Формування урожайності нових сортів гороху залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах східної частини Лісостепу України

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 14 наукових праць, з яких 6 статей у фахових виданнях, 5 тез конференцій та 3 рекомендацій виробництву.

На час збирання найбільша кількість бур'янів відмічена у варіантах боронування або внесення гербіциду (у 2003 році - відповідно 828 та 898 шт./м², 2004 році 140 та 128 шт./м² і 2005 році 260 та 292 шт./м². Найменше їх було у варіанті спільного застосування боронування й гербіциду (за роками відповідно 342, 83 та 180 шт./м²). Маса ж бур'янів була більшою на варіанті з боронуванням (за роками 260,0, 8,2 та 76,1 г/м²), а найменшою за спільного застосування боронування й гербіциду (75,0, 1,1 та 11,2 г/м²). При застосуванні лише гербіциду маса бур'янів становила 98,0, 2,8 та 14,8 г/м² (рис. 2).

Десикація посівів сприяла зменшенню загальної маси бур'янів. Так, у варіанті боронування на фоні без добрив суха маса бур'янів після десикації зменшувалась з 114,8 до 60,1 г/м², у варіантах із застосуванням боронування й гербіциду та окремо гербіциду, відповідно з 29,1 до 15,0 і з 38,5 до 18,9 г/м². Це пов'язано з пересиханням та обсипанням листків бур'янів внаслідок проведення десикації.

До обробки посівів у фазі цвітіння інсектицидом Бі-58 новий (1,0 л/га) кількість горохової попелиці та горохового зерноїду становила 10-11 та 3-5 шт./100 помахів сачка, відповідно. Через три доби після застосування інсектициду шкідників не спостерігалось, а на варіанті без хімічного захисту кількість горохової попелиці становила 24 шт./100 помахів сачка, через 12 діб 165 шт.; кількість горохового зерноїда становила 6 шт. На варіанті з хімічним захистом кількість шкідливих комах через 12 діб після застосування Бі-58 новий була не суттєвою (горохової попелиці 1-4 шт. і горохового зерноїда 0-2 шт./100 помахів сачка).

Рис. 2. Забур'яненість посівів гороху перед збиранням на фоні без добрив

Розповсюдження аскохітозу як в 2004, так і в 2005 році було досить велике, на рівні 89-100% на стеблах, листках та бобах. Але на листкових черешках гороху поширеність хвороби в 2005 році була значно меншою, ніж в 2004, відповідно 30-65 і 55-70%. В 2004 році більше ураження збудником аскохітозу відмічено на бобах - 35-49%, менше на стеблах - 8-18%. Розвиток аскохітозу на черешках та листках становив, відповідно, 18-20 та 20-32%. В 2005 році розвиток аскохітозу на стеблах становив 5-20%, на черешках - 9-15,3%, на листках - 11-38% та на бобах - 20-53%. Фон живлення на поширеність аскохітозу майже не впливав. Розвиток іржі на листках гороху у 2005 році був невисоким - 4,5-18,5% проти 14,1-25,5% у 2004 році.

У варіанті із застосуванням Альто супер (0,5 л/га) відмічалось зниження поширення аскохітозу на черешках гороху (у 2004 році до 55-56% і у 2005 році до 30%; на контролі відповідно 65-70 та 55-65%), що сприяло збільшенню урожайності на всіх варіантах досліду.

Проведення на фоні боронування хімічного захисту рослин внесенням гербіциду Півот і інсектициду Бі-58 новий сприяло суттєвому збільшенню врожайності гороху на 1,24 т/га (НІР05=0,22) (табл. 4).

Передзбиральна десикація рослин гороху сприяла суттєвому зниженню вологості рослин, прискоренню збирання. Суттєву прибавку урожаю від десикації - 0,28 т/га (НІР05=0,16) отримано лише на варіанті боронування без хімічного захисту на фоні N60P60K60 + післядія 30 т/га гною.

Найбільш оптимальним способом та строком збирання для всіх сортів гороху є пряме комбайнування в фазі повної стиглості насіння. Максимальну врожайність зерна на фоні без добрив забезпечували сорти Камертон і Модус відповідно 5,39 і 5,69 т/га. Ці ж сорти забезпечили найбільшу урожайність на фоні N60P60K60 відповідно 6,16 і 6,26 т/га (табл. 5).

Таблиця 4. Урожайність гороху сорту Модус в залежності від способів догляду за посівами, т/га

Таблиця 5. Урожайність сортів гороху залежно від фону живлення і строків збирання, т/га (середнє за 2004-2005 рр.)

Найвищий потенціал за вмістом білка мали сорти листочкового морфотипу Харківський янтарний та Харків'янин, на неудобреному фоні - 25,6 та 24,6%, а на фоні післядії 30 т/га гною і мінеральних добрив з нормою N60P60K60 27,1 та 26,9%, відповідно. Серед сортів безлисточкового морфотипу вищий вміст білка забезпечили: на неудобреному фоні Харвус 1 24,5% і Камертон 23,9%, а на фоні внесення N60P60K60 Харвус 1 25,2%, Камертон 24,3% і Харківський еталонний 23,9%. Збільшення вмісту білка за рахунок внесення мінеральних добрив нормою N60P60K60 спостерігалося у сортів Харків'янин (2,2%), Орловчанин (2,0%), Харківський еталонний (1,9%), Харківський янтарний (1,5%) та Модус (1,2%). Найбільшу прибавку за збором білка від добрив було відмічено у сортів Харків'янин (0,27 т/га), Камертон, Модус (по 0,25 т/га), Харківський еталонний, Орловчанин (по 0,24 т/га) та Дамир 2 (0,22 т/га).

Встановлено, що на обох фонах живлення вміст білка практично не залежав від норми висіву у сорту Модус. Сорт Дамир 2 на фоні без добрив мав більший вміст білка за норми висіву 1,2 млн. шт./га, а на фоні післядії гною й мінеральних добрив 1,4. Харківський еталонний на фоні без добрив з підвищенням норми висіву збільшував вміст білка, а на удобреному фоні тенденція до збільшення вмісту білка була при нормі висіву 1,2 млн. шт./га. Харвус 1 як на фоні без добрив, так і з внесенням добрив найбільший вміст білка забезпечив при нормі висіву 1,2 млн. шт./га. Камертон на фоні без добрив вищій вміст білку сформував при нормі висіву 1,0 млн. шт./га, а на удобреному фоні при нормі висіву 1,2 млн. шт./га.

За збором білка на неудобреному фоні виділилися сорти гороху Камертон, Харвус 1, Харків'янин - 1,00, 0,97 і 0,93 т/га, відповідно; на фоні післядії 30 т/га і мінеральних добрив нормою N60P60K60 Камертон, Харків'янин, Харвус 1 і Модус, які забезпечили збір білка на рівні 1,25, 1,19, 1,15 і 1,09 т/га, відповідно.

Залежно від норми висіву найвищий збір білка отримано при 1,2 млн. схожих насінин/га як на фоні без добрив, так і з їх використанням у сортів гороху Харвус 1 - 0,97 т/га і 1,15 т/га та Камертон 1,00 і 1,25 т/га, відповідно.

Оцінка досліджуваних сортів гороху за структурними показниками, врожайністю, вмістом білку та іншими ознаками проведеного за методом кластерного аналізу показала, що на фоні без добрив найбільш щільну пару утворювали безлисточкові сорти Дамир 2 і Харвус 1, а на фоні з внесенням добрив листочковий сорт Орловчанин та безлисточковий Дамир 2, що свідчить про їх велику схожість, не дивлячись на різну морфологічну будову.

ЕНЕРГЕТИЧНА Й ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ СОРТІВ ГОРОХУ

Найбільш продуктивними за рівнем відтвореної енергії були безлисточкові сорти гороху Харвус 1, Камертон і Модус на фоні післядії 30 т/га гною відповідно 56,0, 58,6 і 60,0 ГДж /га. У цих же сортів був і вищий коефіцієнт енергетичної ефективності 2,47, 2,60 і 2,64, відповідно. З внесенням мінеральних добрив рівень відтвореної енергії збільшується, а коефіцієнти енергетичної ефективності зменшуються.

При безполицевому обробітку ґрунту відмічено зниження відтвореної енергії на 4,8-7,1 ГДж/га та коефіцієнту енергетичної ефективності на 0,16-0,28 у безлисточкових сортів і, відповідно, на 2,8-3,6 ГДж/га та 0,09-0,12 у листочкових, порівняно з полицевим обробітком. При цьому прибуток знижувався на 544-857 та 326-435 грн/га, що сприяло підвищенню собівартості вирощеної продукції на 20-29 та 27-58 грн/т, відповідно до типу сортів. У сорту Харківський янтарний ці показники майже не різняться.

Сорт Дамир 2 як на фоні без добрив, так і на фоні внесення N30P30K30 мав найбільший збір відтвореної енергії, відповідно 55,5 і 59,8 ГДж /га та коефіцієнт енергетичної ефективності 2,35 і 2,30 за норми висіву 1,0 млн. насінин /га. Інші сорти гороху безлисточкового морфотипу на обох фонах живлення забезпечили найбільшу енергетичну ефективність за норми висіву насіння 1,2 млн. шт./га.

Рентабельною і економічно вигідною нормою висіву для всіх сортів гороху виявилась 1,0 млн. шт/га схожих насінин.

Максимальну рентабельність в середньому по досліду забезпечив фон післядії гною по сортах безлисточкового морфотипу Модус та Камертон - 234 та 232% при рівні урожаю 5,31 та 5,19 т/га, витратами на вирощування 2164 та 2128 грн/га та собівартості 373,7 та 375,9 грн/т, відповідно. Застосування мінеральних добрив в дозі N30P30K30 на фоні післядії гною забезпечило підвищення урожайності на 0,19 т/га, але, враховуючи високу вартість мінеральних добрив, рентабельність знизилась до 201-210%, а витрати на вирощування та собівартість підвищились до 2411-2438 грн/га та 419-406 грн/т відповідно.

Застосування хімічного захисту від бур'янів і шкідників сприяло збільшенню чистого прибутку на 1633 грн./га та рівня рентабельності на 46,6%. Десикація посівів сприяла суттєвому збільшенню чистого прибутку на 246 грн. та рівня рентабельності на 3% лише на фоні без використання хімічного захисту посівів.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання з встановлення залежності урожайності нових сортів гороху з різним морфотипом від технологічних прийомів їх вирощування, реакції на способи основного обробітку ґрунту, фони живлення, норми висіву, способи догляду за посівами, строки і способи збирання та винос ними основних елементів живлення. Внаслідок чого розроблено ефективні, економічно виправдані елементи ресурсозберігаючої технології вирощування, що має суттєве значення для сільськогосподарського виробництва.

1. Результати сортовивчення показали, що в середньому за три роки урожайність в досліді становила 4,82 т/га, найбільшу урожайність забезпечили сорти гороху безлисточкового морфотипу Модус і Камертон - 5,32 і 5,34 т/га, відповідно.

2. За формуванням вегетативної маси, в середньому за роки досліджень, безлисточкові сорти гороху в фазу повної стиглості не поступалися листочковим (7,15-7,52 та 7,87-8,47 г однієї абсолютно сухої рослини, відповідно).

3. Нові сорти гороху реагували як на післядію добрив - 30 т/га гною, внесеного під попередні культури (прибавка - 0,39 т/га), так і пряме внесення на цьому фоні мінеральних добрив в дозах N₃₀P₃₀K₃₀ і N₆₀P₆₀K₆₀, прибавки склали 0,58 і 0,88 т/га, відповідно.

4. На фоні без внесення добрив сорти гороху безлисточкового морфотипу потребують підвищеної норми висіву: Харківський еталонний і Модус до 1,4 млн. схожих насінин/га, Дамир 2, Харвус 1 та Камертон - 1,2 млн./га. На фонах з внесенням добрив оптимальною нормою висіву для сорту Дамир 2 була 1,0 млн. шт./га, а для сортів Харківський еталонний, Модус, Харвус 1 та Камертон - 1,0-1,2 млн./га.

5. Найбільша кількість бобів на рослину, насінин на біб та насінин на рослину відмічено на фоні внесення N₆₀P₆₀K₆₀ при нормі висіву 1,0 млн. шт./га схожих насінин по сортах Модус та Камертон, на рівні 6,31-6,37, 3,80-4,26 та 24,06-26,85 шт відповідно. Зі збільшенням норми висіву до 1,4 млн. шт./га відмічено зниження цих показників на 0,75, 0,43 та 5,04 шт., а також маси 1000 насіння на 6,5 г.

6. Відмічені сортові особливості реакції витрат елементів мінерального живлення на одиницю продукції. Найбільш економними є сорти Орловчанин, Дамир 2, Харківський еталонний та Модус - 42-50 кг азоту/т зерна, 14-15 фосфору та 13-15 калію. Найбільший винос поживних речовин був у сортів Харківський янтарний, Харків'янин, Харвус і Камертон - 50-53 кг азоту/т зерна, 15-17 фосфору та 13-18 калію.

7. Безполицевий спосіб основного обробітку ґрунту зменшував урожайність сортів гороху, порівняно з полицевим. Суттєво негативну реакцію на безполицевий обробіток ґрунту відмічено у високоврожайних сортів Харвус 1 і Камертон, які порівняно з полицевим обробітком знижували врожайність на 0,57 і 0,63 т/га, відповідно.

8. Найбільш ефективний варіант догляду за посівом сортів гороху безлисточкового морфотипу є внесення гербіциду Півот - 0,7 л/га, інсектициду Бі-58 новий - 1,0 л/га та проведення боронування, підвищення врожайності зерна сорту Модус складало 1,4 т/га.

9. Встановлено, що сорти гороху безлисточкового морфотипу є пристосованими до збирання прямим комбайнуванням в фазі повної стиглості насіння, яке забезпечує найбільшу урожайність.

10. Найвищий потенціал за вмістом білка мали сорти листочкового морфотипу - Харківський янтарний (25,6-27,1%) та Харків'янин (24,6-26,9%), а серед сортів безлисточкового морфотипу - Харвус 1 (24,5-25,2%), Камертон (23,9-24,3 %) та Харківський еталонний (22,0-23,9%).

11. За збором білка на неудобреному фоні виділилися сорти гороху Камертон, Харвус 1, Харків'янин - відповідно 1,00, 0,97 і 0,93 т/га; на фоні післядії 30 т/га і мінеральних добрив нормою N₆₀P₆₀K₆₀ виділилися Камертон, Харків'янин, Харвус 1 і Модус, які забезпечили збір білка 1,25, 1,19, 1,15 і 1,09 т/га, відповідно.

12. При вирощуванні нових сортів гороху в парозернопросапній сівозміні найбільша економічна ефективність була на варіанті технології вирощування яка включала: сорти безлисточкового морфотипу Модус і Камертон, використання полицевого обробітку, фон післядії 30 т/га гною, норму висіву 1,0 млн. схожих насінин/га, застосування гербіциду Півот (0,7 л/га) та інсектициду Бі-58 новий (1,0 л/га), збирання прямим комбайнуванням у фазі повної стиглості насіння. Урожайність зерна становила 5,31 і 5,19 т/га, чистий прибуток 4919 і 4796 грн/га та рівень рентабельності 248 і 246%. Коефіцієнт енергетичної ефективності в цих варіантах становив 2,60-2,64.

Рекомендації виробництву

Для збільшення виробництва зерна гороху в східній частині Лісостепу України рекомендується застосовувати такий комплекс агрозаходів:

Ш висівати сорти гороху безлисточкового морфотипу, найбільш врожайними з яких є Модус та Камертон;

Ш використовувати при вирощуванні сортів гороху фон післядії гною, мінеральні добрива вносити з урахуванням агрохімічної характеристики сортів та наявності поживних речовин в ґрунті. Враховуючи, що для формування однієї тони урожаю зерна сорт Модус використовує 42-49 кг азоту, 15 фосфору та 12-14 калію, Камертон - 50 кг азоту, 15 фосфору та 13-15 калію;

Ш для сортів гороху безлисточкового морфотипу проводити полицевий обробіток ґрунту;

Ш проводити сівбу з нормою висіву - 1,0-1,2 млн. схожих насінин /га;

Ш проводити хімічний догляд за посівами з внесенням гербіциду типу Півот та інсектициду типу Бі-58 новий;

Ш збирати врожай безлисточкових сортів прямим комбайнуванням у фазі повної стиглості.

Урожайність зерна за даної технології становить 5,31 і 5,19 т/га, чистий прибуток - 4919 і 4796 грн/га та рівень рентабельності - 248 і 246%. Коефіцієнт енергетичної ефективності - 2,60-2,64.

1. Костромітін В.М., Огурцов Ю.Є., Колісник В.І., Рябуха С.С. Результати агроекологічного сортовивчення гороху різного морфотипу // Селекція і насінництво. - Харків, 2004. - Вип. 88. - С. 197-206 (особистий внесок 40%, узагальнено та проаналізовано експериментальні дані).

2. Костромітін В.М., Стрельцова І.Б., Огурцов Ю.Є., Кисельова Н.В. Винос поживних речовин сортами гороху різного морфотипу // Селекція і насінництво. - Харків, 2006. - Вип. 92 С. 213-222 (особистий внесок 30%, проведено досліди, зроблено аналіз експериментальних даних).

3. Огурцов Ю.Є., Костромітін В.М., Красиловець Ю.Г. Вплив способів основного обробітку ґрунту, фонів мінерального живлення та догляду за посівом на урожайність гороху сорту Модус // Вісник ХНАУ, Серія „Рослинництво, селекція і насінництво, овочівництво”. - Харків, 2006. - №4. - С. 62-66 (особистий внесок 60%, проведено досліди, зроблено узагальнення та аналіз експериментальних даних).

4. Огурцов Ю.Є., Рогуліна Л.В. Вплив добрив на урожайність та збір білка сортів гороху різного морфотипу // Корми і кормовиробництво. - 2006. - Вип. 57. - С. 162-166 (особистий внесок 80%, проведено досліди, зроблено узагальнення та аналіз експериментальних даних).

5. Кузьменко Н.В., Красиловець Ю.Г., Огурцов Ю.Є. Оптимізація хімічного захисту і мінерального живлення гороху // Вісник ХНАУ, Серія „Ентомологія та Фітопатологія”. - Харків, 2006. - №12. - С. 31-38 (особистий внесок 30%, зроблено математичний аналіз експериментальних даних).

6. Огурцов Ю.Є. Особливості оптимізації удобрення та норм висіву нових сортів гороху з вусатим морфотипом листка // Вісник Львівського державного аграрного університету. Серія „Агрономія”. - Львів, 2007. - №11. - С. 443-447.

7. Огурцов Ю.Є., Костромітін В.М. Вплив способів догляду за посівом на урожайність і якість насіння гороху безлисточкового морфотипу // Стан та перспективи розвитку насінництва в Україні: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції 19 - 20 жовтня 2004 р. - Харків, 2004. - С. 65-66 (особистий внесок 50%, проведено досліди, зроблено узагальнення та аналіз експериментальних даних).

8. Огурцов Ю.Є., Костромітін В.М. Агроекологічні норми реакції у сортів гороху різного морфотипу // Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур: Збірник тез міжнародного наукового симпозіуму 7-9 липня 2004 року. - Харків, 2004. - С. 98 -100 (особистий внесок 50%, узагальнено та проаналізовано експериментальні дані).

9. Огурцов Ю.Є., Рогуліна Л.В. Урожайність і якість зерна гороху в залежності від добрив // Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених 11-12 квітня 2006 року. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 46-47 (особистий внесок 80%, проведено досліди, узагальнено та проаналізовано експериментальні дані).

10. Огурцов Ю.Е. Влияние удобрений и основной обработки почвы на урожайность сортов гороха // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения: Материалы Х международной научно-производственной конференции 15-19 мая 2006 года. - Белгород, 2006. - С. 55.

11. Огурцов Ю.Є. Урожайність сортів гороху з вусатим морфотипом листка в залежності від норм висіву насіння на різних агрофонах мінерального живлення // Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва: Збірник тез ІІІ-ої міжнародної наукової конференції молодих вчених 20-22 червня 2006 року. - Харків, 2006. - С. 176-177.

12. Оптимізація інтегрованого захисту польових культур (довідник) // Горох. Красиловець Ю.Г., Зуза В.С., Петренкова В.П., Кузьменко Н.В., Литвинов А.Є., Огурцов Ю.Є., Рябуха С.С., Сокол Т.В. - Х.: Магда LTD, 2006. - С. 100-115 (особистий внесок 8%, проаналізовано експериментальні дані).

13. Методичні рекомендації по проведенню весняно-польових робіт в умовах 2006 року // Авторський колектив від Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва: Кириченко В.В., Тимчук В.М., Колісник В.І., Красиловець Ю.Г., Цехмейструк М.Г., Рябчун Н.І., Єльніков М.І.,Стрельцова І.Б., Сало О.С., Скидан В.О, Огурцов Ю.Є., Музафаров І.М., Садовий О.О., Кущенко О.О. - Харків, 2006. - 25 с. (особистий внесок 5%, подано технологію вирощування сортів гороху безлисточкового морфотипу).

14. Наукове забезпечення ефективного проведення комплексу весняно-польових робіт 2007 року в господарствах Харківської області // Авторський колектив від Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва: Кириченко В.В., Тимчук В.М., Колісник В.І., Красиловець Ю.Г., Зуза В.С., Цехмейструк М.Г., Рябчун Н.І., Єльніков М.І., Стрельцова І.Б., Сало О.С., Скидан В.О., Огурцов Ю.Є., Музафаров І.М., Гутянський Р.А., Садовий О.О., Кущенко О.О., Чередниченко В.М. - Харків, 2007. - 55 с. (особистий внесок 5%, подано технологію вирощування сортів гороху безлисточкового морфотипу).

АНОТАЦІЇ

Огурцов Ю.Є. Формування урожайності нових сортів гороху залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах східної частини Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09. - рослинництво. Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, Харків, 2008 р.

У дисертаційній роботі викладені основні результати досліджень з визначення особливостей росту, розвитку та формування урожаю і якості зерна нових сортів гороху листочкового та безлисточкового морфотипів. Розроблено нові та удосконалено існуючі найбільш ефективні елементи технології вирощування безлисточкових сортів гороху шляхом оптимізації способу основного обробітку ґрунту, норми висіву, дози внесення мінеральних добрив, способів догляду за посівом, визначення оптимального строку й способу збирання врожаю, що забезпечують високу й стабільну врожайність та якість зерна. Дана ...