Удосконалення методів селекції птиці м’ясного типу

Рівень гетерозиготності синтетичної популяції качок складає у F1 34,5%, що на 2,6...10,4 % вище у порівнянні з вихідними популяціями. Протягом наступних трьох генерацій синтетична популяція качок має гетерозиготність на рівні 30,4%; 28,2 та 20,3 %.

При розведенні „у собі” синтетичної популяції качок гетерозисний ефект проявляється протягом наступних трьох генерацій. У качок синтетичної популяції у порівнянні з вихідними популяціями підвищується несучість на початкову несучку за п'ять місяців продуктивного періоду на 1,2...1,8 шт., маса яєць - на 2,3...2,6 г, заплідненість яєць - на 1,1...2,8%, вивід каченят - на 0,5...4,4%, збереженість молодняку - на 0,2...0,9%, збереженість дорослого поголів'я - на 0,8...1,1%, жива маса каченят у 7 тижнів - на 78,0...164,9 г (качури) та на 24,0...156,3 г (качечки).

Використання математичних моделей для опису і прогнозування живої маси птиці. Ефективність селекційної роботи в птахівництві в значній мірі залежить від точності методів оцінки племінних і продуктивних якостей окремих особин та популяцій. Тому одним із резервів інтенсифікації селекційної роботи є широке використання генетико-математичних методів та інформаційних систем.

Нами проведено порівняння ефективності використання моделей Т.К.Бріджеса, Ф.Річардса і В.І.Рясенко для опису динаміки живої маси каченят вихідних ліній і гібриду кросу “Благоварський” протягом перших семи тижнів вирощування.

Отримані дані свідчать про те, що використання моделі В.І.Рясенко не дає можливості коректно описати динаміку живої маси качок. В той же час моделі Ф.Річардса і Т.К.Бріджеса мають високу точність фактичних і теоретично очікуваних показників живої маси, середній відсоток відхилень становив 1,05...2,65% для молодняку вихідних ліній кросу та 1,49...1,95% - для гібридних каченят.

На основі проведених досліджень встановлена висока точність прогнозування живої маси каченят вихідних ліній і гібриду кросу “Благоварський” у 7-тижневому віці з використанням даних за 4 тижні вирощування за моделлю Ф.Річардса та за 5 тижнів вирощування - за моделлю Т.К.Бріджеса. Середній відсоток відхилень даних живої маси каченят різних груп знаходився у межах 1,31…2,48% для моделі Ф.Річардса і 1,54…2,65% - для моделі Т.К.Бріджеса. Дані моделі можуть бути використані для попередньої оцінки живої маси каченят в наступні вікові періоди, тим самим створюються умови для відбору в більш ранньому віці каченят з високою енергією росту. Це дозволить зменшити обсяги вирощування ремонтного молодняку, скоротити строки фенотипової оцінки і прискорити темпи селекційного поліпшення ліній і кросів качок.

Дослідження закономірностей росту є критерієм оцінки племінної цінності тварин, а в майбутньому при розробці моніторингу селекційних процесів можуть бути одним із напрямків відбору найбільш цінних генотипів.

Нами проведено вивчення закономірностей росту качок кросу „Благоварський” в ранньому онтогенезі з використанням таких критеріїв його оцінки: показника інтенсивності формування (Д t), індексів напруги (Ін) та рівномірності росту (Ір).

Максимальна інтенсивність формування протягом перших трьох тижнів життя відзначена у каченят материнської лінії Б2 (Д t = 0,3292), найменші показники виявлено у каченят батьківської лінії Б1 (Д t = 0,1925), у гібридних каченят інтенсивність формування становила проміжне значення (Д t = 0,2836).

Збільшення середньодобових і відносних приростів нарощування живої маси та індексу рівномірності росту супроводжується підвищенням живої маси каченят у семитижневому віці. Так, у каченят лінії Б1, що мали найвищу живу масу (3500 г) дані показники становили максимальні значення (СП = 17,6667; ВП = 0,7778; Ір = 14,7814). За індексом напруги росту отримано закономірності, подібні до показника інтенсивності формування.

Між живою масою каченят і середньодобовими та відносними приростами встановлена пряма позитивна залежність (r = 0,999^*), із індексом рівномірності - висока позитивна (r = 0,962^*), з показником інтенсивності формування та індексом напруги - висока від'ємна залежність (r = - 0,870 та r = - 0,851 відповідно).

Використання параметрів інтенсивності росту в селекційній роботі дасть змогу виявити генотипи з високою енергією росту і широко їх використовувати в лініях для підвищення живої маси птиці.

Використання математичних моделей для опису і прогнозування несучості птиці. В дослідженнях визначалась можливості використання моделей Мак-Міллана та Т.К.Бріджеса для опису несучості курей батьківських ліній та двохлінійних родинних форм кросів „Смена”, „Кобб-500” та „Арбор-Ейкрез”.

Визначено, що модель Мак-Міллана з достатньо високою точністю описує експериментальні дані несучості птиці. Відхилення між теоретично і фактично отриманими даними становлять 1,52...4,95%. Встановлена висока кореляційна залежність між нормою спаду та загальною несучістю птиці (r = - 0,960^*). Це вказує на те, що даний параметр є визначальним фактором величини несучості, а шляхом відбору особин із меншою нормою спаду після піку можна досягти значного підвищення яєчної продуктивності.

Модель Т.К.Бріджеса у більшості випадків досить точно описує несучість курей: похибка у межах генерацій для курей кросу „Смена” становить: 2,19...6,65% - за першу генерацію; 1,82...6,14 - за другу; 0,76…3,97% - за третю; 2,13...3,53 - за четверту генерацію, для курей кросів „Кобб-500” та „Арбор-Ейкрез” - 2,39 і 2,63%. Дана модель також дозволяє прогнозувати майбутній рівень несучості птиці виходячи з її показників за початковий період. Для курей родинних форм кросів „Кобб-500” та „Арбор-Ейкрез” досягнута висока точність прогнозу несучості за моделлю Т.К.Бріджеса, виходячи із даних за перші 4 - 3 місяці продуктивності. При використанні показників несучості за перші 4 місяці продуктивного періоду похибка між фактичною несучістю та теоретично розрахованою становить 3,20...3,61%, а за перші 3 місяці продуктивного періоду - 3,98...4,46%.

Модель Т.К.Бріджеса достатньо точно описує і прогнозує несучість качок різних популяцій, при цьому досягаються близькі значення емпіричних і теоретично розрахованих показників несучості. Середній відсоток відхилень складає 2,25... 3,58% (опис) і 2,31 … 4,89% (прогноз).

Несучість качок гібридних популяцій має високу позитивну кореляцію із кінетичною швидкістю нарощування несучості (r = 0,780^*), середнього рівня від'ємну кореляцію - із експоненційною швидкістю (r = - 0,539^*), та позитивну кореляцію - із співвідношенням параметрів б/ м відповідно(r = 0,632^*).

Запропоновано використання параметрів інтенсивності росту для оцінки динаміки нарощування несучості курей та качок за перші 3 місяці продуктивного періоду. Параметри інтенсивності нарощування несучості можна розглядати як додаткові показники для проведення селекційної роботи, направленої на підвищення яєчної продуктивності курей м'ясного напрямку та качок.

Використання ентропійного аналізу для визначення ступеню організованості популяцій як біосистем та прогнозування їх продуктивності. В практиці птахівництва доцільно використовувати інформаційно-статистичні методи, застосування яких дозволяє отримати більш точну інформацію про рівень організації біологічних систем. В дослідженнях визначено інформаційно-статистичні параметри системи, представленої показниками живої маси ремонтного молодняку курей батьківського стада кросу „Кобб-500” і курчат - бройлерів кросів Кобб-500”, ”Росс-308”, ”Арбор-Ейкрез”.

Аналізуючи ентропію даної системи ремонтного молодняку курей батьківського стада кросу „Кобб-500” встановлено, що фактор статі птахів суттєво впливає на прояв рівня організованості системи впродовж всього періоду вирощування, а саме те, що для півників найбільш упорядкованою за живою масою система становиться наприкінці терміну вирощування у 24-тижневому віці (R = 0,224) а для курочок - у більшості випадків, упорядкованість системи досягається у віці 11 тижнів (R = 0,168; 0,105) та 14 тижнів (R = 0,147; 0,139).

Стан системи за показником живої маси ремонтного молодняку батьківського стада кросу “Кобб-500” характеризується як імовірний (у більшості випадків) та квазідетермінований. Отримані закономірності доцільно використовувати для оптимального відбору і підбору особин та груп за показниками організованості системи і моделювання селекційних процесів в популяціях сільськогосподарської птиці.

Рівень відносної організації системи (R) ”жива маса” у курчат-бройлерів кросу ”Росс-308” визначено у межах 0,011...0,199, кросу ”Кобб-500” - 0,033...0,118, кросу ”Арбор-Ейкрез” - 0,025...0,097. Найбільш інформативною система ”жива маса” у курчат кросу ”Росс-308” стає на першому тижні вирощування (R = 0,199). Другим за значенням періодом інформативності для курчат даного кросу є п'ятий тиждень вирощування (R = 0,068). Характерно, що для курчат інших кросів п'ятий тиждень вирощування є також найбільш інформативним (R = 0,118; 0,097).

Стан організації системи ознаки ”жива маса” курчат-бройлерів кросів ”Росс-308”, ”Кобб-500”, ”Арбор-Ейкрез” протягом періоду вирощування 6 тижнів характеризується у більшості випадків як імовірний (0 < R ? 0,1) та імовірно - детермінований (у бройлерів першого тижня вирощування кросу ”Росс-308”; 0,1 < R ? 0,3).

Рівень відносної організації системи (R) ”жива маса” на першому тижні вирощування має достатній позитивний зв'язок із кінцевою живою масою курчат (r = 0,499) і обернений високий зв'язок - із рівнем безумовної ентропії (Н) (r = - 0,755).

Встановлені закономірності доцільно використовувати для підвищення ефективності селекційного процесу по створенню вітчизняного бройлерного кросу.

В дослідження з цього напрямку була залучена і водоплавна птиця, а саме качки. Встановлено, що на даному етапі селекційно-племінної роботи з качками українських популяцій система ознаки “жива маса” у віці 7 тижнів відноситься до імовірної (0 < R ? 0,1).

В роботі визначено інформаційно-статистичні параметри системи, представленої частотами алелей протеїнових локусів білка яєць качок. Рівень відносної організації системи виявився низьким - від 0,160 до 0,321 з найбільшим проявом у популяції українських глинястих качок (R = 0,321). Вивчена система, що утворена генами-маркерами, представлена частотами алелей локусів О_v, О_m і T_f , за рівнем складності та відносної організації належить до простої детермінованої системи (УГ) та простої імовірно - детермінованої системи (УС, УБ, УБГ, С).

Встановлено зв'язки між інформаційно-статистичними параметрами системи і генетичними характеристиками, а саме значний зв'язок гетерозиготності із безумовною ентропією системи (r = 0,875^*).

Використано ентропійний аналіз для характеристики маси та морфологічних ознак яєць качок українських популяцій на початку продуктивного періоду. Визначено, що значення відносної організації систем становлять для показників: маси яєць - 0,010...0,038, маси жовтка - 0,004...0,021, маси білка - 0,009...0,064, співвідношення жовток/білок - 0,014...0,052, маси шкаралупи - 0,007...0,052, великого діаметру яйця - 0,058...0,120, малого діаметру яйця - 0,241...0,358, індексу форми - 0,028...0,050.

Таким чином, на початку продуктивного періоду качок рівень організації систем ознак “маса яєць”, “маса жовтка”, “маса білка”, “співвідношення жовток/білок”, “маси шкаралупи”, “індекс форми” відноситься до імовірної, “великий діаметр яйця” - до імовірної та квазідетермінованої, “малий діаметр яйця” - до детермінованої та квазідетермінованої. Найбільш висока інформативність спостерігається у показника малого діаметру яйця качок, що може бути використано в подальших селекційних програмах щодо підвищення відтворювальних якостей качок українських популяцій.

Показники ентропії використані для прогнозу яєчної продуктивності гібридів, отриманих від схрещування качурів української білої та української глинястої популяцій качок з качками синтетичної популяції в якості материнської форми (табл.10).

Таблиця 10 - Продуктивність гібридів відповідно до рівня ентропії батьків за системою протеїнових локусів білка яєць качок

Гібрид	Ентропія	Маса яєць, г (n = 50)	Несучість на качку-несучку, шт.
	самець	самка	середнє
УГ х С	1,0929	1,3412	1,2171	83,3 ± 0,87	91,0
УБ х С	1,3559	1,3412	1,3486	82,5 ± 0,79	94,6

При використанні в якості материнської форми качок синтетичної популяції з високим рівнем ентропії, а отже і гетерозиготності, та при більш низьких показниках ентропії батьківської форми спостерігається тенденція до зниження її комбінаційної здатності при гібридизації за ознакою несучості (-3,6 шт. яєць) та підвищення поєднаності за ознакою маси яєць (+ 0,8 г).

З метою підвищення несучості качок при використанні в якості материнської форми синтетичної популяції з високим рівнем ентропії, батьківську форму слід підбирати серед популяцій за рівнем ентропії не нижчим, ніж материнська форма.

Оцінка селекційних змін в популяціях качок з використанням інформаційно - статистичного аналізу. Одним із основних способів контролю і управління складними біологічними системами є інформаційно - статистичний аналіз, який дозволяє отримати дані про рівень організації біологічних систем, гетерогенності популяцій, зміни їх генетичної структури у процесі селекції.

Досліджено динаміку інформаційно - статистичних показників живої маси качок українських популяцій у віці 7 тижнів впродовж трьох генерацій.

Рівень відносної організації системи (R) живої маси підвищується у другій генерації у качурів української сірої популяції з 0,068 до 0,77, глинястої - з 0,053 до 0,056, організованість системи „жива маса” качурів білої популяції знижується з 0,033 до 0,20, чорної білогрудої популяції - з 0,22 до 0,018. Така ж тенденція спостерігається і для самок. Впродовж третьої генерації, у більшості випадків, організованість системи „жива маса” у чистопородних популяціях, як для качурів, так і для качечок, знижується.

В синтетичній популяції качок рівень відносної організації даної системи у качечок підвищується - від 0,037 до 0,076, тобто спостерігається зростання організованості системи у двічі, селекційний процес відбувається у напрямку стабілізації збільшеної живої маси качечок у віці 7 тижнів. В той же час, ентропія даної системи у качурів знаходиться у менш упорядкованому стані.

Генераційні зміни показника живої маси качок українських популяцій обох статей у віці 7 тижнів дозволяють зробити висновок про те, що в цих популяціях, безумовно, йде процес підвищення живої маси. Однак, дана система не має необхідної упорядкованості, що не дозволяє досягти стабілізації підвищеної живої маси каченят.

Моніторинг селекційних змін в популяціях качок на основі математичного моделювання. Досліджено мікроеволюційні зміни ознаки несучості качок різних популяцій, проведено порівняння качок кросів “Благоварський” (лінія Б2) і “Медео” (лінія М2) та качок минулих років (пекінської породи радгоспу “Птичное”, 1936 р.) за характером кривої несучості з використанням моделі Т.К.Бріджеса та показників інтенсивністі формування несучості (Дt), індексу рівномірності несучості (Ір), індексу напруги несучості (Ін).

Виявлено, що тривалий період використання качок пекінської породи, яка була і залишається основою для створення нових кросів м'ясного типу, змінив певну закономірність у характері параметрів кривої несучості.

Несучість качок пекінської породи у 1936 році становила 88,2 шт. яєць і відзначалась підвищеною, у порівнянні із сучасними качками, кінетичною швидкістю нарощування несучості (б = 2,194) та меншою нормою спаду (м = 0,087), вони мають більші показники за параметрами інтенсивності формування несучості (Дt = 0,750) та відносним приростом несучості (ВП = 0,833). Це свідчить про те, що несучість у них знижується більш швидко, ніж у сучасних качок.

Підвищення несучості сучасних популяцій качок пов'язано з більш високими значеннями індексів рівномірності несучості, а також її середньомісячного нарощування до піку.

Таким чином, використання моделі Т.К.Бріджеса дозволяє з достатньо високою точністю описувати і прогнозувати несучість качок, незалежно від часу їх використання, а за допомогою параметрів кривої несучості можна з достатньою точністю контролювати мікроеволюційні зміни ознаки несучості качок різних популяцій, а також використовувати виявлені закономірності для оцінки і відбору птиці з метою підвищення темпів генетичного поліпшення популяцій качок.

Оцінка селекційних змін в популяціях качок на основі параметрів розподілу ознак у суміжних генераціях. Схема контролю селекційних процесів у популяціях передбачає вивчення параметрів розподілу (за показниками середніх значень, дисперсії, асиметрії та ексцесу). В процесі досліджень визначали параметри розподілу показників (, у, Cv, А_s, E_x) у трьох суміжних генераціях за ознакою жива маса в популяціях українських качок. В межах кожної генерації виділено із загальної сукупності особин два класи, що формуються при природному дизруптивному відборі - відповідно клас М - з лівосторонньою і клас М⁺ - з правосторонньою асиметрією. Ступінь зміни ознаки живої маси у самців і самок українських популяцій качок в генераціях визначали як різницю між виділеними класами.

Найбільшого значення позитивна асиметрія та ексцес досягають у самок української білої популяції у другій генерації, що має вірогідне відхилення від нормальної кривої ( А_s = 1,113; t A_s = 4,611; E_x = 2,862; t E_x = 5,984). Характерно, що при зниженні живої маси самок цієї популяції у третій генерації збільшується стандартне відхилення і крива розподілу стає двох вершинною (E_x = - 0,813). Таким чином, прояв природного дизруптивного відбору супроводжує процес зниження продуктивності в менш сприятливих умовах.

Показники асиметрії та ексцесу розподілу в популяції глинястих качок дають можливість характеризувати зміни, що відбуваються у другій генерації у птиці обох статей, як збільшення пристосованості популяції, так як ексцес має позитивне значення (E_x = 0,993 для самців і E_x = 0,217 для самок). В другій генерації також відбувається вірогідне відхилення від нормального розподілу за асиметрією. Так, для самців глинястої популяції асиметрія стає від'ємною (А_s = - 0,867; t A_s = 4,101), а для самок спостерігається позитивна асиметрія (А_s = 0,739;t A_s = 3,061). В третій генерації криві розподілу розтягуються при основі, збільшується мінливість ознаки живої маси.

Впродовж трьох генерацій в синтетичній популяції спостерігається стабільне підвищення живої маси птахів обох статей у віці 7 тижнів, лише у качечок в третій генерації відбувається достовірна зміна показника живої маси і порушення нормального розподілу (А_s = - 0,888; t A_s = 3,68) з елімінацією мінус - варіант під дією природного відбору (Д А_s < 0).

Виявлено зміни живої маси, що відбуваються у птахів двох класів, виділених із загальної сукупності особин, що формуються при природному дизруптивному відборі ( табл.11).

Таблиця 11 - Ступінь зміни живої маси качок (Д х ) класів М - та М⁺ у віці 7 тижнів впродовж трьох генерацій, г

Популяція	Генерація
	Самці (n = 100)	Самки (n = 100)
	I	II	III	I	II	III
С	294,2	226,6	118,8	165,2	249,2	101,7
УБ	69,3	91,6	205,8	68,6	68,6	218,8
УГ	24,0	105,8	253,6	34,2	82,2	166,6
УС	25,8	43,6	211,2	49,2	23,3	73,6
УБГ	38,1	38,9	139,7	45,4	63,5	61,8

При дизруптивному відборі в чистопородних стадах качок спрямована селекція призводить до підвищення різниці за живою масою у віці 7 тижнів лише у третьому поколінні. При цьому у самців ці зміни є більш суттєвими (Д х = 139,7...253,6 г) у порівнянні із самками (Д х = 61,8...218,8 г). Цей прояв статевого диморфізму пов'язано із біологічною особливістю птахів із полігінним типом розмноження.

В синтетичній популяції качок, у порівнянні із чистопородними, збільшення різниці за живою масою між двома субпопуляціями спостерігаєтьсяу самців вже з першого покоління (Д х = 294,2 г), а у самок - з другого покоління (Д х = 249,2 г).

Таким чином, оцінка селекційних змін в популяціях українських качок за живою масою у віці 7 тижнів впродовж трьох суміжних генерацій свідчить про те, що в чистопородних стадах результат спрямованого відбору проявляється у третьому поколінні. Гетерозисна селекція сприяє тому, що вихідна популяція вже з першого покоління має тенденцію до значного відокремлення самців із суттєвою різницею за живою масою, яка в подальшому зменшується, а для самок подібна тенденція спостерігається у другому поколінні.

Процес селекції сільськогосподарських тварин і птиці веде до зміни частоти генотипів в популяціях, які контролюють розвиток основних господарсько - корисних ознак. Для того, щоб ефективно проводити племінну роботу, необхідно знати, які генетичні зміни відбуваються в популяціях при різних методах розведення.

Проведено оцінку селекційних змін в популяціях українських качок, яка базується на встановленні адаптивної норми окремих особин та їх груп у популяціях. Визначали селекційний ефект (SE), значення пристосованості (ДW), різницю між варіансами (Ду).

Найкращими групами, у яких збільшуються значення ознак продуктивності з одночасним зменшенням різниці між варіансами і підвищенням пристосованості визначено такі групи: серед самок - синтетична популяція в третій генерації (SE = 51,5 г; Д у = - 80,7 г; Д W = + 1%), сіра - в другій генерації (SE = 10,9 г; Д у = - 12,7 г; Д W = + 12%); серед самців в другій генерації - синтетична популяція (SE = 36,8 г; Д у = - 68,0 г; ДW = + 5%), чорна білогруда популяція (SE = 32,2 г; Д у = - 0,5г, Д W = + 10%) (табл.12).

Отримані результати генераційних процесів, що відбуваються в популяціях українських качок, доцільно використовувати в подальших роботах щодо залучення вітчизняного генофонду водоплавної птиці у породоутворюючий процес.

Економічна ефективність застосування удосконалених методів селекції птиці м'ясного типу. Запропоновані методи і прийоми селекційно - генетичної роботи у м'ясному птахівництві дозволяють підвищити продуктивні і відтворювальні якості птиці і одержати додаткову основну продукцію.

Використання методів стабілізуючого відбору для підвищення відтворювальних якостей качок сприяє одержанню додаткової основної продукції у сумі 31,43...162,76 грн. у розрахунку на 1000 закладених на інкубацію яєць.

Таблиця 12 - Динаміка зміни ознаки живої маси качок у віці 7 тижнів

Популяція	Генерація	Самці (n = 100)	Самки (n = 100)
		SE	Д у	Д W	SE	Д у	Д W
С	II - I	36,8	- 68,0	+ 5	87,1	- 13,3	- 3
	III - I	94,2	- 73,3	- 6	51,5	- 80,7	+ 1
УБ	II - I	47,0	10,5	- 4	29,3	12,9	+ 8
	III - I	7,8	64,1	+ 1	14,1	74,4	- 16
УГ	II - I	26,4	82,9	+ 12	11,2	24,6	0
	III - I	48,7	56,1	- 20	- 12,8	55,4	- 1
УС	II - I	11,2	0,7	+ 12	10,9	- 12,7	+ 12
	III - I	10,1	91,6	- 16	- 10,1	+ 103,5	- 5
УБГ	II - I	32,2	- 0,5	+ 10	45,1	4,7	- 1
	III - I	- 6,5	66,7	- 4	- 34,4	145,3	0

Комплектування батьківського стада бройлерних кросів з урахуванням ознак статевого диморфізму за живою масою дозволяє одержати в розрахунку на 1 курку - несучку додатково 6 курчат - бройлерів та 5,92 кг м'яса в забійній масі, вартість додаткової основної продукції становить 35470 грн. на 1000 голів курей - несучок.

Використання синтетичної популяції качок збільшує кількість виведеного добового молодняку на качку - несучку на 2 голови (на 2,86%), вартість додаткової основної продукції в розрахунку на 1000 качок - несучок складає 5260 грн.

ВИСНОВКИ

1. Теоретично обґрунтовані та розроблені удосконалені методи селекції у м'ясному птахівництві. Реалізована наукова концепція використання кращого світового та резервного генофонду птиці м'ясного типу, яка базується на сучасних досягненнях селекції, генетики та інформаційних технологіях.

Розроблені прийоми селекційної роботи передбачають комплексну оцінку популяцій птиці за основними господарсько корисними ознаками, моделювання та прогнозування їх продуктивності з використанням еколого - генетичних параметрів, індексної селекції, інтер'єрних тестів, математичного та ентропійного аналізу.

2. Розроблено індексний метод оцінки племінної цінності, який дозволяє ефективно проводити комплексну оцінку продуктивних і відтворювальних якостей птиці. Встановлена висока позитивна кореляція складного селекційного індексу із кількісними показниками, одержаними на одну несучку батьківського стада бройлерних кросів: загальною живою масою бройлерів (r = 0,987^*), кількістю бройлерів (r = 0,926^*), кількістю інкубаційних яєць (r = 0,926^*), несучістю (r = 0,899^*), що переважає за точністю інші критерії оцінки.

На основі складного селекційного індексу оцінки відтворювальних якостей качок визначено, що українські білі качки відзначаються найкращими відтворювальними якостями (СІ = 47,03).

Найбільш важливим в подальшій селекційній роботі із качками українських популяцій є підвищення заплідненості яєць, що буде сприяти покращенню їх відтворювальних якостей.

3. Вихідні лінії кросу „Смена” за показниками несучості залишаються високопластичними протягом тривалого часу експлуатації. Отримані на їх основі двохлінійні родинні форми відзначаються проявом гетерозисного ефекту, який проявляється більш високими показниками стабільності несучості. Родинні форми м'ясних кросів курей „Арбор-Ейкрез” і „Кобб-500” за ознакою несучості протягом періоду експлуатації характеризуються середньою пластичністю і високою стабільністю.

Встановлено суттєвий вплив стабільності і пластичності на прояв гетерозису для обох батьківських форм кросу „Смена”, коефіцієнти кореляції становили: 0,850 - для істинного гетерозису, 0,794 - для зоотехнічного, 0,663 -для гіпотетичного гетерозису (Р < 0,05) .

Розроблено спосіб прогнозу гетерозису за несучістю у м'ясних курей за даними еколого - генетичних параметрів - показників пластичності і стабільності ліній у суміжні роки випробовувань. Підбір ліній для схрещування слід здійснювати на основі високого рівня пластичності (1,2...1,4) при середніх значеннях стабільності (4,2...4,6).

4. Доведено доцільність калібрування яєць качок на класи нормованого відхилення. Вивід молодняку із яєць модального класу розподілу за масою та індексом форми на 4,98...6,88% вище у порівнянні з іншими групами. Доля впливу маси яєць на їх заплідненість становить 61,00%, на виводимість - 54,67%, на вивід каченят - 64,09% (Р < 0,05). З метою підвищення інкубаційних якостей качок слід використовувати переважно яйця модального класу розподілу за масою.

5. Встановлена диференціальна ембріональна смертність в яйцях качок і гусей різної маси і форми. Виявлено, що у качок і гусей спостерігається однакові закономірності щодо збільшення співвідношення статі у бік переважання самців чи самок. Найбільшу кількість самців одержують із яєць класів М⁺ М^- і М^- М⁺ , а переважний вихід самок можна одержати із яєць модального класу за масою, а також в класах М^- і М⁺ за масою у поєднанні із класом М^о за індексом форми.

6. Зв'язок між статевим диморфізмом та основними продуктивними показниками батьківських стад бройлерних кросів має високу позитивну залежність (r = 0,434...0,997^*). Середня жива маса батьків м'ясних курей у більшій мірі, ніж прояв статевого диморфізму, впливає на живу масу потомків (r = 0,998^*).

Підбір птахів батьківських форм бройлерних кросів „Гібро” із більш чітко вираженим статевим диморфізмом у 20 - тижневому віці сприяє збільшенню на 10,35...14,43 кг (3,2...4,6%) виходу м'ясної продукції в розрахунку на одну курку - несучку.

Найбільшими показниками статевого диморфізму за живою масою (1,33) характеризується птиця адлерської породи та бійцеві гуси. Збільшення статевого диморфізму у гусей призводить до зниження несучості і підвищення маси яєць.

7. Виявлено відмінності у біохімічних показниках сироватки крові качок українських популяцій. За більшістю показників суттєво виділяються чорні білогруді качки. Білі та глинясті качки мають більшу схожість за білковими фракціями, активністю лужної фосфатази, вмістом холестерину.

Встановлено, що жива маса качок позитивно корелює із ферментативною активністю лужної фосфатази (r = 0,589...0,888^*), а несучість - з ферментативною активністю лужної фосфатази (r = 0,468...0,526^*), ліпази (r = 0,398...0,509^*), концентрацією загального білку(r = 0,246...0,511^*).

8. Використання маркерних ознак в популяціях птахів дає можливість оцінити ступінь їх консолідованості, міжпопуляційної диференціації, рівень гетерозиготності. На основі визначення генетичної структури популяцій українських качок за біохімічним поліморфізмом протеїнів яєчних білків встановлено, що всі групи качок за локусами овальбуміну (Оv) і овомукоїду (Оm) поліморфні, а за локусом трансферину (Tf) - мономорфні.

Популяції та гібриди українських качок знаходяться у стані генетичної рівноваги. Високий рівень гетерозиготності у всіх групах качок дає підставу вважати перспективним подальшу диференційовану селекцію в окремих популяціях.

9. Встановлена ефективність використання математичної моделі Т.К.Бріджеса для опису, оцінки компонентів складних полігенних ознак (живої маси, несучості) і прогнозування продуктивності м'ясних курей і качок. Середній відсоток відхилень між емпіричними і теоретичними даними не перевищує 5%.

Параметри моделі Т.К.Бріджеса мали високу кореляцію із живою масою каченят 7 - тижневого віку: кінетична швидкість росту - позитивну (r = 0,815^*), експоненційна - від'ємну (r = - 0,915^*), співвідношення параметрів росту - позитивну (r = 0,708^*).

Встановлена висока точність прогнозу несучості за моделлю Т.К.Бріджеса для м'ясних курей за даними перших 3 - 4, для качок - за перші 4 місяці продуктивного періоду. Несучість качок гібридних популяцій мала високу позитивну кореляцію із кінетичною швидкістю нарощування несучості (r = 0,780), середню від'ємну кореляцію - із нормою спаду (r = - 0,539) та позитивну кореляцію - із співвідношенням кінетичної та експоненційної швидкості нарощування та спаду несучості (r = 0,632).

10. Встановлено відмінності в параметрах інтенсивності росту каченят вихідних ліній і гібриду кросу „Благоварський”. Нарощування живої маси у каченят материнської лінії має більшу тенденцію до швидкого спаду у порівнянні із каченятами батьківської лінії та гібридами.

Виявлено високий кореляційний зв'язок живої маси каченят із параметрами росту: середньодобовими приростами (СП) та індексом рівномірності (Ір) - високий позитивний (r = 0,999^*; 0,962^*), з показником інтенсивності формування (Дt) та індексом напруги (Ін) - високий від'ємний (r = - 0,870^*; - 0,851^*).

Доведено доцільність використання параметрів інтенсивності росту для дослідження закономірностей нарощування несучості качок українських популяцій, курей м'ясних ліній і родинних форм кросу „Смена”.

Встановлена висока кореляційна залежність між параметрами формування несучості і фактичною несучістю качок: висока позитивна - із індексом рівномірності нарощування несучості (Ір) (r = 0,820^*), середньодобовими та відносними приростами нарощування несучості (ВП) (r = 0,900^*; 0,860^*), від'ємний зв'язок - із інтенсивністю формування несучості (Дt) (r = - 0,660^*) та індексом напруги нарощування несучості (Ін) (r = - 0,600).

Параметри інтенсивності нарощування несучості можна розглядати як додаткові показники для проведення селекційної роботи, спрямованої на підвищення яєчної продуктивності курей м'ясного напрямку і качок.

11. Застосування біокібернетичного аналізу дає можливість дослідити механізми прогресу системи показників із врахуванням їх успадкування, упорядкованості і підвищення ступеню організації.

Стан системи за показником „жива маса” ремонтного молодняку батьківського стада кросу „Кобб-500”, курчат - бройлерів кросів „Росс-308”, „Кобб-500”, „Арбор-Ейкрез” у віці 6 тижнів і каченят українських популяцій у віці 7 тижнів протягом періоду вирощування у більшості випадків характеризується як імовірний.

Для півнів найбільша упорядкованість за живою масою досягається наприкінці терміну вирощування - у 24 - тижневому віці (R = 0,224), для курочок - у віці 11 тижнів (R = 0,168) та 14 тижнів (R = 0,147...0,139).

Встановлено значний вплив статі ( з² = 58,3%) і генотипу ( з² = 39,6% ) на прояв показника живої маси каченят українських популяцій у віці 7 тижнів.

На основі інформаційно - статистичних параметрів системи, представленої частотами протеїнових локусів білка яєць качок (Оv, Оm, Tf), визначено, що система за рівнем складності та відносної організації належить до простої детермінованої (R = 0,321) - українські глинясті качки та простої імовірно - детермінованої (R = 0,158…0.167) - українські сірі, білі, чорні білогруді, синтетична популяція.

Аналіз показників маси та морфологічних ознак яєць качок українських популяцій показує, що найбільш висока інформативність на початку продуктивного періоду характерна для показника малого діаметру яйця качок (R = 0,241...0,358).

12. Доведено доцільність використання ентропійного аналізу для прогнозування несучості качок український популяцій. З метою підвищення несучості качок на 3 - 4% при використанні в якості материнської форми синтетичної популяції з високим рівнем ентропії генів протеїнових локусів білку яєць (Н = 1,3412 нат), батьківську форму слід підбирати серед популяцій за рівнем ентропії не нижчим, ніж материнська форма.

13. Удосконалена методика створення синтетичної популяції качок на основі визначення гетерозиготності популяцій за поліморфними локусами білків яєць і розведенням „у собі” гібридів першої генерації з гетерозиготністю вищою на 2,6...10,4 %, ніж у вихідних популяцій, дозволяє отримати гетерозисний ефект протягом наступних генерацій за основними господарсько корисними ознаками.

14. Розроблені прийоми моніторингу селекційних змін в популяціях качок дозволяють використовувати інформаційно - статистичний аналіз, математичне моделювання та параметри розподілу ознак у суміжних генераціях для оцінки селекційних змін в популяціях птиці, визначення форми діючого відбору, встановлення адаптивної норми особин та їх груп у популяціях, що сприяє оптимізації селекційних програм у птахівництві.

15. Використання методів стабілізуючого відбору для підвищення відтворювальних якостей качок сприяє одержанню додаткової продукції у сумі 31,43...162,76 грн. у розрахунку на 1000 закладених на інкубацію яєць.

Використання комплектування батьківського стада бройлерних кросів з урахуванням ознак статевого диморфізму за живою масою дає можливість одержати в розрахунку на 1 курку - несучку додатково 6 курчат - бройлерів та 5,92 кг м'яса в забійній масі, вартість додаткової основної продукції становить 35470 грн. на 1000 голів курей - несучок.

Використання синтетичної популяції качок збільшує кількість виведеного добового молодняку на качку - несучку на 2 голови (на 2,86%), вартість додаткової основної продукції в розрахунку на 1000 качок - несучок складає 5260 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою підвищення ефективності використання птиці м'ясного типу застосовувати методи індексної селекції, інформаційно - статистичного аналізу, математичного моделювання, біохімічних тестів.

2. Для аналізу ступеню консолідованості, міжпопуляційної диференціації, рівня гетерозиготності проводити вивчення маркерних ознак на основі біохімічного поліморфізму в популяціях птиці.

3. Прогнозування гетерозисного ефекту за продуктивними ознаками птиці проводити на підставі еколого - генетичних параметрів ліній із визначенням показників їх пластичності і стабільності у суміжні роки випробувань та на основі даних ентропійного аналізу рівня організації певних систем ознак.

4. Для збереження, раціонального використання генофонду сільськогосподарської птиці та підтримки прояву гетерозисного ефекту за основними господарсько корисними ознаками протягом декількох генерацій створювати синтетичні популяції з високим рівнем гетерозиготності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові статті у збірниках і журналах

1. Патрєва Л.С. Використання сучасних прийомів племінної роботи - шлях до відродження бройлерного виробництва в Україні // Вісник аграрної науки Причорномор'я, Миколаїв. - 2001. - Вип.5. - С.266 - 272.

2. Бородай В.П., Сігал М.А., Патрєва Л.С. Генетичний потенціал курей кросу „Кобб - 500” в умовах України // Птахівництво. - Харків. -2001. - Вип.51. - С.44 - 46. (о.в. - 95%, аналіз і узагальнення результатів досліджень).

3. Патрєва Л.С. Оцінка якості ремонтного молодняку курей кросу „Кобб - 500” // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Харків. - 2002. - Вип. 10 (34). - С.108 - 110.

4. Патрєва Л.С., Бородай В.П Інкубаційні якості птиці батьківського стада курей кросу „Кобб - 500”// Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв. - 2002. - Вип.2 (16). - С.225 - 227. (о.в. - 95%, аналіз і узагальнення результатів досліджень).

5. Патрєва Л.С. Статевий диморфізм в популяціях гусей і його зв'язок з рівнем яєчної продуктивності // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв. - 2003. - Вип. (21). - С.147 - 151.

6. Патрєва Л.С. Використання моделі Т.К.Бріджеса для опису і прогнозування несучості курей м'ясного напрямку // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв. - 2004. - Вип.1 (25). - С.137 - 141.

7. Патрєва Л.С. Генетична структура популяцій та гібридів українських качок за поліморфними локусами білка яєць // Вісник аграрної науки. - 2005. - № 2. - С.42 - 44.

8. Патрєва Л.С. Прогнозування несучості курей м'ясного напрямку // Вісник Полтавської державної агарної академії. - Полтава. - 2005. - № 1. - С.70 - 71.

9. Патрєва Л.С. Вивчення прояву гетерозису методом двохфакторного дисперсійного аналізу // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв. - 2005. - Вип.1 (29). - С.200 - 203.

10. Патрєва Л.С. Вплив маси та індексу форми яєць качок на їх інкубаційні якості // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми. - Серія „Тваринництво”. - 2005. - Вип.9 - 10. - С.122 - 123.

11. Патрєва Л.С. Інформаційно - статистичний метод аналізу ознак у популяціях качок // Тваринництво України. - 2005. - № 10. - С.16 - 17.

12. Патрєва Л.С. Моделювання і прогнозування динаміки росту качок //Сучасне птахівництво. - 2005. - № 6. - С.12 - 13.

13. Патрєва Л.С. Використання ентропійного аналізу для прогнозу яєчної продуктивності качок // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв. - 2005. - Вип.4 (32). - С.146 - 150.

14. Патрєва Л.С. Мікроеволюційні зміни ознаки несучості качок різних популяцій // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2005. - Вип.42. - С.112 - 117.

15. Патрєва Л.С. Удосконалення методів оцінки лінійної диференціації птиці м'ясних кросів // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука. - 2005. - Вип. - 38. - С.289 - 294.

16. Патрєва Л.С. Використання математичних моделей для опису і прогнозування динаміки живої маси качок // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2005. - Вип.39. - Ч.1. - С.70 -74.

17. Патрєва Л.С. Відтворювальні якості качок // Сучасне птахівництво. - 2006. - № 6 (43). - С.16 - 17.

18. Патрєва Л.С. Оцінка рівня організації системи „жива маса” у популяціях качок // Сучасне птахівництво. - 2006. - № 8 (45). - С.10 - 11.

19. Патрєва Л.С. Статевий диморфізм в батьківських стадах м'ясних кросів курей //Сучасне птахівництво. - 2006. - № 9 (46). - С.18 - 20.

20. Патрєва Л.С. Ентропійний аналіз живої маси курчат - бройлерів сучасних кросів // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв. - 2006. - Вип.2 (34). - С.157 - 162.

21. Патрєва Л.С. Стан та перспективи використання вітчизняних популяцій качок // Вісник аграрної науки. - 2007. - № 1. - С.37 - 39.

22. Патрєва Л.С. Оцінка селекційних змін в популяціях качок // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2007. -Вип.2(40) - С.204 - 207.

23. Патрєва Л.С. Оцінка селекційних змін у синтетичній популяції качок //Сучасне птахівництво. - 2007. - № 3 - 4 (52 - 53). - С.39 - 40.

24. Патрєва Л.С., Крамаренко С.С. Ентропійний аналіз кількісних ознак для селекційної оцінки батьківського стада м'ясних курей // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука, 2007. - Вип. 41. - С.149 - 153. (о.в. - 95%, проведення, аналіз і узагальнення результатів досліджень)

25. Патрєва Л.С. Динаміка генетико - популяційних процесів при розведенні качок // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв. - 2007. - Вип.4 (43). - С.172 - 175.

Матеріали і тези конференцій

26. Коваленко В.П., Патрєва Л.С. Моделювання несучості птиці родинних форм м'ясних кросів //Матер. IV Української конф. по птахівництву з міжнар. уч. - Алушта, 2003. - С.87 - 89. (о.в. - 95 %, проведення, аналіз і узагальнення результатів досліджень).

27. Патрєва Л.С., Вогнівенко Л.П. Характеристика качок української селекції за інтер'єрними показниками // Матер. Міжнар. наук. - практ. конф. „Актуальні проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини, харчових технологій, економіки та освіти. - Львів, 2004. - С.11 - 15. ( о.в. - 95 %, проведення, аналіз і узагальнення досліджень).

28. Патрєва Л.С. Удосконалення прийомів селекції курей м'ясного напрямку // Тез. III Міжнар. наук. - практ. конф. „Динаміка наукових досліджень”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.- С.62 - 63.

29. Патрєва Л.С. Моделювання і прогнозування несучості качок // Матер. наук. - практ. конф. „Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах”. - Вінниця, 2005. - С.179 - 182.

30. Патрєва Л.С. Оцінка закономірностей росту качок в ранньому онтогенезі // Матер. Міжнар. наук. - практ. конф. „Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики” - Львів, 2005. - С.214 - 217.

31. Патрєва Л.С. Еколого - генетичні параметри ліній і родинних форм кросу „Смена” // Матер. V Української конф. по птахівництву з міжнар. уч. - Алушта, 2004.- С.81 - 83.

32. Патрєва Л.С. Прогнозування гетерозису в птахівництві // Матер. Міжнар. наук. конф. „Сучасний стан і перспективи розвитку генетики сільськогосподарських тварин”, присвячену 100 - річчю від дня народження М.М.Колесника. - К., 2005. - С.126 - 129.

33. Патрєва Л.С. Аналіз морфологічних ознак яєць українських популяцій качок з використанням інформаційно - статистичних методів // Матер. VI Української конф. по птахівництву з міжнар. уч. - Алушта, 2005.- С.72 - 76.

34. Патрєва Л.С. Еколого - генетичні параметри родинних форм курей м'ясного напрямку // Матер. Міжнар. наук. - практ. конф. „Проблеми та ефективність сучасної генетики та селекції сільськогосподарських тварин”. - Одеса, 2006. - С.78 - 79.

35. Патрєва Л.С. Удосконалення прийомів оцінки і прогнозування несучості качок // Матер. Міжнар. наук. - практ. конф. „Проблеми сучасної генетики та селекції сільськогосподарських тварин”. - Дніпропетровськ, 2006. - С.85 - 87.

36. Патрєва Л.С. Комплексна оцінка батьківських форм м'ясних кросів курей // Матер. VII Української конф. по птахівництву з міжнар. уч. - Алушта, 2006. - С.159 - 163.

37. Патрєва Л.С. Генетичний моніторинг селекційних змін в популяціях українських качок // Матер. Міжнар. наук. - практ. конф. „Роль вчення про онтогенез у вирішенні проблем тваринництва”, присвячена 100 - річчю від дня народження К.Б.Свечина. - К., 2007. - С.136 - 139.

Селекційно - технологічні проекти

38. Патрєва Л.С. Селекційно - технологічний проект використання основного і резервного генофонду птиці м'ясного типу для підвищення відтворювальних і продуктивних якостей родинних стад і фінальних гібридів. - Миколаїв, Миколаївський ДАУ, 2006. - 15 с.

Авторські свідоцтва, патенти

39. Деклараційний патент на корисну модель № 6066, Україна. Спосіб прогнозування гетерозису в птахівництві /Коваленко В.П., Патрєва Л.С. (Україна) - Заявл. 10.08.2004; Опубл. 15.04.2005, бюл.№ 4 - 4 с. (о.в. 80%, виконано роботу по проведенню досліджень, аналізу та узагальненню даних).

40. Деклараційний патент на корисну модель № 9217, Україна. Спосіб зміни статевого співвідношення потомства у гусей / Краснощок В.Г., Патрєва Л.С. (Україна) - Заявл. 23.02.2005; Опубл. 15.09.2005, бюл.№ 9 - 4 с. (о.в. 80%, виконано роботу по проведенню досліджень, аналізу та узагальненню даних).

41. Деклараційний патент на корисну модель № 9294, Україна. Спосіб зміни статевого співвідношення потомства у качок / Коваленко В.П., Патрєва Л.С. (Україна) - Заявл. 14.03.2005; Опубл. 15.09.2005, бюл.№ 9 - 4 с. (о.в. 80%, виконано роботу по проведенню досліджень, аналізу та узагальненню даних).

42. Патент на корисну модель № 19086, Україна. Спосіб відбору ознак при селекції качок / Патрєва Л.С. (Україна) - Заявл. 22.05.2006; Опубл. 15.12.2006, бюл. № 12 - 8 с.

43. Патент на корисну модель № 19544, Україна. Спосіб отримання синтетичної популяції качок з багатократним гетерозисом / Патрєва Л.С., Коваленко В.П., Юрченко О.О., Янковець А.В. (Україна) - Заявл. 04.07.2006; Опубл. 15.12.2006, бюл. № 12 - 6 с. (о.в. 70%, виконано роботу по проведенню досліджень, аналізу та узагальненню даних).

АНОТАЦІЯ

Патрєва Л.С. Удосконалення методів селекції птиці м'ясного типу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН, с.Чубинське, 2008.

Дисертація присвячена розробці удосконалених методів селекції у м'ясному птахівництві. Розроблені прийоми селекційної роботи передбачають комплексну оцінку генотипів птиці за основними господарсько корисними ознаками, моделювання та прогнозування їх продуктивності, підвищення ефективності гетерозисної селекції, моніторинг селекційних змін в популяціях з використанням сучасних досягнень популяційної генетики, індексної селекції, інтер'єрних тестів, біохімічного поліморфізму, інформаційних технологій.

Запропоновані методи і прийоми селекційно - генетичної роботи дозволяють підвищити основні продуктивні і відтворювальні якості птиці, забезпечити збереження і раціональне використання кращого світового і вітчизняного генофонду птиці м'ясного типу.

Ключові слова: м'ясна птиця, селекційні індекси, гетерозис, пластичність, стабільність, інтер'єр, статевий диморфізм, моделювання, ентропія, моніторинг.

АННОТАЦИЯ

Патрева Л.С. Усовершенствование методов селекции птицы мясного типа. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Інститут разведения и генетики животных УААН, с. Чубинское, 2008.

Диссертация посвящена разработке усовершенствованных методов селекции в мясном птицеводстве.

Теоретически обоснованы и практически реализованы приемы селекционной работы, которые предусматривают комплексную оценку генотипов птицы по основным хозяйственно полезным признакам, моделирование и прогнозирование их продуктивности, повышение эффективности гетерозисной селекции, мониторинг селекционных изменений в популяциях с использованием современных достижений популяционной генетики, индексной селекции, интерьерных тестов, биохимического полиморфизма, информационных технологий.

Проведено комплексное изучение потенциала основного и резервного генофонда мясных кур и водоплавающей птицы в Украине.

Разработаны пути повышения эффективности гетерозисной селекции с использованием эколого-генетических параметров - показателей пластичности и стабильности линий мясных кур в смежные годы испытаний.

Показана высокая эффективность использования принципов стабилизирующего отбора для повышения воспроизводительных качеств уток и получения особей определенного пола у водоплавающей птицы.

Установлено, что для повышения основных продуктивных и воспроизводительных качеств птицы целесообразно использовать уровень полового диморфизма по живой массе.

Определены наиболее перспективные биохимические показатели крови уток, при использовании которых можно прогнозировать их будущую продуктивность.

Предложено проводить изучение маркерных признаков на основе биохимического полиморфизма для анализа консолидированности, межпопуляционной дифференциации, уровня гетерозиготности популяций птицы.

Доказано, что использование биокибернетического анализа дает возможность изучить механизмы прогресса системы показателей с учетом их наследования, упорядоченности и повышения уровня организации.

Разработаны методы повышения эффективности селекции на основе математического моделирования и прогнозирования.

Предложена усовершенствованная методика создания синтетической популяции уток, которая позволяет получить гетерозисный эффект на протяжении нескольких генераций.

Разработаны приемы мониторинга селекционных изменений в популяциях птицы, которые позволяют определять тип действующего отбора, установление адаптивной нормы особей и их групп в популяциях, что способствует оптимизации селекционных программ в птицеводстве.

Предложенные методы и приемы селекционно-генетической работы позволяют повысить основные продуктивные и воспроизводительные качества птицы, обеспечить сохранение и рациональное использование лучшего мирового и отечественного генофонда птицы мясного типа.

Ключевые слова: мясная птица, селекционные индексы, гетерозис, пластичность, стабильность, интерьер, половой диморфизм, моделирование, энтропия, мониторинг.

ANNOTATION

Patryeva L.S. Improvement of the methods of selection of meat type poultry. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of agricultural sciences on a speciality 06.02.01 - Breeding and selection of animals. - Institute of Animal Breeding and Genetics UААS, Chubynske, Kiev region, 2008.

The dissertation is devoted to the development of the advanced methods of selection in meat poultry. The developed receptions of selection work provide a complex estimation of genotypes of a bird to the basic economic useful attributes, modeling and forecasting of their efficiency, increasing of efficiency heterosis selections, monitoring of selection changes in populations with use of modern achievements in population genetics, index selection, interior tests, biochemical polymorphism and information technologies.

...