Динаміка макро- і мікроелементів антиоксидантної активності крові та синовії в патогенезі асептичних артритів у коней та при їх лікуванні

Размещено на http://allbest.ru

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

16.00.05 - ветеринарна хірургія

ДИНАМИКА МАКРО- І МІКРОЕЛЕМЕНТІВ АНТИОКСИДАНТНОЇ АКТИВНОСТІ КРОВІ ТА СИНОВІЇ В ПАТОГЕНЕЗІ АСЕПТИЧНИХ АРТРИТІВ У КОНЕЙ ТА ПРИ ЇХ ЛІКУВАННІ

ВИКОНАВ ПЕРЕДЕРА РОМАН ВІКТОРОВИЧ

Біла Церква - 2003



АНОТАЦІЯ

Передера Р.В. Динаміка макро- і мікроелементів антиоксидантної активності крові та синовії в патогенезі асептичних артритів у коней та при їх лікуванні - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 16.00.05 - ветеринарна хірургія. - Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2003.

Дисертація присвячена вивченню вікової динаміки показників мінерального обміну і показників антиоксидантної системи сироватки крові та синовіальної рідини у клінічно здорових коней та при перебігу асептичних артритів з опрацюванням ефективних патогенетично обґрунтованих методів їх корекції.

Виявлено, що при асептичних артритах спостерігаються підвищення більшості мінеральних елементів синовії та сироватки крові, зниження антиоксидантних властивостей цих субстратів.

Уперше при лікуванні асептичного артриту в коней застосовано комплексний метод, який включає зовнішнє застосування полтавського бішофіту, димексиду та новокаїну у вигляді компресу або електрофорезу цього розчину. Доведена позитивна дія їх на перебіг захворювання.

асептичний артрит кінь антиоксидантний



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток фермерських господарств і кінного спорту потребує уваги до галузі конярства як важливої складової агропромислового комплексу України, можливості й резерви якої використовуються недостатньо. Великої шкоди коням продовжують завдавати незаразні хвороби, особливо хірургічні. Хворі тварини на тривалий час втрачають працездатність, знижуються їхня господарська цінність та спортивні показники.

Найбільш частою хірургічною патологією в коней є хвороби опорно-рухового апарату, перше місце серед яких займають захворювання суглобів.

Розповсюдження патології суглобів у коней висвітлене в доступній літературі в 40-70-х роках, коли цей вид тварин відігравав важливу роль в армії та сільському господарстві (Іванов Н.А., 1937; Шакалов К.І., 1950; Оливков Б.М., 1954; Никаноров В.А., 1955; Поваженко І.О., 1966; Бурденюк А.Ф., 1968; Власенко В.М.,1976). Відтоді вивчення цього питання припинилось. Цим можна пояснити недостатню на сьогодні ефективність терапевтичних заходів при хворобах суглобів. Лише на початку 90-х років вивчення патології суглобів у сільськогосподарських тварин було відновлене (Тихонюк Л.А., 1986; Рубленко М.В., 1990; Іздепський В.Й., 1993; Рубленко С.В., 1997 та ін.). Але ці дослідження виконані на поголів'ї великої рогатої худоби та свиней. Стосовно артритів у коней інформація і сьогодні залишається мінімальною (Іздепський В.Й., 1998; Стоцький О.Г., 1999; Замазій А.А., 2002).

Функціонування суглоба як органа забезпечують такі компоненти, як суглобовий хрящ, синовіальна оболонка та синовіальна рідина, які підтримують оптимальні біофізичні умови для руху сполучених кісток, їхню амортизацію та здійснюють обмінні процеси між порожниною суглоба і судинами. Стан синовіального середовища відіграє важливу роль у перебігу та наслідках різних захворювань. Причому, саме синовіальна рідина найпершою реагує навіть на незначні порушення структури і функції суглоба.

У патогенезі артритів коней вивчені їхні клініко-морфологічні особливості (Никаноров В.А., 1955; Поваженко І.О., 1966; Калашник К.І., 1990), деякі аспекти білкового і ліпідного обміну та протеїназно-інгібіторного потенціалу (Стоцький О.Г., 1999), факторів неспецифічної резистентності (Замазій А.А., 2003) крові та синовіальної рідини. Проте поза увагою клініцистів залишаються зміни мінерального обміну і показників антиоксидантної активності. Тому вважаємо, що подальше вивчення ролі синовії при запальних процесах розширить уявлення про патогенез артритів і допоможе знайти нові ефективні способи їх лікування.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота виконана відповідно до тематики науково-дослідної роботи і програми підготовки спеціалістів вищої кваліфікації через аспірантуру кафедри хірургії та акушерства Полтавської державної аграрної академії.

Мета роботи - вивчити показники макро- і мікроелементного та антиоксидантного обміну сироватки крові і синовіальної рідини в динаміці асептичних артритів у коней і при застосуванні патогенетично обґрунтованих методів їх терапії.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

а) за результатами досліджень синовії та сироватки крові вивчити вікову динаміку показників макро- і мікроелементного складу та антиоксидантної активності у клінічно здорових тварин;

б) визначити динаміку зазначених показників у патогенезі експериментальних асептичних артритів;

в) опрацювати та експериментально обґрунтувати ефективність патогенетичних методів лікування коней з асептичними артритами;

г) визначити прогностичне значення макро- і мікроелементного та антиоксидантного статусу в перебігу асептичних артритів та при їх лікуванні.

Об'єкт дослідження - обмін речовин та показники антиоксидантного статусу в клінічно здорових коней та хворих на експериментальний асептичний артрит.

Предмет дослідження - мінеральний обмін, церулоплазмін, малоновий діальдегід у синовіальній рідині та сироватці крові.

Методи досліджень - клінічні, мікроскопічні (визначення кількості еритроцитів і лейкоцитів, лейкограма), біохімічні (гемоглобін, загальний білок, загальний кальцій, неорганічний фосфор, магній, церулоплазмін, індекс АОА, МДА), атомно-абсорбційні (мідь, цинк, залізо, кобальт, марганець).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному й експериментальному обґрунтуванні окремих механізмів розвитку запальних процесів суглобів у коней та ефективних методів їх лікування. Отримано нові дані щодо вікової динаміки вмісту макро- (кальцію, фосфору та магнію) і мікроелементів (заліза, міді, цинку, кобальту та марганцю), церулоплазміну, малонового діальдегіду та індексу антиоксидантної активності синовіальної рідини і сироватки крові у клінічно здорових коней та їх зміни при перебігу експериментальних асептичних артритів. На основі одержаних результатів була проведена порівняльна ефективність науково обґрунтованих патогенетичних методів лікування експериментальних асептичних артритів у коней.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження розкривають нові механізми розвитку запальних процесів суглобів у коней та обґрунтовують ефективність методів їх лікування. Розроблені, апробовані й експериментально обґрунтовані два методи лікування асептичного артриту шляхом зовнішнього застосування: а) компресу полтавського бішофіту з димексидом (із розрахунку 15%) з додаванням новокаїну (0,5 г в 100 мл); б) електрофорезу цього комплексного препарату. Доведена прогностична цінність визначення активності церулоплазміну сироватки крові та синовіальної рідини при лікуванні асептичних артритів у коней.

Одержані експериментальні результати використовуються в науково-дослідній роботі та навчальному процесі на кафедрі хірургії та акушерства Полтавської ДАА, кафедрі ветеринарної хірургії Білоцерківського ДАУ, кафедрі хірургії та акушерства сільськогосподарських тварин і в проблемній лабораторії фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин Дніпропетровського ДАУ, кафедрі незаразної патології ІПНКСВМ при Білоцерківському ДАУ, кафедрі акушерства і хірургії Сумського НАУ, кафедрі хірургії Харківської ДЗВА, кафедрі акушерства, терапії та хірургії Державного агроекологічного університету (м. Житомир).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз літератури з проблеми, виконано весь обсяг клініко-експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях «Сучасні проблеми ветеринарного обслуговування свійських тварин» (м. Київ, 19-21 вересня 2001 р.), «Досягнення й перспективи розвитку ветеринарної науки» (м. Полтава, 19-20 вересня 2002 р.), науково-практичній конференції «200 років Полтавській аграрній науці» (м. Полтава, 27-28 березня 2002 р.), IV науково-практичній конференції «Проблеми неінфекційної патології тварин» (м. Біла Церква, 4-5 червня 2003 р.), а також заслуховувалися на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Полтавської державної аграрної академії (2000- 2003 рр.) та засіданнях науково-технічної ради ім. О.В. Квасницького факультету ветеринарної медицини ПДАА (2000-2003 рр.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових статей, у тому числі 7 - у фахових виданнях: «Віснику Полтавського державної аграрної академії» (2), «Віснику Білоцерківського державного аграрного університету» (2), «Науковому віснику Національного аграрного університету» (1), «Віснику Сумського державного аграрного університету» (1), журналі «Ветеринарна медицина України» (1), а також у журналі «Коневодство и конный спорт» (Росія) - 1 та у «Збірнику наукових праць Полтавської державної аграрної академії» - 1.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вибір напрямів досліджень, матеріали та методи виконання роботи

Клініко-експериментальні дослідження проводились у господарствах різних форм власності Полтавської області, на кафедрі хірургії та акушерства Полтавської державної аграрної академії, у Полтавській державній обласній лабораторії ветеринарної медицини. За період із 2000 по 2003 рік було клінічно обстежено 593 коней різних вікових груп і порід. У результаті цього було виявлено 12,4 % тварин із хірургічними захворюваннями в ділянці кінцівок, серед яких хвороби суглобів запального характеру складали 24,7 %.

Для більш детального вивчення показників мінерального обміну та антиоксидантного захисту в здорових тканинах суглоба та при асептичних запальних процесах дослідження проводилися за нижчеподаним планом.

На першому етапі вивчали вікові зміни макро- (кальцій, фосфор, магній) і мікроелементного (мідь, залізо, цинк, марганець, кобальт) складу, показників антиоксидантного захисту (церулоплазмін, індекс АОА) та інтенсивності ПОЛ (малоновий діальдегід) у синовіальній рідині та сироватці крові клінічно здорових коней, яких було розділено на 5 вікових груп - тварини до 3-х місяців, 3-6, 6-12, 12-24 та старше 24-х місяців.

Другий етап досліджень полягав у вивченні особливостей перебігу асептичних артритів у коней. Для цього була сформована група тварин 1,5-2-річного віку в кількості 12 голів, у яких був експериментально спричинений асептичний запальний процес шляхом уведення в порожнину тарзального суглоба 6-10 мл 10 %-ного розчину натрію хлориду та 1-2 крапель терпентинової олії. Клінічне обстеження тварин включало дослідження загального стану та місцеве обстеження суглоба. При цьому звертали увагу на його об'єм, болючість, температуру та флуктуацію синовіальних виворотів.

Третій етап роботи полягав в експериментальному обґрунтуванні лікувальної ефективності полтавського бішофіту, димексиду та новокаїну при асептичному артриті. Для цього було сформовано контрольну та дослідну групи по 5 тварин. Перед уведенням подразливих речовин досліджували проби крові та синовіальної рідини, показники яких вважали вихідними даними здорових тварин. Хворим тваринам першої групи на третю добу перебігу запального процесу застосовували аплікації полтавського бішофіту з димексидом (із розрахунку 15% ) та додаванням новокаїну (0,5 г в 100 мл). Тваринам другої групи проводили електрофорез вищезгаданого комплексного препарату. Накладання електродів - діагонально-поперечне (дорсолатеральний та плантарно-медіальний або дорсомедіальний та плантарно-латеральний вивороти синовіальної оболонки). Інтенсивність струму - 0,3-0,5 мА, тривалість процедури - 15-20 хв.

Клінічне обстеження тварин, місцеве обстеження уражених суглобів та лікувальні процедури проводили через кожну добу до одужання тварин. Для визначення лікувальної ефективності досліджували проби крові тварин та синовіальної рідини на 9-у, 12- і 18-у добу (за аналогічними показниками другого етапу роботи).

Матеріалом для біохімічних досліджень були сироватка крові та синовіальна рідина, яку отримували шляхом пункції дорсолатерального вивороту тарзального суглоба. Ці показники визначали у здорових тварин віком до 3-х, 3-6, 6-12, 12-24-х місяців і старше та в експериментально хворих - на 3-ю, 6-у, 9-, 12- та 18-у добу від початку захворювання.

Уміст загального кальцію, неорганічного фосфору та магнію визначали фотометричним методом за допомогою тест-наборів фірм «Simko Ltd» (м. Львів) та «FILISIT» (м. Дніпропетровськ), кількість мікроелементів - атомно-абсорбційною спектрофотометрією. Уміст церулоплазміну, як основного позаклітинного антиоксиданту, визначали методом Ревіна (1985), уміст малонового діальдегіду, як кінцевого продукту ПОЛ, - у тесті з тіобарбітуровою кислотою (ТБК) за Л.І.Андрєєвою та ін. (1988), індекс антиоксидантної активності - за модифікованою методикою В.Б. Мартинюка із співавт. (1991). Отриманий цифровий матеріал статистично оброблений за допомогою комп'ютерної програми «Microsoft Excel».

Вікова динаміка деяких показників мінерального обміну та антиоксидантного статусу сироватки і синовіальної рідини. Концентрація загального кальцію в сироватці крові та синовіальній рідині 3-6-ти і старше 24-місячних тварин була вищою, порівняно з іншими віковими групами (табл. 1).

Співвідношення вмісту загального кальцію в синовіальній рідини до вмісту в сироватці крові лошат до 3-х місяців становить 1 : 1,8, у віці з 3-х до 24-х місяців - 1 : 1,2-1 : 1,4, у коней старше 2-х років - майже 1 : 1.

Кількість магнію в сироватці крові і синовіальній рідині у лошат до 3-х місяців була найменшою. В подальшому його концентрація вірогідно збільшилась у синовії (р<0,01). У сироватці крові спостерігалася тенденція до його зростання у 3-6-місячному віці, а надалі залишалася незмінною.

Кількість міді в сироватці крові та синовії з віком тварин зменшується. Якщо в 6-12-місячному віці її концентрація в сироватці зменшилась в 1,6 рази (р<0,01), то в коней, старших 2-х років, - удвічі (р<0,001), порівняно з тваринами до 3-х місяців. У синовіальній рідині цих вікових груп уміст її зменшився відповідно в 1,7 ( р<0,1) та в 2,5 рази (р<0,01).

Таблиця 1 - Вікові зміни мінерального складу сироватки крові та синовії

Показники	Вік, міс.
	до 3-х	3-6	6-12	12-24	старше 24
Кальцій, ммоль/л	3,440,28	3,560,23	2,690,71	2,670,31	3,120,36
	1,910,22	2,950,19	1,830,35	1,880,41	2,860,99
Фосфор, ммоль/л	2,580,21	3,200,40	1,960,38	1,890,26	1,380,21
	2,010,24	2,060,26	1,230,34	1,120,29	1,360,40
Магній, ммоль/л	0,580,14	0,770,15	0,730,06	0,70,11	0,740,1
	0,460,04	0,620,04	0,650,07	0,570,11	0,610,07
Мідь, мкмоль/л	23,62,6	17,81,63	14,72,1	13,12,35	12,41,67
	4,830,81	4,10,67	2,90,58	2,10,63	1,90,54
Цинк, мкмоль/л	12,340,83	10,470,9	9,880,64	9,240,73	9,20,67
	5,750,15	4,480,11	3,910,17	3,860,23	3,820,18
Залізо, мкмоль/л	29,360,51	27,420,48	25,150,96	24,231,3	23,270,84
	29,020,45	27,070,62	24,430,87	23,550,72	22,11,14
Кобальт, мкмоль/л	0,420,08	0,440,09	0,410,06	0,390,08	0,250,05
	0,350,05	0,40,06	0,330,08	0,380,08	0,170,06
Марганець, мкмоль/л	1,180,25	1,380,22	1,270,15	1,250,25	1,420,18
	0,940,14	0,910,08	0,830,06	0,850,05	0,80,12

Уміст цинку в цих біологічних субстратах із віком тварин також поступово знижувався. У віці 6-12 місяців він знизився на 20 % (р<0,05), а у тварин, старших 2-х років, - на 25 % (р<0,01), порівняно із 3-місячними. У синовіальній рідині коней 6-12-місячного віку концентрація цинку зменшилася на 32 % (р<0,001), а у тварин, старших 2-х років, - на 34 % (р<0,001). Відповідно співвідношення вмісту цинку в сироватці крові до синовії було найменшим у межах до тримісячного віку, а потім залишалося стабільним (2,38-2,53:1).

Концентрація заліза в сироватці крові та синовіальній рідині з віком тварин також зменшувалася. У коней 6-12-місячного віку в сироватці крові вона знизилася на 14% (р<0,001), у старших 2-х років - на 20 % (р<0,001), у синовіальній рідині - відповідно на 16 % (р<0,001) та 27% (р<0,001), порівняно із 3-місячними тваринами. Варто зазначити, що вміст заліза в сироватці крові і синовії не відрізнявся.

Уміст кобальту в синовіальній рідині тварин, старших 2-х років, знизився на 50% (р<0,01), а в сироватці - на 36 %, але це зменшення було невірогідним.

Співвідношення вмісту мікроелементів синовії до сироватки в різних вікових групах змінювалося по міді в межах 1 : 4-1 : 6,5, цинку - 1 : 2-1 : 2,5, а заліза й кобальту - близько 1:1. Вміст марганцю в обох субстратах у коней різних вікових груп не змінювався.

Виявлені вікові зміни мікроелементів у синовіальній рідині зумовлені формуванням тканинних структур суглоба в молодих тварин, а також змінами проникнення їх компонентів через гемосиновіальний бар'єр.

Для стабілізації ПОЛ в організмі існують системи антиоксидантного захисту, завдяки яким концентрація активних форм кисню та продуктів ліпопероксидації підтримуються на стабільному і безпечному для клітин рівні. Основними показниками, які характеризують стан цієї системи в цілому, є загальна антиоксидантна активність та малоновий діальдегід, як кінцевий продукт ПОЛ. Не менш важливим показником є також активність церулоплазміну, який бере участь в інактивації вільних радикалів у плазмі крові. Нами виявлено, що концентрація церулоплазміну у сироватці крові і синовіальній рідині коней з віком тварин поступово знижується (табл. 2). Якщо у віці до 3-х місяців кількість церулоплазміну в сироватці крові становила 5,20,41 ммоль/л, то в 6-12 місяців вона зменшилась удвічі (р<0,01), а у тварин, старших 2-х років, була меншою у 2,6 рази (р<0,001). У синовіальній рідині тварин 6-12-місячного віку концентрація металоферменту зменшилась в 1,5 рази, а у тварин, старших 2-х років, - у 2,5 рази (р<0,01).

Таблиця 2 - Вікові зміни показників антиоксидантної системи сироватки крові та синовії в коней

Показники	Вік, міс.
	До 3-х	3-6	6-12	12-24	Старші 24
Церулоплазмін, ммоль/л	5,2±0,41	4,79±1,67	2,67±0,55	2,46±0,43	2,01±0,18
	0,99±0,15	0,7±0,12	0,68±0,04	0,64±0,17	0,4±0,08
Індекс АОА, ум. од.	1,20,13	1,320,04	1,260,08	1,140,15	1,160,14
	1,220,09	1,300,03	1,250,07	1,390,08	1,480,04
МДА, мкмоль/л	10,630,31	10,540,25	9,270,16	8,890,2	7,680,14
	4,120,11	4,640,14	3,220,09	3,380,13	2,350,08



Уміст МДА в сироватці крові та синовіальній рідині з віком тварин поступово знижувався. Якщо в лошат до 6-ти місяців концентрація його в сироватці становила 10,630,31-10,540,25 мкмоль/л, то вже у тварин віком від 6-ти місяців до 2-х років вона коливалась у межах 8,890,2-9,270,16 мкмоль/л. У коней, старших 2-х років, уміст МДА в сироватці крові, порівняно із 6-місячними тваринами, був менший на 28 % (р<0,001).

У синовіальній рідині лошат віком до 6-ти місяців концентрація МДА була в межах 4,120,11-4,640,14 мкмоль/л, у тварин 6-24-місячного віку вірогідно зменшувалася до 3,220,09-2,350,08 (р<0,001). У лошат до 6-ти місяців уміст малонового діальдегіду в сироватці крові був у 2,3-2,5, від 6-ти до 24-х - у 2,6-2,9, а у старших 2-х років - у 3,3 рази вищим, ніж у синовіальній рідині.

Індекс антиоксидантної активності (АОА) характеризує загальні антирадикальні властивості біологічного субстрату. У сироватці крові коней різного віку індекс АОА коливався в межах 1,14-1,32, однак ці зміни були невірогідними (табл. 2). У синовіальній рідині зміни індексу АОА мали протилежну спрямованість, порівняно зі змінами МДА. Якщо кількість МДА зменшувалася, то в лошат, старших року, індекс поступово зростав і у тварин старших 2-х років він становив 1,480,04 (р<0,01). З віком тварин змінюється співвідношення індексу АОА синовії до сироватки: у тварин до року цей показник становить близько 1 : 1, у старших - 1 : 0,8.

Таким чином, виявлена нами низька антиоксидантна активність синовіальної рідини та підвищене накопичення малонового діальдегіду в ранньому віці тварин свідчать про недостатньо сформовану систему антирадикального захисту цього субстрату.

Динаміка змін макро- і мікроелементів та показників антиоксидантної активності при асептичному артриті в коней. Через 3 доби після введення гострих подразливих речовин у порожнину заплесневого суглоба тварини були дещо пригніченими, хвору кінцівку тримали напівзігнутою, частково спираючись на зачіп. Під час руху спостерігалась сильна кульгавість опертої кінцівки. При місцевому дослідженні виявляли збільшення суглоба, підвищення температури, болючість, синовіальні вивороти були виповнені, флуктуючі.

На 6-у добу захворювання спостерігалися здебільшого подібні ознаки хвороби. Тварини були пригнічені, більшість часу лежали, неохоче підводилися. Місцево об'єм суглоба не змінився. Виявляли яскраво виражену флуктуацію виворотів, болючість суглоба і підвищення місцевої температури. При пункції виділялася значна кількість каламутної синовії, яка мала рідку консистенцію, темно-жовтий колір і містила домішки фібрину.

З 9-ї доби захворювання виявляли поступове покращання загального стану коней. Тварини стали більш рухливими, кульгавість була середнього ступеня. Місцево виявляли зменшення суглоба в об'ємі, припухлість дещо зменшилася, болючість і температура знизились. Синовія була темно-жовтого кольору з незначним помутнінням.

На 18-ту добу захворювання спостерігали значне покращання загального стану тварин. Кульгавість у більшості коней зникла, але виявлялася при тривалому стоянні та значному навантаженні. При місцевому дослідженні об'єм суглоба ще був збільшений, тканини його ущільнились, болючість була відсутня, місцева температура - у межах норми. При пункції суглоба виділялась незначна кількість синовії світло-жовтого кольору, без пластівців фібрину. При подальшому обстеженні в 67 % тварин виявляли ускладнення у вигляді фіброзитів.

Розвиток запалення спричинив зміни вмісту макро- і мікроелементів у сироватці крові та синовіальній рідині коней (табл. 3).

Кількість загального кальцію та неорганічного фосфору в синовіальній рідині була збільшена (відповідно р<0,001 та <0,05), уміст магнію, навпаки, зменшувався (р<0,01). У сироватці крові, за винятком неорганічного фосфору, кількість якого не змінювалася, виявляли подібну картину.



Таблиця 3 - Зміни мінерального складу сироватки та синовії при асептичному синовіті в коней (n=12)

Показники	Клінічно здорові	Перебіг хвороби (доба)
		3-а	6-а	9-а	12-а	18-а
Кальцій, ммоль/л	2,5±0,12	2,74±0,1	3,16±0,14	3,38±0,14	3,42±0,18	3,21±0,15
	1,68±0,06	1,93±0,13	2,26±0,08	2,34±0,1	1,97±0,11	1,71±0,1
Фосфор, ммоль/л	1,91±0,12	1,84±0,12	1,96±0,2	1,93±0,16	2,15±0,23	1,98±0,14
	1,14±0,14	1,42±0,12	1,64±0,19	1,59±0,16	1,37±0,13	1,08±0,1
Магній, ммоль/л	0,74±0,04	0,61±0,06	0,58±0,07	0,56±0,06	0,68±0,04	0,75±0,05
	0,65±0,05	0,49±0,08	0,45±0,05	0,44±0,06	0,52±0,03	0,64±0,08
Мідь, мкмоль/л	13,3±1,4	18,7±1,9	20,2±2,43	19,4±2,21	18,1±2,37	15,8±1,8
	2,4±0,31	4,6±0,46	9,5±0,63	8,7±0,59	5,0±0,61	3,1±0,34
Цинк, мкмоль/л	9,58±0,37	10,33±0,25	11,96±0,41	14,4±0,33	13,9±0,29	11,8±0,25
	3,64±0,27	4,53±0,46	7,44±0,38	9,1±0,61	9,3±0,54	8,6±0,32
Залізо, мкмоль/л	23,4±1,45	24,6±1,33	25,0±1,24	25,2±1,63	24,8±1,51	24,2±1,23
	22,8±1,63	38,1±1,9	76,4±2,7	109,5±3,4	82,6±1,86	51,1±1,54
Кобальт, мкмоль/л	0,43±0,03	0,48±0,05	0,56±0,07	0,54±0,11	0,61±0,08	0,53±0,06
	0,41±0,04	0,68±0,07	0,95±0,06	0,87±0,06	0,88±0,04	0,73±0,1
Марганець, мкмоль/л	1,19±0,13	1,22±0,13	1,13±0,09	1,14±0,16	1,18±0,21	1,21±0,09
	0,88±0,04	0,82±0,05	0,75±0,03	0,78±0,05	0,79±0,04	0,83±0,06

Запальна реакція в суглобі призводила до різкого зростання концентрації більшості мікроелементів. Так, уміст міді в синовіальній рідині на 6-у добу зріс у 4 рази (р <0,001), а в сироватці крові - лише в 1,5 рази (р<0,05). Концентрація цинку в сироватці збільшувалася до 9-ї, а в синовії - до 12-ї доби запального процесу і перевищувала показники клінічно здорових тварин в 1,5 (р<0,001) та 2,5 рази (р<0,001) відповідно.

Якщо в сироватці крові вміст заліза та кобальту істотно не змінювався протягом усього терміну спостереження, то в синовіальній рідині концентрація їх на 9-у добу підвищилась у 5 та 2 рази відповідно (р<0,001). Найбільше кобальту в синовії було на 6-у добу хвороби.

Уміст марганцю в сироватці крові не змінювався, а в синовіальній рідині незначно знижувався (р<0,05) на 6-у добу, тобто його зміни були протилежними змінам умісту інших мікроелементів.

На 18-у добу запального процесу спостерігалася тенденція до нормалізації вмісту всіх елементів: особливо помітно - макроелементів (кальцію, фосфору, магнію) і міді, лише частково - заліза, уміст якого був вірогідно більшим, ніж у клінічно здорових коней. Вміст цинку і кобальту залишався підвищеним.

Також слід зазначити, що співвідношення загального кальцію та магнію в синовії до їх вмісту в сироватці в пік запального процесу не змінювалось, а неорганічного фосфору становило 1 : 1,2.

При визначенні співвідношення мікроелементів у досліджуваних субстратах характерні зміни спостерігались щодо вмісту заліза та кобальту. Зокрема, вміст цих елементів у синовії перевищував показники в сироватці крові у 4 та 1,7 рази відповідно. Співвідношення концентрації міді в синовії до його вмісту в сироватці при запаленні становило 1 : 2, цинку - 1 : 1,6, марганцю - не змінювалося.

Розвиток асептичного запального процесу супроводжувався зміною індексу АОА як у сироватці крові, так і в синовіальній рідині (табл. 4). Уже на 3-ю добу цей показник у синовіальній рідині зменшився на 10% (р<0,05), 6-у на 26% (р<0,001), порівняно з клінічно здоровими тваринами. Із 9-ї доби виявляли поступове збільшення індексу антиоксиданої активності, який на 18-у добу запального процесу складав 1,29±0,05.

При дослідженні сироватки крові спостерігались подібні зміни, але індекс АОА вірогідно зменшувався лише на 6-у добу запалення (р<0,05) і становив 0,8±0,02. У подальшому, із затуханням запальної реакції, він поступово підвищувався і вже на 18-у добу дорівнював показнику клінічно здорових тварин.

Асептичне запалення в суглобі супроводжується значною зміною рівня діальдегіду в синовії та меншою мірою - у сироватці крові. Так, на початку запального процесу (3-я доба) уміст малонового діальдегіду в синовіальній рідині вірогідно збільшувався і становив 6,07±0,1 мкмоль/л (р<0,001). Подальша реакція організму на травму характеризується підвищенням цього показника, який уже на 6-у добу складав 9,21±0,14 мкмоль/л. Зменшення запальної реакції зумовлює наближення МДА до показника клінічно здорових тварин (3,04±0,08 мкмоль/л на 18-й день). У сироватці крові при запальному процесі виявляли незначні зміни вмісту МДА. Зокрема, кількість діальдегіду вірогідно збільшилася лише на 6-у добу і становила 16,1±0,68 мкмоль/л (р<0,05), а в подальшому вона поступово знижувалася.

Таблиця 4 - Зміни антиоксидантної системи сироватки крові та синовії при асептичному синовіті в коней

Показники	Клінічно здорові	Перебіг хвороби (доба)
		3-а	6-а	9-а	12-а	18-а
Церулопл. (ммоль/л)	2,37±0,26	2,9±0,24	3,31±0,31	3,19±0,34	2,8 ±0,42	2,59±0,28
	0,58±0,13	1,74±0,2	2,81±0,44	2,57±0,21	1,83±0,23	0,86±0,12
Інд. АОА	0,91±0,03	0,86±0,04	0,8±0,02	0,84±0,04	0,87±0,03	0,92±0,02
	1,32±0,04	1,18±0,05	0,98±0,04	1,02±0,06	1,14±0,05	1,29±0,05
МДА (мкмоль/л)	13,4±0,2	14,3±0,44	16,1±0,68	15,48±0,6	14,87±0,42	13,45±0,3
	2,84±0,11	6,07±0,1	9,21±0,14	7,44±0,12	4,31±0,11	3,04±0,08

Вміст церулоплазміну в синовіальній рідині клінічно здорових тварин у чотири рази менший, ніж у сироватці (0,58±0,13 проти 2,37±0,26 ммоль/л; р0,001). Розвиток експериментального асептичного процесу супроводжується підвищенням умісту церулоплазміну, особливо в синовіальній рідині. Кількість металоферменту вірогідно зросла за перші 3 доби втричі, порівняно з клінічно здоровими тваринами (р<0,001), і в подальшому також підвищувалася - на 6-у добу кількість його збільшилася ще на 38 % (2,81±0,44 ммоль/л). Висока концентрація церулоплазміну в синовії зберігалася до 9-ї доби хвороби. У процесі затухання запальної реакції спостерігалось зменшення мідьоксидази, але навіть на 18-у добу, коли клінічні ознаки запалення були слабо виражені, кількість церулоплазміну перевищувала показник клінічно здорових тварин на 33% і складала 0,86±0,12 ммоль/л.

Визначення церулоплазміну в сироватці крові показало, що в динаміці експериментального асептичного синовіту відбуваються подібні зміни, але менш інтенсивні. Так, уміст металоферменту вірогідно збільшувався лише на 6-у добу (+ 30,0 %; р<0,01). Із 9-ї доби запального процесу спостерігалось поступове зниження вмісту церулоплазміну, кількість якого на 18-у добу складала 2,59±0,28 ммоль/л.

Таким чином, нами виявлено, що асептичний запальний процес у суглобі супроводжується різким підвищенням концентрації мінеральних сполук, церулоплазміну, зменшенням антиоксидантної активності та збільшенням продуктів ПОЛ синовіальної рідини, що свідчить про доцільність використання при лікуванні артритів препаратів з антиоксидантною дією.

Експериментальне обґрунтування різних методів лікування асептичних артритів у коней.

При застосуванні бішофіту полтавського з димексидом та новокаїном спостерігалося поступове покращення загального стану коней обох груп. Через шість днів лікування тварини впевненіше опирались на ушкоджену кінцівку, стали рухливішими, зникала кульгавість. При місцевому дослідженні в коней другої групи виявляли більш помітне зменшення суглоба в об'ємі, зниження місцевої температури та болючості, ніж у тварин першої групи.

У період із 9-ї по 12-у добу лікування у тварин другої групи виявляли ознаки клінічного одужання. Зокрема, загальний стан коней нормалізувався, кульгавість остаточно зникла. Суглоб не збільшений, пунктат синовії прозорий, світло-солом'яного кольору, без пластівців фібрину. У тварин першої групи ознаки одужання спостерігали на 11-14-у добу лікування.

Крім клінічних, проводили біохімічні дослідження сироватки крові та синовіальної рідини з метою визначення мінерального складу її у зв'язку із застосуванням комплексного препарату на основі бішофіту (табл. 5).

При застосуванні зазначених препаратів виявляли зростання в синовіальній рідині концентрації загального кальцію, неорганічного фосфору та, особливо, магнію, яка з розвитком запального процесу знижувалася. При цьому у тварин другої групи, яким протягом усього періоду лікування застосовували електрофорез, уміст цих елементів незначно перевищував показники тварин першої групи. Такі зміни, на нашу думку, пов'язані із проникненням макроелементів у синовіальну рідину при застосуванні полтавського бішофіту як основного носія магнію та інших мінеральних сполук.

Лікувальні процедури приводили до змін мікроелементного складу сироватки крові та синовіальної рідини. При цьому спостерігали поступове зниження концентрації міді, що зумовлено, очевидно, зменшенням мідевмісних ферментів (церулоплазміну). Уміст цинку при лікуванні продовжував зростати, але вже після 6-9-ї доби дослідження почав зменшуватися. З 9-го тижня сповільнилося також накопичення заліза та кобальту. Якщо концентрація марганцю в патогенезі запального процесу знижується, то електрофоретичне застосування препарату сприяло вірогідному зростанню його в синовіальній рідині, порівняно з невірогідним підвищенням його при застосуванні компресу.

Таблиця 5 - Мінеральний склад сироватки крові та синовіальної рідини при лікуванні асептичних артритів у коней

Показники	Клінічно здорові	Термін дослідження, доба
		3-я	6-а	9-а	12-а	18-а
Загальний кальцій, ммоль/л	2,440,09	2,750,06	3,040,1	3,090,11	2,960,08	2,670,07
		1,970,08	2,360,11	2,290,09	2,210,08	2,090,11
	1,710,08	2,720,07	3,130,09	3,110,1	2,890,11	2,510,08
		1,950,05	2,410,1	2,350,05	2,180,12	1,990,09
Неорган. фосфор, ммоль/л	1,980,06	1,910,05	2,10,07	2,020,06	1,960,07	1,990,09
		1,510,07	1,670,06	1,630,07	1,490,04	1,280,06
	1,220,05	1,880,06	2,160,05	2,110,06	2,050,04	1,970,08
		1,460,05	1,710,06	1,740,05	1,530,05	1,320,05
Магній, ммоль/л	0,720,06	0,580,07	0,650,06	0,730,08	0,790,05	0,730,09
		0,470,04	0,560,05	0,670,05	0,750,04	0,660,05
	0,620,05	0,60,05	0,690,04	0,780,06	0,890,06	0,760,08
		0,480,05	0,610,05	0,740,07	0,870,03	0,690,04
Мідь, мкмоль/л	13,752,1	18,931,01	18,641,5	16,761,4	16,181,1	15,051,8
		4,940,23	5,670,32	4,80,2	4,140,37	2,910,29
	2,350,32	19,171,26	18,511,3	16,331,5	15,421,3	14,211,4
		5,160,29	5,230,26	4,410,22	3,360,51	2,810,44
Цинк, мкмоль/л	9,640,31	10,350,22	13,160,34	12,860,29	12,050,36	10,780,3
		4,540,34	8,310,29	9,110,22	8,010,34	6,450,25
	3,620,23	10,410,26	13,820,37	12,510,23	11,670,42	10,040,25
		4,610,38	9,290,31	8,570,31	6,880,27	5,760,19
Залізо, мкмоль/л	22,651,72	24,911,84	25,981,58	25,761,83	24,341,63	24,831,54
		39,281,47	49,431,63	46,341,47	40,631,36	31,421,4
	21,951,38	24,731,65	25,441,77	24,251,69	25,721,51	23,651,47
		38,191,41	45,711,56	41,451,32	35,121,31	26,81,44
Кобальт, мкмоль/л	0,450,04	0,50,06	0,530,04	0,540,07	0,490,06	0,510,05
		0,680,04	0,730,06	0,710,04	0,650,07	0,60,05
	0,420,03	0,520,05	0,530,05	0,510,04	0,520,08	0,470,04
		0,660,05	0,690,04	0,640,06	0,580,05	0,550,04
Маргнець, мкмоль/л	1,230,09	1,220,1	1,230,08	1,250,11	1,260,06	1,250,08
		0,830,04	0,840,05	0,860,04	0,870,04	0,890,03
	0,870,03	1,210,12	1,250,07	1,250,09	1,270,1	1,260,09
		0,810,03	0,860,03	0,890,05	0,90,06	0,930,04

Застосування полтавського бішофіту з димексидом і новокаїном сприяло збільшенню індексу антиоксидантної активності та зменшенню концентрації малонового діальдегіду в синовіальній рідині. При цьому у тварин другої групи вміст МДА на 12-ту добу дослідження був вірогідно (р<0,05) нижчим, ніж у тварин першої групи, що свідчить про кращу лікувальну ефективність електрофорезу комплексного препарату, порівняно з його аплікацією.

Концентрація гострофазного білка (церулоплазміну) у синовії при лікуванні коней з асептичними артритами знижувалася в обох групах тварин, але більшою мірою - у другій, що свідчить про поступове затухання запальної реакції в тканинах суглоба.

Отже, зовнішнє застосування бішофіт-димексид-новокаїнового розчину, як комплексного препарату з протизапальним, аналгетичним, імуностимулювальним та високими пенетруючими властивостями, позитивно вплинуло на патогенез захворювання (підвищення загальної АОА, зниження рівня кінцевого продукту ПОЛ - малонового діальдегіду) та супроводжувалося тимчасовим накопиченням мінеральних сполук, що сприяло підвищенню інтенсивності ферментативних процесів уже на початку запального процесу. При цьому застосування електрофорезу дозволило скоротити термін лікування на 1-2 доби, порівняно з використанням аплікацій.



ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі досліджено вікову динаміку макро- і мікроелементного складу та антиоксидантної системи сироватки крові і синовіальної рідини в коней. Показано роль цих показників у патогенезі експериментальних асептичних артритів. Розроблено й експериментально обґрунтовано комплексний метод лікування асептичних артритів із застосуванням препарату, який володіє протизапальною, аналгетичною та антиоксидантною дією і створений на основі полтавського бішофіту.

2. Хвороби кінцівок серед обстеженого поголів'я коней становлять 12,4%, 24,7 % із них складають асептичні артрити, у тому числі запалення тарзального суглоба - 44,5 %, карпального - 22,2, суглобів пальця - 33,3%.

3. Вікові зміни макроелементного складу сироватки крові та синовії проявляються зниженням загального кальцію (р0,05) у 6-місячних тварин (відповідно на 24% та 38%) із подальшим його зростанням у 24-місячних. Концентрація неорганічного фосфору знижується - відповідно на 40-57% та 34-46%. Кількість магнію в синовії і сироватці крові стабілізується в лошат із 3-6-місячного віку.

4. Зміни мікроелементного складу сироватки крові та синовії в коней дворічного віку проявлялися зниженням концентрації міді - відповідно у 2 (р0,001) і 2,5 рази (р0,01); цинку - на 25 і 34% (р0,01); заліза - на 20 і 27% (р0,001), порівняно з лошатами 3-місячного віку. Концентрація кобальту в коней до 2-х років у сироватці крові та синовіальній рідині не змінюється.

5. Концентрація церулоплазміну в коней, старших 2-х років, зменшується в сироватці крові у 2,6 рази (р0,001), у синовіальній рідині - у 2,5 рази (р0,05), порівняно з тримісячними. Індекс антиоксидантної активності в сироватці крові коливається в межах 1,25-1,33 ум. од., у синовії - з віком збільшується (р0,01); уміст малонового діальдегіду, навпаки, знижується - на 28% (р<0,001) у сироватці та на 43% (р<0,001) у синовії.

6. Асептичне запалення суглобів у коней проявлялося збільшенням умісту загального кальцію в сироватці крові на 27%, у синовії - на 29% (р0,001); неорганічного фосфору в синовії - на 30% (р0,05) та зменшенням концентрації магнію в сироватці й синовії - відповідно на 22 (р0,05) і 30% (р0,001).

7. Зміни мікроелементного складу при синовіті характеризуються зростанням концентрації міді в сироватці та синовії - в 1,5 (р0,05) і 4 рази (р0,001); цинку - в 1,5 (р0,001) і 2,6 рази (р0,001); кобальту - в 1,4 (р0,05) і 2,3 рази (р0,001) відповідно; заліза в синовії - у 4,8 (р0,001) та зниженням марганцю в синовії - в 1,2 рази (р0,05).

8. Запальний процес у суглобі супроводжується зростанням концентрації церулоплазміну в сироватці в 1,4 (р0,01) та синовії - 4,8 рази (р0,05); вмісту МДА - в 1,2 (р0,05) і 3,2 рази (р0,001) та зменшенням індексу АОА - в 1,1 (р0,05) і 1,3 рази (р0,001) відповідно.

9. Зовнішнє застосування полтавського бішофіту з димексидом із розрахунку 15 % з додаванням новокаїну (0,5 г/100 мл) у вигляді компресу або електрофорезу проявлялося усуненням клінічних ознак запалення та відновленням функції кінцівки на 7-9-у добу лікування.

10. Запропонований метод лікування відзначається збільшенням концентрації загального кальцію, неорганічного фосфору й магнію в сироватці і, особливо, в синовіальній рідині; зниженням концентрації міді, сповільненням накопичення заліза і кобальту та підвищенням цинку з поступовим зменшенням цих показників на 8-10-у добу дослідження.

11. Застосування лікарських препаратів сприяє підвищенню загальної антиоксидантної активності, зниженню рівня малонового діальдегіду в досліджуваних субстратах та нормалізації вмісту церулоплазміну.

12. Комплексний метод лікування бішофіт-димексид-новокаїновим розчином, як препаратом, який володіє протизапальною, аналгетичною, імуностимулювальною дією та пенетруючими властивостями, позитивно впливає на патогенез асептичних артритів у коней і проявляється тимчасовим накопиченням мінеральних сполук на початку запального процесу з подальшою нормалізацією біохімічних показників сироватки крові та синовіальної рідини. При цьому його електрофоретичне застосування на 1-2 доби прискорює відновлення клініко-морфологічних та біохімічних показників цих субстратів.

Пропозиції:

1. При лікуванні коней, хворих на асептичний артрит, доцільним є:

- накладання на суглоб компресу полтавського бішофіту з димексидом (із розрахунку 15 %) з додаванням 0,5 % новокаїну з інтервалом одна доба до одужання;

- електрофорез вищезгаданого комплексного засобу (через синовіальні вивороти). Інтенсивність струму - 0,3-0,5 мА, тривалість процедури - 15-20 хвилин. Інтервал - через кожну добу до одужання тварини.

2. Для визначення прогнозу запального процесу та ефективності лікувальних заходів при асептичних артритах необхідно визначати стан антиоксидантної системи, зокрема активність ферменту церулоплазміну - як у сироватці крові, так і в синовіальній рідині.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Передера Р.В. Вміст деяких макро-, мікроелементів та металоферменту церулоплазміну в синовіальній рідині у коней // Науковий вісник НАУ. - 2001. - №38. - С. 96-98.

2. Передера Р.В. Динаміка деяких макроелементів синовіальної рідини і сироватки крові у коней // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. - № 1.- Полтава, 2002. - С. 114-115.

3. Замазий А.А, Передера Р.В. Изменение клеточного состава и некоторых ферментов в синовиальной жидкости у лошадей с возрастом // Коневодство и конный спорт. - Москва, 2002. - №3. - С. 25-26.

Дисертантом вивчено вікову динаміку концентрації церулоплазміну в сироватці крові та синовії в коней і підготовлено статтю до друку.

4. Іздепський В.Й., Передера Р.В. Зміни антиоксидантної системи та інтенсивності перекисного окиснення в синовіальній рідині коней при асептичному синовіті // Наукові праці Полтав. держав. аграр. акад. - Т.2 (21). - Ветеринарні науки. - Полтава, 2002. - С. 321-324.

Дисертантом вивчені зміни показників перекисного окиснення ліпідів при асептичному синовіті та узагальнені результати досліджень.

5. Передера Р.В. Вміст церулоплазміну і міді в синовіальній рідині в нормі та при асептичному синовіті в коней // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 23.- Біла Церква, 2002. - С. 122-126.

6. Іздепський В.Й., Передера Р.В. Роль синовіальної рідини в підтримці гомеостазу суглоба в коней // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 25.- Біла Церква. - 2003. - С. 128-136.

Дисертантом вивчені вікові зміни мінерального складу сироватки та синовії, узагальнені результати досліджень.

7. Передера Р.В. Застосування бішофіту полтавського для лікування асептичних артритів у коней // Вісник Сумського держ. аграр. ун-ту. - № 9.- Суми, 2003. - С. 95-99.

8. Іздепський В.Й., Передера Р.В. Мінеральний обмін сироватки і синовіальної рідини в нормі та при асептичних артритах // Вет. медицина України. - 2003. - №11. - С. 35-37.

Дисертантом вивчені зміни мінерального складу сироватки та синовії з віком коней та при перебігу асептичних артритів, узагальнені результати досліджень.

9. Передера Р.В. Вплив препаратів бішофіту на антиоксидантні властивості синовіальної рідини у коней // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. - № 3-4.- Полтава, 2003. -С. 68-69.

10. Іздепський В.Й., Передера Р.В. Хвороби суглобів у коней // Методичні вказівки для студентів факультету ветеринарної медицини та слухачів Інституту післядипломного навчання. - Затверджені метод. комісією ф-ту вет. медицини ПДАА (пр. № 2 від 10.10. 03.). - Полтава. - 22 с.

Размещено на Allbest.ru

...