Структура та обсяг дисертацйної роботи. Робота складається з вступу, огляду лтератури, матералв і методики дослджень, основної частини, висновкв і пропозицй виробництву, списку використаних лтературних джерел. Робота викладена на 167 сторнках комп'ютерного тексту, містить 51 таблицю 7 рисунків. Список використаних джерел налчує 273 найменування, у тому числ 34 ноземних.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну частину за темою дисертації проведено в дослідному господарстві УААН "Комунар" Тарутинського району Одеської області в період 1995-2001 рр.

В господарстві для піддослідних тварин були створені оптимальні умови годівлі і утримання. Раціони для різних статево-вікових груп складали за нормами. В осінній, ранньовесняний, літній періоди овець утримували на пасовищах.

Матеріалом для досліджень були матки цигайської породи та барани-плідники асканійської селекції: асканійські кросбреди та асканійські чорноголові з кросбредною вовною.

Експериментальна робота виконувалася за схемою (табл.1).

Таблиця 1

Схема досліду

Плодючість маток та життєздатність ягнят визначали до 4-місячного віку.

Ріст і розвиток молодняку (баранц та ярочки) вивчали в процесі онтогенезу від народження до 12 місячного віку. Зважування ягнят проводили в першу добу після народження, а наступні - до ранкової годівлі в 1, 2, 3, 4, 6, 8 та 12 місяців. За результатами зважування визначали абсолютний, середньодобовий та відносний приріст. При народженні, в 4, 8 та 12 місяців піддослідних ярок вимірювали. За даними промірів розраховували індекси тілобудови.

Для визначення особливостей розвитку організму і формування м'ясної продуктивності із кожної групи піддослідних баранцв забивали по 3 голови при народженні, в 4, 8, 9, та 12 місяців (за методикою ВІТа, 1970,1978).

Для визначення м'ясних якостей враховували морфологічний, сортовий та хімічний склад туш, калорійність найдовшого м'язу спини та вікові зміни внутрішніх органів і шлунково-кишкового тракту. Площу “м'язового вічка” визначали шляхом вимірювання глибини і ширини та множення на коефіцієнт 0,8.

З метою визначення відмінностей між тваринами різних генотипів за оплатою корму приростом було проведено контрольну відгодівлю валашків за загальноприйнятими методиками.

Гістоморфологічні дослідження найдовшого м'яза спини проводили відповідно методичним вказівкам (1970, 1974). Для характеристики м'язової тканини визначали діаметр м'язових волокон і кількість волокон на 1 мм² поперечного перерізу м'яза.

Мармуровість найдовшого м'яза спини визначали в 8- та 12-місячному віці за методикою Польської П.. (1967).

Вовнову продуктивність ураховували за настригом немитої вовни при стриженні поярку в 7-місячному віці (валашки) та під час весняного стриження в 14-місячному віці (ярки). Настриг вовни враховували шляхом індивідуального зважування рун з точністю до 0,1 кг. Інтенсивність відростання вовнових волокон (баранці, ярки) встановлювали шляхом вимірювання природної довжини вовни на боці з точністю до 0,5 см при народженні, в 1,2,3,4,6,8,12 та 14 місяців.

Дослідження фізичних якостей вовни (вихід митої вовни, товщину, міцність, кількість жиру та поту) проведено в лабораторії во внововедення Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова”, та у лабораторії кафедри Одеського державного аграрного університету за методиками ВІТа (1958, 1971, 1973, 1985).

Вміст вовнового жиру визначали в апараті Соксклета, шляхом екстрагування зразків вовни у сірчаному ефр, а солей поту екстрагуванням у дистильованій воді.

Гістологічну будову шкіри вивчали (у баранців) в 8- та 12-місячному віці. Визначали товщину шкіри та її шарів, кількість волосяних фолікулів на 1 мм² шкіри, кількість фолікулів у волосяній групі за методикою (1980). На вертикальних перерізах вимірювали товщину шкіри та її шарів, на горизонтальних - діаметр і кількість фолікулів на одиниці площі шкіри. Гістологічні дослідження проведено на кафедрі гістології Одеського державного медичного університету.

Для виявлення найбільш результативних сполучень при схрещуванні маток цигайської породи і плідників різних генеалогічних ліній м'ясо-вовнових типів асканійської селекції провели порівняльну характеристику помісей першого покоління і однолітків цигайської породи. Аналіз породно-лінейного поєднання помісей від баранів ліній 856, 2562, 5527 (асканійські кросбреди), 151, 664, 1387 (асканійські чорноголові з кросбредною вовною) проводили з урахуванням живої маси, показників росту, настригу та фізичних властивостей кросбредної вовни.

Економічну ефективність різних варіантів схрещування визначали за кількістю та виручкою від реалізації отриманої продукції від чистопородного та помісного молодняку в розрахунку на одну голову.

Отриманий цифровий матеріал оброблено методом варіаційної статистики (Плохінський М.О., 1969; Міркур'єва і.К., 1970) з використанням ЕОМ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛIДЖЕНЬ

Відтворювальна здатність вівцематок і життєздатність ягнят. Встановлено, що плодючість вівцематок від осіменіння спермою баранів асканійських чорноголових з кросбредною вовною становила 115 ягнят, від асканійських кросбредів - 113 ягнят, а вівцематок від осіменіння спермою баранів цигайської породи 110 ягнят.

При однакових умовах годівлі, утримання і догляду ягнята характеризувалися різною життєздатністю до 4-місячного віку. Так, відхід ягнят 2 дослідної групи становив 4,0, 3 - 3,0, а контрольної - 5,05. До відлучення на 100 вівцематок отримано помісей 2 групи - 111,5 ягнят (96,9%), 3 групи - 108,5 (96,0%), а від цигайських - 104,4 (94,9%).

Використання баранів м'ясо-вовнових типів асканійської селекції на матках цигайської породи сприяє збільшенню плодючості маток і життєздатності ягнят.

Ріст розвиток помсного молодняка. Дослідженнями встановлено, що помісі від різних варіантів схрещування і чистопородний цигайський молодняк характеризувалися різною інтенсивністю збільшення живої маси (табл.2). За живою масою, як при народженні, так і в подальшому розвитку помісі обох дослідних груп вірогідно перевершували однолітків материнської породи. Так, за живою масою при народженні помісі обох груп перевершували однолітків цигайської породи: баранці 2 і 3 дослідних груп на 17, ярочки відповідно на 13,3 і 14,1.

Таблиця 2

Динаміка живої маси чистопородних та помісних овець, кг

Найбільш інтенсивно росли ягнята усіх груп від народження до 4-місячного віку, але найбільша швидкість росту спостерігалася у помісей як другої, так і третьої груп. Середньодобовий приріст за цей період у помісей 2 групи на 16,5 (197,5 г), 3 групи відповідно на 22,3 (207 г) був вище ніж у одноліток цигайської породи.

За період вирощування абсолютний приріст становив: у помісей 2 групи: баранці 47,8 кг, ярочки 42,3 кг, 3 групи: баранці 48,8 кг, ярочки 44,4 кг, однолітки цигайської породи відповідно 38,1 і 33,4 кг. нтенсивність росту молодняку окремих генетичних груп була різною. Від народження до 12-місячного віку швидкість росту у помісей 2 групи 130,9 г, 3 групи - 133,6 г, у чистопородних становила - 104,5 г, у ярок відповідно - 121,7 г, 115,8 та 92,1 г.

Чистопородні ярки у річному віці мають живу масу 77,7% від живої маси дорослих тварин, помісі від асканійських кросбредів (2 група) - 96,8%, а помісі з асканійськими чорноголовими (3 група) досягають маси дорослих тварин цигайської породи.

Екстер'єр цигайських овець та їх помісей. Вивчення екстер'єрних особливостей показало, що помісі від асканійських кросбредів і асканійських чорноголових плідників мають пропорційну тілобудову (індекс перерослості 100,8 - 2 група, 100,2 - 3 група) довгий тулуб (індекс розтягнутості 108,9 - 2 група, 108,2 - 3 група), м'ясні форми добре виражені (індекс збитості 133,8 - 2 група, 136,4 - 3 група, індекс масивності відповідно 145,7 та 147,5).

У однолітків цигайської породи спостерігалися деякі відмінності в їх тілобудові. Так, вони більш високоногі (індекс високоногості 55,6, у помісей 53,6-52,9, а перерослості 101,2, м'ясні форми виражені нечітко (індекс масивності 135,6).

Вікові зміни внутрішніх органів у цигайських овець та їх помісей. Нашими дослідженнями встановлено, що у овець усіх генетичних груп більш інтенсивний ріст внутрішніх органів спостерігався від народження до 4-місячного віку. Особливістю помісей 2 та 3 груп є більша абсолютна маса внутрішніх органів і шлунково-кишкового тракту в порівнянні з чистопородним молодняком. Так, вони мали більшу загальну довжину кишечнику, передшлунків, а також серця, легенів, печінки, нирок та селезінки. вівчарство чистопородний цигайський схрещування

М'ясна продуктивність. Вплив спадковості на м'ясну продуктивність овець підтверджується розбіжностями між породами за скоростиглістю, масою туші при забої, сортовим і хімічним складом м'яса та іншими показниками.

Кількість м'язових волокон на одиницю площі закономірно зменшується із віком в усіх дослідних групах (табл.3).

Таблиця 3

Кількість м'язових волокон на 1 мм² перерізу найдовшого м'яза та діаметр м'язових волокон у чистопородних та помісних ягнят, ХSx

Найбільші зміни відбувалися за період від народження до 4 місяців, в період від 4 до 12 місяців зміни незначні в усіх групах. Різниця за кількістю м'язових волокон, між групами спостерігається при народженні. Так, чистопородні тварини на 39,1% мають більше м'язових волокон на 1 мм², ніж помісі 3 групи, та на 3,4% - 2 групи.

В інші вікові періоди різниця між групами незначна. За діаметром м'язових волокон спостерігається чітко визначена вікова динаміка в усіх дослідних групах. Найінтенсивніше діаметр м'язового волокна збільшується в період від народження до 4-місячного віку: у чистопородних цигайських ягнят на 97,6%, помісей 2 групи - на 100,7%, а 3 групи - 78,2%. В інші вікові періоди діаметр м'язових волокон збільшувався менш інтенсивно. Більшим діаметром м'язових волокон характеризувалися помісі 3 групи в усі вікові періоди.

При народженні більш тонкі волокна 6-10 мкм були у чистопородних ягнят - 50%, у 2 - 40,0%, у 3 групи - 33,7%. Кількість крупних волокон 11-15 мкм в цей період становить - 1 група - 47%, 2 група - 55,9%, 3 група - 60,3%. В 4-місячному віці дрібних 6-10 мкм волокон у чистопородних ягнят - 5,5%, у помісей 2 групи - 1,7%, 3 групи - 2,0%. В цей період збільшується кількість волокон товщиною 16-35 мкм.

В річному віці у ягнят усіх груп у м'язах відсутні дрібні волокна. Кількість м'язових волокон які більші 30 мкм у ягнят 1 групи - 20,8%, 2 групи - 38,3%, 3 групи - 40,4%. Співвідношення дрібних та крупних волокон в м'язовій тканині чистопородних та помісних ягнят неоднаково, що пов'язано з їх походженням. В м'язовій тканині помісних тварин переважає кількість волокон з більшим діаметром.

З віком маса туши збільшується (табл.4): в період від народження до 4 місяців у чистопородних ягнят у 4,5 рази, у помісей 2 групи - у 4,9 раз, 3 групи- у 5,1 рази; від народження до 12 місяців - відповідно у 10,2, 10,4 та 10,7 рази.

Встановлено, що в тушах відбувається інтенсивніше збільшення маси м'якоті, ніж маси кісток. Так, від народження до 12-місячного віку питома вага м'якоті в тушах помісей 2 групи збільшилася з 50,5 до 80,1%, 3 групи - з 50,9 до 80,2%, у чистопородних однолітків з 50,3 до 78,8%. Питома вага кісток відповідно знижується. Збільшення маси кісток інтенсивніше відбувається від народження до 4-місячного віку: у чистопородних ягнят у 3,2 рази, помісей 2 групи - у 3,2, 3 групи - у 3,3 рази.

За масою найдовшого м'яза спини та площиною "м'язового вічка" перевага помісних тварин зберігається.

Встановлено, що в окремі вікові періоди інтенсивність росту м'язової тканини відбувалася нерівномірно. Найбільшою інтенсивністю росту характеризувалися м'язи тулубу та тазових кінцівок. При народженні м'язи тулубу сягали 37,5-40,2%, до річного віку їх відсоткове відношення було в межах 48,5-50,3%. В усі вікові періоди маса, найбільш цінної, за товарними та смаковими якостями, м'якоті тулубу та тазових кінцівок, була вищою у помісних тварин. В 12-місячному віці відносна маса м'якоті грудних кінцівок була лише 17,0-18,3% у помісних тварин, а у чистопородних однолітків - 19,8%.

Абсолютна та відносна маса м'якоті тулубу та тазових кінцівок була вищою у помісей, що характеризує їх кращі м'ясні форми, вони інтенсивніше нарощували м'язову тканину, особливо помісі 3 групи.

Відгодівельні та забійні якості. Кращими відгодівельними якостями характеризувалися помісні тварини (табл. 5). Абсолютний приріст помісей 2 групи був на 20,5% вищим, ніж у чистопородних, 3 групи - на 39,3%. Помісі характеризувалися також більш високими середньодобовими приростами (відповідно 122,5 і 141,7 г).

Таблиця 5

Відгодівельні та забійні якості валашків

Краще використовували корм помісі, одержані від схрещування з баранами асканійського чорноголового типу. Їх витрати на приріст 1 кг м'яса, становили 7,5 корм.од. і 655,5 г перетравного протеїну, що відповідно на 15,5% і 24,8% менше, ніж у цигайських однолітків.

Кращими забійними якостями відрізнялися валашки 3 дослідної групи, їх передзабійна маса була на 13,0% більше, ніж у цигайських однолітків, передзабійна маса валашків 2 групи - на 6,6%.

Більш важкими були туші помісних валашків: 3 групи - на 19,7%, 2 групи - 11,2%, ніж у валашків цигайської породи. Забійний вихід та вихід туші більший у помісних тварин.

Кращим ґатунковим складом характеризувалися помісні тварини. Кількість м'яса 1 ґатунку у помісей 3 групи на 10,7% вище, ніж у помісей 2 групи і на 28,2% вище, ніж у чистопородних тварин. У тушах помісних тварин було менше м'яса 2 ґатунку, а туші чистопородних мали більше м'яса 3 ґатунку.

Вихід м'якотної частини м'яса був вищим у помісей 3 та 2 групи і становив відповідно 80,8 та 80,3%, у чистопородних - 78,3%. Коефіцієнт м'ясності ? відповідно 4,2; 4,1; 3,6%.

Вовнова продуктивність. Кращою вовновою продуктивністю характеризувалися помісні тварини, насамперед, 2 групи (табл.6).

Настриг немитої вовни помісей 2 групи на 26,7% вищий, ніж у чистопородних, 3 групи - на 20,25% (у митому волокні відповідно на 38,8% і 26,7%). Вихід митого волокна у помісей 2 групи на 9,4%, 3 групи - на 5,3% вище, ніж у цигайських однолітків.

Таблиця 6

Вовнова продуктивність цигайських овець та їх помісей

Середня товщина вовни у цигайських і помісних ярок знаходилася у межах класів товщини кожного сортименту. Середнє значення було дещо вище у помісей 2 групи. Вовна у штапелю за довжиною окремих волокон вирівняна у помісних овець 2 і 3 груп. Показники мінливості “” та “Cv” нижче вимог стандарту за усіма класами товщини.

Помісні ярки 2 групи в усі вікові періоди мали довжину вовни вищу, ніж помісі 3 групи та чистопородні цигайські тварини. В усі вікові періоди різниця статистично вірогідна.

В 14-місячному віці довжина вовни помісей 2 групи була на 35,2% вище, ніж у чистопородних ярок, а 3 групи - на 29,2%.

Природна довжина вовни у помісей 2 групи на 38,0%, а помісей 3 групи на 23,5% більше, ніж у чистопородних ярок (різниця статистично вірогідна 1 і 2, 1 і 3 Р>0,999).

Помісні тварини характеризувалися більш звивистою вовною. Справжня довжина вовни у помісей 2 групи на 23,9%, помісей 3 групи на 20,8% перевищує їх природну довжину вовни, а у чистопородних на 18,7 %. Різниця між групами статистично вірогідна (1 i 2, P > 0,999; 1 i 3 P>0,999).

Міцність вовни помісей 2 групи - 10,25 км розривної довжини, що на 2,4% перевищує міцність вовни помісей 3 групи та на 13,0% чистопородних тварин. Їх міцність вовни була відповідно 10,01 та 9,07.

Помісні тварини характеризувалися більшою зоною вільною від забруднення 64,2-66,1%. Глибина забруднення була більшою у чистопородних ярок на 18,9% в порівнянні з 2 і на 12,7% - з 3 групою. Зона забруднення у помісей була у межах 26,7-50% від довжини штапелю, зона вимитості 10,0-30,8%.

Характеристика пояркової вовни. Стриження пояркової вовни суттєво підвищує загальний річний настриг, прибутковість і рентабельність вівчарства.

Настриг пояркової вовни в 7-місячному віці у цигаїв 1,80,05; помісей 2 групи 2,070,06; помісей 3 групи - 2,030,06 кг у митому волокні відповідно 1,09, 1,37, 1,33 кг, довжина вовни відповідно 7,6, 10,6, 9,9 см.

Помісі 2 групи за настригом немитої вовни на 15,0%, при td=3,46, P>0,99, у митому волокні на 25,7%; 3 групи за настригом немитої вовни на 12,8% (td=2,95, P>0,99), а у митому волокні на 22,0% перевищували чистопородних однолітків.

Помісні тварини характеризувалися високим виходом митого волокна. За довжиною вовни помісі 2 групи - на 38,5%, 3 групи - на 29,2% перевищували цигайських одноліток.

Шкіра та її будова. Маса та площа парних шкур в усі вікові періоди були вищими у помісних тварин 2 групи, дещо нижчими у помісей 3 групи (табл. 7).

Таблиця 7

Характеристика парних шкур

Середня маса парної шкури у 12-місячному віці у помісей 2 групи на 22,5%, 3 групи - на 17,6% була вищою ніж у чистопородних тварин, маса 1 м² шкури відповідно на 16,8 та 14,0%.

Площа шкури була більшою у помісей, насамперед 2 групи - 109, 9 дм², дещо нижче 3 - 108,1, що на 5,0 та 3,2% вище ніж у чистопородних.

Відношення маси шкури до живої маси в усі вікові періоди у дослідних тварин було у межах 12,5-15,7%.

Гістологічна будова шкіри. Помісі перевищують за загальною товщиною шкіри чистопородних тварин: в 8-місячному віці 2 групи на 15,9, 3 групи - на 13,1%, в річному - відповідно на 16,6 та 11,0% (табл.8).

Як в 8- , так і в 12-місячному віці товщина епідермісу, пілярного та ретикулярного шарів була вища у помісних тварин.

З віком в усіх тварин спостерігається збільшення діаметру волосяних фолікулів, але у помісних овець він більше, ніж у чистопородних тварин 1 групи. А відношення ДПФ/ДВФ в 8-місячному віці було однаковим у тварин 1 і 3 груп - 1,17, в 12-місячному віці 1,16, 1,17.

Дещо вищим цей показник був у помісей 2 дослідної групи у 8-місячному віці 1,29, у 12-місячному - 1,32.

З віком загальна кількість волосяних фолікулів на одиницю площі шкіри зменшилася. Найменшою щільністю волосяних фолікулів характеризувалися помісі 2 групи: в 8-місячному віці щільність волосяних фолікулів на 1 мм² площі шкіри була 40,78 шт., в 12-місячному - 33,09 шт. У помісей 3 групи відповідно 44,29 і 36,5 шт., чистопородних тварин відповідно 49,7 і 44,2 шт.

Таблиця 8

Товщина шкіри, діаметр та співвідношення волосяних фолікулів

цигайських овець та їх помісей, мкм

Відношення кількості ВФ до ПФ у 8-місячному віці було 7,4-7,7, у 12-місячному віці 6,6-6,8. Розбіжності мж групами були незначними, так як усі піддослідні тварини характеризуються напівтонкою вовною.

Породно-лінейна сполучуваність баранів м'ясо-вовнових типів асканійської селекції з матками цигайської породи. Помісні тварини отримані від плідників різних ліній за живою масою перевершують чистопородних одноліток (табл. 9).

Таблиця 9

Характеристика ярок

При народженні ярочки отримані від асканійських кросбредних баранів лінії 856 перевищували за живою масою чистопородних ярок на 12,2, лінії 2562 - на 11,4, лінії 5527 - на 6,5, в 12-місячному віці відповідно - 27,2, 24,5, 26,7, Жива маса ярочок при народженні, отриманих від плідників асканійського чорноголового типу лінії 1387 - на 14,1, лінії 664 - на 12,5, лінії 151 - на 5,4 була вище ніж у чистопородних. В річному віці ця перевага збільшилася і була відповідно 34,2, 35,3 та 28,0 .

Найвищим середньодобовим приростом характеризувалися помісні ярки, насамперед, від баранів асканійського чорноголового типу з кросбредною вовною. Так, середньодобовий приріст за період підсосу був у ярок отриманих від баранів лінії 1387 та 664, відповідно 196 та 193 г, що вище ніж у чистопородних на 25,8 та 23,9. За весь період від народження до 12-місячного віку середньодобовий приріст був також вищим у ярок отриманих від баранів ліній 664 та 1387, відповідно 124,7 та 125,1 г (на 36,7 та 36,3). Ярки, отримані від плідників асканійського кросбредного типу перевищували за середньо добовим приростом у період підсосу чистопородних ярок - лінії 856 - на 19,2, лінії 5527 - на 18,9, лінії 2562 - на 17,9. За період від народження до річного віку ця перевага збільшилася і була відповідно 28,8, 28,9 та 26,2. Помісні ярки усіх дослідних груп за інтенсивністю росту дещо перевищували чистопородних цигайських ярок. Так, їх відносний приріст був у межах 167,6-169,7.

За настригом митої вовни помісні ярки, отримані від баранів асканійського кросбредного типу значно переважають чистопородних цигайських ярок на 0,9-1,44 кг. Ярки лінії 856 мають найвищий настриг чистої вовни, який вище ніж у чистопородних на 1,44 кг (67,6), лінії 2562 на 1,1 кг (53,0), лінії 5527 - на 0,89 кг (41,8).

Помісні ярки, одержані від баранів асканійського кросбредного типу за виходом митої вовни, довжиною та коефіцієнтом вовновості також перевищують цигайських одноліток. Так, вихід митої вовни ярок лінії 856 був вище на 10,7, лінії 2562 - на 7,2, лінії 5527 - на 5,8 абсолютних відсотка. За довжиною вовни ця перевага була відповідно 40,5, 39,6, 23,4. Ярки, одержані від баранів асканійського кросбредного типу за коефіцієнтом вовновості переважали чистопородних ярок, лінії 856 - на 31,7, лінії 2562 - на 23,0, лінії 5527 - на 11,8.

Ярки, одержані від плідників асканійського чорноголового типу з кросбредною вовною, характеризуються дещо нижчою вовновою продуктивністю, але вона значно вища, ніж у чистопородних ярок (настриг чистої вовни ярок лінії 664 був на 41,8 вище за чистопородних, лінії 151 - (48,3), у ярок лінії 1387 - на 44,1.

Вихід митої вовни у ярок асканійського чорноголового типу був також вищим, відповідно на 2,9, 6,8, 5,8 абсолютних відсотка. Довжина вовни ярок ліній 664 і 151 була на 29,7 вище ніж у чистопородних, лінії 1387 - на 34,2, коефіцієнт вовновості у межах 61,8-63,4 гкг.

Взаємозв'язок основних селекційних ознак. Виявлено високу позитивну кореляцію між настригом митої та немитої вовни: 1 група - (r=+0,86), 2 і 3 - (r=+0,9).

Високий взаємозв'язок у 2 групі (r=+0,61), 1 групі (r=+0,4), 3 групі (r=+0,36) спостерігається за довжиною та міцністю вовни. У помісей 2 групи спостерігається слабка позитивна кореляція між настригом та міцністю вовни (r=+0,04), настригом вовни та живою масою (r=+0,17), настригом та довжиною вовни (r=+0,24). У помісей 3 групи слабка кореляція між настригом вовни та живою масою (r=+0,15), довжиною та товщиною вовни (r=+0,17), настригом та міцністю вовни (r=+0,24), настригом та довжиною вовни (r=+0,27). Дещо вища кореляція за іншими ознаками.

Економічна ефективність використання баранів інтенсивних типів асканійської селекції на матках цигайської породи. Розрахунок економічної ефективності проводили для кожної групи в залежності від походження дослідних тварин, на підставі одержаних результатів від реалізації продукції. Виручка від реалізації продукції, яку отримали від однієї вівці, була розрахована за цінами, відповідно до кон'юнктури ринку.

Вартість продукції, що отримана від помісних ярок, була вищою у помісей 3 групи на 27,5 гривень,(29,3%), помісей 2 групи на 26,8 гривень, (28,64%), ніж у чистопородних одноліток.

Результати використання промислового схрещування свідчать про те, що помісні тварини за кількістю та вартістю продукції перевищують чистопородних однолітків. Загальна вартість продукції, що отримана від помісей 3 групи на 16,22 гривен, помісей 2 групи на 11,37 гривен була вищою, ніж у чистопородних однолітків, що становить відповідно 19,11 і 13,4 %.

За рахунок більшої живої маси, настригу вовни та її якості від помісних тварин можна отримати більше продукції, і як наслідок, вишу її сумарну вартість в порівнянні з чистопородними однолітками.

ВИСНОВКИ

1. Встановлені продуктивні і біологічні особливості помісей першого покоління від схрещування маток цигайської породи і плідників асканійської селекції, використання яких дає можливість збільшити виробництво продукції вівчарства.

2. Інтенсивність росту помісного молодняку від плідників асканійської селекції була високою. Так, кратність збільшення живої маси від народження до 12-місячного віку становила 11,1-12,0 разів, а жива маса баранців річняків 2 групи - 52,2 кг, 3 - 53,2, 1 - 41,9 кг, ярочок відповідно 46,5, 48,6, 37,1.

3. За екстер'єрно-конституціональними особливостями молодняк дослідних груп відповідає вимогам м'ясо-вовнового напрямку продуктивності, лінія спини широка і рівна, індекс розтягнутості - 108,9 та 108,2%; грудний - 82,2, 82,3%; збитості - 133,8, 136,4 та масивності - 145,7, 147,5%.

4. Помісі першого покоління добре пристосовані до переганянь та використання пасовищ. В порівнянні з цигайськими однолітками вони характеризуються кращим розвитком шлунково-кишкового тракту. Так, відносна маса кишечнику у помісей 2 групи в 8-місячному віці становить - 4,34%, 3 групи - 4,27, а у цигайських однолітків - 3,69%.

5. Встановлено, що у піддослідного молодняку формування м'ясності відбувається найбільш інтенсивно в період до 4-місячного віку, маса м'язової тканини за цей період збільшилася у помісей 2 групи у 6,47, 3 групи - 6,87, у чистопородних - у 5,67 разів.

6. Помісні валашки на відгодівлі росли більш інтенсивно і краще трансформували корм в продукцію. Так, середньодобовий приріст валашків 2 групи - 122,5 г, 3 - 141,7, у чистопородних - 101,7 г. На 1 кг приросту живої маси валашки 2 групи витрачали 7,6 корм. од. та 698 г перетравного протеїну, 3 групи - 7,45 корм. од. та 655,5 г перетравного протеїну, чистопородні відповідно 8,61 та 817,9.

7. За відгодівельними якостями кращими були помісні тварини. Так, маса туш помісей 2 групи - 18,2 кг, 3 - 19,6, у чистопородних однолітків - 16,4 кг. Забійний вихід відповідно 47,0%, 48,0 та 44,5%. Кількість м'яса 1 ґатунку у помісей 3 групи на 10,7% вище, ніж у помісей 2 групи і на 28,2% вище, ніж у чистопородних тварин.

8. Використання баранів асканійської селекції дозволило підвищити настриг вовни. Так, настриг митої вовни помісей 2 групи - 3,22 кг, 3 - 2,94, цигайських однолітків - 2,32 кг, або на 38,8 та 26,7% більше в порівнянні з ярками материнської породи. За настригом поярку теж кращими були помісні валашки. Так, настриг митої вовни ягнят 2 групи - 1,4 кг, 3 - 1,3, 1 групи - 1,1 кг, що на 25,7 та 22,0% більше за чистопородних.

9. Встановлено позитивний вплив асканійських кросбредів і чорноголових на фізичні властивості вовни. Так, природна довжина вовни ярок 2 групи - 15,55 см, 3 - 14,86, 1 групи - 11,5 см, відсоток подовшання відповідно 123,9, 120,8 та 118,7. Товщина вовни помісей коливається в межах 26,08...35,44 мкм. Вовна вирівняна за товщиною окремих волокон в штапелі. Жиропіт білий і світлий. Співвідношення „жир:піт” становить 1:2,1, 1:2,3. Вовна помісей міцна і дорівнює 10,25 та 10,01 км розривної довжини. Вихід митого волокна у помісей 2 групи - 63,5%, 3 - 61,1, а у ярок контрольної групи - 58,0%.

10. Доведено найбільш ефективну породно-лінейну сполучуваність маток цигайської породи з плідниками лінії 856 асканійського кросбредного типу, нащадки якої мають живу масу 47,2 кг, настриг митої вовни - 3,6 кг, довжину вовни - 15,6 см, вихід митої вовни - 68,7%, а також плідників ліній 664 та 1387 асканійського чорноголового типу з кросбредною вовною. Продуктивність нащадків лінії 664: жива маса - 49,8 кг, настриг митої вовни - 3,2 кг, довжина вовни - 14,4 см, вихід митого волокна - 64,8%, а лінії 1387 відповідно 49,7, 3,1, 14,9 та 63,8.

11. Використання баранів асканійського кросбредного і асканійського чорноголових типів на матках цигайської породи при промисловому схрещуванні дозволило отримати більше продукції і як наслідок вище її сумарна вартість, тобто вище економічна ефективність. Так, загальна виручка від реалізації продукції на 1 голову становить 2 група - 96,25 грн., 3 - 101,10, 1 група - 84,88 грн.

Пропозиції виробництву: 1. На популяціях маток цигайської породи товарного призначення доцільно впроваджувати промислове схрещування з плідниками асканійської селекції для отримання ягнятини та молодої баранини.

2. Рекомендується проводити відгодівлю помісного молодняку на протязі двох місяців з попередньою стрижкою пояркової вовни.

3. Одержані нами дані щодо впровадження промислового схрещування в цигайському вівчарстві рекомендовано використовувати при викладанні розведення сільськогосподарських тварин для студентів аграрних вузів ІІІ-ІV рівня акредитації.

СПИСОК ОПУБЛКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сєндаула I.Є. Особливості розвитку внутрішніх органів цигайських овець та їх помісей Аграрний вісник Причорномор'я. - вип.4. - Одеса. -1998. - С.144-146.

2. Сєндаула I.Є. Відгодівельні та м'ясні якості помісей від схрещування маток цигайської породи з баранами нових м'ясо-вовнових типів асканійської селекції Аграрний вісник Причорномор'я. - вип.4. - Одеса. -1998. - С.146-150.

3. Сєндаула I.Є. Використання баранів-плідників асканійського чорноголового типу з кросбредною вовною на матках цигайської породи Тваринництво України. -1998. -№12. -С.15.

4. Сєндаула I.Є. Ріст і розвиток чистопородного та помісного молодняку овець // Вісник аграрної науки. - 2001. -і1. -С.74-76.

5. Сєндаула I.Є. Вовнова продуктивність чистопородного та помісного молодняку // Аграрний вісник Причорномор'я. - вип. 4(14). - Одеса. -2001. - С.85-89.

6. Сєндаула I.Є. Оцінка баранів асканійського чорноголового кроссбредного типу за походженням та за власною продуктивністю Шляхи підвищення продуктивності і профілактика хвороб сільськогосподарських тварин. - Матеріали міжвузівської наукової конференції. - Київ, 1996. - С.21-22.

АНОТАЦІЇ

Сєндаула I.Є. Продуктивність і біологічні особливості помісей першого покоління від схрещування маток цигайської породи і баранів асканійської селекції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут тваринництва УААН, Харків, 2003.

В дисертації теоретично і експериментально обґрунтовано використання генофонду асканійської популяції м'ясо-вовнових напівтонкорунних баранв на матках цигайської породи в умовах півдня України.

Уперше на матках цигайської породи по типу промислового схрещування використовувався генетичний потенціал овець асканійського кросбредного та чорноголового типу з кросбредною вовною.

Встановлено найбільш ефективне сполучення окремих ліній асканійського кросбредного та чорноголового типу овець з кросбредною вовною при схрещуванні з цигайськими вівцями та проведена комплексна оцінка і порівняльна характеристика основних господарських ознак цигайських овець та їх помісей.

На підставі одержаних результатів встановлена доцільність більш широкого використання генофонду асканійської популяції м'ясо-вовнових овець для схрещування з цигайською породою.

Ключові слова: цигайська порода, асканійський кросбредний тип, асканійський чорноголовий тип з кросбредною вовною, схрещування, помісні вівці, екстер'єр, інтер'єр, продуктивність, кореляція.

АННОТАЦИЯ

Сендаула И.Е. Продуктивность и биологические особенности помесей первого поколения от скрещивания маток цигайской породы и баранов асканийской селекции. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт животноводства УААН. -Харьков. 2003 г.

В диссертации теоретически и экспериментально обосновано использование генофонда асканийской популяции мясо-шерстных полутонкорунных овец на матках цигайской породы в условиях юга Украины.

Впервые на матках цигайской породы по типу промышленного скрещивания использовался генетический потенциал овец асканийского черноголового типа с кроссбредной шерстью.

Установлено наиболее эффективное сочетание отдельных линий асканийского кроссбредного и черноголового типа овец с кроссбредной шерстью при скрещивании с цигайскими овцами, проведена комплексная оценка и сравнительная характеристика основных хозяйственных признаков цигайских овец и их помесей.

На основе полученных результатов установлена целесообразность более широкого использования генофонда асканийской популяции мясо-шерстных овец для скрещивания с цигайской породой.

Установлено, что по живой массе и показателям энергии роста помесный молодняк превосходил чистопородный во все возрастные периоды. К 12-месячному возрасту баранчики, полученные от скрещивания с асканийскими кроссбредами увеличили свою живую массу по сравнению живой массой при рождении в 11,8 раз, с асканийскими черноголовыми - в 12,0, цигайские сверстники -- в 11,1 раз. Ярочки -- соответственно в 11,1, 11,5, 10,2 раз.

Изучение экстерьера показало, что помесные ярки характеризуются пропорциональным телосложением, крепкой конституцией ровной линией спины. У помесей хорошо развиты мясные формы туловища, особенно, у помесей с асканийскими черноголовыми.

В работе дана комплексная оценка чистопородных и помесных овец, формирование их мясной и шерстной продуктивности.

По результатам откорма установлено, что помесные валушки эффективнее использовали корма на прирост продукции, характеризовались лучшими убойными и мясными качествами, по сортовому и морфологическому составу туш помеси превышали цигайских сверстников, особенно помеси полученные от черноголовых баранов. Перед постановкой на откорм провели стрижку поярка, что позволило получить от помесных овец 2,03-2,07 кг, от чистопородных - 1,8 кг поярковой шерсти (в мытом волокне 1,3-1,37, 1,09 кг).

Использование баранов асканийской селекции сопровождалось повышением настрига шерсти и улучшением её качества. Так, настриг мытой шерсти помесных ярок 2 группы - 3,22 кг, 3 группы - 2,94 кг, что соответственно на 38,8 и 26,7% превышает настриг шерсти сверстниц цигайской породы. Выход мытого волокна у ярок 2 группы - 63,48%, 3 группы - 61,09 и у чистопородных - 58,0%. Длина шерсти соответственно 15,5 см, 14,86 и 11,5 см. Крепость шерсти у ярок 2 группы - 10,25, 3 группы - 10,01 и 1 группы - 9,07 км разрывной длины. Физико-технические качества шерсти помесных овец соответствуют требованиям стандарта шерсто-перерабатывающей промышленности.

Анализ взаимосвязей отдельных показателей продуктивности показал, что наиболее эффективным при селекции чистопородных и помесных овец будет отбор по настригу шерсти.

Использование мясо-шерстных баранов асканийской селекции на матках цигайской породы эффективно и способствует получению помесей с высоким уровнем комбинированной продуктивности.

Ключевые слова: цигайская порода, асканийский кроссбредный тип, асканийский черноголовый тип с кроссбредной шерстью, скрещивание, помесные овцы, экстерьер, интерьер, продуктивность, корреляция.

ANNOTATION

Sendaula I.U. Productive and biological peculiarities of cross-breeds from crossing Tsygaiskaya breed and rams Askanyiskaya selection. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Sciences (Agriculture) in specialty 06 02 01: Animal Selection and Breeding. - Institute of animal sciences UAAS. - Kharkov. 2003.

In the dissertation theoretically end experimentally use genofund Askanyisk...