Наукове обґрунтування еколого-гігієнічних вимог до технології вирощування баштанних культур в умовах півдня України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.02.01 - гігієна, медичні науки

НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНИХ

ВИМОГ ДО ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ БАШТАННИХ

КУЛЬТУР В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

ВОЙТОВИЧ ПЕТРО СТЕПАНОВИЧ

Київ - 2003

Дісертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті південного овочівництва і баштанництва Української Академії аграрних наук та Інституті геронтології Академії Медичних наук України

Наукові керівники:

доктор медичних наук, професор,Заслужений діяч науки і техніки України Григоров Юрій Григорович, Інститут геронтології АМН України,

завідувач лабораторією геродієтетики; доктор сільськогосподарських наук, професор Лимар Анатолій Остапович, Інститут південного овочівництва і баштанництва Української ААН, директор

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Ципріян Віктор Іванович,

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри гігієни харчування;

доктор медичних наук Вашкулат Микола Павлович,

Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзеєва АМН України, завідувач лабораторії гігієни ґрунту та очистки населених місць.

Провідна установа: Інститут екогігієни і токсикології ім.. Л.І.Медведя, відділ пестицидів та агрохімікатів МОЗ України, м.Київ

Захист відбудеться " 26 " квітня 2004 року о 15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця за адресою: 03057, Київ-57, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057,Київ-57, вул. Зоологічна, 3.

Автореферат розіслано " 25 " березня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Анісімов Є.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Демографічна і екологічна ситуації в Україні є одними з самих загрозливих серед багатьох інших країн. Зростання захворюваності і смертності, скорочення середньої тривалості життя, зниження народжуваності внаслідок соціально-економічних несприятливих умов посилюються впливом на здоров'я техногенних забруднень, серед яких одне з основних місць займає забруднення продуктів харчування такими контамінантами, як мінеральними добривами, солями важких металів, пестицидами, гербіцидами, іншими хімічними засобами захисту сільськогосподарських рослин, стимуляторами росту рослин та інші (Либанова Э.М., 2002; Гончарук Е.И., 2000; Сердюк А.М., 2002; Ванханен В.Д., Ванханен В.В., Циприян В.И., Смолянский Б.Л., 2000; Кундиев Ю.И., Яворовский А.П., 2000; Бардов В.Г, 2000 та інші).

У зв'язку з цим в останній час в Україні і в багатьох країнах світу гостро стоїть питання про розробку екологічно чистих (відносно впливу на об'єкти навколишнього середовища) і безпечних для здоров'я людини технологій виробництва продуктів харчування.

Екологічно чисту технологію вирощування безпечної сільськогосподарської продукції правомірно розглядати як компроміс між високоефективними, але що представляють потенційну небезпеку в екологічному плані інтенсивними системами землеробства і більш безпечними екологічно, але менш ефективними економічно екстенсивними варіантами. Фахівці в багатьох країнах шукають засоби і прийоми, що дають можливість стабільно отримувати необхідну кількість безпечної продукції при обмеженні використання пестицидів і мінеральних добрив (Подрушняк А.Є., Антонович Є.О., Щуцька Т.О., 1999; Дегодюк Е.Г., Сайко В.Ф., Корнійчук М.С., 1992; Лымарь А.О., 1997; Алексеенко И.Р., Кейсевич Л.В., 1997 та інші).

Особливо важлива розробка екологічно чистої технології відносно баштанних культур. Незважаючи на те, що ці культури не відносяться до основних видів продуктів харчування, але істотне сезонне споживання їх без технологічної обробки, з одного боку, а з іншого - високий вміст біологічно активних нутрієнтів, необхідних організму в лікувально-профілактичних цілях, диктують певні вимоги до їх виробництва на всіх етапах технологічного ланцюжка (починаючи від селекції і районування нових сортів, кінчаючи виконанням правил технологічної дисципліни). Найбільш важливі регламенти відносно кількості і якості добрив, поливу, що значно впливає як на якість культур, так і на стан навколишнього середовища. Саме ці обставини визначають необхідність і актуальність теми: розробка нової технологічної схеми вирощування баштанних культур, без ризику забруднення об'єктів навколишнього середовища (ґрунт, вода) і безпечної для здоров'я людини (відсутність забруднення продукції різними контамінантами)

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до наукової програми і тематичних планів науково-дослідної роботи Інституту південного овочівництва і баштанництва Української Академії аграрних наук (номер Держрегістрації 0102U006825.”Розробити технології вирощування сільськогосподарських культур на півдні України”).

Робота явилась фрагментом робочої програми "Розробити технологію виробництва екологічно чистої продукції баштанних культур і методику найбільш ефективного використання їх в лікувально-профілактичному харчуванні"-шифр-0106, що виконується в рамках Української Академії аграрних наук (Інститут південного овочівництва і баштанництва) і Академії медичних наук України (Інститут геронтології АМН України).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було розробити науково обґрунтовані вимоги до технології вирощування екологічно чистої і безпечної продукції баштанних культур в умовах півдня України на основі регулювання рівнів мінерального живлення, доцільності поливів, без ризику забруднення об'єктів навколишнього середовища.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1.Провести аналіз причин забруднення сільськогосподарської продукції і баштанних культур нітратами, пестицидами, солями важких металів.

2.Обґрунтувати гігієнічні вимоги до нової оптимальної технології вирощування баштанних культур.

3.На основі гігієнічних вимог розробити технологію отримання високих врожаїв баштанних культур при високій їх якості, безпечності для споживача і навколишнього середовища.

4.Дати гігієнічну оцінку отриманого врожаю баштанних культур по критеріях харчової цінності і екологічної чистоти в залежності від рівнів мінерального живлення і поливу.

5.Визначити можливість забруднення баштанних культур контамінантами через поливні води, ґрунт.

4.Вивчити в клінічних умовах біологічний ефект вирощених по новій технології баштанних культур (кавун, гарбуз) у людей старшого віку.

Об'єктами дослідження явився комплекс природних умов, факторів (метеорологічних, ґрунтових), аспекти господарської діяльності людини (мінеральні добрива, зрошення, захист рослин від хвороб, бур'янів, шкідників), біологічний ефект баштанних культур.

Предметом дослідження були:

-нові сорти баштанних культур (гарбуз, кавун, диня), селекціоновані по високій врожайності, виносливості до погодних умов, до різних захворювань, на підвищення вмісту біологічно активних речовин (пектини, вітаміни, цукри, мінеральні елементи) і здібності до мінімального накопичення контамінантів;

-ґрунт і вміст у ньому залишкових кількостей мінеральних добрив, нітратів, нітритів, пестицидів, солей важких металів;

-вода, яка застосовувалась для поливу баштанних культур з точки зору можливого впливу на забруднення вирощуваної продукції баштанництва;

-люди підвищеного ризику у відношенні здоров'я (похилого та старшого віку).

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети проведені:

1.Гігієнічна оцінка поливної води, ґрунту (вологість, вміст гумусу, різних форм азоту, нітрифікуюча здатність, вміст фосфору, калію, пестицидів, солей важких металів) по відповідним ГОСТам.

2.Гігієнічна оцінка харчової цінності баштанних культур (вміст сухих речовин, суми цукрів, вітаміну С, каротину, пектину), а також оцінка їх безпечності (нітрати, солі важких металів - миш'як, ртуть, свинець, мідь, кадмій, пестициди - ГХЦГ, БІ-58, децис, метафос) по загальноприйнятих методиках у відповідності з ГОСТами.

3.Гігієнічна оцінка фактичного харчування по спеціально розробленій комп'ютерній програмі розрахунку хімічного складу і енергоємкості в динаміці - до і після включення баштанних культур в раціон харчування.

4.Гігієнічна оцінка біологічного ефекту баштанних культур на основі використання загальноклінічних, біохімічних і мікробіологічних методів.

Наукова новизна одержаних результатів:

-вперше розроблені еколого-гігієнічні вимоги до технології вирощування чистої відносно впливу на навколишнє середовище і безпечної для людини продукції баштанництва (кавун, диня, гарбуз) на основі регулювання мінерального живлення і доцільного поливу, без застосування гербицидів і іншіх засобів захисту рослин;

-вперше розроблена і впроваджена в виробництво нова технологія вирощування екологічно чистої продукції баштанництва з покращеним нутрієнтним складом біологічно активних речовин;

-вперше проведена широка клінічна апробація вирощених сортів баштанництва (кавун, гарбуз) в умовах геріатричного закладу, санаторіїв;

- вперше виявлені деякі механізми впливу баштанних культур (гарбуз, кавун) на клінічний і біохімічний статус людей старшого віку з вікозалежною патологією.

Обґрунтування і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Обґрунтування наукових результатів базується на аналізі фактичного матеріалу, об'єм якого диктувався законами статистики. Достовірність матеріалів веріфіковано за допомогою аналітичних і експериментальних методів. Висунені наукові положення відносно нової технології вирощування баштанних культур отримали практичне підтвердження також як і їх лікувально-профілактичний ефект.

Теоретична цінність роботи полягає в створенні нової технології вирощування баштанних культур (кавун, гарбуз) в умовах півдня України, з мінімальним впливом на об'єкти навколишнього середовища і доведеним високим біологічним ефектом вирощеної продукції; в з'ясуванні деяких механізмів впливу баштанних на клініко-біохімічний статус старіючого організму.

Практичне значення одержаних результатів. На основі отриманих результатів розроблені методичні рекомендації щодо впровадження нової технології в сільськогосподарських підприємствах півдня України, пов'язаних з вирощуванням баштанних культур, в фермерських господарствах, в роботі лікувально-профілактичних установ, в діяльності санітарної служби, що здійснює контроль за екологічним станом і якістю сільськогосподарської продукції. Рекомендації можуть бути використані при організації раціонального і дієтичного харчування людей.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи особисто розроблені гігієнічні вимоги до технології вирощування баштанних культур і її технологічної структури. Прийняв участь в розробці технології вирощування баштанних культур, де вивчались вплив попередника, прийомів обробітку ґрунту, внесення мінеральних добрив, гербіцидів, в тому числі пестицидів, доцільних поливів їх вплив на продуктивність і показники якості, безпечності баштанних культур. Автором проведені дослідження по визначенню біологічної цінності вирощеної продукції, її безпечності; обґрунтовані наукові заходи в організації раціонального і дієтичного харчування людей старшого віку з включенням баштанних культур і визначений їх лікувальний ефект; здійснено аналіз, інтерпретація і узагальнення отриманих даних, сформульовані основні положення і висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на: Міжнародній науковій конференції "Селекція і технологія вирощування баштанних культур" (Гола Пристань, 1996); IV Європейському конгресі геронтологів "Старіння в Європі (Берлін, 1999); науково-практичній конференції "Перспективні напрямки селекції і технології баштанних культур" (Гола Пристань, 1999); III національному конгресі геронтологів і геріатрів України (Київ, 2000); науково-практичній конференції "Технології одержання біологічно повноцінної продукції овочевих і баштанних культур та їх лікувально-профілактична роль в харчуванні людини" Київ, 2001); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Сучасні аспекти оздоровчого харчування" (Дніпропетровськ, 2002); науково-практичній конференції "Актуальні питання гігієни харчування та безпечності харчових продуктів" (Київ, 2003); міжнародній науково-практичній конференції "Харчування як чинник формування здоров'я населення" (Київ, 2003).

Публікації. Результати дисертаційної роботи відображено в 13 наукових працях (з них 9 робіт - в фахових виданнях): 3 статті у наукових журналах, 2 статті у збірниках наукових праць, 2 роботи опубліковані за кордоном, 5 праць в матеріалах і тезах конференцій, видані одні методичні рекомендації.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (в тому числі - огляду літератури, розділу, присвяченому об'єктам і методам дослідження, двох розділів з викладом результатів власних досліджень), аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел та додатків. Дисертація викладена на 166 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 36 таблицями, має 6 додатків. У дисертації використано 200 джерел літератури, в тому числі 41 - іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти та методи досліджень. Відповідно до поставленої мети і завдань дослідження роботу було виконано в слідуючих напрямках: обґрунтування еколого-гігієнічних вимог до нової технології вирощування баштанних культур; її розробка (оптимальне внесення мінеральних добрив; оптимальне регулювання водного режиму ґрунту; оптимальна система агротехнічних заходів); гігієнічна оцінка, клінічна апробація баштанних культур, вирощених по новій технології.

Дослідження проведені на базі Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН. Південь України (Херсонська область) є традиційною зоною вирощування баштанних культур. Значною мірою це пояснюється тим, що кліматичні і ґрунтові умови тут більш повно відповідають біології цих культур.

До кліматичних особливостей Херсонської області відносяться - досить висока, в порівнянні з іншими регіонами, температура повітря (сума активних температур), висока інсоляція (баштанні чутливі до нестачі сонячного випромінювання), порівняно низька кількість атмосферних опадів (баштанні є засухостійкими культурами), піщаний і супісчаний склад ґрунту. Однак, недостатня кількість вологи і бідність мінерального складу ґрунту потребують регламентації кількості і якості мінерального живлення і вологозабезпечення при розробці нової технології. Головним принципом при цьому явилася відповідність розробленої нової технології потребам біології баштанних культур з метою отримання максимального врожаю при високій якості і безпечності продукції.

Розроблено і застосовано нову технологічну схему вирощування баштанних культур: 4-5-разова сівозміна з використанням пшениці, бобових або еспарцету у попередниках; раціональна передпосівна обробка насіння, ґрунту в оптимальні терміни, способи і схеми посіву, встановлення ширини міжрядь і густини стояння рослин з урахуванням погодних умов, біологічних особливостей, сорту баштанних культур. Протягом вегетаційного періоду велике значення приділялося догляду за рослинами, що заключалось в створенні умов для аерації ґрунту, боротьби з бур'янами, хворобами і шкідниками рослин. Це - відвальна оранка, передпосівне боронування і культивації. Так, досходове боронування посівів кавуна знизило засміченість перед першим ручним просапуванням на 28,8 %, до- і післясходове боронування - на 53,0 %. Ручне просапування здійснювали тричі протягом вегетаційного періоду до періоду дозрівання плодів. Після збору врожаю проводилися лущення стерні і зяблева оранка на глибину 25-27 см. З агротехнічних заходів боротьби із захворюваннями рослин були: глибока зяблева оранка на 26-30 см; повернення баштанних культур на попереднє місце не раніше, ніж через 5-7 років; посів баштанних культур по кращих попередниках (ними являються бобові, еспарцет, люцерна, що накопичують азот в ґрунті, сприяють розвитку мікроорганізмів, які пригнічують розвиток антракнозу); збільшення кількості калію при внесенні мінеральних добрив, який сприяє підвищенню стійкості до захворювань; підтримка ґрунту в рихлому стані, недопущення поливу водами з заражених дільниць.

Вище наведені технологічні прийоми, на рівні з визначенням необхідної кількості і якості мінеральних добрив, що вносяться на запланований врожай, а також вологозабезпечення, лягли в основу розробки нової технології одержання екологічно чистої і безпечної продукції баштанних культур (кавун, гарбуз, диня).

Необхідна кількість і якість (збалансованість) добрив визначалися в залежності від вмісту мінеральних елементів в ґрунті з розрахунком на програмований врожай. При максимальній нормі витрат мінеральних добрив випробовували два способи їх внесення - суцільний і локальний (відносно кавуна). Дослідження проводилися в умовах зрошування і без нього (богарні умови). Обґрунтовано і розроблено вимоги до термінів, способів, а також кількості внесення мінеральних добрив під запланований врожай баштанних культур. Внесення добрив проводилося весною при культивації ґрунту. В якості азотних добрив використовували аміачну селітру, фосфорних - простий або подвійний гранульований суперфосфат, калійних - калійну селітру.

В дослідженні були використані селекціоновані і районовані сорти баштанних культур, стійкі до різних захворювань, які містять підвищені кількості біологічно активних речовин. У дослідах були використані: кавун сорту Таврійський, гарбуз сорту Гілея, диня сорту Таврічанка.

У роботі проводили: фенологічні спостереження - відмічалися фази вегетації рослин - зходи, шатрик, гудиноутворення, цвітіння, плодоутворення, дозрівання плодів; кількісні показники врожаю оцінювали ваговим методом. Облікова площа 112 м2. Характеристику врожаю виконували з розподілом плодів на фракції: <15 см, 15...20 см, 21...25 см, >25 см; оцінювали якісні показники врожаю.

Гігієнічна оцінка розробленої технології проводилася по хімічному складу вирощеної продукції баштанних культур (пектин, вітаміни, каротин, аскорбінова кислота, мінеральні елементи, кислотність), і вмісту в плодах контамінантів (нітрати, пестициди, солі важких металів); екологічна чистота - за станом ґрунту і води (залишкові кількості мінеральних елементів, нітратів, нітритів, солей важких металів) на трьох рівнях орного горизонту. У всіх випадках аналіз проводився по методиках, приведених у відповідних ГОСТах.

Для визначення впливу вирощених по новій оптимальній технології вирощування кавуна і гарбуза на організм людей проведені клінічні дослідження на базі Голопристанського геріатричного пансіонату "Ветеран". Були обстежені 74 пацієнти у віці 69-76 років, що відносяться згідно геронтологічної класифікації до людей похилого і старого віку з атеросклерозом судин головного мозку, ішемічною хворобою серця, шлунково-кишковими захворюваннями ( хронічний холецистит). Люди, що були обстежені, отримували протягом 21 доби по 1 кг м'якушу кавуна сорту Таврійський додатково до раціону харчування пансіонату.

По аналогічній схемі вивчався вплив включення в раціон харчування людей старшого віку (79 чол.) гарбузів в кількості 1000 г/добу у складі різних блюд протягом місяця.

Застосування фармакологічних препаратів під час дослідження виключалося, крім невідкладних, наприклад нітрогліцерину, валідолу тощо.

Контрольні групи становили 23-25 чол. того ж віку з подібним розподілом тієї ж патології, які не отримували додатково м'якуша кавуна і гарбуза.

У всіх випробуваних аналізували в динаміці зміни (до і після курсу вживання баштанних культур): загальноклінічну суб'єктивну і об'єктивну симптоматику, показники артеріального тиску, електрокардіографії, гемоглобіну, холестерину, тригліцеридів, ваги тіла, активності аланін- і аспартатамінотрансфераз в сироватці крові, кількості білірубіну, креатинину, залишкового азоту крові, сечовини, глюкози крові, ШОЕ, формулу крові, добовий діурез, питому щільність сечі, її рН. Додатково в серії досліджень, пов'язаних з прийомом гарбуза, вивчався його вплив на білковий спектр крові, стан процесів перекисного окислення ліпідів крові (вміст малонового диальдегіду в крові, перекисна резистентність еритроцитів). Усі біохімічні і електрокардіографічні показники, що перелічені, вивчалися за допомогою загальноприйнятих методик.

Мікрофлора кишечника вивчалася за вмістом біфідобактерій, молочнокислих паличок, молочнокислого стрептокока, ентерококів, Е. coli з нормальною ферментативною активністю, мікробів роду Proteus, стафілококів (сапрофітного, епідермального), дріждіподібних грибів, інших умовнопатогенних ентеробактерій. Бактеріологічні дослідження проводили трикратно: до прийому м'якуша кавуна і гарбуза, через 10 діб і в кінці клінічного обстеження.

Фактичне харчування вивчали на основі аналізу меню-розкладок. Хімічний склад раціону розраховували по спеціально розробленій в Інституті геронтології АМН України комп'ютерній програмі з використанням табличних даних.

Статистична обробка даних проводилася за допомогою стандартного програмного забезпечення STATISTICA. Відмінності вважалися достовірними при рівні значущості Р<0,05.

Усього проведено: фенологічних спостережень - 156; обліку врожайності культур - 130 визначень; якісних показників (сухі речовини, цукру, вітамін С, кислотність, пектини, клітковина, нітрати, солі важких металів, залишки пестицидів) врожаю баштанних - 448 визначень; аналізу ґрунту на вміст залишкових кількостей мінеральних добрив, пестицидів, солей важких металів, вологість - 504 спостережень; клінічних, біохімічних і мікробіологічних досліджень - у 201 людини.

Основні результати дослідження та їх обговорення

В умовах гарантованого зрошення, рівень якого підтримувався в межах оптимального - 70 % необхідної вологоємкості ґрунту, був вивчений вплив вибраних нами кількостей мінеральних добрив на врожайність і якість баштанних: кавун сорту Таврійський, гарбуз сорту Гілея, диня сорту Таврічанка.

Відносно кавуна було показано, що при застосуванні мінеральних добрив, розрахованих на запланований врожай 40, 60, 80, 100 т/га і при застосуванні розрахункової кількості добрив на врожай в 100 т/га, але внесених локально, врожайність кавуна сорту Таврійський зростає по мірі збільшення розрахункової кількості внесених міндобрив. Звертає на себе увагу, що відповідність фактичних урожаїв з розрахунковими дотримується до кількості внесених добрив, розрахованих на отримання врожаю, рівного 60 т/га. Понад цієї кількості врожайність практично не збільшувалася. Це дає підставу стверджувати, що для отримання максимального врожаю кавуна не раціонально збільшувати кількість внесення мінеральних добрив на заплановану врожайність понад цієї величини.

Разом з тим, вміст нітрату в готовій продукції становив 17,8 мг/кг (в контролі) і 18,05 - 19,7 мг/кг (на фоні різних кількостей добрив), що ні в одному з варіантів дослідів не перевищувало ДВ (60 мг/кг),що приведено у табл.1.

Таблиця 1 - Показники біохімічного складу кавуна сорту Таврійський при зрошенні

Варіанти досліду	Сухі речовини, %	Сума цукрів,%	Вітамін С, мг%	Нітрати, мг/кг
Без добрив	9,61,3	8,111,75	7,771,93	17,801,90
Розрахунок добрив на врожай 40 т/га	9,01,1	7,091,09	7,461,34	18,052,56
-"- 60 т/га	7,51,9	5,821,84	7,351,87	19,703,54
-"- 80 т/га	10,02,8	8,441,59	8,192,0	18,903,86
-"- 100 т/га суцільне внесення	10,02,6	8,411,87	7,562,53	18,104,08
-"- 100 т/га локальне внесення	10,011,9	8,431,67	7,571,99	18,303,83

Спостерігалася тенденція до збільшення в порівнянні з контролем вмісту сухих речовин, цукру, вітаміну С по мірі збільшення кількості мінеральних добрив, але не підтверджена статистично. Не виявлено відмінностей у величині цих показників в дослідах з суцільним і локальним внесенням мінеральних добрив.

Аналогічні результати отримані при вирощуванні по новій технології гарбуза сорту Гілея. Однак в цьому випадку не було відмічено якої-небудь критичної величини впливу кількості внесених добрив на врожайність - майже у всіх випадках врожайність була вище при збільшенні кількості внесення мінеральних добрив. Хімічний склад плодів гарбуза був більш кращим при внесенні добрив в кількості на розрахунковий врожай в 60 т/га, погіршуючись як у разі контролю, так і в більш високих кількостях внесення мінеральних добрив. Рівень внесення добрив не впливав, а навіть приводив до зниження рівня нітратів в отриманій продукції, складаючи 81,7 мг/кг в контролі і 41,6 мг/кг при максимальному внесенні добрив. Беручи до уваги рівень накопичення нітратів, хімічний склад плодів, величину самого врожаю, потрібно визнати що оптимальною для отримання екологічно чистої продукції гарбуза кількість мінеральних добрив необхідно вносити на запланований врожай 60 т/га.

Врожайність дині сорту Таврічанка збільшувалася по мірі збільшення кількості внесених мінеральних добрив, наближаючись до розрахункової. Біохімічний склад плодів дині також поліпшувався в тій же залежності. Однак, на відміну від кавуна і гарбуза, плоди дині накопичували нітрати стрибкоподібно. При збільшенні внесення кількості мінеральних добрив, розрахованих на запланований врожай 25 т/га в порівнянні з кількістю мінеральних добрив - на врожай 20 т/га кількість нітратів в плодах зростає майже в два рази.

Таким чином, враховуючи в комплексі вплив різних кількостей збалансованих добрив на врожайність, харчову цінність і безпеку плодів кавуна, гарбуза і дині в умовах гарантованого поливу, потрібно визнати, що оптимальними кількостями внесення мінеральних добрив є кількості, розраховані на отримання врожаю кавуна на рівні 60-80 т/га, гарбуза - 60 т/га, дині на рівні - 15-20 т/га. Перевищення цих кількостей може супроводжуватись як погіршенням біологічної цінності цих баштанних культур, так і накопиченням в них нітратів та інших контамінантів. Полив разом з використанням оптимальних кількостей внесення збалансованих мінеральних добрив дає можливість отримувати заплановані врожаї з вмістом нітратів в плодах в 2-3 рази нижче, ніж ДВ, при збереженні високої якості плодів баштанних культур.

Наступна серія досліджень була направлена на з'ясування ролі рівня мінерального живлення (контроль, кількість, розрахована на врожай в 40, 60, 80, 100 т/га) і зрошування відносно накопичення нітрату в різних частинах рослини в динаміці вегетаційного періоду розвитку кавуна.

Встановлено, що концентрація нітрату в зеленій масі рослини кавуна набагато вище, ніж в плодах, і збільшується до часу цвітіння приблизно в одних і тих же величинах на зрошуванні і без нього, не виявляючи якої-небудь залежності від рівня мінерального живлення. Під час цвітіння, вміст нітратів збільшується в рослині приблизно в два рази в порівнянні з періодом гудиноутворення, але в значно більших величинах на зрошуванні, досягаючи у цьому разі максимальної величини при кількості добрив на запланований врожай на рівні 60 т/га. Підвищення кількості мінерального живлення призводить до збільшення вмісту нітратів в плодах і зеленій масі тільки до дозрівання плодів. На початку періоду дозрівання плодів вміст нітратів в корі плодів в 16 раз більше, ніж в м'якуші кавуна, при чому, ні в одному із варіантів дослідів (при різних кількостях добрив, на богарі і при зрошуванні) не перевищував 23-46 мг/кг, що нижче за допустимі величини для зрілих плодів, дані приведені у табл. 2.

Таблиця 2 - Вміст нітратів в плодах кавуна сорту Таврійський на різних фазах вегетації при зрошенні, мг/кг

Варіанти досліду	Зелені плоди	Кора, спочатку дозрівання	Мякіш, спочатку дозрівання
Без міндобрив	51762	69778	29,71,3
Мінеральні добрива на розрахунковий врожай 40 т/га	61958	1268113*	23,91,7*
-"- на врожай 60 т/га	73073	66673	41,01,5*
-"- на врожай 80 т/га	87794	78267	23,61,5
-"- на врожай 100 т/га	91992	81979	23,61,8
-"- на врожай 100 т/га (локально)	58056	103199*	42,02,3*

Отримані дані дають підставу зробити висновок про необхідність при використанні кори кавуна (цукати), незрілих плодів (соління, консервування) обов'язкового контролю за вмістом нітратів в готовій продукції.

Вивчено вплив кількості і якості добрив, що вносяться на вміст залишкових кількостей цих добрив в ґрунті після збору врожаю, дані приведені в табл.3. баштан екологія гігієна лікування

Таблиця 3 - Вміст елементів мінерального живлення в ґрунті в залежності від величини внесення мінеральних добрив і їх залишкова кількість після збору врожаю, мг/100 г

Кількість мінеральних добрив кг/га д.р.	Початок вегетації	Кінець вегетації
	Р2О5	К2О	Р2О5	К2О
Без міндобрив	5,80,9	12,00,9	4,70,3	14,11,3*
N216P207K65	8,40,8*	17,61,3*	6,50,8*	18,51,5*
N228P165K53	10,41,1*	19,01,5*	5,90,9	18,91,5*
N425P345K84	12,81,2*	20,91,9*	6,30,7*	19,81,8*
N141P115K28	9,00,7*	11,71,2	7,21,1*	20,11,7*

Внесення фосфорних добрив в ґрунт в кількостях, що збільшуються, призводить до відповідного збільшення їх в ґрунті на початку вегетації в порівнянні з контролем (тобто без внесення добрива). Але в кінці вегетації, хоч залишкова кількість фосфорних добрив в ґрунті меншала, але була істотно вищою, ніж в контролі. Це свідчить про те, що внесення фосфорних добрив призводить до накопичення їх в ґрунті внаслідок неповного використання рослинами, а отже - і до можливості накопичення в грунті таких контамінантів, як солі важких металів. При збільшенні кількості калію, що вноситься с добривами, вміст калію в ґрунті був вищим в порівнянні з контролем як на початку, так і в кінці вегетації рослин.

Після внесення мінеральних добрив з різним співвідношенням азоту, фосфору, калію вміст нітратів в ґрунті різко зростав, пропорційно величині азоту. Однак до кінця вегетації баштанних його рівень в ґрунті істотно знизився, що свідчать про ефективне використання мінеральних добрив рослинами в процесі росту і розвитку. При цьому величина вмісту нітратів в ґрунті в кінці вегетації, хоч і не досягала передпосівних величин, але наближалася до них, за винятком досліду відносно кавуна сорту Таврійський, коли при максимальних кількостях внесення добрив вміст в ґрунті нітратів в кінці вегетації був майже в 10 раз більше, ніж до внесення добрив. Це може свідчити про те, що при вирощуванні кавуна застосовані максимальні кількості добрив, зокрема квота в них мінерального азоту, були вище оптимальних, перевищуючі можливості використання їх культурою кавуна в процесі росту, розвитку і дозрівання. Таким чином, потрібно відмітити, що тільки при вирощуванні кавуна сорту Таврійський в умовах максимальних кількостей внесення азоту можливе забруднення ґрунту нітратами.

Мінеральні добрива, зокрема фосфорні, можуть служити джерелом накопичення важких металів в ґрунті, а потім і в сільськогосподарській продукції. Нами на прикладі вирощування кавуна сорту Таврійський вивчено вміст важких металів в ґрунті

Виявилося, що в горизонті ґрунтів 0-40 см ртуть починала визначатися при внесенні добрив в кількості на запланований врожай на рівні 60 т/га. При кількості, розрахованій на отримання врожаю на рівні 80 т/га, ця величина становила 2,1 мг/кг. У горизонті ґрунтів 40-60 см ртуть визначалася лише при внесенні добрив на врожай на рівні 60 т/га в кількості 0,125 мг/кг. У горизонті ґрунтів 60-100 см - лише при величині добрив на врожай на рівні 80 т/га в кількості 0,25 мг/кг. Виходячи з цього, внесення добрив для кавуна з розрахунку на врожай на рівні 80 т/га представляється ризикованою, оскільки горизонт ґрунту (0-40 см)- активний горизонт, де відбувається всмоктування і засвоєння мінеральних добрив.

Свинець у всіх горизонтах ґрунту визначався в межах 2,1 - 11,6 мг/кг. Причому остання величина також як і відносно ртуті - в активному горизонті грунту при внесенні добрив з розрахунку на отримання врожаю на рівні 80 т/га.

Вміст в ґрунті марганцю і кобальту виявився більш низьким в порівнянні з гранично допустимими концентраціями, вагаючись у разі марганця в межах 83-366 мг/кг, у разі кобальту - 0,75-2,03 мг/кг, що не залежало від кількості внесених мінеральних добрив.

Загалом правомірно констатувати, що внесення різних кількостей мінеральних добрив при зрошуванні в запропонованій новій технології вирощування баштанних культур не впливає на вміст в ґрунті пестицидів і солей важких металів, не забруднює його залишками мінеральних добрив, тобто така технологія є екологічно чистою.

Як виявилося, по аналізах вмісту пестицидів в кавуні сортів Таврійський і Восток; гарбузу сортів Новинка, Гілея, Херсонська жоден з тих, що застосовувалися раніше в попередніх сівообігах (ГХЦГ, БІ-58, децис, метафос), не визначався.

При аналізі вмісту солей важких металів в продукції баштанництва показано, що в зрілих плодах кавуна вміст міді становив 1,30-1,34 мг/кг, гарбузів різних сортів - 1,22-1,86 мг/кг при ДВ у всіх баштанних не більше за 5 мг/кг. Миш'як виявлявся в кількості, що складає від 0,04 мг/кг до 0,12 мг/кг, що значно менше існуючих ДВ - 0,2 мг/кг. Свинець і ртуть у всіх пробах зрілих плодів баштанних не визначалися.

Як відомо, джерелом надходження контамінантів в сільськогосподарську продукцію, в тому числі і баштанні культури, може бути не тільки грунт, але і поливна вода, потреба в якій велика. Виходячи з цього, нами був проведений гігієнічний аналіз води, що застосовувалась для поливу. Її джерелом був Північно-Кримський канал.

Як показав аналіз різних проб води Північно-Кримського каналу, по загальносанітарних і токсикологічних показниках вода, що застосовується для поливу баштанних, не перевищує допустимі ГОСТами величини. Отримані результати дозволяють стверджувати, що зрошувальна вода не може бути джерелом забруднення продукції баштанництва.

Лікувальні властивості баштанних культур відомі давно, але наукові, клінічні і біохімічні дослідження по суті питання практично раніше не проводилися. Отримавши внаслідок застосування нової екологічно чистої технології баштанні культури, ми вивчили їх біологічний ефект у людей похилого і старечого віку та з'ясували при цьому деякі механізми їх дії. Як об'єкт дослідження вибрані кавун сорту Таврійський і гарбуз сорту Гілея з підвищеним вмістом біологічно активних речовин.

Вивчено вплив додаткового введення в раціон харчування людей старшого віку кавуна в кількості 1 кг/сут на протязі 21 дня - і блюд з гарбуза на протязі 1 місяця.

Встановлено, що прийом кавуна супроводився комплексним, різностороннім впливом на організм, в якому, нарівні з відомим сечогінним ефектом, виявлене поліпшення загальноклінічного статусу, функціонального стану серцево-судинної системи, функції печінки, нормалізація ліпідного і білкового обмінів, мікробіоценозу кишечника. Встановлено зміну кислотно-лужної рівноваги в бік лужної реакції, що сприяє нормалізації всіх обмінних процесів, і істотне підвищення гемоглобіноутворення, зумовлене підвищеним надходженням в організм фоліеєвої кислоти, магнію і легкодоступного заліза.

Додаткове включення в харчовий раціон гарбуза приводило загалом до аналогічного ефекту, що виражалося в поліпшенні як загально клінічного статусу пацієнтів, так і різних видів обміну (білковий, ліпідний), встановленню кислотно-лужної рівноваги, покращенню функцій серцево-судинної системи, печінки, мікробіоценозу кишечника, однак при прийомі гарбуза не відмічено сечогінного ефекту, гемоглобін крові практично не змінювався, артеріальний тиск мало відрізнявся від вихідного на тлі істотного поліпшення функції серця (по ЕКГ показниках). При цьому звертає на себе увагу, по-перше, чітко виражений протизапальний ефект (зниження СОЕ і кількості лейкоцитів крові); по-друге - пригноблення процесів вільнорадикального і перекисного окислення в організмі (підвищення перекисної резистентності еритроцитів і зниження рівня малонового діальдегіду в крові), що зумовлює позитивний вплив на структуру мембран клітин, а отже - на протікання всіх мембранопов'язаних процесів в старості.

Таким чином, курсовий прийом як кавуна, так і гарбуза приводив у людей старшого віку до нормалізації функціональних і обмінних процесів в організмі.

Проведені дослідження показали високі лікувальні властивості баштанних, а отже - необхідність як можна більш широкого включення їх в практику раціонального і дієтичного харчування.

ВИСНОВКИ

1.Розроблені еколого-гігієнічні вимоги до технології вирощування баштанних культур (кавун, гарбуз, диня) в умовах півдня України, які передбачають виконання комплексу агротехнічних прийомів у встановлені терміни, виключають застосування пестицидів, засобів захисту рослин, дозволяють отримувати високі врожаї біологічно повноцінної продукції з мінімальним накопиченням контамінантів як в об'єктах навколишнього середовища (грунт, вода), так і у вирощеній продукції.

2.На основі розроблених еколого-гігієнічних вимог створена і впроваджена у виробництво нова зональна технологія вирощування баштанних культур (кавун, гарбуз, диня) в умовах півдня України.

3.Оптимальною кількістю мінеральних добрив, що вносяться під кавун сорту Таврійський потрібно вважати ту кількість, яка розрахована (в залежності від вмісту поживних речовин в ґрунті) для отримання врожаю на рівні 60-80 т/га (N - 60-120, P2O5 - 30-100, K2О - 45-110 кг/га діючих речовин), під гарбуз сорту Гілея - для отримання врожаю на рівні 60 т/га (N - 40-100, P2O5 - 40-100, K2О - 45-110 кг/га діючих речовин), під диню - для отримання врожаю на рівні 15-20 т/га (N - 30-60, P2O5 - 20-90, K2О - 30-60 кг/га діючих речовин) в умовах зрошення при оптимальній вологості грунту 70-75 % найменшої вологоємкості.

4.Гігієнічна оцінка вирощеної продукції по новій технології дозволила встановити незначний вміст в плодах баштанних культур (нижче допустимих величин) нітратів, повну відсутність пестицидів (ГХЦГ, БІ-58, децис, метафос) при високій біологічній цінності продукції (відносно кавуна - 8,5 % сухих речовин, 9,0 % суми цукрів, 8,5 мг % вітаміну С, 0,20 мг % каротину; для гарбуза - 11,3 % сухих речовин, 4,3 % суми цукрів, 4,8 мг % вітаміну С, 14,8 мг % каротину).

5.Гігієнічна оцінка вмісту солей важких металів в плодах баштанних культур в даних умовах вирощування виявила їх концентрації набагато в менших кількостях по відношенню до допустимих величин. Відносно кавуна сорту Таврійський - 2,040,09 мг/кг міді; 0,0800,005 мг/кг миш'яку, 0,160,04 мг/кг свинцю при відсутності кадмію і ртуті. Відносно гарбуза сорту Гілея - міді 1,320,04 мг/кг; миш'яку 0,0930,007 мг/кг; свинцю 0,120,01 мг/кг; цинку 3,60,04 мг/кг при відсутності кадмію. При відповідних значеннях ДВ для всіх баштанних: міді - не більше за 5 мг/кг, миш'яку - не більше за 0,2 мг/кг, ртуті - не більше за 0,02 мг/кг, цинку - не більше за 10 мг/кг, свинцю - не більше за 0,4 мг/кг, кадмію - не більше за 0,03 мг/кг.

6.Результати гігієнічної оцінки ґрунту в залежності від внесення розрахункових кількостей мінеральних добрив, вказують на те, що вони не приводять до накопичення в ньому нітратів, нітритів, калію, фосфору, а також солей важких металів вище за ГДК. Виявлені в ґрунті кількості солей важких металів не можуть бути джерелом забруднення баштанних культур, оскільки їх величини на порядок нижче допустимих.

7.Гігієнічний аналіз зрошувальної води (Північно-Кримський канал) показав, що по своїх фізико-хімічних і токсикологічних параметрах ця вода не перевищує допустимі рівні і не впливає на якість баштанних культур.

8.Результати комплексної еколого-гігієнічної оцінки розробленої нової технології вирощування баштанних культур (кавун, гарбуз, диня) в умовах півдня України дозволяють високо оцінити її, рівно як і харчові властивості баштанних культур і рекомендувати її до впровадження в сільськогосподарське виробництво.

9. Використання вирощених по новій технології продуктів баштанництва (кавун, гарбуз) в харчуванні людей похилого і старечого віку привело до позитивних змін в показниках здоров'я (загальноклінічний статус, функціональний стан серцево-судинної системи, печінки, білковий, ліпідний, вуглеводний обмін, кислотно-лужний баланс, мікробіоценоз кишечника).

10. Розробка нової технології вирощування (мінімальний вплив на обєкти зовнішнього середовища, висока врожайність, якість і безпека) з встановленим високим біологічним ефектом відкривають широкі перспективи використання баштанних культур в раціональному і дієтичному харчуванні населення України з метою підвищення потенціалу здоров'я.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1.Антонович Е.А., Войтович П.С., Григоров Ю.Г., Диденко В.П., Соколов Д.И. Бахчевые культуры в теории и практике геродиететики//Пробл. старения и долголетия. - 1995. - 5, №1-2. - С.122-131.-проведений аналіз фактичного харчуван-ня людей старшого віку, розглянуті лікувально-профілактичні властивості баштан-них культур(антиоксидантні, імуностимулюючі, антиканцерогенні, радіопротектор-ні, протисклеротичні та інш.,)

2.Войтович П.С. Медико-биологический эффект пищевого рациона, обогащенного бахчевыми культурами//Пробл. старения и долголетия. - 1999 - 8, №3. - С.308-315.

3.Войтович П.С., Лымарь А.О., Козловская С.Г. Гигиеническая характеристика новой технологии получения экологически чистых бахчевых культур//Гигиена населенных мест. - 2001. - Вып.38, т. 1. - С. 293-300.- проведення лабораторних досліджень, гігієнічна оцінка плодів баштанних культур і об'єктів навколишнього середовища (вміст нітратів, солей важких металів, пестицидів).

4.Войтович П.С., Дубчак Л.С. Опыт лечения бахчевыми культурами лиц, прибывших на оздоровление из Чернобыльской зоны, в условия санатория "Гопри"//Мат. міжн. наук. конф. "Селекція і технологія вирощування баштанних культур". м. Гола Пристань, 20-21 лютого 1996 р.. - Гола Пристань, 1996. - С.143-145.- вивчення впливу дієтичного харчування з включенням в раціон кавуна при залізодефіцитній анемії.

5.Антонович Е.А., Григоров Ю.Г., Войтович П.С. Бахчевые культуры в теории и практике геродиететики//Мат. межд. научн. конф. "Селекція і технологія вирощування баштанних культур". г. Голая Пристань, 20-21 февраля 1996 г. - Голая Пристань, 1996. - С.128-132.

6.Grigorov Yu.G., Lumar A.O., Voitovich P.S., Kovalenko N.K. Gerotechnology of new functional food products/Abstr. IVth European Congress of Gerontology. Berlin, July 7-11, 1999//Z. Gerontologie und Geriatrie. - 1999. - v. II, Suppllement. - P.279.

7.Grigorov Yu.G., Kozlovskaya S.G., Semesko T.M., Sineok L.L., Barchuk N.Ch., Voitovich P.S. Regional features of nutrition and longevity //The XV international scientific meeting of the international epidemiological associate "Epidemiology for Sustainable Health", 31 August-4 September 1999. - Florence, Italy. - 1999. Topics 21.

8.Войтович П.С. Лечебно-профилактическая роль бахчевых культур в питании людей старших возрастов//Тез. доп. III національного конгресу геронтологів і геріатрів України. Київ, 26-28 вересня 2000 р. - Київ, 2000. - С.12.

9.Войтович П.С., Лымарь А.О. Гигиеническая характеристика новой экологически чистой технологии выращивания бахчевых//Тез. доп. III національного конгресу геронтологів і геріатрів України. Київ, 26-28 вересня 2000 р. - Київ, 2000. - С.12.

10.Войтович П.С. Бахчевые культуры в практике геродиететики// Застосування геропротекторів для попередження прискоренного старіння. Мат. науково-практичної конференції. Одеса, 19-21 червня 1996 р. - Київ, 1996. - С.142-143.

11.Войтович П.С., Лымарь А.О., Козловская С.Г., Григоров Ю.Г., Лымарь Н.А. Лечебно-профилактичесая роль тыквы в питании человека//Научно-практическая конференция "Совеременные аспекты оздоровительного питания". 29-30 октября 2002 г. - Днепропетровск, 2002. - С. 29-40.

12.Войтович П.С., Григоров Ю.Г., Лымарь А.О. Научное обоснование эколого-гигиенических требований к выращиванию бахчевых культур в условиях юга Украины//Міжнародна науково-практична конференція "Харчування як фактор формування здоров'я населення". На честь 70-річчя розвитку гігієни харчування в Україні. 15-16 травня 2003 р. Збірка тез. доповідей. - Київ, 2003. - С. 22-23.

13.Лымарь А.О., Григоров Ю.Г., Подрушняк А.Е., Козловская С.Г., Кащеев А.Я., Войтович П.С., Лымарь Н.А. Методические рекомендации получения экологически чистой, биологически полноценной продукции арбуза и тыквы с целью применения в рациональном и диетическом питании. - Киев, 2003. - 35 с.

АНОТАЦІЯ

Войтович П.С. Наукове обґрунтування еколого-гігієнічних вимог до технології вирощування баштанних культур в умовах півдня України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна, медичні науки. - Національний медичний університет ім. А.А. Богомольца, Київ, 2003.

У дисертації наведене теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової проблеми вирощування екологічно чистої для навколишнього середовища і безпечної для людини продукції баштанних культур. Розроблені еколого-гігієнічні вимоги до технології вирощування баштанних культур в умовах півдня України. Визначені закономірності формування максимального врожаю високої якості в залежності від технології вирощування, внесення добрив різної кількості і їх збалансованості, наявності раціонального поливу. З'ясовані особливості впливу цих технологічних прийомів на біологічну цінність (сухі речовини, цукри, пектини, вітамін С, каротин) і безпеку баштанних культур (вміст нітрату, пестицидів, солей важких металів). Встановлено, що запропонована технологія вирощування баштанних культур (кавун, гарбуз) не впливає на хімічний склад ґрунту, а останнє, також як і хімічний склад використаної поливної води не можуть бути джерелом забруднення продукції. Клінічне випробування баштанних культур, вирощених по новій технології, у людей старшого віку з вікозалежною патологією виявила їх високий лікувально-профілактичний ефект.

Ключові слова: гігієнічні вимоги, баштанні культури, технологія вирощування, екологічна чистота, безпека, лікувально-профілактичний ефект.

АННОТАЦИЯ

Войтович П.С. Научное обоснование эколого-гигиенических требований к технологии выращивания бахчевых культур в условиях юга Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена, медицинские науки. - Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Киев, 2003.

В диссертации приведено теоретическое обоснование и новое решение научной проблемы выращивания экологически чистой для окружающей среды и безопасной для человека продукции бахчевых культур. Проведенное исследование показало, что эколого-гигиенические требования к выращиванию бахчевых культур (арбуз, дыня, тыква) в условиях юга Украины сводится к строгому соблюдению комплекса агротехнических приемов в установленные сроки, исключению использования пестицидов, других методов защиты растений. На основе этих требований создана и внедрена в производство новая зональная технология выращивания бахчевых культур. В работе представлены данные, свидетельствующие о том, что оптимальным количеством минеральных удобрений, которые вносятся под арбуз сорта Таврийский, является то, которое необходимо для получения расчетного урожая на уровне 60-80 т/га, под тыкву сорта Гилея - 60 т/га, под дыню сорта Тавричанка - 15-20 т/га при условии гарантированного полива, обеспечивающего 70-75% наименьшей влажности почвы. Современное применение оптимальных количеств минеральных удобрений и рационального полива дает возможность получать высокие урожаи бахчевых культур. В случае арбуза сорта Таврийский, по сравнению с богарными условиями, фактический урожай составил 53,9 т/га при товарности продукции 98,9% и с содержанием нитратов в плодах 16,6 мг/кг, что почти в 4 раза ниже ПДК.

Гигиеническая оценка выращенной по новой технологии продукции позволила установить незначительное содержание в плодах бахчевых культур нитратов (ниже допустимых уровней), полное отсутствие пестицидов (ГХЦГ, БИ-58, децис, метафос) при высокой биологической ценности продукции (относительно арбуза - 8,5% сухих вещеста, 9,0% суммы сахаров, 8,5 мг % витамина С, 0,20 мг % каротина; для тыквы - 11,3 % сухих веществ, 4,3% суммы сахаров, 4,8 мг % витамина С, 14,8 мг % каротина). Содержание в плодах солей тяжелых металлов было значительно ниже допустимых уровней. В отношении арбуза сорта Таврийский - 2,040,09 мг/кг меди; 0,0800,005 мг/кг мышьяка, 0,160,04 мг/кг свинца при отсутствии кадмия и ртути. В отношении тыквы сорта Гилея - меди 1,320,04 мг/кг; мышьяка 0,0930,007 мг/кг; свинца 0,120,01 мг/кг; цинка 3,60,04 мг/кг при отсутствии кадмия. При соответствующих значениях ДС для всех бахчевых: меди - не более 5 мг/кг, мышьяка - не более 0,2 мг/кг, ртути - не более 0,02 мг/кг, цинка - не более 10 мг/кг, свинца - не более 0,4 мг/кг, кадмия - не более 0,03 мг/кг.

Проведенные исследования показали, что применение разработанной технологии выращивания бахчевых культур не приводит к накоплению в почве нитратов, нитритов, калия, фосфора, а также солей тяжелых металлов выше ПДК, а выявленные в почве количества солей тяжелых металлов не являются источником загрязнения выращиваемых бахчевых культур, поскольку их величины почти на порядок ниже допустимых.

Установлено, что вода Северо-Крымского канала, используемая для поливов, по своим физико-химическим и токсикологическим параметрам не превышает допустимые ГОСТом уровни токсических веществ и не влияет на качество, выращиваемых по новой технологии, бахчевых культур.

Результаты комплексной эколого-гигиенической оценки разработанной зональной новой технологии выращивания бахчевых культур (арбуз, тыква, дыня) в условиях юга Украины позволяют высоко оценить ее, равно как и пищевые свойства получаемых бахчевых культур, и рекомендовать к внедрению в сельскохозяйственное производство.

В результате проведенной работы установлено, что применение выращенных по новой технологии продуктов бахчеводства (арбуз, тыква) в питании пожилых и старых людей привело к положительным сдвигам в показателях здоровья (общеклинический статус, функциональное состояние сердечно-сосудистой системы, печени, белковый, липидный, углеводный обмен, кислотно-щелочной баланс, микробиоценоз кишечника), что открывает широкие перспективы использования бахчевых в рациональном и диетическом питании населения Украины с целью повышения потенциала здоровья.

Ключевые слова: гигиенические требования, бахчевые культуры, технология выращивания, экологическая чистота, безопасность, лечебно-профилактический эффект.

...