Використання рослинних білково-жирових добавок в годівлі ремонтних теличок
Розробка рецептів білково-жирових добавок з використанням зерна ріпаку. Методика визначення хімічних складових і поживності білкових комбікормів. Дослідження змін окремих гематологічних показників ремонтних теличок під впливом кормового фактору.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.07.2014 |
Размер файла | 42,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Вступ
Актуальність теми. Аналіз результатів останніх вітчизняних і світових досягнень показує, що інтенсивне вирощування молодняка і високий рівень м'ясної та молочної продуктивності великої рогатої худоби у значній мірі залежить не тільки від генетичного потенціалу порід, їх помісей і загального рівня годівлі, але передусім від кількісно-якісного протеїново-жирового живлення тварин. Тому одним із основних шляхів підвищення продуктивності корів є вирощування високопродуктивних ремонтних теличок шляхом організації повноцінної годівлі.
У зоні західного регіону України основну долю концкормів раціону годівлі тварин складають зернові злаки серед яких переважають пшениця та ячмінь, внаслідок чого в кормовому балансі має місце нестача білка до 25-30%, жирів до 40%, окремих мікроелементів, незамінних амінокислот, ненасичених жирних кислот. Все це стримує реалізацію генетичного потенціалу продуктивності худоби. На сьогодні значна частка зернових кормів виробляється і використовується в господарствах без послуг комбікормових заводів, що знижує повноцінність комбікормів та зерносумішей при відсутності балансуючих кормових добавок, а завізні шроти та місцеве трав'яне борошно - дорогі і енергоємні. Для вирішення білкової проблеми у світі все більше уваги приділяється прискоренню темпів виробництва олійних культур родини хрестоцвітих і, зокрема, ріпаку, корми з якого можна віднести до високоенергетичних кормових засобів. Їх протеїн і жир мають високу біологічну цінність завдяки підвищеному вмісту незамінних, особливо сірковмісних амінокислот та високомолекулярних жирних кислот і, зокрема, лінолевої. У зв'язку з цим посилюється увага до вивчення питання застосування зерна ріпаку та продуктів його переробки. В умовах західного регіону України є можливість вирішити цю проблему за рахунок використання в комбікормах білково-жирових добавок з місцевих високобілкових і жиромістких компонентів рослинного походження: зерна озимого ріпаку безерукових низькоглюкозинолатних сортів, кормових бобів і гороху.
У Західному Лісостепі України агрокліматичні умови сповна забезпечують одержання достатньо високих врожаїв зерна озимого ріпака (24-28 ц/га, з вмістом 20-29% протеїну, 40-45% жиру), кормових бобів (25-35ц/га, 27-30% протеїну) і гороху (28-36 ц/га і 16-36% протеїну) (Несміян І.Н., 1972; Кузнецова Р.Я., 1977; Романов А.В., 1987; Вудмаска В.Ю., Братуняк Г.В., 1998; Кравців Р.Й., Гладій М.В., Калачнюк Г.І., 2000).
Неповноцінна годівля ремонтного молодняка, що знижує реалізацію генетичного потенціалу продуктивності, сприятливі природно - кліматичні умови для вирощування високих врожаїв зерна озимого ріпаку і кормових бобів у зоні західного Лісостепу України, дороговизна завізних білкових кормів та виробнича необхідність сьогодення спонукали до постановки на вивчення важливої у народногосподарському плані даної актуальної проблеми.
На сьогодні ремонтні телички в умовах регіону до 6-місячного віку в основному забезпечені повноцінною годівлею за розробленими схемами з отриманням відповідної кількості молочних кормів та стартерних комбікормів, що дозволяє забезпечити стандартні вимоги за живою масою в 6-місячному віці.
У віковий період з 6 до 12-місячного віку, з переходом ремонтного молодняка на об'ємисті і кислі корми та зернові злакові концентрати, які дефіцитні за повноцінним білком і жирами, а завізні високобілкові шроти, місцеве трав'яне борошно і меляса в даний час дорогі і малодоступні господарствам регіону, інтенсивність росту ремонтних теличок значно знижується внаслідок чого вони відстають у 12 - місячному віці та парувальний період від стандартів за живою масою на 15-20%, що негативно впливає і на молочну продуктивність первісток.
А тому актуальність роботи і полягає у вирішенні проблеми організації повноцінної годівлі ремонтних теличок старше 6-місячного віку з використанням високоякісного білка і жиру за рахунок місцевих екологічночистих бобово-ріпакових концентратів у складі комбікормів.
Мета і завдання досліджень. Метою роботи було вивчити доцільність і ефективність використання у годівлі ремонтних теличок старше 6-місячного віку білкових та білково-жирових добавок в складі комбікормів, виготовлених на основі зерна кормових бобів та безерукових напівмодифікованих сортів озимого ріпаку замість дорогих енергоємних шротів, трав'яного борошна і частково меляси.
Відповідно до мети були поставлені завдання:
- розробити рецепти білкових та білково-жирових добавок з використанням зерна ріпаку і кормових бобів;
- визначити хімічний склад і поживність білкових та білково-жирових добавок і комбікормів;
- вивчити інтенсивність росту ремонтних теличок старше 6 міс. віку при вирощуванні їх на комбікормах із розробленими добавками;
- дослідити зміну окремих гематологічних показників ремонтних теличок під впливом кормового фактору;
- експериментально дослідити зміни легеневої вентиляції, газообміну, теплопродукції і балансу енергії в організмі теличок;
- дати економічну оцінку ефективності використання білкових та білково-жирових добавок в комбікормах при вирощуванні теличок старше 6-місячного віку.
1. Матеріал і методика досліджень
Експериментальні дослідження виконувались протягом 1994-1995 років в колгоспі Велико-Бірківський Тернопільського району та агрофірмі “Ланівецька” Ланівецького району Тернопільської області. Об'єктом досліджень були клінічно здорові ремонтні телички української чорно-рябої породи старше 6-місячного віку, підібрані за принципом аналогів (Дмитроченко А.П., 1963; Овсянников А.И., 1976). Молодняк для дослідів відбирався від корів 3-4 лактацій з молочною продуктивністю - понад 3500кг молока за 305 днів. Розробка рецептів, балансуючих білкових і білково-жирових добавок, комбікормів, всі лабораторні дослідження здійснювались у лабораторії технології вирощування молодняка Тернопільського філіалу інституту біології тварин УААН і Тернопільського інституту агропромислового виробництва. Науково-господарські досліди проводилися за розробленими схемами (табл. 1).
Таблиця 1. Схеми науково-господарських дослідів
Група |
Голів |
Вік постановки, міс. |
Умови годівлі тварин (6-12 міс.) |
||
основний кормовий фактор (ОКФ) |
контроль післядії ОКФ |
||||
Перший дослід (118 днів) |
|||||
1 - контрольна |
8 |
6 |
Основний раціон (ОР): тип годівлі силосно-сінажно-концентратний (25% за поживністю концкорму - СК-1) |
ОР |
|
2 - дослідна |
8 |
6 |
ОР+ДК - 1 (40% за масою БД - 1) |
ОР |
|
3 - дослідна |
8 |
6 |
ОР+ДК - 2 (40% за масою БД - 2) |
ОР |
|
Другий дослід (93 дні) |
|||||
1 - контрольна |
10 |
6 |
Основний раціон (ОР): тип годівлі силосно-сінажно-концентратний (30% за поживністю концкорму - СК-2) |
ОР |
|
2 - дослідна |
10 |
6 |
ОР+ДК - 1 (40% за масою БЖД-1) |
ОР |
|
3 - дослідна |
10 |
6 |
ОР+ДК - 2 (40% за масою БЖД-2) |
ОР |
СК - стандартний комбікорм, ДК - дослідний комбікорм, БД - білкова добавка, БЖД - білково-жирова добавка.
Білкові добавки виготовлялися на районному комбікормовому заводі за розробленими рецептами. Помел зернових складників здійснювався на ДКУ-М з діаметром решет 2 мм, що відповідає технологічним вимогам помелу для великої рогатої худоби.
За схемою першого досліду тварини контрольної групи одержували в основному раціоні стандартний комбікорм (СК-1) 25% за енергетичною поживністю. Телички 2 дослідної групи споживали в основному раціоні дослідний комбікорм (ДК-1) в склад якого входила білкова добавка (БД-1, 40% за масою з вмістом 50% кормових бобів і 50% суміші ячмінь + кукурудза + овес + горох-по 12,5% за масою). Білкову добавку включали замість соняшникового шроту, трав'яного борошна і частково меляси. Годівля теличок 3 дослідної групи була аналогічна другій групі, але в складі комбікорму (ДК-2) 40% за масою входила білкова добавка (БД-2, з вмістом 75% кормових бобів і 25% суміші ячмінь + овес + кукурудза + горох -по 6,25% за масою).
За схемою другого досліду тварини контрольної групи одержували в основному раціоні стандартний комбікорм (СК-2) 30% енергетичної поживності. Теличкам другої дослідної групи згодовували в раціоні дослідний комбікорм (ДК-1), з вмістом (40% за масою білково-жирової добавки (БЖД-1) з 50% за масою кормових бобів та зерна ріпаку (1:1) плюс 50% суміші ячмінь + кукурудза + овес + горох (по 12,5%). Дослідні тварини третьої групи споживали в раціоні дослідний комбікорм (ДК-2) з білково-жировою добавкою (БЖД-2, 40% за масою, що містила 50% за масою суміш кормових бобів та зерна ріпаку у співвідношенні 1:3 і 50% суміші ячмінь + кукурудза + овес + горох (по 12,5%). Всі піддослідні тварини знаходилися в однакових умовах утримання-на прив'язі. Годівля здійснювалася тричі за добу згідно норм (Калашников А.П., Клейменов Н.И., та ін. 1985; Столярчук П.З., Боярський Л.Г., 1989).
По закінченні експериментальної частини згідно схеми дослідів піддослідні телички залишались на основних раціонах для контролю за післядією кормового фактора до 12- місячного віку.
Облік спожитих кормів був груповим і індивідуально-щодекадним. У кормах визначали їх хімічний склад та поживність за загальноприйнятими методиками зоотехнічного аналізу (Лебедєв П.Т., Усович А.Т., 1976; Лукашик И.А., Тащилин В.А., 1965; Петухова Е.А., Бессарабова Р.Ф. и др., 1981). Вміст ерукової кислоти в зерні ріпаку визначався за експрес-методом, а кількість глюкозинолатів за методом фотометрії (Дем'янчук Г.Т., Братуняк Г.В., 1992). Вміст амінокислот у кормах визначався на чехословацькому аналізаторі типу ААН-881.
Кров брали з яремної вени за дві години до ранішньої годівлі тварин в середині дослідів. У свіжій крові визначали вміст еритроцитів та гемоглобіну - еритрогемометром. У сироватці крові-загальний білок-рефрактометром УРЛ -1, загальний фосфор -за Бригсом в модифікації О.Т.Усовича, резервна лужність -за В.Я. Антоновим та ін., (1974), кальцій - за Де-Ваардом (1976).
Газоенергетичний обмін вивчали масковим методом у респіраційних дослідах на 4-х тваринах з групи через 2-3 години після годівлі два рази в день, три суміжні дні підряд за методиками: легенева вентиляція (О.О. Кудрявцева, 1954); легеневий газообмін (А.А. Скворцова, І.І. Хренова,1961, 1965) . Аналіз проб видихуваного повітря визначали на газоаналізаторі ГХП-100 (насичений сольовий розчин як затискуюча рідина). Баланс енергії в організмі тварин вираховували за методиками: валова енергія, чиста енергія приростів (В.В. Цюпко, 1989), перетравна енергія, обмінна енергія та теплопродукція (А.Т. Цвігуна , 1993).
У складі добавок використовували такі основні сорти високобілкових і жиромістких кормових культур регіону: горох - сорт Уладівський, безеруковий напівмодифікований озимий ріпак “О” сорт ЖЕТ-НЕФ, кормові боби - сорт місцевий Хоростківський.
Економічна ефективність одержаних результатів визначалась за загальноприйнятими методиками (Резніков Ф.І., 1977).
Математична обробка результатів досліджень проведена за Плохінським М.О. (1969) з визначенням критеріїв вірогідності: *P> 0.95(< 0,05), **P> 0.99 (< 0,01), ***P >0,999(< 0,001).
2. Результати досліджень
Поживна цінність білкових та білково-жирових добавок, комбікормів і раціонів телиць
Поживність добавок. Для вирішення питання доцільності використання зерна кормових бобів та поєднання продуктивної дії зерна кормових бобів і ріпаку в суміші з ячменем + кукурудзою + вівсом + горохом в годівлі ремонтних теличок старше 6-місячного віку, їх включали в склад білкових (кормові боби 50 і 75% за масою) та білково-жирових добавок у співвідношенні 1:1 та 1:3 з наступним введенням 40% за масою в комбікорми замість соняшникового шроту і енергоємного трав'яного борошна і меляси. Склад і поживність білкових та білково-жирових добавок подані в таблиці 2.
Таблиця 2. Поживність білкових та білково-жирових добавок, % за масою
Перший дослід |
Другий дослід |
||||
БД - 1 |
БД - 2 |
БЖД-1 |
БЖД-2 |
||
Зерно ріпаку |
- |
- |
25,0 |
38,0 |
|
Кормові боби |
50,0 |
75,0 |
25,0 |
12,0 |
|
Ячмінь |
12,5 |
6,25 |
12,5 |
12,5 |
|
Кукурудза |
12,5 |
6,25 |
12,5 |
12,5 |
|
Овес |
12,5 |
6,25 |
12,5 |
12,5 |
|
Горох |
12,5 |
6,25 |
12,5 |
12,5 |
|
В 1 кг міститься: |
|||||
кормових одиниць |
1,2 |
1,1 |
1,3 |
1,5 |
|
обмінної енергії, МДж |
11,0 |
10,5 |
10,9 |
11,5 |
|
сухої речовини, кг |
0,85 |
0,85 |
0,86 |
0,87 |
|
сирого протеїну, г |
193 |
226 |
224 |
239 |
|
перетравного протеїну, г |
164 |
194 |
188 |
200 |
|
сирого жиру, г |
20,9 |
16,4 |
111,0 |
158,0 |
|
сирої клітковини, г |
64,1 |
72,1 |
58,0 |
57,0 |
|
цукрів, г |
25,1 |
26,3 |
32,1 |
26,3 |
|
кальцію, г |
1,5 |
1,9 |
3,1 |
4,0 |
|
фосфору, г |
4,0 |
4,3 |
5,3 |
6,1 |
|
каротину, мг |
0,5 |
0,8 |
- |
- |
|
Амінокислот, г: лізину |
10,90 |
13,10 |
12,89 |
13,88 |
|
метіоніну |
3,29 |
3,90 |
3,33 |
3,31 |
|
триптофану |
1,31 |
1,50 |
0,46 |
0,46 |
|
Концентрація енергії в 1 кг сухої речовини:корм. од. |
1,41 |
1,35 |
1,5 |
1,7 |
|
обмінної енергії, МДж |
12,9 |
12,4 |
12,5 |
13,0 |
Загальна енергетична поживна цінність білкових добавок була близькою за вмістом кормових одиниць, обмінної енергії, сухої речовини. Вміст сирого протеїну в 1 кг сухої речовини БД-1 був 22,7 і в БД-2 - 26,6%; сирого жиру відповідно 2,5 і 1,9%; сирої клітковини - 7,5 і 8,5% Білкова добавка БД-2 мала вищий на 18,3% вміст перетравного протеїну, окремих мінеральних елементів, зокрема: кальцію, фосфору, сірки, цинку, що пов'язано з більшою часткою в ній зерна кормових бобів. Сирий протеїн кормових бобів до загального вмісту сирого протеїну БД-1 був 66,8% і БД-2 85,8%. Відношення незамінних амінокислот до сирого протеїну у БД-2 до БД-1 було: вміст лізину - вищий на 0,15%, а метіоніну, триптофану і цистину знаходився практично на одному рівні. В 1 кг БД-1 та БД-2 містилося відповідно 500 і 750 г зерна кормових бобів.
Білково-жирові добавки характеризувалися високою енергетичною поживністю (1,30-1,50 корм. од.), вмістом перетравного протеїну (188-200 г), сирого жиру (111-158 г). Відношення сирого протеїну кормових бобів і зерна ріпаку до сирого протеїну БЖД-1 було відповідно 29,1 і 42,9, а в БЖД-2-13,1 та 60,1% відповідно. За вмістом незамінних амінокислот БЖД суттєво не відрізнялись. Лізин до сирого протеїну в БЖД-1 і БЖД-2 склав відповідно-5,75 і 5,81%; метіонін-1,5 і 1,38%; триптофан-0,21-0,19%; цистин-1,04 і 0,92%. БЖД властива антиоксидуюча здатність завдяки наявності в зерні ріпаку значної кількості вітаміну Е. В 1 кг БЖД-1 містилося по 250 г зерна ріпаку і кормових бобів, а в БЖД-2 відповідно 380 і 120 г.
Поживність комбікормів. Аналіз поживної цінності комбікормів, що використовувались в годівлі ремонтних теличок показав їх високу поживну якість (табл. 3). Включення білкових добавок в ДК-1 і ДК-2 сприяло підвищенню їх поживної цінності. Загальна енергетична поживність 1 кг комбікормів з БД зросла на 17,0-6,4%, вміст обмінної енергії-на 5,2-3,1%. Дослідні комбікорми містили всі поживні речовини, потрібні для ростучого молодняка. В стандартному комбікормі для телят вміст сирого протеїну в сухій речовині був 21,1%, а в ДК-1 та ДК-2 відповідно-17,8 і 19,4%; сирої клітковини-11,9; 7,0 і 7,4%; сирого жиру-4,0; 3,1; і 2,9%. Протеїн дослідних комбікормів був біологічно повноцінним. За відношенням лізину до загального сирого протеїну дослідні комбікорми переважали стандартний відповідно на 1,18-1,38%; метіоніну-0,61-0,60%; цистину-0,30-0,31%. За вмістом перетравного протеїну, сирого жиру, сирої клітковини стандартний комбікорм дещо переважав дослідні. Вміст окремих мінеральних елементів в стандартному комбікормі був дещо вищим порівняно з дослідними, що пов'язано з наявністю шроту соняшникового, трав'яного борошна і меляси. В 1 кг дослідних комбікормів містилося 200 і 300 г зерна кормових бобів.
Включення БЖД-1 та БЖД-2 в стандартний комбікорм 40% за масою, замість соняшникового шроту, трав'яного борошна і меляси не знизило якісні показники дослідних комбікормів. Так, загальна енергетична поживність 1 кг дослідних комбікормів зросла на 17,0-20,2%, обмінна енергія-на 4,2%, вміст сирого жиру-в 1,8-2,4 рази при незначному зниженні кількості перетравного протеїну та цукрів внаслідок виключення меляси. Залишився на рівні стандартного комбікорму (СК-2) вміст в дослідних комбікормах кобальту і йоду (табл. 3).
Таблиця 3. Склад і поживність комбікормів для ремонтних телиць
Показник |
Перший дослід |
Другий дослід |
|||||
рецепт, % за масою |
|||||||
СК-1 |
ДК-1 |
ДК-2 |
СК-2 |
ДК-1 |
ДК-2 |
||
Ячмінь |
24 |
24 |
24 |
24 |
24 |
24 |
|
Кукурудза |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
|
Шрот соняшниковий |
25 |
- |
- |
25 |
- |
- |
|
Висівки пшеничні |
21 |
21 |
21 |
21 |
21 |
21 |
|
Трав'яне борошно люцерни |
12 |
- |
- |
12 |
- |
- |
|
Меляса |
3 |
- |
- |
3 |
- |
- |
|
Кормовий фосфат |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
Кухонна сіль |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Премікс (64-1-89) |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
БД - 1 |
- |
40 |
- |
- |
- |
- |
|
БД - 2 |
- |
- |
40 |
- |
- |
- |
|
БЖД-1 |
- |
- |
- |
- |
40 |
- |
|
БЖД-2 |
- |
- |
- |
- |
- |
40 |
|
В 1 кг міститься : корм. од |
0,94 |
1,10 |
1,00 |
0,94 |
1,10 |
1,13 |
|
обмінної енергії, МДж |
9,6 |
10,1 |
9,9 |
9,6 |
10,0 |
10,0 |
|
сухої речовини, кг |
0,82 |
0,81 |
0,81 |
0,82 |
0,82 |
0,82 |
|
сирого протеїну, г |
173 |
144 |
157 |
173 |
156 |
162 |
|
перетравного протеїну, г |
140 |
112 |
124 |
140 |
121 |
126 |
|
сирого жиру, г |
32,6 |
25,2 |
23,4 |
33 |
61 |
80 |
|
сирої клітковини, г |
97 |
56 |
60 |
97 |
54 |
54 |
|
цукрів, г |
37,1 |
29,5 |
28,4 |
54,7 |
37,0 |
34,7 |
|
кальцію, г |
12,7 |
11,5 |
11,6 |
12,7 |
12,0 |
12,4 |
|
фосфору, г |
9,7 |
8,9 |
9,0 |
9,7 |
9,4 |
9,8 |
|
каротину, мг |
18,8 |
0,7 |
0,9 |
18,8 |
0,50 |
0,50 |
|
Амінокислот, г: лізину |
5,58 |
6,34 |
7,20 |
5,59 |
7,12 |
7,51 |
|
метіоніну |
2,19 |
2,70 |
2,94 |
2,19 |
2,71 |
2,70 |
|
триптофану |
1,54 |
1,07 |
1,15 |
1,54 |
0,72 |
0,72 |
|
Концентрація енергії в 1 кг сухої речовини:корм. од. |
1,15 |
1,23 |
1,23 |
1,15 |
1,34 |
1,38 |
|
обмінної енергії, МДж |
11,7 |
12,5 |
12,2 |
11,7 |
12,2 |
12,2 |
За вмістом окремих амінокислот дослідні комбікорми переважали стандартний. Так, за вмістом лізину ДК-1 та ДК-2 перевищували СК-2 відповідно на 27,3 і 34,3%, метіоніну - на 23,7%; цистину - на 7,7 і 3,8%. Відношення амінокислот до загального сирого протеїну в дослідних комбікормах було вищим: за лізином - на 1,33-1,41%, метіоніном - на 0,48 і 0,44%, цистином - на 0,18-0,10%. За триптофаном стандартний комбікорм перевищував дослідні комбікорми відповідно на 0,44%, що пов'язано з вмістом в ньому соняшникового шроту.
В 1 кг ДК-1 містилося по 100 г зерна ріпаку та кормових бобів, а в ДК-2 - відповідно 152 і 48 г при оптимальному рівні глюкозинолатів (1,7-2,58 г) і ерукової кислоти (3,8-5,78 г).
Годівля піддослідних тварин. Склад і поживність середньодобових раціонів піддослідних тварин за фактично спожитими кормами подані в таблиці 4.
Таблиця 4. Склад середньодобових раціонів телиць
Показник |
Перший дослід |
Другий дослід |
|||||
група |
|||||||
1 контрольна |
дослідні |
1 контрольна |
дослідні |
||||
2 |
3 |
2 |
3 |
||||
Корм, кг: |
|||||||
солома озимої пшениці |
- |
- |
- |
2,3 |
2,3 |
2,3 |
|
сіно злаково-бобове |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
- |
- |
- |
|
силос кукурудзяний |
16,0 |
16,0 |
16,0 |
8,4 |
8,4 |
8,4 |
|
сінаж злаково-бобовий |
- |
- |
- |
2,8 |
2,8 |
2,8 |
|
комбікорм |
1,40 |
1,20 |
1,27 |
1,40 |
1,20 |
1,18 |
|
меляса |
- |
0,02 |
0,02 |
- |
0,025 |
0,025 |
|
кухонна сіль, г |
34 |
34 |
34 |
35 |
35 |
35 |
|
діамонійфосфат, г |
100 |
100 |
100 |
- |
- |
- |
В першому досліді структура середньодобових раціонів піддослідних груп молодяка була, % за поживністю: контрольна група-сіно злаково-бобове-7,6; силос кукурудзяний-67,2; комбікорм-25,2; друга і третя дослідні групи відповідно по 7,7; 67,0 та 24,5% і меляси - 0,8%. За період досліду кожній голові контрольної, другої і третьої груп згодовано по 618 і по 612 кормових одиниць та 64,9; 68,4 і 70,8 кг перетравного протеїну. Вміст сирого протеїну в сухій речовині раціону був на рівні 10,9% (контроль), 11,6-11,8% в 2 і 3 дослідних групах, а жиру відповідно-3,2; 2,9 і 2,85%. На кормову одиницю раціонів телиць контрольної групи припадало 105 г перетравного протеїну, а 2 і 3 дослідних груп відповідно -112 і 116 г. За вмістом незамінних амінокислот в середньодобових раціонах телят картина наступна: у дослідних групах порівняно з контрольною вміст лізину був вищий на 1,1 і 6,0%, метіоніну - відповідно на 1,9 та 3,9%. Рівень цистину у всіх групах практично був однаковим. В раціоні контрольної групи вміст триптофану в 4,1 рази перевищував дослідні групи. В середньому за добу кожною теличкою 2 та 3 дослідних груп спожито 240 і 381 г кормових бобів.
Коефіцієнти використання енергії кормів (корм. од.) в середньому за період першого досліду склали по групах: 1 контрольна - 0,040; друга і третя дослідні - відповідно 0,042 і 0,044, або були вищі на 5,0-10,0%, що узгоджується з інтенсивністю росту молодняка.
Структура середньодобових раціонів піддослідних телиць другого досліду була практично однаковою(% за поживністю): контрольна група-солома озимої пшениці-14,4; соковиті (силос кукурудзяний + сінаж злаково-бобовий)-56,0 та комбікорм-29,6; 2 і 3 дослідні групи відповідно-12,3; 56,1; 29,6 та 12,0; 55,8; 30,1% і меляси-по 2,0-2,1%. Вміст основних поживних речовин в сухій речовині раціонів був, %: сирий протеїн-7,6-8,1; сирий жир-3,0-4,0; сира клітковина-28,3-28,8%. В середньодобових раціонах вміст основних незамінних амінокислот був оптимальним. За вмістом лізину, метіоніну і цистину раціони годівлі дослідних груп телиць були вищими, ніж контрольні відповідно на 10,4-13,0%; 5,2-5,1; 2,6-1,4%. Кожна теличка 2 дослідної групи щоденно споживала по 120 г зерна ріпаку і кормових бобів, а 3 дослідної групи-відповідно 180 і 57 г, з вмістом відповідно ерукової кислоти 5,32-7,51 г та глюкозинолатів 2,38-3,35 г. На корм.од. припадало перетравного протеїну К 1- 103 г, Д-2 - 101, Д-3 - 102 г.
Коефіцієнти використання енергії кормів піддослідними телицями в розрізі груп в середньому за період другого досліду склали: контрольна-0,066, 2 та 3 дослідні групи відповідно-0,068 і 0,071 або були вищими, ніж в контролі на 3,0 і 7,6 %, що узгоджується з їх ростом.
Прирости живої маси теличок. Продуктивна дія зерна кормових бобів була вивчена через білкові добавки. Використання комбікормів з білковими добавками забезпечило середньодобові прирости дослідних теличок вищі, ніж у контролі на 2,7 та 5,8% (табл. 5).
Таблиця 5. Інтенсивність росту піддослідних тварин (середнє на голову), Мm
Показник |
Група |
|||
1 контрольна |
дослідні |
|||
2 |
3 |
|||
Перший дослід, n=8 |
||||
Жива маса, кг: при постановці на дослід |
180,53,2 |
181,43,5 |
182,53,9 |
|
При знятті з досліду |
251,63,2 |
254,43,2 |
257,83,5 |
|
в 12 місяців |
278,39,4 |
281,18,4 |
283,410,1 |
|
Приріст за дослід: загальний, кг |
71,1 |
73,0 |
75,3 |
|
середньодобовий, г |
60310 |
61915 |
63818 |
|
% до контролю |
100 |
102,7 |
105,8 |
|
Середньодобовий приріст за 6-12 місяців,г |
53310 |
54611 |
55114 |
|
Другий дослід, n=10 |
||||
Жива маса, кг: при постановці на дослід |
158,52,3 |
158,92,6 |
158,32,2 |
|
при знятті з досліду |
218,02,4 |
221,42,9 |
221,82,2 |
|
в 12 місяців |
272,16,4 |
274,98,7 |
277,67,1 |
|
Приріст за дослід: загальний, кг |
59,5 |
62,5 |
63,5 |
|
середньодобовий, г |
64016 |
67212 |
68310 |
|
% до контролю |
100 |
105,0 |
106,7 |
|
Середньодобовий приріст за 6-12 місяців,г |
62012 |
63413 |
65514 |
Включення до складу комбікормів білково-жирових добавок (другий дослід) на основі поєднання зерна кормових бобів і ріпаку та їх згодовування дало можливість отримати середньодобові прирости дослідних теличок на рівні 672 і 683 г, що на 32 г (5,0%) та 43 г (6,7%) вищі, ніж при споживанні стандартного комбікорму. Такі добові прирости теличок в другій і третій дослідних групах обумовлені кращою повноцінністю раціонів за сирим жиром, співвідношенням до сирого протеїну лізину, метіоніну і цистину та вмістом вітаміну Е.
В 12 - міс. віці телички піддослідних груп в розрізі обох дослідів переважали за живою масою вимоги стандарту першого класу на 2-5%.
Показники крові. Як показав аналіз досліджуваних морфобіохімічних показників крові піддослідних теличок згодовування дослідних комбікормів з білковими та білково-жировими добавками не вплинуло негативно на вміст еритроцитів і гемоглобіну, резервну лужність, вміст загального фосфору та кальцію (табл. 6).
Як показав аналіз, у другому досліді згодовування тваринам комбікормів з БЖД порівняно до контрольної групи сприяло підвищенню в сироватці крові загального білка (на 3,3%). За рештою досліджуваних показників крові у піддослідних тварин суттєвої різниці не виявлено. Вони знаходилися в межах фізіологічної норми.
Таблиця 6. Морфобіохімічні показники крові піддослідних теличок Мm, n=4
Показник |
Група |
|||
1 контрольна |
дослідні |
|||
2 |
3 |
|||
Перший дослід |
||||
Еритроцити, млн./мм3 |
6,81,50 |
6,91,70 |
6,81,50 |
|
Гемоглобін, г % |
9,70,90 |
9,80,80 |
9,81,10 |
|
Резервна лужність, мг % |
56044 |
56082 |
55763 |
|
Загальний білок сироватки крові, г/% |
7,050,12 |
7,090,11 |
7,080,06 |
|
Загальний фосфор, мг % |
7,61,10 |
7,10,60 |
7,60,30 |
|
Кальцій, мг % |
10,31,10 |
10,80,90 |
10,90,85 |
|
Другий дослід |
||||
Еритроцити, млн./мм3 |
6,51,30 |
6,41,20 |
6,61,10 |
|
Гемоглобін, г % |
9,91,00 |
9,80,90 |
10,00,80 |
|
Резервна лужність, мг % |
5773,30 |
5773,30 |
56011,60 |
|
Загальний білок сироватки крові ,г/% |
6,930,14 |
6,970,17 |
7,160,12 |
|
Загальний фосфор, мг % |
6,70,67 |
6,60,60 |
6,7 0,67 |
|
Кальцій, мг % |
11,30,95 |
11,50,98 |
12,011,03 |
Газоенергетичний обмін. Показники газоенергетичного обміну в організмі тварин знаходилися у відповідності з їх рівнем росту. Аналіз показників газоенергетичного обміну у піддослідного молодняка першого досліду показав, що в показниках легеневої вентиляції, газообміну та загальної теплопродукції вірогідної різниці між групами теличок не встановлено (табл.7). Загальна вентиляція легень у теличок 2 і 3 дослідних груп порівняно з контролем була вищою відповідно на 2,2 та 4,1%. У дослідних групах теличок вищими до контролю були показники споживання кисню (на 2,6 і 4,5%), кисневий індекс (на 0,4 і 0,56%) та загальна теплопродукція (на 2,1 і 3,4%). Величина дихального коефіцієнта свідчить, що рівень окисно-відновних процесів в організмі тварин дослідних груп забезпечувався за рахунок енергії отриманої від розпаду білково-вуглеводного комплексу (0,97-0,95).
В другому досліді загальна вентиляція легень у телиць другої і третьої дослідних груп була вищою, ніж у контролі відповідно на 3,3 і 3,8 % при практично однакових дихальному і легеневому індексах. Щодо споживання кисню, то вірогідна різниця по цьому показнику була на користь молодняка дослідних груп (на 15,6% і 21,3%). Аналогічна картина і по кисневому індексу у тварин дослідних груп, яка була вища на 12,0 та 16,7%. Величина дихального коефіцієнта засвідчує, що із збільшенням в добових раціонах телиць дослідних груп вмісту сирого жиру за рахунок БЖД, дихальний коефіцієнт знижується з 0,98 (контроль) до 0,93 та 0,74 відповідно в 2 і 3 дослідних групах. Джерелом енергії в організмі молодняка 3 дослідної групи для підтримання обмінних процесів був жировий комплекс. Рівень окисно-відновних процесів в організмі тварин 1 контрольної і 2 дослідної груп забезпечувався за рахунок окислення білково - вуглеводного комплексу.
Вища на користь тварин 2 і 3 дослідних груп була загальна теплопродукція (37,8-38,8 МДж проти 33,1), яка переважала контроль відповідно на 14,2 та 17,2 % з тенденцією до вірогідності.
Таблиця 7. Легенева вентиляція, газообмін і теплопродукція у піддослідних ремонтних телиць 8-місячного віку (на голову), Мm, n=4
Показник |
Група |
|||
1 контрольна |
дослідні |
|||
2 |
3 |
|||
Перший дослід |
||||
Легенева вентиляція: загальна, л/хв. |
45,11,90 |
46,12,10 |
46,92,20 |
|
частота дихання |
30,60,70 |
30,50,80 |
31,00,90 |
|
глибина дихання, л |
1,470,06 |
1,510,08 |
1,510,08 |
|
Легеневий газообмін: |
||||
спожито О2, мл/хв |
144285 |
148071 |
150875 |
|
виділено СО2, мл/хв |
139949 |
134851 |
143346 |
|
ДК |
0,970,07 |
0,910,05 |
0,950,08 |
|
Кисневий індекс, мл/л |
31,972,11 |
32,101,90 |
32,152,20 |
|
Теплопродукція за добу, МДж: |
||||
загальна |
43,611,82 |
44,512,00 |
45,112,10 |
|
в т.ч. на 1 кг живої маси |
0,200,01 |
0,180,01 |
0,180,02 |
|
Другий дослід |
||||
Легенева вентиляція: загальна, л/хв |
52,31,10 |
54,01,50 |
54,31,60 |
|
частота дихання |
30,7 0,21 |
31,0 0,31 |
31,0 0,25 |
|
глибина дихання, л |
1,700,11 |
1,740,15 |
1,750,12 |
|
Легеневий газообмін: |
||||
спожито О2, мл/хв |
109235 |
126246 |
132555 |
|
виділено СО2, мл/хв |
107016 |
117421 |
98025 |
|
ДК |
0,980,10 |
0,930,12 |
0,740,20 |
|
Кисневий індекс, мл/л |
20,901,40 |
23,401,50 |
24,401,70 |
|
Теплопродукція за добу, МДж |
||||
загальна |
33,102,11 |
37,803,51 |
38,802,51 |
|
в т.ч. на 1 кг живої маси |
0,150,01 |
0,170,01 |
0,170,02 |
Баланс енергії. Вищий рівень інтенсивності росту телиць дослідних груп підтверджується і більшими до контролю показниками обмінної енергії на 2,3 і 4,1%, вищими на 0,17-0,46 ККД кормів і меншими на 0,76-1,24% втратами енергії в першому досліді. Обмінна енергія до валової складає по групах 48,53-49,41%. Коефіцієнти корисної дії кормів раціонів були вищими у теличок дослідних груп (на 0,17-0,46%), що підтверджується рівнем їх росту. Загальна теплопродукція до обмінної складала по піддослідних групах 82,3-82,88 %, що відповідає фізіологічним параметрам обмінних процесів в організмі тварин всіх груп (табл. 8).
Баланс енергії у піддослідних тварин другого досліду свідчить, що вища інтенсивність росту телиць дослідних груп прямо пов'язана з показниками обмінної енергії в їх організмі (вища на 15,1 і 19,5%) та чистої енергії приростів живої маси (вища на 18,8 і на 28,6% при більших на 1,5 і 2,2% ККД кормів раціонів і менших на 4,3 і 5,7% втратах загальної енергії. Загальна теплопродукція по групах складала 80,1-78,5% до обмінної енергії та не перевищувала необхідної теплопродукції, що вказує на повноцінність їх годівлі у відповідності з потребами організму.
Таблиця 8. Баланс енергії в організмі піддослідних телиць, МДж/добу, Мm, n=4
Показник |
Група |
|||
1 контрольна |
дослідні |
|||
2 |
3 |
|||
Перший дослід |
||||
Валова енергія |
108,51,40 |
110,91,50 |
110,91,60 |
|
Перетравна енергія |
64,972,10 |
66,251,90 |
67,622,10 |
|
Обмінна енергія |
52,651,50 |
53,901,80 |
54,811,71 |
|
Чиста енергія приросту |
9,040,60 |
9,390,70 |
9,700,80 |
|
Загальна теплопродукція |
43,611,82 |
44,512,10 |
45,112,20 |
|
ККД, % |
8,30 |
8,47 |
8,76 |
|
Затрати енергії, % |
43,42 |
43,94 |
44,14 |
|
Втрати енергії, % |
48,35 |
47,59 |
47,11 |
|
Другий дослід |
||||
Валова енергія |
103,150,91 |
103,501,02 |
103,71,05 |
|
Перетравна енергія |
51,022,31 |
58,741,95 |
60,972,25 |
|
Обмінна енергія |
41,351,91 |
47,602,10 |
49,412,70 |
|
Чиста енергія приросту |
8,250,21 |
9,800,51 |
10,610,71 |
|
Загальна теплопродукція |
33,102,11 |
37,803,51 |
38,802,51 |
|
ККД, % |
8,00 |
9,50 |
10,20 |
|
Затрати енергії, % |
39,41 |
42,18 |
42,88 |
|
Втрати енергії, % |
52,59 |
48,32 |
46,92 |
Економічна ефективність вирощування телиць. В першому досліді найбільшу інтенсивність росту досягнуто при згодовуванні дослідних комбікормів з білковими добавками. Завдяки вищим продуктивним якостям тварин та кращій перетравності корму, витрачання його на 1 кг приросту було нижчим у тварин 2 і 3 дослідних групах в порівнянні з контролем.
Як показав економічний аналіз на 1 кг приросту тварин дослідних груп затрати енергії кормів (корм. од.) були нижчими від контролю на 3,5-6,9%, що свідчить про найбільшу продуктивну віддачу комбікормів з білковими добавками на основі кормових бобів. Щодо ефективності використання білкових добавок в складі комбікормів при вирощуванні ремонтних теличок слід зазначити, що від кожної телички 2 і 3 дослідних груп в розрахунку на 100 кормових одиниць одержано приросту більше, ніж в контролі відповідно на 3,0 і 6,0%.
Ефективність використання білково-жирових добавок в складі комбікормів (другий дослід) при вирощуванні ремонтних телиць свідчить, що від кожної тварини другої і третьої дослідних груп за період досліду отримано в розрахунку на 100 кормових одиниць більше валового приросту відповідно на 4,0 та 6,6%. Затрати кормів (корм. од.) і перетравного протеїну на 1 кг приросту живої маси дослідних груп нижчі контролю відповідно на 2,9-5,8% і 14,5-14,7%.
Аналіз даних економічної ефективності використання білкових добавок в комбікормах показав, що витрати комбікорму в контрольній групі були більшими в порівнянні з тваринами дослідних груп (13,2 ц проти 12,0 ц).За період досліду витрачено в усіх групах практично однакову кількість кормових одиниць. Вартість кормів в загальних витратах становлять 43%. У вартості кормів кормові боби в 2 дослідній групі становили 9,2%, а в 3-13,5% відповідно. Собівартість 1 ц приросту в контрольній групі становила 589,9 грн., в 2 та 3 дослідних груп нижча відповідно на 15,6% і 16,5%. Собівартість 1 ц білкових добавок була такою: БД-1-49,20 грн. і БД-2-53,40 грн., а стандартного комбікорму 60,42 грн., а ДК-1 та ДК-2 по 49,52 (табл. 9).
Таблиця 9. Економічна ефективність використання білкових та білково-жирових добавок при вирощуванні телиць (в середньому по групі)
Показник |
Перший дослід |
Другий дослід |
|||||
Група |
|||||||
1 контрольна |
дослідні |
1 контрольна |
дослідні |
||||
2 |
3 |
2 |
3 |
||||
Кількість, гол. |
8 |
8 |
8 |
10 |
10 |
10 |
|
Тривалість досліду, днів |
118 |
118 |
118 |
93 |
93 |
93 |
|
Приріст живої маси, ц |
5,70 |
5,84 |
6,02 |
5,95 |
6,25 |
6,35 |
|
Витрати комбікорму, ц |
13,2 |
12,0 |
12,0 |
13,02 |
11,12 |
10,16 |
|
в т.ч. БД |
- |
4,8 |
4,8 |
- |
- |
- |
|
БЖД |
- |
- |
- |
- |
5,2 |
5,2 |
|
з них кормових бобів |
- |
2,4 |
3,6 |
- |
1,3 |
0,62 |
|
зерна ріпаку |
- |
- |
- |
- |
1,3 |
2,0 |
|
Витрати корм.од., всього, ц |
49,4 |
49,0 |
49,0 |
41,2 |
41,6 |
41,2 |
|
в т.ч. на 1 ц приросту |
8,67 |
8,39 |
8,14 |
6,9 |
6,7 |
6,5 |
|
Всього витрат, грн. |
3384 |
2907 |
2964 |
2858 |
2257 |
2257 |
|
в т.ч. вартість кормів |
1455 |
1250 |
1274 |
1228 |
1088 |
1088 |
|
з них кормових боби |
- |
115,2 |
172,8 |
- |
62,4 |
29,7 |
|
зерна ріпаку |
- |
- |
- |
- |
62,4 |
96,0 |
|
Собівартість 1 ц приросту, грн. |
589 |
497 |
492 |
480 |
404 |
396 |
|
% до контролю |
100 |
84,4 |
83,5 |
100 |
84,2 |
82,4 |
Витрати комбікормів в дослідних групах (другий дослід) були нижчими. В зв'язку з різним вмістом кормових бобів та зерна ріпаку в БЖД-1 та БЖД-2 витрати їх становили в 2 дослідній групі по 1,3 ц, а в 3 дослідній групі відповідно по 0,62 та 2,0 ц. У вартісному вираженні кормові боби та зерно ріпаку займали по 4,8% від вартості кормів в 2 дослідній та 2,3 і 7,5% відповідно у 3 дослідній групах. Собівартість 1 ц БЖД-1 та БЖД-2 становили по 49,5 грн., а собівартість стандартного комбікорму - 60,4 грн., ДК-1 та ДК-2-по 50,0 грн. Собівартість 1 ц приросту теличок при вирощуванні з використанням БЖД-1 та БЖД-2, включених в дослідні комбікорми, була нижчою на 15,8 та 17,5%. Виробнича перевірка підтвердила позитивну дію комбікормів з розробленими добавками на продуктивні якості ремонтних теличок.
білковий комбікорм гематологічний
Висновки
1. Науково - обґрунтована годівля ремонтних теличок старше 6-місячного віку з використанням комбікормів, що включали високобілкові і жиромісткі складники рослинного походження регіонального виробництва у вигляді білкових і білково-жирових добавок підвищує загальну продуктивну дію кормів, сприяє зростанню продуктивності та поліпшенню стану здоров'я молодняка.
2. Білкові добавки виготовлені на основі подрібненого зерна кормових бобів (50-75%) мали високу енергетичну (1,1-1,2 корм. од.) і протеїнову (193-226 г/кг) поживність. Концентрація енергії в 1 кг сухої речовини була - 1,3-1,4 корм. од., а обмінної енергії - 12,4-12,9 МДж.
Білково-жирові добавки, виготовлені на основі подрібненого зерна кормових бобів та озимого ріпаку у співвідношенні 1:1 та 1:3 мали високу енергетичну (1,3-1,5 корм. од.), протеїнову (224-239 г/кг) та жирову (111-158 г/кг) цінність і значні антиоксидантні властивості. Концентрація енергії в сухій речовині склала 1,5-1,7 корм. од. та 12,5-13,0 МДж обмінної енергії.
3. Включення білкових добавок в комбікорми (40% за масою) замість соняшникового шроту, трав'яного борошна і меляси, сприяло підвищенню їх загальної енергетичної поживності на 6,4% при вищому вмісті сирого протеїну та основних незамінних амінокислот і більшій концентрації загальної енергії в 1 кг сухої речовини на 6,9% та обмінної енергії на 4,3-6,8%. Дослідні комбікорми з білково-жировими добавками мали вищу загальну енергетичну цінність на 17,0-20,2%; обмінну енергію -на 4,2%, вміст сирого жиру в них зріс в 1,8-2,4 рази, а за кількістю лізину вони переважали контроль на 27,3-34,3%; метіоніну-на 23,7%, цистину - на 3,8-7,7% при вищій концентрації енергії в 1 кг сухої речовини на 16,5-20,0% та обмінної енергії на 4,27%.
4. Заміна в комбікормах дорогих і енергоємних соняшникового шроту, трав'яного борошна і меляси білковими та білково-жировими добавками - сприяє балансуванню раціонів теличок старше 6-місячного віку за енергією, повноцінним протеїном, основними незамінними амінокислотами та жиром.
5. Згодовування ремонтним теличкам дослідних комбікормів з білковими добавками (24,5% за поживністю) підвищує їх інтенсивність росту на 2,7-5,8% при більших на 5,0 - 10,0% коефіцієнтах використання енергії корму, а при споживанні в раціонах комбікормів з білково-жировими добавками (29,6-30,1% за поживністю) дозволило одержати вищі прирости живої маси на 5,0 - 6,7% при більш продуктивному використанні енергії кормів раціонів на 3,0 - 7,6%.
6. Споживання в раціонах ремонтних телиць комбікормів з білковими та білково-жировими добавкам...
Подобные документы
Загальна характеристика та принципи розробки рецептів кормових добавок, особливості їх використання в годівлі свиней. Оцінка впливу згодовування білково-вітамінної мінеральної добавки Інтер Мікс ПВ на ріст відлучених поросят, їх наступну продуктивність.
дипломная работа [90,4 K], добавлен 24.02.2012Годівля корів у перші дні після отелення. Організація повноцінної годівлі дійних корів з використанням преміксів та балансуючих кормових добавок. Норми введення преміксів протягом виробничого циклу. Спосіб приготування комбікорму для молочних корів.
реферат [29,2 K], добавлен 03.11.2014Характеристика кінцевого продукту біосинтезу. Способи одержання білково–вітамінних концентратів. Приготування концентрату із зелених рослин. Консервування кормів зниженими температурами. Біографія та здобутки М.М. Санова, І.Д. Степаненко, М.Ф. Кулініча.
отчет по практике [34,0 K], добавлен 05.05.2016Вплив згодовування передстартерних комбікормів "Purina", "Селтек" і "Best-Mix" на продуктивні якості молодняку свиней. Склад і поживність передстартерних комбікормів. Аналіз продуктивних якостей підсисних поросят. Вміст мінеральних речовин в комбікормах.
статья [23,3 K], добавлен 27.08.2017Система показників ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Фактори впливу на підвищення ефективності вирощування і реалізації ріпаку. Посівна площа, технологічні вимоги до вирощування та рівень урожайності ріпаку в господарстві.
курсовая работа [158,9 K], добавлен 01.10.2011Рекомендации по производству и использованию кормов и кормовых добавок, влияние белково-витаминного премикса на качество коровьего молока. Токсичность кормов и кормовых добавок, премиксы, минеральные корма, волгоградский бишофит, балансирующие корма.
реферат [43,6 K], добавлен 20.05.2010Особливості вирощування озимого ріпаку. Аналіз інсектицидів та фунгіцидів, які використовуються в Україні для захисту озимого ріпаку від шкідників і хвороб. Ефективність застосування хімічних засобів у захисті озимого ріпаку проти шкідників і хвороб.
дипломная работа [10,9 M], добавлен 12.05.2023Характеристика поживності різних видів концентрованих кормів. Підготовка концентрованих кормів до згодовування. Роль концентратних кормів у забезпеченні повноцінної годівлі свиней та кролів. Особливості годівлі птиці. Вплив кормів на надої корови.
реферат [25,6 K], добавлен 15.05.2013Визначення собівартості ремонтних робіт. Визначення економічної доцільності і річної ефективності розробленого технологічного процесу ремонту сільськогосподарської техніки. Прямі експлуатаційні витрата і собівартість виконання технологічних операцій.
методичка [59,1 K], добавлен 23.02.2010Аналіз виробництва та споживання рисових круп в Україні та світі. Харчова цінність та класифікація рисових круп. Дослідження їх органолептичних та фізико-хімічних показників. Дефекти рисових круп. Чинники формування та вимоги до якості зерна рису.
курсовая работа [638,0 K], добавлен 06.11.2014Дослідження хімічного, мінерального складу, мікробіологічних показників та терміну придатності лляних кормових екстрактів на основі води та сироватки. Використання лляних кормових екстрактів у виробництві кормів для сільськогосподарських тварин та птиці.
статья [224,2 K], добавлен 22.02.2018Якість і поживна цінність зерна. Зерна злаків і бобових у годівлі корів. Підготовка зерна до згодовування та потреба в ньому тварин: плющення, флакування, підсмажування, осолоджування, мікронізація, екструзія, гранулювання цілого зерна, дріжджування.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 06.02.2008Біологічні особливості та відношення коропових видів риб до основних показників водного середовища. Вирощування дволіток коропа, білого товстолоба та білого амуру у ставу. Нормування годівлі та використання кормів рослинного і тваринного походження.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 22.10.2010Аналіз складу і показники використання машинно–тракторного парку. Склад і використання автопарку господарства. Агротехнічні вимоги до передпосівної культивації. Розрахунок технологічної карти на виробництво озимого ріпаку. Підготовка поля до роботи.
дипломная работа [97,4 K], добавлен 02.06.2015Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.
курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011Поняття повноцінної годівлі тільних корів у сухостійний період, вплив цього фактору на їх фізіологічний стан та продуктивність. Зоотехнічні вимоги до якості кормів. Симптоми та профілактика отруєнь корів. Технологія заготівлі кормів, аналіз раціону.
курсовая работа [75,3 K], добавлен 23.11.2014Потреба у кальцію та фосфору для жуйних, у моногастричних і птиці. Мінеральні кальцієво-фосфорні добавки у раціонах годівлі тварин. Вплив мінеральних речовин на функціональну продуктивність тварин. Балансування раціонів за вмістом фосфору і кальцію.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 24.11.2013Аналіз господарської діяльності ДП НДГ "Україна". Технології і технологічні засоби для зберігання зерна. Обґрунтування технології зберігання зерна з використанням обладнання для очистки зерна. Бізнес-план впровадження виробництва, стратегія фінансування.
дипломная работа [4,1 M], добавлен 23.09.2013Анамнез про життя тварини. Дослідження загального стану тварини. Визначення габітусу, дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних та підшкірної клітковини, видимих слизових оболонок, поверхневих лімфатичних вузлів, окремих органів і систем.
курсовая работа [459,7 K], добавлен 24.01.2012Порядок реєстрації тварини в ветеринарній клініці, формування анамнезу життя. Дослідження загального стану, окремих органів та систем, аналіз виявлених змін. Методика встановлення конечного діагнозу, методи лікування та прогноз на життя тварини.
курсовая работа [38,0 K], добавлен 19.02.2013