Перетравність корму, обмін речовин, продуктивність та якість м’яса курчат-бройлерів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

ПЕРЕТРАВНІСТЬ КОРМУ, ОБМІН РЕЧОВИН, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ М'ЯСА КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор Захаренко Микола Олександрович, Національний аграрний університет, директор навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів, завідувач кафедри гігієни тварин ім. А.К. Скороходька

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Дяченко Леонід Сидорович, Луганський національний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі і розведення тварин

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Столюк Василь Данилович, Національний аграрний університет, доцент кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д. Пшеничного

Провідна установа - Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, Міністерство аграрної політики України, м. Львів

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41.

Автореферат розісланий “13” вересня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Чигрин А.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми досліджень. Використання в годівлі сільськогосподарської птиці біологічно активних речовин забезпечує підвищення перетравності корму, регуляцію обміну речовин у тканинах, підвищення ефективності виробництва продукції і збереженості поголів'я, поліпшення якості харчових яєць та м'яса птиці.

Важливим природним стимулятором біосинтетичних процесів у тканинах сільськогосподарських тварин і птиці є р-каротин. Роль каротиноїдів в організмі досить добре вивчена, проте останнім часом з'явились нові дані про специфічну дію в-каротину в організмі, пов'язану не тільки із його здатністю перетворюватись у ретинол, але й проявляти самостійну дію. Останнє пов'язують із властивістю каротиноїдів захищати клітину від негативного впливу синглетного кисню (Кунщикова И.С. и др., 1987; Кричковская Л.В., 1991), іонізуючої радіації (Виленчик М.М., и др., 1988; Беляев И.К. и др., 1992), участю в рецепції фотонів світла (Карнаухов В.Н., 1988), переносі електронів через клітинні мембрани (Goodwm T.W., 1980), окисно-відновних процесах (Липкан Г.М., 1988), стабілізації білкових молекул (Круглова Н.Я., 1999), утворенні захисного забарвлення (ДушейкоАА., 1999), а також зв'язком із процесами відтворення тварин, їх імунного захисту (Федючка МІ, 1998; Високос М.П. та ін., 2000), здатністю проявляти антисклеротичну та антиканцерогенну дію (Заридзе Д.Г. и др., 1990).

Технологію промислового одержання р-каротину, в основу якої покладено культивування гриба В1 trispora, розроблено порівняно недавно. Біомасу, отриману при цьому, рекомендовано використовувати як кормову добавку для різних видів сільськогосподарських тварин І птиці (Ткачов І.Ф. та ін., 1976; Паєнок О.М. та ін., 1983; Прімова Л.О. та ін., 2002; Свєженцов А.І. та ін., 2002; Кіндя В.І., 2002).

Підвищення ефективності промислового виробництва Р-каротину на основі культивування гриба В1. trispora та збільшення його застосування в годівлі птиці передбачає створення нових високопродуктивних штамів, вивчення хімічного складу біомаси, дослідження її впливу на перетравність поживних речовин корму, обмін речовин, продуктивність, якість продукції курчат-бройлерів та збереженість поголів'я, що є одним із актуальних питань у вирішенні проблеми збільшення виробництва та застосування природних біологічно активних речовин у птахівництві.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась за держбюджетною темою „Розробити сучасні методи створення та способи використання біологічно активних речовин у годівлі сільськогосподарських тварин” (номер держреєстрації 0101U006650) на базі кафедри гігієни тварин ім. А.К. Скороходька Національного аграрного університету та штамової лабораторії музейних культур Дніпровського крохмале-патокового комбінату.

Мета та завдання досліджень. Мета роботи - створити високоактивний штам гриба В1. trispora, вивчити хімічний склад його біомаси та її вплив на перетравність корму, обмін речовин, продуктивність і якість м'яса курчат-бройлерів.

Поставлена в роботі мета досягалась вирішенням таких завдань:

- створити високоактивний штам гриба В1. trispora - надпродуцент в-каротину та інших біологічно активних речовин;

- визначити у біомасі гриба вміст вуглеводів, ліпідів, протеїну, клітковини, амінокислот, жирних кислот, в-каротину, макро- та мікроелементів;

- з'ясувати вплив біомаси гриба В1. trispora на перетравність поживних речовин корму у курчат-бройлерів;

- дослідити показники фізіологічного стану та обміну речовин у курчат-бройлерів при згодовуванні біомаси гриба В1. trispora;

- вивчити хімічний склад м'яса курчат-бройлерів при згодовуванні біомаси гриба В1. trispora;

- розрахувати ефективність застосування біомаси гриба В1. trispora при вирощуванні курчат-бройлерів.

Об'єкт дослідження. Штам та біомаса гриба В1. trispora з різним вмістом в-каротину, курчата-бройлери кросу Кобб-500.

Предмет дослідження. Властивості штаму ВСД-1 гриба В1. trispora, поживність та хімічний склад біомаси, продуктивність, перетравність поживних речовин корму, фізіологічні та біохімічні показники крові, якість м'яса курчат-бройлерів, збереженість поголів'я.

Методи досліджень. Для вирішення поставлених завдань використані зоотехнічні (поживність біомаси, м'ясна продуктивність, збереженість поголів'я, витрати корму, перетравність поживних речовин), мікробіологічні (культивування гриба, морфологічна оцінка колоній, одержання резистентних варіантів гриба), біохімічні (хімічний склад біомаси, м'яса, показники вуглеводно-білкового обміну), фізіологічні (гематологічні показники, дихання, температура тіла) та статистичні методи обробки результатів.

Селекційно-генетичні дослідження гриба В1. trispora виконані спільно з штамовою лабораторією музейних культур Дніпровського крохмале-патокового комбінату.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержано новий високоактивний штам ВСД-1 гриба В1. trispora - надпродуцент в-каротину з активністю 4453,6 од/л культуральної рідини та вмістом 7-8% в-каротину в сухій речовині. Він характеризується розвинутим міцелієм, високою життєздатністю, швидким дозріванням, значним вмістом в-каротину в жирових включеннях. Доповнено дані щодо хімічного складу біомаси гриба В1. trispora, який змінюється залежно від кількості в-каротину в зразках. Встановлено, що біомаса гриба є джерелом ліпідів, білків, вуглеводів і біологічно активних речовин, у тому числі незамінних амінокислот, ненасичених жирних кислот, макро- та мікроелементів.

Одержано нові дані щодо впливу біомаси штаму ВСД-1 гриба ВІ. trispora на перетравність корму, продуктивність, якість м'яса та збереженість курчат-бройлерів. Доведено, що найбільш оптимальною для вирощування курчат-бройлерів є добавка до комбікорму біомаси гриба в кількості 1,0 г на 1 кг корму. При цьому у птиці посилюється білоксинтезуюча функція печінки, зростає вміст в-каротину та активність деяких ферментів тканин, підвищуються середньодобові прирости живої маси в останню декаду вирощування, знижуються затрати корму на виробництво продукції, покращується збереженість поголів'я, а якість м'яса, фізіологічний стан та показники обміну вуглеводів не змінюються. Згодовування курчатам-бройлерам комбікорму з вмістом біомаси 0,5 та 1,5 г на 1 кг корму призводить до зниження живої маси та збереженості, збільшення затрат корму на виробництво продукції, а показники фізіологічного стану, обміну речовин та перетравність корму не змінюються.

Практичне значення одержаних результатів. Використання створеного штаму ВСД-1 гриба ВІ. trispora в умовах промислового виробництва дає можливість одержувати до 7-8% в-каротину у сухій біомасі і підвищити ефективність технологи виробництва природного в-каротину та інших біологічно активних речовин. При згодовуванні курчатам-бройлерам біомаси гриба ВІ. trispora в кількості 1,0 г на 1 кг комбікорму підвищуються середньодобові прирости їх живої маси в останню декаду вирощування на 23,4%, збереженість поголів'я - на 16,7%, знижуються затрати корму на виробництво одиниці продукції на 6,8%, собівартість 1 кг приросту живої маси - на 19,0% при високій якості м'яса.

Результати досліджень щодо створення нового штаму гриба ВІ. trispora ВСД-1 - надпродуцента в-каротину впроваджено у виробництво на Дніпровському крохмале-патоковому комбінаті. За результатами проведених досліджень одержано патент України „Штам ВСД-1 гриба Вl. trispora -надпродуцент в-каротину”.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні досліджень за темою дисертаційної роботи, в опрацюванні наукової літератури, статистичній обробці результатів досліджень, написанні наукових статей, аналізі та інтерпретації одержаних результатів, підготовці дисертаційної роботи та автореферату.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на НТР Міністерства аграрної політики України (Секція виробництва та переробки продуктів тваринництва і птахівництва, грудень, 2001, 2002 pp.), Міжнародній конференції молодих вчених, аспірантів та студентів (Суми, 2002 p.). Всеукраїнській нараді з проблем використання біомаси мікробіологічного каротину (вітатону) у різних галузях народного господарства (Дніпропетровськ, 2002 p.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів НАУ за підсумками науково-дослідних робіт (Київ, 2001-2003 pp.).

Публікації результатів досліджень. За результатами досліджень опубліковано 5 наукових статей у фахових виданнях, І тези наукових доповідей, одержано патент України на винахід.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація містить 132 сторінки машинописного тексту, 21 таблицю та 1 рисунок, складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів досліджень, узагальнення результатів досліджень, заключення, висновків, рекомендацій виробництву і списку літератури, який включає 202 джерела, із них 29 іноземних.

Матеріали і методи досліджень

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились у період з 2000 до 2003 рік на базі кафедри гігієни тварин ім. А.К. Скороходька та лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного аграрного університету, а також штамової лабораторії музейних культур Дніпровського крохмале-патокового комбінату.

Матеріалом для проведення селекційних робіт у першій серії досліджень зі створення нового штаму гриба В1. trispora були похідні штамів 64 (+) та 490 (-) і БЗО (+) та 2516 (-) відповідно. Робочі культури гриба вирощували на сусло-агарі, кукурудзяному агарі (6,3%), рідкому суслі, агарі Чапека та МЛА. Посівне середовище містило такі складові, %: борошно соєве - 2,3; борошно кукурудзяне - 4,7; К2НРО4 - 0,05; вітамін В₁ (тіамін) - 0,0002; вода - до 100, а ферментаційне, %: екстракт кукурудзяний - 6,3; патока зелена - 4,5; олія - 4,0; К2НРО4 - 0,05; тіамін - 0,0002; NaOH - 33%-ний розчин до рН - 6,1-6,5; вода -до 100. Як селективні фактори використовували імідазол (1 мкг/мл), дифеніламін (5-10 мг/мл), нікотинову кислоту (100-500 мг/мл), в-іонон (0,15-0,5%), в-каротин (0,1-0,2%), дурогвінон (1-10 мкг/мл), хлорацетат (0,4-0,6 мг/мл), ацетоацетамід (10-20 мг/мл), ацетил-СоА-синтетазу (10-20 мг/мл), ріфампіцин (0,5 мг/мл) та 2 дезокси-d-глюкозу (0,1-0,2%).

Лабораторну перевірку активності штамів гриба Вl. trispora проводили в лабораторії біологічно активних речовин НАУ, а виробничу - в цеху мікробілогічного каротину Дніпровського крохмале-патокового комбінату.

У другій серії досліджень вивчали хімічний склад та поживність біомаси гриба ВІ. trispora з різним (4,4, 5,5 та 7,5%) вмістом в-каротину, у третій - вивчали вплив різної її кількості у комбікормі на приріст живої маси та збереженість курчат-бройлерів кросу Кобб-500, перетравність поживних речовин корму, обмін речовин в тканинах та хімічний склад м'язів. Для цього за принципом аналогів сформували чотири групи курчат-бройлерів: контрольну та три дослідні по 15 голів у кожній. Дослід складався з двох періодів - підготовчого (три доби) та основного (42 доби).

Курчатам контрольної групи згодовували стандартний комбікорм, який містив 305 МДж обмінної енергії, 21% сирого протеїну, 3,64% - сирої клітковини, 2,45% - сирого жиру, 12500 млн. МО ретинолу, 9,6 мг/кг комбікорму в-каротину, 25 мг токоферолу та інші поживні та біологічно активні речовини відповідно до встановлених норм.

Курчатам першої дослідної групи протягом 42 діб згодовували комбікорм в який додавали біомасу гриба в кількості 0,5 г (0,022 г в-каротину), другої - 1,0 г (0,044 г в-каротину) та третьої - 1,5 г на 1 кг корму (0,066 г в-каротину) протягом 42 діб.

Утримання курчат-бройлерів дослідних груп не відрізнялось від контрольної, а мікроклімат у пташнику відповідав встановленим нормативам.

Для вивчення перетравності поживних речовин корму в середині основного періоду провели фізіологічний дослід (вік курчат-бройлерів становив три тижні). Для цього з кожної групи відбирали за принципом аналогів, по три голови курчат-бройлерів, яких поміщали в індивідуальні клітки.

Перетравність поживних речовин корму, баланс фосфору і кальцію, поживність та хімічний склад комбікорму вивчали за загальноприйнятими в зоотехнії методиками (Маслиева О.И., 1975,1986).

Вміст загального білку в плазмі крові визначали за S. Gornelli (1949); білкові фракції плазми крові - турбідиметричним методом; концентрацію глюкози в крові, активність лужної фосфатази - за описом В.Ю. Чумаченка та ін. (1990); активність АлАТ та АсАТ в плазмі крові - за К.Г. Капетанаки (1962); 11 і - за G. Ceriotti et all. (1972); а-амілази - за допомогою наборів реактивів Ш111 "Філісит діагностика", концентрацію каротину в плазмі крові, печінці та комбікормі - за методом Г.Ф. Коромислова, Л.А. Кудрявцева, описаним Д.О. Мельничуком та ін. (1999).

Вміст амінокислот у біомасі досліджували за допомогою аналізатора амінокислот ААА-Т-339 М фірми Мікротехна (Чехія), макро- та мікроелементів - методом атомної абсорбції (Price W.J., 1972), вуглеводів - за допомогою газо-рідинної хроматографії з використанням хроматографа Хром-5 (Захарова И.Я., 1982), вищі жирні кислоти - методом газової хроматографії (Moss C.W., 1973).

Статистичну обробку одержаних результатів проводили за Кокуніним В. А. (1975), використовуючи комп'ютерну техніку в М. Excel.

Результати досліджень

Створення високоактивного штаму гриба В1. trispora проводили шляхом одержання мутантів вихідних штамів, порушуючи механізми транскрипції, трансляції та змінюючи транспортні системи і мембранну проникливість клітин за рахунок додавання у живильне середовище селективних факторів.

Показано, що імідазол, доданий у живильне середовище в кількості 1 мкг/мл незначною мірою стимулював утворення, а дифеніламін у дозі 5-10 мг/мл сприяв значному збільшенню кількості високоактивних колоній гриба В1. trispora. Однак, в-іонон та нікотинова кислота не спричиняли посилення реакцій синтезу каротину клітинами гриба, на що вказує відсутність високоактивних колоній.

Посилення синтезу в-каротину клітинами гриба В1. trispora спричиняли також генератори вільних радикалів - дурогвінон та в-каротин (30%-на олійна суспензія), додані у живильне середовище у кількості відповідно 1-10 мкг/мл та 0,1-0,2%.

Як свідчать одержані результати, інгібітори ацетил-СоА-синтетази, такі як хлорацетат, ацетоацетамід і власне ацетил-СоА-синтетаза виявились малоефективними на відміну від генераторів вільних радикалів - дурогвінону, в-каротину та в-іонону. Останнє дозволило одержати чотири високоактивних варіанти гриба, що з частотою на 4-5 порядків перевищувало рівень спонтанних мутацій в клітинах. Найефективнішими факторами виявились імідазол і дифеніламін, де серед 1280 колоній виявлено 5 високоактивних варіантів гриба. Можливо, це пояснюється тим, що синтез стеринів і каротинів проходить через спільні ланцюги, а в одержаних резистентних до цих факторів, варіантів гриба В1. trispora модифікується ряд ферментів і в першу чергу гідроксиметил-глутарилкоензим-А-редуктаза, що впливає на синтез каротину.

Використання в роботі ріфампіцину з метою одержання резистентних до нього клонів дозволило виділити два високоактивні варіанти гриба. Встановлено, що оптимальною була концентрація ріфампіцину в середньому 500 мкг/мл. У резистентних до ріфампіцину варіантів гриба модифікується в-субодиниця РНК-полімерази. Це явище порушує ініціацію транскрипції і, відповідно, впливає на зміну вторинного метаболізму в клітинах гриба.

Серед використаних 11 селективних агентів частота індукції високоактивних варіантів гриба складала від 1·10^-3 до 6-10^-3. Деякі з цих варіантів виявились зовсім неефективними. Частота 1-10^-3- 6-10^-3 індукованих мутацій і, зокрема крапкових, у гриба невелика і вони здатні легко ревертувати до вихідного генотипу.

Штам ВСД-1 (це пара ВСД-1 (+ і -)) виявився надпродуцентом в-каротину як в лабораторних умовах, так І при промисловій перевірці в умовах виробництва. Його активність була у 2 рази вищою від вихідної активності штаму К2 Цей штам одержано під впливом дифеніламіну та ріфампіцину. За морфологією та фізіологією росту він відзначається високою життєздатністю, має добре розвинений міцелій із значними жировими включеннями та кристалами р-каротину. Штам ВСД-1 характеризується швидким дозріванням і активністю синтезу в-каротину в середньому 4453,6 од./л з коливанням від 3806,2 до 5192,0 од./л. В умовах промислового виробництва вміст в-каротину становить 7-8% у перерахунку на суху біомасу.

Таким чином, в результаті цілеспрямованих генетико-селекційних досліджень одержано новий штам ВСД-1 гриба В1. trispora, який у виробничих умовах показав високу ефективність щодо синтезу р-каротину.

Хімічний склад та властивості біомаси гриба В1. trispora

Проведеними дослідженнями встановлено, що біомаса гриба В1. trispora характеризується досить високим вмістом сухої речовини і низькою вологістю, що створює хороші умови для її зберігання та введення як добавки до комбікормів (табл. 1).

Загальна вологість і вміст сухої речовини у біомасі гриба В1. trispora із різним вмістом в-каротину суттєво не змінюються.

Встановлено, що найвищий вміст сирого протеїну спостерігається у біомасі з більш низькою концентрацією в-каротину (4,4%), а сирої клітковини - навпаки - з більш високою (7,5%).

Однак, найвищий вміст сирого жиру виявлено у зразках біомаси з концентрацією в-каротину 5,5%, тоді як біомаса з вмістом в-каротину 4,4 та 7,5% мала дещо нижчі значення цього показника.

Таблиця 1 - Хімічний склад біомаси гриба В1. trispora залежно від вмісту в-каротину, %, М±m, n=3

Показник	Концентрація в-каротину в пробі, %
	4,4	5,5	7,5
Суха ечовина	90,46±0,20	91,54±0,23	90,79±0,25
Вологість	9,57±0,04	8,53±0,15*	9,20±0,14
Сирий жир	44,23±0,51	51,57±0,11*	42,97±0,22
Сира клітковина	3,13±0,04	2,87±0,04*	4,93±0,11*
Сирий протеїн	15,60±0,31	12,23±0,27*	12,27±0,11*

Культивування гриба В1. trispora проводять на живильних середовищах, що містять значну кількість вуглеводів. Визначення їх кількості у біомасі показало, що в міру підвищення концентрації в-каротину їх концентрація незначно знижується і коливається в межах 9,8-11,8%.

Встановлено, що у біомасі міститься ряд моносахаридів, із них чотири основні, які відносяться до групи гексоз, а саме: галактоза, глюкоза, фукоза, маноза та деякі інші, ідентифікація яких потребує подальших досліджень. У зразках біомаси з різною концентрацією в-каротину на фукозу, галактозу та глюкозу припадає 31-33%. З підвищенням вмісту в-каротину у біомасі рівень глюкози, манози та фукози значно зростає, а галактози - зменшується у 2 рази

У біомасі виявлено ряд вищих жирних кислот, в тому числі: пальмітинову, олеїнову, ліноленову, стеаринову та лауринову. При цьому, найбільший вміст у біомасі спостерігали пальмітинової кислоти, рівень якої становить 10,9-11,9%. Вміст стеаринової кислоти значно нижчий і коливається в межах 3,2-3,6%. Рівень ненасичених жирних кислот у біомасі значно переважає вміст насичених і досягає 83,7% від загальної їх кількості.

При амінокислотному аналізі встановлено, що біомаса гриба містить практично всі незамінні амінокислоти, а саме: лізин, метіонін, гліцин, треонін, лейцин, ізолейцин, валін та фенілаланін (табл. 2).

Основною амінокислотою біомаси є глютамінова кислота, рівень якої досягає 18-20%, а вміст проліну складає 9-10%, аспарагінової кислоти - 7-8% від загальної їх кількості.

Із збільшенням у біомасі концентрації в-каротину від 4,4 до 5,5% загальний вміст амінокислот, у тому числі аспарагінової, треоніну, серину, аланіну, валіну та лізину дещо знижується, а глютамінової кислоти, проліну, гліцину, цистину, метіоніну, ізолейцину, лейцину, тирозину, фенілаланіну, гістидину та аргініну не змінюється.

Підвищення рівня в-каротину в біомасі від 4,4 до 7,5% сприяло зниженню загального вмісту амінокислот на 11%, в тому числі аспарагінової кислоти та треоніну на 17%, серину - на 15, глютамінової кислоти - на 9, метіоніну - на 33, ізолейцину та лейцину - на 18, фенілаланіну та аланіну - на 16, гістидину - на 12% порівняно з аналогічними показниками у біомасі із вмістом в-каротину 4,4%. Одержані результати за рівнем замінних та незамінних амінокислот у біомасі з різним рівнем в-каротину узгоджуються з даними вмісту сирого протеїну (див. табл. 1).

Таблиця 2 - Вміст амінокислот у біомасі гриба В1. trispora залежно від вмісту в-каротину, г/кг, М±m, n=3

Показник	Концентрація в-каротину в пробі, %
	4,4	5,5	7,5
Аспарагінова	4,43±0,08	3,80±0,14*	3,67±0,04*
Треонін	2,93±0,04	2,63±0,18	2,43±0,08*
Серин	2,93±0,11	2,57±0,04*	2,50±0,07*
Глютамінова	10,70±0,07	10,03±0,08	9,76±0,07*
Пролін	5,67±0,04	5,37±0,33	5,73±0,08
Гліцин	2,97±1,08	2,53±0,04	2,47±0,22
Аланін	3,30±0,14	2,83±0,04*	2,77±0,04*
Цистин	1,01±0,06	0,92±0,18	1,67±0,04*
Валін	4,70±0,21	3,60±0,12*	4,83±0,32
Метіонін	1,16±0,11	0,85±0,09	0,78±0,05*
Ізолейцин	2,10±0,01	1,97±0,11	1,73±0,11*
Лейцин	4,07±0,04	3,73±0,22	3,33±0,08*
Тирозин	2,47±0,08	2,53±0,11	2,90±0,14*
Фенілаланін	1,70±0,07	1,90±0,19	1,43±0,08*
Гістидин	1,90±0,07	1,73±0,08	1,67±0,04*
Лізин	2,73±0,04	2,47±0,04*	2,27±0,11
Аргінін	2,57±0,11	2,33±0,23	2,13±0,15
Сума	57,37±0,29	51,83±0,69*	51,70±0,14
В тому числі:
Незамінних	21,96	19,48	18,93
Дикарбонових	15,13	13,83	13,43

Серед мінеральних речовин у біомасі виявлено: кальцій, натрій, калій, а також мікроелементи - мідь, марганець, цинк, залізо, магній та свинець (табл. 3).

Встановлено, що із збільшенням концентрації в-каротину в біомасі до 5,5% вміст натрію підвищувався на 27%, калію - на 9, марганцю - на 41, заліза - на 60, міді - на 47, свинцю - на 125%, а кальцію, магнію та цинку - майже не відрізнявся від аналогічних показників біомаси з вмістом в-каротину 4,4%. Вищим залишався рівень макро- та мікроелементів і в біомасі з концентрацією в-каротину 7,5%. Так, вміст натрію в зразках біомаси з рівнем в-каротину 7,5% був вищим на 25%, калію - на 9, магнію - на 27, марганцю - на 85, заліза - на 64, міді - на 42, свинцю - на 56%, а кальцію та цинку - не змінювався порівняно з показниками біомаси з вмістом в-каротину 4,4%.

Таблиця 3 - Вміст макро- та мікроелементів у біомасі гриба В1. trispora залежно від концентрації в-каротину, мг/кг, М±m, n=3

Показник	Концентрація в-каротину в пробі, %
	4,4	5,5	7,5
Натрій, г/кг	10,20±0,17	12,71±0,52*	12,98±0,15*
Калій, г/кг	9,35±0,30	10,21±0,06*	10,93±0,04*
Кальцій	971,27±151,14	1063,77±82,16	1243,77±32,70
Магній	8,95±0,81	9,03±0,04	11,40±0,06*
Цинк	127,10±4,53	121,13±12,00	158,50±13,43
Марганець	39,63±4,03	56,00±0,14*	73,33±3,50*
Залізо	123,70±0,60	198,47±2,83*	202,43±6,89*
Мідь	8,10±0,67	11,93±0,57*	11,50±0,56*
Свинець	0,85±0,16	1,92±0,33*	1,33±0,04*

Таким чином, встановлено, що біомаса гриба В1. trispora за хімічним складом є джерелом не тільки в-каротину, але й жиру, білків та інших біологічно активних речовин таких як ненасичені жирні кислоти, незамінні амінокислоти, макро- та мікроелементи. Одержані результати досліджень узгоджуються з даними інших авторів (Прімова Л.О. та ін., 1997, 2002, Свеженцов А.І. та ін.. 2002).

Вплив біомаси гриба ВІ. trispora на перетравність корму, обмін речовин і продуктивність курчат-бройлерів

Перетравність поживних речовин корму у курчат-бройлерів

Введення до стандартного комбікорму біомаси гриба Вl. trispora в кількості 0,5, 1,0 та 1,5 г на 1 кг корму не впливало на його технологічні властивості, але рівень в-каротину збільшувався відповідно на 22, 44 та 66 мг на 1 кг корму.

Споживання комбікорму, води, кількість дефекацій, консистенція посліду та поведінка у курчат-бройлерів піддослідних груп не відрізнялась Птахи у всіх групах були активними, стан пір'я в нормі. Проте у птиці третьої дослідної групи консистенція посліду була дещо рідшою, особливо на початку досліду.

Встановлено, що у посліді курчат-бройлерів першої дослідної групи містилося сухої речовини в середньому 16,9%, сирої золи - 4,27, сирого протеїну - 5,03, фосфору - 0,19, що відповідно нижче на 1,72; 0,22; 0,43; та 0,12% нижче, ніж у посліді курчат контрольної групи. Вміст загальної вологи, сирої клітковини, сирого жиру та кальцію в посліді курчат піддослідних груп не змінювався.

У птиці другої дослідної групи вміст сухої речовини в посліді становив 17,2 та фосфору - 0,18%, що відповідно на 1,54 та 0,13% нижче, ніж у курчат контрольної групи, а рівень сирого протеїну - 5,75%, сирого жиру - 1,02, сирої клітковини - 2,74%, що відповідно на 0,29; на 0,16 та 0,49% вище, ніж у курчат контрольної групи. Вміст сирої золи, загальної вологи та кальцію порівняно з аналогічними показниками у курчат-бройлерів контрольної групи не змінювався.

Таблиця 4 - Коефіцієнти перетравності поживних речовин корму у курчат-бройлерів, %. М±m, n=3

Група	Протеїн	Жир	БЕР	Клітковина
Контрольна	82,77±1,03	67,07±1,26	79,80±0,92	6,67±0,55
Дослідні
1	82,67±1,39	69,30±0,67	81,90±1,21	6,60±0,56
2	82,77±1,50	66,97±1,10	82,83±1,35	7,40±0,74
3	83,77±0,89	69,17±1,42	82,10±1,77	7,30±0,79

Згодовування курчатам-бройлерам комбікорму, який містив 1,5 г біомаси на 1 кг корму підвищувало вміст загальної вологи в посліді до 87,4%, що на 5,82% та сирого жиру - до 1,18%, що на 0,32% вище порівняно з аналогічними показниками у птиці контрольної групи. Одночасно встановлено зниження у посліді курчат-бройлерів третьої дослідної групи вмісту сирого протеїну до 4,79%, що на 0,67%, сирої золи - до 4,28%, що на 0,21% та сирої клітковини - до 1,87%, що на 0,38% нижче, при зменшенні вмісту сухої речовини до 12,56%, що на 6,16% нижче, ніж у птиці контрольної групи. Одержані дані узгоджуються з результатами досліджень інших авторів, які вивчали дію КПМК на процеси травлення та продуктивність сільськогосподарських тварин (Паєнок О.М. та ін. 1983, 1988; Ужако П.В. та ін., 1995, 1996,1998; Свеженцов А.И. и др. 2002).

Отже, введення до складу комбікорму курчат-бройлерів біомаси гриба В1. tnspora в кількості 0,5 та 1,0 г на 1 кг корму незначною мірою впливало на хімічний склад посліду, на відміну від дози 1,5 г.

Однак, коефіцієнти перетравності протеїну, жиру, БЕР та клітковини у курчат-бройлерів дослідних груп не відрізнялися від аналогічних показників у птиці контрольної групи (табл. 4), що свідчить про те, що біомаса гриба В1. tnspora в кількостях від 0,5 до 1,5 г на 1 кг корму не впливає на перетравність основних поживних речовин корму.

Вплив біомаси гриба ВІ. trispora на обмін речовин у курчат-бройлерів

Встановлено, що температура тіла, частота дихання, концентрація гемоглобіну та глюкози в крові, а також фракційний склад білків плазми крові у курчат-бройлерів дослідних груп суттєво не відрізнялись від показників у курчат контрольної групи і знаходилась в межах фізіологічної норми (табл. 5). Загальний вміст білків плазми крові у курчат-бройлерів другої дослідної групи був на 12,4% вищим, ніж у тварин контрольної групи, що свідчить про посилення білоксинтезуючої функції печінки під впливом збільшення рівня в-каротину в кормі.

Вміст в-каротину у плазмі крові курчат-бройлерів першої та другої дослідної групи був також вищим в 1,3 раза порівняно з аналогічним значенням у курчат контрольної групи. Вищим був вміст в-каротину і в плазмі крові курчат-бройлерів першої дослідної групи, а в птиці третьої дослідної групи він був нижчим на 21% порівняно з аналогами контрольної групи.

Таблиця 5 - Показники вуглеводного та білкового обміну у курчат-бройлерів, %, М±m, n=5-7

Показник	Група
	Контрольна	Дослідні
		1	2	3
Глюкоза, ммоль/л	13,60±0,63	12,45±0,83	13,46±0,48	13,96±0,42
Гемоглобін, г/л	93,75±13,81	95,67±2,72	95,83±7,06	92,17±8,23
Загальний білок плазми крові, г/л	37,60±1,79	39,42±1,42	42,25±0,89*	40,86±1,34
Альбуміни	48,18±4,39	54,20±13,40	51,88±2,42	51,95±1,53
б-глобуліни	25,90±3,80	22,93±12,50	19,66±4,95	23,92±1,39
в-глобуліни	6,84±2,03	8,95±0,21	8,36±3,23	7,35±2,86
г-глобуліни	18,26±2,60	16,90±7,76	20,10±1,56	16,75±1,89

Вміст в-каротину в печінці курчат-бройлерів тварин першої дослідної групи зріс на 31%, тоді як у курчат-бройлерів другої та третьої дослідних груп не змінювався порівняно з контролем.

Активність АлАТ у плазмі крові курчат-бройлерів першої дослідної групи збільшилась на 12%, а лужної фосфатази - на 43% порівняно з контролем (табл. 6).

Таблиця 6 - Активність ферментів плазми крові курчат-бройлерів, ммоль/гол/л. М±m, n=5-7

Показник	Група
	Контрольна	Дослідні
		1	2	3
Амілаза, г/год/л	37,25±3,84	38,96±2,56	44,25±3,69	48,50±1,61*
АсАТ	3,90±0,13	4,05±0,12	3,87±0,14	3,98±0,28
АлАТ	2,43±0,07	2,72±0,04*	2,74±0,07*	2,72±0,06*
ЛФ, нмоль/с/л	52,07±9,43	74,47±4,26*	64,60±8,62	45,25±4,05
ГГТ	1,20±0,17	1,28±0,05	1,26±0,06	1,17±0,09

У курчат-бройлерів другої дослідної групи активність АлАТ плазми крові була також вищою на 12,7%, а амілази, АсАТ, лужної фосфатази та ГГТ плазми крові не змінювалась в порівнянні з контролем. Встановлено також підвищення активності АлАТ на 12%, амілази - в 1,3 раза в плазмі крові курчат-бройлерів третьої дослідної групи порівняно з показниками у птиці контрольної групи.

Одержані результати свідчать про незначне посилення реакцій переамінування, глюконеогенезу та гідролізу фосфорорганічних сполук у тканинах курчат-бройлерів дослідних груп.

Таким чином, встановлено, що введення до складу комбікорму біомаси гриба в кількості 0,5, 1,0 та 1,5 г на 1 кг корму та згодовування його курчатам-бройлерам призводить до зміни активності ферментів плазми крові, характер та величина яких визначається кількістю введеної біодобавки.

Продуктивність та якість м'яса курчат-бройлерів при згодовуванні біомаси гриба ВІ. trispora

У перші 35 діб вирощування середньодобові прирости живої маси курчат-бройлерів дослідних груп майже не відрізнялися від контрольної (табл. 7).

Таблиця 7 - Середньодобові прирости живої маси курчат-бройлерів, г, М±m, n=13-15

Група	Вікові періоди, діб
	3-15	16-23	24-35	36-45
Контрольна	11,45±0,82	41,78±1,80	64,78±4,29	62,58±3,47
Дослідні
1	10,99±0,65	40,99±1,94	63,78±2,95	61,15±4,86
2	12,28±0,71	41,28±2,06	68,17±2,66	77,23±3,60*
3	10,24±0,53	38,40±3,32	57,49±3,18	67,22±4,10

Так, у період від 36 до 45 доби середньодобові прирости живої маси курчат-бройлерів другої дослідної групи були вищими на 23,4% порівняно з контролем і на 26,3% порівняно з аналогічними показниками у курчат-бройлерів першої дослідної групи.

Збільшення абсолютних приростів живої маси курчат-бройлерів другої дослідної групи на 46,2% порівняно з контролем також спостерігали в останню декаду їх вирощування.

За живою масою птиця дослідних груп від 3-ї до 36 доби практично не відрізнялась від контрольної (табл. 8).

Таблиця 8 - Жива маса курчат-бройлерів у різному віці, г, М±m, n=13-15

Група	Вік, діб
	3	15	23	36	45
Контрольна	69,48±1,63	206,90±10,74	537,00±21,17	1519,17±86,34	2067,73±74,64
Дослідні
1	71,69±2,05	194,48±10,82	500,87±21,00	1455,00±43,86	1923,57±54,40
2	71,57±2,14	218,86±9,47	538,47±16,47	1536,00±50,91	2220,00±72,30
3	67,12±1,96	184,47±8,78	491,67±23,60	1360,77±37,68	1898,46±26,43*

На кінець основного періоду жива маса курчат-бройлерів першої дослідної групи не змінювалась, другої - мала тенденцію до збільшення, а третьої - була на 8,2% нижчою порівняно з аналогічними показниками у курчат-бройлерів контрольної групи.

За основний період вирощування загальний приріст живої маси однієї голови птиці контрольної групи становив у середньому 1999 г, першої дослідної - 1773 г, або був на 11% меншим, другої 2148 г, або на 7,4% вищим І третьої - 1931 г, або на 8,4% був нижчим порівняно з курчатами контрольної групи.

Отже, за показниками середньодобових та абсолютних приростів живої маси курчат-бройлерів найефективнішою була добавка до стандартного комбікорму біомаси гриба В1. trispora в кількості 1,0 г на 1 кг корму.

Дослідженнями встановлено незначні зміни маси внутрішніх органів курчат-бройлерів першої та третьої дослідних груп порівняно з контролем

Маса печінки та селезінки у птиці другої дослідної групи була такою самою як у контрольній, а в третьої - спостерігали зниження маси печінки на 15% порівняно з аналогічними показниками курчат контрольної групи, а маса селезінки не відрізнялася від показників у курчат контрольної групи.

Проведеними дослідженнями не встановлено змін хімічного складу м'язів курчат-бройлерів при згодовуванні різної кількості біомаси гриба В1. trispora.

Так, за вмістом протеїну, жиру, БЕР, золи, кальцію та фосфору м'язи курчат бройлерів першої та другої дослідних груп не відрізнялися від птиці контрольної групи. Однак, згодовування їм біомаси гриба у кількості 1,5 г на 1 кг корму збільшувало у м'язах вміст протеїну на 4,19% і знижувало більш як у 2 рази рівень БЕР порівняно з контрольною групою.

Таким чином, згодовування курчатам-бройлерам протягом всього періоду вирощування (42 дні) у складі комбікорму біомаси гриба В1. trispora не впливає на хімічний склад м'язів.

Ефективність згодовування біомаси гриба Вl. trispora курчатам-бройлерам

Встановлено, що на 1 кг приросту живої маси курчата-бройлери другої дослідної групи витрачали корму на 6,8% менше, ніж в контролі, тоді як у птиці першої дослідної групи цей показник був на рівні контролю, а у птиці третьої дослідної групи - на 12,6% вищими, ніж у курчат контрольної групи.

Збереженість поголів'я птиці у другій дослідній групі становила 100%, першій - 93,3%, третій - 86,7%, а в контрольній - 83,3%,

Встановлено, що собівартість 1 кг приросту живої маси при згодовуванні біомаси гриба В1. trispora курчатам-бройлерам у кількості 1 г на 1 кг корму була на 19% меншою, ніж в аналогів контрольної групи, а рівень рентабельності склав 137,7% проти 102,3% у першій та 88,5% - у третій дослідних групах.

Висновки

На основі хімічного мутагенезу, створено новий штам гриба В1. trispora -надпродуцент в-каротину, біомаса якого є джерелом поживних і біологічно активних речовин та доведена можливість використання біомаси в годівлі курчат-бройлерів.

Введення до складу живильних середовищ як мутагенних факторів імідазолу та в-каротину у вигляді 30%-ної олійної суспензії сприяло утворенню однієї, дурогвінону та ріфампіцину - двох, дифеніламіну - чотирьох високоактивних колоній гриба ВІ. trispora.

Новостворений високоактивний штам ВСД-1 гриба В1. trispora характеризується в лабораторних умовах активністю 4453,6 од./л культуральної рідини, а в умовах промислового виробництва вихід в-каротину становить 7-8% у перерахунку на суху речовину. Штам гриба ВСД-1 В1. trispora характеризується розвинутим міцелієм, високою життєздатністю та швидким дозріванням.

Залежно від умов культивування гриба В1. trispora його біомаса містить в-каротину від 4,4 до 7,5%, сухої речовини - 90,4 - 91,5%, сирого жиру - 43-51,6%, сирого протеїну - 12,2-15,6%, сирої клітковини - 2,9-4,9%. Рівень вуглеводів у біомасі змінюється в межах від 9,8 до 11,8% і не залежить від кількості р-каротину.

Біомаса гриба В1. trispora містить ненасичені жирні кислоти: олеїнову та ліноленову, поряд із пальмітиновою, стеариновою та лауриновою кислотами, замінні та незамінні амінокислоти, загальний вміст яких змінюється в межах - 41,3-57,4 г/кг, а також глюкозу, галактозу, фукозу, манозу та інші моносахариди.

Вміст у біомасі гриба ВІ. trispora макроелементів (г/кг) коливається в межах: натрію - 10,2-13,0, калію - 9,3-10,9, кальцію - 1,0-1,2, магнію - 8,9-11,4 мг/кг та мікроелементів (мг/кг) - заліза 124-202, цинку - 121-158, марганцю - 40-73, міді - 8,0-12, свинцю - 0,8-1,9.

Згодовування курчатам-бройлерам протягом 42 діб у складі комбікорму біомаси гриба ВІ. trispora в кількості 0,5; 1,0 та 1,5 г на 1 кг корму не впливає на перетравність поживних речовин корму, змінює хімічний склад посліду, в тому числі вміст сухої речовини, сирої золи, протеїну, жиру, клітковини, кальцію та фосфору.

Введення до складу комбікорму курчатам-бройлерам біомаси гриба ВІ. trispora в кількості 1,0 г на 1 кг корму підвищує в плазмі крові вміст загального білку на 12% та в-каротину - в 1,3 раза. Встановлено підвищення активності АлАТ на 12%, лужної фосфатази - на 43% в плазмі крові курчат-бройлерів першої дослідної групи, АлАТ у птиці другої та третьої - відповідно на 12,7 та 12% та амілази - в 1,3 раза у тварин третьої дослідної групи порівняно з курчатами контрольної групи.

Згодовування курчатам-бройлерам протягом 42 діб комбікорму, що містив біомасу гриба ВІ. trispora в кількості 1,0 г на 1 кг корму, сприяє підвищенню середньодобових приростів живої маси в останню декаду вирощування на 23,4% та живої маси курчат на кінець вирощування - на 7,4% і не впливає на хімічний склад м'язової тканини. Введення до комбікорму біомаси гриба ВІ. trispora в кількості 0,5 г на 1 кг корму не впливає на продуктивність птиці, а в дозі 1,5 г на 1 кг - знижує живу масу птиці на 8,2%.

Біомаса гриба В1. trispora додана до комбікорму в кількості 1,0 г на 1 кг корму знижує на 6,8% витрати корму на 1 кг приросту живої маси і забезпечує збереженість поголів'я на 100%.

Пропозиції виробництву

У результаті проведених досліджень створено новий високоактивний штам ВСД-1 гриба В1. trispora - надпродуцент в-каротину, загальна активність (в-каротину якого становить в середньому 4453,6 од./л культуральної рідини.

З метою підвищення середньодобових приростів живої маси курчат-бройлерів, зниження затрат корму на виробництво 1 кг продукції, покращення збереженості птиці та ефективності виробництва м'яса бройлерів рекомендується додавати до стандартного комбікорму біомасу гриба В1. trispora як джерело в-каротину та інших біологічно активних речовин в кількості 1,0 г на 1 кг корму протягом всього періоду вирощування.

Список опублікованих праць

1. Мартиновський В.П., Захаренко М.О., Шевченко Л.В. Особливості обміну речовин у курчат-бройлерів при застосуванні біомаси грибка Blakeslea trispora// Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вил. 55. - С. 113-116 (аналіз літературних джерел, біометрична обробка даних, викладення результатів досліджень).

2. Мартиновський В.П., Захаренко М.О., Шевченко Л.В. Продуктивність та перетравність поживних речовин корму курчат-бройлерів при застосуванні грибка Blakeslea trispora// Науковий вісник НАУ. - 2002. -Вил. 58. -- С. 104-108 (аналіз літературних джерел, біометрична обробка даних, викладення результатів досліджень). гриб корм бройлер

3. Мартиновський В.П., Захаренко М.О., Засєкін Д.А. Біомаса грибка Blakeslea trispora, як джерело р-каротину та біологічно активних речовин // Вісник Сумського НАУ. - 2002 - Спеціальний випуск. Серія Тваринництво. - С. 100-105 (біометрична обробка даних, аналіз літературних джерел, викладення результатів досліджень).

4. Стенько А.С., Мартиновський В.П., Кунщикова Є.А., Кунщикова 1.С. Мікроорганізми - продуценти в-каротину природного походження // Вісник Сумського НАУ. - 2002 - Спеціальний випуск. Серія Тваринництво. -- С. 19-21 (біометрична обробка даних, аналіз літературних джерел, викладення результатів досліджень).

5. Захаренко М.О., Мартиновський В.П. в-каротин: структура та біологічні властивості. // Вісник Сумського НАУ. - 2002 - Спеціальний випуск. Серія Тваринництво. -- С. 123-129. (аналіз літературних джерел).

6. Мартыновский В.П., Захаренко Н.А., Засекин Д.А. Биологически активные вещества биомассы гриба Blakeslea trispora/ В. кн. Микробиологический каротин в питании животных и птицы / Под. Ред. Свеженцова А.И., Днепропетровск, Арт-Пресс. - 2002 - С. 138-139 (біометрична обробка даних, викладення результатів досліджень).

7. Мартиновсысий В.П., Гонцул О.А., Кунщикова Є.О., Кунщикова I.C., Безкоровайна Н.К., Горна М.С., Стенько А.С. Штам ВСД-1 гриба Blakeslea trispora - надпродуцент в-каротину.// Деклараційний патент на винахід 49710 А. - 2002. - Бюлетень № 9.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Національний аграрний університет, Київ, 2003.

У дисертації викладено теоретичний матеріал та результати експериментів щодо створення високоактивного штаму ВСД-1 гриба В1. trispora - надпродуцента в-каротину, дослідження хімічного складу біомаси, яка утворюється в процесі культивації гриба, та вплив різної кількості останньої на перетравність корму, показники вуглеводно-білкового обміну, продуктивність, затрати корму на виробництво та собівартість продукції, збереженість поголів'я та якість м'яса курчат-бройлерів.

Створено новий штам ВСД-1 гриба В1. trispora, який в умовах промислового виробництва забезпечує вихід 8-10% в-каротину в перерахунку на суху речовину. Біомаса гриба Blakeslea trispora є джерелом в-каротину, поживних та біологічно активних речовин. Згодовування біомаси гриба В1. trispora курчатам-бройлерам протягом 42 діб вирощування у складі комбікорму в кількості 1,0 г на 1 кг корму змінює хімічний склад посліду, показники обміну речовин, підвищує на 23,4% середньодобові прирости живої маси в останню декаду вирощування та забезпечує 100%-ну збереженість поголів'я, знижує затрати кормів на виробництво продукції, не впливає на фізіологічні показники та якість м'яса.

Біомаса гриба В1. trispora, яку згодовували курчатам-бройлерам в кількості 0,5 та 1,5 г на 1 кг корму не впливала на процеси травлення, обміну речовин, продуктивність та збереженість поголів'я.

Рекомендовано для промислового виробництва штам ВСД-1 гриба В1. trispora та біомасу - продукт культивування гриба, як джерело в-каротину в раціонах курчат-бройлерів.

Ключові слова: штам ВСД-1, гриб В1. trispora, біомаса, хімічний склад, курчата-бройлери, перетравність, обмін речовин, продуктивність, якість м'яса, збереженість поголів'я.

Мартыновский В.П. Переваримость корма, обмен веществ, продуктивность и качество мяса цыплят-бройлеров при скармливании биомассы гриба Blakeslea trispora.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Национальный аграрный университет, Киев, 2003.

В диссертации изложен экспериментальный материал по созданию нового штамма гриба В1. trispora, исследованию химического состава биомассы, получаемой при его культивировании, использованию различных количеств биомассы в комбикормах при выращивании цыплят-бройлеров.

Проведенными исследованиями установлено, что внесение в питательную среду для культивирования гриба В1. trispora имидазола, дифениламина, дурогвинона и рифампицина в различной степени влияло на образование активных колоний. Из полученных 11 высокоактивных вариантов гриба штамм ВСД-1 оказался сверхпродуцентом в-каротина, который получен в результате совместного действия дифениламина и рифампицина в лабораторных условиях и при промышленной проверке имел активность в два раза выше, чем исходный штамм К2.

Полученный штамм ВСД-1 гриба Bl. trispora характеризуется развитым мицелием, высокой жизнеспособностью, быстрым созреванием, значительным содержанием в-каротина в жировых включениях.

Изучение химического состава биомассы, полученной при культивировании штамма ВСД-1 гриба Bl. trispora, показало, что она содержит 90,5-91,5% сухого вещества, 43,0-51,6% сырого жира, 12,2-15,6% сырого протеина, 2,9-4,9% сырой клетчатки, 9,8-11,8% углеводов. В том числе глюкозу, галактозу, манозу, фукозу, практически весь набор незаменимых аминокислот, насыщенные (пальмитиновая, стеариновая) и ненасыщенные (олеиновая, линолевая) жирные кислоты, в-каротин (4,4-7,5%), натрий, калий, кальций, а также микроэлементы такие как цинк, магний, марганец, железо, медь, свинец, что делает ее хорошим источником питательных и биологически активных веществ. Благодаря высокому содержанию сухого вещества и низкому уровню влаги полученная биомасса хорошо хранится, легко смешивается с комбикормом без нарушения его структуры и технологических качеств.

Введение в состав комбикорма 0,5 г на 1 кг корма биомассы и скармливание его цыплятам-бройлерам в незначительной степени изменяло химический состав помета, а именно снижало содержание сухого вещества на 10%, сырой золы - на 5%, сырого протеина - на 9%, фосфора - на 37,8% и не влияло на уровень общей влаги, сырой клетчатки, сырого жира и кальция по сравнению с контролем.

Добавка к комбикорму биомассы в количестве 1,0 г на 1 кг корма и использование его в кормлении птицы снижало уровень сухого вещества помета и фосфора и увеличивало содержание сырых протеина, жира и клетчатки по сравнению с контролем. Наиболее существенное изменение химического состава помета установлено у цыплят, которым скармливали 1,5 г биомассы с кормом, что в первую очередь связано с уменьшением на 33% сухого вещества.

У цыплят-бройлеров, получавших с кормом 1,0 г биомассы на 1 кг корма, в плазме крови повышается уровень в-каротина, общего белка, активность АлАТ, а концентрация глюкозы и гемоглобина в крови, фракционный состав белков плазмы крови по сравнению с контролем не изменялись. Добавка к комбикорму 0,5 или 1,5 г биомассы на 1 кг корма не влияла на показатели энергетического обмена и белковый спектр плазмы крови, однако в некоторой степени изменяла активность амилазы, АлАТ, щелочной фосфатазы и ПТ.

Существенное увеличение среднесуточных привесов цыплят-бройлеров на 23,4% по сравнению с контролем отмечено в последнюю декаду их выращивания. Это способствовало снижению затрат кормов на производство единицы продукции, повышало эффективность производства мяса бройлеров без изменения его химического состава и 100%-ной сохранности поголовья.

Скармливание цыплятам-бройлерам в составе комбикорма биомассы в количестве 0,5 и 1,5 г на 1 кг корма приводило к снижению среднесуточных привесов, увеличению затрат корма на единицу продукции.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.02.02 - feeding animal and technology of forages. -National agrarian university, Kiev, 2003

In a thesis the experimental stuff on building the new strain of a fungus Bl. trispora, study of an elemental composition of a biomass received at its cultivation, usage of different amounts of a biomass in mixed fodders is set up at cultivation of chickens.

Which one is built new strain ВСД-1 of a fungus В1.trispora, in conditions of a commercial production - 8-10 % of в-carotinum in recalculation on dry matter. The biomass of a fungus Blakeslea trispora is a good source of в-carotinum, nutrient and biologically of active materials, feeding of a biomass of a fungus В1.trispora to chickens during 42 days of cultivation in structure of mixed fodder in an amount of 1,0 g on 1 kg of a forage the elemental composition of a dung, parameters of a metabolism variates, increases a daily average accretion of alive mass last decade of cultivation that of safety stok, slashes the costs of a forage of production, does not influence physiological parameters and quality of meat.

Biomass of a fungus В1.trispora, which one fed to chickens in an amount of 0,5 g on 1 kg of a forage influenced the above-stated parameters to a lesser degree, and in an amount of 1,5 g on 1 kg to a forage - the productivity and safety stok did not show challenging effect on processes of digestion, metabolism.

Biomass of a fungus В1.trispora, which one nurtured to chickens in an amount of g on kg of a forage influenced the above indicated parameters to a lesser degree, and in an amount of 1 g on 1 kg of a forage - did not show challenging influencing on processes of digestion of a metabolism, productivity and safety stok.

It is recommended for a commercial production strain ВСД-1 of a fungus В1. trispora and biomass which one is a product of cultivation of a fungus, as a source в-carotinum, in rations of chickens

Размещено на Allbest.ru

...