Генотипові та паратипові фактори формування відтворної здатності конематок чистокровної і української верхових порід

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДИСЕРТАЦІЯ

ГЕНОТИПОВІ ТА ПАРАТИПОВІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ВІДТВОРНОЇ ЗДАТНОСТІ КОНЕМАТОК ЧИСТОКРОВНОЇ І УКРАЇНСЬКОЇ ВЕРХОВИХ ПОРІД



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Нежлукченко Тетяна Іванівна, Херсонський державний аграрний університет, кафедра генетики і розведення сільськогосподарських тварин

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АН ВШ України Мирось Віталій Васильович, Харків- ський національний аграрний університет ім. В.В.Доку - чаєва, завідувач кафедри тваринництва

Офіційний опонент - кандидат сільськогосподарських наук, доцент Соболь Ольга Михайлівна, Херсонський державний аграрний університет, кафедра спеціальної зоотехнії

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет, Міністерство аграрної політики України, м.Біла Церква Київської області

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: Херсон-6, вул.Р.Люксембург, 23.

Автореферат розісланий “ 5 ” вересня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Д.Карапуз



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Підвищення ефективності галузі конярства значною мірою обумовлено удосконаленням прийомів оцінки і відбору тварин за продуктивними і відтворними якостями. Наявний генофонд коней верхових порід має недостатній рівень відтворних якостей, тому видається доцільним встановити їх залежність від генотипових і паратипових факторів, а також типологічних особливостей кобил. На актуальність досліджень з питань підвищення рівня репродуктивної здатності вказують у своїх роботах В.О.Вітт (1957), Д.А.Волков (1977...2001), О.А.Калантар (1991...1998), О.М.Латка (1997...2001). Слід також враховувати, що відтворні якості тварин мають низький рівень успадкованості, тому масова селекція за цими ознаками не завжди ефективна.

В конярстві, особливо у верховому, приорітетними селекційними ознаками є роботоздатність та екстер'єр, важливість яких підкреслює Д.Т.Вінничук (1961...1994). Але практика доводить необхідність приділення особливої уваги відтворній здатності (О.А.Калантар, 1996), а також її зв'язку з екстер'єрно-конституційними особливостями коней та умовами їх плодової діяльності.

Тому важливою задачею є проведення порівняльної оцінки репродуктивних якостей коней двох найпоширеніших в Україні порід - чистокровної і української верхових та їх ліній для подальшого відбору цінних генотипів. Крім того, з метою прискорення селекційного прогресу в популяціях за відтворними якостями необхідно виявити окремий та сумісний вплив різних генотипових і паратипових факторів на формування відтворної здатності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була складовою частиною наукових досліджень Херсонського державного аграрного університету згідно з темою: “Розробка генетичних основ селекції тварин з використанням сучасних досягнень популяційної і екологічної генетики” (номер державної реєстрації 0195U028318).

Мета і задачі досліджень. Встановити ступінь впливу генотипових і паратипових факторів на відтворну здатність конематок чистокровної і української верхових порід з урахуванням екстер'єрних особливостей тварин, виявити варіанти міжлінійних поєднань, які сприяють покращенню репродуктивних якостей кобил.

Відповідно до мети поставлено такі задачі:

- вивчити динаміку тривалості жеребності та сервіс-періоду конематок з віком;

- оцінити ступінь впливу факторів заводської і породної належності

кобил на їх відтворну здатність;

- визначити еколого-генетичні параметри ліній двох порід за плодючістю

маток;

- встановити ту частку крові за поліпшуючою чистокровною породою, при якій

українські верхові конематки мають високу відтворну здатність;

- оцінити запліднюючу здатність жеребців-плідників різних порід;

- обгрунтувати доцільність застосування прийомів стабілізуючого відбору в

селекції на підвищення плодючості конематок;

- визначити трансгресію за репродуктивними ознаками основних ліній

вивчаємих порід;

- вивчити загальну та специфічну комбінаційну здатність ліній

чистокровної та української верхових порід.

Об'єкт досліджень - об'єктом досліджень були конематки чистокровної та української верхових порід.

Предмет досліджень - вікова динаміка відтворних якостей конематок, особливості їх конституції та екстер'єру, адаптивні реакції організму тварин, ефективність різних методів відбору, комбінаційна здатність ліній за репродуктивними ознаками.

Методи досліджень - зоотехнічні методи (визначення промірів тіла тварин, вивчення племінної документації), біометричний метод (визначення середніх величин, їх помилки), генетико-математичний.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено порівняльний аналіз двох провідних верхових порід коней племзаводів України за особливостями формування репродуктивних якостей і їх вікової мінливості під впливом різних факторів, встановлено еколого-генетичні параметри плодючості кобил за показниками пластичності і стабільності, вивчено трансгресію ліній і типологічних груп за ознаками репродуктивних якостей. Уперше отримано кількісну оцінку впливу генотипових і паратипових факторів на ознаки відтворної здатності конематок двох верхових порід.

Уперше встановлено ефекти загальної та специфічної комбінаційної здатності основних ліній вивчаємих порід, встановлено оптимальні варіанти міжлінійного підбору, спрямованого на підвищення відтворних якостей коней.

Практичне значення одержаних результатів полягає у підвищенні репродуктивних якостей конематок за рахунок використання прийомів стабілізуючого відбору та рекомендованих міжлінійних кросів. Широке застосування кращих з них, обмеження неперспективних за плодючістю міжлінійних комбінацій дає можливість суттєво підвищити вихід ділового приплоду від конематок чистокровної та української верхових порід.

Щорічна економічна ефективність від впровадження у виробництво рекомендованих кросів ліній в українській верховій породі складає 15853 гривень, у чистокровній верховій породі 10 284 гривні на кожні 100 конематок у межах порід. Основні положення результатів розробок використано у навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету та Херсонського державного аграрного університету при викладанні дисципліни “Конярство”.

Особистий внесок здобувача. Усі матеріали дисертації одержані власними дослідженнями автора. Дисертант приймала безпосередню участь у розробці методики досліджень, особисто виконувала всі аналітичні роботи, систематизацію отриманих даних, обгрунтування висновків, підготовку публікацій. конематка чистокровний український порода

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень викладено у доповідях, обговорено і схвалено на Міжнародній конференції молодих вчених, присвяченій творчості М.Ф.Іванова (НДІ тваринництва “Асканія-Нова”, 1998), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продукції тваринництва” (Вінниця, ВДАУ, 2000); науково-практичній конференції, присвяченій 70-річчю зооінженерного факультету Херсонського державного аграрного університету (Херсон, ХДАУ, 2000); науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївської державної аграрної академії (Миколаїв, МДАА, 2001-2002), а також на розширеному засіданні кафедри зоогігієни та ветеринарії зооінженерного факультету Миколаївської державної аграрної академії у 2002 році.

Публікації. Основні матеріали дисертації опубліковані у 8 наукових статтях у виданнях, що затверджені ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури за темою досліджень, матеріала і методики, основної частини з 6 розділів, висновків, пропозицій виробництву. Загальний обсяг роботи складає 110 сторінок машинописного тексту, містить 23 таблиці, 9 рисунків, 6 додатків, список використаних джерел з 206 найменувань, у тому числі 22 іноземних видання.



Загальна методика та основні методи досліджень

Матеріалом досліджень були конематки української та чистокровної верхових порід Деркульського, Дніпропетровського, Лозівського і Олександрійського кінних заводів загальним обсягом 253 голови (152 українських та 101 чистокровна). Вивчено і оцінено походження, екстер'єр, дані бонітування кобил та результати їх плодової діяльності у період з 1979 по 1997 роки.

Аналізом селекційно-племінної роботи з породами встановлено рівень репродуктивних якостей конематок з урахуванням їх заводської належності, генотипу і віку. Розраховано показники запліднюваності кобил, виходу ділового приплоду, а також показники порушення відтворної діяльності: аборти, прохолости, мертвонародження, слабонародження.

Динаміку терміну жеребності та сервіс-періоду вивчено за даними тривалості плодоношення і часу між вижеребкою та заплідненням у днях для кожної конематки.

Для уточнення умов заводської діяльності кобил популяції оцінено фертильність жеребців-плідників шляхом визначення терміну використання, кількості спарованих з ними кобил, кількость та відсотку успішних парувань (запліднених кобил), а також кількості та відсотку благополучних вижереблень (з урахуванням породної та лінійної належності жеребців).

При вивченні еколого-генетичних параметрів плодючості кобил визначали відтворну здатність конематок за 10 суміжних років відтворення поголів'я (1986...1995 рр). За методикою В.З.Пакудіна і Л.М.Лопатіної (1984) виявлено параметри пластичності і стабільності ознаки виходу ділового приплоду (у відсотках до кількості спарованих кобил) як реакцію організму конематок різних генотипів на зміну умов середовища (роки відтворення).

На наступному етапі досліджень методом одно- і двофакторного дисперсійного аналізу (В.П.Коваленко, В.І.Борьба, В.А.Лісний, В.Г.Пелих, 1994) визначено генотипові і паратипові компоненти дисперсії ознак відтворення.

Зв'язок мірних ознак, індексів будови тіла та бальної оцінки екстер'єру з відтворною здатністю кобил української верхової породи виявляли методом кореляційного аналізу за Є.К.Меркур'євою та ін. (1991).

Дискретність існуючого генофонду верхових коней за репродук-тивними якостями проводили, щоб об'єктивно встановити, наскільки дослідні групи тварин різняться на фоні вихідної популяції. Визначення дискретності зазначених груп і ліній коней проводилося шляхом розрахунку n-мірної трансгресії за методикою Ф.Ф.Ейснера, О.Ф.Маркової та С.І.Святченко (1982), згідно якої різниця між групами тварин за конкретною ознакою є тим більшою, чим ближчою до нуля виявилась відповідна величина трансгресії (Т).

З метою обґрунтування варіантів підбору, спрямованих на покращення відтворних якостей коней чистокровної та української верхових порід, визначено загальну та специфічну комбінаційну здатність ліній.

Економічну ефективність розраховано за методикою її визначення для науково-дослідних робіт. Біометричну обробку даних проведено методом варіаційної статистики за М.О.Плохінським (1964).

Результати власних досліджень

Характеристика відтворних якостей кобил популяції. Встановлено, що плодючість конематок української верхової породи суттєво відрізняється від чистокровних (табл. 1).

Таблиця 1 - Репродуктивна діяльність кобил верхових порід (n=253)

Поро-да	Кількість плодових років	Запліднено кобил, %	Вихід ділового приплоду, %
		гол.		гол.
Чистокровна	829	654	78,90,06	527	63,60,09
Українська	1293	1080	83,50,03**	953	73,70,04***
Разом	2122	1734	81,70,02	1480	69,70,03

Українські верхові кобили вірогідно переважають чистокровних за заплідненістю на 4,6%, за виходом ділових лошат - на 10,1 %, що підтверджує дані Сліж В.С. (1994), за якими аналогічна перевага склала 9,6 %.

У межах ліній (табл. 2) кращі відтворні якості виявили кобили української верхової породи ліній Приза (вихід ділового молодняка 75,4%), Хобота (81,2 %) і Хрусталя (79,5 %), у чистокровній породі - Айворі Тауера і О'Греді (відповідно 67,6 та 68,3 %). Обгрунтовано необхідність більш раціо-нального використання продуктивних маток ліній Хобота, Хрусталя української верхової і лінії О'Греді чистокровної верхової породи (більше 7...7,5 років).

Недоодержання певної кількості приплоду обумовлено різними порушеннями відтворної функції, які найчастіше проявлялись у популяції як прохолости (у середньому 18,2 %), аборти (4,4 %), мертвонародження (1,5 %) і слабонародження (6,0 %).

Встановлено, що середня тривалість жеребності українських верхових кобил складає 335,53 дня, чистокровних - 333,59 дня, сервіс-періоду - 24,86 і 27,96 дня відповідно (міжпородні різниці показників невірогідні).

Відмічено високий рівень відтворної здатності кобил української верхової породи Лозівського кінного заводу. Конематки цього заводу виявили вірогідно найвищі у популяції показники запліднюваності (91,3%), виходу ділових лошат (79,5 %). Встановлено, що у цих маток значно менша кількість прохолостів і абортів, ніж у середньому по популяції.



Таблиця 2 - Кількість та якість приплоду конематок різних генотипів

Порода	Лінія	Кількість кобил, гол	Кількість плодових років на 1 матку	Кількість та якість приплоду
				всього	ділові лошата	слабонароджені	мертвонароджені
					голів	%	голів	%	голів	%
					всього	на 1 мат-ку		всього	на 1 мат-ку		всього	на 1 мат-ку
Українська верхова	Безпечного	23	8,9	158	147	6,4	71,4	10	0,4	4,8	1	0,1	0,5
	Фактотума	24	7,5	127	117	4,9	65,4	4	0,2	2,2	6	0,3	3,4
	Приза	19	12,2	188	175	9,2	75,4	10	0,5	5,3	3	0,2	1,6
	Хобота	10	6,9	61	56	5,6	81,2	5	0,5	7,2	-	-	-
	Хрусталя	11	7,5	71	66	6,0	79,5	4	0,4	4,8	-	-	-
	В цілому	152	8,6	1025	953	6,3	73,7	55	0,4	4,3	18	0,1	1,4
Чистокровна верхова	Дугласа	37	10,5	289	228	6,2	58,5	48	1,3	12,3	13	0,4	3,3
	О'Греді	14	7,2	79	69	4,9	68,3	7	0,5	6,9	3	0,2	2,9
	Айворі Тауера	15	10,5	126	107	7,1	67,6	19	1,3	15,1	-	-	-
	Фактотума	4	7,5	20	14	3,5	46,7	6	1,5	30,0	-	-	-
	Пренс Роза	3	11,7	20	18	6,0	51,3	2	0,7	10,0	-	-	-
	В цілому	101	10,0	751	596	5,9	58,9	133	1,3	13,2	22	0,2	2,2

Таким чином, результати досліджень вказують на невисокий у цілому рівень відтворної здатності кобил двох верхових порід. Дещо вищі показники плодючості в українських верхових маток, але їх рівень все ж недостатній.

Вплив генотипових і паратипових факторів на плодючість конематок. Встановлено, що частка впливу фактора породи на плодючість кобил (33,90%) є найвищою з усіх досліджуваних. Фактор віку кобили також має важливе значення (доля впливу 4,02 %) для отримання повноцінного потомства. Плодючість українських маток знижується при збільшенні у них частки крові за чистокровною породою (доля впливу 19,62 %). Тому слід підтримувати частку крові за поліпшуючою чистокровную породою на рівні не вище ¹/₄ , що підтверджує доцільність аналогічних рекомендацій Д.А.Волкова (1991, 1993). Фактор кінного заводу також є суттєвим для одержання ділового молодняка (доля впливу 3,60 %).

Компоненти фенотипової дисперсії вказують на значну генотипову мінливість репродуктивних ознак коней, що свідчить про високу ефективність відбору на покращення відтворних якостей верхових коней.

Характеристика відтворних якостей плідників. Встановлено важливу закономірність щодо існування прямої залежності вірогідності народження повноцінного приплоду у кобил від запліднюючої здатності жеребців. Коефіцієнти кореляції між цими ознаками, залежно від типу регресії, коливаються від +0,988 до +0,992 для української верхової породи і від +0,761 до +0,769 для чистокровної (табл. 3).

Таблиця 3 - Показники регресії ознак запліднюючої здатності плідників і плодючості кобил

Рівняння	Породи
	українська верхова	чистокровна верхова
	а	b	r sr	а	b	r sr
	7,184	0,81	+0,9880,02**	17,275	0,57	+0,7610,07
	-233,03	69,7	+0,9920,01**	-142,13	46,8	+0,7690,08
	0,258	0,92	+0,9900,02**	0,843	0,75	+0,7630,07

Кореляційний зв'язок вірогідно вищий для української верхової породи, в ній також порівняно вищі показники відтворення у плідників і маток. У практичній селекції на підвищення рівня плодючості кобил доцільно проводити відбір плідників з високою запліднюючою здатністю, що очевидно сприятиме більшій життєздатності потомства.

Еколого-генетичні параметри плодючості верхових конематок. Серед трьох досліджуваних ліній чистокровної породи найбільш стабільною є лінія Дугласа (=0,7060) при гірших у популяції середніх значеннях плодючості (60,55 голів лошат від 100 маток). Оптимальними параметрами характеризується лінія О'Греді, яка при високих показниках пластичності (b=1,933), що надають значні можливості для відбору, відрізняється серед ліній чистокровної породи найвищим виходом ділових лошат. В українській верховій лінія Хобота при середніх значеннях пластичності (b=1,1427) мала також значну стабільність (=1,730) і характеризувалась найбільшим у популяції виходом ділового приплоду (78,12%). У лінії Приза високий рівень виходу ділового приплоду (72,23% ) був досягнутий при низькій пластичності і середній стабільності (=1,217). Отже, кобили цих ліній можуть з успіхом використовуватись у сучасних нестабільних умовах ведення галузі конярства.

В цілому конематки української верхової породи, у порівнянні з чистокровними, мають вищі адаптивні властивості за відтворною здатністю.

Застосування принципів стабілізуючого відбору. Важливим висновком виконаної роботи є виявлення зв'язку класів розподілу за мірними (типологічними) ознаками з подальшою відтворною здатністю кобил. Цим створюються передумови для прогнозування продуктивності та плодючості тварин за даними промірів, індексів будови тіла і живої маси. Серед українських верхових кобил найвищу плодючість мали особини класу М⁺ (табл.4), що переважають середні дані по породі за висотою в холці - на 7,8 см, за косою

Таблиця 4 - Відтворні якості кобил залежно від класів розподілу за мірними ознаками (n=75)

Клас розподілу	Проміри, см
	висота в холці	коса довжина тулуба	обхват грудей
		плодючість,%		плодючість,%		плодючість,%
М	161,0±5,3	74,0	160,4±4,7	72,8	180,6±7,8	63,9
М0	163,9±5,8	75,8	163,7±5,1	74,7	187,3±8,3*	79,7**
М+	168,8±7,2*	85,3*	169,5±6,9*	92,0***	194,9±9,7**	89,8***

довжиною тулуба - на 9,5 см і за обхватом грудей - на 6,9 см. Це свідчить про значні резерви щодо підвищення відтворних якостей коней шляхом відбору на збільшення лінійних та об'ємних промірів, тобто на укрупнення кобил.

З метою застосування інтегральної оцінки тварин використано індекси збитості і розтягнутості конематок для розподілу їх на класи, а також ж визначено пробіта за сумою трьох промірів. У виборці відмінності між класами М⁰ і М⁺ були помітно більші, ніж між класами М^- та М⁰. Перевага класу М⁺ за різними ознаками становила 6...11%. При відборі на плем'я таких тварин вихід ділових лошат збільшується до 88,4 %.

Отже, для відтворення найкращими виявились крупніші тварини (за всіма розглянутими показниками), які імовірно є більш розвиненими. Встановлено оптимальні параметри кобили племінного ядра: висота в холці 169 см, коса довжина тулуба 170 см, обхват грудей 195 см, індекс збитості близько 117 %. Вихід ділових лошат від таких маток слід очікувати на рівні 85...92 %.

Визначення дискретності ліній і типологічних груп коней. Дослідження проводилися за двома комплексами ознак : І комплекс (1986...1995 рр.) - три ознаки: вихід ділових лошат, прохолости, інші види порушень відтворної діяльності (як одна ознака), ІІ комплекс - дві ознаки: заплідненість і вихід ділових лошат за все життя кожної кобили (табл.5).

Таблиця 5 - Показники трансгресії ліній та груп конематок

	Порода	Українська верхова	Чистокровна верхова
Порода	Лінії	Беспеч-ного	Приза	Хобота	Дугласа	Айворі Тауера	О'Греді
		І комплекс ознак
Україн. верх.	Беспечного	-	0,109	0,006	0,047	0,053	0,068
	Приза	0,127	-	0,033	0,043	0,081	0,110
	Хобота	0,057	0,081	-	0,006	0,057	0,109
Чистокр. верхова	Дугласа	0,075	0,066	0,036	-	0,064	0,088
	Айворі Тауера	0,123	0,118	0,054	0,087	-	0,209
	О'Греді	0,117	0,115	0,063	0,209	0,134	-
		ІІ комплекс ознак
Модальні класи (ІІ комплекс ознак)
Порода	Модал. класи	Українська верхова	Чистокровна верхова
		М-	Мо	М+	М-	Мо	М+
Укра-їнська верхова	М-	-	0,002	0,001	0,006	0,008	0,010
	Мо	0,002	-	0,015	0,002	0,015	0,020
	М+	0,001	0,015	-	0,001	0,026	0,009
Чисто-кров. верхова	М-	0,006	0,002	0,001	-	0,026	0,009
	Мо	0,008	0,015	0,015	0,026	-	0,040
	М+	0,010	0,020	0,045	0,009	0,040	-

В українській верховій породі характерною особливістю лінії Хобота є високий рівень відтворної здатності маток (за виходом ділових лошат - 84,4%; прохолост маток був у популяції найнижчим 5,6 %). У чистокровній верховій породі з цієї точки зору відбувається певна деградація лінії Дугласа: зниження показників відтворних якостей. Тому ці лінії суттєво відрізняється від інших ліній як у межах власної породи, так і на міжпородному рівні (трансгресія лінії Хобота з іншими лініями складає 0,006...0,109 за І комплексом ознак і 0,036...0,081 за ІІ комплексом, величина трансгресії (Т) лінії Дугласа склала відповідно 0,006...0,088 та 0,036...0,209).

Розподіл на модальні класи залежно від величини ознак дозволив чіткіше диференціювати окремі групи в породах. При цьому різниця між крайніми класами та класом М⁰ виявилась більш суттєвою (Т=0,001...0,045), ніж міжлінійна різниця у межах порід (Т=0,006...0,209).

Запропонований нами підхід дозволяє виявити міжпородні відмінності у лінійній диферентності за репродуктивними ознаками. Так, лінія Дугласа вірогідно відрізняється від усіх ліній української верхової породи. В свою чергу лінія Хобота суттєво відрізнялася від ліній чистокровної верхової породи. Таким чином, у породах проявляється процес лінійної диференціації, в результаті якого формуються високопродуктивні за відтворними якостями лінії і з'являється можливість визначити неперспективний у даному аспекті генофонд. Імовірно, слід очікувати прояв ефекта гетерозису і оптимального поєднання господарсько-корисних ознак в потомстві при підборі батьківських пар у межах порід з різних модальних класів за показниками відтворних якостей.

Компоненти комбінаційної здатності ліній двох порід за репродуктивними ознаками. Досліджено відтворну здатність конематок, що належать до 9 ліній української і 10 ліній чистокровної верхової породи. Оцінювали плодючість конематок популяції, одержаних як крослінійним способом, так і при внутрішньолінійному розведенні.

Загальну комбінаційну здатність (ЗКЗ) визначено тільки для тих ліній, родоначальники яких зустрічались у родоводах конематок і з боку батька, і з боку матері, а специфічну комбінаційну здатність (СКЗ, табл. 6 і 7) - для усіх варіантів поєднань ліній, що зустрічались у популяції.

Встановлено, що за обома ознаками (заплідненість і вихід ділових лошат) в українській верховій породі висока ЗКЗ властива трьом лініям: Гугенота, Приза і Арпада; а у чистокровній верховій - лише двом лініям: Айворі Тауера і О'Греді.

У подальших дослідженнях проведена оцінка СКЗ ліній обох порід при внутрішньопородних поєднаннях. При використанні плідників лінії Фактотума на матках ліній Беспечного, Гугенота і Хініна можна суттєво підвищити вихід ділового приплоду у нащадків - на 5,9...10,8%. Якщо уникати їх парува-

Таблиця 6 - Ефекти специфічної комбінаційної здатності ліній української верхової породи

Рекомендовані кроси	Лінія з боку батька	Небажані кроси
ефекти СКЗ	лінія з боку матері		лінія з боку матері	ефекти СКЗ
вихід ділов. лошат	заплід-неність				вихід ділов. лошат	Заплі-дненість
+ 3,8 + 7,8 + 11,4	+ 7,3 + 0,9 + 2,1	Хобот Водопад Арпад	Беспечний	Хінін	- 4,3	- 15,7
+ 6,6 + 14,4 + 7,7	+ 9,0 + 6,5 + 4,9	Беспечний Гугенот Хінін	Фактотум	Хобот Водопад	- 14,1 - 9,0	- 17,1 - 15,2
+ 10,8 + 5,9 + 7,9	+ 7,3 + 7,9 + 4,9	Беспечний Приз Хінін	Хобот	Хрусталь	- 10,2	- 8,4
+ 11,5 + 12,3	+ 5,6 + 8,3	Фактотум Хобот	Гугенот	Беспечний Арпад	- 14,6 - 5,8	- 16,1 - 12,9
+ 3,5	+ 0,3	Гугенот	Водопад	Приз	- 6,7	- 9,7
+ 7,8 + 8,0	+ 4,5 + 2,8	Беспечний Арпад	Приз	Хінін	- 0,6	- 8,9
+ 3,6	+ 1,3	Приз	Арпад	Хобот	- 7,2	- 6,4
+ 1,2	+ 4,9	Водопад	Хінін	Фактотум	- 2,6	- 10,2
+ 4,2 + 7,1 + 3,2 + 1,2	+ 5,0 + 5,3 + 2,4 + 6,2	Фактотум Хобот Гугенот Арпад	Хрус-таль	Беспечний	- 14,4	- 12,1

ння з кобилами ліній Хобота і Водопада, прогрес плодючості буде більш істотним. Плідники лінії Хобота в селекції на покращення відтворних якостей потомства можуть з успіхом використовуватись на кобилах ліній Беспечного, Приза і Хініна, а парування їх з матками лінії Хрусталя слід максимально обмежити.

У чистокровній верховій породі кобили лінії Фервора проявили себе негативно як з боку батька, так і з боку матері - вихід ділових лошат у жіночих потомків знижується на 10,9...11,6%. Кобили лінії Дарк Рональда при їх паруванні з жеребцями лінії Айворі Тауера можуть підвищити вихід ділового приплоду на 20,3%. Але ті самі кобили при паруванні з плідниками лінії Фервора знижують вихід здорових лошат у жіночого потомства на 11,6%.

Таблиця 7 - Ефекти специфічної комбінаційної здатності ліній чистокровної верхової породи

Рекомендовані кроси	Лінія з боку батька	Небажані кроси
ефекти СКЗ	лінія з боку матері		лінія з боку матері	ефекти СКЗ
вихід ділов. лошат	заплід-неність				вихід ділов. лошат	заплід-неність
+ 12,1 + 6,9	+ 8,6 + 1,8	Айворі Тауер Назрула	Дуглас	Фервор Брімстон	- 0,9 - 9,1	- 10,9 - 10,9
+ 9,2	+ 4,9	Дуглас	О'Греді	-	-	-
+ 7,5 + 20,3	+ 3,2 + 9,3	Гейнсборо Дарк Рональд	Айворі Тауер	Дуглас	- 3,8	- 15,0
+ 2,6	+ 5,9	Дуглас	Массін	-	-	-
+ 9,1	+ 5,2	О'Греді	Тедді	-	-	-
_	_	_	Фервор	Дарк Рональд	- 3,6	- 11,6

Серед найкращих варіантів міжлінійних поєднань, які ведуть до підвищення відтворної здатності кобил, в українській верховій особливо виділяються: > Беспечний х + Арпад, > Хобот х + Беспечний, > Гугенот х + Хобот; у чистокровній верховій: > Дуглас х + Айворі Тауер, > Айворі Тауер х + Дарк Рональд. Такі варіанти кросів ліній рекомендуються до широкого застосування у селекції на підвищення відтворної здатності .

Поряд з цим, виявлені варіанти поєднань, які мають негативний вплив на репродуктивні якості кобил: в українській верховій породі: > Фактотум х + Водопад, > Фактотум х + Гугенот, > Гугенот х + Беспечний; у чистокровній породі - > Хрусталь х + Дарк Рональд, > Айворі Тауер х +Дуглас. Таких міжлінійних кросів при селекції на покращення репродуктивних якостей рекомендується уникати або застосовувати в обмеженій кількості.

Економічна ефективність проведених досліджень. Розрахунки економічної ефективності свідчать, що при застосуванні наших рекомендацій щодо міжлінійного підбору одержується додаткової продукції в українській верховій породі на суму 5 417 гривень, у чистокровній верховій - на суму 10 284 гривні на кожні 100 конематок в межах порід щороку. Крім того, при відборі на плем'я українських верхових кобил з оптимальними параметрами промірів та індексів будови тіла додатковий прибуток для цієї породи складає 10 436 грн. на кожні 100 кобил щороку.

Таким чином, сумарний щорічний економічний ефект від застосування рекомендацій дисертаційної роботи становить для української верхової породи 15 853 гривні, для чистокровної верхової породи - 10 284 гривні на кожні 100 конематок.



Висновки

Відтворні якості коней чистокровної та української верхових порід формуються при певному співвідношенні спадкових факторів і умов відтворення. Встановлено відмінності у формуванні репродуктивних якостей коней двох порід. Більш високою відтворною здатністю характеризуються кобили української верхової породи. Вони переважають чистокровних конематок на 4,4 % за запліднюваністю і на 10,1% за виходом ділових лошат. Значна генотипова мінливість плодючості ( = 5,74...14,38 % за ознакою виходу ділових лошат) свідчить на користь подальшої селекції на підвищення репродуктивної здатності верхових коней. У межах порід встановлена значна міжлінійна диференціація за відтворними ознаками. Тривалість плодоношення в середньому складає 3341,92 днів, не виявляє вірогідної міжпородної та міжвікової різниці і має низький рівень мінливості (С_v = 2,54...4,60 %).

На мінливість відтворної здатності кобил найбільш суттєвий вплив має фактор породи та умов утримання в кінних заводах (частка впливу складає відповідно 22,90 та 3,60%). Фактор віку кобили також має важливе значення (частка впливу 4,02 %), але найкраща відтворна здатність властива дорослим, цілком сформованим тваринам. Збільшення частки крові чистокровної породи призводить до зниження виходу ділового молодняка з 84,3 % у чистопородних українських верхових до 67,7% у ѕ-кровних за чистокровною породою. Тому більш ефективно в українських верхових кобил доцільно підтримувати частку крові поліпшуючої породи (чистокровної) на рівні до ј.

Виявлені генотипові відмінності запліднюючої здатності плідників різних ліній у досліджуваних породах, що знаходиться на рівні 84,6% для української верхової та 79,8% для чистокровної верхової. Встановлена висока кореляція між запліднюючою здатністю жеребців і вірогідністю народження повноцінного приплоду у кобил. Показники коефіцієнта кореляції складали +0,992 в українській верховій та +0,769 у чистокровній породі і були високовірогідними. Найвища точність розрахунку встановлена за рівнянням логарифмічної регресії.

Відтворна здатність кобил значною мірою обумовлена їх екстер'єрними особливостями. Кращу відтворну здатність виявили крупні кобили з обхватом грудей у межах 187,0...200,0 см. Високі коефіцієнти кореляції між індексами збитості, масивності та виходом ділових лошат (+0,767 та +0,723) свідчать про необхідність укрупнення розмірів племінних конематок за умови дотримання гармонійності розвитку тіла кобили для підвищення рівня відтворної здатності.

В обох породах виявлено лінії з високими показниками репродуктивних якостей з оптимальним поєднанням параметрів пластичності і стабільності: в українській верховій породі - лінії Приза, Хобота і Арпада, у чистокровній - лінії О'Греді та Айворі Тауера. Це свідчить про їх більшу пристосованість до зміни умов племінного використання.

Доведено доцільність використання принципів стабілізуючого відбору за лінійними промірами, індексами та репродуктивними ознаками з виділенням модальних класів для підвищення відтворних якостей конематок. Найвища відтворна здатність виявлена у тварин класу М⁺: їх показники плодючості коливались в межах 85,3...92,0 % проти 63,9...72,8 % для класу М^-, різниця високовірогідна.

Встановлено, що досліджуваним породам властива низька загальна та висока специфічна комбінаційна здатність за показниками відтворення. Перевагу в загальній комбінаційній здатності за виходом ділових лошат виявлено у маток лінії Хобота, які характеризуються найвищим у популяції індексом збереженості приплоду до відлучення. Визначено варіанти міжлінійних поєднань, які дозволяють ефективно вести селекцію на підвищення плодючості конематок. Серед них кращі в українській верховій - >Гугенот х +Хобот, >Фактотум х +Гугенот та >Беспечний х +Арпад; у чистокровній - >Дуглас х +Айворі Тауер та >Айворі Тауер х +Дарк Рональд.

Для підвищення відтворної здатності коней української та чистокровної верхових порід до маточного складу доцільно відбирати особин класу плюс-варіант за мірними ознаками, контролювати розвиток тварин, стежачи за гармонійністю розвитку тіла через індекси збитості та масивності. Проводити підбір плідників і маток у рекомендованих комбінаціях ліній, що мають високі показники загальної та специфічної комбінаційної здатності за ознаками плодючості.



Список основних публікацій за темою дисертації

1. Яблонська Т.А. Історія створення та коротка характеристика української верхової породи коней // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 1997. - Вип. 1. - С. 104-107.

2. Яблонська Т.А. Породні особливості репродуктивної діяльності конематок різних кінних заводів в межах вікових груп // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 1998. - Вип. 3. - С. 101-103.

3. Яблонська Т.А., Нежлукченко Т.І. Пластичність і стабільність плодючості коней верхових порід // Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продукції тваринництва. - Вінниця, 2000. - Вип. 8. - Т. 1. - С. 99-101.

4. Нежлукченко Т.І., Яблонська Т.А. Визначення дискретності ліній і типологічних груп коней чистокровної та української верхових порід // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2000. - Вип. 15. - С. 49-55.

5. Яблонська Т.А. Комбінаційна здатність ліній верхових порід коней при селекції на покаращення відтворювальних якостей // Вісник Сумського державного аграрного університету. - Суми, 2001. - Вип. 5. - С. 250-253.

6. Яблонська Т.А. Компоненти генотипової і паратипової мінливості відтворної здатності коней верхових порід // Розведення і генетика тварин. - Вип. 36. - К.: Науковий світ, 2002. - С. 207-208.

7. Васильєва Т.А. Відтворні якості плідників різних ліній чистокровної та української верхових порід // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2002. - Вип. 2 (16) . - С. 218-221.

8. Васильєва Т.А. Застосування стабілізуючого відбору для покращення відтворних якостей коней верхових порід // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2002. - Вип. 21.- С. 109-112.



Васильєва Т.А. Генотипові і паратипові фактори формування відтворної здатності конематок чистокровної та української верхових порід. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2002.

Одним з ключових аспектів удосконалення коней верхових порід є підвищення рівня їх відтворної здатності. Тому метою роботи було встановити ступінь впливу генотипових і паратипових факторів на відтворну здатність конематок чистокровної і української верхових порід з урахуванням фертильності плідників; виявити варіанти міжлінійних поєднань, які сприяють покращенню репродуктивних якостей кобил. Автором роботи вперше проведено міжпородний порівняльний аналіз їх вікової мінливості за відтворною здатністю, встановлено еколого-генетичні параметри плодючості кобил за показниками пластичності і стабільності, вивчено трансгресію ліній і типологічних груп за репродуктивними якостями. Вперше отримано кількісну оцінку впливу генотипових і паратипових факторів на показники відтворної здатності конематок двох верхових порід, встановлено ефекти загальної та специфічної комбінаційної здатності основних ліній двох порід. Виявлені і запропоновані до широкого застосування варіанти міжлінійного підбору, що дозволять суттєво підвищити рівень репродуктивних якостей племінних конематок. Доведено перспективність застосування прийомів стабілізуючого відбору для покращення плодючості кобил.



Vasiliyeva T.A. Genotypic and paratypic factors of reproductive ability forming of Thoroughbred and Ukrainian breed riding female horses. - Manuscript.

The dissertation on obtaining the scientific degree the candidate of agrarian sciences in speciality 06.02.01 - Breeding and Selection of Animals. - Kherson State Agrarian University, Kherson, 2002.

The basic task of selection in riding horse breeds is making high the reproductive ability level of them. The dissertation purpose is the determination of the influence degree of genotypic and paratypic factors for reproductive ability forming of Thoroughbred and Ukrainian breed mares with taked into account the stallions fertility and the determination the variants of breed line combination, that making high the reproductive ability of female horses. The author at the first time done the comparatively analisis of their age change of the reproductive level. Has defined ecology-genetic parameters of the mares fertility in their plasticity and stability. Нas studied the transgression of the breed lines and typic groups in their reproductive ability and at the first time came out the quantity evaluation of the genotypic and paratypic factors influence for riding horse breeds fertility. The author determinated the general and specific combination ability of the basic breeds lines, so the autor has recommended the best line combinations for the wide using. Has proved the perspective of stability selection methods for making the mare fertility high.



Васильева Т.А. Генотипические и паратипические факторы формирования воспроизводительной способности конематок чистокровной и украинской верховых пород. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2002.

Одним из ключевых аспектов совершенствования лошадей верховых пород является повышение уровня их воспроизводительной способности. Поэтому целью работы было определить степень влияния генотипических и паратипических факторов на воспроизводительную способность конематок чистокровной и украинской верховых пород с учетом фертильности производителей; выявить варианты межлинейных сочетаний, способствующие улучшению репродуктивных качеств кобыл.

Автором работы впервые проведен сравнительный анализ возрастной изменчивости воспроизводительной способности конематок двух верховых пород, определены эколого-генетические параметры плодовитости кобыл по показателям пластичности и стабильности, изучена трансгрессия линий и типологических групп по репродуктивным качествам. Уточнены сроки плодоношения, сервис-периода и их изменчивость у верховых кобыл в разрезе пород и конных заводов.

Определены оптимальные параметры кобылы племенного ядра. Доказана необходимость гармонического развития кобыл, предназначенных для племенного использования. Впервые проведена количественная оценка влияния генотипических и паратипических факторов на показатели воспроизводительной способности конематок двух верховых пород, доказана прямая зависимость вероятности рождения полноценного потомства у кобыл от оплодотворяющей способности жеребцов.

Обоснована целесообразность применения приемов стабилизирующего отбора в селекции лошадей на плодовитость Определены эффекты общей и специфической комбинационной способности линий украинской и чистокровной верховых пород. Выявлены и предложены к широкому использованию варианты межлинейного подбора, позволяющие существенно поднять уровень репродуктивных качеств племенных конематок чистокровной и украинской верховых пород.

Размещено на Allbest.ru

...