Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

спеціальність 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛІ В ГОСПОДАРСТВАХ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ І ГОСПОДАРЮВАННЯ

Погорілий Анатолій Олександрович

Житомир - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Офіційні опоненти:

Провідна установа

Захист відбудеться 13.01.2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 Державного агроекологічного університету за адресою: 10008 м. Житомир, Старий бульвар, 7, аудиторія 55

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного агроекологічного університету за адресою: 10008 м. Житомир, Старий бульвар, 7

Автореферат розісланий 03.12.2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент В.П. Якобчук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Реалізація стратегічного курсу на побудову соціально орієнтованої ринкової економіки та інтеграція України у світовий економічний простір потребують здійснення низки заходів щодо підвищення рівня доходу та поліпшення раціону харчування широких верств населення. Велике значення при цьому відводиться нарощуванню споживання однієї з найцінніших і високоврожайних культур - картоплі. Щорічно в Україні споживається понад 130 кг картоплі у розрахунку на душу населення. У 2001 р. Україна займала четверте місце у світі з її виробництва у розрахунку на душу населення - 315 кг, після Білорусі - 778, Нідерландів - 521 і Польщі - 514 кг.

Проте, не зважаючи на досягнуті обсяги виробництва, попит на картоплю, зокрема на ранню та насіннєву, в нашій країні повною мірою не задовольняєть-ся. Імпорт садивного матеріалу високопродуктивних сортів і ранньої картоплі з року в рік зростає, і в 2001 р. він становив близько 7 тис. тонн.

За останні роки в Україні простежується негативна тенденція зміни структури посівів цієї культури у напрямі різкого скорочення виробничих площ у крупних сільськогосподарських підприємствах та концентрації їх у дрібних приватних господарствах. Так, за період з 1990 по 2001 рр. площі, що відво-дяться під картоплю сільськогосподарськими підприємствами, зменшилися з 430,5 тис. га до 32,1 тис. га, або в 13,4 раза, а валові збори - з 4793 тис. до 244,1 тис. тонн, або в 19,6 раза. Внаслідок цього виробництво її майже повністю зосереджено в особистих селянських господарствах (99%). Воно відбувається на дрібних площах, має низькотоварний характер і здійснюється переважно для самозабезпечення сільських сімей. Вирощування культури характеризується низькою врожайністю. Так, середній рівень урожайності в Україні в 3,3 раза нижчий, ніж у США, у 3,7 - ніж в Нідерландах, у 4 рази ніж у Бельгії. Рівень продуктивності праці в досліджуваній галузі найнижчий порівняно з розвиненими країнами Європи. Сукупна дія перелічених чинників спричинили збитковість картоплі у більшості господарств. Тим часом досвід роботи передових господарств як в Україні, так і в інших країнах світу свідчить про потенційні можливості, та невикористані резерви у галузі картоплярства.

Це зумовлює необхідність дослідження економічної ефективності виробництва картоплі та обґрунтування напрямів її підвищення, що є складною проблемою.

Питанням економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в цілому і рослинництва зокрема, присвячені роботи: В.Г. Андрійчука, А.О. Алексєєва, Г.Г. Бадир'яна, О.А. Бугуцького, В.І. Бойка, І.А. Бородіна, П.П. Борщевського, І.М. Грищенка, В.О. Добриніна, Л.І. Касьянова, С.І. Кованова, Г.Г. Котова, М.Ю. Коденської, І.І. Лукінова, В.П. Мертенса, Ф.С. Мартинке-вича, С.В. Мочерного, І.Я. Петренка, М.П. Поліщука, Г.Г. Петрова, І.Н. Романенка, П.Т. Саблука, П.І. Чужінова та інших дослідників.

Однак проблеми формування собівартості, прибутку, рентабельності та інших показників ефективності виробництва картоплі під впливом різноманітних чинників, а також забезпечення їх підвищення в сучасних умовах трансформації економіки, реформування АПК в зоні правобережного Лісостепу України вивчені недостатньо. Це стосується зокрема питань соціально-економічної сутності категорії економічна ефективність виробництва стосовно продукції галузі рослинництва; оцінки економічної ефективності картоплярства з урахуванням вартості землі; методики багатофакторного аналізу формування собівартості картоплі в різних організаційно-господарських структурах; програмування показників ефективності виробництва, раціонального використання ресурсів та інтенсифікації картоплярства.

Актуальність, наукове і практичне значення, недостатнє вивчення та необхідність пошуку шляхів підвищення ефективності виробництва картоплі в умовах функціонування різних форм власності і господарювання, формування ринкової економіки зумовили вибір теми даної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до Державної галузевої комплексної програми “Картопля - 2003”. Дослідження безпосередньо пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт Білоцерківського державного аграрного університету і виконувалося згідно з координаційним планом УААН з комплексної теми “Удосконалення технології вирощування картоплі з метою підвищення її урожайності та зниження витрат ручної праці у фермерських та селянських господарствах Лісостепу України” (номер державної реєстрації 0101V003654), в межах якої особисто дисертантом розроблені методологічні підходи і методика оцінки економічної ефективності виробництва картоплі при застосуванні удосконаленої технологій її вирощування, що має на меті раціональне використання наявних виробничих ресурсів в аграрних підприємствах різних форм власності та господарювання, визначені основні напрями підвищення економічної ефективності галузі картоплярства.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності картоплярства на основі інтенсифікації галузі.

Відповідно до цієї мети в дисертації поставлені і розв'язувалися такі задачі:

– уточнення і доповнення визначення сутності поняття “економічна ефективність виробництва продукції рослинництва”;

– обґрунтування методичних підходів до визначення економічної ефективності виробництва картоплі в організаційних структурах різних форм власності і господарювання;

– виявлення основних тенденцій розвитку картоплярства в господарствах різних форм власності і господарювання;

– аналіз і комплексна оцінка рівня ефективності виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах і в особистих селянських господарствах з урахуванням забезпечення та використання їх ресурсного потенціалу;

– дослідження впливу основних технологічних та економічних факторів на економічну ефективність виробництва картоплі;

– визначення та обґрунтування основних напрямів підвищення ефективності картоплярства та розробка рекомендацій щодо їх практичної реалізації;

– розроблення методичних положень з програмування та прогнозування економічної ефективності картоплярства з урахуванням технології виробництва і наявних ресурсів.

Об'єктом дослідження є процеси формування витрат та фінансових результатів у галузі картоплярства в сільськогосподарських підприємствах і особистих селянських господарствах Київської області.

Предметом дослідження є проблеми формування економічної ефективності виробництва картоплі в господарствах різних форм власності та господарювання, що характеризуються різними рівнями урожайності, концентрації виробництва, забезпечення матеріальними і трудовими ресурсами, технологією вирощування культури.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи стали визнані наукові методи фундаментальної наукової методології пізнання досліджуваних явищ і процесів. Зокрема, при аналізі сучасного стану та тенденцій розвитку ефективності виробництва картоплі використані методи порівняння, рядів динаміки, середніх величин. Теоретичні узагальнення та формулювання висновків зроблені за допомогою абстрактно-логічного методу. При проведенні факторного аналізу ефективності виробництва картоплі застосовувалися методи: зведення та групування статистичних даних, кореляційно-регресійного аналізу. Виявлення закономірностей і тенденцій зміни посівних площ, урожайності та валового збору картоплі здійснено за допомогою методу найменших квадратів. Визначення порівняльної економічної ефективності вирощування картоплі в сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах ґрунтується на розрахунково-конструктивному методі. Вибіркові обстеження ефективності виробництва картоплі в окремих господарствах проведені з використанням монографічного та соціологічного методів. Візуальному зображенню тенденцій розвитку картоплярства слугував графічний метод. Розробка методики програмування ефективності виробництва картоплі здійснювалася на базі економіко-математичного моделювання за допомогою персонального комп'ютера.

Науковою базою слугували також основні положення ринкової економічної теорії, зокрема щодо виробництва, формування витрат, доходів, ресурсного потенціалу, методичні підходи дослідження зазначених проблем вітчизняними і зарубіжними ученими.

У дослідженні використані положення нормативно-правових і господарських документів, розробки науково-дослідних установ та окремих учених.

Джерелами інформації були матеріали Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики України, Державного комітету земельних ресурсів України та їх органів на місцях; наукові розробки науково-дослідних інститутів; дані річних звітів сільськогосподарських підприємств та організацій, вибіркових монографічних та соціологічних обстежень, наукові праці тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

– поглиблено визначення соціально-економічної сутності поняття “економічна ефективність виробництва” стосовно продукції рослинництва. На відміну від існуючих трактувань, які здебільшого розглядають її як відношення результативних показників до величини сукупних витрат, автор характеризує ефективність як економічну категорію, що відображує взаємодію продуктивних сил і виробничих відносин у процесі виробництва продукції рослинництва. Це є ширшим трактуванням даної категорії;

– обґрунтовані методичні підходи та розроблені пропозиції з удосконалення існуючих методик оцінки рівня економічної ефективності виробництва картоплі за рахунок додаткового включення до складу використаних виробничих ресурсів земельних ресурсів, що сприятиме більш повній та об'єктивній, ніж тепер, оцінці ефективності картоплярства в аграрних підприємствах різних форм власності і господарювання;

– систематизовані показники, що характеризують економічну ефективність виробництва картоплі, які об'єднані в 4 групи: ефективність використання земельних, трудових ресурсів, основних і оборотних засобів виробництва;

– вперше виявлено регіональні особливості та основні виробничі, технологічні, економічні, організаційні тенденції розвитку галузі картоплярства в Україні при різних технологіях виробництва в організаційно-господарських структурах за умови обмеження ресурсів і деконцентрації посівних площ та виробництва у пореформений період;

– з урахуванням рівня використання ресурсного потенціалу дана авторська комплексна оцінка ефективності виробництва картоплі не тільки в сільськогосподарських підприємствах, що здебільшого має місце, а й в особистих селянських господарствах Київської області;

– адаптовано стосовно галузі картоплярства і різних організаційно-господарських структур методику факторного аналізу ефективності виробництва картоплі, яка за допомогою багатофакторної регресійної моделі дозволяє визначити вплив на собівартість даної культури таких складових, як урожайність та витрат на насіннєвий матеріал, оплату транспортних послуг, заробітної плати, паливно-мастильних матеріалів, амортизаційних нарахувань тощо;

– розроблено авторську економіко-математичну модель програмування показників економічної ефективності виробництва картоплі, яка на відміну від існуючих моделей дає змогу збалансувати наявні виробничі ресурси та бажані показники прибутковості і рентабельності вирощування даної культури.

– запропоновано з урахуванням регіональної специфіки, а також особливостей розвитку організаційно-правових форм власності і господарювання основні напрями підвищення ефективності картоплярства, які передбачають реалізацію системи заходів щодо інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, застосування енергозберігаючих технологій вирощування картоплі, впровадження її сортових посівів, удосконалення системи використання добрив тощо.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони формують підґрунтя для дослідження і практичного вирішення проблем інтенсифікації виробництва, застосування енергозберігаючих технологій вирощування, впровадження сортових посівів картоплі, удосконалення системи використання добрив за умов стабілізації та подальшого розвитку економіки України в цілому та аграрного сектора зокрема.

Наукові розробки здобувача мають адресну спрямованість і практичне значення. Результати дисертації знайшли відображення в 4 наукових доповідних записках, які направлені державним органам і використані ними на практиці. Методологічні і теоретичні розробки, пропозиції щодо підвищення економічної ефективності виробництва картоплі використані при розробці Національної програми розвитку картоплярства України на 2003-2004 рр. Міністерством аграрної політики України (довідка № 37-25-1-15/6221 від 04.06.03).

Методичні рекомендації щодо оцінки ефективності впровадження у виробництво енергозберігаючої технології, сортозаміни та сортооновлення, оптимальних норм добрив використовуються в практичній роботі керівниками і спеціалістами сільськогосподарських підприємств області. Пропозиції по доцільності концентрації виробництва картоплі в крупних сільськогосподарських підприємствах підтримані управлінням сільського господарства і продовольства Київської області (довідка № 03-799 від 06.06.03).

Пропозиції щодо подальшого розвитку картоплярства в Київській області за підсумками дослідження, а саме: впровадження у виробництво енергозберігаючої технології вирощування картоплі, системи внесення добрив, сортових посадок картоплі та програмування на їх основі кінцевої ефективності виробництва використані в господарствах Білоцерківського району, які вирощують картоплю при плануванні їхньої виробничо-господарської діяльності (довідки № 6-20-235 від 4.04.03).

Розроблена автором методика програмування економічної ефективності виробництва картоплі залежно від наявних виробничих ресурсів успішно пройшла апробацію в ТОВ “Земля Томилівська” Білоцерківського району Київської області (довідка № 80 від 25.02.03).

Матеріали дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Білоцерківського державного аграрного університету при читанні лекційних курсів “Економіка сільського господарства”, “Планування і організація виробництва” для підготовки студентів економічних спеціальностей (довідка № 01-12 від 19.08.03).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою. В ній викладено підхід здобувача у вирішенні важливого наукового завдання - розроблення теоретико-методологічних і практичних основ підвищення ефективності виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах Київської області. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, отримані автором самостійно. Обсяг особистого внеску здобувача в наукових працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у списку наукових праць. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї, висновки та положення, що отримані здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, які включені до дисертації, доповідалися на науково-практичній конференції “Стратегія розвитку та ефективного функціонування АПК в нових умовах господарювання” (м. Біла Церква, 2002 р.), міжвузівській науковій конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями дослідження, стан і перспективи” (м. Вінниця, 2002 р.), науковій конференції докторантів і аспірантів “Тиждень науково-дослідницької роботи молодих учених та студентської молоді” (м. Біла Церква, 2002 р.), науковій конференції докторантів і аспірантів “Наукові пошуки молоді на початку ХХІ століття” (м. Біла Церква, 2003 р.) і висвітлені в наукових статтях. Вони також апробувалися на засіданнях кафедри фінансів Білоцерківського державного аграрного університету.

Публікація результатів досліджень. За темою дисертації опубліковано 5 наукових праць загальним обсягом авторського тексту 1,5 умовних друкованих аркушів, з них 4 одноосібних у фахових наукових журналах, загальним обсягом 1,0 умовний друкований аркуш.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації налічує 194 сторінок комп'ютерного тексту. Дисертація має 45 таблиць на 20 сторінках, 9 рисунків на 7 сторінках, список використаних джерел, що включає 180 найменування, на 13сторінках і 18 додатків на 27 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження економічної ефективності виробництва” досліджено сутність поняття “економічна ефективність виробництва продукції рослинництва”, удосконалено методологічні підходи та методику її оцінки, систематизовано показники, що характеризують економічну ефективність виробництва картоплі, виявлено основні тенденції розвитку картоплярства в Україні за 1990 -2001 рр.

На основі всебічного вивчення та критичного узагальнення існуючої термінології визначено, що економічна ефективність стосовно продукції рослинництва - це економічна категорія, в якій проявляються взаємодія і взаємозалежність між продуктивними силами і виробничими відносинами, що в кінцевому підсумку відображується в результативності функціонування природних, матеріальних і трудових ресурсів рослинництва, отриманні додаткової вартості визначеної якості на одиницю витрачених ресурсів.

Сутність розробленого нового методичного підходу до оцінки рівня економічної ефективності виробництва картоплі полягає у додатковому включенні земельних ресурсів у вартісному виразі до складу інших використаних виробничих ресурсів (трудових, основних і оборотних засобів). Це сприятиме більш повній та об'єктивній, ніж тепер, оцінці ефективності картоплярства в господарствах різних форм власності і господарювання. При цьому в основу методичних підходів щодо визначення грошової оцінки земель, що використовуються в картоплярстві, автором запропоновано використати рентний дохід на вирощування зернових культур, які в структурі посівних площ займають найбільшу частку і вирощуються практично на всіх землях. Вихідними даними для розрахунку грошової оцінки трудових ресурсів взято середньорічну чисельність робітників і річний фонд оплати їх праці по господарствах. Таким чином, нами обґрунтовано, що основними елементами ресурсного потенціалу картоплярства є: земля, основні виробничі засоби, тру-дові ресурси, обігові засоби (насіннєвий матеріал, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, тара).

Автором розроблена математична модель оцінки сукупного ресурсного потенціалу картоплярства (Pij):

P_ij = q_i k_ij ; ( j=1,n ), або P_ij = G₁+G₂+G₃+G₄,

де q_i - вартість і-го виду ресурсу, грн.;

k_ij - кількість і-го виду ресурсу в j-му господарстві, од.;

G₁ - вартість основних засобів виробництва, грн.;

G₂ - вартість трудових ресурсів, грн.;

G₃ - вартість землі, грн.;

G₄ - вартість обігових засобів, грн.

В результаті проведеного нами комплексного факторного аналізу виявлено основні чинники впливу на ефективність виробництва картоплі: матеріальні, земельні і трудові ресурси; виробничі відносини; умови та тенденції сільськогосподарського виробництва. Для оцінки впливу вищезазначених та інших факторів автором здійснено систематизацію показників економічної ефективності виробництва картоплі (рис.1).

На підставі проведеного аналізу встановлені регіональні особливості і тенденції розвитку картоплярства України при різних технологіях виробництва в розрізі організаційно-господарських структур. Зроблено висновок, про стійку тенденцію скорочення обсягів виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах, і переміщення її в особисті селянські господарства, де виробляється майже 98% валового збору цієї культури. Крім того, має місце надзвичайно низький рівень урожайності картоплі в цих господарських структурах. Середній рівень урожайності картоплі по всіх категоріях господарств складає 80-120 ц/га, що в 3-4 рази нижче, ніж в передових країнах світу.

У другому розділі “Аналіз і оцінка рівня економічної ефективності виробництва картоплі в господарствах різних форм власності і господарювання” дана оцінка ефективності виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах, охарактеризовано їх ресурсний потенціал і визначено рівень його використання в галузі картоплярства, виявлено вплив основних факторів на ефективність виробництва в умовах становлення ринкових відносин.

Рис.1. Система показників рівня ефективності виробництва картоплі

В результаті аналізу встановлено, що в динаміці за 1990-2001 рр. як і в цілому по Україні, так і в сільськогосподарських підприємствах Київської області площі, зайняті під картоплею, скоротилися з 27,4 до 3,1 тис. га, або у 8,8 раза, валовий збір зменшився з 3069 до 310 тис. ц, або у 9,9 раза, а середня врожайність картоплі становила 100 ц/га. Низький рівень урожайності культури та висока трудомісткість її вирощування є головними причинами низької рентабельності, а в окремі роки - і збитковості галузі (табл. 1).

Таблиця 1 - Рентабельність виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах Київської області*

*Дані Державного комітету статистики України

Аналіз матеріалів вибіркових обстежень автором групи особистих селянських господарств дав підстави для висновку, що впровадження засобів механізації, навіть на відносно невеликих земельних ділянках, сприяє підвищенню урожайності та якості картоплі, раціональнішому використанню матеріальних і трудових ресурсів, що зумовлює зниження собівартості одиниці продукції до 20,0 грн./ц, або на 25%, та підвищення рентабельності виробництва картоплі до 183%, або в 1,6 рази. Основними складовими досягнутого рівня ефективності є значно краще порівняно із сільськогосподарськими підприємствами використання наданої в їх розпорядження землі, отримання вищого рівня урожайності картоплі за рахунок якісного та своєчасного догляду за рослинами, низький рівень втрат при збиранні та зберіганні виробленої продукції. Проте, незважаючи на це, нині за наявної матеріальної і технічної бази виробничий та трудовий потенціал цих господарств вже вичерпаний. Нарощування ними обсягів виробництва продукції, в тому числі і картоплі, можливе лише за рахунок інтенсифікації виробництва. Це ставить завдання нарощування обсягів виробництва картоплі у великих сільськогосподарських підприємствах.

Таблиця 2 - Динаміка показників ефективності виробництва картоплі в обстежених господарствах різних форм власності і господарювання Київської області *

*За 1996-1999 рр. дані Державного комітету статистики України і дані наукових джерел, за 2000 - 2001 рр. дані вибіркових обстежень автора.

В дисертації автором адаптовано стосовно галузі картоплярства методичні положення факторного аналізу собівартості виробництва картоплі. Для цього розроблена математична модель, за допомогою якої можна визначити вплив на собівартість таких факторів: валове виробництво картоплі, ц; урожайність, ц/га; прямі затрати праці на 1 ц, люд.-год.; оплата праці 1 люд. -год., грн.; ціна насіннєвого матеріалу на 1 га, грн.; ціна добрив на 1 га, грн.; витрати на 1 га посадок, грн. Для оперативного визначення впливу на собівартість основних із названих факторів доцільно використовувати таку модель, яка є похідною:

Y = 37,93 - 0,41Х₂ + 0,011Х₇,

де Х₂ - урожайність картоплі, ц/га; Х₇ - витрати на 1 га посадок, грн.

Коефіцієнт загальної кореляції (R=0,98) свідчить про наявність тісного взаємозв'язку між рівнем собівартістю картоплі та досліджуваними факторами. Коефіцієнт детермінації (R=0,97) дає підстави стверджувати, що зміна собівартості картоплі на 97% пояснюється впливом на неї урожайності та рівня витрат на 1 га насаджень картоплі. Так, збільшення врожайності на 1 ц знижує собівартість 1 ц картоплі на 0,41 грн., а зростання на 1 грн. витрат на 1 га посадок підвищує собівартість на 0,01 грн.

Подальше дослідження процесу формування виробничих витрат дозволило встановити динаміку складу та структури собівартості виробництва картоплі (табл. 3). ефективність виробництво картопля програмування

Таблиця 3 - Динаміка складу, структури собівартості виробництва картоплі в обстежених сільськогосподарських підприємствах Київської області*

*За матеріалами вибіркових обстежень автора

Встановлено, що головною складовою формування собівартості картоплі в сільськогосподарських підприємствах є витрати на насіннєвий матеріал, зниження яких є одним із головних напрямків підвищення ефективності галузі картоплярства.

У третьому розділі “Основні напрями підвищення ефективності картоплярства” запропоновано комплекс заходів для аграрних підприємств різних форм власності і господарювання, впровадження яких забезпечить зростання показників прибутковості та рентабельності виробництва картоплі; розроблено методичні підходи до програмування показників економічної ефективності вирощування цієї важливої культури, а також здійснено їх програмування з урахуванням рівня забезпеченості господарств виробничими ресурсами.

Важливим напрямом підвищення ефективності картоплярства є впровадження досягнень НТП, нових технологій, сортів, машин тощо. На базі експериментальних досліджень автора на базі господарств Білоцерківського району встановлено, що в умовах Київської області впровадження у виробництво енергозберігаючої технології вирощування картоплі дає можливість підвищити її урожайність в середньому на 60%, і довести до рівня 250-300 ц/га, прибуток в розрахунку на 1 га земельної площі зросте до 2,7 тис. грн., або в 5,4 рази, рентабельності виробництва - до 60%, або на 30 процентних пункти більше порівняно із загальноприйнятою інтенсивною технологією.

Доведено, що необхідним елементом підвищення економічної ефективності виробництва картоплі є забезпечення галузі якісним насіннєвим матеріалом, організація сортооновлення та сортозаміни. В роботі економічно обґрунтовані переваги впровадження нових сортів картоплі з позиції їх впливу на показники собівартості, прибутковості та рентабельності виробництва. Так, при застосуванні нових сортів картоплі порівняно із використовуваними сортами собівартість її виробництва зменшилася в середньому з 40,0 до 28,0-30,0 грн./ц, або на 25,7%, прибуток від реалізації в розрахунку на 1 га площі збільшився з 1,6 до 3,5-4,0 тис. грн., а рівень рентабельності - з 25 до 80-90%, або на 55-65 процентних пункти.

У формуванні високих врожаїв картоплі та зростанні показників ефективності виробництва велике значення має внесення мінеральних та органічних добрив. Проведений в дисертаційній роботі аналіз підтверджує висновок про існування взаємозв'язку між урожайністю картоплі і нормою внесення органічних та мінеральних добрив.

Доведено, що найбільш раціональним варіантом внесення мінеральних і органічних добрив в умовах досліджуваної зони є застосування на фоні 50 т/га гною 60 кг діючої речовини мінеральних добрив. Використання даного варіанту внесення добрив забезпечує приріст урожайності картоплі на 40-50 ц/га, отримання додаткового прибутку від застосування добрив в обсязі 800-1200 грн./га та підвищення рентабельності виробництва на 10-20 процентних пунктів залежно від сорту картоплі.

Автором розроблено економіко-математичну модель прогнозування економічної ефективності виробництва картоплі на перспективу, яка дає змогу збалансувати наявні виробничі ресурси та бажані показники прибутковості, рентабельності вирощування культури (рис. 2).

Дана модель програмування ефективності виробництва картоплі може бути використана як у великих сільськогосподарських підприємствах, так і в особистих селянських господарствах. На основі розробленої автором моделі, визначені оптимальні варіанти поєднання агротехнічних заходів (технології вирощування, норми садіння, норми внесення мінеральних і органічних добрив) та планової урожайності картоплі залежно від рівня забезпеченості господарств виробничими ресурсами та визначені прогнозовані показники валового, чистого прибутку, собівартості та рентабельності виробництва для кожного із розглянутих варіантів.

Рис.2. Схема визначення прогнозних показників ефективності виробництва картоплі

В результаті дослідження обґрунтовано, що для господарств Київської області оптимальним варіантом поєднання агротехнічних заходів та кінцевих показників ефективності картоплярства є садіння насінних бульб масою 25-50 г за схемою 70 х 35см з внесенням 60 кг д.р. азотних, фосфорних і калійних мінеральних добрив у поєднанні з 50 т/га гною. Це забезпечить одержання урожайності картоплі в межах 230 ц/га, чистого прибутку в обсязі 4,9 тис. грн./га та рівня рентабельності виробництва 107%.

ВИСНОВКИ

В дисертації дано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми підвищення економічної ефективності виробництва картоплі в господарствах різних форм власності і господарювання, що полягає в наступному: поглибленні соціально-економічної сутності поняття “економічна ефективність виробництва” стосовно продукції рослинництва; виявленні основних тенденцій розвитку картоплярства; систематизації показників, що характеризують економічну ефективність виробництва картоплі; адаптації стосовно галузі картоплярства і різних організаційно-господарських структур методики факторного аналізу та розробленні авторської економіко-математичної моделі програмування економічної ефективності виробництва картоплі, а також формулюванні основних напрямів збільшення її валових зборів при менших виробничих витратах.

1. Картопля є одним з основних продуктів харчування населення та сировиною для переробної промисловості, продукти переробки якої використовуються не лише в продовольчих цілях, а й в текстильній, консервній, м'ясо-молочній, паперовій, хімічній та інших галузях промисловості. З агротехнічної точки зору картопля є одним із найкращих попередників для інших сільськогосподарських культур.

2. Незважаючи на важливість розвитку картоплярства з погляду забезпечення населення продуктами харчування, а переробної промисловості - сировиною, в період формування ринкових відносин у галузі відбулися значні, здебільшого негативні зміни. В першу чергу це - реструктуризація посівів картоплі, їх концентрація в особистих селянських господарствах, що привело до значного погіршення фітосанітарного стану посівів культури; відсутності сортооновлення і сортозаміни; відмови від прогресивних технологій вирощування тощо. Виробництво картоплі має переважно дрібнотоварний характер і спрямоване в першу чергу на самозабезпечення сільських сімей.

3. Основними причинами відмови сільськогосподарських підприємств від ведення галузі картоплярства є: висока трудомісткість вирощування даної культури; збитковість галузі протягом значного періоду часу; низький рівень агротехніки вирощування картоплі, що знаходить відображення в низькому рівні її урожайності. Одночасно отримані в групі обстежених сільськогосподарських підприємств кінцеві показники ефективності виробництва картоплі з урахуванням забезпеченості даних господарств виробничими і трудовими ресурсами свідчать про високі потенційні можливості галузі.

4. В умовах поглиблення ринкових відносин, зокрема приватизації землі та майна, виникає потреба в перегляді й удосконаленні методичних підходів до визначення економічної ефективності сільського господарства в цілому та картоплярства зокрема. При визначенні сукупного ресурсного потенціалу господарств та його впливу на ефективність виробництва картоплі необхідно включати до його складу, крім матеріальних і трудових ресурсів, землю за її вартісною оцінкою. Це сприяє більш поглибленому й об'єктивному дослідженню економічної ефективності галузі у виробничих формуваннях різних форм власності та господарювання

5. З метою комплексної оцінки економічної ефективності виробництва картоплі доцільно використовувати розроблену нами систему показників, яка включає показники ефективності використання ресурсів: землі, основних засобів виробництва, оборотних засобів, трудових ресурсів; а також загальних показників ефективності - собівартість продукції, прибутковість та рентабельність виробництва.

6. Для визначення впливу на собівартість картоплі урожайності та витрат на насіннєвий матеріал, оплату транспортних послуг, заробітної плати, паливно-мастильних матеріалів, амортизаційних нарахувань тощо слід використовувати адаптовану нами стосовно галузі картоплярства методику факторного аналізу ефективності виробництва культури.

7. Основними напрямами інтенсифікації картоплярства є впровадження у виробництво сучасних технологій вирощування, збирання та зберігання картоплі, широке використання добрив та засобів захисту рослин, удосконалення системи насінництва. В умовах досліджуваної зони вирощувати картоплю потрібно за енергозберігаючою технологією, яка забезпечує значне зростання урожайності, прибутковості і рентабельності виробництва картоплі та зниження її собівартості.

8. Необхідно відновити систему забезпечення як сільськогосподарських підприємств, так і особистих селянських господарств якісним насіннєвим матеріалом. Впровадження у виробництво нових, високопродуктивних сортів картоплі забезпечує підвищення її урожайності, зниження собівартості виробництва і в кінцевому підсумку нарощування загальної ефективності галузі.

9. В сільськогосподарських підприємствах і особистих селянських господарствах Київської області найбільш оптимальним варіантом використання органічних і мінеральних добрив, з погляду їх впливу на врожайність картоплі, кінцеву собівартість продукції, прибутковість і рентабельність виробництва, є внесення на фоні 50 т гною 60 кг діючої речовини мінеральних добрив.

10. Для прогнозування кінцевих показників ефективності вирощування картоплі доцільно використовувати розроблену нами економіко-математичну модель. Вона дозволяє на основі поєднання декількох варіантів агротехнічних факторів, що проявляються в урожайності картоплі, з різними рівнями забезпеченості виробників матеріальними та трудовими ресурсами, які виражені у вартісній формі, здійснювати програмування собівартості, прибутковості та рентабельності виробництва картоплі. Встановлені та рекомендовані оптимальні варіанти поєднання вищезазначених факторів.

список опублікованих праць за темою дисертації

1. Погорілий А.О. Економічна ефективність вирощування картоплі в особистих підсобних господарствах населення // Економіка АПК. - 2002. - №1. - С. 81-83.

2. Погорілий А.О. Економічна ефективність виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах // Економіка АПК. - 2002. - №4. - С. 90 - 94.

3. Погорілий А.О. Погорілий С.О. Собівартість виробництва картоплі // Економіка АПК. - 2002. - №8. - С. 89-96. Особистий внесок: розробка методики факторного аналізу, оцінка стану собівартості виробництва картоплі на матеріалах господарств різних форм власності і господарювання Київської області.

4. Погорілий А.О. Програмування ефективності виробництва картоплі // Економіка АПК. - 2003. - №3. - С. 91-95

5. Погорілий А.О. Ефективність застосування добрив при вирощуванні картоплі в умовах Лісостепу України // Збірник матеріалів другої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи. Вінниця. 2002. - С. 28-29.

анотація

Погорілий А.О. Економічна ефективність виробництва картоплі в господарствах різних форм власності і господарювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Державний агроекологічний університет, Житомир, 2003.

Дисертацію присвячено питанням розробки теоретико-методологічних і практичних засад економічної ефективності виробництва картоплі. Результатом проведеного дослідження є: поглиблення соціально-економічної сутності поняття “економічна ефективність” виробництва стосовно продукції рослинництва; виявлення основних тенденцій розвитку картоплярства; систематизація показників, що характеризують економічну ефективність виробництва картоплі; адаптація стосовно галузі картоплярства і різних організаційно-господарських структур методики факторного аналізу та розроблення авторської економіко-математичної моделі програмування економічної ефективності виробництва картоплі, а також формулювання основних напрямів збільшення її валових зборів при менших виробничих витратах.

Здійснено впровадження основних результатів дисертаційної роботи у практику, що сприяє підвищенню економічної ефективності виробництва картоплі.

Ключові слова: економічна ефективність виробництва, ресурсний потенціал, фактори ефективності, інтенсифікація, сорт, модель, програмування ефективності.

Аннотация

Погорелый А.А. Экономическая эффективность производства картофеля в хозяйствах разных форм собственности и хозяйствования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Государственный агроэкологический университет, Житомир, 2003.

Диссертация посвящена вопросам разработки теоретико-методологических и практических основ экономической эффективности производства картофеля.

На основе изучения, критического рассмотрения и обобщения современной терминологии углублена социально-экономическая сущность понятия “экономическая эффективность” относительно продукции растениеводства. Под ней подразумевается экономическая категория, в которой проявляется взаимодействие и взаимозависимость между производительными силами и производственными отношениями, что в конечном итоге отображается в результативности функционирования природных, материальных и трудовых ресурсов растениеводства, получении дополнительной стоимости на единицу использованных ресурсов.

В диссертации обоснована необходимость включения в методику анализа ресурсного потенциала предприятий денежной оценки земли, при производстве картофеля. В основу методики расчета денежной оценки земли положен рентный доход при производстве зерновых культур, которые в структуре посевных площадей занимают значительную часть и выращиваются практически на всех землях.

В диссертации разработана и обоснована система показателей комплексной оценки экономической эффективности производства картофеля. Основными ее составляющими являются: показатели использования земли, основных и оборотных средств производства, трудовых ресурсов, показатели себестоимости продукции картофелеводства, доходности и рентабельности.

В результате проведенного комплексного анализа и социологических исследований определены основные тенденции производства картофеля, в частности: сокращение посевных площадей и низкая урожайность картофеля в крупных сельскохозяйственных предприятиях, что в первую очередь связано с высоким уровнем трудовых затрат на его производство и многолетней убыточностью отрасли; наращивание объемов его производства в семейных хозяйствах за счет расширения посевных площадей, более высокого уровня урожайности и своевременного, качественного выполнения необходимых технологических операций.

В диссертации адаптировано к отрасли картофелеводства и разных организационно-хозяйственных структур методику факторного анализа производства картофеля, которая на основе многофакторной регрессионной модели дает возможность выявить влияние на себестоимость данной культуры урожайности и издержек на семенной материал, оплату транспортных услуг, заработную плату, горюче-смазочные материалы, амортизационных отчислений и т.д.

Разработана принципиальная схема и авторская экономико-математическая модель программирования на основе совмещения разных вариантов агротехнических факторов (технология, норма посадки, норма удобрений), конечных показателей экономической эффективности производства картофеля с учетом уровня обеспеченности хозяйств производственными ресурсами.

Предложены конкретные направления повышения экономической эффективности производства картофеля в сельскохозяйственных предприятиях разных форм собственности и хозяйствования: переход хозяйств на выращивание картофеля по адаптированной к условиям Киевской области энергосохраняющей технологии; внедрения в производство новых, высокопродуктивных сортов картофеля; внесения под культуру оптимальных доз минеральных и органических удобрений.

Осуществлено внедрение основных результатов диссертационной работы в практику, что способствует повышению экономической эффективности производства картофеля.

Ключевые слова: экономическая эффективность производства, производственный потенциал, факторы эффективности, интенсификация, сорт, модель, программирование эффективности.

SUMMARY

Pogoreliy A.O. The economic efficiency of potato producing in farms of different properties and activities farms. - Manuscript.

Candidate of economic sciences on specialty 08.07.02 - economics of agriculture and agrarian industrial complex. - The State University of Agriculture and Ecology, Zhytomyr, 2003.

The thesis is devoted to problems of development of the theoretical-methodological and practical bases of potato producing economic efficiency. The result of given investigation is: the improving of social - economic notion of “economic efficiency of producing” concerning the production of plant growing; discovering of main tendencies of potato growing development; systematization of data that characterize the economic efficiency of potato producing; adaptation concerning potato growing and different organizational - activity structures of factors analyse methods and elaboration of authoring economic-mathematical model of economic efficiency potato producing programming and formation of main ways of gross harvest increasing under lower production costs.

The main results of the thesis are implemented into real life that improves the increasing of potato producing economic efficiency.

Key words: production economic efficiency, resource potential, factors of efficiency, intensification, sort, model, programming of efficacy.

Размещено на Allbest.ru