Наукові й організаційні засади сучасного насінництва в Україні

Методи визначення лабораторної схожості насіння за ГОСТ 12038-84 і міжнародними правилами різняться, головним чином, технічними умовами проведення аналізів. Різні вимоги ставляться до крупності піску, якості фільтрувального паперу, умов зволоження, термінів підрахунку пророслого насіння, умов випробування насіння, що перебуває в стані спокою, й таке ін. Та незважаючи на це, результати визначення схожості в багатьох зразків насіння виявилися ідентичними. А тому ми в новому національному стандарті пропонуємо користуватися методами аналізу схожості, передбаченими як ГОСТом, так і міжнародними правилами.

Порівняльна оцінка результатів визначення життєздатності насіння за ГОСТ 12039-82 і правилами ISTA теж не виявила суттєвих розходжень. Різнилися лиш умови проведення аналізу: техніка препарування зародків, концентрація розчину тетразолу, терміни витримування розрізаних насінин у розчині та ін. За ГОСТом передбачено декілька методів визначення життєздатності насіння: тетразольно-топографічний (ТТМ), забарвлення насінин індигокарміном або кислим фуксином, за швидкістю набрякання зерен, люмінесцентний. Серед них найбільш практичного значення набув біохімічний тетразольно-топографічний. Саме на цьому методі, на відміну від ГОСТ 12039-82, базується аналіз життєздатності насіння за міжнародними правилами. ISTA відкидає всі інші методи як недостатньо точні.

На ступінь ідентичності показників життєздатності насіння зернових та зернобобових культур, визначених за ГОСТом і міжнародними правилами, вказують результати кореляційного аналізу (табл. 6).

Коефіцієнт кореляції між життєздатністю й енергією проростання коливається в межах від 0,13 до 0,99 при визначенні показників за ГОСТами, і від 0,18 до 0,99 - за правилами ISTA. Між життєздатністю й схожістю цей зв'язок має інший характер: для показників, визначених за ГОСТами, коефіцієнт кореляції змінювався в межах 0,00-0,83, а за міжнародними правилами - від 0,34 до 0,99.

Таблиця 6. Кореляційні зв'язки життєздатності та схожості насіння, визначених за ГОСТами та міжнародними правилами ISTA (середнє за 1993-1995 рр.)

Наведені дані свідчать про деяку перевагу міжнародної методики визначення життєздатності насіння.

Суттєві відміни виявлені в методах визначення вологості насіння за ГОСТ 12041-82 і міжнародними правилами ISTA. Так, для озимої пшениці суттєві розходження, що перевищували допустимі, мали місце в трьох випадках з дев'яти, ярого ячменю - у п'яти з восьми, гороху - в одному з п'яти. Ще більшу кількість достовірних відмін - у 10 випадках з 17 - виявлено при аналізі насіння зернових культур з підвищеною вологістю, для якого проводилося попереднє підсушування.

Основною причиною розходжень у результатах визначення вологості за обома методиками - неоднаковий режим висушування розмеленого зерна. Більш жорсткий за ГОСТ 12041-82 (при температурі 150°С, за якої починається підгоряння органічної маси і це відчувається за запахом), з одного боку, та нерівномірне висушування наважки протягом дуже короткого часу (20 хв.), з іншого, призводить до викривлення результатів аналізу. Режим висушування муки за міжнародними правилами (температура 130-133єС, експозиція 1-4 год.) сприяє кращому вилученню з неї вільної вологи без помітних втрат сухої речовини і, таким чином, підвищує точність аналізу.

Результати досліджень з порівняльної оцінки методів випробування насіння за ГОСТами й міжнародними правилами аналізу реалізовані в національному стандарті ДСТУ 4138-2002, а саме: у відбиранні й прийманні середніх та робочих проб насіння для аналізу, визначенні його чистоти, маси 1000 насінин, схожості, життєздатності та вологості.

Основні положення національного стандарту частково або повністю гармонізовано з міжнародними правилами ISTA та ISO. Це стосується структури стандарту, організації відбирання проб насіння для аналізу, визначення окремих показників якості насіння, інших нормативів.

Окрім стандартів на сортові й посівні якості, методів випробування насіння, нами спільно з науковцями підготовлено ДСТУ 2949-94 "Насіння сільськогосподарських культур. Терміни та визначення". Цим стандартом введено нові поняття й нормативи, які відображають сучасний стан та перспективи розвитку насінництва, насіннєзнавства, контрольно-насіннєвої справи. До них відносяться терміни "оригінальне", "елітне" насіння, "насіння репродукцій", "гібридне" насіння, "Сертифікат на насіння України". З переглядом стандарту в 2002 р. його доповнено термінами "стандартизація" і "сертифікація" насіння, уточнено формулювання визначень ряду термінів, що увійшли в попередню редакцію стандарту. Натомість у новий стандарт не ввійшли терміни ГОСТів, які вже вичерпали себе і не вживаються в практиці вітчизняного насінництва та насіннєвого контролю, такі, наприклад, як "класи" насіння за посівними якостями, "категорії" сортової чистоти та ін.

Розроблені та введені в дію насіннєві стандарти суттєво поповнюють базу нормативно-технічних документів, що регламентують галузь насінництва в Україні. На їх основі успішно розвивається національна система сертифікації насіння ( в рамках УкрСЕПРО), яка покликана усувати негативні явища, які виникають на ринку насіння, та посилювати державний насіннєвий контроль.

СЕРТИФІКАЦІЯ НАСІННЯ. СТРАТЕГІЯ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ

Упродовж останніх років на ринку насіння з'явилось чимало насіннєвої продукції сумнівного походження без відповідних сортових та посівних документів, до того ж низької якості. З висівом у полі такого насіння часто-густо отримують зріджені сходи, що є причиною пересіву значних площ, або суттєвого зниження врожаю. А тому з метою виправлення становища на ринку насіння та посилення державного насіннєвого контролю Міністерство аграрної політики України й Держстандарт України видали наказ (№ 199/159 від 27.06.1994 р) "Про створення органу із сертифікації насіння сільськогосподарських культур". Згідно з наказом функції такого органу здійснює Державна насіннєва інспекція України, а обласні, районні й міські держнасінінспекції - функції випробувальних лабораторій із сертифікації насіння в системі УкрСЕПРО.

Орган із сертифікації насіння виконує такі роботи: розглядає заявки суб'єктів насінництва (виробників насіння) і приймає рішення за ними, здійснює сертифікацію насіннєвої продукції, проводить атестацію виробництва, технічний нагляд за сертифікованою продукцією, а також визнання сертифікатів відповідності.

Випробувальні лабораторії виконують роботи з випробування насіння, що сертифікується, і беруть участь у проведенні технічного нагляду та інспекційного контролю за виробництвом насіннєвої продукції, а також в атестації виробників насіння.

Слід зазначити, що в Україні та за її межами накопичений чималий досвід із сертифікації насіння та садивного матеріалу. Певну роботу проведено в буряківництві й картоплярстві.

У Російській Федерації сертифікація насіння введена законом "Про насінництво", згідно з яким сертифікується все насіння, яке реалізується, а також те, яке заготовляється у федеральні регіональні страхові фонди.

Заслуговує на увагу система контролю й сертифікації насіння в Швеції. Центральним органом сертифікації в цій країні є Інститут випробування та сертифікації насіння (SUK). До його компетенції входить: 1) контроль за дотриманням насіннєвих стандартів; 2) польова інспекція насіннєвих посівів; 3) проведення ґрунтконтролю; 4) випробування насіння і контроль його якості; 5) видання дозволу на допущення нестандартної схожості (у виняткових випадках); 6) затвердження офіційної інформації щодо якості насіння, що зазначається на його упаковці та ін.

Чималий досвід із сертифікації насіння накопичено у Франції, Австрії, Бельгії, Німеччині, США, Данії, Англії та в інших країнах. У схеми сертифікації входить цілий ряд відомостей, у тому числі ботанічна класифікація генотипів, дані аналізу ґрунту, де вирощується насіння, допуски ураження рослин хворобами та шкідниками та ін.

Здійснення експортно-імпортних операцій з насінням диктує необхідність вступу України в Організацію країн економічного співробітництва та розвитку (OECD), завданням якої є здійснення співробітництва в галузі сортової сертифікації насіння, що надходить на зовнішній ринок. OECD - міжурядова організація 25 країн. Схемами з сортової сертифікації можуть користуватися й інші країни, що не є членами OECD, але є членами ООН або її спеціалізованих організацій.

Необхідними умовами вступу до цієї організації є: 1) участь в одній із схем сортової сертифікації OECD; 2) проведення протягом трьох років апробації тих культур, за якими передбачається використовувати схеми OECD; 3) постійна робота над реєстром сортів і випробування їх на відмінність, однорідність, стабільність і господарську цінність; 4) організація елітного насінництва та ґрунтконтролю; 5) відповідність технічного оснащення й підготовленість технічних кадрів; 6) сплата вступних внесків.

На нашу думку, є всі підстави, щоб Україна стала членом цієї міжнародної організації. Світовий досвід зближення економіки різних країн, відкритість і уніфікація їх законодавств, у тому числі й у галузі селекції та насінництва, створює передумови інтеграції нашої держави у світову насіннєву індустрію.

Накопичений досвід сертифікації насіннєвого матеріалу й послуг у галузі насінництва в різних країнах є підставою для подальшого розвитку й удосконалення вітчизняної системи сертифікації. Цю діяльність доцільно здійснювати в тісній співпраці з Європейським Співтовариством (ЄС), Організацією з продовольства й сільського господарства (FAO), Міжнародною організацією з контролю насіння (ISTA), Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD), Міжнародною організацією із стандартизації (ISO), Міжнародною організацією з торгівлі насіннєвою продукцією (FIS), Міжнародним союзом захисту нових сортів (UPOV) та ін. З метою посилення Державної системи сертифікації насіння до її складу слід включати не лише Держнасінінспекцію, але й акредитовані лабораторії селекційно-генетичних центрів, галузевих науково-дослідних установ, сільськогосподарських навчальних закладів та інші організації, що мають необхідну технічну оснащеність і підготовлені кадри.

Добре поставлена робота з сертифікації насіння є гарантією захисту його споживачів. Саме за таких умов патентовласник сортів має право на збір роялті. Проте з переходом насінництва на ринкові умови не повинно послаблюватися державне регулювання в цій галузі. Держава повинна законодавчо забезпечувати рівні права всім суб'єктам насінництва в Україні.

ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

Матеріали дисертації використано у підготовці цілої низки законодавчих та нормативних актів, що регламентують галузь насінництва в Україні:

Закон України "Про насіння та садивний матеріал" (№411-IV, прийнятий Верховною Радою України 26 грудня 2002 р.).

Державний стандарт України (ДСТУ 2249-94). Насіння сільсько-господарських культур. Терміни та визначення. 1994 р.

Державний стандарт України (ДСТУ 2240-93). Насіння сільсько-господарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови. 1993 р,

Державний стандарт України (ДСТУ 4138-2002). Насіння сільсько-господарських культур. Методи визначання якості. 2002 р.

Інструкція з апробації сортових посівів зернових, зернобобових, кукурудзи, олійних, прядивних культур, багаторічних і однорічних трав, 2002 р.

Інструкція з апробації сортових посівів овочевих, баштанних культур, 2002 р.

Інструкція з апробації сортових посівів картоплі, 2002 р.

Інструкція з апробації сортових посівів цукрових і кормових буряків, 2002 р.

У зв'язку з прийнятим Законом України "Про насіння і садивний матеріал" розроблено наступні нормативно-правові документи:

Порядок проведення сертифікації насіння і садивного матеріалу, призначеного для реалізації.

Порядок знищення насіння сільськогосподарських культур, яке не може бути використане як насіння.

Порядок маркування і затарювання насіння і садивного матеріалу.

Порядок експертного визначення якості насіння і садивного матеріалу та порядок оформлення заяв.

Порядок проведення сертифікації насіннєвих підприємств по виробництву насіння сільськогосподарських, технічних і продовольчих культур (кукурудза, соняшник, цукровий буряк інші), що мають особливу схему вирощування насіння.

Положення та Порядок проведення ґрунтового та лабораторного сортового контролю.

Порядок ввезення та вивезення насіння сільськогосподарських культур з науковою метою та сортовипробування.

Положення про страхові насіннєві фонди.

Порядок визнання насіння і садивного матеріалу на введення його в обіг.

Положення про сертифікати, що засвідчують сортові та посівні якості (насіннєвий сертифікат).

Положення про Державний Реєстр виробників насіння і садивного матеріалу (порядок проведення атестації, атестаційні вимоги, положення про паспорт).

Ліцензійні умови на право оптової торгівлі насінням.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і науково обґрунтовано агротехнічні та організаційні засади сучасного насінництва, створено нормативно-правову базу розвитку національного насінництва.

Вивчено та узагальнено досвід організації насінництва в розвинутих країнах світу, який вказує на необхідність проведення змін, спрямованих на посилення організаційного й наукового забезпечення галузі, розроблення й впровадження ресурсозберігаючих технологій прискореного розмноження, зберігання, допосівної обробки насіння, а також удосконалення нормативно-правових актів з насінництва.

Внесення мінеральних добрив збільшує урожайність зернових культур. Так, при внесенні 60-90 кг/га д.р. азоту, 60-80 кг/га д.р. фосфору і калію на чорноземах Півдня України урожайність ярого ячменю збільшується на 3-10 ц/га на суходолі, на 3-32 ц/га на зрошені. Однак коефіцієнт розмноження насіння зростає повільно від 29-35 до 36-40 одиниць. Кращий урожай озимого ячменю можна отримати при внесенні 40-80 кг/га д.р. азоту, 40-60 кг/га д.р. фосфору і калію. Надбавка врожаю становить 6-10 ц/га на суходолі й 10-13 ц/га - на зрошуваних землях. При цьому коефіцієнт розмноження насіння збільшується від 7-22 до 10-30 одиниць.

Різкому зростанню коефіцієнта розмноження насіння ячменю (вдвічі й більше) та максимальному виходу насіннєвої продукції (80-82% від урожаю) сприяють зрошення посівів й знижені норми висіву - до 2 млн. схожих насінин на гектар незалежно від способу посіву. За таких умов посівні якості й урожайні властивості насіння не погіршуються, залишаючись на достатньо високому рівні. Завдяки високому коефіцієнту розмноження насіння на оптимальних агротехнічних фонах, зрошуваних і зріджених посівах (у ланках первинного та елітного насінництва) валовий вихід еліти ячменю збільшується в 7-19 разів, прибуток від реалізації однієї тонни насіння підвищується до 920 грн., а рівень рентабельності - до 400% і більше.

Зберігати насіння генофонду культурних рослин (селекційний вихідний матеріал, донори стійкості, цінні колекційні геноресурси) пропонується при пониженій температурі (+4°С) у герметичній тарі. За таких умов зернові колосові культури дуже повільно знижують схожість - у середньому 0,2% щорічно. Однак, батьківські форми гібридів кукурудзи та соняшнику швидше втрачають життєздатність, ніж власне гібриди. Гірше зберігається насіння сої.

На стан зберігання насіння геноресурсів суттєво впливає вихідна (початкова) його якість: малотравмоване (нижче 40%), з високою лабораторною схожістю (понад 90%) та зниженою вологістю (підсушене до 6-8%) повільніше втрачає життєздатність, ніж насіння з гіршими показниками. Насіння цінних генотипів зі зниженою (до 80%) схожістю можна зберігати в умовах контрольованого клімату (температура +4°С) не більше 6 років.

Обробка насіння й посівів регуляторами росту рослин (агростимулін, альфа, гарт, гумісол, ДГ-36, емістим, зоря, метаболіт, протон, триман та ін.) є одним із дієвих заходів у насінництві зернових культур. Приріст врожаю від їхнього використання сягає 5-10 ц/га для озимої пшениці, 4-7 ц/га і більше - ярого ячменю. Під дією більшості з цих препаратів поліпшується якість вирощеної продукції: підвищується маса 1000 зерен - на 1,4-2,6 г, натура зерна - на 11-41г/л, вміст білка в зерні пшениці - на 1,1-1,7%. Вони позитивно впливають на формування посівних якостей та врожайних властивостей насіння озимої пшениці: енергія проростання підвищується на 2-4%; лабораторна схожість - на 2-3%, польова - на 4-7%, урожай у післядії регуляторів - на 2-5 ц/га.

Досить ефективне подвійне використання регуляторів росту рослин - обробка насіння й посівів (у фазі виходу рослин в трубку). Урожай ярого ячменю збільшується на 5-11 ц/га, маса 1000 зерен - на 3,3-6,5 г. В озимої пшениці приріст врожаю такий же, як і від одноразового, проте значно поліпшується якість зерна: на 2,0-4,1 г підвищується маса 1000 зерен, на 1,7-5,1% - вміст клейковини. Ефективність обробки насіння підвищується при поєднанні регуляторів росту (емістим) і протруйників (вітавакс, берет-50). Приріст врожаю зернових культур підвищується майже вдвічі порівняно з приростом від роздільного внесення цих речовин.

Обробка насіння енергією мікрохвильового поля суттєво впливає на посівні якості та врожайні властивості, вона сприяє підвищенню енергії проростання й лабораторної схожості - на 2-12%, сили росту - на 3-10%, маси 100 повітряно-сухих паростків і корінців. З висівом обробленого насіння підвищуються його польова схожість ( на 2-12% в озимій пшениці і на 2-9% - ярого ячменю), кількість рослин і продуктивних стебел на одиниці площі (1 м2), кількість та маса зерен в колосі. В результаті збільшується й урожай: на 2-17 ц/га - в озимої пшениці, на 1-3 - озимого ячменю і на 4-10 ц/га - ярого ячменю. Але з підвищення загального рівня урожайності (у пшениці до 85 ц/га і більше) ефект від стимуляції насіння знижується.

Економічний ефект від обробки насіння зернових культур рістрегуляторами сягає 148-465 грн./га, а витрати на їх придбання й застосування окупаються в 49-166 разів. Ефект від опромінення насіння енергією мікрохвильового поля - 100-520 грн./га, окупність - у 50-260 разів. Тому доцільне проведення стимуляції насіння рістрегулюючими речовинами та мікрохвильовим полем.

Розроблені національні стандарти - ДСТУ 2240-93 "Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості", ДСТУ 2240-94 "Насіння сільськогосподарських культур. Терміни та визначення", ДСТУ 4138-2002 "Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості", впорядковують галузь насінництва, встановлюють нові принципи у проведенні державного та внутрішньогосподарського насіннєвого контролю, узагальнюють досягнення науки, техніки, вітчизняного й зарубіжного досвіду, певною мірою наближаються до зарубіжних аналогів. .

В ДСТУ 2240-93 на від міну від ГОСТів колишнього СРСР відсутній поділ насіння на класи за посівними якостями. Категорії сортової чистоти трансформовані в категорії, які враховують не лише апробаційні ознаки, але й посівні якості насіння; за етапами насінництва насіння поділяється на оригінальне (ОН), елітне (ЕН) і на репродукції насіння (РН_1-3, РН_н) (для гібридів-гібридне).

ДСТУ 4138-2002 враховує результати досліджень з порівняльної оцінки способів відбирання проб насіння для аналізу, методів визначення його чистоти, маси 1000 насінин, схожості, життєздатності й вологості. Встановлено, що репрезентативність (представництво) проб насіння, відібраних за міжнародними правилами, вища, аніж відібраних за ГОСТами. Встановлено, що між ГОСТами і міжнародними правилами існують серйозні розбіжності в методах визначення чистоти й маси 1000 насінин. Вони зумовлені неоднаковим трактуванням самої суті насіння. Однак, ці розбіжності зводяться до мінімуму за аналізу добре очищеного й відсортованого насіння.

Не зважаючи на відмінності в технічних умовах і методах аналізу лабораторної схожості та життєздатності насіння за ГОСТами й правилами ISTA, отримані результати мало чим різняться між собою. Проте коефіцієнт кореляції між цими показниками, визначеними ГОСТами, нижчий (r = 0,00 - 0,83), ніж визначений міжнародними правилами (r = 0,34 - 0,99), що засвідчує перевагу останніх над ГОСТами. Істотно різняться між собою (на 0,2 - 0,3% і більше) результати визначення вологості насіння різними методами. Основною причиною цього є неоднаковий режим висушування розмеленого зерна.

Способи відбирання проб та методи визначення чистоти, маси 1000 насінин, схожості, життєздатності й вологості насіння за ДСТУ 4138-2002 частково або повністю гармонізовано з міжнародними правилами аналізу насіння.

В ДСТУ 2949-94 введено нові терміни та визначення, що відображають сучасний стан і перспективи розвитку насінництва, насіннєзнавства, контрольно-насіннєвої справи та вилучено терміни ГОСТів, які вже вичерпали себе і не вживаються в практиці насінництва та насіннєвого контролю.

Розроблені та введені в дію національні стандарти суттєво поповнюють базу нормативно-технічних документів, що регламентують галузь насінництва в Україні. На їхній основі успішно розвивається національна система сертифікації насіння. Її доцільно проводити у тісній співпраці з Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСД) та іншими міжнародними організаціями.

Пропозиції виробництву:

для прискореного відтворення еліти й поширення у виробництві нових та перспективних сортів зернових культур у ланках первинного й елітного насінництва застосовувати прогресивні агрозаходи, такі як внесення оптимальних доз мінеральних добрив (40-90 кг/га д.р. азоту, 40-60 кг/га. фосфору й калію), зрошення посівів (південь України), посів зменшеними нормами висіву насіння (до 2 млн. схожих насінин на гектар);

насіння генофонду культурних рослин (вихідний селекційний матеріал, донори стійкості, цінні колекції тощо) зберігати в підсушеному стані (вологість 6-8%) в умовах пониженої температури (+4°С) у герметичній упаковці (сховищі);

для підвищення врожайності зернових культур, якості товарної та насіннєвої продукції використовувати заходи біостимуляції насіння новими регуляторами росту рослин (агростимулін, гумісол, емістим, триман та ін.), дозволеними до використання в Україні, а також енергією мікрохвильового поля;

у проведені державного насіннєвого контролю та сертифікації насіння неухильно дотримуватися вимог національних стандартів - ДСТУ 2240-93, ДСТУ; 2949-94, ДСТУ 4138-2002;

у господарствах, які вирощують оригінальне, елітне й репродуковане насіння, вживати всі заходи, передбачені "Порядком організації насіннєвого контролю суб'єктами насінництва в Україні" [282];

з метою посилення Державної системи сертифікації насіння до її складу включати акредитовані лабораторії науково-дослідних установ, сільськогосподарських навчальних закладів та інші організації, що мають необхідну технічну оснащеність і підготовлені кадри.

науково-дослідним установам:

з метою збільшення коефіцієнту розмноження насіння нових, перспективних сортів і гібридів у ланках первинного та елітного насінництва використовувати рекомендовані агротехнічні прийоми з пониженими нормами висіву насіння;

продовжувати дослідження щодо вивчення механізмів впливу на якість насіння агротехнічних умов вирощування, зберігання, передпосівної обробки та стимуляції.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Слюсар І.Т., Вергунов В.А., Гаврилюк М.М. Луківництво з основами насінництва (підручник). - К.: Аграрна наука, - 2001. - 195 с, (доля автора 30% - підготовка розділів).

2. Насінництво й насіннєзнавство олійних культур / За редакцією М.М. Гаврилюка, автори: Гаврилюк М.М., Соколов В.М., Рижеєва О.І., Кіндрук М.О., Рябота О.М., Фурсова Г.К., Аксьонов І.В., Вишневський В.В., Кіріяк О.Ю., Лупинос Т.М. - К.: Аграрна наука, - 2002. - 221 с, (доля автора 30% - загальна редакція, підготовка вступу і розділів).

3. Насінництво й насіннєзнавство зернових культур / За редакцією М. О. Кіндрука, автори: Гаврилюк М.М., Литвиненко М.А., Кіндрук М.О., Макрушин М.М., Їжик М.К., Рижеєва О.І., Вишневський В.В., Макрушина Є.М., Кіріяк О.Ю. - К.: Аграрна наука, - 2003. - 238 с, (доля автора 30% - підготовка розділів).

4. Насінництво й насіннєзнавство овочевих та баштанних культур / За редакцією Т.К. Горової, автори: Гаврилюк М.М., Горова Т.К., Кіндрук М.О., Жук О.Я., Хороба В.В. та ін, - К.: Аграрна наука, - 2003. - 247 с, (доля автора 30% - підготовка розділів).

Статті у наукових виданнях

5. Кіндрук М.О., Слюсаренко О.К., Гаврилюк М.М. Концепція національного стандарту на насіння сільськогосподарських культур // Науково-техн. бюл. СГІ УААН. - Одеса, - 1993. - №1. - С. 23-28, (доля автора 40% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

6. Гаврилюк М.М., Чайка В.Г. Сорт вашого поля // Земля і люди України. - К., -1994. - №2-3. - С. 4-5, (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

7. Гаврилюк М.М., Шпичак О.М., Ніколаєва З.П. Елітне насіння зернових культур: Оптимальний ціновий механізм // Вісник аграрної науки. - К., - 1994. - №5. - С. 8-12, (доля автора 40% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

8. Гаврилюк М.М. Про деякі зміни в організації апробації зернових культур // Зб наук. праць Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла. - Миронівка, - 1995. - С.121-126. (отримання експериментальних даних та їх трактування).

9. Гаврилюк М.М., Шаповал А.В., Невінчаний В.М., Середа К.П. Вплив коефіцієнта кущіння озимого жита і ячменю на урожайні властивості насіння // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К., - 1996. - Вип. 2. - С. 176-182, (доля автора 40% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

10. Весна Б.О., Волощук О.П., Гаврилюк М.М. Шляхи прискореного розмноження насіння // Вісник аграрної науки. - К., - 1996. - № 2. - С. 47-50, (доля автора 40% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

11. Шаповал А.В., Гаврилюк М.М. Вплив норм висіву і способу посіву на коефіцієнт розмноження, посівні якості і урожайні властивості насіння ячменю // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. - К., - 1996. - Вип.2. - С. 176-182, (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

12. Гаврилюк М.М., Геля В.М. Інокуляція насіння зернобобових культур та її вплив на підвищення насіннєвої продуктивності // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К., - 1997. - Вип. 2. - С. 128-129. (доля автора 60% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

13. Гаврилюк М.М., Шаповал А.В., Середа К.П. Посівні якості та урожайні властивості насіння озимого жита залежно від умов вирощування // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К., - 1998. - Вип. 2. - С. 148, (доля автора 40% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

14. Кіндрук М.О., Гаврилюк М.М. Стандартизація методів випробування насіння в системі державного насіннєвого контролю // Вісник аграрної науки. - К., - 1998. - № 10. - С. 27-30, (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

15. Кіндрук М.О., Слюсаренко О.К., Гаврилюк М.М., Маласай В.М., Кіріяк О.Ю. Стандартизація насіння та її роль у державному насіннєвому контролі // Збірник наукових праць УААН. - К.: Аграрна наука, -1999. - С. 80-87, (доля автора 30% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

16. Кіндрук М.О., Гаврилюк М.М. 100-річний ювілей контрольно-насіннєвої справи в Україні // Зб. наук. праць УААН - К.: Аграрна наука, - 1999. - С. 106-112 (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

17. Кіндрук М.О, Гаврилюк М.М. Діагностика врожайних властивостей насіння озимої пшениці // Збірник наукових праць УААН. - К.: Аграрна наука, - 1999. - С. 87-91, (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

18. Чайка В.Г., Гаврилюк М.М. Підвищення ролі сорту та рівня організації насінництва в агропромисловому комплексі // Збірник наукових праць УААН. - К.: Аграрна наука", - 1999. - С. 202-208, (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

19. Гаврилюк М.М. Наукове забезпечення АПВ // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К., - 1999. - Вип. 4. - С. 130-133.(отримання експериментальних даних та їх трактування).

20. Селіванов А.М., Кіндрук М.О, Гаврилюк М.М., Ружицька О.М. Вплив екологічних і агротехнічних факторів при вирощуванні насіння та його стійкість при тривалому зберіганні // Хранение й переработка зерна. - Днепропетровск, - 2000. - № 7. - С. 29-30, (доля автора 40% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

21. Гаврилюк М.М., Дутов О.І. Особливості ведення насінництва на сільськогосподарських землях, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС // Міжвідомчий тематичний науковий збірник Інституту землеробства і тваринництва західного регіону. - Львів, - 2001. - Вип. 43. - С. 60-67, (доля автора 60% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

22. Гаврилюк М.М., Вишневська А.М., Кіндрук М.О., Вишневський В.В. Оцінка ефективності МХ-біостимуляції насіння озимої пшениці за допомогою вилучених зародків in vitro // Хранение й переработка зерна. - Днепропетровск, - 2001. - № 11. - С. 24-26, (доля автора 30% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

23. Гаврилюк М.М., Горова Т.К., Барабаш О.Ю. Сучасні методи селекції овочевих і баштанних культур // Зб. наук. праць Інституту овочівництва і баштанництва УААН. - Харків, - 2001. - С. 68, (доля автора 40% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

24. Гаврилюк М.М., Вишневська А.М., Кіндрук М.О., Вишневський В.В., Слюсаренко О.К., Кіріяк О.Ю., Замбриборщ І.М. Ефективність мікрохвильової біостимуляції насіння озимої пшениці // Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса, - 2002. - Вип.18. - С.90-96, (доля автора 40% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

25. Калинин Л.Г., Левченко Е.А., Киндрук Н.А., Гаврилюк Н.Н. Результаты повышения урожайности полевых культур при обработке семян и переработке зерна // Хранение и переработка зерна. - Днепропетровск, - 2002. - № 1. - С. 28-31. (доля автора 30% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

26. Тучный В.П., Калинин Л.Г., Гаврилюк Н.Н., Левченко Е.А. Комплекс работ по исследованию влияния МВ-поля на процессы биостимуляции и обеззараживания семян полевых культур // Хранение и переработка зерна. - Днепропетровск, - 2002. - № 2-3. - С. 31-33, - С. 39-41, (доля автора 30% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

27. Гаврилюк М.М., Дутов О.І., Трепет В.А. Насінництво в системі землеробства територій, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2002. - № 4. - С. 20-24, (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

28. Гаврилюк М.М., Левченко Є.А. Мікрохвильове поле - важливий фактор підвищення якісних показників насіння // Збірник наукових праць Луганського НАУ. - 2002. - № 18 (3О). - С. 5-11, (доля автора 50% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

29. Гаврилюк М.М. Деякі питання щодо зберігання насіння // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2002. - №6. - С. 15-19. (отримання експериментальних даних та їх трактування).

30. Гаврилюк М.М., Діндорого В.Г., Посилаєва Г.А. Нове в технології передпосівної обробки насіння ярого ячменю // Міжвідомчий тематичний збірник "Селекція і насінництво" Інституту рослинництва ім В.Я. Юр'єва. - 2002. - № 86. - С. 227-235, (доля автора 40% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

31. Гаврилюк М.М., Діндорого В.Г., Посилаєва Г.А. Перспективи біологізації в насінництві // Збірник наукових праць Вінницького ДАУ. - 2002. - №14. - С. 7-17, (доля автора 40% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

32. Захаров Н.Д., Гаврилюк Н.Н., Соколов В.М. Результати работ по созданию микроволновой технологии предпосевной обработки семян сельскохозяйственных культур // Наукові праці Одеського ДАХТ. - 2002. - №24. - С. 37-40, (доля автора 30% - отримання експериментальних даних та їх трактування).

33. Гаврилюк М.М. Особливості технології прискореного розмноження насіння // Агроекологічний журнал. - 2003 - №1 - С. 20-24. (отримання експериментальних даних та їх трактування).

Нормативні акти

34. ДСТУ 2240-93 Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови / Кіндрук М.О., Маласай В.М., Гаврилюк М.М. та ін. - всього 40 осіб. - К.: Держстандарт України, - 1994. - 73 с, (доля автора 20%).

35. ДСТУ 2949-94 Насіння сільськогосподарських культур. Терміни та визначення / Кіндрук М.О., Маласай В.М., Гаврилюк М.М. та ін. - всього 19 осіб. - К.: Держстандарт України, - 1994. - 49 с, (доля автора 20%).

36. ДСТУ 4138-2002 Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначання якості / Кіндрук М.О., Маласай В.М., Гаврилюк М.М. та ін. - всього 35 осіб. - К.: Держстандарт України, - 2002, (доля автора 20%).

37. Інструкція з апробації сортових посівів зернових, зернобобових, кукурудзи, олійних, прядивних культур, багаторічних і однорічних кормових трав / Кіндрук М.М., Чайка В.Г., Гаврилюк та ін. - всього 18 осіб. - К.: Аграрна наука, - 2002. - 117 с, (доля автора 20%).

38. Інструкція з апробації сортових посівів картоплі / Кононученко В.В., Верменко Ю.Я., Гаврилюк М.М. та ін. - всього 4 особи. - К.: Аграрна наука, - 2002. - 29 с, (доля автора 30%).

39. Інструкція з апробації сортових посівів овочевих і баштанних культур / Яковенко К.І., Лісіцин В.М., Гаврилюк М.М. та ін. - всього 12 осіб. - К.: Аграрна наука, - 2002. - 61 с, (доля автора 30%).

40. Інструкція з апробації сортових посівів цукрових буряків / Роїк М.В., Балан М.В., Гаврилюк М.М. та ін. - всього 5 осіб. - К.: Аграрна наука, - 2002. - 35 с, (доля автора 30%).

Методики і рекомендації

41. Методика по виробництву насіння еліти зернових, зернобобових і круп'яних культур в Україні / Весна Б.О., Матюшенко Л.В., Гаврилюк М.М. та ін. - всього 11 осіб. - К., - 1992. - 21 с, (доля автора 30%).

42. Положення про виробництво насіння первинних ланок і еліти зернових, зернобобових і круп'яних культур в Україні / Бондаренко Л.В., Гаврилюк М.М., Чайка В.Г. та ін. - всього 5 осіб. - К.: Аграрна наука, - 1998. - 22 с, (доля автора 30%).

43. Типове положення інформаційного та консультативно-технологічного забезпечення АПВ / Саблук П.Т., Ситник В.П., Гаврилюк М.М. - К., - 1998. - 12 с, (доля автора 30%).

44. Рекомендації по організації орендних насінницьких кооперативів на базі відділів наукових установ / Гаврилюк М.М., Трепет В.А., Малік М.Й. та ін. - всього 8 осіб. - К., - 1998 - 43 с, (доля автора 50%).

45. Виробництво насіння озимої пшениці в Лісостепу України (рекомендації) / Животков Л.О., Рижук С.М., Гаврилюк М.М. та ін. - всього 16 осіб. - К.: Мінагрополітики України, УААН, - 2002. - 38 с, (доля автора 30%).

46. Порядок організації насіннєвого контролю суб'єктами насінництва в Україні (за редакцією М.М. Гаврилюка) / Сорока В.І., Гаврилюк М.М., Кіндрук М.О. та ін - всього 8 осіб. - К.: Аграрна наука, - 2001. - 50 с, (доля автора 30%).

47. Технологія мікрохвильової обробки насіння сільськогосподарських культур (методичні рекомендації) / Сорока В.І., Гаврилюк М.М. та ін. - всього 22 особи. - К.: Аграрна наука, - 2003. - 45 с, (доля автора 20%).

Анотація

Гаврилюк М.М. Наукові й організаційні засади сучасного насінництва в Україні. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук, 06.01.14 - насінництво. Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН, 2003 р.

Доведено, що помірні дози мінеральних добрив, зрошення посівів і понижені норми висіву в ланках первинного й елітного насінництва ячменю прискорюють виробництво еліти. Встановлено, що найкраще зберігається насіння за пониженої температури +4єС у герметичній тарі. За таких умов його господарська довговічність триває понад 10 років. Батьківські форми гібридів кукурудзи та соняшнику швидше втрачають життєздатність, ніж власне гібриди. Доведено, що обробка насіння новими регуляторами росту рослин (агростимулін, емістим, протон та ін.) сприяє підвищенню урожайності зернових культур (на 5-10 ц/га), поліпшенню якості зернової та насінницької продукції. Мікрохвильова обробка підвищує якість насіння за пониженої життєздатності. Обґрунтовано нові підходи до стандартизації й сертифікації насіння в Україні, розроблено національні стандарти - ДСТУ 2240-93, ДСТУ 2949-94, ДСТУ 4138-2002. На їх основі успішно розвивається національна система сертифікації насіння.

Аннотация

Гаврилюк Н.Н. Научные и организационные основы современного семеноводства в Украине. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук, Специальность 06.01.14 - семеноводство. Селекционно-генетический институт - Национальный центр семеноведения и сортоизучения УААН, Одесса, 2003 г.

Анализ современного состояния семеноводства в Украине и обобщение опыта его организации в развитых странах требует усилия организационного и научного обеспечения отрасли, внедрения новых ресурсосохраняющих технологий ускоренного размножения, хранения и предпосевной обработки семян, а также усовершенствования нормативно-правовых актов, регламентирующих семеноводство. Экспериментально доказано, что умеренные дозы минеральных удобрений (40-90 кг/га д.в. азота, 40-60 кг/га д.в. фосфора и калия), орошение или полив посевов (юг Украины) и понижение нормы высева (до 2 млн. всхожих семян на гектар) в звеньях первичного и элитного семеноводства ярового и озимого ячменя содействуют увеличению производства семян элиты без существенного снижения посевных качеств и урожайных свойств. При этом значительно повышаются темпы внедрения в сельскохозяйственное производство новых и перспективных сортов. Установлено, что лучше хранятся семена геноресурсов культурных растений (исходный селекционный материал, доноры устойчивости к неблагоприятным факторам, ценные коллекции и т.д.) при пониженной температуре воздуха (+4 ±1°С) в герметической таре (хранилище). При таких условиях хранения его хозяйственная долговечность продолжается более десяти лет. Однако, родительские формы гибридов кукурузы и подсолнечника намного быстрее теряют жизнеспособность, чем сами гибриды. Этот феномен объясняется гетерозисным эффектом у гибридов первого поколения, способствующим повышению гибридной силы семян. Хуже сохраняются семена сои и других масличных культур. Доказано, что предпосевная обработка семян новыми регуляторами роста растений (агростимулин, емистим, протон, и др.) способствует повышению урожайности зерновых колосовых культур (на примере озимой мягкой пшеницы и ярового ячменя) - на 5-10 ц/га, увеличению качества зерновой и семенной продукции. Микроволновая обработка семян различных сельскохозяйственных культур (зерновые, зернобобовые, технические, масличные овощные, кормовые и др.) повышают лабораторную и полевую всхожесть, энергию прорастания, силу роста, а в конечном итоге, и урожайность. Этот эффект лучше проявляется на семенах, имеющих пониженную жизнеспособность. Обоснованы новые подходы к стандартизации и сертификации семян в Украине. Разработаны национальные стандарты: ДСТУ 2240-93 "Семена сельскохозяйственных культур. Сортовые и посевные качества", ДСТУ 2949-94 "Семена сельскохозяйственных культур. Термины и определения", ДСТУ 4138-2002 "Семена сельскохозяйственных культур. Методы определения качества". Они частично или полностью гармонизированы с международными стандартами. Семенные стандарты существенно пополняют базу нормативно-технических документов, регламентирующих отрасль семеноводства в Украине. На их основе успешно развивается национальная система сертификации семян.

Abstract

Gavriljuk N.N. Scientific and organizational bases of modern seed production in Ukraine. Thesis for a 'Doctor of Agriculture' degree. Specialty 06.01.14 - seed production. Plant Breeding and Genetics Institute, National Center of Seed and Cultivar Investigation, UAAS, 2003.

The agrotechnical and organizational bases of modern seed production (methods of elite seed accelerated multiplication in grain crops, elements of technology for seed preservation and preparation to sowing) are scientifically grounded. The question to create new base is considered according to standard-low documents regulating the branch in Ukraine. Utilization of agrotechnical methods (like moderate doses of both mineral fertilizers and crop irrigation along with the reduced seedling rates) is advisable to promote the higher increasing coefficient and seed yield at all the stages of primary elite seed production and the accelerated reproduction of elite and new cultivar extension as well. The principal methods of durable seed conservation for the plant genetic resources are stated. It has been shown that new plant growth regulators (agrostimulin, emistim proton, etc.) influence the yield and quality of grain and seed output, and microwave treatment of seed improves the germination capacity, germinating and growth power as well. New approaches to seed standardization and certification in Ukraine are grounded and the main principles of new national seed standards are substantiated.

Размещено на Allbest.ru