Поживна цінність основного раціону піддослідних тварин

Аналіз складу та поживної цінності раціонів тварин в усіх трьох дослідах (табл. 2) свідчить, що раціони годівлі свиней були збалансовані за нормами ВАСГНІЛ і відповідали потребам тварин, а концентрація енергії та сирого протеїну в сухій речовині раціонів була достатньою для одержання 500-550 г середньодобового приросту.

Магній, як досліджуваний фактор, в раціонах піддослідних тварин нормували за відповідною схемою. В 1 кг сухої речовини кормів основного раціону першого досліду містилось 3,3 г магнію, другого досліду - 3,1 г, третього - 3,6 г. В перших, контрольних, групах рівень магнію доводили до 4 г в 1 кг СР. У других дослідних групах вміст магнію збільшували порівняно з контролем на 10 % (до 4,4 г/кг СР), в третіх - на 20 % (до 4,8 г/кг СР), а в четвертих - на 30 % (до 5,2 г/кг СР). Нестачу магнію до запланованої кількості компенсували добавками до раціонів його сірчанокислої солі за перерахунком на вміст “чистого” елементу.

Вплив різного вмісту магнію в раціонах свиней на відгодівлі на їх продуктивність. Встановлено, що за практично однакового в межах кожного з дослідів споживання корму, продуктивність свиней та оплата корму приростами їх живої маси були різними (табл.3). Зміни вмісту магнію в раціонах свиней по-різному впливали на процеси накопичення ними живої маси. У III групі, підсвинки якої отримували 4,8 г/кг СР магнію, порівняно з тваринами, які отримували 4-4,4 г/кг та 5,2 г/кг СР, було найвищим накопичення живої маси в усіх трьох дослідах (P>0,95). В цій же групі тварин було найменше витрачено корму на 1 кг приросту живої маси (4,2-4,7 корм.од.).

Таблиця3

Споживання та витрати корму на приріст живої маси піддослідними свинями

Примітка: * - I -II, IV P 0,95 ; ^** - I -III P 0,99

В середньому за перший дослід середньодобовий приріст живої маси тварин II, III та IV груп був відповідно на 25,9 г; 116,9 г; та 62,9 г вищим, ніж у контролі (I група), а тривалість відгодівлі становила 111 діб. У другому досліді різниця у середньодобових приростах на користь свиней II, III та IV дослідних груп становила відповідно 14,7 г; 70,3 г та 38,3 г за тривалості відгодівлі 132 доби. У третьому досліді середньодобовий приріст тварин II, III та IV груп був відповідно на 2,3 %; 26,0; та 19,1 % вищим порівняно з контролем (I група), а період відгодівлі становив 102 доби.

Одержані дані свідчать про стимулюючу роль магнію на процеси накопичення живої маси, а також про його помітний вплив на скорочення тривалості відгодівлі. Більш ефективним був підвищений вміст магнію у раціонах свиней на відгодівлі, але серед них найбільш результативним виявився вміст 4,8 г/кг сухої речовини раціону.

Аналіз фактичної мінерально-вітамінної забезпеченості свиней на відгодівлі за всі три досліди (табл. 4) свідчить про те, що раціони годівлі відповідали нормативним вимогам для отримання запланованого рівня продуктивності тварин.

Наведені дані свідчать, що різний вміст магнію в раціонах свиней другої половини відгодівлі по-різному впливав на їх продуктивність. Згодовування повнораціонних комбікормів з вмістом 4,8 г магнію в 1 кг СР, порівняно з його вмістом 4-4,4 г/кг СР, сприяло одержанню вищих середньодобових приростів та більш інтенсивному накопиченню живої маси піддослідними тваринами.

Таблиця 4

Вміст мінеральних елементів та вітамінів у раціонах піддослідних тварин

Динаміка середньодобових приростів живої маси піддослідних свиней у першому, другому та третьому науково-господарських дослідах представлена відповідно на рисунках 1- 6.

Рис.1. Динаміка середньодобових приростів живої маси підсвинків у першому науково-господарському досліді

Рис.2. Динаміка середньодобових приростів живої маси піддослідних підсвинків у другому науково-господарському досліді

Рис.3. Динаміка середньодобових приростів живої маси підсвинків у третьому досліді

Вплив різного вмісту магнію в раціонах на деякі показники обміну речовин в організмі свиней на відгодівлі. Про вплив різних рівнів магнію в раціонах свиней на відгодівлі на “видиме” засвоєння цього макроелементу можна судити з даних балансового досліду.

“Видиме” (без врахувань втрат ендогенного) надходження магнію із шлунково-кишкового тракту до організму коливається від 6 % до 10 % від прийнятого і, за підвищення вмісту цього макроелементу в раціоні до 4,4 г/кг СР, - на 2,4 %, при вмісті 4,8 г/кг СР - на 10,2 % (P>0,99), а при вмісті 5,2 г/кг СР - на 10,3 % порівняно із всмоктуванням у відсотках від прийнятого у тварин I групи, які одержували цей макроелемент у кількості 4 г/кг СР. “Видиме” утримання магнію в організмі свиней на відгодівлі відносно кількості макроелементу, яка всмоктувалась із ШКТ, у тварин усіх груп було високим і коливалось від 90,64 до 96,09 % і найвищим (96,06 %) було у тварин, що споживали по 4,8 г/кг СР, тоді, як при споживанні 4 г/кг СР в організмі утримувалось 90,6 % магнію від того, що всмоктався, а при 4,4 г/кг СР - 93,7 г/кг СР, а при згодовуванні магнію в кількості 5,2 г/кг СР воно становило 96,1 г/кг СР. Наведені дані свідчать про те, що із збільшенням вмісту магнію до 5,2 г/кг СР в раціоні зростало його всмоктування та зменшувались втрати цього елементу і підвищувалось його “видиме” засвоєння. Тварини III та IV груп за цими показниками більш близькі та суттєво (P0,001) відрізнялись від свиней I та II груп, які одержували по 4-4,4 г/кг СР магнію.

Аналіз даних балансового досліду (табл.5) свідчить, що адаптація тварин до різного вмісту цього макроелементу в раціоні відбувалась на рівні шлунково-кишкового тракту, шляхом змін рівня його всмоктування, зменшення втрат з калом та утримання магнію в організмі. При підвищенні вмісту магнію до 4,8-5,2 г/кг СР раціону зменшувались втрати цього елементу з калом, підвищувалось всмоктування та утримання його в організмі свиней на відгодівлі.

Таблиця 5

Баланс магнію в організмі піддослідних тварин наприкінці досліду

Перетравність поживних речовин і баланс азоту при згодовуванні раціонів з різним вмістом магнію в сухій речовині раціонів. При вивченні споживання та перетравності поживних речовин раціонів свинями (табл.6) встановлено, що тварини III та IV груп більш ефективно споживали основні групи поживних речовин раціонів, ніж тварини I та II груп. Вміст магнію в раціонах не вплинув на споживання поживних речовин основного раціону і до організму тварин усіх груп надійшла однакова кількість поживних речовин. Перетравність поживних речовин свинями усіх груп була достатньо високою: коефіцієнти перетравності сухих речовин були в межах 78-79 %, органічних речовин - 79-80 %, сирого протеїну - 84-89 %, сирого жиру - 75-77 %, безазотистих екстрактивних речовин - 81-82 %.

Таблиця 6

Споживання і перетравність основних груп поживних речовин свинями на відгодівлі, які вживали раціони з різним вмістом магнію

При підвищенні вмісту цього макроелементу до 4,8 г/кг СР раціонів, порівняно з 4 г/кг СР, перетравність сухої, органічної речовини, сирого жиру і протеїну зростала, тоді як при подальшому збільшенні рівня магнію до 5,2 г/кг СР підвищувалась лише перетравність безазотистих екстрактивних речовин. Винятком була лише перетравність сирої клітковини, яка з підвищенням вмісту магнію в раціоні мала тенденцію до зниження.

При вивченні балансу азоту в організмі піддослідних свиней у другій половині відгодівлі (табл.7) встановлено, що у тварин зі зниженим вмістом магнію в сухій речовині раціону спостерігалось збільшення його втрат з калом, як у грамах, так і у відсотках від прийнятого. При збільшеному надходженні азоту до організму свиней III та IV груп підвищувалось його всмоктування в шлунково-кишковому тракті, як у грамах, так і відсотках. З цих двох груп з підвищеним вмістом магнію в сухій речовині раціонів у тварин III групи було найвищим всмоктування азоту у шлунково-кишковому тракті, як у грамах, так і у відсотках.

Втрати азоту з сечею, в абсолютних величинах (г/гол на добу), були вищі у тварин, як з низьким (4-4,4 г/кг СР), так і з підвищеним (5,2 г/кг СР) вмістом магнію у сухій речовині раціонів. Така ж закономірність була встановлена у свиней цих же груп у відсотках від прийнятого та від всмоктаного із ШКТ.

Кількість азоту, що утримувалась у організмі, як в г/гол за добу, так і відносно прийнятого, та того, що всмоктався, була більшою у тварин III групи, де вміст магнію у сухій речовині раціону становив 4,8 г/кг.

Таблиця 7

Баланс азоту в організмі піддослідних тварин (M+m)

При збільшенні вмісту магнію в раціоні до 4,8 г/кг СР, порівняно з контролем, зменшувались втрати азоту з калом та підвищувалось всмоктування цього елементу із ШКТ, а також його ретенція, а при зростанні вмісту магнію до 5,2 г/кг СР знижувалось утримання азоту в організмі свиней як у грамах на голову за добу, так і у відсотках від прийнятого. Але все ж утримання азоту в IV групі було більшим за аналогічний показник у свиней контрольної та II дослідної груп.

Баланс кальцію та фосфору в організмі свиней на відгодівлі залежно від вмісту в раціонах магнію. При надходженні до організму кальцію в однаковій кількості, його виділення з калом зростало при підвищенні у раціонах вмісту магнію. Найбільш інтенсивно виділяли його з калом тварини IV групи, які отримували магнію по 5,2 г/кг СР раціону ( 85,5 %), що, однак не перевищувало межі фізіологічної норми. Також при збільшенні рівня магнію в раціонах спостерігали зниження всмоктування кальцію в шлунково-кишковому тракті, але це також не виходило за межі фізіологічної норми. Коефіціент всмоктування кальцію по групах був такий: I група - 66,8 %, II група - 54,7 %, III група - 42,3 %, IV група - 14,4 %. Як видно, залежно від зростання вмісту магнію у раціонах свиней на відгодівлі, він теж знижувався. Те ж саме спостерігали і при виділенні кальцію з сечею.

Наведені данні свідчать, що із збільшенням вмісту магнію в СР раціонів зменшувалось всмоктування та зростали втрати кальцію, але не переходило за межі фізіологічних норм і не спричиняло негативного балансу.

Данні по балансу фосфору у організмі свиней на відгодівлі за різного рівню магнію в раціонах свідчать, що поведінка фосфору відрізнялась від особливостей обміну кальцію: так, за однакового його вмісту в раціонах з різними рівнями магнію, зростало його виділення з калом лише у тварин, які отримували магнію по 4,4-5,2 г/кг СР раціону. Збільшення всмоктування фосфору із шлунково-кишкового тракту було більш суттєвим при підвищенні вмісту магнію до 4,8 г/кг СР раціону.

“Видиме” затримання фосфору в організмі свиней на відгодівлі, відносно кількості макроелементу, яка всмокталась із ШКТ, у тварин було різним і коливалось від 97,03 % до 98,29 % і найвищим було у тварин, що споживали по 4,8 г/кг СР раціону.

Аналіз отриманих даних свідчить, що антагоністичні відносини між магнієм з одного боку та кальцієм і фосфором - з іншого, відбуваються на рівні обміну речовин у шлунково-кишковому тракті шляхом змін рівня їх всмоктування, зменшення втрат з калом та при утриманні їх в організмі. При підвищенні вмісту магнію до 5,2 г/кг СР раціонів зростали втрати цих елементів з калом, зменшувалось всмоктування та утримання їх в організмі свиней на відгодівлі, але це відбувалось у межах фізіологічної норми.

Забійні показники свиней на відгодівлі при споживанні раціонів з різним вмістом магнію. Результати контрольного забою тварин свідчать про те, що у тварин, які споживали раціони з підвищеними до 4,8-5,2 г/кг СР (порівняно із 4-4,4 г/кг СР) рівнями магнію, передзабійна жива маса була відповідно вищою на 14 та 11 %, а забійний вихід був вищим відповідно на 0,6 та 0,2 % (P0,05).

Розміри туші за показниками ширини та довжини у тварин з підвищеним вмістом магнію у сухій речовині раціонів не мали істотних відмінностей, проте були в середньому на 3-4,8 та 8-11 % вищими, ніж у тварин, які споживали раціони з низьким рівнем магнію в сухій речовині раціонів.

Стосовно якості найдовшого м`яза спини піддослідних тварин, можна судити із даних аналізу хімічного складу найдовшого м'язу спини (табл. 8). Встановлено, що у тварин III і IV групи вміст сухої речовини, жиру та білку був вищим, ніж у тварин I та II груп (P0,05).

Біологічна цінність білків м'яса найдовшого м'язу спини (відношення триптофану до оксипроліну) була достатньо високою у тварин усіх піддослідних груп: 6,4-6,6, і у тварин III та IV груп, вона була відповідно на 1,7 % та 3,3 % вищою за рахунок меншої кількості білків сполучної тканини, ніж у м'ясі тварин контрольної групи.

Таблиця 8

Хімічний склад та фізико-технологічна характеристика найдовшого м'язу спини піддослідних свиней (M+m), n=3

Примітка:^*- P< 0,01

Згодовування різних рівнів магнію тваринам в другій половині відгодівлі привело до зниження вмісту нітратів у найдовшому м'язі спини свиней III групи на 40 % (P<0,01) і це можна вважати ще одним важливим позитивним фактом щодо впливу підвищеної концентрації магнію на обмінні процеси в організмі відгодівельних тварин.

З підвищенням вмісту магнію в раціонах свиней другої половини відгодівлі спостерігалась тенденція до збільшення вологоутримувальної здатності м'яса у тварин, які одержували по 5,2 г Mg/кг СР раціону, тобто, це м'ясо було більш придатним для виготовлення високоякісних варених ковбасних виробів.

Проведені нами морфологічні дослідження стану печінки, селезінки та міокарду у свиней, які споживали раціони з різним вмістом магнію, дозволяють зробити висновок про відсутність вираженої токсичної дії магнію на організм тварин.

Результати гістологічних досліджень окремих внутрішніх органів свиней надають можливість констатувати, що згодовування магнію у визначених концентраціях не викликало помітних змін у гістобудові внутрішніх органів тварин I, II, III, IV груп, які могли б бути визначені як патологічні.

Вплив різного вмісту магнію в раціоні свиней на формування основних показників резистентності. Вивчені нами параметри природної резистентності тварин, які одержували різний вміст магнію у складі раціону, не мали значних відмінностей. Це справедливо як по відношенню до тварин на початку відгодівлі, так і на заключному її етапі. Разом з тим, особливої уваги заслуговує те, що згодовування магнію вплинуло на такий ключовий параметр захищеності організму від впливу зовнішнього середовища, як відношення лімфоцитів до загальної кількості лейкоцитів. У тому випадку, коли свині отримували 4,8 г/кг СР раціону, відсоток лімфоцитів до загальної кількості лімфоцитів складав 56,4+3,54 %. Більш високий рівень магнію (5,2 г/кг СР раціону) обумовив зниження частки лімфоцитів до 50,2+1,98 % (P0,01). В контрольній групі цей показник також був помітно нижчим, ніж у тварин, які отримували по 4,8 г Mg/кг СР раціонів. Оскільки самі лімфоцити є головним клітинним елементом, що формує імунну систему організму, можна припустити: рівень магнію в раціонах свиней має безпосереднє відношення до формування захисних сил їх організму - він має бути оптимізованим.

Економічна ефективність відгодівлі свиней раціонами з різними концентраціями магнію. Дані про ефективність використання різних рівнів магнію в раціонах свиней на відгодівлі свідчать про те (табл. 9), що собівартість 1 ц приросту при застосуванні в годівлі свиней на відгодівлі сірчанокислого магнію в концентрації 4,8 г/кг СР нижча, ніж у контролі, на 19,24 %. Додаткового прибутку по III групі отримано 1492,63 грн., а рівень рентабельності становив 28,7 %.

Таблиця 9

Ефективність використання магнію в раціонах молодняку свиней на відгодівлі

Підсумовуючи наведене, можна констатувати: порівняно з контролем, при застосуванні збільшеного вмісту магнію в раціоні свиней на відгодівлі одержано більше валового приросту живої маси свиней з нижчою собівартістю 1 ц приросту, вищий прибуток від реалізації за відрахуванням собівартості. Економічно найбільш ефективним слід вважати вміст магнію, що дорівнює 4,8 г/кг СР раціонів свиней на відгодівлі.

Висновки

На основі проведеного комплексу науково-господарських, хіміко-аналітичних та економічних досліджень вивчено ефективність відгодівлі свиней повнораціонним комбікормом з трьома різними рівнями забезпечення їх магнієм. За результатами проведених досліджень можна сформулювати наступні основні висновки:

1. Всебічно науково обгрунтовано уточнену, найбільш ефективну концентрацію магнію в сухій речовині повнораціонного комбікорму (на 1 кг/СР) для молодняку свиней на відгодівлі за інтенсивністю росту і оплатою корму приростами живої маси, перетравністю поживних речовин, балансом і засвоєнням азоту, магнію, кальцію, фосфору, м`ясною продуктивністю, якістю та біологічною цінністю м`ясної продукції, а також економічною ефективністю виробництва 1 кг свинини.

2. Визначений уточнений рівень сірчанокислого магнію у складі комбікорму для відгодівельних свиней знаходиться в межах 4,4-5,2 грама діючої речовини на 1 кг сухої речовини, але найбільш доцільним за комплексом вивчених зоотехнічних, фізіолого-гематологічних, гістологічних, забійних та економічних показників є вміст 4,8 грама на 1 кг сухої речовини раціону.

3. Уведення до складу повнораціонного комбікорму для відгодівлі молодняку свиней вікового періоду 4-7,5 міс. (жива маса від 40 до 110 кг) експериментально обгрунтованого, уточненого вмісту магнію в кількості 4,8 г на 1 кг сухої речовини забезпечує підвищення середньодобових приростів на 21,6 % та зменшення витрат кормів в середньому на 1 корм.од. у порівнянні з рекомендованою концентрацією 4 г/кг СР.

4. Згодовування відгодівельному молодняку свиней комбікорму з підвищеним до 4,8 г/кг СР вмістом магнію сприяє підвищенню перетравності сухої речовини, органічної речовини і протеїну, відповідно на 1,1; 1,2; та 4,1 % (P<0,05) у порівнянні з контрольною групою (чинний рівень), що позитивно впливає на м`ясну продуктивність тварин та поліпшує ефективність засвоєння поживних речовин кормів.

5. Використання повнораціонного комбікорму з підвищеним вмістом магнію до 4,8 г/кг СР поліпшує забійні показники і м`ясну продуктивність молодняку свиней на відгодівлі, про що свідчить зростання передзабійної живої маси на 14,3 кг, забійного виходу на 0,6 % ( P<0,01), маси туші на 14,7 кг (від 93,6 до 107,7 кг, P<0,01 ), а також сприяє зростанню на 1,66 % вмісту сухої речовини у найдовшому м`язі спини.

6. Оптимізація рівня магнію в сухій речовині раціонів молодняку свиней на відгодівлі сприяє покращенню біологічної цінності м`яса завдяки зниженню рівня нітратів у найдовшому м`язі спини на 40 % (P<0,01), не впливає негативно на вологоутримувальну здатність м`яса за тенденції до підвищення, тобто це м'ясо було більш придатне для виготовлення високоякісних варених ковбасних виробів.

7. Згодовування молодняку свиней другої половини відгодівлі повнораціонного комбікорму з рівнем 4,8 г магнію на 1 кг сухої речовини, у порівнянні з 4-4,4 г/кг СР та 5,2 г/кг СР позитивно впливає на функціональну активність печінки, що у морфологічному відношенні проявляється у збільшенні кількості двоядерних гепатоцитів, збільшені ядерно-цитоплазматичного відношення, розвитку селезінки і серця.

8. Застосування визначених доз сірчанокислого магнію у складі повнораціонного комбікорму для свиней на відгодівлі негативно не впливає на стан їх здоров'я та показники природної резистентності.

9. Використання обгрунтованого експериментально уточненого вмісту магнію на рівні 4,8 г/кг СР комбікормів для відгодівлі молодняку свиней економічно доцільне, що підтверджується зниженням собівартості 1 кг приросту живої маси від 6,37 грн в контрольній групі до 5,13 грн в досліді, та підвищенням рентабельності виробництва свинини з 3,65 % до 28,73 %.

У підприємствах по виробництву комбікормів, господарствах і комплексах промислового типу по виробництву свинини з метою підвищення м`ясної продуктивності молодняку свиней на відгодівлі, якості м`яса та економічної ефективності ведення галузі свинарства пропонується уводити магній до складу повнораціонних комбікормів у кількості 4,8 г/кг СР у вигляді його сірчанокислої солі (MgSO₄*7H₂O).

Список наукових робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Мірошниченко І. П. Вплив магнію на ріст ремонтних свинок великої білої породи у віці 2-3 місяці // Науково-технічний бюлетень ІТ УААН,-Харків.- 2003.- № 83. - С. 96-99.

2. Мірошниченко І.П. Природна резистентність свиней у другу половину відгодівлі в залежності від рівня магнію в раціоні // "Перспективи розвитку біотехнології в Україні" / Матеріали конф.молодих вчених.-Дніпропетровськ,-ДАУ.-2005.-C.34-36.

3. Мірошниченко І. П. Морфологічні особливості свиней на відгодівлі при використанні раціонів з різною концентрацією магнію // Науково-технічний бюлетень ІТ УААН, Харків.- 2006, - № 93. - С. 55-60.

4. Мірошниченко І.П., Церенюк О.М. Ефект іонів Mg та їх вплив на гематологічні показники та резистентність // Кроки науки назустріч виробництву / Мат. XVIII Міжнародної науково-практичної конференції - Дніпропетровськ.-ІТ УААН.- 2006,- № 3.-С. 85-90. (Частка участі пошукача 70 % - проведення досліду та виконання аналізів крові).

5. Мірошниченко І.П. Перетравність поживних речовин і баланс азоту при згодовуванні раціонів з різним вмістом магнію в сухій речовині // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин / Зб.наук.праць ХДЗВА.-Харків.-2006.-т.16.-C.326-329.

6. Ліннік В.C., Берестова Л.Е., Саприкін В.О., Газієв Б.М., Мірошниченко І.П. Забій свиней у домашніх умовах // Науково-технічний бюлетень № 88,- Харків ІТ УААН,-2004.-С.124-131. (Частка участі пошукача 35 %).

Мірошниченко І. П. Ефективність різного вмісту магнію в раціонах свиней на відгодівлі. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. Інститут тваринництва УААН. м. Харків, 2008.

Наведено результати досліджень по встановленню впливу різних концентрацій магнію в сухій речовині раціонів свиней на відгодівлі на їх продуктивність, баланс магнію і азоту, перетравність поживних речовин раціонів, вміст магнію в органах і тканинах, гістобудову ряду їх внутрішніх органів, резистентність. Базуючись на одержаних даних і розрахунках економічної ефективності застосування добавок до раціонів сірчанокислого магнію, встановлено, що із досліджуваних доз магнію (4,0; 4.4; 4.8 та 5.2 г/кг СР раціонів) ефективним є вміст 4,8 г магнію/кг СР раціону і її слід розглядати, як уточнену норму магнію в раціоні свиней на відгодівлі.

Ключові слова: магній, вміст, відгодівельні свині, продуктивність, перетравність, баланс магнію, баланс азоту, гістобудова органів, резистентність.

Мирошниченко И. П. Эффективность различного содержания магния в рационах свиней на откорме. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. Институт животноводства УААН. Харьков, 2008г.

Диссертационная работа посвящена выявлению наиболее эффективного уровня магния в рационах свиней на откорме по результатам влияния на потребление и оплату корма приростами живой массы, баланс основных питательных веществ а также магния, кальция, фосфора, гематологические и гистологические параметры, убойные показатели и качество мяса.

Экспериментально установлено, что магний в концентрации 4,8 г/кг СВ рационов благоприятно влияет на оплату корма приростами живой массы, переваримость и баланс питательных веществ, магния, кальция и фосфора, убойные показатели, химический состав и физико-технологические параметры мяса, способствует снижению содержания в нем нитратов и нитритов, повышает резистентность животных, сокращает сроки откорма, улучшает экономические показатели производства свинины.

Так, среднесуточные приросты животных II, III и IV групп в первом опыте были соответственно на 25,9 г; 116,9 и 62,9 г выше, чем в I (контрольной) группе, а длительность откорма становила 111 суток. Во втором опыте разница в среднесуточных приростах в пользу свиней II, III и IV групп становила соответственно 14,7 г; 70,3; и 38,3 г при длительности откорма 132 суток. В третьем опыте среднесуточные приросты животных II, III и IV групп были соответственно на 2,3 %; 26,0 и 19,1 % выше сравнительно с контролем, а длительность откорма составляла 102 суток.

Основываясь на полученных данных и расчетах экономической эффективности откорма, сделан вывод о наиболее предпочтительном уровне магния, равном 4,8 г/кг СВ рациона, который рекомендуется рассматривать как уточненную норму данного макроэлемента в рационах свиней на откорме.

Ключевые слова: магний, концентрация, свиньи на откорме, продуктивность, переваримость, баланс магн...