Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК.633.37(048)

ГЕНЕТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ОЗНАК ВИСОКОЇ

ПРОДУКТИВНОСТІ ЛЯДВЕНЦЮ РОГАТОГО

І ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В СЕЛЕКЦІЇ СОРТІВ ДЛЯ

ПОМІРНО ЗВОЛОЖЕНИХ ГРУНТІВ ПОЛІССЯ

06.01.05- селекція рослин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

ВИШНЕВСЬКА ОКСАНА ВАСИЛІВНА

Київ -2003

АННОТАЦИЯ

Вишневская О.В. Генетические источники признаков высокой продуктивности лядвенца рогатого и их использование в селекции сортов для умеренно увлажненных почв Полесья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05.- селекция растений. - Институт земледелия УААН.- Киев, 2003.

В условиях Полесья Украины проведена комплексная оценка 69 образцов лядвенца рогатого разного эколого-географического и местного происхождения при разных типах использования.

Диссертация посвящена вопросам изучения особенностей межпопуляционной и внутрипопуляционной изменчивости хозяйственно-ценных признаков.

На основании трехлетних исследований установлены лучшие сортообразцы при различных способах использования: по продолжительности вегетационного периода, динамике прироста в сутки, высоте растений, количеству стеблей, облиственности, кормовой и семенной продуктивности.

Установлена динамика накопления зеленой массы при имитации пастбища. Выделены формы, которые дают более стабильный урожай зеленой массы по циклах использования: Фарсовский, Черкесский, Отрадненский, Дикорослый (976), Дикорослый (794), Lamoqutore, Maitland, Odenwelder, Lastateon Comp

Выделены сортообразцы с более пластичным генотипом по каждому изучаемому признаку.

Изменчивость признаков “высота растений”, “облиственность” относится по нашим данным к слабо- и среднеизменчивым, “количество образуемых стеблей на одно растение” и элементы структуры урожая семян - к сильновариабельным.

Выделены сортообразцы лядвенца рогатого с повышенным содержанием протеина при сенокосном использовании и при имитации пастбища.

Изучена особенность накопления сортообразцами лядвенца рогатого цианогликозидов в условиях Полесья. Установлено, что изучаемые сортообразцы имели низкое (0,139-0,199 мг/100г) и среднее (0,200-0,337 мг/100г) содержание синильной кислоты (нетоксичными дозами считаются - 14,4-16,7 мг НCN/100г). А в условиях недостатка влаги в сортообразцах наблюдались только следы синильной кислоты (0,005-0,007 мг/100г).

Установлена динамика накопления радиоцезия сортообразцами лядвенца рогатого при различных типах использования. Все изучаемые сортообразцы не превышали ДР-97 (750 Бк/кг в сене). При сенокосном использовании во втором укосе наблюдалось уменьшение содержания радионуклидов по сравнению с первым до - 21%. При имитации пастбища накопление радиоцезия увеличивалось по циклах в 2-5 раз.

Определены корреляционные связи, которые разрешают обосновать вероятность создания сортов с высокими показателями кормовой продуктивности при сенокосном использовании “масса стебля” (r = 0,45-0,90), “масса веток” (r = 0,27-0,96), “масса листьев” (r = 0,37-,94), при имитации пастбища “масса стебля” (r = 0,61-0,98), “масса листьев” (r = 0,45-0,94), “длина стебля” (r = 0,45-0,94). Урожай семян определяет корреляционная группа: “количество сформировавшихся стеблей на одно растение” (r = 0,33-0,99), “количество семян в бобе” (r = 0,44-1,00), “количество бобов в соцветии” (r = 0,43-1,00). Установлены корреляционные связи между компонентами.

По результатам хозяйственной оценки растений коллекционных образцов, местных форм лядвенца рогатого отобраны наилучшие формы для использования в практической работе по созданию нового исходного материала и сортов, приспособленных к условиям Полесья Украины.

Установлен характер наследования, уровень гетерозиса и коэффициент наследственности некоторых хозяйственно-полезных признаков в первом поколении гибридных популяций. Данные, которые, получены при изучении характера наследования и коэффициента наследуемости показали, что селекцию с лядвенцом рогатым можно вести методами отбора, гетерозиса и создание гибридов - синтетиков.

Создано два сорта лядвенца рогатого, которые вошли в Реестр сортов Украины под названиями Ант (2001) и Динамо (2002).

Ключевые слова: селекция, лядвенец рогатый, количественные признаки, сортообразцы, корреляция, характер наследования, изменчивость, продуктивность.

ABSTRACT

Vishnevskaya O.V. Genetic sources of attributes of high efficiency of birdsfoot trefoil and their use in variaty dreeding for moderately humidified soils of the Polissia. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.05.- plant breeding.- Institute of Agriculture of the UAAS.- Kyiv, 2002.

In the conditions of the Polissia of Ukraine the complex estimation of 69 samples of birdsfoot trefoil of varions ecological and-geographical and local origin under different types of the use is conducted. The defaies of interpopulation variability of basic economic-characters when intensive combinated (mqving and pasture imitations) using are studied. The dynamics of the greenmass acumulation pasture imitation is determide, the forms which give the high harvest on the cycles are selected.

The certain groups of correlation pleiades, which allow to ground the possibility of the dewelopment of varieties with high indices of fodder and seed productivity are established. On basis of the study of correlation relationships between fodder productivity and elements that define it the trend of breeding for the development of high - yielding pasturablo forms is revealed.

The dinamics of the accumulation of radiocesium by samples of birdsfoot trefoil at different types of the use, the cyanoglycosides content depending on weather conditions and cuttines is determined.

On the results of the economic estimation of the plants of collection samples, the local forms of birdsfoot trefoil the genetic sources for the use in practical work on the making of new intial material and varieties adapted to the conditions of the Polissia of Ukraine with increased plasticity are selected.

It is developed the breeding new material when intensive complex using adapted to the conditions of the Polissia. The nature of inheritance and the cofficent of herbitabilityof some characters in hybrids of the first generation are established.

The key words: breeding, bridsfoot trefoil, quantitative signs, variet samples, correlation, nature of inheritance, variability, productivity.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії кормовиробництва Інституту сільського господарства Полісся УААН та відділі селекції кормових культур Інституту кормів УААН протягом 1996-2001рр.

Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Бугайов Василь Дмитрович, завідувач відділу селекції кормових культур, Інститут кормів УААН

Офіційні опоненти: - доктор біологічних наук, професор Бобер Анатолій Федорович, завідувач відділу селекції і генетики кормових культур, Інститут землеробства УААН

кандидат сільськогосподарських наук, доцент, Жемойда Віталій Леонідович, завідувач кафедри генетики, селекції та насінництва, Національний аграрний університет

Провідна установа: Нацiональний ботанічний сад ім. М.М. Гришка

Захист відбудеться “17” вересня 2003р. о 10_годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УААН.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, Інститут землеробства УААН, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.

Автореферат розісланий “15”_серпня_2003року

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради Інституту землеробства УААН, кандидат сільськогосподарських наук Л.О. Кравченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ. Подальший розвиток лукопасовищного господарства з урахуванням екологічних умов вимагає підбору видів та створення специфічних сортів, які відрізняються продуктивним довголіттям, високою конкурентною здатністю в сумішках з іншими багаторічними бобовими і злаковими травами, стійких до скошування, випасання й основних абіотичних факторів середовища. В цьому зв'язку особливу увагу необхідно звертати на введення у виробництво нових сортів багаторічних бобових культур, як традиційних так і малопоширених, зокрема такої цінної багаторічної високобілкової культури як лядвенець рогатий, який повністю відповідає вище названим вимогам (Бабич А.О.,1996; Благовещенский Г.В., Черебедова В.А., 1996; Боговін А.В.,Кургак В.Г., 1991; Ніколайчук В.І., 1989-1998).

Актуальність теми полягає у виділенні генетичних джерел зі світового генофонду і місцевих популяцій з метою створення сортів лядвенця рогатого, адаптованих до зони помірного зволоження Полісся України на основі комплексного вивчення колекцій за господарсько - цінними ознаками.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-дослідна робота за темою дисертації проводилась відповідно до НТП “Кормовиробництво” УААН за завданням “Збереження і ефективне використання генетичних ресурсів у селекції кормових і малопоширених культур” (номер Держреєстрації 0196U018124) Інституту кормів УААН і тематичним планом науково-дослідних робіт лабораторії кормовиробництва Інституту сільського господарства Полісся (номер Держреєстрації 0198U004953).

Мета досліджень полягала у використанні світового генофонду і місцевих форм лядвенцю рогатого в умовах помірного зволоження на дерново - підзолистих грунтах, виділенні серед них таких, які б стали вихідним селекційним матеріалом для створення нових сортів з високими показниками продуктивності при сінокісному та пасовищному використанні, встановленні генетичної природи та характеру успадкування деяких господарсько-цінних ознак. лядвенець ґрунт сорт пасовищний

Для виконання цієї мети вирішувались такі основні завдання:

*оцінити генотипи за морфобіологічними та господарськими ознаками, виявити кращі форми;

*встановити кормову цінність сортозразків лядвенцю за урожаєм зеленої маси, сухої речовини та поживним складом корму;

*проаналізувати особливості вмісту шкідливих речовин у зеленій і сухій масі;

*виявити кореляційні зв'язки між кормовою і насіннєвою продуктивністю і ознаками, які їх визначають;

*провести схрещування батьківських пар з контрастними ознаками;

*дослідити характер успадкування господарсько - цінних ознак;

*виділити цінний селекційний матеріал за господарськими ознаками.

Об'єкт дослідження - процеси розвитку і формування господарсько - цінних ознак і продуктивності сортозразків лядвенцю рогатого різного еколого-географічного походження в умовах Полісся.

Предмет дослідження -сортозразки лядвенцю рогатого різного еколого-географічного походження, гібридні комбінації.

Методи дослідження - польовий тимчасовий дослід: колекційні, гібридні і конкурсні розсадники; візуальний, кількісний і ваговий - для встановлення фенологічних змін росту та розвитку, продуктивності рослин лядвенцю рогатого; біохімічний - визначення хімічного складу вегетативної маси рослин; спектрофотометричний - для визначення вмісту синильної кислоти; статистичні: дисперсійний, регресійний - для визначення вірогідності даних, кореляційних залежностей, успадкування ознак.

Наукова новизна проведених досліджень полягає у виявленні генетичних джерел лядвенцю рогатого найбільш придатних для умов Полісся; встановленні вмісту цианоглюкозидів у сортозразках лядвенцю рогатого при сінокісному використанні та радіоцезію залежно від типу використання; визначенні кореляційних зв'язків, що дозволяють обґрунтувати шляхи створення сортів з високими показниками кормової та насіннєвої продуктивності; встановленні генетичної природи важливих господарських ознак, що вказує на можливість ведення селекції на гетерозис лядвенцю рогатого; доведенні можливості та перспективності використання лядвенцю рогатого на дерново-підзолистих ґрунтах помірного зволоження.

Створено два патентоспроможних сорти сінокісно-пасовищного напрямку використання для вирощування в зоні Полісся та Лісостепу, які занесені до Реєстру сортів України.

Практичне значення одержаних результатів полягає у виділені генетичних джерел господарсько-цінних ознак лядвенцю рогатого і використанні їх у практичній роботі з виведення нових сортів сінокісного, пасовищного та комплексного використання.

Новий високопродуктивний селекційний матеріал впроваджений в селекційних програмах Інституту сільського господарства Полісся УААН, Інституту кормів УААН та Передкарпатському філіалі Інституту землеробства і тваринництва Західного регіону УААН.

Створені у співавторстві два сорти лядвенцю рогатого Ант (доля авторства - 10%) і Динамо (доля авторства - 30%), які переважають стандарт за врожаєм сухої маси на 6-11% при імітації пасовища, та на 130% за насіннєвою продуктивністю. Вони зареєстровані в Україні та рекомендовані для вирощування в зонах Полісся та Лісостепу. Обсяг впровадження еліти складає 15 га в СГПП “Случ” Сарненського району Рівненської області і 1 га в СТОВ “Урожай” Бердичівського району Житомирської області. Економічний ефект від впровадження за рахунок росту врожайності на кожний гектар складе: в пасовищних травостоях - 45-98 грн., на насіннєвих посівах - 4325-4698 грн.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці програми наукових досліджень, узагальненні наукових даних вітчизняних та іноземних джерел за темою дисертації, закладці дослідів, проведенні польових та лабораторних досліджень, узагальненні їх результатів, обгрунтуванні висновків і розробки рекомендацій виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались на засіданнях лабораторії кормовиробництва, методичній комісії та Вченій раді Інституту сільського господарства Полісся УААН, засіданнях відділу селекції та Вченій раді Інституту кормів УААН (1996-2002рр.), Республіканській науково-практичній конференції із селекції та насінництва кормових культур (Вінниця, 1998), Всеукраїнському науково-практичному семінарі “Насінництво кормових культур в сучасних умовах господарювання ”(Київ-Чабани, 1999), Міжнародній конференції “Проблеми виробництва екологічно-чистої сільськогосподарської продукції на межі 3-го тисячоліття.” (Житомир, 2000), Третій Всеукраїнській конференції “Корми і кормовий білок” (Вінниця, 2001), обласній нараді “З питань насінництва і селекції нових сортів” (Житомир, 2002), міжнародній конференції “Годівля високопродуктивних тварин та перспективні технології виробництва кормів” (Вінниця, 2002), науково-практичній конференції молодих вчених “Проблеми сучасного землекористування” (Київ-Чабани, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць. Отримані два авторські свідоцтва на сорти рослин.

Структура та обсяг дисертації: Робота викладена на 180 сторінках машинного тексту (комп'ютерний варіант), включає 37 таблиць, 5 рисунків, 1 фотографію; складається із вступу, 5 розділів, висновків і рекомендацій селекційній практиці та виробництву, додатків. Список використаної наукової літератури налічує 254 джерела, в тому числі 116 - іноземними мовами.

ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Зроблено огляд літератури з питань народногосподарського значення, біології, морфології, генетики та селекції лядвенця рогатого. В розділі розглянуто сучасні напрямки і завдання селекції з цією культурою. Розглянуто основні пропозиції щодо удосконалення сортів. В ході аналізу наукової літератури встановлено, що дослідження стосовно лядвенцю рогатого проводилися в невеликих обсягах, а селекція в Україні взагалі не велася до 90-х років ХХ століття. В умовах Полісся не вивчався характер мінливості та спадковості важливих господарських ознак, що сприяло б створенню цінного селекційного матеріалу, а в подальшому - сортів і гібридів. На цій основі розроблено програму досліджень за темою дисертації.

УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Досліди було закладено на типових для зони Полісся дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах, які характеризуються низькою природною родючістю, на осушеному гончарним дренажем дослідному полі ІСГП УААН. Гідромеліоративний стан - нормальний. Мезорельєф району рівнинний з незначним (1,5-2,0^о) західним нахилом. Активність цезію-137 в шарі ґрунту 0-20 см в період проведення досліджень був у межах 294-560 Бк/кг.

Погодні умови за період проведення досліджень, за даними Коростенської метеостанції, різнились між собою і дещо відхилялись від середніх багаторічних даних по розподілу вологи і температури повітря, що дало змогу оцінити зразки під впливом різних абіотичних факторів. Так, температура повітря та кількість опадів за вегетаційні періоди 1997, 1998 років дещо перевищували середні багаторічні дані, зокрема сума опадів була майже в два рази більшою по деяких літніх місяцях, що сприяло нагромадженню вегетативної маси рослин лядвенцю. Погодні умови 1999 та 2001 років були посушливими, що негативно вплинуло на рівень врожайності рослин.

В 1996 році був закладений колекційний розсадник з 47 сортозразків колекції ВІР. Облікова площа 2х0,5 м². Повторність триразова. Розміщення стандартів через 10 номерів. За стандарт використовували районований в Житомирській області сорт лядвенцю рогатого Московський 25.

В 1997 році закладений колекційний розсадник з 20 сортозразків, отриманих з Інституту кормів УААН. Облікова площа при випробуванні на кормову продуктивність складала 2х0,9м², на насіннєву продуктивність - 2х0,5м², повторність триразова. Як стандарт використано новий сорт лядвенцю рогатого Лотос.

В 1998 році закладений розсадник конкурсного сортовипробування. Облікова площа на кормову і насіннєву продуктивність 0,9х12,0м². Повторність чотириразова. За стандарт використано сорт Лотос.

Оцінку вихідного матеріалу в колекційних розсадниках проводили згідно з “Методическими указаниями по селекции многолетних трав” ВНИИ кормов им. В.Р.Вильямса, Москва, 1985 і “Методикой полевого селекционого эксперимента”, Харьков, 1996.

Вміст синильної кислоти в зеленій масі в період цвітіння проводили за методикою з використанням мікрометоду (Х. Йорг, В.Хаад, 1977).

Повний зоотехнічний аналіз проводили за загально прийнятими методиками.

Морфологічні ознаки в конкурсному сортовипробуванні описували за методикою Н.А.Мухіної (1993).

ВЕГЕТАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

В результаті досліджень встановлено, що масові сходи лядвенцю рогатого спостерігались на 10 - 18 день, при наявності достатньої кількості вологи в ґрунті. В посушливому 1996 році масові сходи (опадів в період після посіву випало на 50% менше середніх багаторічних показників) з'явились тільки на 26-37 день.

Відростання навесні на другий і наступні роки в умовах Полісся, спостерігалось 28.03-21.04, залежно від погодних умов. Найраніше відростали сортозразки Гельвіс, Прикарпатський, Кубанський 44, Skrzeszowicka, Дикорослий (976), Suceavai, Аякс. Причому всі вони, крім Гельвіса, відростали раніше в посушливі і вологі роки, що свідчить про їх високу адаптивність до навколишніх умов.

В “укісну стиглість” першого укосу першими входили сортозразки Прикарпатський, Монастирецький, Приморський 78, Приєкульський-3, Дикорослий (к-44197), Ранньостиглий (к-8636), RCH Lin Z, Гельвіс, Аякс та інші. Сортозразок Дикорослий (к-44197) характеризується більшою пластичністю, він першим вступав в фазу “укісна стиглість” при різних погодних умовах.

Тривалість періоду від відростання до настання фази “господарська стиглість насіння” в середньому становить 110-122 днів в роки з достатньою кількістю опадів (1997, 1998), а в посушливі роки (1999, 2000) - 85-93 дні. За роки досліджень сортозразки Гельвіс, Skrzeszowicka, Дикорослий (к-33878), Дикорослий (976), Suceavai, Аякс характеризувались коротким періодом до настання фази “господарська стиглість насіння”, особливо у вологі роки (110-115 днів).

Спостереження за проходженням фенофаз в роки досліджень показали, що рослини лядвенцю рогатого в умовах Полісся здатні давати 3-4 укоси і 5 циклів імовірного випасання.

За строками початку цвітіння зразки колекційних розсадників поділяються на три групи достигання: ранньостигла, до якої відноситься 15 зразків, середньостигла - 20 і пізньостигла - 34 зразки. В кожній групі стиглості виділені сортозразки з компактним періодом цвітіння та достигання, що матиме значення для селекції за ознакою насіннєвої продуктивності.

ДИНАМІКА ДОБОВОГО ПРИРОСТУ І ВИСОТА РОСЛИН

Високими показниками приросту за добу при сінокісному використанні відзначались сортозразки: Прикарпатський - 0,15-2,00см, Skrzeszowicka - 0,20-1,90, Дикорослий (к-33878) - 0,20-1,94, Дикорослий (46) - 0,18-2,20, Весело-Подолянський-6 - 0,20-2,20, Suceavai - 0,54-2,07, Odenwelder - 0,48-1,85, Lastateon Comp - 0,53-2,02 см. При імітації пасовища були виділені сортозразки: Черкеський - 0,28-1,54см, Московський 25 - 0,45-1,59, Lastateon Comp - 0,36-1,60, Аякс - 0,35-1,69см. Сортозразок Lastateon Comp за ознакою “інтенсивність добового приросту” може служити джерелом для створення сортів комплексного використання.

На популяційному рівні за ознакою “висота рослин” виділились при сінокісному використанні сортозразки: - Приморський 78, Монастирецький, Skrzeszowicka, Дикорослий (к-45343), Дикорослий (к-44103), Дикорослий (к-44996), Дикорослий (47), Дикорослий (к-41791), Весело-Подолянський-6. В середньому за три роки висота їх склала в першому укосі 47,7-59,0 см, в другому - 37,5- 55,8 і в третьому - 17,6-37,0 см, що в середньому на 10, 22 і 24% вище за стандарт і на 13, 19 і 14% - за середній міжпопуляційний рівень, відповідно.

При пасовищному використанні виділились: Odenwelder, Maitland, Lastateon Comp, Дикорослий (795). В середньому за три роки висота їх по циклах імовірного випасання становила в першому -15,7-16,5 см, що на 6% вище за стандарт і на 10% - за середній міжпопуляційний рівень; в другому - 22,1-24,3, що відповідно на 13 і 4% вище; в третьому - 27,2-27,3, що на 7% вище тільки за середній міжпопуляційний рівень; в четвертому - 22,7-23,7, що відповідно на 2 і 5% вище, і в п'ятому - 17,3-17,8 см, що на 5% вище за середній міжпопуляційний рівень.

Слід відмітити вплив погодних умов на висоту рослин лядвенцю рогатого. В посушливі роки всі сортозразки мали вдвічі меншу висоту. Але всі вони мали висоту достатню для механізованого збирання. Найкращими сортозразками в посушливих умовах при сінокісному використанні були: з групи ранньостиглих - Майкопський (20,3-35,4см), Suceavai (21,5-38,3); з групи середньостиглих (RCH Lin Z - 21,3-38,2), Bursztуn (18,8-35,5); з групи пізньостиглих - Дикорослий (к45343) (20,9-36,9), Lastateon Comp (21,1-36,8 см). Виділені сортозразки перевищували середній міжпопуляційний рівень на 3-28 % і стандарт на 2-40%.

При імітації пасовища в ці роки за висотою рослин кращими були сортозразки: з групи ранньостиглих - Аякс (19,2-26,2 см); середньостиглих - Московський 25 (15,4-24,0); пізньостиглих - Odenwelder (15,8-24,5 см). Виділені сортозразки перевищували середній міжпопуляційний рівень на 5 - 8% і стандарт на 10-82% і можуть бути використані в умовах Полісся в якості вихідного матеріалу для створення сортів з підвищеною посухостійкістю.

Висота рослин за нашими даними відноситься до ознак, які слабо варіюють (V= 6-30% при сінокісному використанні та V=12-29% при імітації пасовища). Слід відмітити, що невисокий коефіцієнт мінливості зберігався впродовж періоду проведення дослідження і не залежав від погодних умов. Таким чином, висоту рослин лядвенцю рогатого за мінливістю можна віднести до низько- і середньомінливих ознак.

Всі визначені вище сортозразки слід віднести до генетичних джерел селекції за ознаками висота рослин та інтенсивність добового приросту. Сортозразок Lastateon Comp мав високі показники приросту за добу (0,36-2,02 см) і висоту рослин (до 45 см) при різних напрямках використання і може бути генетичним джерелом для створення комплексних сортів по цих ознаках в умовах помірного зволоження України.

ХАРАКТЕР ФОРМУВАННЯ ПАГОНІВ НА ОДНУ РОСЛИНУ, ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ ВИКОРИСТАННЯ

За ознакою “кількість сформованих пагонів на одну рослину” в середньому за три роки при імітації пасовища вищі показники за стандарт, значення якого (19,8 шт), мали сортозразки з групи ранньостиглих: Дикорослий (976) - на 14%, Аякс - на 9; з середньостиглих - Lamoguture - на 88; з пізньостиглих: Прикарпатський - на 16, Весело-Подолянський-6 - на 11, Фарсовський ранній - на 10, Lastateon Comp - на 23%. Перевищили середній міжпопуляційний рівень групи ранньостиглих (14,0 шт) - Дикорослий (976) на 61%; середньостиглих (13,9 шт) - Olaszai - на 43; пізньостиглих (14,3 шт): Фарсовський ранній - на 52, Прикарпатський (792) - на 61, Lastateon Comp - на 69%. Кращим сортозразком в посушливий період був Lamogutore, він мав найвищі значення (23,3 до 41,8 шт) і може служити генетичним джерелом для створення посухостійких сортів пасовищного типу використання.

При сінокісному використанні максимум прояву ознаки “кількість сформованих пагонів на одну рослину” за стандарт (24,1 шт) в середньому за три роки отримано у сортозразків з групи ранньостиглих - Дикорослий (976) на 18%; середньостиглих - Lamoguture - на 8; пізньостиглих: Lastateon Comp - на 6, Дикорослий - на 66%. Перевищили середній міжпопуляційний рівень групи ранньостиглих (26,1 шт) - Дикорослий (976) на 9%; середньостиглих (23,7 шт) - Lamoguture - на 9, групи пізньостиглих (23,0 шт) - Дикорослий (795) - на 52%. В посушливих умовах найвищий показник мав Дикорослий (795) - 41,8 штук пагонів в третьому укосі 1999 року і 43,2 штук у першому укосі 2000 року, що на 9-60% більше за інші сортозразки.

Ознаку “кількість сформованих пагонів на одну рослину” лядвенцю рогатого за мінливістю можна віднести до сильноваріабельних ознак (20-90% при сінокісному використанні, 28-68% при імітації пасовища).

ОБЛИСТЯНІСТЬ

В середньому за три роки досліджень при сінокісному використані більший відсоток облистяності за середній міжпопуляційний рівень забезпечили сортозразки з групи ранньостиглих (34%): - Приморський 78 - на 12%, Аякс - на 3; групи пізньостиглих (33%): KD-4 на 9, Дикорослий (к-8636) і Дикорослий (795) на 6, Odenwelder, Майкопський і Дикорослий (к-32728) на 3%. Стандарт перевищив лише Приморський 78 на 6%.

При імітації пасовища з групи ранньостиглих - Suceavai - на 4%, групи пізньостиглих (27%)- Odenwelder на 8%. Дані сортозразки можна порекомендувати для використання в селекційній роботі на підвищену облистянісь. Слід відмітити, що сортозразок Odenwelder визначається за цією ознакою як комплексний і може бути використаний, як генетичне джерело в селекції при створенні сортів сінокісно-пасовищного напрямку по ознаці облистяність. Мінливість ознаки “облистяність” в межах 6-38% при сінокісному використанні і 10-23% при імітації пасовища вказує на невисокий розмах варіювання цієї ознаки і стабільність її по роках і типах використання.

КОРМОВА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТОЗРАЗКІВ ЛЯДВЕНЦЮ РОГАТОГО

За ознакою “кормова продуктивність” по урожаю сухої маси серед ранньостиглих номерів колекційного розсадника посіву 1996 року при сінокісному використанні істотно переважали середній міжпопуляційний рівень групи Приморський 78 і Місцевий (к-24980), вони забезпечили в сумі за три роки вищий урожай відповідно на 267 (21%) і 80 г/м² (7%), та стандарт на 207 (15%) і 20 г/м² (1%) (табл.1). Серед середньостиглих сортозразків - Кубанський 44, Skrzeszowicka, Мх 25, Дикорослий (к-44935), Дикорослий (41), які забезпечили вищий урожай за середній міжпопуляційний рівень групи на 397 (27%), 336 (27%), 322 (26%), 311 (25%), 200 г/м² (16%) і за стандарт на 283 (21%), 222 (16%), 208 (15%), 197 (14%),86 г/м² (6%), відповідно. В пізньостиглій групі Весело-Подолянський -6 мав урожай вищий за середній міжпопуляційний рівень на 1302 г/м² (116%) та за стандарт на 1067 г/м² (78%).

В посушливих умовах 1999 року генотипи сортозразків Приморського 78, Монастирецького, Кубанського 44, Місцевого (к-30111), Дикорослого (к-44935), Фарсовський, Дикорослого (к-44196) і Весело-Подолянського -6 - були більш пластичними та забезпечили врожай сухої маси вищий за середній міжпопуляційний рівень на 18-76%, а стандарт по цьому показнику перевищив на 35% тільки Приморський 78. Це дозволяє рекомендувати їх, як генетичні джерела для селекції на посухостійкість.

В колекційному розсаднику посіву 1997 року при випробуванні на кормову продуктивність в групі ранньостиглих при сінокісному використанні в сумі за три роки переважали середній міжпопуляційний рівень групи Дикорослий (976) на 206 г/м² (7%) і Аякс на 135 г/м² (4%), приріст до стандарту який складав 398 г/м² (14%) і 327 г/м² (11%), відповідно. При імітації пасовища серед ранньостиглих також виділились Дикорослий (976) і Аякс, які мали приріст до середнього міжпопуляційного рівня групи на118 г/м² (9%), 270 г/м² (18%) і до стандарту на 213 г/м² (16%) і 365 г/м² (26%), відповідно.

В групі середньостиглих при сінокісному використанні виділились сортозразки Bursztуn і Olaszai, які забезпечили приріст в цілому за три роки до середнього міжпопуляційного рівня групи на 781 г/м² (31%), 600 г/м² (24%) і до стандарту на 637 г/м² (24%), 456 г/м² (17%), відповідно(табл.2). При імітації пасовища кращу врожайність в сумі за три роки забезпечили Московський 25, Bursztyn і Olaszai. Вони мали вищі за середній міжпопуляційний рівень групи показники на 207 (16%), 186 (14%) і 115 г/м² (9%) і за стандарт на 151 (11%), 130 (9%) і 59 г/м² (4%), відповідно (табл.3).

В групі пізньостиглих при сінокісному використанні в сумі за три роки мали вищі показники за середній міжпопуляційний рівень групи Весело-Подолянський-6 на 658 (26%), Прикарпатський - 567 (22%), Odenwelder - 389 (16%), Lastateon Comp - 334 г/м² (13%); за стандарт Прикарпатський - 406 (15%), Весело-Подолянський-6 - 497 (18%), Odenwelder - 228 (9%), Lastateon Comp - 173 г/м² (7%). При імітації пасовища вища урожайність за середній міжпопуляційний рівень групи стиглості відмічена у Прикарпатського на 248 (20%), Весело-Подолянського-6 -224 (18%), Odenwelder - 65 (5%), Lastateon Comp - 382 (18%); за стандарт у Прикарпатського на 114 (8%), Весело-Подолянського-6 - 90 (7%), Lastateon Comp - 248 г/м² (14%).

В умовах посухи з числа вище названих сортозразків за кормовою продуктивністю виділялись при сінокісному і пасовищному використанні сортозразоки: Дикорослий(976), Bursztyn, Olaszai, Прикарпатський, Весело-Подолянський-6 і Odenwelder. В цілому посіву по розсаднику 1997 року для умов Полісся всі сортозразки які виділялись по урожаю сухої речовини можна рекомендувати для селекції на високу продуктивність, а сортозразки які мали кращі показники в посушливі роки - на посухостійкість. Зразки які мали високу урожайність в посушливі і вологі роки слід віднести до генетичних джерел для створення пластичних сортів.

При проведені аналізу надходження вегетативної маси протягом пасовищного періоду виявлено сортозразки, які відрізняються більш рівномірним ритмом формування урожаю по циклах випасання. Серед них - Фарсовський, Черкеський, Отрадненський, Дикорослий (976), Дикорослий (794), Lamoqutore, Maitland, Lastateon Comp (рис.1). Це дає змогу віднести вище вказані сортозразки до генетичних джерел для створення сортів пасовищного типу.

ЯКІСТЬ КОРМУ

В наших дослідженнях за вмістом протеїну кращі показники в колекційних розсадниках при сінокісному використанні в групі ранньостиглих забезпечив сортозразок Приморський 78 він мав 25,0% сирого протеїну, що на 13% вище за середній міжпопуляційний рівень і на 6% - за стандарт. В групі середньостиглих - Приєкульський 3 - 25,0%, на 12 і 6%, відповідно. В групі пізньостиглих виділились сортозразки Odenwelder -24,3%, що на 3% і 5% і Lastateon Comp - 24,8%, на 6 і 7%, відповідно. При імітації пасовища в групі ранньостиглих сортозразок Дикорослий (976) мав вміст протеїну - 29,5%, що на 20% вище за середній міжпопуляційний рівень і на 12% - за стандарт.

При визначенні вмісту цианогенного глікозиду в лядвенці рогатому в умовах Полісся встановлено, що всі сортозразки мають низький - 0,139- 0,199 і середній - 0,200-0,337 мг/100г вміст синильної кислоти (нетоксичні дози - 14,4-16,7 мг НCN/100г, летальні дози - 210-312 мг НCN/100г, Арора С.К., 1986, Уолтон Питер Д., 1986).

Аналізи показали, що в посушливих умовах вміст синильної кислоти дуже низький (0,005-0,007 мг на 100 г). Спостерігається також зменшенням (до 21%) її вмісту в другому укосі порівняно з першим, що пов'язано із зменшення вологості ґрунту. Слід зазначити, що постійної тенденції в прояві досліджуваної ознаки не виявлено, більшість зразків не мали постійно низького чи середнього вмісту цианогену як по роках, так і по укосах. Проте сортозразки Дикорослий (к-33878), Мх25, Дикорослий (к-7997), Дикорослий (45), Bursztyn, Дикорослий (к-33272), Черкеський, Весело- Подолянський-6 постійно мали низький вміст цианогенів (до 0,200 мг на 100г).Вище названі сортозразки можна рекомендувати для селекції на низький вміст цианогенних глікозидів.

В рослинах лядвенцю рогатого вивчався вміст радіоактивного цезію 137 (в сухій масі). Найбільший коефіцієнт накопичення при сінокісному використанні спостерігається в першому укосі, в другому укосі відмічено зменшення його на 20-50% залежно від сортозразків. На пасовищі відбувається обернене явище, тобто від циклу до циклу проходить збільшення значень коефіцієнта накопичення в 2-5 разів. Але в цілому вміст радіоактивного цезію 137 в сухій масі не перевищує ДР - 97 (750 Бк/кг в сіні) і складає він від 100 до 600 Бк/кг залежно від сортозразків. Проведеними нами раніше дослідженнями на фоні більше 15 Кі/км2 встановлено, що лядвенець рогатий займав проміжне положення між конюшиною лучною і галегою східною відповідно - 603, 1020, 810 Бк/кг.

Таблиця 1

Кормова продуктивність сортозразків лядвенцю рогатого в колекційному розсаднику посіву 1996 р.

(середнє за 1997-1999р., сінокісне використання), г/м²

Рік	Група ранньостиглих	Група середньостиглих	Група пізньостиглих	Московський 25 (стандарт)
	Приморський 78	Монастирецький	Місцевий (к-24980)	Дикорослий (к-33878)	СМР	Приєкульський-3	Мх-25	Дикорослий (к-36033)	Кубанський 44	Місцевий(к-30111)	Дикорослий (к-44935)	Дикорослий “Фарсовський ранній”	Skrszeszo	Дикорослий (41)	СМР	Дикорослий (к-33272)	Дикорослий (к-45343)	Дикорослий (к-44196)	Дикорослий (к-32728)	Весело-Подолянський-6	Дикорослий (к-41791)	СМР
1997	504	6102	6422	612	569	6342	8863	562	8243	603	7462	453	8453	7662	613	6732	616	492	6832	12392	6912	619	742
1998	6963	498	5902	5171	522	5713	5453	5663	5753	6123	5683	5263	5663	5323	478	4623	6253	4413	4592	9413	3982	334	347
1999	3673	2462	148	180	201	106	137	170	2442	2482	2432	3132	171	148	202	116	180	2222	23	2472	143	172	271
сума	1567	1354	1380	1309	1300	1311	1568	1298	1643	1463	1557	1292	1582	1446	1299	1251	1421	1155	1165	2427	1232	1125	1360

Примітка: істотно переважали 1 - стандарт ; 2 - середній міжпопуляційний рівень групи стиглості (СМР); 3 - стандарт і СМР (на 5% - ому рівні значимості).

Таблиця 2

Кормова продуктивність сортозразків лядвенцю рогатого в колекційному розсаднику посіву 1997 р. (середнє за 1997-1999р., сінокісне використання), г/м²

Рік	Група ранньостиглих	Група середньостиглих	Група пізньостиглих	Лотос (стандарт)
	Дикорослий (976)	Аякс	СМР	Bursztyn	Olaszai	СМР	Прикарпатський	Весело-Подолянський-6	Дикорослий (794)	Odenwelder	Lastateon Comp	СМР
1998	14791	15163	1356	17733	16133	1287	15293	16643	14493	13693	13962	1318	1114
1999	5531	6303	589	6803	6053	501	7513	7133	462	6093	522	506	391
2000	10242	839	905	8422	8962	726	7842	7782	658	9082	9132	673	1150
сума.	30563	29853	2850	32953	31143	2514	30643	31553	2569	28863	28313	2497	2658

Примітка: істотно переважали: 1 - стандарт ; 2 - середній міжпопуляційний рівень групи стиглості (СМР); 3 - стандарт і СМР (на 5% -ому рівні значимості).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАСІННЄВА ПРОДУКТИВНІСТЬ

В групі ранньостиглих сортозразок Suceavai мав більшу урожайність за середній міжпопуляційній рівень групи стиглості на 4,7 г/м² в середньому за три роки, приріст становить 17% і за стандарт на 6,5 г/м² (25%). В групі середньостиглих сортозразок Дикорослий (45) забезпечив більше за середній міжпопуляційний рівень групи стиглості на 22,9 г/м², приріст становить - 135% і за стандарт на 27,9г/м² (230%), Skrzeszowicka - відповідно на 15,3 (89%) і 20,3 (267%), Olaszai - 6,0 (22%) і 6,6 (25%) в групі пізньостиглих - Ранньостиглий (к8636) - відповідно на 8,1 (50%) і 12,3 г/м² (102%), Дикорослий(794) -10,6 (49%) і - 6,2 (24%), Maitland - 7,6 (35%) і - 3,2 (12%) і Прикарпатський - 6,0 (28%) і - 1,6 (6%) г/м ², відповідно. Ці сортозразки можна рекомендувати для селекції на високу насіннєву продуктивність як генетичні джерела. Відмічено вплив погодних умов на формування елементів насіннєвої продуктивності і безпосередньо на неї. Встановлено, що теплі погодні умови сприяють запиленню квіток і формуванню виповненого насіння. Більш високий рівень елементів структури насіннєвої продуктивності 1999 і 2000 рр. сприяв росту урожайності сортозразків.

Мінливість елементів структури урожаю насіння можна віднести до сильноваріабельних (“кількість квіток у суцвітті” 2,4 -5,8 V=14-59%, “кількість бобів у суцвітті” 1,5-4,4 V=8-60%, “кількість насінин у бобі” 5,7-25,3 V=12-80%).

КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК МІЖ КОРМОВОЮ І НАСІННЄВОЮ ПРОДУКТИВНІСТЮ І ЇХ ЕЛЕМЕНТАМИ

Характер кореляційних зв'язків на міжпопуляційному рівні, як в цілому по розсаднику, так і по групах стиглості, показав, що чітких тісних зв'язків з групами компонентів, які визначають продуктивність рослин, не простежується.

Аналіз кореляційних зв'язків виявив групу компонентів, які мають суттєвий вплив на кормову продуктивність сінокісних зразків на внутріпопуляційному рівні, а саме, урожай корму має тісні зв'язки з “масою стебла” (r = 0,45-0.90), “масою гілок” (r = 0,27-0,96), “масою листя” (r = 0,37-0,94) і “кількістю гілок на стеблі” (r = -0,70-0,90).

Вивчаючи колекцію з імітацією випасання й аналізуючи кореляційні зв'язки між кормовою продуктивністю та її складовими, встановлено, що врожай пасовищного корму має тісні зв'язки з

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 3

Кормова продуктивність сортозразків лядвенцю рогатого в колекційному розсаднику посіву 1997 р.

(середнє за 1997-1999р., пасовищне використання), г/м²

Рік	Група ранньостиглих	Група середньостиглих	Група пізньостиглих	Лотос (стандарт)
	Дикорослий (976)	Аякс	СМР	Московський 25	Bursztyn	Olaszai	СМР	Прикарпатський	Весело-Подолянський-6	Odenwelder	Maitland	Lastateon Comp	СМР
1998	414	4732	434	4532	415	5112	404	5002	4352	356	308	4572	380	512
1999	3663	3923	322	3643	3043	250	281	4123	3283	3093	2873	3313	278	250
2000	8013	8683	707	7023	7793	6663	627	570	6953	6343	6122	8283	576	606
сума	15183	17333	1463	15193	14983	14273	1312	14823	14583	12992	1207	16163	1234	1368

Примітка: істотно 1- переважали стандарт ; 2 - середній міжпопуляційний рівень групи стиглості (СМР); 3 - стандарт і СМР (на 5% - ному рівні значимості).

Размещено на http://www.allbest.ru/

“масою стебла” (r = 0,61-0,98), “масою листя” (r = 0,45-0,94), “довжиною стебла” (r = 0,45-0,94). Ці показники визначають урожайність зразків при пасовищному використанні у всіх групах стиглості.

Насіннєва продуктивність лядвенцю рогатого за проведеними дослідженнями визначається групою компонентів: “кількість сформованих пагонів на одну рослину” (r == 0,33-0,99), “кількість насінин у бобі” (r = 0,44-1,00), “кількість бобів у суц-вітті” (r = 0,43-1,00), на міжпопуляційному рівні. При вивченні кореляційних зв'язків між компонентами встановлені зв'язки між “кількістю насінин у бобі” і “довжиною боба” (r == 0,26-0,97), “масою 1000 насінин” і “кількістю насінин у бобі” (r = 0,24-1,00), крім пізньостиглої групи.

ГЕНЕТИЧНА ПРИРОДА КОНТРОЛЮ ГОСПОДАРСЬКО-ЦІННИХ ОЗНАК І ЇХ УСПАДКУВАННЯ

Для вивчення характеру успадкування основних господарсько-цінних ознак лядвенцю рогатого було проведене пряме схрещування сортозразків з контрастними ознаками у батьківських пар і проаналізовано за методикою Griffing B. (1950р.).

Суттєвий гетерозисний ефект (hp = 4,22-10,8) по висоті рослин був у гібридів - Skrzeszowicka х Монастирецький, Московський 25 х Гельвіс і Dawn х Гельвіс (табл. 4). Рівень гетерозису до кращого батька становив, відповідно - 8, 73 і 45%, до середнього між батьками - 11, 86 і 61% та до середнього значення між батьками з кращою батьківською формою 10, 80 і 55%. Гетерозисний індекс складав, відповідно, 10, 46 і 38%.

Кращими зо ознакою “кількість квіток у суцвітті” були гібриди KD -4 х Дикорослий (к-33878) і Dawn х Гельвіс, які проявили гетерозис (hp = 2,04-6,50), рівень якого до кращого батька становив відповідно 7 і 5%, до середнього між батьками - 8 і 11 та до середнього значення між батьками з кращою батьківською формою - 9, 10%. Гетерозисний індекс складав, відповідно 8 і 10%. Часткове позитивне домінування відмічено у гібрида Московський 25 х Гельвіс (hp = 0,52).

Аналіз характеру успадкування ознаки “кількість бобів у суцвітті” дозволив виявити кращі комбінації: Московський 25 х Гельвіс і Dawn х Гельвіс (hp = 2,65-15,66), які перевищували найбільш продуктивного батька на 13 і 9 %, середнє між батьками на 14 і 17%, та середнє значення між батьками з кращою батьківською формою на 14 і 16%. Гетерозисний індекс складав, відповідно 12 і 15%. Часткове позитивне домінування по цій ознаці відмічено у KD -4 х Дикорослий (к-33878) (hp = 0,89).

Дані по результатах успадкування “кількості насінин у бобі” показали, в основному, депресивний характер прояву по комбінаціях. Часткове позитивне домінування було відмічено у гібрида Skrzeszowicka х Монастирецький (hp= 0,05).

Ознака “маса 1000 насінин ” мала в основному прояв гетерозису і повного позитивного домінування (hp = 1,00-11,75), рівень якого до кращого батька становив у гібрида Московський 25 х Гельвіс - 11, Dawn х Гельвіс - 36% і KD -4 х Дикорослий (к-33878) - 8%, до середнього між батьками, відповідно, - 23, 41 і 17% та до середнього значення між батьками з кращою батьківською формою - 21, 40 і 15%. Гетерозисний індекс складав відповідно 19, 30 і 14%.

Таблиця 4

Успадкування основних господарсько-цінних ознак гібридів (F₁) лядвенцю рогатого (2001р.)

Ознака	Гібридна комбінація
	+	F1	>	hp	характер успадкування
Місцевий х Монастирецький
Висота рослин, см	47,95	33,48	30,36	-0,65	Час.негат.дом.1
Кількість квіток у суцвітті, шт	5,12	4,61	4,60	-0,96	Час.негат.дом.1
Кількість бобів у суцвітті, шт	4,48	3,70	3,72	-1,05	Депресія
Кількість насінин у бобі, шт	19,04	15,43	12,72	-0,14	Час.негат.дом.1
Маса 1000 насінин	1,54	1,33	1,42	-2,50	Депресія
Кількість днів до цвітіння	60	62	59	5,00	Гетерозис
Skrzeszowicka х Монастирецький
Висота рослин, см	28,9	32,76	30,36	4,29	Гетерозис
Кількість квіток у суцвітті, шт	4,16	4,21	4,60	-0,77	Час.нег.дом.
Кількість бобів у суцвітті, шт	3,60	3,52	3,72	-2,33	Депресія
Кількість насінин у бобі, шт	19,32	16,20	12,72	0,05	Час.поз.дом.
Маса 1000 насінин	1,32	1,30	1,40	1,00	Пов.поз.дом.3
Кількість днів до цвітіння	62	62	59	2,14	Гетерозис
Московський 25 х Гельвіс
Висота рослин, см	27,93	48,28	23,80	10,80	Гетерозис
Кількість квіток у суцвітті, шт	4,89	4,65	3,88	0,52	Час.поз.дом.2
Кількість бобів у суцвітті, шт	3,38	3,82	3,32	15,66	Гетерозис.
Кількість насінин у бобі, шт	16,95	15,52	18,20	-3,29	Депресія
Маса 1000 насінин	1,38	1,53	1,10	2,07	Гетерозис
Кількість днів до цвітіння	58	62	50	2,0	Гетерозис
Dawn х Гельвіс
Висота рослин, см	23,80	42,84	29,56	5,60	Гетерозис
Кількість квіток у суцвітті, шт	4,32	4,55	3,88	2,04	Гетерозис
Кількість бобів у суцвітті, шт	2,92	3,65	3,32	2,65	Гетерозис
Кількість насінин у бобі, шт	15,52	13,56	18,20	-2,46	Депресія
Маса 1000 насінин	1,18	1,61	1,10	11,75	Гетерозис
Кількість днів до цвітіння	59	63	50	1,89	Гетерозис
KD -4 х Дикорослий (к-33878)
Висота рослин, см	29,80	25,16	32,68	-4,22	Депресія
Кількість квіток у суцвітті, шт	4,52	4,85	4,40	6,50	Гетерозис
Кількість бобів у суцвітті, шт	4,08	4,00	2,68	0,89	Час.поз.дом.2
Кількість насінин у бобі, шт	17,40	16,28	22,72	-1,42	Депресія
Маса 1000 насінин	1,42	1,54	1,23	2,26	Гетерозис
Кількість днів до цвітіння	64	68	57	2,14	Гетерозис

Примітки: 1- часткове негативне домінування ; 2- часткове позитивне домінування; 3- повне позитивне домінування.

При вивченні ступеня фенотипового домінування ознаки “кількість днів до цвітіння” виявлено, що по всіх комбінаціях вона має гетерозисний характер успадкування (hp = 1,89-5,00), його рівень до кращого батька становив у гібридів від 3 до 7%, до середнього між батьками, відповідно, - 3-11% та до середнього значення між батьками з кращою батьківською формою 3-14%. Гетерозисний індекс складав відповідно 4-20%.

Таким чином, враховуючи широкий спектр успадкування ознак по комбінаціях, нами не виділено гібридів, в яких би всі ознаки, що вивчались, мали гетерозисний ...