Основні хвороби цибулі та обґрунтування заходів захисту від них в умовах Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Мельничук Федір Степанович

УДК 632.7 : 635.3

Основні ХВОРОБИ ЦИБУЛІ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ВІД НИХ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.11 - фітопатологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в відділі державних випробувань та технологій застосування пестицидів Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук.

Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Чабан Василь Сидорович, пенсіонер

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Положенець Віктор Михайлович, Державний агроекологічний університет, завідувач кафедри селекції і фітомедицини

кандидат сільськогосподарських наук Запольська Наталія Миколаївна, Інститут цукрових буряків УААН, старший науковий співробітник лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб

Провідна установа - Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва, кафедра фітопатології, Міністерство аграрної політики України, м. Харків.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус №4, к.41.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Цибуля широко використовується в харчуванні людини. Вона є джерелом поповнення організму вітамінами та ефірними маслами. В Україні ця культура займає понад 61,0 тис. га. В основі товарного виробництва лежить використання продуктивних сортів та якісного насіння. Термін зберігання цибулі короткий, а тому немає потреби створювати значні страхові запаси її на випадок непередбачуваних ситуацій. Однією з причин недобору урожаю цибулі в більшості регіонів України є ураження її хворобами. Найбільш поширеною і небезпечною є пероноспороз. Ця хвороба проявляється у вигляді епіфітотій один раз в 3-4 роки. Крім того, збудник Peronospora destructor різко знижує посівні якості насіння, товарність та лежкість цибулин. Останніми роками в Україні шкодочинність пероноспорозу, фузаріозу, шийкової гнилі та гнилі денця, бактеріальних і вірусних хвороб значно зросла, що пояснюється сприятливими погодними умовами, вирощуванням нестійких сортів з низьким рівнем насінних якостей та недотриманням заходів захисту проти збудників шкідливих мікроорганізмів. цибуля хвороба захист зберігання

Втрати урожаю насіння від пероноспорозу можуть досягати до 100 %; фузаріозного в'янення до 30 %; бактеріозу до 40 % (Пересыпкин и др., 1991). Тому в загальній системі заходів, спрямованих на отримання високих врожаїв насіння цибулі важливе місце займає хімічний захист від хвороб в комплексі з іншими заходами, що підтверджує актуальність проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках державної науково-технічної програми “Захист рослин” завдання 05 “Сформувати асортимент нових пестицидів, розробити та удосконалити технологію їх застосування”, номер державної реєстрації 0197U012336 Інституту захисту рослин УААН.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення етіології хвороб цибулі під час вегетації рослин і зберігання цибулин в у мовах Лісостепу України та удосконалення заходів захисту цієї культури від збудників хвороб грибного і бактеріального походження.

Для досягнення поставленої мети вирішували такі завдання:

- встановлення поширення і шкодочинності збудників хвороб садивного матеріалу під час зберігання;

- вивчення біологічних особливостей розвитку хвороб цибулі в лісостеповій зоні України;

- оцінка районованих сортів цибулі на стійкість до хвороб;

- удосконалення заходів захисту цибулі від хвороб грибного та бактеріального походження.

Об'єкт дослідження - збудники пероноспорозу, фузаріозного і бактеріозного в'янення цибулі, різні за ступенем ураження сорти, фунгіциди вітчизняного та іноземного виробництва.

Предмет дослідження - захист насінників цибулі від збудників основних хвороб.

Методи дослідження - Лабораторні дослідження фунгітоксичних властивостей препарату скарб, 25% в.р. Обстеження насінників цибулі та обліки ураження їх хворобами. Фітопатологічний аналіз цибулі, закладеної на зберігання. Мікробіологічний аналіз відібраних під час вегетації зразків цибулі. Замочування та інокуляція цибулин фунгіцидами. Визначення концентрації металаксилу в робочому розчині до і після замочування цибулин. Визначення посівних якостей насіння цибулі з варіантів дослідів.

Наукова новизна отриманих результатів. В роки досліджень виявлено найбільш поширені і небезпечні хвороби садивного матеріалу: шийкова гниль (Botrytis allii Munn), мокра гниль (Erwinia carotovora. pv. Carotovora (Jones) Bergey et. Al.), а в період вегетації - несправжня борошниста роса (Peronospora destructor (Berk) Casp.), фузаріоз цибулі (Fusarium oxysporum Schl. f sp. сepae (Hans) Snyder et Hansen) та бактеріальне в'янення (Erwinia carotovora).

Вияснено, що збудником мокрої гнилі цибулі є бактерії Erwinia carotovora subs. carotovora (Jones) Bergey et. аl. Вивчено морфологічні, фізіологічні, культуральні та деякі біохімічні властивості виділених ізолятів цього патогена, які запропоновані для використання в наукових установах при цілеспрямованій селекції на стійкість проти названих хвороб.

Вперше встановлено, що системно-контактний фунгіцид ридоміл голд мц, 68 % з.п. при знезараженні садивного матеріалу цибулі призупиняє дифузний розвиток збудника Peronospora destructor (Berk) Casp у початковий період росту рослин.

При проведенні оцінки районованих сортів цибулі відносну стійкість виявили сорти: до пероноспорозу - Сквирська 1/528, Стригунівська носівська; до бактеріозу - Оранта, Грандина; до фузаріозу - Золотиста, Грандина.

У виробничих умовах підтверджено фунгітоксичну активність нового вітчизняного препарату скарб, 25 % в.р. проти збудників основних хвороб цибулі.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено оптимальні концентрації фунгіцидів: ридоміл голд мц, превікур і апрон, при замочуванні та ін'єкціях садивного матеріалу, які ефективно впливають на ступінь проростання і розвиток цибулин. За результатами досліджень рекомендується використовувати у виробництві спосіб замочування маточників цибулі в суспензії системно-контактного фунгіциду ридоміл голд мц, 68 % з.п.

Оцінено ефективність застосування імуноцитофіту як індуктора стійкості щодо хвороб, який дає змогу підвищити ефективність системних препаратів.

На основі проведених експериментів визначено заходи захисту цибулі від збудників бактеріальних гнилей цибулі.

Рекомендовано до реєстрації вітчизняний препарат скарб, 25 % в.р., як хімічний засіб захисту цибулі проти хвороб.

Особистий внесок здобувача. Дисертант безпосередньо брав участь у плануванні і проведенні дослідів, експериментів та спостережень, обробці даних, аналітичній роботі і підготовці матеріалів до друку.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на засіданні вчених рад Інституту захисту рослин УААН (м. Київ, 1999 - 2001 рр.); науково-практичному семінарі молодих учених та спеціалістів (м. Київ, Чабани 1999 р.); Всеукраїнській конференції молодих учених “Агроекологія, як основа стабільності сільського господарства” (м. Харків, 2000 р.); Міжнародній науковій конференції “Енергозберігаючі технології товарного виробництва та насінництва овочевих і баштанних культур” (м. Харків, 2001 р.); науково-практичній конференції “Проблеми ведення землеробства в умовах посухи” (м. Одеса, 2001 р.); Всеукраїнській конференції молодих учених-аграріїв “Роль молодих учених у реформуванні аграрного сектора економіки України” (м. Київ, 2001р.).

Публікації. На тему дисертації опубліковано 6 наукових праць, в яких викладено основні положення дисертації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 133 сторінках машинописного тексту. Дисертація складається з вступу, шести розділів, висновків, рекомендацій виробництву, переліку посилань та додатків. В дисертації міститься 28 таблиць, 14 рисунків, з них 5 фотознімки. Перелік літературних джерел охоплює 129 найменувань, в тому числі 41 іноземних.

Основний ЗМІСТ РОБОТИ Огляд літератури

При узагальненні літературних джерел вияснено поширення, ступінь шкідливості та біологічні особливості збудників хвороб, що викликають захворювання цибулі, зокрема несправжньої борошнистої роси, фузаріозної гнилі денця цибулі, шийкової та бактеріальної гнилей. Висвітлено симптоматику і джерела інфекції основних захворювань цибулі. Проаналізовано існуючу систему заходів захисту цибулі від збудників хвороб грибного і бактеріального походження.

Умови та методики проведення досліджень

У дисертаційну роботу включені матеріали досліджень за 1999-2001 рр. Використовували зразки цибулі, уражені різними збудниками захворювань. Місцем проведення експериментів була Сквирська дослідна станція Київської області, фермерське господарство “Приступа” і сільськогосподарський виробничий кооператив “Топилищанський” Іваничівського району Волинської області.

Дослідження фунгітоксичних властивостей препарату cкарб, 25% в.р. здійснювали у відділі державних випробувань та технологій застосування пестицидів Інституту захисту рослин УААН.

Мікробіологічний аналіз відібраних зразків проводили в Інституті мікробіології та вірусології НАНУ, використовуючи загальноприйняті методики (Бельтюкова, Матышевская, 1968; Klement Et.Ol., 1990).

Концентрацію металаксилу в робочому розчині до та після замочування цибулі визначали методом тонкошарової хроматографії за методикою Клисенко М.А. (1992).

Аналіз посівних якостей насіння цибулі проводили у Державному центрі сертифікації, ідентифікації та якості сортів рослин за ГОСТ-12038-84.

Польові дослідження проводили згідно з Методичними вказівками щодо державних випробувань фунгіцидів, антибіотиків і протруйників насіння сільськогосподарських культур (ВІЗР, 1985).

Математичну обробку експериментальних даних проводили методами дисперсійного аналізу (Б.А. Доспехов, 1972).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вивчення поширення і ступеня шкідливості хвороб цибулі в зоні Лісостепу України

При обстеженні посадок насінників цибулі у 1999-2001рр. було виявлено розвиток збудників Peronospora destructor, Fusarium oxysporum і Erwinia carotovora.

Дані фітопатологічної експертизи цибулин після зимового зберігання, показали, що здоровими залишилося тільки 37 %. Всі решта були уражені хворобами грибного і бактеріального походження та шкідниками (рис. 1).

Результати аналізу цибулі на ураження хворобами показали, що по ступеню шкодочинності перевагу мала шийкова гниль - 15,8 % та фузаріозна гниль - 12,6 %. Дещо нижче ураження було збудниками бактеріальних хвороб. Понад 14 % цибулин мали ознаки пошкодження шкідниками.

З уражених цибулин мікробіологічним методом виділено в чисту культуру збудники шийкової гнилі (Botrytis allii), мокрої гнилі (Erwinia caratovora), бактеріальної гнилі (Bacillus subtilis), пеніцильної гнилі (Penicilium corimbiferum), гнилі денця (Sclerotium cepivorum) і фузаріозу (Fusarium oxysporum).

Доведено, що садивний матеріал цибулі є джерелом збереження інфекції грибних та бактеріальних збудників хвороб, які найвідчутнішої шкоди завдають при зберіганні.



Рис. 1. Результати фітопатологічної експертизи цибулі після зимового зберігання (1999-2001рр.)

Несправжня борошниста роса. Протягом трьох років нами обстежено посадки цибулі на ураження збудником несправжньої борошнистої роси у Київській, Волинській і Чернігівській областях. Найбільша шкодочинність цим патогеном була виявлена у Волинській та Чернігівській областях.

У 1999 році перші симптоми хвороби у Волинській області відмічали при настанні сприятливих для розвитку хвороби погодних умов. Це припадало на другу декаду липня. Симптоми ураження в першу чергу проявлялися на листках і стрілках цибулі. Але оскільки фактична середньодобова температура була вищою на 3-4 °С в порівнянні з багаторічними даними, опадів випадало недостатньо, то до закінчення вегетації розвиток хвороби не перевищив 7,8 %.

У 2000 році перші симптоми захворювання відмічали наприкінці третьої декади червня, однак найбільший розвиток хвороби спостерігається тільки в липні, на початок серпня розвиток несправжньої борошнистої роси становив 19,1 %. Однак серпень виявився сухим і спекотним, а тому в подальшому збудник майже не розвивався і, відповідно, ураження рослин залишилось на одному рівні. Наприкінці вегетації розвиток хвороби становив 20,9%.

У 2001 році вологий червень, дощове закінчення липня і друга декада серпня спричинили епіфітотійний процес, хоч на листках не завжди спостерігали перші симптоми захворювання до початку спороношення.

Зокрема в Київській області для розвитку хвороби був найбільш сприятливим тільки 2001 рік.

Фузаріозне в'янення. Протягом 1999-2001 рр. на Сквирській дослідній станції ми спостерігали фузаріозне в'янення цибулі в полі. Розвиток хвороби в 1999 р. досягнув майже 40%. У 2000 р. розвиток хвороби становив 20,5%, інтенсивно хвороба розвивалася тільки в липні. В 2001 році перші симптоми захворювання відмічалися одночасно з пероноспорозом і ступінь розвитку хвороби на початковому етапі становив 3,2 %. Однак в подальшому для фузаріозного в'янення склалися несприятливі умови і до закінчення вегетації рівень розвитку хвороби не перевищив 11,4 %.

В подальшому фузаріозне в'янення продовжувало розвиватися в сховищі у вигляді білого або рожевого павутинного нальоту між лусками цибулин з щільними подушечками.

Слід зазначити, що з насіння цибулі, крім Fusarium oxysporum, ми виділяли також ізоляти F. solani, F. gibbosum, F. moniliforme, які за сприятливих умов можуть призводити до захворювання цибулин за типом сухої гнилі. Це свідчить про те, що збудник фузаріозу зберігається не лише в ґрунті і на рослинних рештках, але може передаватись насінням.

Бактеріальні хвороби. У результаті мікробіологічного аналізу з 24 зразків цибулі було виділено 5 ізолятів, які на основі вивчення морфологічних, культуральних, патогенних та деяких інших біохімічних властивостей було віднесено до Erwinia carotovora subs. carotovora.

Дослідженнями щодо етіології мокрої гнилі зразків цибулин, відібраних в Київській, Чернігівській та Волинській областях, нами доведено, що збудником є бактерії E. carotovora subs. carotovora. При вивченні бактеріальних хвороб цибулі виявлено, що частка бактерій E. carotovora subs. carotovora становила 20,8 % до загальної кількості ізолятів. Це найбільш вірулентна група серед усіх патогенних бактерій, виділених з цибулин. Гниль насінників, збудником якої є Bacillus subtilis (Erenberg) Cohn., істотного значення в патогенезі не мала.

Удосконалення заходів захисту насінників цибулі від хвороб

Сукупність факторів, що сприяють ураженню цибулі-ріпки різними патогенами, призводять до значного збільшення в садивному матеріалі інфекції хвороб різного таксономічного походження націлює до пошуку ефективних заходів щодо знешкодження патогенів до садіння і цим захищає рослину від первинної інфекції. Однак в даний час в Україні такі заходи захисту розроблені недостатньо.

Вивчення впливу деяких фунгіцидів на зниження зараження садивного матеріалу цибулі

Для проведення експериментів використовували наступні препарати з відповідними концентраціями: ридоміл голд мц (від 0,03 до 0,05 % д.р.), превікур (від 0,02 до 0,4 %) і апрон (від 0,01 до 0,03 %). Нами доведено, що при намочуванні цибулі оптимальною експозицією витримування цибулин в розчинах вищезгаданих препаратів є шість годин. При ін'єкціях (уколах) цибулин використовували ті самі фунгіциди з названими концентраціями з нормою витрати 1 мл/шт.

При збільшенні експозиції до 12 годин відсоток пророслих цибулин в мінімальних концентраціях препаратів зменшується до 90-88 %; 24 годин - до 63-83 %. У варіанті з концентрацією 0,05 % і експозиції 24 години цей показник при замочуванні цибулин превікуром становив 23 %, а на контролі 93 %.

При ін'єкції рослин цим препаратом в період вегетації з нормою витрати 1 мл зміна концентрації на 0,01% могла зумовити як стимулюючий, так пригнічуючий ефект.

Спостереження за проходженням фенологічних фаз в період вегетації цибулі показали, що хімічне знезараження садивного матеріалу суттєво не впливає в порівнянні з контролем.

а) Замочування цибулин у суспензіях фунгіцидів. За результатами спостережень нами встановлено, що на варіантах з хімічним знезаражуванням садивного матеріалу перші симптоми хвороб грибного і бактеріального походження з'являються на 1-2 тижні пізніше в порівнянні з контрольним варіантом. При проведення фітопатологічної експертизи в період вегетації, нами не виявлено жодної рослини з ознаками первинного ураження несправжньою борошнистою росою.

Ефективність дії препаратів дещо залежала від погодних умов року, але в цілому була високою, зокрема проти фузаріозу 37,1-55,1%; проти бактеріозу 27,2-43,2 %; і проти пероноспорозу 57,2-64,0% (табл. 1).

На варіантах з замочуванням цибулин, майже в усіх випадках урожайність в середньому за три роки була в межах 3,29-4,21 ц/га. При чому кращі результати відмічали у варіантах з меншою концентрацією робочого розчину, хоч для ридомілу голд мц, 68 % з.п. оптимальною виявилась концентрація - 0,04 %.

Отримані результати досліджень щодо розвитку хвороб після замочування цибулин в фунгіцидах дозволяють дати перевагу ридомілу голд мц, 68 % з.п. Цей препарат може бути використаний як на насінницьких, так і товарних посадках.

Таблиця 1

ефективність захисту насінників цибулі від хвороб методом замочування цибулин в розчинах фунгіцидів (сорт сквирська 1/528, сквирська дс)

Варіант досліду	Ефективність дії, %	Урожайність, ц/га
	1999 фузаріоз	2000 фузаріоз	2000 бактеріоз	2001 пероно спороз
1. ридоміл голд мц 0,03 % **	41,2	50,2	41,4	60,6	3,89
2. ридоміл голд мц 0,04 %**	51,6	51,2	43,2	63,3	4,21
3. Ридоміл голд мц 0,05 %**	50,3	52,2	34,6	63,8	3,29
4. Превікур 0,02 % **	45,6	53,2	43,2	62,0	4,19
5. Превікур 0,03 % **	50,5	55,1	35,8	62,4	4,01
6. Превікур 0,04 % **	50,0	53,7	27,2	64,0	3,48
7. Апрон 0,01 % **	37,1	42,4	37,0	57,2	3,99
8. Апрон 0,02 % **	43,4	44,9	38,8	57,9	3,79
9. Апрон 0,03 % **	48,4	46,8	39,5	59,3	3,58
10. Еталон (ридоміл голд мц, 68% з.п. (2,5 кг/га) чотирикратно)	50,0	48,3	36,4	58,4	4,05
11. Контроль (без обробки)	36,4*	20,5*	32,4*	44,2*	2,91

? - розвиток хвороби, ** - обприскування ридоміл голд мц 2,5 кг/га трикратно

б) Ін'єкції суспензій фунгіцидів в тканину цибулини. Одержані дані свідчать, що при ін'єкції цибулин фунгіцидами розвиток хвороб грибного і бактеріального походження був в деяких варіантах в два рази нижчий ніж в контролі. Ефективність дії цих препаратів на кінець вегетації складала: проти фузаріозу 38,5-52,2 %, проти бактеріозу 32,7-42,6 %, проти пероноспорозу 56,6-65,6 % (табл. 2).

Урожай насіння цибулі виявився значно більшим, ніж в контролі при введенні препаратів в середину тканини перед садінням культури. В усіх варіантах досліду, за виключенням ридоміл голд мц, з підвищенням концентрації робочого розчину, спостерігається зменшення врожайності в порівнянні з еталоном. Однак мінімальна кількість збереженого врожаю становить 0,54 ц/га у варіанті превікур 0,04 %, а максимальна - ридоміл голд мц 0,04 % - 1,51 ц/га.

Слід зазначити, що використання способу ін'єкції цибулин є найбільш ефективним і безпечним методом щодо збереження навколишнього середовища і мінімалізації витрати робочої рідини. Так, для обприскування посівів використовують до 400 л/га робочої рідини, при ін'єкціях цибулин лише 70-80 л/га.

Крім того, метод ін'єкції препаратів не залишає на поверхні цибулин залишків фунгіцидів, що не потребує додаткових заходів при роботі з хімпрепаратами.

Таблиця 2

Ефективність захисту насінників цибулі при хімічному захисті насінників цибулі з попередніми ін'єкціями в цибулини розчинів фунгіцидів

(сорт Сквирська 1/528, Сквирська ДС)

Фунгіцид, концентрація препарату	Ефективність дії, %	Урожай-ність, ц/га
	1999 р. фузаріоз	2000 р. фузаріоз	2000 р. бактеріоз	2001 р. пероно спороз
1. Ридоміл голд мц 0,03 %**	50,5	46,8	40,7	62,4	4,40
2. Ридоміл голд мц 0,04 %**	49,2	45,9	41,9	62,9	4,42
3. Ридоміл голд мц 0,05 %**	49,5	49,3	36,4	64,3	3,95
4. Превікур 0,02 % **	50,8	38,5	42,6	61,8	4,00
5. Превікур 0,03 % **	49,7	39,5	38,9	63,8	3,78
6. Превікур 0,04 % **	50,0	42,9	33,9	65,6	3,45
7. Апрон 0,01 % **	47,3	41,9	37,3	56,6	4,09
8. Апрон 0,02 % **	48,9	45,4	35,2	57,5	3,85
9. Апрон 0,03 % **	52,2	46,9	32,7	58,6	3,54
10.Еталон (ридоміл голд мц (2,5 кг/га) чотирикратно)	50,0	48,3	36,4	58,4	4,05
11. Контроль (без обробки)	36,4*	20,5*	32,4*	44,2*	2,91

* - розвиток хвороби, ** - обприскування ридоміл голд мц 2,5 кг/га трикратно

Ефективність сумісної обробки насінників цибулі ридомілом голд мц, 68 % з.п. з імуноцитофітом

Одним із способів зменшення кратності хімічних обприскувань, норм витрати пестицидів є так звана хімічна імунізація рослин. Завдяки застосуванню біо- і імуностимуляторів підвищується не лише врожайність культур, а й стійкість їх щодо хвороб. На ранніх етапах застосування препарату імуноцитофіту, він проявляв стимулюючу активність. В цьому випадку значно активізувався ріст і розвиток рослин. На початок бутонізації стрілки у варіантах, оброблених сумішами з імуноцитофітом (ІЦФ), рослини були вищими в середньому на 4-6 см в порівнянні з контролем. Застосування одного лише ІЦФ не забезпечує зниження поширення і розвитку хвороби, але спостерігається резистентність рослин до комплексу хвороб, а при використанні його в бакових сумішах з системно-контактним фунгіцидом ридоміл голд мц, 68 % з.п. (2,5 кг/га), значно зростає ефективність препаратів (табл. 3).

Обприскування рослин баковими сумішами разом з системно-контактним фунгіцидом ридоміл голд мц, 68 % з.п. (2,5 кг/га), дозволяє підвищити ефективність ІЦФ. Однак, якщо зменшувати норми витрати фунгіциду ридоміл голд мц, 68 % з.п. до 2,0 кг/га, то ефективність дії поступається еталону.

Таблиця 3

Ефективність сумішей ридоміл голд мц, 68 % з.п. та імуноцитофіту проти хвороб цибулі (Сквирська ДС, сорт Сквирська 1/528)

Варіант	1999 р.	2000 р.	2001 р.	Урожайність, ц/га 1999-2001 рр.
	фузаріоз	фузаріоз	бактеріоз	пероно-спороз
1. Контроль	39,2*	20,5*	38,8*	46,0*	2,96
2. Ридоміл голд мц, 68% з.п. (2,5кг/га) еталон	54,6	57,1	38,6	57,4	3,47
3. Ридоміл голд мц, 68% з.п. (2,5кг/га) + ІЦФ (0,06 кг/га)	60,2	65,4	51,8	64,3	4,09
4. Ридоміл голд мц, 68% з.п. (2,5кг/га) + ІЦФ (0,06 кг/га)	52,6	54,1	42,5	51,3	3,68
5. Ридоміл голд мц, 68% з.п. (2,0кг/га)	45,4	49,8	28,1	43,9	3,23

*- Розвиток хвороби

Аналогічні результати досліджень були отримані в фермерському господарстві “Приступа” Волинської області.

Отже найвища врожайність здорової цибулі була зафіксована у варіантах з використанням сумішей фунгіцидів з ІЦФ, яка складала більше 4ц/га, або на 1,13 ц/га перевищувала контроль. Це свідчить про те, що бакові суміші фунгіцидів з імунопрепаратами дають суттєве зниження розвитку хвороб як в період вегетації, так і при зберіганні врожаю. А це вказує на доцільність застосування сумішей фунгіциду ридоміл голд мц, 68% з.п. та індуктора стійкості і антистресової активності імуноцитофіту.

Вплив фунгіциду скарб, 25% в.р. проти основних збудників хвороб цибулі

У сучасних умовах важливу роль відіграє формування асортименту фунгіцидів. На даному етапі розвитку сільського господарства до фунгіцидів особливо підвищені вимоги. Останніми роками асортимент пестицидів істотно змінився. Поява нових препаратів і заборона застосування інших спонукали призвели до нових досліджень у цьому напрямі .

Український науково-виробничий центр проблем дезінфекції запропонував нам для випробування вітчизняний препарат скарб, 25 % в.р., що характеризується високою фунгіцидною активністю і значно дешевший за зарубіжні аналоги.

Для визначення доцільності випробування фунгіцидів і зменшення обсягів польових робіт важливе значення має їх первинна оцінка в лабораторних умовах. Дані токсикологічної оцінки свідчать про високу фунгіцидну активність препарату скарб, 25% в.р. щодо основних збудників хвороб цибулі. При всіх концентраціях він майже не поступався дітану м-45 та значно переважав хлорокис міді.

При низьких концентраціях (1ґ10-⁴) призупинення проростання конідій збудника Fusarium oxysporum спостерігається на рівні 49,9 %, а при концентрації (1ґ10-²) цей показник зростає до 95,4 %. При такій концентрації розчину призупинення проростання конідій Fusarium oxysporum становить 98,2 %, а Peronospora destructor - 88,1 %. За максимальної концентрації досліджуваного препарату його ефективність проти фузаріозного в'янення і шийкової гнилі спостерігається на рівні 100 %, а несправжньої борошнистої роси - 99,4 %.

Таким чином, препарат скарб, 25% в.р. проявляє високу фунгітоксичну активність щодо більшості грибних патогенів. Отримані результати у польових умовах свідчать, що фунгіцид скарб, 25 % в.р. при профілактичному застосуванні в полі був високоефективним. На початковому етапі захворювання ефективність його була в межах 72,4-85,7 % , а до закінчення вегетації цей показник знижувався до 38-22 % (табл. 4).

Таблиця 4

Ефективність фунгіциду скарб, 25 % в.р. проти несправжньої борошнистої роси цибулі (фермерське господарство “Приступа”, сорт Золотиста, 1999-2001 рр.)

Варіант	Розвиток хвороби, %	Ефектив-ність дії, %	Урожайність
			ц/га	% до контролю
1. Контроль	14,3	-	2,27	100
2. Скарб, 25% в.р. (4 л/га)	4,2	72,4	2,71	119
3. Скарб, 25% в.р. (5 л/га)	3,1	79,6	3,02	133
4. Скарб, 25% в.р. (6 л/га)	2,1	85,7	3,24	143
5. Хлорокис міді, 90% з.п. (2,4 кг/га), еталон	3,6	76,5	2,99	131
НІР 05	0,4		0,026

Фунгіцидна дія препарату зростала пропорційно з збільшенням норми витрати фунгіциду. Найбільший ефект у пригніченні хвороб цибулі спостерігався у варіанті з нормою витрати 6,0 л/га В цьому ж варіанті був отриманий найвищий урожай (3,24 ц/га).

Застосування препарату скарб, 25% в.р. на насінниках цибулі виявилось ефективним проти збудників пероноспорозу, бактеріозу і фузаріозу. Таким чином, фунгіцид можна успішно застосовувати скарб, 25 % в.р. для захисту цибулі від бактеріальних та грибних хвороб.

Вплив фунгіцидів на посівні якості насіння

При вивченні впливу фунгіцидів на масу 1000 насінин цибулі експериментально встановлено що найбільш виповнена і кондиційна фракція була у варіантах з використанням бакових сумішей індуктора стійкості та антистресової активності - імуноцитофіту (табл. 5).

Таблиця 5

Вплив способів застосування фунгіцидів на посівні якості насіння цибулі

Варіант	Маса 1000 насінин, г	Енергія проростання, %	Схожість, %
		1999	2000	2001	1999	2000	2001
Контроль	3,94	56	78	59	91	95	94
Ридоміл голд мц, 68% з.п. (2,5кг/га) (еталон)	3,85	54	77	56	90	91	93
Ридоміл голд мц, 68% з.п. (2,5кг/га) + ІЦФ (0,06 кг/га)	4,18	57	79	61	94	96	95
Ридоміл голд мц, 68% з.п. (2,0кг/га) + ІЦФ (0,06 кг/га)	4,24	60	81	63	95	95	96
Ридоміл голд мц, 68% з.п. (2,0 кг/га)	3,89	53	66	58	92	94	96
Ридоміл голд мц, 0,03 %; (замочування)	4,0	58	71	60	91	90	94
Ридоміл голд мц, 0,04 %; (замочування)	4,29	59	75	62	97	91	93
Ридоміл голд мц, 0,05 %; (замочування)	4,05	53	75	51	81	85	87
Ридоміл голд мц, 0,03 %; (ін'єкція)	4,21	56	71	59	94	96	95
Ридоміл голд мц, 0,04 %; (ін'єкція)	4,21	57	69	53	93	96	94
Ридоміл голд мц, 0,05 %; (ін'єкція)	4,02	51	64	49	90	82	91
НІР05	0,21	2,8	1,9	3,4	1,3	0,9	1,2

Так, у варіантах із застосуванням сумішей з максимальною нормою фунгіциду ридоміл голд мц, 68 % з.п. натура насіння становила 4,18 г, тоді як в контролі цей показник був 3,94 г. Передсадивне хімічне знезараження також сприяє щодо збільшення крупної фракції насіння.

Слід зазначити, що ридоміл голд мц, 68 % з.п. в різних концентраціях активізує енергію проростання і схожості насіння. Ці насіннєві показники були найвищі при використанні ридоміл голд з нормою витрати 2,0 кг/га.

Отже, отримані результати досліджень стверджують високу ефективність фунгіциду ридоміл голд мц, 68 % з.п., який може успішно використовуватись при вирощуванні насінників цибулі.

Оцінка районованих сортів цибулі на стійкість до хвороб

Для випробування сортів цибулі на стійкість до хвороб грибного та бактеріального походження використовували наступні: Буран, Веселка, Грандина, Стригунівська носівська, Сквирська 1/528, Оранта, Золотиста. Оцінку сортів здійснювали в умовах природних інфекційних фонів як в період вегетації так і при зберіганні врожаю. Погодні умови за роки досліджень здебільшого були сприятливі для розвитку патогенів.

Отримані результати експериментів свідчать, що всі випробовуванні сорти по різному реагували на ураження збудниками грибних і бактеріальних хвороб. Найвищу відносну стійкість до пероноспорозу проявили сорти - Сквирська 1/528, Стригунівська носівська; до бактеріозу - Золотиста і Стригунівська носівська; до фузаріозного в'янення - Золотиста і Буран (табл. 6).

Таблиця 6

Результати оцінки районованих сортів цибулі на стійкість до хвороб (середнє за 1999-2001 рр.)

Сорт	Ступінь ураження %
	пероноспороз	бактеріоз	фузаріоз
Буран	29,5	6,5	27,8
Веселка	42,8	9,6	20,6
Грандина	30,7	5,2	12,0
Стригунівська носівська	23,2	2,1	18,6
Сквирська 1/528	21,4	17,1	26,5
Оранта	45,1	7,5	19,1
Золотиста	30,5	4,3	7,7

Названі сорти цибулі доцільно вирощувати в зоні Лісостепу України, а також використовувати як вихідний матеріал при цілеспрямованій селекції на стійкість.

ВИСНОВКИ

1. В результаті проведення фітопатологічної еспертизи на посадках цибулі виявлено наступні хвороби: несправжня борошниста роса (Peronospora destructor (Berk) Casp.), фузаріозне в'янення (Fusarium oxysporum Schl. f sp. сepae (Hans) Snyder et Hansen) і бактеріоз (Erwinia carotovora. pv. Carotovora (Jones) Bergey et. Al.). Їх шкодочинність в період вегетації залежала від погодно-кліматичних умов року. Так у 1999 р. найвищим був ступінь розвитку фузаріозного в'янення (40,6%), в 2000 р. - несправжньої борошнистої роси (57,2%) та бактеріозного в`янення (38,8%), у 2001 р. - несправжньої борошнистої роси (68,4%).

2. Джерелом інфекції пероноспорозу є міцелій P. destructor, який зберігається в цибулинах. Перші симптоми хвороби в більшості випадків з'являються на посадках цибулі другого року у вигляді дифузного ураження.

3. Основним збудником бактеріозного в`янення цибулі є Erwinia carotovora sbs. сarotovora (штам 8982), яку ідентифіковано на основі вивчення морфологічних, культуральних та біохімічних властивостей патогена.

4. Найбільш шкодочинними при зберіганні цибулі були наступні хвороби: шийкова гниль (13,9-18,2 %) і фузаріозна гниль (10,4-14,8 %). Загальна кількість уражених цибулин в середньому за 3 роки весною після зимового зберігання становила 63 %.

5. Для зниження внутрішньої інфекції пероноспорозу, фузаріозного та бактеріозного в'янення позитивні результати отримано при використанні хімічного передсадивного знезараження цибулин методом замочування з експозицією 6 годин у: ридоміл голд мц - 0,03 %; 0,04 %; 0,05 %, превікур - 0,02 %; 0,03 %; 0,04 % і апрон - 0,01 %; 0,02%; 0,03 %. Такі ж концентрації можна використовувати для ін'єкцій при нормі витрати 1 мл на цибулину.

6. Замочування цибулин в 0,04 %-вій суспензії ридомілу голд мц, 68 % з.п. в комплексі з обприскуванням вегетуючих рослин цим самим препаратом сприяє зниженню ураженості їх пероноспорозом, фузаріозним та бактеріозним в'яненням в 2 рази і сприяє підвищенню урожайності насіння.

7. Імунізуючу дію проти збудників хвороб грибного і бактеріального походження проявили суміші фунгіциду ридоміл голд мц, 68 %з.п. з індуктором стійкості та антистресової активності імуноцитофітом. Їх ефективність підвищується при 3-4 кратному обприскуванні рослин під час вегетації цибулі сумішшю фунгіциду ридоміл голд мц, 68 % з.п. з нормою витрати 2,0 кг/га + імуноцитофіт 0,06 кг/га .

8. За результатами польових досліджень щодо вивчення ефективності фунгіциду скарб, 25% в.р. нами встановлено його фунгітоксичну дію проти грибних і бактеріальних хвороб насінників цибулі. При цьому врожай насіння цибулі підвищується на 119-143 % в порівнянні з контролем.

9. Вивчені способи обробки насінників фунгіцидами не впливають негативно на фізичні і посівні якості насіння цибулі. Застосування індуктора стійкості та антистресової активності імуноцитофіту підвищувало енергію проростання в порівнянні з еталоном і контролем.

10. У результаті оцінки районованих сортозразків цибулі імунних до хвороб не виявлено. Відносну стійкість щодо пероноспорозу проявили сорти Сквирська 1/528 і Стригунівська носівська, до бактеріозу - Золотиста і Стригунівська носівська; до фузаріозного в'янення - Золотиста і Буран.

11. Рівень рентабельності у сільськогосподарському виробничому кооперативі “Топилищанський” від запропонованої системи хімічного захисту становить 174,8 %, окупність затрат 2,75 грн. і зменшення витрат на хімічний захист 365,6 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Знезаражування садивного матеріалу насінників цибулі в господарствах різних форм власності слід проводити шляхом замочування їх в 0,06%-вій концентрації за препаратом суспензії системно-контактного фунгіциду ридоміл голд мц, 68 % з.п. з експозицією 6 годин.

2. В період вегетації цибулі при розвитку захворювань проводити 3-4-кратне обприскування сумішшю фунгіциду ридоміл голд мц, 68 % з.п. з нормою витрати 2,0 кг/га та індуктора стійкості і антистресової активності імуноцитофіту 0,06 кг/га.

3. В селекційних установах для цілеспрямованої селекції цибулі на стійкість до хвороб використовувати відносно стійкі сорти: до пероноспорозу - Сквирська 1/528 і Стригунівська носівська, до бактеріозу - Золотиста і Стригунівська носівська; до фузаріозного в'янення - Золотиста і Буран.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чабан В.С., Мельничук Ф.С. Ефективність нового вітчизняного препарату Скарб 25 % в.р. проти хвороб насінників цибулі // Овочівництво і баштанництво: Міжвід. темат. наук. зб. - Харків. - 2001. - Вип. 45. - С. 338-341. (Особистий внесок здобувача - 60 %. Планування дослідів, проведення досліджень, узагальнення даних).

2. Сергієнко В.Г., Мельничук Ф.С. Фузаріоз цибулі // Захист рослин. - 2001.- № 9. - С. 20. (Особистий внесок здобувача - 50 %. Планування дослідів, проведення досліджень, узагальнення даних).

3. Чабан В.С., Мельничук Ф.С. Хімічне знезаражування - надійний спосіб захисту насінників цибулі // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2001. - Вип.37. - С. 85-88. (Особистий внесок здобувача - 60 %. Планування дослідів, проведення досліджень, узагальнення даних).

4. Сергієнко В.Г., Мельничук Ф.С. Ефективність способів хімічного обеззараження посадкового матеріалу цибулі від хвороб // Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів. - Київ-Чабани. - 1999. - С.75-76. (Особистий внесок здобувача - 50 %. Планування дослідів, проведення досліджень, узагальнення даних).

5. Мельничук Ф.С. Застосування імуноцитофіту на насінниках цибулі // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених. - Харків. - 2000 р. - С.60.

6. Чабан В.С., Мельничук Ф.С., Лукач М.І. Бактеріальна гниль - небезпечне захворювання насінників цибулі // Вісник аграрної науки південного регіону. - Одеса. - 2001. - Вип. 2. - С. 252-255. (Особистий внесок здобувача - 50 %. Планування дослідів, проведення досліджень, узагальнення даних).

АНОТАЦІЇ

Мельничук Ф.С. Основні хвороби цибулі та обґрунтування заходів захисту від них в умовах Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук із спеціальності 06.01.11 - фітопатологія. Національний аграрний університет, Київ, 2003.

За роки досліджень вивчено розвиток найбільш поширених і небезпечних в період вегетації хвороб цибулі в лісостеповій зоні України. Встановлено поширення і шкодочинність збудників хвороб садивного матеріалу цибулі під час зберігання. Проведено літературний аналіз способів знезараження садивного матеріалу та зроблена їх перевірка в лабораторних і польових умовах.

Вперше розроблено та апробовано передсадивний метод хімічного захисту насінників цибулі за допомогою системно-контактного фунгіциду ридоміл голд мц, 68 % з.п., який дає змогу ліквідувати інфекцію всередині цибулини. Вивчено ефективність застосування бакових сумішей системно-контактного фунгіциду ридоміл голд мц, 68 % з.п. та імуностимулятора імуноцитофіту. Виявлено, що завдяки своїй рістстимулюючій та антистресовій дії препарат імуноцитофіт підвищує ефективність дії фунгіциду ридоміл голд мц, 68 % з.п. Запропонована удосконалена схема захисту насінників цибулі від хвороб. Досліджено фунгітоксичну активність вітчизняного препарату скарб, 25 % в.р. по відношенню до збудників основних хвороб цибулі.

Проведено оцінку районованих та перспективних сортів цибулі. Виділено сортозразки, що виявляли відносну стійкість до збудників пероноспорозу, бактеріозу та фузаріозного в'янення.

Ключові слова: цибуля, хвороби, пероноспороз, бактеріоз, фузаріоз, шийкова гниль, фунгіциди, сортова стійкість, способи застосування.

Мельничук Ф.С. Основные болезни лука и обоснование приемов защиты от них в условиях Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. Национальный аграрный университет, Киев, 2003.

За годы исследований изучено развитие наиболее распространенных и опасных болезней лука в период вегетации в лесостепной зоне. Изучено распространение и вредоносность возбудителей болезней при хранении посадочного материала лука. Проведен литературный анализ способов обеззараживания посадочного материала и проверено в лабораторных и полевых условиях. Из поврежденных луковиц выделен и идентефецирован на основании изучения морфологических, культуральных и биохимических свойств возбудитель бактериальной гнили лука Erwinia carotovora sbs. сarotovora (штамм 8982), доля которого составляла 20,8 % к общему количеству изолятов. Это наиболее вирулентная группа среди всех патогенных бактерий, выделенных из луковиц.

Впервые разработан и апробирован передпосадочный метод химической защиты семенников лука с помощью системно-контактного фунгицида ридомил голд мц, 68 % с.п. в 0,06-% рабочем растворе по препарату и экспозиции 6 часов, который дает возможность ликвидировать инфекцию в средине луковицы. Изучена эффективность применения баковых смесей системно-контактного фунгицида ридомил голд мц, 68 % с.п. и имуноцитофита. Выявлено, что благодаря своему рост стимулирующему и антистрессовому действию, препарат имуноцитофит повышает эффективность действия фунгицида ридомил голд мц, 68 % с.п. Предложена усовершенствованная схема защиты семенников лука от болезней, которая включает в себя химическое обеззараживание луковиц до посадки и 2-3 обработки смесями ридомила голд мц, 68% с.п. с имуноцитофитом.

Экспериментально установлено влияние на качественные показатели семян химического обеззараживания посадочного материала лука и обработок на протяжении периода вегетации фунгицидами и баковыми смесями.

Изучено фунгитоксическую активность отечественного препарата скарб, 25 % в.р. по отношению к возбудителям основных болезней лука в лабораторных и полевых условиях.

Проведена оценка районированных и перспективных сортов лука в условиях природного инфекционного фона. Выявлены сортообразцы, которые проявляли относительную устойчивость к возбудителям пероноспороза, бактериоза и фузариозного увядания. Наивысшую относительную устойчивость к пероноспорозу проявили сорта - Сквирская 1/528, Стригуновская носовская; к бактериозу - Золотистая, Стригуновская носовская; к фузариозному увяданию - Золотистая и Буран.

Ключевые слова: лук, болезни, пероноспороз, бактериоз, фузариоз, шейковая гниль, фунгициды, сортовая устойчивость, способы применения.

Melnichuk F. S. Diseases of seeds of an onion and improvement of chemical methods of protection in Forest-Steppe of Ukraine. - Manuscript.

The thesis for scientific candidate degree of agricultural sciences, the specialty 06.01.11 - phytopathology. National agrarian university, Kiev, 2003.

The development of the most widespread and dangerous diseases of the onion seeds in the vegetation period in Forest-steppe and wooded district was investigated during researches. The literary analysis of decontamination methods planting materials was made and they were tested in laboratory and field conditions. For the first time the method of chemical protection of the onion seeds before planting with the help of system-contact fungicide Ridomil Gold MZ 68 % WP was developed and tested. It was enables to liquidate of the infection contamination in middle of the onion. The efficacy of application of system-contact fungicide Ridomil Gold MZ 68 % WP and Imunocytophit (ICPH) mixtures was investigated. Is revealed, that the Imunocytophit was increasing efficacy of action of fungicide Ridomil Gold MZ 68 % WP by stimulation of the growing and antistressful actions. The advanced schema of protection of the onion seeds from diseases is offered. The fungitoxicity activity of the domestic preparation Skarb, 25 % WS was investigated in relation to the main onion diseases.

The perspective varieties of the onion were estimated. Rather resistance varieties to pathogens of downy mildew, bacteriosis and onion scab were identified.

Keywords: an onion, diseases, downy mildew, bacteriosis, onion scab, neck rot, fungicides, variety resistance, methods of the application.

Размещено на Allbest.ru

...