Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ

ІМЕНІ С.З. ҐЖИЦЬКОГО

ЛЕСИК ЯРОСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК: 636.92.053/087.23/24:577.112.385.4

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті біології тварин УААН.

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент УААН Федорук Ростислав Степанович, Інститут біології тварин УААН, заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії екологічної фізіології та якості продукції.

Актуальність теми. Стримуючим фактором інтенсивного розвитку кролівництва в Україні та за кордоном є низький рівень збереженості молодняку кролів, особливо у фермерських господарствах (Білий Л.А., 1990; Александров В.Н., 2003; Вакуленко І.С., 2006). Схильність кролів до захворювань, крім генетичних чинників, зумовлена умовами утримання і невідповідністю годівлі та складу раціону фізіологічним потребам організму кроленят у різні вікові періоди (Калашников А.П., 2003; Casado C., 2006). Поряд з тим, одним з визначальних факторів впливу на формування резистентності організму молодняку кролів є тривалість підсисного періоду та молочність кролематок. Однак питання оптимального терміну відлучення кроленят від кролематки є недостатньо вивченим. Одні автори вважають можливим застосовувати ущільнені окроли і відлучати кроленят у віці 28 - 30 діб (Плотников В.Г., Фирсова Н.М., 1989; Білий Л.А., 1990), інші стверджують про доцільність утримання молодняку на підсосі до 60 діб (Калугин Ю.А., 1990; Вакуленко И.С., 1998). Аналіз даних літератури свідчить, що за інтенсивного розведення кролів раннє відлучення кроленят від самки, у віці 28 - 30 діб, сприяє пониженню резистентності організму, підвищенню захворюваності та загибелі, що сягає до 50%. Відлучення молодняку від кролематки у віці 60 діб значно зменшує загибель, яка становить в середньому 28% (Калугин Ю.А., 1980; Білий Л.А., 1990; Дубинка І.А., Микитин М.А., 2003; Вакуленко І.С., 2006).

Основним видом кормів за інтенсивного ведення кролівництва є комбікорми. Однак більшість розроблених рецептів комбікормів не відповідають сучасним вимогам галузі, оскільки не враховують породні й вікові особливості кролів, можливість додаткового застосування БАД і препаратів та впливу окремих технологічних чинників, що діють за інтенсивного ведення кролівництва і недостатньо вивчені (Водолажченко С., 2001; Maertens L., 2002; Peres J., 2003; Villamide M., 2003).

Отже, дослідження фізіолого-біохімічних процесів в організмі кролів за різного періоду відлучення, використання в раціонах комплексних кормових добавок, необхідних для їх забезпечення дефіцитними елементами живлення є актуальними. Результати досліджень впливу на організм тривалості підсисного утримання кроленят, підвищеного вмісту шроту соняшника в раціоні та застосування лізин-протеїнової добавки можуть бути теоретичною основою для прийняття нових технологічних рішень щодо фізіологічного обґрунтування елементів утримання та годівлі кролів і виробництва високоякісної та екологічно безпечної продукції кролівництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом тематики Інституту біології тварин УААН і НМЦ „Фізіологія тварин”, яка входить до науково-технічної програми „Фізіолого-біохімічні основи високої продуктивності і збереження здоров'я тварин” на рівні завдання 28.02/025-01 № ДР 0106U003046 „Вивчити біологічні особливості адаптивно-репродуктивної здатності і розробити способи їх підвищення у тварин спеціалізованих порід для різних агроекологічних умов утримання”, що виконується в лабораторії екологічної фізіології та якості продукції у 2006 - 2010 роках.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було: з'ясувати перебіг фізіолого-біохімічних процесів у крові і тканинах окремих органів кролів у різні вікові періоди, особливості формування їх продуктивності залежно від тривалості підсисного утримання кроленят, способів і рівня годівлі та розробити рекомендації з удосконалення технології ведення кролівництва.

Для реалізації поставленої мети ставились наступні завдання:

- вивчити фізіолого-біохімічні та імунобіологічні показники крові кролів у різні вікові періоди залежно від терміну відлучення їх від кролематок;

- дослідити жирнокислотний склад ліпідів м'язів і шкіри кролів при досягненні товарної маси, залежно від періоду відлучення;

-- з'ясувати динаміку показників хімічного і жирнокислотного складу молока кролематок упродовж 75 діб лактації;

- вивчити інтенсивність росту, розвитку і показники м'ясної продуктивності молодняку кролів за різного періоду відлучення;

- вивчити вплив роздільного і сумісного згодовування ліпроту з сульфатом кадмію у складі раціонів на фізіологічний стан організму, вміст мінеральних елементів у крові і тканинах деяких органів кролів в окремі періоди росту й розвитку;

- дослідити жирнокислотний склад крові, м'язів, шкіри і шерсті кролів за згодовування лізин-протеїнової добавки і сульфату кадмію в раціоні;

- вивчити динаміку росту, м'ясну продуктивність, розвиток внутрішніх органів кролів за роздільного і сумісного згодовування лізин-протеїнової добавки та сульфату кадмію;

- вивчити фізіолого-біохімічні показники крові, тканин м'язів і печінки кролів за умов годівлі зерносумішкою та гранульованим комбікормом з підвищеним вмістом у ньому соняшникового шроту;

- з'ясувати динаміку росту, розвитку, формування м'ясної продуктивності і внутрішніх органів молодняку кролів упродовж 120 діб життя за годівлі зерносумішкою та гранульованим комбікормом з підвищеним вмістом соняшникового шроту в раціоні.

Об'єкт дослідження: фізіолого-біохімічні процеси в організмі і продуктивність кролів за різних умов утримання, рівня і способів годівлі.

Предмет дослідження: зміни фізіолого-біохімічних і продуктивних показників, мінеральний і жирнокислотний склад крові, молока, тканин окремих органів і шерсті кролів, ріст і розвиток організму.

Методи дослідження: фізіологічні, біохімічні, клінічні, зоотехнічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше з'ясовано вплив різної тривалості підсисного утримання кроленят (до 30, 45, 60 і 90-добового віку) на фізіолого-біохімічні процеси в їх організмі та розкрито механізми формування його імунобіологічної реактивності в цей період. Встановлено високу біологічну цінність молока кролематок упродовж 75-діб лактації та динаміку змін в цей період його хімічного і жирнокислотного складу. Отримано нові експериментальні дані щодо біологічної та продуктивної дії лізин-протеїнової добавки за роздільного та сумісного згодовування її з сульфатом кадмію молодняку кролів упродовж 130-діб життя. Випробувано схему та дозу введення цієї добавки за умов підвищеного вмісту кадмію в раціоні кролів і визначено біологічну цінність та якість м'яса кролів. Розроблено рецепт гранульованого комбікорму з підвищеним вмістом протеїну (патент України № 27573) і вивчено його вплив на інтенсивність росту та фізіолого-біохімічні процеси в організмі кролів до 120-добового віку. З'ясовано вплив додавання 20% (за масою) соняшникового шроту до раціону кролів на біологічну цінність м'яса, вміст жирних кислот у тканинах м'язів, шкіри та шерсті, встановлено корелятивні зв'язки цих залежностей.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані експериментальних досліджень щодо оптимальної тривалості підсисного утримання кроленят можуть бути використані при фізіологічному обґрунтуванні нових елементів і вдосконалення існуючих технологій ведення кролівництва. кріль ліпрот кадмій

Експериментально підтверджено, що в період інтенсивного росту кроленят (30 - 120 діб) для забезпечення потреби їх організму в протеїні та лізині, доцільно згодовувати, крім основного раціону, лізин-протеїнову добавку Ліпрот СГ-9 з розрахунку 2г/тварину/добу. Одержані результати позитивної біологічної і продуктивної дії кормової добавки Ліпрот СГ-9 можуть бути використані при розробці рекомендацій щодо зменшення негативного впливу важких металів кормів раціону на організм кролів. Результати досліджень впливу підвищеного рівня сульфату кадмію в раціоні кролів на вміст кадмію та деяких інших важких металів у крові, м'язах, шкірі та шерсті можуть бути використані для уточнення допустимих концентрацій їх у кормах і раціонах для кролів та їх продукції.

З метою забезпечення високого рівня живлення кролів за промислового ведення кролівництва рекомендовано використовувати розроблений і апробований в умовах виробництва рецепт гранульованого комбікорму з вмістом 20% шроту соняшника.

Результати досліджень впливу тривалості підсисного періоду кроленят, підвищеного вмісту соняшникового шроту, як джерела повноцінного протеїну та застосування лізин-протеїнової добавки в раціоні кролів на імунобіологічну реактивність організму, функціональний стан окремих органів і систем молодняку кролів, можна рекомендувати для включення у навчальні посібники та програми з підготовки фахівців ветеринарної медицини і тваринництва.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем проведено підбір і аналіз наукової літератури по темі дисертації, самостійно виконано увесь обсяг експериментальних досліджень, опрацювання та статистичну обробку результатів, їх узагальнення та підготовку до публікацій. Аналіз і обговорення отриманих даних, формулювання висновків та пропозицій за матеріалами дисертаційної роботи проведено за участю наукового керівника.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях: „Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин” (Дніпропетровськ, 2005); „Біологічні основи продуктивності та здоров'я тварин” (Львів, 2005); „Механізми функціонування фізіологічних систем” (Львів, 2006); „Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування” (Львів, 2007); „Досягнення та перспективи застосування гумінових речовин у сільському господарстві” (Дніпропетровськ, 2008); на науково-практичних конференціях молодих науковців і спеціалістів: „Актуальні проблеми тваринництва та ветеринарної медицини” (Львів, 2005); „Актуальні проблеми біології, тваринництва та ветеринарної медицини” (Львів, 2007); „Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки” (Чернівці, 2007); „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2007).

Публікації. Результати досліджень висвітлені у 16 друкованих роботах, з них 9 статей у фахових виданнях, отримано деклараційний патент України на корисну модель та видано практичні „Рекомендації з ефективного ведення кролівництва”.

Структура і обсяг дисертації. Структуру дисертації формують такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріал та методи досліджень, результати власних експериментальних досліджень, аналіз і узагальнення одержаних результатів, висновки, рекомендації виробництву та список використаних джерел, який включає 347 джерел, з них українською та російською мовами ? 179, іншими мовами ? 168. Дисертація надрукована на 193 сторінках комп'ютерного тексту, містить 3 схеми, 33 таблиці та 11 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вікова динаміка показників імунобіологічного статусу організму молодняку кролів за різного терміну відлучення. Відзначено зростання кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну в крові молодняку кролів з тривалістю підсисного періоду 60 і 90 діб порівняно з тваринами, які утримувалися біля кролематок упродовж 30 і 45 діб.

Встановлено зменшення фагоцитарної активності лейкоцитів у крові тварин з коротким підсисним періодом та зростання цього показника у кролів, які знаходилися на підсосі 90 діб (рис. 1). У крові кроленят І групи, які перебували з кролематкою 30 діб, відзначено зменшення вмісту лізоциму та його зростання для кроленят ІІ і ІІІ дослідних груп з підсисним періодом відповідно 60 і 90 діб. Динаміка фагоцитарної та лізоцимної активності у крові кролів ІІІ групи відзначалася її зростанням на останньому етапі дослідження, що свідчить про високу резистентність організму цих кролів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Вікова динаміка імунобіологічних показників крові молодняку кролів за різного періоду відлучення.

Суттєво змінювалась у крові кролів дослідних груп і концентрація ЦІК залежно від тривалості підсисного періоду, зокрема, відзначено вірогідно нижчий рівень ЦІК у крові кролів І групи - з 30-добовим підсисним періодом та його зростання для кролів ІІ і ІІІ дослідних груп порівняно до контрольної групи тварин. Вищий вміст МСМ на тлі його зниження для ЦІК у крові кролів І групи може зумовлюватися пригніченням імунобіологічної функції організму внаслідок нетривалого надходження основних поживних і БАР з молоком та недостатнього їх засвоєння в організмі кроленят з кормів раціону, що зумовлено коротким підсисним періодом. Зростання вмісту ЦІК у крові кролів, які більше знаходилися на підсосі, вказує на позитивний вплив тривалого надходження компонентів живлення з молоком матері на протікання фізіологічних процесів в організмі кроленят.

Отже, динаміка показників клітинних факторів резистентності свідчить про високий імунобіологічний статус організму кроленят за тривалого (60 і 90 діб) споживання материнського молока, поживні речовини якого краще забезпечують їх потребу в основних компонентах живлення та формування високого рівня резистентності і продуктивності.

Жирнокислотний склад ліпідів найдовшого м'яза спини і шкіри кролів залежно від періоду відлучення та молока кролиць впродовж лактації. Дослідження жирнокислотного складу загальних ліпідів м'язової тканини показали, що утримання кроленят біля кролематки до 60-добового віку не суттєво впливало на співвідношення окремих жирних кислот. Міжгрупові відмінності порівняно до контролю були чіткіше виражені у тварин ІІІ групи, які одержували молоко матері до 90-добового віку. Особливо помітні різниці відзначались у відносній кількості ліноленової та арахідонової жирних кислот. Вміст стеаринової кислоти зменшувався у ліпідах м'язів кролів усіх дослідних груп порівняно з контрольною групою тварин, але вірогідні різниці спостерігались тільки у ІІІ - ій дослідній групі. Отже, продовження підсисного періоду до 90 діб сприяє оптимізації співвідношення жирних кислот у загальних ліпідах тканин м'язів кролів до 120-добового віку.

Подібна закономірність спостерігалася й у співвідношенні жирних кислот загальних ліпідів шкіри кролів ІІІ групи, де виявлено вірогідне збільшення відносного вмісту лінолевої і арахідонової жирних кислот порівняно з контрольною групою тварин. Відзначено тенденцію до зменшення відносного вмісту більшості насичених жирних кислот у ліпідах шкіри молодняку кролів ІІІ групи порівняно з контрольною та І і ІІ групами.

Дослідженнями молока кролиць встановлено, що хімічний склад і відносний вміст жирних кислот у ліпідах кролячого молока на 20, 45 та 75 - ту доби лактаційного періоду суттєво не змінюються. Характерно, що впродовж лактації в молоці зберігається високий відносний вміст лінолевої (23%) та ліноленової (25%) жирних кислот, які можуть суттєво впливати на формування імунобіологічного статусу кроленят.

Отже, на підставі одержаних даних можна стверджувати, що продовження підсисного періоду до 60 - 90 діб сприяє оптимізації співвідношення насичених і ненасичених жирних кислот у ліпідах м'язів і шкіри кролів, підвищує біологічну цінність їх м'яса та якість шкурок.

Інтенсивність росту і розвитку та показники м'ясної продуктивності молодняку кролів за різного періоду відлучення. Приріст маси тіла кроленят у молочний період залежить від кількості та біологічної цінності спожитого молока. Тривале живлення материнським молоком позитивно впливає на ріст і розвиток кроленят ІІ і ІІІ груп. Виключення материнського молока з раціону кроленят має негативний вплив на фізіолого-біохімічні процеси та продуктивність не лише у віці 30 і 45 діб, але й у 60-добовому віці. Раннє відлучення кроленят у віці 30 діб сповільнювало їх ріст, що відзначилося нижчими на 26% середньодобовими приростами до 120 - ти діб порівняно з кроленятами, які знаходилися на підсосі 90 діб.

Проведений порівняльний аналіз маси тушки та окремих внутрішніх органів кролів усіх груп показав, що найбільше вірогідних змін показників, які досліджувались виявлено у кролів IІІ групи. Зокрема, маса легень, серця, нирок та печінки перевищувала відповідно на 32, 43, 33 і 27% контрольну групу, що вказує на вищу інтенсивність проходження процесів метаболізму в організмі кролів, які впродовж тривалого періоду споживали материнське молоко.

Отже, молоко кролематок, зберігаючи високу біологічну цінність впродовж лактації, відіграє основну роль у поповненні організму кроленят поживними речовинами в перші 3 місяці життя, що проявляється посиленням адаптаційної здатності кроленят до споживання рослинних кормів у молочний період і після відлучення та вищою продуктивністю кролів у період відгодівлі.

Фізіолого-біохімічні показники крові, тканин окремих органів та клінічний стан молодняку кролів за згодовування лізин-протеїнової добавки і сульфату кадмію. Уведення лізин-протеїнової добавки до раціону молодняку кролів позитивно впливало на гемопоетичну функцію організму. Сумісне згодовування кроленятам лізин-протеїнової добавки і кадмію впродовж 90 діб відзначилося зменшенням кількості еритроцитів на 8,1% та вмісту гемоглобіну на 3,1% порівняно з контрольною групою тварин. Встановлені зміни можуть вказувати на депресуючий вплив кадмію на гемопоетичну функцію організму кроленят.

У крові кролів І дослідної групи концентрація ЦІК була вищою на 19,2% (Р<0,001), а гаптоглобіну, навпаки, на 14,1% нижчою (Р<0,05), порівняно з контрольною групою, що можна пояснити позитивним впливом компонентів лізин-протеїнової добавки на імунобіологічну реактивність організму. Тоді як суттєве зниження рівня вказаних показників у крові кролів ІІ дослідної групи може свідчити про пригнічуючий вплив сульфату кадмію на імунобіологічну функцію та метаболічну активність їх організму. Проте, шкідливий вплив кадмію на організм кролів зменшується детоксикаційною дією ліпроту, що підтверджують зміни вмісту фенолів у тканинах. Зокрема, концентрація вільних фенолів у тканинах печінки та нирок кролів І групи майже не змінювалася за періодами досліджень, а в тварин ІІ групи була вірогідно вищою, відповідно, на 21,1 і 55,6% (Р<0,001) порівняно з контрольною групою.

Встановлено зростання концентрації фенолів, зв'язаних з глюкуроновою кислотою у тканинах печінки, що свідчить про підвищення дезінтоксикаційної функції організму кролів як за роздільного, так і за сумісного введення до їх раціону лізин-протеїнової добавки та сульфату кадмію. Це може мати практичне значення при застосуванні ліпроту в годівлі кролів за умов утримання їх в зонах інтенсивного техногенного навантаження. Підтвердженням цього припущення можуть бути показники клінічного стану кролів. Сумісне згодовування лізин-протеїнової добавки і сульфату кадмію не впливало на основні клінічні показники організму - температуру, пульс і дихання кролів, які залишалися в межах величин фізіологічної норми. Проте дослідженнями видимих слизових оболонок молодняку кролів ІІ групи через 25 діб після початку сумісного згодовування сульфату кадмію та ліпроту відзначено блідість видимих слизових оболонок, втрату блиску та скуйовдженість шерсті, особливо, в ділянці голови з ознаками незавершеного процесу линяння, яке зберігалося впродовж дослідного періоду до 130-добового віку. Тоді як у кролів контрольної та І групи спостерігали природний блиск шерсті, з відповідною густотою, яка прилягала до шкіри та добре утримувалася у волосяних цибулинах.

Отже, згодовування лізин-протеїнової добавки молодняку кролів позитивно впливає на гемопоетичну функцію кровотворних органів, імунобіологічну реактивність та підвищує дезінтоксикаційну функцію організму, а сульфат кадмію їх інгібує.

Жирнокислотний склад крові, м'язів, шкіри і шерсті молодняку кролів за згодовування лізин-протеїнової добавки і сульфату кадмію. Сумісне згодовування кролям лізин-протеїнової добавки і кадмію виявлялося змінами у жирнокислотному складі плазми крові зі зростанням відносного вмісту міристинової і арахінової (Р<0,05) жирних кислот. У найдовшому м'язі спини підвищувався вміст лауринової (Р<0,05) і зменшувався рівень арахідонової (Р<0,05) кислот. Це, можливо, пов'язано з впливом кадмію на інтенсивність реакцій метаболізму в ліпоїдних тканинах, оскільки деякі важкі метали беруть участь у процесах видовження і десатурації вуглецевого ланцюга жирних кислот.

У загальних ліпідах шкіри кролів за період згодовування кадмію і лізин-протеїнової добавки зростав відносний вміст капринової (Р<0,05) та зменшувався пентадеканової (Р<0,05) насичених жирних кислот порівняно з контрольною групою тварин. Важливо відзначити, що вміст лінолевої та ліноленової кислот у шерсті кролів ІІ групи був нижчим (Р<0,05) порівняно з цим показником у контрольній групі, що корелює з тенденцією змін цих показників у крові та шкірі.

Отже, встановлені відмінності жирнокислотного складу крові, м'язів, шкіри і шерсті кролів, очевидно, в значній мірі пов'язані з дією ліпроту і кадмію на біосинтез жирних кислот в організмі та надходженням їх попередників з кров'ю до печінки, що зумовлювало зміни їх вмісту та співвідношення у м'язах, шкірі та шерсті.

Вміст окремих важких металів у крові і тканинах кролів за згодовування лізин-протеїнової добавки і сульфату кадмію. У крові кролів, які споживали лізин-протеїнову добавку і сульфат кадмію, на 130 добу життя відзначено підвищення вмісту цього елемента у 3 рази (табл. 2). Це може свідчити про кумуляцію кадмію в тканинах з наступним підвищенням його рівня в крові та токсичним впливом на організм тварин і порушенням процесів метаболізму. Сульфат кадмію проявляє високу швидкість всмоктування з кишечнику і спричинює зниження поглинання цинку й заліза, порушуючи їх обмін в організмі. Результати досліджень крові кролів, отримані нами, підтверджують цю залежність. Зокрема, рівень цинку та заліза в крові кролів ІІ дослідної групи був відповідно меншим (Р<0,05) на 31 і 40,5% порівняно з контрольною групою.

Рівень ЦІК у крові кроленят І дослідної групи зменшувався до 120-добового віку порівняно до контрольної групи тварин, що можливо зумовлено переважаючим впливом аліментарних факторів на формування імунобіологічної реактивності організму кроленят у період їх інтенсивного росту. У крові кролів ІІ дослідної групи вміст ЦІК перевищував на 35,1% рівень їх у тварин контрольної групи (Р<0,001), що корелює з показниками неспецифічної резистентності їх організму. Зокрема, відзначено значне зменшення фагоцитарної та лізоцимної активності лейкоцитів у крові кролів за годівлі зерносумішкою впродовж дослідного періоду. У крові кролів ІІ групи, які споживали гранульований комбікорм з більшим вмістом шроту соняшника встановлено зростання фагоцитарної та лізоцимної активності, що вказує на вищий рівень резистентності їх організму.

Жирнокислотний склад загальних ліпідів м'язів, шкіри і шерсті молодняку кролів за різних способів годівлі. Згодовування кролям суміші зернового корму не значно впливало на відносний вміст жирних кислот у тканинах м'язів, шкіри та шерсті порівняно з контрольною групою тварин. Однак, за годівлі гранульованим кормом з вмістом 20% шроту соняшника у тканинах м'язів кролів ІІ - ої групи відзначено вищий на 7,1% відносний вміст лінолевої та нижчий на 4,6% рівень олеїнової ненасичених жирних кислот. У ліпідах шкіри кролів ІІ - ої групи відносний вміст арахідонової жирної кислоти вірогідно зростав та зменшувався для лауринової. У ліпідах шерсті кролів цієї групи відносний вміст стеаринової кислоти був нижчим порівняно з контрольною групою. Встановлені міжгрупові відмінності жирнокислотного складу м'язів, шкіри і шерсті вказують на вищий рівень проходження процесів метаболізму в організмі кролів за їх годівлі кормами з підвищеним вмістом шроту порівняно з контрольною і першою дослідною групами тварин.

Динаміка росту і розвитку організму, м'ясна продуктивність і маса внутрішніх органів молодняку кролів за різних способів годівлі. Дослідження динаміки показників продуктивності кролів упродовж дослідного періоду вказують на вищу інтенсивність росту і розвитку молодняку тварин ІІ - ої групи, яким згодовували комбікорм з підвищеним вмістом шроту соняшника стосовно контрольної групи. Це вказує на ефективніше використання в організмі молодняку кролів ІІ - ої групи корму в цілому і, зокрема, підвищеного вмісту шроту соняшника. Оскільки, дефіцит шроту в кормах негативно впливає на розвиток організму тварин, особливо молодняку, знижує продуктивність та підвищує затрати кормів на приріст, порушує здатність до відтворення.

Зокрема, у 120-добовому віці кролі І - ої групи, яким згодовували зерносуміш, відзначалися меншою масою тіла на 14,6% та середньодобових приростів на 19,4% порівняно з контрольною групою. Кролі ІІ - ої групи, які в раціоні споживали більше шроту соняшника, у чотирьохмісячному віці відзначалися вищими показниками маси тіла і середньодобових приростів, відповідно на 7,4 і 8,2% порівняно з контрольною групою тварин.

Вирощування молодняку кролів І - ої дослідної групи на раціоні із зерносуміші позначилось меншою масою тушки на 17,3% та внутрішніх органів порівняно з кролями контрольної групи. Кролі, яким згодовували гранульований корм з підвищеним вмістом шроту соняшника, відзначалися більшою масою тушки на 10% та масою внутрішніх органів порівняно з цими показниками у тварин контрольної групи.

Отже, додаткове введення до раціону кролів шроту соняшника відзначалося зростанням маси тіла та внутрішніх органів, які забезпечують інтенсивність процесів газообміну, активацією функціонування екскреторних і захисних систем, що сприяло інтенсивному розвитку їх організму і прояву генетичного потенціалу м'ясної продуктивності на високому рівні.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі, на основі досліджень фізіолого-біохімічних процесів в організмі кролів, з визначенням у різні вікові та фізіологічні періоди показників імунобіологічної реактивності, хімічного складу і біологічної цінності молока і м'яса, науково обґрунтовано оптимальну тривалість підсисного утримання кроленят, яка повинна становити не менше 60 діб. Експериментально з'ясовано фізіолого-біохімічні механізми впливу роздільного і сумісного згодовування лізин-протеїнової добавки з сульфатом кадмію, а також гранульованого комбікорму з підвищеним до 20% вмістом шроту соняшника, на процеси росту й розвитку організму кролів, їх продуктивність і біологічну цінність м'яса та зроблено такі висновки:

1. Продовження тривалості підсисного періоду для кроленят до 90-добового віку порівняно з 45-добовим супроводжується:

- збільшенням у крові кількості еритроцитів (Р<0,05), вмісту гемоглобіну (Р<0,001), циркулюючих імунних комплексів (Р0,05), фагоцитарної та лізоцимної активності, фагоцитарного індексу, фагоцитарного числа (Р<0,05) у віці 120 діб, що вказує на вищий рівень резистентності їх організму;

– зменшенням відносного вмісту стеаринової і збільшенням ліноленової та арахідонової жирних кислот (Р0,05) у загальних ліпідах найдовшого м'яза спини і лінолевої та арахідонової кислот (Р0,05) у ліпідах шкіри кролів у віці 120 діб;

- підвищенням показників маси тіла на 23% і середньодобових приростів на 17% за 120 діб вирощування.

2. Згодовування молодняку кролів лізин-протеїнової добавки з 40 - до 130-добового віку в кількості 2г/тварину/добу зумовлювало стимулюючий біологічний і продуктивний вплив із збільшенням вмісту гемоглобіну (P<0,001), циркулюючих імунних комплексів (P<0,001) у крові на 130 добу життя та фенолглюкуронідів у тканинах печінки, зменшенням відносного вмісту насиченої стеаринової жирної кислоти у загальних ліпідах крові, м'язів, шкіри та шерсті кролів (Р<0,001), а також підвищенням маси тіла на 15,7% і середньодобових приростів на 15,5%, покращенням біологічної цінності м'яса та якості волосяного покриву порівняно з тваринами контрольної групи.

3. Сумісне згодовування лізин-протеїнової добавки (2г/тварину/добу) і кадмію сульфату (6 мг на кг комбікорму) молодняку кролів з 40-добового віку впродовж 90 діб супроводжувалося змінами фізіолого-біохімічних процесів в організмі, його імунобіологічних показників, жирнокислотного і мінерального складу окремих тканин, що виявлялися:

– зменшенням кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну (P<0,05), ЦІК (P<0,001), гаптоглобіну (P<0,001) у крові на 130 добу життя та збільшенням активності АлАТ (Р<0,001) і АсАТ (Р<0,05) у тканинах печінки на тлі зниження її для АлАТ (Р<0,001) у тканинах м'язів кролів дослідної групи у віці 130 діб порівняно до контрольної групи тварин;

- вищим вмістом вільних фенолів та фенолглюкуронідів (Р<0,001) у тканинах печінки та вільних фенолів і фенолсульфатів (Р<0,001) у тканинах нирок порівняно з контрольною групою тварин;

– активацією обміну насичених жирних кислот з підвищенням відносного вмісту міристинової і арахінової (Р<0,05) жирних кислот у крові, лауринової (Р<0,05) у тканинах найдовшого м'яза спини та інгібуванням його для ненасичених жирних кислот зі зменшенням відносного вмісту арахідонової у крові, а також пальмітоолеїнової, лінолевої та ліноленової жирних кислот (Р<0,05) у шерсті кролів дослідної групи;

– підвищеним вмістом кадмію (у 3,5 раза) і свинцю у крові, міді - у найдовшому м'язі спини, цинку, міді, свинцю та заліза (Р<0,001) - у шерсті та нижчим рівнем заліза (Р<0,001) в крові, цинку, свинцю та заліза (Р<0,001) у найдовшому м'язі спини кролів порівняно з рівнем їх у тварин контрольної групи;

- пригніченням росту і розвитку організму кроленят з нижчими показниками маси тіла на 8,5%, середньодобових приростів на 2,5% та маси тушки на 12,7% порівняно з контрольною групою.

4. Згодовування кролям гранульованого комбікорму з вмістом 20% шроту соняшника у віці від 30 ? до 120-діб супроводжувалося:

- підвищенням імунобіологічної реактивності організму зі збільшенням вмісту гемоглобіну (Р0,05), ЦІК (Р0,001) у крові, її фагоцитарної та лізоцимної активності (Р0,05), зменшенням рівня МСМ на 120 добу життя порівняно з кролями контрольної групи;

– покращенням жирнокислотного складу тканин з вищим відносним вмістом лінолевої та нижчим олеїнової жирних кислот (Р0,05) у тканинах м'язів кролів порівняно з контрольною групою тварин у віці 120 діб;

– посиленням бар'єрно-захисної функції шкіри, про що свідчить збільшення відносного вмісту арахідонової і зменшення лауринової кислот (Р0,05) у загальних ліпідах шкіри та стеаринової кислоти в шерсті кролів дослідної групи у віці 120 діб порівняно з контрольною групою тварин.

5. Згодовування кролям гранульованого комбікорму з вмістом 20% шроту соняшника підвищує інтенсивність їх росту, що супроводжується збільшенням за 120 діб вирощування маси тіла на 7,4%, середньодобових приростів на 8,2% та маси тушки на 10% порівняно з кролями контрольної групи.

Практичні рекомендації

1. З метою формування високої резистентності організму, підвищення інтенсивності росту, розвитку та збереженості кроленят доцільно утримувати їх біля кролематки впродовж 60 діб для товарних і 60 - 90 діб для племінних ферм з врахуванням молочності кролематок.

2. У період інтенсивного росту кроленят (30 - 120 діб) для забезпечення потреби організму в протеїні та лізині доцільно згодовувати лізин-протеїнову добавку Ліпрот СГ-9 з розрахунку 2г/тварину/добу.

3. З метою покращення забезпечення потреби основних компонентів живлення кролів за інтенсивного ведення кролівництва рекомендовано використовувати розроблений гранульований комбікорм з вмістом 20% шроту соняшника (патент України № 27573).

СПИСОК РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лесик Я. В. Резистентність організму та інтенсивність росту кроленят залежно від періоду відлучення / Ярослав Лесик, Ростислав Федорук // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. -- Дніпропетровськ, 2005. -- № 2. -- С. 211--214. (Дисертант брав участь у проведенні досліду, визначенні фізіолого-біохімічних показників крові, узагальненні результатів дослідження і написав статтю).

2. Лесик Я. В. Інтенсивність росту і розвитку та збереженість молодняку кролів за різних умов годівлі / Ярослав Лесик, Ростислав Федорук // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. -- Львів, 2005. -- Вип. 6, № 2. -- С. 126--130. (Дисертант брав участь у плануванні і проведенні досліду, провів дослідження та аналіз отриманих результатів і написав статтю).

3. Лесик Я. В. Жирнокислотний склад загальних ліпідів м'язів і шкіри кролів залежно від періоду відлучення / Ярослав Лесик, Ростислав Федорук // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. -- Львів, 2006. -- Вип. 7, № 1, 2. -- С. 66--71. (Дисертант організував дослід, провів відбір матеріалу, виконав експериментальні дослідження, узагальнив матеріали і написав статтю).

4. Лесик Я. В. Розвиток внутрішніх органів і дезінтоксикаційна здатність кролів при згодовуванні ліпроту та кадмію сульфату / Я. В. Лесик // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького. -- Львів, 2007. -- Т. 9, № 2 (33), Ч. 2. -- С. 68--72.

5. Лесик Я. В. Вміст окремих важких металів у кормах і тканинах кролів та інтенсивність їх росту при згодовуванні „Ліпроту СГ-9” і кадмію сульфату / Ярослав Лесик, Ростислав Федорук // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. -- Львів, 2007. -- Вип. 8, № 1, 2. -- С. 208--212. (Дисертант брав участь у проведенні досліду, визначенні вмісту окремих важких металів у кормах і тканинах організму та показників продуктивності та написав статтю).

6. Лесик Я. В. Імунобіологічні показники крові та інтенсивність росту кроленят за різних способів годівлі / Ярослав Лесик, Ростислав Федорук // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. -- Львів, 2007. -- Вип. 8, № 3, 4. -- С. 142--148. (Дисертант провів лабораторні дослідження крові та приймав участь в аналізі й узагальненні одержаних результатів, написав статтю).

7. Лесик Я. В. Жирнокислотний склад загальних ліпідів крові, м'язів, шкіри та шерсті кролів при введенні до раціону ліпроту і сульфату кадмію / Я. В. Лесик, Р. С. Федорук, Й. Ф. Рівіс // Біологія тварин. -- Львів, 2007. -- Т. 9, №1, 2. -- С. 162--169. (Дисертант організував проведення досліду, брав участь у визначенні жирнокислотного складу тканин організму кролів та написав перший варіант статті).

8. Лесик Я. В. Жирнокислотний склад загальних ліпідів м'язів, шкіри та шерсті за різних способів годівлі / Я. В. Лесик, Р. С. Федорук, Й. Ф. Рівіс // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького. -- Львів, 2007. -- Т. 9, № 3 (34), Ч. 2. -- С. 111--116. (Дисертант організував і провів дослідження на виробництві, брав участь у лабораторних дослідженнях зразків тканин і описав їх у статті).

9. Лесик Я. В. Жирнокислотний склад загальних ліпідів крові, м'язів, шкіри та продуктивність кролів при введенні до раціону лізин-протеїнової добавки / Я. В. Лесик, Р. С. Федорук, Й. Ф. Рівіс // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. -- Львів, 2008. -- Вип. 9. -- № 1, 2. -- С. 110--115. (Дисертант брав участь у визначенні жирнокислотного складу тканин організму кролів і написав статтю).

10. Лесик Я. В. Ефективність використання лізин-протеїнової добавки в годівлі кролів / Ярослав Лесик, Ростислав Федорук // Ефективні корми та годівля. -- Київ, 2008. -- № 1 (25). -- С. 3--4. (Дисертант організував і провів дослідження, узагальнив одержані результати, описав їх у статті).

11. Федорук Р. С. Ефективний комбікорм для кролів / Р. С. Федорук, Я. В. Лесик, І. А. Дубинка // Аграрна наука - виробництву. -- Київ, 2008. -- № 1. -- С. 20. (Дисертант провів виробничу перевірку розробленого рецепту комбікорму, проаналізував одержані результати і написав статтю).

12. Лесик Я. В. Імунобіологічні показники крові, ріст і розвиток кроленят залежно від періоду відлучення / Ярослав Лесик, Ростислав Федорук // Матеріали Міжнародної конференції, приуроченої до 60-ліття новоствореної кафедри фізіології людини і тварин Львівського національного університету імені Івана Франка.: тези допов. -- Львів, 2006. -- С. 84--85. (Дисертант брав участь в організації досліду, провів дослідження та аналіз отриманих результатів і описав їх).

13. Лесик Я. В. Дезінтоксикаційна здатність організму і жирнокислотний склад ліпідів м'язів кролів за умов згодовування ліпроту та кадмію сульфату / Ярослав Лесик, Ростислав Федорук // Матеріали Шостої Міжнародної наукової конференції „Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки”.: тези допов. -- Чернівці., 2007. -- С. 318--321. (Дисертант брав участь у визначенні жирнокислотного складу тканин організму та в аналізі одержаних результатів, написав статтю).