Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості функціонування клітинних факторів резистентності поросят за дії препарату тимуса

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Свинарство в Україні останнім часом знаходиться у кризовому стані. Були роки, коли свинина в загальному виробництві м'яса становила майже 50%. Сьогодні ж виробництво свинини знизилося у 23 рази. В окремих КСП ця галузь взагалі припинила існування. Практично не займаються виробництвом товарної свинини фермерські господарства. Більше проблем, ніж досягнень, у свинарстві індивідуального сектора.

За даними Статистичного щорічника України загальне поголів'я свиней у господарствах усіх категорій з 1990 р. по 2000 р. зменшилося на 39,4%.

Однією з причин зменшення виробництва та подорожчання свинини є надто високий (35-45% від народжених поросят) відхід молодняку (Рибалко В., 1999).

Дані літератури свідчать про незрілість імунної системи тварин у найближчий термін після народження. Необхідно зважити на те, що затримка імунологічного дозрівання поросят виникає внаслідок необгрунтованості деяких технологій вирощування та експлуатації тварин; збільшення кількості стресів (температурних, кормових, біологічних, транспортних, технологічних, рангових та ін.); через несприятливу екологічну ситуацію, зокрема підвищення концентрації хімічних речовин та радіонуклідів. Ці фактори, крім прямої патологічної дії, спричинюють уповільнення процесів проліферації, диференціації та спеціалізації клітин імунної системи і, як наслідок, - зниження продуктивних якостей тварин. Усе це завдає господарствам великих економічних збитків (Карпуть И.М., 1993; Маслянко Р.П., 1993; Кузнецов А.И., 1996; Чумаченко В.Ю., 1997; Нікітенко А.М., 2002). Розвиток імунної системи значною мірою залежить від функціональної активності тимуса, фактори якого регулюють цей процес. Серед останніх значний практичний інтерес становлять тимусні фактори, які прискорюють дозрівання Т-клітин і підвищують активність ефекторних клітин імунної системи в межах фізіологічної норми (Арион В.Я., 1981; Малыжев В.А., 1982; Морозов В.Г., Хавинсон В.Х., 1983, 1984; Гриневич Ю.А., Чеботарев В.Ф., Никольский И.С., 1989; Никитенко А.М., 1990; Cohen G.H., Hooper J.A., Goldstein A.L., 1975; Goldstein G., Law C.I., 1980, 1984).

Для поліпшення сучасного стану свинарства надзвичайно актуальним є пошук ефективних способів зменшення кількості тварин з постнатальною незрілістю, при широкому використанні природних імуномодулюючих препаратів.

Це зумовило необхідність проведення фундаментальних і прикладних імунологічних досліджень на поголів'ї свиней, що вирощуються в умовах свиноферм різного типу.

Вищенаведені теоретичні передумови послужили основою для вибору даного напряму досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилася згідно з Комплексною програмою науково-дослідних робіт Міністерства аграрної політики України № держреєстрації 0196U007677 та №082/1-10 - «Впровадити у практику ветеринарної медицини технології застосування природних біологічно активних препаратів в екологічно несприятливих умовах України».

Мета та завдання досліджень. Метою роботи є теоретичне обґрунтування, вивчення дії та оптимізація технології застосування природного імуномодулюючого препарату КАФІ для підвищення резистентності та продуктивності поросят, при їх вирощуванні в умовах товарних свиноферм.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

· дослідити стан резистентності організму поросят, дати теоретичне і практичне обґрунтування необхідності використання імуномодулюючого препарату КАФІ;

· визначити оптимальний режим застосування препарату КАФІ поросятам в умовах товарних свиноферм;

· вивчити дію імуномодулятора на функції клітин крові та лімфоїдної системи організму поросят;

· дослідити вплив препарату КАФІ на гуморальні показники резистентності організму поросят;

· дати ветеринарно-санітарну оцінку продуктів забою тварин, яких обробляли препаратом КАФІ;

· визначити економічну ефективність застосування імуномодулятора при вирощуванні свиней в умовах тваринницьких ферм;

· підготувати рекомендації щодо технології застосування імуномодулюючого препарату КАФІ у свинарстві.

Об'єкт дослідження: стан резистентності поросят віком від 5-7 днів до 130 днів життя, що вирощуються в умовах товарних свиноферм.

Предмет дослідження: вплив препарату тимуса КАФІ на фізіологічний стан поросят, інтенсивність росту, збереженість; гематологічні, імунологічні, біохімічні показники резистентності; показники ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою свиней.

Методи досліджень: фізіологічні, гематологічні, імунологічні, біохімічні, зоотехнічні, зоогігієнічні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в проведенні комплексних досліджень фізіолого-імунологічних показників, які характеризують клітинні та гуморальні фактори резистентності поросят при застосуванні імуномодулюючого препарату тимуса (КАФІ). Проведеними дослідженнями доведено, що застосування поросятам препарату КАФІ нормалізує клітинні фактори резистентності організму: посилює проліферацію, прискорює дозрівання та спеціалізації лімфоїдних клітин і клітин мієлоцитарного ряду, що сприяє зростанню їх функціональної активності. Удосконалено технологію і розроблено режим застосування препарату КАФІ молодняку свиней і визначено його оптимальний варіант, який сприяє підвищенню резистентності та продуктивності поросят.

Практичне значення роботи. Результати проведених досліджень доповнюють сучасне уявлення про формування резистентності організму поросят в постнатальному періоді під впливом препарату тимуса. Доведено позитивний вплив препарату при застосуванні його у встановленому оптимальному режимі на функціонування клітинних факторів резистентності поросят, інтенсивність росту та збереженість молодняку.

На основі одержаних результатів розроблені рекомендації щодо корекції клітинних показників резистентності організму молодняку свиней та застосування препарату КАФІ при ветеринарному обслуговуванні тварин.

Результати досліджень використовуються у навчальному процесі кафедрами гігієни тварин та основ ветеринарної медицини, ветсанекспертизи, фармакології, факультету підвищення кваліфікації (для зооветеринарних фахівців) Білоцерківського ДАУ, зоогігієни та технології виробництва продукції тваринництва Одеського державного сільськогосподарського інституту та Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького при підготовці зооінженерів та лікарів ветеринарної медицини.

Особистий внесок здобувача. Дисертантка підібрала та опрацювала дані літератури, освоїла методи досліджень, розробила схеми дослідів, організувала та провела лабораторні й виробничі експерименти, узагальнила результати досліджень та провела статистичну обробку цифрових даних.

Аналіз раціонів для годівлі поросят проведено на кафедрі біотехнології та годівлі сільськогосподарських тварин Білоцерківського державного аграрного університету спільно з асистентом кафедри М.М. Сломчинським.

Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою свиней проведена спільно із співробітниками проблемної лабораторії імунології В.П. Лясотою, Т.П. Ткаченко, В.В. Малиною.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались і були схвалені на 12-й, 13-й, 14-й міжнародних міжвузівських науково-практичних конференціях «Новые фармакологические средства в ветеринарии» (Санкт-Петербург, 2000 р., 2001 р., 2002 р.); на науковій конференції аспірантів «Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи» (Вінниця, 2001 р.); щорічних наукових конференціях докторантів і аспірантів Білоцерківського державного аграрного університету за підсумками НДР (1999-2002 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 15 наукових праць, у тому числі 8 статей у фахових виданнях, три методичних рекомендації та 4 публікації у матеріалах конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 123 сторінках машинописного тексту, містить 29 таблиць, 12 рисунків і складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, матеріали і методика досліджень, результати досліджень, узагальнення результатів досліджень та їх аналіз, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел та додатки. Список літератури нараховує 326 джерел, з яких 124 іноземні.

Основні напрями досліджень, матеріал і методика виконання роботи

імуномодулятор порося ферма

Дослідження проводилися на протязі 1997-2000 рр. у проблемній лабораторії імунології сільськогосподарських тварин Білоцерківського державного аграрного університету, в навчально-дослідному господарстві Білоцерківського ДАУ, в КСП «Пилипчанське» та КСП «Раставиця» Білоцерківського району Київської області.

У роботі використовували препарат КАФІ (комплекс активуючих факторів імунітету). Технологія приготування препарату розроблена співробітниками проблемної лабораторії імунології с.-г. тварин Білоцерківського ДАУ під керівництвом доктора вет. наук, професора, академіка Міжнародної академії ветеринарних наук Нікітенка А.М.

Препарат належить до природних імуномодуляторів, до його складу входять гуморальні фактори, виділені з тимуса великої рогатої худоби.

Досліди проводилися на чистопорідних (від маток-сестер) поросятах великої білої породи віком від 57 до 130 днів, з яких за принципом аналогів (порода, вік, стать, жива маса, фізіологічний стан) формували дослідні і контрольні групи (табл. 1).

Таблиця 1. Схема проведення науково-виробничих дослідів з вивчення впливу препарату КАФІ на організм поросят

Господарства, в яких проводили науково-виробничі досліди, практикували станково-вигульну систему утримання свиней, годівлю змішаного типу, відлучали поросят від свиноматок у 60-денному віці.

У дослідах було використано 407 поросят. Для вивчення дії імуномодулюючого препарату КАФІ від тварин дослідних і контрольних груп відбирали периферичну кров, готували сироватку крові. Кров у поросят брали із орбітального синуса вранці й одночасно проводили клінічний огляд. Дослідження крові проводили у 14-, 30-, 50-, 70-, 90-, 110-, 130-денних поросят.

Досліджували туші та органи забійних тварин 336-денного віку та проводили їх ветеринарно-санітарну експертизу.

При виконанні роботи використовували такі методи досліджень:

гематологічні: у периферичній крові тварин визначали вміст гемоглобіну (за Салі), кількість еритроцитів, лейкоцитів, оцінювали морфологічний склад клітин білої крові (Кудрявцев А.А., Кудрявцева Л.А., 1984);

імунологічні: кількість Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій визначали за методом Gondall et al. (1972) у модифікації Д.К. Новикова, В.І. Новикової (1976), кількість В-клітин - за методом С. Bianco et al. (1970).

Функціональну активність імунокомпетентних клітин визначали за їх здатністю приєднувати кількість індикаторних еритроцитів. Залежно від кількості приєднаних еритроцитів кожну популяцію імунокомпетентних клітин розділяли на групи: низькоавидні - лімфоцити, які приєднали 3-4 еритроцити; середньоавидні - лімфоцити, які приєднали 5-9 еритроцитів; високоавидні - лімфоцити, які приєднали 10 і більше еритроцитів (Пустовар А.Я. и соавт., 1988).

Досліджували фагоцитарну активність (ФА) нейтрофілів за методом В.Ю. Чумаченка (1975) з використанням тест-культури Staphylococus aureus, штам 209. Індекс фагоцитозу (ІФ), опсонізуючий індекс поглинання нейтрофілів (ОІП), елімінуючу здатність крові (ЕЗК), індекс завершеності фагоцитозу (ІЗФ) вираховували за методиками, описаними В.Ю. Чумаченком (1975) та І.М. Карпуть (1985).

Досліджували фагоцитарну активність моноцитів, індекс фагоцитозу моноцитів периферичної крові експрес-методом (В.А. Хилько и соавт., 1984). Індекс завершеності фагоцитозу вираховували за перетравною здатністю моноцитів, яку визначали за методикою, описаною Г.И. Васильевой и соавт. (1990).

Визначали бактерицидну активність (БА) сироватки крові за методикою О.В. Смирновой, Т.А. Кузьминой (1966), (цитов. за Митюшниковим В.М., 1985).

Загальну кількість імуноглобулінів сироватки крові (ЗІСК) визначали за реакцією з 18%-ним розчином натрію сульфіту за методикою М.А. Костини (1983) (цитов. за Левченко В.І. та співавт., 1997).

Фізіолого-біохімічні дослідження сироватки крові проводили на біохімічному аналізаторі «Super-Z». Визначали загальний білок, глюкозу, аланінамінотрансферазу, аспартатамінотрансферазу, сечовину, креатинін, білірубін, фосфор, кальцій, хлориди, холестерин.

Зоотехнічні методи: вивчали умови та технологію утримання тварин, збереженість поголів'я та середньодобові прирости живої маси тварин; рівень та повноцінність годівлі визначали загальноприйнятими методами (Петухова Е.А. и соавт., (1981).

Зоогігієнічні методи: вимірювали основні параметри мікроклімату у приміщеннях для тварин за загальноприйнятими методиками (Високос М.П., 1990).

Ветеринарно-санітарну експертизу продуктів забою свиней проводили згідно з «Правилами ветеринарного огляду і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і м'ясопродуктів» (1988), використовуючи органолептичні методи досліджень.

Результати проведених досліджень у вигляді цифрових даних були оброблені на ПЕОМ відповідно до критеріїв математичної статистики.

Результати досліджень та їх аналіз

Визначення гематологічних показників та функціональної активності субпопуляцій лімфоїдних клітин у поросят за їх вирощування в умовах свиноферм

Результати вивчення гематологічних показників крові у 30-денних поросят показали, що кількість еритроцитів становила 4,800,1310¹²/л, вміст гемоглобіну 80,771,73 г./л, відносний вміст моноцитів 1,050,15%, що значно нижче норми.

Проведений кількісний і якісний аналіз стану імунокомпетентних клітин периферичної крові поросят показав, що серед лімфоцитів (а їх понад 60%) у периферичній крові поросят усіх груп найбільший відсоток становили низькоавидні клітини за відсутності високоавидних клітин.

При цьому виявлено, що кількість Т-лімфоцитів була нижчою від фізіологічної норми і становила 32,090,79%. Загальна кількість 0-лімфоцитів знаходилася у верхніх межах норми, а це свідчить про високий вміст попередників Т- і В-лімфоцитів у периферичній крові поросят раннього віку. При вивченні стану гуморального імунітету встановлено, що функціональна активність клітин цього класу була досить низькою. Основну кількість становили низькоавидні лімфоцити при повній відсутності високоавидних клітин. Лімфоцити різних субпопуляцій мали невисоку щільність рецепторного апарату. Найбільшу частку у процентному відношенні займали низькоавидні клітини, високоавидних лімфоцитів не було виявлено.

Отримані гематологічні показники свідчать про порушення захисно-компенсаторних механізмів організму поросят, що слід розцінювати як імунну недостатність.

Це можна пояснити тим, що поросята характеризуються неонатальною незрілістю, на яку накладаються не завжди оптимальні умови утримання і годівлі, що підтвердили проведені дослідження.

Тому наступним завданням досліджень стало застосування препарату тимуса КАФІ з метою підвищення резистентності та продуктивності поросят.

Встановлення оптимального режиму застосування препарату КАФІ в умовах свиноферм

З метою поліпшення функціонування клітинних факторів резистентності поросят нами були проведені дослідження щодо з'ясування дії препарату тимуса КАФІ на організм молодняку. Оптимальні дози препарату були встановлені співробітниками проблемної лабораторії імунології сільськогосподарських тварин Білоцерківського ДАУ при проведенні досліджень на свинарських комплексах. У задачу наших досліджень входила перевірка ефективності встановлених доз препарату КАФІ при застосуванні його тваринам, які вирощуються в умовах товарних ферм. Результати досліджень показали, що максимальний середньодобовий приріст живої маси був у тварин, яким вводили препарат КАФІ на 5-7-й день життя у рекомендованій дозі - 0,05 мл/кг живої маси.

Проведені дослідження з визначення впливу кратності введення препарату КАФІ з інтервалом у 14 днів, починаючи з 5-7 дня життя поросят, свідчать про те, що дворазова обробка тварин виявилась найефективнішою та сприяла збільшенню середньодобових приростів живої маси поросят на 15,21% (Р<0,05) та підвищенню збереженості на 8,10% у порівнянні з контролем.

Дослідили доцільність введення препарату КАФІ поросятам за 7-10 днів до відлучення від матерів. При цьому середньодобовий приріст живої маси збільшився на 23,66% у порівнянні з контролем (Р<0,01).

Вплив різних режимів застосування препарату КАФІ на гематологічні показники поросят

Дослідження крові поросят після одноразового введення препарату КАФІ показали, що рівень гемоглобіну у 30-денних поросят дослідної групи був на 4,00% вищим (Р<0,05) у порівнянні з показниками тварин контрольної групи (табл. 2). У 50-денних поросят обох груп не спостерігалося вірогідної різниці між цими показниками, а також вони не різнилися за кількістю еритроцитів і лейкоцитів. Вірогідних змін у лейкоцитарній формулі периферичної крові тварин обох груп на 14-у, 30-у та 50-у добу досліджень не виявлено. Таким чином, одноразова ін'єкція препарату КАФІ 5-7-денним поросятам у дозі 0,05 мл/кг живої маси суттєво не вплинула на гематологічні показники периферичної крові поросят.

Дворазове введення препарату КАФІ сприяло вірогідному підвищенню вмісту гемоглобіну на 30-й, 70-й і 90-й день життя тварин відповідно на 6,40%, 6,20% та 5,20% (табл. 2).

Таблиця 2. Вплив використання препарату КАФІ на гематологічні показники поросят, Xm_x (n = 5)

Вивчення лейкоцитарної формули виявило стимулювальну дію препарату на відносний та абсолютний вміст нейтрофілів і моноцитів. Так, у 70-денних поросят дослідної групи спостерігався вірогідно вищий відносний та абсолютний вміст сегментоядерних нейтрофілів, відповідно, на 2,30% і на 14,92%. У дослідних тварин 90-денного віку відносний вміст сегментоядерних нейтрофілів був на 3,50%, а абсолютний - на 13,30% вищим порівняно з показниками тварин контрольної групи. Дані лейкограми свідчать про те, що застосування препарату КАФІ змінювало співвідношення паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів. Причому, краще співвідношення цих форм відмічалось у тварин, яким застосовували препарат КАФІ. У периферичній крові поросят дослідної групи визначалося більше функціонально зрілих нейтрофілів.

Встановлена стимулювальна дія препарату КАФІ на вміст моноцитів у периферичній крові тварин дослідної групи, порівняно з контрольною, на 30-й і 70-й дні життя: абсолютний вміст цих клітин був на 38,56% і 53,67% вищим відповідно, відносний вміст моноцитів у ці терміни був більшим у 1,4 рази (Р<0,05) (табл. 2).

Триразове введення препарату КАФІ з інтервалом 14 днів призвело до зниження рівня гемоглобіну, зменшення кількості еритроцитів на 2,85% (Р< 0,05) та моноцитів у 2 рази (Р<0,01).

Враховуючи, що порівняно кращі результати були одержані у поросят другої дослідної групи на 30-й і 50-й день життя, цим тваринам увели препарат за 7-10 днів до відлучення від матерів. Як свідчать наведені вище дані таблиці 2, це сприяло кращому гемацито - та мієлоцитопоезу у цих тварин, порівняно з контролем (70 - та 90-денні поросята).

Таким чином, визначили оптимальну схему введення препарату КАФІ: перше введення у 5-7-денному віці у дозі 0,05 мг/кг живої маси; друге - через 14 днів у дозі 0,02 мл/кг; третє - за 7-10 днів до відлучення поросят у дозі 0,02 мл/кг.

Вплив препарату КАФІ на субпопуляції імунокомпетентних клітин поросят

Аналіз імуномодулюючої дії КАФІ на вміст Т-лімфоцитів у периферичній крові поросят показав, що цей препарат сприяє поступовому збільшенню кількості цих клітин, причому у дослідних тварин зростання Т-клітин відбувалося значно вищими темпами. Так, уже у 50-денних тварин абсолютна кількість Т-лімфоцитів, визначених за тестом Е-РУК, була на 20,99%, а відносна - на 3,60% більшою (Р<0,05), порівняно з контролем (табл. 3).

Таблиця 3. Вплив препарату КАФІ на відносний вміст субпопуляцій імунокомпетентних клітин в організмі поросят, Xm_x (n = 5)

Дослідження функціональної активності імунокомпетентних клітин показало, що відбувалась активація експресії рецепторів плазматичної мембрани лімфоцитів. Так, загальні Т-лімфоцити були представлені здебільшого середньоавидними клітинами. У 50-денних поросят, яким уводили імуномодулятор КАФІ, відносна кількість середньоавидних лімфоцитів була на 19,29% більшою, ніж у контролі (Р<0,05); у 70-денних поросят - на 15,14% (Р<0,05), у 90-денних - на 10,06% (Р<0,05).

Високоавидні лімфоцити виявлені у крові дослідних поросят 50-денного віку. У старших поросят такі лімфоцити виявлені у обох групах, але слід відмітити, що у тварин, оброблених препаратом, їх відносна кількість була вірогідно вищою: у 70-денних - на 2,87% (або у 4,4 рази) (P<0,001), у 90-денних - на 3,71% (або у 3,9 рази) (P<0,001). Подібна активація рецепторів мембрани виявлена в активній субпопуляції Т-лімфоцитів - теофілінрезистентних лімфоцитів. Загальне збільшення вмісту Т-клітин, їх активної субпопуляції, краще співвідношення теофілінрезистентних клітин до теофілінчутливих, підвищення інтенсивності розеткоутворення, яке зумовлено зміцненням рецепторного апарату імунокомпетентних клітин, свідчить про швидше дозрівання Т-лімфоцитів у поросят під впливом препарату КАФІ. Результати проведених нами дослідів дають підставу вважати, що гуморальні фактори тимуса, які є складовою препарату КАФІ, виконують роль активаторів рецепторів субпопуляцій Т-лімфоцитів. Цим можна пояснити механізм імунорегулюючої дії цього препарату. КАФІ істотно не впливав на вміст В-лімфоцитів. Однак, вивчення експресії рецепторів плазматичної мембрани цих клітин у тварин дослідної групи показало вірогідне збільшення кількості середньоавидних В-лімфоцитів при зниженні рівня низькоавидних клітин. Такі зміни, на нашу думку, реалізуються завдяки активованим Т-лімфоцитам, а саме їх хелперній популяції. В результаті такої активації підвищується функція В-лімфоцитів.

Вплив препарату КАФІ на фагоцитарну активність нейтрофілів і моноцитів периферичної крові поросят

З метою дослідження впливу препарату КАФІ на фагоцитарні реакції, опосередковані нейтрофілами, визначали фагоцитарну активність, індекс фагоцитозу, елімінуючу здатність крові поросят дослідної та контрольної груп, які не відрізнялись у віці 12-14, 29-31, 43-45 днів (табл. 4).

Слід відзначити, що вищеперелічені показники фагоцитозу різко знижуються на 86-88-й день життя тварин дослідної і контрольної груп під дією стрес-факторів, пов'язаних із відлученням поросят від свиноматок. Однак, застосування препарату КАФІ вірогідно підвищує фагоцитарну активність, індекс фагоцитозу та елімінуючу здатність крові тварин у віці 86 - 88 і 128 - 130 днів.

Опсонічний індекс поглинання (ОІП) був вищим за 100% практично протягом усього періоду дослідження, і це свідчить про сприятливий вплив препарату КАФІ на поглинальну спроможність нейтрофілів, що є позитивним фактором, проте вирішальним є перетравна здатність фагоцитуючих клітин, яка характеризує завершеність фагоцитозу.

Індекс завершеності фагоцитозу (ІЗФ) у тварин дослідної групи був вірогідно вищим, порівняно з цим показником контрольної групи, починаючи з 43-45 днів і у подальші терміни досліджень (табл. 5). Отже, слід зауважити, що починаючи з 43-45-денного віку і у подальші терміни дослідження, тварини дослідної групи були більш стійкими до патогенної мікрофлори, порівняно з аналогами контролю.

Враховуючи важливість мононуклеарних фагоцитів у забезпеченні «першої лінії захисту» у системі природної резистентності організму, досліджували функціональну активність цих клітин у поросят раннього віку на фоні імуномодулюючого препарату КАФІ (табл. 5).

Аналіз даних, наведених у таблиці 5, показує, що фагоцитарна активність моноцитів периферичної крові була вірогідно більшою у 50-денних поросят дослідної групи на 5,10%, а у 70-денному віці - на 4,60%, у порівнянні з контролем. Індекс фагоцитозу у період відлучення поросят також виявився більшим на 25,25% у тварин, яким уводили імуномодулюючий препарат.

При оцінці індексу завершеності фагоцитозу відмічено постійне зростання цього важливого показника у крові тварин обох груп від початку спостереження до 90-денного віку поросят.

При цьому у 70 - та 90-денних поросят дослідної групи ІЗФ був вірогідно вищим у порівнянні з контролем (табл. 5). Враховуючи, що ІЗФ нейтрофілів характеризувався такими ж тенденціями, можна констатувати, що знищення чужорідного матеріалу, в тому числі патогенних мікроорганізмів, ефективніше здійснюється фагоцитами тварин дослідної групи.

Вплив препарату КАФІ на гуморальні показники резистентності поросят

Бактерицидна активність сироватки крові (БАСК) є інтегральним фактором природної резистентності. Результати досліджень свідчать, що протягом усього періоду спостереження відбувалося поступове підвищення БАСК поросят обох груп, що вказує на дозрівання гуморальної системи неспецифічної резистентності в їхньому організмі (табл. 4).

Таблиця 4. Динаміка бактерицидної активності сироватки крові поросят під впливом препарату КАФІ, Xmx (n = 5)

Аналіз даних таблиці 6 доводить, що препарат КАФІ сприяв вірогідному підвищенню БАСК поросят віком 30, 70, 90, 110 днів.

При дослідженні динаміки загальних імуноглобулінів сироватки крові як основних продуктів функціонування В-лімфоцитів, відмічено коливання цього показника. Вищий рівень ЗІСК у поросят дослідної групи порівняно з контролем спостерігався у період відлучення від свиноматок - на 70-й день та на 110-й день життя на 17,60% (Р<0,05) та 12,41% (Р<0,05) відповідно. В інші періоди цей показник у тварин дослідної та контрольної груп вірогідно не різнився.

При біохімічному дослідженні сироватки крові поросят у тварин дослідної групи відмічено зниження рівня сечовини на 17,06% (Р<0,05), холестерину - на 11,54% (Р<0,001), підвищення вмісту аланінамінотрансферази в межах фізіологічної норми. Це свідчить про те, що трансамінування у тварин дослідної групи проходить активніше та домінують асиміляційні процеси в організмі.

Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою свиней

При ветеринарно-санітарній експертизі продуктів забою свиней виявлено, що формування і розвиток окремих внутрішніх органів і тканин (серце, легені з трахеєю, печінка, нирки, внутрішній жир) у тварин дослідних і контрольних груп відбувався пропорційно, без відхилень від фізіологічної норми.

Оцінка біохімічних показників м'яса свиней свідчить про відсутність різниці в показниках рН, реакції на пероксидазу, з 5%-ним розчином сульфату міді, аміноаміачному азоті, виконаних через 24 год та на 8-у добу досліджень. Крім того, відносно висока вологоутримувальна здатність усіх проб свинини (62-56%) свідчить про її добрі технологічні та кулінарні властивості.

Досліди з визначення порівняльної біологічної цінності свинини, виконані на живих біологічних об'єктах (інфузорія Tetrahimena piriformis WH 14), свідчать про високу біологічну цінність свинини, отриманої від тварин, оброблених імуномодулюючим препаратом КАФІ (100,7%).

За основними фізико-хімічними показниками жир, отриманий від туш дослідних та контрольних тварин, істотно не відрізнявся як у свіжому стані, так і після 8-денного зберігання.

Як свідчать результати бактеріологічного дослідження, у м'ясі в процесі зберігання мікрофлора майже не розвивалася. Поодинокі мікроорганізми кокової форми виділялися лише з поверхні як дослідних, так і контрольних проб.

Таким чином, у результаті проведення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою свиней встановлена тенденція на поліпшення якості м'яса, отриманого від тварин, оброблених препаратом КАФІ.

Висновки

1. Трофимчук А.М. Механізм дії комплексу факторів тимуса на адаптаційні властивості організму // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 1997. - Вип. 2, ч. 1. - С. 114-118.

2. Вплив ендокринної системи на функціональну активність тимуса / А.М. Нікітенко, В.В. Малина, Ю.М. Лещенко, І.В. Перцовий, А.М. Трофимчук О.Н. Кліменко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 1998. - Вип. 4, ч. 1. - С. 263-269.

Матеріали опрацьованих дисертанткою літературних джерел використані у статті.

3. Трофимчук А.М. Вплив природного імуномодулюючого препарату КАФІ на показники фагоцитозу свиней // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 1999. - Вип. 9. - С. 280-284.

8. Вплив комплексу активуючих факторів імунітету на якість продуктів забою свиней / В.П. Лясота, В.В. Малина, А.М. Нікітенко, А.М. Трофимчук // Вісник аграрної науки. - 2000. - №4. - С. 36 - 38.

4. Трофимчук А.М. Вплив природного імуномодулюючого препарату КАФІ на гуморальні показники неспецифічної резистентності свиней // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2000. - Вип. 12. - С. 165-169.

5. Трофимчук А.М. Вплив різних режимів застосування природного імуномодулюючого препарату КАФІ на гематологічні та продуктивні показники поросят // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2001. - Вип. 17. - С. 174-180.

6. Трофимчук А.М. Механізм дії природнього імуномодулюючого препарату КАФІ на субпопуляції Т- і В-лімфоцитів периферичної крові поросят // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2001. - Вип. 19. - С. 171-175.

7. Трофимчук А.М. Динаміка Т- і В-лімфоцитів у периферичній крові поросят та її корекція природним імуномодулюючим препаратом КАФІ // Зб. наук. праць Вінниц. держ. аграр. ун-ту. - Вінниця, 2002. - Вип. 11. - С. 104-108.

Дисертантка особисто проводила відбір та зважування паренхіматозних органів, досліджувала вплив застосування препарату КАФІ на якість продукції (визначення рН, біологічної цінності м'яса свиней).

9. Рекомендації по використанню природного імуностимулюючого препарату КАФІ при вирощуванні поросят / А.М. Нікітенко, В.В. Малина, В.П. Лясота, В.П. Кириченко, В.А. Журбенко, В.І. Шарандак, Т.П. Ткаченко, В.С. Акетін, В.Л. Єфімець, А.М. Трофимчук, І.М. Денисенко, І.В. Перцьовий, С.І. Пономар, М.В. Козак. - Біла Церква, 2000. - 15 с.

Дисертантка брала участь у розробці оптимальних доз препарату для поросят-сисунів та у визначенні ефективності.

10. Рекомендації з технології використання імуномодулюючого препарату КАФІ у свинарстві / А.М. Нікітенко, В.В. Малина, В.П. Лясота, Т.П. Ткаченко, А.І. Липова, А.М. Трофимчук, Ю.М. Лещенко, М.В. Козак. - Біла Церква, 2001. - 11 с.

Дисертантка брала участь у розробці оптимального режиму застосування препарату для поросят-сисунів, визначенні ефективності, у написанні роботи та у підготовці її до друку.

11. Показники фізіологічної норми клітинного та гуморального факторів природної резистентності свиней: Рекомендації / А.М. Нікітенко, В.П. Лясота, В.В. Малина, В.А. Журбенко, В.С. Акетін, В.Л. Єфімець, А.М. Трофимчук, І.М. Денисенко, М.В. Козак // - Біла Церква; Львів, 2002. - 18 с.

Дисертантка брала участь у підготовці матеріалів до друку.

12. Трофимчук А.М., Никитенко А.М. Влияние природного иммуномодулирующего препарата КАФИ на показатели неспецифической резистентности свиней // Материалы 12-й междунар. межвузовской научно-практ. конф. «Новые фармакол. средства в ветеринарии». - Санкт-Петербург, 2000. - С. 79-80.

Дисертантка дослідила вплив імуномодулюючого препарату КАФІ на показники неспецифічної резистентності свиней.

13. Трофимчук А.М., Никитенко А.М., Ткаченко Т.П. Оптимизация режима применения иммуномодулирующего препарата КАФИ на гематологические показатели и продуктивные качества поросят // Материалы 13-й междунар. Межвуз. науч.-практ. конф. «Новые фармакол. средства в ветеринарии». - Санкт-Петербург, 2001. - С. 98-99.

Дисертантка, дослідивши гематологічні показники та продуктивність поросят, визначила ефективний режим застосування препарату КАФІ.

15. Денисенко І.М., Трофимчук А.М. Застосування природного імуно-модулюючого препарату КАФІ (комплекс активуючих факторів імунітету) для підвищення імунобіологічної реактивності та продуктивних якостей поросят // Матеріали першої наук. міжвуз. конф. аспірантів і молодих викладачів «Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи». 10-11 квіт. 2001 р. - Вінниця, 2001. - С. 66-67.

Дисертантка дослідила вплив препарату КАФІ на імунобіологічну реактивність та продуктивність поросят.

14. Трофимчук А.М., Никитенко А.М. Механизм влияния природного иммуномодулирующего препарата КАФИ на субпопуляции Т- и В-лимфоцитов периферической крови поросят // Материалы 14-й междунар. межвузовской научно-практ. конф. «Новые фармакол. средства в ветеринарии». - Санкт-Петербург, 2002. - С. 109-110.

Дисертантка дослідила механізм впливу природного імуномодулюючого препарату КАФІ на субпопуляції Т- і В-лімфоцитів.

Размещено на Allbest.ru