Методи підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів

Ефективність використання силосу з 4-компонентної злако-бобової сумішки ярих зернофуражних культур і кукурудзяно-соєвого силосу у складі кормових сумішок для дійних корів. Заміна у складі кормових сумішок половини кукурудзяного силосу на силос з 4-компонентної сумішки злако-бобових ярих зернофуражних культур сприяла підвищенню їх енергетичної цінності з 4,9 до 5,7 к.од., або на 16,3%, а вмісту перетравного протеїну - з 475 г до 589 г або на 12%. При цьому середньодобові прирости маси телиць збільшувалися на 124,0 г або на 26,8% (р<0,05), а за повної заміни - середньодобові надої молока у корів дослідної групи за весь період досліду, порівняно з контрольною, збільшувалися на 2,6 кг, або на 14,5% (р<0,05). При цьому вміст жиру у молоці у дослідної групи був вищим на 0,05% .

На основі результатів проведених досліджень можна зробити висновок, що як при повній, так і частковій заміні у складі сумішок для молочної худоби кукурудзяного силосу на силос з 4-компонентної злако-бобової сумішки ярих зернофуражних культур її продуктивність зростала, головним чином, за рахунок кращого забезпечення протеїном.

Ефект від застосування кукурудзяно-соєвого силосу у годівлі високопродуктивних корів відбувався як за рахунок кращого їх забезпечення протеїном, жиром, так і у наслідок наявності у вегетативній масі сої біологічно активних речовин, що позитивно впливали на їх жирномолочність і відтворення. Зокрема, у корів контрольної групи на одну кормову одиницю припадало 98 г перетравного протеїну, а у дослідної - 108 г. Кормосумішки також відрізнялись і за вмістом жиру. Так, у кормосумішці корів контрольної групи жиру містилося 587 г, а дослідної - 712 г, що більше на 21,3 %. У сухій речовині сумішки контрольної групи містилось 3 % жиру, а у дослідної - 3,6 %, що практично відповідало зоотехнічній нормі.

У дослідах, проведених на молочному комплексі ,,Кутузівка'', за повної заміни у складі кормової сумішки для корів кукурудзяного силосу на кукурудзяно-соєвий їх середньодобові надої зростали з 21,9 ± 0,28 кг до 24,5 ± 0,41 кг (р<0,05) або на 11,9%, а жирність молока підвищилася з 3,63% до 3,87% або на 0,24%.

Звертає на себе увагу значне підвищення жирності молока при згодовуванні їм замість кукурудзяного кукурудзяно-соєвого силосу. Пояснити це можна наявністю у рослинах сої певної групи біологічно активних речовин.

Молочна продуктивність і якість молока у корів у зв'язку з згодовуванням їм вдосконалених кормових сусмішок. На молочному комплексі ,,Кутузівка”, починаючи з 2000 року, склад комбікормів стали постійно змінювати у бік більш широкого застосування пріоритетного для господарства зерна (ячмінь, кукурудза) за рахунок меншого використання зерна озимої пшениці. У склад преміксів, які вироблялися також на цьому комплексі, були введені солі тих мікроелементів, які виявилися дефіцитними у пріоритетних кормах.

Склад кормових сумішок скорегували у бік більш широкого застосування комбінованих силосів з 4-ри компонентної сумішки ярих злако-бобових зернофуражних культур (ячмінь + овес + горох + вика), яка вирощувалась переважно на землях, що відводились під чорний пар, та силосу з сумісного посіву кукурудзи і сої, для чого постійно розширяли площі посіву злако-бобових сумішок.

Цілеспрямована робота стосовно збільшення використання злако-бобових сумішок зумовила зміну структури річного раціону корів, що зумовило зменшення кількості використання чисто кукурудзяного силосу. Якщо в 1999 році (і раніше) згодовували, переважно, кукурудзяний силос, то починаючи з 2000 року, поступово стали нарощувати використання комбінованих силосів, заготовлених з підвищеним вмістом сухої речовини. У цю категорію відійшов також сінаж з багаторічних трав, оскільки зів'ялену зелену масу частини багаторічних трав стали консервувати разом з зеленою масою злако-бобових сумішок зернофуражних культур, якщо строки їх скошування співпадали.

Кукурудзяний силос, як показали дослідження, не відноситься до пріоритетних кормів з точки зору використання землі та економії енергоресурсів. У наслідок низького вмісту у ньому перетравного протеїну часто виникала проблема балансування раціонів корів за цим важливим елементом живлення тварин. Тому зменшення кількості кукурудзяного силосу у річному раціоні корів з 31,8% (1999 рік) до 14,9% (2004 рік) за рахунок більшого використання комбінованих силосів (кукурудза + соя, ячмінь + овес + горох + вика та інші) дало позитивні наслідки. У ті роки надої молока на фуражну корову зросли на 1920 кг або 52,6% .

З 1983 року на молочному комплексі ,,Кутузівка” застосовується цілорічно однотипна годівля худоби з поєднанням у літній період у складі кормових сумішок консервованих і зелених кормів з люцерни і злако-бобових сумішок. Силос, сінаж, зерносінаж у раціонах корів займали 25 - 32 кг, а решту раціону складали зелені корми, комбікорм та інші у відповідністю з рівнем продуктивності тварин.

Такий тип годівлі корів у літній період був досить ефективним. З травня місяця, коли починали поступати на комплекс зелені корми, валове виробництво молока кожен рік, як правило, зростало, порівняно з попередніми місяцями, що є наслідком підвищення середньодобових удоїв молока у корів. Влітку вони були найбільш високими, що зумовлювалося високою біологічною цінністю зелених кормів.

Під впливом фактору комбінованих силосів, зокрема кукурудзяно-соєвого, жирність молока корів з 1999 по 2003 і 2004 роки зросла на 0,45% і 0,37%, відповідно, що можно розцінювати, як суттєве нарощування цього показника. Характерно, що жирність молока підвищувалася як у зимові, так і у літні місяці.

Кукурудзяно-соєвий силос негативно не впливав на показники природної резистентності організму корів. Встановлено, що при згодовуванні його коровам параметри лізоцимної активності, котрі відповідають за адаптивні реакції організму, співпадали за своїм напрямком з залежністю, яка була знайдена на рівні г- глобулінів. Лізоцимна активність термолабільних факторів сироватки крові контрольних тварин (0,51 ± 0,04 мкг/мл) була значно вищою, ніж аналогічний параметр сироватки крові тварин дослідної групи (0,36 ± 0,03 мкг/л). На рівні цього параметру природної резистентності мав місце більш чіткий відгук організму на годівлю тварин кукурудзяним силосом, порівняно з силосом з суміші кукурудзи і сої.

Економічна ефективність удосконаленої системи виробництва кормів і цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів на прикладі її застосування на молочному комплексі ,,Кутузівка”

В основу вирішення проблеми підвищення продуктивності корів було покладено результати досліджень щодо техніко-економічної оцінки використання традиційних і нетрадиційних кормових культур, кращих їх сортів і гібридів в умовах обмеженого матеріально-технічного забезпечення сільського господарства, що було у той час характерним для переважної кількості господарств. Така ж оцінка була проведена і стосовно способів заготівлі, зберігання і використання кормів. Кінцевим результатом роботи було впровадження пріоритетних кормових культур, технологій виробництва і згодовування кормів з точки зору ефективності використання земельних ресурсів, збільшення виробництва кормів та покращення їх якості в умовах економії енергоресурсів і охорони навколишнього середовища.

Не зважаючи на дорожнечу енергоносіїв, сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив, тощо, господарству необхідно було нарощувати виробництво молока, оскільки тільки за таких умов можна було знизити собівартість, підвищити рентабельність його виробництва. Найкоротший та найефективніший шлях до високої рентабельності виробництва тваринницької продукції - це інтенсифікація галузі кормовиробництва і використання кормів. Тому у господарстві були впроваджені рекомендовані нами сумішки з ярих злако-бобових зернофуражних культур (ячмінь + овес + горох + вика) на зелений корм і силос з підвищеним вмістом сухої речовини, сумішки з озимих злако-бобових зернофуражних культур (тритикале + вика) на зелений корм і ранній силос, сумісні посіви кукурудзи і сої на зелену масу і силос та розширені площі під багаторічними травами, переважно люцерною, на зелену масу, сінаж і сіно. Ці корми, а також більша кількість комбікорму використовувалися тільки у складі повнораціонних вологих кормових сумішок з частковим використанням влітку зелених кормів (злако-бобові сумішки, люцерна). Важливо, що рецепти комбікормів і преміксів розроблялися стосовно складу кормових сумішок для певних груп корів і норм годівлі у зв'язку з рівнем їх продуктивності. Для цього у господарстві було побудовано власний комбікормовий цех.

Таким чином, те, що було застосоване на молочному комплексі ,,Кутузівка” з кормовиробництва і годівлі корів - це цілеспрямоване впровадження досягнень сільськогосподарської науки і нових технологій у виробництво, перетворення науки у безпосередню виробничу силу.

Прийнята система виробництва кормів дала змогу з року у рік нарощувати їх кількість і тим самим покращувати кормозабезпеченість тваринництва. При цьому зростала якість кормів, а це сприяло зниженню їх витрат з розрахунку на одиницю тваринницької продукції. Так, загальне використання кормових одиниць у тваринництві в 2004 році, порівняно з 2000 роком, зросло на 68,3%, у т.ч. у годівлі корів ? на 23,9%. Витрати кормів з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь виросли на 76,9%, а на умовну голову збільшились з 34,7 ц к. од. до 53,7 ц к. од. або на 54,7%.

Затрати кормів на 1 ц молока за вказаний період зменшились за винятком 2004 року, що пов'язано з несприятливими кліматичними умовами попереднього року, коли вимерзли озимі зернові культури і багаторічні трави, що негативно вплинуло на кормозабезпеченість господарства з врожаю 2003 року.

Надій молока на фуражну корову в 2006 році досягнув 5833 кг, що більше, порівняно з 2000 роком на 41,4 %. Якщо порівнювати з 1999 роком, прибавка молока виросла ще більше, досягаючи 59,7%, не дивлячись на те, що у цей час середньорічне поголів'я корів зросло з 904 голів до 1050 голів або на 16,2%. Середньодобові прирости великої рогатої худоби за 2000 - 2006 роки підвищилися на 52,3%.

Зросла якість молока за показниками вмісту жиру і білка. Висока екологічна чистота (вміст важких металів, радіоактивних речовин, залишків гербіцидів), низька мікробіальна забрудненість молока - все це зумовило його використання у лікарнях, для виробництва продуктів дитячого харчування у м. Харкові, на Великобурлуцькому молокозаводі для виробництва твердих сирів.

Система сталого виробництва кормів за цілорічно однотипної годівлі худоби, що використовувалась в останні шість років, забезпечила підвищення відтворювальної функції тварин. Якщо у 2000 році, коли тільки впроваджувалися кормосумішки на основі комбінованих силосів, від корів і первісток було одержано лише 96 телят, а від самих 100 корів тільки 66 телят, то в 2006 році ці показники виросли, відповідно, на 10,4% і 18,5%. Нові умови годівлі тварин, таким чином, впливали позитивно як на молочну продуктивність і якість молока, так і їх відтворення.

Нарощування виробництва сільськогосподарської продукції і на основі неї збільшення надходження кормів у тваринництво та підвищення їх якості забезпечило як ріст молочної продуктивності, так і обсягів виробництва тваринницької продукції. В 2006 році валове виробництво молока, порівняно з 2000 роком, зросло на 2396,6 т або на 64,3%. Виробництво м'яса за цей період збільшилося більш, ніж в 2 рази.

З розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь виробництво молока зросло з 1176 ц до 1677 ц або на 42,6%, а м'яса ? з 56,4 ц до 125,0 ц або в 2,2 раза.

В останні роки собівартість виробництва тваринницької продукції в Україні зросла, що зв'язано з кон'юнктурою цін на енергоносії і промислові товари у державі. У зв'язку з цим, собівартість 1 ц молока у д/г „Кутузівка” також підвищилася з 31,3 грн. до 77,1 грн. або в 2,46 раза.

Прибутки від реалізації молока зросли, проте рентабельність його виробництва не збільшилася. Цьому сприяла цінова політика у державі. Дані про ефективність виробництва продукції у д/г ,,Кутузівка”.

Таким чином, результати роботи молочного комплексу дослідного господарства ,,Кутузівка” переконливо свідчать, що у контексті відродження сільського господарства в Україні як цільного соціально-економічного явища має бути покладено гармонійне поєднання рослинницької і тваринницької галузей, впровадження у господарства удосконаленої нами системи виробництва кормів і їх використання за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів, що забезпечує нарощування виробництва молока на основі вітчизняних технологічних рішень і годівлі високопродуктивних корів.

ВИСНОВКИ

На основі комплексу наукових досліджень та успішного вирішення ряду практичних задач стосовно повного забезпечення молочного комплексу високоякісними кормами власного виробництва і підвищення молочної продуктивності корів за рахунок наукового удосконалення їх годівлі, одержання екологічно чистої, якісної, конкурентноздатної молочної продукції в умовах обмеженого матеріально-технічного постачання і сучасних вимог щодо енергозбереження і охорони навколишнього середовища, що регламентується як методи вирішення конкретної і важливої народногосподарської задачі - відродження молочного скотарства в Україні, а також враховуючи результати широкомасштабного впровадження результатів досліджень у виробничих умовах, можна зробити наступні висновкиУ

1. Вирішена важлива народногосподарська проблема, а саме: розроблено стосовно Лісостепової зони України систему сталого виробництва і ефективного використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів, яка у сучасних умовах господарювання забезпечує організацію годівлі високопродуктивних корів у відповідності з деталізованими нормами і їх природними фізіологічними особливостями лактації та сучасними трофічними зв'язками у системі ,,грунт-рослина-тварина”, що створює передумови підвищення рівня їх молочної продуктивності, нарощування обсягів виробництва високоякісного молока, досягнення високої рентабельності його виробництва.

2. Високоефективна стабільна система виробництва кормів для високопродуктивних корів стосовно їх цілорічно однотипної повноцінної годівлі досягається шляхом вирощування пріоритетних кормових культур з точки зору ефективного використання земельних ресурсів та енергозбереження, а саме: зернофуражних - ячмінь, кукурудза, озима пшениця; багаторічних трав - люцерна, козлятник східний - на сінаж і пресоване сіно; однорічних злако-бобових сумішок ярих зернофуражних культур (ячмінь+овес+горох+вика) на силос з підвищеним вмістом сухої речовини; злако-бобових сумішок озимих зернофуражних культур (тритикале+вика, жито+вика) на зерносінаж; силосних культур - сумісні посіви кукурудзи і сої, кукурудзи і амаранту і перспективних соргових культур - сорго-суданкового гібриду Ювілей-50, трави Колумба.

3. З метою зменшення самонормування кормів за безприв'язного утримання, стабілізації метаболічних процесів травлення у передшлунках корів, підвищення перетравності та ефективності використання енергії грубих і соковитих кормів на синтез поживних речовин молока, зменшення витрат обмінної енергії на метаноутворення всі корми раціонально використовувати у вигляді вологих повнораціонних сумішок, виготовлених з використанням мобільних кормозмішувачів-роздавачів типу ,,Seko'' та інших з наступним подрібненням їх компонентівУ частки до 20 мм - 10%, 21-25 мм - 70%, 26-40 мм - 20%.

4. Структура повнораціонних кормових сумішок для корів з добовим надоєм молока 24-40 кг за енергетичною цінністю має бути (%)У у зимовий період - комбікорм - 40-50, консервовані корми - кукурудзяно-соєвий силос, силос (зерносінаж) з злако-бобових сумішок зернофуражних культур, сінаж (сіно) з багаторічних трав - 38-48, інші корми (пивна дробина, тощо) - 10-12, у літній період - обмежене використання зелених кормів, скошених в оптимальній фазі вегетації, на рівні 14-17% замість частини консервованих кормів.

5. Ефективне використання повнораціонних сумішок для високопродуктивних корів (удій 24-40 кг/добу) досягається при застосуванні комбікормів за такого складу (%, за масою)У у зимовий період - дерть ячмінна - 36-40, пшенична - 11-16, кукурудзяна 11-16, горохова - 4-5, макуха соняшникова - 14-15, висівки пшеничні - 7-15; у літній період кількість ячмінної і пшеничної дерті збільшується, відповідно, до 51 і 21% за меншого використання дерті гороху та соняшникової макухи з обов'язковим введенням у комбікорми мінеральних добавок і преміксів, розроблених стосовно фактичного дефіциту макро- і мікроелементів, вітамінів у консервованих і зелених кормах.

6. При заміні соєвим шротом соняшникової макухи у складі БВМД для високопродуктивних корів на роздоюванні надої зростають на 8,5% (р<0,05) з тенденцією до підвищення вмісту жиру у молоці на 0,05% (р<0,05), білка - на 0,06% (р<0,05), що пов'язано з різницею у кількісному і якісному складі білка цих кормів, зокрема наявністю у соєвому шроті більшої кількості лізину (в 1,38 раза) та інших біологічно активних речовин - флавоноїдів, ізофлавоноїдів і інших, що характеризуються анаболітичною дією, здатністю гальмувати реакції перекисного окислення та проявляти високий імуностимулюючий ефект.

7. Годівля високопродуктивних корів у відповідності з сучасними трофічними зв'язками у системі ,,грунт-рослина-тварина” передбачає виробництво комбікормів за рецептами, які за вмістом обмінної енергії, окремих поживних речовин і їх фізіко-хімічною характеристикою (швидкість розщеплення у рубці, вміст незамінних амінокислот, ненасичених жирних кислот, тощо) та за вмістом основних макро- і мікроелементів і вітамінів забезпечують потребу корів у певні фази лактації, для чого застосовуються відповідні кормові добавки і премікси, що компенсують дефіцит цих речовин у основних кормах сумішок.

8. Заміна у складі кормових сумішок для високопродуктивних корів кукурудзяного силосу на силос з підвищеним вмістом сухої речовини з злако-бобових сумішок зернофуражних культур забезпечує підвищення вмісту перетравного протеїну на 28,8%, зростання середньодобових надоїв молока у період роздоювання на 2,6 кг або 14,5% (р < 0,05), покращення технологічних якостей молока для виробництва твердих сирів та економію сукупних затрат енергії з розрахунку на 1 кормо-протеїнову одиницю на 45%, а на 1 кг молока - 0,12 МДж.

9. Заготівля кукурудзяно-соєвого силосу з використанням сучасних кращих гібридів і сортів (кукурудза - Харківський-311, соя - Подільська-1) сприяє збільшенню виходу з 1 га земельної площі кормо-протеїнових одиниць на 20,9 ц або 32,1%, обмінної енергії - на 11,5% та зниженню затрат сукупної енергії, відповідно, на 107,1 МДж і 20,3 МДж або на 26,6 і 7,0%, порівняно з виробництвом кукурудзяного силосу, тому обсяги заготівлі такого силосу доцільно збільшувати.

10. Кукурудзяно-соєвий та кукурудзяно-амарантовий силоси, порівняно з кукурудзяним, характеризуються кращою біологічною цінністю за вмістом незамінних амінокислот та жирних кислот, флавоноїдів, у тому числі ізофлавоноїдів, що має важливе значення у годівлі високопродуктивних корів у контексті підвищення їх молочної продуктивності, відтворної здатності та харчової цінності молока.

11. Заміна кукурудзяного силосу на кукурудзяно-соєвий силос у складі кормосумішок для високопродуктивних корів у період роздоювання забезпечує збільшення вмісту у них перетравного протеїну на 9,3-12,0%, сирого жиру - на 11,5-28,8%, незамінних жирних кислот, що зумовлює покращення їх відтворної функції, зростання надоїв молока на 12,4% (р < 0,05), жирності молока - на 0,22% (р < 0,05) та вмісту білка у ньому на рівні вимог І класу і підвищенню виробництва молока з розрахунку на 1 га земельної площі на 37,8%.

12. Силос з трави Колумба, заготовлений у молочно-воскову і воскову фазу стиглості зерна, у порівнянні з кукурудзяним, характеризується нижщою енергетичною цінністю, більшим вмістом клітковини, а при згодовуванні ремонтним телицям не забезпечує суттєвого збільшення виходу приросту маси тварин з одиниці земельної площі, тому не є пріоритетним у годівлі молочної худоби.

13. Використання сорго-суданкового гібриду Ювілей-50, порівняно з кукурудзою, забезпечує можливість збільшення виробництва зеленої маси на 71,8%, сухої речовини - 89,8, кормових одиниць - 73,8, кормо-протеїнових одиниць - 70, обмінної енергії - на 86,6% з одночасною економією енергоресурсів, проте через високий вміст клітковини (28% на суху речовину, а іноді і більше) зелена маса і силос з неї у складі кормових сумішок для високопродуктивних корів має використовуватися з урахуванням загальної кількості клітковини.

14. Технологія заготівлі сінажу з люцерни, з козлятника східного, порівняно з заготівлею пресованого і подрібненого сіна, забезпечує збільшення виходу обмінної енергії з одиниці земельної площі на 7,9-14,9%, зниження витрат сукупної енергії на виробництво 1 МДж обмінної енергії на 8,9-15,8% та прямих витрат коштів на виробництво 1 кормо-протеїнової одиниці на 17,9-24,9% і тому є пріоритетною.

15. Практичне використання науково-обгрунтованої системи виробництва і використання кормів на молочному комплексі ,,Кутузівка'' Харківського району, Харківської області на протязі 2000-2006 років забезпечило покращення кормозабезпечення на 68,3%, збільшення виробництва кормів з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь на 76,9%, на умовну голову тварин - з 34,7 ц к. од. до 53,7 ц або на 54,7%, підвищення надоїв молока на фуражну корову з 3653 кг до 5833 кг або на 59,7%, збільшення поголів'я корів з 904 до 1050 голів або на 16,2% та валового виробництва молока за рік з 3302 т до 6125 т або в 1,86 раза, молочного жиру - з 110,3 т до 213,8 т або в 1,94 раза, внаслідок чого виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь зросло до 1677 ц при рентабельності його виробництва 43,7% і вище, тому заслуговує широкомасштабного впровадження у високопродуктивному молочному скотарстві переважно Лісостепової зони України.

Рекомендації виробництву

З метою нарощування обсягів виробництва молока у зоні Лісостепу України шляхом зростання продуктивності корів (24-40 кг і більше молока за добу), збільшення їх чисельності за рахунок підвищення ефективності використання кормів та енерго-ресурсо-збереження у молочному скотарстві пропонуєтьсяУ

1. У господарствах з виробництва молока використовувати науково обгрунтовану, стабільну, інтенсивну систему виробництва кормів для високопродуктивної молочної худоби на основі пріоритетних кормів - кукурудзяно-соєвого силосу, силосу з підвищеним вмістом сухої речовини з зернофуражних культур (з суміші озимого жита або тритикале та озимої вики, з суміші ярих культур - ячменю, вівса, гороху та вики), сінажу з люцерни, козлятнику східного, зеленої маси люцерни та вищезазначених культур, скошених у фазу максимального накопичення поживних речовин, та пріоритетного зернофуражу (ячмінь, кукурудза, озима пшениця).

2. Згодовувати високопродуктивним коровам диференційовані повнораціонні кормові сумішки, виготовлені на зимовий і літній періоди з пріоритетних кормів у відповідністю з рівнем продуктивності та деталізованими нормами годівлі стосовно основних фаз лактаціїУ рання лактація (3-14 тижні); середня (15-30 тижні); пізня лактація (31-44 тижні) та для сухостійних корів (45-54 тижні після отелення) такого складу (% за поживністю)У у зимовий період - консервовані вегетативні корми - 40-48 %, комбікорм - 40-50 %, інші корми 8-10%; у літній період - консервовані корми з доповненням зелених у межах до 15-17% замість частини консервованих, використовуючи подрібнення вегетативних кормів на частки до 20 мм - 10%, 21-25 мм - 70%, 26-40 мм - 20%, змішування та роздавання кормосумішок агрегатами типу ,,Seko” на кормові столи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія і книга

1.Гноєвий І.В. Годівля і відтворення поголів'я сільськогосподарських тварин в Україні: (Монографія) / ІТ УААН, ХДЗВА. - ХарківУ Магда LTD, 2006.- 400с. - Бібліогр.: с. 367-396.

2. І.В. Гноєвий, О.К. Трішин. Система сталого виробництва і ефективного використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів: (Методично-практичний посібник) / ХДЗВА, ІТ УААН. - Харків: Магда ЛТД, 2007.- 95с. - Бібліогр.: с. 94. (Дисертант визначив пріоритетні корми для молочного скотарства зони Лісостепу України, розробив методику і провів дослідження ефективності їх використання у складі кормосумішок для високопродуктивних корів).

Складові частини книги

1. Трішин О.К., Гноєвий І.В. Виробництво молока на комплексі з безприв'язним утриманням худоби на глибокій солом'яній підстілці. Кормова база - основа високої продуктивності корів // Основи перспективних технологій виробництва продукції тваринництва; За ред. Г.М. Калетніка, М.Ф. Кулика, В.Ф. Петриченка, В.Д. Хорішка. - Вінниця: Енозіс, 2007.- С. 269-292. (Дисертант провів дослідження і описав їх результати).

2. В.І. Гноєвий, І.В. Гноєвий. Заготівля і зберігання силосу та сінажу // Об'єкти для заготівлі, зберігання та приготування кормів для тваринництва: (Відомчі норми технологічного проектування). ВНТП - АПК - 08.07. Видання офіційне. - К.: Міністерство аграрної політики України, 2007.- С. 9-16. (Здобувач визначив ефективні параметри технологічних засобів заготівлі силосу і сінажу, приймав участь у написанні матеріалів).

Рекомендації і посібники

1. Рекомендації по заготівлі, зберіганню, підготовці та раціональному використанню кормів в екстремальних погодних умовах 2003 року / УААН, ІТ УААН; Кузнєцов Г.М., Ільченко О.М., Гноєвий І.В. та ін.- Харків: ІТ УААН, 2003.- 17с. (Дисертант узагальнив результати досліджень щодо поліпшення ефективності виробництва і використання кормосумішок у годівлі тварин, приймав участь у написанні рекомендацій).

2. Виробництво кормів у селянських (фермерських) та інших господарствах: (Рекомендації) / УААН, ІТ УААН; Русько М.П., Ільченко О.М., Гноєвий І.В. та ін. - ХарківУ ІТ УААН, 2005.- 71с. - Бібліогр.: с.71. (Дисертант надав матеріали щодо хімічного складу кормів з Козлятника східного, трави Колумба, описав технологію виробництва комбінованих силосів).

3. Русько М.П., Гноєвий І.В., Халін С.Ф. Організація зеленого конвеєра і пасовищ в умовах Лісостепу і Степу України: (Практичний посібник) / УААН, ІТ УААН. - Харків: ІТ УААН, 2005.- 33с. (Здобувач надав дані про хімічний склад силосів з різних культур, визначив кращі силосні культури і приймав участь у написанні посібника).

4. Сучасні технології виробництва збалансованих за протеїном сумішок однорічних культур на силос: (Буклет-рекомендації) / УААН, ІТ УААН; Гноєвий В.І., Ільченко О.М., Познякова З.М., Гноєвий І.В. - Харків: ІТ УААН, 2005.- 4с. (Дисертант надав матеріали про ефективність використання комбінованих силосів у годівлі високопродуктивних корів, приймав участь у написанні буклету).

5. Вирощування козлятнику східного на кормові цілі: (Практичний посібник) / УААН, ІТ УААН; Русько М.П., Ільченко О.М., Гноєвий І.В. та ін.- Харків: ІТ УААН, 2006.- 38с. - Бібліогр.: с. 34-37. (Дисертант дослідив ефективність використання Козлятника східного на кормові цілі, приймав участь у написанні посібника).

Статті у наукових фахових виданнях ВАК

1. Гноєвий В.І., Гноєвий І.В., Познякова З.М. Ефективність використання силосу зі зернофуражних культур з підвищеним вмістом сухої речовини в раціонах телиць // Корми і кормовиробництво: Міжвід. тем. н. зб.- К.У Аграрна наука, 2001.- Вип. 47.- С. 227-229. (Дисертант розробив методику і схему досліджень, провів досліди на тваринах, приймав участь у написанні статті).

2. Левашова О.Л., Кисличенко В.С., Гноєвий І.В. Біологічно активні речовини з відходів виробництва соєвої олії // Корми і кормовиробництво: Міжвід. тем. н. зб.- Вінниця, 2003.- Вип. 51.- С. 130-131. (Здобувачу належить ідея проведення досліджень по вивченню біологічно активних речовин в макусі та шроті з сої, приймав участь у відборі матеріалу).

3. В.І. Гноєвий, О.М. Ільченко, І.В. Гноєвий, З.М. Познякова. Комбіновані силоси як основа однотипних раціонів дійних корів // НТБ ІТ УААН.- Харків, 2004.- № 86.- С. 35-38. (Автор розробив програму, схему і методику досліджень, провів досліди, приймав участь у написанні статті).

4. Гноєвий І.В. Ефективність використання біопрепарату „Байкал ЕМ - 1-У” при силосуванні кормів // НТБ ІТ УААН.- Харків, 2004.- № 87.- С. 53-59.

5. Гноєвий І.В. Ефективність використання препарату „Байкал ЕМ - 1-У” у годівлі молодняка великої рогатої худоби залежно від дози і режиму його споживання // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького.- Львів, 2004.- Т. 6 (№ 2),Ч. 4.- С. 22-25.

6. Гноєвий І.В., Кутіков Є.С. Продуктивність і захисні функції організму телят при згодовуванні їм біопрепарату „Байкал ЕМ - 1 - У” // Вісник Черкаського Інституту АПВ: Міжвід. тем. зб. н. пр.- Черкаси, 2004.- Вип. 4.- С. 45-53. (Дисертант розробив методику і схему господарських досліджень, провів досліди на тваринах, приймав участь у відборі матеріалу і написанні статті).

7. Гноєвий В.І., Трішин О.К., Гноєвий І.В. Проблема кормів в Україні та шляхи її вирішення в сучасних умовах // Корми і кормовиробництво: Міжвід. тем. н. зб.- Вінниця, 2004.- Вип. 54.- С. 7-14. (Здобувач розробив методику і схему досліджень, провів дослідження ефективності використання комбінованих силосів у годівлі високопродуктивних корів і ремонтних телиць, надав матеріал для лабораторних досліджень, брав участь у написанні статті).

8. Гноєвий І.В. Ефективність застосування мікробіологічного препарату „Байкал ЕМ -1-У” у годівлі телят // НТБ ІТ УААН.- Харків, 2005.- № 89.- С. 33-38

9. Гноєвий І.В. Функція відтворення у корів у зв'язку зі згодовуванням їм кукурудзяно-соєвого силосу // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького.- Львів, 2005.- Т. 7 (№ 2), Ч. 3.- С. 72-75.

10. Гноєвий І.В., Халін С.Ф., Гноєвий В.І., Трішин О.К. Порівняльна оцінка продуктивності соргових культур в зоні Лісостепу України // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2005.- Т. 7 (№ 2), Ч. 3.- С. 76-79. (Здобувач розробив схему і методику досліджень, надав матеріал для лабораторних досліджень, брав участь у проведенні дослідів і написанні статті).

11. Русько М.І., Ільченко О.М., Гноєвий І.В., Товстоган В.І. Вирощування на силос злакових і бобових культур та їхніх сумішок // Тваринництво України, 2005.- № 4.- С. 24-26. (Дисертант провів досліди на тваринах, провів статистичну обробку і аналіз результатів досліджень, приймав участь у написанні статті).

12. Вудмаска В.Ю., Вовк Я.С., Братуняк Г.В., Чумаченко С.П., Луз М.В., Душара І.В., Клим О.І., Гноєвий І.В. Рубцевий метаболізм у корів на роздої при згодовуванні білково-мінеральних добавок різної компонентно-технологічної структури // НТБ: Інститут біології тварин. ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок.- Львів, 2005.- Вип. 6.- № 2.- С. 32-37. (Дисертант сформулював ідею статті, приймав участь у написанні статті і обговоренні висновків).

13. Гноєвий І.В. Жирномолочність корів у зв'язку з використанням кукурудзяно-соєвого силосу в їх раціонах // НТБ: Ін-т біології тварин. ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2005.- Вип. 6.- № 2.- С. 52-54.

14. Гноєвий І.В., Бурд Н.Б., Гавриш У.В. Кукурудзяно-соєвий силос як корм що сприяє покращенню функції відтворення у корів // НТБ ІТ УААН: ,,Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин”, Матер. міжн. н.-пр. конфер., присвяч. 75-річчю від дня народж. та 60-річчю н.-пр. діяльності д. б. н., проф. О.Д.Бугрова (29 березня 2005 року), 2005.- № 90.- С. 107-111. (Здобувач розробив методику і схему досліджень, провів досліди і аналіз їх результатів, надав матеріал у лабораторію НФаУ для визначення БАР у вегетативній масі сої і комбінованих силосах, написав статтю).

15. Гноєвий І.В. Якість силосу з трави Колумба у зв'язку з агрофонами її вирощування та фазами вегетації // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З.Гжицького.- Львів, 2005.- Т. 7.- № 3 (26), Ч. 3.- С. 21-25.

16. Трішин О.К., Гноєвий В.І., Гноєвий І.В., Кисличенко В.С., Левашова О.Л. Біологічно активні речовини силосу з сої як стимулятори жирномолочності корів // Вісник аграрної науки, 2005.- № 11.- С. 40-44. (Дисертант розробив методику і схему господарських досліджень, провів досліди і їх аналіз, надав матеріал у лабораторію ІТ УААН і лабораторію НФаУ для визначення БАР у вегетативній масі сої і комбінованих силосах, приймав участь у написанні статті).

17. Луз М.В., Вовк Я.С., Булка Б.І., Чумаченко С.П., Братуняк Г.В., Яремкевич Л.І., Душара І.В., Клим О.І., Гноєвий І.В. Вплив згодовування кормової добавки на ріст і розвиток ремонтних телиць та окремі показники обміну речовин в їх організмі // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. тем. н. зб.- Львів-Оброшино, 2005.- Вип. 47.- С. 210-217. (Дисертант методично забезпечив проведення досліду, провів науковий аналіз отриманих результатів, приймав участь у формуванні висновків).

18. Гноєвий В.І., Трішин О.К., Гноєвий І.В., Попова Г.Н. Комбіновані раціони корів у літній період // Корми і кормовиробництво: Міжвід. тем. н. зб.- Вінниця, 2005.- Вип. 55.- С. 152-160. (Здобувач розробив методику і схему досліджень у д/г ,,Кутузівка”, провів досліди, приймав участь у написанні статті).

19. Хіміч В.В., Петриченко Н.М., Гноєвий І.В. Ефективність використання продуктів переробки соєвих бобів у тваринництві // Корми і кормовиробництво: Міжвід. тем. н. зб.- Вінниця, 2005.- Вип. 55.- С. 128-132. (Дисертант дослідив динаміку середньодобових надоїв молока корів на роздоюванні при використанні БВМД з соєвою макухою, приймав участь у написанні статті).

20. Бащенко М.І., Попова Г.Н., Гноєвий В.І., Трішин О.К., Гноєвий І.В. Проблема годівлі молочної худоби в літній період та шляхи її вирішення в сучасних умовах // Вісник Черкаського Інституту АПВ: Міжвід. тем. зб. н. пр., 2005.- Вип.5.- С. 108-119. (Здобувач розробив схему і провів дослідження та їх науковий аналіз у д/г ,,Кутузівка”, приймав участь у написанні статті).

21. Гноєвий І.В., Товстоган В.І., Гноєвий В.І. Ефективність виробництва і використання різних видів зерна у тваринництві // Вісник ЛДАУ. Агрономія.- Львів, 2005.- № 9.- С. 226-230. (Дисертант розробив методику і схему досліджень, провів економічну оцінку виробництва і використання різних видів зерна у тваринництві, написав статтю).

22. Гноєвий І.В. Ефективність використання силосу з трави Колумба у раціонах молодняка великої рогатої худоби // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2006.- Т. 8.- № 2 (29), Ч. 3.- С. 45-49.

23. Гноєвий В.І., Халін С.Ф., Бакшеєва С.К., Гноєвий І.В. Продуктивність соргових культур у ранні фази вегетації в умовах Лісостепу України // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2006.- Т. 8.- № 2 (29), Ч. 3.- С. 40-44. (Дисертант приймав участь у проведенні досліджень, здійснив їх науковий аналіз, приймав участь у написанні статті).

24. Гноєвий І.В., Трішин О.К., Роздайбіда Ю.О., Гноєвий В.І., Кутіков Є.С. Продуктивність і захисні функції організму корів у зв'язку зі згодовуванням їм кукурудзяно-соєвого силосу // НТБ: Інститут біології тварин. ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2006.- Вип.7.- № 1, 2.- С. 257-261. (Здобувач розробив схему і провів господарські дослідження та їх науковий аналіз, приймав участь у написанні статті).

25. Гноєвий І.В. Повноцінність кормів підвищиться, якщо для силосу використовувати змішану кукурудзяно-соєву рослинну сировину // Тваринництво України, 2006.- № 6.- С. 28-29.

26. Гноєвий І.В. Удосконалення кормової бази в господарствах за цілорічної однотипної годівлі великої рогатої худоби // НТБ ІТ УААН: ,,Внесок молодих учених у науково-технічний прогрес галузі тваринництва”, Матер. н.-пр. конф. молодих учених (20-21 грудня 2005 року).- Харків, 2006.- № 92.- С. 25-31.

27. Русько М.П., Гноєвий І.В., Аттіна Н.Ф. Порівняльна продуктивність люцерни синьогібрідної та козлятнику східного при вирощуванні їх на кормові цілі // НТБ ІТ УААН: ,,Внесок молодих учених у науково-технічний прогрес галузі тваринництва”, Матер. н.-пр. конф. молодих учених (20-21 грудня 2005 року).- Харків, 2006.- № 93.- С. 94-102. (Дисертант приймав участь у проведенні досліджень, науковому аналізі отриманих результатів, написанні статті).

28. Русько М.П., Гноєвий І.В., Аттіна Н.Ф. Перспективні кормові рослини // Тваринництво України, 2006.- № 8.- С. 26-30. (Здобувач провів аналіз хімічного складу кормів, приймав участь у написанні статті).

29. Трішин О.К., Гноєвий І.В., Гноєвий В.І., Топалов Ф.Г., Косова Т.І., Толмачова Р.О. Продуктивність корів і оплата корму продукцією у зв'язку з рівнем кормозабезпечення і способом використання кормів на молочних комплексах // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. н. пр. ХДЗВА.- Харків, 2006.- Вип.13 (38), Ч. 1.- Зооінженерні науки.- С. 109-115. (Дисертант розробив методику і схему досліджень у д/г ,,Кутузівка”, провів досліди на тваринах і описав їх результати).

30. Гноєвий І.В., Гноєвий В.І., Попова Г.Н. Ефективність виробництва молока у зв'язку з різним співвідношенням зелених кормів і силосу у раціонах нетелів і корів // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. тем. н. зб.- Львів-Оброшино, 2006.- Вип. 48, Ч. ІІ.- С. 36-48. (Дисертант розробив методику і схему досліджень у д/г ,,Кутузівка”, провів оцінку економічної ефективності згодовування комбінованих силосів влітку і їх вплив на жирномолочність корів за 6 років).

31. Чумаченко С.П., Вовк Я.С., Луз М.В., Душара І.В., Гноєвий І.В., Кучер М.С. До питання одержання сиропридатного молока // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. тем. н. зб.- Львів-Оброшино, 2006.- Вип. 48, Ч. ІІ.- С. 106-113. (Здобувач провів аналіз хімічного складу молока та сирів у залежності від типів раціонів, приймав участь у написанні статті).

32. І. Гноєвий, В. Гноєвий, О. Ільченко. Створення кормової бази у молочному скотарстві на основі пріоритетних кормових культур // Вісник ЛДАУ. Агрономія. - Львів, 2006.- № 10.- С. 180-186. (Дисертант сформулював концепцію пріоритетних кормових культур і способів заготівлі з них кормів, приймав участь у проведенні досліджень, зробив економічну та енергетичну оцінку вирощування кормів з злако-бобових сумішок, приймав участь у написанні статті).

33. М.П. Русько, І.В. Гноєвий, Н.Ф. Аттіна. Продуктивність люцерни синьогібрідної та козлятнику східного при внесенні органічних і мінеральних добрив // НТБ ІТ УААН: ,,Тваринництво ХХІ сторіччя: новітні технології, досягнення та перспективи”, Матер. н.-пр. конф. (3-6 жовтня 2006 року).- Харків, 2006.- № 94.- С. 294-303. (Дисертант брав участь у постановці дослідів і відборі матеріалу, зробив аналіз хімічного складу кормів, приймав участь у написанні статті).

34. О.К. Трішин, Ю.О. Роздайбіда, В.І. Гноєвий, І.В. Гноєвий. Проблема сої в Україні та способи збільшення її площ на кормові цілі // НТБ ІТ УААН: ,,Тваринництво ХХІ сторіччя: новітні технології, досягнення та перспективи”, Матер. н.-пр. конф. (3-6 жовтня 2006 року).- Харків, 2006.- № 94.- С. 347-354. (Здобувач розробив методику і схему досліджень, визначив продуктивність корів у залежності від хімічного складу силосів, приймав участь у написанні статті).

35. Гноєвий В.І., Дроздов С.Є., Сорокін О.С., Гноєвий І.В. Технологія годівлі сільськогосподарських тварин зі застосуванням пріоритетних кормових культур // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету.- Дніпропетровськ, 2006.- № 2.- С. 74-77. (Дисертант провів аналіз впливу комбінованих силосів на основі вегетативної маси амаранту на ріст і розвиток ремонтних телиць).

36. Гноєвий В.І., Ільченко О.М., Гноєвий І.В., Роздайбіда Ю.О. Пріоритетні злако-бобові сумішки на силос і зерносінаж // Корми і кормовиробництво: Міжвід. тем. н. зб.- Вінниця, 2006.- Вип. 57.- С. 116-123. (Здобувач приймав участь у проведенні досліджень та узагальнив їх результати щодо визначення пріоритетних злако-бобових сумішок на силос і зерносінаж).

37. В.І. Гноєвий, І.В. Гноєвий, С.С. Варчук, С.О. Шаповалов, Н.Д. Гуртова, Н.В. Верягіна, М.П. Русько, О.М. Ільченко, С.Ф. Халін, С.К. Бакшеєва, Н.Ф. Аттіна. Хімічний склад і поживна цінність пріоритетних кормів для молочного скотарства в зоні Лісостепу України // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб н. пр. ХДЗВА.- Харків, 2007.- Вип.14 (39), Ч. 1.- Сільськогосподарські науки.- Т. 1.- С. 44-55. (Дисертант приймав участь у постановці і проведенні досліджень, відбору матеріалу, проаналізував результати і написав статтю).

38. Гноєвий І.В. Стратегія годівлі і формування технологічних груп корів за цілорічно однотипної їх годівлі // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького.- Львів, 2007.- Т. 9.- № 2 (33), Ч. 3.- С. 9-13.

39. В.І. Гноєвий, О.М. Ільченко, І.В. Гноєвий. Підвищення ефективності виробництва кормів для цілорічної однотипної годівлі худоби // НТБ ІТ УААН.- Харків, 2007.- № 95.- С. 50-55. (Дисертант приймав участь у проведенні досліджень, узагальнив результати, приймав участь у написанні статті).

40. Гноєвий В.І., Гноєвий І.В., Кисличенко В.С., Левашова І.Г., Карпюк У.В., Роздайбєда Ю.О. Фітохімічна характеристика вегетативної маси і силосу з сої // Науковий вісник ЛНУВМ та біотехнологій ім. С.З. Гжицького.- Львів, 2007.- Т. 9.- № 3 (34), Ч. 3.- С. 45-48. (Здобувач організував досліди по вирощуванню різних сортів сої, відбір вегетативної маси за фазами розвитку рослин, брав участь у написанні статті, сформулював висновки).

41. В.І. Гноєвий, І.В. Гноєвий, С.Ф. Халін, З.М. Познякова, С.С. Варчук, С.О. Шаповалов, Н.Д. Гуртова, Н.В. Верягіна, О.К. Трішин. Врожайність біомаси соргових культур, її хімічний склад та поживна цінність для великої рогатої худоби в умовах Лісостепу України // Вісник ЛДАУ. Агрономія.- Львів, 2007.- № 11.- С. 248-255. (Дисертант приймав участь у постановці і проведенні досліджень, відбору матеріалу, проаналізував результати і написав статтю).

Статті у збірниках наукових праць

1. Гноєвий В.І., Ільченко О.М., Гноєвий І.В., Кисличенко В.С., Левашова О.Л., Бурд Н.Б. Вирощування кукурудзи у суміші з амарантом та соєю // Бюлетень інституту зернового господарства (науково-методичний центр з проблем зернового господарства).- Дніпропетровськ, 2003.- № 20. - С. 34-35. (Дисертант приймав участь у проведенні польових дослідів і написанні статті).

2. Гноєвий І.В., Гноєвий В.І. Пріоритетні технології використання зеленої маси для заготівлі кормів // Вісник національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка.- Харків, 2005.- Вип. 42. Вдосконалення технологій та обладнання виробництва продукції тваринництва. - С. 225-231. (Здобувач провів досліди і узагальнив їх результати щодо визначення пріоритетних кормів з урахуванням втрат поживних речовин при їх заготівлі, підготував статтю до друку).

3. Гноєвий І.В., Трішин О.К., Гноєвий В.І. Технологія виробництва силосу зі суміші кукурудзи і сої // Вісник національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка.- Харків, 2005.- Вип. 42. Вдосконалення технологій та обладнання виробництва продукції тваринництва. - С. 121-126. (Автор розробив методику і схему досліджень, експериментально визначив вплив ряду способів сумісного вирощування кукурудзи і сої на продуктивність корів, сформулював висновки).

4. Гноєвий І.В. Кукурудзяно-соєвий силос // Пропозиція, 2006.- № 4.- С. 36-38.

5. Гноєвий І.В., Трішин О.К., Гноєвий В.І., Попова Г.Н. Ефективність використання консервованих кормів у раціонах корів впродовж літнього періоду // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб. н. пр. ХДЗВА.- Харків, 2006.- Т.16.- С. 153-160. (Дисертант брав участь у розробці методики і схеми досліджень, провів досліди на тваринах, проаналізував і описав отримані результати).

6. Гноєвий І.В. Шляхи зменшення енергозатрат при виробництві молока // Вісник центру наукового забезпечення АПВ Харківської області / ІР УААН.- Харків, 2006.- Випуск 2.- С. 80-83.

7. Гноєвий І.В., Ільченко О.М., Гноєвий В.І., Зубрич О.С. Роль зернобобових культур у створенні кормової бази в сучасних умовах // Вісник ХНАУ.- Харків, 2006.- № 5. Серія рослинництво, селекція, насінництво і овочівництво.- С. 31-35. (Здобувач розробив схему і методику досліджень, приймав участь у їх проведенні, встановив перевагу озимих злако-бобових сумішок над одновидовими посівами злакових культур щодо годівлі високопродуктивних корів і ремонтних телиць, сформулював висновки).

8. Гопцій Т.І., Гноєвий І.В. Економічна та енергетична ефективність способів сівби амаранту // Вісник ХНАУ.- Харків, 2006.- № 5. Серія рослинництво, селекція, насінництво і овочівництво.- С. 100-104. (Дисертант сформулював ідею досліджень, брав участь у розробці методики і проведенні досліду, приймав участь у написанні статті).

9. В.И. Гноевой, И.В. Гноевой, С.О. Шаповалов, С.С. Варчук, Н.П. Русько, А.Н. Ильченко, С.К. Бакшеева, Н.Д. Гуртовая, Н.В. Верягина. Химический состав и питательная ценность ряда кормов - основы полнорационных смесей для коров в зоне Лесостепи Украины // Актуальные проблемы интенсивного развития животноводства: Сб. н. тр. - Горки, 2007.- Вып. 10. - Ч. 1. - С. 132-138. (Здобувач приймав участь у проведенні досліджень, відбору матеріалу для хімічного аналізу, узагальнив результати і підготував статтю до друку).

10. Гноєвий І.В., Гноєвий В.І., Русько М.П., Халін С.Ф., Познякова З.М. Удосконалення технології виробництва сіна шляхом застосування трави Колумба // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб. н. пр.- Харків, 2007.- Т.18.- ХДЗВА. - С. 74-78. (Дисертант провів дослідження, описав результати і підготував статтю до друку).

11. Попова Г.Н., Гноєвий В.І., Гноєвий І.В. Ефективність вирощування ремонтних телиць за різного співвідношення в раціоні зелених кормів і силосу в літній період // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб. н. пр.- Харків, 2007.- Т. 18.- ХДЗВА.- С. 78-83. (Здобувач провів досліди у д\г ,,Кутузівка”, описав їх результати, приймав участь у написанні статті).

Статті у матеріалах наукових конференцій

1. Гноєвий В.І., Познякова З.М., Гноєвий І.В., Левашова О.Л., Бурд Н.Б. Вплив молочно-кислотної мікробної ферментації на біологічно активні речовини рослин роду Amarantus і Soya // Матер. ІІІ міжн. н.-пр. конф.: „Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”. Тези доповідей.- Ч. І.- 21-23 травня 2003 року.- ХарківУ НФаУ, 2003.- С. 77-78. (Дисертант приймав участь у розробці методики та провів технологічні дослідження по силосуванню кормів, проаналізував результати).

2. Гноєвий В.І., Сорокін О.С., Ільченко О.М., Гноєвий І.В., Познякова З.М., Довженко Д.П. Ефективність різних комбінованих силосів у раціонах великої рогатої худоби // Сучасні проблеми виробництва та переробка молока: Матер. міжн. н.-пр. конф, присвяч. 100 річчю з дня народж. чл-кор. ВАСГНІЛ і УААН, д. с.-г. н., проф. М.І. Книги.- 2-3 жовтня 2003р.- Харків, 2003.- С. 73-78. (Здобувач приймав участь у постановці і проведенні досліджень на тваринах, узагальнив результати і написав тези доповіді).

3. Гноєвий І.В., Ільченко О.М., Гноєвий В.І. Тритикале як основа кормових сумішок для великої рогатої худоби // Тези доп. н.-пр. конф.: ,,Наукове забезпечення виробництва зерна тритикале і продуктів його переробки”.- Харків, 6-8 липня 2005. - Харків, 2005.- С. 37. (Дисертант провів досліди на тваринах, проаналізував їх результати, написав тези доповіді).

4. Гавриш У.В., Кисличенко О.С., Гноєвий В.І, Гноєвий І.В. Вивчення флавоноїдного складу силосу сої щетинистої // Матер.VІ нац. з'їзду фармацевтів України: ,,Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. 28-30 вересня 2005.- ХарківУ НФаУ, 2005.- С. 686-687. (Здобувач провів досліди по силосуванню кормів, надав зразки силосу у лабораторію НФаУ, написав статтю).

5. Гноєвий В.І., Гноєвий І.В., Бурд Н.Б., Кисличенко О.С. Перспективи використання продуктів комплексної переробки амаранту // Матер.VІ нац. з'їзду фармацевтів України: ,,Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. 28-30 вересня 2005.- ХарківУ НФаУ, 2005.- С. 690-692. (Дисертант провів досліди по силосуванню надземної частини амаранту сорту ,,Атлант”, передав зразки силосу у лабораторію НФаУ, приймав участь у написанні статті).

6. Гноевой И.В., Тришин А.К., Роздайбеда Ю.А., Гноевой В.И., Кутиков Е.С. Продуктивность и защитные функции организма коров в связи со скармливанием им кукурузно-соевого силоса // Матер. Х межд. н.-произ. конф.: ,,Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения”.- 15-19 мая 2006.- ФГОУ ВПО „Белгородская государственная сельскохозяйственная академія”.- Белгород, 2006.- Т. ЙЙ.- С. 98. (Здобувач розробив схему і провів науково-господарські дослідження та провів їх науковий аналіз, приймав участь у написанні статті).

7. В.І. Гноєвий, І.В. Гноєвий, В.С. Кисличенко, Н.Б. Бурд. Біологічно активні речовини різних видів амаранту як засоби стимулювання живлення високопродуктивних тварин // Матер. міжн. н.-пр. конф. ,,Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні'', м. Чернівці, 7-9 червня 2007 р.- Оброшино, 2007.- С. 218-223. (Здобувач дослідив вплив БАР фенольної природи у силосах з вегетативної маси амаранту на жирномолочність високопродуктивних корів, приймав участь у написанні статті).

Дисертантом використано свою частку публікацій при написанні дисертації.

Размещено на Allbest.ru