Технологія виробництва рибопосадкового матеріалу в умовах ПАТ "Лебединська рибоводно-меліоративна станція" Лебединського району Сумської області

Успіх проведення зимівлі значною мірою залежить від належної підготовки зимувальних ставів і створення в них оптимальних умов середовища для риб.

Підготовку зимувальних ставів розпочинають безпосередньо після розвантажування ставів навесні. Зокрема, ремонтують гідротехнічні споруди, просушують ложе ставів, після чого здійснюють його вапнування, використовуючи 1,5 - 2,0 т вапна на 1 га ставу.

За необхідності можна використовувати зимівники влітку для вирощування посадкового матеріалу і товарної риби. Для цього після розвантаження зимівників їх просушують протягом 10 - 12 днів, вапнують, заливають водою і зариблюють цьоголітками або дворічками. Облов ставів проводять не менш як за 20 днів до посадки риби на зимівлю. Стави просушують і обов'язково вапнують з розрахунку 1,5 -- 2т вапна на гектар.

Посадка риби на зимівлю (жовтень -- листопад). Стави заливають водою за 6-10 днів до завантаження їх рибою. Воду обов'язково подають крізь фільтри-рибовловлювачі з розміром отвору не більш як 0,8-1,0 мм. Потім вода проходить через аератори-водонапуски, розроблені на підприємстві і установлені на всіх зимувальних ставах.

Перед посадкою риби в зимувальні стави температуру води в транспортних місткостях вирівнюють з температурою води у ставах. Дуже важливо під час вилову риби з літніх ставів відразу поміщати її у спеціальний транспорт, одночасно здійснюючи її сортування, санітарно-профілактичну обробку і запобігаючи при цьому травмуванню риби.

Контроль за температурним гідрологічним, та гідрохімічним режимами зимувальних ставів здійснюють щодня. При цьому вимірюють температуру води. Оптимальною для нормальної зимівлі риби вважається температура води 1 -- 4 °С. Визначають також вміст розчиненого у воді кисню не менш як двічі на тиждень, а в разі потреби -- щодня. При зниженні його концентрації до менш як 2 -- 2,5 мл/л треба передбачати можливість штучного збагачення води на кисень за допомогою аераторів.

Водообмін у зимувальних ставах здійснюють через кожні 15 -- 20 діб і регулюють (посилюють у разі погіршення кисневого режиму водного середовища.

3.5 Годівля об'єктів вирощування

3.5.1 Штучні корми

З розгляду певних якісних і кількісних параметрів кормів природного походження у зв'язку з характером живлення культивованих об'єктів, чітко видно, що конкретні види риб для свого нормального існування, забезпечення росту і розвитку потребують відповідного харчового раціону, який здатний задовольнити фізіологічні потреби організму на оптимальному рівні. Ця теоретична концепція досить відома. Вона покладена в основу підходу до створення штучних кормів, які застосовують у разі культивування окремих видів риб у спеціалізованих рибних господарствах.

Виходячи з цього, корм має бути доступним за розмірами і мати відповідну консистенцію, що дасть рибам змогу споживати його без значних витрат енергії. Бажана наявність кормів тоді, коли риба відчуває в них потребу. При цьому корм має бути привабливим за смаком, кольором, запахом і мати хімічно оптимальний склад. За дотримання цих умов пропоновані корми швидко перетравлюватимуться і засвоюватимуться, забезпечуючи енергетичні пластичні потреби організму відповідно до умов вирощування.

У зв'язку з цим штучні корми мають задовольняти існуючі вимоги, як логічно випливають з анатомічних особливостей будови органів живлення фізіологічних особливостей травлення і засвоєння їжі культивованими видами риб, що коригується динамікою фізико-хімічних параметрів зовнішнього середовища. Штучні корми або кормові засоби не повинні мати шкідливу дію на риб, забезпечувати нормальний перебіг фізіологічних процесів, сприяти максимальній реалізації потенціалу росту і нормального розвитку системи відтворення. Якість кормів тісно пов'язана з походженням окремих компонентів,що залучені до їх складу.

Це стало передумовою розподілу кормових засобів. Широковідомі розробки засвідчують існування класифікації за походженням, згідно з якою всі корми або кормові засоби розподіляють так: корми рослинного походження; корми тваринного походження; комбікорми; дієтичні препарати; харчові відходи; мінеральні корми; біологічно активні домішки, або премікси. У рибництві як корми рослинного походження найбільш поширені нові злаки і бобові, макухи і шроти, відходи борошномельного виробництва, вища водна рослинність. З кормів тваринного походження для годівлі риб використовують відходи переробки риби, тварин і птахів; відходи переробки молока або відходи боєнь, суху і натуральну кров.

У рибництві для годівлі риб використовують також продукти мікробіологічного і хімічного синтезу: кормові дріжджі, фосфатиди, відходи бродильних виробництв, синтетичні препарати вітамінів, мікроелементів, ферментів і антибіотиків. Як добавку до рибних кормів використовують мінеральні домішки, крейду, вапняк, фосфати, цеоліти, глини, деякі солі мікроелементів.



3.5.2 Природні корми

До природних кормів належать різні групи гідробіонтів рослинного і тваринного походження, які є їжею відповідних видів риб і визначають приріст рибної продукції, тобто створюють природну рибопродуктивність .

Як уже зазначалось, риб за характером живлення умовно поділяють на три головні групи: фітофаги, зоофаги і зоофітофаги, яких, у свою чергу, поділяють на дрібніші угруповання. Останнім властиве домінування відповідни природних кормових компонентів у харчовому спектрі.

Флора і фауна прісноводної водойми (мал.3)

У складі харчової грудки фітопланктофагів домінує фітопланктон, до якого віднесено всю сукупність завислих, вільно плаваючих дрібних водоростей, які розвиваються у шарі води, куди надходить сонячна енергія (евфотична зона) і відбувається фотосинтез. Планктонні водорості мають спеціальні пристосування для існування у завислому стані: вирости і придатки (шипи, щетинки, перетинки, рогоподібні відростки), порожнинні і сплощені колонії, виділення рясного слизу, накопичення у тілі речовин з низькою густиною (краплини жиру, газові вакуолі). Фітопланктон є головним, а іноді і єдиним первісним продуцентом органічної речовини, за рахунок якої існує все живе у водоймах. Якісний і кількісний склад фітопланктону у різних водоймах неоднаковий і залежить від фізичного та хімічного режимів останніх. Простежується виражена сезонна динаміка його розвитку. До поширених і найбільш розвинених у водоймах належать водорості з груп діатомових, зелених, синьозелених. Менше значення мають евгленові, золотисті, жовтозелені водорості.

Добрі харчові властивості мають зелені водорості класу протококових, які за біохімічним складом особливо привабливі як кормовий об'єкт фітопланктофагів. Деяких представників цієї групи (хлорела, сценедесмус) використовують для масового штучного культивування. Суха речовина цих водоростей містить від 36,7 до 59,6% білків, серед яких добре засвоювані рослиноїдними рибами всі незамінні амінокислоти, від 10,5 до 51,2% жирів, у складі яких виявлено до 80% ненасичених жирних кислот, від 26,0 до 52,1% вуглеводів. Протококові водорості продукують майже всі відомі вітаміни, енергетична цінність їх сухої речовини варіює від 18,8 до 28,0 кДж/г

За харчовими властивостями зелені водорості поступаються лише евгленовим, які, на жаль, не дуже розвинені у рибогосподарських водоймах. Суха речовина діатомових водоростей містить досить багато золи і порівнянно мало білка та вуглеводів, що знижує поживну цінність цієї групи водоростей. Певні негативні якості мають і синьозелені водорості, які містять значний відсоток важкоперетравлюваних білків і вуглеводів, продукують деякі токсичні речовини, що обмежує їх фізіологічну доступність для фітопланктофагів.

Макрофітофаги задовольняють свої харчові потреби за рахунок споживання макрофітів, до яких належать переважно вищі водні рослини порівняно великих розмірів. Макрофіти у водоймах утворюють низку екологічних груп: рослини з плаваючими листками (ряски, водяний горіх, водяна лілія, сальвінія, водокрас, жовте латаття, водяний перець, водяна гречка); надводні рослини (очерет, комиш, осока, рогіз, аїр, стрілолист, їжача голівка; підводні рослини (рдести, уруть, валіснерія, елодея, кушир, жабуриння).

Вміст жиру - інфузорії, що забезпечує їх найвищу енергетичну цінність (у середньому в розрахунку на суху речовину 27,59 кДж/г).

Основою природної кормової бази риб-зообентофагів є організми зообентосу, що включає донних тварин, які живуть на ґрунті і в ґрунті водойм. Залежно від способу життя у складі зообентосу розрізняють такі групи:

· інфауна, або тварини, які живуть у товщі ґрунту (черви, деякі молюски і ракоподібні, личинки комах);

· епіфауна, або тварини, які прикріплені до субстрату ( двостулкові молюски, кишковопорожнинні, деякі ракоподібні і черви);

· онфауна, або тварини, які пересуваються по поверхні ґрунту (ракоподібні, черевоногі молюски, п'явки);

· нектобентос, або придонні тварини, які плавають поблизу дна і періодично опускаються на нього (мізіди, амфіподи, ізоподи, кумацеї).

Донні тварини, які є основою зообентосу, мають досить високу харчову цінність для риб. Однак ці кормові об'єкти менш доступні, на їх пошук і добування риби витрачають більше зусиль, тобто зазнають додаткових енергетичних витрат.

Серед наведених груп донних безхребетних найвищий вміст білка у розрахунку на суху речовину у рачках (мізіди), до них наближаються личинки комах (хірономіди) і малощетинкові черви (олігохети). У цих групах тварин найвищий і вміст жирів і, відповідно, вони максимально поживні. Найнижчі поживні характеристики мають молюски, особливо двостулкові. Проте в цьому разі слід враховувати наявність у згаданих тварин громіздкого вапняного зовнішнього панциру - черепашок, оскільки їх біохімічний аналіз проводили разом з ним.

Досить важливим природним кормом, значення якого часто недооцінюють, є детрит - дрібні органічні часточки (рештки відмерлих і розкладених водних тварин і рослин разом з наявними в них бактеріями), що осіли на дно водойми або зависли в товщі води у придонному шарі. Він відіграє важливу роль у колообігу органічної речовини, є основним кормовим компонентом у раціоні риб-детритофагів, додатковою, замінною або вимушеною їжею для риб-планктофагів і бентофагів. Детрит розрізняють за походженням (фіто-, зоо- та міксодетрит) і ступенем розкладання, що відповідно впливає на його біохімічний склад Слід зазначити, що поживна цінність детриту рослинного походження вища, ніж самих рослин, з яких він утворений. Навпаки, якісні показники детриту, сформованого з решток зоопланктону, значно нижчі, ніж тварин, з решток яких він утворений. Це пов'язано з інтенсивнішим його розкладанням.

Ступінь розкладання детриту істотно впливає на його біохімічні показники. Наприклад, у перші дні після відмирання детрит з фітопланктону містить менше білків і жирів, ніж через 20-30 діб після початку розкладання. Це пояснюють наявністю і життєдіяльністю бактерій. В міру подальшого розкладання органічних решток водоростей і відмирання бактерій (через 1,5- 2 міс) вміст білка і жиру різко зменшується. Детрит із зоопланктону повністю розкладається упродовж 15-20 діб.

Наведена інформація не є вичерпною, однак вона досить вагомо засвідчує що процеси, які відбуваються у природних і штучних водоймах, супроводжуються продукуванням великих обсягів гідробіонтів рослинного і тваринного походження. Ці гідробіонти здебільшого слід розглядати як кормові об'єкти для відповідних груп риб. Керуючи природними іхтіоценозами і створюючи оптимізовані штучні іхтіоценози, які потребують годівлі, треба чітко уявляти обсяги бажаної рибопродукції та яка її частка буде отримана за рахунок природної кормової бази, а яка - за рахунок годівлі.

Така орієнтація дасть змогу зменшити витрати на корми, відповідно знизити собівартість отриманої продукції, що супроводжуватиметься підвищенням товарної і дієтичної якості риби.



4.Основні об'єкти рибництва, що культивуються в умовах ПАТ "Лебединська рибоводно-меліоративна станція"

4.1 Білий і строкатий товстолобики

Товстолобик

Широкого поширення при вирощуванні товарної риби у полікультурі з коропом набули риби далекосхідного комплексу: білий амур, білий товстолобик, строкатий товстолобик, які були завезені в Україну в 50--60-х роках минулого століття і нині успішно відтворюються штучним методом у заводських умовах та у круглих басейнах .

Характерною особливістю рослиноїдних риб, як і коропа, є висока потенція росту. В оптимальних умовах середовища дволітки цих риб можуть досягти маси 0,5--1,0 кг і вище, трилітки -- 2,5 -- 3,4кг. На сьогодні вони поширені практично у всіх водоймах України і використовуються як цінні об'єкти рибництва і біомеліоратори.

Рослиноїдні риби більш теплолюбиві, ніж короп. Найбільш інтенсивний ріст молоді цих риб відбувається за температури води 25--30°С. Зниження температури води до 20 °С уповільнює їх ріст у 2,5-3,0 рази .

Для інтенсивного живлення, росту і розвитку рослиноїдних риб, як і коропа, вміст розчиненого у воді кисню має становити не менше 4 мг/л.

Білий товстолобик у ставовому рибництві виконує функцію основного споживача фітопланктону. Добовий раціон білого товстолобика становить до 25--40% маси риб, оптимальною температурою для живлення, як і для білого амура, є 20--30°С, кормовий коефіцієнт за фітопланктоном залежно від температури води та виду водоростей коливається від 20 до 50.

Строкатий товстолобик серед зазначених рослиноїдних риб має найвищу потенцію росту. Живиться зоопланктоном, а також фітопланктоном і детритом. Особливо багато детриту в його раціоні навесні та восени, коли у водоймах знижується інтенсивність розвитку фіто- та зоопланктону. Добовий раціон становить 25--40% маси риб, оптимальна температура живлення -- 25-30 °С.

Для господарств, розташованих у Поліссі, замість чистих видів товстолобиків у ставову полі культуру рекомендовано включати їх гібридні форми .

Маючи низку господарсько цінних ознак, таких, як високий темп росту, особливий спектр живлення, відносна невибагливість до умов навколишнього середовища та інші, короп і рослиноїдні риби стали в Україні основними об'єктами ставової аквакультури.

4.2 Коропово-сазановий гібрид

У підвищенні рибопродуктивності ставів одне з провідних місць посідають правильна організація і ведення селекційно-племінної роботи із ставовими рибами і одна з її ланок -- гібридизація .

У 1933 р. коропово-сазанові гібриди були одержані М.Й. Арнольдом і В.І. Савельєвим в результаті схрещування самиць місцевого коропа і самців сазана, завезеного з озера Тапараван (Грузія). За ініціативою рибовода Ф.М. Михайлова у 1937 р. для розведення і гібридизації в рибницькі господарства деяких областей Росії був завезений амурський сазан.

З 1949 р. В.С. Кирпичников проводив роботи зі створення північної холодостійкої породи гібридної форми коропа. Вихідним матеріалом для її створення теж став амурський сазан. За даними В.С. Кирпичникова, амурський сазан кращий для використання в рибному господарстві від багатьох інших сазанів, зокрема тапараванського, волзького, волзько-каспійського і дунайського . Багато рибницьких господарств Росії, а також Литви, Латвії, Білорусі та України перейшли на виробниче вирощування гібридів, одержаних в результаті схрещування коропа і амурського сазана (коропово-сазанові гібриди), як більш стійких в умовах північних районів.

За останні роки інтерес до гібридизації коропа з амурським сазаном підвищився через погіршення екологічних умов вирощування, на фоні яких розведення коропа часто виявляється неефективним, а також у зв'язку із впровадженням випасної технології, за якої вирощування поширених відселекціонованих порід коропа теж не завжди дає позитивний ефект. Досвід окремих господарств свідчить, що вирощування коропово-сазанових гібридів із дотриманням технологічних вимог є достатньо ефективним в умовах Українського Полісся .

Висока ефективність використання коропово-сазанових гібридів дає змогу компенсувати вплив несприятливих чинників, проти яких гібриди виявляються більш стійкими, ніж культурні породи коропа .



5. Результати власних досліджень

5.1 Опрацювання даних з вирощування малолускатого внутрішньопородного типу української рамчастої породи коропа лебединської заводської лінії в умовах ПАТ "Лебединська РМС"

Лебединська станція має статус племінного заводу. Починаючи з 2000-го року, місцеві працівники підтримують тісні зв'язки з науковцями Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України. Завдяки активній селекційно-племінній роботі з малолускатим коропом, його новий внутрішньопородний тип української рамчастої породи офіційно визнано селекційним досягненням у тваринництві нашої країни. Лебединська РМС стала базовим господарством з розведення особливої лебединської заводської лінії.

Метою мого дослідження є вивчення і аналіз продуктивних властивостей та економічної доцільності вирощування малолускатого внутрішньопородного типу української рамчатої породи лебединської заводської лінії в умовах ПАТ "Лебединська РМС".

В результаті 17-річної цілеспрямованої творчої селекційної роботи колективом учених Інституту рибного господарства УААН та спеціалістами господарств з розведення риби, шляхом складного відтворного та зворотного схрещувань на основі генотипів української та румунської селекції створено новий малолускатий внутрішньопородний тип української рамчастої породи коропа. Нове племінне стадо малолускатого типу коропа за своєю генеалогією має три заводські лінії: нивківська, закарпатська та лебединська, головна відмінність між якими закладена на генетичному рівні за спадковими ознаками. Збагачена спадкова основа нового типу забезпечує високі продуктивні якості, а саме: високий темп росту, життєстійкість, високу плодючість та скоростиглість, зимостійкість та резистентність до хвороб бактеріальної природи. Крім того, малолускатий тип коропа відповідає всім європейським вимогам щодо товарного вигляду - м'ясиста тілобудова, високоспинність, малолускатість.

Загальна чисельність малолускатого типу коропа налічує 756 гнізд плідників і понад 5000 екземплярів ремонтного молодняка старших вікових груп.

Відповідно до існуючих нормативно-технологічних норм з рибництва малолускатий тип коропа, в залежності від лінії, має перевагу за рибопродуктивністю у перший рік вирощування - від 28,9 до 42,4%, у товарному дволітньому віці - від 12,0 до 34,8%, при меншій витраті корму - від 14,5 до 37,9 та від 7,5 до 28,5% відповідно. За зимостійкістю перевага однорічок становить до 14,5%.

Передумовою для виведення "лебединського коропа" став дефіцит ставкової риби європейського стандарту середньою вагою понад 1 кілограм. Основою для виведення став генетичний матеріал української та румунської селекції. Зараз на станції нараховується до 120 екземплярів плідників середньою вагою 7,5 кілограма. Лебединська заводська лінія є однією з найпродуктивніших в Україні.

За результатами досліджень встановлено, що лебединська заводська лінія малолускатого коропа зберігає високоспинну тілобудову, при цьому індекс високоспинності у самок становить 2,24±0,024 (мал. 4).

Типова самка п'ятирічного віку лебединської заводської лінії

Відносний обхват тіла плідників коливається в межах 1,07-1,11 залежно від статі риб, значення цього показника в абсолютному вираженні у самок п'ятирічного віку є нижчим, ніж у самців, що пов'язано з дозріванням першої порції ікри (мал. 5).

Типовий самець п'ятирічного віку лебединської заводської лінії

Індекс відносної висоти хвостового стебла характеризується незначною мінливістю і перебуває на рівні 1,14-1,15, що поступається певною мірою коропам породи "Фресинет"

Найвищі значення коефіцієнта варіації зафіксовані за масою тіла до 29,99%, тоді як для індексів тілобудови він не перевищує 8,82%.

Лусковий покрив утворює рамку з окремих лусочок та відповідає бажаному типу.

Оцінка плідників лебединської заводської лінії за репродуктивними показниками здійснювалась в умовах нерестових ставів (ПАТ "Лебединська РМС") (табл. 8)



Таблиця 8 Результати нерестової кампанії та репродуктивні показники плідників УМК^Л_F3

№ нерестового ставу	Посадка коропів на нерест	Дата нересту	Дата вилуплення ембріонів	Дата вилову личинок	Виловлено личинок
	Дата	Температура, °С	Кількість гнізд, шт.				Всього, тис.екз	У середньому від одного гнізда,тис. екз.
3	25,05	19	5	26,05	6,06	4,06	1410	282
4	25,05	19	5	26,05	6,06	5,06	1380	276
9	25,05	19	5	26,05	4,06	5,06	1420	284
Разом			15				4210	280,7

Таблиця 9 Репродуктивні показники самок УМК^Л_F3

№ самки	Маса,кг	Реакція на гормональну стимуляцію, %	Маса отриманої ікри,г	Робоча плодючість, тис. ікринок	Відносна плодючість, тис. ікринок/кг
1	6,33	+	775	516,7	81,6
2	7,05	+	975	658,8	93,4
3	7,66	+	755	531,7	69,4
4	8,18	+	995	686,2	83,9
5	7,55	+	865	589,4	78,1

За результатами нерестової кампанії в умовах ставів встановлено, що коропи лебединської лінії третього селекційного покоління у віці 6 років мають доволі високі репродуктивні якості. Вихід 10-добової молоді від одного гнізда плідників становить 230,7 тис. екз.. що значно перевершує нормативне значення для лісостепової зони України. Що стосується температурного режиму нересту, то плідники УМК^Л_F3 залишаються термофільними і їх висадку на нерест доцільно проводити у другу чергу після лускатих форм коропа.

Показники робочої та відносної плодючості у самок FЗ лебединської лінії становлять 602,6±36,74 тис. ікринок та 81,3±3,91 тис. ікринок/кг відповідно, що перевищує нормативні значення практично в 2 рази.

Зокрема, рибопродуктивність вирощувального ставу № 3 у сезоні 2011 р. досягла 1199 кг/га при виході цьоголіток, отриманих від природного нересту, 68,5% (табл. 10).

Таблиця 10 Рибницька характеристика вирощування цьоголіток малолускатого коропа лебединської заводської лінії у 2011р.

Ставок, №/га	Посаджено мальків з нерестових ставів на вирощування тис.екз./га	Виловлено цьоголіток	Вихід цьоголіток, %	Рибопродуктивність, кг/га	Згодовано комбікормів, кг	Затрати комбікормів, од.
		всього,кг	тис. екз	середня маса, г
3/4,5	315/70	5394	215775	25	68,5	1199	20000	3,71

У дослідний період зимостійкість коропів лебединської лінії коливалась у межах 72-85% залежно від особливостей конкретного зимувального сезону.

Рибопродуктивність товарних дволіток у контрольному вирощуванні сезону 2012 р. досягла 1207,5 кг/га при затратах комбікорму 2,8 одиниць (табл. 11).

Таблиця 11 Рибницька характеристика вирощування дволіток малолускатого коропа лебединської заводської лінії у 2012р.

Ставок, №/га	Посаджено однорічок	Виловлено дволіток, став	Вихід дволіток, %	Рибо-продуктивність, кг/га	Згодовано комбікормів, кг	Затрати комбікормів, од.
	екз. екз./га	середня маса, г	всього,кг	екз.	середня маса, г
4/9	18000/ 2000	25	11318	16146	701	89,7	1207,5	30000	2,8



Таблиця 12

Додатковий економічний ефект при вирощуванні малолускатого внутрішньопорідного типу української рамчатої породи коропа лебединської заводської лінії

Походження, група ставів	Рибопродуктивність фактична, кг/га	Фактичний кормовий коефіцієнт, од	Додатковий економічний ефект, грн/га	Додатковий економічний ефект на одне гніздо (самку) при відтворенні, грн.
				заводському	у нерестових ставах
Лебединська заводська лінія				774,96	1065
Вирощувальні стави	1442,7	4	9368,8
Нагульні стави	1649,3	4,1	6723,9

Малолускатий короп лебединської заводської лінії при вирощуванні та реалізації як рибопосадкового матеріалу, так і товарної риби порівняно з традиційними об'єктами коропівництва,забезпечує значний економічний ефект. Новому внутрішньопорідному типу коропа притаманний ефектний зовнішній товарний вигляд, зумовлений його малолускатістю та високоспинністю. У підсумку це значною мірою впливає на підвищення споживчого попиту, а отже, його реалізаційну ціну. Реалізаційна ціна товарного коропа нового типу є вищою на 10-15% порівняно з лускатими формами за рахунок підвищеного попиту у споживачів.



6. Економічна ефективність розробок

Для визначення економічної ефективності проведених досліджень. нами розраховано загальну рибопродуктивність, фактичний приріст в кінці вегетаційного сезону, ефективність годівлі риб та внесення добрив у стави.

Таблиця 13 Економічна ефективність вирощування коропа в господарстві ПАТ "Лебединська РМС”

Показники	Цьоголітки	Дволітки
Загальна рибопродуктивність ставу, кг/га	35 030	9340
Згодовано корму на вирощування 1т риби	2,8	3,15
-за рахунок годівлі	675	732,5
- за рахунок добрив	400	400
- за рахунок удобрення та годівлі, кг/га	1375	1432,5
Фактичний приріст продукції:
- за рахунок природної рибопродуктивності, кг/га	302,6	310,0
- за рахунок годівлі, кг/га	686,9	790,1
- за рахунок добрив, кг/га	403,5	413,3
Фактичний показник:
- годівлі	3,9	3,7
-удобрення	2,5	2,4

Стосовно добрив, то вони суттєво не впливають на прирости, але стимулюють розвиток природно кормової бази ставів, що забезпечує економію штучних кормів. Так, внесення мінеральних добрив за вегетаційний період в середньому складало 1000 кг/га у виробничі стави різного порядку.

Розрахунки показують, що найбільші витрати кормів на вирощування 1 т рибопродукції найбільшими є на другому році життя і становлять 3,15 кг при отриманні дволіток масою 88,0 г. При вирощуванні триліток, в кінці вегетаційного періоду отримують екземпляри масою до 848,3 г, але витрати корму на вихід одиниці продукції з 1 га зменшуються на 16,4%.

Встановлено фактична залежність приростів риби на другому році життя від всіх факторів : годівля, удобрення ставів, природна рибопродуктивність. На третьому році життя фактор годівлі штучними кормами залишається найголовнішим, але на вихід одиниці продукції із 1 га площі ставу їх витрати зменшуються на 20%.

У зв'язку із зміною спектру живлення дволіток та триліток, встановлена більша залежність фактичного приросту від згодовуваних штучних кормів.

Дослідженнями встановлена, висока економічна ефективність інтенсивної технології вирощування товарної риби за трилітнього циклу в господарстві ПАТ "Лебединська РМС” вона досягається за рахунок суворого дотримання технологічних вимог, здійснення цілеспрямованих заходів заощадження матеріалів і ресурсів, чіткої організації праці.



Висновки

Проаналізувавши всі дані, можна зробити висновок, що ПАТ "Лебединська РМС" є благополучним господарством. Протягом всього періоду вирощування риби персонал господарства стежить за термічним та гідрохімічним станом води, ростом та розвитком риби, епізоотичним станом господарства, за споживанням рибою кормів.

Регулярно проводяться заходи інтенсифікації: меліорація, удобрення, застосовування додаткової посадки риби в полікультурі; організацію годівлі - всі ці вище зазначені заходи позитивно впливають на вирощування риби, що в кінцевому результаті дає бажану продукцію.

Результати досліджень показали, що природно-кліматичні умови північно-східного регіону України дають можливість ефективно вирощувати ставову рибу.

Встановлено, що абсолютні прирости маси риб у різні періоди вегетаційного сезону дещо відрізнялись, вищими вони були в червні і липні, з цього періоду риба починала активніше споживати штучні корми. Наприкінці вегетаційного сезону із зниженням температури води та зменшенням біомаси кормових організмів простежувалось уповільнення росту риб.

Найвищі показники відносної швидкості росту дволіток зареєстровані, починаючи з останньої декади травня до другої декади липня.



Пропозиції виробництву

Незважаючи на незначну тривалість вегетаційного періоду у північно-східному регіоні України, придатного для виробництва риби, можна рекомендувати наступне:

Ш Для подальшого ефективного вирощування риби та рибопосакового матеріалу слід орієнтуватися на отримання найбільших приростів риби у першій половині літа, у зв'язку із чим необхідно забезпечити стави природною кормовою базою;

Ш Покращення природної кормової бази вирощувальних ставів;

Ш Нарощування обсягів вирощування малолускатого внутрішньопородного типу українського рамчастого коропа лебединської заводської лінії порівняно з лускатим коропом;

Ш Ознайомлення потенційних покупців рибопосадкового матеріалу з перевагами вирощування малолускатого внутрішньопородного типу українського рамчастого коропа лебединської заводської лінії;

Ш Визначити й оцінити основні способи досягнення підвищення рівня інтенсифікації.



Список використаної літератури

1. Алексеенко В.Р. Выживаемость и рост личинок растительноядных рыб в зависимости от концентрации кислорода в воде // Гидробиол. журн. --

1981. - 17, № 3. - С. 129 - 130.

2. Балтаджі Р.А., Турятко О.І., Базаєва А.М. Одержання нащадків строкатого товстолобика еколого-фізіологічним методом // Рибне гос-во. -- 1999. - Вип. 49-50. - С 177-182.

3.Бех В.В. Оцінка помісних коропів від схрещування української рамчастої та рамчастої румунської породи фресинет і перспективи використання: Автореф, дис. ... канд. с/г наук. -- Спеціальність "Рибництво". -- К, 1999. -- С. 16.

4. Вовк П.С. Биология дальневосточных растительноядных рыб и их хозяйственное исследование в водоемах Украины. -- Киев: Наук, думка, -- 1976. - 245 с.

5. Гринжевський М. В., Пекарський А. В.Оптимізація виробництва продукції аквакультури. - К. «Поліграф консалтинг»,2004. - 328с.

6. Карпенко І. М. Сазано-коропові гібриди. - Львів: Каменяр,1966. - С. 83.

7. Кирпичников В. С. Гибридизация европейского карпа с амурским сазаном и селекция гибридов. - Л. :Тип. №3 УПАФ/Ч. 1967. - С. 72.

8. Кучеренко А. П., Олексієнко О. О. Інструкція з формування та промислового використання племінних стад амурського сазана // Інтенсивне рибництво. - К.: Аграрна наука,1995. - С.60 - 73.

9. Мартышев Ф.Г., Анисимова И. М.Возрастной подбор в карповодстве. -- М.: Колос, 1967. - 80 с.

10. Олексієнко О.О., Томіленко В.Г. Інструкції з організації та ведення промислової гібридизації в коропівництві //Інтенсивне рибництво. - К.: Аграрна наука, 1995. - С. 74 - 83.

11.Особливості створення малолускатого коропа нового типу в умовах ВАТ «Лебединська РМС» / В.Г. Шапошник, В.В. Бех, В.Г. Томіленко, В.П. Марценюк // Проблеми і перспективи розвитку аквакультури в Україні: матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 40-річчю об'єднання «Укррибгосп» 14--15 червня 2004 р., м. Київ. -- К., 2004. -- С. 69--73.

12. Сигов В.А. О методах определения зимоустойчивости сеголетков карпа // Рыб. хоз-во. - 1939. - № 2. - С. 35-37

13. Строганов Н.С. Экологическая физиология рыб. -- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1962. -- 444 с.

14. Суховерхов Ф.М. Поликультура в прудовом рыболовстве // Рыбоводство и рыболовство. -- 1961. - № 1. -- С. 20--23

15.Сучасний стан науково-дослідних робіт з виведення малолускатого коропа нового типу для рибних господарств України / В.В. Бех, В.Г. Томіленко, М.І. Осіпенко, В.П. Марценюк // Розведення і генетика тварин. -- 2005 .-- Вип. 39. -- С. 51--56.

16. Томіленко В.Г, Панченко С. М., Желтов Ю.О. Розведення коропа. -- К.: Урожай, 1978. - 104 с

17. Шерман І. М. Ставкове рибництво. - .: Урожай, 1994. - 135с.

Размещено на Allbest.ru

...