Роль молодняку великої рогатої худоби в епізоотичному процесі лейкозу

Основними етапами даної системи є:

- випоювання телятам, які отримані від інфікованих та вільних від онкорнавірусної інфекції корів, протягом 7-ми днів молозива матерів, що забезпечує створення у телят колострального імунітету, а у телят від інфікованих корів додатково і колострального протилейкозного імунітету;

- формування та ізольоване утримання спільних груп телят, отриманих від інфікованих та здорових корів, яким випоюють збірне пастеризоване молоко та відвійки від корів, вільних від ретровірусної інфекції;

- контроль статусу сформованих груп телят щодо ВЛВРХ при титрах антитіл у матерів не вище 1:4 з 4-місячного віку, більше ніж 1:8 з 5-місячного віку, а без визначення титрів з 5-ти місяців з інтервалом у 10 днів до отримання двох підряд негативних результатів;

- подальше дослідження груп молодняку з інтервалом у 30-45 днів до припинення виділення інфікованих тварин у цілому по стаду;

- формування з серонегативних тварин груп телиць парувального віку, які вводять у племінне стадо господарства, вільне від онкорнавірусної інфекції;

- ізоляція позитивно реагуючих в РІД тварин, переведення їх на відгодівлю і здача на забій.

Система вирощування здорового молодняку в неблагополучному господарстві повинна бути включеною в систему протилейкозних заходів, які застосовуються в основному стаді. Це дозволяє одночасно активно впливати на усі вікові групи тварин, швидко виділяти та вилучати із усього стада максимальну кількість джерел збудника інфекції, зменшити ймовірність передачі збудника сприйнятливим тваринам, скоротити терміни оздоровлення, створити здорове ядро стада за рахунок власного генофонду.

Проведення постійного серологічного контролю тварин кожної вікової групи забезпечує своєчасне видалення інфікованих тварин із загального стада.

Дані схеми було апробовано у господарствах з різним ступенем інфікованості тварин вірусом лейкозу великої рогатої худоби. Їх впровадження в період 2000-2001р.р. забезпечило зниження рівня інфікованості в цілому по стаду в кожному із господарств, повне звільнення від інфекції корів основного стада та зменшення інфікованості у групі молодняку. Отже, виконання комплексу протилейкозних оздоровчих заходів з визначенням терміну першого серологічного дослідження телят залежно від рівня титрів антитіл у корів-матерів забезпечує швидке звільнення господарств від онкорнавірусної інфекції.

ВИСНОВКИ

1. У господарствах з різним початковим ступенем інфікованості тварин ВЛВРХ динаміка виділення серопозитивних тварин має певні закономірності. У неблагополучному щодо лейкозу великої рогатої худоби стаді важливе місце у формуванні, розвитку та згасанні епізоотичного процесу, поряд з тваринами основного стада, займають тварини молодших вікових груп. Показники інфікованості на початку проведення оздоровчих заходів є вищими у групах маточного стада і нижчими у групах молодняку. Виконання протилейкозних оздоровчих заходів приводить до припинення виділення інфікованих тварин спочатку у старших вікових групах, а потім у молодняку. Молодняк великої рогатої худоби на завершальних етапах виконання оздоровчих протилейкозних заходів виступає основним джерелом збудника захворювання.

2. Основним шляхом зараження тварин ВЛВРХ є горизонтальний. Позитивна реакція на лейкозний антиген протягом 4-5-ти місяців зумовлена колостральними антитілами, отриманими від матерів. Тривалість циркуляції колостральних антитіл пропорційна титрам антитіл матерів.

3. В умовах проведення експериментальних досліджень: а) телята, отримані від позитивно реагуючих в різних титрах на лейкоз корів, при народженні вільні від онкорнавірусної інфекції; б) молозиво інфікованих корів не є фактором передачі ВЛВРХ нащадкам; в) у частини телят, які не отримали колостральних противірусних антитіл, на 45-ий день життя в сироватці крові відзначали присутність протилейкозних антитіл.

4. У корів, що мали титр противірусних антитіл від нативного до 1:8 в день розтелення відзначали повне їх зникнення. Після розтелення позитивна реакція сироватки крові корів у РІД відновлювалася на 37-43-ій день.

5. У телят, народжених інфікованими ВЛВРХ коровами, показники динаміки кількості лейкоцитів і лімфоцитів не відрізняються від аналогічних у телят, народжених серонегативними коровами.

6. Період появи позитивної серологічної реакції (РІД) на лейкозний антиген в експериментально заражених тварин кров'ю від гематологічної хворої корови становить 21 день.

7. При титрах антитіл сироватки крові у матерів від нативної до 1:4 перше серологічне дослідження телят на лейкоз слід розпочинати з 4-х місяців, а при титрах 1:8 та вище - з 5-ти місяців. При неможливості визначення титрів противірусних антитіл перше серологічне дослідження молодняку необхідно розпочинати також з 5-місячного віку.

Пропозиції для виробництва

1. Для швидкого виявлення та ізоляції джерела збудника захворювання з популяції тварин основного стада доцільно застосовувати прискорений метод оздоровлення, при якому серологічні дослідження необхідно проводити через кожні 10 днів до отримання двох підряд негативних результатів.

2. До терміну першого серологічного дослідження молодняку великої рогатої худоби потрібно підходити диференційовано, залежно від титрів протилейкозних антитіл у їх матерів. При титрах 1:4 і нижче перше серологічне дослідження телят слід проводити з 4-х місячного, а при титрах 1:8 і вище - з 5-ти місячного віку. Якщо титри не визначено, то перше серологічне дослідження необхідно проводити з 5-ти місяців.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рудь О.Г. Перебіг епізоотичного лейкозного процесу в господарствах з різним ступенем інфікованості вірусом лейкозу великої рогатої худоби // Науковий вісник ЛДАВМ ім. Гжицького. - Львів, 2001.- Том 3.- №2.- С.136-139.

2. Рудь О.Г. Перебіг лейкозної інфекції у різновікових групах тварин // Вісник Полтавської державної аграрної академії . - Полтава, 2002.- № 2-3.- С.78-81.

3. Патент 44416А Україна, МПК G 01N33/48. Спосіб виявлення захворювання на лейкоз у великої рогатої худоби / В.О. Бусол, М.С. Мандигра, О.Б. Грицик.,О. Г. Рудь - 2000084727; Опубл. 15.02.2002. Бюл.№2. (Дисертант особисто брав участь в проведенні виробничої перевірки запропонованого способу виявлення захворювання на лейкоз, брав участь в проведенні серологічних досліджень та їх аналізу).

4. Рудь О.Г., Мандигра М.С. Вивчення шляхів передачі вірусу лейкозу у великої рогатої худоби// Ветеринарна медицина: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Харків, 1999. - Вип. 76.- С. 31-35. (Дисертант проводив забір крові у тварин, брав участь в проведенні гематологічних, імунологічних та серологічних дослідженнях та аналізував результати досліджень).

5. Рудь О.Г., Мандигра М.С. Роль колостральних антитіл у захисті телят від зараження ВЛВРХ// Вісник БДАУ.-Біла Церква, 2000.-Вип.11.-С.107-111.(Дисертант проводив забір крові у тварин, брав участь в проведенні серологічних досліджень та аналізував їх результати).

6. Рудь О.Г., Мандигра М.С. Гематологічні та імунологічні показники у великої рогатої худоби на різних стадіях лейкозного процесу// Ветеринарна медицина: Міжвідомчий тематичний науковий збірник.-Харків,2001.-Вип.79 (11).-С.18-22.(Дисертант розробляв методику постановки експерименту, проводив забір крові у дослідних тварин, клінічні, гематологічні, імунологічні та ретроспективні дослідження, аналізував результати досліджень, та готував матеріали статті до друку).

7. Реультати експериментального вивчення інкубаційного періоду лейкозу великої рогатої худоби / М.С. Мандигра, Б.М. Куртяк, Р.П. Сімонов, О.Г. Рудь, О.Б. Грицик // Вісник БДАУ: Зб. наукових праць. - Біла Церква, 2001.- Вип.16.- С. 126-129. (Дисертант проводив забір крові у дослідних тварин та брав участь у проведенні гематологічних, імунологічних та серологічних дослідженнях, аналізував результати досліджень).

8.Особливості перебігу інфекційного лейкозного процесу у молодняку великої рогатої худоби / М.С. Мандигра, Б.М. Куртяк, О.Б. Грицик, Р.П. Сімонов, О.Г. Рудь // Ветеринарна медицина України .- 2002. -№7.-С.12-14. (Дисертант проводив ретроспективний аналіз та результати гематологічних та імунологічних досліджень, аналізував результати досліджень).

9.Мандигра М.С., Рудь О.Г. Система вирощування молодняку у господарствах, неблагополучних щодо лейкозу великої рогатої худоби // Аграрний вісник Причорномор'я.-Одеса,2003.-Вип.21.-С.76-81. (Дисертант брав участь у розробці та впровадженні у виробництво прискореного методу оздоровлення неблагополучних щодо лейкозу господарств, аналізував результати досліджень та готував матеріали статті до друку).

Размещено на Allbest.ru