Особливості ембріонального розвитку тварин різних генотипів чорно-рябої породи

Размещено на http://allbest.ru

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН УААН

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

06.02.01 - розведення та селекція тварин

ОСОБЛИВОСТІ ЕМБРІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТВАРИН РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ЧОРНО-РЯБОЇ ПОРОДИ

ВИКОНАВ ПРОСЯНИЙ СЕРГІЙ БОРИСОВИЧ

с. Чубинське - 2003

АНОТАЦІЯ

Просяний С.Б. Особливості ембріонального розвитку тварин різних генотипів чорно-рябої породи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське Київської області, 2003.

Абсолютний ріст маси та лінійних розмірів матки, плодів та їх органів упродовж тільності проходить нерівномірно і з різною інтенсивністю. Зі зростанням частки спадковості за голштинською породою маса і довжина матки, плодів та їх органів статистично вірогідно збільшується впродовж досліджуваного періоду тільності.

Встановлено, що зміна генотипу плодів за голштинською породою не мала суттєвого впливу на хімічний склад плода, його крові, а також крові матерів і неістотний вплив на хімічний склад навколоплодових рідин тільних корів. Упродовж досліджуваного періоду тільності встановлено статистично вірогідні зміни хімічного складу плодів, крові плодів та їх матерів, а також, навколоплодових рідин. Виявлена значна залежність між генотипом плодів та їх валовою енергією.

Досліджені імунологічні фактори свідчать, що в крові плодів постійно присутні у статистично вірогідних кількостях лізоцим та Іg М, непостійно Іg G та прояв бактерицидної активності. Зміна генотипу тварин вірогідно впливає на кількісні показники рівня лізоциму та Іg М крові плодів. Упродовж досліджуваного періоду тільності встановлено статистично вірогідні коливання за вмістом у сироватці крові матерів та їх плодів лізоциму, Іg M і бактерицидної активності.

У навколоплідних рідинах постійно виявляли лише лізоцим і високу лізоцимну активність, які в найбільшій кількості були у тварин на 5 місяці тільності. Плід реагує на мікробну контамінацію навколоплідних рідин посиленим антитілоутворенням, переважно за рахунок Іg G, а, також, деяким стимулюванням рівня бактерицидної активності їх крові.

корова генотип ембріон імунологічний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Знання біологічних закономірностей розвитку на всіх етапах онтогенезу необхідні не тільки біологам, але й практикам-тваринникам, спеціалістам для розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення продуктивності тварин, ефективного відтворення, розробки технологій по утриманню, годівлі та вирощуванню сільськогосподарських тварин, спрямованого вирощування молодняку (П.Р. Свєтлов, 1966; В.Н. Нікітін, 1967; В.М. Чекішев, 1974; Л.П. Тєльцов, І.Р. Шашанов, 1993; Л.П. Тєльцов, І.Р. Шашанов, П.А. Ільїн, 1996; Л.П. Тєльцов, 1997). Вивченню морфологічних, біохімічних, імунологічних, мікробіологічних показників розвитку плодів, провізорних органів, матки, навколоплідних рідин присвячені роботи цілого ряду вчених (Е. М. Беркович, 1948; Г.А. Шмідт, 1954; К.Б. Свєчин, 1956, 1961, 1976; Р.Х. Кармолієв, 1960; Ф.М. Мухамедгалієв, 1964; П.А. Емельяненко, 1975; К.М. Курносов, 1976; О.В. Яблонська, 1987; Zhang Wen Chang, Nakao Toshihiko, Maigoshi Masaharu et al., 1997; М.І. Шевченко, 1999, 2001 та інші). В цих роботах не ставилось за мету вивчити вплив генотипу тварин на особливості росту та розвитку плодів і їх внутрішніх органів та на біохімічні, імунологічні показники. Слід відзначити, що вищезгадані показники не досліджувались у тварин української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби. У зв'язку з цим, виникла необхідність вивчити морфологічні, біохімічні, імунологічні, мікробіологічні показники плодів, структур, що їх оточують та матерів української чорно-рябої молочної породи, проаналізувати їхню залежність від частки спадковості за голштинською породою, що і визначає актуальність теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Подільської державної аграрно-технічної академії за темою: «Становлення та формування неспецифічного імунітету у великої рогатої худоби по періодах відтворної функції, його змін під впливом факторів середовища, в тому числі екологічних факторів» (№ держреєстрації 0196U016335).

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було встановити онтогенетичні закономірності індивідуального розвитку плодів корів чорно-рябої худоби різних генотипів. Для реалізації мети необхідно було дослідити:

вікову динаміку росту і розвитку плодів корів;

динаміку росту і розвитку маток вагітних корів;

кількісні зміни алантоїсної та амніотичної рідин під час вагітності корів;

хімічні показники плодів та їхньої крові у процесі тільності;

основні хімічні показники крові матерів, алантоїсної та амніотичної рідин під час тільності;

імунологічні показники крові матерів, їхніх плодів, а також, алантоїсної та амніотичної рідин;

мікробіологічний склад навколоплідних рідин.

Об'єкт дослідження. Тільні корови чорно-рябої породи різних генотипів.

Предмет дослідження. Матки, алантоїсні та амніотичні рідини, плоди, внутрішні органи плодів, кров плодів та їхніх матерів.

Методи дослідження. Морфологічні - визначення маси та довжини плода, маси, довжини та ширини матки, кількості алантоїсної та амніотичної рідин. Хімічні - дослідження хімічного складу плодів, крові плодів та їх матерів, алантоїсних і амніотичних рідинах. Імунологічні - вивчення імуноглобулінів класів G та М, лізоциму, лізоцимної та бактерицидної активності у крові плодів та їх матерів, алантоїсних і амніотичних рідинах корів. Мікробіологічні - виявлення присутності мікроорганізмів в алантоїсних і амніотичних рідинах корів. Біометричні - визначення середніх величин, їхніх похибок, коефіцієнтів варіації, критеріїв вірогідності за Г.Ф. Лакіним (1990) та Н. Бейлі (1963).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено вікову динаміку лінійного росту та росту маси плодів і маток корів української чорно-рябої молочної породи з різною часткою крові голштинів, досліджено динаміку зміни об'єму навколоплідних рідин. Вперше отримана нова інформація про рівень хімічних та імунологічних показників у плодів, крові плодів та їх матерів, алантоїсних і амніотичних рідинах, одержаних від корів української чорно-рябої молочної породи з різною часткою крові голштинів. Проведено поглиблене дослідження мікробного складу алантоїсних та амніотичних рідин корів. Вперше проведено порівняльний аналіз морфологічних, хімічних та імунологічних показників у корів чорно-рябої породи і в тварин з різною часткою крові за голштинською породою, прослідковано динаміку їх змін упродовж тільності.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчено закономірності росту і розвитку тварин різних генотипів подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи, які дають можливість моделювати ріст і розвиток тварин для забезпечення оптимальних показників у постембріональний період, прогнозувати молочні і м'ясні якості тварин на основі біологічних тестів та корегувати норми годівлі у період тільності. Впровадження результатів наукових досліджень здійснюється з 2000 року на масиві тварин молочної чорно-рябої худоби у господарствах Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (Акт впровадження від 10 січня 2002 року).

Особистий внесок здобувача. За безпосередньою участю дисертанта розроблено методику досліджень, організовано і проведено науково-виробничі та лабораторні дослідження, зібрано вихідні дані, статистично проаналізовано, описано й узагальнено одержані результати, сформульовано висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено та обговорено в доповідях на міжнародній конференції «50 років від дня заснування зооінженерного факультету Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького» (Львів, 1999), Всеукраїнській науково-виробничій конференції «Нарощування генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин у реформованих підприємствах» (Черкаси, 2000), міжнародній ювілейній науково-практичній конференції «Теоретичні основи і практичне використання методу штучного осіменіння та кріоконсервації гамет в селекції тварин» (Київ, 2001), міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи розвитку скотарства у третьому тисячолітті» (Суми, 2001), науково-виробничій конференції «Нове в селекції, генетиці та біотехнології тварин» (Київ, 2002), науково-теоретичній конференції професорсько-викладацького складу Подільської державної аграрно-технічної академії (Кам'янець-Подільський, 2002), міжнародній науково-виробничій конференції «Інтенсифікація виробництва продуктів тваринництва» (Жодіно, 2002), на розширеному засіданні кафедр Подільської державної аграрно-технічної академії.

2. МЕТОДИКА І МАТЕРІАЛ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконувалася на факультеті ветеринарної медицини та зооінженерному факультеті Подільської державної аграрно-технічної академії з 1997 по 2002 рік. Досліди були проведені на базі ВАТ «Мукшанське» Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Схема науково-виробничого досліду наведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Схема науково-виробничого досліду

З таблиці видно, що матеріалом для досліду були 60 корів різних генотипів чорно-рябої худоби. З них за принципом аналогів було сформовано чотири групи тварин по 15 голів у кожній з розрахунком отримання від них плодів для формування слідуючи дослідних груп: І (контрольна) - плоди чистопородні чорно-рябі, ІІ (дослідна) - плоди генотипу 5/8 чорно-рябої (Ч) х 3/8 голштинської (Г); ІІІ (дослідна) - плоди генотипу 7/16 Ч х 9/16 Г, ІV (дослідна) - плоди генотипу 5/16 Ч х 11/16 Г; V група включала тварин ІІ, ІІІ і ІV дослідних груп.

Умови годівлі, утримання та догляду для тварин усіх груп відповідали зоогігієнічним нормативам і були ідентичними. При досягненні запланованої тривалості тільності з кожної групи забивали по 5 голів на третьому місяці тільності, 5 - на п'ятому місяці тільності і 5 - на сьомому місяці тільності. Усіх тварин перед забоєм витримували на 24-годинній голодній дієті. Кров для досліджень брали з яремної вени. Забій проводили звичайним методом на Кам'янець-Подільському м'ясокомбінаті. Матки з плодами відбирали в спеціально змонтований дерев'яний контейнер, що виключало дію зовнішніх факторів, і одразу ж доставляли автотранспортом у наукову лабораторію ветеринарного факультету Подільської державної аграрно-технічної академії. Перед транспортуванням для попередження витікання навколоплідних вод на шийку матки накладали лігатуру.

Схема досліджень наведена на рисунку 1.

Рис. 1. Схема досліджень

Спочатку вивчали морфологічні показники маток з вмістимим. Масу маток з вмістимим, плодів та їх органів визначали шляхом індивідуального зважування. Для характеристики лінійного росту визначали мірною стрічкою довжину матки по великій кривизні, ширину матки і довжину плода від голови до кореня хвоста. Кількість алантоїсної та амніотичної рідин визначали при допомозі мірного циліндру.

У крові корів, їх плодів, алантоїсних і амніотичних водах, м'ясному фарші з плодів визначали вміст вологи і сухої речовини шляхом висушування, азоту - за К'єльдалем, білка - методом перерахунку азоту в білок, жиру - методом екстракції в апараті Соксклета, «сирої» золи - спалюванням проб у муфельній печі з послідуючим зважуванням, фосфор - фотометричним ванадієвомолібдатним методом, кальцій - комплексно-метричним методом. Валову енергію плодів встановлювали розрахунковим методом на підставі їх хімічного складу. Бактерицидну активність досліджували за методом Н.Н. Максим'юка та Л.Я. Телішевської (1995), лізоцимну активність - методом, описаним Х.Я. Грантом, Л.М. Яворським, І.А. Блумбергом (1973), імуноглобуліни - методом радіальної імунодифузії. Таксономічну ідентифікацію мікроорганізмів навколоплідних рідин проводили з врахуванням даних мікроскопії, їх культуральних та біохімічних властивостей за методикою Берджі (1997). Біометричну обробку результатів досліджень проводили за методиками Г.Ф. Лакіна (1990), Н. Бейлі (1963) та пакету прикладних програм Microsoft office 1997 (Exell, Biom).

3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Динаміка росту маси, лінійного росту та органів плодів чорно-рябої породи різних генотипів. Жива маса та лінійний ріст тварин є об'єктивним інтегруючим показником росту та розвитку організму.

У результаті проведених досліджень встановлено, що маса плодів з 3- до 5-місячного віку збільшилась в 13,42-14,58 рази, а за період від 3- до 7-місячного віку - в 51,03-56,28 рази (табл. 2).

Маса плодів та інтенсивність їх росту була значно більшою у тварин з часткою спадковості голштинської породи. Зі збільшенням частки спадковості у плодів голштинської породи маса плодів зростала.

Таблиця 2. Динаміка росту маси плодів чорно-рябої породи різних генотипів

Інтенсивність росту маси плодів з 3- до 5- місячного віку в порівнянні з інтенсивністю росту їх у період від 5- до 7-місячного віку була в 3,53-3,89 рази вищою. За інтенсивністю росту довжини плодів у проміжку між 3- і 5- та 5- і 7-місячним віком істотної різниці не встановлено. За період від 3- до 7-місячного віку довжина плодів збільшилась у 4,15-4,28 рази. Зі збільшенням частки спадковості за голштинською породою довжина плода також збільшується. Аналіз вікової динаміки маси внутрішніх органів плодів чорно-рябої худоби показує, що вони в ембріональний період ростуть нерівномірно. Найінтенсивніше їх ріст відбувається у період від 3- до 5-місячного віку. Інтенсивність росту внутрішніх органів плодів у період від 5- до 7-місячного віку була в 1,33-4,26 рази нижчою порівняно з періодом від 3- до 5-місячного віку. До 7-місячного віку в плодів найінтенсивніше ростуть селезінка (збільшення маси в 57,56-66,56 рази залежно від генотипу), кишечник (51,24-54,36), нирки (39,70-40,10), із меншою інтенсивністю ростуть серце (27,00-32,63), печінка (28,89-30,98) і легені (23,87-26,65).

Закономірності розвитку матки тільних корів чорно-рябої худоби різних генотипів. Результати наших досліджень свідчать, що маса матки у корів з 3 до 5 місяців тільності збільшилась залежно від групи в 5,03-5,51 рази, з 5 до 7 місяців тільності - в 2,37-2,51, а за період від 3 до 7 місяців тільності - в 12,08-12,63 рази (табл. 3).

Таблиця 3. Динаміка маси матки у корів чорно-рябої породи різних генотипів, M ± m, кг

Інтенсивність збільшення маси матки у корів від 3 до 5 місяців тільності порівняно з періодом від 5 до 7 місяців тільності була в 2,00-2,32 рази вищою. Довжина матки у корів за період від 3 до 5 місяців тільності збільшується в 1,74-1,78 рази, з 5 до 7 місяців тільності - в 1,95-2,03 рази, а за період від 3 до 7 місяців - в 3,37-3,60 рази. Інтенсивність збільшення матки в довжину за період від 5 до 7 місяців тільності корів була вищою в 1,12-1,16 рази в порівнянні з періодом від 3 до 5 місяців тільності. Ширина матки у корів за період від 3 до 5 місяців тільності збільшується в 2,57-2,64 рази, а з 3 до 7 місяців - в 3,93-4,14 рази. Інтенсивність збільшення матки в ширину з 3 до 5 місяців тільності була вищою в 1,64-1,69 рази у порівнянні з періодом від 5 до 7 місяців. Спостерігається закономірна тенденція щодо збільшення маси, довжини та ширини матки у зв'язку зі збільшенням частки крові за голштинською породою впродовж досліджуваного періоду тільності.

Аналізуючи результати проведених нами досліджень можна відзначити, що за період від 3 до 5 місяців тільності кількість алантоїсної та амніотичної рідин у корів збільшилась відповідно в 2,89-3,88 і 5,58-6,31 рази; з 5 до 7 місяців тільності - в 1,36-1,65 і 1,26-1,60 рази, а за період від 3 до 7 місяців тільності - в 4,33-5,67 і 7,06-10,12 рази. Інтенсивність збільшення кількості алантоїсної та амніотичної рідин за період від 3 до 5 місяців тільності була вищою, залежно від групи, відповідно в 1,75-2,85 і 3,69-4,44 рази, ніж за проміжок часу від 5 до 7 місяців тільності.

Вікова динаміка хімічного складу плодів різних генотипів чорно-рябої худоби. Хімічний склад плодів різних генотипів чорно-рябої худоби упродовж тільності зазнає значних змін (табл. 4). У середніх пробах плодів 7-місячного віку порівняно з 3-місячним віком вологи було менше на 6,345-6,631%, безазотних екстрактивних речовин (БЕР) - на 0,100-0,453%, але більше сухої речовини - на 6,345-6,631%, жиру - на 1,599-1,770, білка - 3,289-3,711, золи - 1,621-1,695, кальцію - 0,245-0,376 і фосфору - на 0,152-0,229% при статистично вірогідній різниці (Р<0,001). За хімічним складом абсолютно сухої речовини 7-місячні плоди переважали 3- і 5-місячних за більшістю досліджуваних показників. Зокрема, вміст жиру збільшився з 3- до 7-місячного віку плодів, в 2,00-2,17 рази, кальцію - в 1,30-1,70, фосфору - 1,48-1,57, золи - 1,41-1,47 рази ,а вміст білка - зменшився в 1,09-1,14 рази при високій статистично вірогідній різниці між зазначеними вище групами (Р<0,01; Р<0,001). Вміст БЕР у абсолютно сухій речовині плодів різко зменшився до 5-місячного віку, а в 7-місячному віці порівняно з 5-місячним віком відбулися незначні зміни. За хімічним складом у досліджувані вікові періоди тільності різниця між плодами чорно-рябої і української чорно-рябої молочної породи переважно була статистично невірогідною.

Таблиця 4. Хімічний склад плодів чорно-рябої худоби різних генотипів

Нашими дослідженнями встановлено, що у плодів різних генотипів валова енергія була різною (табл. 5).

Таблиця 5. Валова енергія плодів чорно-рябої худоби різних генотипів, M±m, кДж

Загалом відбувається поступове статистично вірогідне (Р<0,001) зростання валової енергії з 3- до 5-місячного віку плодів як в цілому, так і в розрахунку на 1 кг їх маси, залежно від групи, відповідно в 18,16-19,44 і 1,36-1,44 рази, з 5- до 7-місячного віку - в 4,82-5,14 і 1,28-1,32 рази, а з 3- до 7-місячного віку - в 88,97-99,01 і 1,75-1,84 рази. За валовою енергією різниця між різними генотипами плодів упродовж досліджуваного періоду тільності набуває статистично вірогідних значень.

Хімічний склад крові матерів і плодів чорно-рябої худоби різних генотипів. З 3- до 5-місячного періоду тільності у крові корів вміст вологи зменшується, а сухої речовини збільшується відповідно по групах на 0,091-0,346%. З 5- до 7-місячного періоду тільності відбулось збільшення в крові вмісту БЕР в залежності від групи в 1,42-3,87 рази (Р<0,001). За іншими показниками суттєвої різниці за вказані вікові періоди не встановлено. Аналіз хімічного складу абсолютно сухої речовини крові матерів плодів різних генотипів показує, що практично в усі досліджувані вікові періоди тільності вміст жиру, золи, кальцію та фосфору не зазнавав істотних змін. У 3- та 5-місячному періоді тільності вміст білка в крові матерів був майже однаковим, проте, на 7 місяці тільності, за винятком тварин ІV групи, його вміст відповідно зменшився в 1,04-1,09 рази (Р<0,001). Вміст БЕР у тварин на 7 місяці тільності у порівнянні з тваринами на 3-му місяці збільшився, залежно від групи, в 1,19-3,75 рази (Р<0,001). Між тим, прилиття крові голштинської породи тваринам чорно-рябої породи практично не вплинуло на величину у крові більшості досліджуваних нами хімічних показників.

Аналіз хімічного складу крові плодів різних генотипів показує, що впродовж досліджуваного періоду тільності суттєвої різниці між ними за вмістом жиру, білка, БЕР, золи, кальцію та фосфору не встановлено. З 3- до 5-місячного віку вміст вологи в крові плодів зменшується, залежно від групи тварин, на 2,392-2,590%, а жиру - збільшується на 0,008-0,009, білка - на 2,315-2,524 та золи - на 0,181-0,196%, при статистично вірогідній різниці (Р<0,001). За вмістом БЕР між плодами 3- та 5-місячного віку суттєвої різниці не встановлено. З 5- до 7-місячного віку у крові плодів зменшується кількість вологи - відповідно по групах, на 2,575-2,708% та збільшується кількість сухих речовин - на 2,575-2,708, жиру - 0,019-0,021, білка - 1,443-1,993, БЕР - 0,607-1,150 і золи - на 0,057-0,087% при статистично вірогідній різниці між вищезазначеними показниками (Р<0,001). Вміст кальцію і фосфору у золі крові 3-7-місячних плодів мав переважно незначні статистично невірогідні коливання у зв'язку з генотипом тварин. Суттєвої різниці між віковими групами тварин за вмістом в їх крові кальцію та фосфору не виявлено. Наші дослідження показують, що в крові плодів на 3-му місяці тільності вміст сухої речовини, жиру, білка та золи був значно статистично вірогідно меншим, ніж у крові їх матерів залежно від групи - відповідно в 1,73-1,76 рази, 11,25-15,00; 1,78-1,82 та 1,21-1,24 рази. За вмістом БЕР, особливо у І групі, різниця була несуттєва, а за вмістом вологи, кальцію і фосфору, навпаки, 3-місячні плоди переважали своїх матерів, залежно від групи, відповідно в 1,07-1,08 рази, 1,39-1,84 і 1,50-1,97 рази. З розвитком тільності різниця за вищезгаданими показниками у крові плодів та їх матерів поступово нівелюється і на 7 місяці тільності плоди поступалися матерям за вмістом сухої речовини, жиру і білка, залежно від групи, відповідно в 1,08-1,15 рази, 1,50-1,61 і 1,13-1,16 рази та переважали за вмістом вологи, золи, кальцію і фосфору відповідно в 1,01-1,02 рази, 1,06-1,13; 1,65-1,73 і 1,62-1,92 рази. За вмістом БЕР суттєвої різниці між матерями та їх плодами на 7 місяці тільності не спостерігалося.

Динаміка хімічного складу абсолютно сухої речовини крові 3-7-місячних плодів зовсім інша. Впродовж цього періоду у їх крові збільшується вміст жиру, залежно від групи на 0,179-0,204% та зменшується вміст золи на 1,197-1,286%. Вміст білка до 5-місячного віку плодів збільшується залежно від групи, на 1,828-2,980%, а до 7-місячного віку знову зменшується - на 3,087-5,370%. Вміст БЕР до 5-місячного віку плодів зменшується на 1,416-2,328%, а до 7-місячного віку різко збільшується на 3,581-5,975%. Різниця була статистично вірогідною (Р<0,001). Виявлено, що з 3 до 7-місячного віку плодів вміст кальцію та фосфору у абсолютно сухій речовині зменшується відповідно на 0,196-0,591% і 0,135-0,284% залежно від досліджуваних груп. В абсолютно сухій речовині крові 3-місячних плодів було менше жиру і білка, ніж в крові їх матерів відповідно в 6,31-7,97 рази і 1,03-1,05 рази, але було більше БЕР, золи, кальцію і фосфору відповідно в 1,20-2,16 рази, 1,41-1,43; 2,40-3,26 і 2,37-2,93 рази. На 7 місяці тільності у абсолютно сухій речовині крові плодів та їх матерів вміст білка та БЕР був практично на одному рівні. За вмістом жиру кров матерів мала перевагу над кров'ю плодів залежно від групи в 1,31-1,43 рази, а за вмістом золи, кальцію і фосфору, навпаки, поступались - відповідно в 1,22-1,24; 1,88-1,95 і 1,79-2,14 рази.

Хімічний склад алантоїсної та амніотичної рідин. Аналізуючи хімічний склад навколоплідних рідин можна відзначити, що з 3 до 7 місяців тільності за вмістом сухої речовини, вологи, жиру, золи, кальцію в амніотичній рідині тільних корів між тваринами з різною часткою голштинської породи і чистопородних чорно-рябих тварин істотної різниці не спостерігається. За вмістом білка, БЕР та фосфору різниця між групами набуває статистично вірогідних значень. При зростанні тривалості тільності (від 3 до 7 місяця) в амніотичній рідині у всіх досліджуваних груп тварин зменшувався вміст вологи і збільшувався вміст, жиру, білка, БЕР, кальцію та фосфору - відповідно на 0,496-0,623%, 0,049-0,074, 0,230-0,391, 0,030-0,285, 0-0,008, 0,001-0,006%, і майже незмінним був вміст золи. В абсолютній більшості випадків різниця набуває високих статистично вірогідних значень (Р<0,05; Р<0,01; Р<0,001). Наші дослідження показують, що на 3 місяці тільності в амніотичній рідині було більше вологи і менше сухої речовини, ніж у крові матерів та їх плодів, залежно від групи тваринє, відповідно на 7,029-7,310 і 6,189-6,304%. За вмістом білка, золи, кальцію і фосфору амніотична рідина поступалась крові матерів та їх плодів, залежно від генотипу тварин, відповідно на 12,716-12,993%; 0,305-0,321; 0,031-0,047; 0,021-0,023 і 6,567-6,816; 0,171-0,191; 0,056-0,090; 0,036-0,051%. За вмістом жиру і БЕР амніотична рідина, навпаки, переважала кров матерів та їх плодів, залежно від групи тварин, відповідно на 0,109-0,122%; 0,296-0,546 і 0,150-0,164; 0,403-0,626%. Подібна закономірність спостерігається також на 7 місяці тільності (за винятком БЕР).

При аналізі хімічного складу абсолютно сухої речовини амніотичної рідини корів-матерів встановлено, що з 3 по 7 місяці тільності відбувається статистично вірогідне зростання вмісту жиру, білка, кальцію та фосфору і зменшення БЕР та золи, залежно від групи, відповідно на 0,254-0,846%, 4,442-7,656, 0-0,008, 0,001-0,006% і 1,940-5,729, 2,678-3,348%.

На 3 місяці тільності за вмістом у абсолютно сухій речовині амніотичної рідини жиру, БЕР, золи, кальцію і фосфору статистично вірогідна перевага над аналогічними показниками крові матерів та їх плодів, залежно від групи, відповідно становить 6,317-6,881 і 6,579-7,146%; 31,073-36,259 і 29,671-35,609; 12,916-13,727 і 10,870-11,640; 1,150-1,546 і 0,626-0,952; 0,554-1,077 і 0,210-0,734%, а за вмістом білка, навпаки, поступається - відповідно на 50,847-55,149 і 47,571-51,638%. На 7 місяці тільності за вмістом жиру, БЕР, золи, кальцію і фосфору амніотична рідина корів мала перевагу над кров'ю матерів та плодів, залежно від групи, відповідно на 7,102-7,265 і 7,202-7,379%; 24,003-29,415 і 25,321-30,190; 10,393-10,641 і 9,349-9,532; 0,888-1,396 і 0,567-1,084; 0,342-0,874 і 0,182-0,689%, а за вмістом білка кров плодів та їх матерів мала перевагу над амніотичною рідиною відповідно на 42,024-46,917 і 41,648-47,105%.

Упродовж тільності встановлена деяка різниця за вмістом основних хімічних речовин в алантоїсній рідині тільних корів між контрольними та дослідними групами тварин, але статистично вірогідних значень вона набуває лише за вмістом жиру і золи на 3; білка, кальцію і фосфору - на 5, фосфору - на 7 місяцях тільності. Встановлено суттєву різницю за вмістом основних хімічних речовин в алантоїсній рідині корів у різні вікові періоди тільності. З 3- до 7-місячної тільності корів в алантоїсній рідині тварин залежно від групи вміст вологи зменшувався, а сухої речовини збільшувався - відповідно на 0,350-0,425% (Р<0,001). За цей самий період вміст жиру, білка, БЕР та золи збільшувався, залежно від групи, відповідно на 0,011-0,014%; 0,061-0,077; 0,217-0,255; 0,023-0,102% при високій статистично вірогідній різниці між згаданими віковими періодами (Р<0,05; Р<0,01; Р<0,001).

При зростанні строків тільності, вміст кальцію в золі алантоїсної рідини у тварин І, ІІ, ІІІ груп та корів з генотипом плодів української чорно-рябої молочної породи до 5-місячної тільності знижується і до 7-місячної тільності знову зростає, а у тварин ІV групи впродовж тільності зростає. Вміст фосфору в золі алантоїсної рідини у тварин ІІ, ІІІ груп і корів з генотипом плодів української чорно-рябої молочної породи з 3 до 7 місяців тільності постійно збільшувався, а у тварин І і ІV груп - залишався майже незмінним. З 3 до 7 місяців тільності в абсолютно сухій речовині алантоїсної рідини, залежно від групи, збільшувався вміст жиру на 0,614-0,913%, білка - 0,193-0,525, БЕР - 15,082-16,571% і водночас знижується вміст золи на 14,772-17,886%, кальцію - на 0,064-0,339% при високій статистично вірогідній різниці у більшості випадків (P<0,001). Динаміка зміни рівня кальцію та фосфору в абсолютно сухій речовині алантоїсної рідини впродовж тільності залежно від досліджуваних груп має значні відмінності. В цілому з 3 по 7 місяці тільності встановлена деяка різниця за вмістом основних хімічних речовин у абсолютно сухій речовині алантоїсної рідини між контрольними та дослідними групами тварин, проте статистично вірогідних значень вона набуває лише за вмістом жиру, кальцію і фосфору.

Особливості імунологічних взаємовідносин матері і плода. Нами виявлено, що на імунологічні показники крові плодів суттєво впливає їх вік та генотип. Бактерицидна активність сироватки крові плодів до 7-місячного віку тільності виявлялась лише за деякими пробами і на низькому рівні. Кількість лізоциму у сироватці крові плодів з 3- до 5-місячного віку зросла по контрольній групі в 1,19 рази, а в цілому у тварин української чорно-рябої молочної породи - в 1,32 рази і з 5 до 7 місячного віку зменшилась відповідно в 1,17 та 1,24 рази при статистично вірогідній різниці (Р<0,001) між згаданими віковими періодами тільності. Пік рівня лізоциму в сироватці крові плодів незалежно від груп припадає на 5-місячний вік. Найвищий рівень Іg M мали сироватки крові 5-місячних плодів як у контрольній, так і у дослідних групах. Вони переважали за цим показником 3-місячних плодів в 1,24-1,52 рази і 7-місячних плодів - в 1,11-1,27 рази. Можна припустити, що синтез Іg M у сироватці крові плодів проходить нерівномірно і з певною періодичністю. У крові плодів усіх вікових груп Іg G переважно відсутні, хоча зі збільшенням віку плода кількість позитивних проб зростає приблизно вдвічі. Впродовж тільності спостерігається тенденція щодо збільшення вмісту лізоциму та рівня лізоцимної активності сироватки крові у зв'язку зі зростанням кровності за голштинською породою. У плодів 5-7-місячного віку з часткою крові голштинської породи вміст лізоциму статистично вірогідно більший, ніж у чорно-рябих чистопородних плодів. За бактерицидною активністю та рівнями імуноглобулінів класів G і М переважно суттєвої різниці між різними генотипами тварин не встановлено.

У сироватці крові тільних матерів загальною закономірністю є те, що вміст лізоциму, імуноглобулінів G та М, а також рівень бактерицидної та лізоцимної активності були набагато вищими, ніж у сироватках крові їх плодів. Відбувається поступове статистично вірогідне збільшення вмісту лізоциму в сироватці крові корів у період з 3 до 5 і з 5 до 7 місяців тільності залежно від груп, відповідно в 1,01-1,24 і 1,16-1,34 рази. Цей показник у сироватці крові матерів на 3-му місяці тільності був вищим у порівнянні з їх плодами залежно від групи в 4,08- 4,86 рази, на 5 - в 3,45-4,32 та на 7 місяці тільності - в 4,99-6,69 рази. Ця різниця була високо статистично вірогідною (Р<0,001). Рівень бактерицидної активності сироватки крові корів-матерів з 3 до 5 місяців тільності різко зростав (в 1,05-1,29 рази). Несуттєве зниження спостерігалось на 7 місяці тільності - в 1,002-1,100 рази. Статистично вірогідних змін за динамікою вмісту Іg G у сироватці крові корів з 3 до 7 місяців тільності як по контрольних, так й дослідних групах не виявлено. З 3 по 5 місяці тільності у крові корів-матерів відбувається зростання рівня Іg M в 1,01-1,08 рази, а з 5 по 7 місяці тільності виявлено деяке зменшення його кількості в 1,02-1,13 рази. Встановлено, що в сироватці крові корів-матерів вміст Іg М був значно більшим, ніж у сироватці крові їх плодів - в 4,89-6,69 рази на 3 місяці тільності, в 4,09-4,71 рази - на 5 і в 4,59-5,08 рази - на 7 місяці тільності. За вмістом Іg G упродовж досліджуваного періоду тільності різниця була ще більшою на користь матерів. На відміну від плодів, у материнському кровотоці домінують імуноглобуліни класу G. За рівнем бактерицидної та лізоцимної активності, а також вмістом імуноглобулінів класів G і М статистично вірогідної різниці між групами тварин з різними генотипами плодів виявлено не було.

Алантоїсні та амніотичні рідини тільних корів загалом бідні на фактори імунітету. Упродовж досліджуваного періоду тільності з 15 проб алантоїсних рідин контрольної групи лише 2 були позитивними на бактерицидну активність (13,33%), а з 45 проб дослідних груп тварин - 17 (37,78%). У цих самих тварин впродовж цього періоду Іg G та Іg М були виявлені відповідно - в 3 і 4 пробах з 45 (6,67% і 8,89%) дослідних груп і взагалі не виявлені у тварин контрольної групи. Бактерицидна активність амніотичної рідини за цей проміжок тільності незалежно від груп теж була досить низькою і мала непостійно прояв у 26,67% випадках у контрольній групі і у 35,56% в групах корів-матерів з генотипом плодів української чорно-рябої молочної породи. При дослідженні амніотичної рідини корів з генотипом плодів чорно-рябої молочної породи Іg G та Ig М були відсутні, а в тварин з генотипом плодів української чорно-рябої молочної породи виявлені малі їх кількості залежно від групи відповідно в 0-13,33 і 6,67-13,33% проб. В алантоїсній та амніотичній рідинах ми постійно виявляли лише лізоцим. Пік рівня лізоциму в алантоїсних і амніотичних рідинах встановлено в тварин усіх груп на 5 місяці тільності. Вони переважали тварин на 3 місяці тільності залежно від групи - в 1,05-1,17 і 1,06-1,17 рази і на 7 місяці тільності - в 1,004-1,17 і 1,01-1,12 рази. Вміст лізоциму в алантоїсній рідині тварин на 3 місяці тільності був більшим, ніж у сироватці крові цих корів та їх плодів відповідно по групах в 2,33-2,63 і 10,60-11,48 рази; на 5 місяці тільності - в 2,13-2,69 і 8,56-11,00 і на 7 місяці тільності - в 1,74-1,98 і 9,82-12,39 рази. Різниця за цими показниками є статистично вірогідною (Р<0,001).

На відміну від амніотичної рідини, сироватка крові корів у 5-місячному періоді тільності та їх плодів статистично вірогідно (Р<0,001) містить менше лізоциму - відповідно в 2,27-2,58 і 8,66-10,90 рази та на 7 місяці тільності - в 1,74-1,98 і 9,82-12,39 рази. Рівень лізоцимної активності алантоїсної та амніотичної рідин у більшості випадків практично співпадали. Спостерігається тенденція незалежно від досліджуваного місяця тільності щодо збільшення вмісту лізоциму навколоплодових рідин із зростанням частки крові голштинської породи.

Видовий спектр мікрофлори навколоплодових вод чорно-рябої худоби різних генотипів. Одержані нами результати досліджень свідчать, що як в амніотичній, так й алантоїсній рідинах можна виявити мікроорганізми. Контамінація мікроорганізмами амніотичної рідини збільшується по мірі розвитку тільності. Відносно алантоїсної рідини такої закономірності не спостерігається. Видовий склад мікрофлори характеризувався наявністю сапрофітної та умовно-патогенної мікрофлори у навколоплідних водах. В алантоїсній рідині корів на 3-7 місяцях тільності у контамінованих мікроорганізмами пробах на кокові форми припадає 60%, на бацилярні форми 20% і, також, в одному випадку (20%) виявлено Proteus vulgaris. В амніотичній рідині - відповідно на кокові форми припадає 55,56%, на бацилярні - 22,22% і на мікроорганізми з роду протея - 22,22%. Амніотичні рідини тільних корів значно частіше забруднені мікроорганізмами ніж алантоїсні - відповідно у 8,33 і 15% випадків. Суттєвої різниці між контрольними і дослідними групами тварин щодо виявлення мікрорганізмів у навколоплідних водах не спостерігається. Плід в більшості випадків не залишається байдужим до наявності мікроорганізмів у навколоплодових водах. Він реагує посиленим антитілоутворенням переважно за рахунок Іg G. Наявність Іg G у сироватці крові таких плодів не завжди обумовлює прояв її бактерицидної активності. Можливо це пов'язане з тим, що синтезовані організмом плода антитіла є функціонально неактивні (неповні).

ВИСНОВКИ

Встановлено закономірності росту і розвитку плодів та маток, органів плодів, динаміку зміни об'єму навколоплідних рідин, рівень хімічних, імунологічних показників плодів, крові плодів та їх матерів, алантоїсних і амніотичних рідин, а також мікробний фон алантоїсних та амніотичних рідин одержаних від корів чорно-рябої породи, плоди яких мали різну частку спадковості за голштинською породою.

В ембріональний період ріст і розвиток плодів відбувається нерівномірно. Найбільш інтенсивно абсолютний ріст живої маси плодів відбувається з 3 до 5-місячного віку - відповідно збільшується в 13,42-14,58 рази. Ріст довжини плодів проходить менш інтенсивно і майже однаково у двох вікових періодах. Зі зростанням частки спадковості за голштинською породою маса і довжина плодів збільшується на 3 місяці тільності - відповідно в 2,24-8,73 і 1,04-1,08 рази; на 5 - в 10,90-12,83 і 1,01-1,03 та на 7 місяці тільності в 9,54-16,45 і 1,03-1,05 рази.

Внутрішні органи чорно-рябої худоби впродовж ембріонального періоду ростуть нерівномірно і з різною інтенсивністю. Найінтенсивніший їх абсолютний ріст відбувається у період з 3- до 5-місячного віку. Абсолютна інтенсивність росту внутрішніх органів плодів у період від 5- до 7-місячного віку була в 1,33-4,26 рази нижчою, ніж за період від 3- до 5-місячного віку. Маса внутрішніх органів плодів збільшується при зростанні частки кровності за голштинською породою. Плоди української чорно-рябої породи мали більшу масу внутрішніх органів, ніж плоди чорно-рябої породи в 3-місячному віці на 4,92-17,02%, в 5-місячному - 2,05-9,31% і в 7-місячному віці плодів - на 0,39-10,77%. За період від 3- до 7-місячного віку плодів найінтенсивніше ростуть селезінка (збільшення маси в 57,56-66,56 рази залежно від генотипу), кишечник (51,24-54,36), нирки (39,70-40,10), з дещо меншою інтенсивністю ростуть серце (27,00-32,63), печінка (28,89-30,98) та легені (23,87-26,65).

Абсолютний ріст маси та лінійних розмірів матки впродовж тільності відбувається нерівномірно і з різною інтенсивністю. Найбільш інтенсивно ріст маси і ширини матки проходить з 3 до 5 місяців тільності - відповідно в 5,03-5,51 і 2,57-2,64 рази і менш інтенсивно з 5 до 7 місяців тільності - відповідно в 2,37-2,51 і 1,53-1,58 рази. Довжина матки найбільш інтенсивно росла з 5 до 7 місяців тільності (збільшення в 1,95-2,03 рази). Спостерігається закономірна тенденція збільшення маси, довжини та ширини матки у зв'язку зі зростанням частки крові за голштинською породою: у період 3-місячної тільності - відповідно на 13,57; 3,08 і 6,42%, 5-місячної - на 8,68; 4,15 і 5,29% та у період 7-місячної тільності - на 8,06; 3,05 і 3,46%. Збільшення кількості алантоїсної та амніотичної рідин тільних корів відбувається інтенсивніше з 3 до 5 місяців тільності на відміну від періоду з 5 до 7 місяців тільності - відповідно в 1,75-2,85 і 3,69-4,44 рази.

На хімічний склад плода значно впливає зміна його віку. По мірі розвитку плода статистично вірогідно поступово відбувається його дегідратація (6,35-6,63%) з одночасним збільшенням у його натуральній речовині сухої речовини (6,35-6,63%), а також білка (3,29-3,71), жиру (1,60-1,77), золи (1,62-1,70), кальцію (0,25-0,38) і фосфору (0,15-0,23%) і зменшенням безазотних екстрактивних речовин (0,10-0,45%). В абсолютно сухій речовині плода впродовж тільності теж статистично вірогідно проходить збільшення жиру, золи, кальцію і фосфору, але вміст білка та БЕР дещо зменшується. Зміна генотипу плодів за голштинською породою не мала суттєвого впливу на хімічний склад плода. Встановлена значна залежність між генотипом плодів та їх валовою енергією. При збільшенні віку плодів валова енергія істотно зростає, як в загальному, так і в розрахунку на 1 кг їх маси - відповідно в 88,97 - 99,01 і 1,75 - 1,84 рази.

За досліджуваний період тільності вміст у натуральній речовині крові корів-матерів основних хімічних речовин змінюється неістотно, за винятком безазотних екстрактивних речовин. Кількість безазотних екстрактивних речовин різко збільшилась з 5- до 7-місячного періоду тільності в 1,42-3,87 рази (Р<0,001). В абсолютно сухій речовині крові корів спостерігається статистично вірогідне зниження рівня білка та підвищення кількості безазотних екстрактивних речовин до 7-місячного віку тільності - відповідно на 1,33-7,37 та 1,53-7,63%.

У плодів корів встановлена вікова динаміка вмісту основних хімічних речовин у крові. Впродовж тільності (з 3 по 7 місяці) спостерігається поступова дегідратація крові плодів (на 4,89-5,25%) і, відповідно, статистично вірогідне збільшення в ній кількості сухої речовини (на 4,89-5,25%), жиру (0,027-0,030%), білка (3,86-4,50%), безазотних екстрактивних речовин (0,53-0,82%) та золи (0,18-0,20%). В абсолютно сухій речовині крові плодів упродовж їх розвитку збільшується вміст жиру (0,18-0,20%) та зменшується вміст золи (3,09-5,37%). Динаміка зміни білка та безазотних екстрактивних речовин в абсолютно сухій речовині крові плодів носить хвилеподібний характер (вміст білка до 5-місячного віку плодів збільшується на 1,828-2,980% і до 7-місячного віку, знову зменшується на 3,087-5,370%, а вміст БЕР, навпаки, до 5-місячного віку плодів зменшується на 1,416-2,328% і до 7-місячного віку різко збільшується на 3,581-5,975%). Рівень кальцію і фосфору у крові плодів упродовж тільності практично не зазнавав істотних коливань. Прилиття частки крові голштинської породи тваринам чорно-рябої породи суттєво не впливає на хімічний склад крові плодів.

Хімічний склад амніотичної та алантоїсної рідин упродовж тільності зазнає істотних коливань. З 3 по 7 місяці тільності відбувається загальна дегідратація амніотичної та алантоїсної рідин (відповідно - на 0,496-0,600 та 0,350-0,425%) з одночасним зростанням рівня сухої речовини (0,496-0,600 та 0,350-0,425%), жиру (0,049-0,074 та 0,011-0,014%), білка (0,230-0,391 та 0,061-0,077%), БЕР (0,030-0,285 та 0,217-0,255%), золи (0,007-0,028 та 0,023-0,102%), кальцію (0-0,008 та 0,002-0,007%) і фосфору (0,001-0,006 та 0,005%). Зміна генотипу тварин за голштинською породою має вплив на хімічний склад алантоїсної та амніотичної рідин тільних корів з 3 по 7 місяці тільності.

У крові плодів постійно присутні у статистично вірогідних кількостях лізоцим та Іg М, непостійно - Іg G. Низький рівень бактерицидної активності сироватки крові плодів мав прояв у поодиноких випадках. Рівень лізоциму, Іg М та прояв лізоцимної активності крові плодів упродовж тільності зазнає суттєвих хвилеподібних коливань. Вміст лізоциму сироватки крові плодів статистично вірогідно зріс з 3 до 5-місячного віку в 1,17-1,43 рази, досягаючи пікового рівня, а з 5- до 7-місячного віку знизився в 1,07-1,44 рази. Рівень Іg М сироватки крові плавно зростає з 3 до 5-місячного віку плодів в 1,24-1,52 рази з деяким наступним зниженням до 7-місячного віку - в 1,11-1,27 рази. Зміна генотипу тварин впливає на кількісні показники рівня лізоциму та Іg М крові плодів. При зростанні віку плодів (від 3 до 7 місяців) кількість виявлених за усіма групами тварин позитивних проб на Іg G зростає в 2,25 рази, а на бактерицидну активність - в 4 рази.

Усі досліджувані імунологічні компоненти сироватки крові корів на відміну від їх плодів, характеризувались високими кількісними показниками. З розвитком плода проходить поступове статистично вірогідне зростання рівня лізоциму (лізоцимної активності) сироватки крові матерів в 1,17-1,51 рази. Зміна бактерицидної активності та вмісту Іg М сироватки крові корів має криволінійний характер, з максимальним проявом у тварин на 5 місяці тільності (52,50-59,75% та 1,90-1,98 мг/мл). У сироватці крові корів, плоди яких мали генотип української чорно-рябої породи, рівень лізоциму та Іg G були статистично невірогідно вищими, ніж у тварин з генотипом плодів чорно-рябої молочної породи впродовж досліджуваних вікових періодів тільності. За рівнем бактерицидної активності та вмістом Іg М значної різниці між різними генотипами тварин не встановлено. На відміну від крові плодів у материнському кровотоці домінують імуноглобуліни класу G.

Фактори імунітету алантоїсних та амніотичних рідин проявлялись непостійно і на досить низькому рівні. У цих рідинах постійно виявляли лише лізоцим і високу лізоцимну активність, які в найбільшій кількості були у тварин на 5 місяці тільності. Рівень цих факторів в алантоїсній та амніотичній рідинах суттєво не відрізнявся. За вмістом лізоциму алантоїсні та амніотичні рідини мали значну перевагу над сироваткою крові плодів та їх матерів у досліджувані періоди тільності - відповідно в 1,74-2,69 і 8,56-12,39 рази та 1,74-2,65 і 8,66-12,12 рази. Виявлена пряма залежність між зростанням віку тільності та ступенем контамінації мікроорганізмами амніотичної рідини. Амніотичні рідини тільних корів значно частіше забруднені мікроорганізмами, ніж алантоїсні - відповідно у 8,33 і 15,00% досліджених проб. Плід реагує посиленим антитілоутворенням, переважно за рахунок Іg G, а, також деяким стимулюванням рівня бактерицидної активності їх крові.

Пропозиції:

Особливості росту і розвитку плодів різних генотипів використовувати при моделюванні оптимальних онтогенетичних показників росту тварин у постембріональний період і прогнозуванні продуктивних якостей молочної худоби.

При нормуванні годівлі молочної худоби у період тільності враховувати генетичні відмінності тварин різних генотипів за ростом і розвитком плодів.

Імунологічні показники крові плодів використовувати при розробці моделей відбору молочної худоби і тестування щодо пристосованості до певних умов годівлі та утримання.

ПУБЛІКАЦІЇ

Сірацький Й.З., Просяний С.Б. Особливості росту маси та лінійного росту плодів чорно-рябої породи різних генотипів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького. - Львів, 1999. -Вип. 3 (частина 1). - С. 241-243.

Просяний С.Б., Сірацький Й.З. Закономірності ембріонального росту та розвитку чорно-рябої худоби різних генотипів в умовах Поділля // Проблеми розвитку тваринництва. Міжвідомчий тематичний збірник наукових праць. - Київ: Аграрна наука, 2000. - Вип. 2. - С. 93.

Сірацький Й.З., Просяний С.Б. Динаміка розвитку внутрішніх органів плодів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів // Розведення і генетика тварин. - Київ, 2000. - Вип. 33. - С. 114-121.

Сірацький Й.З., Просяний С.Б. Ембріональний ріст і розвиток тварин різних генотипів // Тваринництво України. - 2000. - № 3-4. - С. 17.

Сірацький Й.З., Просяний С.Б. Закономірності розвитку матки тільних корів чорно-рябої худоби різних генотипів // Вісник Сумського державного аграрного університету. Науково-методичний журнал. Серія «Тваринництво». - Київ: Науковий світ, 2000. - Вип. 4. - С. 138-143.

Просяний С.Б., Сірацький Й.З. Динаміка росту матки тільних корів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів // Розведення і генетика тварин. - Київ: Аграрна наука, 2001. - Вип. 34. - С. 206-207.

Сірацький Й.З., Просяний С.Б. Закономірності ембріонального розвитку тварин чорно-рябої худоби різної селекції // Вісник Сумського державного аграрного університету. Науково-методичний журнал. Серія «Тваринництво». - Київ: Науковий світ, 2001. - Вип. 5. - С. 201-204.

Сірацький Й.З., Просяний С.Б. Закономірності розвитку матки у тільних корів різних генотипів чорно-рябої породи // Вісник Сумського національного аграрного університету. Науково-методичний журнал. Серія «Тваринництво». - Київ: Науковий світ, 2001. - Спецвипуск. - С. 161-162.

Сірацький Й.З., Просяний С.Б. Ембріональний ріст та розвиток плодів різних генотипів української чорно-рябої молочної породи // Розведення і генетика тварин. - Київ: Науковий світ, 2002. - Вип. 36. - С. 169-171.

Просяний С.Б., Сірацький Й.З. Вікова динаміка хімічного складу плодів різних генотипів української чорно-рябої молочної породи // Тваринництво України. - 2002. - № 5. - С. 15-17.

Сирацкий Й.З., Просяной С.Б. Особенности роста и развития плодов разных генотипов черно-пестрого скота // Интенсификация производства продуктов животноводства. Материалы международной научно-практической конференции. - Жодино, 2002. - С. 220.