Молочна продуктивність і рівень окремих метаболітів у крові та рубцевій рідині корів при використанні у раціонах соєвого і ріпакового шротів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Країни з розвинутим молочним скотарством проблему дефіциту протеїну та жиру в раціонах тварин переважно вирішують шляхом використання в їх складі добавок продуктів переробки насіння таких культур як соя, соняшник, канолові сорти ріпака. Борошно, макуха та шроти, отримані із насіння вказаних культур, характеризуються високим вмістом протеїну та жиру з оптимальним вмістом незамінних амінокислот і жирних кислот (Богданов Г.О., Каравашенко В.Ф., Зверев О.І. та ін., 1986; Зубець М.В., Ейснер Ф.Ф та ін., 1988; Столярчук П.З., Боярський Л.Г., 1989; Вовк С.О., Шаян Я.В., Картавий О.С. та ін., 1996; Калачнюк Г.І., 1997; Свеженцов А.І., 1998; Ібатулін І.І., Панасенко Ю.О., Кононенко В.К., 2000; Кравців Р.Й., Гладій М.В., Калачнюк Г.І. та ін. 2000). Тому пошук дешевих і ефективних шляхів підвищення їх трансформації у компоненти молока становить значний науково-практичний інтерес (Дем'янчук Г.Т., Микитин М.С., 1994; Калачнюк Г.І., 1997; Eweedah N., Gundel J., Matrai T., 1997; Aldrich G.G., Merchen N.R., Parsons C.M. et al., 1997; Янович В.Г., Сологуб Л.І., 1999; Barry Y.L., Tome D., 2000). Особливо актуальна проблема підвищення ефективності використання соєвих і ріпакових шротів у раціонах живлення лактуючих корів. Через наявність окремих антипоживних і токсичних речовин, використання нативних соєвих і ріпакових шротів у раціонах лактуючих корів обмежене. Крім цього, значна частина незамінних амінокислот протеїну шротів у даного виду тварин деградується в передшлунках до метану і аміаку під дією ферментних систем мікроорганізмів. Враховуючи вищесказане, метою нашої роботи було порівняльне дослідження продуктивної і метаболічної дії використання у раціонах лактуючих корів добавок нативних та високотермічно і хімічно оброблених соєвого і канолового шротів, отриманих із насіння вітчизняних сортів.

Мета і задача дослідження. Метою дисертаційної роботи було порівняльне дослідження продуктивної і метаболічної дії використання добавок звичайних та високотермічно і формальдегідно оброблених шротів у раціонах лактуючих корів.

До завдань дисертаційної роботи входили дослідження:

- впливу заміни частини зернової основи у раціоні лактуючих корів звичайним та підданим високотермічній і формальдегідній обробці соєвого та ріпакового шротів на молочну продуктивність та якість молока;

- впливу згодовування лактуючим коровам у зимово-стійловий період у складі концентрованих кормів добавок нативних та підданих високотермічній і формальдегідній обробці соєвого та ріпакового шротів на рівень окремих метаболітів у рубцевій рідині;

- рівня метаболітів у крові при використанні у складі раціонів лактуючих корів добавок звичайних та підданих високотермічній і формальдегідній обробці соєвого та ріпакового шротів;

- економічної ефективності використання добавок шротів у раціонах лактуючих корів.

1. Матеріал і методи досліджень

З метою виконання дисертаційної роботи проведено 2 науково-пошукові та 1 науково-виробничий досліди на лактуючих коровах української чорно-рябої породи у зимово-стійловий період. Дослідження проводилися на базі селянсько-фермерського господарства “Надія” Самбірського району Львівської області та кафедри тваринництва Львівського державного аграрного університету. Схема проведення науково-пошукових дослідів наведена в табл. 1.

Перший дослід проведено на чотирьох групах корів (по 10 голів у кожній), 3-4 річного віку, підібраних за принципом аналогів за періодом лактації, рівнем молочної продуктивності та живою масою. В підготовчий період (30 днів) усі тварини знаходились в однакових умовах на основному раціоні, який складався із сіна конюшинного, кормового буряка, силосу кукурудзяного і зернової суміші за складом: пшенична дерть - 50%, ячмінна дерть - 30%, вівсяна дерть - 20%. Тварини контрольної групи впродовж дослідного періоду, який тривав 90 днів, отримували такий же раціон, як і в підготовчий період. Коровам другої, третьої і четвертої дослідних груп упродовж експериментального періоду згодовували аналогічний раціон у якому 15% зернової основи за поживністю заміняли, відповідно, звичайним соєвим шротом (2-га група); соєвим шротом, підданим сухій високотермічній обробці при температурі 120оС впродовж 60 хв. (3-тя група); та соєвим шротом, обробленим формальдегідом у розрахунку 1,0 г формальдегіду на 100 г шроту з наступним старанним їх перемішуванням (4-та група) при збереженні ізокалорійності раціону.

Таблиця 1. Схема проведення науково-пошукових дослідів

Другий аналогічний дослід, у якому використовували ріпаковий шрот, проведено також на чотирьох групах корів (по 10 голів у кожній) 4-5 річного віку, підібраних за принципом аналогів за періодом лактації, рівнем молочної продуктивності та живою масою. В підготовчий період усі тварини знаходились в однакових умовах на основному раціоні, який складався із бобово-злакового сіна, силосу кукурудзяного, кормового буряка і зернової суміші за складом: пшенична дерть - 50%, ячмінна дерть - 30 %, вівсяна дерть - 20% . Корови 2-,3- і 4-тої (дослідних) груп впродовж піддослідного періоду, який тривав 90 днів, отримували аналогічний раціон, у якому 15% зернової суміші за поживністю було замінено відповідно: звичайним ріпаковим шротом (2-га група), ріпаковим шротом підданим високотермічній обробці при t = 120оС впродовж 60 хвилин (3-тя група) та ріпаковим шротом, обробленим формальдегідом у розрахунку 1,0 г формальдегіду на 100 г шроту (4-та група) при збереженні ізокалорійності раціону.

Науково-виробничий дослід був проведений на 7-ми групах корів (по 10 голів у кожній), підібраних за принципом аналогів за віком, рівнем молочної продуктивності та живою масою. У підготовчий період всі тварини знаходились в однакових умовах на основному раціоні, який складався із сіна бобово-злакового, силосу кукурудзяного, кормового буряка і зернової суміші за складом: пшенична дерть - 50%, ячмінна дерть - 30%, вівсяна дерть - 20% Корови дослідних груп впродовж експериментального періоду, який тривав 90 днів, отримували аналогічний раціон, у якому 15% зернової суміші було замінено звичайним соєвим і ріпаковим шротом (відповідно, 2-га і 3-тя групи); високотермічно обробленим соєвим і ріпаковим шротом (відповідно, 4-та і 5-та групи) та соєвим і ріпаковим шротом підданим формальдегідній обробці (відповідно, 6-та і 7-ма групи) при збереженні ізокалорійності раціону.

В дослідженнях використовували соєвий шрот із вітчизняного насіння сорту “Нива” і каноловий шрот із вітчизняного насіння озимого сорту ріпака “Тисменицький”.

Кількість молока, надоєного від тварин контрольної і дослідних груп, вираховувалась щоденно. Зразки молока для проведення оцінки його якості відбирали згідно з вимогами Держстандарту України 2680-86. Відібрані зразки молока консервували перекисом водню. У зразках молока визначали такі фізико-хімічні показники: густину - пікнометричним методом (Держстандарт 3625-84); кислотність молока - титрометричним методом (Держстандарт 3624-92); кількість соматичних клітин в молоці за допомогою віскозиметра (Держстандарт 23459-90); вміст жиру - кислотним методом (Держстандарт 5867-90); кількість сухої речовини - аналітичним методом шляхом висушування молока при 105оС до постійної ваги (Держстандарт 3626-73); сухий знежирений молочний залишок (СЗМЗ) - розрахунковим методом; загальну кількість білка та казеїну - методом формольного титрування згідно Держстандарту України 491212-85; вміст молочного цукру (лактози) - рефрактометрично (Держстандарт 3628-47); вміст золи - шляхом спалювання наважки у муфельній печі при температурі 500оС; вміст каротину та вітаміну А - за методикою Г.С. Уніхова, (1971). Вміст вільних амінокислот та амінокислотний склад білків молока визначали за допомогою автоматичного аналізатора амінокислот (ААА-390).

З метою вивчення впливу згодовування добавок звичайних та високотермічно і формальдегідно оброблених шротів на рівень окремих метаболітів у крові і рубцевій рідині у корів контрольної і дослідних груп на початку і по завершенні експериментального періоду відбирали зразки крові із яремної вени після ранкової годівлі та рубцеву рідину за допомогою носоглоткового зонда перед ранковою годівлею та через 2 години після неї.

У крові корів визначали вміст гемоглобіну - (колориметрично) за методом Воробйова(1982), а в плазмі крові - вміст загального білку та окремих його фракцій - (рефрактометрично) Лебедев (1982), сечовини - колориметрично Алексеенко(1964), оцтової кислоти за методом Конвея (1937), амінного азоту - колориметрично за методом Мютінга-Кайзера (1968), фосфору - колориметрично за методом Збарського (1954). Вміст вільних і загальних амінокислот у плазмі крові тварин визначали за допомогою автоматичного аналізатора амінокислот (ААА-390).

Свіжоотриману рубцеву рідину фільтрували через чотири шари марлі. Рівень загального і небілкового (залишкового) азоту в рубцевій рідині визначали за методом Кєльдаля (1948), а білкового - за різницею між рівнем загального і небілкового. Амінокислотний профіль солянокислотного гідролізату білків рубцевої рідини корів визначали за допомогою автоматичного аналізатора амінокислот (ААА-390). Концентрацію аміаку в рубцевій рідині визначали за допомогою прискореного мікрометоду, розробленого Калачнюком Г.І. (1981), рівень летких жирних кислот (ЛЖК) шляхом їх титрації розчином їдкого калію після парової дистиляції в апараті Маркгама. Молярну концентрацію їх визначали за допомогою газорідинного хроматографа Хром-5.

Економічну ефективність використання добавок звичайних та високотермічно і формальдегідно оброблених шротів у раціонах корів визначали за методикою Резнікова і співавторів (1977).

Раціони годівлі корів складали на основі фактичної поживності кормів, яку визначали шляхом зооаналізу. Отримані цифрові дані дисертаційної роботи опрацьовували статистично за Стюдентом, використовуючи стандартні комп'ютерні програми .

2. Результати досліджень

Молочна продуктивність і якість молока за використання шротів у раціонах корів.

В результаті проведених досліджень нами встановлено, що лактуючі корови, які впродовж експериментального періоду отримували раціон, у якому 15% зернової основи за поживністю заміняли звичайним і, особливо, підданим високотермічній обробці соєвим та каноловим шротами, відрізнялися вищими показниками молочної продуктивності, порівняно із тваринами контрольної групи.

За даними, наведеними в таблиці 2 видно, що найбільшою молочною продуктивністю виділяються тварини 3-ої групи обох дослідів, у раціонах яких частину зернової основи заміняли відповідно високотермічно обробленим соєвим та ріпаковим шротом. У цих групах відзначено збільшення середньодобових надоїв, відповідно, на 24,0 та 22,0% у порівнянні з тваринами контрольної групи.

Використання у раціонах корів високотермічно обробленого соєвого та канолового шротів сприяє підвищенню рівня білку у молоці (Р<0.05), особливо за рахунок казеїнової фракції.

Нами відмічено підвищення густини молока у корів усіх дослідних груп (Р<0,001), що очевидно вказує на залежність цього показника від вмісту сухої речовини у молоці, рівень якої вищий у корів дослідних груп.

У результаті проведення органолептичної оцінки молока, одержаного від корів дослідних груп встановлено, що колір його впродовж досліду практично не змінювався. Консистенція молока корів дослідних груп не відрізнялась від тварин контрольної групи. Молоко корів контрольної і дослідних груп характеризувалось приємним, специфічним, властивим свіжому продукту запаху.

Молоко корів дослідних груп, особливо третьої характеризувалась підвищеною титрованою кислотністю (Р<0,05), що очевидно обумовлене підвищеним рівнем в ньому казеїну.

Таблиця 2. Молочна продуктивність корів піддослідних груп (M m, n =10)

Примітка. У цій і наступних таблицях достовірні різниці показників у дослідних групах тварин порівняно до контрольної: *Р<0,05; **Р<0,025; ***Р<0,01; ****Р<0,001.

Зміни рівня метаболітів у рубцевій рідині за використання шротів у раціонах корів. З наведених у табл. 3 даних видно, що використання у раціонах дійних корів добавок як звичайних, так і підданих високотермічній та формальдегідній обробці соєвого і ріпакового шротів не здійснює суттєвого впливу на розмноження інфузорій та бактерій у рубцевій рідині через 2 години після ранкової годівлі тварин.

Разом з тим, у рубцевій рідині корів першого і другого дослідів, яким у складі раціонів згодовували звичайний та підданий високотермічній і формальдегідній обробці соєвий та ріпаковий шроти, спостерігається зростання вмісту загального азоту на 1,5-3,2% (Р<0,05-0,01) та білкового азоту на 4,6-6,9% (Р<0,01-0,001), в той час, як рівень небілкового азоту знижується на 12,7-17,1% (Р<0,01-0,001) у порівнянні з тваринами контрольної групи. Зміни рівня азотових сполук у рубцевій рідині, очевидно, обумовлені зменшенням концентрації аміаку, особливо у тварин першого досліду (Р<0,01-0,001), яким 15% зернової основи раціону заміняли звичайним, та високотермічно обробленим соєвим та ріпаковим шротом.

Таблиця 3. Кількість інфузорій та бактерій і рівень окремих метаболітів у рубцевій рідині піддослідних корів через 2 год після ранкової годівлі (Mm, n=10)

Нами також встановлено, що використання у раціоні лактуючих корів добавок як звичайних, так і, особливо, високотермічно і формальдегідно оброблених шротів не має негативного впливу на процеси рубцевої ферментації та продукцію летких жирних кислот у рубці тварин.

Зміни рівня метаболітів у крові корів за використання в раціонах шротів. Згодовування лактуючим коровам упродовж дослідного періоду як звичайного, так і підданого високотермічній обробці соєвого та ріпакового шротів сприяє оптимізації вмісту ряду метаболітів у крові тварин (табл. 4). Про це свідчить підвищення у крові корів дослідних груп, порівняно до контрольної, рівня амінного азоту (Р<0,05-0,001) та загального білку, в основному, за рахунок б-глобулінів (Р<0,05-0,025). Введення до складу раціонів корів нативного і, особливо, підданого високотермічній обробці соєвого та ріпакового шротів підвищує рівень у крові імуноглобулінів, гемоглобіну, фосфору та оцтової кислоти, порівняно із їх вмістом у крові тварин контрольної групи (Р<0,01).

Таблиця 4. Біохімічні показники крові піддослідних корів (Mm, n=10)

Економічна ефективність використання шротів у раціонах корів. Проведеними нами дослідженнями встановлено, що згодовування лактуючим коровам взамін 15% зернової основи за поживністю як звичайного, так і особливо підданого високотермічній обробці соєвого та канолового шротів, суттєво знижує собівартість 1 ц молока (табл. 5). Поряд з цим, отримані нами у науково-виробничому досліді результати показують, що використання у складі зернової основи для дійних корів вказаних високопротеїнових добавок збільшує грошову виручку від реалізованої продукції та підвищує чистий прибуток у порівнянні з тваринами контрольної групи (табл. 5).

Приведені в табл. 5 дані свідчать про значно більший рівень рентабельності виробництва молока при використанні у раціонах лактуючих корів як нативних так і формальдегідно і, особливо, високотермічно оброблених добавок шротів порівняно до тварин які не отримували їх у складі раціону. Так, у тварин 2-, 4-, і 6-ї дослідних груп, раціон яких містив звичайний, високотермічно і формальдегідно оброблений соєвий шрот відмічено збільшення рівня рентабельності відповідно на 7,7; 18,9; і 6,1%; а у тварин 3-, 5- і 7-ї дослідних груп, раціон яких містив звичайний, високотермічно і формальдегідно оброблений ріпаковий шрот відповідно на 7,0; 20,5 і 7,2% у порівнянні їз тваринами контрольної групи.

Таблиця 5. Економічна ефективність використання добавок соєвого і ріпакового шротів у раціонах корів (n=10)

Слід відзначити, що найвищі показники рентабельності, а саме 34,9 і 36,5% отримано, при згодовуванні лактуючим коровам раціонів із заміною у їх складі 15% зернової основи за поживністю відповідно високотермічно обробленим соєвим (4-а група) і ріпаковим (5-та група) шротом і при цьому відмічено зниження собівартості 1 ц молока відповідно на 7,86 і 8,41 грн. порівняно до тварин контрольної групи.

Висновки

ріпаковий лактуючий шрот рубцевий

Використання у складі раціонів лактуючих корів взамін 15% концентрованих кормів за поживністю звичайних, формальдегідно та високотермічно оброблених соєвого або канолового шротів, отриманих із насіння вітчизняних сортів активує процеси рубцевої ферментації, оптимізує метаболічні процеси в організмі, підвищує молочну продуктивність тварин та покращує якість молока. Найкращі результати з оптимізації перебігу обмінних процесів, підвищення молочної продуктивності та економічної ефективності виробництва молока отримано при використанні у раціонах корів високотермічно оброблених соєвого і ріпакового шротів. Зокрема:

1 Згодовування лактуючим коровам раціонів із заміною у їх складі 15% концентрованих кормів за поживністю звичайним, формальдегідно та високотермічно обробленим соєвим шротом, отриманим із насіння вітчизняного сорту “Нива” підвищує в середньому на 15,2-24,8% середньодобові надої та на 1,9-3,6% жирність молока порівняно із тваринами які не отримували добавок шроту.

2 Використання у складі раціонів корів добавок нативного та підданого вказаним обробкам соєвого шроту збільшує в середньому на 3,0 - 5,5% вміст білку й на 2,3 - 6,8% вміст казеїну в молоці у порівнянні із тваринами, які не отримували у годівлі шроту.

3 Заміна у складі раціонів лактуючих корів 15% концентрованих кормів за поживністю нативним, формальдегідно та високотермічно обробленим каноловим шротом, отриманим із насіння вітчизняного сорту “Тисменицький” підвищує в середньому на 17,8-22,2% середньодобові надої та на 1,7-4,3% жирність молока, порівняно із тваринами, які не отримували добавок вказаних кормів.

4 Згодовування лактуючим коровам раціонів із заміною у їх складі 15% концентрованих кормів за поживністю звичайним та підданим вказаним обробкам канолового шроту підвищує в середньому на 2,7-7,6% вміст білку й на 4,9-11,2% вміст казеїну в молоці порівняно до тварин, які не отримували ріпакового шроту в раціонах.

5 Використання у складі раціонів корів взамін 15% концентрованих кормів за поживністю, як звичайних, так і підданих формальдегідній і високотермічній обробці соєвого чи канолового шротів суттєво не впливає на зміни концентрації водневих іонів та кількісні зміни інфузорій і бактерій у рубцевій рідині.

6 Заміна у складі раціонів корів 15% концентрованих кормів за поживністю нативним, формальдегідно та високотермічно обробленим соєвим шротом зменшує, відповідно, на 9,3; 28,9; і 28,0% концентрацію аміаку і збільшує, відповідно, на 4,9; 6,9; і 6,8% вміст білкового азоту в рубцевій рідині у порівнянні із тваринами, які не одержували шроту в раціонах.

7 Використання у складі раціонів корів добавок вказаних кількостей звичайного та підданого формальдегідній і високотермічній обробці канолового шроту знижує, відповідно, на 6,3; 17,2; і23,6% концентрацію аміаку і підвищує відповідно, на 4,6; 6,3 і 4,7% вміст білкового азоту в рубцевій рідині порівняно до тварин, які не отримували у годівлі ріпакового шроту.

8. Згодовування лактуючим коровам раціонів із заміною у їх складі 15% концентрованих кормів за поживністю звичайним, формальдегідно й високотермічно обробленим соєвим шротом підвищує у плазмі крові, відповідно, на 4,3; 5,6 і 5,3% вміст загального білку; - на 3,0;1,5 і 5,8% гемоглобіну; - на 4,3; 8,6 і 7,9% амінного азоту; - на 13,9; 14,5 і 20,4% оцтової кислоти порівняно до тварин контрольної групи, які не одержували соєвого шроту у раціонах.

9. Заміна у складі раціонів корів 15% концентрованих кормів за поживністю нативним та підданим формальдегідній і високотермічній обробці каноловим шротом збільшує у плазмі крові, відповідно, вміст загального білку на 5,0; 5,4 і 5,7% ; - імуноглобулінів на 10,0; 6,3 і 9,0% ; - гемоглобіну на 5,6; 6,6 і 8,9% ; - амінного азоту на 2,3; 5,7 і 7,3% ; - оцтової кислоти на 11,7; 13,9 і 25,9% у порівнянні із тваринами, які не одержували у годівлі ріпакового шроту.

10. Згодовування лактуючим коровам раціонів із заміною у їх складі 15% концентрованих кормів за поживністю звичайним, формальдегідно і високотермічно обробленим соєвим та каноловим шротом, відповідно, на 7,7; 6,1 і 18,9; й 7,0; 7,2 і 20,5% підвищує рівень рентабельності виробництва молока та, відповідно на 3,49; 2,78 і 7,86 й 2,72; 3,27 і 8,41% знижує собівартість 1ц молока порівняно до тварин, які не отримували у годівлі шротів.

11. Використання у складі раціонів корів взамін 15% концентрованих кормів за поживністю нативного й підданого формальдегідній і високотермічній обробці соєвого та канолового шротів, відповідно, на 510,5; 439,0 і 1229,5 й 359,5; 463,5 і 1254,0 грн. підвищує економічну ефективність виробництва молока порівняно до тварин, які не отримували у раціонах шротів.

Пропозиції виробництву

З метою оптимізації перебігу обмінних процесів в організмі лактуючих корів, підвищення молочної продуктивності та покращення якості молока рекомендується заміняти у складі раціону 15% концентрованих кормів за поживністю обробленим при температурі 120оС впродовж 60 хвилин соєвим шротом із вітчизняного сорту насіння “Нива” або ріпаковим шротом із вітчизняного сорту насіння “Тисменицький”.

Література

1. Вантух А., Вовк С. Молочна продуктивність корів при використанні добавок соєвої і ріпакової макухи у раціонах // Тези Міжнарод. практичної конф. ім. Є. Храпливого “Теорія і практика розвитку АПК”.- 1999.- С. 270-271.

2. Вантух А., Вовк С. Молочна продуктивність та якість молока при використанні в раціонах корів ріпакового шроту підданого термічній і хімічній обробці // Вісник ЛДАУ. Агрономія. - 1999.- №4.- С. 66-68.

3. Вантух А.Є., Вовк С.О., Мартин М.Т., Мароунек М. Амінокислотний профіль рубцевої рідини і плазми крові та молочна продуктивність корів при використанні “захищеного” соєвого шроту в раціонах // Вісник ЛДАУ. Агрономія.- 2001.- №5.- С. 539-545.

4. Вантух А.Є., Вовк С.О. Зміни рівня азотових сполук у рубцевій рідині і крові та якість молока за використання у раціонах корів звичайних і термічно оброблених шротів // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-й річниці Конференції ООН з питань охорони навколишнього середовища та розвитку (25-27 вересня 2002 р.).- Львів: Арал, 2002.- С 483-487.

5. Вантух А., Вовк С., Юрчишин В., Яремко Р., Павкович С. “Молочна продуктивність і рівень метаболітів у крові і рубцевій рідині при використанні у раціонах соєвого шроту” - Вісник ЛДАУ: Агрономія.-2003.-№7.- 99-104с.

6. Вовк С.О., Павкович С.Я., Вантух А.Е. Продуктивное и метаболическое действие продуктов переработки семян рапса при добавке их в рационы крупного рогатого скота // Тез. докл. III Международной конф. “Актуальные проблемы биологии в животноводстве”.- Боровск: ВНИИ физиологии, биохимии и питания с.- х. животных, 2000.- С. 54-56.

Размещено на Allbest.ru