Господарсько-біологічна оцінка нових сортів яблуні в умовах Південного Степу України

Строки настання, тривалість етапів розвитку рослин в онтогенезі залежно від умов проходження. Стійкість сортів різних еколого-географічних груп до несприятливих біо- і абіотичних факторів довкілля. Товарні, смакові якості плодів та пилку сортів яблуні.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.07.2014
Размер файла 63,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 634.11:631.526.3

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА НОВИХ СОРТІВ ЯБЛУНІ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.07 - плодівництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

КРАСУЛЯ Тетяна Іванівна

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті зрошуваного садівництва УААН

Науковий керівник -доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Кондратенко Тетяна Єгорівна, Національний аграрний університет, завідувач кафедри садівництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Балабак Анатолій Федорович, Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри екології, декоративного садівництва і лісівництва кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник Бабіна Раїса Данилівна, Кримський науково-дослідний центр плодівництва, заступник директора з наукової роботи

Провідна установа -Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр УААН, відділ південного плодівництва, м. Ялта, смт. Нікіта

Захист дисертації відбудеться “30” “вересня” 2004 р. о “12.30” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41

Автореферат розісланий “27” “серпня” 2004 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради ___________________________ Балабайко В.Ф.
онтогенез абіотичний смаковий яблуня

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Яблуня є однією з пріоритетних культур у садівництві України. В структурі плодових насаджень вона займає понад 70% площі.

Як відомо, значну роль у піднесенні прибутковості плодівничого господарства, в т. ч. у вирощуванні яблуні, відіграє вдалий підбір сортів. Правильний вибір сортового складу садів визначається “Реєстром сортів рослин України”. Він враховує зональну специфіку сорту і допомагає зменшити ризик максимального прояву негативних властивостей останнього.

Серед сортів, які пропонуються “Реєстром...”, основу промислових насаджень яблуні у південних областях України складають переважно Мелба (літній), Слава переможцям (осінній), Айдаред, Голден Делішес, Ренет Симиренка і Старкримсон (зимові). Наявність курортних місць у цьому регіоні обумовлює підвищену потребу в яблуках літніх та осінніх сортів. Проте літньо-осінній сортимент тут дуже обмежений. Немає, наприклад, сорту, який би заповнив “паузу” між достиганням Мелби і Слави переможцям. Та й обидва ці сорти мають недоліки. Відсутність яскравого покривного забарвлення робить плоди Мелби малопривабливими для покупців. Яблука сорту Слава переможцям через високу кислотність не в повній мірі відповідають вимогам споживачів щодо смаку.

Погодно-кліматичні умови південного Степу дуже сприятливі для вирощування високоцінних зимових сортів. Однак поширені тут сорти цієї групи, котрі занесено до “Реєстру...”, поряд з багатьма цінними ознаками характеризуються певними недоліками. Особливо це стосується смакових і товарних якостей плодів. А саме вони, як відомо, у великій мірі визначають попит і ціну на ринку. Так, у яблук сорту Айдаред смак посередній. У Старкримсона при навантаженні врожаєм і недостатньому зволоженні повітря і грунту плоди дуже здрібнюються та набувають характерної гірчинки. Такі ж погодні умови сприяють погіршанню і товарних якостей яблук сорту Голден Делішес, що знижує тривалість їх зберігання та вихід стандартної продукції.

Таким чином, сортимент яблуні у південному Степу вимагає вдосконалення шляхом використання нових технологічних сортів, адаптованих до грунтово-кліматичних умов цієї зони. Водночас виділення таких сортів серед великого їх розмаїття є актуальним питанням у процесі модернізації виробництва плодів яблуні в Україні.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалися в рамках НТП “Садівництво” (“Розробити системи виробництва і зберігання та використання плодів і ягід на основі створення імунних сортів та застосування ресурсозберігаючих технологій їх вирощування з урахуванням розвитку садівничих господарств різних форм власності”, № держреєстрації 01960018455, розділ “Створити нові високопродуктивні сорти плодових та декоративних культур універсального використання”) та НТП УААН “Плодове та декоративне садівництво” (“Створити конкурентоспроможні сорти та обгрунтувати адаптований сортимент плодових порід для південного Степу”, № держреєстрації 0101U1787, розділ “Провести господарсько-біологічну оцінку нових перспективних та зарубіжних сортів плодових порід”).

Мета і завдання досліджень. Мета роботи полягала у виділенні сортів, адаптованих до умов південного Степу, які б у повній мірі відповідали вимогам сучасного садівництва і могли значно покращити районований сортимент.

Для цього проводилась комплексна порівняльна оцінка сортів і перспективних гібридних форм яблуні різних еколого-географічних груп за господарсько-біологічними ознаками в умовах південного Степу. У процесі досліджень виконувалися наступні завдання:

- встановити строки настання і тривалість основних етапів розвитку рослин в онтогенезі залежно від умов їх проходження;

- вивчити особливості росту і плодоношення;

- визначити стійкість сортів різних еколого-географічних груп до несприятливих біо- та абіотичних факторів довкілля;

- дослідити якість пилку сортів яблуні та визначити їх придатність як потенційних запилювачів;

- провести добір запилювачів для перспективних сортів і визначити можливість вирощування їх в односортних насадженнях;

- вивчити товарні та смакові якості плодів, вміст у них основних органічних речовин і лежкоспроможність;

- провести економічну оцінку вирощування нових сортів.

Об'єкти досліджень - 29 сортів і гібридних форм яблуні різних еколого-географічних груп, в т. ч. 11 - селекції Інституту зрошуваного садівництва (ІЗС) ім. М.Ф. Сидоренка УААН.

Предмет досліджень - біологічні особливості та господарсько цінні ознаки сортів і гібридів яблуні в умовах південного Степу України.

Методи досліджень: польовий, лабораторний, лабораторно-польовий, статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у виділенні групи сортів яблуні для вирощування у південному Степу України за сучасними інтенсивними технологіями. Основу групи складають сорти селекції ІЗС УААН.

Встановлено біологічний потенціал нових інтродукованих та створених в ІЗС УААН сортів і гібридних форм щодо врожайності, посухо- та моро-зостійкості, стійкості проти грибних хвороб, товарності плодів, вмісту в них основних органічних речовин, якості пилку.

Встановлено ефективність реалізації біологічного потенціалу сортів і гібридів яблуні стосовно продуктивності залежно від габітусу крони дерев та регулярності їх плодоношення. Виділено групи сортів посухостійких, з високою морозостійкістю вегетативних органів та генеративної сфери зачаткових квіток, стійких проти грибних хвороб. До цих груп увійшла більшість сортів і гібридних форм селекції ІЗС УААН. Виявлено залежність ступеня розвитку квіток у генеративних бруньках на початку зими від типу плодових утворень, строку достигання сорту, погодних умов періоду вегетації. Визначено сорти, які забезпечують фінансовий успіх за умов ринкової економіки.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень для південного Степу виділено нові, перспективні сорти яблуні літнього, осіннього та зимового строків достигання, використання яких забезпечить стабільне виробництво плодів високих товарних і смакових якостей та надходження на ринок свіжих яблук протягом майже цілого року. Ці сорти впроваджуються у виробництво на основі рекомендацій “Нові технології вирощування зерняткових культур на півдні України” (1998) та рекомендацій, котрі викладено у книзі “Садівництво півдня України” (2003). В зоні зрошуваного садівництва у 1996-2003 рр. ними закладено інтенсивні насадження на площі 1,28 тис. га. Результати оцінки сортів використовуються спеціалізованими садівничими та фермерськими підприємствами Укрсадвинпрому, садівниками-аматорами при плануванні сортового складу майбутніх насаджень, доборі сортів-запилювачів і розташуванні їх у садових масивах.

Матеріали досліджень знайшли використання при підготовці рекомендацій для зони діяльності Інституту зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка УААН, лекцій до семінарів для спеціалістів садівничих господарств, фермерів, садівників-любителів.

Сорти-джерела окремих або комплексу господарсько-біологічних ознак було використано нами у гібридизації з метою створення нових форм яблуні, високоадаптованих до умов південного Степу.

Апробація роботи. Матеріали дисертації представлено на міжнародних і всеукраїнських науково-методичних і науково-практичних конференціях у Краснодарі (1999), Херсоні (1999), Орлі (1996, 2000, 2001, 2003), Самохваловичах (2000), Бабтаї (2001), Мічурінську (2001), Ялті (1997, 1998, 2000), Харкові (2003), на засіданнях вченої ради Інституту зрошуваного садівництва УААН (1996-2003).

Основні матеріали демонструвались на міжнародних і всеукраїнських виставках (Київ, 1996; “Агро-2002”, “Агро-2003”; Берлін, 2003; “Київська осінь,” 2003).

Особистий внесок здобувача. Дисертант узагальнила літературні дані, розробила програму досліджень, провела переважну частину експериментальних робіт, статистичну обробку результатів, їх аналіз та підготовку до опублікування. Претендент є співавтором (30%) сорту Старт. Внесок автора у спільних публікаціях становить 50 - 80%.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 праць, в т. ч. 7 - у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 156 сторінках друкованого тексту. Вона складається із вступу, 6 розділів, висновків та рекомендацій виробництву, додатків, містить 28 таблиць, 4 рисунки, 5 фотографій. Список використаних літературних джерел складається з 275 найменувань, у т. ч. 34 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Можливості вдосконалення сортименту яблуні у південному Степу України. В розділі висвітлено історію формування сортименту яблуні у південному Степу та обгрунтовано необхідність його покращання за рахунок використання адаптованих сортів.

На даний час у світі створено велику кількість сортів з високим біологічним потенціалом за всіма господарсько цінними ознаками. Проте його ефективна реалізація можлива лише за найбільш сприятливих грунтово-кліматичних умов вирощування. Одним із шляхів поліпшення промислового сортименту яблуні у південному Степу є добір сортів з високою стійкістю до несприятливих біо- та абіотичних факторів довкілля, високою врожайністю та якістю плодів, невеликим габітусом крони. Виділення сортів-носіїв цінних ознак сприяє створенню бази для оновлення сортименту шляхом виведення нових, високоадаптованих форм.

Умови, об'єкти і методика досліджень

Основні дослідження проводили у 1995-2001 рр., а вивчення врожайності і товарних якостей плодів кращих сортів і гібридів продовжували до 2003 року у насадженнях дослідного господарства (ДГ) “Мелітопольське” Інституту зрошуваного садівництва (ІЗС) ім. М.Ф. Сидоренка УААН, розташованого у південному Степу.

Клімат регіону континентальний, з інтенсивним випаровуванням вологи в літній період і сильними вітрами, особливо під час росту пагонів та формування плодів яблуні. Середня річна температура становила 9,8 С з коливаннями у період проведення досліджень від 9,0 (1997 р.) до 11,4 С (1999 р.). Абсолютний максимум температури за роки досліджень дорівнював +39,5 (1998 р.), абсолютний мінімум - мінус 24,6 С (1997 р.). Заморозки під час активного росту зав'язі у 1999 та 2000 рр. на рівні -5,2 і -1,9 С викликали її масову редукцію. Сума активних температур (вище 10 С) у середньому складала 3460 С з коливаннями від 3215 до 3754С. Кількість днів із температурою вище 15 С варіювала від 120 (у 1997 р.) до 147 (у 1998 р.) при середньому значенні 134 дні. Середній багаторічний показник кількості опадів за рік дорівнював 475 мм. За період досліджень він коливався від 424,1 (1998 р.) до 673,1 мм (1997 р.). Найчастіше дефіцит вологи відмічався у травні-липні. В цілому погодні умови періоду досліджень були задовільні для росту і розвитку рослин яблуні та для стабільного одержання товарного врожаю.

Грунт дослідної ділянки - чорнозем південний темно-каштановий, легко-глинистий з вмістом, %: фізичної глини - 60, гумусу - 2,4, загального азоту - 0,14, фосфору - 0,10, калію - 2,40. Реакція водної витяжки слаболужна (рН 7,6).

Схема досліду. Сад первинного сортовивчення було посаджено навесні 1988 і 1989 рр. сортами і гібридами літнього строку достигання - Мелба (контроль), Афросіабі, Карола, Хасилдар, осіннього - Слава переможцям (контроль), Азербайджанське, Голден Резистент, Дахо, Грів Ред, Зірка, Орловська гірлянда, Прісцилла, Ред Джеймс Грів, Чулпан, ДА 6517, 15-19, зимового - Голден Делішес (контроль), Краснополянське, Кубань, МОСВІР зимове, Південне, Старт, 1-8-88, 6-12-2, а гібридними формами 3-1-16, 3-4-30, 3-10-13, 3-29-15 (осіння група) - навесні 1993 р. За контроль для останніх було взято сорт Прима. Дерева досліджуваних сортів і гібридів на підщепі М. 9 розміщені в саду за схемою 4х2 м. Форма крони округла з залишенням у першому ярусі трьох-чотирьох, у другому - двох-трьох скелетних гілок першого порядку.

Закладання дослідів, обліки та спостереження проводили відповідно до "Программы и методики сортоизучения плодовых, ягодных и орехоплодных культур" (Мичуринск, 1973; Орел, 1999), методичних вказівок "Изучение коллекции семечковых культур и выявление сортов интенсивного типа" (Нестеров Я.С.,1986). Характер редукції зав'язі на Х-ХІ етапах органогенезу вивчали за методикою І.С. Ісаєвої (1989). Посухостійкість визначали лабораторним методом за Г.Н. Єремєєвим та А.І. Ліщуком (1974), морозостійкість - за методом М.О. Соловйової (1982). Аналіз підмерзання тканин проводили на одно-, дво- і три-річних гілках. Дослідження етапів розвитку генеративних бруньок на різних типах плодових утворень на початку зими виконували за О.І. Усковим (1967). Товарність плодів визначали відповідно до ГОСТ 16270-70 для літніх сортів та ГОСТ 21122-75 - для зимових. Життєздатність пилкових зерен вивчали на штучному живильному середовищі (15% сахарози +1% агар-агару) за методикою А.С. Татаринцева (1981). Економічну ефективність вирощування нових сортів обчислювали згідно з “Методикою економічної оцінки типів насаджень, сортів плодових та ягідних культур і результатів технологічних досліджень у садівництві” (1994) та “Методикою економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві” (2002).

Одержані експериментальні дані було оброблено статистично методами дисперсійного і кореляційного аналізу за Б.О. Доспєховим (1985) з викорис-танням комп'ютерної програми СOSTAT. Значення, які істотно різняться між собою на 95%-ному рівні вірогідності, в таблицях, що характеризують посухостійкість, товарні якості плодів, відмічено різними буквами (a, b, c...).

Результати досліджень

Особливості росту і розвитку рослин сортів яблуні

Проходження основних етапів розвитку рослин сортів. В умовах південного Степу сорти, що досліджувались, починали вегетацію у третій декаді березня - першій декаді квітня за суми ефективних температур (вище 5° С) від 76,5 до 117,4° С. Першими вступали у фазу зеленого конусу сорти Афросіабі, Мелба, Хасилдар (літні), Чулпан (осінній), Кубань (зимовий), останніми - гібриди ДА 6517 і 3-10-13 (осінні). Строки цвітіння залежали від сорту і температури повітря весною. Для початку цвітіння яблуні в умовах південного Степу необхідна сума активних температур (вище 10° С) від 194,4 до 255,6° С. Раннім цвітінням характеризувалися сорти Афросіабі, Мелба, Хасилдар (літні), Дахо, Орловська гірлянда (осінні), Кубань (зимовий), пізнім - Прісцилла і гібридна форма ДА 6517 (осінні). Тривалість цвітіння в середньому дорівнювала 8-11 дням. Період формування врожаю у літніх сортів складав 72-84 дні за суми активних температур (вище 10° С) 1425-1795° С, у осінніх - відповідно 95-121 день і 1995-2481° С, у зимових - 122-130 днів і 2503-2610°С. Тривалість міжфазного періоду від закінчення цвітіння до початку достигання та сума активних температур (вище 10° С) за цей проміжок часу виявились досить постійними величинами - V=1,9-6,9%. Початок листопаду припадав на третю декаду жовтня і в середньому листопад тривав 14-17 днів. Відмічено, що у 1997, 1999-2001 рр. обпадання листя прискорили осінні приморозки. Тривалість вегетаційного періоду становила 211-221 день. Повний цикл розвитку дерев яблуні проходив 17638 днів за суми активних температур (вище 10° С) 3460482° С.

Результати вивчення строків настання і проходження основних фенофаз показали, що кліматичні умови південного Степу цілком відповідають біоло-гічним особливостям досліджуваних сортів.

Особливості росту дерев у саду. Дерева сортів, що вивчались, у 8-11-річному віці характеризувались переважно помірною та середньою силою росту. Низькорослість (висота до 3,0 м) відмічено в сортів Карола (літній), Азербайджанське, Грів Ред, Орловська гірлянда, Ред Джеймс Грів, гібридів 3-1-16, 3-4-30, 3-29-15, 15-19 (осінні), Кубань, Старт (зимові). Середня сила росту (3,0-3,5 м) притаманна сортам Мелба (літній), Голден Резистент, Дахо, Зірка, Прісцилла, Слава переможцям і гібридним формам ДА 6517, 3-10-13 (осінні), Голден Делішес, МОСВІР зимове, Південне, 1-8-88. Високорослими (більше 3,5 м) були сорти Афросіабі, Хасилдар (літні), Чулпан (осінній), Краснополянське і гібрид 6-12-2 (зимові). Сорти, що досліджувались, різнились за темпом освоєння відведеної площі живлення. Першими (у шести-семирічному віці) її використали дерева гібридів 3-1-16, 3-4-30, 3-10-13, 3-29-15, останніми (у 10-11-річному) - Голден Делішеса, Грів Ред, Зірки, Краснополянського, Кубані, МОСВІР зимового, Південного, Прісцилли, Ред Джеймс Грів, 15-19. Крони сорту Карола і гібриду ДА 6517 не освоїли цю площу навіть в 11-річному віці.

Виявлено високий ступінь залежності між площею перетину штамба дерев сортів, що досліджувались, та їх висотою (r= 0,800,11) і об'ємом крони (r= 0,820,11). У сортів з невеликими параметрами останньої (Карола, Орловська гірлянда, 15-19) величина площі перетину штамба була найменшою.

Характеристика сортів за типом плодових утворень. Обліки показали, що у кронах дерев 79% досліджуваних сортів основним типом плодових утворень є кільчатка. Їх кількість варіює від 52,6 (Хасилдар) до 84,7% (МОСВІР зимове). Сорти Дахо, Прісцилла, Слава переможцям і гібриди 3-4-30, 3-10-13, 3-29-15, поряд із кільчатками, формують високий відсоток плодових прутиків - 30,6-41,8. Розташовані плодові утворення переважно на дво-шестирічних гілках.

Стійкість сортів до несприятливих умов вирощування

Посухостійкість сортів визначали за такими її елементами, як обводненість листків, водостримна здатність і ступінь відновлення тургору після в'янення. Встановлено, що вміст води у листі в першу чергу визначається особливостями самих сортів (24,6%) і не пов'язаний зі строком їх достигання та належністю до певної еколого-географічної групи. Зворотній зв'язок середнього ступеню між обводненістю листків і водостримною здатністю (r= -0,480,19; r= -0,400,20), з одного боку, та обводненістю листя і ступенем відновлення тургору (r= -0,470,19), з іншого боку, існував лише в окремі місяці періоду досліджень, що свідчить про неоднаковий механізм пристосування сортів до посухи. Виявлено, що величина здатності утримувати воду пов'язана переважно із сортовими особливостями (32,8%) і в меншій мірі - з умовами року (21,6%) та місяцем відбору проб (16,9%). Ступінь відновлення тургору значно залежав від умов року (28,2%) при високому впливі фактору сорту (23,2%) та їх взаємодії (21,3%). Для виявлення посухостійких сортів використовували комплексний критерій оцінки, який включає ступінь відновлення тургору після зів'янення як основний елемент і час втрати листками 30-35% води як додатковий. До найбільш посухостійких віднесено Афросіабі, Голден Резистент, Каролу, Краснополянське, Кубань, Південне, Прісциллу, Славу переможцям, Старт, 1-8-88, у яких водостримна здатність складає 11,9-15,7 год., а листки відновлюють тургор на 90,1-95,4% (табл. 1). Ці сорти і гібриди можна рекомендувати для закладення садів у районах нестійкого зволоження та при відсутності оптимального водозабезпечення. Посухостійкістю вище середнього рівня відзначилися сорти Азербайджанське, Голден Делішес, Грів Ред, Зірка, Мелба, Ред Джеймс Грів і гібридні форми ДА 6517, 6-12-2. Вони також придатні для вирощування у південному Степу, але потребують більшої кількості поливів, ніж сорти попередньої групи.

Морозостійкість. У грудні та січні 1997 р., коли дерева знаходились у стані глибокого спокою, абсолютний мінімум температури повітря досягав -21,8 та -24,6°С. Такі температури не є критичними для яблуні на даному етапі розвитку, однак вони викликали підмерзання рослин. Аналіз метеоумов, які передували зимам 1996/1997 і 1997/1998 рр., виявив, що літо 1996 р. було посушливим, а наприкінці вегетації 1996 і 1997 рр. випала значна кількість опадів - в 3,8-5,2 раза більша за середню багаторічну норму і в 1,3-2,0 рази - за місячну поливну норму для плодоносного саду яблуні. Це негативно вплинуло на формування морозостійкості дерев. Загальний стан їх навесні великою мірою визначався характером і ступенем підмерзання тканин одно-трирічних гілок. У дерев сортів Мелба, Слава переможцям і гібридної форми 3-4-30 не відмічено підмерзань надземної частини. Їх визнано високоморозостійкими. До морозостійких віднесено сорти Грів Ред, Зірка, Карола, Прима, Ред Джеймс Грів, Старт, Хасилдар, Чулпан і гібридні форми ДА 6517, 1-8-88, 3-1-16, 3-10-13, 3-29-15, 6-12-2 із загальним підмерзанням тканин одно-трирічних гілок до 3,0 балів та оцінкою загального стану дерев не нижче 4,5 бала. У сортів Афросіабі, Голден Резистент, Дахо незначне розтріскування кори у розвилках окремих скелетних гілок (0,5-1,0 бал) і на штамбі (1,0-1,5 бала) та загальне підмерзання одно-трирічних гілок на рівні 2,8-5,9 бала визначило оцінку загального стану дерев на 4,0-4,2 бала. Ці сорти охарактеризовано як середньоморозостійкі.

Таблиця 1- Показники посухостійкості сортів яблуні, середнє за 1995-1996 рр. (42 м, підщепа М. 9, рік садіння 1988), ДГ "Мелітопольське"

Група достигання

Сорт, гібридна форма

Обводненість листків, %*

Водостримна здатність, год.*

Ступінь відновлення тургору, %*

Літня

Афросіабі

59,0 j

15,7 a

93,3 c

Карола

60,4 h

11,9 g

90,1 h

Мелба (контроль)

60,6 h

10,5 i

86,8 l

Хасилдар

63,0 a

7,4 m

75,5 p

Осіння

Азербайджанське

60,6 gh

8,5 m

91,9 f

Голден Резистент

61,9 cd

12,3 f

90,2 h

Грів Ред

62,4 bc

6,8 o

94,4 b

Дахо

61,4 de

9,0 l

82,8 n

Зірка

61,5 de

5,7 p

92,8 d

Орловська гірлянда

60,8 fgh

5,4 p

67,0 q

Прісцилла

61,0 efg

12,7 e

91,3 g

Ред Джеймс Грів

61,8 cd

8,6 m

89,6 I

Слава переможцям

(контроль)

58,5 k

13,1 d

93,3 c

Чулпан

61,5 de

9,8 k

83,9 m

ДА 6517

61,9 cd

8,5 m

88,9 j

15-19

61,3 m

7,3 m

76,1 o

Зимова

Голден Делішес

(контроль)

62,6 ab

11,3 h

88,4 k

Краснополянське

60,4 h

13,1 d

92,4 e

Кубань

61,5 de

12,0 g

93,4 c

МОСВІР зимове

59,7 I

10,2 j

82,7 n

Південне

61,5 de

13,7 c

92,4 e

Старт

61,1 efg

12,5 ef

95,4 a

1-8-88

60,7 fgh

14,3 b

95,2 a

6-12-2

61,8 cd

11,3 h

89,5 I

* Різниця істотна на 95%-ному рівні вірогідності.

Стійкість генеративних бруньок до низьких зимових температур у значній мірі залежить від ступеню розвитку генеративної сфери квітки. Встановле-но, що на початку зими зачаткові квітки досягали стадії подовження плодолистиків. Найбільш розвиненими вони були у бруньках кільчаток, особливо ранніх (літніх) сортів, а найменше - у термінальних бруньках однорічних приростів, особливо пізніх (зимових) сортів (рис. 1). Активний ріст плодолистиків викликала тепла та волога погода літа-осені 1996 і 1997 рр. Незважаючи на це, більшість сортів, що вивчались, проявила високу морозостійкість зачаткових квіток. Ступінь їх підмерзання оцінено не більш, ніж на 2 бали.

Стійкість проти грибних хвороб. Ознаки ураження сортів грибними хворобами проявились в епіфітотійні роки: паршею - у 2001, борошнистою росою - у 1996 і 1998, бурою плямистістю - у 1998, 2001. В таких умовах повну польову стійкість проти парші, борошнистої роси та бурої плямистості проявили сорти Прима і Старт, високу - Азербайджанське, Афросіабі, Голден Резистент, Дахо, Карола, Краснополянське, Мелба, МОСВІР зимове, Орловська гірлянда, Південне, Ред Джеймс Грів, Слава переможцям, Хасилдар і гібриди 1-8-88, 3-1-16, 3-4-30, 3-10-13, 3-29-15, 6-12-2, 15-19.

Урожайність і якість плодів нових сортів

Урожайність є інтегрованим показником, який визначається кількістю закладених генеративних бруньок, відсотком корисної зав'язі, середньою масою плодів тощо. Урожайність яблуні, яка є практично самобезплідною культурою, залежить від наявності добрих запилювачів.

Характеристика сортів як потенційних запилювачів. В умовах південного Степу України основна маса сортів, що вивчались, формувала пилок переважно середньої життєздатності (в межах 30,4-65,4%). Лише мутантна форма 15-19 відзначалась низьким рівнем проростання пилку - 29,5%. Відмічено, що значна кількість сортів не проявила помітної реакції редукційного поділу на зниження температури повітря до -2,5є С під час мейозу і утворила пилок характерної для неї життєздатності. Це підтверджує той факт, що у 48% досліджуваних сортів і гібридів, а саме: Афросіабі, Зірка, Кубань, МОСВІР зимове, Орловська гірлянда, Південне, Прима, Прісцилла, Ред Джеймс Грів, 3-1-16, 3-4-30, 3-10-13, 3-29-15 коефіцієнт варіації ознаки, що вивчалась, був низьким (1,8-9,4%). У сортів Азербайджанське, Голден Делішес, Грів Ред, Краснополянське, Мелба, Мінкар, Слава переможцям, Старт, Чулпан і мутанта 15-19, які становлять 35% від загальної кількості сортів, залежність проростання пилку від метеорологічних умов періоду мейозу була середньою (V=12,1-16,4%). Високу мінливість (V=21,9-27,8%) життєздатності пилку виявлено в сортів Айдаред, Дахо, Карола, Хасилдар і гібридної форми 1-8-88.

Найвищу швидкість росту пилкових трубок відмічено в сортів Азербайджанське, Карола, Мелба, Південне, Прісцилла, Світанок, Чулпан і гібрида 3-1-16. Через 24 години після висіву їх пилку на штучне живильне середовище при температурі повітря 21-25 С довжина пилкових трубок становила 302-365 мкм.

Враховуючи комплекс досліджуваних показників якості пилку, потенційно кращими запилювачами в умовах південного Степу визнано сорти МОСВІР зимове, Орловська гірлянда, Південне, Світанок і гібридні форми 3-4-30, 3-10-13, потенційно добрими - Азербайджанське, Афросіабі, Голден Делішес, Грів Ред, Зірка, Мелба, Мінкар, Прима, Прісцилла, Ред Джеймс Грів, Слава переможцям, Старт, Чулпан, 3-1-16.

Взаємозапилення та самоплідність. За добору запилювачів для нових сортів селекції ІЗС УААН Південне, Старт і гібридної форми 1-8-88 встановлено, що притаманний першому з них урожай високотоварних плодів можна одержати при розміщенні його у кварталі разом із районованими сортами Голден Делішес, Мінкар, Ренет Симиренка. Використання суміші пилку цих сортів для штучного запилення квіток Південного забезпечило зав'язування плодів у кількості 262,3% від контролю, а масу їх у перерахунку на 100 запилених квіток - на рівні контрольного варіанту. В насадженнях сорту Південне можна висаджувати як запилювачі Голден Делішес, Мінкар або Ренет Симиренка. Сорти Айдаред і Світанок виявились непридатними для запилення Південного.

У сорту Старт при запиленні пилком районованих сортів Айдаред, Голден Делішес, Ренет Симиренка та сумішами пилку цих сортів зав'язування плодів було на рівні вільного запилення. Однак маса одержаних плодів у перерахунку на 100 запилених квіток становила 72,8-98,0% від контролю. Це дозволило характеризувати досліджувані варіанти запилення як допустимі для сорту Старт. Непродуктивним буде сусідство останнього із Мінкаром або Світанком, при якому показники зав'язування (3,5-7,1%) та маси плодів у перерахунку на 100 запилених квіток (44,1-50,0%) нижчі у порівнянні з вільним запиленням. Але ці сорти відмінно запилюють гібридну форму 1-8-88. У відповідних комбінаціях зав'язування та маса плодів/ 100 запилених квіток на 59,8-71,6% перевищують контрольний варіант. Допустимим запилювачем для даного гібриду є сорт Айдаред.

Встановлено, що сорти Південне, Старт і гібридна форма 1-8-88 є само-безплідними і не придатні для створення односортних насаджень.

Сила цвітіння була найбільшою в сортів Афросіабі, Грів Ред, Зірка, Карола, Мелба, Орловська гірлянда і мутанту 15-19. У період їх повного плодоношення до генеративного розвитку переходить 27,6-37,4% бруньок. Середня сила цвітіння (11,5-25,1%) притаманна сортам Азербайджанське, Голден Делішес, Дахо, Краснополянське, Кубань, МОСВІР зимове, Південне, Ред Джеймс Грів, Слава переможцям, Старт, Хасилдар, Чулпан і гібридам ДА 6517, 6-12-2. Найменша кількість генеративних бруньок (8,5-9,6%) формується у кронах дерев сортів Голден Резистент, Прісцилла і гібридної форми 1-8-88.

У більшості сортів, що досліджувались, генеративні бруньки закладаються дуже нерівномірно за роками (V=23,4-99,7%). Найменший відсоток їх зафіксовано у 1995 та 1997 рр. (у середньому 12,3 і 17,5), а найбільший - у 1996 та 1998 рр. (27,0 і 27,2). Лише в сорту Старт формування генеративних бруньок відбувається стабільно (V=9,5%).

Статистично доведено, що потенційна продуктивність сортів у віці повного плодоношення на ІІІ-ІV етапах органогенезу у великій мірі визначається їх реакцією на умови років досліджень, що змінюються, а також біологічними особливостями сорту. У гібридних форм на початку плодоношення кількість закладених генеративних бруньок у кронах залежить переважно від фактору року, що пов'язано із нарощуванням продуктивності.

Особливості редукції резервних елементів репродукції. Залежно від характеру редукції елементів репродукції на Х-ХІ етапах органогенезу досліджувані сорти поділено на такі групи (рис. 2):

перша група - резервні елементи репродукції більше, ніж на 60% редукуються на Х етапі органогенезу та менш, ніж на чверть - на ХІ. Її складають сорти Азербайджанське, Афросіабі, Голден Делішес, Голден Резистент, Грів Ред, Краснополянське, Кубань, МОСВІР зимове, Ред Джеймс Грів, Старт, Чулпан і гібриди ДА 6517, 1-8-88, 3-4-30, 6-12-2. Зав'язування плодів становить 6,3-15,0%;

друга група - резервні елементи репродукції на 40-60% редукуються на Х етапі органогенезу; в залежності від величини редукції на ХІ етапі виділено 2 підгрупи, в яких вона становить:

а) близько 50% і більше (сорти Дахо, Південне, Слава переможцям);

б) 20-46% (сорти Карола, Мелба, Орловська гірлянда, Прима, Прісцилла, Хасилдар і гібридні форми 3-1-16, 3-10-13, 3-29-15);

потенціал продуктивності сортів першої підгрупи на ХІ етапі органо-генезу реалізується на 6,7-11,8, другої - на 11,9-22,6%;

третя група - на Х етапі відбувається звільнення від незначної кількості (18,0-27,8%) резервних квіток і зав'язі, основна маса резервних елементів репродукції (55,5-56,4%) редукується на ХІ етапі; ця група представлена сортом Зірка та його мутантною формою 15-19; потенціал продуктивності на ХІ етапі вони реалізують на 15,6-16,7%.

Відмічено, що сорти, які характеризуються великим розміром плодів, звільняються від основної частини резервних квіток і зав'язі переважно на Х-му, а з дрібними яблуками - на ХІ етапі органогенезу. Дослідженнями не виявлено залежності між темпом проходження редукції резервних елементів репродукції та регулярністю плодоношення сортів.

Скороплідність і темп нарощування врожайності оцінювали у гібридів 3-1-16, 3-4-30, 3-10-13, 3-29-15, у яких цей показник раніше не вивчався.

На третій рік росту в саду 54-63% дерев гібридних форм 3-1-16, 3-4-30, 3-29-15 формують по 3-7 кг плодів. Найшвидше нарощують урожайність 3-1-16 і 3-29-15, у яких вона на шостий рік після садіння становить 30,0-32,6 т/га (24,0-26,1 кг/дер), а сумарна - 61,2 та 67,3 т/га і знаходиться на рівні контрольного сорту Прима. Помірним темпом нарощування врожайності характеризуються гібриди 3-4-30 і 3-10-13. Сума врожаїв за 4 роки складає 58,2 і 52,7 т/га, або нижче рівня контролю. Скороплідність середнього ступеня відмічено у гібридної форми 3-10-13.

Урожайність і регулярність плодоношення. Переважна більшість сортів і гібридів, що досліджувались, ефективно реалізує свій потенціал продуктивності, який сформовано на ІІІ-IX етапах органогенезу. У літніх сортів 14,3-39,4% генеративних бруньок (від загальної кількості бруньок на дереві) забезпечує рясне цвітіння, оцінюване на 3,6-4,6 бала. Після останнього обсипання резервних елементів репродукції на деревах залишається 10,2-13,7% корисної зав'язі. Дерева осінніх сортів при 8,5-37,4% генеративних бруньок дерев цвітуть помірно (2,4-2,8 бала) та рясно (3,5- 4,4 бала) і утримують 6,3-22,6% плодів. Зимові сорти формують 9,6-24,8% генеративних бруньок і відзначаються помірним (2,4-2,8 бала) та рясним цвітінням. Зав'язування плодів становить 7,7-13,0%. За таких умов у групі літніх сортів високу врожайність відмічено в сортів Карола і Мелба (табл. 2). Врожайністю вищою за середню характеризується Хасилдар. Середня врожайність і регулярне плодоношення спостерігаються в сорту Афросіабі. Насадження Кароли і Мелби щорічно формують високі врожаї за рахунок асинхронної періодичності плодоношення. Найурожайнішим серед осінніх сортів у період повного плодоношення є сорт Азербайджанське (38,1 т/га). Висока врожайність притаманна Голден Резистенту, Грів Ред, Зірці, Орловській гірлянді, Прісциллі, 15-19, вище середнього рівня - Дахо, Ред Джеймс Грів, Славі переможцям, ДА 6517. До середньоврожайних віднесено сорт Чулпан і гібридні форми 3-4-30, 3-10-13. Крім того, сорти Азербайджанське, Грів Ред, Прісцилла, Слава переможцям стабільно плодоносять. Серед зимових сортів високоврожайними є Голден Делішес, Краснополянське, Кубань, МОСВІР зимове, Південне, Старт. Врожайність вища за середню притаманна гібридній формі 1-8-88, а низька - у 6-12-2. Стабільно по роках формує врожай сорт Старт. Сорти Голден Делішес, Кубань, Південне та гібрид 1-8-88 схильні до середньо вираженої періодичності плодоношення.

Виділено групу сортів і гібридних форм, які за комплексом показників урожайності з 1 га та питомої продуктивності у перерахунку на 1 м3 крони (5,1-10,1), 1 м2 її проекції (5,8-9,9), 10 см2 перетину штамба (4,2-11,0) придатні для створення інтенсивних насаджень. Її складають - Карола (літній), Прима, ДА 6517, 3-4-30, 3-29-15, 15-19 (осінні), Старт (зимовий).

Товарні якості плодів визначаються їх масою, розміром, привабливістю. Значна кількість досліджуваних сортів характеризується середніми та вище середніх розмірами яблук. Сорти Азербайджанське, Афросіабі, Голден Делішес, Грів Ред, Зірка, Карола, Прима, Прісцилла, Слава переможцям, Старт, Хасилдар і гібрид 3-1-16 формують плоди середньою масою 113,2-148,2 г. Відповідний показник у сортів Дахо, Кубань, Краснополянське, МОСВІР зимове, Південне, Ред Джеймс Грів, Чулпан і гібридних форм ДА 6517, 3-4-30, 3-10-13, 3-29-15 становить 153,8-196,2 г (табл. 3).

Урожай літніх сортів, що вивчались, на 100% складається з плодів першого товарного сорту. При цьому переважають яблука з розміром поперечного діаметру не менше 60 мм. Продукцію найвищої товарності одержано від осінніх сортів Голден Резистент і Дахо, у котрих кількість плодів із поперечним діаметром 65 мм і більше дорівнює відповідно 71,1 і 86,5%. Не поступаються перед контрольним сортом за цими показниками Азербайджанське, Грів Ред, Ред Джеймс Грів, Чулпан, 3-1-16, 3-4-30, 3-29-15. Всі досліджувані зимові сорти і гібриди перевищили Голден Делішес (контроль) за товарною якістю плодів. Найбільшу кількість (88,9-97,9%) яблук, які відповідають вимогам до вищого товарного сорту, формують МОСВІР зимове, Південне, 1-8-88, 6-12-2.

За ознаками привабливості плодів найвище (4,5-4,8 бала) оцінено сорти Карола (літній), Голден Резистент, Грів Ред, Дахо, Ред Джеймс Грів, Прима, Слава переможцям, Чулпан (осінні), Краснополянське, МОСВІР зимове, Південне, Старт і гібридні форми 1-8-88, 6-12-2 (зимові).

Вміст основних органічних речовин у плодах. Плоди сортів, що досліджувались, в умовах південного Степу України в цілому характеризуються середнім вмістом сухих розчинних речовин (13,06-14,47%), високою цукристістю (11,25-11,62%), середньою та високою кислотністю, низьким рівнем вітаміну С (4,40-7,23 мг/100 г сирої маси). За вмістом основних органічних речовин кращими є плоди сорту Старт. Високим вмістом цих сполук відзначаються плоди Краснополянського, Грів Ред, Південного, 6-12-2.

Накопичення сухих розчинних речовин у плодах досліджуваних сортів за роками відбувається стабільно (V=6,13-8,35%) або з середнім ступенем коливання (V=11,84-19,70%). Кількість цукрів у плодах більшості сортів, що вивчались, варіює залежно від року

Таблиця 2-Урожайність і регулярність плодоношення сортів і гібридних форм яблуні, середнє за 1995-1998 рр. (4х2 м, підщепа М. 9), ДГ "Мелітопольське"

Строк дости-гання

Сорт, гібридна форма

Рік садін-ня

Середня врожайність

Індекс періодичності плодоношення

кг/дер

т/га

облікових дерев

насадження в цілому

Літній

Афросіабі

1988

8,1

10,1

37,8

13,2

Карола

1989

17,5

21,9

43,4

5,0

Мелба (к)

1988

19,3

24,1

97,0

2,2

Хасилдар

1988

14,8

18,5

49,9

49,7

НІР05

3,3

Осінній

Азербайджанське

1988

30,5

38,1

21,8

20,9

Голден Резистент

1988

17,4

21,8

61,3

41,4

Грів Ред

1988

16,4

20,6

31,8

11,5

Дахо

1988

13,4

16,8

68,5

51,3

Зірка

1988

23,1

28,9

89,0

68,3

Орловська гірлянда

1988

18,4

23,0

59,9

2,8

Прісцилла

1988

18,1

22,7

26,8

18,1

Ред Джеймс Грів

1988

14,1

17,6

75,2

24,3

Слава переможцям (к)

1988

12,6

15,8

25,8

24,1

Чулпан

1988

11,4

14,3

75,3

63,9

ДА 6517

1988

14,2

17,8

78,9

28,0

15-19

1988

19,7

24,6

71,7

49,3

НІР05

5,6

Прима (к)

1991

13,7

17,2

74,5

28,9

3-1-16

1993

12,2

15,3

68,9

38,1

3-4-30

1993

11,6

14,6

56,5

39,2

3-10-13

1993

10,5

13,2

66,9

37,0

3-29-15

1993

13,5

16,8

85,9

41,3

НІР05

1,4

зимовий

Голден Делішес (к)

1988

21,9

27,4

65,0

27,9

Краснополянське

1988

19,6

24,5

82,8

79,6

Кубань

1988

16,8

20,9

41,8

16,7

МОСВІР зимове

1988

20,1

25,2

80,1

46,7

Південне

1988

18,9

23,6

61,6

32,6

Старт

1988

22,6

28,2

13,2

10,1

1-8-88

1988

15,9

19,9

43,4

40,5

6-12-2

1988

7,5

9,4

73,5

13,0

НІР05

4,5

в середній та високий мірі. У плодах переважної більшості сортів істотно змінюється за роками накопичення органічних кислот і вітаміну С. Доведено, що сорт Слава переможцям найменше реагує на умови року щодо вмісту в яблуках певної кількості основних органічних речовин.

Таблиця 3 - Показники товарної якості плодів, середнє за 1995-1998, 2001 рр. (4х2 м, підщепа М. 9), ДГ "Мелітопольське"

Строк достигання

Сорт, гібридна форма

Середня маса плоду, г (M+m)

Попереч-ний діа-метр пло-ду (серед-нє), мм

Вихід плодів, %

Оцінка зовніш-нього вигляду плоду, бал

першого та вищого товарного сорту*

з попе-речним діаметром ? 65 мм*

Літній

Афросіабі

122,4±2,6

67,8

100,0

-

4,2

Карола

128,9±4,4

62,2

100,0

-

4,7

Мелба (к)

104,2±5,7

61,5

100,0

-

4,0

Хасилдар

121,4±1,9

68,5

100,0

-

4,0

НІР05

3,7

Осінній

Азербайджанське

113,5±6,6

64,9

71,4 bc

46,8 c

4,0

Голден Резистент

202,6±10,5

73,0

92,1 a

71,1 b

4,6

Грів Ред

146,3±2,3

71,1

71,3 bc

49,2 c

4,5

Дахо

165,1±4,9

72,9

96,2 a

86,5 a

4,8

Зірка

113,2±9,0

55,4

50,7 d

26,9 d

4,3

Орловська гірлянда

71,5±3,9

50,9

17,1 e

0,0

3,9

Прісцилла

124,4±11,5

63,5

69,2 bc

30,8 d

4,4

Ред Джеймс Грів

153,7±6,8

71,9

73,9 b

53,9 c

4,5

Слава переможцям (к)

134,6±3,2

67,3

64,9 bc

46,7 c

4,5

Чулпан

187,9±5,3

74,7

74,3 b

57,1 c

4,7

ДА 6517

161,4±10,4

58,4

50,0 d

44,2 c

4,4

15-19

103,4±20,2

55,0

56,4 cd

23,1 d

4,3

НІР05

5,9

Прима (к)

147,6±3,5

57,5

50,0 b

40,4 b

4,6

3-1-16

146,2±2,9

63,4

50,7 b

40,0 b

4,3

3-4-30

182,3±5,8

72,0

69,1 a

43,9 b

4,4

3-10-13

154,8±6,7

62,0

69,2 a

31,9 c

4,4

3-29-15

165,8±5,5

71,3

75,0 a

53,6 a

4,3

НІР05

3,2

Зимовий

Голден Делішес (к)

146,1±5,8

62,9

76,4 c

42,6 d

4,4

Краснополянське

188,3±14,3

71,9

88,9 b

67,1 c

4,7

Кубань

177,0±6,2

73,9

91,7 ab

81,4 b

4,4

МОСВІР зимове

196,2±14,1

77,9

97,9 a

95,0 a

4,5

Південне

188,4±19,5

73,1

96,5 ab

90,8 ab

4,6

Старт

148,2±7,7

68,5

95,2 ab

69,7 c

4,6

1-8-88

188,9±12,3

71,4

96,5 ab

88,7 ab

4,5

6-12-2

190,5±9,2

73,1

95,5 ab

94,0 a

4,6

НІР05

4,1

* Різниця істотна на 95%-ному рівні вірогідності.

Смак плодів переважної більшості досліджуваних сортів добрий (4,0-4,5 бала). Величина цукрово-кислотного індексу становить 10,59-46,83. Відмінний смак плодів (4,6-4,8 бала) відмічено в сортів Голден Резистент, Зірка, 15-19 (осінні), Голден Делішес, 6-12-2 (зимові). Співвідношення цукор/кислота дорівнює 18,02-34,71.

Лежкоспроможність плодів. Серед осінніх сортів в умовах штучного холоду (температура повітря 4 С, відносна вологість повітря 92%) найдовше зберігаються плоди Голден Резистента і 3-10-13 - 148 та 133 дні відповідно. У решти досліджуваних сортів цієї групи достигання лежкість плодів становить 51-130 днів. Виявлено, що стабільним (V=3,8-9,7%) строком лежкості яблук відзначаються сорти Дахо, Прісцилла, гібридні форми 3-1-16, 3-4-30, 3-10-13. Середній ступінь коливання (V=13,5-17,5%) тривалості зберігання відмічено в Азербайджанського, ДА 6517, Голден Резистента, Зірки, Прими, Слави переможцям, 15-19. В зимовій групі найдовше зберігаються плоди сортів Голден Делішес і Південне - 199 і 201 день відповідно. Однак тривалість зберігання їх яблук значною мірою залежить від умов вирощування (V=21,9-24,6%). У решти досліджуваних зимових сортів цей показник обмежується 4,0-5,3 місяцями і в середній та слабкій мірі (V=4,5-10,9%) залежить від умов вегетаційного періоду. Відмічено, що спекотні та посушливі умови південного Степу під час формування і росту плодів сприяють розвитку загару та підшкіркової плямистості при їх зберіганні. Функціональні розлади під час зберігання не проявлялись у плодів осінніх сортів Азербайджанське, Зірка, Прісцилла, Слава переможцям, 15-19, зимових - Краснополянське, МОСВІР зимове, 6-12-2.

Економічна оцінка вирощування нових сортів яблуні

Порівняльна економічна оцінка вирощування сортів, які досліджувалися, показала, що найвищий економічний ефект забезпечують ті з них, які в однаковій мірі поєднують високу врожайність і відмінні споживчі якості плодів. Серед літніх сортів таким є Карола. Прибуток від реалізації його плодів та рівень рентабельності перевищують відповідні показники контрольного сорту в 1,4 і 1,5 раза (табл. 4). У групі осінніх сортів найвищі економічні показники виробництва яблук одержано при вирощуванні сортів Азербайджанське, Голден Резистент, Зірка, мутанта 15-19, у яких розмір прибутку, окупність і рівень рентабельності в 1,6-3,8 раза більше, ніж у контролі. Серед досліджуваних зимових сортів найрентабельнішими виявилися Краснополянське, МОСВІР зимове, Старт, 1-8-88. Комплексний показник порівняльної економічної ефективності довів переваги сортів Карола (літній), Азербайджанське, Голден Резистент, Зірка, 15-19 (осінні), МОСВІР зимове, Старт (зимові) над кращими районованими.

Таблиця 4 - Економічна оцінка вирощування сортів яблуні (сад 1988, 1993 років садіння, 4х2 м, підщепа М. 9)

...

Сорт

Урожайність (середня за 1995-1998 рр.), т/га

Середня ціна реалізації 1 т продукції, тис.грн.

Вартість валової продукції з 1 га, тис. грн.

Собівартість 1т плодів, тис. грн.

Розмір прибутку з 1 га, тис. грн.

Рівень рентабельності, %

Комплексний показник (індекс) порівняльної економічної ефективності

1

2

3

4

5

6

7

8

Літня група

Мелба (контроль)

24,1

1,00

24,1

0,53

11,32

88,7

1,00

Карола

21,9


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.