Формування продуктивності пшениці ярої залежно від елементів технології вирощування в умовах північної частини Лісостепу України

За сівби після пшениці озимої + післяжнивно гірчиця біла максимальний прибуток з одного гектара отримано при вирощуванні пшениці ярої Колективна 3 - 3979 грн на фоні N₃₀Р₉₀К₉₀+N_{30(III)+N30(VІІІ)} та нормі висіву 5,0 млн.штук/га і 3937 та 3946 грн/га на фоні N₃₀Р₆₀К₆₀+N_30(III) та нормах висіву 6,0 та 4,0 млн.штук/га; сорту Рання 93 - 3830 грн за норми висіву 5,0 млн. штук/га та внесенні мінеральних добрив в нормі N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀(III).

Енергетична ефективність вирощування пшениці ярої залежно від елементів технології. Енерговитрати на один гектар посіву різнилися залежно від попередника, системи удобрення та норми висіву. Енергоємність центнеру продукції в розрізі попередників залежно від норм висіву і систем удобрення склала: пшениця озима + післяжнивно гірчиця біла: 502 - 992 МДж для сорту Колективна 3 та 529-1099 МДж для сорту Рання 93; цукрові буряки: 401-924 та 405-1011; картопля 326-822 та 329-910 МДж відповідно до сортів.. Коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) був досить високим в усіх варіантах технологій і складав 1,50-5,01.

За результатами проведених досліджень на базі двох господарств Володимир-Волинського району Волинської області у 2007 році було проведено випробування елементів технології вирощування пшениці ярої. У ТзОВ "Луга" на площі 95 га було висіяно пшеницю яру сорту Колективна 3 (еліта) після цукрових буряків при нормі висіву 5,0 млн. штук /га та внесення мінеральних добрив у нормі N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀(III). Отримано врожайність пшениці ярої у розмірі 4,8 т/га, економічний ефект склав 784 грн/га.

В науково-дослідному селянсько (фермерському) господарстві Колача Є.Й. було висіяно пшеницю яру сорту Рання 93 (супереліта) на площі 40 га, норма висіву 5,0 млн. штук/га, удобрення у нормі N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀(III) після цукрових буряків. Врожайність становила 5,4 т/га, економічний ефект склав 896 грн/га.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у з'ясуванні ролі різних технологічних факторів та розробці технології підвищення продуктивності посівів сортів пшениці ярої, яка вирішена за рахунок інтегрованого застосування таких чинників, як: попередник, система удобрення та норма висіву насіння, з врахуванням сортових особливостей, економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування.

1. Польова схожість насіння сорту Рання 93 (80,7-84,2%) вища порівняно із сортом Колективна 3 (76,8-80,2%), яка залежить в основному від попередника та системи удобрення.

2. Урожайність пшениці ярої обумовлюється комплексом чинників, домінуючими серед яких є попередник - 36,3% та система удобрення - 30,1%.

3. Найвищий рівень врожайності сорту Рання 93 формується при вирощуванні після картоплі на рівнозначних фонах удобрення N₃₀P₃₀K_30, N₃₀P₆₀K_{60 +} N_30(III), N₃₀P₉₀K_{90 +} N_{30(III) +} N_30(VIII) та нормах висіву 4,0; 5,0; 6,0 млн. схожих насінин на гектар - 5,77 - 6,01 т/га, а також після цукрових буряків на фоні N₃₀P₆₀K₆₀ та при висіві 4,0 та 5,0 млн. штук насінин на гектар - 5,86 та 6,00 т/га.

4. Найвищий рівень врожайності сорту Колективна 3 формується при вирощуванні після попередника картопля на фоні N₃₀P₉₀K_{90 +} N_{30(III) +} N_30(VIII) та нормі висіву насіння 5 та 6 млн. штук схожих насінин на гектар - 6,51 та 6,66 т/га відповідно до норми висіву та після цукрових буряків після вказаних параметрів інших чинників - 6,03 - 6,17 т/га.

5. Урожайність сорту Колективна 3 в розрізі років з врахуванням чинників системи удобрення та норми висіву складала відповідно до попередників: картопля 4,72-6,82 т/га; цукрові буряки - 4,11-6,51 т/га; пшениця озима з післяжнивною гірчицею білою - 3,53 - 5,74 т/га; сорту Рання 93, відповідно до вказаних чинників: 4,76-6,54 т/га; 4,04-6,71 та 3,24-5,67 т/га.

6. Ефективність норми висіву насіння в значній мірі обумовлюється біологічними властивостями сортів та фонами добрив. За сівби сорту Колективна 3 відмічається тісний позитивний кореляційний зв'язок між нормою висіву насіння та урожайністю на всіх фонах живлення та по всім попередникам - 0,69-0,99. Лише на фоні N₃₀P₉₀K_{90 +} N_{30(III) +} N_30(VIII), при зростанні абсолютних параметрів урожайності спостерігалася тенденція до зниження коефіцієнту кореляції до 0,69-0,89 в розрізі попередників.

7. За сівби сорту Рання 93 тісний позитивний кореляційний зв'язок між нормою висіву і рівнем урожайності був відмічений лише в варіантах без застосування добрив та при внесенні N₃₀P₃₀K₃₀ - 0,84-0,99. На підвищених фонах живлення було відмічено зниження коефіцієнту кореляції до 0,25-0,39 по попередникам картопля та пшениця озима + післяжнивно гірчиця біла, а по попереднику цукрові буряки спостерігається від'ємна корелятивна залежність - 0,62 та - 0,9 відповідно до N₃₀P₉₀K_{90 +} N_30(III) та N₃₀P₉₀K_{90 +} N_{30(III) +} N_30(VIII), яка в значній мірі також обумовлюється погодними умовами року.

8. Система удобрення має суттєвий вплив на формування врожайності, абсолютні параметри якої залежать від сорту, норми висіву насіння та попередників. Середні параметри урожайності сорту Колективна 3 за нормами висіву насіння та попередника перевищують відповідні параметри сорту Рання 93 в варіанті без внесення добрив на 0,54 т/га; при внесенні N₃₀P₃₀K₃₀ - 0,52; N₃₀P₆₀K_{60 +} N_30(III) та N₃₀P₉₀K_{90 +} N_{30(III) +} N_30(VIII) на 0,37 та 0,36 т/га відповідно.

9. Посіви сорту Колективна 3 ефективно використовують зростаючі норми добрив в інтегруючому зв'язку з підвищенням норм висіву насіння. Посіви сорту Рання ефективно використовують низькі та середні норми добрив, а при підвищених нормах добрив спостерігається від'ємний корелятивний зв'язок з урожайністю в діапазоні збільшення норми висіву насіння.

10. Фізичні показник якості зерна пшениці ярої - маса 1000 зерен, натура та скловидність зерна значно змінюються залежно від попередника і збільшення доз мінеральних добрив, тоді як зростання норм висіву практично на них не впливають.

11. Вища якість зерна пшениці ярої формується за сівби після картоплі, дещо нижча - після пшениці озимої + післяжнивно гірчиця біла і найнижча - після цукрових буряків. Підживлення азотом у фазу колосіння (N₃₀P₉₀K_{90 +} N_{30(III) +30(VIII)} покращує показники якості зерна і дозволяє отримати зерно 1-2 класу якості. Високі норми висіву, вилягання посівів ведуть до зниження якісних показників зерна. Сорт Рання 93 формує більш високоякісне зерно порівняно з сортом Колективна 3.

12. Насіння пшениці ярої з високими посівними якостями формується за сівби по кращих попередниках. Збільшення норм висіву насіння до 6,0-7,0 млн. штук/га негативно впливає на енергію проростання насіння. Підживлення азотом у фазу колосіння (N₃₀P₉₀K_{90 +} N_{30(III) +} N_30(VIII)), яке покращує якість зерна, знижує при цьому посівні якості насіння. Сорт пшениці ярої Рання 93 формує насіння з вищими посівними якостями, ніж сорт Колективна 3, незалежно від досліджуваних елементів технології.

13. Найвищий прибуток отримано за сівби сортів пшениці ярої після цукрових буряків та пшениці озимої + післяжнивно гірчиця біла за норми висіву 5,0 млн. штук/га та удобренні у нормі N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀(III), за сівби після картоплі - при нормі висіву 6,0 млн. штук / га та нормі добрив N₃₀P₃₀K₃₀. Енерговитрати на один гектар посіву різнилися залежно від попередника та зростали при підвищенні дози добрив та норми висіву.

Рекомендації виробництву

Для отримання врожайності пшениці ярої на рівні 5,5 - 6,5 т/га з високими показниками якості рекомендується вносити N₃₀Р₆₀К₆₀+N_30(III) за норми висіву 4 - 5 млн. штук під посів сорту Рання 93 та N₃₀Р₆₀К₆₀+N_30(III) і N₃₀P₉₀K_{90 +} N_{30(III) +} N_30(VIII) за норми висіву 5 - 6,0 млн. шт. схожих насінин на гектар сорту Колективна 3.

Кращими попередниками є картопля та цукрові буряки. Пшениця озима є гіршим попередником, проте, використання післяжнивно гірчиці білої на сидерат сприяє підвищенню ефективності цього попередника.

Для забезпечення формування високоякісного зерна пшеницю яру слід висівати після картоплі з нормою висіву 4-6 млн. штук схожих насінин/га та за внесення мінеральних добрив в нормі N₃₀Р₉₀К₉₀+N₃₀(III)+N₃₀(VІІІ).

Для отримання насіння з високими посівними якостями пшеницю яру слід висівати після кращих попередників, за внесення мінеральних добрив в нормі N₃₀Р₃₀К₃₀ та N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀(III) та з нормою висіву 4,0 млн. штук схожих насінин на гектар.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Каленська С.М., Журавльова Н.В., Максименко О.А., Малеончук О.В. Пшениця яра у структурі зернового клину // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. - К. - 2005. - Вип. 3. - С. 64-66 (польові та лабораторні дослідження, узагальнення одержаних даних).

2. Шевченко О.І., Турченюк Л.О., Малеончук О.В. Повертаємося ще раз до колізій між клейковиною і білком // Зерно і хліб. - К. - 2005. - № 3 (39). - С. 8-10 (огляд літератури, узагальнення результатів, формулювання висновків).

3. Каленська С.М., Новицька Н.В., Малеончук О.В. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність та посівні якості насіння ярої пшениці // Науковий вісник НАУ. - 2007. - Вип. 116. - С. 26-32 (польові та лабораторні дослідження, узагальнення одержаних даних, формулювання висновків).

4. Малеончук О.В. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність насіння пшениці ярої // Наукові доповіді НАУ. - 2008. - № 1 (9) www.nd.nauu.kiev.ua. - 14 с.

5. Журавльова Н.В., Максименко О.А., Малеончук О.В. Продуктивність пшениці ярої залежно від систем удобрення // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів. Чабани, 29-30 листопада 2005 р., - К.: ЕКМО, 2005. - С. 43 (польові дослідження, узагальнення одержаних даних).

6. Антал Т.В., Малеончук О.В. Продуктивність ярої твердої пшениці залежно від елементів технології вирощування в умовах північної частини Лісостепу України // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів НДІ агротехнологій та якості продукції рослинництва Національного аграрного університет. - К., 2006. - С. 65 (польові та лабораторні дослідження, узагальнення одержаних даних).

7. Дмитришак М.Я., Каленская С.М., Антал Т.В., Максименко А.А., Малеончук А.В. Яровая пшеница в решении продовольственной безопасности Украины // Генетические ресурсы культурных растений в XXI веке: состояние, проблемы, перспективы: Материалы ІІ Вавиловской международной конференции. Санкт-Петербург, 26-30 ноября 2007 г. - Санкт-Петербург, ВИР, 2007. - С.67-68 (польові та лабораторні дослідження, узагальнення одержаних аних).

Размещено на Allbest.ru