Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

УДК 636.32/38.082.03

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ АСКАНІЙСЬКИХ КРОСБРЕДНИХ БАРАНІВ НА МАТКАХ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ТИПУ АСКАНІЙСЬКОЇ М?ЯСО-ВОВНОВОЇ ПОРОДИ З КРОСБРЕДНОЮ ВОВНОЮ

Спеціальність 06.02.01 - розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

КАЛИНИЧЕНКО ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Харків 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі технології виробництва продуктів тваринництва Дніпропетровського державного аграрного університету

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Шуваєв Василь Тихонович Дніпропетровський державний аграрний університет кафедра технології виробництва продуктів тваринництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Вовченко Борис Омельянович Херсонський державний аграрний університет завідувач кафедри годівлі тварин

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Помітун Іван Андрійович Інститут тваринництва УААН, заступник директора, завідувач лабораторії вівчарства

Провідна установа: Одеський державний аграрний університет

Захист відбудеться 16.09.2003 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради Д 65.356.01. Інституту тваринництва Української академії аграрних наук за адресою:62404, м. Харків, п/в Куліничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інститут тваринництва УААН (62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії)

Автореферат розісланий 16.08.2003 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ткачова І.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки подальший розвиток вівчарства повинен базуватися на інтенсифікації галузі, використанні генетичного потенціалу овець, виробництві конкурентноспроможної продукції. Велике значення при цьому має розробка методів підвищення племінних та продуктивних якостей овець. При проведенні цих заходів необхідно в кожній природо-економічній зоні визначити оптимальні умови, які забезпечать виведення та розведення таких порід, породних груп, типів овець, спроможних протистояти екстремальним умовам життя, добре використовувати корми, давати високу та якісну продукцію.

В Україні, в окремих господарствах (Херсонській, Дніпропетровській, Харківській, Сумській областях) були створені високопродуктивні стада кросбредних овець, які в 1990 році були апробовані та затверджені як український тип радянської м'ясо-вовнової породи, а потім, пізніше, на базі цих популяцій, та додатково виведених ще в Одеській та Чернівецькій областях, в 2000 році була апробована та затверджена на науково-технічній раді Міністерства Аграрної політики України нова асканійська м'ясо-вовнова порода овець з кросбредною вовною з 5-ма внутрішньо-породними типами: асканійський кросбред, асканійські чорноголові, буковинський, дніпропетровський та одеський. Вівці цих типів значно відрізняються один від одного як за походженням, так і за продуктивністю та характером вовнового покриву.

Дніпропетровська популяція виведена в ДПЗ "Руно" шляхом відтворювального схрещування асканійських тонкорунних овець з напівтонкорунними баранами м'ясо-вовнових порід: новозеландський коррідель, маничеська та частково асканійський кросбред. Отриманні помісні тварини I-III поколінь бажаного типу розводились у собі".

Тварини цього типу мають добру продуктивність та однорідну вовну тонкого кросбреда, довжиною 11-12 см та товщиною 58-56 якості. Однак у стаді все ще зустрічаються тварини, які за фізико-технологічними якостями вовни близькі до показників тонкорунних овець. У зв'язку з цим, актуальним є напрямок пошуку методів покращення якості вовнової продукції при одночасному підвищенні її рівня. Вирішенню даної проблеми присвячені наші дослідження, результати яких викладаються в даній дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною наукових досліджень, які проводяться на кафедрі технології виробництва продуктів тваринництва Дніпропетровського державного аграрного університету у відповідності з цільовою програмою "Удосконалення племінних та продуктивних якостей тонкорунних та напівтонкорунних овець в центральній зоні України" (№ Держ. реєстрації 01812001554).

Мета та задачі досліджень. Метою досліджень є встановлення ефективності використання асканійських кросбредних баранів на матках дніпропетровського типу та виявлення можливості раннього прогнозування продуктивності м'ясо-вовнових овець залежно від типу завитка вовни при народженні ягнят. вівця баран молодняк дніпропетровський

Для досягнення цієї мети були поставленні такі завдання:

- вивчити в порівняльному аспекті екстер'єрно-продуктивні якості та деякі біологічні особливості овець дніпропетровського типу та їх нащадків, отриманих від асканійських кросбредних баранів;

- виявити особливості росту та розвитку молодняку овець в залежності від походження та характеру вовнового покриву ягнят при народженні;

- вивчити вовнову продуктивність та фізико-технічні властивості вовни у піддослідного молодняку;

- вивчити гістологічну структуру шкіри та якість хутряних овчин;

- вивчити гематологічні показники у молодняку овець для визначення природної резистентності;

визначити корелятивні зв'язки між основними селекційними ознаками у піддослідних овець;

- виявити характер успадкування селекційних ознак у піддослідного молодняку та встановити кращі варіанти для отримання овець бажаного типу;

- визначити економічну ефективність вирощування молодняку овець, отриманих від різних варіантів розведення.

Об'єкт досліджень: селекційний процес, спрямований на удосконалення продуктивних та племінних якостей овець дніпропетровського типу з використанням генофонду асканійських кросбредів.

Предмет досліджень: барани-плідники асканійського кросбредного та дніпропетровського типів, вівцематки дніпропетровського типу, молодняк овець, отриманий від різних варіантів розведення.

Методи досліджень: фенотиповий, який складається з порівняльного вивчення генотипів батьків на ступінь проявлення основних селекційних ознак у нащадків; гематологічний - для вивчення показників природної резистентності організмів; популяційно-статистичний, який використовували для математичної обробки отриманих даних з метою аналізу спадковості, мінливості та взаємозв'язку ознак селекції.

Наукова новизна отриманих результатів Теоретично обґрунтована та практично реалізована можливість використання асканійських кросбредних баранів на вівцях дніпропетровського типу з метою підвищення генетичного потенціалу овець.

Вперше був установлений корелятивний зв'язок основних селекційних ознак в овець дніпропетровського типу та їх нащадків, отриманих від асканійських кросбредних баранів з типом завитка вовни при народженні. Встановлено, що кращими за показниками вовнової продуктивності були ярки та баранчики з середнім та крупним завитком.

Отримані нові дані гематологічних досліджень, які характеризують природну резистентність молодняку.

Вперше пропонуються варіанти підбору баранів до маток для отримання потомства бажаного типу.

Практичне значення отриманих результатів. Завдяки результатам досліджень в ДПЗ "Руно" введена система відбору та підбору для відтворювання стада тварин з відмінним характером та величиною форми завитка, середній та крупний для баранчиків, середній для ярочок.

Встановлені високі коефіцієнти вікової залежності вовнової продуктивності та якості вовни від типу завитка дозволяють відбирати ягнят на плем'я в 2-3-денному віці.

Для племінних заводів та племінних ферм рекомендовано використовувати баранів-плідників з середнім типом завитка на матках усіх типів, а з крупним - на матках з дрібним та середнім завитками, а з дрібним - не використовувати у селекційному процесі. Розроблені варіанти підбору були впроваджені при проведенні парувальних кампаній в серпні 2001-2002 р.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача полягає в самостійному проведенні експериментальної частини роботи, вивченні росту та розвитку піддослідного молодняку, визначенні вовнової та м'ясної продуктивності овець залежно від типу завитка вовни при народженні. Вивчені фізико-технічні властивості вовни та топографії рун, гістологічна структура шкіри та якість овчин, а також гематологічні показники крові.

Сумісно з науковим керівником професором Шуваєвим В.Т. були проведені бонітування та облік вовнової продуктивності, відібрані зразки вовни та проби крові для лабораторних досліджень, контрольний забій молодняку, науково обґрунтовані принципи відбору та підбору в залежності від товщини вовни та типу завитка. Автором самостійно з'ясований характер успадкування ознак, їх взаємозв'язок, сформульовані висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені та обговорені на: Міжнародній конференції, присвяченій 25-й-річниці факультету ветеринарної медицини (Дніпропетровський державний аграрний університет, 2000); наукових конференціях молодих вчених ДДАУ (1999-2001), розширеному засіданні кафедри ТВПТ ДДАУ (2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукових статті у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, матеріалу та методики досліджень, результатів власних досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи складає 152 сторінки машинописного тексту, містить 41 таблицю,1 додаток. Список використаних джерел включає 243 найменування, в тому числі 16 іноземних видань.

Методика та основні методи досліджень

Експериментальна робота була виконана на базі дослідного господарства інституту тваринництва центральних районів УААН ДПЗ "Руно" Криничанського району Дніпропетровської області, дослідна - в лабораторіях зооінженерного факультету Дніпропетровського державного аграрного університету.

В 1998 році було сформовано дві групи маток-аналогів по 200 голів, які були запліднені баранами дніпропетровського типу та асканійськими кросбредними баранами (по 10 голів). Матки знаходились в однакових умовах утримання та годівлі.

У результаті парування були одержані ягнята дніпропетровського типу (ДТ) та асканійський кросбред х дніпропетровський тип (АК х ДТ). Контролем служили ягнята дніпропетровського типу з різним розміром, довжиною та формою завитка вовни при народженні. При цьому розмір завитків поділяли на дрібний - до 5 мм, середній - від 5 до 10 мм, крупний - 10 мм та більше. Довжина коротких завитків - до 0,6 см, середніх - від 0,6 до 0,9 та довгих - більш ніж 0,9 см.

Відтворювальну здатність маток оцінювали шляхом визначення плодючості та кількості живих ягнят, мертвонароджених та збереження ягнят до відлучення на 100 маток.

Молочність визначали за приростом живої маси ягнят від народження до 20-денного віку. Для цього відбирали по 20 маток від кожної групи (10 маток з баранчиками, 10- з ярочками).

Ріст та розвиток піддослідних тварин вивчали шляхом індивідуального зважування усього молодняку при народженні, при відлученні та у 13-14 місяців.

Про тип тілобудови судили за індексами довгоногості, розтягнутості, грудному, перерослості, збитості та костистості.

При стрижці у молодняку індивідуально враховували настриг немитої вовни для визначення виходу митого волокна. Вихід чистої вовни визначали шляхом встановлення процентного відношення маси митої вовни до маси немитої вовни за допомогою прибору ГПОШ-2.

При бонітуванні (13-14 місяців) у піддослідного молодняку були взяті зразки вовни для визначення середнього діаметру вовнових волокон, істинної довжини, міцності, кількості жиру та поту, густоти вовни.

Фізико-технічні властивості вовни визначали згідно методик ВІТу (1958, 1971, 1985).

У піддослідного молодняку вивчались гематологічні показники, які характеризують природну резистентність та деякі біологічні особливості. Зразки крові брались у молодняку при народженні, відлученні та в віці 13-14 місяців.

М'ясну продуктивність, морфологічний склад туш та хімічний склад м'яса у баранчиків вивчали шляхом контрольного забою 3 голів у кожній групі в 7-місячному віці; шкіри вичинялись на хутряній фабриці.

Вивчення гістоструктури шкіри проводили за методиками Н.А. Діомідової та ін. (1960) та Г.Д. Каци (1987).

Економічну ефективність розведення піддослідних овець з різним завитком вовни розраховували за виходом продукції (вовна, приріст) та за витратами на їх утримання.

Цифровий матеріал, отриманий в експерименті, опрацьовували методами варіаційної статистики за М.А.Плохинським (1969).

Результати досліджень

Продуктивність баранів та маток, взятих для досліду. За основними селекційними ознаками барани-плідники у досліді відповідали класу еліта і були типовими для заводського стада.

Як видно з таблиці 1 піддослідні матки за своїми показниками продуктивності різниці не мали. Відповідно по групам довжина вовни складала 11,3 та11,5 см., матки мали вовну 60, 58\60, 58 та 56 якості.

Таблиця 1

Показники продуктивності піддослідних маток та баранів

Групи	n	Жива маса, кг	Настриг вовни, кг	Вихід чистої вовни, %	Довжина вовни, см
			грязної	чистої
М А Т К И
ДТ	200	50,41,06	4,730,04	2,610,05	55,1	11,30,09
ДТ	200	51,21,12	4,950,02	2,680,06	54,1	11,50,07
Б А Р А Н И
АК	10	86,51,15	7,40,13	4,720,07	63,7	15,60,40
ДТ	10	83,61,09	7,30,19	4,440,8	60,8	13,90,16

Продуктивність баранів-плідників добра, якщо мати на увазі, що вони молоді. Необхідно відзначити, що асканійські кросбреди за живою масою переважали баранів дніпропетровського типу на 3,4%, за довжиною вовни - на 9,1% (15,6 проти 13,9 см), настригом вовни - 5,9%. Асканійські кросбреди мали вовну 56, 50 якості, барани дніпропетровського типу - 58, 56 якості.

За запліднюваністю кращими були матки 1 групи, вони переважали маток 2 групи на 0,5% (191 проти 190 гол.). За плодючістю матки 2 групи поступалися маткам 1 групи 6,7% (135,7 проти 145,5 гол.). За кількістю народжених ягнят залежно від типу завитка вовни спостерігається значна різниця. Ягнят з дрібним завитком більше в 2 групі (19,4% проти 9,5%), а ягнят з крупним завитком в 1 групі (35,1% проти 22,5%). За показниками життєздатності кращими були ярки 1 групи з середнім завитком, які на 4,2% переважали своїх ровесниць 2 групи при відлученні та на 0,7% в 13-14 місяців.

Ріст та розвиток піддослідного молодняку. Піддослідні ягнята 1 групи при народженні мали живу масу більше на 3,7%, ніж їх ровесники ( табл. 2). При відлученні ця різниця склала 5,8%. Тварини з крупним завитком вовни як в 1, так і в 2 групі мали живу масу більше відповідно на 13,1% та 10,9%, ніж тварини з середнім завитком вовни та на 19,9%,14,9% - з дрібним.

Таблиця 2

Жива маса піддослідних ярок залежно від віку та типу завитка вовни при народженні

Вік	Тип завитка	Групи
		АК х ДТ	ДТ
		n	Mm	n	Mm
При народженні	Д	13	4,250,07	25	4,360,08
	С	76	4,610,01	79	4,560,02
	К	48	5,300,04	28	5,120,03
	У середньому по групі	137	4,810,11	132	4,640,09
При відлученні	Д	12	19,250,18	24	18,750,21
	С	72	21,650,17	69	20,850,12
	К	45	23,450,14	27	22,700,28
	У середньому по групі	129	22,050,23	120	20,840,25
13-14 місяців	Д	12	42,700,36	23	42,710,21
	С	69	43,560,11	68	43,400,10
	К	44	45,90,20	26	45,720,12
	У середньому по групі	125	44,300,19	117	43,810,19

Більш повну картину про ріст та розвиток тварин дають показники приростів. У підсисний період у ягнят 1 групи з великим завитком вовни абсолютний приріст живої маси був більшим відповідно на 6,2% та 17,4%, ніж у ягнят з середнім та дрібним завитками. Середньодобовий приріст у цей період був найвищий також у ягнят 1 групи з крупним завитком (151,32 г), а найнижчий - у ягнят 2 групи з дрібним завитком (199,90 г). У період від відлучення до бонітування максимальні показники середньодобових приростів були у ягнят 2 групи з дрібним завитком (88,7 г), мінімальні - у ягнят 1 групи з середнім завитком (81,1 г).

За екстер'єрними показниками у піддослідних тварин суттєвої різниці не встановлено, хоча перевагу мали тварини 1 групи.

Таким чином, результати вивчення росту та розвитку показали, що тварини мали міцну конституцію, пропорційно розвинений тулуб та були схожі в типі тілобудови та в розвитку м'ясних форм.

Вовнова продуктивність піддослідного молодняку. Вовна - найважливіша продукція тонкорунного та напівтонкорунного вівчарства. Тому селекції овець на підвищення вовнової продуктивності приділяється велика увага.

Таблиця 3

Вовнова продуктивність ярок залежно від типу завитка вовни

Групи	Тип завитка	Настриг вовни в оригіналі, кг	Маса митої вовни, кг	Вихід чистої вовни, %	Коефіцієнт вовновості г/кг
АК х ДТ	Д	3,910,06	2,180,07	55,8	51,1
	С	4,050,14	2,330,05	57,6	53,5
	К	4,270,05	2,530,02	59,2	55,1
У середньому по групі		4,110,06	3,390,07	58,1	53,9
ДТ	Д	3,810,11	2,110,09	55,3	49,4
	С	3,940,10	2,220,07	56,3	51,2
	К	4,160,09	2,410,04	57,8	52,7
У середньому по групі		3,960,08	2,240,06	56,6	51,1

Кращою вовновою продуктивністю характеризувались ярки першої групи (табл. 3). Настриг немитої вовни овець першої групи на 11% вищий, ніж у тварин дніпропетровського типу, у митому волокні на 6,7% відповідно.

У наших дослідах встановлено, що найбільший настриг немитої вовни мали ярки 1 групи з крупним завитком. Вони переважали своїх ровесниць з 2 групи на 2,6%. Тварини з середнім завитком 1 групи мали настриг немитої вовни на 2,8% більше, ніж ярки 2 групи.

При вивченні показників вовнової продуктивності в обох групах при збільшенні завитка збільшується вихід чистої вовни.

Таким чином, проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що величина завитків вовни при народженні у молодняку овець дніпропетровського типу та їх ровесників, нащадків асканійських кросбредів, тісно пов'язана з основними показниками вовнової продуктивності.

Фізико-технічні властивості вовни. Дослідженнями встановлено, що ягнята 1 групи мали більшу довжину вовни, ніж молодняк дніпропетровського типу при народженні на 3,7%, при відлучені - на 7%, в 13-14-місячному віці - на 11,6% (Р>0,999). Також спостерігається позитивний зв'язок між типом завитка при народженні та її довжиною. При вивченні істинної довжини також спостерігається перевага ярочок 1 групи на 11,2% (Р>0,999; табл. 4).

Залежно від типу завитка вовни у тварин як в 1-й, так і в 2-й групі найбільшу природну та істинну довжину вовни мали тварини з крупним завитком.

Необхідно відзначити, що найбільш вирівняну за довжиною вовну мали ярки 1 групи з дрібним та великим завитком та ярки 2 групи з середнім.

Результати наших досліджень показують, що вівці групи АК х ДТ характеризуються вовною більшої товщини на відміну від однолітків дніпропетровського типу (табл. 5). У ягнят першої групи в цілому відбулися зміни товщини вовни у бік стовщення, з'явилося більше ягнят із вовновим покривом 56 якості (35,2% у порівнянні з 5,2%) і менше - з 60 якістю (1,6% проти 5,1%).

Таблиця 4

Природна та істинна довжина вовни ярок залежно від породності та типу завитка вовни при народженні

Групи	Тип завитка	Кількість дослідже-них зразків	Довжина вовни, см	Сила звитості, %
			природна	істинна
			Мm	Cv	Мm	Cv
АК х ДТ	Д	10	12,630,30	7,9	15,050,34	5,3	19,2
	С	10	14,640,45	8,3	17,140,50	9,8	17,1
	К	10	15,280,21	5,8	17,400,29	6,5	13,9
У середньому по групі		30	14,200,33	10,6	16,590,47	7,6	16,8
ДТ	Д	10	12,360,34	18,6	14,810,38	10,9	19,8
	С	10	12,550,51	11,2	14,850,50	6,7	18,3
	К	10	13,240,20	9,5	15,190,29	8,4	14,7
У середньому по групі		30	12,710,17	12,6	14,920,49	8,5	17,4

Таблиця 5

Розподіл овець за товщиною вовни при бонітуванні в 13-14-місячному віці

Групи	Тип завитка	n	Товщина вовни, якість
			60	58	56
			гол.	%	гол.	%	гол.	%
АК х ДТ	Д	12	1	8,3	9	75,0	2	16,7
	С	69	1	1,4	42	60,9	26	37,7
	К	44	-	-	28	63,6	16	36,4
У середньому по групі		125	2	1,6	79	63,2	44	35,2
ДТ	Д	23	3	13,1	20	86,9	-	-
	С	68	2	2,9	65	95,6	1	1,5
	К	26	1	3,8	20	76,9	5	19,3
У середньому по групі		117	6	5,1	105	89,7	6	5,2

У тварин 1 групи з дрібним завитком було більше тварин з вовновим покривом 60 і 58 якості, ніж у тварин із середнім і крупним завитком, тоді як кількість овець з вовною 56 якості в них була найменша.

Необхідно відзначити, що серед молодняку, який мав при народженні вовну з крупним завитком, немає тварин з товщиною вовни 60 якості.

У другій групі серед тварин із дрібним завитком немає овець з вовною 56 якості. Потрібно сказати, що як і в першій групі, із збільшенням завитка зменшується кількість тварин з товщиною вовни 60 якості. Найбільша кількість молодняку з 58 якістю вовни було в групі овець, які мають середній завиток вовни (95,6%).

Встановлені при бонітуванні відмінності за показниками товщини вовнових волокон між піддослідними групами ярок, підтверджуються лабораторними дослідженнями. У групах залежно від типу завитка при народженні спостерігаються відмінності: у тварин з крупним завитком - товщина вовни більше, ніж в особин із середнім і дрібним типом завитка.

Дослідженнями встановлено, що вовна ярок дніпропетровського типу була краще вирівняна за товщиною в штапелі в порівнянні з вовною нащадків асканійських кросбредів, про що свідчить більш низький коефіцієнт варіації (19,02%).

За міцністю вовни піддослідний молодняк майже не відрізнявся один від одного. Ярки від асканійських кросбредів за міцністю вовни переважають своїх ровесниць на 10,3% (P>0,95; 7,87 км проти 7,06 км). У групі ярок АК х ДТ саму міцну вовну мали тварини з крупним завитком вовни (8,98 км). За цим показником вони перевищували ярок із середнім і дрібним завитками відповідно на 13,3% (P>0,99) і на 33,8% (P>0,999).

У другій групі саму міцну вовну мали тварини із середнім завитком (7,54 км). Вони переважали своїх ровесниць із дрібним завитком на 10,9% (P>0,95), з великим - на 8,8% (P>0,95).

У наших дослідженнях густота вовни визначалася лічильно-ваговим методом. Ярки 2 групи більш густововнові. За цим показником вони переважали своїх ровесниць на 4,44% (P>0,95; 3057,9шт. проти 2922 шт.).

У 1 групі більш густою вовною володіли ярки з дрібним завитком вовни (3127,4 шт.). Вони переважали ярок із середнім і крупним завитками вовни на 4,68% (P>0,95) і на 15% (P>0,95) відповідно.

У 2 групі також більш густововновими були тварини з дрібним завитком (3285,9 шт.). У них густота вовни була більше на 10,2% (P>0,95) і на 10,62% (P>0,95) у порівнянні з тваринами із середнім і крупним завитками вовни.

При експертно-зоотехнічній оцінці рун видно, що ярки групи АК х ДТ значно відрізняються за довжиною вовни на різних топографічних ділянках від рун ярок дніпропетровського типу. В усіх групах ярок найбільша довжина вовни в руні встановлена на шиї, більш істотну перевагу мали нащадки асканійських кросбредів з великим завитком вовни при народженні.

У тварин 1 групи із середнім завитком довжина вовни на лопатці була більше на 2,5% (P>0,95) довжини вовни на боці.

У овець 2 групи найбільш вирівняною за довжиною на спині і на лопатці виявилася вовна з дрібним завитком (відповідно 5,01% і 6,22%), на стегні - у ярок із середнім завитком (5,76%).

В овець дніпропетровського типу самою вирівняною за довжиною на спині і лопатці була вовна у тварин з крупним завитком, на шиї і череві - у ярок із середнім, на стегні - у ярок із дрібним (5,24%).

На бочку у ярок АК х ДТ вовна переважно 58-56 якості, у ярок ДТ більше тварин з вовною 60, але менше 56 якості.

Що стосується інших топографічних ділянок, то показник товщини вовни у ярок 1 групи ухилявся в бік потовщення.

Таким чином, вовна дослідних овець характеризується комплексом добрих фізико-технічних властивостей.

При вивченні гістоструктури шкіри виявлена значна різниця в товщині шкіри у піддослідних груп овець. Більш розвиненою вона була у тварин першої групи. Овчини всіх піддослідних груп овець за своїми якісними показниками придатні для використання в хутровому виробництві.

Класний склад піддослідного молодняку. При відлученні в 4-4,5-місячному віці як баранці, так і ярочки, нащадки асканійських кросбредів переважали своїх ровесників дніпропетровського типу за показниками живої маси та довжини вовни; баранчики відповідно на 7,2% та 5,5%, ярочки - на 10,1 та 6,1% (табл. 6).

Таблиця 6

Класний склад піддослідного молодняку в 4-4,5 місяців

Групи	Стать приплоду	Довжина вовни, см	Жива маса, кг	Кількість ягнят, %
				відм.	добрих	зад.	поганих
АК х ДТ	Баранчики	7,40,13	22,90,28	42,7	44,9	11,5	0,9
	Ярочки	7,00,21	21,80,19	43,3	45,2	10,4	1,1
ДТ	Баранчики	6,90,17	21,70,17	41,1	45,1	12,7	0,8
	Ярочки	6,60,16	19,90,24	44,6	46,3	7,9	1,2

При бонітуванні продуктивність та загальна оцінка в 13-14-місячному віці молодняку, отриманого від асканійських кросбредів та баранів дніпропетровського типу відповідають вимогам Інструкції до елітних тварин та тварин 1 класу (табл. 7).

Таблиця 7

Класний склад піддослідного молодняку в 13-14-місячному віці

Групи	Стать приплоду	Довжина вовни, см	Жива маса, кг	Кількість тварин, %
				еліта	I клас	II клас
АК х ДТ	Баранчики	14,290,27	50,60,12	36,9	60,8	2,3
	Ярочки	14,110,31	41,50,08	38,5	59,4	2,1
ДТ	Баранчики	13,160,25	49,200,10	35,4	60,4	4,2
	Ярочки	12,950,16	41,20,.14	36,9	60,9	2,2

Ярки першої групи за живою масою переважали своїх ровесниць на 1,6%, за довжиною вовни - на 14,4%. Від асканійських кросбредних баранів було отримано ярочок класу еліта більше на 4,2%.

Морфологічні та фізіологічні показники крові. Вивчення гематологічних показників крові показало, що у піддослідних тварин вони не перевищували допустимі норми, що вказує на відсутність патологічних процесів в організмі. В усіх овець кількість еритроцитів збільшилась від народження до річного віку: у першій групі - на 21%, з 7,81 млн/мі при народженні до 9,83 млн/мі, у другій - на 22,5%, з 7,95 млн/мі до 10,13 млн/мі, що свідчить про найбільш посилені обмінні процеси та функції кровотворних органів. Порівнюючи кількість лейкоцитів, треба відзначити, що на протязі всього періоду дослідів найбільша їх кількість була у нащадків асканійських кросбредів.

Кількість гемоглобіну у крові було на відносно високому рівні, особливо відрізнялись вівці дніпропетровського типу з дрібним типом завитка. Найбільша його кількість зафіксована при народженні (13,01 г%), потім при відлученні він знижується до 11,7 г%, а в річному віці підвищується до 12 г%.

Картина білої крові у піддослідних овець змінювалась залежно від віку. Так, в 4-4,5-віці у ягнят спостерігалося зрушення лейкоцитарної формули вліво з появою в крові юних нейтрофілів (0,2-0,7%) та підвищенням кількості палочкоядерних форм у (0,5-2,9%). Лімфоцитів в крові було в межах 47,4-59,5%.

При вивченні сиворотки крові встановлено, що при народженні найбільша кількість білка було у овець першої групи з крупним завитком (6,93 г%), а найменше - у ровесниць другої групи з дрібним завитком (6,29 г%). При відлученні ця закономірність зберігалась.

Найбільша кількість альбумінів була в крові тварин дніпропетровського типу з крупним завитком (47,85%). При відлученні кількість альбумінів збільшується, найбільший показник спостерігається у ягнят дніпропетровського типу з дрібним завитком (48,56%).

Дослідженнями встановлено, що -глобулінова фракція збільшувалась від народження до 4-4,5 місяців майже в усіх групах (з 12,95% до 15,41%), а потім почала знижуватись, -глобулінова фракція поступово знижується (з 9,1% до 8,0%).

За показниками кальцію та фосфору велика різниця не спостерігалась.

Рівень лужного резерву у тварин першої групи при відлученні перевищував допустимі норми (526-543 мг %). Це пов'язано, напевне зі зміною у годівлі та перебудовою систем в організмі. Зниження цього показнику у молодняку в річному віці свідчить про стабілізацію обміну речовин в організмі.

М'ясна продуктивність. М'ясна продуктивність визначається багатьма факторами, важливішими з яких є порода, вік, тілобудова, передзабійна жива маса, маса туші, забійна маса, забійний вихід, співвідношення в туші м'якоті, кісток, сортовий склад туші, співвідношення внутрішніх органів, а також хімічний склад та калорійність. В наших дослідженнях баранчики, нащадки асканійських кросбредів, переважали своїх ровесників за масою туші на 3,8%, забійній масі - на 1,6%, забійним виходом - на 0,7% (табл. 8).Залежно від типу завитка перевагу мають тварини з крупним завитком вовни. Передзабійна жива маса у баранчиків 1 групи з крупним завитком більше на 3,85%, ніж у тварин з дрібним, та на 1,2% у порівнянні з середнім. Така ж тенденція спостерігається й за іншими показникам. В 2 групі забійний вихід зменшується зі збільшенням завитків. Так, баранчики з дрібним завитком мають забійний вихід вище на 1,7% у порівнянні з крупним та на 0,8% - з середнім.

При вивченні сортового та морфологічного складу туш встановлено, що в тушах баранців 1 групи відруб першого сорту був вищим, ніж у ровесників 2 групи на 1,5%. У першій групі найбільший вихід м'яса 1-го сорту мали баранці з середнім типом завитка. Така ж особливість спостерігалась і в другій групі баранців. Найбільшу кількість м'яса 2-го сорту отримано від баранців першої групи, а 3-го - від баранців другої.

Таблиця 8

Забійні якості піддослідних баранців залежно від типу завитка вовни

Групи	Тип завитка	Передзабійна жива маса, кг	Маса туші, кг	Маса внутрішнього жиру, кг	Забійна маса, кг	Забійний вихід, %
АК х ДТ	Д	41,10,56	17,40,58	0,440,07	17,840,39	43,4
	С	43,70,37	18,00,46	0,470,01	18,470,51	42,2
	К	44,50,47	18,90,35	0,510,1	19,410,68	43,6
У середньому по групі		43,10,49	18,10,45	0,470,02	18,50,46	43,1
ДТ	Д	39,80,61	17,00,30	0,460,02	17,460,31	43,6
	С	41,90,70	17,50,47	0,470,01	17,970,49	42,8
	К	43,70,38	17,80,51	0,490,03	18,290,57	41,9
У середньому по групі		41,80,44	17,40,44	0,470,03	17,870,45	42,8

В тушах баранців першої групи вихід м'якоті був вищим на 1,01%, ніж у ровесників другої групи. Відповідно і коефіцієнт м'ясності у них був більш високий - 3,54, ніж 3,34 у баранців дніпропетровського типу.

За кількістю в м'ясі жиру тушки не відрізнялись. Більш калорійне м'ясо мали баранчики дніпропетровського типу. Різниця за цим показником складала 0,1%.

Нащадки асканійських кросбредів переважали своїх ровесників дніпропетровського типу за масою серця на 7,1%, печінки - 4,8%, нирок - 3,2%, шлунку - 1,9%, кишок - 0,5%. Чистопородні баранчики мали перевагу за масою легенів та бронхів на 1,6-6,9%.

За масою парних овчин баранчики 1 групи переважали своїх ровесників на 3,5%. Значної різниці у величині площі шкір не спостерігалось.

Корелятивний зв'язок основних господарсько-корисних ознак. В усіх піддослідних групах спостерігався позитивний зв'язок між товщиною та довжиною вовни (0,340-0,380), масою тіла та настригом вовни(0,350-0,530), масою тіла та довжиною вовни (0,120-0,203), за виключенням помісей з великим завитком вовни (-0,220; табл. 9).

Таблиця 9

Корелятивні зв'язки між продуктивними ознаками піддослідних овець

Ознаки	Групи
	АК х ДТ	ДТ
	Тип завитка	Тип завитка
	Д	С	К	Д	С	К
Маса тіла - довжина вовни	0,147	0,24	-0,220	0,020	0,203	0,120
Маса тіла - настриг вовни	0,35	0,37	0,42	0,37	0,38	0,53
Довжина вовни - настриг вовни	-0,093	0,12	0,165	0,279	-0,134	0,341
Товщина - довжина вовни	0,561	0,530	0,340	0,570	0,580	0,540
Товщина - маса тіла	-0,02	-0,07	-0,18	-0,15	0,37	-0,16
Товщина - настриг вовни	0,130	0,113	0,097	0,102	0,092	0,093

Коефіцієнти кореляції між довжиною та настригом вовни показують від'ємний зв'язок цих ознак у нащадків асканійських кросбредів з дрібним (-0,093) та нащадків дніпропетровського типу з середнім завитком (-0,134).

Економічна ефективність використання асканійських кросбредних баранів на матках дніпропетровського типу з кросбредною вовною.

Економічний аналіз (табл.10) показує, що при однакових затратах нащадки асканійських кросбредів дали більший прибуток від виробленої продукції у порівнянні з вівцями дніпропетровського типу.

Так, від тварин 1-ої групи на 1 голову було отримано на 5,01% більше, ніж від другої. Необхідно відзначити, що найбільший прибуток був отриманий від тварин з крупним завитком вовни (70,82грн. - в групі АК х ДТ, 68,06 грн. - в групі ДТ). Найменший прибуток був одержаний від тварин з дрібним завитком (46,72 грн. - в групі АК х ДТ, 45,80 грн. - в групі ДТ).

Таблиця 10

Економічна ефективність використання асканійських кросбредних баранів на матках дніпропетровського типу

Показники	АК х ДТ	ДТ
	У серед-ньому по групі	в тому числі	У серед-ньому по групі	в тому числі
		Д	С	К		Д	С	К
Жива маса 1 гол.	44,05	42,70	43,56	45,90	43,94	42,71	43,4	45,72
Настриг чистої вовни з 1 гол.	2,39	2,18	2,33	2,53	2,24	2,11	2,22	2,41
Вартість продукції, грн.	297,76	286,72	293,98	310,82	295,00	285,80	291,48	308,06
у т.ч. живої маси	264,30	256,2	261,36	275,4	263,64	256,26	260,40	274,32
чистої вовни	33,46	30,52	32,62	35,42	31,36	29,54	31,08	33,74
Витрати на вирощування 1 гол, грн.	240	240	240	240	240	240	240	240
Прибуток, грн	57,76	46,72	53,98	70,82	55,0	45,80	51,48	68,06
Рівень рентабель-ності, %	24,07	19,47	22,49	29,51	22,92	19,08	21,45	28,36

Висновки

1. Використання кросу (асканійський кросбред х дніпропетровський тип) внутрішньопородних типів створюваної асканійської м'ясо-вовнової породи з кросбредною вовною забезпечило підвищення живої маси та поліпшення основних показників якості вовни.

2. Піддослідні тварини характеризувались добрим ростом та розвитком - більш скоростиглими та розвинутими були нащадки асканійських кросбредів, які мали перевагу по живій масі як при народженні, так і при відлученні. В порівняльних групах у овець з крупним завитком вовни показник живої маси при народженні був більшим відповідно на 13,1% та 10,9%, ніж у молодняку з середнім завитком вовни і на 19,9% та 14,9% - з дрібним (Р>0,999). Така ж тенденція спостерігалась при відлученні та при бонітуванні.

3. Абсолютне значення промірів та розраховані за ними індекси характеризують овець першої групи як більш приземкуватих та широкотілих, з добре розвиненими м'ясними формами. Більші розміри тіла мали тварини асканійський кросбред х дніпропетровський тип з крупним завитком вовни при народженні, а найменші - ровесники дніпропетровського типу з дрібним завитком.

4. Вовнова продуктивність нащадків асканійських кросбредів була вищою, ніж у овець дніпропетровського типу. Настриг немитої вовни овець першої групи на 11% вищий, ніж у тварин дніпропетровського типу, у митому волокні на 6,7% відповідно. Максимальний настриг немитої вовни мали тварини першої групи з крупним завитком. Вони переважали своїх однолітків 2 групи на 2,6%. У першій групі маса чистої вовни у тварин з крупним завитком була вищою на 13,9%, ніж у тварин з дрібним та на 7,9%, ніж з середнім. У овець першої групи значно покращилися фізико-технічні якості вовни. За показником природної довжини нащадки асканійських кросбредів переважають своїх ровесників на 11,7 (Р>0,999), по істинній - на 11,2% (Р>0,999). Найбільшу природну та істинну довжину вовни, як у першій, так і в другій групах мали тварини з крупним завитком вовни при народженні.

5. Вовновий покрив тварин групи асканійський кросбред х дніпропетровський тип характеризується пониженою товщиною. У ягнят першої групи спостерігається зрушення товщини вовни в сторону потовщення, з'явилось більше ягнят з вовновим покривом 56 якості (35,2% у порівнянні з 5,2% в другій групі) та менше - з 60 якістю (1,6% проти 5,1%). Серед молодняку, який мав при народженні вовну з крупним завитком, немає тварин з товщиною 60 якості.

6. Встановлена значна різниця в товщині шарів шкіри у піддослідних груп овець: відношення пілярного шару у баранчиків першої групи склало 62,3%, у ярочок - 63,9%, у овець дніпропетровського типу - відповідно 60,4% та 55,8%.

Вивчення фізико-технічних якостей овчин показало, що від усіх піддослідних груп овець отримали добрі хутрові овчини, які характеризувались достатньою легкістю та задовільними розмірами.

7. Експертно-зоотехнічна оцінка рун показала, що провідним сортиментом вовни піддослідних овець є 58 якість, доля вовни 56 якості у тварин першої групи склала 25,3%, а у тварин другої групи 3,8%.

8. Морфологічні та біологічні показники крові овець порівнюваних груп на протязі усього періоду досліджень знаходились в межах фізіологічних норм, коливаючись залежно від статі, віку, породності. У всіх піддослідних груп кількість еритроцитів збільшилась від народження до річного віку. При цьому вівці дніпропетровського типу дещо переважали ровесників групи асканійський кросбред х дніпропетровський тип.

Картина білої крові у піддослідних овець зазнавала істотних змін в залежності від віку. Так, в 4-4,5- місячному віці у піддослідних груп ягнят спостерігався здвиг лейкоцитарної формули вліво з появою в крові юних нейтрофілів (0,2-0,7%) та підвищенням кількості палочкоядерних форм у нащадків асканійських кросбредів (0,5-2,9%). Лімфоцитів в крові було в межах 47,4-59,5%.

9. За м'ясними якостями кращими були баранчики групи асканійський кросбред х дніпропетровський тип. Вони переважали своїх ровесників за передзабійною масою на 1,3кг або на 3%; за масою туші - на 0,7кг або на 3,8%; забійній масі - на 0,3 кг, або на 1,6% та за забійним виходом - на 0,7% (Р>0,95).

Кращими забійними якостями характеризувалися тварини першої групи з крупним завитком вовни. Передзабійна жива маса в них була більшою на 3,8%, ніж у тварин з дрібним завитком та на 1,2% у порівнянні з середнім.

10. У річному віці у піддослідних тварин спостерігається позитивний корелятивний зв'язок між такими господарсько-корисними ознаками як жива маса та настриг вовни (r=0,350-0,530), товщина та довжина вовни (r=0,340-0,580). Від'ємна кореляція спостерігається між живою масою тіла та товщиною вовни (r=0,02-0,37).

11. Найбільший економічний ефект був отриманий від тварин з крупним завитком вовни при народженні (70,82 грн. - в групі асканійський кросбред х дніпропетровський тип, 68,06 грн. - в групі овець дніпропетровського типу).

У цілому, від тварин групи асканійський кросбред х дніпропетровський тип було отримано на 5,01% більше прибутку, ніж від чистопородних ровесників дніпропетровського типу, отже і рівень рентабельності в них був вищим.

Пропозиції виробництву

1. Для збільшення вовнової продуктивності, поліпшення якості та типізації вовни, генетичної мінливості та підвищення на цій основі економічної ефективності розведення овець дніпропетровського типа, доцільно проводити парування маток з асканійськими кросбредними баранами.

2. Відбір молодняку на плем'я необхідно проводити, починаючи з періоду народження. При цьому слід виділяти ягнят з крупним та середнім завитками вовни, оскільки ці тварини відзначаються підвищеною продуктивністю та життєздатністю.

Список основних публікацій за темою дисертації

1. В.Т.Шуваев, В.И.Похил, А.А.Калиниченко, Е.Н. Задорожняя. Гистоструктура кожи и качество овчин мясо-шерстных овец // Зб. наук. праць ЛДАУ. Луганськ: Русь 1999. №4(12). С. 162-165. (Особисто автором проведені дослідження, зроблені висновки).

2. В.Т.Шуваєв, О.О.Калиниченко Оцінка ягнят різних генотипів при відлученні // Наук.-метод. журнал "Тваринництво" СМАУ Суми 2001. вип.5. С. 245-249. (Особисто автором проведені дослідження, статистично оброблені результати, написана стаття).

3. Шуваєв В.Т., Калиниченко О.О. М'ясна продуктивність баранців різних генотипів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збір. наук. праць ХЗВІ. Х.:РВВ ХЗВІ, 2001. Вип.8. Ч.1. С. 99-102. (Здобувачу належить проведення досліду, забою, визначення якісних показників м'яса, написання статті).

4. В.Т.Шуваев, В.И.Похил, В.В.Микитюк, О.О.Калиниченко, О.М.Задорожня. Ефективність використання асканійських кросбредних баранів на матках дніпропетровського типу // Наук.-техн. бюлетень ІТ УААН. Х., 2002. №81. С. 152-154. (Особисто автором проведені дослідження, оброблені результати, вирахувана економічна ефективність, написана стаття).

Анотація

Калиниченко О.О. Ефективність використання асканійських кросбредних баранів на матках дніпропетровського типу асканійської м?ясо-вовнової породи з кросбредною вовною. - Рукопис.

Дисертація (рукопис) на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. Інститут тваринництва УААН. Харків,2003.

Дисетарційна робота присвячена вивченню ефективності використання асканійських кросбредних баранів на матках дніпропетровського типу та виявленню можливостей раннього прогнозування продуктивності м'ясо-вовнових овець в залежності від типу завитка вовни при народженні ягнят. Теоретично обґрунтована та практично реалізована можливість використання асканійських кросбредних баранів на вівцях дніпропетровського типу з метою підвищення генетичного потенціалу популяції овець. Вивчені корелятивні зв'язки основних селекціонованих ознак овець дніпропетровського типу та нащадків асканійських кросбредів з типом завитка вовни при народженні. Встановлено, що кращими за показниками вовнової продуктивності були ярки та баранчики з середнім та крупним завитками. Визначені варіанти підбору баранів до маток для отримання нащадків з однотипною вовною бажаного типу.

Ключові слова: асканійська м?ясо-вовнова порода, асканійський кросбред, дніпропетровський тип, завиток, вовнова продуктивність, жива маса, селекція.

Аннотация

Калиниченко А.А. Эффективность использования асканийских кроссбредных баранов на матках днепропетровского типа асканийской мясо-шерстной породы с кроссбредной шерстью. - Рукопись.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01. - разведение и селекция животных. Институт животноводства УААН. Харьков, 2003.

Диссертационная работа посвящена изучению эффективности использования асканийских кроссбредных баранов на матках днепропетровского типа асканийской мясо-шерстной породы с кроссбредной шерстью и выявлению возможности раннего прогнозирования продуктивности мясо-шерстных овец в зависимости от типа завитка шерсти при рождении ягнят.

В ходе исследований установлено, что ягнята с крупным завитком шерсти при рождении характеризовались лучшими показателями роста и развития. Животные с крупным завитком шерсти как в первой (АК х ДТ), так и во второй группе (ДТ) имели живую массу больше соответственно на 13,1% и 10,9%, нежели животные со средним завитком шерсти и на 19,9%, 14,9% - с мелким.

Изучение шерстной продуктивности подопытных животных позволило выявить ряд преимуществ ягнят, потомков асканийских кроссбредов. В разрезе групп в зависимости от типа завитка наблюдаются различия: у животных с крупным завитком толщина шерсти больше, нежели у особей со средним и с мелким типом завитка.

По настригу грязной шерсти ярки с крупным завитком превышали своих ровесниц на 2,6%, со средним - на 2,8%. У ягнят первой группы в целом произошел сдвиг толщины шерсти в сторону утолщения, появилось больше ягнят с шерстным покровом 56 качества (35,2% по сравнению с 5,2%) и меньше - с60 качеством (1,6% против 5,1%).

Установлено, что потомки асканийских кроссбредов отличались луч...