Формування продуктивності люпину вузьколистого залежно від впливу строків і способів сівби та норм висіву в умовах Правобережного Лісостепу України
Особливості росту і формування фотосинтетичної, симбіотичної, індивідуальної та зернової продуктивності люпину вузьколистого. Економічна й енергетична ефективність розроблених моделей технологій вирощування культури. Їх вплив на конкурентоспроможність.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.07.2014 |
| Размер файла | 132,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІНСТИТУТ КОРМІВ
УДК 633.367:631.53.04:631.816.1
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛЮПИНУ ВУЗЬКОЛИСТОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ СТРОКІВ І СПОСОБІВ СІВБИ ТА НОРМ ВИСІВУ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Спеціальність 06.01.09 - рослинництво
ДЖУРА НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА
Вінниця - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Вінницькому державному аграрному університеті Мінагрополітики України протягом 2004-2006 рр.
Науковий керівник:
Петриченко Василь Флорович, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН, заслужений діяч науки і техніки України Інститут кормів УААН, директор.
Офіційні опоненти:
Камінський Віктор Францевич, доктор сільськогосподарських наук, ННЦ "Інститут землеробства УААН", заступник директора з наукової роботи;
Гойсюк Юрій Володимирович, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, Подільський державний аграрно-технічний університет Міністерства аграрної політики України, докторант кафедри рослинництва і кормовиробництва.
Захист відбудеться "13" березня 2008 року о 10 год. на засіданні спільної спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті та Інституті кормів УААН за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3 корпус 2.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеках Вінницького державного аграрного університету за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3 та Інституту кормів УААН за адресою: 21100, м. Вінниця, пр-кт Юності, 16.
Автореферат розісланий "11"лютого 2008 року.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук П.В. Материнський.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
У вирішенні проблеми дефіциту рослинного білка важливе місце належить зернобобовим культурам, зокрема і люпину вузьколистому, зерно якого містить 32-35 % сирого протеїну, а також весь комплекс незамінних амінокислот, що ставить його поряд із соєю та кормовими бобами за цінністю для годівлі сільськогосподарських тварин (В.Ф. Петриченко, 2003; D. & Jc. McNaughton, 2003; В.Ф. Камінський та ін., 2004).
Актуальність теми. Інтродукція люпину вузьколистого в екологічних умовах правобережного Лісостепу України вимагає наукового обґрунтування технології вирощування культури. Існує гостра потреба у виявленні залежностей росту, розвитку та формування урожаю культурою у відповідності до строку, способу сівби та густоти рослин. Поряд із цим, агроформуванням регіону необхідно запропонувати найбільш ефективні моделі технологій вирощування люпину вузьколистого, які б забезпечили високу, сталу врожайність та білкову продуктивність культури.
Вже відомо (М.Н. Кузюра, 1984; М.С. Корнійчук, 1991; І.П. Проскура, 1999), що в умовах Полісся та у західному Лісостепу України, формування продуктивності люпину вузьколистого, вміст алкалоїдів у врожаї суттєво залежать від екологічних умов вирощування, строків і способів сівби, доз азотних добрив та інших технологічних прийомів. Проте, в умовах правобережного Лісостепу України, вплив технологічних прийомів, а зокрема - строків і способів сівби та норм висіву, на формування величини і якості врожаю люпину вузьколистого вивчено недостатньо. Ці питання потребують більш глибокого наукового обґрунтування з метою розробки нових та удосконалення існуючих моделей технологій вирощування культури в умовах регіону.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи були складовою частиною державної науково-технічної програми "Кормовиробництво" (номер держреєстрації 0198U001084).
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було встановити залежності формування продуктивності люпину вузьколистого від впливу строків, способів сівби та норм висіву насіння в умовах правобережного Лісостепу України. Для досягнення цієї мети ставились такі завдання:
встановити залежності рівня урожайності і якості зерна люпину вузьколистого від строку, способу сівби та норм висіву;
виявити вплив строків і способів сівби та норм висіву на процеси росту, розвитку та формування показників фотосинтетичної і симбіотичної продуктивності;
провести біометричну оцінку рослин та описати залежності формування їх індивідуальної продуктивності;
встановити мінливість біохімічного складу зерна культури залежно від впливу строків, способів сівби та норм висіву;
оцінити гідротермічний потенціал зони правобережного Лісостепу України та виявити зв'язки між ним і рівнем продуктивності люпину вузьколистого;
провести економічну і енергетичну оцінку удосконалених елементів технологій вирощування люпину вузьколистого;
дати комплексну оцінку конкурентоспроможності удосконаленим технологіям вирощування культури, у порівнянні із базовою.
Об'єкт дослідження - процеси росту, розвитку та формування врожаю зерна люпину вузьколистого залежно від гідротермічних умов регіону, строків і способів сівби та норм висіву.
Предмет дослідження - фактори формування продуктивності люпину вузьколистого (строки, способи сівби, норми висіву, рослини, зерно).
Методи досліджень - візуальний та ваговий для встановлення фенологічних змін росту, розвитку та продуктивності культури; біохімічний - визначення елементарного хімічного складу зерна люпину вузьколистого; фізіологічний - фотосинтетичної і симбіотичної діяльності рослин; статистичні методи: дисперсійний, кореляційний, регресійний - для визначення вірогідності даних, кореляційних залежностей; порівняльно-розрахунковий - визначення економічної, біоенергетичної ефективності та оцінки на конкурентоспроможність розроблених моделей технологій вирощування люпину вузьколистого.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що вперше, для умов правобережного Лісостепу України, встановлено залежності впливу строків і способів сівби та норм висіву на процеси росту, розвитку, формування показників фотосинтетичної і симбіотичної продуктивності, величини урожаю і якості зерна люпину вузьколистого; обґрунтовано доцільність сівби люпину вузьколистого за рівня термічного режиму (РТР) ґрунту 8єС на глибині загортання насіння; виявлено зв'язки між гідротермічним потенціалом та урожайністю і показниками якості зерна люпину вузьколистого; проведено економічну і біоенергетичну оцінку та аналіз розроблених моделей технологій вирощування культури на конкурентоспроможність. Доповнено наукове уявлення про особливості формування біометричних показників рослин люпину вузьколистого, а також мінливість біохімічного складу його зерна залежно від впливу строків, способів сівби та норм висіву.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що в умовах правобережного Лісостепу України доведено можливість отримання гарантовано високих врожаїв зерна люпину вузьколистого за рахунок науково обґрунтованого строку сівби культури за РТР ґрунту 8єС, на глибині загортання насіння, рядковим способом із шириною міжрядь 15 см за норми висіву 1,1 млн. схожих насінин на 1 га., що забезпечує врожай зерна 4,0-4,2 т/га, вихід сирого протеїну 1,38-1,44 т/га та зменшення енергетичної собівартості отриманого зерна на 27-30 %.
Розроблена технологія вирощування культури пройшла виробничу перевірку в агроформуваннях Вінницької, Київської та Тернопільської областей на загальній площі 51 га, де забезпечила врожайність зерна на рівні 3,87-4,05 т/га, що більше на 0,92-1,17 т/га, порівняно до базової технології.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідались на Всеукраїнській науковій конференції "Сучасні інтенсивні сорти і сортові технології у виробництво" (Умань, 2007); п'ятій науковій міжвузівській конференції аспірантів "Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи" (м. Вінниця, 2005 р.); на засіданнях науково-методичної ради агрономічного факультету Вінницького державного аграрного університету (м. Вінниця, 2004-2007 рр.) та Інституту кормів УААН (м. Вінниця, 2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Полягає в аналізі наукової літератури зі стану вивчення проблеми, в самостійному проведенні польових і лабораторних досліджень, формулюванні висновків і пропозицій виробництву, здійсненні їх виробничої перевірки, написанні дисертації.
Публікації. За матеріалами дисертаційних досліджень опубліковано 4 наукових праці, із них 3 у фахових виданнях зареєстрованих ВАК України.
Структура та обсяг роботи. Рукопис дисертації викладений на 186 сторінках машинописного тексту комп'ютерної верстки, має 6 розділів, 34 таблиці, 13 рисунків, висновки і пропозиції виробництву та 10 таблиць у додатках. Список використаної літератури містить 211 джерел, серед них 34 іноземною мовою. Додатки містять матеріали, що підтверджують практичне використання результатів досліджень.
ЗМІСТ РОБОТИ
Наукові основи формування продуктивності люпину вузьколистого (огляд літератури). Проведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та закордонних вчених в області біології культури люпину вузьколистого та особливостей технології його вирощування. Визначено і обґрунтовано перспективні напрями досліджень та висунуто робочу гіпотезу.
Умови та методика досліджень. Дослідження проводили протягом 2004-2006 рр. на базі лабораторії селекції та технології вирощування зернобобових культур Інституту кормів УААН на сірих лісових середньосуглинкових ґрунтах на лісовидних суглинках. За даними ґрунтового обстеження, для ґрунтів дослідного поля характерний низький вміст гумусу - 1,97 %. Ввібрані основи складають - 14,4 мг. - екв. на 100 г. ґрунту. Гідролітична кислотність ґрунтів становить 3,44-3,51 мг. - екв. на 100 г. ґрунту, а рН сол. - 5,0-5,2. Вміст легкогідролізованого азоту - низький 4,5-5,5, рухомого фосфору - 12,5-13,6 та обмінного калію - 9,5-10,5 мг/100 г ґрунту.
Клімат зони помірний. Метеорологічні умови характеризувались певними відмінами від середніх багаторічних показників середньодобовими температурами та кількістю і розподілом опадів у період вегетації люпину вузьколистого (Рис. 1,2).
Рис. 1 Середньодобові температури повітря, єС (за даними Вінницької метеостанції).
Рис. 2 Кількість опадів за період квітень-серпень, мм (за даними Вінницької метеостанції).
Польовий дослід супроводжувався лабораторними дослідженнями і спостереженнями, хімічними аналізами рослинного матеріалу і ґрунту, аналізом гідротермічних ресурсів регіону.
Схему польового досліду подано в табл. 1.
Таблиця 1. Схема польового досліду з вивчення продуктивності люпину вузьколистого залежно від впливу строків, способів сівби і норм висіву насіння
|
Фактор А - строки сівби |
Фактор В - способи сівби |
Фактор С - норми висіву |
|
|
А 1 - сівба за РТР 1 ґрунту 5єС на глибині загортання насіння - перший; А 2 - сівба за РТР ґрунту 8єС на глибині загортання насіння - другий; А 3 - сівба за РТР ґрунту 11єС на глибині загортання насіння - третій. |
В 1 - рядковий (15 см); В 2 - рядковий (30 см); В 3 - широкорядний (45 см). |
С 1-0,7 млн. схожих насінин на 1 га; С 2-0,9 млн. схожих насінин на 1 га; С 3-1,1 млн. схожих насінин на 1 га. |
Примітка. 1РТР - рівень термічного режиму.
Співвідношення цих факторів 3:3:3. Повторність в досліді - чотирьохразова. Розміщення варіантів систематичне в два яруси. Облікова площа ділянки - 25 м 2, загальна - 37,5 м 2. За контроль прийнято варіант А1В1С1.
Польові досліди супроводжувались наступними спостереженнями, обліками та лабораторними дослідженнями:
рівень термічного режиму в ґрунті на глибині висівання насіння визначали відповідно до "Методики проведення досліджень в кормовиробництві" (1994);
фенологічні спостереження проводили згідно "Методики Держсортовипробування сільськогосподарських культур" (2002);
кількість і масу бульбочок всього та із легемоглобіном, загальний і активний симбіотичний потенціал визначали за методикою Г.С. Посипанова (1993);
оцінку фотосинтетичної діяльності рослин за показниками: площа листової поверхні, листовий індекс, фотосинтетичний потенціал (ФП), чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ); накопичення органічної речовини проводили ваговим методом, площу листків визначали методом "висічок";
уміст азоту в рослинах люпину вузьколистого визначали в основні фази росту і розвитку, за допомогою фотоколориметричного методу;
урожай визначали методом суцільного збирання прямим комбайнуванням і зважування зерна з кожної ділянки. При збиранні люпину вузьколистого, для визначення стандартного врожаю, відбирали середню пробу зерна з кожної ділянки з послідуючим визначенням в лабораторії вологості та засміченості;
біометричну оцінку проводили на 10 рослинах відібраних з кожної ділянки несуміжних повторень;
якісні показники врожаю визначали відповідно до "Методов биохимического исследования растений…" (1987);
математичну обробку одержаних рівнів урожаю та якісних показників проводили за допомогою дисперсійного та кореляційно-регресійного методів на комп'ютері із використанням сучасних пакетів прикладних програм типу Exсel, Statistika, Sigma;
розрахунок економічної та енергетичної ефективності технології вирощування сортів люпину вузьколистого проводили користуючись технологічними картами за методикою Медведовський О.К., Іваненко П.І. (1988);
комплексну оцінку конкурентоздатності розроблених технологій вирощування люпину вузьколистого проводили згідно методики Гаркавого А.Д., Петриченка В.Ф., Спіріна А.В. (2003).
Технологія вирощування люпину вузьколистого в досліді згідно рекомендацій ННЦ "Інститут землеробства УААН, (2006 р.).
Ріст, розвиток та формування показників індивідуальної продуктивності рослин люпину вузьколистого. Проходження періодів вегетації культури. За першого строку сівби повні сходи з'являлись на 14-15 день після сівби, за другого - на 10, а за третього - на 13 день.
У період проростання, насіння люпину вузьколистого відмічено наступні суми активних температур: за першого строку сівби - 42-46єС, другого - 50єС, за сівби у третій строк - 84єС. У цей період кількість опадів, відповідно, складала - 12,5-14,5; 11 та 17 мм, а показники ГТК за сівби у перший строк - 2,98-3,15; в другий - 2,20; в третій - 2,02.
На варіантах із нормою висіву насіння 0,7 млн. на 1 га, за сівби культури в перший строк гілкування наступало на 20, в другий - на 16, а в третій - на 15 день. У цей період накопичувалось, відповідно: 142; 125 та 108єС активних температур і випадало 20; 21 та 1 мм опадів. У посівах люпину вузьколистого висіяного із нормою 0,9 та 1,1 млн. на 1 га, період від сходів до гілкування скорочувався на 2-3 дні, що пов'язано із пагоноутворенням із вузла прикріплення сім'ядольних листочків (особливо за третього строку сівби). Відмічено, що гілкування рослин висіяних у перший строк, особливо з нормою висіву 0,7 млн. на 1 га, починалось із пазухи першої пари справжніх листків або із пазухи другого чи третього листка.
Від повних сходів до початку цвітіння проходило 47 днів, за першого, та 44 - за другого і третього строків сівби. За цей період, посіви люпину вузьколистого акумулювали 350; 333 та 381єС активних температур.
Нами не відмічено суттєвого впливу способів сівби на тривалість міжфазних періодів у культури. Тривалість періоду цвітіння більше залежала від строку сівби і майже не варіювала залежно від способу сівби і норми висіву. Так, за першого строку сівби цей показник складав 18, за другого - 17, а за третього 13 днів. У цей період посіви акумулювали 195єС активних температур за першого, 197єС - за другого та 159єС - за третього строку сівби.
Триваліший період цвітіння за першого і другого строків сівби пов'язаний із утворенням більшої кількості квіток в суцвітті кожної рослини, порівняно із рослинами пізнього строку сівби.
У цілому, тривалість вегетаційного періоду люпину вузьколистого коливалась в межах від 87 до 98 днів. При збільшенні норми висіву насіння від 0,7 до 0,9 та 1,1 млн. на 1 га, тривалість вегетаційного періоду культури зменшувалась на 3 та 7 днів.
Фітосанітарний стан посівів та виживаність рослин. Встановлено, що в період бутонізації, за різної оптико-біологічної структури посіву, люпин вузьколистий не однаково конкурує з бур'янами за світло, воду і поживні речовини. Так, за норми висіву 0,7 млн. на 1 га в посіві було виявлено від 20 до 35 шт./м 2 однорічних бур'янів, маса яких коливалась від 10,2 до 17,9 г/м 2; багаторічних бур'янів - 2-4 шт./м 2, а їх маса складала 4,3-8,6 г/м 2. При збільшенні норми висіву до 1,1 млн. на 1 га, в посіві виявили від 14 до 24 шт./м 2 однорічних бур'янів (за масою - від 7,1 до 12,2 г/м 2); кількість і маса багаторічних бур'янів складали, відповідно - до 2 шт./м 2 та 4,3 г/м 2. Показники забур'яненості посівів зменшуються при збільшенні норми висіву і зменшенні ширини міжрядь до 15 см.
Люпин вузьколистий вражався фузаріозним в'яненням. Так, у період сходів, найменший рівень поширеності хвороби - 2-3 % та ступінь враженості рослин - 6-10 %, спостерігався на варіантах третього строку сівби.
За сівби у другий та перший строки поширеність хвороби складала, відповідно - 4-9 та 6-12 %, а враженість рослин - 9-15 та 12-20 %.
У фазу гілкування, рівень виживаності рослин люпину вузьколистого зменшувався до 88 % при збільшенні норми висіву до 1,1 млн. шт. на 1 га та ширини міжрядь до 45 см. Максимальні показники виживаності рослин - 93 та 90 % спостерігались на варіантах другого і третього строків сівби за ширини міжрядь 15 см та норми висіву 0,7 млн. на 1 га.
Морфо-біологічні особливості формування індивідуальної продуктивності рослин. За сівби люпину вузьколистого в другий строк на рослинах формувалось 41-48 квіток, що більше на 1-5 шт., ніж за першого та на 7-8 шт. порівняно із варіантами третього строку сівби. За другого строку сівби абортивність квіток складала: 65-68 % - на варіантах із шириною міжрядь 15 см, 68-71 % - при ширині міжрядь 30 см та 76-79 % - при ширині міжрядь 45 см. На аналогічних варіантах досліду, але за першого та третього строків сівби ці показники були більшими.
Максимальні показники абортивності зав'язаних бобів - 58 % спостерігались на варіантах третього строку сівби із шириною міжрядь 45 см та нормою висіву 1,1 млн. на 1 га, що більше на 30 %, ніж на варіантах другого і першого строків сівби із шириною міжрядь 15 см та нормою висіву 0,7 млн. насінин на 1 га.
Найбільша маса однієї рослини - 12,5 г, бобів - 7,5 г, зерна з рослини - 6,1 г і з боба 0,8 г - формувалась за сівби люпину вузьколистого в другий строк із нормою висіву 0,7 млн. рослин на 1 га та міжряддями 15 см. За сівби у перший та в третій строк відмічено суттєве зниження цих показників.
Формування показників фотосинтетичної та симбіотичної продуктивності люпину вузьколистого. Фотосинтетична продуктивність. Найвищий показник площі листкової поверхні у однієї рослини люпину вузьколистого - 491 см 2 формувався наприкінці фази цвітіння за другого строку сівби із шириною міжрядь 30 см і нормою висіву 0,7 млн. на 1га. Цей показник був більшим від контрольного на 66 см 2. За сівби в третій строк площа листкової поверхні була меншою на 86 см 2, а у перший - на 46 см 2.
Найбільша величина листкового індексу - 4,2-4,4 м 2/м 2 формувалась на варіантах другого строку сівби насіння із шириною міжрядь 15 та 30 см та нормою висіву 1,1 млн. на 1 га. Ці показники були більшими від контролю на 1,6-1,8 м 2/м 2.
Встановлено, що показники фотосинтетичного потенціалу (ФП) зростають від періоду сходи - І пара листків до періоду цвітіння. В період від кінця цвітіння до фізіологічної стиглості - показники фотосинтетичного потенціалу зменшуються у зв'язку із опаданням листків.
Максимальні показники фотосинтетичного потенціалу - 9942-10447 см 2діб/рослину, формувались на варіанті другого строку сівби, за ширини міжрядь 15 та 30 см та норми висіву 1,1 млн. насінин на 1 га, що більше від контролю на 1282-1787 см 2діб/рослину.
Виявлено, що формування величини чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) у люпину вузьколистого має нерівномірний характер. Так, максимальні показники ЧПФ у люпину вузьколистого - 78,8 г/м 2 за добу відмічено в період від сходів до появи першої пари листків у рослин висіяних у другий строк із шириною міжрядь 15 см та нормою висіву 1,1 млн. на 1 га, що більше від контролю на 57,8 г/м 2 за добу.
У період від першої пари листків до гілкування, показники ЧПФ знижувались до рівня 10,0-26,9 г/м 2 за добу; в період від гілкування до початку цвітіння - до 2,2-4,4 г/м 2 за добу; протягом періоду цвітіння - зростали до рівня 4,5-7,5 г/м 2 за добу. Аналогічні залежності у формуванні цих показників спостерігались на варіантах із шириною міжрядь 30 та 45 см, але за нижчих абсолютних значень.
Максимальна маса сухої речовини - 1,11 кг/м 2 накопичувалась за сівби люпину вузьколистого у другий строк з міжряддями 15 см та нормою висіву насіння 1,1 млн. на 1 га. Цей показник був більшим від контролю на 0,42 кг/м 2.
Таким чином, за сівби люпину вузьколистого в другий строк, із шириною міжрядь 15 см і нормою 1,1 млн. на 1 га, формуються найбільш високопродуктивні посіви культури.
Встановлено, що на контролі кожна 1000 одиниць ФП забезпечувала формування 1586 г зерна. За сівби люпину вузьколистого в другий та третій строки - ці показники зменшувались на 137 та 600 г. Аналогічні залежності у формуванні цих показників спостерігались за сівби із шириною міжрядь 30 та 45 см, але при нижчих абсолютних величинах.
Отже, найсприятливіші умови для оптимізації оптико-біологічної структури посіву люпину вузьколистого складались за першого строку сівби із шириною міжрядь 15 см та нормою висіву насіння 0,9 млн. на 1 га. При цьому фотосинтетична продуктивність посіву становила 1697 г/1000 одиниць ФП, і була на 111 г більшою порівняно із контролем.
Симбіотична продуктивність. Спостереження за датами формування симбіотичного апарату у люпину вузьколистого показало, що найшвидше (6 травня) бульбочки з'являлись за сівби у перший строк. За сівби культури в другий строк, вони з'являлись в період від 6 травня (на варіантах із нормою висіву 1,1 млн. на 1 га) до 8 травня (із нормою висіву 0,7 млн. на 1 га), а за третього строку - 16-18 травня.
Найбільша загальна кількість бульбочок на одну рослину 41-53 та кількість активних - 24-28 шт. формувалась у період повного цвітіння-фізіологічної стиглості насіння на варіанті другого строку сівби із шириною міжрядь 15 см та нормою висіву 1,1 млн. на 1 га. На цих варіантах відмічено максимальну загальну масу бульбочок - 875 кг/га та масу активних - 596 кг/га. Формування такої великої кількості й маси бульбочок, у пізніх фазах росту і розвитку, є біологічною особливістю рослин люпину вузьколистого.
Встановлено, що загальна тривалість симбіозу у люпину вузьколистого варіювала в широких межах залежно від строку сівби і практично не залежала від норм висіву насіння і способів сівби. Так, на варіантах першого строку сівби, цей показник складав 91-92 дні; другого - 89-91; третього - 80-82 дні. Аналогічним чином формувались показники тривалості активного симбіозу: на варіантах першого і другого строків сівби - його тривалість складала 52-57 днів, а третього - 49-52 дні. На контрольному варіанті показники загального симбіотичного потенціалу (ЗСП) та активного симбіотичного потенціалу (АСП) складали 28,2 та 12,5 тис. кг дн./га, відповідно. Відмічено зростання цих показників за другого строку сівби на 3,8 та 1,8 тис. кг дн./га, відповідно. Проте, за третього строку, величина цих показників була меншою від контролю на 5,0 та 1,8 тис. кг дн./га.
Виявлено, що серед досліджуваних факторів, найбільший вплив на величину показників ЗСП та АСП мала норма висіву насіння. Так, на варіантах першого строку сівби із шириною міжрядь 15 см та нормою 1,1 млн. на 1 га відмічено найбільші значення показників ЗСП - 57,3 та АСП - 23,8 тис. кг дн./га. Зазначені величини були більшими від контролю на 29,1 та 11,3 тис. кг дн./га.
Встановлено, що на контролі у люпину вузьколистого накопичувалось 122 кг/га азоту (Табл. 2). За другого строкові сівби цей показник зростав на 18, а за третього - зменшувався на 17 кг/га. Максимальне значення показника кількості фіксованого біологічного азоту - 234 кг/га спостерігалось на варіанті другого строку сівби із шириною міжрядь 15 см і нормою висіву насіння 1,1 млн. на 1 га, що більше на 96 кг/га порівняно із контролем.
Таблиця 2. Кількість симбіотично фіксованого азоту у люпину вузьколистого залежно від строків, способів сівби та норм висіву насіння, кг/га (середнє за 2004-2006 рр.)
|
Строки сівби (А) |
Способи сівби (В) |
Норми висіву насіння, млн. на 1 га (С) |
|||
|
0,7 |
0,9 |
1,1 |
|||
|
перший (РТР ґрунту 5єС на глибині загортання насіння) |
рядковий (15 см) |
122 (К)1 |
153 |
200 |
|
|
рядковий (30 см) |
109 |
152 |
189 |
||
|
широкорядний (45 см) |
110 |
144 |
178 |
||
|
другий (РТР ґрунту 8єС на глибині загортання насіння) |
рядковий (15 см) |
140 |
168 |
234 |
|
|
рядковий (30 см) |
123 |
167 |
223 |
||
|
широкорядний (45 см) |
121 |
165 |
220 |
||
|
третій (РТР ґрунту 11єС на глибині загортання насіння) |
рядковий (15 см) |
105 |
127 |
169 |
|
|
рядковий (30 см) |
97 |
122 |
160 |
||
|
широкорядний (45 см) |
95 |
121 |
160 |
Таким чином, при вирощуванні люпину вузьколистого за удосконаленою моделлю технології, яка передбачає висівання насіння в перший та другий строки із шириною міжрядь 15 см та нормою висіву 1,1 млн. на 1 га складаються найбільш сприятливі умови для формування максимальних значень фотосинтетичної та симбіотичної продуктивності посівів культури.
Урожайність та якість зерна люпину вузьколистого. Урожайність зерна люпину вузьколистого. Створення сприятливого фітосанітарного стану, оптико-біологічної структури посіву і, як наслідок - підвищення ефективності поглинання ФАР та ефективне використання симбіотичної азотфіксації, на варіантах першого та другого строку сівби із шириною міжрядь 15 см і нормою висіву насіння 0,9 та 1,1 млн. на 1 га, сприяло формуванню максимальних рівнів врожайності зерна люпину вузьколистого - 3,77-4,24 т/га. Ці показники були більшими на 0,95-1,42 т/га, порівняно із контролем (Табл. 3). люпин продуктивність технологія ефективність
Урожайність зерна люпину вузьколистого зменшувалась при збільшенні ширини міжрядь, незалежно від строків сівби та норми висіву. Так, за сівби у перший строк із нормою 0,7 млн. на 1 га, цей показник, на варіантах із шириною міжрядь 30 та 45 см, складав 2,65 та 2,33 т/га, що на 0,17 та 0,49 т/га менше, ніж на контролі.
Таблиця 3. Урожайність зерна люпину вузьколистого залежно від впливу строків, способів сівби та норм висіву насіння, т/га
|
Строк сівби (А) |
Спосіб сівби (В) |
Норма висіву, млн. на 1 га (С) |
Рік |
Середнє |
Відхилення від контролю, "±" |
|||
|
2004 |
2005 |
2006 |
||||||
|
перший (РТР ґрунту 5єС на глибині загортання насіння) |
рядковий (15 см) |
0,7 (К)1 |
2,76 |
2,60 |
3,09 |
2,82 |
- |
|
|
0,9 |
3,70 |
3,48 |
4,14 |
3,77 |
+0,95 |
|||
|
1,1 |
3,94 |
3,64 |
4,41 |
4,00 |
+1,18 |
|||
|
рядковий (30 см) |
0,7 |
2,61 |
2,45 |
2,91 |
2,65 |
-0,17 |
||
|
0,9 |
3,51 |
3,30 |
3,93 |
3,58 |
+0,76 |
|||
|
1,1 |
3,67 |
3,39 |
4,11 |
3,72 |
+0,9 |
|||
|
широкорядний (45 см) |
0,7 |
2,28 |
2,15 |
2,55 |
2,33 |
-0,49 |
||
|
0,9 |
3,03 |
2,85 |
3,40 |
3,09 |
+0,27 |
|||
|
1,1 |
3,15 |
2,96 |
3,53 |
3,21 |
+0,39 |
|||
|
другий (РТР ґрунту 8єС на глибині загортання насіння) |
рядковий (15 см) |
0,7 |
3,09 |
2,48 |
3,46 |
3,01 |
+0,19 |
|
|
0,9 |
4,14 |
3,33 |
4,64 |
4,04 |
+1,22 |
|||
|
1,1 |
4,34 |
3,55 |
4,85 |
4,24 |
+1,42 |
|||
|
рядковий (30 см) |
0,7 |
2,91 |
2,34 |
3,26 |
2,84 |
+0,02 |
||
|
0,9 |
3,94 |
3,16 |
4,40 |
3,83 |
+1,01 |
|||
|
1,1 |
4,04 |
3,31 |
4,52 |
3,95 |
+1,13 |
|||
|
широко-рядний (45 см) |
0,7 |
2,55 |
2,05 |
2,86 |
2,49 |
-0,33 |
||
|
0,9 |
3,38 |
2,73 |
3,80 |
3,31 |
+0,49 |
|||
|
1,1 |
3,53 |
2,84 |
3,95 |
3,44 |
+0,62 |
|||
|
третій (РТР ґрунту 11єС на глибині загортання насіння) |
рядковий (15 см) |
0,7 |
1,70 |
1,55 |
2,40 |
1,88 |
-0,94 |
|
|
0,9 |
2,28 |
2,07 |
3,05 |
2,47 |
-0,35 |
|||
|
1,1 |
2,38 |
2,17 |
3,17 |
2,57 |
-0,25 |
|||
|
рядковий (30 см) |
0,7 |
1,60 |
1,46 |
2,29 |
1,78 |
-1,04 |
||
|
0,9 |
2,16 |
1,97 |
2,92 |
2,35 |
-0,47 |
|||
|
1,1 |
2,22 |
2,02 |
2,96 |
2,40 |
-0,42 |
|||
|
широкорядний (45 см) |
0,7 |
1,40 |
1,28 |
2,07 |
1,58 |
-1,24 |
||
|
0,9 |
1,87 |
1,70 |
2,59 |
2,05 |
-0,77 |
|||
|
1,1 |
1,94 |
1,77 |
2,66 |
2,12 |
-0,70 |
|||
|
НІР 0,05, т/га: 2004 р.: А - 0,02; В - 0,02; С - 0,02; АВ - 0,03; АС - 0,03; ВС - 0,03; АВС - 0,06; 2005 р.: А - 0,02; В - 0,02; С - 0,02; АВ - 0,04; АС - 0,04; ВС - 0,04; АВС - 0,07; 2006 р.: А - 0,02; В - 0,02; С - 0,02; АВ - 0,04; АС - 0,04; ВС - 0,04; АВС - 0,07. |
||||||||
|
Примітка. 1 Контроль. |
Протягом вегетаційного періоду, в роки проведення досліджень, рослини люпину вузьколистого були в достатній мірі забезпечені теплом та вологою. Проте, найбільш сприятливі умови для росту, розвитку і формування врожаю зерна цієї культури складались у 2006 р. Так, на контролі врожайність зерна складала 3,09 т/га, що більше на 0,27 т/га від середнього значення, та на 0,33 та 0,49 т/га, при порівнянні із рівнями врожайності, які отримали у 2004 та 2005 рр. Максимальна врожайність зерна люпину вузьколистого 4,85 т/га була сформована у 2006 р. на варіанті другого строку сівби із шириною міжрядь 15 см з нормою висіву 1,1 млн. на 1 га. Отриманий рівень врожаю зерна був на 0,61 т/га більшим від середнього значення і на 0,52 та 1,30 т/га, порівняно із рівнями врожайності, які отримали у 2004 та 2005 рр. За сівби люпину вузьколистого в третій строк формувались найменші рівні врожайності.
Аналізуючи визначений в результаті розрахунку дисперсійного аналізу показник частки участі факторів у формуванні врожаю, слід відмітити, що в найбільшій мірі врожайність зерна люпину вузьколистого залежала від строків сівби - 63 %, норм висіву насіння - 23 % та способів сівби - 8 % (Рис. 3).
Рис. 3. Частка впливу факторів при формуванні урожайності зерна люпину вузьколистого, %
Частка участі інших неврахованих факторів становила лише 6 %. До розряду цих факторів можна частково віднести і гідротермічні умови в роки проведення досліджень, оскільки оцінка їх прямого впливу при розрахунку дисперсійного аналізу не проводилась.
Проте, слід відмітити, що фактор "строк сівби" включає в себе опосередкований вплив гідротермічних умов, про що свідчить така велика його участь у формуванні урожайності зерна люпину вузьколистого.
З метою більш достовірної оцінки впливу погодних умов років вирощування на величину врожайності зерна люпину вузьколистого ми застосували регресійний аналіз результатів досліджень. Регресія величини врожайності люпину вузьколистого (у 1) залежно від суми активних температур за вегетаційний період (х 1) та суми опадів за вегетаційний період (х 2) описується наступним рівнянням (1):
(1)
При цьому, коефіцієнт множинної кореляції R=0,9311. Парні коефіцієнти кореляції (r) між урожайністю і сумою активних температур за вегетаційний період та сумою опадів за вегетаційний період складають, відповідно 0,931 та 0,285.
Регресія урожайності (у 2) від суми активних температур (х 3) та суми опадів (х 4) за період від сівби до сходів дозволяє більш чітко виділити вплив строку сівби на величину результуючого показника. Вона описується наступним ступеневим рівнянням (2):
(2)
При цьому, коефіцієнт множинної кореляції R=0,8002. Парні коефіцієнти кореляції (r) між урожайністю і сумою активних температур та сумою опадів за період від сівби до сходів складають, відповідно 0,746 та 0,748.
Таким чином, в середньому за роки досліджень, сприятливі умови для росту, розвитку і формування високих врожаїв зерна люпину вузьколистого складались на варіантах другого строку сівби з шириною міжрядь 15 см і нормою висіву 1,1 млн. на 1 га.
Показники якості зерна люпину вузьколистого. Встановлено, що різні умови за зволоженням і температурним режимом повітря в період від сівби до повних сходів суттєво впливають на вміст сирого протеїну в зерні люпину вузьколистого. Регресія вмісту сирого протеїну (у 3) від суми активних температур (х 3) та суми опадів (х 4) за період від сівби до сходів описується наступним ступеневим рівнянням (3):
(3)
При цьому, коефіцієнт множинної кореляції R=0,8618. Парні коефіцієнти кореляції (r) між показниками вмісту сирого протеїну і сумою активних температур та сумою опадів за період від сівби до сходів складають, відповідно 0,854 та 0,716.
Максимальний вміст сирого протеїну у зерні, в середньому за роки досліджень - 35,5 %, формувався на контролі. Цей показники був більшим на 0,4-1,4 та 1,2-3,2 %, порівняно із варіантами другого та третього строків сівби. Отже, при сівбі в перший строк складалися сприятливіші умови для формування вищої білкової продуктивності люпину вузьколистого.
У середньому, найменший вміст сирого протеїну - 31,3 % спостерігався на варіанті третього строку сівби із шириною міжрядь 45 см і нормою висіву 1,1 млн. на 1 га і був меншим на 4,2 %, при порівнянні із контролем.
Відмічено варіювання вмісту сирого протеїну у зерні люпину вузьколистого за роками досліджень, що було обумовлено температурним режимом та рівнем зволоження, який складався протягом вегетаційного періоду. Так, найвищий його вміст - 36,6 % відмічено на контрольному варіанті досліду у 2005 р. (Рис. 4). Погодні умови цього року відрізнялись вищою сумою активних температур і меншою кількістю опадів за вегетаційний період.
Таким чином, найвищий вміст сирого протеїну в зерні люпину вузьколистого формувався в більш сухий, із вищою сумою активних температур рік, на варіантах першого строку сівби із шириною міжрядь 15 см і нормою висіву насіння 0,7 млн. на 1 га.
Розрахунок збору сирого протеїну з одного гектара свідчить, що люпин вузьколистий повинен стати стратегічною високобілковою бобовою культурою для зони правобережного Лісостепу України.
Рис. 4. Вміст сирого протеїну в зерні люпину вузьколистого залежно від впливу строків, способів сівби та норм висіву насіння, %
Зміст варіантів: 1. контроль - перший строк сівби, ширина міжрядь - 15 см, норма висіву 0,7 млн. на 1 га; 2. перший строк сівби, ширина міжрядь - 15 см, норма висіву 1,1 млн. на 1 га; 3. другий строк сівби, ширина міжрядь - 15 см, норма висіву 1,1 млн. на 1 га; 4. третій строк сівби, ширина міжрядь - 15 см, норма висіву 1,1 млн. на 1 га.
Оскільки, показник виходу сирого протеїну з одиниці площі є інтегральним, то його величина збільшується пропорційно до рівня врожайності зерна із врахуванням вмісту в ньому білкових речовин. Тому, на відміну від показника вмісту, максимальний показник збору сирого протеїну - 1,44 т/га відмічено за другого строку сівби із шириною міжрядь 15 см та нормою висіву 1,1 млн. на 1 га, що на 0,44 т/га більше, порівняно до контролю. За сівби у перший та третій строки ці показники були меншими на 0,06 та 0,61 т/га, що є суттєвим відхиленням при оцінці результатів на п'ятипроцентному рівні значимості (Рис. 5).
Рис. 5. Збір сирого протеїну з 1 га посіву люпину вузьколистого залежно від впливу строків, способів сівби і норм висіву насіння, тон
Зміст варіантів: 1. контроль - перший строк сівби, ширина міжрядь - 15 см, норма висіву 0,7 млн. на 1 га; 2. перший строк сівби, ширина міжрядь - 15 см, норма висіву 1,1 млн. на 1 га; 3. другий строк сівби, ширина міжрядь - 15 см, норма висіву 1,1 млн. на 1 га; 4. третій строк сівби, ширина міжрядь - 15 см, норма висіву 1,1 млн. на 1 га.
У розрізі років досліджень, найбільший збір сирого протеїну - 1,63 т/га отримано у 2006 р. на варіанті із висіванням насіння в другий строк із шириною міжрядь 15 см і нормою 1,1 млн. на 1 га, що на 0,55 т/га більше порівняно з контролем.
У попередні роки досліджень збір сирого протеїну на цьому варіанті був меншим, відповідно, на 0,19 та 0,39 т/га. Найменші рівні цього показника, протягом років досліджень - 0,43-1,01 т/га спостерігались на варіантах третього строку сівби.
З метою більш достовірної оцінки впливу погодних умов років вирощування на величину показника збору сирого протеїну з одиниці площі, ми застосували регресійний аналіз середньорічних результатів досліджень. Регресія збору сирого протеїну (у 4) залежно від суми активних температур за вегетаційний період (х 1) та суми опадів за вегетаційний період (х 2) описується наступним рівнянням (4):
(4)
При цьому, коефіцієнт множинної кореляції R=0,9008. Парні коефіцієнти кореляції (r) між величиною показника збору сирого протеїну і сумою активних температур за вегетаційний період та сумою опадів за вегетаційний період складають, відповідно 0,899 та 0,243.
Регресія величини показника збору сирого протеїну (у 5) від суми активних температур (х 3) та суми опадів (х 4) за період від сівби до сходів дозволяє більш чітко виділити вплив строку сівби на величину результуючого показника. Вона описується наступним ступеневим рівнянням (5):
(5)
При цьому, коефіцієнт множинної кореляції R=0,8420. Парні коефіцієнти кореляції (r) між величиною показника збору сирого протеїну і сумою активних температур та сумою опадів за період від сівби до сходів складають, відповідно 0,788 та 0,778.
Таким чином, в середньому за роки досліджень, найвищий рівень врожайності зерна - 4,24 т/га та збору сирого протеїну - 1,44 т/га отримано при вирощуванні люпину вузьколистого на варіанті другого строку сівби із шириною міжрядь 15 см і нормою висіву насіння 1,1 млн. на 1 га.
Економічна, енергетична ефективність та оцінка розроблених моделей технологій вирощування на конкурентоспроможність. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування люпину вузьколистого.
Досліджувані фактори, у своїй комплексній взаємодії, суттєво впливали на показники економічної та біоенергетичної ефективності вирощування люпину вузьколистого.
На контрольному варіанті вирощування культури виробничі витрати складали 1094 грн/га. При вирощуванні люпину вузьколистого із шириною міжрядь 15 см і нормою висіву 1,1 млн. на 1 га виробничі витрати зростали на 53-58 грн./га за рахунок збільшення вартості посівного матеріалу і транспортних витрат(табл. 4).
Таблиця 4. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування люпину вузьколистого, в розрахунку на 1 га, (середнє за 2004-2006 рр.)1
|
Показники |
Контроль |
Строки сівби |
|||
|
перший |
другий |
третій |
|||
|
Економічна ефективність |
|||||
|
Урожайність, т |
2,82 |
4,00 |
4,24 |
2,41 |
|
|
Приріст урожаю, т |
- |
1,18 |
1,42 |
-0,41 |
|
|
Вартість продукції, грн. |
1918 |
2720 |
2883 |
1518 |
|
|
в т. ч. приросту, грн. |
- |
802 |
965 |
-400 |
|
|
Виробничі витрати, грн. |
1094 |
1147 |
1152 |
1149 |
|
|
в т. ч. додаткові, грн. |
- |
53 |
58 |
55 |
|
|
Собівартість 1 т зерна, грн. |
388 |
287 |
272 |
477 |
|
|
Чистий прибуток, грн. |
824 |
1573 |
1731 |
369 |
|
|
в т. ч. додатковий, грн. |
- |
749 |
907 |
-455 |
|
|
Окупність додаткових витрат, грн./грн. |
- |
14,1 |
15,6 |
-8,3 |
|
|
Рівень рентабельності, % |
75,3 |
137,1 |
150,3 |
32,1 |
|
|
Біоенергетична ефективність |
|||||
|
Отримано енергії з урожаєм продукції, ГДж |
53,02 |
75,20 |
79,71 |
45,31 |
|
|
Витрачено енергії на вирощування, ГДж |
11,61 |
12,01 |
12,11 |
11,98 |
|
|
Чистий енергетичний прибуток, ГДж |
41,41 |
63,19 |
67,60 |
33,33 |
|
|
Енергетична собівартість 1 т зерна і відповідної кількості побічної продукції, ГДж |
4,12 |
3,00 |
2,86 |
4,97 |
|
|
Коефіцієнт енергетичної ефективності |
4,57 |
6,26 |
6,58 |
3,78 |
|
|
Коефіцієнт біоенергетичної ефективності |
3,57 |
5,26 |
5,58 |
2,78 |
|
|
Примітка: 1 Густота рослин - 1,1 млн./га, спосіб сівби - рядковий (15 см) |
При збільшенні рівня виробничих витрат (і зростанні врожайності культури) собівартість одиниці врожаю зменшувалась від 388 грн./т - на контролі, до 287 та 272 грн./т - на варіантах першого і другого строків сівби. За третього строку - собівартість зростала на 89 грн./т, порівняно із контролем - за рахунок зменшення урожайності зерна.
Найвищий чистий прибуток - 1731 грн./га та рівень рентабельності - 150 % отримано при висіванні люпину вузьколистого в другий строк із шириною міжрядь 15 см і нормою висіву насіння 1,1 млн. на 1 га. Ці показники були більшими від контролю, відповідно - на 907 грн./га та 75 %.
У середньому, на контролі, посіви люпину вузьколистого акумулювали 53,02 ГДж/га енергії. При цьому витрати енергії на вирощування становили - 11,61 ГДж/га, коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) складав - 4,57, а коефіцієнт біоенергетичної ефективності (Кбее) - 3,57. При вирощуванні люпину вузьколистого за моделлю технології, яка передбачала висівання насіння в другий строк із шириною міжрядь 15 см і нормою висіву 1,1 млн. на 1 га, посіви акумулювали 79,71 ГДЖ/га енергії, енергоємність технології складала 12,11 ГДж/га, Кее - 6,58 та Кбее - 5,58. Найменші значення вказаних коефіцієнтів, відповідно - 3,78 та 2,78, отримано на варіантах третього строку сівби культури.
Таким чином, виявлено високу енергетичну доцільність вирощування люпину вузьколистого за моделлю технології, яка передбачала висівання люпину вузьколистого в другий строк із шириною міжрядь 15 см і нормою висіву насіння 1,1 млн. на 1 га.
Оцінка розроблених моделей технологій вирощування на конкурентоспроможність. Оцінка технології вирощування за комплексним показником конкурентоспроможності (КПКС) підтверджує високу ефективність удосконалених елементів технологій. Зокрема найвищий показник КПКС 1,241 отримано при застосуванні другого строку сівби із шириною міжрядь 15 см і нормою висіву насіння 1,1 млн. на 1 га.
Поряд з цим в дослідженнях визначались можливі напрямки розвитку удосконалених технологій вирощування люпину вузьколистого (рис 6).
По відношенню до базової технології, нові удосконалені технології, при яких висівання насіння здійснюють в перший та другий строк із шириною міжрядь 15 см і нормою висіву насіння 1,1 млн. на 1 га, за напрямком розвитку є інтенсивними. За третього строку сівби моделі технологій вирощування люпину вузьколистого мають виражений екстенсивний напрям.
Рис. 6 Визначення напрямку розвитку моделей технологій вирощування люпину вузьколистого (середнє 2004-2006 рр.)
Зміст варіантів:
Б (базова - контроль); 1. перший строк сівби із шириною міжрядь 15 см, норма висіву 1,1 млн. на 1 га; 2. другий строк сівби із шириною міжрядь 15 см, норма висіву 1,1 млн. на 1 га; 3. третій строк сівби із шириною міжрядь 15 см, норма висіву 1,1 млн. на 1 га.
Таким чином, найбільш перспективною для впровадження в агроформуваннях регіону є технологія вирощування, яка передбачає висівання насіння в другий строк із шириною міжрядь 15 см і нормою висіву 1,1 млн. на 1 га. Продукція, що вирощена за такою технологією матиме найвищу конкурентоспроможність.
Впровадження результатів досліджень у виробництво. Удосконалені моделі технологій вирощування люпину вузьколистого пройшли впровадження в агроформуваннях Вінницької, Київської та Тернопільської областей протягом 2005-2006 рр. Загальна площа впровадження щороку складала 15-20 га в кожному господарстві.
Вирощували люпин вузьколистий сорту Кристал за базовою та найкращою удосконаленою моделлю технології. Ефективність впровадження визначали порівнюючи отримані результати із показниками базової технології для цієї зони.
У всіх варіантах виробничих дослідів, люпин вузьколистий розміщували в польовій сівозміні після гірчиці білої або ріпака.
В середньому, було одержано наступні рівні урожайності зерна люпину вузьколистого: при вирощуванні за базовою моделлю технології - 2,81-2,95 т/га; при вирощуванні за розробленою моделлю технології - 3,87-4,05 т/га (табл. 5).
Порівняльна оцінка технологій вирощування люпину вузьколистого показує, що удосконалена і впроваджена нами модель забезпечує витрати енергії на 1 т насіння від 2,99 до 3,14 ГДж, що на 0,06-1,15 ГДж менше, порівняно із базовою.
Максимальний чистий енергетичний прибуток 60,62-64,03 ГДж отримано при застосуванні удосконаленої технології, що на 19-23 ГДж більше, при порівнянні із базовою.
Таблиця 5. Ефективність впровадження удосконалених моделей технологій вирощування люпину вузьколистого в агроформуваннях Лісостепу, (середнє за 2005-2006 рр.)
|
Показники |
ДП ДГ Бохоницьке Інституту кормів УААН |
СП "Інтерагро-Сквира" Сквирського району Київської області |
СС "Маяк" Зборівського району Тернопільської області |
||||
|
базова |
удоскона- лена |
базова |
удоскона- лена |
базова |
удоскона- лена |
||
|
Витрати енергії на вирощування, ГДж/га |
11,62 |
12,12 |
11,59 |
12,11 |
11,64 |
12,14 |
|
|
Урожайність зерна, т/га |
2,81 |
3,98 |
2,98 |
4,05 |
2,95 |
3,87 |
|
|
Урожайність соломи, т/га |
2,57 |
3,54 |
2,69 |
3,62 |
2,68 |
3,50 |
|
|
Енергоємність урожаю, ГДж/га |
52,83 |
74,82 |
56,02 |
76,14 |
55,46 |
72,76 |
|
|
Чистий енергетичний прибуток, ГДж/га |
41,21 |
62,7 |
44,43 |
64,03 |
43,82 |
60,62 |
|
|
Витрати енергії на вирощування 1 т зерна, ГДж |
4,14 |
3,05 |
3,89 |
2,99 |
3,95 |
3,14 |
|
|
Коефіцієнт енергетичної ефективності |
4,55 |
6,17 |
4,83 |
6,29 |
4,76 |
5,99 |
|
|
Біоенергетичний коефіцієнт |
3,55 |
5,17 |
3,83 |
5,29 |
3,76 |
4,99 |
У цілому, вважаємо, що удосконалена технологія вирощування люпину вузьколистого, яка базується на розроблених нами елементах, має достатньо високі коефіцієнти енергетичної (5,99-6,29) та біоенергетичної ефективності (4,99-5,29), що свідчить про необхідність її подальшого впровадження.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової задачі по підвищенню продуктивності люпину вузьколистого на основі раціонального поєднання строків і способів сівби та норм висіву насіння з врахуванням гідротермічних умов регіону та ресурсного забезпечення технологій в умовах правобережного Лісостепу України.
1. Встановлено, що при збільшенні норми висіву насіння від 0,7 до 0,9 та 1,1 млн. на 1 га, тривалість вегетаційного періоду культури зменшувалась на 3-7 днів. Найбільша тривалість вегетаційного періоду люпину вузьколистого - 97-98 днів формувалась за першого строку сівби і норми висіву 0,7 млн. схожих насінин на 1 га.
2. Максимальні показники виживаності рослин - 93 та 90 % спостерігались на варіантах третього та другого строків сівби в посівах із шириною міжрядь 15 см і нормою висіву насіння 0,7 млн. на 1 га, тоді як за першого строку сівби цей показник складав 88 %. Найбільшу висоту рослин люпину вузьколистого - 49,4-50,3 см відмічено на варіантах першого строку сівби із шириною міжрядь 15 см, а найменші - 43,6-44,2 см на варіантах третього строку сівби.
3. Відмічено вплив строку та способу сівби на абортивність квіток і зав'язей. За другого строку сівби цей показник складав: 65-68 % - на варіантах рядкового способу із шириною міжрядь 15 см, 68-71 % - на варіантах рядкового способу із шириною міжрядь 30 см та 76-79 % - на варіантах широкорядного способу із шириною міжрядь 45 см. За першого та третього строку сівби ці показники були більшими на 2-9 %. Максимальні показники абортивності зав'язаних бобів - 58 % спостерігались на варіантах третього строку сівби широкорядним способом із шириною міжрядь 45 см та нормою висіву 1,1 млн. на 1 га, що суттєво більше, при порівнянні із другим і першим строками сівби.
4. Найбільша маса однієї рослини - 12,5 г, бобів - 7,5 г, зерна з рослини - 6,1 г і з боба 0,8 г - формувалась на варіантах досліду, де люпин вузьколистий висівали в другий строк із міжряддями 15 см і нормою висіву 0,7 млн. на 1 га.
5. Найвищі показники площі листкової поверхні у однієї рослини люпину вузьколистого - 491 см 2 формувались наприкінці фази цвітіння на варіанті другого строку сівби із шириною міжрядь 30 см і нормою висіву насіння 0,7 млн. на 1 га. Цей показник був більшим від контрольного на 66 см 2. За сівби в третій строк площа листкової поверхні була меншою на 86 см 2, а у перший - на 46 см 2. Найбільший листковий індекс - 4,2-4,4...
Подобные документы
Формування ячмінно-люпинових та вівсяно-люпинових ценозів. Сумісна культура для люпину жовтого кормового. Співвідношення компонентів змішаного злаково-люпинового посіву. Якості насіння люпину жовтого за річних технологій вирощування, біохімічний склад.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 16.04.2012Ботанічна та морфологічна характеристика кукурудзи. Вимоги культури до умов вирощування. Особливості росту і розвитку культури у визначеній зоні. Аналіз головних технологій і засобів механізації вирощування кукурудзи, аналіз основних способів її сівби.
реферат [73,2 K], добавлен 23.04.2012Роль гібридів у продуктивності кукурудзи. Технології вирощування й дослідження росту і розвитку гібридів кукурудзи. Формування біомаси у пізньостиглих гібридів кукурудзи. Фотосинтетична продуктивність. Продуктивність гібридів кукурудзи. Урожайність.
дипломная работа [107,7 K], добавлен 17.01.2008Агробіологічні особливості росту, розвитку, формування врожайності рослин олійних культур. Вплив способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні властивості орного шару, способів сівби на забур’яненість посівів, ріст, розвиток й врожайність соняшнику.
автореферат [82,3 K], добавлен 10.04.2009Господарське значення і морфолого-біологічні особливості обліпихи крушиновидної. Вирощування кореневласного садивного матеріалу обліпихи крушиновидної. Вплив строків живцювання, типу пагона на укорінюваність зелених живців. Дорощування саджанців.
дипломная работа [113,2 K], добавлен 18.01.2008Проблеми вирощування продовольчого зерна, особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов півдня України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування насіннєвого матеріалу.
дипломная работа [725,6 K], добавлен 02.06.2015Вплив глибин основного зяблевого обробітку ґрунту на умови вирощування і формування врожаю льону олійного після пшениці озимої в південній частині правобережного Лісостепу України. Розрахунок економічної і енергетичної оцінки цих елементів технології.
автореферат [48,7 K], добавлен 11.04.2009Біологічні основи вирощування високих урожаїв якісного зерна та насіння озимої м’якої пшениці, її адаптивні властивості (зимостійкість, стійкість проти вилягання і хвороб). Економічна оцінку ефективності застосування різних строків сівби озимої пшениці.
дипломная работа [153,1 K], добавлен 03.02.2014Агротехнічне значення нуту, морфо-біологічні особливості. Розрахунок урожайності за вологозабезпеченістю та природною родючістю ґрунту. Визначення норм висіву культури, систем добрив та економічну ефективність вирощування нуту в умовах ПСП "Зоря".
курсовая работа [86,7 K], добавлен 20.10.2015Опис практичного досвіду селекції молочного скотарства. Аналіз основних показників ознак молочної продуктивності корів голштинської породи залежно від типу інтенсивності формування організму. Вплив прискорених процесів під час росту на продуктивність.
статья [25,9 K], добавлен 07.11.2017Здатність до обкорінення зелених стеблових живців досліджуваних сортів ківі та можливість впливу на неї ендогенних чинників. Строки заготівлі та обкорінення живців залежно від фенологічної фази маточних рослин. Регенераційна здатність метамерності пагона.
автореферат [96,0 K], добавлен 11.04.2009Технологія вирощування льону-довгунця. Місце, загальні умови і методика проведення дослідів. Агротехнологічна, енергетична та економічна ефективність досліджень. Динаміка виробництва льону в Україні. Суть процесу росяного або водяного мочіння льону.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 08.09.2011Досліди з вивченням впливу ширини міжрядь та густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно у віддалених грунтово-кліматичних умовах, ріст, розвиток і формування продуктивності рослин кукурудзи. Фенологічні спостереження за ходом росту кукурудзи.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 17.01.2008Сучасний стан та перспективи вирощування ріпаку озимого в Україні. Ботанічна та морфо-біологічна характеристика культури; вплив природних умов та добрив на її урожайність. Проведення дослідження продуктивності посівів на прикладі ПСГП "Савинецьке".
магистерская работа [487,5 K], добавлен 15.05.2014Історія, господарське значення ріпаку ярого. Ботанічні і біологічні основи формування продуктивності цієї культури і технологія вирощування. Характеристика ґрунту дослідних ділянок. Погодні умови за період досліджень. Екологічна експертиза, охорона праці.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 16.04.2011Господарське значення та використання сої, її ботанічна характеристика. Відношення сої до основних факторів середовища. Вплив способів сівби на урожайність сої. Сучасний стан виробництва сої. Динаміка площ посіву, врожайності та виробництва сої в Україні.
дипломная работа [514,8 K], добавлен 23.09.2013Зміст та економічна ефективність інтенсифікації та інновацій в сільському господарстві. Оцінка рівня інтенсифікації і продуктивності зернового виробництва. Механізація та хімізація виробництва як основні напрямки підвищення продуктивності аграрної галузі.
отчет по практике [56,1 K], добавлен 26.11.2010Біологічні особливості кукурудзи, можливості рекомендованих сортів. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Обґрунтування технології вирощування кукурудзи. Строки, способи та глибина сівби. Догляд за посівами. Збирання врожаю і первинна обробка.
курсовая работа [51,3 K], добавлен 06.04.2014Поняття про види продуктивності лісу, аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів. Система заходів по підвищенню продуктивності лісів. Заходи щодо підвищення продуктивності лісів, які впливають на деревостан. Доцільний напрямок коридорів цінних порід.
лекция [20,8 K], добавлен 22.09.2011Обробіток грунту, умови вирощування та врожайність ячменю ярового, його ботанічна і біологічна характеристика. Особливості сорту "Соборний". Економічна ефективність різних способів обробітку грунту під ячмінь. Охорона праці при сівбі і збиранні урожаю.
дипломная работа [73,2 K], добавлен 16.12.2010
