Особливості біології цвітіння астрагалу шерстистоквіткового (Astragalus Dasyanthus Pall.) та шоломниці байкальської (Scutellaria Baicalensis Georgi) і підвищення їх насіннєвої продуктивності в умовах лісостепу України
Біологія цвітіння астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської, причини їх низької насіннєвої продуктивності. Спостереження за плодоутворенням та формуванням насіння. Вплив регуляторів росту рослин і мікродобрив на урожайність насіння.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.07.2014 |
| Размер файла | 112,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інститут цукрових буряків
Української академії аграрних наук
УДК 633. 88.:631.53.02
Особливості біології цвітіння астрагалу
шерстистоквіткового (Astragalus dasyanthus Pall.) та шоломниці байкальської (Scutellaria baicalensis Georgi) і підвищення їх насіннєвої продуктивності в умовах Лісостепу України
Спеціальність: 06.01.14 - насінництво
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Колосович Микола Петрович
Київ - 2003
Анотація
Колосович М.П. Особливості біології цвітіння астрагалу шерстистоквіткового (Astragalus dasyanthus Pall.) та шоломниці байкальської (Scutellaria baicalensis Georgi) і підвищення їх насіннєвої продуктивності в умовах Лісостепу України. - Рукопис.
Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14.- насінництво. - Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2003.
В дисертації відображені результати досліджень 1998 - 2001 рр. з вивчення особливостей цвітіння, плодоношення, розробки прийомів підвищення насіннєвої продуктивності астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської, особливостей проростання насіння шоломниці байкальської. Встановлено, що період цвітіння астрагалу і шоломниці розтягнутий в часі. Це типові перехреснозапильні культури, що запилюються переважно джмелями. Формування плодів та насіння астрагалу шерстистоквіткового здійснювалося протягом 24 діб з моменту зав'язування. Період повного достигання плодів шоломниці байкальської складав в середньому 27 діб, а насіння - 24 доби. Насіння шоломниці байкальської проростало протягом 10 діб, але найдружніше - протягом перших 5. Розроблений проект “Тимчасових технічних умов на насіння шоломниці байкальської”. Виявлено позитивний вплив регуляторів росту рослин, мікродобрив на підвищення урожайності насіння астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської.
Ключові слова: астрагал, шоломниця, квітка, пилок, цвітіння, плодоутворення, насіннєва продуктивність, посівні якості, регулятори росту, мікродобрива.
Аннотация
Колосович Н.П. Особенности биологии цветения астрагала шерстистоцветкового (Astragalus dasyanthus Pall.), шлемника байкальского (Scutellaria baicalensis Georgi) и повышения их семенной продуктивности в условиях Лесостепи Украины. - Рукопись.
Диссертация на соискания учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.14.- семеноводство. - Институт сахарной свеклы УААН, Киев, 2003.
В диссертации отображены результаты исследований 1998 - 2001 гг. при изучении особенностей биологии цветения, плодоношения, разработки приёмов повышения семенной продуктивности астрагала шерстистоцветкового и шлемника байкальского, особенностей прорастания семян шлемника байкальского. Установлено, что период цветения астрагала растянут во времени. - 37-38 дней. Цветки наиболее активно раскрываются с 1200 по 1500час. Пыльца оранжевого цвета, не переносится ветром и прорастает в течении 2-3 дней хранения. Жизнеспособность микроспор в день раскрытия цветка - 75%. Рыльце наиболее восприимчивое за 3 суток до раскрытия бутона - 97 %. Цветки опыливаются шмелями.
Шлемник байкальський - типичный перекрестник с растянутым периодом цветения (57-62 дня). Цветки открываются в ночной период с 000 по 300 час - 89%. Пыльца белого цвета, не переносится ветром, сохраняется в течении 3 суток. Жизнеспособность микроспор в день раскрытия цветка - 68%. Жизнеспособность рыльца в день открытия бутона - 25 %. Цветки опыляются насекомыми, а наиболее: шмелем садовым, пчелой-строителем и бражником подмаренниковым. Формирования плодов и семян астрагала шерстистоцветкового происходит на протяжении 24 суток с момента завязывания. Период полного созревания плодов шлемника байкальского составлял в среднем в 27 суток, а семян - 24 суток. Семена шлемника байкальского прорастают на протяжении 10 суток, но наиболее дружно в первые 5 дней. Их биометрические показатели: длинна 1.3-2.2, ширина 1.1-1.6, толщина 1.4-1.5 мм, масса 1000 - 1.43-2.30 г. Лучше всего семена сохраняются в бязевой и полиэтиленовой таре не более 2-х лет. Наилучшими за посевными качествами являются семена, собранные в фазу полной спелости. Энергия прорастания и всхожесть - 78 и 90 % соответственно, масса 1000 - 2.3 г.
Разработан проект “Временных технических условий на семена шлемника байкальского”. Установлено положительное влияния регуляторов роста растений и микроудобрений на повышения урожайности семян астрагала шерстистоцветкового на 44.3 % и шлемника байкальского - на 74.5 %.
Ключевые слова: астрагал, шлемник, цветок, пыльца, цветение, плодообразование, семенная продуктивность, посевные качества, регуляторы роста, микроудобрения.
ANNOTATION
Kolosovich N. P. The peculiarities of blossom biology of woollyflower astragalus (Astragalus dasyanthus Pall.) and baikal skull-cap (Scutellaria baicalensis Georgi) and increasing their seed productivity in forest-steppe of Ukraine. - Manuscript.
Thesis for degree of agricultural sciences candidate in speciality 06.01.14 - seed-growing - Institute of sugar-beet of UAAS, Kyiv, 2003.
Results of researches of 1998-2001 years on peculiarities of blossom and fructification biology, methods of increasing woollyflower astragalus and baikal skull-cap seed productivity and peculiarities of scull-cap seed germination are described in the thesis. It ascertained astragalus and scull-cap blossom period is stretched in the time. These are typical cross-fertilised cultures. Bumblebees are their main fertilisers. Astragalus fruits and seeds forming lasts 24 days from the moment of set. Scull-cap fruits ripening period is 27 days and seed ripening period is 24 days. Scull-cap seeds germinate in 10 days, but most simultaneously in first 5 days. Project of “Temporary technical conditions on scull-cap seeds” was developed. It ascertained positive influence of stimulators and microfertilisers on increasing astragalus and scull-cap seed productivity.
Key words: astragalus, scull-cap, flower, pollen, blossom, fruit formation, seed productivity, sowing characteristics, stimulators, microfertilisers.
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті агроекології і біотехнології та Дослідній станції лікарських рослин УААН протягом 1998-2001 років
Науковий керівник: академік НАН України і УААН, доктор сільськогосподарських наук, професор Созінов Олексій Олексійович, Інститут агроекології і біотехнології УААН, головний науковий співробітник
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Солодюк Наталія Володимирівна, Інститут землеробства УААН, головний науковий співробітник відділу селекції люпину
кандидат сільськогосподарських наук Жемойда Віталій Леонідович Національний аграрний університет, завідувач кафедри генетики, селекції та насінництва
Провідна установа: Ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, м. Київ
Захист відбудеться “24” червня 2003 р. о 13 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26. 360. 01 при Інституті цукрових буряків УААН за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН (м. Київ, вул. Клінічна, 25).
Автореферат розісланий “22” травня 2003 року
Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Сторожик Л.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Повноцінне забезпечення доступними ліками населення України є однією з найгостріших проблем в зв'язку з послабленням імунітету, викликаним несприятливими економічними і екологічними умовами, в тому числі і наслідками Чорнобильської трагедії.
Статистичні дані свідчать про те, що перші місця серед хвороб населення нашої держави посідають серцево-судинні захворювання. Як свідчать результати досліджень цінною сировиною у виготовленні препаратів для лікування даних хвороб є астрагал шерстистоквітковий та шоломниця байкальська.
Актуальність теми. Державним науковим центром лікарських засобів (ДНЦЛЗ) були розроблені 8 нових препаратів на основі комплексного використання сировини всієї рослинної маси шоломниці байкальської. Щорічна потреба в сировині шоломниці в Україні складає близько 500 тон, а астрагалу - 3.5 тони в рік, але виробництво відповідних лікарських препаратів стримується недостатнім забезпеченням лікарською рослинною сировиною. Однією з причин цього є низька насіннєва продуктивність даних культур, що не дає змогу вирощувати їх на промисловій основі і забезпечувати фармацевтичні підприємства в достатній кількості лікарською сировиною.
Розв'язання проблем насінництва цих культур потребує комплексного дослідження особливостей біології цвітіння і формування насіння в умовах України, а також розробки, з врахуванням цього, вдосконалених прийомів промислового вирощування насіння.
Вирішення проблеми достатнього забезпечення насінням спеціалізованих господарств сприятиме налагодженню випуску достатньої кількості лікарських препаратів на основі шоломниці і астрагалу.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації була складовою частиною тематичного плану Інституту лікарських рослин УААН, що входила до проекту 02. НТП УААН 03. 04. - МВ. 02-9 6 “Лікарські рослини”, номер державної реєстрації 0196U000787, державний обліковий номер 0301U007199 та Дослідної станції лікарських рослин УААН по НТП “Лікарські рослини” номер державної реєстрації 0101U002830 і плану аспірантської підготовки.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у підвищенні насіннєвої продуктивності астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської на основі виявлення особливостей біології цвітіння і плодоутворення.
Для досягнення цієї мети в роботі були поставлені наступні задачі:
- дослідити біологію цвітіння астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської для з'ясування причин низької насіннєвої продуктивності цих рослин в умовах Лісостепу України;
- провести спостереження за плодоутворенням та формуванням насіння; астрагал шоломниця насіння урожайність
- виявити біофізичні властивості та посівні якості насіння шоломниці;
- дослідити вплив регуляторів росту рослин і мікродобрив на урожайність насіння;
- розробити на основі результатів досліджень практичні рекомендації для ведення насінницької роботи.
Об'єкт дослідження - біологія цвітіння астрагалу та шоломниці, насіннєва продуктивність.
Предмет дослідження - з'ясування особливостей цвітіння і утворення насіння, прийоми підвищення насіннєвої продуктивності.
Методи дослідження - 1) польовий метод - вивчення біології цвітіння та впливу регуляторів росту рослин і мікродобрив на урожайність насіння; 2) лабораторно-польовий - для спостереження за плодоутворенням і формуванням насіння; 3) лабораторний - для дослідження біофізичних властивостей і посівних якостей насіння; 4) цитологічний метод - вивчення пилку та пророщування його на штучних поживних середовищах; 5) методи математичної статистики - для оцінки вірогідності отриманих результатів досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі результатів досліджень в умовах Лісостепу України:
- отримано дані по біоморфологічних властивостях пилку і динаміці цвітіння астрагалу та шоломниці;
- вперше описано видовий склад запилювачів цих культур для зони Лісостепу України;
- визначено тривалість плодоношення та формування насіння;
- розроблено рекомендації по визначенню енергії проростання та схожості насіння шоломниці;
- складено проект тимчасових Технічних умов на насіння шоломниці байкальської;
- встановлено позитивний вплив регуляторів росту рослин і мікродобрив на урожайність насіння астрагалу і шоломниці.
Практичне значення одержаних результатів. Дані досліджень по біології цвітіння можуть бути використані в селекційній практиці при гібридизації для створення високопродуктивних сортів, а також при вирішенні проблем підвищення насіннєвої продуктивності. На основі видового складу запилювачів можна впроваджувати заходи щодо їх більш ефективної роботи по запиленню. Виявлення тривалості періоду плодоношення і формування насіння сприяє своєчасному збиранню і запобігає втратам врожаю, а також створенню сприятливих умов в критичні періоди плодоутворення. Результати дослідження по вивченню особливостей проростання насіння шоломниці будуть використані в стандартизації для оцінки якості насіннєвого матеріалу. Застосування розроблених прийомів по підвищенню насіннєвої продуктивності дасть змогу одержувати більш високі врожаї насіння астрагалу і шоломниці.
Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні наукових даних вітчизняної та іноземної літератури за темою дисертації, у безпосередній участі в плануванні і проведенні експериментальних досліджень, польових та лабораторних спостережень, узагальненні результатів, підготовці висновків та основних рекомендацій, написанні дисертації.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були представлені і обговорені на засіданнях науково-методичної ради Дослідної станції лікарських рослин та Інституту агроекології і біотехнології (1998-2002 рр.), на науково-практичній конференції “200 років полтавській аграрній науці” (Полтава, 2002), на конференції молодих вчених “Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в Україні” (Київ, 2002), на всеукраїнській конференції молодих вчених “Засади сталого розвитку аграрної галузі” (Київ, 2002), на міжнародній науково-практичній конференції “Ресурсознавство, колекціонування та охорона біорізноманіття” (Полтава, 2002).
Публікації. За результатами досліджень, що представлені в дисертації опубліковано 7 наукових праць, в тому числі 4 в періодичних наукових спеціальних виданнях, що входять до переліку ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 144 сторінках машинописного тексту (комп'ютерний варіант) і складається зі вступу, 8 розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Містить 32 таблиці, 22 рисунки. У списку літератури 155 найменувань, 16 з них латиницею.
ЗМІСТ РОБОТИ
БОТАНІКО-БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ВИРОЩУВАННЯ В КУЛЬТУРІ ТА застосування в медицині АСТРАГАЛУ ШЕРСТИСТОКВІТКОВОГО І ШОЛОМНИЦІ БАЙКАЛЬСЬКОЇ
(огляд наукової літератури)
Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus Pall.), та шоломниця байкальська (Sutellaria baicalensis Georgi)- цінні лікарські рослини седативної дії і є джерелом дефіцитної сировини для виготовлення лікарських препаратів. Давно відомі в народній медицині. Дані рослини успішно були інтродуковані і введені в культуру. Вітчизняними фітохіміками добре вивчений їх хімічний склад. Науковцями розроблені технології вирощування та фармакопейні статті даних культур. Про те питання низької насіннєвої продуктивності з метою забезпечення в достатній кількості насінням спеціалізованих господарств для промислового вирощування потребує вирішення.
УМОВИ, Матеріал і Методи ПРОВЕДЕНЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальні дослідження проводили в умовах одинадцятипільної селекційно-насінницької сівозміни Дослідної станції лікарських рослин УААН.
Рельєф рівнинний. Ґрунт - чорнозем потужний мало гумусний легкосуглинковий слабо вилужений (pH - 5.5-6.0) з вмістом гумусу (за Тюріним) 2.47-1.73; P2O5 (за Кірсановим) 6.87-30.92; K2O -7.0-16.5 мг/100 г.
Погодні умови за роки досліджень (1998-2001 рр.) характеризувалися нестабільними температурами протягом вегетаційного періоду та нерівномірним розподілом вологи; літні місяці (липень-серпень) відзначалися підвищеним температурним режимом, проте всі ці фактори не завадили проведенню дослідів та отриманню результатів.
Матеріалом проведення досліджень були покращені індивідуальними доборами популяції астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської Дослідної станції лікарських рослин УААН.
При закладці та постановці дослідів керувались методикою проведення польових дослідів з лікарськими культурами (Бркин А.И. и др., 1981) та посібником Доспєхова Б.А. (1985).
За період вегетації в дослідах відмічали основні фази розвитку рослин: сходи (на дослідах першого року життя) - початок - 10 %, масові - 75 %; відростання (на посівах другого року вегетації); розгалуження (стеблування); бутонізація; цвітіння; (початок, масове), дозрівання (Бркин А.И. и др., 1981).
Дослідження біології цвітіння проводили за загальноприйнятою методикою (Майсурадзе Н.И., 1980).
Морфологію та розміри пилкових зерен визначали за допомогою мікроскопу МБИ-3, окуляр-мікрометра та обєкт-мікрометра ( Паушева З.П., 1980).
Дослідження життєздатності пилку проводили двома методами: шляхом пророщування на штучних поживних сахарозних середовищах методом Д.А.Транковського і за допомогою реакції на дегідрогенази за Діаконом ( Паушева З.П., 1980).
Виловлювання комах-запилювачів проводили за допомогою ентомологічного сільця. Заморювання комах здійснювали за допомогою ефіру. Визначення комах проводили в Інституті зоології ім. Шмальгаузена та за допомогою ілюстрованої енциклопедії комах та визначника (Плавильщиков Н.Н., 1994; Станек В.Я.,1977).
Спостереження за динамікою росту і розвитку плодів і насіння проводили шляхом взяття систематичних проб (Цицин Н.В., 1980). Взяті в пробу плоди з насінням зразу ж зважували, вимірювали, описували їх зовнішній вигляд (забарвлення, поверхню). Проби насіння шоломниці відбирали згідно ГОСТу 12036-85, визначення чистоти проводили згідно ГОСТу 12037-81, схожості - ГОСТу 12038-84, вологості - ГОСТу 12041-82, маси 1000 - ГОСТу 12042-80 (Семена с/х культур, 1991).
При дослідженнi бiологiї проростання насiння користувалися загальноприйнятими в насiннєзнавствi методиками лiкарських культур (Мальцева М.В, 1950) та Державним стандартом (Семена сельскохозяйственных культур, 1991).
Розробляючи прийоми по підвищенню насіннєвої продуктивності астрагалу та шоломниці використовували на насінницьких посівах мікродобрива (борну кислоту, молібденово-кислий амоній), регулятори росту рослин: ДГ-82 (триман 1), ДГ- 0,7А (аналог триману 1), ДГ-67 (аналог триману 1), ДГ-103 (аналог триману 1) та мікродобрива в поєднанні з регуляторами росту рослин (емістим С, агростимулін, івін).
Урожай насіння визначали методом суцільного обмолоту.
Отримані дослідні дані обробляли статистично дисперсійним методом (Доспехов Б.А.,1985).
Особливості БІологІї цвІтІннЯ в умовах ЛІсОстепу україни
Біологія цвітіння астрагалу шерстистоквіткового. В умовах 1998 - 2000 рр. цвітіння астрагалу проходило в червні - липні. Масове цвітіння в 1998 і 1999 роках спостерігалось в кінці третьої декади червня, а в 2000 році, який характеризувався в літній період частими опадами і прохолодною погодою - в першій декаді липня. Період цвітіння рослин був розтягнутий в часі і складав в середньому 37- 38 днів (рис. 1).
При спостереженні за ходом розкриття квіток астрагалу на протязі доби, ми дійшли висновку, що вони у астрагалу розкриваються переважно вдень і найбільше в час найвищої сонячної активності: з 1200 по 1500 годину дня - 34%, дещо менш активніше з 1500 по 1800 - 22%. При цьому першим розпрямляється парус, потім весла і в кінці лодочка. В головчастому суцвітті астрагалу першими зацвітають нижні квітки; період цвітіння кожної з них 4-6 днів.
Нами встановлено, що розтріскування та функціонування пиляків проходить за день до розкриття квітки. Пилкові зерна жовтогарячого кольору, типові для даного роду - продовгуваті, однобороздчаті, поверхня екзини гладка, в сухому стані мають еліптичну форму. Розміри мікроспор коливаються: довжина - від 28.5 до 34.2 мкм, а ширина - від 17.1 до 22.2 мкм.
Пилкові зерна злипаються в грудочки, внаслідок чого пилок слабко розноситься вітром, але легко пристає до волосинок, що вкривають тіло комах, як свідчення того, що це ознака пристосування до ентомофільного перехресного запилення. При пророщуванні пилкових зерен астрагалу шерстистоквіткового in vitro було встановлено, що найкраще пилок проростав в 1998 та 1999 роках на поживному середовищі з концентрацією сахарози 15%.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.1 Динаміка цвітіння астрагалу шерстистоквіткового (1998-2000 рр.)
Життєздатність складала 84-90 %. В 2001 році найбільша життєздатність була на поживному середовищі з 20 % сахарозою - 95.1 %. Кожне пилкове зерно при проростанні утворювало одну пилкову трубку. Здатність пилку до проростання залежить від фази розвитку квіток. Вже в фазі бутона у астрагалу шерстистоквіткового пилок життєздатний за 3 дні до розкриття, а за 2 доби до розкриття квітки найбільш життєздатні - 80%, а в день розкриття - 75%.
Приймочка квітки астрагалу шерстистоквіткового дозрівала в бутоні і найчутливіша була до пилку за три дні до розкриття. Зав'язуваність насіння 97%. На протязі цвітіння квітки чутливість приймочки, а також завязуваність знижуються. В день розкриття відсоток сформованого насіння складає лише 10%. Це говорить про таке явище, як протогінія - дозрівання жіночого гаметофіту раніше чоловічого.
При встановленні способу запилення нами було встановлено, астрагал є перехреснозапильною культурою. В досліді на самозапильність не сформувалося жодного плоду, а при вільному запиленні відсоток завязуваності складав 80%, пилок майже не переноситься вітром, квітки астрагалу є виключно ентомофільними.
Нами були проведені спостереження та збір комах-запилювачів з наступною ідентифікацією в Інституті зоології ім. Шмальгаузена. В результаті визначення встановлено склад запилювачів на астрагалі шерстистоквітковому: бджола-тесля (Xylocopa valga Gerst), джміль камяний (Bombus lapidarius L.), джміль малий земляний (Bombus lucorum L.), джміль лісовий (Bombus silvarum L.), джміль земляний (Bombus terrestris L.), джміль садовий (Bombus hortorum L.), бронзовка золотиста (Cetonia (s.str) aurata aurata L.), оленка (Oxytspurea funesta Poda), павичеве око (Nymphalis io), білан капустяний (Pieris brassicae L.)
До найактивніших запилювачів слід віднести всі види вищеперерахованих джмелів та бджолу-тесляр, до менш активних - метеликів павичеве око та білан капустяний, а до шкідників-запилювачів - бронзовку золотисту та оленку, які живляться пиляками квіток астрагалу.
Біологія цвітіння шоломниці байкальської. В умовах 1998-2000 рр. цвітіння шоломниці байкальської проходило з червня по серпень. Масове розкриття квіток проходило в другій декаді липня кожного року досліджень (рис. 2). Мало місце осипання того насіння, яке достигало першим. Період цвітіння рослин був розтягнутий в часі і складав 57-62 дні. Масове цвітіння припадало на середину липня. Окреме суцвіття цвіло 4-7 днів. Строк життя однієї квітки в сонячну погоду тривав 2 доби. На одній рослині одночасно проходили фази бутонізації, цвітіння та плодоношення. Насіння дозрівало нерівномірно і даний процес тривалий.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 2 Динаміка цвітіння шоломниці байкальської (1998-2000 рр.)
Проводячи спостереження за ходом розкриття квіток на протязі доби, ми встановили, що вони розкриваються переважно в нічний період - 89 % (з 000по 300), і лише 11% - вранці (з 300 по 600). В однобокому китицеподібному суцвітті, в якому нараховувалося в середньому 15 квіток, спочатку зацвітали нижні квітки. Розвиток квіток проходив в акропетальному порядку. Розтріскування та функціонування пиляків відбувалося в день розкриття квітки. Пилок білого кольору. Пилкові зерна під мікроскопом сірувато-прозорі, поверхня екзини гладка. За зовнішнім виглядом, в сухому стані, дуже нагадують зерна кави: мають округлу форму і борозенку посередині. Розміри мікроспор за нашими даними коливаються: довжина від 25.7 до 31.4 мкм, а ширина - 17.1 до 23.9 мкм. Пилкові зерна злипаються в грудочки, внаслідок чого пилок слабо переноситься вітром, але легко пристає до волосинок комах.
В умовах 1998 року найкраще пилок проростав на поживному середовищі з концентрацією сахарози 20%, а в умовах 1999 - 15%. Кожне пилкове зерно при проростанні утворювало одну пилкову трубку. Встановлено, що найвища життєздатність мікроспор спостерігається в день цвітіння - 68%, а за три дні до розкриття квітки - 45%.
Дослідження чутливості приймочок шоломниці до пилку показали, що найвища життєздатність їх була через добу після розкриття квітки і складала 33%, а в день розкриття - лише 25%. Ці дані вказують на низьку життєздатність приймочок квіток шоломниці, що пояснює низьку зав'язуваність насіння. При вивченні способу запилення було встановлено, що пилок шоломниці слабо переноситься вітром.
Основними комахами-запилювачами є: бражник підмаренниковий (Hyles galii Rott), бджола-тесляр (Xylocopa valga Gerst ), джміль камяний (Bombus lapidarius L.), джміль малий земляний (Bombus lucorum L.), джміль лісовий (Bombus silvarum L.), джміль земляний (Bombus terrestris L.), джміль садовий (Bombus hortorum L.), каптурниця (Cucullia umbratica L. ), совка-гамма (Autographa gamma L.), павичеве око (Nymphalis io), білан капустяний (Pieris brassicae L), бджола мелітта (Melytta leporina L), джміль садовий (Bombus hortorum L.), бджола медоносна (Apis mellifera L.).
Умовно запилювачів ми поділили на денні (лет з 7 00 до 20 30 ) і нічні (з 20 30 до 3 00 ). До денних належать всі види перерахованих джмелів та бджіл, павичеве око, білан капустяний, а до нічних - бражник підмаренниковий, каптурниця, совка-гамма.
До найактивніших денних належать джмелі, а зокрема нестатевозрілі особини жіночої статі джмеля садового та бджола-тесляр. До найактивніших нічних відносяться каптурниця та бражник підмаренниковий.
ОСОБЛИВОСТІ формування плодів астрагалу шерстистоквіткового ТА шоломниці байкальської В умовах лісостепу україни
Формування плодів астрагалу шерстистоквіткового. Плід астрагалу - яйцеподібний чи овальний бобик з носиком, густоопушений, який при дозріванні розтріскується. Досліджуючи ріст і розвиток плодів нами встановлено, що збільшення їх у довжину проходить протягом 9 діб , у ширину - протягом 12. Максимальну вагу бобики набувають на 12 добу - 0.3434 г. Формування плодів астрагалу відбувалося протягом 24 діб. Їх біометричні показники: довжина, ширина і маса в результаті достигання складали відповідно 15.3 мм, 5.9 мм і 0.0886 г.
Спостереження за формуванням насіння астрагалу показало, що воно збільшувалося в довжину протягом 15 днів, а після даного строку відбувався зворотній процес. Максимальне значення даного показника було на 15 добу і складало 5.0 мм, а мінімальне - на 1 добу - 0.14 мм. Найбільший приріст був на третю добу - 2.36 мм, а найменший - на 6 - 0.3 мм. Після 24 доби змін у довжині не було.
Ріст насіння у ширину тривав до 18 доби і максимальне значення даного показника на той час був 3.5 мм, тоді коли на першу добу - 0.1 мм. Максимальний приріст був на 3 день - 1.7 мм, а мінімальний - на 6 і 9 добу - 0.3 мм. Інтенсивне зниження ширина на 0.8 мм відмічалось на 21 добу. Після 24 доби спостереження збільшення насіння в ширину не відмічалося.
Досліджуючи ріст насіння у товщину, нами було відмічено, що збільшення цього показника тривало до 18 доби, а після - не спостерігалось. Найбільше значення товщини було на 18 добу і складало 1.9 мм, а найменше - на 1 - 0.05 мм. Максимальний приріст товщини спостерігався на третій день - 0.95 мм, а мінімальний - на 15 і 18 добу - 0.1 мм. Після 24 доби товщина насіння залишалася незмінною.
Наростання маси у насіння астрагалу тривало до 15 доби. Найбільша маса відмічалась на 15 день - 0.0171 г, а найменша - на 1 день - 0.0003 г. Максимальний приріст спостерігався на 12 добу - 0.0071 г, а мінімальний - на 6 добу - 0.0005 г. Після 15 дня плодоутворення відмічалось зменшення маси. Найінтенсивніше зниження даного показника на 0.1061 г було на 21 добу. Після 24 дня спостережень змін у масі не було зафіксовано.
Отже, повне формування насіння спостерігалось на 24 день з моменту зав'язування. Його біометричні показники: довжина, ширина, товщина і маса на даному етапі складали відповідно: 3.3, 2.5, 1.2 мм, 0.006 г.
Дослідження насіннєвої продуктивності астрагалу шерстистоквіткового показало, що в кожному бобику закладалося потенційно 12 насіннєвих бруньок, але розвивалося з них лише 5.4 насінини. Коефіцієнт насіннєвої продуктивності складав 45 %. Теоретично на одній рослині повинно сформуватися в середньому 6958 насінин, але фактично утворюється 3139 шт.
Формування плодів шоломниці байкальської. Плід шоломниці - коробочка, яка здатна до саморозкриття і містить в собі чотири чорних горішки, які кулеподібні чи яйцеподібні, покриті дрібними шпичаками.
Спостереження за динамікою розвитку плодів в процесі їх росту і розвитку показало, що збільшення довжини плодів відбувалося протягом 18 днів. Ріст їх у ширину спостерігався впродовж 6 днів. Збільшення плодів у товщину спостерігалось протягом 9 днів. Наростання маси проходило протягом 18 днів, і максимум маси на цей час дорівнював 0.0224 г.
На 27 добу росту і розвитку плоди шоломниці байкальської набували повної стиглості. Їх біометричні показники (довжина, ширина, товщина, маса) в середньому складали відповідно 5.9 , 5.6 , 4.3 мм, 0.011 г.
Досліджуючи ріст і розвиток насіння шоломниці байкальської в процесі його росту і розвитку ми встановили, що воно росте в довжину протягом 21 доби. Максимальний розмір на той час становив 2.3 мм, тоді коли на першу добу - 0.8 мм. Після 21 доби іде зменшення довжини до 2,1 мм (на 24 добу). Після 24 доби довжина не змінювалась.
Збільшення насіння в ширину відбувалося також протягом 21 доби. Максимум ширини на 21 день складав 1.8 мм, тоді коли на першу добу - 0.68 мм. Найбільший приріст був на 9 день і складав 0.3 мм. На 24 добу спостерігалось зниження приросту на 0.3 мм. В подальшому змін у ширині не спостерігалось.
Ріст насіння в товщину проходив до 15 доби. З 15 по 21 день даний показник був незмінним, а після 21 - знизився. На 24 добу товщина набула кінцевого розміру - 1.5 мм. Максимум даного показника був на 15 добу і складав 1.7 мм, а мінімум - на 1 добу - 0.55 мм. Найбільший приріст був зафіксований на 6 і 9 добу і складав 0.4 мм.
Спостереження за масою насіння в процесі його росту показало, що даний показник зростав протягом 18 днів і набув максимального значення на той час 0.0038 г, тоді коли на першу добу маса насіння складала 0.0001 г. Станом на 21 добу розвитку маса знизилась до 0.0031 г, а на 24 - до 0.0021 г. В подальшому вона залишалась незмінною. Найбільший приріст маси був на 18 добу і складав 0.001 г.
Отже, на 24 день після запліднення зміна біометричних показників припиняється і насіння повністю формується, забарвлюючись в чорний колір. Його кінцеві розміри: довжина, ширина, товщина і маса на даний період складали відповідно 2.1, 1.5, 1.5 мм, 0.0021 г.
В результаті спостережень за плодоношенням шоломниці байкальської ми встановили, що повна стиглість плодів наставала на 27 добу від моменту зав'язування плодів, а повне формування насіння - на 24.
Дослідження насіннєвої продуктивності шоломниці байкальської показало, що в кожному плоді потенційно закладалося 4 горішка, але розвивалося з них лише 1.72 насінини. Коефіцієнт насіннєвої продуктивності складав 43 %. Реальна кількість насінин з однієї рослини складає в середньому 2296, а потенційна - 5208 шт.
Особливості проростання та посівні якості насіння шоломниці байкальської
Дослідження фізичних властивостей насіння шоломниці байкальської показало, що воно має слабкотрьохгранну, округлу форму. Його розміри: довжина 1.3-2.2 мм, ширина 1.1-1.6 мм, товщина 1.4-1.5 мм. Маса 1000 насінин знаходиться в межах - 1.43-1.73 г. Широке варіювання даного показника залежало від віку рослин та погодних умов року.
При пророщуванні в лабораторних умовах ми встановили, що протягом 1-2 доби насіння перебуває в стані набрякання. Насіннєва оболонка лопається лише у насінин великих розмірів.
В порівнянні з сухим станом, в першу добу пророщування маса його збільшувалася в 2рази, у другу добу - в 2.2. На третю добу, в більшості випадків, насіння проростало, тобто відбувався вихід зародкового корінця. Масове проростання проходило на 5 добу (рис. 3).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис 3. Динаміка проростання насіння шоломниці байкальської (1998-2001 рр.).
Досліджуючи протягом 4 років динаміку проростання насіння, ми встановили, що в більшості випадків воно проростало протягом 10 діб, але найдружніше - протягом перших 5.
При посіві сухим насінням сходи в польових умовах зявлялися на 10-13 день. Насіння однаково добре проростало як в умовах темряви, так і в умовах темряви-світла.
Тому днем підрахунку енергії проростання насіння шоломниці байкальської рекомендуємо брати 5 добу. Днем визначення схожості - 10 добу, оскільки воно проростало протягом 10 днів.
Найвищий показник енергії проростання відмічався в 2000 році - 79 %, а найнижчий - в 1999 році - 25 %. Середній показник за 4 роки - 57 %. Висока схожість насіння спостерігалась також в 2000 році - 91 %, а низька - в 1999 році - 32 %. Середній показник схожості за 4 роки складав 69 %. Низькі показники енергії проростання і схожості насіння шоломниці в 1999 році пов'язані з тим, що в період формування насіння спостерігалися несприятливі погодно-кліматичні умови.
Поряд з вивченням проростання насіння звертали увагу на вплив умов зберігання та його посівні якості. Одним із таких факторів була тара. Одночасно з нею вивчався термін зберігання насіння в умовах неопалювального приміщення. Згідно експериментальних даних насіння найкраще зберігається протягом 2-х років в бязевій та поліетиленовій тарі, схожість 40 і 28 % відповідно. На третій рік посівні якості різко знижуються.
На основі отриманих нами даних був розроблений проект “Тимчасових технічних умов на насіння шоломниці байкальської.” У відповідності до них схожість насіння шоломниці байкальської необхідно підраховувати на 10 добу, енергію проростання на - 5. Маса 1000 насінин - 1.73 г.
За посівними якостями насіння шоломниці байкальської слід ділити на категорії у відповідності до вимог, вказаними в табл. 1.
Таблиця 1
Категорії насіння шоломниці байкальської за посівними якостями
|
Категорії насіння |
Насіння основної культури, % (не менше) |
Відхід основної культури та домішок, % (не більше) |
Зокрема насіння інших рослин, шт/кг, (не більше) |
Схожість, %, (не менше) |
Вологість, %, (не більше) |
||
|
всього |
із них бурянів |
||||||
|
Оригінальне |
98 |
2 |
1000 |
800 |
70 |
14 |
|
|
Елітне |
96 |
4 |
2800 |
2200 |
65 |
14 |
|
|
Репродукції 1-3 |
94 |
6 |
3000 |
2400 |
60 |
14 |
Прийоми по підвищенню насіннєвої продуктивності
Протягом 1997-2000 років нами вивчалися регулятори росту рослин (РРР) з метою визначення тих стимуляторів, які б підвищували насіннєву продуктивність астрагалу та шоломниці. В польових дослідах по впливу РРР на насіннєву продуктивність нами були отримані дані (табл. 2), згідно яких найбільш ефективним на астрагалі виявився: ДГ-67 в концентрації 10 мг/л - середня урожайність насіння складала 145.2 кг/га, що на 73.9% більше від контролю.
Найкращі результати на шоломниці були отримані при застосуванні препарату: ДГ- 0.7А в концентрації 40 мг/л - середня урожайність насіння 100.6 кг/га, що 82 % більше від контролю. Слід відмітити, що дія ростостимуляторів особливо помітна в роки з достатньою кількістю вологи, а в роки з сухим жарким літом менш ефективна.
Таблиця 2
Вплив регуляторів росту рослин на насіннєву продуктивність астрагалу шерстистоквіткового (середнє 1997-1999 рр.) та шоломниці байкальської (середнє 1998-2000 рр.)
|
Варіанти досліду |
Концентрація розчину, мг/л |
Астрагал шерстистоквітковий |
Шоломниця байкальська |
|||
|
урожайність насіння, кг/га |
% до контролю |
урожайність насіння, кг/га |
% до контролю |
|||
|
контроль |
0 |
104,4 |
100,0 |
58,4 |
100,0 |
|
|
ДГ- 82 (триман 1) |
10 |
121,8 |
116,7 |
83,0 |
142,1 |
|
|
ДГ- 82 (триман 1) |
20 |
106,3 |
101,8 |
44,8 |
76,7 |
|
|
ДГ- 82 (триман 1) |
40 |
130,2 |
124,7 |
63,2 |
108,2 |
|
|
НІР 05 |
6,7 |
5,6 |
||||
|
контроль |
0 |
81,5 |
100,0 |
55,3 |
100,0 |
|
|
ДГ- 0,7А (аналог триману 1) |
10 |
130.5 |
160.1 |
80.3 |
145.2 |
|
|
ДГ- 0,7А (аналог триману 1) |
20 |
96,4 |
118,3 |
88,1 |
159.3 |
|
|
ДГ- 0,7А (аналог триману 1) |
40 |
82,8 |
101,6 |
100,6 |
182.0 |
|
|
НІР 05 |
6,2 |
6,4 |
||||
|
контроль |
0 |
83,5 |
100,0 |
78,6 |
100,0 |
|
|
ДГ- 67 (аналог триману 1) |
10 |
145,2 |
173,9 |
63,3 |
80,5 |
|
|
ДГ- 67 (аналог триману 1) |
20 |
89,8 |
107,5 |
59,1 |
75,2 |
|
|
ДГ- 67 (аналог триману 1) |
40 |
77,8 |
93,2 |
59,7 |
76,0 |
|
|
НІР 05 |
7,0 |
7,2 |
||||
|
контроль |
0 |
114,1 |
100,0 |
54,3 |
100,0 |
|
|
ДГ-103 (аналог триману 1) |
10 |
58,2 |
51,0 |
48,5 |
89,3 |
|
|
ДГ-103 (аналог триману 1) |
20 |
138,1 |
121,0 |
70,4 |
129,7 |
|
|
ДГ-103 (аналог триману 1) |
40 |
72,7 |
63,7 |
97,7 |
179,9 |
|
|
НІР 05 |
7,0 |
6,9 |
Згідно даних наукової літератури мікродобрива позитивно впливають на насіннєву продуктивність лікарських культур. Виходячи з цього нами проведено дослідження по вивченню впливу мікродобрив на насіннєву продуктивність астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської (табл. 3).
Прибавка врожаю насіння астрагалу від позакореневого підживлення бором складала 54.0 кг/га, молібдену - 36.8, а суміші бору з молібденом - 75.8 кг/га. Отже, найкращий ефект спостерігався від застосування суміші мікродобрив. Урожайність підвищилась на 80.1%.
Таблиця 3
Вплив мікродобрив на насіннєву продуктивність астрагалу шерстистоквіткового (середнє 1998-2001 рр.) та шоломниці байкальської (середнє 1998-2000 рр.).
|
Варіанти досліду |
Концентрація розчину, % |
Астрагал шерстистоквітковий |
Шоломниця байкальська |
|||
|
урожайність насіння, кг/га |
% до контролю |
урожайність насіння, кг/га |
% до контролю |
|||
|
Контроль |
0 |
94.6 |
100.0 |
42.3 |
100 |
|
|
Бор |
0.02 |
148.6 |
157.9 |
52.1 |
123.2 |
|
|
Молібден |
0.02 |
131.4 |
138.9 |
49.3 |
116.5 |
|
|
Бор+молібден |
0.02 |
170.4 |
180.1 |
64.3 |
152.0 |
|
|
НІР05 |
7.4 |
6.3 |
На шоломниці в усіх варіантах досліду спостерігалася прибавка врожаю насіння, але найбільша вона була в варіанті, де рослини в період вегетації оброблялись сумішшю 0.02 % розчинів бору та молібдену. Середня урожайність насіння за три роки складала 64.3 кг/га. Насіннєва продуктивність шоломниці підвищилась в порівнянні з контролем на 52 %.
Із літературних даних відомо, що завдяки РРР і підживленню мікроелементами нектаропродуктивність у квіток конюшини і люцерни збільшується у 3.2-6.3 рази, що створює сприятливі передумови для відвідування квіток та їх запилення комахами (Елементи регуляції в рослинництві/ під.ред. В.П. Кухаря, 1998). Це зумовило проведенню нами випробування РРР (емістим С, агростимулін, івін) в комплексі з мікродобривами (борна кислота, молібденовокислий амоній) на астрагалі та шоломниці 1 року життя. Результати досліджень (табл. 4) вказують на те, що найбільший ефект від застосування РРР і мікродобрив був у другому варіанті досліду, де використовували молібденовокислий амоній + борна кислота + емістим С. Прибавка врожаю складала 13.3 кг/га. При застосуванні борної кислоти + молібденовокислого амонію + агростимуліну спостерігалось незначне зростання врожайності на 4.2 кг/га. У варіанті молібденовокислий амоній + борна кислота + івін підвищення врожайності не було.
Таблиця 4
Вплив комплексної дії регулятори росту рослин і мікродобрив на насіннєву продуктивність астрагалу шерстистоквіткового (середнє за 2000-2001 рр.)
|
Варіанти досліду |
Урожайність насіння, кг/га |
% до контролю |
Прибавка врожаю, кг/га |
|
|
Контроль - вода |
30.0 |
100.0 |
- |
|
|
Борна кислота + молібд. кисл. амоній + емістим С |
43.3 |
144.3 |
13.3 |
|
|
Борна кислота + молібд. кисл. амоній + агростимулін |
34.2 |
114.0 |
4.2 |
|
|
Борна кислота + молібд. кисл. амоній + івін |
32.6 |
108.7 |
2.6 |
|
|
НІР 05 |
2.4 |
При дослідженні густоти стояння рослин астрагалу шерстистоквіткового: 3, 5, 7, 9 екземплярів на лінійний метр, встановлено, що найвища урожайність насіння була отримана при густоті стояння 5 екземплярів на лінійному метрі - 188.1 кг/га.
Аналогічні дослідження по розробці прийомів по підвищенню насіннєвої продуктивності були проведені і на шоломниці байкальській. Отримані також позитивні результати. При вивченні впливу комплексної РРР і мікродобрив ми поєднували борну кислоту з різними ростостимуляторами (табл. 5).
Таблиця 5
Вплив комплексної дії регулятори росту рослин і мікродобрив на насіннєву продуктивність шоломниці байкальської (середнє за 2000-2001 рр.)
|
Варіанти досліду |
Урожайність насіння, кг/га |
% до контролю |
Прибавка врожаю, кг/га |
|
|
Контроль - вода |
57.2 |
100.0 |
- |
|
|
Борна кислота+ емістим С |
60.5 |
105.8 |
3.3 |
|
|
Борна кислота + агростимулін |
99.8 |
174.5 |
42.6 |
|
|
Борна кислота+ івін |
29.5 |
51.5 |
- 27.7 |
|
|
НІР 05 |
3.2 |
Отже, найкращі результати були отримані у третьому варіанті досліду - борна кислота + агростимулін. Прибавка врожаю складала 42.6 кг/га насіння, що на 74.5% більше від контролю. Ніякого вплив на збільшення урожайності насіння не було у другому варіанті - борна кислота + емістим С. Зменшення прибавки врожаю на 27.7 кг/га відмічалось у варіанті борна кислота + івін.
Насінництво астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської
Насінницька робота по покращенню породних якостей астрагалу та шоломниці здійснюється за схемою ІІІ розробленою Матвєєвим М.Д. для лікарських рослин. Процес безперервного покращення вибраних популяцій даних культур включає три послідовних етапи: 1) розсадник відбору, 2) породинне випробування, 3) посів на насінницьку еліту. Відбір рослин у розсаднику добору здійснюється за господарсько-цінними ознаками: величина і компактність куща, кількості генеративних пагонів, стійкість до хвороб (до борошнистої роси та іржі у астрагалу), висока насіннєва продуктивність. Основним принципом добору маточних рослин при насінницькій роботі з астрагалом та шоломницею є пропорційний добір представників всіх типів рослин, що складають сорт чи популяцію. В результаті ведення насінницької роботи нами виділено перспективні родини астрагалу з високою урожайністю сухої сировини 26.7-40.0 ц/га та насіння 88.9-111.1 кг/га і високопродуктивні родини шоломниці з урожайністю насіння 108.0-136.0 кг/га.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН І МІКРОДОБРИВ з метою підвищення насіннєвої продуктивності
Дослідження економічної ефективності заходів по застосуванню РРР і мікродобрив показало, що вони є одним із резервів збільшення чистого доходу та рентабельності при виробництві насіння астрагалу та шоломниці. Впровадження на насінницьких посівах астрагалу шерстистоквіткового обприскування рослин молібденово-кислим амонієм + борною кислотою + емістимом С знижує собівартість насіння з 111.1 до 79.7 грн./кг та підвищує рентабельність виробництва з 71 до 138 %; застосування на посівах шоломниці байкальської борної кислоти + агростимуліну знижує собівартість насіння з 74.4 до 53.6 грн./кг та підвищує рентабельність з 102 до 180 %.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у підвищенні насіннєвої продуктивності астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської на основі виявлення особливостей біології цвітіння і плодоутворення шляхом застосування регуляторів росту рослин, мікродобрив та їх комбінацій для збільшення обсягів виробництва насіння.
Дослідження особливостей біології цвітіння показало, що астрагал шерстистоквітковий має довгий період цвітіння - 37-38 днів. Квітки найактивніше відкриваються з 1200 по 1500 годину. Пилок жовтогарячого кольору, не переноситься вітром і здатний до проростання протягом 2-3 діб зберігання. Життєздатність мікроспор в день відкриття квітки - 75. Приймочка найчутливіша за 3 доби до розкриття бутона - 97 %. Квітки запилюються за допомогою комах і найактивніше - джмелями і бджолою-тесляр.
Ріст плодів астрагалу у довжину триває протягом 9 діб з моменту запліднення, а в ширину - на протязі 12 діб. Маса плодів збільшується впродовж 12 днів. Ріст насіння у довжину проходить впродовж 15 діб, у ширину і товщину - протягом 18 днів. Збільшення маси триває до 18 доби. Повне формування плодів і насіння триває впродовж 24 діб.
Ростостимулятори, мікродобрива та їх поєднання в різних комбінаціях підвищують урожайність насіння астрагалу. Серед РРР найефективним виявився ДГ-67. Середня урожайність насіння склала 145.2кг/га.
Позакореневе підживлення рослин астрагалу в фазу бутонізації сумішшю 0.02 % розчинів бору з молібденом підвищують урожайність насіння на 75.8 кг/га, а поєднання борної кислоти + молібденовокислого амонію + емістиму - на 44.3 % в порівнянні з контролем.
Найефективніша густота стояння рослин астрагалу є 5 екземплярів на лінійний метр - урожайність насіння 188.1 кг/га.
Встановлено, що шоломниця байкальська - типова перехреснозапильна рослина з розтягнутим періодом цвітіння (57-62 дні). Квітки відкриваються переважно в нічний період з 000 по 300 годину - 89%. Пилок білого кольору, не переноситься вітром, життєздатність в день відкриття квітки 68 %; найкраще зберігається протягом перших 3 діб. Життєздатність приймочки в день відкриття бутона 25 %. Квітки запилюються комахами, найактивнішими серед яких є: джміль садовий, бджола-тесляр та бражник підмаренниковий.
Дослідження періоду достигання плодів шоломниці байкальської показало, що ріст плодів у довжину триває протягом 18 діб, у ширину - впродовж 6, товщину - 9 днів. Вага збільшується на протязі 18 діб. Ріст насіння у довжину та ширину триває до 21 доби, а в ширину - до 15 доби. Маса насіння збільшується впродовж 18 днів. На 24 добу колір насіння стає чорним. Період повного формування плодів триває 27 днів, а насіння - 24 доби.
Дослідження біофізичних властивостей насіння шоломниці показало, що воно має округлу форму, біометричні показники складають: довжина - 1.3-2.2, ширина - 1.1-1.6, товщина - 1.4-1.5 мм, маса 1000 - 1.43-2.30 г. Насіння проростає протягом 10 діб, але найдружніше - в перші 5; найкраще зберігається в бязевій та поліетиленовій тарі, схожість 40 і 28 % відповідно, але не більше 2-х років. На третій рік посівні якості різко знижуються.
Найкращим за якістю є насіння зібране в фазу повної стиглості. Енергія проростання і схожість - 78 і 90 % відповідно, маса 1000 - 2.3 г.
У відповідності до розробленого проекту Тимчасових технічних умов за посівними якостями насіння шоломниці байкальської ділиться на категорії: оригінальне (ОН), елітне (ЕН), репродукції (РН (1-3).).
Дослідження прийомів підвищення насіннєвої продуктивності шоломниці байкальської показало, що серед ростостимуляторів найефективнішим був: ДГ-0.7 А в концентрації 40 мг/л - урожайність насіння підвищилась на 82.0 %.
Обробка рослин шоломниці в фазу бутонізації сумішшю 0.02 % розчинів бору з молібденом підвищують урожайність насіння на 52%, а поєднання борної кислоти + агростимуліну - на 74.5 % в порівнянні з контролем.
Схема ведення насінницької роботи для лікарських рослин є ефективна для астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської. Вона дає змогу покращувати спадкові якості в заданому напрямку та підтримувати популяцію на належному рівні.
Розрахунок економічної ефективності показав, що впровадження на насінницьких посівах астрагалу шерстистоквіткового обприскування рослин молібденово- кислим амонієм + борною кислотою + емістимом С підвищує рентабельність виробництва з 71 до 138 %; застосування на посівах шоломниці байкальської борної кислоти + агростимуліну підвищує рентабельність з 102 до 180 %.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ насінництва ТА ВИРОБНИЦТВа
В зв'язку з тим, що квітки астрагалу і шоломниці найактивніше запилюються джмелями, рекомендуємо штучно збільшити ентомофауну запилювачів роду Bombus L. шляхом створення ентомологічних заказників місцевого значення або ж проектування запільних ділянок, які не переорюються, створення штучних гніздівель, розташуванням поряд з посівами даних культур рослин-атрактантів: фацелії, лофанту анісового, змієголовника молдавського, м'яти перцевої, материнки звичайної.
При визначенні посівних якостей насіння шоломниці, енергію проростання слід рахувати на 5 добу, схожість - на 10 в умовах постійної температури 25 0 С. Насіння шоломниці слід зберігати в бязевій та поліетиленовій тарі не більше двох років в умовах неопалювального приміщення.
З метою отримання високого врожаю насіння рекомендуємо застосовувати в комплексі мікродобрива (молібденовокислий амоній і борну кислоту) з регуляторами росту рослин: молібденовокислий амоній 0.5 кг/га + борна кислота 0.5 кг/га + емістим С 10 мл/га на астрагалі і борну кислоту 0.5 кг/га + агростимулін 10 мл/га на шоломниці в фазу бутонізації - початку цвітіння при нормі витрати робочої рідини 300 л/га.
Список опублікованих праць за матеріалами дисертації
1. Колосович М.П. Біологія цвітіння і запилення астрагалу шерстистоквіткового в умовах Лівобережного Лісостепу / Агроекологія і біотехнологія / Збірник наукових праць Інституту агроекології і біотехнології УААН.- Випуск 4.- К.: Нора -прінт, 2000.- С. 144 -150.
2. Колосович М.П. Біологія цвітіння і запилення шоломниці байкальської в умовах Лісостепу України // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - 2000.- № 2.- С. 16 -18.
3. Колосович М.П. Посівні якості насіння шоломниці байкальської // Вісник аграрної науки. - 2002.- № 5.- С. 80-82.
4. Колосович М.П. Вивчення прийомів підвищення насіннєвої продуктивності астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2002.-№ 4.- С. 39-41.
5. Колосович М.П. Запилювачі шоломниці байкальської // Засади сталого розвитку аграрної галузі: Тез. доп. Всеукраїнської конф. молод. вчен. 28-30 жовтня 2002 р.- Київ, 2002.- С. 35-36.
6. Колосович М.П. Збереження астрагалу шерстистоквіткового в Україні // Ресурсознавство, колекціонування та охорона біорізноманіття: Тез доп. міжн. наук.-практ конф. 5-6 листопада 2002 р. - Полтава, 2002.- С. 257-259.
7. Колосович М.П. Життєздатність пилку астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської in vitro // Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в Україні: Тез. доп. молод. вчен. і спеціал. України 18-20 березня 2002.- Київ 2002.- (у друці).
...Подобные документы
Вплив регуляторів росту на продуктивність, структуру врожаю озимої пшениці, врожайність і якість зерна. Вплив регуляторів росту на польову схожість насіння і коефіцієнт кущення озимої пшениці. Економічна ефективність застосування регуляторів росту рослин.
научная работа [2,8 M], добавлен 29.12.2007Роль гібридів у продуктивності кукурудзи. Технології вирощування й дослідження росту і розвитку гібридів кукурудзи. Формування біомаси у пізньостиглих гібридів кукурудзи. Фотосинтетична продуктивність. Продуктивність гібридів кукурудзи. Урожайність.
дипломная работа [107,7 K], добавлен 17.01.2008Досліди з вивченням впливу ширини міжрядь та густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно у віддалених грунтово-кліматичних умовах, ріст, розвиток і формування продуктивності рослин кукурудзи. Фенологічні спостереження за ходом росту кукурудзи.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 17.01.2008Головні методи захисту рослин. Вплив протруювання насіння на врожайність. Огляд конструкцій машин для навантаження та протруювання насіння. Методи знезаражування насіння сільськогосподарських культур. Охорона праці при роботі з комбінованою машиною.
дипломная работа [4,4 M], добавлен 26.04.2014Строки цвітіння рослин та їх медпродуктивність. Медовий запас місцевості. Конвеєр цвітіння медоносних рослин. Спеціальні медоносні культури. Обробка рослин пестицидами. Прогнозування строків і величини медозбору, планування розміщення пасік біля посівів.
контрольная работа [50,0 K], добавлен 10.12.2014Значення сорту та якості насіння в сільськогосподарському виробництві. Районовані сорти сої та їх господарсько-біологічна характеристика. Причини погіршення сортового насіння та способи його попередження. Технологія вирощування репродукційного насіння.
курсовая работа [681,9 K], добавлен 15.11.2011Поняття про види продуктивності лісу, аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів. Система заходів по підвищенню продуктивності лісів. Заходи щодо підвищення продуктивності лісів, які впливають на деревостан. Доцільний напрямок коридорів цінних порід.
лекция [20,8 K], добавлен 22.09.2011Технології довгострокового зберігання пилка і насіння за азотних температур. Відновлення повноцінних рослин після довготривалого зберігання. Визначення впливу стимуляторів росту на активність коренеутворення та подальшого розвитку деконсервованих живців.
курсовая работа [5,6 M], добавлен 02.04.2014Місцезнаходження, площа, коротка характеристика Маслівського лісництва. Опис кліматичних умов району, лісорослинна зона господарства. Сегетальні екосистеми Київської області. Трапляння вищих заносних видів рослин, оцінка їх насіннєвої продуктивності.
курсовая работа [75,6 K], добавлен 28.12.2012Загальна характеристика та методика вирощування цукрового буряку, підвищення його урожайності. Основний та весняний обробіток ґрунту. Порядок підготовки насіння та його сорти. Шкідники та хвороби цукрового буряку, найпоширеніші шляхи боротьби з ними.
реферат [34,1 K], добавлен 07.10.2009Технологічний процес післязбиральної обробки і передпосівної підготовки насіння. Затарювання та складування, протруювання, очищення і сортування. Боротьба з хворобами, шкідниками та бур’янами. Відпуск готової продукції. Документування сортового насіння.
реферат [30,9 K], добавлен 16.06.2014Біологічні основи вирощування високих урожаїв якісного зерна та насіння озимої м’якої пшениці, її адаптивні властивості (зимостійкість, стійкість проти вилягання і хвороб). Економічна оцінку ефективності застосування різних строків сівби озимої пшениці.
дипломная работа [153,1 K], добавлен 03.02.2014Ботанічна характеристика та морфобіологічні особливості тритикале озимого. Характеристика господарства: кліматичні та ґрунтові умови. Проектування біологічної врожайності культури. Обробіток ґрунту, підготовка насіння. Догляд за посівами, збирання врожаю.
курсовая работа [79,1 K], добавлен 11.03.2015Наукові основи підвищення продуктивності праці в рослинництві. Показники продуктивності праці в рослинництві та методика їх визначення. Шляхи підвищення продуктивності праці в рослинництві. Природн-економічні умови сільськогосподарського виробництва.
курсовая работа [70,6 K], добавлен 08.12.2008Строки та способи збирання насіння подорожника блошиного, чорнушки посівної і дурману фіолетового з позиції особливостей розвитку рослин і формування насіння. Характер накопичення сухої речовини в насінні при його формуванні, його урожайні властивості.
автореферат [35,5 K], добавлен 12.04.2009Класифікація газонів, еколого-біологічна характеристика родів (костриця, мітлиця, тонконіг, пажитниця, житняк). Створення газонів за допомогою висіву насіння рослин, розбризкування розчину з насінням і добривами, висадки вегетативних частин рослин.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 21.04.2012Загальна характеристика олійних культур України (соняшник, льон-кудряш, гірчиця, озимий ріпак, рицина, арахіс, рижій). Ринок насіння соняшнику. Скорочення витрат насіння соняшнику в процесі збирання. Післязбиральна обробка та зберігання насіння.
контрольная работа [27,7 K], добавлен 07.10.2010Особливості формотворчого процесу віддаленої гібридизації. Сучасні досягнення та подальші перспективи гетерозисної селекції. Класифікація методів добору. Сортові якості та врожайні властивості насіння. Вплив умов вирощування на строки сортооновлення.
контрольная работа [24,6 K], добавлен 26.07.2011Промислова посадка гербери. Оптимальна температура повітря під час вегетаційного періоду і цвітіння. Шкідники та захворювання. Рекомендації щодо боротьби з шкідниками. Можливі труднощі при вирощуванні гербери та профілактичні заходи при посадці.
реферат [21,5 K], добавлен 21.05.2013Ґрунтово-кліматичні умови господарства. План виробництва та врожайність овочевих рослин. Система обробітку ґрунту та удобрення в сівозміні. Сорти і гібриди овочевих рослин. Потреба в насінні та садівному матеріалі. Підготовка й обробка насіння до сівби.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 25.04.2012
