Ефективність функціонування птахопродуктового підкомплексу АПК Львівської області

Размещено на http://www.allbest.ru

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.12:636.5/.6 (477.82)

Ефективність функціонування птахопродуктового підкомплексу АПК Львівської області

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Іванцюра Ольга Василівна

Львів 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному аграрному університеті

Захист відбудеться 20 травня 2008 р. о 14 30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському державному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, ЛДАУ, головний корпус, ауд. 309

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівського державного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни, вул. Володимира Великого, 1

Автореферат розісланий 19 квітня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.А.Біттер

птахопродукт транзитивний сільськогосподарський

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У процесі ринкової трансформації економіки у функціонуванні птахопродуктового підкомплексу нагромадилися значні проблеми, які були зумовлені зниженням купівельної здатності населення, порушенням міжгосподарських зв'язків, погіршенням технологічної та виконавської дисципліни, надмірним податковим тиском на виробників продукції, подорожчанням кредитів, скороченням державного фінансування. Все це призвело до багатократного зменшення обсягів виробництва. Птахівництво впродовж багатьох років залишалося збитковою галуззю, що призводило до руйнування матеріально-технічної бази, примітивізації технологій утримання птиці, скорочення обсягів виробництва продукції. Основними виробниками стали дрібні натуральні особисті селянські господарства, які не можуть забезпечити ефективне функціонування підкомплексу. Певний час на прилавках магазинів переважала продукція іноземного походження.

Загальне економічне піднесення, яке розпочалося у країні з 1999 р., створило нове соціально-економічне середовище для ведення бізнесу у птахопропродуктовому підкомплексі. Розпочався процес відродження старих і створення нових крупних птахівничих підприємств. Вони нарощують обсяги виробництва, розширюють асортимент, отримують прибутки. Покращуються показники забезпечення потреб населення у продукції птахівництва. Однак проблему підвищення ефективності функціонування підкомплексу не можна вважати вирішеною.

В такій ситуації особливого значення набуває проведення якісного аналізу функціонування регіонального птахопродуктового підкомплексу, який дозволив би виявити резерви збільшення обсягів виробництва продукції, поглиблення її переробки, забезпечення інноваційного шляху розвитку, отримання підприємствами прибутків. На його основі повинні прийматися науково обґрунтовані управлінські рішення, які забезпечили б комплексне вирішення проблеми підвищення його ефективності.

Стан вивчення проблеми. Питанням підвищення ефективності функціонування продуктових підкомплексів АПК, зокрема птахопродуктового, присвятили свої праці чимало вітчизняних вчених-аграрників: В.П.Андрійчук, П.С.Березівський, П.І.Гайдуцький, В.Г.Галанець, П.М.Гарасим, А.Ф.Мельник, О.М.Онищенко, М.К.Пархомець, Б.Й.Пасхавер, В.Г.Поплавський, П.Т.Саблук, В.П.Рябоконь, Г.В.Черевко, М.Д.Янків, Ф.О.Ярошенко та ін. Вони зробили значний внесок у розробку теорії та практики функціонування птахопродуктового підкомплексу. Разом з тим, недостатньо дослідженими залишаються соціально-економічні та технологічні засади його функціонування на регіональному рівні в умовах перехідної економіки. Потребують докладного вивчення питання взаємозв'язку величини грошових доходів населення з рівнем цін на продукцію птахопродуктового підкомплексу, закономірності формування попиту на неї, його впливу на ефективність виробництва у птахівничих підприємствах. Особливого значення набуває вивчення регіонального аспекту досліджуваної проблеми. Недостатнє опрацювання окреслених питань у вітчизняній науковій літературі обумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною бюджетної наукової теми економічного факультету Львівського державного аграрного університету “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні проблем формування ринку продукції птахопродуктового підкомплексу та підвищення його ефективності, а також у розробці пропозицій удосконалення економічного механізму функціонування.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є проведення комплексної оцінки соціально-економічних умов функціонування регіонального птахопродуктового підкомплексу , обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку та розробка рекомендацій з підвищення його ефективності. Робоча гіпотеза дослідження пов'язана з необхідністю вдосконалення регулювання економічних відносин всередині підкомплексу та з іншими взаємопов'язаними секторами економіки.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

розкрити теоретичні засади формування та функціонування птахопродуктового підкомплексу як ланки регіонального АПК;

сформувати систему показників ефективності функціонування птахопродуктового підкомплексу, вдосконалити методику їх аналізу, визначити основні чинники ефективності в умовах транзитивної економіки;

провести оцінку соціальної, економічної, технологічної ефективності функціонування птахопродуктового підкомплексу і визначити спрямованість та інтенсивність дії основних чинників, які їх визначають;

розробити пропозиції з удосконалення ринку продукції птахопродуктового підкомплексу, інтенсифікації виробництва в сільськогосподарських підприємствах, забезпечення інноваційного шляху розвитку птахівництва;

розробити прогнозні показники щодо зміни ринкової кон'юнктури та окреслити перспективні параметри розвитку птахопродуктового підкомплексу.

Об'єктом дослідження є система економічних відносин в регіональному птахопродуктовому підкомплексі, а також їх трансформація в умовах мінливого зовнішнього соціально-економічного середовища.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних проблем, пов'язаних з підвищенням ефективності функціонування птахопродуктового підкомплексу.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ з використанням сучасних теорій ефективності АПК та його продуктових підкомплексів. Методика дослідження передбачала: вивчення законодавчих і нормативно-правових актів, пов'язаних з формуванням і функціонуванням ринку продукції птахопродуктового підкомплексу, ефективністю виробництва в сільськогосподарських підприємствах; вивчення та узагальнення теоретичних засад досліджуваної проблеми, висвітлених у працях вітчизняних і зарубіжних вчених за темою дисертаційної роботи; збір, обробку та системний аналіз статистичної інформації для реалізації мети та завдань дослідження; дослідження ефективності птахівництва в господарствах різних організаційно-правових форм; розробку пропозицій з підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств птахопродуктового підкомплексу.

Оцінку обсягу попиту на продукцію птахопродуктового підкомплексу проведено за допомогою застосування багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу. При цьому визначено критерії оцінки ефективності ринкових перетворень в галузі птахівництва.

У процесі оцінки функціонування ринку пташиних яєць та м'яса були визначені загальні тенденції його розвитку на основі статистичних закономірностей, а окремі питання ефективності виробництва продукції птахівництва в сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах за допомогою монографічного методу. В аналітичному розділі залежно від поставлених завдань застосовано такі статистичні методи соціально-економічних досліджень: аналіз рядів динаміки, абсолютні, відносні та середні статистичні величини, статистичні групування, табличний метод. При прогнозуванні попиту на пташині яйця використано такі методи, як абстрактно-логічний, екстраполяційний, експертні оцінки, розрахунково-конструктивний з елементами економіко-математичного моделювання.

Основні положення дисертаційної роботи базуються на даних офіційних матеріалів Львівського обласного управління статистики, обласного управління сільського господарства і продовольства, річних, квартальних та місячних звітів суб'єктів господарювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

обгрунтовано нові підходи до розуміння суті ефективності функціонування птахопродуктового підкомплексу з виділенням соціальної, економічної та технологічної ефективності та формуванням відповідної системи показників;

удосконалено:

методичні основи здійснення соціально-економічної оцінки ефективності регіонального птахопродуктового підкомплексу в умовах економічного піднесення після виходу з глибокої соціально-економічної кризи;

систематизацію комплексу чинників, які визначають ефективність птахівництва в сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах;

концептуальні засади формування сучасної структури регіонального птахопродуктового підкомплексу, яка базувалася б на впровадженні новітніх ресурсоощадних технологій, підвищенні рівня концентрації виробництва;

набули подальшого розвитку:

методичні засади розробки кореляційно-регресійної моделі перспективного обсягу попиту на пташині яйця на основі ретроспективних даних по децильних групах домогосподарств, на основі якої проведено прогнозні розрахунки параметрів розвитку птахопродуктового підкомплексу регіону.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дослідження полягає в науково обґрунтованому аналізі та оцінці процесів, що визначають рівень та динаміку ефективності птахопродуктового підкомплексу; виявленні результатів державної політики щодо розвитку птахівництва і дії існуючих організаційно-економічних механізмів, форм і методів державного регулювання; виявленні тенденцій розвитку підкомплексу та розробці основних перспективних параметрів його розвитку та ефективності.

Результати досліджень можуть бути використані агропромисловими формуваннями, які займаються виробництвом, заготівлею, переробкою, торгівлею продукцією птахопродуктового підкомплексу та його матеріально-технічним забезпеченням, а також при розробці програм його реформування в регіоні.

Окремі результати знайшли своє практичне застосування в діяльності Дрогобицького (довідка №132 від 15.06.06р.) районного управління агропромислового розвитку Львівської області та Львівського обласного управління агропромислового розвитку (довідка № 01-16/191 від 02.06.06 р.) та в агрофірмі “Ватра” Дрогобицького району (довідка №155 від 8.07.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, виконаною впродовж навчання в аспірантурі (2002-2005 рр.). Шляхом здійснення системного аналізу статистичних матеріалів автор виявила основні причини низької ефективності птахопродуктового підкомплексу, окреслила основні напрями їх усунення, обґрунтувала стратегічні цілі та важелі його розвитку у Львівській області.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження, викладені в дисертаційній роботі, доповідалися на щорічних наукових конференціях викладачів і аспірантів Львівського державного аграрного університету протягом 2002-2007 рр. Автор виступала з доповідями на трьох міжнародних науково-практичних конференціях: “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 2004), “Реформування економіки країни” (Дніпропетровськ, 2004), “Економічний і соціальний розвиток України у ХХ ст..: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (Тернопіль, 2005).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 9 наукових праць (з них 6 статті у наукових фахових виданнях та 3 - у матеріалах конференцій) загальним обсягом 3,2 друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 206 сторінках комп'ютерного тексту (з них 172 сторінки основного тексту), складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел із 169 найменувань, містить 32 таблиці, 3 рисунки, 16 додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету та завдання. Показано наукову новизну результатів дослідження, їх апробацію та можливості практичного застосування.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади формування та ефективного функціонування птахопродуктового підкомплексу в умовах структурної перебудови АПК” - розглянуто теоретичні та методологічні проблеми підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва та аналізу її показників, оцінки перспектив розвитку галузі у країні, соціально-економічних умов формування птахопродуктового підкомплексу.

Птахопродуктовий підкомплекс як єдина складна економічна система формується в певних соціально-економічних умовах. В основі виділення будь-яких продуктових підкомплексів у сільському господарстві лежить науково-технічний прогрес в галузі та суміжних галузях промисловості. Він призводить до поглиблення суспільного поділу праці, поглиблення спеціалізації окремих підприємств на забезпеченні розвитку певних стадій виробничо-технологічного циклу.

Всередині регіонального птахопродуктового підкомплексу налагоджено різноманітні типи функціональних економічних взаємозв'язків. Доповнені територіальними взаємозв'язками, вони призводять до розвитку територіальних інтеграційних процесів, в результаті чого формуються аграрні та аграрно-промислові комплекси. Птахопродуктовий підкомплекс - це сукупність галузей і окремих підприємств єдиного організаційно-технологічного ланцюга, пов'язаних між собою тісними економічними відносинами. Особливістю регіонального птахопродуктового підкомплексу є координація виробництва і реалізації пташиних яєць та м'яса, а також товарів, які прямо пов'язані з цим видом виробництва. Наочним відображенням його функціонування як системи є кругообіг потоків “доходи-витрати” і “ресурси-продукція” (рис. 1).

Основними складовими частинами регіонального птахопродуктового підкомплексу виступають: репродуктивні птахівничі підприємства, функціональним призначенням яких є забезпечення репродукції поголів'я птиці яйцевого та бройлерного спрямування, а також частково виробництво м'яса та його переробку (в межах вибракування дорослої птиці); птахівничі підприємства яйцевого спрямування, які забезпечують виробництво і переробку яєць, а також частково виробництво і переробку м'яса птиці; птахівничі підприємства, спеціалізовані на виробництві та переробці м'яса, а також частково - на репродукції поголів'я птиці бройлерного спрямування; торгово-постачальницьке об'єднання, призначене для виконання функції з реалізації продукції підкомплексу та його матеріально-технічного постачання; спеціалізовані підприємства з виробництва комбікормів для забезпечення птахофабрик. До складу птахопродуктового підкомплексу входять також сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, окремі особисті селянські господарства, спеціалізовані на виробництві і постачанні сировини та кормових ресурсів для комбікормових заводів та безпосередньо до птахівничих підприємств.

Інтеграція підприємств птахопродуктового підкомплексу дозволяє збільшувати обсяги сукупної операційної діяльності, фінансових потоків, майнової бази, власного капіталу, прибутку. З метою забезпечення кращих можливостей для мобілізації ресурсів для реалізації довгострокових інвестиційних програм до складу інтегрованої структури птахопродуктового підкомплексу доцільно залучити банківські структури. Найбільш сприятливими для розвитку цих формувань в умовах регіону, на нашу думку, є холдинг або аграрна фінансово-промислова група акціонерного типу.

Перспективи розвитку птахопродуктового підкомплексу у значній мірі визначаються прийнятою стратегією розвитку всього агропромислового комплексу. Наявність такої стратегії означає чітку постановку цілей і важелів аграрної політики держави. Це дозволяє сільським товаровиробникам окреслити перспективи розвитку свого підприємства. В умовах невизначеності державних цілей розвитку АПК зростають економічні ризики виробників продукції птахівництва.

Птахопродуктовий підкомплекс - органічна складова частина національного та регіональних АПК. Функціональне призначення птахопродуктового підкомплексу - задоволення потреб населення в якісних яйцях, м'ясі та продуктах їх переробки, їх доступності для всіх доходних груп населення, забезпечення достатнього рівня грошових доходів, зайнятих у підкомплексі працівників, а також забезпечення екологічних параметрів такого характеру виробництв. Якщо він успішно вирішує поставлені завдання, можна вважати його функціонування ефективним. Ступінь досягнення поставлених цілей виступає характеристикою рівня ефективності. Якщо будь-яка з поставлених цілей не виконується, птахопродуктовий підкомплекс не можна вважати ефективним. Це твердження стосується як загальнонаціонального, так і регіонального рівнів.

Ефективність виробництва уособлюється наступною узагальнюючою схемою, що охоплює такі ланцюги економічного процесу: витрати - технологічний процес - випуск. Ефективність виробництва є ключовою для забезпечення загальної ефективності функціонування птахопродуктового підкомплексу, а також включених до його складу підприємств. Схема забезпечення ефективності виглядає так: технологічна ефективність економічна ефективність соціальна ефективність. Разом з тим, на різних етапах розвитку суспільства при рівнозначності трьох сторін ефективності окремі з них стають більш важливими. Ефективність птахопродуктового підкомплексу в цілому та його підприємств тісно пов'язані між собою.

Підвищення ефективності регіонального птахопродуктового підкомплексу потребує системного стимулювання дії всіх чинників на державному, регіональному рівнях та на рівні підприємств і дрібних господарств. Вона повинна спрямовуватися одночасно як на розвиток продуктивних сил всередині підкомплексу, так і на вдосконалення економічних відносин.

У другому розділі - “Ефективність функціонування птахопродуктового підкомплексу” - проведено аналіз його соціальної, економічної технологічної ефективності та взаємозв'язку між ними, визначено систему чинників ефективності.

Основним методом дослідження соціальної ефективності птахопродуктового підкомплексу є порівняння фактичних показників споживання його продукції з нормативними показниками. Розроблені Київським науково-дослідним інститутом гігієни харчування раціональні норми становлять: м'яса птиці з розрахунку на одну особу - 16,7кг на рік, пташиних яєць - 290 штук. На час соціально-економічної кризи розроблено мінімальні норми споживання - м'яса птиці - 10,4кг, яєць - 240 штук.

Протягом 2001-2005 рр. середньодушове споживання яєць у Львівській області зросло з 15 до 20 штук на місяць, тобто на 33,3%. В міських поселеннях цей показник зріс з 15 до 22 штук, а в сільській місцевості - з 15 до 16 штук. Зважаючи на те, що місячна норма споживання яєць становить 24,2 штук, то ні в міських, ні в сільських сім'ях вона не досягнута.

Пропорції у споживанні продуктів птахопродуктового підкомплексу значно відрізняються від пропорцій по всьому колу продуктів харчування. Протягом 2001-2005 рр. питома вага спожитих пташиних яєць, вироблених в особистих селянських господарствах, знизилася з 41,4% до 27,3%. Щодо м'яса та м'ясопродуктів, то по всіх домогосподарствах досліджуваний показник знизився з 25,2% до 12,4%.

Показники споживання яєць у нижчих доходних групах значно гірші, ніж у вищих доходних групах. Найвищий показник (у доходній групі понад 720,0 грн. на одну особу в місяць) перевищує найнижчий (в доходній групі до 180,0 грн. на одну особу в місяць) у 3,75 разів. Коефіцієнт диференціації споживання м'яса та м'ясопродуктів значно більший і становить 6,6 разів. У групі домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами до 180,0 грн. у місяць споживали лише по 0,9кг м'яса, а в домогосподарствах з витратами понад 720,0 грн. - 5,9кг.

Не зважаючи на недостатній рівень забезпечення продуктами птахопродуктового підкомплексу, населення змушене витрачати на забезпечення ними значну частину своїх грошових та негрошових доходів. У 2006 р. середній статистичний житель області витрачав на придбання пташиних яєць в закладах торгівлі 8,84 грн. у місяць, тобто 106,08 грн. за рік. Це становить 2,4% від всіх грошових витрат домогосподарства.

Грошові витрати домогосподарств на придбання м'яса і м'ясопродуктів у 2005 р. становили 61,66 грн. на одну особу в місяць, або ж 739,92 грн. за рік. Це становить 16,5% від усіх грошових витрат домогосподарств, що є надзвичайно високим показником, адже в розвинутих країнах світу таку питому вагу займають витрати на придбання усіх продовольчих товарів.

В 2001 р. виробництвом пташиних яєць у Львівській області займалися 9 великих спеціалізованих сільськогосподарських підприємств (табл. 1). До 2004 р. їхня кількість скоротилася до 8. Починаючи з 2005 р. кількість виробників яєць знову зростала і досягла 15 в 2005 р., а в 2006 р. знову зменшилася до 11. Загальний обсяг виробництва яєць впродовж 2001-2006 рр. збільшився з 64606 до 141449 тис. штук.

Темпи зростання затрат на виробництво 1 тис. штук яєць протягом 2001-2006 рр. були удвічі нижчими від темпів інфляції. За досліджуваний період вони зросли з 154,94 до 183,04 грн., тобто на 18,1% при загальному зростанні споживчих цін на 37,6%. Це засвідчує поширення ресурсоощадного типу господарювання в підкомплексі, адже ціни на споживані ресурси зростали більш високими темпами, ніж собівартість продукції. Витрати ресурсів з розрахунку на одиницю продукції знижувалися, що навіть при випереджаючому зростанні цін на них призвело до загальної економії.

Таблиця 1 Показники економічної ефективності виробництва пташиних яєць в сільськогосподарських підприємствах Львівської області

Рівень рентабельності виробництва за цей час знизився з 44,1% до -12,8%. Не можна не помітити, що після значного покращання показників в 2001 р. відбувалося поступове швидке їх погіршення в наступні роки.

Тенденції у зміні економічної ефективності виробництва м'яса птиці в 2001-2006 рр. були відмінні від тенденцій у яєчному птахівництві (табл.2). Собівартість одиниці продукції, досягнувши свого максимуму в 2000р., неухильно знижувалася в наступні роки. Темпи ж зростання цін реалізації були значно нижчими від аналогічних темпів в яєчному птахівництві. Середня ціна реалізації 1 ц м'яса птиці за досліджуваний період зросла з 467,37 до 488,74 грн., тобто на 4,6%.

Таблиця 2 Показники економічної ефективності виробництва м'яса птиці в сільськогосподарських підприємствах Львівської області

В 2001 р. загальна маса отриманих збитків становила 355,0 тис. грн., а рівень рентабельності становив -26,6%. В 2006 р. загальна маса прибутку досягла 3209,3 тис. грн., а рівень рентабельності - 4,6%.

У 2006 р. сільськогосподарські підприємства Львівської області виробили лише 19,7% загального обсягу виробництва м'яса птиці в усіх категоріях господарств та 19,8% пташиних яєць. Якщо у процесі аналізу економічної ефективності обмежитися тільки сільськогосподарськими підприємствами, то виявиться, що за його межами опиняться основні виробники продукції - особисті селянські господарства. Вітчизняна статистика не дає достатнього матеріалу для докладного аналізу економічної ефективності в цих господарствах. Але проведення наближених розрахунків на основі наявної інформації цілком можливе. Вони показало значно вищий рівень ефективності виробництва продукції птахівництва в особистих селянських господарствах порівняно з сільськогосподарськими підприємствами.

Аналіз таблиці 2 дозволяє встановити основні чинники зростання чи зниження рівня прибутковості підприємств птахопродуктового підкомплексу. Насамперед слід відмітити не надто сприятливі цінові тенденції на ринку продовольчих товарів. Роздрібні ціни на м'ясо птиці впродовж 2001-2006 рр. зросли на 1,0%, а на пташині яйця - на 11,7%. Темпи зростання собівартості продукції становили відповідно -23,3% та 46,4%.

Основними агентами ринку продукції птахівництва є підприємства з її виробництва та торговельні підприємства. В 2001-2006 рр. вигоди від зростання роздрібних цін на м'ясо птиці у процесі міжгосподарських зв'язків були більш-менш пропорційно розподілені між виробниками та продавцями. Із 1,0% зростання роздрібних цін весь приріст припав на виробників, а посередники виявилися у програші. Відношення: середня ціна реалізації сільськогосподарськими підприємствами / роздрібна ціна в 2006 р. становило 40,7:100, що значно краще ніж у 2001 р. Додаткові економічні вигоди отримали і перші, і другі.

Зовсім інша ситуація склалася на ринку пташиних яєць При зростанні роздрібних цін на 11,7% середні ціни реалізації в сільськогосподарських підприємствах знизилися на 11,4%. Це свідчить про те, що від зростання цін на яйця виграли не їх виробники, а посередники. В 2006 р. відношення: середня ціна реалізації сільськогосподарськими підприємствами / роздрібна ціна становило 43,4:100, що значно гірше (для виробників продукції), ніж у 2001 р.

Таблиця 3 Динаміка роздрібних цін, собівартості та середньої ціни реалізації продукції птахопродуктового підкомплексу в сільськогосподарських підприємствах Львівської області, грн.

Тенденції в соціальній, економічній та технологічній ефективності знаходять своє втілення у зміні чисельності поголів'я. Як тільки ціни та ефективність певного виду тварин починає зростати або покращуються загальні перспективи розвитку галузі, зростає також чисельність поголів'я. Чисельність поголів'я у хронічно збиткових галузях тваринництва неухильно знижується до мінімально можливої.

У третьому розділі - “ Підвищення ефективності функціонування птахопродуктового підкомплексу” - розглянуто шляхи вдосконалення ринкового механізму функціонування птахопродуктового підкомплексу та його державного регулювання; вдосконалення технологій виробництва продукції; проведено прогноз розвитку галузі в найближчій перспективі.

В сучасних умовах особливо актуальною є проблема вдосконалення ринкового механізму функціонування птахопродуктового підкомплексу та його державного регулювання. Визначальною ланкою створення сприятливої економічної ситуації для птахопродуктового підкомплексу повинен стати комплекс заходів, орієнтованих на довготривалий і стабільний кінцевий результат. Основними серед цих заходів, на нашу думку, є: оздоровлення макроекономічної ситуації, в першу чергу підвищення платоспроможного попиту населення; підтримання паритетності економічних відносин підприємств птахопродуктового підкомплексу з економічними партнерами; покращання функціонування фінансово-кредитної системи, спрямоване на використання програмно-цільового механізму фінансування ефективних ринкових проектів, формування спеціальних фондів пільгового кредитування для виробничих цілей і руху продукції на ринку; розширення поставок техніки та обладнання на основі лізингу при бюджетній фінансовій підтримці, суттєве зниження податку на додану вартість на найважливіші види техніки та обладнання для підприємств птахопродуктового підкомплексу; вдосконалення міжгалузевих економічних відносин на основі використання систем цільових та гарантованих цін, обмеження цін на енергоресурси, застосування податкових та інших пільг для галузей, що постачають ресурси для підприємств птахопродуктового підкомлексу; захист вітчизняних товаровиробників на внутрішньому ринку від експансії імпортерів та недосконалої конкуренції; фінансове та організаційне сприяння прискореному розвитку інфраструктури ринку, в тому числі крупних оптових продовольчих, а також місцевих ринків, товарних бірж, проведення аукціонів, ярмарок та інших форм організованої оптової та роздрібної торгівлі з виходом на них безпосередніх товаровиробників або представляючих їх організацій, як правило, кооперативного типу; сприяння розвитку маркетингової діяльності, створенню системи повноцінної і достовірної інформації, організації консультаційних центрів, дорадчої служби.

Основними заходами владних структур, спрямованими на збільшення грошових доходів населення та стимулювання його купівельної спроможності, зокрема щодо продуктів птахопродуктового підкомплексу, а також розширення попиту на них повинні стати: поступове підвищення мінімальної заробітної плати та мінімальних пенсій до рівня прожиткового мінімуму; проведення ефективної політики зайнятості населення, зокрема сільського, створення нових робочих місць, у тому числі за рахунок створення сприятливого інвестиційного клімату; реалізація заходів, спрямованих на підвищення рівня довіри населення до банківської системи країни, приватних пенсій них фондів тощо з метою залучення у вітчизняну економіку коштів, зароблених трудовими мігрантами за кордоном, оскільки вони займають значну питому вагу серед населення досліджуваного регіону; вдосконалення податкової політики з метою зменшення податкового тиску на заробітну плату; суворий державний контроль за дотриманням законодавства у сфері заробітної плати та доходів населення; боротьба з тіньовою економікою і відповідно з тіньовими доходами; стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу як однієї з основних сфер зайнятості населення у країнах з перехідною економікою; виділення бюджетних коштів на продовольчу підтримку найбідніших верств населення, зокрема запровадження системи продовольчих талонів; збільшення державних резервів продовольства, зокрема продуктів птахопродуктового підкомплексу.

Забезпечення високих показників ефективності вимагає покращення функціонування регіональних органів управління АПК та управлінських структур птахопродуктового підкомплексу. Вони повинні провести глибокий аналіз причин недостатньої ефективності кожного з підприємств, виявити внутрішні невикористані чи недостатньо використані резерви; визначити і реалізувати організаційні, економічні, адміністративні, кадрові заходи, здатні значно покращити ситуацію. Одночасно слід виробити стратегію переведення регіонального птахопродуктового підкомплексу на умови роботи відповідно до принципів СОТ, які основані на функціонуванні високотоварного і ефективного птахівництва, тобто спеціалізованого, з оптимальною концентрацією птиці, використовуючого тварин високопродуктивних порід і високопродуктивні технології їх утримання.

Заходи регіональних органів управління АПК повинні спрямовуватися не лише на розвиток птахівничих підприємств, але й мікроферм в особистих селянських господарствах. Відновлення системи споживчої кооперації, формування ефективної системи заготівель продукції, різноманітних консультаційних центрів та дорадчої служби здатні активізувати їх функціонування.

Серед основних напрямів формування сучасного висококонкурентного птахівництва в умовах Львівської області виділимо: покращення годівлі тварин за рахунок покращання забезпечення птахофабрик кормами; вдосконалення племінної роботи; забезпечення збереження поголів'я; відтворення виробничого потенціалу та організації його ефективного використання; впровадження ресурсоощадних технологій виробництва продукції; поглиблення переробки птахівничої сировини, розширення асортименту і підвищення якості продукції; освоєння сучасних методів маркетингу, збуту, реклами.

Неодмінною передумовою інтенсифікації птахівництва, підвищення продуктивності птиці, її відтворювальних якостей є міцна кормова база і повноцінна, збалансована годівля. При неповноцінній годівлі не тільки знижується продуктивність тварин та якість продукції, але і зростає падіж, затримується розвиток тварин. Повноцінна годівля птиці забезпечується нормуванням щоденного раціону за широким комплексом поживних речовин та обмінної енергії.

Розрахунки потреби у продуктах птахопродуктового підкомплексу, а також еластичності попиту на них від доходів населення свідчать про значно вищий обсяг потенційного попиту в порівнянні з фактичними показниками. З метою екстраполяції прогнозних показників платоспроможного попиту населення застосовують різноманітні методи і прийоми. Для проведення розрахунків на перспективу було застосовано метод кореляційно-регресійного аналізу, який дозволяє виявити вплив різноманітних факторів на величину прогнозованих показників.

Прогнозну потребу населення області у пташиних яйцях ми визначали в розрахунку на душу населення. При цьому враховувався розподіл населення за доходами за децильними групами. Основними етапами алгоритму побудови кореляційно-регресійної моделі споживання яєць стали: відбір незалежних факторних ознак; збір даних по незалежних змінних факторних та результативних змінних; побудова часових рядів змінних факторних і результативних ознак; визначення взаємозв'язку між змінними та результативними ознаками; проведення кореляційно-регресійного аналізу; порівняння ролі факторів; оцінка результатів проведених розрахунків.

Коло факторних ознак ми визначили, виходячи з логічного аналізу взаємозв'язків між соціально-економічними явищами. Таким чином було відібрано чотири змінні факторні ознаки: Х1 - грошові витрати домогосподарств з розрахунку на одного члена домогосподарства; Х2 - питома вага грошових витрат на придбання пташиних яєць у структурі загальних грошових витрат домогосподарств; Х3 - середня ціна на пташині яйця з урахуванням відповідного річного індексу - дефлятора; Х4 - середній розмір домогосподарства, чол. Результативна ознака - попит на пташині яйця одну особу (у).

Відповідно до вимог статистичної науки для забезпечення достовірності результатів кореляційно-регресійного аналізу, кількість змінних повинна бути якомога більшою (не меншою 15-20 спостережень). Вітчизняна статистика поділяє домогосподарства за величиною доходів та витрат на одинадцять груп, а також на десять децильних груп. Кількість груп виявляється недостатньою для побудови якісної кореляційно-регресійної моделі. Виходом з такої ситуації є побудова часових рядів змінних за кілька років.

Відбір децильних груп для проведення розрахунків мотивується тим, що склад домогосподарств у цих групах рівномірно розподілений. Крім того, це убезпечує від виникнення ситуації, коли певна доходна група домогосподарств у процесі розрахунків зникає у зв'язку з тим, що не залишилося домогосподарств з відповідним рівнем середньодушових витрат.

Після обробки первинної статистичної інформації було отримано таку багатофакторну модель попиту населення Львівської області на пташині яйця:

У = 11,2164 + 0,015 Х1 + 2,217 Х2 - 0,762 Х3 - 2,84 Х4

Порівняння коефіцієнтів парної кореляції між кожною з факторних ознак та результативною ознакою показало, що основними чинниками диференціації споживчого попиту на пташині яйця є величина середньодушових грошових витрат домогосподарств (коефіцієнт парної кореляції становить 0,875), рівень цін на яйця на ринку (коефіцієнт парної кореляції - -0,89), середній розмір домогосподарства (коефіцієнт парної кореляції - -0,881). Підставляючи в отриману кореляційно-регресійну модель прогнозовані величини ознак-факторів, отримаємо прогнозну величину результативної ознаки - величини попиту на пташині яйця з розрахунку на одну особу.

Нами розраховано величину попиту на пташині яйця на 2010 р. з розрахунку на одну особу. Вона становить 14,5 штук яєць на одну особу в місяць, або ж 174 штуки на рік. При розрахунковій перспективній чисельності населення області 2600 тис. чол. це становитиме 452,4 млн. штук яєць. Саме такою можна вважати перспективну ємність регіонального ринку яєць.

Сільськогосподарські підприємства є основними постачальниками пташиних яєць на ринок. Тому більша його частина буде заповнена продукцією, виробленою в цих господарствах. Особисті селянські господарства вже досягли максимальних обсягів виробництва яєць і в подальшому вони залишатимуться стабільними на рівні 420 млн. штук. Навіть при найкращій організації закупівель яєць у цих господарствах при допомозі відродження системи споживчої кооперації чи організації нових заготівельно-збутових кооперативів вдасться досягти 20% рівня товарності. Це означає, що в 2010 р. особисті селянські господарства будуть спроможні поставити на ринок 84 млн. штук яєць. Інші 368,4 млн. штук для заповнення ринку повинні виробити і реалізувати сільськогосподарські підприємства.

При збереженні сучасних тенденцій в доходах населення і попиті сільськогосподарські підприємства матимуть можливість збільшити обсяги виробництва яєць в чотири рази. За нашими розрахунками, в 2010 р. середні ціни реалізації яєць сільськогосподарськими підприємствами досягнуть 733 грн. за 1 тис. штук (табл. 4). Відбудеться подальше покращання співвідношення між середньою ціною реалізації яєць сільськогосподарськими підприємствами та роздрібними цінами, яке досягне 55,0%.

Таблиця 4 Фактичні та прогнозні показники економічної ефективності виробництва яєць в сільськогосподарських підприємствах Львівської області

Довгострокове прогнозування як однієї з форм передпланових розробок розвитку птахопродуктового підкомлексу є невід'ємною складовою частиною ефективного управління. Воно дозволяє встановити перспективні параметри підкомплексу, основні орієнтири його розвитку, оцінити ступінь сприятливості ринкової ситуації для агентів бізнесу в цій сфері, а також передбачити показники собівартості продукції та доходності виробництва. Для цього необхідно провести постадійне прогнозування кон'юнктури ринків продукції птахопродуктового підкомплексу (яке включає в себе прогнозування попиту та пропозиції і цін), кон'юнктури ринку комбікормів, собівартості та доходності виробництва.

Держава виступає одним з основних учасників ринку продукції птахопродуктового підкомплексу. Одним із завдань державних органів управління на сучасному етапі слід вважати створення сприятливих умов для розвитку підкомплексу. Важливим чинником економічного піднесення птахопродуктового підкомплексу повинна стати державна політика протекціонізму, яка зводиться серед іншого до підтримання еквівалентних цін на продукцію. Державна допомога підприємствам підкомплексу повинна в необхідних розмірах надаватися з державного бюджету до тих пір, поки галузь не почне розвиватися прискореними темпами і не отримуватиме достатні прибутки.

ВИСНОВКИ

Птахопродуктовий підкомплекс АПК є складною економічною системою, яка формується в певних соціально-економічних умовах. В основі його виокремлення лежить науково-технічний прогрес в сільському господарстві та суміжних галузях промисловості. Цілісність птахопродуктового підкомплексу забезпечується наявністю різноманітних функціональних та територіальних взаємозв'язків між підприємствами, зокрема продуктово-сировинних, технологічно-стадійних, матеріально-постачальницьких, ресурсно-споживчих, фінансово-економічних, інфраструктурно-організаційних, зовнішньоекономічних, екологічно-рекреаційних тощо. Основними складовими частинами регіонального птахопродуктового підкомплексу є репродуктивні птахівничі підприємства; птахівничі підприємства, спеціалізовані на виробництві та переробці м'яса і яєць; торгово-постачальницькі підприємства; спеціалізовані підприємства з виробництва комбікормів для птиці; фермерські та особисті селянські господарства, які займаються вирощуванням птиці.

Критерієм ефективності птахопродуктового підкомплексу є ступінь досягнення тих цілей, які суспільство ставить перед ним. Функціональне призначення підкомплексу полягає в задоволенні потреб населення в якісних пташиних яйцях, м'ясі та продуктах їх переробки, забезпеченні їх доступності усім доходним групам населення, досягненні достатнього рівня грошових доходів зайнятих у ньому працівників, а також забезпечення екологічної безпеки виробництва. Якщо птахопродуктовий підкомплекс успішно вирішує ці завдання, його функціонування можна вважати ефективним.

Птахопродуктовий підкомплекс є єдиною системою, яка складається з соціальної, економічної та технологічної підсистем. Відповідно виділяються три види ефективності підкомплексу: соціальна, економічна, технологічна, а також три відповідних групи чинників ефективності. Ефективність функціонування птахопродуктового підкомплексу неможливо оцінити при допомозі одного, навіть найбільш узагальнюючого показника. Загальновизнаною є необхідність застосування системи показників, яка формується відповідно до уявлень про сутність категорії ефективності та чинників, що визначають її рівень та динаміку.

Впродовж 1999-2005 рр. середньодушове споживання яєць у Львівській області зросло з 15 до 20 штук на місяць. В міських поселеннях цей показник зріс з 15 до 22 штук, а в сільській місцевості - з 15 до 16 штук. Норма споживання яєць не досягнута ні в міських, ні в сільських сім'ях. В 2005 р. середньодушове споживання м'яса птиці за рахунок власного виробництва не перевищувало 8,5 кг, що значно менше від норми - 16,7кг. Показники споживання яєць у нижчих доходних групах значно гірші, ніж у вищих доходних групах населення. Найвищий показник перевищує найнижчий в 3,75 разів. Коефіцієнт диференціації споживання м'яса та м'ясопродуктів значно більший і становить 6,6 разів. Незважаючи на недостатній рівень споживання продуктів птахопродуктового підкомплексу, населення змушене витрачати на забезпечення ними значну частину своїх грошових та негрошових доходів.

Основними факторами, які визначають величину прибутку від реалізації пташиних яєць, є кількість реалізованої продукції, її собівартість та середня ціна реалізації. Загальна маса отриманих прибутків виробників яєць у Львівській області протягом 2000-2006 рр. знизилася з 26,0 тис. грн. до 3820,4 тис. грн. збитків. Рівень рентабельності виробництва за цей час знизився з 0,3% до -12,8%. Після різкого покращання показників в 2001 р. відбувалося поступове їх погіршення в наступні роки. Відбулися зміни у величині отриманих прибутків підприємствами-виробниками м'яса птиці. В 2000 р. загальна маса отриманих збитків становила 206 тис. грн., а рівень рентабельності становив -37,4%. В 2006 р. їх загальна маса становила 3209,3 тис. грн., а рівень рентабельності - 4,6%. Основними чинниками змін в ефективності виробництва м'яса птиці стали цінові тенденції на ринку продовольчих товарів та зміни у собівартості рпродукції.

Визначальною ланкою створення сприятливої економічної ситуації для птахопродуктового підкомплексу повинен стати комплекс заходів, орієнтованих на довготривалий і стабільний кінцевий результат. Основними серед них є: зростання грошових доходів і попиту населення; підтримання паритетності економічних відносин підприємств птахопродуктового підкомплексу з економічними партнерами; покращання функціонування фінансово-кредитної системи; вдосконалення міжгалузевих економічних відносин на основі використання систем цільових та гарантованих цін; захист вітчизняних товаровиробників на внутрішньому ринку від експансії імпортерів та недосконалої конкуренції; фінансове та організаційне сприяння прискореному розвитку інфраструктури ринку; сприяння розвитку маркетингової діяльності, створенню системи повноцінної і достовірної інформації, організації консультаційних центрів, дорадчої служби.

Забезпечення високих показників ефективності вимагає покращення функціонування регіональних органів управління АПК та управлінських структур птахопродуктового підкомплексу. Їхнім завданням є вироблення стратегії переведення регіонального птахопродукто-вого підкомплексу на умови роботи відповідно до принципів СОТ, які основані на функціонуванні високотоварного і ефективного птахівництва з оптимальною концентрацією птиці, використо-вуючого тварин високопродуктивних порід і високопродуктивні технології їх утримання.

Основні напрямами формування сучасного висококонкурентного птахівництва в умовах Львівської області є: покращення годівлі тварин за рахунок забезпечення птахофабрик кормами; вдосконалення племінної роботи; забезпечення збереження поголів'я; відтворення виробничого потенціалу та організації його ефективного використання; впровадження ресурсоощадних технологій виробництва продукції; поглиблення переробки птахівничої сировини, розширення асортименту і підвищення якості продукції; освоєння сучасних методів маркетингу, збуту, реклами. Успішна виробнича діяльність птахофабрик вимагає організації в них спеціалізованого відділу маркетингу. Основними принципами його функціонування повинні стати: виробництво якісної і конкурентоспроможної продукції на основі максимального задоволення потреб покупців (споживачів), знання ринкової кон'юнктури і платоспроможності населення, використання реальних і потенційних можливостей підприємства; формування споживчого попиту і стимулювання потреб; співвимірювання затрат і результатів маркетингової діяльності.

Прогноз основних параметрів ємності ринку пташиних яєць та обсягів їх виробництва в усіх категоріях господарств передбачає можливість повного забезпечення ними населення Львівської області. Відповідно до кореляційно-регресійної моделі, складеної на основі ретроспективних даних про попит на яйця по децильних доходних групах домогосподарств, передбачається, що середньодушове їх виробництво при умові досягнення передбачуваного рівня основних чинників в 2010 р. досягне 314 штук і буде забезпечено їх споживання за раціональною нормою. Ємність регіонального ринку пташиних яєць досягне 452,4 млн. штук. Основними постачальниками яєць на регіональний продовольчий ринок стануть сільськогосподарські підприємства, яким необхідно значно збільшити обсяги їх виробництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Білик О.В. Тенденції у споживанні яєць населенням Львівської обл.. //Збірник наукових праць: „Економіка: проблеми теорії та практики”. - Дніпропетровськ: ДНУ - 2003. - вип..186 С.599-603.

2. Білик О.В. Птахопродуктовий підкомплекс та його розвиток //Вісник ЛДАУ - 2003. - №10 (2) - с.129-134.

3. Білик О.В. Регіональні відмінності в показниках економічної ефективності виробництва пташиних яєць //Вісник ЛДАУ - 2004. - №11(1). - С.173-176.

4. Білик О.В. Економічна ефективність виробництва курячих яєць в сільськогосподарських підприємствах країни //Збірник наукових праць: „Економіка: проблеми теорії та практики”. - Дніпропетровськ: ДНУ - 2004. - вип..192 С.870-875.

5. Білик О.В. Ефективність виробництва м'яса птиці в сільськогосподарських підприємствах Львівської обл.. //Збірник наукових праць: „Економіка: проблеми теорії та практики”. - Дніпропетровськ: ДНУ - 2004. - вип..197 С.17-23.

6. Білик О.В. Економічна ефективність виробництва продукції птахівництва сільськогосподарських підприємствах //Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції: наука і освіта 2004 - том І „Сучасні аспекти діяльності підприємства” - Дніпропетровськ; 2004. - С.155-156.

7. Білик О.В. Вдосконалення державного регулювання птахо продуктового під комплексу //Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених: Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ ст.: національна ідентичність та тенденції глобалізації - Тернопіль: Економічна думка, 2005. - С.121-123.

8. Білик О.В. Відродження галузі птахівництва у Львівській обл.. //матеріали міжнародної науково-практичної конференції: „Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” - Луцьк - 2004 - С.175-177.

9. Білик О.В. Інтенсифікація виробництва продукції птахівництва на основі техніко-технологічного переоснащення галузі //Вісник ЛДАУ - 2005. - №12 - С.359-361.

Размещено на Allbest.ru