Формування продуктивності аґрусу в умовах Північного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ САДІВНИЦТВА

УДК 634.726:631.8(292.485)(477)(043)

Формування проДуктивності аґрусу

06.01.07 - плодівництво

Автореферат

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Інституті садівництва УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Марковський Василь Станіславович, Подільський державний аграрно-технічний університет, професор кафедри плодоовочівництва і виноградарства

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Силаєва Алла Михайлівна, Інститут садівництва УААН, головний науковий співробітник відділу фізіології

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Мазур Борис Миколайович, Національний аграрний університет, декан плодоовочевого факультету

Захист відбудеться 07.07.2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.375.01 в Інституті садівництва УААН за адресою: Україна, 03027, Київ-27, вул. Садова, 23.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту садівництва УААН.

Автореферат розісланий 04.06.2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В.Мойсейченко

АНОТАЦІЯ

Лагутенко О.Т. Формування продуктивності аґрусу в умовах Північного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. Інститут садівництва УААН. Київ, 2008.

Дисертаційну роботу присвячено проблемі продуктивності аґрусу, зокрема сортів Красень і Неслухівський, в умовах Північного Лісостепу України. У процесі дослідження вирішувались питання формування родючості ясно-сірого опідзоленого ґрунту залежно від систем удобрення (органічна, органо-мінеральна, мінеральна), їх впливу на ефективність виробництва ягід. аґрус ґрунт удобрення мінеральний

Виявлено позитивний вплив мінеральної системи на рівень ростових процесів у рослин аґрусу, а саме: покращується ріст гілок і пагонів, збільшується площа листкової поверхні, посилюються ріст і галуження коренів. Застосування органо-мінеральної системи сприяє синтезу пластичних речовин, збільшує накопичення фітомаси у 1,8 раза та підвищує врожайність обох сортів аґрусу в середньому у 1,6 раза порівняно з контролем.

Вcтановлено, що за усіх запропонованих систем удобрення маса ягід зростає у сорту Красень на 16, а в Неслухівського - на 8% порівняно з контрольним варіантом. При цьому в сорту Неслухівський даний показник в середньому за варіантами у 1,2 раза більший порівняно з Красенем.

В однакових грунтово-кліматичних умовах на всіх фонах живлення плодоносні рослини сорту Неслухівський є більш урожайними, оскільки середній рівень їх врожайності у 1,2 рази вищий, ніж у Красеня.

Доведено, що органо-мінеральна та мінеральна системи створюють оптимальний поживний режим ґрунту для аґрусу. Проте органічні форми добрив впливають переважно на рівень азотного, а мінеральні - фосфорно-калійного живлення.

Економічна оцінка виробництва ягід показала, що при застосуванні органо-мінеральної системи удобрення собівартість продукції знижується на 26,5%, а прибуток зростає у 1,8 раза порівняно з контрольним варіантом.

Ключові слова: аґрус, морфометричні показники, продуктивність, якість ягід, система удобрення.

АННОТАЦИЯ

Лагутенко О.Т. Формирование продуктивности крыжовника в условиях Северной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук. Специальность 06.01.07 - плодоводство. Институт садоводства УААН, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению производительности двух сортов крыжовника (Красень и Неслуховский) в условиях Северной Лесостепи Украины, формирования плодородия светло-серой оподзоленной почвы в зависимости от систем удобрения (органическая, органо-минеральная, минеральная), а также определению эффективности производства ягод при разных системах удобрения.

Выявлено позитивное влияние минеральной системы удобрения на уровень ростовых процессов растений крыжовника, а именно: улучшается рост ветвей и побегов, увеличивается площадь поверхности листьев, усиливается рост и ветвление корневой системы. Применение органо-минеральной системы способствует синтезу пластичных веществ и увеличивает накопление фитомассы в 1,8, повышает урожайность обоих сортов крыжовника в среднем в 1,6 раза сравнительно с контролем. Следовательно, минеральная система удобрения за активизацией ростовых процессов более эффективная, чем органо-минеральная, но по влиянию на биологическую и хозяйственную производительность крыжовника уступает ей.

Отмечены некоторые сортовые отличия реакций на действие удобрения. У сорта Неслуховский, который характеризуется низкой побегообразовательной способностью, побегообразование повышается в 2 раза при минеральной системе. Площадь поверхности листьев, которую формирует куст, у сорта Неслуховский больше сравнительно с Красенем, что положительно влияет на процессы ассимиляции и синтеза пластичных веществ. У растений сорта Красень максимальная насыщенность толщи почвы корнями наблюдается в сегментах круга, удаленных от центра куста на 21-60см, а у сорта Неслуховский значительная часть корней сосредоточена в пределах круга с радиусом 60см, то есть непосредственно в проекции кроны. За величиной урожая и массой плодов преимущество принадлежит сорту Неслуховский в сравнении с Красенем. Низкая степень ветвления корневой системы и преждевременное опадение листьев при засушливых условиях вегетации указывает на низкий уровень засухоустойчивости сорта Красень. По содержанию биохимических составляющих плоды сорта Неслуховский характеризуются высокими вкусовыми и технологическими свойствами.

Выявлено, что при применении предложенных систем удобрения масса ягод возрастает у сорта Красень на 16, а у сорта Неслуховский - на 8% в сравнении с контролем. Средняя масса плодов у сорта Неслуховский в 1,2 раза больше сравнительно с Красенем. У обоих сортов при применении всех предложенных систем удобрения урожайность увеличивалась в 1,5 раза сравнительно с контролем. В одинаковых почвенно-климатических условиях на всех фонах питания плодоносные растения сорта Неслуховский являются более урожайными, так как средний уровень урожайности в 1,2 раза выше, чем у сорта Красень.

Установлено, что при применении органо-минеральной и минеральной систем удобрения создается оптимальный питательный режим почвы для крыжовника. Органические формы удобрений влияют преимущественно на уровень азотного, а минеральные -- на уровень фосфорно-калиевого питания, поэтому для сбалансирования элементов питания растений желательно к минеральным удобрениям добавлять новые органические соединения и современные композиции из биопрепаратов.

Согласно экономической оценки производства ягод при применении органо-минеральной системы удобрения снижается себестоимость продукции на 26,5% и возрастает прибыль в 1,8 раза сравнительно с контролем. В то же время минеральная система удобрения превосходит органо-минеральную по объемам производственных расходов и окупаемостью вложенных средств. Установлено, что насаждения крыжовника сорта Неслуховский являются более рентабельными и прибыльными сравнительно с Красенем.

Ключевые слова: крыжовник, морфометрические показатели, производительность, качество ягод, система удобрения.

ANNOTATION

Lagutenko O.T. Forming of gooseberries productivity under the conditions of the Ukraine's Northern Lisosteppe. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of the candidate of the agricultural sciences on the speciality 06.01.07 - fruit growing. Institute of Horticulture (UAAS). Kyiv, 2008.

The paper is devoted to the problems of the productivity of gooseberries, in particular, of the cultivars Krasen' and Neslukhivs'ky, under the conditions of the Ukraine's Nortern Lisosteppe. In the process of the researches the following problems were soluted: formation of the fertility of the light-grey podzolised soil depending on the fertilizer application system (organic, organo-mineral and mineral), their influence on the small fruit production efficiency.

The author detected the positive effect of mineral system on the gooseberries plant growth processes level, namely: the growth of branches and shoots gets better, leaf surface increases, root growth and branching become more vigorous. The organo-mineral system application promotes the plastic substances synthesis, increases the phytomass accumulation by 1.8 and the yield of the both above mentioned eves averagely by 1.6 as compared to the control.

The investigations showed that the use of all the suggested fertilizer systems contributed into the Krasen' berries mass increase by 17%, and those of Neslukhivs'ky by 10% comparing with the control treatment. The cultivar Neslukhivs'ky small fruits average mass according to the variants was larger than that of Krasen' by 1.2.

Under equal soil and climatic conditions on all the backgrounds of nutrition the Neslukhivs'ky fruit-bearing plants were more yielding as their average yield level was 1.2 higher than that of the Krasen' ones.

The organo-mineral and mineral systems proved to create the optimal soil nutritive regime for the gooseberries. But organic fertilizers effect mainly the level of nitrogenous and mineral ones of the phosphorous and potassic nutrition.

The economic evaluation of the berries production showed that the application of the organo-mineral fertilizer system reduced the cost price of production by 26.5% and the profit increased by 1.8 as compared to the control variant.

Keyword: gooseberry, morphometrical indexes, productivity, berries quality, fertilizer application system.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вирощування ягідної продукції є пріоритетним напрямком сучасного садівництва, оскільки саме ягідні культури найбільш скороплідні і швидше від інших починають повертати вкладені кошти, що має важливе значення для сільськогосподарських підприємств різної форми власності (О.М.Шестопаль, 1994). Плоди аґрусу характеризуються високою харчовою цінністю, так як є джерелом енергії, органічних кислот, вітамінів, пектинів і мінеральних речовин (Л.Кожина, 2004). Відома також різнобічність їх використання (О.Г.Сухойван, 1999, 2000; В.С.Марковський, 2004). Проте останніми роками аґрус практично став малопоширеною ягідною культурою (станом на 2006р. загальна площа плодоносних насаджень аґрусу в Україні складає менше 1тис.га). Серед причин, що призвели до такої ситуації, є: колючкуватість пагонів, низька стійкість районованих сортів проти американської борошнистої роси і антракнозу, нестача оздоровленого посадкового матеріалу.

При створенні та догляді за ягідними насадженнями велике значення має система удобрення культури, особливо норми і строки внесення, а також співвідношення елементів живлення (І.Г.Попеско та ін., 1979; Г.К.Карпенчук, 1984; В.С.Ільин, 1986; П.Д.Попович, 1988). Норми добрив залежать від родючості ґрунту, віку насаджень та природних умов зони вирощування. Визначення строків внесення добрив на кущових ягідниках також мають свої особливості. Автори (О.М.Димов, А.В.Мелашич, 2001) рекомендують азотні добрива вносити рано навесні і восени, а фосфорно-калійні у підвищених дозах перед садінням ягідних кущових культур. С.С.Рубін (1974) вважає, що кущові ягідники необхідно підживлювати азотними добривами рано навесні та у фазі зеленої зав'язі.

Від співвідношення основних елементів живлення в системі удобрення залежить ріст і розвиток ягідних рослин, кількість та якість врожаю, а також економічна ефективність ягідництва. Винос поживних речовин для певної культури не є постійною величиною і може змінюватися залежно від родючості, вологості грунту, поглинальної здатності коренів та інших умов. Науковці (Н.И.Халекова, И.Г.Попеско, 1999) стверджують, що оптимальне співвідношення елементів живлення (N:P:K) для аґрусу складає 1:1:2, тоді як винос цих елементів культурою за різними даними відбувається у співвідношенні 1:0,5:1,5 (П.Г.Копитко, 2001) або 1:0,4:1,2 (А.Л.Гросс, 1967).

Результати вивчення впливу систем удобрення (органічна, органо-мінеральна, мінеральна) на живлення та продуктивність плодових і ягідних культур (І.І.Середа, 1999; В.С.Марковський та ін., 2005) вказують на різну ефективність їх застосування залежно від культури. Продуктивність аґрусу при застосуванні різних форм добрив недостатньо вивчені. Практично відсутні в науковій літературі дані щодо особливостей реакції сортів аґрусу на різні рівні мінеральних та органічних добрив, що потребує проведення подальших досліджень. Тому вивчення впливу системи удобрення на формування продуктивності аґрусу за умов ясно-сірого опідзоленого ґрунту Північного Лісостепу України є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в період 2002-2006рр. на кафедрі екології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова у рамках держбюджетної теми “Розробка науково-обгрунтованих рекомендацій застосування екологічно-безпечних регуляторів росту ягідних рослин для підвищення їх продуктивності та використання у курсі «Основи сільського господарства»” (державний реєстраційний номер 0106U000902) та договору про науково-технічне співробітництво між Національним педагогічним університетом імені М.П.Драгоманова та Інститутом садівництва УААН №71-04 (2002-2006рр.) у відповідності з державною програмою “Розробити сучасні інтенсивні ресурсозберігаючі екологічно безпечні технології виробництва та зберігання і переробки плодів і ягід” (державний реєстраційний номер 0196U18182).

Мета і завдання досліджень. Метою було вивчення особливостей росту, розвитку, продуктивності та якості врожаю насаджень аґрусу залежно від систем удобрення; встановлення оптимального поживного режиму для аґрусу в умовах ясно-сірого опідзоленого ґрунту Північного Лісостепу України.

Відповідно до мети поставлено такі завдання:

визначити морфометричні особливості аґрусу залежно від системи удобрення;

визначити біологічну продуктивність та урожайність аґрусу залежно від системи удобрення;

дослідити вміст хлорофілу та зміни індукції флуоресценції хлорофілу в листках залежно від забезпеченості рослин елементами живлення;

визначити біохімічні показники якості плодів аґрусу залежно від системи удобрення;

встановити вплив різних форм добрив на формування родючості ясно-сірого опідзоленого ґрунту;

удосконалити систему удобрення аґрусу в умовах Північного Лісостепу України шляхом встановлення оптимальних норм органічних і мінеральних добрив;

дати економічну оцінку ефективності вирощування ягідної продукції на запропонованих фонах удобрення.

Об'єкт дослідження - реакція рослин аґрусу сортів Красень та Неслухівський на удобрення різними формами добрив.

Предмет дослідження - закономірності формування високого рівня продуктивності аґрусу на ясно-сірому опідзоленому середньогумусному середньосуглинковому ґрунті залежно від системи удобрення.

Методи досліджень. Роботу виконано на основі польових і лабораторних досліджень із застосуванням кількісних, морфометричних, спектрофотометричних, потенціометричних, біохімічних, агрохімічних, економічних методів. Використано новий інструментальний метод визначення індукції флуоресценції хлорофілу. Статистичну обробку результатів досліджень виконано методом дисперсійного аналізу із застосуванням комп'ютерної програми.

Наукова новизна одержаних результатів. Удосконалено систему удобрення аґрусу шляхом використання органічних добрив з визначеними кількісними характеристиками основних елементів живлення, добору відповідних мінеральних добрив та розробкою регламенту їх застосування. Вперше в умовах ясно-сірого опідзоленого ґрунту встановлено тривалість дії поживних речовин в насадженнях аґрусу. Вперше в північній частині Лісостепу України на ясно-сірому опідзоленому ґрунті встановлено вплив різних систем удобрення на ріст надземної частини, розвиток кореневої системи, врожайність двох сортів аґрусу Красень та Неслухівський. Виявлено сортові відмінності у характері розміщення кореневої системи, а також у формуванні плодів. Встановлено зміни ефективності фотосинтетичної діяльності листків аґрусу за умов недостатнього та оптимального живлення.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментальний матеріал дав можливість обґрунтувати ефективність не тільки органо-мінеральної, а й мінеральної систем удобрення аґрусу, які сприяють підвищенню врожайності аґрусу на 3,3т/га. Результати впроваджено в дослідному господарстві “Новосілки” Інституту садівництва УААН на площі 2га.

Методика проведення польових дослідів з ягідними рослинами і виявлені закономірності використовуються у навчальному процесі при викладанні курсу «Основи сільського господарства» в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова.

Особистий внесок здобувача. Дисертація підготовлена здобувачем самостійно. Автором здійснено інформаційний пошук, проаналізовано літературні дані, проведено польові та лабораторні досліди, біометричні вимірювання, польові спостереження та здійснено статистичну обробку отриманих результатів.

Схема удобрення розроблена завідувачем відділу агрохімії, докт. с.-г. наук І.І.Середою та завідувачем лабораторії ягідних культур, докт. с.-г. наук, проф. В.С.Марковським. Агрохімічні аналізи виконано за участю співробітників відділу агрохімії О.С.Горб та В.В.Носталь (ІС УААН).

Визначення біохімічного складу плодів аґрусу проведено спільно з співробітниками відділу зберігання та переробки, яким керує канд. с.-г. наук Л.М.Шевчук (ІС УААН).

Дослідження фотосинтетичної активності хлорофілу методом індукції флуоресценції хлорофілу та аналіз одержаних результатів проведено за участю завідувача сектором фізіології, канд. біол. наук О.І.Китаєва (ІС УААН) і опубліковано у спільній роботі.

Спільно з науковим керівником проведено планування експериментальних робіт, узагальнено результати досліджень та сформульовано наукові висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати та положення дисертаційної роботи доповідались на засіданнях методичної комісії Інституту садівництва УААН (2002-2004рр.); на ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми екології та екологічної освіти» (Кривий Ріг, 2005); Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів “Молодь та поступ біології” (Львів, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції (Київ, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Наука та практика: інновація - 2007» (Полтава, 2007).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 9 наукових праць, в тому числі 4 статті у фахових виданнях, 3 статті та 2 тези доповідей у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 156 сторінках машинописного тексту, включає 36 таблиць та 10 рисунків, 7 додатків на 26 сторінках. Робота складається із вступу, шести розділів і висновків. Список використаних літературних джерел охоплює 251 найменування.

Автор вдячний співробітникам Інституту садівництва УААН за надану методичну та практичну допомогу під час проведення досліджень і підготовки дисертаційної роботи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Еколого-біологічні, сортові особливості та умови формування високої продуктивності аґрусу (огляд наукових джерел). На підставі аналізу наукової літератури висвітлено історію культури, біологічні особливості росту, розвитку та плодоношення, харчову та лікувальну цінність ягід, подано характеристику сучасного сортименту аґрусу. Узагальнено відомості про відношення рослин культурних сортів до екологічних умов вирощування (кліматичних та ґрунтових). Проаналізовано вплив різних доз і форм добрив на агрохімічні показники та поживний режим ґрунтів, продуктивність та якість врожаю ягідних культур. Визначено актуальні напрямки подальших досліджень.

Умови, об'єкти та методи досліджень. Дослідження за темою дисертації виконано протягом 2002-2006рр. у стаціонарному польовому досліді Інституту садівництва УААН. Клімат в зоні досліджень помірний, характеризується вологою зимою (з несталими морозами та частими відлигами) і періодичними посухами в літній період (ГТК=0,8). Грунт дослідної ділянки - ясно-сірий опідзолений середньогумусний середньосуглинковий на карбонатному лесовидному суглинку. Верхній шар ґрунту (0-20см) характеризується середнім вмістом гумусу (2,69%), слабкокислою реакцією ґрунтового розчину (рН 6,4), середньою забезпеченістю азотом (87,5), фосфором (114,0) та калієм (110,0мг/кг сухого ґрунту). Профіль ґрунту представлений такими горизонтами: НЕ (0-23см) - гумусно-елювіальний, ясно-сірий, середньосуглинквоий, ущільнений; Еh (24-27см орний + 28-43см підорний) - елювіальний, сірувато-палевого кольору, середньосуглинковий, ущільнений; І (44-62см) - ілювіальний, сірувато-жовтого кольору, важкосуглинковий, щільний; Р (від 63см і глибше) - важкосуглинкова ґрунтоутворювальна порода жовтого кольору.

Спільний дослід лабораторії ягідних культур та відділу агрохімії закладено восени 2000р. на площі 0,2га у триразовому повторенні. Схема садіння 3 х 1м. Варіанти в повтореннях розміщені рендомізовано. Досліджувані сорти агрусу вітчизняної селекції - Красень (Мліївський інститут садівництва УААН, автор І.О.Миколайчук) та Неслухівський (Львівська дослідна станція садівництва, автори: К.М.Копань, В.П.Копань та З.А.Шестопал). Кількість кущів одного сорту на ділянці одного повторення - 14-15шт. Догляд за насадженнями здійснювали згідно технології вирощування кущових ягідних культур (В.С.Марковський, 1988), удобрення відповідно до схеми варіантів: суцільне внесення під передсадивний обробіток ґрунту; підживлення в міжряддях азотними та калійними добривами навесні під перший обробіток ґрунту, влітку та під зяблевий обробіток ґрунту. Для удобрення використали добрива: гній коров'ячий підстилковий напівперепрілий із вмістом 0,5% N, 0,25% Р₂О₅, 0,6% К₂О, суперфосфат гранульований (20% Р₂О₅), хлористий калій (62% К₂О), калійна сіль (40% К₂О), аміачна селітра (34% N), нітроамофоска (16% N, 16% Р₂О₅, 16% К₂О).

Схема досліду складалася з чотирьох варіантів: 1) контроль - без добрив; 2) органічна система - гній, 120 т/га, в якому містилося азоту, фосфору і калію відповідно 600, 300 і 720кг д.р. - 1 раз на чотири роки; 3) органо-мінеральна система - гній, 60т/га + Р₁₅₀К₃₆₀ перед садінням; гній, 60т/га + N₃₀₀Р₁₅₀К₃₆₀ - підживлення плодоносного насадження на четвертий рік після садіння; по N₅₀ тричі на рік: навесні, влітку і восени протягом наступних двох років; 4) мінеральна система - Р₃₀₀К₅₀₀ - перед садінням рослин; N₆₀₀Р₃₀₀К₅₀₀ - підживлення плодоносного насадження на четвертий рік після садіння; протягом наступних двох років по N₆₅К₆₅ в три строки: навесні, влітку і восени.

Відбір проб для агрохімічних досліджень здійснювався за допомогою бура Малькова (діаметр 4см і висота 20см) у трьох точках одного повторення варіанту по діагоналі ділянки з глибини 020, 2040 і 4060см. Після ретельного перемішування проб із однакової глибини, змішаний зразок ділили методом «конверту» і відбирали середній зразок свіжого грунту масою не менше 0,30,5кг. У ґрунтових зразках, відібраних 2000р. (зразки були надані докт. с.-г. наук І.І.Середою) та 2002, 2004, 2006рр. (зразки відібрані автором), визначали вологість ґрунту (%) ваговим методом; загальний вміст гумусу (%) - методом І.В.Тюріна; кислотність ґрунту (рН водної витяжки) потенціометричним методом; вміст азоту, що легко гідролізується, (мг/кг) - за Корнфілдом; вміст рухомих форм фосфору і обмінного калію (мг/кг) - за методом Кірсанова (Указания по проведению…, 1982).

Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин проводили згідно загальноприйнятих методів (Методика учётов…, 1987). Урожайність сортів та масу ягід визначали ваговим методом. Для обліку фітомаси рослин визначали окремо фімасу плодів, листків, пагонів та коренів на облікових кущах. Накопичення фітомаси плодами розраховували з використанням таких показників як урожай ягід з куща (кг) та вміст сухої речовини в ягодах (%). Для розрахунку фітомаси листків визначали облистненість кущів (шт./кущ), середню масу листка (г) та вміст сухої речовини в листках (%). Вміст сухої речовини в плодах і листках визначали ваговим методом. Для визначення накопичення фітомаси пагонами та кореневою системою умовно поділили кущ на чотири частини. З ј частини куща видаляли пагони, висушували і зважували. Розкопування кореневої системи проводили в секторі, що складає ј частину кола діаметром 80см навколо куща, на глибину до 60см. Розкопане коріння промивали, висушували і зважували. Результати обліків фітомаси пагонів та коренів множили на чотири. Підсумовуючи фітомасу плодів, листків, пагонів та коренів знаходили загальну фітомасу куща (г сухої речовини) (В.А.Колесников, 1962). Дослідження динаміки наростання маси плоду - за методикою О.С.Овсяннікова (1985). Виміри плодів у двох напрямках здійснювали через кожні 7 днів. На кожну дату вимірювань за співвідношенням маси плодів (m, г) до об'єму (V, см³) вираховували поправочний коефіцієнт

К (К=).

Об'єм плодів вираховували за формулою еліпсоїда:

V = D² h,

де D - діаметр плоду, h - висота плоду від основи до плодоніжки. Морфометричні показники кущів вивчали за В.С.Марковським, І.В.Завгороднім (1993).

Площу листкової пластинки визначали методом висічок. Після зважування висічок обрахунок проводили за формулою:

де S - площа листкової пластинки, см²; S₁ - площа однієї висічки (S₁ = 0,785 D, де D - діаметр висічки, см), см²; n - кількість висічок, шт.; M - маса листків, г; m - маса висічок, г; N - кількість листків, шт. Після завершення росту пагонів підраховували листки на облікових кущах. Множенням кількості листків на їх середній розмір (Sсер.), отримували площу листкової поверхні куща (Методика учётов…, 1987).

Для вивчення кореневої системи за методом секторного пошарового розкопування (В.А.Колесников, 1962) проводили розкопки ј частини кола до глибини 60см шарами в 10см і в горизонтальному напрямку в межах секторів 0-20, 21-40, 41-60, 61-80, 81-100см.

Вміст хлорофілу a і b визначали за Х.М.Починком (1976); індукцію флуоресценції хлорофілу в листках рослин за допомогою хронофлуориметру «Флоратест» (О.В.Брайон та ін., 2000).

Вивчення основних біохімічних показників якості плодів (сухі розчинні речовини, цукри, кислоти, %; вітаміни, мг/100г сирої маси) проводили у лабораторії відділу технології, переробки та зберігання плодів (ІС УААН) згідно з методичними рекомендаціями (1980).

Економічну ефективність виробництва ягід агрусу розраховували за цінами 2006 року згідно з методикою О.М.Шестопаля (2002). Статистичний аналіз результатів польового досліду виконували методом дисперсійного аналізу за методикою Б.А.Доспєхова (1985) із застосуванням комп'ютерної програми «Агростат» (П.В.Кондратенко, М.О.Бублик, 1996).

1. Елементи родючості ясно-сірого опідзоленого ґрунту залежно від системи удобрення. Під впливом удобрення в період проведення досліджень формувався певний поживний та водний режими ґрунту. В результаті застосування запропонованих систем удобрення відбувалося накопичення в ґрунті доступного азоту. Його середній вміст за роки досліджень у шарі 0-20см перевищував контроль на 43 за органічної, на 32% - за органо-мінеральної системи. За мінеральної системи різниця неістотна, що, вочевидь, пов'язано як з посиленням активності ґрунтової мікрофлори, так і з процесами нітрифікації й амоніфікації (О.Л.Гросс, 1970; Б.О.Ягодін, 1989). У шарах ґрунту 21-40 та 41-60см спостерігалася така ж тенденція, а збільшення вмісту азоту на варіанті з мінеральною системою хоча невисоке, але достовірне. Середній вміст азоту в шарі 0-60см перевищував контроль на 45% за органічної та на 35% за органо-мінеральної системи, а за мінеральної його вміст не знижується порівняно з контролем.

Відомо, що сполуки фосфору у ґрунті мають невелику рухливість і зосереджуються на глибині внесення органічних і мінеральних добрив (Э.А.Бибарина, В.С.Павлова, 1974; М.М.Костюк, 2004). Результати наших досліджень загалом збігаються з літературними даними, але демонструють певну специфіку залежно від системи удобрення. Якщо за органічної системи спостерігається лише тенденція до збільшення вмісту фосфору у двох верхніх шарах ґрунту, то у разі застосування органо-мінеральної системи виявлено збільшення вмісту доступного фосфору в шарі ґрунту 0-20см на 56; 21-40см - на 26% порівняно з контролем. Внесення лише мінеральних форм добрив обумовлює найвищий середній показник рухомого фосфору, який у шарі 0-20см перевищував контроль на 61, а у шарі 21-40см - на 32%. Істотної різниці між вмістом фосфору у шарі 41-60см за усіх систем удобрення і в обох сортів не виявлено.

Застосовані системи удобрення сприяють накопиченню сполук калію. Їх середній вміст на варіантах з удобренням у шарі ґрунту 0-20см виявився вищим за контроль на 48%. Різниця між варіантами з удобренням не перевищувала НІР₀₅. У шарі 21-40см достовірне збільшення вмісту калію на 23% спостерігалося лише на варіанті з мінеральною системою. Істотної різниці між вмістом калію у шарі 41-60см за усіх систем удобрення не виявлено. Збільшення показника середнього вмісту калію у шарі 0-60см на усіх варіантах з удобренням становило 30% до контролю і було достовірним.

Застосування органічної системи удобрення сприяло збільшенню вмісту гумусу в шарі 0-20см порівняно з вихідними показниками на 0,23%, за органо-мінеральної системи на 0,05% (зростання є достовірним, так як перевищує сумарну похибку досліду). У шарах 21-40 і 41-60см вміст гумусу істотно не змінювався.

Дослідження вологості ґрунту показали, що органічні форми добрив позитивно впливають на цей показник. На варіантах із застосуванням органічної та органо-мінеральної систем удобрення середній вміст вологи за вегетаційний період у шарі ґрунту 0-20см був у 1,31; 21-40см - у 1,25; 41-60см - у 1,2 раза вищим за контроль. Різниця достовірна з контролем та варіантом, де застосовували мінеральну систему удобрення. За мінеральної системи удобрення вологість ґрунту істотно відрізнялася від контрольного варіанту лише у шарі 0-20см.

Застосування усіх трьох систем удобрення ґрунту практично не вплинуло на його кислотно-лужний стан. Незначне підвищення кислотності ґрунту з використанням лише мінеральних добрив не мало негативного впливу на рослини аґрусу.

Таким чином, накопичення в різних шарах ґрунту оптимальної кількості азоту, фосфору і калію свідчить про високу ефективність запропонованих систем удобрення. І якщо за розподілом у шарах ґрунту азотних сполук перевага належить органічній і органо-мінеральній системам, то за кількістю фосфору та калію перше місце в усіх шарах ґрунту посідають мінеральні форми добрив.

2. Морфометричні особливості росту аґрусу залежно від системи удобрення. Сорти аґрусу різняться між собою генетичним походженням, габітусом куща, силою росту, колючкуватістю пагонів та іншими ознаками. Сорт Красень належить до американо-європейської групи, має напіврозлогу форму куща, слабкоколючкуватий, стійкий до борошнистої роси, середньостиглий, відрізняється підвищеною пагоноутворювальною здатністю, що вказує на високий коефіцієнт розмноження і можливість формування кущів з більшою кількістю скелетних гілок. Однак у виробництві ягідної продукції утворення рослинами значної кількості пагонів вимагає додаткових витрат коштів і часу на обрізування та проріджування кущів у плодоносних насадженнях. Сорт Неслухівський має європейське походження, слабкорозлогі кущі з низькою пагоноутворювальною здатністю, колючкуватий, відносно стійкий до борошнистої роси, раннього строку достигання (В.П.Копань, 1999; А.В.Исачкин, Б.Н.Воробьев, О.Н.Аладина, 2001; В.С.Марковський, 1986, 2004; В.Г.Чепурний, 2007).

Наші трирічні дослідження показали, що запропоновані системи удобрення ґрунту суттєво впливають на ростові процеси рослин аґрусу. Так, якщо у контролі сорт Красень мав 3,5, а Неслухівський - 1,8 скелетних гілок на кущ, то у варіанті з мінеральною системою удобрення їх кількість збільшувалася у 1,79 раза. В обох сортів за мінеральної системи удобрення збільшувалася довжина скелетних гілок у 1,25, прикореневих пагонів - у 1,35 та довжина річного приросту на скелетній гілці - у 1,6 раза порівняно з контролем. Сумарна довжина гілок та пагонів у середньому за три роки досліджень на варіанті з мінеральною системою в сорту Красень у 2,1 раза та сорту Неслухівський - у 2,9 раза більша порівняно з контролем. Кількісні показники росту структурних елементів кущів обох сортів аґрусу на варіантах з органічною та органо-мінеральною системами займають проміжне положення (значення відрізняються від середнього за варіантами в межах НІР₀₅), але з переважанням системи удобрення з мінеральною складовою. Площа листкової поверхні на варіанті з органо-мінеральною системою удобрення в сорту Красень збільшується порівняно з контролем у 2,2 раза, а в сорту Неслухівський - у 2,8 раза. За органічної та мінеральної систем удобрення розміри листкової поверхні дещо менші, але різниця між усіма варіантами істотна. При цьому площа листкової поверхні у сорту Неслухівський більша порівняно з Красенем, так як його біологічною особливістю є більші кількість листків і розмір листкової пластинки.

Відомо, що коренева система рослин краще розвивається в умовах родючих ґрунтів при достатній забезпеченості вологою і поживними речовинами. На усіх фонах живлення, як на варіантах з удобренням, так і на контролі, у рослин аґрусу спостерігалася максимальна щільність коренів у верхньому родючому шарі ґрунту (глибина 0-10см) з поступовим зменшенням частки коренів у кожному наступному шарі. На варіантах із запропонованими системами удобрення корені рослин аґрусу розміщуються рівномірно і поширюються в глибину до 60см, а в горизонтальному напрямку на відстань до 1м від центру куща.

Довжина обростаючих коренів у варіантах з удобренням значно перевищує довжину скелетних коренів: у Красеня - у 3,6 раза, а в сорту Неслухівський - у 3,1 раза. Посилення росту обростаючих коренів для освоєння якомога більшого об'єму ґрунту, багатого на поживні речовини, пояснює пропорційне збільшення співвідношення обростаючих коренів до скелетних на всіх удобрених ділянках незалежно від сорту. Найбільша загальна довжина коренів у обох сортів відзначена на варіанті з мінеральною системою удобрення, де вона збільшується порівняно з контролем у 4,3 раза. Маса коренів найбільша також за мінеральної системи удобрення.

Отже, внесення мінеральних форм добрив позитивно впливає на ріст скелетних гілок та обростаючих пагонів, саме на ту частину куща, де формується врожай аґрусу. Під впливом мінеральної системи удобрення у сорту Неслухівський підвищується удвічі пагоноутворення. Застосування мінеральної системи збільшує у рослин аґрусу довжину скелетних - у 3,1, обростаючих коренів - у 5,0 разів. Виявлено позитивний вплив сумісного внесення органічних і мінеральних добрив на розмір асимілюючої поверхні кущів: в обох сортів аґрусу за органо-мінеральної системи листкова поверхня максимально збільшується, що, вочевидь, сприяє кращому забезпеченню рослин асимілятами.

3. Проходження фенологічних фаз розвитку аґрусу в умовах Північного Лісостепу України. У роки досліджень вегетаційний період тривав найдовше у 2004р. - 167 днів, а найменше у 2005р. - 152 у Неслухівського і 158 днів у Красеня. Вегетація розпочиналася раніше в Неслухівського 18-25 березня при настанні середньодобової температури 5-8^оС, а іноді відразу після переходу середньодобових температур через 0^оС (2005р.). Сорт Красень розпочинав вегетацію пізніше - 22-27 березня. Аґрус зацвітає при середньодобовій температурі від 7 до 18^оС, в період від 20 до 25 квітня, а при холодній затяжній весні - на початку травня (2005р.). Розходження у часі цвітіння між сортами 2-6 днів - спочатку зацвітає Неслухівський, а потім Красень. Тривалість періоду від початку вегетації до початку цвітіння становить 20-25 днів. У фазу зав'язування плодів Неслухівський вступав 1-4, а Красень - 6-9 травня. Плодоношення тривало в сорту Неслухівський - 58, а в Красеня - 47 днів. Листопад починався відразу після закінчення плодоношення в Неслухівського 12-17 липня, у Красеня 5-10 липня. У сорту Красень листопад відзначався раніше, ніж в Неслухівського, а при недостатній кількості опадів (липень 2005р., ГТК=0,3) частину листків рослини скидали вже у фазі плодоношення, щоб зменшити випаровування вологи. У роки досліджень повне опадання листків у сорту Неслухівський наставало 25 серпня - 1 вересня, а у сорту Красень - 2-6 вересня. Таким чином, рослини аґрусу добре ростуть і плодоносять в даній кліматичній зоні, проте сорт Красень гірше за Неслухівський переносить нестачу вологи в роки з сухим і спекотним літом.

4. Фотосинтетична активність у зв'язку з формуванням урожаю. Дослідження фотосинтетичної активності за аналізом кількості зелених пігментів та визначенням перебігу швидких і повільних фаз індукції флуоресценції хлорофілу (ІФХ) було проведено на варіантах з органо-мінеральною та органічною системами удобрення. Вміст хлорофілів, як в перерахунку на масу листків, так і на їх площу, у контролі був вищий, ніж на варіантах з удобренням. Оскільки за оптимальних умов живлення рослини створюють більшу листкову поверхню, ніж без удобрення, сумарна кількість зелених пігментів, розрахована на площу усіх листків рослин аґрусу з 1га, у сорту Красень при застосуванні органо-мінеральної була у 2,1, а у Неслухівського за органічної системи удобрення - у 2,5 раза вищою, ніж на контролі.

Дослідження змін ІФХ проводили у трикратному повторенні з трихвилинною тривалістю циклу вимірювань. За рахунок кращого живлення рослин криві ІФХ у варіантах з удобренням більш стабільні та компактні. На контролі за недостатнього живлення більша варіабельність значень інтенсивності флуоресценції, так як рослини мають більші втрати акумульованої хлорофілом енергії на створення необхідних для росту і розвитку фотосинтетичних асимілятів. Криві ІФХ у сорту Неслухівський мають більшу амплітуду інтенсивності флуоресценції, ніж у Красеня, що свідчить про більшу адаптивну здатність рослин сорту Неслухівський до впливу несприятливих умов навколишнього середовища.

Початкове значення флуоресценції F_о в листках аґрусу сорту Красень у контролі та на варіанті з органо-мінеральною системою удобрення однакове і становить 0,18 відн.од. У сорту Неслухівський цей показник дещо більший і становить у контролі 0,19, а на варіанті з органічною системою 0,20 відн.од. Вищий “фоновий” рівень флуоресценції вказує на більші втрати енергії під час її міграції до реакційних центрів, тобто до складу пігментного комплексу входить більше молекул хлорофілу, які не пов'язані з реакційними центрами і не беруть участі у процесі розділення заряду, а їх кількість прямо пропорційна вмісту хлорофілу а і b в листках і значно вища в сорту Неслухівський порівняно з Красенем. Усталене значення флуоресценції після світлової адаптації (F_pl) та максимальне (F_p) значення флуоресценції на контролі та варіанті з удобренням також більше в Неслухівського, а зменшення флуоресценції (F_s) відбувається при однакових значеннях - 0,11 відн.од. Отже, дослідження змін ІФХ свідчать про вищий фотосинтетичний потенціал сорту Неслухівський порівняно з Красенем.

5. Біохімічний склад ягід. За результатами біохімічних досліджень, у плодах Красеня на варіанті з органічною системою удобрення спостерігається тенденція до збільшення вмісту сухих розчинних речовин, цукрів та органічних кислот, що позитивно позначається на величині цукрово-кислотного коефіцієнту і покращує смакові якості. На варіанті з органо-мінеральною системою удобрення плоди аґрусу мають дещо нижчі показники, але характеризуються добрим смаком.

У плодах Неслухівського на варіанті з органічною системою удобрення спостерігається тенденція до збільшення вмісту сухих розчинних речовин, цукрів та зменшення кількості органічних кислот, що підвищувало значення цукрово-кислотного коефіцієнта.

Вміст вітаміну С в плодах аґрусу в роки досліджень значно варіює. Більше його у плодах Красеня - 32,3мг/100г сирої маси і менше в плодах Неслухівського - 30,4мг/100г. У сорту Красень за вмістом вітаміну С у 100г сирої маси відзначився контрольний варіант, проте в перерахунку на врожай ягід більше вітаміну С за органо-мінеральної системи удобрення (494г/га), а в Неслухівського за органічної (623г/га).

Таким чином, спостерігається тенденція до збільшення цукристості плодів Неслухівського на варіанті з органічною та сорту Красень - на варіанті з органо-мінеральною системою удобрення. За вмістом у плодах сухих розчинних речовин і вітаміну С перевага належить мінеральній системі удобрення. Плоди сорту Неслухівський відрізняється кращим вмістом біохімічних складових, тобто низькою кислотністю соку і високим вмістом цукрів, що має високу цінність для споживання їх у свіжому вигляді.

6. Продуктивність аґрусу залежно від системи удобрення. При порівнянні біологічних особливостей сортів аґрусу у формуванні врожаю встановлено, що у Красеня більше суцвіть на кущі, але з меншою кількістю квіток у суцвітті, порівняно з Неслухівським. У обох сортів відсоток зав'язування ягід при вільному перехресному запиленні високий: у сорту Красень в середньому 71%, у Неслухівського - 98%. При збалансованому забезпеченні рослин поживними речовинами збільшується кількість запилених квіток і відповідно кількість ягід у кущі. На варіантах із органічною та мінеральною системами удобрення істотно збільшується порівняно з контролем відсоток зав'язування (у сорту Красень до 76%) та кількість ягід у кущі (у сорту Неслухівський на 24%). Питоме навантаження крони врожаєм істотно більше порівняно з контролем у сорту Красень за органічної та органо-мінеральної систем удобрення (на 19%), а у Неслухівського істотної різниці з контролем не було виявлено. При оцінці продуктивності кущів за масою врожаю на однорічному прирості попереднього року виявлено, що у чотирирічних рослин сорту Красень цей показник істотно вищий за контроль при застосуванні органічної (225г/м) та органо-мінеральної (240г/м), у сорту Неслухівський - органічної (310г/м) і мінеральної систем удобрення (320г/м приросту).

За роки досліджень на варіанті з мінеральною системою удобрення маса ягід в обох сортів збільшується на 18% порівняно з контролем. Середня маса плодів у сорту Неслухівський у 1,2 раза більша порівняно з Красенем, що прямо пропорційно впливає на величину врожаю ягід з куща: середній рівень врожайності сорту Неслухівський у 1,2 раза вищий, ніж в Красеня. Урожайність Неслухівського у 1,5 раза перевищувала контроль при застосуванні усіх запропонованих систем удобрення, тоді як у сорту Красень збільшення врожайності у 1,8 раза було лише за органо-мінеральної системи удобрення. У обох сортів кількість сухої речовини, яку синтезують рослини, істотно збільшувалася за усіх систем удобрення в середньому у 1,6 раза, а у варіанті з органо-мінеральною - у 1,8 раза порівняно з контрольним варіантом.

В середньому за варіантами у структурі фітомаси рослин сорту Красень найбільша частка припадає на плоди - 49,5, потім гілки - 35, далі корені - 11,5 і найменше на листки - 4%. У Неслухівського відповідно - 63,5; 24; 9 і 3,5%. Оскільки частка сухої речовини плодів у сорту Неслухівський більша, ніж у Красеня, можна припустити, що сорт Неслухівський, маючи велику площу листкової поверхні ефективно спрямовує свої фотосинтетичні асиміляти на формування господарського врожаю.

На контролі частка сухої речовини плодів була дещо більшою порівняно з іншими варіантами. Частка сухої речовини гілок і листків збільшувалася за органо-мінеральної системи удобрення, хоча за ростовими характеристиками вони були більшими за мінеральної (див. табл. 2). Це можна пояснити ефектом розбавлення концентрації речовин у більшій кількості гілок і поверхні листків за мінеральної системи удобрення. Частка сухої речовини коренів менша в контрольному варіанті, так як нестача елементів живлення в ґрунті обмежує ріст кореневої системи.

Співвідношення надземної частини до підземної у п'ятирічних рослин аґрусу обох сортів за фітомасою більше на контролі (у Красеня - 16,3, Неслухівського - 24,5), ніж на усіх варіантах з удобренням (у Красеня - 6,8, Неслухівського - 8,9). Ймовірно, що значна кількість асимілятів, які синтезують рослини, накопичується у надземній її частині, і у рослин сорту Неслухівський цей процес більш інтенсивний.

Пропорційне відношення загальної довжини коренів до сумарної довжини пагонів у чотирирічних рослин аґрусу більше на усіх варіантах з удобренням (у Красеня - 7,5, Неслухівського - 17,7), ніж на контролі (у Красеня - 3,2, Неслухівського - 5,3). Це вказує на те, що на контролі коренева система менш розгалужена порівняно з іншими варіантами. При цьому у сорту Неслухівський вона була більш розгалуженою, ніж у Красеня.

Отже, розрахункова продуктивність сорту Красень за масою врожаю на однорічному прирості попереднього року на варіанті з органо-мінеральною системою удобрення у 1,9 раза, а сорту Неслухівський при застосуванні мінеральної системи удобрення у 2,1 раза вища за контроль. Проте у сорту Неслухівський вище навантаження крони врожаєм, що збільшує його врожайність порівняно з Красенем. Урожайність обох сортів аґрусу збільшується порівняно з контролем у 1,5 раза за органічної і мінеральної систем удобрення, у 1,6 - за органо-мінеральної. В обох сортів аґрусу маса ягід порівняно з контролем збільшується на 8% за органічної системи удобрення, на 14% - за органо-мінеральної, на 18% - за мінеральної. Підвищенню врожайності на варіанті з органо-мінеральною системою сприяло збільшення кількості плодів, а з мінеральною - збільшення їх розмірів. Характерно, що в сорту Неслухівський середня маса плодів, а також середня врожайність у 1,2 раза вища, ніж у сорту Красень. Істотне збільшення загальної фітомаси за органо-мінеральної системи (порівняно з контролем та іншими системами удобрення) свідчить, що тут створюються сприятливі умови для більш продуктивної роботи асиміляційного апарату рослин.

7. Економічна ефективність виробництва ягід аґрусу залежно від системи удобрення насаджень. Показники економічної ефективності вирощування аґрусу на ясно-сірому опідзоленому ґрунті кращі на варіанті з органо-мінеральною системою удобрення. Цей варіант забезпечує високу врожайність за роки досліджень, яка у 1,6 раза більша за контроль, найвищі вартість урожаю, розмір прибутків і рівень рентабельності, хоча показник окупності додаткових витрат є дещо менший порівняно з мінеральною системою удобрення. Виробничі витрати найбільші за органічної системи удобрення і перевищують контроль у 1,2 раза, що викликано зростанням як вартості всієї кількості внесеного гною (двічі по 120т/га), так і затрат на його доставку і внесення. Це призвело до збільшення виробничої собівартості 1ц продукції, тому окупність додаткових витрат була тут найменшою. Проте за мінеральної системи удобрення знижуються виробничі витрати на внесення мінеральних форм добрив, що зменшує собівартість реалізованої ягідної продукції (на 36,5грн./ц), і підвищується їх окупність, так як вартість отриманої додаткової продукції перекриває витрати на її отримання.

Таким чином, аналіз економічної ефективності вирощування аґрусу показує, що органо-мінеральна система удобрення за умов дотримання регламенту внесення визначених норм мінеральних та органічних добрив є високоприбутковою і високорентабельною. При порівнянні економічної ефективності вирощування різних сортів аґрусу встановлено, що насадження сорту Неслухівський є більш рентабельними і прибутковими порівняно з Красенем.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у виявленні біологічних особливостей росту, розвитку, продуктивності та якості врожаю аґрусу за різних систем удобрення (органічна, органо-мінеральна, мінеральна). У рамках виконання цього завдання визначено елементи родючості ясно-сірого опідзоленого ґрунту, морфометричні характеристики рослин, їх біологічну продуктивність та особливості формування врожаю; фотосинтетичну активність листкового апарату; біохімічні складові плодів аґрусу; вперше проведено порівняльний аналіз сортових відмінностей; удосконалено систему удобрення аґрусу. Подано аналіз економічних показників виробництва ягід аґрусу за різних систем удобрення.

1. Запропоновані системи удобрення покращують агрохімічні властивості ясно-сірого опідзоленого ґрунту. Застосування органічної системи (120 т/га, гній) підвищує вміст азоту на 43 і калію - на 47% порівняно з контролем та забезпечує стабільний вміст гумусу. Під дією органо-мінеральної системи удобрення (60 т/га, гній + N₃₀₀Р₁₅₀К₃₆₀) підвищується вміст сполук азоту на 32, рухомих фосфатів - на 56 і обмінних форм калію - на 48% порівняно з контролем. Показано, що запропонована мінеральна система удобрення ґрунту (N₆₀₀Р₃₀₀К₅₀₀) не знижує показники його родючості, оскільки вміст азоту і гумусу змінюється не істотно, рухомого фосфору підвищується на 61, обмінного калію - на 49% порівняно з контролем. Внесення органічних добрив впливає на рівень азотного, а рівень фосфорно-калійного живлення визначають мінеральні форми добрив.

2. Встановлено, що за мінеральної системи удобрення сумарна довжина гілок та пагонів у сорту Красень збільшується у 2,1, а в сорту Неслухівський - у 2,9 раза порівняно з контролем. За кількісними показниками росту структурних елементів кущів обох сортів аґрусу органічна і органо-мінеральна системи дещо поступаються мінеральній.

3. Мінеральні та органічні добрива сприяють формуванню високопродуктивного листкового апарату кущів аґрусу. За органо-мінеральної системи удобрення площа листкової поверхні збільшується: у сорту Красень - у 2,2, у Неслухівського - у 2,8 раза порівняно з контролем без удобрення. У разі застосування окремо як органічної, так і мінеральної систем цей показник у Красеня більший за контроль у 1,6, а у Неслухівського - у 2,7 раза. Площа листкової поверхні прямо пропорційна кількості листків та розміру листкової пластинки і більша у сорту Неслухівський порівняно з Красенем. Аналіз кількості зелених пігментів в листках та змін індукції флуоресценції хлорофілу підтвердив, що фотосинтетичний потенціал Неслухівського є вищим, ніж у Красеня.