Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Метаболічна і продуктивна дія протеїново-мінеральної добавки для овець

Метаболічна і продуктивна дія протеїново-мінеральної добавки для овець

Вплив комбікормів та різних за вмістом протеїново-мінеральних добавок з гіпергалинною аквакультурою на фізіологічний стан овець в господарствах. Висновки про доцільність і норми використання цих добавок у вівчарстві, виходячи з стану обмінних процесів.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 22.07.2014
Размер файла 51,2 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН УААН

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

МЕТАБОЛІЧНА І ПРОДУКТИВНА ДІЯ ПРОТЕЇНОВО-МІНЕРАЛЬНОЇ ДОБАВКИ ДЛЯ ОВЕЦЬ

03.00.04 - біохімія

СИВИК АНДРІЙ ЄВСТАХІЙОВИЧ

Львів - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії вовнознавства Інституту тваринництва степових районів ім.М.Ф.Іванова “Асканія-Нова”

Науковий керівник:

доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент УААН, заслужений діяч науки і техніки України Макар Іван Арсентійович, Інститут біології тварин УААН, головний науковий співробітник лабораторії

фізіолого-біохімічних основ вовноутворення

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Вовк Стах Осипович, завідувач кафедри тваринництва Львівського державного аграрного університету

доктор сільськогосподарських наук, професор Вудмаска Василь Юрійович, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН

Провідна установа:

Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок Міністерства аграрної політики

Захист дисертації відбудеться “01” липня 2003 р. о “10” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01. в Інституті біології тварин УААН за адресою: вул. В.Стуса, 38, м. Львів 79034.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту біології тварин УААН за адресою: вул. В.Стуса, 38, м. Львів 79034.

Автореферат розісланий 30 травня 2003р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Віщур О.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У даний час загальний рівень живлення овець, як і його повноцінність, у більшості випадків ще досить низький, що спричиняє значні перевитрати поживних речовин на виробництво одиниці продукції, підвищує її собівартість, знижує рентабельність і конкурентоспроможність галузі в цілому. Нині відчувається гострий дефіцит протеїново-мінеральних добавок і преміксів для балансування раціонів овець. Ось чому триває пошук і вивчення нетрадиційних джерел цих компонентів комбікормів (Рудаков В.В.1984; Толоконников Ю.О.,1985,1990; Нікільбурський Н.І.,1990). Одним з таких кормових засобів є гіпергалинна аквакультура Приазов'я, яка за своїм складом може бути віднесена до протеїново-мінеральних добавок природного походження.

Зважаючи на важливість гіпергалинної аквакультури як природного джерела протеїну й мінеральних речовин для балансування раціонів та можливості її широкого застосування, досліджено низку питань, пов'язаних із впливом протеїново-мінеральної добавки з гіпергалинної аквакультури (ПМДА) на організм вівці, перебіг обмінних процесів у ньому та продуктивність тварин. Необхідним у цьому зв'язку є поглиблене вивчення процесів вовноутворення, зокрема структури та фізико-хімічних властивостей вовни як інтегральних показників, що визначають її якість.

Актуальність і доцільність проведення досліджень за темою дисертаційної роботи зумовлені також необхідністю з'ясування дії підвищених доз ПМДА на фізіологічний стан і рівень обмінних процесів в організмі, від яких залежить продуктивність і якість продукції овець.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертації виконані в 1997-2000 рр. згідно з Республіканською науково-технічною програмою 02.04 ”Вівчарство” та проектом лабораторії вовнознавства Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” - “Розробити методи підвищення якості вовни” (№ держреєстрації 0197 U 013639).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - з'ясування характеру впливу комбікормів, різних за вмістом ПМДА, на фізіологічний стан овець, обмінні процеси в їхньому організмі, ріст вовни, її структуру та фізико-хімічні властивості, що могло б стати підставою для висновку про доцільність і норми використання ПМДА у вівчарстві.

Для реалізації поставленої мети були вирішені наступні завдання:

- вивчено хімічний склад ПМДА і комбікормів з підвищеним вмістом добавки;

- встановлено динаміку живої маси піддослідних ярок;

- визначено показники вовнової продуктивності ярок;

- досліджено якісні показники вовни;

- досліджено зміни у структурі волокна;

- визначено гематологічні показники піддослідних ярок;

- досліджено перетравність поживних речовин, обмін азоту та мінеральних елементів;

- обраховано економічну ефективність використання ПМДА;

- розроблено рекомендації виробництву щодо норм згодовування добавки.

Обєкт дослідження - продуктивність, структура та фізико-хімічні властивості вовни, перетравність поживних речовин, обмін азоту та мінеральних елементів, гематологічні показники, норми згодовування ПМДА яркам.

Предмет дослідження - протеїново-мінеральна добавка з гіпергалинної аквакультури Приазовя, ярки асканійської тонкорунної породи таврійського типу. комбікорм вівчарство господарство

Методи досліджень - зоотехнічні (досліди на тваринах); фізіолого-біохімічні (перетравність поживних речовин, обмін азоту і мінеральних елементів у ярок); фізико-хімічні (природна й істинна довжина вовни, товщина і міцність волокон, кількість і якість жиропоту, співвідношення жиру і поту); хімічні і біохімічні (хімічний склад кормів раціонів, структурний і хімічний склад вовнових волокон, біохімічні показники крові тварин); економічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено структуру та фізико-хімічні властивості вовни ярок при згодовуванні підвищеного рівня протеїново-мінеральної добавки із гіпергалинної аквакультури в складі комбікормів, що дає підставу поглибити наукове обґрунтування використання цього нового кормового засобу в годівлі овець, дозволяє цілеспрямовано впливати на процеси вовноутворення шляхом включення в комбікорм чи раціон багатофакторної кормової добавки природного походження.

Розширено і поглиблено вивчення впливу згодовування ПМДА на продуктивність овець, перебіг і спрямованість обмінних процесів в їхньому організмі та якість отриманої продукції.

Практичне значення одержаних результатів. В умовах виробництва стала реальною можливість використовувати в годівлі овець протеїново-мінеральну добавку із гіпергалинної аквакультури в складі комбікорму (20 - 25% за масою зернових компонентів), не допускаючи при цьому зниження продуктивності тварин і погіршення фізико-хімічних властивостей вовнового волокна. Розроблені на основі отриманих результатів досліджень нормативні документи (ТУ та рекомендації) можуть бути повністю реалізовані виробництвом.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто експериментально з'ясовано характер впливу комбікормів з різним вмістом ПМДА на фізіологічний стан, перебіг обмінних процесів, ріст вовни у ремонтних ярок, її структуру та фізико-хімічні властивості і зроблено висновок про доцільність використання оптимальної дози ПМДА в годівлі овець.

Напрям і окремі методики досліджень вибрано разом з науковим керівником. Із спільних досліджень автор використав свою частку, яка становить 90%.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися на засіданнях вченої ради Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” УААН (1998-2002), міжнародній конференції молодих вчених “Творчий розвиток наукової спадщини академіка М.Ф.Іванова” в Інституті тваринництва “Асканія-Нова” (1998); науково-практичних конференціях Луганського державного аграрного університету (1998, 1999); міжнародній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження С.З.Гжицького (Львів, 2000).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових праць у фахових виданнях, у тому числі 4 особисто.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу та розділів: літературний огляд, загальна методика і основні методи досліджень, результати досліджень (експериментальна частина), аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки та пропозиції виробництву, список використаних джерел, додатки. Дисертація викладена на 131 сторінці комп'ютерного тексту, містить 26 таблиць, 2 рисунки, та 3 додатки. Бібліографічний список включає 200 джерел, у тому числі 52 іноземних авторів.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-господарський експеримент і лабораторні дослідження виконані на базі фізіологічного двору та лабораторії вовнознавства ІТ “Асканія-Нова” за сприяння лабораторії біохімічних основ вовноутворення Інституту біології тварин УААН (м. Львів). Дослід тривалістю 190 днів проведено на ярках асканійської тонкорунної породи таврійського типу за схемою (табл.1).

Таблиця 1. Схема досліду

Групи тварин

Періоди та умови досліду

зрівняльний

основний

1-контрольна

основний раціон (ОР)

ОР

2-дослідна

ОР

ОР+20% ПМДА

в складі комбікорму

3-дослідна

ОР

ОР+25% ПМДА

в складі комбікорму

Для досліду за принципом аналогів відібрано 36 ярок, яких розподілено на три групи (по 12 гол. у кожній).

Усі піддослідні тварини під час зрівняльного періоду (20 днів) отримували основний раціон, який містив 0,8 кг злаково-бобового сіна, 2,5 кг кукурудзяного силосу та 0,4 кг контрольного комбікорму.

В основний період (160 днів) тварини контрольної групи споживали основний раціон, а в раціон ярок 2-ї дослідної групи було введено комбікорм із вмістом 20% ПМДА, а 3-ї - 25% цієї добавки замість еквівалентної кількості пшениці і 1% кухонної солі.

Для визначення перетравності поживних речовин раціону, обміну азоту і мінеральних елементів під час основного періоду досліду (160 днів) проведено балансові досліди на 9 піддослідних ярках (по 3 гол. з кожної групи).

Комбікорми для тварин готували на комбікормовому заводі дослідного господарства “Асканія-Нова”. Годівля овець трьохкратна, групова із щоденним обліком фактично заданих кормів. Доступ тварин до води вільний. Усіх овець утримували в однакових умовах - групами під навісами з використанням вигульно-кормових майданчиків. Раціони балансували за деталізованими нормами (Ноздрін М.Т. та ін., 1991). Перед початком досліду, наприкінці зрівняльного періоду, щомісячно в основному періоді і наприкінці досліду їх індивідуально зважували.

Під час проведення досліду враховували: фактичну кількість з'їдених тваринами кормів (щодекадно за даними контрольної годівлі протягом двох послідовних днів), динаміку живої маси ярок, настриг натуральної вовни, вихід митого волокна (миттям зразків вовни з подальшою фіксацією вологи за допомогою приладу ЦС-53Д), настриг вовни в митому волокні.

Об'єкт досліджень - корми, їх залишки, кал, сеча, кров, вовна і жиропіт. У кормах визначали: вміст початкової та загальної вологи; сиру золу; загального азоту - за К'єльдалем (1965); сирого жиру - методом Рушковського (1965); сирої клітковини - за Геннебергом і Штоманом (1965); кальцію і магнію - фотоколориметрично; калію і натрію - методом полум'яної фотометрії; фосфору - колориметричним методом з використанням аскорбінової кислоти як відновника; міді й заліза - на атомно-абсорбційному спектрофотометрі; цинку - дитизоновим методом; вітаміну Е - за методикою Сурая та Жедека (1985); вітаміну А - за методикою Сурая та Іонова (1990). У крові за загальноприйнятими методами досліджували: вміст білка та його фракції, гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, летких жирних кислот (ЛЖК), неорганічного фосфору, кальцію, загальної сірки, натрію, заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту, резервну лужність та активність ферментів (каталази, пероксидази).

У вовні вивчали: структуру волокна (кількісне співвідношення кератоз); а також визначали вміст у вовнових волокнах азоту, сірки, цистину, тирозину, гексозамінів, крім цього вимірювали природну довжину вовни - лінійкою, її справжню довжину - напівавтоматичним приладом TYР Ц-10-1-2Б, середню товщину волокон - під мікроскопом, міцність -динамометром ДШ-3М. Жиропіт досліджували на вміст воску (екстрагуванням в апараті Сокслета) і поту - методом Кранахера, вміст механічних домішок за методикою ВНДІВК, співвідношення жир-піт і рН поту. Одержані дані піддавали біометричній обробці загальноприйнятими методами варіаційної статистики з використанням комп'ютерних програм.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Хімічний склад гіпергалинної аквакультури. Гіпергалинна аквакультура Сиваша скупчується на берегах у вигляді нашарувань сірувато-зеленої крупоподібної маси, яка при високій вологості (40-50%) може зліплюватися в легкоруйнівні грудки. Після підсушування (до вологості 10-15%) вона стає досить сипка, не злежується, добре змішується з будь-якими компонентами комбікормів.

Гіпергалинна аквакультура характеризується високим вмістом органічної речовини (600 - 700 гкг) (табл. 2).

Таблиця 2. Хімічний склад гіпергалинної аквакультури

Компоненти

n

Вміст в 1кг сухої речовини

Вміст в 1кг натурального корму

середнє

коливання

Суха речовина, г

9

-

-

850

Зола, г

9

345 3,60

300 - 400

293 2,9

Органічна речовина, г

9

640 4,75

600 - 700

544 4,0

Сирий протеїн, г

9

220 2,45

180 - 200

174 2,1

БЕР, г

9

390 4,3

380 - 430

331 3,9

Кухонна сіль, г

12

120 5,8

50 - 150

102 4,7

Амінокислоти, г:

Метіонін + цистин

5

3,4 0,1

2,8 - 3,9

2,9 0,1

Триптофан

5

0,9 0,04

0,8 - 1,2

0,8 0,03

Мінеральні елементи:

Кальцій, г

9

31 0,9

29 - 32

26,3 0,7

Фосфор, г

9

17,6 1,2

16 - 19

14,9 1,0

Сірка, г

9

28,2 1,7

24 - 32

24,4 1,4

Мідь, мг

7

13,8 0,9

12 - 15

11,7 0,7

Цинк, мг

7

421,4

39-44

35,71,2

Значну частину її становить сирий протеїн (180-200 гкг). Аналіз амінокислотного складу аквакультури засвідчив наявність у ній достатньої кількості незамінних амінокислот - 94,4 г/кг сухої речовини. За вмістом сирого жиру гіпергалинна аквакультура майже не поступається гороху (22 г/кг проти 21,2 г/кг), а за вмістом цукру (35 г/кг) наближається до сої (40 г/кг) і переважає за цим показником білу кукурудзу і овес (20 і 25 г/кг).

Суттєвою особливістю гіпергалинної аквакультури є високий вміст у ній золи - в середньому 345 гкг сухої речовини. Це зумовлено широким спектром мінеральних елементів. Без перебільшення буде сказано: у ній наявні всі життєво необхідні макро- і мікроелементи.

Таким чином, на основі досліджень хімічного складу гіпергалинної аквакультури можна стверджувати, що за вмістом важливих елементів живлення, а саме протеїну і мінеральних речовин, вона може бути використана, як комплексна протеїново-мінеральна сировина для приготування кормових добавок.

Гематологічні дослідження. Отримати уявлення про стан метаболічних процесів у тваринному організмі можна на основі морфологічного та біохімічного дослідження крові (табл. 3).

Таблиця 3. Гематологічні та біохімічні показники піддослідних ярок наприкінці досліду (n = 3, М m)

Показник

Групи тварин

1-контрольна

дослідні

2

3

Гемоглобін, г/л

107,21,9

109,51,0

109,81,2

Еритроцити, 1012/л

10,350,21

10,440,21

10,500,22

Лейкоцити, 109/л

7,330,18

7,340,17

7,380,03

Загальний білок, г/л

76,40,53

78,60,24

79,00,7х

Альбуміни, г/л

24,60,23

25,00,14

25,50,12

-глобуліни, г/л

11,00,10

12,10,08хх

12,10,05 хх

-глобуліни, г/л

13,90,09

14,40,12 х

14,10,05

-глобуліни, г/л

26,90,8

27,50,5

27,00,5

Об'ємна резервна лужність, об% СО2

55,33,3

56,32,8

56,52,6

Неорганічний фосфор, ммоль/л

1,980,05

2,030,03

2,040,02

Кальцій, ммоль/л

2,770,09

2,850,06

2,880,02

Цукор, ммоль/л

2,380,06

2,400,05

2,330,03

Каталаза, мг Н2О2

1,560,04

1,680,02 х

1,660,04

Пероксидаза, сек.

17,230,11

16,810,07 х

16,200,08 ххх

Сірка, ммоль/л

19,500,16

20,990,23хх

21,300,19хх

Натрій, ммоль/л

121,82,39

123,92,62

124,41,77

Залізо, мкмоль/л

20,050,27

23,30,55хх

24,20,65хх

Мідь, мкмоль/л

8,560,25

9,070,14

8,940,16

Вірогідність різниці: х Р 0,05; хх Р 0,01; ххх Р0,001.

В умовах наших дослідів кров для гематологічних досліджень відбирали двічі - на початку експерименту і перед його завершенням.

Згодовування яркам ПМДА позитивно впливало на ферментативну (каталазну, пероксидазну) активність крові та поліпшувало її мінеральний профіль.

Як бачимо, включення до складу комбікормів ПМДА підвищує вміст загального білка в сироватці крові ярок 2-ї дослідної групи на 2,2 (Р0,05), а 3-ї- на 2,6 г/л (Р 0,05) порівняно з контролем та збільшує вміст альбумінів (відповідно на 0,4 і 0,9 г/л, (Р 0,05). Певна перевага на користь дослідних тварин спостерігалась і з боку інших фракцій, зокрема - і -глобулінів. З цього випливає, що використання у раціонах овець виявляє позитивний вплив на білковий обмін в їх організмі.

За вмістом гемоглобіну ярки 2 і 3-ї дослідних груп переважали контрольну відповідно на 2,3 і 2,6 г/л (Р0,05). Кров ярок 2-ї групи містила на 0,09, а 3-ї - на 0,15 1012/л еритроцитів більше, ніж кров контрольних тварин. Щодо лейкоцитів, то кількість їх у крові ярок дослідних груп була майже на одному рівні з контролем. Зате об'ємна резервна лужність у ярок 2-ї дослідної групи на 1,0 і 3-ї дослідної групи - на 1,2 об % СО2 була вища за контроль.

Вплив ПМДА на вовнову продуктивність та властивості компонентів руна піддослідних ярок. Згодовування яркам дослідних груп комбікормів з підвищеним вмістом ПМДА в цілому поліпшувало показники вовнової продуктивності. Так, якщо від контрольних тварин отримано в середньому 3,5 кг митої вовни, то в ярок дослідних груп цей показник був відповідно на 190 і 50г, або на 6,0 - 1,5%, більший. При цьому зясувалося, що у виході митого волокна не було суттєвої між групової різниці. Цей показник практично був однаковий, тобто становив відповідно 56,8 і 57,2% (табл. 4).

Таблиця 4. Показники вовнової продуктивності піддослідних ярок (n = 12, M ± m)

Показник

Групи

1-контрольна

ро-контрольна

дослідні

2

3

Настриг оригінальної вовни, кг

5,540,08

5,880,06 хх

5,600,03

до контролю: г

-

+340

+60

%

-

+6,14

1,08

Вихід митого волокна, %

56,80,14

56,80,59

57,20,23

Настриг вовни у митому волокні, кг

3,150,07

3,340,09

3,200,12

до контролю, г

-

+190

+50

%

-

+6,03

+1,59

Вірогідність різниці: хх Р 0,01

Збільшення настригу вовни у тварин дослідних груп зумовлене передусім інтенсивнішим ростом волокон у довжину, свідченням чого є приріст їх за період досліду. Так, у контрольних ярок він становив 4,63 см, а у 2 і 3-й дослідних групах - відповідно 5,11 і 4,75 см, що на 0,48 і 0,12 см більше (Р0,01).

Згодовування яркам нової кормової добавки у складі комбікорму позитивно впливало на фізичні показники вовни (табл. 5). Зокрема, справжня довжина вовни була більшою у 2 і 3-й групах тварин на 0,74 см (Р0,01) і 0,21 см (Р0,05). Середній діаметр вовнових волокон у дослідній зоні штапелю був на 0,71 (Р0,01) і 1,29 мкм (Р0,001) більший за контроль.

А ось міцність вовни у овець контрольної і 2-ї дослідної груп за період досліду зменшилася відповідно на 0,38 і 0,08 км, а у тварин 3-ї дослідної групи, навпаки, зросла на 0,37 км (Р0,05).

Таблиця 5. Фізичні показники вовни (n = 12, M ± m)

Показник

Групи тварин

1-контрольна

дослідні

2

3

Висота штапелю на початку досліду, см

4,120,04

4,160,09

4,180,06

Висота штапелю на кінець досліду, см

8,750,03

9,270,06

8,930,05

Справжня довжина волокон, см

12,430,08

13,170,09хх

12,640,08

Діаметр волокон дослідної зони штапелю, мкм

19,140,09

19,850,15хх

20,430,12хх

Міцність вовни на початку досліду, км

7,890,04

7,410,11

7,340,06х

Міцність вовни на кінець досліду, км

7,510,03

7,330,05

7,710,08 х

Вірогідність різниці: х Р 0,05; хх Р 0,01; ххх Р0,001

Споживання тваринами комбікормів з добавками гіпергалинної аквакультури змінило співвідношення між воском та потом у руні. Внаслідок цього змінилися і якісні показники жиропоту в цілому, а також зменшився вміст механічних домішок (табл. 6).

Якщо в руні овець контрольної групи виявлено 15,48% жиророзчинної фракції жиропоту, то у рунах 2-ї дослідної групи вона становила 18,90, а 3-ї дослідної - 17,97%. Збільшення вмісту вовнового жиру супроводжувалося певним збільшенням виділення поту дослідними тваринами. Вміст водорозчинної фракції жиропоту (поту) у вовні ярок 2 і 3-ї дослідних груп перевищував цей же показник у контролі відповідно на 0,74 і 0,28%. У результаті співвідношення жиру до поту виявилося кращим у тварин 2-ї групи (1,13: 1). Дещо нижчим цей показник був у 3-й дослідній групі (1,10: 1), а у контрольних тварин дорівнював 0,97: 1.

Таблиця 6. Кількісні та якісні показники жиропоту (n = 12, M ± m)

Показник

Групи

1-контрольна

дослідні

2

3

Жир, %

15,480,13

18,90,10ххх

17,970,16ххх

Піт, %

15,990,17

16,730,09хх

16,270,13

Механічні домішки, %

16,280,21

14,190,19ххх

14,33,023ххх

Жирпіт

0,97: 1

1,13: 1

1,10: 1

рН водної витяжки поту

8,050,18

7,670,21

7,700,14

Екстинція

0,390,02

0,280,02хх

0,330,03

Вірогідність різниці: х Р0,05; хх Р 0,01; ххх Р 0,001

Відомо, що висока лужність поту негативно впливає на якість вовни, особливо під час її зберігання. З цього погляду рН водної витяжки поту в дослідних групах має більш оптимальне значення (відповідно 7,67 і 7,70), ніж у контролі (8,05). Про вплив складу жиропоту та його лужності на якість вовни, зокрема на зміну її кольору, можна судити за таким показником, як екстинція водної витяжки поту. У вовні контрольних овець цей показник дорівнював 0,39 (від одиниці), тоді як у тварин 2-ї групи - 0,28, а у 3-й групі - 0,33.

Дослідження структури та хімічного складу вовни. Методом препаративного аналізу з попередньо окисленої вовни одержано три фракції кератину - -, - і -кератози (табл. 7).

Таблиця 7. Структура та хімічний склад вовни (n = 5; М m)

Компоненти

Групи тварин

1-контрольна

дослідні

2

3

-кератоза, %

58,331,07

56,411,88

51,161,75х

-кератоза, %

18,940,73

20,310,49

25,470,82 х х

-кератоза, %

22,720,54

23,290,45

23,370,83

Тирозин, %

3,160,15

3,420,09

3,680,14 х

Триптофан, %

1,850,02

1,970,05 х

1,980,04 х

Гексозаміни,мг%

171,843,8

184,123,0 х

216,853,83 х х х

Сірка, %

3,010,17

3,150,21

3,300,20

Вірогідність різниці: х Р 0,05; хх Р 0,01; ххх Р0,001

Про структуру вовни судять на підставі кількісного співвідношення кератоз, тобто основних кератинів волокна. Вміст -кератози у вовні овець 2-ї групи за період експерименту порівняно з контролем помітно зменшився, а -фракції, навпаки, достовірно збільшився (відповідно 51,16 і 25,47% проти 58,33 і 18,94%). Вміст -кератози міжволоконної цементуючої субстанції (матрикс) - перебував приблизно на однаковому рівні, хоча і тут простежується тенденція до збільшення цієї фракції у вовні піддослідних овець.

У вовні тварин дослідних груп також спостерігається збільшення кількості тирозину та триптофану. Інтегральними показниками хімічного складу вовни є вміст у ній гексозамінів та сірки. Згодовування тваринам комбікормів з ПМДА позитивно вплинуло на вміст названих компонентів у вовні. Зокрема, вміст гексозамінів у вовні овець 3-ї групи збільшився майже на 30% (Р0,01) порівняно з контролем і становив в середньому 217 мг% проти 172мг% в контролі. Аналогічні зміни спостерігались і щодо вмісту сірки у вовні. Як видно з таблиці 5, кількість цього елемента у вовні овець 3-ї дослідної групи збільшилася майже на 11%.

Перетравність поживних речовин, обмін азоту та мінеральних елементів. Враховуючи широкий спектр елементів живлення у складі ПМДА, вважали за доцільне простежити вплив цієї кормової добавки на перетравність поживних речовин раціонів піддослідних тварин.

У ярок дослідних груп були порівняно вищі, ніж у контрольних, коефіцієнти перетравності сухої речовини - відповідно на 8,2 (Р0,01) і 6,4% (Р0,05); органічної речовини - на 8,9 (Р0,05) і 6,1% (Р0,05); сирого протеїну-на 4,6 (Р 0,05) і 3,9% (Р0,05), сирої клітковини - на 18,1 (Р 0,001) і 9,4% (Р0,01) і безазотистих екстрактивних речовин - на 2,5 (Р 0,05) і 0,4% (Р0,05).

Характеризуючи перетравність поживних речовин у травному тракті піддослідних ярок загалом, можна зазначити, що вона для раціонів, які містили злаково-бобове сіно, кукурудзяний силос і комбікорм, була цілком припустима.

Обмін азоту. Оскільки в обмінних процесах організму одне з провідних місць посідає обмін білків, у балансовому досліді на трьох ярках з кожної піддослідної групи визначали баланс азоту (табл. 8).

Ярки 2 і 3-ї груп споживали азоту на 4,42 і 5,34 г більше, ніж контрольні. Тому вони й виділяли його більше на 0,43 і 1,05 г з калом, ніж тварини контрольної групи. У піддослідних тварин відмічена також підвищена екскреція азоту з сечею - на 2,89 і 3,66 г. Однак у дослідних ярок більше відкладалося азоту в тілі.

Так, якщо у контрольних тварин у середньому за добу засвоєння азоту становило 5,11 г, то у 2 і 3-й групах - відповідно 6,21 і 5,74 г, що на 1,10 г (Р0,01) і 0,63 г (Р0,05), або 21,53 і 12,33%, більше, ніж у контрольній групі.

Таблиця 8. Середньодобовий обмін азоту в піддослідних ярок, г(n = 3; М m)

Показник

Групи тварин

1-контрольна

дослідні

2

3

Прийнято з кормами

29,75

34,17

35,09

Виділено з калом

13,45

13,88

14,50

Перетравлено

16,30

20,29

20,59

Виділено з сечею

11,19

14,08

14,85

Усього виділено

24,64

27,96

29,35

Відкладено в тілі, г

5,110,13

6,210,10хх

5,740,14х

у % до прийнятого

17,18

18,12

16,35

у % до перетравленого

31,35

30,06

27,88

Вірогідність різниці: х Р 0,05; хх Р 0,01

І все ж, якщо проаналізувати відкладання азоту в тілі овець порівняно з прийнятою кількістю його, то стає очевидно, що в дослідних ярок цей показник був дещо нижчий за контроль (на 0,94 і 0,83%). Ярки дослідних груп також поступалися перед контролем і за відкладанням азоту в тілі щодо перетравленої кількості його в організмі.

Обмін мінеральних речовин. Поряд з обміном азоту не менш важливим є обмін мінеральних речовин. Обмін мінеральних елементів у ярок дослідних груп загалом поліпшувався від згодовування їм комбікормів з ПМДА. Зокрема, баланс кальцію в організмі тварин 2 і 3-ї груп був вищий за контроль відповідно на 0,30 (Р0,01) і 0,18 г (Р0,05), фосфору - на 0,11 (Р0,001) і 0,15г (Р0,001), заліза - на 7,5 (Р0,05) і 9,8мг (Р 0,05), цинку - на 2,80 (Р0,01) і 2,05мг (Р0,05), марганцю - на 2,63 (Р0,001) і 2,06мг (Р0,01).

З усього спектру досліджених нами мінеральних елементів детальніше зупинимося на обміні сірки та міді, бо саме вони відіграють особливо важливу роль у вовноутворенні - сірка використовується для синтезу кератину, а мідь - у стабілізації макроструктури під час кератинізації.

Тварини дослідних груп порівняно з контролем отримували сірки більше на 0,23-0,41 г (табл. 9). Проте з калом у них її виділялося на 0,12-0,25 г менше. Щоправда в процесі метаболізму ярки дослідних груп втрачали дещо більше сірки у порівнянні з контролем. Так, щодоби ярки 2-ї групи виділяли з сечею 0,72 г, а 3-ї групи - 0,85 г, що відповідно на 0,16 і 0,29 г більше за контроль. Проте сумарне виділення сірки у ярок дослідних груп мало відрізнялось від контролю і становило 2,74 і 3,00 г проти 2,83 г.

Відкладання сірки у тілі тварин дослідних груп було вище на 0,32 (Р0,001) і 0,24 г (Р0,001), ніж у контролі.

Таблиця 9. Середньодобовий баланс сірки, г (n = 3; М m)

Показник

Групи тварин

1- контрольна

дослідні

2

3

Отримано з кормами

3,38

3,61

3,79

Виділено: з калом

2,27

2,02

2,15

з сечею

0,56

0,72

0,85

Відкладено у тілі, г

0,550,009

0,870,008ххх

0,790,006ххх

у % від отриманого

16,27

24,1

20,84

Вірогідність різниці: х - Р 0,05; хх - Р 0,01; хох - Р0,001.

Про ліпше використання сірки в організмі дослідних ярок свідчить відношення кількості відкладеної сірки у тілі до спожитої з кормами. Дослідні ярки за цим показником перевершували контроль на 7,83 і 4,57%.

Що стосується обміну міді, то зясувалося, що кількість її в раціонах тварин контрольної і дослідних груп була практично однакова. Щодобове споживання її становило 7,9 - 8,6 мг на голову.

Екскреція міді з калом була адекватна її споживанню і становила 2,99 - 3,29мг/гол/добу. Щодо виділення міді з сечею, то ярки дослідних груп ліпше засвоювали цей елемент, а тому з сечею її виділялося менше (відповідно на 0,03 і 0,05 мг), ніж тварини контрольної групи.

У цілому ж баланс міді в усіх піддослідних тварин був позитивний. Кількість міді, відкладеної у тілі ярок, становила 59,3 (контроль), 59,8 і 59,5% (2 і 3-я дослідні групи) від її кількості, спожитої з кормами.

Економічна ефективність результатів досліджень. Економічний ефект від застосування досліджуваної добавки полягає в тому, що здешевлення раціонів овець від згодовування їм комбікормів з ПМДА при одночасному підвищенні продуктивності тварин порівняно з контролем зумовлювали в цілому зменшення витрат на одиницю виробленої продукції. Якщо в контрольній групі загальні виробничі витрати на вирощування однієї ярки становили 59,42 грн., то у 2 і 3-й дослідних групах відповідно на 0,54 і 1,43 грн. менше. Від реалізації вовни у митому волокні, одержаної від кожної ярки контрольної групи, отримано виручки на суму 24,90 грн., то у 2-й дослідній ця сума становила 27,60 грн. Різниця між виручкою за вовну у ярок 3-ї дослідної групи і контрольною дорівнювала 0,60 грн.

У тварин 2 і 3-ї дослідних груп виручка від реалізації баранини у живій масі перевищувала контрольну групу відповідно на 5,91 і 2,27 грн.

Таким чином, включення в раціон дослідних ярок комбікормів з вмістом 20 і 25% ПМДА забезпечувало отримання прибутку від однієї голови 8,68 і 3,83грн. проти 0,53 грн. у контролі.

ВИСНОВКИ

1. Протеїново-мінеральна добавка із гіпергалинної аквакультури є комплексним природно збалансованим органічно-мінеральним кормовим засобом, використання якого в раціонах в складі комбікормів замість 20 і 25% за масою пшениці позитивно впливає на обмін речовин, структуру і фізико-хімічні властивості вовни та продуктивність ремонтних ярок.

2. Згодовування яркам комбікормів з вмістом 20 і 25% ПМДА сприяє підвищенню коефіцієнтів перетравності органічної речовини раціону на 8,9% (Р 0,05) і 6,1% (Р 0,05), протеїну - 4,6% (Р0,05) і 3,9% (Р 0,05), клітковини - 18,1% (Р 0,001) і 9,4% (Р 0,01) і БЕР - 2,5% (Р 0,05) і 0,4% (Р 0,05).

3. Обмін азоту в організмі ремонтних ярок був більш інтенсивнішим при введенні в їх раціон комбікормів з вмістом 20 і 25% ПМДА. При цьому показники добової ретенції азоту у тварин 2 і 3-ї дослідних груп перевищують контроль відповідно на 1,10г (Р0,01) і 0,63г (Р0,05).

4. Обмін мінеральних елементів у ремонтних ярок дослідних груп покращується при згодовуванні їм комбікормів з вмістом 20 і 25% ПМДА порівняно з контролем, зокрема, баланс кальцію відповідно на 0,30 (Р0,01) і 0,18г (Р0,05), фосфору - 0,13 (Р0,001) і 0,07г (Р0,001), сірки - 0,32 (Р0,001) і 0,24г (Р0,001), заліза - 7,5 (Р0,05) і 9,8мг (Р0,05), міді - 0,29 (Р0,05) і 0,44мг (Р0,05), цинку - 2,80 (Р0,01) і 2,05мг (Р0,05), марганцю - 2,63 (Р0,001) і 2,06мг (Р0,01).

5. За показниками білкового, вуглеводно-жирового і мінерального обміну кров ярок 2 і 3-ї дослідних груп, які отримували 20 і 25% ПМДА в складі комбікорму, переважає контроль відповідно за вмістом гемоглобіну на 2,2 (Р0,05) і 2,6г/л (Р0,05), еритроцитів - 0,09 (Р0,05) і 0,15 1012/л (Р 0,05), загального білка - 2,2 (Р0,05) і 2,6г/л (Р0,05), неорганічного фосфору - 0,05 (Р0,05) і 0,06ммоль/л (Р 0,05), сірки - 1,49 (Р 0,01) і 1,8ммоль/л (Р0,01), заліза - 3,25 (Р0,01) і 4,15мкмоль/л (Р0,01), кобальту - 0,02 (Р0,01) і 0,05мкмоль/л (Р0,05) і міді - на 0,51 (Р0,05) і 0,38 мкмоль/л (Р0,05

6. Заміна 20 і 25% пшениці на ПМДА в складі комбікорму ярок 2 і 3-ї дослідних груп сприяє підвищенню середньодобових приростів живої маси на 13,2 (Р0,01) і 5,0г (Р0,05), настригу вовни у митому волокні - 6,03 (Р0,05) і 1,59% (Р0,05), діаметра вовнового волокна - 0,71 (Р0,01) і 1,25мкм (Р0,001), міцність вовни - 0,30 (Р0,05) і 0,75км (Р0,05) та покращенню співвідношення жир/піт, рН водної витяжки поту.

7. За структурою вовна ярок дослідних груп, які отримували в складі комбікорму ПМДА, відрізняється від контролю меншим вмістом фракцій -кератози, і, навпаки, більшою концентрацією - і -кератоз, що спричиняє покращення міцності вовни.

8. Згодовування яркам дослідних груп ПМДА зумовлює зміни хімічного складу вовни, зокрема: вміст сірки порівняно з контролем збільшується на 0,14 - 0,29% (Р0,05), гексозамінів - на 12,28 (Р0,05) і 45мг% (Р0,001), а також зростає концентрація тирозину і триптофану у вовні.

9. Досліджувані дози ПМДА в складі комбікорму за рахунок підвищення продуктивності тварин і зниження собівартості комбікорму забезпечують економічний ефект у розрахунку на одну голову 8,18 і 3,30 грн. Крім цього, на кожній тонні комбікорму можна зекономити 200-250кг зерна пшениці, вартість якої перевищує вартість ПМДА у 1,5-2 рази. Найбільш ефективною дозою ПМДА в складі комбікорму для ярок можна вважати 20% за масою.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На основі результатів проведених досліджень і узагальнення матеріалів інших авторів, на котрих є посилання в роботі, виробництву можна запропонувати наступне:

1. Для поліпшення обмінних процесів в організмі та покращення структурної композиції і фізико-хімічних характеристик вовни ярок в їх раціон доцільно вводити протеїново-мінеральну добавку з гіпергалинної аквакультури в складі комбікорму (20% за масою).

2. З метою поліпшення біологічної цінності раціонів і підвищення продуктивності ремонтних ярок рекомендуємо використовувати у їх годівлі комбікорм з вмістом до 20% (за масою) протеїново-мінеральної добавки з гіпергалинної аквакультури.

3. Для економії зернових компонентів, зокрема пшениці, та здешевлення вартості комбікормів для молодняку ярок доцільно вводити в них протеїново-мінеральну добавку з гіпергалинної аквакультури до 20% за масою.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сивик А.Є. Особливості хімічного складу та структури вовняних волокон при використанні природної протеїново-мінеральної добавки в годівлі овець // Збірник робіт Луганського ДАУ. - Луганськ. - 1999. - №5 (14). - С.202-208.

2. Сивик А.Є. Вовнова продуктивність асканійських тонкорунних ярок при згодовуванні гіпергалинної аквакультури // Тваринництво України. - 2000. - №11-12. - С.30-31.

3. Сивик А.Є. Вплив природної протеїново-мінеральної добавки на якість вовни ярок// Вісник аграрної науки. - 2000. - №3. - С.73-74.

4. Сивик А.Є. Обмін сірки і структура вовни ярок при згодовуванні ГАК // Збірник робіт Луганського ДАУ. - Луганськ. - 2000. - №6 (15). - С.163-166.

5. Сивик А.Є., Сивик Т.Л. Перетравність поживних речовин, баланс азоту та мінеральних елементів у асканійських тонкорунних ярок при споживанні гіпергалинної аквакультури в складі комбікорму// Таврійський науковий вісник.- Херсон. -1999. -Вип.12. - С.71-75. Дисертанту належить отримання експериментальних даних, а також їх обробка і аналіз.

6. Сивик А.Є., Сивик Т.Л. Вовнова продуктивність і біохімічні дослідження крові ярок при згодовуванні підвищених доз гіпергалинної аквакультури // Науковий вісник Львівської державної академії ім. С.З.Гжицького.-Львів.-2000.-Т.2(№2).-ЧІІІ.-С.152-162. Дисертанту належить отримання експериментальних даних, а також їх обробка і аналіз.

Аннотації

Сивик А.Є. Метаболічна і продуктивна дія протеїново-мінеральної добавки для овець.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Інститут біології тварин УААН, Львів, 2003.

Дисертацію присвячено питанням використання протеїново-мінеральної добавки із гіпергалинної аквакультури Сиваша (ПМДА) у складі комбікормів для ярок. Дослідами на асканійських тонкорунних ярках виявлено, що використання ПМДА замість 20 і 25% за масою пшениці підвищувало коефіцієнти перетравності органічної речовини раціону, поліпшувало обмін азоту та мінеральних елементів. Унаслідок цього зросли середньодобові прирости живої маси ярок, настриги вовни у митому волокні, збільшився діаметр вовнового волокна, поліпшилися його структура і якісні показники, співвідношення жир-піт, рН водної витяжки поту та її екстинція набули більш оптимальних значень. Запропоновано включати до складу комбікормів для ярок 20% за масою протеїново-мінеральну добавку із гіпергалинної аквакультури.

Ключові слова: ярки, гіпергалинна аквакультура, протеїново-мінеральна добавка, перетравність, обмін азоту, структура вовни.

Сывык А.Е. Метаболическое и продуктивное действие протеиново-минеральной добавки для овец.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.04 - биохимия. - Институт биологии животных УААН, Львов, 2003.

Диссертация посвящена вопросам использования протеиново-минеральной добавки из гипергалинной аквакультуры Сиваша (ПМДА) в составе комбикормов для ярок.

Сделан комплексный анализ химического состава природной протеиново-минеральной добавки из гипергалинной аквакультуры Приазовья (ПМДА).

В физиологических опытах на асканийских тонкорунных ярках установлено, что использование ПМДА вместо 20 и 25% по массе пшеницы способствует повышению коэффициентов перевариваемости органического вещества рациона на 8,9 (Р0,05) и 6,1% (Р0,05), протеина - на 4,6% (Р0,05) и 3,9% (Р0,05), клетчатки - на 18,1% (Р0,001) и 9,4% (Р0,01) и БЭВ - на 2,5% (Р0,05) и 0,4% (Р0,05), улучшению обмена азота и минеральных элементов.

Белковый, углеводно-жировой и минеральный обмен в организме подопытных животных оценивали по целому ряду гематологических показателей. Доказано, что исследуемая добавка увеличивала в крови опытных ярок в сравнении с контрольными количество эритроцитов, гемоглобина, а также фосфора, серы, железа, меди и кобальта.

При введении в рацион опытных животных ПМДА возросли среднесуточные приросты живой массы на 13,2 (Р0,01) и 5,0 г (Р0,05), настриги шерсти в мытом волокне - на 6,03 (Р0,05) и 1,59% (Р0,05), диаметр шерстного волокна - на 0,71 (Р0,01) и 1,25мкм (Р0,001), прочность шерсти - на 0,30 (Р0,05) и 0,75км (Р0,05), а также соотношение жир-пот, рН водной вытяжки пота и её экстинкции приобрели более качественные значения.

Биохимические исследования шерсти показали, что по структуре шерсть ярок опытных групп отличалась от контроля меньшим содержанием фракций -кератозы, и, наоборот, большим содержанием - и -кератоз, что способствовало улучшению прочности шерстных волокон.

Отмечено также положительное влияние ПМДА на химический состав шерсти, в частности на содержание в ней серы, гексозаминов, тирозина и триптофана.

Установлено, что исследуемые дозы данной добавки в составе комбикорма за счет повышения продуктивности животных и уменьшения себестоимости продукции обеспечивали экономический эффект в расчете на одну голову 8,18 и 3,30 грн. Кроме этого, на 1 т комбикорма можно сэкономить 200-250 кг зерна пшеницы, стоимость которой превосходит стоимость добавки в 2-3 раза. Поэтому наиболее эффективной дозой ПМДА в составе комбикорма для ярок можно считать 20% по массе.

Ключевые слова: ярки, гипергалинная аквакультура, протеиново-минеральная добавка, переваримость, обмен азота, структура шерсти.

Syvyk A.E. Metabolic and productive action of the protein-mineral supplement for sheep. - Manuscript. The thesis for a candidate of agricultural science degree in specialty 03.00.04 - biochemistry. - Institute of Animal Biology of UAAS, Lviv,2003.

The thesis is dedicated to the problems of using protein-mineral supplement made of hypergalic aquaculture of Syvash Lake (PMSA) as a component of mixed fodder for young ewes. In the experiment with fine-fleeced young ewes of askanian breed established that using of PMSA instead 20 and 25% by mass of wheat promote coefficient of digesting of organic matter of ration, improve exchange of nitrogen and mineral elements.

As a result average daily growth of lively weight increased as well as wool shearing and qualitative indices of wool. It has been proposed to include 20% by mass protein-mineral supplement made of hipergalic aquaculture into composition of mixed fodder for young ewes.

Key words: young ewes, hipergalic aquacuture, protein-mineral supplement, digestion, exchange of nitrogen, wool structure.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены