Інтенсифікація виробництва яловичини в умовах західного регіону України шляхом використання багатокомпонентних сумішок кормових культур при відгодівлі худоби

У сироватці крові бугайців, які в наших дослідах відгодовувалися трьома видами зерносінажу, сухими сумішками, а також високоякісним сінажем, спостерігалося зростання вмісту загального білка, і в т. ч. альбумінів, а також амінного азоту (табл. 9). Такий стан обміну речовин є характерним для тварин, що інтенсивно ростуть. Альбумінна фракція сироватки крові, від вмісту якої зростає і загальний білок, активно використовується для синтезу білків тіла у молодняка, що росте, а амінний азот (азот амінокислот) безпосередньо надходить з кров'ю до тканин, де використовується клітинами для синтезу власних білків.

При незбалансованості раціонів настає дисфункція печінки та нирок. При цьому посилюється дезамінування амінокислот, внаслідок чого в передшлунках зростає рівень аміаку, а в сироватці крові спостерігається збільшення кількості сечовини. Це в свою чергу призводить до зменшення вмісту альбумінів у сироватці крові. При цьому посилюється виділення надлишку азотних сполук із організму тварин.

9. Деякі показники крові піддослідних бугайців,

(Mm; n=24)

*⁾ Примітка: різниця до показників контрольної групи статистично вірогідна: (*⁾ p<0,05, **⁾ p<0,01).

Годівля худоби бобово-злаковими сумішками в наших дослідах сприяла зростанню у сироватці крові рівня білка, амінного азоту та альбумінів та призводило до зниження вмісту сечовини. Прирости живої маси відгодівельних бугайців при цьому помітно зростали.

Показники сечі, які вивчалися, були в межах фізіологічної норми. Найбільший вміст азоту сечовини встановлено в сечі бугайців контрольної групи. Він становив 718 мг %, в той час як у сечі тварин дослідних груп цей показник складав 615640 мг %. Відповідно із зростанням вмісту сечовини в сечі збільшується і загальна кількість азоту в ній.

Вміст ацетонових (кетонових) тіл у крові і сечі тварин залежить від повноцінності їх годівлі, і в першу чергу від забезпечення раціонів вуглеводами. При гіпоглікемії зменшується утворення щавлевооцтової кислоти, яка служить необхідним метаболітом для введення ацетил-коензиму А в цикл трикарбонових кислот, що є основним шляхом окислення ацетату. При нестачі щавлевооцтової кислоти ацетил-коензим А конденсується попарно, а із новоутвореної сполуки в печінці синтезуються кетонові тіла. Подібні порушення викликані незбалансованою годівлею і проявляються, як правило, зростанням ацетонових тіл у сечі. При тривалому згодовуванні надремонтному молодняку великої рогатої худоби кукурудзяного силосу (контрольні групи) вміст ацетонових тіл у сечі тварин був найвищим - 22,0 мг %, у молодняка відгодованого зерносінажем - 17,517,8 мг % (різниця статистично вірогідна, p<0,01). Проте ці показники не виходили за межі фізіологічних норм.

М'ясна продуктивність відгодівельного молодняка. У наших дослідах найвищу передзабійну живу масу - 420-428 кг мав надремонтний молодняк, відгодований зерносінажними кормами, а також сухими повнораціонними кормовими сумішками - 430-431 кг.

Хоча поживність раціонів у всіх групах була однаковою, забійна ж маса тварин виявилася різною. Найвищі показники при цьому одержані від бугайців, відгодованих зерносінажними кормами - 221,4-240,4 кг, у той час як у бугайців контрольних груп показник забійної маси був у межах - 209-212 кг (табл. 10).

При обваловуванні напівтуш замірявся також поперечний переріз найдовшого мускула спини (площа “м'язового вічка”). У законсервованій формаліном пробі “вічка” вимірювали товщину м'язових волокон.

За виходом м'яса та жиру (забійна маса) всі туші в дослідах були віднесені до першої категорії і відповідали вимогам для тварин вищої вгодованості. Оскільки відгодовані бугайці були української чорно-рябої молочної породи, то жировий полив туш був виражений недостатньо.

Встановлено, що молодняк, який при відгодівлі показав вищу інтенсивність росту, мав також кращі показники м'ясної продуктивності.

Меншу кількість води і вищий вміст білка встановлено нами при аналізі м'ясного фаршу із туш бугайців дослідних груп.

Високі оцінки одержала якість бульйону, вареного та смаженого м'яса піддослідних бугайців усіх груп, проте найвищими балами оцінено м'ясо (варене і смажене) від бугайців, відгодованих зерносінажними кормами.

Туші бугайців, які проявили вищу інтенсивність росту (відгодівля сухими повнораціонними сумішками, зерносінажем), при огляді мали краще розвинуті такі відруби: спина, поперек та задня частина, де містяться найбільш цінні сорти яловичини. Саме із таких туш одержано більшу кількість яловичини вищого та першого сорту.

10. М'ясна продуктивність деяких груп піддослідних тварин

(Mm, n=4)

*⁾ Примітка: різниця до показників контрольної групи статистично вірогідна(**⁾ p<0,01, *⁾ p<0,05).

При хімічному аналізі середніх проб м'ясного фаршу нами встановлено, що особливої різниці між показниками різних груп не виявлено. Статистично вірогідну різницю до показників контрольних груп дають лише такі дані: більша кількість білка (21,4-22,1 %) містилася у м'ясі тварин, відгодованих зерносінажами № 2 та № 3, що вказує на перспективу такого типу відгодівлі, особливо при використанні нового виду зерносінажу із тритікале з озимою викою при добавці ярого ріпаку.

У фарші з туш бугайців піддослідних груп № 15 та 16, в яких здійснювалася інтенсивна відгодівля молодняка худоби на зерносінажах № 2 та № 3, спостерігався також вищий вміст жиру (5,25,4 %), що становить статистично вірогідну різницю до контрольної групи (табл. 11).

11. Аналіз м'яса піддослідних бугайців другого та восьмого дослідів(Mm, n=4)

*⁾ Примітка: різниця до показників контрольної групи статистично вірогідна (*⁾ p<0,05, **⁾ p<0,01).

Економічна оцінка результатів дослідів

За час проведення дослідів (120 днів) на кожного піддослідного бугайця в середньому було витрачено 9961000 корм. од. Різниця між окремими піддослідними групами за цими показниками не вірогідна. Середня реалізаційна ціна - 380 грн. за 1 ц живої маси.

Виходячи з різних приростів живої маси бугайців, затрати корму на 1 кг їх приросту в піддослідних групах виявилися різними. Найменші затрати були при відгодівлі сухими сумішками (8,9 корм. од.) та зерносінажем - 9,0-9,2 корм. од. Ці величини є нижчими від показників, розроблених економістами для заключної відгодівлі молодянка великої рогатої худоби неспеціалізованих у м'ясному напрямку порід, які складають - 9,5-10,0 кормових одиниць. Це вказує на належне використання тваринами поживних речовин таких кормосумішок (сухих і напівсухих) для власного росту (табл. 12).

Відгодівля бугайців на зерносінажних кормах дозволяє з 1 га кормової площі одержувати 8,5811,08 ц приросту живої маси, використання для цього сухих сумішок - 7,37 ц, а комбінованого кукурудзяно-амарантового силосу - 6,61 ц. Це є високі показники, властиві інтенсивному веденню тваринництва.

При грошовій оцінці способів відгодівлі встановлено, що сухий тип є найдорожчим, і в даний час при високих цінах на пальне він є невигідним для господарств. Найвищий чистий прибуток та рентабельність виробництва яловичини одержано нами при відгодівлі худоби зерносінажними кормами. При реалізації кожного центнера живої маси бугайців з цих груп одержано 93,0109,7 грн. прибутку. Рентабельність виробництва яловичини в цих групах відповідно складала 32,440,6 %.

12. Економічна оцінка результатів дослідів.

Хороші показники економічної ефективності відгодівлі худоби одержані і при використанні для відгодівлі худоби комбінованих силосів. Чистий прибуток при реалізації 1 ц живої маси бугайців при цьому склав 83,189,5 грн., а рентабельність відповідно 2830,8 %, що є бажаним показником, оскільки у більшості господарств виробництво яловичини є збитковим або його рентабельність є низькою і не виходить за межі 10 %.

ВИСНОВКИ

В умовах переходу господарств на іншу систему виробничих відносин зменшилося надходження для потреб тваринництва необхідних комбікормів, основними споживачами яких були великі ферми громадського тваринництва. При цьому в раціонах худоби стала спостерігатися нестача перетравного протеїну та інших компонентів нормованої годівлі, що призвело до помітного зниження продуктивності тваринництва, і в першу чергу зменшення інтенсив-ності росту молодняка на відгодівлі, який найгірше забезпечується необхід-ними кормами.

Постало питання: відшукати альтернативні шляхи повного забезпечення тварин високопоживними кормами для організації нормованої годівлі молодняка худоби з метою підвищення його м'ясної продуктивності. В наших дослідах, у господарствах західного регіону України найвищий вихід пожив-них речовин з 1 га вдалося одержати при заготівлі зерносінажних кормів та комбінованих силосів із кукурудзи з добавкою амаранту або кормового люпину.

Кукурудза у західному регіоні України, де є достатнє зволоження, може давати високий урожай зеленої маси. Наявність достатньої кількості цукрів робить цю культуру найбільш цінною для заготівлі силосу.

Проте у зеленій масі, а отже й у силосі з кукурудзи, міститься невелика кількість перетравного протеїну, що значно знижує кормову цінність такого силосу.

Добавка до кукурудзи в процесі силосування багатих протеїном кормів (кормовий люпин, амарант, січка соломи конюшини тощо) і заготівля при цьому комбінованих силосів не лише збільшує загальну кількість соковитого корму в господарстві, але й значно підвищує його поживну цінність.

Високоврожайною кормовою культурою є також багатий протеїном і вітамінами амарант багряний. Врожай зеленої маси амаранту в наших дослідах за ряд років становив у середньому 720 ц/ га, що дає 115,2 ц кормових одиниць і 27,3 ц перетравного протеїну.

В умовах супіщаних грунтів західних областей України цінною і високопоживною культурою є кормовий люпин, який дає в цих грунтово-кліматичних умовах багату протеїном зелену масу, урожай якої за ряд років становив 320 ц/ га, що містить 57,6 ц кормових одиниць та 6,4 ц перетравного протеїну.

Використання цих багатих протеїном кормів у зимово-стійловий період можливе лише при заготівлі комбінованого силосу спільно із зеленою масою кукурудзи, оскільки через високу буферність білків, якими багаті названі корми, вони не силосуються в чистому вигляді.

Оптимальні співвідношення компонентів при заготівлі комбінованих силосів у наших дослідах при розрахунку на загальну масу виявилися такими: кукурудза з кормовим люпином - 3 : 1; кукурудза з амарантом багряним - 4 : 1; кукурудза із січкою соломи конюшинної - 6 : 1.

Такого складу комбіновані силоси були високої якості і охоче поїдалися відгодівельним молодняком худоби. Вміст перетравного протеїну в кормовій одиниці комбінованих силосів відповідно складав : 112 г, 122 г і 110 г, що відповідає нормі. У кукурудзяному силосі кожна кормова одиниця містила лише 65 г перетравного протеїну.

Вміст інших поживних і мінеральних речовин та їх співвідношення були також кращими у комбінованих силосах. Заготівля їх у господарствах дозволяє одержувати достатній вихід поживних речовин, і в т. ч. перетравного протеїну, з 1 га площі, що відповідно складає:

Використання для відгодівлі молодняка худоби комбінованих силосів порівняно з кукурудзяним дозволило збільшити інтенсивність росту тварин на 18--28 %, а з кожного гектара кормової площі вдалося одержати 5,0--6,61 ц приросту живої маси. При відгодівлі бугайців кукурудзяним силосом цей показник виявився значно нижчим і становив 4,74 ц.

Особливо високопоживні корми вдається одержати при заготівлі різних видів зерносінажів. Зерносінажні корми розробленого нами складу мають високу поживність (понад 0,6 корм. од. в 1 кг), містять достатню кількість протеїну різних за розчинністю фракцій, вуглеводів, вітамінів та мінеральних солей. Відгодівля надремонтного молодняка худоби на зерносінажних кормах дозволила одержати середньодобові прирости живої маси 903--985 г, що перевищує показники відгодівлі худоби кукурудзяним силосом (контроль) на 127--209 г (16,226,4 %).

При відгодівлі молодняка великої рогатої худоби зерносінажними кормами і комбінованими силосами зростала перетравність поживних речовин. Коефіцієнти перетравності органічної речовини складали відповідно 7678 % і 74,2 %, сирого протеїну - 70,272,0 % і 69,4 %. При згодовуванні кукурудзяного силосу коефіцієнти перетравності були нижчими: органічної речовини - 70,4 %, а сирого протеїну - 66,8 %. Сінаж із бобово-злакових сумішок займав проміжне становище.

Найбільше відкладання азоту встановлено в організмі бугайців, які відгодовувалися сухими повнораціонними кормовими сумішками та зерносінажними кормами - 32,935,2 г. В цих же групах виявилися і найвищі коефіцієнти перетравності сирої клітковини (58,658,8 %). Згідно з хімічним аналізом, у зерносінажних кормах містилося оптимальна кількість АДФК. У фазі воскової стиглості рослин, які використовувалися при заготівлі зерносінажу, ще не настало огрубіння рослин (зв'язок з лігніном), тому ферменти мікрофлори рубця краще розщеплюють клітковину такого складу. Встановлено, що при вищих коефіцієнтах перетравності клітковини спостерігається й краща перетравність інших речовин кормів.

У вмісті рубця бугайців дослідних груп порівняно з контрольними більш активно проходили процеси мікробного синтезу, на що вказує вищий вміст загального, білкового та амінного азоту і нижчий -- аміаку.

Це обумовлено наявністю у зерносінажних кормах більшої кількості азотистих речовин з різним ступенем розчинності та, відповідно до цього, вуглеводів: цукрів, крохмалю, АДФК. Наявність в раціонах протеїнів та вуглеводів з різним ступенем розчинності їх фракції сприяє більш тривалому перебігу у передшлунках процесів мікробного синтезу. Крім того, раціони бугайців дослідних груп були повністю забезпечені необхідними мінеральними сполуками: фосфором, сіркою та мікроелементами при оптимальному їх співвідношенні.

Все це позитивно вплинуло на інтенсивність росту бугайців даних груп і їх м'ясну продуктивність.

В крові молодняка, який відгодовувався на комбінованих силосах, і особливо на зерносінажних кормах, був вищий вміст гемоглобіну та еритроцитів, а також загального білка (7,88,6 %), альбумінів (4,85,0 %) і амінного азоту (5,05,2 %) та менша кількість сечовини (11,412,2 мг %) порівняно з показниками бугайців контрольної групи, які відгодовувалися кукурудзяним силосом. Саме такі показники є характерними при кращому перетворенні протеїну кормів на продукцію тварин.

Не встановлено особливо помітних змін у хімічному складі сечі бугайців різних груп. Проте у тварин, які відгодовувалися зерносінажними кормами, спостерігався дещо менший вміст у сечі загального азоту та азоту сечовини і рівня ацетонових тіл, що в свою чергу вказує на більш оптимальний перебіг обмінних процесів в організмі тварин цих дослідних груп. Зменшення виділення азоту із сечею призводило до збільшення його балансу та кращого використання на утворення продукції.

Забійна маса бугайців, відгодованих зерносінажними кормами, виявилась найбільшою і складала 231,4--240,9 кг, що на 14 % вище, ніж у тварин контрольних груп. М'яса вищого та першого сортів у тушах бугайців дослідних груп було більше на 16,8 %, а м'язові волокна пухкіші (більший діаметр), від чого “м'язове вічко” виявилось округлим і з більшою площею. Це характерно для тварин кращої м'ясної продуктивності.

При дегустації продукції (бульйон, м'ясо варене і смажене) за ніжністю, смаком, запахом, кольором та наваристістю різниця між групами була невеликою. Проте м'ясо, одержане від бугайців, відгодованих зерносінажними кормами, особливо зерносінажем № 3 із тритікале та озимої вики, отримало найвищі оцінки.

Це вказує на високу цінність такого типу відгодівлі молодняка великої рогатої худоби, який забезпечує належну інтенсивність росту тварин та одержання необхідної кількості та якості продукції.

13. Відгодівля худоби різними видами комбінованого силосу та зерносінажу виявилася економічно вигідною технологією виробництва яловичини.

Затрати корму на 1 кг приросту живої маси тварин при використанні комбінованих силосів становили 9,19,8 кормових одиниць, а зерносінажних кормів відповідно -- 9,09,2 корм. од. При відгодівлі бугайців кукурудзяним силосом цей показник був значно вищим -- 11,8 корм. од.

Чистий прибуток при реалізації 1 ц живої маси відгодованих комбінова-ними силосами тварин становив 87,789,5 грн., зерносінажними кормами -- 93,0109,7 грн.

Рентабельність виробництва яловичини при цьому складала відповідно: при відгодівлі комбінованими силосами - 3031 %, а при використанні зерносінажних кормів - 32,440,6 %. Отже, застосування даної технології при виробництві яловичини в умовах західного регіону України є перспективним заходом.

Використання сухих повнораціонних кормових сумішок для відгодівлі надремонтного молодняка великої рогатої худоби забезпечує найвищі середньодобові прирости живої маси (1036 г), однак великі затрати дорогого пального не дозволяють одержати належні прибутки. Рентабельність виробництва яловичини при сухому типі відгодівлі бугайців виявилась найнижчою - 6,5 %, що робить дану технологію в сучасних умовах неперспективною.

14. Впровадження запропонованої нами технології заготівлі кормів робить можливим у теперішніх умовах при різкому зменшенні виробництва комбікормів та преміксів організувати інтенсивну відгодівлю молодняка великої рогатої худоби, використавши для цього як альтернативні кормові засоби напівсухі сумішки у вигляді різних видів зерносінажу.

При виробництві таких бобово-злакових зерносінажних сумішок вдається одержувати високий вихід поживних речовин з 1 га кормової площі (78,1--99,8 ц корм. од.) та заготовити багатий поживними і мінеральними речовинами збалансований корм, який за своєю дією на організм тварин наближається до високоефективних сухих повнораціонних сумішок і підвищує трансформацію поживних речовин корму у тваринницьку продукцію та дозволяє при відгодівлі бугайців неспеціалізованих за м'ясністю порід худоби одержувати високі середньодобові прирости - 903--985 г. Це складає 8,58-- 11,08 ц приросту живої маси з 1 га кормової площі, або 5,3 ц м'ясної продукції (забійна маса). Виробництво яловичини при цьому є високорентабельним, що робить дану технологію в сучасних умовах перспективною.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. В сучасних умовах виробництва яловичини найбільш перспективними кормами є комбіновані (складні) силоси та зерносінажні корми запропонованого нами складу.

2. Для заготівлі високоякісних комбінованих силосів доцільно проводити сумісне силосування зеленої маси кукурудзи із багатими протеїном кормовими культурами.

Найкращим їх поєднанням в розрахунку на загальну масу є:

При заготівлі комбінованих силосів наведеного складу з 1 га кормової площі одержують відповідно (ц/ корм. од.): 45,9, 64,8 та 52,4; перетравного протеїну (ц/ га): 3,8, 11,3 та 5,8.

Для заготівлі високопоживних зерносінажних кормів використовують посіви злакових зернових із бобовими та іншими кормовими культурами. Найкращими є такі поєднання культур (кількість зерна, яке висівається на 1 га/ кг):

Виробництво зерносінажних кормів дозволяє з 1 га кормової площі виробляти відповідно 78,1--99,8 ц кормових одиниць та 6,1--13,9 ц перетравного протеїну.

Для заготівлі зерносінажу травосуміш скошують у фазі воскової спілості зерна злаків (50 % вологості маси) з одночасним подрібненням і закладають в облицьовані траншеї як звичайний сінаж.

На кожного бугайця живою масою 250400 кг на відгодівлі, слід згодовувати по 15--20 кг комбінованого силосу або по 7--10 кг зерносінажу. За рахунок добавки невеликої кількості інших кормів та преміксів раціони відгодівельних бугайців вдається збалансувати за всіма вимогами нормованої годівлі.

Це гарантує одержання понад 800 г середньодобового приросту тварин при відгодівлі їх комбінованими силосами та 903985 г -- при відгодівлі бугайців зерносінажами.

Дана технологія виробництва яловичини є економічно вигідною і перспективною в сучасних умовах ведення тваринництва при відсутності необхідних комбікормів та преміксів.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Статті у фахових журналах і збірниках

1. Палфий Ф.Ю., Лесив С.Н., Пивторак Я.И. Консервирование высоко-овсяной смеси уксусной кислотой // Кормление с.х. животных на Украине: Сб. научн. труд. УСХА. - К., 1984. - С. 17--19. (Дисертант провів досліди, описав матеріал).

2. Палфій Ф.Ю., Півторак Я.І. Використання мінеральних речовин телицями при заміні протеїну раціону сечовиною // Вісник с.г. науки. - К., 1984. - № 5. - С. 24--26. (Дисертант провів досліди, описав матеріал).

3. Стояновський С.В., Палфій Ф.Ю., Лесів С.М., Півторак Я.І. Використання азоту і магнію організмом високопродуктивних корів // Вісник с.г. науки. - К., 1985. - № 12. - С. 27--28. (Дисертант провів досліди, описав матеріал).

4. Півторак Я.І. Протеїн і мінеральні добавки // АПК. Достижения науки и техники. - 1990. - № 3. - С. 44--45.

5. Півторак Я.І. Азот в раціонах молодняка // Агропром України. - К., 1990. - № 10. - С. 48--49.

6. Півторак Я.І., Дармограй Л.М. Поживність і продуктивна дія зерносінажу із злаково-бобових сумішок при відгодівлі худоби: Зб. наук. пр. НДІ землеробства і тваринництва західного регіону України. - Оброшино, 1996. - С. 93--95. (Дисертант провів досліди, описав матеріал і сформував висновки).

7. Столярчук П.З., Півторак Я.І., Лобур З.В. Злаково-бобові сумішки - високопоживний корм для молодняка великої рогатої худоби: Зб. матер. ІІ Міжнар. міжкафедр. симпозіуму з пит. гігієни тварин. - Львів, 1996. - С. 17--173. (Дисертант провів досліди, описав матеріал).

8. Півторак Я.І. М'ясна продуктивність худоби при відгодівлі зерно сінажем: Зб. матеріалів наук.-практ. конференції. - Львів, 1997. - С. 541--543.

9. Півторак Я.І. Використання зерносінажу для вирощування та інтенсивної відгодівлі молодняка великої рогатої худоби // Інформ. бюл. завершених наук.-техн. розробок. - Львів, 1998. - С. 46--47.

10. Півторак Я.І. Зерносінаж - високопоживний корм для відгодівельних тварин // Наук. вісн. Львівської державної академії ветерин. медиц. ім. С.З. Гжицького. - Львів, 1998. - Вип. 1. - С. 96--98.

11. Pivtorak Y.I. Cattle intensive fattening on special mixtures. Jubileszowa Sesia Zywieniowa. Szlola Glowna gospodarstwa Wiejskiego. - Warszawa, 1998. - S. 7--8.

12. Pivtorak Y.I. Opas mlodego bydla zywienego roznymi zielonkami uprawianymi w monokulturze i mieszankach // Annals of Warsaw Agricultural University. - Animals Science N 36. - Warsaw, 1999. - P. 51--55.

13. Півторак Я.І. Інтенсивна відгодівля худоби на спеціальних сумішках // Сільський господар. - Львів, 1999. - № 1--2. - С. 4--5.

14. Столярчук П.З., Півторак Я.І. Важливі фактори підвищення інтенсивності росту відгодівельного молодняка великої рогатої худоби // Наук. вісн. Академії вищої школи України. - К., 1999. - № 21. - С. 70--72. (Дисертант провів дослідження і узагальнив матеріал).

15. Булка Б.І., Півторак Я.І., Макух С.М. Вплив згодовування люпинового борошна на деякі біохімічні показники крові бичків // Наук.-техн. бюл. інституту землеробства і біології тварин. - Львів, 1999. - Вип. 1 (2). - С. 70--72. (Дисертант провів досліди, описав матеріал і сформував висновки).

16. Півторак Я.І. Організація інтенсивної відгодівлі молодняка великої рогатої худоби на зелених кормах // Сільський господар. - Львів, 1999. - № 7--8. - С. 8--9.

17. Півторак Я.І. Поживна цінність кормосумішок та їх використання при відгодівлі худоби // Наук. вісн. Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 1999. - Вип. 3 (Ч. ІІ). - С. 77--80.

18. Півторак Я.І. Дослідження особливостей засвоєння протеїну кормів відгодівельними бугайцями // Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продукції тваринництва: Зб. наук. праць - Вінниця, 2000. - Вип. 8. - Т. 2. - С. 3--6.

19. Півторак Я.І. Підвищення використання поживних речовин кормів при відгодівлі худоби // Наук. вісн. Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2000. - Т. 2. - № 2 (Ч. 3). - С. 116--119.

20. Stolyrchuk P.Z., Pivtorak Y.I., Petrishak R.A. Specyfika wykorzystania azotu w organizmie bydla opasowego w zaleznosci od rozpuszalnej frakcji bilka // Zastosowanie biotechnologji w chowie i hodowli zwierzat oraz produkcji dasz i zywnosci. - 2000. - S. 50--52. (Дисертант провів досліди, описав матеріал і сформував висновки).

21. Півторак Я.І. Ефективність вирощування бугайців на м'ясо за різних умов годівлі // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. темат. наук. зб. Інстит. землероб. і тварин. захід. регіону УААН. - 2001. - Вип. 43 (Ч. ІІ). - С. 132--135.

22. Pivtorak Y.I. Using efficiency of protein feeds in organism of fattening bulls // 1-st Polish-Ukrainian Scientific Conference Animal Sciences in the XXI Century. - Krakow, 2001. - P. 165--169.

23. Pivtorak Y.I., Petrishak R.A. The studies in feed nitrogen utilization by fattening cattle depending on Soluble protein fraction // Annals of Warsaw Agricultural University. - Warsaw, 2001. - P. 148--150.

24. Півторак Я.І. Аспекти протеїнового забезпечення відгодівельної худоби за різних умов живлення // Наук. вісн. Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2001. - Т. 3 (№ 3). - Вип. - 1. - С. 53--58.

25. Півторак Я.І. Вирощування бугайців на м'ясо при різних типах відгодівлі в умовах західних областей України // Наук. вісн. Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2002. - Т. 4 (№ 1). - С. 131--135.

26. Півторак Я.І. Зерносінаж із тритікале та озимої вики - цінний корм при відгодівлі молодняка худоби // Наук. вісн. Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2002. - Т. 4. (№ 2). -С. 57--66.

27. Півторак Я.І. Використання поживних речовин кормів на утворення продукції при інтенсивній відгодівлі бугайців // Сільський господар. - Львів, 2002. - № 9--10. - С. 9--12.

28. Півторак Я.І. М'ясна продуктивність бугайців, відгодованих різними видами силосу та зерносінажу // Сільський господар. - Львів, 2002. - № 11--12. - С. 20--23.

29. Півторак Я.І. Ефективні джерела поживних речовин в раціонах бугайців при різних типах відгодівлі // Вісн. Полтавської державної аграрної академії. - 2002. - № 5--6. - С. 60--62.

30. Півторак Я.І. Економічні аспекти нормованої годівлі худоби спеціальними кормосумішками // Наук. вісн. Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2003. - Т. 5 (№ 1). - С. 17--21.

31. Півторак Я.І. Ефективність відгодівлі худоби в зоні Передкарпаття // Сільський господар. - Львів, 2003. - № 1--2. - С. 18--19.

32. Патент України на винахід. Спосіб визначення фактичного вмісту поживних речовин у травному тракті жуйних. - Столярчук П.З., Півторак Я.І. - № 2002075346.-55104А. - Заявл. 01.07.2002. - Опубл. 17.03.2003. - Бюл. № 3. - 2 с.

Матеріали наукових конференцій

33. Пивторак Я.И. Использование и обмен макроэлементов в организме племенного молодняка при содержании их на интенсивно удобряемых пастбищах // Тезисы докл. научн. - практ. конф. “Молодые ученые - Продовольственной программе”. - Львов, 1985. - С. 18--19.

34. Пивторак Я.И. Влияние сахаропротеинового соотношения в рационе коров на изменения в молоке калия и натрия // Тезисы докл. научн. - практ. конф. “Молодые ученые - Продовольственной программе”. - Львов, 1985. - С. 17--20.

35. Пивторак Я.И. Уровень макроэлементов в крови бычков при откорме сухими кормосмесями // Тезисы докл. научн. - практ. конф. “Вклад молодых ученых в интенсификацию сельскохозяйственного производ-ства”. - Львов, 1986. - С. 27--31.

36. Пивторак Я.И. Эффективность использования сухих полнорационных кормосмесей при откорме крупного рогатого скота // Тезисы докл. научн. - практ. конф. “Вклад молодых ученых в интенсификацию сельскохозяйст-венного производства”. - Львов, 1986. - С. 28--30.

37. Півторак Я.І. Поживність кормів та норми годівлі сільськогосподарських тварин // Наук. - практ. рекомендації для зооветспеціалістів господарств, студентів та слухачів ФПК. - Львів, 1987. - С. 7--9.

38. Півторак Я.І., Щербатий З.Є. Ефективність інтенсивної відгодівлі великої рогатої худоби на раціонах різного складу // Тези доп. наук. - практ. конф. “Актуальні напрямки наукового забезпечення агропромислового комплек-су західних районів УРСР”. - Львів, 1990. - С. 114--115. (Дисертант описав проведені досліди, зробив висновки).

39. Столярчук П.З., Півторак Я.І. Відгодівля худоби на зерносінажі // Тези доп. наук. - виробн. конф. - Львів, 1990. - С. 23--24. (Дисертант провів досліди, описав матеріал).

40. Столярчук П.З., Півторак Я.І. Зерносінаж - високопоживний і дешевий корм для відгодівлі худоби // Тези доп. республ. координаційної наради “Інтенсивні технології виробництва кормів”. - Львів, 1990. - С. 17--18. (Дисертант провів досліди, описав матеріал).

41. Дармограй Л.М., Півторак Я.І. Ефективність відгодівлі свиней на раціонах різного складу // Тези доп. наук. - практ. конф. - Кам'янець-Подільський, 1990. - С. 46--47. (Дисертант провів досліди, описав матеріал і сформував висновки).

42. Столярчук П.З., Півторак Я.І. Інтенсивна відгодівля худоби на кормосумішках // Тези доп. міжнар. наук. конф. - Львів, 1991. - С. 48--49. (Дисертант провів досліди, описав матеріал).

43. Півторак Я.І., Дармограй Л.М. Використання продуктів мікробіального синтезу в годівлі свиноматок // Тези доп. 48-ї наук. - виробн. конф. - Львів, 1980. - С. 47--48. (Дисертант провів досліди, описав матеріал і сформував висновки).

44. Півторак Я.І., Дармограй Л.М. Відгодівля худоби на основі високо-білкових кормів з включенням ерготропіків // Тези доп. 50-ї наук. - практ. конф. - Львів, 1995. - С. 63--64. (Дисертант провів досліди, описав матеріал і сформував висновки).

45. Півторак Я.І., Дармограй Л.М. Біоконверсія поживних речовин раціону у молодняка великої рогатої худоби під дією “Доксану” // Тези доп. наук. -практ. конф. присв. 50-річчю створ. НДІ землер. і твар. західного регіону України. - Оброшино, 1996. - С. 47--48. (Дисертант провів досліди, описав матеріал і сформував висновки).

46. Столярчук П.З., Півторак Я.І. Підвищення використання поживних речовин кормів при відгодівлі худоби // Програма урочистої академії та міжнародної конференції “С.З. Гжицький і сучасна аграрна наука”. - Львів, 2000. - С. 3--4. (Дисертант провів досліди, описав матеріал).

47. Півторак Я.І., Воргуль Л.Г., Ціж О.П. Використання зелених кормів при інтенсивній відгодівлі бугайців // Матер. міжнар. студ. наук. конф. “Молодь за вирішення аграрних проблем ХХІ століття”. - Львів, 2001. - С. 8--11. (Дисертант провів досліди, описав матеріал і сформував висновки).

48. Pivtorak Y.I., Tsizh O.R., Vorgul L.G. Utilization of green feeds by intensive fattening of young bulls // Ogolnouczelnina sesja kуl naukowych. Krakow, 2001. - P. 47--48. (Дисертант провів досліди, описав матеріал і сформував висновки).

49. Півторак Я.І. Інтенсивна відгодівля бугайців // Матеріали міжнародної наук. - практ. конф. “Проблеми удосконалення управління АПК в умовах його реформування”. - Львів, 2003. - С. 47--49.

Размещено на Allbest.ru