Використання кнурів-плідників зарубіжної селекції для підвищення продуктивності свиней великої білої породи

Примітка: ВБ (ЗТГ) - велика біла порода (заводський тип “Голубівський”), ВБАП - велика біла порода англійського походження, ВБДП - велика біла порода датського походження, ВБФП - велика біла порода французького походження

Відтворювальні якості свиноматок визначали за багатоплідністю, гол; великоплідністю, кг; масою гнізда при народженні, кг; молочністю, кг; кількістю поросят при відлученні, гол; масою гнізда при відлученні, кг; масою одного поросяти при відлученні; збереженістю, %.

Вирівняність гнізда на час народження визначали за методикою Д.В.Ломако (2000):

, (7)

де ВГ - вирівняність гнізда, бали; 3,1 - постійний коефіцієнт; - середня жива маса поросят у гнізді при народженні кг; хмax- жива маса найважчого у гнізді поросяти, кг; хміn - жива маса найлегшого у гнізді поросяти, кг;

Комплексну оцінку репродуктивних якостей свиноматок визначали за методикою М.Д. Березовського (1990).

, (8)

де В-кількість поросят при народженні, гол; W - кількість відлучених поросят, гол.; G - середньодобовий приріст поросят до відлучення, кг.

За результатами індивідуального зважування поросят при відлученні визначали клас розподілу в межах кожного поєднання: в модальний клас (Мо) включали особин з живою масою 0,67, тварин з показниками нижче цих меж - відносили до класу мінус варіант (М-), а вище - до класу плюс-варіант (М+).

За період вирощування тварин піддослідних груп досліджено: динаміку живої маси (кг), середньодобових (г) та відносних (%) приростів молодняку свиней в 2, 4, 6 місяців; інтенсивність формування (Дt), індекси рівномірності (Ір) та напруги (Іn) росту та їх зв'язок з відгодівельними якостями свиней різних генотипів; лінійні проміри та індекси будови тіла; вік досягнення живої маси 100 кг, дн.; затрати корму на 1 кг приросту за період відгодівлі до живої маси 100 кг, корм од.; середньодобовий приріст живої маси за період відгодівлі до живої маси 100 кг, г; товщину шпику на рівні 6…7 хребця, мм.

З метою вивчення забійних та м'ясних якостей піддослідних тварин проведено забій та обвалування 3 правих півтуш тварин кожного класу розподілу При цьому було враховано: передзабійна жива маса тварин після 12-годинної голодної витримки, кг; маса парної туші, кг; забійний вихід, %; довжина півтуші, см; товщина шпику на рівні 6…7 ребра, мм; площа “м'язового вічка”, см2 ; маса задньої третини півтуші, кг; морфологічний склад туші, %.

Оцінку якості продуктів забою проводили згідно методичних рекомендацій по оцінці якості продуктів забою у свиней (А.М.Полівода, Р.В.Стробикіна, М.Д.Любецький, 1977).

Біохімічні показники сироватки крові (вміст загального білка, г/л; АЛТ, АСТ, мкмоль/л; ЛДГ, мкмоль/ч/мл; загальні ліпіди, г/л; холестерин, мкмоль/л) у свиней різних генотипів визначали у 6-місячному віці за загальноприйнятими методиками.

Економічну ефективність проведених досліджень розраховували за формулою:

, (9)

де Е - вартість додаткової продукції, грн.; Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, відповідно існуючих цін, які діють в Україні за 2005...2006 роки; С - середня продуктивність тварин; П - середня надбавка основної продукції (%), яка виражена у відсотках на 1 голову при застосуванні нового і поліпшеного селекційного досягнення порівняно з продуктивністю тварин базового варіанту; Л - постійний коефіцієнт зменшення результату, який пов'язаний з додатковими витратами на прибуткову продукцію (0,75); К - чисельність поголів'я сільськогосподарських тварин нового або поліпшеного селекційного досягнення, голів (ВАИИПИ, 1983).

Результати досліджень опрацьовані методом варіаційної статистики за Є.К. Меркур'євою та ін. (1991).

2. Результати власних досліджень

Ріст та показники розвитку ремонтних свинок різних генеалогічних родин. За результатами досліджень встановлено, що найбільшу живу масу в різні вікові періоди мали ремонтні свинки родини Чорної птички. За даною ознакою вони переважали ровесниць родини Сніжинка в 2,4 і 6-місячному віці відповідно на 1,4; 2,8 і 5,2 кг, вимоги класу еліта - в середньому на 3,04%. Вірогідну різницю за живою масою в 2 і 6 - місячному віці виявлено також між ремонтними свинками родин Тайга і Сніжинка - 1,1 і 4,2 кг. Коефіцієнт мінливості живої маси ремонтних свинок різних родин в 2,4 і 6-місячному віці коливався від 8,7 до 10,3%.

Таблиця 2 - Інтенсивність формування та індекси росту ремонтних свинок різних родин

Ремонтні свинки родин Тайга і Герань відзначалися вищими середньодобовими - 525,5 і 522,2 г та абсолютними - 32,1 і 31,9 кг приростами живої маси за період вирощування від 4 до 6-місячного віку відповідно. В результаті більш інтенсивного росту, живої маси 100 кг вони досягали за 231,7…232,2 дні, що на 5,7 і 5,2 днів швидше, ніж ровесниці інших родин. Ремонтні свинки, які характеризувалися підвищеною інтенсивністю росту менше витрачали кормів на 1 кг приросту - на 2,9…2,7%.

Найбільш високою напругою росту та інтенсивністю формування характеризувалися ремонтні свинки родини Чорної птички - 0,164 (Сv = 39,6%) та 0,347 (Сv = 19,3%). За даними показниками вони переважали ровесниць інших груп відповідно на 5,7 і 15,8%. За рівномірністю росту кращими виявились ремонтні свинки родини Сніжинка - 0,388 (Сv = 23,4%). Різниця за індексом рівномірності росту ремонтних свинок різних родин заводського типу “Голубівський” становила 6,75…4,67% але була статистично не вірогідною (Р<0,95).

Суттєвої різниці за лінійними промірами та індексами будови тіла ремонтних свинок різних родин не встановлено.

Репродуктивні якості свиноматок піддослідних груп. Аналіз репродуктивних якостей свиноматок свідчить про те, що найвищою багатоплідністю - 11,2 поросят на опорос, відзначалися тварини І контрольної групи. За даною ознакою вони переважали ровесниць ІІІ і ІІ дослідних груп на 9,82 і 3,57% відповідно. Використання кнурів - плідників французького походження сприяло зниженню багатоплідності свиноматок в середньому на 2,67% але різниця є статистично не вірогідною (табл. 3).

Таблиця 3 - Репродуктивні якості свиноматок піддослідних груп, ±S; n=15

Примітка: в цій та наступних таблицях * - Р > 0,95; **- Р > 0,99; *** - Р > 0,999.

За результатами наших досліджень встановлено, що використання кнурів англійського та французького походження в поєднанні з свиноматками заводського типу “Голубівський” сприяло збільшенню великоплідності на 5,88 (Р>0,999) і 1,75% відповідно, датського - зниження її на 0,89%.

Розрахунки фактичної вирівняності гнізд свиноматок контрольних і дослідних груп показали, що поєднання ВБ(ЗТГ)ЧВБФП та ВБ(ЗТГ)ЧВБДП характеризувалися більшою кількістю гнізд, у яких різниця між живою масою найважчого і найлегшого поросяти була мінімальною. Вирівняність гнізд тварин ІV і ІІІ дослідних груп дорівнювала 9,0…8,67 балів, що на 6,44 і 2,88% відповідно більше, ніж у чистопородних тварин ВБ(ЗТГ) та 8,66 і 5,19% у тварин поєднання ВБ(ЗТГ)ЧВБАП.

Слід відзначити, що свиноматки ІV дослідної групи характеризувалися більшою молочністю і переважали ровесниць І, ІІ та ІІІ піддослідних груп відповідно на 5,90, 5,51 і 11,61% (Р>0,99).

За масою гнізда при відлученні в 35-денному віці кращі показники мали тварини поєднання ВБ(ЗТГ)ЧВБАП - 83,2 кг. Це обумовлено дещо більшою масою поросят при народженні, а також вищою молочністю свиноматок.

Збереженість поросят у 35 - денному віці була найвищою у свиноматок ІІІ і ІІ дослідних групах і становила відповідно 88,2 і 87,4%, що на 8,20…7,25% більше, ніж у ровесниць контрольної і ІV дослідної груп (Р0,95).

Індекс репродуктивних якостей свиноматок був найвищий у тварин поєднання ВБ(ЗТГ)ЧВБДП - 38,7 балів.

Відгодівельні якості молодняку свиней різних генотипів та класів розподілів. Результати наших досліджень показали, що молодняк свиней, одержаний при використанні кнурів вітчизняної селекції (І контрольна група) та зарубіжного походження (ІІ…ІV дослідні групи) характеризувалися не однаковими середньодобовими приростами, що свідчить про можливість подальшого удосконалення породи за скороспілістю (табл. 4).

Таблиця 4 - Відгодівельні якості молодняку свиней різних генотипів

Так, товарні гібриди ІІ-ІV дослідних груп, одержаних від свиноматок великої білої породи заводського типу “Голубівський” та кнурів-плідників англійського, датського та французького походження за середньодобовими приростами переважали чистопородних ровесників І контрольної групи на 60,2, 37,8 і 72,8г (Р>0,999). В результаті інтенсивного росту, вони щомісячно давали рівномірні високі прирости і 100-кілограмової живої маси досягли відповідно до 192,6, 197,6 і 192,9 днів, що на 11,4; 6,4 і 11,1 днів, або 5,58, 3,13 і 5,44% швидше, ніж тварини І контрольної групи (Р>0,95…0,999).

Кращими відгодівельними якостями характеризувалося потомство кнурів Дукат 185/7403 ВБАП та Дністер 30005 ВБФП, а саме: вік досягнення живої маси 100 кг становив 193,4…192,2 днів, середньодобовий приріст - 671,0…678,1 г, витрати корму на 1 кг приросту - 4,0…3,9 корм. од.

Таблиця 5 - Відгодівельні якості молодняку свиней піддослідних груп різних класів розподілу

Нами вперше проведено вирощування тварин досліджуваних генотипів в рівновагових угрупуваннях. З цією метою тварини були розподілені на класи на час відлучення. Це сприяло вищій реалізації генетичного потенціалу відгодівельних якостей свиней. Так, різниця між тваринами крайніх класів розподілу за середньодобовими приростами в І контрольній та в ІV дослідній групах знаходилось на рівні 46,4…46,8 г., у потомків кнурів англійського і датського походження вони були значно вищі - 66,6…88,6 г.

Забійні й м'ясосальні якості піддослідних тварин. Результати контрольного забою свідчать, що тварини внутріпородних поєднань - ІІ…ІV дослідних груп (+ ВБ (ЗТГ) Ч ? ВБАП, + ВБ (ЗТГ) Ч ? ВБДП і + ВБ (ЗТГ) Ч ВБФП) переважали ровесників І контрольної групи (+ ВБ (ЗТГ) Ч ? ВБ (ЗТГ)) за забійним виходом відповідно на 4,2 (Р>0,999), 1,5 (Р>0,99) і 3,1% (Р>0,999). Рівень вірогідності коливається від (Р>0,99) до (Р>0,999).

Встановлено, що туші молодняку свиней ІІ та IV дослідних груп характеризувалися більшою довжиною - на 1,6, 3,2 см (Р>0,99), площею “м'язового вічка” - на 3,7 (Р>0,99) - 3,5 см2 (Р0,95), а також мали більшу масу задньої третини охолодженої півтуші відповідно на 0,8 (Р>0,99) і 1,1 кг (Р>0,999). За товщиною шпику на рівні 6…7 грудних хребців, статистично вірогідної різниці між тваринами піддослідних груп не виявлено.

Найбільш ефективними виявилося поєднання кнурів-плідників англійського і французького походження зі свиноматками родин Герань і Волшебниці.

Таблиця 6 - Забійні та м'ясні якості свиней піддослідних груп,

Потомки зазначених вихідних батьківських форм мали забійний вихід на рівні 74,0…72,2%, довжина охолодженої півтуші становила 96…100 см, товщина шпику - 28…26 мм, площа “м'язового вічка” - 39,2…40,3 см2, маса задньої третини охолодженої півтуші - 10,9…11,4 кг.

Аналіз морфологічного складу туш показав, що найбільший вихід м'яса мали тварини ІІ дослідної групи - 60,2%. (табл. 7). В І контрольній, в ІІІ та ІV дослідних групах, даний показник коливався в межах від 58 до 59,2%. Коефіцієнт мінливості в групах змінювався в межах від 2,6 до 14,1%.

Таблиця 7 - Морфологічний склад туш молодняку свиней піддослідних груп

Аналіз фізико-хімічних показників найдовшого м'язу спини молодняку свиней піддослідних груп показав, що рН для всіх груп знаходиться в нормі (табл. 8). Високі показники ніжності м'яса встановлено для тварин всіх генотипів та класів розподілу.

Таблиця 8 - Показники хімічного аналізу зразків м'яса молодняку свиней піддослідних груп,

Мінеральний склад стегнових кісток свиней різних генотипів. Важливим фактором при удосконаленні свиней нових генотипів є дослідження міцності кістяка тварин створених на основі складного відтворювального схрещування так і внутріпородної гібридизації. Результати досліджень мінерального складу стегнових кісток тварин різних генотипів наведено в таблиці 9.

Таблиця 9 - Результати досліджень мінерального складу стегнових кісток молодняку свиней піддослідних груп

Встановлено, що за вмістом кальцію та фосфору тварини ІІ та ІІІ дослідних груп переважали тварин контрольної групи на 37,6 і 16,7 грам на кілограм сухої речовини, або 21,6 (Р>0,99), 11,4% (Р>0,95) відповідно. Суттєвої різниці між тваринами контрольної та ІІ, ІІІ, ІV дослідних груп не встановлено. Коефіцієнт варіації вмісту мінеральних речовин в стегнових кістках молодняку свиней забитих при живій масі в 100 кг коливався в межах від 5,0 до 61,4%.

Біохімічні показники сироватки крові молодняку різних класів розподілу та їх кореляційні зв'язки з відгодівельними, забійними і м'ясними якостями. Результати досліджень біохімічних показників плазми крові показали, що тварини ІІ…ІV дослідних груп відзначалися більшим вмістом загального білка - на 3,5…12,5 г/л або 5,31-18,6% (Р>0,95…0,999) та загальних ліпідів - на 0,13…0,20 г/л або 4,98…3,24% (табл. 10).

Таблиця 10 - Біохімічні показники плазми крові піддослідних груп

Тварини ІІ та ІІІ дослідних груп за вмістом холестерину переважали ровесників І контрольної та ІІІ дослідної груп в середньому на 0,18…0,24 мкмоль/гл або 6,89…9,19%. Слід відзначити, що тварини ІІ-ІV дослідних груп, порівняно з ровесниками І контрольної групи, характеризувалися більшою активністю АСТ - на 0,03…0,05 мкмоль/г/мл або 4,47…7,46%. Вірогідну різницю за активністю АЛТ встановлено між тваринами ІІІ та ІV дослідних груп - 1,09 мкмоль/г/мл. - (Р>0,999). Це свідчить про те, що тварини дослідних груп характеризуються більш інтенсивним обміном речовин і мають кращі відгодівельні якості.

Коефіцієнт мінливості біохімічних показників плазми крові варіював в межах от 2,46 до 19,75%.

На основі проведених досліджень відгодівельних якостей тварин піддослідних груп, а також біохімічних показників крові нами розраховані коефіцієнти парної кореляції. Даний біометричний показник між активністю амінотрансфераз (АЛТ, АСТ) і відгодівельними якостями молодняку свиней контрольних та дослідних груп коливався від r = - 0,027 до r = 0,532.

Встановлено середній за величиною та позитивний за напрямком зв'язок між вмістом загальних ліпідів та середньодобовими приростами у тварин заводського типу “Голубівський” (r = 0,531) та потомства одержаного від кнурів великої білої породи англійського (r = 0,441) та французького походження (r = 0,551). У тварин ІІІ дослідної групи даний показник дорівнював r = 0,027. Максимальні показники коефіцієнтів і кореляції між ознаками відгодівельних якостей та вмістом холестерину виявлено у тварин поєднання + ВБ(ЗТГ) Ч > ВБАП, а саме: вік досягнення живої маси 100 кг Ч вміст холестерину - r = 0,486, витрати корму на 1 кг приросту Ч вміст холестерину - r = 0,409. Коефіцієнт кореляції між відгодівельними якостями і вмістом загального білку змінювався від r = -0,074 до r = 0,363.

Економічна ефективність проведених досліджень. Результати досліджень показали, що найвищу економічну ефективність за репродуктивними якостями одержано від свиноматок великої білої породи заводського типу “Голубівський” в поєднанні з кнурами-плідниками англійського походження. Прибавка продукції склала 2,97%, що становить 10,79 грн. на 1 свиноматку або 2159 грн. 78 коп. на 100 свиноматок за рік при 1,8 опоросах. Збитки від використання кнурів-плідників датського та французького походження знаходяться в межах від - 538 до - 807 грн.

За відгодівельними якостями встановлено, що потомки, одержані від кнурів-плідників англійського, датського та французького походження мали вищі середньодобові прирости живої маси (на 37,8…72,8 г), ніж ровесники контрольної групи. Це дало можливість одержати додаткової продукції на 1 голову від 16 до 32 грн. або 1698 - 3269 грн. від 100 голів за рік.

Висновки

свиноматка відтворювальний молодняк

1. В результаті проведених досліджень встановлено ефективність використання кнурів зарубіжного походження для підвищення репродуктивних і відгодівельних якостей свиней заводського типу “Голубівський” в процесі його удосконалення.

2. Найбільший вплив кнури зарубіжного походження мали на рівень збереженості та енергію росту поросят до відлучення.

3. За відгодівельними якостями потомства кращими виявились кнури плідники англійського, датського і французького походження. Їх нащадки переважали тварин контрольної групи за середньодобовими приростами, віком досягнення живої маси 100 кг, та мали вищу конверсію корму на 37,8…72,8 г, 6,4…11,4 днів, 0,3 корм. од. відповідно.

4. Виявлено, що серед плідників заводського типу “Голубівський” є кнури потомство яких находиться на рівні аналогів зарубіжного походження, за рівнем відгодівельних і м'ясних якостей. Це свідчить про високий генетичний потенціал тварин заводського типу “Голубівський”.

5. Показана висока ефективність вирощування молодняку свиней в рівновагових угрупуваннях, що сприяє більш повній реалізації генетичного потенціалу продуктивності. При цьому більша різниця в величині середньодобових приростів виявлена для потомків плідників англійського та датського походження.

6. За показниками м'ясних якостей та фізико-хімічними показниками м'ясо тварин всіх груп відповідає зоотехнічним вимогам, в окремих поєднаннях встановлено більший високий вихід протеїну, концентрації холестерину, що необхідно враховувати в селекційних програмах удосконалення тварин.

7. За рівнем інтер'єрних ознак встановлена перевага потомків тварин зарубіжного походження. Встановлено, що тварини ІІ-ІV дослідних груп відзначалися більшим вмістом загального білка - на 3,5…12,5 г/л або 5,31-18,6% (Р>0,95…0,999) та загальних ліпідів - на 0,13…0,20 г/л або 4,98…3,24% (Р<0,95). За вмістом холестерину вони переважали ровесників І контрольної групи в середньому на 0,18 мкмоль/гл або 6,89%. Висока корелятивна залежність між рівнем середньодобових приростів та віком досягнення маса 100 кг виявлено з показниками загального білку та активності аланінтрансферази (r = 0,7…0,9).

8. Економічна ефективність використання кнурів зарубіжного походження, за відгодівельними якостями коливається в межах від 1698 до 3269 грн. на 100 голів (поєднання (ВБ(ЗТГ)ЧВБДП) до 12,09% (ВБ(ЗТГ)ЧВБФП).

Пропозиції виробництву.

1. Для удосконалення свиней заводського типу “Голубівський” в напрямку підвищення відтворювальних і м'ясних якостей використовувати кнурів-плідників англійського та французького походження.

2. При чистопородному розведенні свиней заводського типу “Голубівський” вести відбір потомків кнурів з ліній, що мають високі відгодівельні якості на рівні зарубіжних аналогів.

Література

1. Гравченко В.О., Халак В.І., Горіна Д.І., Лунник Ю.М., Скляров К.В. Ознаки інтер'єру свиней нових генотипів та їх зв'язок з відгодівельними якостями // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів. - Том 9., №1 (32). - 2007. - С. 267…272. (експериментальна частина, обробка і аналіз даних, формування висновків).

2. Халак В., Гравченко В, Зельдін В. Репродуктивні якості свиноматок заводського типу “Голубівський” залежно від батьківських форм // Тваринництво України. - 2006. - №4. - С. 13…15. (експериментальна частина, обробка і аналіз даних, формування висновків).

3. Халак В., Гравченко В., Зельдін В., Скляров К. Відгодівельні та м'ясні якості у свиней різних поєднань // Тваринництво України. - 2007. №6. С. 30…32. (експериментальна частина, обробка і аналіз даних, формування висновків).

4. Халак В.І., Гравченко В.О. Закономірності росту ремонтних свинок внутрішньопородного типу УВБ-3 та їх продуктивність // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. - Вип. 43. - Херсон: Айлант, 2006. - С. 104…109. (експериментальна частина, обробка і аналіз даних, формування висновків).

Размещено на Allbest.ru