зміну кількісного вмісту білків в листках винограду. Зміна вмісту білків під впливом індукторів з різних груп була відмінною. Так, при застосуванні полістимуліна А-6 відмічено найбільший вміст білків уже на другий день після першого обприскування (212,7% проти 100% вмісту в контролі), потім ця різниця зменшувалася і складала до кінця терміну захисної дії (тобто через 40 днів) 109% від вмісту в контролі. Після другого обприскування закономірності зберігалися, але різниця порівняно з контролем була меншою.

При застосуванні мікала як індуктора стійкості тенденції у зміні кількості білкових речовин в листках винограду були аналогічними таким, як при застосуванні полістимуліна А-6, з тією лише різницею, що після другого обприскування збільшення вмісту білків було більш різким, ніж у разі застосування полістимуліна А-6.

При використанні комплексонатів металів як індукторів стійкості вміст білкових сполук змінювався інакше, а саме: відразу після обприскування вміст цих речовин збільшувався до 123 - 136%, таке зростання тривало аж до середини терміну захисної дії (131-147%) та знижалося в кінці терміну захисної дії до рівня контролю після першого обприскування і приблизно до загального рівня при застосуванні всіх індукторів в кінці терміну захисної дії (через 30 днів) після другого обприскування. Таким чином, нашими дослідженнями експериментально доведено, що такі індуктори як мікал, полістимулін А-6 і Fe- і Cu-ОЕДФ значно активізували синтез білкових сполук в листках винограду, що сприяло пригніченню поширення і розвитку патогенів грибної етіології.

Вплив індукторів стійкості на вміст фенольних речовин у листках винограду. При обробці виноградних рослин індукторами стійкості (перше - на стадії висування суцвіть, друге - у фазу дрібна горошина) спостерігали зміни у вмісті фенольних речовин в листках у порівнянні з листками в контролі вже на другу - третю добу після обприскування. Так, у випадку із застосуванням Cu-ОЭДФ на другу добу після обробки концентрація фенольних речовин в листках винограду перевищувала таку в контролі на 58%, надалі в середині терміну захисної дії показник, що вивчався в дослідному варіанті, був більшим за контрольного на 25%. У кінці терміну захисної дії вміст фенольних речовин знижувався до рівня контролю. Після другого обприскування даним індуктором спостерігали аналогічну картину. При використанні мікала (0,03%) відмічено збільшення вмісту фенольних речовин на 65% порівняно до контролю на третю добу після першого обприскування. У середині терміну захисної дії даний показник був вищим ніж на контролі на 26 %, а в кінці терміну - на 19,5%. Друге обприскування спричинило збільшення вмісту фенолів на 39,5% відразу після обробки і на 34,5% і 21% - при подальших визначеннях. Вплив Fe-ОЭДФ на вміст фенольних сполук виявився в середині терміну захисної дії (через 17 днів після обприскування). У даний термін концентрація речовин, що вивчалася в листках дослідних кущів була в 1,25 рази вище, ніж на контролі. В подальшому визначена різниця залишалася істотною між дослідним варіантом і контролем.

Новий спосіб захисту винограду від сірої гнилі економічно ефективний. При застосуванні мікала і алфіта ЄФ як індукторів стійкості порівняно з їх використанням як фунгіцидів, економічна ефективність складає відповідно 834,92 і 336 грн./га за сезон.

ВИСНОВКИ

1. У результаті наших досліджень (1997-2000 рр.) розроблено новий спосіб захисту винограду від сірої гнилі при застосуванні індукторів стійкості, що базується на заміні чотирьох обприскувань виноградника протягом вегетаційного періоду фунгіцидами трьома обприскуваннями індукторами стійкості.

2. Встановлено, що індукторами стійкості винограду до сірої гнилі можуть бути регулятори росту рослин, комплексонати металів і деякі фунгіциди, причому норма витрати останніх в 8 - 10 разів менша.

3. Запропоновано використати для індукування стійкості винограду до сірої гнилі наступні речовини: регулятор росту полістимулін А-6 в концентрації 0,01%, комплексонат міді в концентрації 0,01 - 0,03%, фунгіцид мікал в концентрації 0,03%, фунгіцид алфіт ЄФ в концентрації 0,05%.

4. Встановлено, що ефективний захист виноградних рослин від сірої гнилі при використанні індукторів стійкості досягається при нанесенні їх на кущі методом обприскування.

5. Доведено, що термін захисної дії індукторів стійкості винограду до сірої гнилі становить 40 - 25 днів, причому він максимальний на початку вегетації, коли листки молоді.

6. Новий спосіб захисту винограду від сірої гнилі включає три обприскування одним із запропонованих нами індукторів стійкості: перше - у другій декаді травня (до цвітіння винограду), друге - з інтервалом в 40 днів, третє - з інтервалом у 25 днів від попереднього. При цьому біологічна ефективність цих заходів становить 90 - 95%.

7. Застосування індукторів стійкості в захисті винограду від сірої гнилі поліпшує ріст і розвиток виноградної рослини. Це виражається в збільшенні у 1,4 - 2 рази чистої продуктивності фотосинтезу листків, зростанні загальної площі листкової поверхні виноградного куща (на 11% при використанні полістимуліна А-6, на 21 % при застосуванні мікала), у кращому визріванні лоз (визрівання лози 84 - 87% проти 71% в контролі).

8. Ефективний захист від сірої гнилі, більш інтенсивний ріст і розвиток виноградних рослин при застосуванні індукторів стійкості дозволяють отримувати високий доброякісний урожай. Дослідні варіанти перевершують контроль за такими показниками: середня маса грони більша в 1,5 - 4 рази, урожай з куща - в 1,4 - 7,1 раза, концентрація цукру в соку ягід більша в середньому на 1,3 г/100 см3. В одержаній продукції гармонійніше співвідношення “цукор : кислота”, що дозволяє використовувати її для приготування більш якісних вин.

9. Встановлено, що при застосуванні індукторів стійкості у виноградній рослині змінюються процеси метаболізму білкових і фенольних сполук в напрямку, властивому для стійких сортів: вміст білкових і фенольних речовин збільшується.

10. Вміст спирторозчинних білків найбільше зростає при застосуванні індукторів стійкості полістимуліна А-6 (на 16 - 112%) і мікала (на 49 - 101,5%); при застосуванні комплексонатів металів вміст білків збільшувався на 13,5 - 38%.

11. Встановлена чітка залежність вмісту спирторозчинної фракції фенольних сполук у винограді від застосування Cu-ОЭДФ як індуктора стійкості: різко підвищується вміст цих речовин після обприскування (на 19,5 - 57,5%) і знижується до контрольного рівня в кінці терміну захисної дії індуктора. Мікал як індуктор стійкості сприяє підвищенню (на 19,5 - 65 %) в оброблених ним рослинах вміст спирторозчинної фракції фенольних речовин. Застосування полістимуліна А-6 практично не впливає на фенольний обмін рослин.

12. Показано, що механізм захисної дії регулятора росту рослин полістимуліна А-6 як індуктора стійкості виноградних рослин, пов'язаний із зміною їх білкового обміну. Механізм дії комплексоната міді, як індуктора стійкості, зв'язаний із змінами вмісту фенольних речовин рослини. Механізм захисної дії мікала пов'язаний із змінами в білковому і фенольному обміні рослин.

13. Розроблений новий спосіб захисту винограду від сірої гнилі економічно ефективний. Застосування мікала і алфіта ЄФ як індукторів стійкості порівняно з їх використанням як фунгіцидів дає можливість одержати єкономічну ефективність відповідно 834,92, 336 грн./га за сезон.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для захисту винограду від сірої гнилі замість загальноприйнятого методу з використанням фунгіцидів (чотири обприскування за вегетацію) рекомендується застосовувати індуктори стійкості: комплексонат міді, 0,01 - 0,03%, фунгіциди мікал, 0,03%, алфіт ЄФ, 0,05% (три обприскування за вегетацію: перше у другій декаді травня, друге - через 40 днів, третє - через 25 днів).

СПИСОК ОПУБЛИКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чичинадзе Ж.А., Странишевская Е.П. Галкина Е.С. Оптимизация системы защитных мероприятий против основного комплекса болезней// Виноградарство и виноделие: Сб. науч. тр. ИВиВ `'Магарач''. - Т.ХХХ1.- Ялта, 2000. -С.24-27. (Особистий внесок здобувача складається з отримання експериментальних даних).

2. Галкина Е.С. Легкорастворимые белки листьев винограда в связи с применением индукторов иммунитета при защите винограда от основных патогенов грибной этиологии // Актуальные вопросы современной биологии: Материалы I респ. конф. молодых ученых Крыма. - Симферополь, 2000. - С.57-59.

3. Якушина Н.А., Беленко Е.Л., Галкина Е.С. Влияние индукторов устойчивости на белковый обмен листьев винограда // Виноград и вино России. - М.: Пищепромиздат, 2001. - № 3. - С.43-44. (Особистий внесок здобувача складається з отримання експериментальних даних, проведення узагальнення матеріалу та формуванню висновків).

4. Галкина Е.С. Влияние индукторов иммунитета на содержание белков в листьях винограда // Труды Научного центра виноградарства и виноделия, Ялта, 2000. - Т.II, кн.2. - С.59-62.

5. Якушина Н.А., Беленко Е.Л., Галкина Е.С. Влияние индукторов устойчивости на обмен фенольных веществ листьев винограда сорта Мускат белый// Качество, безопасность и экология пищевых продуктов и производств. Прогресс в агроиндустрии/ Сб. науч. тр.: Материалы II Международной научно-практической конф. - Москва - Ялта, 2001. - 24 с. (Особистий внесок здобувача - отримання експериментальних даних, узагальнення матеріалу та формування висновків).

6. Якушина Н.А., Странишевская Е.П., Бураков И.И., Галкина Е.С. Индукторы устойчивости для защиты винограда от серой гнили // Магарач. Виноградарство и виноделие. -2001. -№ 2. - С.13-16. (Особистий внесок здобувача складається з отримання експериментальних даних, проведення узагальнення матеріалу).

7. Якушина Н.А., Беленко Е.Л., Галкина Е.С. Влияние индукторов устойчивости на изменение количественного содержания белков в листьях растений винограда // Магарач. Виноградарство и виноделие. -2002. -№ 2. - С. 20 - 22. (Особистий внесок здобувача - отримання експериментальних даних, проведення узагальнення матеріалу та формування висновків).

8. Якушина Н.А., Беленко Е.Л., Галкина Е.С. Влияние индукторов устойчивости на фенольный обмен винограда // Виноделие и виноградарство. - М.: Пищепромиздат, 2002. -№ 5 .- С. 46 - 47. (Особистий внесок здобувача - отримання експериментальних даних, узагальнення матеріалу та формування висновків).

Галкіна Є.С. Обґрунтування хімічної імунізації винограду як прийому захисту від сірої гнилі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатологія. Національний аграрний університет, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню можливості застосування індукторів стійкості для захисту винограду від сірої гнилі та в зв'язку з індукцією імунітету впливу індукторів на метаболізм виноградних рослин. Проведені дослідження показали, що для захисту винограду від сірої гнилі можливе застосування фунгіцидів мікал (0,3 кг/га), алфіт ЄФ (0,5 кг/га), регулятора росту полістимулін А-6 (0,1 кг/га), комплексоната міді (0,1-0,3 кг/га). Розроблена технологія застосування індукторів дозволяє одержувати біологічну ефективність 90% та вище. При цьому є можливість отримання високого урожаю високої якості. Індуктори, що вивчалися, позитивно впливають на вегетативний розвиток виноградних рослин, збільшуючи деякі його показники. Застосування таких індукторів, як мікал, полістимулін А-6 сприяло підвищенню синтезу білків у листках винограду. Комплексонат міді і мікал також викликають збільшення концентрації фенолів в листках винограду.

Показано господарську і економічну ефективність розробленого способу захисту.

Розроблено рекомендації із застосування індукторів стійкості для захисту винограду від сірої гнилі.

Ключові слова: виноград, індуктори стійкості, сіра гниль, фунгіциди, регулятори росту, комплексонати металів, біологічна ефективність, урожай, вегетативний розвиток, білки, феноли.

Галкина Е.С. Обоснование химической иммунизации винограда как приёма защиты от серой гнили - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.11 - фитопатология. Национальный аграрный университет, Киев, 2003.

Диссертация посвящена вопросам изучения возможности использования индукторов устойчивости для защиты винограда от серой гнили и в связи с индукцией иммунитета влияния изучаемых соединений на белковый и фенольный обмен виноградных растений. На основании проведенных исследований установлено, что для защиты винограда от серой гнили возможно использование химической иммунизации. Показано, что такие фунгициды, как алфит ЭФ и микал с нормами расхода 0,5 кг/га и 0,3 кг/га соответственно, регулятор роста полистимулин А-6 (0,1 кг/га), комплексонат металла Cu-ОЭДФ (0,1-0,3 кг/га) можно применять в качестве индукторов устойчивости винограда к серой гнили. Технология применения индукторов должна включать три опрыскивания за вегетацию. Первое опрыскивание необходимо проводить во II декаде мая, последующие - согласно установленному сроку защитного действия - через 25-40 дней. Данная технология дает возможность получить биологическую эффективность 90% и выше, аналогичную таковой при применении четырёх опрыскиваний системными фунгицидами против серой гнили. Она позволяет надежно защитить урожай винограда, прибавка которого по сравнению с контролем составляет 150 - 400%. При изучении влияния индукторов на вегетативное развитие винограда было показано, что полистимулин А-6 и комплексонат железа оказывают ростостимулирующее действие на изучаемые растения. Применение данных индукторов способствует увеличению продуктивности работы листового аппарата примерно в два раза. Отмечено также положительное влияние всех изучаемых индукторов на степень вызревания лозы. Биохимический анализ листьев винограда показал, что применение индукторов вызывает изменение метаболизма растений в сторону, свойственную устойчивым сортам. В результате действия микала, полистимулина А-6, комплексоната железа наблюдалось существенное повышение синтеза белков в листьях винограда. Микал, комплексонаты меди и железа собствовали также увеличению концентрации фенолов в листьях винограда.

Дана экономическая оценка применения индукторов для защиты от серой гнили винограда. Основные результаты работы прошли производственную проверку.

Ключевые слова: виноград, индукторы устойчивости, серая гниль, фунгициды, регуляторы роста, комплексонаты металлов, биологическая эффективность, урожай, вегетативное развитие, белки, фенолы.

Galkina Ye.S. Substantiation of the chemical immunization of grapes as a method of the grey rot control. Manuscript.

Thesis for the Degree of Candidate of Agricultural Sciences in Specialiti 06.01.11 phytopathology. - The National agrarian universiti. - Kyiv, 2003.

The Thesis is concerned with the possibility of using resistance inductors to control grey rot in grape and the effects of resistance inductors on metabolism of grape plants in connection with inducing immunity. Resistance inductors such as the fungicides Mikal (0.3 kg/ha), Alfit F (0.5 kg/ha), the growth regulator Polystimulin А-6 (0.1 kg/ha), the copper complexing agent (0.1-0.3 kg/ha) may be used for this purpose. The technology developed enables high the biological efficiency of the protection effect (90 % and higher), which is combined with the possibility of obtaining good quality of yields. The resistance inductors tested have had а positive effect on vegetative development and metabolism of grape plants.

The economic efficiency of the method suggested has been demonstrated. Recommendations concerning the use of the resistance inductors to control grey rot in grape have been developed.

Key words: grape, resistance inductors, grey rot, fungicides, growth regulators, metal complexing agents, biological efficiency, vegetative development, proteins, phenols.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.