Профілактика шлунково-кишкових хвороб у телят і поросят з використанням аскорбінатів мікроелементів і пробіотика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МАСЛІЙ МИКОЛА ЛЕОНІДОВИЧ

УДК 619:616.39:615.24

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

ПРОФІЛАКТИКА ШЛУНКОВО-КИШКОВИХ ХВОРОБ У ТЕЛЯТ І ПОРОСЯТ З ВИКОРИСТАННЯМ АСКОРБІНАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ І ПРОБІОТИКА

16.00.01 - діагностика і терапія тварин

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній зооветеринарній академії Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор Павлов Михайло Єфремович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри внутрішніх хвороб тварин.

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН Левченко Володимир Іванович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри терапії і клінічної діагностики;

кандидат ветеринарних наук, доцент Слівінська Любов Григорівна, Львівська національна академія ветеринарної медицини і біотехнології ім. С.З. Гжицького, доцент кафедри терапії.

Захист дисертації відбудеться „19” березня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, 41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. № 65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, 41, вул. Героїв Оборони 13, навчальний корпус 4, кімната № 28.

Автореферат розісланий „13” лютого 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Міськевич.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішний розвиток тваринництва багато в чому залежить від одержання і збереження здорового приплоду. Однак частою причиною втрат молодняку є захворювання новонароджених. Поряд із цілим комплексом етіологічних факторів такі хвороби багато в чому асоціюються з несприятливими умовами внутрішньоутробного розвитку плода, недостатнім рівнем обміну речовин в організмі вагітних тварин (Goff J.P., Horst R.L., 1997; Левченко В.І. зі співавт., 1985; Цвіліховський М.І. зі співавт., 2000; Bronicki M., 2001). Адже резистентність організму визначається не лише специфічними реакціями клітинного та гуморального імунітету, але й станом обміну речовин.

Організація повноцінної і якісної годівлі тварин має вирішальне значення в профілактиці порушень травлення і обміну речовин. Але часто в умовах господарств неможливо суттєво змінити годівлю або ж покращити якість кормів. Тому важливим моментом у попередженні хвороб тварин є застосування біологічно активних речовин.

Частою причиною порушень обміну речовин є нестача в кормах ряду мікроелементів. Грунти України в тій чи іншій зоні містять недостатню кількість рухомих форм кобальту, міді, цинку, йоду, марганцю, селену, що часто спричиняє хронічний гіпомікроелементоз, який перебігає без виражених клінічних ознак (Судаков М.О. зі співав, 1991; Цвіліховський М.І. зі співав., 2005; Кравців Р.Й. зі співав., 2005).

У доклінічній стадії порушень обміну мікроелементів, яку можна виявити лише відповідними біохімічними методами, в організмі вже відбуваються порушення метаболізму білків, вуглеводів, ліпідів, вітамінів, мінеральних речовин. Як наслідок, знижується активність ферментів, у тому числі і травних, що ускладнює використання поживних речовин корму, суттєво знижує природну резистентність та імунобіологічну реактивність організму і тварини, особливо молодняк, хворіють на гастроентеральні, респіраторні та інші хвороби.

У схемі лікування шлунково-кишкових захворювань молодняку обов'язко-вим компонентом є антибіотики (Митюшин В.В., 1989; Малик Н.И., Панин А.Н., 2001). Разом з тим доведено (Hoffmann В., 1988; Клеменко В.В.,2002), що антибіотики порушують кишковий мікробіоценоз і після їх застосування діарея не завжди припиняється. Є повідомлення про те, що багато хвороб зумовлені порушенням кишкового біоценозу (Исламов М.М., 1987; Шимкус А., Юкна В., 2004), наслідком чого є імунодефіцитний стан новонароджених (Bolognesi D.P., 1995; Чумаченко В.Ю. зі співав., 2004). Такі обставини змушують переглянути методологічні прийоми, що склалися в лікуванні та профілактиці шлунково-кишкових хвороб. Великого значення набуває замінна терапія, спрямована на відновлення кишкового біоценозу введенням препаратів з умістом представників нормальної кишкової мікрофлори - пробіотиків (Литвин В.П., 1996; Коцюмбас І. зі співав., 2003; Бортнічук В.А. зі співав., 2005).

Таким чином, все більш актуальним стає розробка та впровадження у виробництво екологічно чистих, малотоксичних та ефективних препаратів, які містять комплекс необхідних для оптимізації обміну речовин мікроелементів у поєднанні з симбіонтними мікроорганізмами і які можна було б застосовувати тваринам фізіологічним шляхом - з кормом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилася в межах галузевої науково-технічної програми на 2001-2005 роки „Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні”, теми 113.13.04 „Розробка і впровадження системи заходів щодо діагностики, лікування і профілактики захворювань, спричинених порушенням обміну речовин у східному регіоні України”, затвердженої на засіданні Президії УААН 25 квітня 2002 року, протокол № 6, та в межах науково-дослідної тематики кафедри внутрішніх хвороб тварин Харківської державної зооветеринарної академії - ”Розробка та впровадження в практику системи заходів щодо діагностики, лікування і профілактики захворювань тварин, спричинених порушенням обміну речовин” - номер державної реєстрації 01050U09065.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - теоретичне і експериментальне обґрунтування застосування комплексу органічних сполук мікроелементів у поєднанні з пробіотиком Байкал-ЕМ1У для профілактики порушень обміну речовин і шлунково-кишкових хвороб у телят і поросят.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

- проаналізувати еколого-агрохімічні паспорти грунтів та результати експертиз хімічного аналізу кормів господарств;

- визначити клінічний стан та рівень обміну речовин в організмі тільних корів, поросних свиноматок та новонародженого від них молодняку;

- дати токсикологічну та фармакологічну оцінку досліджуваному препарату Мікрохелм;

- дослідити активність нового препарату Мікрохелм, як засобу профілактики порушень обміну речовин і гастроентеральних хвороб молодняку тварин;

- визначити економічну ефективність застосування препарату Мікрохелм для профілактики порушень обміну речовин і шлунково-кишкових хвороб у телят і поросят.

Об`єкт дослідження - удосконалення методів профілактики шлунково-кишкових захворювань телят і поросят з використанням комплексного препарату Мікрохелм.

Предмет дослідження - новонароджені телята і поросята у біогеохімічній зоні з дефіцитом мікроелементів.

Методи дослідження - клінічні (загальна температура, пульс, дихання, стан окремих органів), морфологічний склад крові (еритроцити, лейкоцити, лейкограма), біохімічні (гемоглобін, загальний білок та його фракції, сума Іg, колоїдно-осадова проба Вельтмана, загальна кількість ЛЖК, кетонові тіла), атомно-абсорбційні (кобальт, мідь, цинк, марганець) та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведені комплексні дослідження з визначення залежності клінічних, морфологічних і біохімічних показників у новонароджених телят і поросят від стану здоров'я тільних корів і поросних свиноматок в біогеохімічній зоні.

При розробці нового засобу профілактики шлунково-кишкових хвороб молодняку визначені дефіцитні в умовах біогеохімічної зони мікроелементи з урахуванням дії їх органічних сполук на процеси метаболізму і неспецифічну резистентність організму новонароджених.

Для профілактики шлунково-кишкових хвороб у телят і поросят вперше запропонований комплексний препарат Мікрохелм, який поєднує аскорбінати мікроелементів сінергідної дії та симбіонтні бактерії, що визначає його вплив на процеси травлення, інтенсивність обміну речовин та неспецифічну резистентність організму тварин.

Застосування новонародженим телятам і поросятам комплексного препарату Мікрохелм попереджує шлунково-кишкові хвороби, нормалізує обмін речовин та гемоцитопоез, підвищує неспецифічну резистентність організму, сприяє кращому росту і розвитку молодняку.

Практичне значення одержаних результатів. Вперше експериментально обґрунтовано застосування нового комплексного препарату Мікрохелм для профілактики порушень обміну речовин і шлунково-кишкових хвороб (ШКХ) телят і поросят, до складу якого входять аскорбінати мікроелементів у комплексі з симбіонтними бактеріями.

Запропонована схема профілактики порушень обміну речовин та ШКХ молодняку є екологічно безпечною, ефективною, біоетичною та доступною, не має протипоказань та побічної дії.

Вивчений вплив змін біогеоценозу на виникнення порушень обміну речовин і ШКХ у телят і поросят.

Доведено, що застосування новонародженим телятам і поросятам комплексу органічних сполук мікроелементів та пробіотика у складі нового препарату Мікрохелм стимулює гемопоез, оптимізує обмін речовин, підвищує неспецифічну резистентность організму, що попереджує виникнення шлунково-кишкових хвороб, стимулює ріст і розвиток тварин.

Практичні напрацювання увійшли до методичних рекомендацій з профілактики шлунково-кишкових хвороб у новонароджених телят і поросят з використанням комплексу аскорбінатів мікроелементів і пробіотика, затвердже-них науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини 20 грудня 2006 року, протокол № 3.

Результати досліджень можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні внутрішніх хвороб тварин.

Особистий внесок здобувача. Здобувач провів огляд та аналіз джерел наукової літератури за темою дисертації, виконав весь комплекс лабораторних та виробничих експериментів, здійснив статистичну обробку цифрових показників, узагальнив результати досліджень.

Спільно із науковим керівником визначене співвідношення компонентів та розроблений склад нового препарату Мікрохелм в якості засобу профілактики порушень обміну речовин та шлунково-кишкових хвороб у телят і поросят.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались та були схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях „Ветеринарна медицина - 2004: Сучасні аспекти розробки, маркетингу і виробництва ветеринарних препаратів” (24-31 травня 2004 р., АР Крим, м. Феодосія), „Ветеринарна медицина - 2005: Сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва” (30 травня - 4 червня 2005 р., АР Крим, м. Ялта), „Ветеринарна медицина - 2006: Ветеринарне забезпечення свинарства - сучасний стан і шляхи розвитку” (15-18 листопада 2005 р., м. Харків), „Наукові та практичні основи ветеринарної медицини в Україні”, присвяченій 75-річчю заснування факультету ветеринарної медицини (м. Біла Церква, 27-28 вересня 2006 р.), та на конференціях науково-педагогічних працівників і аспірантів Харківської державної зооветеринарної академії (18-19 квітня 2005 р., 21-22 квітня 2006 р.).

Публікації. За результатами досліджень у фахових виданнях опубліковано шість наукових статей, у тому числі у збірнику наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії „Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини” - (2), у міжвідомчому тематичному науковому збірнику „Ветеринарна медицина -2004-2006” - (3), у збірнику наукових праць „Вісник Білоцерківського державного аграрного університету” (1).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 115 сторінках комп`ютерного друку, ілюстрована 25 таблицями, 21 рисунком і містить вступ, огляд літератури, матеріал та методи досліджень, 6 розділів власних досліджень з узагальненням отриманих результатів, висновки, пропозиції виробництву, список використаної літератури та додатки. Список використаної літератури включає 300 джерел, у тому числі 84 автори з далекого зарубіжжя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи виконання роботи

Експериментальна частина роботи виконана у 2003-2007 рр. на базі кафедри внутрішніх хвороб тварин Харківської державної зооветеринарної академії з використанням тварин окремих господарств агрофірми „Шахтар” - орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф.Засядька” Донецької області.

На першому етапі досліджень був проведений аналіз еколого-агрохімічних паспортів грунтів господарств та хімічний аналіз кормів.

В подальшому були обстежені умови годівлі тільних сухостійних корів і поросних свиноматок та одержаних від них телят і поросят, встановлений їх клінічний статус та рівень обміну речовин. На підставі виявлених порушень був сконструйований новий препарат Мікрохелм, до складу якого увійшли пробіотик Байкал-ЕМ1У та аскорбінати кобальту, цинку, міді і марганцю.

Токсичність нового препарату досліджували на безпородних білих мишах у відповідності з методичними рекомендаціями „Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин” (1997). Препарат вводили тваринам в дозі 1200 та 120 мг/кг маси тіла у формі 1%-го водного розчину через рот за допомогою шприца із металевим зондом.

Для вивчення профілактичної дії нового експериментального препарату в кожній серії дослідів формували по дві групи новонароджених телят і поросят - дослідну і контрольну. Телятам дослідної групи щодобово протягом перших 14 діб життя, починаючи з другої доби, задавали препарат у дозі 5 смі на голову, тварини контрольної групи препарат не отримували. Поросятам дослідної групи препарат вводили через рот за допомогою шприца по 2 смі на голову щодобово, починаючи з другої доби до 1-місячного віку та по 5 смі - до 2-місячного віку. Контрольні групи тварин препарат не отримували. Умови утримання і годівлі всіх телят і поросят були аналогічними загальноприйнятим у господарствах.

Для контролю за станом здоров'я телят і поросят щодобово проводили клінічні дослідження за загальноприйнятою схемою. Для гематологічних та біохімічних досліджень брали кров у телят з яремної вени через кожні три доби, у поросят - з орбітального венозного синусу на 20-у, 30-у та 60-у доби їх життя.

У крові визначали кількість еритроцитів і лейкоцитів загальновідомими методами в камері із сіткою Горяєва, вміст гемоглобіну - геміглобінціанідним методом, морфологічний склад крові оцінювали в мазках, зафарбованих за методом Романовського-Гімза. Біохімічні дослідження сироватки крові включали: вміст загального білка - рефрактометричним методом, його фракцій - електрофорезом на фільтрувальному папері, суму Ig - цинк-сульфатним методом, визначення білоксинтезувальної функції печінки - пробою Вельтмана; вміст кобальту, міді, цинку і марганцю - методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на спектрофотометрі С-115М. В сечі корів визначали кетонові тіла пробою Ротера. У вмісті рубця визначали величину рН за допомогою рН-метра та загальну кількість летких жирних кислот (ЛЖК) в апараті Маркгама.

Статистичну обробку цифрових даних результатів досліджень проводили за допомогою комп'ютерної програми EXCEL.

Основні результати досліджень та їх аналіз

Аналіз еколого-агрохімічних паспортів грунтів господарств АФ „Шахтар” та експертиз хімічних досліджень кормів. За складом грунтів господарства належать до південної біогеохімічної зони України, в якій спостерігається дефіцит рухомих форм цинку, кобальту, а в деяких місцях - міді і марганцю в грунтах і водних джерелах. Більша частина земель господарств, де проводились дослідження, переорана і використовується для вирощування сільськогосподарських культур. Багаторічні, безперервні переорювання земель господарств привели до втрати структури грунтів. Вони стали менш родючими, більш схильними до руйнування, змивів та зносам вітрами. Всі схили, що переорані, мають нахил більше 3є та піддаються руйнуванню водами. На змитих та збіднених вітрами грунтах зменшилась врожайність. В зв'язку з цим завданням досліджень був аналіз еколого-агрохімічних паспортів грунтів господарств та хімічних експертиз основних кормів, що входили до складу раціонів тварин.

Еколого-агрохімічні паспорти грунтів господарств були розроблені Харківським обласним проектно-технологічним центром охорони родючості грунтів і якості продукції „Облдержродючість” для кожного поля на підставі матеріалів агрохімічного моніторингу грунтів. Вони свідчили про те, що грунти всіх господарств за ступінню кислотності відносяться до нейтральних з низьким вмістом міді і цинку. Вміст кобальту і марганцю не визначався.

Аналізом виписаних лабораторією агроекологічних досліджень Інституту землеробства УААН експертиз було встановлено, що в кормах, які використовую-ться в господарствах - сіні люцерновому, силосі кукурудзяному, буряку кормовому, комбікормі та макусі, дефіцит цинку складав в середньому 13,32%, міді - 14,3, кобальту - 23,14 і марганцю - 26,78%. За даними Самохіна В.Т. (2000), занижений на 10-20% вміст мікроелементів в кормах здатний спричинити захворювання тварин на гіпомікроелементоз.

Таким чином, аналіз еколого-агрохімічних паспортів грунтів господарств та експертиз хімічного складу кормів свідчать про дефіцит міді і цинку в грунтах, а також кобальту, міді, цинку і марганцю в кормах, що потребує відповідних заходів профілактики гіпомікроелементозів у тварин.

Клінічний стан, рівень обміну речовин у корів і свиноматок та у народженого молодняку

Оцінка стану здоров'я тільних корів і новонароджених телят. Досліди поведені на 49 тільних сухостійних коровах голштинської породи, віком 4-6 років, і на 49 народжених від них телятах.

Було встановлено, що прийнята в господарствах годівля корів, розрахована на річну продуктивність 6000 кг молока при масі тіла тварин 600 кг, є недостатньою за кормовими одиницями, крохмалем, цукрами, сирою клітковиною, каротином, кальцієм, фосфором, міддю, цинком, кобальтом і марганцем, дещо надмірною за сухою речовиною, перетравним протеїном і обмінною енергією. Цукро-протеїнове відношення раціону = 0,49, відношення кальцію до фосфору - 2:1. Кукурудзяний силос і сінаж із люцерни в складі раціону містили відповідно 0,18±0,02% і 0,06±0,04% масляної кислоти.

Клінічними дослідженнями встановлені ознаки міокардиодистрофії у 9% корів, гіпотонії передшлунків - у 17%, гепатодистрофії - у 20%, ожиріння - у 12%. Проби Ротера з сечею були позитивними (+,++) у 10 корів. За даними клінічних досліджень корів розділили на клінічно здорових (39) і з субклінічними ознаками порахованих вище хвороб (10).

Дослідженнями вмісту рубця встановлено зменшення величини рН у хворих корів до 6,24±0,05 та збільшення суми ЛЖК на 11,54% у порівнянні із здоровими тваринами.

У сироватці крові хворих корів, порівняно із здоровими тваринами, вміст загального білка був меншим на 7,64% (Р<0,05), частка б-глобулінів - 1,94 (Р<0,01), показники проби Вельтмана - на 21,73% (Р<0,05), збільшена частка в-глобулінів на 5,02% (Р<0,001), що свідчить про порушення синтезу білка в тканинах, особливо у печінці, і, як правило, є наслідком дистрофічних процесів у цьому органі та помірного холестазу. У всіх корів, особливо у хворих, встановлений низький рівень обміну кобальту, міді, цинку і марганцю.

У порівнянні з мінімальними нормативними показниками в крові здорових корів вміст кобальту був меншим на 6,67%, марганцю - на 32,73%, міді - на 5,55% і цинку - на 3,34%, тоді як у хворих корів вміст кобальту був меншим на 49,33%, марганцю - на 43,87%, міді - на 21,15% і цинку - на 11,57%.

Наведені зміни клінічного статусу корів, процесів травлення у передшлунках і обміну речовин є характерними для таких захворювань, як комплексний гіпомікроелементоз, хронічний кетоз та латентний ацидоз рубця.

Отже, незбалансована годівля корів викликає зміни процесів травлення у передшлунках, призводить до порушення процесів метаболізму, характерних для хронічного кетозу, комплексного гіпомікроелементозу та латентного ацидозу рубця.

Після отелу корів новонароджених телят розділили на дві групи: перша - 39 телят, одержаних від здорових корів, друга - 10 телят від хворих тварин. Всі телята першої групи народились клінічно здоровими і залишались такими протягом всього періоду спостережень. Виключенням були двоє телят, у яких на 3-5-у добу реєстрували аліментарну диспепсію. Всі телята другої групи були гіпотрофіками, маса тіла їх була на 15,0% (Р<0,01) меншою, порівняно із здоровими телятами, шестеро з них хворіли на токсичну диспепсію, лікування не завжди було ефектив-ним, троє телят загинуло.

Вміст кобальту, цинку, міді і марганцю у сироватці крові народжених від здорових корів телят відповідав мінімальним референтним значенням, тоді як у телят-гіпотрофіків був меншим від мінімальних значень і така тенденція утримувалась з віком тварин (табл. 1).

Таблиця 1 - Вміст кобальту, цинку, міді і марганцю у сироватці крові телят

Показники, мкг/100мл	Вік тварин, діб
	3	6	9	12
Здорові телята, n = 39
Кобальт	4,21±0,06	3,85±0,11	4,04±0,12	3,63±0,04
Марганець	15,83±1,14	16,32±0,98	15,21±1,10	16,04±1,18
Цинк	107,21±8,16	103,18±6,12	102,64±9,13	103,06±9,15
Мідь	84,34±5,25	82,11±4,16	81,92±5,08	82,24±6,13
Телята-гіпотрофіки, n = 10
Кобальт	2,98±0,02***	2,64±0,03**	2,73±0,10**	2,81±0,04**
Марганець	13,91±2,04	15,03±1,82	13,85±1,68	13,79±1,18
Цинк	95,64±4,11	96,26±5,10	96,12±7,15	96,34±4,92
Мідь	75,92±6,15	74,89±4,24	73,28±4,12	74,94±5,11

Примітка: **Р<0,01; ***Р<0,001 порівняно із здоровими телятами

Кількість еритроцитів у телят-гіпотрофіків була меншою - 5,45±0,04 Т/л (Р<0,001), ніж у клінічно здорових телят - 6,69±0,04 Т/л і така різниця утримувалася упродовж всього періоду досліджень. Вміст гемоглобіну в крові усіх телят був практично однаковим. Загальна кількість лейкоцитів в усіх випадках відповідала референтним значенням і не змінювалась з віком тварин. У телят-гіпотрофіків встановлено зменшення частки нейтрофілів на 2,89% (Р<0,001) і моноцитів на 0,83% (Р<0,05), порівняно із здоровими телятами, що свідчить про недостатність у них імунного захисту.

У сироватці крові телят-гіпотрофіків, порівняно із здоровими телятами, вміст загального білка зменшений на 19,22% (Р<0,001), частки альбумінів - на 8,96% (Р<0,05).

Таким чином, у телят, що народились від хворих корів, порушений білковий і мінеральний обміни, мають місце функціональні і структурні порушення печінки, зниження неспецифічної резистентності організму.

Клініко-фізіологічний стан поросних свиноматок і поросят. Досліди проведені на 29 поросних свиноматках великої білої породи за 14 діб до опоросу і на 232 одержаних від них поросятах.

Раціон поросних свиноматок складався з 4 кг комбікорму „Прегно” і за довідковими зоотехнічними даними в основному задовольняв їх потребу в поживних речовинах.

Всі досліджувані свиноматки були клінічно здоровими, загальний стан їх був задовільним, температура тіла, частота пульсу та дихання коливались в межах загальноприйнятих фізіологічних показників, порушень діяльності окремих органів і систем організму не було виявлено. Однак вміст загального білка в їх сироватці крові був меншим на 0,06% від референтних значень, а проба Вельтмана - на 5,0%. Вміст кобальту (2,01±0,02 мкг/100 мл) був меншим від мінімальних показників норми на 20,0%, марганцю (3,24±0,03) - на 35,0%, міді (185,02±2,38) - на 7,49% і цинку (83,80±2,10) - на 16,2%. Встановлені порушення білкового та мінерального обмінів у поросних свиноматок є ознакою первинних, донозологічних змін, характерних для хронічного комплексного гіпомікроелементозу.

При клінічному дослідженні новонароджених поросят суттєвих змін в їх статусі не спостерігали. Всі вони мали адекватні реакції поведінки, загальна температура тіла, частоти дихання та серцевих скорочень коливалися у межах фізіологічних величин. За весь термін спостережень у 36 поросят на третій тиждень життя реєстрували гострі розлади травлення, діарею, прогресуюче зневоднення, без змін загальної температури тіла. Не дивлячись на лікування, 12 хворих поросят загинули.

Кількість еритроцитів (6,25±0,12 Т/л) та вміст гемоглобіну (108,28±4,69 г/л) в крові у поросят коливались в межах референтних значень і не змінювались з їх віком, в той час як кількість лейкоцитів та окремі складові лейкограми зазнавали змін. Так, у 30-добовому віці поросят кількість лейкоцитів (7,45±0,22 Г/л) зменшувалась на 24,97% (Р<0,001), порівняно з віком 20 діб (9,93±0,41 Г/л), частка моноцитів - на 1,08% (Р<0,001), еозинофілів - на 0,99% (Р<0,001), що може бути наслідком вікового імунодефіцитного стану і причиною шлунково-кишкових розладів.

Вміст загального білка у сироватці крові поросят не виходив за межі мінімальних референтних значень і у 30-добовому віці мав тенденцію до зменшення, меншою була і сума Іg (табл. 2), що характерно для вікового імунодефіцитного стану. Зменшення ж вмісту мікроелементів у сироватці крові з віком поросят можна пояснити, насамперед, недостатнім надходженням їх в організм тварин з кормом (табл.2).

Таблиця 2 - Біохімічні показники крові поросят, n=23

Показники	Вік поросят, діб
	20	30
Гемоглобін, г/л	108,28 ± 4,69	106,32 ± 5,12
Загальний білок, г/л	78,44 ± 1,63	72,05 ±1,96*
Іg, од. ЦСТ	20,86 ± 1,03	16,88 ± 0,84**
Кобальт, мкг/100мл	3,60 ± 0,02	2,54 ± 0,20***
Мідь, мкг/100мл	218,47 ± 6,31	198,63 ± 4,32*
Цинк, мкг/100мл	129,68 ± 4,63	102,38 ± 4,80**
Марганець, мкг/100мл	6,16 ± 0,34	5,10 ± 0,22*

Примітка: *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 порівняно із 20-добовим віком

Таким чином, порушення білкового і мінерального обміну речовин у поросних свиноматок призводить до порушень метаболізму у поросят, зниження неспецифічної резистентності їх організму і може бути однією з причин шлунко-во-кишкових захворювань.

Виявлений зв'язок стану здоров'я корів, свиноматок, телят і поросят з біогеохімічною зоною став підставою для розробки в якості засобу профілактики шлунково-кишкових хвороб молодняку нового комплексного препарату, який би доповнював дію пробіотика Байкал-ЕМ1У дефіцитними в раціонах тварин мікроелементами.

Токсикологічна і фармакологічна активність препарату Мікрохелм

Враховуючи виявлені особливості етіології гастроентеральних хвороб новонароджених телят і поросят, були проведені дослідження нового препарату Мікрохелм, компонентами якого є пробіотик Байкал-ЕМ1У та аскорбінати кобаль-ту, міді, цинку і марганцю. Складові препарату є для організму новонароджених телят і поросят або природними метаболітами, компонентами реакцій обміну речовин, або факторами годівлі, що лімітують такі реакції. За органолептичними та фізико-хімічними показниками вихідні матеріали відповідають існуючим вимогам і нормам. В зв'язку з тим, що обрані інгредієнти відносяться до малотоксичних речовин, токсичність препарату визначали за спрощеною схемою.

Гостру токсичність препарату визначали на 10 білих мишах, доза препарату 1200 мг/кг, клінічні спостереження проводили протягом 5 діб. Дослідна та контрольні групи мишей з визначення хронічної токсичності також включали по 10 тварин. Дослідній групі мишей щоденно протягом 30 діб через рот вводили по 120 мг/кг препарату, контрольна група тварин отримувала дистильовану воду. Окрім того, у 10 мишей викликали імунодефіцит одноразовим введенням циклофосфану в дозі 50 мг/кг внутрішньом'язово. Через добу мишам вводили препарат Мікрохелм щоденно протягом 7 діб у дозі 120 мг/кг на добу, контрольна група із 10 тварин отримувала дистильовану воду. На 8-у добу мишей забивали і брали кров для визначення суми Іg.

Клінічні спостереження за мишами в досліді з визначенням гострої токсичності препарату показали, що протягом 5 діб всі тварини залишались клінічно здоровими, у них зберігався апетит та характерна поведінка. Такі результати дали підставу віднести створений препарат до нетоксичних.

У досліді з визначенням хронічної токсичності препарату загальний стан мишей експериментальної групи практично не відрізнявся від тварин контрольної групи. У них був задовільний апетит та характерна поведінка, випадків порушення травлення не виявлено.

У групі мишей із змодельованим імунодефіцитом препарат викликав збільшення суми Іg в крові на 43,5% (Р<0,005), тобто стимулював імунну систему організму.

Отже, застосування нового препарату лабораторним білим мишам у зазначених дозах є нетоксичним, нешкідливим і таким, що володіє імуностимулювальною дією.

Застосування препарату Мікрохелм для профілактики шлунково-кишкових хвороб у телят

Досліди проведені на 295 новонароджених телятах, ропозділених на дві групи: 148 телятам дослідної групи вводили препарат, 147 телят другої групи були контрольними. В кожній групі було по 81 клінічно здоровому теляті, решта - гіпотрофіки (67 - у першій групі, 66 - у другій).

Під дією препарату телята дослідної групи добре росли і розвивались, середньодобові прирости їх маси тіла складали 510,12±9,23 г , лише у чотирьох із них (2,7%) спостерігали розлади травлення, після лікування всі хворі видужали. Середньодобові прирости маси тіла телят контрольної групи становили 395,12±6,41 г, на токсичну диспепсію хворіло 12 тварин (8,16%), засоби лікування не завжди були ефективними, троє з них загинули.

До призначення препарату кількість еритроцитів у крові телят дослідної групи була 7,09±0,22 Т/л, контрольної - 7,14±0,23 Т/л. На 12-у добу після застосування препарату у телят дослідної групи кількість еритроцитів зросла до 8,40±0,29 Т/л (Р<0,01), у тварин контрольної групи знизилась до 6,98±0,31 Т/л. На початку досліду вміст гемоглобіну в крові телят становив 109,38±2,12 г/л та 108,04±2,16 г/л відповідно у дослідній і контрольній групах. Під дією препарату вміст його збільшився до 119,12±2,06 г/л (Р<0,05), тоді як у телят контрольної групи він не змінювався і складав 109,26±3,14 г/л.

Призначення препарату збільшувало кількість лейкоцитів на 11,48% (невірогідно) у порівнянні з телятами контрольної групи (8,06±0,52 і 7,23±0,26 Г/л відповідно). Зміни в лейкограмі стосувалися збільшення частки лімфоцитів до 59,78±0,39 % (Р<0,01) і моноцитів - до 7,13±0,08% (Р<0,001) порівняно с телятами контрольної групи - 54,34±1,30% і 6,42±0,11% відповідно.

Під дією препарату у сироватці крові телят збільшувався вміст загального білка внаслідок збільшення г-глобулінової фракції, а також кобальту, марганцю, міді і цинку (табл. 3).

Таблиця 3 - Зміни вмісту загального білка, його фракцій та мікроелементів у сироватці крові дослідних телят

Показники	Дослідна група, n = 48 (препарат Мікрохелм)	Контрольна група, n =47
	3-я доба	12-я доба	3-я доба	12-я доба
Загальний білок, г/л	73,42±1,89	80,44±1,69**	72,92±2,23	73,15±1,86
альбуміни, у проц.	39,26±2,62	38,40±0,68	38,82±2,02	37,81±0,63
Ь - глобуліни, у проц.	14,81±1,39	12,83±0,34	13,00±0,85	13,92±0,74
в- глобуліни, у проц.	15,44±0,73	13,66±0,21***	15,05±0,68	15,41±0,43
г - глобуліни, у проц.	30,26±0,81	35,12±0,72**	31,91±1,86	31,73±0,58
кобальт, мкг/100 мл	3,06±0,15	4,27±0,11***	3,00±0,12	2,80±0,14
марганець,мкг/100 мл	16.14±2,06	19,55±1,10*	16,10±3,05	15,34±0,98
цинк, мкг/100 мл	105,40±2,26	129,28±3.04***	102,15±3,03	97,90±2,14
мідь, мкг/100 мл	84,81±1,23	104,73±3,12***	86,24±2,21	81,52±1,73

Таким чином, застосування препарату Мікрохелм новонародженим телятам попереджує виникнення у них шлунково-кишкових розладів, нормалізує гемоцитопоез та обмін речовин, підвищує неспецифічну резистентність організму, сприяє кращому росту і розвитку тварин.

Профілактика шлунково-кишкових хвороб у поросят з використанням препарату Мікрохелм

Для досліду було сформовано дві групи клінічно здорових свиноматок за 14 діб до опоросу: дослідна - 67 тварин, контрольна - 66. Свиноматкам першої групи щодобово протягом 14 діб з кормом згодовували досліджуваний препарат по 40 мл на голову, тварини другої групи препарат не отримували. Після опоросу 496 поросятам, одержаним від свиноматок дослідної групи, застосовували препарат протягом двох місяців. 495 поросят, що народилися від свиноматок групи контролю, препарат не отримували.

За весь період спостережень всі свиноматки залишались клінічно здоровими. Призначення їм препарату Мікрохелм обумовлювало збільшення вмісту гемоглобіну на 13,15% (Р<0,001) у порівнянні з тваринами контрольної групи. Кількість еритроцитів і лейкоцитів суттєвих змін не зазнавала, але під дією препарату збільшувалася частка моноцитів на 1,18% (Р<0,05) у порівнянні з контролем. У сироватці крові свиноматок, які отримували препарат, збільшився вміст загального білка на 8,33% (Р<0,001), кобальту - 28,0 (Р<0,01), міді - 10,8 (Р<0,05), цинку - 20,32 (Р<0,05) і марганцю - на 39,2% (Р<0,01).

Поросята дослідної групи добре росли, середньодобові прирости їх маси тіла складали 353,0±1,40 г, на диспепсію хворіли 109 тварин (21,96%), загинуло 31, збереженість по групі становила 93,75%. Середньодобовий приріст маси тіла поросят контрольної групи дорівнював 300,0±1,90 г, 198 з них (40,0%) хворіли на гострі шлунково-кишкові розлади, 87 тварин загинуло, збереженість по групі складала 82,42%.

За період спостережень кількість еритроцитів у крові поросят контрольної групи не змінювалась (6,98±0,36 Т/л на 20-у добу і 6,94±0,48 Т/л на 60-у), тоді як у поросят дослідної групи збільшувалась з 7,82±0,40 Т/л до 8,34±0,23 Т/л і була в середньому на 17,75% (Р<0,05) більшою на 60-у добу їх життя у порівнянні з контролем.

По завершенню досліду вміст гемоглобіну в крові поросят дослідної групи становив 120,12±3,34 г/л, що на 9,86% (Р<0,05) більше, ніж у тварин контрольної групи (108,28±2,69 г/л). Зміни лейкограми під дією препарату стосувались збільшення, у порівнянні з контролем (3,81±0,32%), частки моноцитів до 5,23±0,58% (Р<0,05), які є одними із важливих складових імунітету.

Застосування препарату зумовлювало збільшення вмісту загального білка, кобальту, цинку, міді і марганцю у сироватці крові поросят у порівнянні з тваринами групи контролю (табл. 4).

Таблиця 4 - Зміни вмісту загального білка і мікроелементів у сироватці крові поросят за умов застосування Мікрохелму

Показники	Дослідна група, n = 96	Контрольна група, n = 95
	20-а доба	60-а доба	20-а доба	60-а доба
Кобальт,мкг/100мл	3,61±0,20***	3,84±0,21***	2,63±0,10	2,56 ± 0,22
Мідь, мкг/100 мл	220,64±0,20**	218,43±8,29*	198,68±6,37	196,93±8,19
Цинк, мкг/100 мл	155,82±7,04***	149,66±6,10***	102,35±8,14	104,46±6,38
Марганець, мкг/100 мл	6,10±0,33*	7,21±0,43*	5,12±0,20	5,90±0,44
Загальний білок, г/л	72,21±1,42	78,43±1,27***	68,35±2,18	70,26±0,98

Примітка: * Р < 0,05; ** Р < 0,01; ***Р<0,001 порівняно з контролем

Отже, застосування досліджуваного препарату Мікрохелм нормалізує у поросят гемопоез і обмін речовин, зменшує можливість виникнення шлунково-кишкових розладів, сприяє кращому росту і розвитку тварин.

Економічна ефективність застосування препарату Мікрохелм для профілактики . гастроентеральних хвороб у телят і поросят

Вихідними даними для розрахунку економічної ефективності застосування препарату телятам були: кількість тварин - 148, тривалість застосування препарату - 14 діб, захворіло телят - 4, середньодобовий приріст маси тіла - 0,51 кг, витрати на профілактичні обробки (на одну тварину) - 0,68 грн., закупівельна ціна 1 кг яловичини - 6,0 грн. Тоді за загальноприйнятою методикою збитки від зниження продуктивності телят внаслідок їх захворювання складали 38,64 грн. Економічні збитки, попереджені в господарстві внаслідок профілактичних заходів, дорівнювали 975,76 грн. Сума ветеринарних витрат складала 101,5 грн., а економічна ефективність профілактики захворювань телят - 874,26 грн. Економічний ефект від проведення профілактичних заходів на 1 грн. витрат дорівнював 8,12 грн.

При розрахунку економічної ефективності застосування препарату Мікрохелм поросятам керувались наступними вихідними даними: кількість поросят - 496, тривалість застосування препарату - 30 діб, захворіло поросят - 109, із них загинуло - 31, середньодобовий приріст маси тіла - 0,35 кг, витрати на профілактичні обробки (на одну тварину) - 1,0 грн., закупівельна ціна 1 кг
свинини - 8,0 грн. В зв'язку з цим збитки від зниження продуктивності поросят внаслідок захворювання складали 1308,0 грн., збитки від їх падіжу - 496,0 грн., сума збитків - 1804,0 грн. Попереджений в окремому господарстві економічний збиток дорівнював 3157,0 грн., витрати на ветеринарні заходи - 496,0 грн, а економічна ефективність профілактичних заходів - 2661,0 грн. Економічний ефект від проведення профілактичних заходів на 1 грн. витрат рівнявся 5,36 грн.

Отже, застосування препарату Мікрохелм новонародженим телятам і поросятам є економічно доцільним.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації узагальнені і експериментально обґрунтовані зміни показників гемопоезу і обміну речовин у тільних корів і поросних свиноматок та народженого від них молодняку в залежності від біогеохімічної зони, розроблені заходи щодо їх корекції. Застосування комплексного препарату Мікрохелм, до складу якого входять пробіотик Байкал - ЕМ1У та комплекс аскорбінатів мікроелементів, з метою профілактики шлунково-кишкових хвороб у новонароджених телят і поросят покращує метаболічні процеси та стимулює основні ланки неспецифічної резистентності їх організму.

2. Результати хімічного аналізу грунтів та кормів, що використовуються в господарствах агрофірми „ Шахтар” Донецької області, свідчать про дефіцит у них рухомих форм цинку, міді, кобальту та марганцю (на 20-50 %).

3. Дослідженнями клінічного статусу, сироватки крові, вмісту рубця і сечі у 20% тільних корів встановлені субклінічні прояви поєднаних захворювань: хронічний кетоз, латентний ацидоз рубця та комплексний гіпомікроелементоз, які є наслідком неповноцінної годівлі тварин за окремими поживними речовинами, згодовування силосу і сінажу, що містять масляну кислоту.

4. У сироватці крові хворих корів у порівнянні із здоровими зменшені вміст загального білка на 7,64% (Р<0,05), частка б-глобулінів - 1,94 (Р<0,001) і показни-ки проби Вельтмана - на 21,73 % (Р<0,05), збільшена частка в-глобулінів на 5,02% (Р<0,001); меншими від референтних значень є вміст кобальту - на 49,33%, марганцю - 43,87, міді - 21,15 і цинку - на 11,57 %.

5. Маса тіла телят, народжених від хворих корів, в середньому, на 15% (Р<0,01) менша, ніж у телят від здорових корів, у них встановлений симптомо-комплекс гіпотрофії, зменшення частки нейтрофілів на 2,89% (Р<0,001) і моноцитів на 0,83% (Р<0,05). У сироватці крові телят-гіпотрофіків, порівняно із здоровими тваринами, меншими є вміст загального білка на 19,22% (Р<0,001), частка альбумінів - 8,96 (Р<0,05) і кобальту - на 29,22% (Р<0,001).

6. Вміст загального білка, кобальту, міді, цинку і марганцю у сироватці крові поросних свиноматок був дещо меншим від загальноприйнятих нормативних даних. У народжених від них поросят з віком (30 діб) зменшується кількість лейкоцитів на 24,97% (Р<0,001), частки моноцитів - 1,08 (Р<0,001) і еозинофілів - 0,99 (Р<0,001), вміст загального білка - 8,15 (Р<0,05), імуноглобулінів - 19,08 (Р<0,01), кобальту - 29,44 (Р<0,001), міді - 9,08 (Р<0,05), цинку - 21,05 (Р<0,01) і марганцю - на 17,21 % (Р< 0,01).

7. У дослідах на білих мишах токсичної дії нового препарату Мікрохелм не встановлено. У стані експериментального імунодефіциту призначення препарату зумовлювало збільшення в крові мишей суми Ig на 43,5% (Р<0,05).

8. Застосування препарату Мікрохелм новонародженим телятам знижує їх захворюваність із симптомом діареї на 5,46%, збільшує кількість еритроцитів на 16,90% (Р<0,01), вміст гемоглобіну - 8,28 (Р<0,05), частки лімфоцитів - 5,44 (Р<0,01) і моноцитів - на 0,72% (Р<0,001); збільшує вміст у сироватці крові загального білка - на 9,06% (Р<0,05), фракції г-глобулінів - 3,39 (Р<0,01), кобальту - 34,43 (Р<0,001), марганцю - 21,54 (Р<0,05), міді - 22,18 (Р<0,001) і цинку - на 24,28 % (Р<0,001) порівняно з контролем.

9. Призначення поросятам препарату Мікрохелм знижує їх захворюваність із симптомом діареї на 18,04%, збільшує кількість еритроцитів на 17,75% (Р<0,05), вміст гемоглобіну - 9,86 (Р<0,05), частку моноцитів - на 1,42% (Р<0,05); збільшує вміст у сироватці крові загального білка на 10,42% (Р<0,001), кобальту - 27,15 (Р<0,001), цинку - 34,32 (Р<0,001), марганцю - 16,07 (Р<0,05) і міді - на 9,95% (Р<0,05).

10. Призначення новонародженим телятам і поросятам препарату Мікрохелм сприяє кращому росту і розвитку тварин, збільшує прирости маси тіла телят на 22,53 % (Р<0,01), поросят - на 15,01 % (Р<0,01). Економічний ефект з розрахунку на 1 грн. витрат від застосування препарату телятам становить 8,12 грн., поросятам - 5,36 грн.

Пропозиції виробництву. 1. Для профілактики шлунково-кишкових хвороб незаразної етіології та порушень обміну речовин у телят і поросят в господарствах південної біогеохімічної зони України доцільно застосовувати препарат Мікрохелм новонародженим телятам один раз на добу в дозі 5,0 смі протягом перших 12-14 діб їх життя, поросятам до 1-місячного віку - 2,0 смі, 1-2-місячного віку - 5,0 смі.

2. Для корекції обміну речовин у поросних свиноматок призначати їм комплексний препарат Мікрохелм з кормом один раз на добу в дозі 30-40 смі за 12-14 діб до опоросу.

3. Існуючі обов'язкові для обласних та районних лабораторій ветеринарної медицини уніфіковані тести біохімічного контролю за станом обміну речовин у тільних корів та поросних свиноматок для господарств південної біогеохімічної зони України слід доповнювати визначенням в крові вмісту кобальту, міді, цинку і марганцю.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ПРАЦЬ

1. Павлов М.Є., Маслій М.Л. Токсикологічна і фармакологічна активність препарату „Мікрохелм”// Вет. медицина: Міжвід. тематич. наук. зб. - Харків, 2004. - Вип. 84 - С. 547-549 (дисертантом виконані експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів).

2. Взаємозв'язок захворювань, зумовлених годівлею корів / Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць Харків. держ. зовет. акад.; М.Є. Павлов, М.Л. Маслій, В.М. Могілевський та ін. - Харків, 2005. - Вип. 12 (37), Ч.2. - С. 3-6. (дисертантом виконані експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів).

3. Павлов М.Є., Маслій М.Л., Писаренко В.Ф. Особливості діагностики і профілактики хвороб, спричинених порушенням обміну речовин// Вет. медицина: Міжвід. тематич. наук. зб. - Харків, 2005. - Вип. 85.- С.885-887 (дисертантом виконані експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів).

4. Маслій М.Л. Дія експериментального препарату „Мікрохелм” на клініко-фізіологічний стан новонароджених телят// Проблеми зооінженерії та вет. медицини: Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. акад. - Харків, 2006. - Вип. 13, Ч. 2.- С. 82-84.

5. Маслій М.Л. Застосування експериментального препарату „Мікрохелм” для профілактики розладів травлення у поросят// Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Харків, 2006. - Вип. 86. - С. 232-235.

6. Маслій М.Л. Застосування експериментального препарату „Мікрохелм”// Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2006. - Вип. 40. - С. 126-131.

АНОТАЦІЇ

Маслій М.Л. Профілактика шлунково-кишкових хвороб у телят і поросят з використанням аскорбінатів мікроелементів і пробіотика. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 - діагностика і терапія тварин. - Національний аграрний університет, Київ, 2008.

Подано матеріали щодо обґрунтування застосування комплексу аскорбінатів мікроелементів в поєднані з пробіотиком Байкал-ЕМ1У для профілактики порушень обміну речовин і шлунково-кишкових захворювань телят і поросят з урахуванням біогеохімічної зони та залежності клінічних, морфологічних і біохімічних показників новонароджених від стану здоров'я маточного поголів'я. Встановлено, що застосування препарату новонародженим телятам і поросятам зменшує можливість виникнення у них шлунково-кишкових розладів, нормалізує обмін речовин та гемоцитопоез, підвищує неспецифічну резистентність організму, збільшує прирости маси тіла тварин, сприяє їх кращому росту і розвитку.

Ключові слова: шлунково-кишкові хвороби, обмін речовин, телята, поросята, мікроелементи, пробіотики, профілактика.

Маслий Н.Л. Профилактика желудочно-кишечных болезней у телят и поросят с использованием аскорбинатов микроэлементов и пробиотика. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.01 - диагностика и терапия животных. - Национальный аграрный университет, Киев, 2008.

Теоретически обобщено и экспериментально обосновано применение комплекса аскорбинатов микроэлементов в сочетании с пробиотиком Байкал-ЭМ1У для профилактики нарушений обмена веществ и желудочно-кишечных болезней телят и поросят с учетом биогеохимической зоны.

На основании анализа эколого-агрохимических паспортов полей хозяйств и экспертиз химического состава кормов установлен дефицит в грунтах и кормах подвижных форм кобальта, цинка, меди и марганца.

Проведены комплексные исследования по определению зависимости клинических, морфологических и биохимических показателей у новорожденных телят и поросят от состояния здоровья стельных коров и супоросных свиноматок в условиях биогеохимической зоны. У 20% стельных коров установлены сочетанные признаки протекающих субклинически заболеваний - хронического кетоза, латентного ацидоза рубца и комплексного гипомикроэлементоза, которые являются следствием несбалансированного кормления животных, скармливания им силоса и сенажа, содержащих масляную кислоту.

В сыворотке крови больных коров, по сравнению со здоровыми животными, уменьшено содержание общего белка на 7,64% (Р<0,05), доля б-глобулинов - на 1,94% (Р<0,001), ниже на 21,73% (Р<0,05) показатели пробы Вельтмана, увеличена доля в-глобулинов на 5,02% (Р<0,001); меньше референтных значений содержание кобальта, марганца, меди и цинка.

У полученных от таких коров телят установлен симптомокомплекс гипотрофии, снижение массы тела, в среднем, на 15%, уменьшение на 2,89% (Р<0,001) доли нейтрофилов и на 0,83% (Р<0,05) моноцитов. В сыворотке крови телят-гипотрофиков, по сравнению со здоровыми животными, уменьшено содержание общего белка на 19,22% (Р<0,001), доли альбуминов - на 8,96% (Р<0,05), меньше референтных значений содержание кобальта, цинка, меди и марганца.

Биохимическими исследованиями сыворотки крови супоросных свиноматок установлено уменьшение содержания кобальта на 20,0%, меди на 7,49%, цинка на 16,2% и марганца на 35,02%, что стало основанием для диагноза - комплексный гипомикроэлементоз. У полученых от них поросят с возрастом (30 суток) уменьшается количество лейкоцитов на 24,97% (Р<0,001), доля моноцитов - на 1,08% (Р<0,001) и эозинофилов - на 0,99% (Р<0,01), сумма иммуноглобулинов - на 19,08% (Р<0,01), содержание общего белка - на 8,15% (Р<0,05), кобальта - на 29,44% (Р<0,001), меди - на 9,08% (Р<0,05), цинка -на 21,05% (Р<0,01) и марганца - на 17,21% (Р<0,01), что свидетельствует о нарушении обмена веществ и снижении неспецифической резистентности их организма. Часть поросят, как и телят-гипотрофиков, болели диспепсией. Анализ условий кормления животных в обследованных хозяйствах, результаты клинических, морфологических и биохимических исследований показали, что желудочно-кишечные болезни у новорожденных телят и поросят обусловлены, главным образом, неполноценным кормлением маточного поголовья, особенно в последнюю треть беременности.

Полученные результаты исследований послужили основой для разработки в качестве средства профилактики желудочно-кишечных болезней молодняка незаразной этиологии нового комплексного препарата Микрохелм, который дополняет действие пробиотика Байкал-ЭМ1У дефицитными в рационах животных микроэлементами. Составные части препарата являются либо лимитирующими факторами кормления, либо естественными метаболитами. Они не чужеродны для организма и способны активно включаться в его жизнедеятельность.

Изучена токсикологическая и фармакологическая активность препарата на лабораторных белых мышах. Применение испытуемого препарата новорожденным телятам уменьшает на 5,46% заболеваемость их с симптомом диареи, увеличивает количество эритроци-тов на 16,9% (Р<0,01), содержание гемоглобина - на 8,28% (Р<0,05), долю моноцитов - на 0,72% (Р<0,001) и лимфоцитов - на 5,44% (Р<0,001); повышает в сыворотке крови содержание общего белка на 9,06% (Р<0,05), фракции г-глобулинов - на 3,39% (Р<0,05), концентрации кобальта - на 34,43% (Р<0,001), марганца - на 21,54% (Р<0,05), цинка - на 24,28% (Р<0,001) и меди - на 22,18% (Р<0,001) в сравнении с контролем. Заболеваемость поросят при применении препарата уменьшается на 18,04%. Под его действием увеличивается количество эритроцитов на 17,75% (Р<0,05), содержание гемоглобина - на 9,86% (Р<0,05), доля моноцитов - на 1,42% (Р<0,05), содержание в сыворотке крови общего белка - на 10,42% (Р<0,001), концентрации кобальта - на 27,15% (Р<0,001), марганца - на 16,07% (Р<0,05), меди - на 9,96% (Р<0,05) и цинка - на 34,32% (Р<0,001).

Применение препарата способствует лучшему росту и развитию животных. Экономический эффект в расчете на 1 грн затрат от применения препарата телятам составляет 8,12 грн, поросятам - 5,36 грн.

Ключевые слова: желудочно-кишечные болезни, обмен веществ, телята, поросята, микроэлементы, пробиотики, профилактика.

Masliy M.L. Prophylaxis of gastroenteric illnesses of calves and piglets with use of microelements ascorbinate and probiotic. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of candidate of veterinary sciences on speciality 16.00.01- Diagnostics and Therapy of Animals. - National Agrarian University, Kiev, 2008.

Materials are given in relation to substatiate application of microelements ascorbinate complex, combine with probiotic Baikal-EM-1U for prophylaxis of metabolic and gastroenteric diseases of calves and piglets allow for a biogeochemical area and dependence of clinical, morphological and biochemical indexes of new-born from the state of health livestock's total number. There was determinate toxicological, pharmacological and immunostimulating activity of new preparation “Microhelm”. It is ascertained that application of preparation to new-born calves and piglets diminishes possibility of origin at them of gastroenteric disorders, normalizes the metabolism and hemogenesis, increases non-specific resistance of organism, promotes the best growth and development to young animals. мікрохелм корова свиноматка поросний

...