Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 635.64: 631.527

СОРТОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ТА ЯКОСТІ НАСІННЯ ПОМІДОРА

06.01.06 - овочівництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

СИВОРАКША ОКСАНА АНАТОЛІЇВНА

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Жук Ольга Яківна, Національний аграрний університет, професор кафедри овочівництва помідор врожайність насіння китиця

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Лихацький Віталій Іванович, Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри овочівництва

кандидат сільськогосподарських наук Гнатюк Ганна Григорівна, Київський відділ зонального овочівництва інституту овочівництва і баштанництва УААН, старший науковий співробітник

Провідна установа - Вінницький державний аграрний університет, кафедра плодівництва, овочівництва, технології зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, Міністерство аграрної політики України, м. Вінниця

Захист відбудеться “17” жовтня 2003 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41.

Автореферат розісланий “16” вересня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збільшення об'ємів отримання конкурентоспроможної овочевої продукції, зокрема помідора, тісно пов'язане з рівнем забезпечення господарств високоякісним насінням. Важливим аспектом зростання його виробництва є реалізація біологічного потенціалу рослини з урахуванням особливостей формування врожаю та якості насіння сортів з різною формою плоду. Встановлення характеру процесів його утворення залежно від форми та ступеня стиглості плодів, оптимальних строків їх післязбирального дозрівання, особливостей формування насіння залежно від розташування китиці на рослині та плодів у межах китиці є вирішальною основою отримання насіння високої якості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані відповідно до науково-технічної програми Національного аграрного університету. Науково-дослідна робота за темою дисертації “Сортові особливості формування врожаю та якості насіння помідора” є складовою частиною досліджень кафедри овочівництва НАУ з НТП “Нові технології виробництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції” (номер державної реєстрації 0102 U 006200).

Мета і завдання досліджень. Дослідити та обґрунтувати вплив сортових особливостей помідора з різною формою плоду на врожайність плодів і насіння, його вихід та якість на чорноземі опідзоленому слабо гумусованому середньо -потужному на лесі в північному правобережному Лісостепу України.

Для досягнення мети вирішувались наступні завдання: визначити вплив сортових особливостей помідора з різною формою плоду на врожайність плодів та насіння, вихід та якість останнього; встановити вихід та якість насіння залежно від ступеня стиглості плодів, строків післязбирального дозрівання зелених плодів, висоти закладання китиці і розміщення плодів у ній та економічну ефективність вирощування насіння помідора залежно від сорту.

Об'єкт досліджень - процеси формування насіння помідора залежно від сортових особливостей, ступеня стиглості плодів, строків післязбирального дозрівання зелених плодів, місця розташування китиці та плодів у її межах.

Предмет досліджень - сорти помідора: Флора та Атласний - із плескатоокруглою формою плодів, Лагідний та Аміко - із сливоподібною.

Методи досліджень - польові, лабораторні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено закономірності формування врожайності плодів та насіння, виходу та якості останнього залежно від сортових особливостей. Визначено вплив ступеня стиглості плодів, строків післязбирального дозрівання зелених плодів, розташування китиці та плодів у ній на вихід та якість насіння. Проведено біохімічний аналіз насіння з плодів різного ступеня стиглості сортів Флора, Атласний, Лагідний, Аміко.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено рекомендації виробництву щодо вирощування насіння різних сортів помідора; строків дозарювання зелених плодів залежно від сорту; визначено оптимальний ступінь стиглості плодів, продуктивніші китиці на рослині та плоди у її межах. Розроблені рекомендації впроваджено в дослідному господарстві Київської дослідної станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН Фастівського району Київської області на площі 4,5 га з економічним ефектом в межах 1,5-2,0 грн. на 1 гривню витрат.

Особистий внесок здобувача. Автором проведено узагальнення наукових даних вітчизняної та зарубіжної літератури за темою дисертації, польові та лабораторні дослідження, аналіз та впровадження одержаних результатів. Внесок здобувача становить понад 90 %.

Апробація роботи. Основні положення та матеріали дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри овочівництва НАУ (2000-2002 рр.), на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів плодоовочевого факультету НАУ (Київ, 2001-2002 рр.), першій Всеукраїнській конференції молодих вчених-аграріїв (Київ, 2001 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано шість наукових праць у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота включає вступ, 8 розділів основної частини, висновки, рекомендації виробництву. Загальний обсяг дисертаційної роботи викладений на 146 сторінках друкованого тексту, містить 26 таблиць, 9 рисунків та 9 додатків. Список літератури включає 205 найменувань, в тому числі 8 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступній частині обґрунтовано необхідність та актуальність виконання роботи на сучасному етапі розвитку сільськогосподарської науки, визначено наукову новизну, мету і основні завдання, доведено практичну цінність досліджень, наведено структуру і обсяг дисертації.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Серед багатьох овочевих рослин важливе місце відводиться помідору. Згідно з науковими дослідженнями річна потреба в овочевій продукції на одну людину становить 136-161 кг (Городний М.М. та ін., 1997; Болотських О.С., 1999), в тому числі помідора - 39,0 кг. Обсяг вирощування його в регіонах у наші дні становить від 100 до 150 тис. га (Кравченко В.А., 2001).

Важливим і перспективним напрямком у вирішенні проблеми збільшення виробництва насіння помідора є визначення і врахування впливу сортових особливостей рослин на врожайність плодів, вихід та якість насіння. Для науково - обгрунтованого ведення насінництва, яке сприяє збільшенню виробництва товарної продукції помідора, при вирощуванні насіння нових сортів потрібно знати їх біологічні особливості, потенційну спроможність кожного сорту залежно від форми плоду, оптимальні строки післязбирального дозрівання зелених плодів, встановити ступінь стиглості плодів різних сортів для отримання високоякісного насіння, дослідити закономірності виходу насіння залежно від розташування китиці на материнській рослині та плодів у межах китиці.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Роботу виконували в 2000-2002 рр. на Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН, у Фастівському районі Київської області на чорноземі опідзоленому слабо гумусованому середньопотужному легкосугликовому на лесі. Вміст гумусу в орному шарі становив 2,25 %, вміст рухомих форм поживних речовин фосфору і калію - 15,6 і 4,0 мг/100 г грунту, реакція сольового розчину (рН) досягала меж 5,8- 6,2, сума увібраних основ - 20,19 мг - екв/100 г грунту.

Досліди закладали та проводили згідно з методиками, викладеними в працях В.Ф. Бєліка (1992) та “Методикою дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (2001).

Схема досліджень включала сорти помідора з різною формою плоду селекції Київської дослідної станції ІОБ УААН:

з плескатоокруглою:

Флора - контроль;

Атласний

із сливоподібною:

Лагідний - контроль;

Аміко;

Площа облікової ділянки в дослідах - 20 м². Повторення варіантів - чотириразове, розміщення їх - систематичне. Сіянці пікірували у фазі першого справжнього листка у плівкову теплицю. Розсаду у відкритий грунт висаджували в кінці травня. Схема садіння 70х50 см. Агротехніка проведення дослідів загальноприйнята для зони вирощування. Попередник - капуста білоголова.

У період вегетації проводили фенологічні спостереження, підрахунок китиць, квіток та плодів у китиці і на рослині. Фенологічні спостереження: відмічали дати сівби насіння, появу сходів, пікірування в теплицю, висаджування розсади у відкритий грунт, початок цвітіння рослин, зав'язування, достигання і збирання плодів.

При кожному зборі здійснювали підрахунок плодів, їх зважування, виділення насіння, визначення його виходу із загальної кількості плодів та із одного плоду. Загальну врожайність плодів і насіння визначали згідно з вимогами методики. Урожайність плодів - з кожного повторення в усіх варіантах при кожному зборі. Математичну обробку одержаних результатів виконували за методикою, викладеною в працях Б.А. Доспєхова (1985) за допомогою комп'ютера.

Якість насіння визначали в лабораторії сертифікаційних досліджень та збереження сортів Українського інституту експертизи сортів за загальноприйнятою методикою - “Семена сельскохозяйственых культур. Методы определения качества” (1991).

Біохімічний склад насіння помідора визначали за методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур (2000) у лабораторії досліджень якості сортів рослин Українського інституту експертизи сортів. У насінні визначали: вміст білку (сирого протеїну) на приладі системи Кьєльтек - Авто - 1030 - Аналізатор (фірми “Текатор”, Швеція), олії - за Рушковським; крохмаль - поляриметричним методом за Еверсом.

Для вивчення впливу сортових особливостей на врожайність плодів, вихід та якість насіння помідора було вибрано чотири сорти з різною формою плоду: Флора та Атласний (плескатоокруглі плоди), Лагідний та Аміко (сливоподібні) селекції Київської дослідної станції, занесені до Реєстру сортів рослин України (Реєстр сортів України на 2000 рік, ч.2).

Для визначення впливу стиглості плодів помідора на вихід та якість насіння відбирали плоди п'яти ступенів: червоний, рожевий, бурий, молочний, зелений (ДСТУ 2175-93). Після виділення і доробки насіння визначали його вихід, якість та біохімічний склад.

При дослідженні впливу строків післязбирального дозрівання зелених плодів на вихід та якість насіння відбирали по 100 шт. типових, добре розвинених, повністю сформованих плодів кожного сорту зеленого ступеня стиглості і закладали на дозарювання строком на 5, 10, 15 днів. Насіння відділяли в міру завершення строку дозрівання в скляні банки. Процес бродіння відбувався за природних температурних умов. Після відмивання, повітряного висушування і перетирання насіння зважували, вираховували його вихід, визначали масу 1000 шт., енергію проростання та схожість.

У досліді з вивчення впливу розташування китиці на рослині проводили облік плодів з першої до останньої китиці головного стебла. Плоди знімали в міру достигання кожної китиці, після їх підрахування та зважування відділяли насіння в окремі банки в день збирання. До кожної банки прикріпляли етикетку і залишали для бродіння, після закінчення якого насіння відмивали, просушували, перетирали, зважували і вираховували його вихід та визначали якість.

Оскільки цвітіння китиці помідора відбувається від основи (близько стебла) знизу - вгору (акропетально), від нижніх квіток до верхніх (Прохоров И.А., 1996), було зроблено поділ на плоди з нижньої частини китиці (ближче до стебла, які утворилися з перших квіток) та верхньої частини китиці (які утворилися з останніх верхніх квіток). Нижні і верхні плоди окремо з кожної китиці вкладали в поліетиленовий пакет з відповідною етикеткою. Потім проводили їх зважування і виділення насіння з нижніх і верхніх плодів в окремі банки. Після бродіння, відмивання, просушування, перетирання, зважування вираховували вихід насіння та визначали його якість.

ВПЛИВ СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОМІДОРА НА ВРОЖАЙНІСТЬ ПЛОДІВ, ВИХІД ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ

Порівняльна характеристика сортів помідора свідчить, що найвищою врожайністю плодів відзначався сорт Лагідний з сливоподібною формою (в середньому - 71,0 т/га). Дещо нижчу врожайність отримано у сорту Атласний - 65,6 т/га. У сортів Аміко і Флора цей показник був нижчий - 55,1 і 51,0 т/га відповідно. Вихід товарної продукції виявився вищим у сливоподібних форм - 96,0-97,9 % проти 89,5-91,8 % у плескатоокруглих. За середньою масою плоду серед усіх

досліджуваних зразків вирізнявся сорт Атласний. В середньому за три роки цей показник становив 125 г, у решти сортів - 75-80 г (табл. 1).

Таблиця 1 - Господарська характеристика сортів помідора з різною формою плоду, середнє за 2000-2002 рр.

Сорт	Урожайність плодів, т/га	До контролю	Товарність, %	Середня маса плоду, г
		т/га	%
Плескатоокруглі плоди
Флора - контроль	51,0	_	100	89,5	75
Атласний	65,6	14,6	129	91,8	125
НІР 05, т/га		6,8
Сливоподібні плоди
Лагідний - контроль	71,0	_	100	96,0	80
Аміко	55,1	15,9	77,5	97,9	78
НІР 05, т/га		6,6

При вивченні впливу сортових особливостей рослин з плескатоокруглими плодами на вихід насіння помідора вищий показник спостерігався у сорту Флора - 0,43 % проти 0,26 % у сорту Атласний. За врожайністю насіння сорт Флора також переважав сорт Атласний - 204 кг/га проти 163 кг/га відповідно.

За трирічними даними, вихід насіння у сорту Лагідний з сливоподібними плодами в середньому становив 0,30 % від маси плодів проти 0,18 % у сорту Аміко. Цей показник змінювався в межах 0,24 - 0,37 % і 0,16 - 0,21 % відповідно.

Результати досліджень якості насіння свідчать, що сорти з плескатоокруглими плодами Флора і Атласний формують насіння з близькими показниками маси 1000 шт. За роки досліджень їх маса знаходилася у сорту Флора на рівні від 2,82 до 3,12 г, у сорту Атласний від 2,75 до 3,27 г.

Порівнюючи сорти з сливоподібними плодами, можна стверджувати, що маса 1000 насінин більша у сорту Аміко, оскільки в одному плоді у нього формувалася менша їх кількість. В середньому вона становила 3,67 г проти 3,16 г у сорту Лагідний.

Енергія проростання насіння у сортів Флора і Атласний була на рівні 86 і 83 % відповідно, у сортів Лагідний і Аміко - 89 %. Серед сортів із плескатоокруглими плодами дещо нижчою схожістю насіння характеризувався сорт Атласний (88 % проти 94 % у сорту Флора). Схожість насіння у сортів із сливоподібними плодами Лагідний і Аміко була високою і становила 97 і 94 % відповідно.

ВПЛИВ СТУПЕНЯ СТИГЛОСТІ ПЛОДІВ ПОМІДОРА НА ВИХІД ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ

Узагальнення експериментальних даних показало, що серед зразків помідора з плескатоокруглими плодами більший вихід насіння спостерігався у сорту Флора незалежно від ступеня стиглості плодів (0,37-0,49 %). У сорту Атласний цей показник був значно нижчим (0,12-0,29 %) (табл. 2). Аналіз отриманих результатів виходу насіння з плодів різного ступеня стиглості у обох сортів показав, що його збільшення відбувалося в міру зміни забарвлення плодів від зеленого до червоного.

Вихід насіння із бурих плодів був на рівні 0,45 % у сорту Флора та 0,23 % - у сорту Атласний. Використання рожевих плодів забезпечувало збільшення виходу насіння до 0,46 % від маси плодів у контролю і до 0,27 % - у сорту Атласний.

Серед сортів помідора з сливоподібною формою більший вихід насіння виявлено у сорту Лагідний - 0,22-0,33 % залежно від ступеня стиглості плодів. Сорт Аміко мав нижчі показники - 0,13-0,22 %.

Найвищі посівні якості спостерігалися у насіння, виділеного з рожевих і червоних плодів. Енергія проростання насіння у сорту Лагідний досягала 89 і 92 %, схожість - 93 і 97 % відповідно. Сорт Аміко мав ці показники на рівні 89 і 91 % та 94 і 96 %.

Сорти з плескатоокруглими плодами мали дещо нижчу енергію проростання і схожість насіння порівняно з сортами, у яких плоди сливоподібної форми (червоні плоди сортів Атласний і Флора - 82 і 86 % та 88 і 94 % відповідно проти 91 і 92 % та 96 і 97 %). Це можна пояснити генетичною особливістю цих сортів, більш дружним достиганням плодів порівняно до плодів з сливоподібною формою. Тому вони швидше перестигають, частина насіння може проростати в червоних плодах.

Аналізуючи результати визначення посівних якостей насіння помідора у сортів з сливоподібною формою плоду, слід підкреслити вищу масу 1000 насінин у сорту Аміко незалежно від ступеня стиглості плодів.

Насіння з молочних і зелених плодів має низькі показники схожості, що не відповідають вимогам державного стандарту, тому для підвищення посівних якостей насіння ці плоди необхідно дозарювати. Кращими показниками за виходом, енергією проростання та схожістю вирізнялось насіння з червоних і рожевих плодів.

Таблиця 2 - Вплив ступеня стиглості плодів на вихід та якість насіння помідора у сортів з різною формою плоду, середнє за 2000-2002 рр.

Ступінь стиглості плоду	Вихід насіння,%	Маса 1000 насінин, г	Енергія проростання, %	Схожість насіння, %
Сорт Флора
Зелений - контроль	0,37	2,91	35	48
Молочний	0,40	3,02	65	71
Бурий	0,45	3,22	73	75
Рожевий	0,46	3,29	84	93
Червоний	0,49	3,34	86	94
НІР 05, %	0,032-0,035
Сорт Атласний
Зелений - контроль	0,12	2,59	30	39
Молочний	0,18	2,73	57	64
Бурий	0,23	2,97	71	79
Рожевий	0,27	3,17	72	85
Червоний	0,29	3,36	82	88
НІР 05, %	0,020-0,024
Сорт Лагідний
Зелений - контроль	0,22	2,58	38	48
Молочний	0,28	2,67	58	67
Бурий	0,30	2,96	74	78
Рожевий	0,31	3,10	89	93
Червоний	0,33	3,49	92	97
НІР 05, %	0,022-0,026
Сорт Аміко
Зелений - контроль	0,13	3,09	25	29
Молочний	0,18	3,12	61	68
Бурий	0,20	3,44	68	71
Рожевий	0,22	3,50	89	94
Червоний	0,22	3,86	91	96
НІР 05, %	0,010-0,014

Розвиток насіння в процесі достигання плодів супроводжувався змінами його біохімічного складу. Інтенсивне накопичення білку проявляється на початку розвитку насіння, збільшення вмісту крохмалю в насінні - в процесі достигання плодів і досягнення червоного ступеня стиглості. Із зміною забарвлення плодів в процесі достигання в ньому знижувалася кількість олії (табл. 3).

Таблиця 3 - Вплив ступеня стиглості плодів на біохімічний склад насіння різних сортів помідора, середнє за 2001-2002 рр.

Ступінь стиглості плоду	Вміст, % на суху речовину
	білку	олії	крохмалю
Сорт Флора
Зелений - контроль	32,7	24,9	3,8
Молочний	33,1	23,1	6,4
Бурий	33,6	22,4	6,4
Рожевий	33,4	20,9	9,5
Червоний	32,8	20,0	12,7
Сорт Атласний
Зелений - контроль	32,0	26,4	4,1
Молочний	32,6	25,1	6,3
Бурий	33,2	24,2	6,7
Рожевий	33,0	23,1	9,1
Червоний	32,8	22,7	12,3
Сорт Лагідний
Зелений - контроль	31,0	23,5	4,4
Молочний	31,1	22,8	5,9
Бурий	32,0	21,3	6,4
Рожевий	31,9	20,1	6,8
Червоний	31,6	19,6	9,5
Сорт Аміко
Зелений - контроль	30,0	24,4	4,6
Молочний	31,3	22,2	6,1
Бурий	31,5	20,0	6,5
Рожевий	30,6	20,5	6,7
Червоний	30,7	19,4	9,3

Посилене утворення білку відмічено в початковий період розвитку насіння, за інтенсивного поділу і росту клітин. Насіння, виділене із зелених плодів сорту Флора, мало 32,7 % білку, із червоних - 32,8 %, у сорту Атласний - 32,0 і 32,8 % відповідно. У сорту Лагідний вміст білку в насінні із зелених і червоних плодів був на рівні 31,0 і 31,6 %, у Аміко - 30,0 і 30,7 %. У насінні з молочних, бурих і рожевих плодів вміст білку становив 31,1-32,0 % у сорту Лагідний, 30,6 - 31,5 % - у сорту Аміко. Тобто, незалежно від ступеня стиглості плодів вміст білку в насінні був високим.

У насінні з плескатоокруглих плодів кількість олії зменшувалася протягом їх достигання. Сорт Флора містив 24,9 % олії в насінні із зелених плодів, 20,0 % - із червоних. Відмічено також зменшення вмісту олії у насінні з плодів від молочного до червоного ступеня стиглості - з 23,1 до 20,0 %. Сорт Атласний характеризувався аналогічною закономірністю щодо зменшення кількості олії в процесі достигання плодів. Цей показник у нього був у межах 26,4 - 22,7 % у насінні із зелених і червоних плодів. Спостерігалося зменшення вмісту олії в насінні, виділеному з молочних, бурих і рожевих плодів - з 25,1 до 23,1 %.

У насінні з сливоподібних плодів відмічено таку ж тенденцію зменшення вмісту олії в процесі розвитку і достигання плодів. У сорту Лагідний цей показник знизився з 23,5 % у зелених плодів до 19,6 % у червоних, у Аміко з 24,4 до 19,4 % відповідно. Вміст олії у насінні з молочних і бурих плодів сорту Лагідний зменшився з 22,8 до 21,3 %, Аміко - з 22,2 до 20,0 %.

При проходженні плодами всіх фаз стиглості (від зелених до червоних) накопичення крохмалю відбувалося поступово. Насіння помідора сорту Флора із зелених плодів містило 3,8 % крохмалю (на абсолютно суху масу), із молочних і бурих - 6,4 %, рожевих - 9,5 %, червоних - 12,7 %. У сорту Атласний вміст крохмалю у насінні збільшувався в такій же послідовності. Насіння із зелених плодів мало 4,1 % крохмалю, із молочних і бурих - 6,3 і 6,7 % відповідно, рожевих і червоних 9,1 і 12,3 %. Найбільшу кількість крохмалю виявлено у насінні, виділеному з плодів червоного ступеня стиглості обох сортів. Насінню з сливоподібних плодів сортів Лагідний та Аміко також властиве накопичення крохмалю в процесі достигання плодів.

ВПЛИВ СТРОКІВ ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОГО ДОЗРІВАННЯ ЗЕЛЕНИХ ПЛОДІВ ПОМІДОРА НА ВИХІД ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ

При дослідженні строків післязбирального дозрівання зелених плодів встановлено, що збільшення виходу насіння спостерігалося в міру подовження цього періоду. При виділенні насіння із зелених плодів у день збирання у сортів з плескатоокруглою формою вихід насіння становив 0,35 % від маси плодів у сорту Флора та 0,16 % - у сорту Атласний (табл. 4). Подовження строку дозарювання до 5 днів сприяло підвищенню виходу насіння до 0,41 і 0,19 % по сортах. Через 10 днів дозарювання ці показники становили 0,46 і 0,26 %, через 15 днів - 0,50 і 0,27 %. Найвищий вихід насіння у сортів Флора і Атласний отримано при дозарюванні тривалістю 10-15 днів.

Різні строки післязбирального дозрівання зелених сливоподібних плодів свідчать про більший вихід насіння з плодів у сорту Лагідний, ніж у Аміко. При виділенні насіння із зелених плодів у день збирання вихід його був на рівні 0,26 % у сорту Лагідний, 0,14 % - у Аміко. Після 5 денного дозарювання зелених плодів вихід насіння становив 0,33 і 0,19 % відповідно. Подальше післязбиральне дозрівання таких плодів протягом 10 днів обумовило підвищення виходу насіння до 0,37 % - у сорту Лагідний і 0,22 % - у сорту Аміко. При дозарюванні зелених плодів помідора протягом 15 днів вихід насіння досягав 0,41 % у сорту Лагідний та 0,25 % - у сорту Аміко.

Таблиця 4 - Вплив строків післязбирального дозрівання зелених плодів помідора на вихід та якість насіння, середнє за 2000-2002 рр.

Тривалість періоду післязбирального дозрівання плодів, дні	Вихід насіння, %	Маса 1000 насінин, г	Енергія проростання насіння, %	Схожість насіння, %
Сорт Флора
0 - контроль	0,35	2,21	24	33
5 днів	0,41	2,45	63	72
10 днів	0,46	2,70	74	86
15 днів	0,50	2,88	71	83
НІР 05, %	0,032-0,039
Сорт Атласний
0 - контроль	0,16	2,14	22	32
5 днів	0,19	2,41	52	63
10 днів	0,26	2,69	68	81
15 днів	0,27	2,72	64	81
НІР 05, %	0,017-0,022
Сорт Лагідний
0 - контроль	0,26	2,27	19	33
5 днів	0,33	2,55	55	75
10 днів	0,37	2,76	79	92
15 днів	0,41	2,99	85	94
НІР 05, %	0,021-0,027
Сорт Аміко
0 - контроль	0,14	2,33	15	21
5 днів	0,19	2,57	38	62
10 днів	0,22	2,98	71	87
15 днів	0,25	3,31	82	90
НІР 05, %	0,011-0,015

Найвищою масою 1000 насінин після дозарювання зелених плодів вирізнявся сорт Аміко, оскільки в одному плоді формувалася найменша кількість насіння. Сорти Флора, Атласний, Лагідний мали близькі показники. За енергією проростання і схожістю насіння виділялися сорти з сливоподібними плодами.

При дозарюванні зелених плодів сортів Флора та Атласний протягом 15 днів спостерігалося незначне зниження енергії проростання і схожості насіння, оскільки генетичною особливістю цих сортів є часткове проростання насіння в плодах червоного ступеня стиглості.

На основі експериментальних досліджень встановлено, що для збільшення виходу і поліпшення посівних якостей насіння оптимальна тривалість післязбирального дозрівання зелених плодів помідора для сортів з плескатоокруглими плодами Флора та Атласний становить 10-15 днів, а з сливоподібними - Лагідний та Аміко - 15 днів.

ВПЛИВ РОЗМІЩЕННЯ КИТИЦІ НА ВИХІД ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ ПОМІДОРА

Серед зразків з плескатоокруглою формою плоду більшою кількістю насіння вирізнявся сорт Флора незалежно від розміщення китиці на рослині. В середньому за три роки вихід насіння у нього від першої до четвертої китиці становив 0,43 - 0,54 % проти 0,27 - 0,34 % у сорту Атласний з першого-третього суцвіття. Вихід насіння з першого суцвіття був на рівні 0,43 % у сорту Флора і 0,27 % - у сорту Атласний. В міру підвищення рівня закладання китиці вихід насіння збільшувався: на другій китиці сорту Флора - до 0,46 % та до 0,30 % - у Атласного, на третій - до 0,51 і 0,34 % відповідно. На четвертій китиці у сорту Флора частка насіння складала 0,54 % від маси плодів. Облік насіння з плодів п'ятої китиці не підтвердив збільшення його виходу. Крім того, слід підкреслити, що за роки досліджень рослини сорту Атласний формували в середньому три продуктивні китиці.

Найвища маса 1000 шт. насінин була з плодів першої китиці, незалежно від сортових особливостей. На першій китиці формувалась менша кількість насіння в плоді і відмічено нижчий загальний його вихід (від маси плодів), але була більшою їх маса. Із підвищенням порядку закладання китиці маса 1000 насінин зменшувалась. Енергія проростання і схожість насіння були високими незалежно від місця розміщення китиці і відповідали вимогам Державного стандарту України (ДСТУ 2240-93) (рис. 1). На п'ятій китиці у насінні сорту Флора спостерігалося зниження енергії проростання. Схожість насіння залишалася на високому рівні, незалежно від місця закладання китиці (92 - 94 %). Деяке зниження цього показника виявлено у плодах з п'ятої китиці.

У сорту Атласний маса 1000 насінин становила 3,65 г на першій китиці і зменшилась до 2,85 г - на третій. Енергія проростанння його була в межах 82-85 % залежно від місця розміщення китиці. Схожість насіння підвищилась від 93 % на першій китиці до 96 % - на третій.

При вивченні сортів помідора з сливоподібною формою плоду встановлено вищий вихід насіння у сорту Лагідний - до 0,42 % від маси плодів і до 0,25 % - у сорту Аміко. З підвищенням порядку закладання китиці цей показник у контролю зріс з 0,34 до 0,42 % з другої до п'ятої китиці, у Аміко - з 0,22 до 0,25 % з другої до четвертої.

Аналізуючи якість насіння у сливоподібних форм, слід зазначити, що маса 1000 насінин у сорту Лагідний зменшилася з 3,58 до 2,60 г від першої до п'ятої китиці (рис. 2). Найбільша маса була у насіння з плодів першої китиці. У міру підвищення місця закладання китиці маса насіння зменшувалася пропорційно збільшенню виходу насіння. Значних змін енергії проростання і схожості насіння залежно від розташування китиці не спостерігалось. Ці показники перебували в межах 84-88 % і 96-99 %. Збільшення виходу насіння в міру підвищення місця закладання китиці не супроводжувалося зниженням його посівних якостей. Рівень схожості насіння значно перевищував вимоги державного стандарту.

У сорту Аміко відмічено такі ж закономірності зміни якості насіння залежно від місця розміщення китиці на рослині. Маса 1000 насінин зменшилась від першої до четвертої китиці (з 3,85 до 3,12 г). Посівні якості насіння були високими

незалежно від порядку розміщення китиці. Деяке зниження енергії проростання спостерігалось на четвертому суцвітті. Схожість насіння досягала 94 - 97 %, що значно вище вимог державного стандарту.

Порівнюючи показники якості насіння сортів з різною формою плоду, слід зазначити, що найвищу масу воно мало з плодів першої китиці незалежно від сортових особливостей. На першій китиці формувалась менша кількість насіння у плоді і відмічено менший загальний вихід його від маси плодів, тому була більшою його маса. В міру зростання висоти закладання китиці зменшувалась маса 1000 насінин. Посівні якості насіння були високими на продуктивніших китицях за показниками виходу і відповідали вимогам Державного стандарту України (ДСТУ 2240-93).

Таким чином, для підвищення виходу високоякісного насіння помідора доцільно відбирати плоди з другої - четвертої китиці у сортів Флора та Лагідний, з другої - третьої - у сортів Атласний та Аміко.

ВПЛИВ РОЗМІЩЕННЯ ПЛОДІВ У КИТИЦІ НА ВИХІД ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ ПОМІДОРА

У сортів з плескатоокруглою формою в міру підвищення розташування плодів у межах китиці спостерігався вищий вихід насіння з верхніх порівняно з нижніми. Починаючи з п'ятої китиці, вихід насіння зменшувався з верхніх і нижніх плодів.

У сорту Флора вихід насіння з нижніх плодів кожної китиці був дещо нижчим порівняно з верхніми. Так, вихід насіння з нижніх плодів першої китиці становив 0,38 %, з верхніх - 0,41 %, другої - 0,42 і 0,46 % відповідно, третьої - 0,46 і 0,50 %, четвертої - 0,50 і 0,54 %. Отже, найвищим виходом насіння відзначались плоди четвертої китиці. Верхні плоди на ній забезпечували 0,54 % насіння від їх маси, нижні - 0,50 %.

Збільшення виходу насіння спостерігалося у сорту Атласний до третьої китиці включно, як з нижніх, так і з верхніх плодів (у сорту Флора - до п'ятої). Вихід насіння від першої до третьої китиці з нижніх плодів збільшувався з 0,24 до 0,33 %, з верхніх - з 0,28 до 0,37 %. Отже, більшим виходом насіння характеризувались також верхні плоди. У них відмічено також вищу енергію проростання і схожість насіння.

У сортів з сливоподібною формою плоду - Лагідний та Аміко також відмічено збільшення виходу насіння з верхніх і нижніх плодів в міру підвищення порядку закладання китиці. У сорту Лагідний вихід насіння з верхніх плодів першої китиці в середньому за три роки був на рівні 0,30 %, з нижніх - 0,25 %, другої - 0,36 і 0,29 % відповідно, третьої - 0,39 і 0,33 %, четвертої - 0,47 і 0,38 %. При порівнянні виходу насіння з верхніх плодів, розташованих у китиці на різних рівнях, встановлено дещо більший показник.

Сорт Аміко характеризувався меншим виходом насіння з плодів, розміщених у китиці та незалежно від її розташування на рослині, порівняно з сортом Лагідний. Так, виявилося, що нижні плоди першої китиці здатні формувати до 0,18 % насіння від маси плодів, а верхні - 0,22 %. Більший вихід насіння спостерігався з плодів верхньої частини третьої китиці - 0,30 % проти 0,25 % з нижньої.

Кращою енергією проростання і схожістю характеризувалося насіння помідора, сформоване у верхніх плодах.

Сорти з сливоподібними плодами вирізнялися високими якісними показниками насіння як з верхніх, так і нижніх плодів кожної китиці: нижні плоди першої китиці у сорту Лагідний мали енергію проростання насіння 87 %, верхні - 89 %, другої -третьої - 86-87 і 89 %, четвертої - п'ятої - 95 і 96 % відповідно. Схожість насіння у нижніх плодів в межах китиць становила від 94 до 98 %, верхніх - 98-99 %.

У сорту Аміко встановлено кращі посівні якості. Вищі посівні якості відмічено також у насіння з верхніх плодів, у яких енергія проростання була на рівні 91-95 %, з нижніх - 85-89 %. Схожість насіння у перших досягла - 95-99 % проти 90-98 % у других .

Результати проведених досліджень підтверджують перевагу верхніх плодів у межах кожної китиці за виходом і якістю насіння незалежно від сорту і форми плоду.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЯ ПОМІДОРА ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ

Внаслідок аналізу показників економічної ефективності вирощування насіння помідора сортів з плескатоокруглою формою плоду встановлено вищу врожайність його у сорту Флора, що позитивно вплинуло на збільшення прибутковості насінництва. При цьому умовно чистий прибуток становив 13545 грн. з гектара, собівартість 1 кг - 23,6 грн., рентабельність - 281 %. Умовно чистий прибуток при вирощуванні насіння сорту Атласний був на рівні 9890 грн, собівартість 1 кг - 29,3 грн., рівень рентабельності 207 %. Серед сортів із сливоподібними плодами більшу врожайність насіння отримано при вирощуванні сорту Лагідний. За рахунок високої врожайності плодів і більшої їх обнасіненості умовно чистий прибуток досягав 19571 грн., собівартість 1 кг насіння - становила 27,7 грн., рентабельність - 333 %. При вирощуванні сорту Аміко отримано меншу врожайність насіння, тому показники економічної ефективності також нижчі. Умовно чистий прибуток становив 6789 грн, собівартість 1 кг була вищою - 46,1 грн, а рентабельність нижчою - 160 %.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення результатів експериментальних досліджень з вивчення сортових особливостей формування врожаю та якості насіння при вирощуванні плодів і насіння помідора сортів з різною формою плоду, які забезпечили збільшення його виходу та поліпшення якості. Одержані результати дозволяють стверджувати:

1. Серед сортів помідора з плескатоокруглими плодами вищою врожайністю та кращою якістю насіння характеризувався сорт Флора (204 кг/га проти 163 кг/га у сорту Атласний), вихід насіння у цього сорту також більший - 0,41 проти 0,26 %, схожість насіння 94 і 88 % відповідно. Серед зразків з сливоподібними плодами вищу врожайність насіння отримано у сорту Лагідний - 192 кг/га, що на 100,1 кг/га більше, ніж у Аміко. Вихід насіння також був вищим (0,30 % проти 0,18 %), схожість - 97 і 94 %.

2. При вирощуванні товарної продукції серед сортів з плескатоокруглими плодами вищою врожайністю відзначався сорт Атласний - 65,6 т/га, що на 14,6 т/га більше, ніж у сорту Флора. Рослини цього сорту формували великі, м'ясисті плоди. Середня маса плоду досягала 125 г проти 75 г у стандарту. Сорт Флора утворював менші плоди, але на 2-3 дні раніше.

У групі сливоподібних за врожайністю плодів вирізнявся сорт Лагідний. Цей показник у нього становив 71, 0 т/га проти 55,1 т/га у Аміко. Проте для сорту Аміко характерний триваліший період надходження плодів.

3. Використання для виробництва насіння плодів червоного, рожевого і бурого ступенів стиглості забезпечило найвищий вихід та якість насіння порівняно із зеленими і молочними. Так, у сорту Флора вихід насіння з червоних плодів становив 0,49 % проти 0,37 % із зелених, у сорту Лагідний - 0,33 % проти 0,22 % відповідно. Схожість насіння в процесі достигання зростала від 48 до 94 % у сорту Флора, від 48 до 97 % у сорту Лагідний.

4. Якість насіння з бурих плодів була високою але нижчою, ніж з червоних. У насіння з молочних і зелених плодів енергія проростання і схожість виявилися низькими. Так, у зелених плодів сорту Флора ці показники були на рівні 35 і 48 %, Атласний - 30 і 39 %, Лагідний - 38 і 48 %, Аміко - 25 і 29 % відповідно.

5 В процесі достигання плодів досліджуваних сортів помідора розвиток насіння супроводжувався змінами його біохімічного складу. Посилене утворення білку проявляється на початку розвитку насіння. В процесі достигання плодів і досягнення червоного ступеня стиглості вміст олії поступово знижувався, а кількість крохмалю збільшувалася.

6. За післязбирального дозрівання зелених плодів збільшувався вихід насіння незалежно від сорту і форми плоду. Найвищі показники виходу та якості насіння відмічено після дозарювання зелених плодів сортів Флора та Атласний протягом 10-15 днів, Лагідний та Аміко - 15 днів. У сорту Флора вихід насіння в процесі післязбирального дозрівання зростав від 0,35 до 0,50 %, у Лагідного - від 0,26 до 0,41 %. Схожість насіння підвищувалася у першого сорту з 33 до 86 %, у другого - з 33 до 94 %.

7. Залежно від висоти закладання китиці на материнській рослині вихід насіння у сортів Флора і Лагідний збільшувався на другому - четвертому суцвітті ( 0,46 - 0,54 % і 0,34 - 0,42 % відповідно), у Атласного та Аміко - на другому - третьому ( 0,30 - 0,34 % і 0,22 - 0,25 %). При вирощуванні насіння помідора доцільно відбирати плоди у сортів Флора і Лагідний з другої - четвертої китиці, у Атласного та Аміко - з другої - третьої.

8. Встановлено залежність виходу насіння від місця розміщення плодів у китиці. Вищий вихід насіння і більша кількість його спостерігалися у всіх сортів з плодів верхньої частини китиці.

9. Вирощування насіння помідора сорту Флора з плескатоокруглими плодами забезпечило чистий прибуток 13545 грн. з 1 га, рентабельність 281 %, сорту Лагідний з сливоподібною формою - відповідно 19571 грн. і 333 %.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для досягнення врожайності насіння помідора на рівні 192 - 204 кг/га в північному правобережному Лісостепу України на чорноземі опідзоленому при застосуванні загальноприйнятої агротехніки, доцільно вирощувати сорти: з сливоподібною формою плодів - Лагідний, з плескатоокруглою - Флора.

2. Для отримання високоякісного насіння сортів помідора Флора, Атласний, Лагідний, Аміко рекомендується виділяти його з плодів червоного і рожевого ступеня стиглості. За виробничої необхідності рекомендується плоди зеленого ступеня стиглості сортів Флора та Атласний дозарювати протягом 10-15 днів, сортів Лагідний та Аміко - 15 днів. З метою ведення селекційної роботи доцільно відбирати плоди сортів Флора і Лагідний з другої-четвертої китиці, Атласний та Аміко - з другої-третьої, розміщені у верхній частині китиці.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Жук О.Я., Сиворакша О.А. Насіннєва продуктивність рослин помідора в залежності від сорту // Овочівництво і баштанництво. - Харків. - 2001. - Вип. 45. - С. 213-216 (отримано експериментальні результати, проведено аналіз літературних джерел - 80%).

2. Жук О.Я., Сиворакша О.А. Вплив ступеня стиглості плодів на вихід та якість насіння помідора // Вісник Львівського державного аграрного університету (Агрономія № 5). - Львів. - 2001. - С. 365-369 (проведено експериментальні дослідження, аналіз літературних джерел, написано статтю - 80 %).

3. Сиворакша О.А. Шляхи підвищення насіннєвої продуктивності рослин і поліпшення якості насіння помідора // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К. - 2001. - Вип. 40. - С. 72-74.

4. Жук О.Я., Сиворакша О.А., Гончар О.М., Сиворакша О.А. Вплив строків дозарювання зелених плодів помідора на вихід та якість насіння // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К. - 2002. - Вип. 47. - С. 146-149 (проведено експериментальні дослідження, написано статтю - 65 %).

5. Сиворакша О.А. Урожайність та якість насіння помідора залежно від місця розміщення китиці // Овочівництво і баштанництво. - Харків. - 2002. - Вип. 47. - С. 118-122.

6. Жук О.Я., Сиворакша О.А. Вплив місця розташування плодів у китиці на вихід та якість насіння помідора // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К. - 2002. - Вип. 57. - С. 32-37 (проведено експериментальні дослідження, аналіз літературних джерел, написано статтю - 75 %).

АНОТАЦІЯ

Сиворакша О.А. Сортові особливості формування врожаю та якості насіння помідора. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 - овочівництво. Національний аграрний університет. Київ, 2003.

Подані результати трирічних досліджень з встановлення впливу сортових особливостей формування врожаю плодів і насіння, виходу та якості насіння помідора з різною формою плоду.

Для задоволення потреб товарного овочівництва та підвищення ефективності виробництва насіння помідора доцільно вирощувати сорти Флора і Лагідний, які забезпечують врожайність насіння на рівні 204 і 192 кг/га та його вихід 0,41 і 0,30 %, а також сорти Аміко і Атласний з урожайністю та виходом насіння на рівні 91,9 і 163 кг/га та 0,18 і 0,26 % відповідно; використовувати плоди червоного і рожевого ступеня стиглості; зелені плоди сортів Флора та Атласний - після дозарювання протягом 10 - 15 днів, Лагідний та Аміко - 15 днів; відбирати для виділення насіння плоди сортів Флора і Лагідний з другої - четвертої китиці, Атласний і Аміко - з другої - третьої, віддаючи перевагу верхнім.

Ключові слова: сорт, плоди, насіння, китиця, урожайність, вихід, якість.

АННОТАЦИЯ

Сиворакша О.А. Сортовые особенности формирования урожая и качества семян помидора. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.06 - овощеводство. Национальный аграрный университет. Киев, 2003.

Представлены результаты трехлетних исследований по изучению влияния сортовых особенностей формирования урожая и качества семян помидора с разной формой плода.

Установлено, что наиболее высокой урожайностью и качеством семян характеризовался сорт Флора с плоскоокруглыми плодами (204 кг/га, то есть на 41,0 кг/га больше, чем у сорта Атласный), что способствовало большему выходу семян - 0,41 и 0,26 % соответственно. Среди сортов со сливовидной формой плодов высшую урожайность семян получено у сорта Лагидный - 192,0 кг/га, что на 100,1 кг/га больше, чем у сорта Амико.

При выращивании товарной продукции более высокую урожайность отмечено у сорта Атласный - 65,6 т/га, что на 14,6 т/га больше, чем у сорта Флора. В группе сортов со сливовидной формой плодов по урожайности отличался сорт Лагидный, у которого она была на уровне 71 т/га, у сорта Амико - 55,1 т/га.

Получение семян из плодов красной и розовой степени спелости обеспечивало более высокий их выход и качество в сравнении с зелеными и молочными. При получении семян из бурых плодов показатели качества были высокими, но ниже, чем из красных. У семян из молочных и зеленых плодов энергия прорастания и всхожесть были низкими, использовать такие плоды для получения семян можно только после дозаривания.

Изложены результаты исследований по вопросу формирования семян в зависимости от места расположения кисти на растении и плодов в кисти. В зависимости от высоты заложения кисти на материнском растении выход семян у сортов Флора и Лагидный увеличивался со второй до четвертой кисти, у сортов Атласный и Амико - со второй до третьей.

Установлена зависимость формирования семян от места расположения плодов в кисти. Высший выход семян отмечено у всех сортов из плодов верхней части кисти.

Для обеспечения потребностей товарного овощеводства и повышения эффективности производства семян помидора целесообразно выращивать сорта Флора и Лагидный, которые обеспечивают урожайность и выход семян на уровне 204 и 192 кг/га и 0,41 и 0,30 %, а также сорта Амико и Атласный - 91,9 и 163 кг/га и 0,18 и 0,26 % соответственно; для получения семян использовать плоды красной и розовой степени спелости; зеленые плоды сорта Флора и Атласный - после дозаривания в течение 10-15 дней, сорта Лагидный и Амико - 15 дней; отбирать для выделения семян плоды со второй-четвертой кисти у сортов Флора, Лагидный и со второй - третьей у сортов Атласный и Амико, отдавая преимущество верхним.

Ключевые слова: сорт, плоды, семена, кисть, урожайность, выход, качество.

ANNOTATION

O. A. Syvoraksha. Variety peculiarities of crop forming and tomato seed quality. Manuscript.

Thesis for conferring on a degree of a candidate of agricultural sciences, of the vegetable - growing specification 06.01.06. - National Agricultural University. Kyiv, 2003.

The results of three-yeared research work on studing of influence of sort peculiarities on forming of tomato fruit and seed crop yield, seed quality and output of tomatoes with different fruit forms are given.

It has been cleared up that for satisfaction of the needs of the marketable vegetable-growing and to raise effectiveness of the tomato seed production there is to grow the Flora sort and Lagidny sort with provide seed yield on the level of 204 and 192 kg per hectar its output - 0,41 and 0,30 %, both Amiko and Atlasny sorts with seed yield and output 91,9 and 163 kg per hectar, and 0,18 and 0,26 accordingly. There is nessesary to use the fruits of red and pink ripeness level; green fruits of the Flora and the Atlasny sorts to use after the ripening continuing 10-15 days, of the the Lagidny and Amiko sorts - after that continuing 15 days; for allocating seeds to select fruits of the Flora and the Lagidnyi sorts from the second till the fourth brushes and of the Atlasnyi and the Amiko sorts - from the second till the third brushes, preferring the upper ones.

Key words: variety, fruits, seed, brush, crop yield, yield output, quality.

Размещено на Allbest.ru

...