Аналіз сезонного розвитку основних комах-хвоєлистогризів у різних регіонах України свідчить про наявність декількох етапів, на яких відрізняється підхід до прогнозування термінів появи окремих стадій. Події першого етапу прогнозуються за термінами стійкого переходу температури повітря через певні межі навесні, другого - за залежністю темпів розвитку комах від ходу температури, третього - за термінами стійкого переходу температури повітря через певні межі наприкінці літа-восени.

Рівновага в екосистемах забезпечується лише за умов синхронізації періоду живлення фітофагів з наявністю придатного корму, періоду активності ентомофагів - з наявністю вразливої стадії хазяїна, а несприятливих для комах погодних умов - з періодом їх перебування у найбільш захищеній стадії.

Терміни розвитку бруньок дерев, появи активних стадій комах після зимівлі, періодів живлення залежать від ходу температури довкілля. Найбільш мінливим по роках є хід весняних температур (Бучинский, 1963), що обумовлює коливання термінів усіх весняних подій. На терміни вилуплення гусениць видів, що зимують на стадії яйця на стовбурах або у кронах, впливає хід температури повітря. Дати початку весняної життєдіяльності комах, які зимують у ґрунті (у тому числі, ентомофагів), визначаються термінами його розмерзання (Escherich, 1942), у зв'язку з чим при прогнозуванні розвитку таких комах за ходом температури повітря виникають помилки (Прозоров, 1956). Розвиток бруньок листяних порід та відновлення вегетації хвойних залежать значною мірою від термінів сокоруху, який починається лише після розмерзання ґрунту у зоні розміщення основної маси коріння. Терміни й темпи розмерзання ґрунту залежать від географічного розташування району, рельєфу місцевості, типу ґрунту, його зволоження перед замерзанням тощо (Елагин, 1976).

За мінімального проміжку часу між розкриттям бруньок і вилупленням гусениць забезпечується не тільки живлення останніх найбільш молодим листям, багатим білком і водою (Івашов, 2001), але й максимальне ослаблення дерев через те, що знищуються пагони у бруньках ще до початку фотосинтетичної діяльності (Рубцов, Рубцова, 1984). Нами доведено, що така ситуація виникає у таких місцях або у такі роки, коли розкриття бруньок запізнюється внаслідок повільного розмерзання ґрунту. Ґрунт розмерзається повільно, якщо він дуже промерзлий. Ґрунт більше промерзає у сухих умовах, на ділянках, не вкритих підстилкою та покровом, і саме у таких місцях частіше формуються осередки комах-дефоліаторів. Промерзання ґрунту сильніше у районах із більшою континентальністю клімату, а саме на сході України частота масових розмножень комах-хвоєлистогризів є найвищою.

Статистично доведено (Р² <0,05) збіг масових розмножень різних видів комах-хвоєлистогризів з умовами сезонного розвитку особин в окремі роки (Мєшкова, 2002). Так, масові розмноження зеленої дубової листокрутки, рудого соснового пильщика, соснової совки частіше починаються у роки, коли личинки вилуплюються більш рано, а на динаміку популяцій золотогуза та соснового п'ядуна впливають умови попереднього року.

Якщо на рівні географічних популяцій провідну роль у поширенні масових розмножень комах-хвоєлистогризів посідають кліматичні умови, то на рівні насаджень вони опосередковуються лісорослинними умовами. Схема (рис.4) дозволяє пояснити відміни за темпами розвитку личинок у різних географічних і екологічних популяціях комах-хвоєлистогризів. Лінії 1 і 2 відображують хід повітря у двох географічних пунктах або на двох ділянках насадження. На сході температура повітря навесні росте швидко (1), а на заході - повільно (2). У межах насадження краще освітлені ділянки (на схилах південної експозиції, з низькою повнотою, без підросту та підліску, з бідним ґрунтовим покривом) прогріваються швидко (1), а розміщені у низинах, густі, багатоярусні, з розвиненим підліском, багатим складом порід, - повільно (2).

За однакової температури розвиток личинок комах уповільнюється при живленні кормом невідповідної поживної якості, з високим вмістом захисних речовин, а також при високій вологості повітря, яка зумовлює значною мірою зазначені зміни у кормових породах (Гримальский, 1971; Берриман, 1990; Злотин, Головко, 1998). Згідно з цим, нижня крива (3) описує зв'язок темпів розвитку личинок з температурою за умов, сприятливих для хвоєлистогризів (оптимальної вологості, достатньої кількості корму потрібної якості), а верхня (4) - за несприятливих (підвищена вологість повітря, висока резистентність кормових рослин, низька якість корму, живлення листям непринадних порід).

Згідно з методикою фенопрогнозування (Подольський, 1967), тривалість розвитку личинок визначається як ордината точки перетину кривих, що характеризують темпи наростання температури у пункті досліджень (1,2), та кривих, що описують залежність темпів розвитку комах від температури (3,4). З цього випливає, що за однакового ходу температури розвиток личинок вимагає більше днів у несприятливих умовах, а за тих самих умов - при повільнішому рості температури (див. рис.4). Найшвидше розвиток проходить за поєднання швидкого росту температури та найкращих умов мешкання (перетин ліній 1 і 3).

За даними обстежень у 1965-1999 роках у різних областях України понад 10000 ділянок насаджень нами кількісно оцінено їх принадність для зеленої дубової та глодової листокруток, непарного шовкопряда, зимового п'ядуна, золотогуза, звичайного та рудого соснових пильщиків, соснових шовкопряда, совки та п'ядуна з урахуванням різних компонентів лісорослинних умов (Мєшкова, 1992, 2000, 2002; Meshkova, 2001). Підтверджено надання переваги більшістю видів комах-хвоєлистогризів ділянкам, які добре освітлюються і прогріваються, а саме: розташованим поряд із незімкненими лісовими культурами, згарищами, у сухих типах лісорослинних умов, з низькою густотою підросту, підліску, покрову. У той же час на ділянках із багатшим складом порід, рясним підростом, підліском умови є кращими для додаткового живлення ентомофагів, їх виживання під час зимівлі та перебування у підстилці влітку.

Спостереження упродовж масових розмножень глодової листокрутки (1986-1990 роки), рудого соснового пильщика (1995-2000), соснового шовкопряда (1994-1998), соснової совки (1983-1985, 1998-2000) дозволили встановити зміни за чисельністю, смертністю, часткою самок, плідністю імаго, термінами розвитку особин не тільки по роках, а й по ділянках насаджень. Наведено приклади залежності ураження популяцій зазначених комах-хвоєлистогризів ентомофагами від співвідношення термінів виходу з зимівлі останніх та термінами появи сприйнятливої стадії хазяїна. Затримка розвитку комах-хвоєлистогризів з будь-яких причин (зниження температури, погіршення якості корму тощо) покращує умови для впливу регулювальних чинників - ентомофагів та хвороб. Саме тому у насадженнях з високим віковим і видовим різноманіттям, з розвиненим підліском, підростом, покровом масові розмноження комах-хвоєлистогризів не спостерігаються або починаються пізніше, характеризуються низькою інтенсивністю та тривалістю.

Таким чином, приуроченість осередків масового розмноження комах-хвоєлистогризів до освітлених і прогріваних ділянок забезпечує оптимальну різницю у термінах прогрівання повітря та ґрунту навесні, за якої вилуплення личинок комах-хвоєлистогризів збігається з наявністю найбільш принадного корму, а швидкий їх розвиток дозволяє уникнути дії ентомофагів, терміни вильоту яких після зимівлі залежать від темпів прогрівання підстилки й ґрунту.

Більше поширення масових розмножень комах-хвоєлистогризів, що живляться навесні, пояснюється найбільшою мінливістю термінів і темпів весняних подій, що призводить у деякі роки до порушення синхронності розвитку особин фітофагів з кормовою рослиною, а ентомофагів - з фітофагами.

Масові розмноження комах-хвоєлистогризів, чиї личинки живляться у липні-вересні, є рідшими через меншу роль синхронізації їх розвитку як із змінами корму, так і з циклами ентомофагів. Це пов'язане з певною стабільністю біохімічного складу листя у другій половині літа, а також - із можливістю регулювання чисельності комах-хвоєлистогризів полівольтинними ентомофагами. Приуроченість осередків масового розмноження цих хвоєлистогризів до більш прогріваних ділянок пояснюється збільшенням за таких умов імовірності початку зимівлі у більш старшому віці (сосновий шовкопряд), уникання діапаузи (звичайний сосновий пильщик).

Таким чином, якщо у певні роки глобальні умови впливають на хід температур, то ці зміни більш виражені у регіонах з вищою континентальністю клімату, а на рівні насаджень - на освітлених і прогріваних ділянках. Масові розмноження комах-хвоєлистогризів за сприятливих глобальних умов виникають, у першу чергу, на ділянках насаджень, де регулювальні чинники є слабкішими, тобто в умовах, несприятливих для кормових рослин і ентомофагів. На ділянках насаджень, сприятливих для дії регулювальних чинників, період високої чисельності шкідників не є тривалим.

ПРОГНОЗУВАННЯ МАСОВИХ РОЗМНОЖЕНЬ КОМАХ-ХВОЄЛИСТОГРИЗІВ

При прогнозуванні масових розмножень комах-хвоєлистогризів необхідно відповісти на питання - в яких видів, де, коли слід очікувати підвищення чисельності, яка буде інтенсивність і тривалість спалахів (рис.).

Рис. Види прогнозів масових розмножень комах-хвоєлистогризів та їх зміст

Запропоновано методику бальної оцінки кліматичних показників та поширення кормових порід для побудови на карті меж зон загрози масових розмножень комах-хвоєлистогризів на рівні географічних популяцій. При цьому показники, що досліджували, ранжували за 5-бальною шкалою, а ширину кроку визначали як різницю максимального та мінімального значень, поділену на 5 (Lech, 1995). Бал 5 для кожного чинника присвоювали тій частині діапазону змін, де його значення - сприятливіші для поширення комах-хвоєлистогризів. Так, комахи-хвоєлистогризи більш поширені у районах з меншою лісистістю території, з більш ранньою датою початку вегетаційного періоду, з меншими значеннями індексів посушливості (W та ГТК), проте - з більшим значенням коефіцієнта континентальності, суми температур за вегетаційний період. Для кожної групи чинників (характеристик лісорослинних умов, термінів переходу температури через певні межі тощо) визначали сумарний бал, який також ранжували. Зазначений підхід дає змогу коригувати такі межі з урахуванням змін клімату та поширення лісів.

Якщо на поширення осередків комах-хвоєлистогризів на рівні областей впливають переважно метеорологічні показники, то на рівні насадження провідне місце посідають лісорослинні умови, що визначають темпи прогрівання повітря та ґрунту, співвідношення яких обумовлює синхронність розвитку фітофагів із кормовою рослиною, а ентомофагів - із фітофагами.

Проведено бальну оцінку принадності ділянок насаджень для окремих видів комах-хвоєлистогризів за типом лісорослинних умов, віком, повнотою, складом насаджень та іншими показниками. Бал 1 характеризує ділянки, де комахи-хвоєлистогризи за випадкового потрапляння не виживають через високу стійкість деревостанів, бал 2 - міграційні осередки; бал 3 - пізніший початок і швидше згасання спалахів, ніж у первинних осередках (бали 4 і 5). Так, за врахування шести показників, до класу 1 (мінімальної загрози) потрапляють ділянки з сумою балів не більше 6, а до класів 2, 3, 4, 5 - з сумами балів 7-12; 13-18; 19-24; 25-30, тобто ділянки, характеристики яких подано у табл.2, належать до 5, 2 і 3 класів загрози.

Запропонований підхід рекомендується використовувати при лісовпорядкуванні для оцінки принадності ділянок насаджень як для груп хвоєлистогризів, так і для окремих видів шляхом використання побудованих нами таблиць. При цьому за сумою площ принадних ділянок обчислюються очікувані площі осередків масового розмноження у лісництві. Апробацію методики здійснено в осередку масового розмноження соснової совки у Піщанському лісництві Ізюмського ДЛГ у 1999 році, де результати обліків лялечок у підстилці підтвердили теоретичні висновки.

Таблиця 2

Приклад оцінки загрози поширення осередків хвоєгризів на ділянках лісу

Бальна оцінка принадності насаджень для окремих комах-хвоєлистогризів дозволяє врахувати зміни окремих компонентів лісорослинних умов (віку, повноти, складу), а також призначити заходи з підвищення стійкості насаджень, зокрема, сприяння природному поновленню, збільшення густоти підліску.

Збільшення інтенсивності й тривалості масових розмножень комах-хвоєлистогризів на ділянках з певним поєднанням лісорослинних умов свідчить про те, що у насадженнях з більшою часткою таких ділянок площі осередків масового розмноження цих шкідників і тривалість спалахів також будуть більші. Частка насаджень, уразливих до масових розмножень, у лісництвах визначає інтенсивність і тривалість спалахів на рівні лісгоспів та областей.

Повторюваність подій як прояв закономірності є однією з необхідних передумов передбачення. Події, які не повторюються, прогнозувати неможливо. Масові розмноження комах-хвоєлистогризів повторюються, але інтервали між ними непостійні, що дає підстави відносити їх до циклічних, а не періодичних процесів (Хромов, 1963; Белецкий, 1985). Подібні за тривалістю цикли спостерігаються у багаторічній мінливості космічних, кліматичних і трофічних чинників, що впливають прямо або опосередковано на динаміку популяцій комах. Якщо надійність прогнозування метеорологічних показників навіть на 1 місяць уперед становить 50-62% (Резников, 1982), то щодо масових розмножень комах-хвоєлистогризів, які обумовлені багатьма чинниками, вона ще менша.

Якби проміжки між масовими розмноженнями комах були однакові, то прогнозування наступного росту чисельності не викликало б труднощів.

За неоднакових проміжків між подіями можливо лише визначити їх середні значення та довірчі межі змін статистичними методами (Рокицкий, 1973). Так, за результатами аналізу об'єднаної вибірки даних (32 популяції), масові розмноження зеленої дубової листокрутки повторюються у середньому з інтервалом у 10 років, при чому з імовірністю 90% наступний спалах очікується не раніше сьомого і не пізніше дванадцятого року після попереднього, а з імовірністю 70% - не раніше восьмого і не пізніше одинадцятого року.

Визначення інтервалів між масовими розмноженнями окремих видів комах-хвоєлистогризів у різних областях України дало можливість побудувати прогноз наступних масових розмножень, який виправдався: у 1999 році зареєстровано спалах золотогуза у Харківській області, у 2000 - зеленої дубової листокрутки у Вінницькій, золотогуза - у Донецькій, у 2001 - зимового п'ядуна у Волинській, золотогуза - у Миколаївській, зеленої дубової листокрутки - в Одеській, рудого соснового пильщика - у Полтавській, зимового п'ядуна у Харківській, у 2002 - зеленої дубової листокрутки у Дніпропетровській, рудого соснового пильщика - у Донецькій, непарного шовкопряда - у АР Крим, зеленої дубової листокрутки і звичайного соснового пильщика - у Луганській, непарного шовкопряда - у Миколаївській, зимового п'ядуна і звичайного соснового пильщика - у Одеській, звичайного соснового пильщика - у Полтавській, зеленої дубової листокрутки - у Сумській, звичайного соснового пильщика у Харківській, непарного шовкопряда та звичайного соснового пильщика - у Херсонській, у 2003 - непарного шовкопряда у Донецькій, Луганській областях, рудого соснового пильщика - у Луганській, Херсонській, зеленої дубової листокрутки - у Миколаївській, Полтавській, зимового п'ядуна - у Полтавській. У 2004 році очікуються масові розмноження зеленої дубової листокрутки - у Харківській, соснового шовкопряда - у Полтавській, у 2005 - рудого соснового пильщика - у Харківській, Полтавській областях.

На динаміку популяцій комах-хвоєлистогризів впливають природні ритми різного походження й тривалості. Так, нами виділено спільні ритми у динаміці СА, дат переходу температури через певні межі, у динаміці популяцій комах-хвоєлистогризів (Мєшкова, 2002). Якщо з процесу можна виділити складові ритми, то за ними можна обчислити амплітуду підсумкового ритму для кожного року у минулому та майбутньому і роки її змін (Бишоп, 1979). Зазначений підхід використано для визначення параметрів моделей динаміки популяції зеленої дубової листокрутки за результатами спостережень у Харківській області. Прогнозоване підвищення чисельності особин у Данилівському лісгоспі Харківської області у 1991 і 1998 роках виправдалося, а наступне масове розмноження зеленої дубової листокрутки очікується з 2003 року.

Звернемо увагу на уточнення довгострокових прогнозів при тактичному прогнозуванні. Після закінчення попереднього спалаху комах-хвоєлистогризів наступний очікується через декілька років. За відсутності його через n років імовірність у році n+1 збільшується. Так, за нашими розрахунками. імовірність масового розмноження зеленої дубової листокрутки через 7, 8 і 9 років після попереднього становить 54,3; 60,5 і 66%.

Для підвищення надійності прогнозу ми пропонуємо використовувати додаткову інформацію, а саме - прогнози сонячної активності, враховуючи доведений нами збіг початку масових розмножень комах-хвоєлистогризів з роками її різких змін. Так, якщо 83,3% масових розмножень зеленої дубової листокрутки починаються у реперні роки, а 9-ий рік очікується реперним, то імовірність наступного спалаху збільшується до 94,3%. Для зручності розрахунків умовної імовірності виникнення спалахів з урахуванням впливу років різких змін сонячної активності побудовано таблицю та номограму.

Враховуючи дані про збіг початку масових розмножень більшості комах-хвоєлистогризів із роками різких змін СА, а також очікувані посушливі умови у роки її спаду, можна з високою достовірністю прогнозувати виникнення щорічних спалахів різних видів комах-хвоєлистогризів у 2002-2005 роках.

Обприскування насаджень проти хвоєлистогризів ефективне лише у період їх живлення у кронах дерев, при чому найбільш сприйнятливі до хімічних і мікробних препаратів - личинки молодших віків (Покозий, 1965; Мешкова, 1986). Запропонована схема визначення періодів живлення комах-хвоєлистогризів для планування термінів застосування інсектицидів враховує відміни за сезонним розвитком окремих видів комах-хвоєлистогризів (табл.3).

Для прогнозування термінів початку живлення для одних видів комах-хвоєлистогризів і закінчення - для інших нами за даними АГМС Харків (1894-1999 роки) розраховано параметри моделей, що дозволяють визначати на початку року дати стійкого переходу температури повітря через 5, 10 і 15С навесні та восени.

Таблиця 3

Схема визначення періодів живлення личинок комах-хвоєлистогризів для планування термінів обприскування насаджень інсектицидами

Примітки:

1. Д₅, Д₁₀ і Д₁₅ - дати стійкого переходу температури повітря через 5, 10 і 15С відповідно.

2. ФК_я, ФК_л, ФК_лл, ФК_лля - визначення за фенологічними календарями для яєць, личинок, лялечок, лялечок і яєць відповідно.

3.1 і 2 - два терміни обприскування насаджень: для ШЗ і СШ проти старших (після зимівлі) та новонароджених гусениць відповідно, а для ЗСП - проти личинок 1 та 2 поколінь.

4. ЗДЛ - зелена дубова листокрутка; РСП - рудий сосновий пильщик; ЗП - зимовий п'ядун; НШ - непарний шовкопряд; ШЗ - золотогуз; СШ - сосновий шовкопряд; СС - соснова совка; СП - сосновий п'ядун; ЗСП - звичайний сосновий пильщик

Другий підхід полягає у використанні феноіндикаторів, які інтегрують вплив темпів прогрівання повітря та ґрунту у конкретному насадженні. Так, з датою переходу температури повітря через 5С збігається виліт соснової совки і цвітіння ліщини, а з датою переходу через 10С - вилуплення гусениць зеленої дубової та глодової листокруток, зимового п'ядуна, непарного шовкопряда, рудого соснового пильщика, соснової совки, початок льоту імаго звичайного соснового пильщика, цвітіння сосни звичайної, дуба, терну, кульбаби, клена гостролистого. Вихід з зимівлі гусениць соснового шовкопряда відбувається у період між датами стійкого переходу температури повітря через 5 і 10С, вилуплення личинок звичайного соснового пильщика - з цвітінням акації білої та шипшини, літ соснового п'ядуна - з доспіванням суниці.

Терміни й темпи розвитку особин усіх видів комах-хвоєлистогризів, що живляться у першу половину вегетаційного періоду (до дня літнього сонцестояння), обумовлені ходом температури повітря. Тому терміни закінчення живлення зеленої дубової та глодової листокруток, зимового п'ядуна, непарного шовкопряда, рудого соснового пильщика, соснової совки рекомендується прогнозувати за фенокалендарями, складеними з використанням фенологічних кривих для личинок цих видів та сіток теплових ресурсів для окремих географічних пунктів (Мєшкова, 2001, 2002). Лялькування гусениць соснового шовкопряда та золотогуза, а також звивання коконів личинками звичайного соснового пильщика закінчуються у період з середини червня до середини липня, індикатором цієї події служить цвітіння липи. За фенокалендарем можна прогнозувати терміни звивання коконів лише тими личинками звичайного соснового пильщика, які закінчують розвиток до дати літнього сонцестояння.

Обприскування насаджень проти зеленої дубової, глодової листокруток, зимового п'ядуна, золотогуза, непарного шовкопряда, рудого соснового пильщика, соснової совки, соснового шовкопряда рекомендується проводити після стійкого переходу температури повітря через 10С (для листогризів - за розмірів листків не менш від 50%), але не пізніше від третьої декади травня, проти личинок першого покоління звичайного соснового пильщика - не пізніше від другої декади червня. Лісозахисним підприємствам для визначення черговості обприскування насаджень рекомендується наносити на карти підвідомчих областей середні та розраховані для поточного року дати переходу температури повітря через 10С.

З хвоєлистогризів, що живляться у другу половину літа, першим зменшує вразливість до інсектицидів золотогуз, гусениці якого у другій декаді серпня (до початку пожовтіння листя) починають сплітати зимові гнізда, в яких проводять значну частку часу. Обприскування насаджень у другу половину літа проти соснового п'ядуна, соснового шовкопряда, другого покоління звичайного соснового пильщика слід проводити не пізніше від початку вересня.

Масові розмноження комах-хвоєлистогризів частіше відбуваються у роки з раннім початком вегетаційного періоду (Мєшкова, 2002). Через те, що термін стійкого переходу температури повітря навесні через 10С прогнозується за датою переходу температури через 5С, це - єдиний з метеорологічних показників, що може бути використаний для прогнозування динаміки популяцій комах, на відміну від інших, які визначають, коли ця подія вже відбулася.

Таким чином, фенологічна теорія дозволяє пояснити відміни за динамікою чисельності комах-хвоєлистогризів у різних географічних і екологічних популяціях та прогнозувати як сезонний розвиток окремих видів комах-хвоєлистогризів, так і поширення осередків їх масового розмноження.

Висновки

16. Мешкова В.Л. Регулирование численности вредителей леса и стабильность лесных экосистем (в условиях Украины) // Производство экологически безопасной продукции растениеводства: Региональные рекомендации (под общей редакцией акад. РАСХН М.С. Соколова и д. б. н. Е.П. Угрюмова). - Вып.4. - Пущино, 1998. - С.112-115.

17. Мешкова В.Л. Роль Харьковских ученых в развитии лесной энтомологии // Известия Харьковского энтомологического общества. - Харьков, 1998. - Т. VI. - Вып.2. - С.175-180.

18. Мешкова В.Л. Современное состояние исследований вспышек хвоелистогрызущих насекомых в Украине // Вестник зоологии. - 1998. - Окремий додаток №9. - С.102-104.

19. Усцкий И.М., Мешкова В.Л. Проблема усыхания дубрав на Украине // Сб. научных трудов института леса НАН Беларуси. - Вып.48. - Гомель, 1998. - С.313-317 (здобувач брала участь у аналізі даних та написанні статті).

20. Мєшкова В.Л. Біологічний захист лісу // Захист рослин. - 1999. - №11. - С.24-25.

21. Мєшкова В.Л. Здоров'я дубових насаджень - турбота вчених Європи // Лiсовий i мисливський журнал. - 1999. - №6. - С.16-17.

22. Мєшкова В.Л. Методологiя монiторингу шкiдникiв i хвороб лiсу в Центральнiй Європi // Лісовий і мисливський журнал. - 1999. - №2-3. - С.24.

23. Мєшкова В.Л. Прiоритети визначено. Нарада команди спецiалiстiв з наслiдкiв Гельсинської резолюцiї Н3 // Лісовий і мисливський журнал. - 1999. - №4. - С.14-15.

24. Мєшкова В.Л., Усцький І.М. Характер та головнi причини всихання лiсiв Полiсся // Лiсiвництво і агролiсомелiорацiя, вип.95. - Харкiв: РВП "Оригiнал", 1999. - С.64-67 (здобувач брала участь у аналізі даних та написанні статті).

25. Сидоров О.С., Полупан А.В., Мєшкова В.Л. Використання методики побудови тематичних лiсових карт для вiдображення та аналiзу стану лiсiв // Лiсiвництво і агролiсомелiорацiя, вип.94. - Харкiв: РВП "Оригiнал", 1999. - С.17-21 (здобувачеві належать первинні дані та ним написано статтю).

26. Склярова З.О., Мєшкова В.Л., Назаренко С.В., Безвесiльний В.О. Бiологiчнi особливостi хрущiв - шкiдникiв деревних порiд Лiвобережного Степу України // Лiсiвництво і агролiсомелiорацiя, вип.96. - Харкiв: РВП "Оригiнал", 1999. - С.96-104 (здобувач брала участь у обробці даних та написанні статті).

27. Богомолов В.В., Костяшкін С.І., Мєшкова В.Л., Полупан А.В. Методичні засади використання ГІС-технологій для дослідження просторової динаміки комах-дефоліаторів // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. - 2000. - Вип.98 - Харкiв: РВП "Оригiнал", 2000. - С.36-43 (здобувач брала участь у збиранні, обробці даних та написанні статті).

28. Гамаюнова С.Г., Новак Л.В., Давиденко К.В., Мєшкова В.Л. Вплив умов утримання соснового шовкопряда в лабораторії на значення основних популяційних показників // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. - Вип.97 - Харкiв: РВП "Оригiнал", 2000. - С.105-111 (здобувач брала участь у постановці завдань, аналізі даних і написанні статті).

29. Мєшкова В.Л. Глобальнi та локальнi причини спалахiв комах - шкiдникiв хвої сосни у Полiссi // Проблеми екології лісу і лісокористування на Поліссі України. - Вип.1 (7). - Житомир: Волинь, 2000. - С.119-124.

30. Мєшкова В.Л. Динаміка розвитку спалахів масового розмноження комах-дефоліаторів у просторі та часі // Науковий Вісник. - Львів: УкрДЛТУ, 2000. - Вип.10.4 (Мисливствознавство, охорона та захист лісу). - С. 195-198.

31. Мєшкова В. Захист лісу - пріоритетний напрямок досліджень учених Європи // Лісовий і мисливський журнал. - 2000. - №4-5. - С.29.

32. Мєшкова В.Л. Iнтегрованi методи регулювання чисельностi комах - шкiдникiв лiсу (Шкiдливi комахи i хвороби лiсу не знають кордонiв) // Лiсовий i мисливський журнал. - 2000. - №1. - С.16-17.

33. Мєшкова В.Л. Оцiнка принадностi лiсорослинних умов для розвитку спалахiв масового розмноження комах - дефолiаторiв // Науковий вісник аграрного університету. - Вип.25. - Лісівництво. - Київ: НАУ, 2000. - С.314-319.

34. Мєшкова В.Л. Районування України за ймовiрнiстю виникнення та амплiтудою спалахiв хвоєгризiв // Вісті Харківського ентомологічного товариства. - 2000. - Т. VIII, вип.2. - С.112-114.

35. Мєшкова В.Л. Роль глобальних та локальних чинників у динаміці спалахів комах-хвоєлистогризів // Науковий вісник аграрного університету. - Вип.27. - Лісівництво. - Київ: НАУ, 2000. - С.299-304.

36. Мєшкова В.Л. Спалахи розмноження комах. - Захист рослин. - 2000. - №.9. - С.18-19.

37. Мєшкова В.Л. Спалахи комах-хвоєгризів в Україні // Біологія та валеологія: Збірник наук. праць / За заг. ред. проф.О.М. Микитюка, проф.О.З. Злотіна. - Харків: ХДПУ, 2000. - Вип.3. - С.125-132.

38. Мєшкова В.Л. Феромонні пастки для нагляду за шкідниками лісу // Лісовий і мисливський журнал. - 2000. - №6. - С.17.

39. Мєшкова В.Л., Гамаюнова С.Г. Динамiка чисельностi листовiйок (Lepidoptera: Tortricidae) у межах 11-рiчного циклу сонячної активностi // Вісті Харківського ентомологічного товариства. - 2000. - Т. VIII, вип.2. - С.114-117 (здобувач брала участь у збиранні даних, нею проведено їх аналіз та написано статтю).

40. Мєшкова В.Л., Давиденко К.В. Динаміка популяцій рудого соснового пильщика після застосування вірусного препарату на різних фазах спалаху Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. 2000. - Вип.98 - Харкiв: РВП "Оригiнал", 2000. - 106-109 (здобувачем проаналізовано дані та написано статтю).

41. Мєшкова В.Л., Стовбуненко Д.В. Поширення хрущів у посадках сосни в Придонецьких борах // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. - 2000. - Вип.97 - Харкiв: РВП "Оригiнал", 2000. - С.112-115 (здобувачем проаналізовано дані та написано статтю).

42. Meshkova V. The impact of insect - defoliators to the oak decline in Ukraine // Recent advances in oak health in Europe. - Warsaw, IBL, 2000. - P.225-229.

43. Краснов В.П., Мєшкова В.Л., Усцький І.М. Сучасний санітарний стан лісів України // Науковий вісник Національного аграрного університету. - Вип.39. - Лісівництво. - Київ: НАУ, 2001. - С.133-140 (здобувач брала участь у збиранні даних, нею проведено їх аналіз та написано статтю).

44. Мешкова В.Л. Пространственно-временная динамика очагов хвоелистогрызущих вредителей леса в Украине // Проблемы лесоведения и лесоводства: Сборник научных трудов Института леса Национальной академии наук Беларуси. Вып.53 - Гомель: ИММСНАНБ, 2001. - С.328-330.

45. Мєшкова В. Забруднення атмосфери у лісах Карпат // Лісовий і мисливський журнал. - 2001. - №3. - С.18.

46. Мєшкова В.Л. Класифікація комах-дефоліаторів лісів України за типами сезонного розвитку // Біологія та валеологія: Збірник наук. праць / За заг. ред. проф.О.М. Микитюка, проф.О.З. Злотіна. - Харків: ХДПУ, 2001. - Вип.4. - С.81-87.

47. Мєшкова В. Комп'ютерні технології на службі захисту лісів // Лісовий і мисливський журнал. - 2001. - №6. - С.9.

48. Мєшкова В.Л. Поширення спалахiв комах-хвоєгризiв на Українi у зв'язку з географiчним положенням і клiматичними показниками // Вісник ХДАУ. Серія "Грунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство". - Харків, 2001. - №1. - С.167-172.

49. Мєшкова В.Л. Прогнозування сезонного розвитку шовкопряда-золотогузки Euproctis chrysorrhoea L. // Науковий вісник Національного аграрного університету. - Вип.46. - Лісівництво. - Київ: НАУ, 2001. - С.164-171.

50. Мєшкова В.Л. Фенологічний прогноз рудого соснового пильщика для різних зон України // Проблеми екології лісу і лісокористування на Поліссі України. - Вип.2 (8). - Житомир: Волинь, 2001. - С.125-130.

51. Мєшкова В.Л. Фенопрогнозування комах-хвоєгризів із врахуванням теплових ресурсів району // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. - 2001. - Вип.99 - Харкiв, 2001. - С.112-120.

52. Meshkova V. GIS-technology in evaluation of forest pests distribution in Ukraine // J. For. Sci. - 2001. - V.47. - Special Issue No.2. - P.14-17.

53. Meshkova V. Indices of site and stand accessibility and preferences in investigations of pest distribution // J. For. Sci. - 2001. - V.47. - Special Issue No.2. - P.140-142.

54. Мєшкова В.Л. Прогнозування сезонного розвитку зеленої дубової листовійки Tortrix viridana L. // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. - 2002. - Вип.100 - Харкiв, 2001 (2002). - С.108-116.

55. Мєшкова В.Л. Терміни розвитку весни і динаміка популяцій зеленої дубової листовійки Tortrix viridana L. // Вісник Харківського національного університету ім.В. В. Докучаєва (серія "Ентомологія та фітопатологія"). - Харків, 2002. - №3. - С.133-140.

56. Гамаюнова С.Г., Новак Л.В., Мєшкова В.Л. Особливості застосування феромонних пасток для нагляду за листокрутками - шкідниками лісу // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. - Вип.101 - Харкiв, 2002. - С.9-14 (здобувачем проведено аналіз даних і написано статтю).

57. Давиденко К.В., Мєшкова В.Л. Вплив концентрації вірусної суспензії та віку личинок рудого соснового пильщика на накопичення поліедрів // Вісник Харківського національного університету ім.В. В. Докучаєва (серія "Ентомологія та фітопатологія"). - Харків, 2002. - №3. - С.44 - 50 (здобувач брала участь у аналізі даних та написанні статті).

58. Мєшкова В.Л. Виявлення ритмів у природних процесах, що впливають на динаміку популяцій комах-хвоєлистогризів // Вісник Харківського національного університету ім.В. В. Докучаєва (серія "Грунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство"). - Харків, 2002. - №2. - С.80 - 86.

59. Мєшкова В.Л. Динаміка площ осередків масового розмноження зеленої дубової листовійки в Україні // Науковий вісник НАУ. - К.: НАУ, 2002. - С.287-292.

60. Мєшкова В.Л. Динамiка дефолiацiї дубових деревостанiв листогризами залежно вiд локальних умов // Науковий вiсник: Лісівницькі дослідження в Україні. - Львів: УкрДЛТУ, 2002. - Вип.12.4 - С.287-292.

61. Мєшкова В. Екологія комах - основа захисту лісів // Лісовий і мисливський журнал, 2002. - № 5-6. - С.28.

62. Мєшкова В. Прогнозування динаміки популяцій зеленої дубової листокрутки методами спектрального аналізу часових рядів // Біологія та валеологія: Збірник наук. праць / За заг. ред. проф.О.М. Микитюка, проф.О.З. Злотіна. - Харків: ХДПУ, 2002. - Вип.5. - С.50-57.

63. Мєшкова В.Л. Прогнозування сезонного розвитку зимового п'ядуна у різних областях України // Науковий вiсник: Лісівницькі дослідження в Україні. - Львів: УкрДЛТУ, 2002. - Вип.12.4 - С.172-175.

64. Мєшкова В.Л. Роль термінів настання весни у розвитку спалахів масового розмноження комах-листогризів // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. - Вип.101 - Харкiв, 2002. - С.15-19.

65. Мєшкова В.Л. Сезонний розвиток соснового шовкопряда і динаміка спалахів його масового розмноження // Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України. - Вип.3 (9). - Житомир: Волинь, 2002. - С.78-83.

66. Мєшкова В.Л., Давиденко К.В. Рудий сосновий пильщик (Тривалість розвитку залежно від умов утримання) // Захист рослин. - 2002. - №12. - С.18-19 (здобувач брала участь у аналізі даних та написанні статті).

67. Мєшкова В.Л., Назаренко С.В. Динаміка площ осередків комах-хвоєгризів у соснових насадженнях Цюрупинського ДЛМГ // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. Вип.103 - Харкiв, 2002. - С.53-56 (здобувач брала участь у аналізі даних та написанні статті).

68. Мєшкова В.Л. Визначення термінів обприскування насаджень інсектицидами проти комах-хвоєлистогризів // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. Вип.103 - Харкiв, 2002. - С.64-68.

Тези та матеріали доповідей:

69. Мешкова В.Л., Леонтьева Л.В. Динамика очагов листогрызущих вредителей леса в восточной части УССР // Достижения науки и передового опыта защиты леса от вредителей и болезней: Тез. докл. Всесоюзн. научно-практической конференции (24-26. ХІ. 1987 г.). - М.: ВНИИЛМ, 1987. - С.112-113 (здобувач брала участь у збиранні даних, нею проведено їх аналіз та написано тези).