Формування ринку матеріально-технічних ресурсів агропромислового комплексу Крима

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кримський державний агротехнологічний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування ринку матеріально-технічних ресурсів агропромислового комплексу Крима

Сілкін Володимир Миколайович

Спеціальність - 08.07.02

Економіка сільського господарства і АПК

Сімферополь - 2003

Анотація

Сілкін Володимир Миколайович. Формування ринку матеріально-технічних ресурсів агропромислового комплексу Криму. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - “Економіка сільського господарства і АПК”, Кримський державний агротехнологічний університет, Сімферополь, 2003.

У дисертаційній роботі розроблений системний підхід до дослідження та оцінки ресурсного потенціалу і визначені критерії ефективності його використання; визначені також механізми функціонування ринку ресурсного забезпечення АПК. Оцінено сучасний стан системи ресурсного забезпечення АПК Криму (включно науково - технічний та фінансовий потенціал). Оцінена щорічна потреба АПК в основних видах матеріально-технічних ресурсах та здійснений прогноз складу та структури можливих джерел її фінансування, а також розроблена модель формування цін на ресурси (з боку постачальників та господарчих суб'єктів).

Ключові слова: ресурси, ризики формування та функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів, ринок ресурсів для АПК, ресурсозбереження, модель ціноутворення.

Аннотация

Силкин Владимир Николаевич. Формирование рынка материально-технических ресурсов агропромышленного комплекса Крыма. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - “Экономика сельского хозяйства и АПК”, Крымский государственный агротехнологический университет, Симферополь, 2003.

В диссертационной работе раскрыты и проанализированы сущность, особенности формирования и механизмы функционирования рынка материально-технических ресурсов АПК Крыма в новых условиях хозяйствования.

Сфера агропромышленного комплекса в процессе производственно - хозяйственной деятельности потребляет различные виды материально - технических ресурсов. Существовавшая ранее система управления ресурсным обеспечением АПК разрушена, а разработка новой, адаптированной к сложным современным экономическим условиям существенно опаздывает. В условиях переходной экономики система ресурсного обеспечения агропромышленного комплекса трансформируется из производственной инфраструктуры в самостоятельную рыночную структуру.

Рынок ресурсов агропромышленного комплекса, как одна из составляющих рыночной экономики, выполняет функцию обеспечения ими субъектов хозяйствования. Основными элементами этой функциональной составляющей являются: спрос и предложение на различные виды ресурсов, цена, конъюнктура рынка, конкуренция.

Современное состояние сферы агропромышленного комплекса Крыма в целом характеризуется прогрессирующей деградацией производительных сил, потерей ресурсного потенциала. Сокращение объемов валовой продукции сельского хозяйства обусловлены острой нехваткой оборотных средств и сопровождаются резким снижением потребления материально-технических ресурсов.

Созданная за многие годы инфраструктура материально - технического снабжения и технического обслуживания сельского хозяйства (базы, склады, средства механизации, ремонтные предприятия, пункты технического обслуживания, обменные и прокатные пункты) используется на 10-15% из-за отсутствия денежных средств у хозяйств-потребителей, резкого падения объемов реализации техники и услуг. Практически, село уже лишилось значительной части инфраструктуры снабжения и ремонтно - технического обслуживания.

В процессе стихийного разгосударствления системы ресурсного обеспечения и формирования рынка материально-технических ресурсов все большую долю в обеспечении топливными, энергетическими и техническими ресурсами агропромышленного комплекса берут на себя частные поставщики. Государство устранилось от регулирования цен на ресурсы для АПК. Посредники, применяя механизмы ценообразования одностороннего характера, неоправданно завышают цены на реализуемую продукцию.

Определена потребность АПК Крыма на краткосрочный период в основных видах ресурсов и с учетом среднегодовой динамики цен автором рассчитан необходимый объем финансирования ресурсных потребностей и дан прогноз состава и структуры источников его покрытия.

В качестве одного из оптимальных механизмов эффективного сочетания и оптимизации интересов сельхозтоваропроизводителей и поставщиков ресурсов предлагается двойственная модель формирования цен на различные виды ресурсов со стороны поставщиков и сельхозформирований.

В целях совершенствования механизмов формирования и функционирования рынка материально-технических ресурсов предложена методика управления рисками, включающая алгоритм, механизмы управления, определение совокупного критерия риска состояния и рынка ресурсов и его структурных составляющих.

Ключевые слова: ресурсы, рынок ресурсов АПК, риски формирования и функционирования рынка ресурсов, ресурсосбережение, модель ценообразования.

Summary

Silkin Vladimir Nikolaevich. The formation market of the material-technikal resources of agricultural complex of Crimea. The manuscript.

The dissertation for the master of a science degree in economics by speciality 08.07.02 - “Economics of agriculture and AIC”, Crimean state agrotechnology university, Simferopol, 2003.

In the dissertation to work the system approach to research and estimation of resource potential is developed and the criteria of efficiency of its use are determined; the mechanisms of functioning of the market of resource maintenance of sphere AIC are determined. The modern condition of system of resource maintenance AIC of Crimea (including scientific and technical and financial potential) is appreciated. The annual need of AIC in the basic kinds of material resources is appreciated and the forecast of structure and structure of possible sources of its financing is given, and also the model of formation of the prices on resources (is developed on the part of the suppliers and managing subjects).

Key words: resources, risks of resource maintenance, market of resources for AIC, the saving of resources, the model of price formation.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Функціонування повноцінного ринку матеріально-технічних ресурсів АПК в значній мірі залежить від його механізмів, покликаних активізувати виробничу і комерційну підприємницьку діяльність, паритет попиту і пропозицій в даній сфері. Розглядаючи внутрішній ринок матеріально-технічних ресурсів як в Україні, так і в Криму треба відмітити, що наявність тракторів, зернозбиральних комбайнів, внесення мінеральних добрів, забезпеченість дизпаливом в сільському господарстві за останні 10 років явно зменшились.

З одного боку це вказує на серйозні наслідки непродуманої державної політики щодо розвитку сільського господарства і з другого - недостатнє напрацювання механізмів вдосконалення ринку і методів торгівельно-посередницької діяльності. Сільськогосподарські товаровиробники в ринковій економіці не дивлячись на форми господарювання за приватної власності повинні розвивати сприйнятливість до науково-технічного прогресу, через достатнє матеріально-технічне забезпечення підвищувати якість продукції та конкурентоспроможність.

Необхідний пошук і адаптація якісно нових методичних підходів до дослідження стану ринку ресурсів, визначенню ефективних механізмів його функціонування з погляду ресурсозбереження. Необхідний системний підхід у дослідженні та оцінці ресурсного потенціалу, визначенні критеріїв ефективності його використання. Розгляд механізмів ресурсного забезпечення знайшло відображення в роботах Бунича П.Г., Шиян Д., а організаційні аспекти розкриті Залевским С.Л., Новицким В. і Круть А.

Проблеми ринку матеріально-технічного забезпечення АПК завжди були в полі зору науковців, спеціалістів і практиків та знайшли належне відображення у наукових працях Антоненка Л.А., Епштейна Д., Ісая О., Масютіна С.А., Огинського А., Саблука П.Т., Юрчишина В.В. та інших.

Залишаються недостатні дослідження і наукова оцінка діючих механізмів формування і функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів, потрібен пошук і розробка якісно нових рішень, адаптованих до умов перехідної економіки. Особливо це стосується розробки критеріїв оцінки ефективності функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів. Науково-теоретична та практична значимість указаних проблем обумовили вибір теми, її актуальність і спрямованість дослідження.

Зв'язок роботи з планами наукових досліджень. Тема дослідження входить до плану науково-дослідних робот Кримського державного аграрного університету з проблеми “Наукове забезпечення галузей АПК Криму, розробка і вдосконалення технологій виробництва і переробки сільськогосподарської продукції в нових умовах господарювання” (держномер реєстрації 0102 V 000127), а також по темі “Господарські механізми в сфері АПК” (держномер реєстрації 0199 V 004359), що досліджується згідно з завданням Кримської академії наук.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково-методичних засад та обґрунтування напрямів удосконалення механізмів формування та функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів в умовах ринкової трансформації аграрного сектора економіки.

Для досягнення вказаної мети в роботі вирішувались наступні завдання:

- визначення сутності механізму формування і функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів сфери АПК;

- формування системного підходу щодо стану ринку та оцінки забезпечення і ефективності використання матеріально-технічних ресурсів АПК;

- обґрунтування методичних підходів до вибору моделей ресурсного забезпечення та ціноутворення на матеріально-технічні засоби з боку постачальників і господарюючих суб'єктів;

- оцінка щорічної потреби АПК в основних видах матеріально-технічних ресурсів та проведення короткострокового прогнозу складу і структури можливих джерел її фінансування;

- розробка методики оцінки величини ризику формування та функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів АПК.

Об'єктом дослідження є ринок матеріально-технічних засобів аграрної сфери Криму, а предметом дослідження є формування організаційно-економічного механізму забезпечення матеріально-технічними ресурсами сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною основою виконаного дослідження є діалектичний метод пізнання, вимоги об'єктивних економічних законів ринкової економіки, теоретичні положення аграрної економічної науки, праці вітчизняних і закордонних вчених.

Для оцінки міри негативного впливу на систему, що досліджувалась, комплексу чинників, і побудови їх пріоритетного ряду був використаний метод парних порівнянь на основі багатомірного шкалування; для дослідження стану і механізмів функціонування ринку ресурсів - маркетингові, розрахунково - конструктивний, експертний методи досліджень; для визначення прогнозованої потреби АПК Криму в різноманітних ресурсах - комплекс методів економічного прогнозування.

В роботі використовувалися узагальнюючі і аналітичні дані Держкомстату Криму, Міністерства агропромислового комплексу Криму, Міністерства економіки Криму.

Наукова новизна роботи полягає в наступному:

- уточнена класифікація механізмів формування і функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів АПК, включаючи їх блоки: організаційний, фінансово-економічний, маркетинговий та блок механізмів забезпечення;

- знайшли подальший розвиток методичні підходи до дослідження матеріально-технічного забезпечення АПК, що складаються з комплексів методів: оцінки стану ринку, механізмів його функціонування та забезпечення ресурсозбереження;

- знайшли подальший розвиток методичні підходи до формування цін на матеріально-технічні ресурси (з боку постачальників та споживачів);

- вперше обґрунтовано та встановлено структурну модель управління ризиками формування та функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів АПК.

Практичне значення отриманих результатів полягає у визначенні потреби АПК Криму в матеріально-технічних ресурсах на найближчу перспективу і джерел її покриття, обґрунтуванні основних напрямків політики ресурсозбереження, оцінці міри впливу і побудові пріоритетного ряду чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, які негативно впливають на функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів АПК, оцінці динаміки вірогідності фундаментальних ризиків та розрахунку сукупного критерію специфічних ризиків формування та функціонування ринку матеріально-технічних засобів для АПК в цілому та по його сферах.

Ряд рекомендацій і розробок автора передані для впровадження: авторська модель управління ризиками формування та функціонування ринку ресурсів АПК впроваджена Міністерством АПК Криму (довідка №43 від 14.09.2000р.), модель ціноутворення на ресурси, а також методика прогнозу потреби агропромислового комплексу в ресурсах впроваджені в навчальні курси Кримського державного аграрного університету (довідка №1711 від 22.10.2002р.).

Особистий внесок здобувача. В дисертації використані тільки ті положення, які є результатом особистої роботи здобувача. В роботі [6] особистий внесок здобувача складається з оцінки стану, прогнозної потреби і механізмів трансформації ресурсного забезпечення в умовах реформування АПК.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження, висновки і пропозиції дисертації докладалися і обговорювалися на міжнародних конференціях з “Проблем економіки агропромислового комплексу та формування його кадрового потенціалу”, ХГТУСХ, м. Харків - травень 2000 р. і по темі “Аграрна економіка: історія, проблеми, перспективи”, БСХА, м. Гірки, Білорусь - червень 2000р., на науково-практичних конференціях Кримського державного агротехнологiчного університету в 1997-2002рр., а також використовуються в процесі вивчення студентами курсів “Аграрний ринок”, “Економіка АПК”, “Господарський механізм”.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретичні основи формування ринку матеріально-технічних ресурсів” проаналізовані сутність, особливості формування і механізми функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів АПК Криму в нових умовах господарювання.

Стабілізація і подальше ефективне функціонування агропромислового комплексу неможливо без зміцнення та заощадження його ресурсного потенціалу. Ефективність виробництва характеризується співвідношенням витрат та результатів. Отже, ресурсовіддача виступає як найважливіший показник ефективності виробництва. Пошук шляхів і резервів росту повинен бути спрямований на вивчення кожного виду ресурсів, обґрунтування способів планомірної заміни і компенсації відсутніх ланок, методів оцінки ресурсного потенціалу, формування його оптимальної структури і сукупного, комплексного використання.

Ресурси - це допоміжний засіб у процесі виробництва. Під ресурсами мають на увазі сукупність матеріально - речовинних благ, природних багатств, а також трудовий потенціал, що можуть брати участь у процесі виробництва і споживання. Іншими словами, ресурси в сфері сільськогосподарського виробництва - це запаси і реальні потоки всіх видів технологічних факторів, що використовуються у суспільному виробництві.

На нашу думку, якщо в поняття ресурсів включати і їх потенційні запаси, потенційні можливості використання і заповнення, то категорія “ресурси” трансформується в поняття ресурсного потенціалу.

Матеріально-технічні ресурси - це сукупність засобів і предметів праці, що функціонують в агропромисловому комплексі і забезпечують відтворювальні процеси.

Ресурсне забезпечення - це система організаційно - економічних відносин, спрямованих на оптимальне, своєчасне і ефективне забезпечення виробництва ресурсами. Скорочення обсягів валової продукції сільського господарства, зменшення посівних площ, падіння врожайності сільськогосподарських культур і продуктивність тварин зумовлені, в тому числі, недоліками в формуванні ринка матеріально-технічних ресурсів, неефективним використанням ресурсного потенціалу агропромислового комплексу.

Ринок ресурсів агропромислового комплексу, як одна з складових ринкової економіки, виконує функцію забезпечення суб'єктів господарювання сукупністю різних видів ресурсів. Основними елементами цієї функціональної складової є: попит і пропозиція на різні види ресурсів, ціна, кон'юнктура ринку, конкуренція.

Механізм функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів агропромислового комплексу - це система організаційно - економічних відносин, спрямованих на оптимальне, своєчасне та ефективне забезпечення виробництва ресурсами. Найбільш оптимальним є тип класифікації ресурсів агропромислового комплексу по їх походженню, відповідно до якого всі ресурси поділяються на дві великі групи: природні й економічні (матеріально - технічні, фінансові, трудові, інтелектуальні, підприємницькі й інформаційні ресурси).

Система ресурсного забезпечення агропромислового комплексу, що існувала раніше, зруйнована, а розробка нової, адаптованої до складних сучасних економічних умов істотно запізнюється. У той же час умови перехідного періоду (табл. 1) докорінно міняють принципи, особливості і механізми ресурсного забезпечення, що трансформується з виробничої інфраструктури в самостійну ринкову структуру.

Табл.1 Особливості механізмів формування та функціонування ринку ресурсів АПК у різних типах економіки

Планова	Перехідна	Ринкова
Представлення заявок на різні види ресурсів вгору по ієрархічному ланцюжку	Стихійний, спонтанний механізм регулювання ринків ресурсів	Конкурентний механізм функціонування ринків ресурсів
Вимоги про видачу ресурсів визначалися виробничими завданнями	Задоволення попиту в різних ресурсах залежить від платоспроможності господарюючих суб'єктів	Використання ресурсів здійснюється з позицій максимізації прибутку
Залежність обсягів виробництва, структури і якостей продукції від наявності ресурсів	Диктат, ціновий монополізм з боку постачальників	Попит на ресурси визначається попитом на готову продукцію
Функціонування бюрократичного ринку - торг вищих і нижчих ланок	Сурогатні форми розрахунків і механізми перерозподілу ресурсів	Конкурентний механізм руху ресурсів
Виникнення “сірого ринку" (повторний перерозподіл ресурсів між підприємствами)	Формування конкурентноздатності вітчизняних ресурсів і продукції	Взаємодоповнюючий та самодостатній зв'язок ринків ресурсів з їх споживачами
Формування наднормативних або надмірних ресурсів, що породжуються їх хронічним дефіцитом	Коливний дефіцит ресурсів, що визначається мірою платоспроможності підприємств	У основі використання фірмою ресурсів закон спадної корисності
Відсутність інфраструктури на ринках ресурсів	Гіпертрофовані форми і механізми формування і функціонування інфраструктури ринків ресурсів	Розвинена, ефективно функціонуюча інфраструктура ринків ресурсів

В умовах перехідного типу економіки ринку ресурсів властивий стихійний, спонтанний механізм регулювання, а задоволення попиту в ресурсах залежить від платоспроможності споживачів і, як наслідок, має місце коливний ресурсний дефіцит. З боку постачальників спостерігається диктат, ціновий монополізм, в результаті домінують сурогатні форми розрахунків і механізми перерозподілу ресурсів, а інфраструктура ринку ресурсів формується на основі гіпертрофованих механізмів.

В наслідок цього за державою повинна залишатись значна роль в ефективному формуванні ринку матеріально-технічних ресурсів. В системі державного регулювання ринку ресурсів АПК мають бути такі функції: диверсифікація джерел ресурсного забезпечення, активізація впровадження беззалишкових технологій, підтримка ресурсного балансу регіону, розширення ресурсної бази, забезпечення державної підтримки критичних та найбільш приоритетних виробництв у сфері АПК, впровадження нормативно-правової підтримки учасників ринку ресурсів.

Функції держуправління матеріально - технічним постачанням сільгоспформувань, практично, втрачені. Таким чином, ринок матеріально-технічних ресурсів АПК формується, трансформується і розвивається на мікрорівні - рівні підприємств. Система менеджменту ринку ресурсів з позицій даного підходу - це сукупність форм і методів визначення потреби господарюючого суб'єкта в необхідних ресурсах і виявлення можливих джерел її покриття з урахуванням маркетингової стратегії, поточних цілей і фінансових можливостей підприємства.

Це зумовило основний склад сукупності механізмів формування та функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів АПК, що включає не тільки механізми державного регулювання (прямі і непрямі), але і різні взаємодоповнюючі господарські механізми, серед яких існують чотири основні групи: організаційні, фінансово-економічні, маркетингові та забезпечуючі (рис. 1).

Для їх ефективного вивчення було застосовано системний підхід, який розглядає ресурсні процеси як об'єкт дослідження з великим діапазоном внутрішніх та зовнішніх причинно-наслідкових зв'язків, маючи різні їх прояви. Запропонований комплекс методів дозволяє виявити та оцінити основні характеристики системи, рівень досягнення цілей, ефективність, проаналізувати основні загрози, дати оцінку ризикам, спрогнозувати поведінку системи в різних ситуаціях.



Рис. 1 Система формування та функціонування ринку матерільно-технічних ресурсів АПК

У другому розділі “Стан, механізми формування і функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів АПК Криму” оцінена динаміка ринку ресурсного забезпечення, досліджені механізми ресурсного забезпечення агропромислового комплексу Криму.

Реформування сільгоспвиробництва проходить в умовах економічної нестабільності, гострого дефіциту фінансових і матеріально - технічних ресурсів. Обсяг виробництва валової продукції сільського господарства в Криму за період з 1990 по 2000 р. скоротився на 62,6%, виробництво продукції рослинництва впало на 56,2%, продукції тваринництва - на 63%.

Використання методу парних порівнянь на основі багатомірного шкалування дозволило оцінити міру впливу на ефективність функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів АПК комплексу чинників.

Серед них є чинники зовнішнього середовища (спад аграрного виробництва - 12,5%, безсистемність в здійсненні економічних реформ - 8,8%, тінізація ринку паливно - енергетичних ресурсів, що продовжується, - 6,9% та інш.) і внутрішнього середовища (суперечність і недосконалість господарського законодавства - 10,3%, відсутність платоспроможного попиту, як основного інструменту формування ринку ресурсів - 7,4% та інш.).

Скорочення обсягів виробництва сільгосппродукції супроводилося руйнівним падінням ресурсного потенціалу АПК. На основні фонди, що функціонують у сфері сільськогосподарського виробництва, приходиться майже 91% загальної вартості основних фондів агропромислового комплексу Криму. Будинки, спорудження, передатні пристрої складають 68,9% вартості основних засобів сільськогосподарських підприємств Криму (2573,2 млн. грн.), машини та устаткування - 10,6% (395,9 млн. грн.), транспортні засоби - 13,0% (485,5 млн. грн.), багаторічні насадження - 6,4% (239,0 млн. грн.). За аналізований період загальна вартість основних фондів сфери агропромислового комплексу в порівнянних цінах скоротилася на 25,2% (602 млн. гривень).

Не можна не відзначити, що лібералізація цін на матеріально-технічні ресурси дуже сильно змінила вартісні параметри основних виробничих фондів. Істотне підвищення вартості основних засобів, особливо техніки та устаткування, поглиблення нееквівалентності обміну сільськогосподарської і промислової продукції обумовили падіння інвестиційної активності, підвищення ступеня зносу, зниження темпів науково-технічного прогресу.

Фондозабезпеченість сільськогосподарського виробництва Криму за період з 1991 по 2001 р. скоротилася майже в 7 разів, фондоозброєність працівників у сільськогосподарських підприємствах упала в 5,8 рази (що на 20 і 12% відповідно вище середніх показників по Україні в цілому).

Машинно - тракторний парк сільгосппідприємств застаріває. За період 1991-2000гг. загальна кількість тракторів скоротилася на 37,2% (на 7816 од.), а гостра нестача фінансових ресурсів не дозволяє здійснювати поновлення технічного потенціалу. За 1991-2000гг. кількість енергетичних потужностей загалом в сільгоспвиробництві Криму скоротилася на 43,2% (або на 3411,5 тис. к.с.). Постачання нової техніки селу скоротилося в 8 разів в порівнянні з 1990р., причому і цей рівень підтримується, головним чином, за рахунок постачання по лізингу, з первинним внеском 10-20% вартості машин. Посилюється легальне і особливо нелегальне використання техніки в приватному секторі сільгоспвиробництва.

Гостра нестача, дефіцит найбільш ліквідних фінансових ресурсів (коштів) досить відчутно впливає на ефективність управляння ресурсним забезпеченням підприємств сфери АПК і в остаточному підсумку на результати їх діяльності.

За аналізований період загальна вартість оборотних фондів агропромислового комплексу Криму неістотно зменшилась - лише на 7,2%. Довгострокові зобов'язання за останні роки виросли приблизно на 18,1%, довгострокові кредити банків у структурі позикових засобів господарських формувань аграрного сектора економіки Криму практично відсутні.

Величина поточних зобов'язань за аналізований період збільшилася, практично, у півтора рази, короткострокові кредити банку збільшилися на 16,9% і склали 46,4 млн. грн.

Фінансування з боку зовнішніх джерел здійснюється в основному за рахунок короткострокових кредитів. Позикові засоби, сформовані за рахунок довгострокових кредитів, у структурі фінансових ресурсів фактично відсутні.

Найбільш активною частиною системи матеріально - технічних ресурсів сфери агропромислового комплексу є енергетичні ресурси, що характеризуються величиною споживання електроенергії. За період реформ споживання електроенергії в сільському господарстві скоротилося - в 6,5 раз. Питома вага втрат даного виду ресурсів за період, що аналізується зросла з 11,5 до 19,4% від загальної величини корисного відпускання електроенергії. При цьому фактичне положення значно гірше, офіційні дані лише в невеликій мірі відображають реальне положення. Рівень комплексної механізації в тваринництві за останні три роки, практично, не піддається розрахунку, оскільки значне скорочення поголів'я в господарствах поруч з постійними перебоями в подачі електроенергії привели до абсолютного домінування ручних робіт в тваринництві.

Найбільше скорочення рівня енергетичної оснащеності відбулося в Червоноперекопському районі - на 39,5% чи на 149 тис. к. с., Джанкойському - на 36,3% чи на 305 тис. к.с., Червоногвардійському і Білогірському районах - відповідно на 35,3% і 33,1%.

За останні 10 років кількість енергетичних потужностей сільськогосподарського виробництва Криму скоротилося на 49,6% чи на 3917 тис. к. с., енергозабезпеченність зменшилася на 28,8% чи на 189 к. с. на 100 гектарів посівів. Однак енергооснащеність роботи в сільськогосподарських підприємствах за аналізований період практично не змінилась, навіть спостерігається ріст даного показника на 12,1% (тому що скорочення зайнятості в сільгоспвиробництві відбувалося більш швидкими темпами, чим падіння енергетичних потужностей).

У кількісному вираженні найбільш споживаним видом палива в сільгосппідприємствах Криму є дизельне паливо. Його споживання за аналізований період зросло на 26,9% - з 44,2 до 56,9 тис. тонн. Споживання природного газу скоротилося 42,5%, вугілля - 99,6%, споживання топкового мазуту скоротилося в 13 разів. Також, різко (на 96,8%) скоротилося споживання нафти і газового конденсату, грубного палива, автомобільного бензину (на 51,9%).

Однією з істотних складових матеріально - технічних ресурсів є водні ресурси. Загальне водоспоживання Криму тільки на 15-20% забезпечується за рахунок місцевих водних ресурсів, а 80-85% обсягу водозабору покривається дніпровською водою, що надходить з Північно-Кримського каналу. Це у свою чергу не могло не позначитися негативно на вартості водних ресурсів для сільськогосподарських товаровиробників Криму. Водопостачання сільських районів засновано на використанні підземних вод, що не вимагають якого-небудь складного санітарного очищення, водопостачання багатьох міст Криму засновано на використанні поверхневих вод.

У Криму зрошується близько 400 тис. га сільгоспугідь, однак у даний час ці обсяги скоротилися. Приблизно 95% загальної кількості води, що використовується для зрошення, надходить з Північно-Кримського каналу, інші 5% - з місцевих джерел (водосховищ, водоймищ та свердловин).

За аналізований період споживання води для зрошення скоротилося в 2,4 рази (через зменшення зрошуваних площ, а також різкого скорочення числа поливів). Головними причинами такого положення є відсутність коштів у споживачів і істотне скорочення обсягів виробництва продукції. У силу ряду організаційно - господарських причин відбулося зниження зрошувальних норм у розрахунку на один гектар. У порівнянні з 1991р. зрошувальна норма на рис залишилася, практично, на колишньому рівні, тоді як на зерно і корми скоротилася на 2,6 тис.м3.

За 10 років внесення органічних добрив скоротилося на 92,4%, внесення мінеральних добрив - на 78,7%. Постійно наростає дефіцит водних ресурсів: споживання води для зрошування скоротилося в 2 рази, відповідно, істотно знизився рівень родючості зрошуваних земель.

Процес ресурсного забезпечення агропромислового комплексу здійснюється технічними, постачальницькими, ремонтними, будівельними, автотранспортними, налагоджувальними підприємствами і організаціями, що мають між собою визначені організаційно - економічні зв'язки. В систему ринку матеріально - технічних ресурсів, що забезпечує агропромисловий комплекс Криму, входять більш як 220 підприємств і організацій. Даний комплекс покликаний створювати загальні умови для ефективного розвитку аграрного виробництва. Однак, нормальне функціонування системи ресурсного забезпечення АПК, що склалася, зруйнувала загальноекономічна криза.

Ефективність системи матеріально-технічного забезпечення агропромислового комплексу залежить від своєчасності та тісноти зв'язку з процесами сільськогосподарського виробництва та ступеню підпорядкованості його технологіям.

В умовах переходу до ринку змінюються підходи та способи формування матеріально-технічних ресурсів. Формування ринку матеріально-технічних ресурсів для сільськогосподарського виробництва та агропромислового комплексу в цілому необхідно проводити шляхом створення оптових ринків матеріальних ресурсів, відновлення та розширення прямих зв'язків з підприємствами-виробниками.

Створена на протязі багатьох років інфраструктура матеріально - технічного постачання і технічного обслуговування сільського господарства (бази, склади, кошти механізації, ремонтні підприємства, пункти технічного обслуговування, обмінні і прокатні пункти) використовується тільки на 10-15% із-за різкого падіння обсягів реалізації техніки і послуг. Практично, село вже позбавилося значної частини інфраструктури постачання і ремонтно - технічного обслуговування.

У зв'язку з монопольним становищем агросервісних підприємств їх взаємовідносини з сільськими товаровиробниками не відповідали інтересам останніх та кінцевим цілям агропромислового виробництва. Був порушений принцип економічного паритету постачальників та споживачів матеріально-технічних ресурсів та ремонтно-технічних послуг, еквівалентності обмінно-розподільчих відносин. Доля витрат на матеріально-технічні ресурси та виробничі послуги в загальних витратах сільськогосподарського виробництва, в собівартості та цінах на сільгосппродукцію постійно зростала та в даний час складає 70-80% проти 50-60% у 1990р.

Основними напрямами ефективної демонополізації ринку матеріально-технічних ресурсів АПК повинно бути створення конкурентного середовища та введення системи організаційних та економічних обмежувачів господарської та комерційної самостійності постачальницьких організацій в взаємовідносинах з сільськими товаровиробниками та іншими споживачами ресурсів та послуг АПК.

Основними напрямами підвищення ефективності використання матеріально-технічних ресурсів є скорочення їх втрат, підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь, тварин, використання маловитратних, безвитратних та ресурсозберігаючих технологій, підвищення якості сільськогосподарської продукції. Також велике значення відводиться вдосконаленню методів господарювання, форм кредитування, фінансування матеріально-технічного постачання сільського господарства та сфери агропромислового комплексу в цілому.

У процесі стихійного роздержавлення системи ресурсного забезпечення все більшу частку в забезпеченні паливними, енергетичними і технічними ресурсами АПК беруть на себе приватні постачальники.

Стан ринку ПММ загалом характеризується явним монополізмом і пріоритетністю постачальників дизпалива і бензину, в зв'язку з усуненням держави від регулювання цін на паливні ресурси. Організації і фірми, що постачають ПММ сільгосппідприємствам, застосовують механізми ціноутворення одностороннього характеру, які ще більш посилюють диспаритет цін на сільгосппродукцію і паливні ресурси.

Товаровиробники змушені діяти на “умовах”, заданих монополістами. Багато які операції здійснюються нелегально або напівлегально, антимонопольне законодавство не діє, а система держстандарту і контролю за ціноутворенням функціонує слабо.

У результаті ринок ПММ відрізняється крайньою нестабільністю. Так, в 1999 р. спроби держави усунутися від прямої участі в забезпеченні сільгоспформувань паливно-мастильними матеріалами призвели до того, що на початок весняного періоду відсоток покриття загальної потреби АПК Криму в дизельному паливі склав лише 11%, в автобензині - 14%. У 2000р. ці показники дещо поліпшилися і склали 18 і 16% відповідно.

Необхідно відзначити активне становлення тіньового ринку ресурсів, зумовленого не тільки необхідністю витрат (що не відображаються в звітності, в т.ч. щодо стимулювання безконфліктного ведення господарської діяльності), але і неможливістю в більшості випадків проведення легальних угод із-за існування значних боргів і, відповідно, безакцептного списання грошових коштів, що поступають на розрахунковий рахунок.

Уряд Криму, виходячи з можливостей республіканського бюджету, забезпечує кредитування реформованих сільськогосподарських підприємств у вигляді товарних авансів на закупівлю продовольчого зерна і постачання продуктів живлення бюджетним установам під регіональне замовлення. Але ця міра не грає вирішальної ролі.

Одним з чинників, що перешкоджають ефективному розвитку ринку матеріально-технічних ресурсів, є недосконалість ринків фінансів і капіталу аграрної сфери економіки. Протягом десяти років за рахунок диспаритету цін йде відтік капіталу з сільського господарства.

У третьому розділі дисертації “Перспективи формування і функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів АПК” оцінена ресурсна потреба АПК Криму і наведений прогноз джерел її фінансування; розроблена модель ціноутворення на ресурси і структурна модель управління ризиками формування та функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів АПК.

Була визначена прогнозна потреба сільгоспвиробництва на 2003р. з основних видів ресурсів: в дизпаливі і автомобільному бензині - 256 тис. тонн; азотних добрив - 69,34 тис. тонн; фосфорних - 48,2 тис. тонн; калійних - 37 тис. тонн; в коштах хімічного захисту - протравлювачі - 216,4 тонн, хімікатів для обробки посівів - 770 тонн, хімікатів для обробки багаторічних насаджень -3,9 тис. тонн.

В розрахунках з урахуванням середньорічної динаміки цін на нафтопродукти, мінеральні добрива, кошти захисту рослин щорічна потреба АПК, що прогнозується в фінансових ресурсах на придбання нафтопродуктів складе 384 млн. грн, протравлювачів насіння - 43 млн. грн, мінеральних добрив - 169,8 млн. грн, ядохімікатів і засобів захисту рослин - 97,7 млн. Таким чином, загальна потреба АПК Криму в фінансуванні ресурсних потреб складе 695 млн. грн.

Гостра ситуація склалася в АПК Криму з фінансуванням ресурсних потреб агровиробництва. У 2000р. більше як 70% ресурсних потреб АПК Криму фінансувалися за рахунок коштів господарств, в тому числі і притягнених ними кредитів фінансових установ. Відповідно до прогнозу ресурсних потреб АПК Криму на 2005 р. здійснений прогноз джерел покриття потреб (рис. 2).

Рис. 2 Прогноз розподілу джерел покриття ресурсної потреби АПК Криму на 2005 р.

Головною особливістю системи ціноутворення АПК є порівняно низька еластичність попиту на споживані ресурси, а також низька міра взаємозамінності ресурсів.

Як один з оптимальних механізмів ефективного поєднання і оптимізації зацікавленості сільськогосподарських товаровиробників і постачальників ресурсів пропонується використати подвійну модель формування цін на різні види ресурсів з боку їх виробників (постачальників) і з позицій самих сільгоспформувань (споживачів). Формула, що пропонується для розрахунку рівня ціни на ресурси, що поставляються для АПК:

(1)

де Ц- ціна на ресурси, що поставляються, Нп- планова норма прибутку, Тр- витрати на транспортування ресурсів, А- акцизний збір на даний вигляд ресурсу, Кс- коефіцієнт сезонності, що має тенденцію до росту з урахуванням коливань сезонної потреби.

Для сільськогосподарських формувань з метою розрахунку, прогнозування і зіставлення цін споживаних ресурсів і виробничої собівартості продукції, що виробляється пропонується використати формулу:

Ц=(Зср+Тр+Тт)*Кск (2)

де Ц - ціна на споживані ресурси, Зср - середньорічні витрати даного ресурсу на од. продукції або од. площі, Тр - транспортні витрати, Тт - торгові витрати, Кск - коефіцієнт сезонної знижки, що згладжує сезонні піки потреби в ресурсах.

Запропонований подвійний підхід до ціноутворення на ресурси для агропромислового комплексу заслуговує уваги, виходячи з перспективного визначення рівня держпідтримки аграрного сектора. Різниця в цінах, з точки зору постачальника і споживача ресурсу, за своїм економічним змістом відображає частину витрат, пов'язаних з веденням сільгоспвиробництва, яку повинно оплачувати суспільство, а не конкретний споживач.

Одним з основних чинників успішного господарювання в економічних умовах, що змінилися, є своєчасний моніторинг з основних видів ризиків. Ризик формування і функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів агропромислового комплексу - це імовірність наступу всіх видів втрат в результаті недостачі, невчасного постачання, неналежної якості, або неефективного використання ресурсів.

По причинах виникнення та числу об'єктів, що зазнають ризику, виділимо фундаментальні і специфічні ризики на ринку матеріально-технічних ресурсів. Серед фундаментальних ризиків виділені групи економічних ризиків, політичних і соціальних. Їх вплив, оцінений нами в динаміці, за період 1990-2000гг. Величина сукупного ризику формування і функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів АПК за період реформ зросла майже в 3 рази (з 3,21 в 1990р. до 9,21 в 2000р.). Найбільший ріст відмічений в групі соціальних ризиків - в 4,3 рази. Основні групи специфічного ризику функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів АПК подані на рис. 3.

Рис. 3 Основні групи ризиків формування та функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів АПК

Нами була проведена оцінка основних груп специфічних ресурсних ризиків по окремих сферах АПК, що дозволило скласти ранжируваний ряд по мірі імовірності настання ризикових подій в кожній зі сфер: соціальна інфраструктура (1,82), харчова промисловість (1,05), виробнича інфраструктура (0,94), сільське господарство (0,89) і сфера галузевої науки (0,82).

Найбільш важливим етапом управління ризиками є аналіз і оцінка їх сукупного рівня, який в запропонованій нами методиці може проводитись як на рівні окремих господарюючих суб'єктів, так і на рівні галузей, окремих сфер і АПК загалом.

Оцінка складу сукупного (для АПК в цілому) специфічного ризику формування і функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів (17,9) виявила, що по мірі імовірності настання ризикових подій найбільш суттєвими є група фінансових ризиків (11,48), техніко-технологічних (2,25) і природно - екологічних (1,96).

ринок агропромисловий ціна

Висновки

1. Трансформація системи економічних відносин в АПК істотним чином вплинула на формування ринку матеріально-технічних ресурсів: корінним образом змінюються способи розподілу ресурсів, мотивація суб'єктів, цілі і засоби економічного розвитку. Сучасний стан ресурсного забезпечення АПК Криму характеризується прогресуючою деградацією ресурсного потенціалу, падінням рівня споживання і ефективності використання матеріально - технічних ресурсів. Ринки ресурсів залишаються непрозорими, більшість угод носять приватний характер, не функціонують легальні посередницькі механізми, все це сприяє тіньозації ресурсних ринків.

2. Серед домінуючих механізмів формування та функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів головну роль відіграють: прогнозування потреби в різноманітних ресурсах, формування джерел покриття потреби, управління ризиками ресурсного забезпечення, облік легальних і тіньових втрат ресурсів, формування напрямків та стимулювання ресурсозбереження, розробка ефективних моделей ціноутворення на ресурси для АПК.

3. У відповідності з новими умовами функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів АПК нами сформульована система методів, що дозволяє виявити і оцінити стан ринку матеріально-технічних ресурсів (з використанням методів маркетингових досліджень, оцінці ступеню забезпеченості ресурсами та інш.), механізмів його функціонування (з використанням методики дослідження втрат, індексного методу, функціонально-вартісного аналізу та інш.) та забезпечення ресурсозбереження (з використанням методів енергетичного аналізу, виміру ресурсовіддачі від галузей та інш.).

4. Процеси демонополізації ринків ресурсів забезпечили збільшення числа їх постачальників, однак механізм ціноутворення залишився повністю адаптованим до задоволення цілей максимізації прибутку постачальників, без урахування інтересів сільгоспвиробників. У зв'язку з хронічною відсутністю фінансових ресурсів і постійною неплатоспроможністю сільгоспформувань домінують сурогатні форми розрахунків з постачальниками ресурсів. З метою скорочення існуючого цінового диспаритету нами пропонується подвійна модель ціноутворення на різні види ресурсів, що являє собою механізм оптимізації інтересів сільгосптоваровиробників і постачальників ресурсів.

5. Приведений розрахунок прогнозної потреби сільгоспвиробництва Криму на 2003р. в основних видах матеріально-технічних ресурсів. З урахуванням середньорічної динаміки цін на окремі види ресурсів загальна потреба АПК Криму в їх фінансуванні складе 695 млн. гривень. Прогноз джерел фінансування ресурсної потреби АПК Криму дозволив сформувати їх структуру, в якій найбільша питома вага належить власним коштам сільгоспформувань (25%), товарному кредиту під майбутній урожай (20%); банківським кредитам (14%); кредитуванню з боку переробних підприємств (9%); а сукупний рівень фінансування з боку держави складе біля 18 відсотків.

6. Визначення значень основних груп специфічних ризиків ресурсного забезпечення в окремих сферах системи АПК дозволило виявити, що найбільш вірогідним з точки зору настання ризикових подій є соціальна інфраструктура. Оцінка складу сукупного ризику стану і функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів в масштабі агропромислового комплексу загалом виявила, що домінуючою групою по мірі імовірності настання ризикових подій є група фінансових ризиків.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Силкин В.Н. Система материально-технического обеспечения агропромышленного комплекса Крыма //Экономика и управление. -1999. -№6. -С.12-14.

2. Силкин В.Н. Практика ресурсного обеспечения агропромышленного комплекса Крыма. ISBN 966-572-123-2. -Симферополь: Таврия, 1999. -48с.

3. Силкин В.Н. Методологические составляющие исследования процессов ресурсного обеспечения агропромышленного комплекса //Экономика и управление. -2000. -№1. -С.13-14.

4. Силкин В.Н. Риски ресурсного обеспечения АПК Крыма //Экономика и управление. -2000. -№ 2-3. -С.36-38.

5. Силкин В.Н. Ресурсосбережение в аграрном секторе //Материалы международной конференции “Аграрная экономика: история, проблемы, перспективы” -Горки: Белорусская государственная сельхозакадемия, 2000. - Ч.1. -С.179-180.

6. Зиновьев Ф.В., Додонова М.В., Калиниченко И.Л., Силкин В.Н. и др. Реформирование экономики АПК Крыма (Оценка состояния, перспективы завершения): Монография - ISBN 966-584-151-3. -Симферополь: Таврида, 2000. -176с., в т.ч. личный вклад автора -С.82-95.

7.Силкин В.Н. Система исследования состояния ресурсного обеспечения АПК //Научные труды КГАУ: экономические науки. -Вып. 63. -Симферополь, 2000. -С.132-136.

8. Силкин В.Н. Ресурсное обеспечение АПК Крыма. ISBN 5-7780-0874-0. -Симферополь: Таврия, 2001. -150с.

9. Силкин В.Н. Формирование рынка материально-технических ресурсов АПК Крыма //Экономика и управление. -2002. -№1. -С.11-12.

Размещено на Allbest.ru

...