ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення з питань підвищення зимостійкості та формування продуктивності озимої м'якої та твердої пшениці і запропоновані нові рішення їх втілення в технологічні системи вирощування.

1. В умовах північного Степу насіння озимої твердої пшениці порівняно з озимою м'якою відрізняється зменшеною польовою схожістю (у середньому на 5-10 %). Для отримання нормальних сходів насіння озимої твердої пшениці в даній підзоні його слід висівати переважно по чорному пару на глибину не більшу за 5-6 см.

2. Найбільшу зимостійкість формують рослини оптимального строку сівби, які на момент припинення осінньої вегетації утворюють 3-4 стебла, 2-3 вузлових кореня і накопичують масу 100 сухих рослин в межах 15-20 г. Значно меншу зимо- та морозостійкість формують перерослі рослини ранніх строків сівби, а найвищу стійкість до низьких температур - найбільш молоді рослини пізніх строків сівби. Проте, визначаючи залежності морозостійкості від габітусу рослин потрібно враховувати стадійний та власний вік рослин. Так, серед різновікових рослин стійкість до низьких температур у них підвищується від найбільш розвинутих до найменш розвинутих, а серед одновікових рослин, але стадійно різних, морозостійкість підвищується від найменш розвинутих до найрозвинутіших. У посівах від низьких температур в першу чергу гинуть слаборозвинуті рослини.

3. Озима тверда пшениця дещо менш інтенсивно росте восени, ніж озима м'яка пшениця, проте, за розвитком рослин різниця між ними несуттєва. Оптимальними дозами мінеральних добрив, які забезпечують інтенсивний ріст та розвиток рослин у осінній період по чорному пару є Р₆₀К₃₀, а після кукурудзи, що збирається на силос, - N₆₀P₉₀K₃₀.

Озима тверда пшениця, порівняно з озимою м'якою пшеницею, відрізняється меншою кількістю рослин, що виживають за зимовий період. За сівби твердої пшениці після кукурудзи на силос зимостійкість її навіть за дотримання всіх агротехнічних заходів майже у півтора рази нижча, ніж по чорному пару.

Встановлено, що найбільшу стійкість до несприятливих умов зимового періоду озима тверда пшениця формує за сівби по чорному пару на 5-7 днів пізніше озимої м'якої пшениці на відносно низькому фоні мінерального живлення з перевагою фосфорно-калійних добрив - P₆₀K₃₀ за норми висіву 5,5 млн. шт. схожих насінин на гектар.

4. Між морозостійкістю, строком сівби, попередником і рівнем мінерального живлення існує взаємоопосередкований зв'язок. Підвищений фон живлення по чорному пару за сівби у ранні та оптимальні строки, коли рослини досягають високого ступеня розвитку, виявляє негативний вплив на морозостійкість озимої пшениці. Внесення цих же доз, але за сівби у пізні строки, коли рослини не встигають в достатній мірі розвинутись, навпаки, сприяють її підвищенню. Після непарового попередника - озимини парової внесення підвищених доз добрив має позитивний вплив на морозостійкість за всіх строків сівби.

5. Встановлено, що пестициди, які використовуються в процесі вирощування озимої пшениці, суттєво впливають на її морозостійкість, тому нові препарати перед їх впровадженням повинні проходити обов'язкове тестування з приводу можливого впливу на основні господарсько цінні ознаки, зокрема на морозостійкість рослин. Зменшується майже вдвічі стійкість і регенераційна здатність рослин за обприскування їх у осінній період гербіцидами 2,4-Д амінна сіль і Діален. Фосфорорганічні інсектициди Фосфамід і Метафос спричиняють зменшення стійкості до 20 %, а фунгіцид Фундазол - до 5 %. Не виявили негативної дії фунгіциди - Тілт і Байлетон, інсектициди - Фоксім і Базудін. Підвищує стійкість на 2-12 % ретардант ССС.

6. Суттєво збільшується виживаність рослин озимої пшениці під впливом кріопротекторів, які посилюють морозостійкість та регенераційну здатність рослин. Встановлена висока ефективність запропонованого нами як кріопротектора препарату ПЕ[1-6]'М, який перевищує за основними показниками стандарт диметилсульфоксид (ДМСО).

7. Виявлена добова ритмічність в стійкості рослин до низьких температур, яка має синусоїдальний характер. Найвища морозостійкість протягом доби досягається рослинами наприкінці світлового періоду, а найменша - на його початку.

8. Добре розвинуті рослини формують і більшу кількість продуктивних стебел. Але ефективність пагоноутворення, тобто частка повноцінних продуктивних стебел від їх загальної кількості, більша у рослин пізніх строків сівби, а менша - у рослин ранніх строків сівби.

З підвищенням норми висіву насіння знижується вирівняність рослин у посівах за габітусом. Внесення мінеральних добрив також сприяє зменшенню вирівняності посівів. Проте це зменшення зумовлено збільшенням продуктивної кущистості рослин. Підвищений фон живлення більшою мірою впливає на продуктивну кущистість слаборозвинутих рослин. Найбільшу частку у посівах як озимої м'якої, так і озимої твердої пшениці мають рослини з одним продуктивним стеблом.

В умовах північного Степу вирівняність посівів особливого значення для збільшення урожайності не має. Встановлено, що більш важливим показником є густота продуктивного стеблостою.

9. Доведено, що найбільшу частку у формуванні врожайності в умовах північного Степу має попередник - 53 % і строк сівби - 30 %, значно меншу частку мають сорт - 9 % та добрива - 5 %. Серед подвійних та потрійних взаємодій суттєвою була тільки взаємодія - попередник х строк сівби (7 %). Частка впливу різних чинників в основному визначається гідротермічними умовами року. У несприятливі роки найбільший вплив мають попередники, і їх частка досягає 73 %, а у сприятливі роки зменшується до 33 %. Частка впливу строків сівби, навпаки, була найбільшою у сприятливі роки (30 %), а найменшою - у посушливі роки (6 %). Вплив строків сівби найменшою мірою відбивається на урожайності у роки з посушливою осінню, а також за сівби після гірших попередників. 10. В умовах північного Степу найкращий строк сівби озимої пшениці залежить не стільки від календарних дат (в межах біологічно обумовленого періоду), скільки від забезпеченості рослин вологою. Для більш точного визначення оптимальних строків сівби озимої пшениці нами запропоновано враховувати запаси вологи в ґрунті або кількість опадів, що випали, у такі відрізки часу: передпосівний період (серпень), посівний період (період крайніх допустимих строків сівби - вересень) та післяпосівний період (вересень - жовтень).

11. Встановлено, що в посушливих умовах, коли вміст продуктивної вологи у верхньому шарі ґрунту недостатньо для нормального проростання насіння і за даними довгострокових прогнозів не спостерігається перспектива випадіння істотних опадів у післяпосівний період, то сівбу по чорному пару необхідно розпочати на тиждень раніше звичайного і закінчити не пізніше наставання оптимального по середньобагаторічним даним строку сівби. Це дозволить рослинам хоча і повільно, але все ж таки досягти необхідного рівня розвитку до входу в зиму.

Після непарових попередників в умовах нестачі продуктивної вологи та якщо в післяпосівний період у відповідності з довгостроковими прогнозами не очікуються опади строки сівби необхідно змістити в бік пізніх. Чим довше і більше проявляється дефіцит вологи в ґрунті, тим значніше відхиляються оптимальні строки сівби в бік пізніх. Якщо очікуються опади наприкінці вересня - жовтня, сівбу в аналогічних умовах необхідно проводити наприкінці оптимальних для даного регіону строків сівби. Це дозволить рослинам сформуватися і загартуватися до кінця осінньої вегетації. Якщо опади не очікуються і в жовтні, то сівбу необхідно перенести на пізні припустимі строки.

12. В умовах північного Степу в посушливі роки після непарового попередника - озимини парової, урожайність незалежно від строків сівби протягом всього вересня становить близько 2,0 т/га, що робить таку сівбу недоцільною. За достатніх запасів продуктивної вологи в посівному шарі ґрунту під озиму пшеницю можна використовувати як попередник і озимину парову, але з обов'язковим внесенням добрив, і сівбу бажано проводити в оптимальні строки (для даної зони - середина вересня).

13. Основним попередником під озиму тверду пшеницю є чорний пар, і тільки за виключно сприятливих умов зволоження можлива сівба після кукурудзи на силос з обов'язковим внесенням мінеральних добрив.

Оптимальний строк для сівби озимої твердої пшениці - друга декада вересня, що на 5-7 днів пізніше, ніж у озимої м'якої пшениці. У несприятливі за зволоженням роки строк сівби дещо зміщується у бік раннього. На відміну від озимої м'якої пшениці, для озимої твердої пшениці не бажано застосовувати крайні допустимі строки сівби із-за значного зменшення урожайності при відхиленні від оптимального строку сівби. Кращою нормою висіву за сівби озимої твердої пшениці по чорному пару є 4,5 млн. шт. схожого насіння на гектар.

14. Озима тверда пшениця чутлива до внесення мінеральних добрив, і навіть, по пару приріст становить від 1,0 до 1,5 т/га. Оптимальною дозою основного внесення мінеральних добрив за сівби озимої твердої пшениці по чорному пару є N₃₀P₆₀K₃₀, після кукурудзи на силос - N₆₀P₆₀K₃₀, а на ґрунтах з високим та підвищеним вмістом калію економічно більш вигідною є доза N₆₀P₆₀. 15. За вирощування озимої твердої пшениці по чорному пару найбільші показники окупності витрат, рівня рентабельності та приросту чистого доходу відмічаються за внесення по пару відносно невеликих доз переважно фосфорно-калійних добрив P₆₀K₃₀ та N₃₀P₆₀K₃₀, а після кукурудзи на силос збільшених доз повного та азотно-фосфорного мінерального добрива - N₆₀P₆₀K₃₀, N₆₀P₆₀. У несприятливі за зволоженням роки значно збільшуються енергетичні витрати на одиницю продукції, зменшується її окупність. В таких умовах після непарових попередників найкращі біоенергетичні показники отримані за сівби озимої пшениці в більш пізні строки, ніж у сприятливі за зволоженням роки.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. За сівби озимої м'якої пшениці по пару в посушливих умовах, коли вміст продуктивної вологи у верхньому шарі ґрунту вкрай низький, і за даними довгострокових прогнозів не очікуються опади в післяпосівний період, то сівбу потрібно розпочати на тиждень раніше звичайного строку и закінчити не пізніше наставання оптимального за середньобагаторічними даними.

Після непарових попередників за таких же умов нестачі вологи і відсутності перспективи опадів у післяпосівний період, строки сівби, навпаки, необхідно змістити у бік пізніх. Чим довше й більше виявляється дефіцит вологи в ґрунті, тим сильніше необхідно зміщувати строки сівби у бік пізніх. Якщо очікуються опади у післяпосівний період (для північного Степу кінець вересня - жовтень), сівбу в аналогічних умовах необхідно проводити наприкінці оптимальних для даного регіону строків сівби. Якщо опади не очікуються і у жовтні, то сівбу можна провести у пізні допустимі строки. У посушливі роки від сівби озимої пшениці після непарових попередників, таких як озимина парова, потрібно відмовитися, оскільки урожайність при цьому буде у межах 2,0 т/га незалежно від строку сівби. За достатніх запасів продуктивної вологи в посівному шарі ґрунту під озиму пшеницю можна використовувати як попередник і озимину парову, але з обов'язковим внесенням добрив, і сівбу проводити в оптимальні строки за середньобагаторічними даними (для даної зони - середина вересня).

2. Озиму тверду пшеницю потрібно висівати після кращого попередника - чорного пару, а в окремі, сприятливі за зволоженням у осінній період роки можлива сівба озимої твердої пшениці після непарового попередника - кукурудзи на силос, але з обов'язковим внесенням мінеральних добрив. Глибина загортання насіння озимої твердої пшениці не повинна бути більше 6 сантиметрів, оскільки при більшій глибині польова схожість її насіння значно зменшується.

Сівбу озимої твердої пшениці необхідно проводити тільки у стислі оптимальні строки, на тиждень пізніше, ніж озиму м'яку пшеницю, що в умовах північного Степу відповідає другій декаді вересня. За сівби після непарового попередника - кукурудзи на силос, а також у несприятливі за умов зволоження осіннього періоду роки потрібно строк сівби скорегувати у бік раннього на 5-7 днів.

Норма висіву озимої твердої пшениці по чорному пару повинна бути 4,5 млн. шт. схожих насінин на гектар. Після цього попередника під передпосівну культивацію потрібно вносити N₃₀P₆₀K_30. Після кукурудзи на силос під основний обробіток ґрунту необхідно вносити більші дози азотних добрив - N₆₀P₆₀K₃₀, а на ґрунтах з високим та підвищеним вмістом калію можна обмежитись внесенням азотно-фосфорних добрив - N₆₀P₆₀.

3. У осінній період не обробляти посіви озимої пшениці препаратами, які погіршують стійкість рослин до низьких температур: фосфорорганічних інсектицидів (таких як Фосфамід); фунгіциду Фундазол. Їх потрібно замінити на фунгіциди - Тілт і Байлетон, інсектициди - Фоксім і Базудін або на інші препарати, що не зменшують морозостійкість рослин. Необхідно виключити з використання у осінній період на посівах озимої пшениці гербіциди 2,4-Д амінна сіль та Діален у зв'язку зі значним негативним впливом їх на морозостійкість рослин.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових журналах

1. Бондаренко В.И. Урожайность и качество интенсивных сортов / В.И. Бондаренко, И.И. Ярчук // Зерновое хозяйство. - 1985. - № 7. - С. 31. (Особисто Ярчуку І.І. належить проведення польових дослідів, написання статті; Бондаренку В.І. - редагування).

2. Бондаренко В.И. Морозостойкость и продуктивность растений озимой пшеницы в зависимости от агрофона / В.И. Бондаренко, А.Д. Артюх, Г.И. Косенко, А.Л. Романенко, С.С. Сокоделов, И.И. Ярчук // Доклады ВАСХНИЛ. - 1986. - № 10. - С. 5-7. (Особисто Ярчуку І.І. належить закладка польових дослідів, узагальнення матеріалу, написання статті; Бондаренку В.І. - керівництво дослідами; Артюху О.Д. - редагування; Косенку Г.І. - участь у проведенні польових дослідів; Романенку А.Л. - участь у супутніх спостереженнях; Сокодєлову С.С. - участь у закладанні польових дослідів).

3. Бондаренко В.И Эффективность производства озимой пшеницы в зависимости от удобрений / В.И. Бондаренко, В.С. Рыбка, А.Д. Артюх, Г.И. Косенко, И.И. Ярчук // Химия в сельском хозяйстве. - 1986. - Т. XXIV. - № 6. - С. 51-52. (Особисто Ярчуку І.І. належить закладка польових дослідів, написання статті; Бондаренку В.І. - редагування; Рибці В.С. - розрахунки ефективності добрив; Артюху О.Д. - узагальнення результатів; Косенку Г.І. - участь у проведенні польових дослідів).

4. Бондаренко В.И. Сорт - предшественник - урожай / В.И. Бондаренко, А.Д. Артюх, Г.И. Косенко, И.И. Ярчук // Зерновое хозяйство. - 1987. - № 8. - С. 28-29. (Особисто Ярчуку І.І. належить проведення польових дослідів, написання статті; Бондаренку В.І. - керівництво дослідами, редагування; Артюху О.Д. - обробка даних; Косенку Г.І. - участь у проведенні польових дослідів).

5. Ярчук И.И. Морозостойкость озимой пшеницы при обработке пестицидами / И.И. Ярчук // Доклады ВАСХНИЛ. - 1988. - № 7. - С. 13-14.

6. Ярчук І.І. Вплив мінеральних добрив на врожайність озимої твердої пшениці / І.І. Ярчук // Аграрна наука і освіта. - 2001. - Т. 2. - № 3-4. - С. 59-61.

Статті у збірниках наукових праць

1. Бондаренко В.И. Особенности возделывания озимой пшеницы после разных предшественников / В.И. Бондаренко, А.Д. Артюх, Г.И. Косенко, И.И. Ярчук // Возделывание зерновых культур: интенсивные технологии. - М. : Агропромиздат, - 1988. - С. 47-48. (Особисто Ярчуку І.І. належить закладка та проведення польових дослідів, написання статті; Бондаренку В.І. - керівництво дослідами; Артюху О.Д. - узагальнення результатів; Косенку Г.І. - участь у закладці та проведенні польових дослідів).

2. Ярчук И.И. Прибор и метод определения электропроводности тканей узлов кущения озимой пшеницы / И.И. Ярчук, А.В. Адегов, А.И. Мирошниченко // Бюлл. ВНИИ кукурузы. - 1989. - № 70. - С. 92-96. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми, проведення лабораторних дослідів, написання статті; Адегову О.В. - статистична обробка одержаних результатів; Мірошниченку О.І. - складання приладу для біофізичних досліджень).

3. Артюх А.Д. Пестициды, морозостойкость и продуктивность озимой пшеницы / А.Д. Артюх, И.И. Ярчук, Т.А. Гурова // Защита зерновых культур от вредителей и болезней при интенсивных технологиях. - Сб. научных трудов ВНИИ кукурузы. - Днепропетровск, - 1990. - С. 129-134. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми та програми, закладка і проведення польових дослідів; Артюху О.Д. - узагальнення матеріалу, написання статті; Гуровій Т.А. - ентомологічні обстеження посівів).

4. Ярчук И.И. Влияние пестицидов на формирование морозостойкости озимой пшеницы / И.И. Ярчук // Интегрированная защита растений. - Днепропетровск : Наука и образование, - 1997. - С. 72-76.

5. Ярчук И.И. Роль агроэкологических факторов в формировании урожая озимой пшеницы / И.И. Ярчук, А.Д. Артюх // Гомеостаз и адаптивный потенциал агроценоза. - Днепропетровск : Пороги, - 1998. - С. 26-30. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми і проведення польових дослідів, статистична обробка даних, написання статті; Артюху О.Д. - участь в узагальнені результатів).

6. Ярчук И.И. Особенности возделывания озимой твердой пшеницы в условиях северной Степи Украины / И.И. Ярчук // Адаптогенез и надежность растительных систем. - Днепропетровск : Пороги, - 1999. - С. 32-44.

7. Ярчук И.И. Повышение морозостойкости озимых хлебов при помощи криопротекторов / И.И. Ярчук, Н.А. Рябченко // Адаптогенез и надежность растительных систем. - Днепропетровск : Пороги, - 1999. - С. 73-81. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми і програми, проведення лабораторних і польових дослідів, узагальнення даних, написання статті; Рябченку М.О. - літературне обґрунтування дії кріопротекторів).

8. Ярчук І.І. Вплив строків сівби на врожайність озимої твердої пшениці Айсберг одеський / И.И. Ярчук // Бюл. Інституту зернового господарства. - 2001. - №№ 15-16. - С. 66-67.

9. Ярчук И.И. Химические препараты, применяемые при выращивании озимых хлебов, и адаптация растений к отрицательным температурам / И.И. Ярчук, А.В. Берус, Ю.Ю. Быстров // Вісник Харківського державного аграрного університету. - 2001. - № 4. - С. 96-98. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми і програми польових дослідів, проведення лабораторно-польових дослідів, написання статті; Берусу А.В. - участь у закладці дослідів; Бистрову Ю.Ю. - участь у проведені дослідів).

10. Ярчук І.І. Вплив строків сівби, попередників і норм висіву насіння на врожайність озимої твердої пшениці Айсберг одеський / І.І. Ярчук // Вісник Харківського державного аграрного університету. - 2001. - № 4. - С. 31-32.

11. Ярчук І.І. Вплив пестицидів на морозостійкість озимої пшениці і озимого ячменю / І.І. Ярчук, В.Д. Сахаров // Вісник Львівського державного аграрного університету. - 2001. - № 5. - С. 202-205. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми та програми польових дослідів, Обробка даних, написання статті; Сахарову В.Д. - оформлення статті, переклад).

12. Ярчук І.І. Біоенергетична ефективність мінеральних та органічних добрив під озиму пшеницю / І.І. Ярчук // Збірник наукових праць Ордена Трудового Червоного Прапора Інституту землеробства УААН (випуск 1-2). - К. : Фітосоціоцентр, - 2001. - С. 102-105.

13. Ярчук І.І. Вміст вологи в ґрунті та строки сівби озимої пшениці / І.І. Ярчук // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. - Дніпропетровськ, - 2001. - № 17. - С. 59-62.

14. Ярчук І.І. Зимостійкість озимої твердої пшениці Айсберг одеський в залежності від попередників, строків сівби, норм висіву насіння, доз та співвідношень мінеральних добрив / І.І. Ярчук // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ, - 2001. - № 1. - С. 72-74.

15. Ярчук І.І. Біоенергетична ефективність застосування мінеральних добрив під озиму тверду пшеницю / І.І. Ярчук // Вісник Державної агроекологічної академії України. Агроекологія. - 2001. - № 2. - С. 44-48.

16. Ярчук І.І. Вплив гідротермічних і агротехнічних факторів на урожайність озимої пшениці / І.І. Ярчук // Таврійський науковий вісник. - Херсон, - 2001. - Випуск 18. - С. 52-57.

17. Ярчук І.І. Підвищення адаптаційних можливостей озимої пшениці до низьких температур за допомогою кріопротекторів / І.І. Ярчук, В.Д. Сахаров // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, - 2002. - Випуск 11. - С. 48-53. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми, проведення польових дослідів, обробка даних, написання статті; Сахарову В.Д. - участь у перекладі).

18. Ярчук І.І. Порівняльна оцінка вирощування м'якої та твердої озимих пшениць в умовах північної підзони Степу / І.І. Ярчук // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. - Дніпропетровськ, - 2002. - №№ 18-19. - С. 70-72.

19. Ярчук І.І. Вплив строків сівби, попередників і режимів живлення на якість зерна озимої пшениці / І.І. Ярчук, В.Д. Сахаров // Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Харків, - 2002. - Випуск 63. - С. 75-77. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми, проведення польових дослідів, обробка даних, написання статті; Сахарову В.Д. - участь у перекладі).

20. Ярчук І.І. Ефективність вирощування озимої твердої пшениці залежно від доз та співвідношень мінеральних добрив / І.І. Ярчук // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. - Дніпропетровськ, - 2005. - №№ 23-24. - С. 98-100.

21. Ярчук І.І. Габітус рослин як критерій оцінки морозостійкості озимої пшениці / І.І. Ярчук, О.Й. Геллер // Таврійський науковий вісник. - Херсон, - 2005. - Вип. 42. - С. 36-40. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми, проведення польових дослідів, обробка даних, написання статті; Геллеру О.Й.. - участь у перекладі).

22. Ярчук І.І. Шляхи підвищення адаптації рослин озимої пшениці до несприятливих умов зимівлі / І.І. Ярчук, О.Й. Геллер // Таврійський науковий вісник. - Херсон, - 2007. - Вип. 52. - С. 119-124. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми, проведення польових дослідів, обробка даних, написання статті; Геллеру О.Й.. - участь у перекладі).

Матеріали наукових конференцій

1. Влияние условий питания и сроков посева на зимостойкость и продуктивность различных сортов озимой пшеницы : материалы Конференции по итогам научно-исследовательской работы (Днепропетровск, 21-22 окт. 1982 г.) / М-во сельского хозяйства СССР, Днепропетровский с. -х. ин-т. - Днепропетровск. - Днепропетровский с. - х. ин-т, 1982. - 97 с.

2. Кукуруза на силос как предшественник озимой пшеницы : материалы IV научно-технической конференции молодых ученых по проблемам кукурузы. - Ч. 1. - М-во сельского хозяйства СССР, Всес. н. -и. ин-т кукурузы. - Днепропетровск. : Всес. н. -и. ин-т кукурузы, 1985. - 139 с.

3. Влияние удобрений и предшественников на урожай и качество зерна сортов озимой пшеницы : материалы Первой научно-практической конференции молодых ученых и специалистов НПО по кукурузе «Днепр», (Днепропетровск, 17-18 окт. 1986 г.) / М-во сельского хозяйства СССР, Всес. н.-и. ин-т кукурузы. - Днепропетровск. : Всес. н.-и. ин-т кукурузы, 1986. - 143 с.

4. Химические препараты, применяемые при выращивании озимых хлебов, и адаптация растений к отрицательным температурам : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [“Ґрунтознавство, агрохімія на зламі століть”], (Харків, 14-16 черв. 2001 р.) / М-во аграр. політики, Вісник Харк. держ. аграр. ун-ту ім. В.В. Докучаєва. Х. : Харк. держ. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва, - 2001. - № 4. - 98 с. (Особисто Ярчуку І.І. належить проведення польових і лабораторних дослідів, написання докладу; Берусу А.В. - участь у закладці дослідів; Бистрову Ю.Ю. - участь у проведені дослідів).

5. Вплив строків сівби, попередників і норм висіву насіння на врожайність озимої твердої пшениці Айсберг одеський : матеріали Міжнародної конференції молодих вчених [“Проблеми екології рослин і агроекології”], (Харків, 26-28 вер. 2001 р.) М-во аграр. політики, - Вісник Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. - Х. : Харківського державного аграрного університет ім. В.В. Докучаєва, 2001. - № 4. 32 с.

6. Вплив ретардантів та пестицидів на адаптацію рослин озимої пшениці та озимого ячменю до низьких температур : матеріали Міжнародної конференції молодих вчених - Рослина і середовище [“Проблеми екології рослин і агроекології”], (Харків, 26-28 вер. 2001 р.) / М-во аграр. політики, Вісник Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. - Х. : Харківського державного аграрного університет ім. В.В. Докучаєва, 2001. - № 4. - 40 с. (Особисто Ярчуку І.І. належить проведення польових дослідів, написання тез; Берусу А.В. - участь у закладці дослідів; Бистрову Ю.Ю. - участь у проведені дослідів).

7. Порівняльна характеристика особливостей вирощування м'якої та твердої озимих пшениць : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [“Раціональне використання рекультивованих та еродованих земель”] (Дніпропетровськ - Орджонікідзе, 29-31 трав. 2001 р.) / М-во аграр. політики, Дніпропетровський державний аграрний університет. - Дніпропетровськ : Дніпропетровський державний аграрний університет, 2002. - 158 с.

8. Агротехнічні заходи у збереженні потенціалу зимостійкості твердої та м'якої озимої пшениці : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [“Раціональне землевикористання рекультивованих та еродованих земель”], (Дніпропетровськ - Орджонікідзе, 7-9 черв. 2006 р.) / М-во аграр. політики, Дніпропетровський державний аграрний університет. - Дніпропетровськ : Дніпропетровський державний аграрний університет, 2006. - 216 с.

9. Шляхи підвищення адаптації рослин озимої пшениці до несприятливих умов зимівлі : матеріали Міжнародної наукової конференції [„Стан, проблеми та перспективи адаптивного землеробства в геоінформаційному просторі”] (Херсон, 14-16 черв. 2007 р.) / М-во аграр. політики, Херсонський державний аграрний університет, Таврійський науковий вісник. - Херсон. : Херсонський державний аграрний університет, 2007. Вип. 52. - 124 с.

10. Адаптація рослин озимої пшениці до низьких температур : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [“Проблеми підвищення адаптивного потенціалу системи рослинництва у зв'язку зі змінами клімату”], (Біла Церква, 26-28 лют. 2008 р.) / М-во аграр. політики, Б.Ц. держ. агр. унів. - Біла Церква : Б.Ц. держ. агр. унів., 2008. - 93 с.

Авторське свідоцтво

1. А.с. № 1385574 СССР, МКИ C 08 G 73/02, A 01 N 33/12. Поли-n-ксилилен-бис-(N, N-диметиламмонио-2-ацетамидо) гексан диметакрилат в качестве криопротектора для предпосевной обработки семян / Ю.В. Светкин, В.А. Платонов, Д.О. Тимошенко, В.В. Рябенко, К.Е. Варлан, В.И. Бондаренко, И.И. Ярчук, А.Д. Артюх, Г.И. Косенко (СССР). - № 3945743/23-05; Заявлено 26. 08.85. ДСП. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми, програми та проведення польових дослідів, узагальнення результатів; Свєткіну Ю.В. - керівництво хімічними дослідами; Платонову В.А. - отримання нової речовини; Тимошенку Д.О. - здійснення патентного пошуку; Рябенку В.В. - літературний пошук; Варлану К.Е. - проведення супутніх спостережень; Бондаренку В.І. - редагування звіту; Артюху О.Д. - участь у проведенні дослідів; Косенку Г.І. - участь у закладці польових дослідів).

АНОТАЦІЇ

Ярчук І.І. Агробіологічні основи підвищення зимостійкості та урожайності озимої пшениці в умовах північного Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук зі спеціальності 06.01.09 - рослинництво.

Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2008.

Дисертація присвячена проблемам підвищення зимостійкості та урожайності озимої м'якої та твердої пшениць. На підставі багаторічних комплексних експериментальних досліджень розроблено наукові основи оптимізації технології вирощування озимої пшениці. Виявлені особливості впливу основних елементів технології вирощування, зокрема строків сівби, попередників, доз та співвідношень мінеральних добрив, норм висіву насіння та глибини його загортання, пестицидів і кріопротекторів на рівень стійкості озимої пшениці до низьких температур. Розроблені підходи до оптимізації строків сівби залежно від погодних умов та попередників озимої м'якої пшениці. Виявлені онтогенетичні особливості у формуванні продуктивного потенціалу озимої пшениці залежно від агроекологічних умов.

Ключові слова: озима м'яка пшениця, озима тверда пшениця, строк сівби, попередник, мінеральні добрива, норма висіву насіння, глибина загортання насіння, пестициди, зимостійкість, урожайність.

Ярчук И.И. Агробиологические основы повышения зимостойкости и урожайности озимой пшеницы в условиях северной Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство.

Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 2008.

Диссертация посвящена проблемам повышения зимостойкости и урожайности озимой мягкой и озимой твердой пшеницы. На основании многолетних комплексных экспериментальных исследований разработаны научные основы оптимизации технологии выращивания озимой пшеницы. Установлены особенности влияния основных элементов технологии выращивания, в частности сроков посева, предшественников, доз и соотношений минеральных удобрений, норм высева семян и глубины их заделки, пестицидов, криопротекторов, а также степени развития одновозрастных и разновозрастных растений на уровень стойкости озимой пшеницы к низким температурам. Разработаны подходы к оптимизации сроков посева в зависимости от погодных условий, предшественников и сортов озимой пшеницы. Выявлены онтогенетические особенности в формировании продуктивного потенциала сортов озимой пшеницы в зависимости от агроэкологических условий.

Ключевые слова: озимая мягкая пшеница, озимая твердая пшеница, срок посева, предшественник, минеральные удобрения, норма высева семян, глубина заделки семян, пестициды, зимостойкость, урожайность.

Yarchuk I.I. Agrobiological features of increase of winter hardiness and productivity of the winter wheat in the conditions of northern Steppe of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Doctor of Agriculture in the specialty 06.01.09-plant growing.

The UAAS Institute of Grain Farming, Dnepropetrovsk, 2008.

Dissertation for a doctor's degree is devoted to problems of increase of winter hardiness and productivity winter soft and winter hard wheat. Soil - climatic background for realization of agrotechnical researches was characteristic for northern subzone of Steppe. Field experiences were carried out in the pilot Farm of Institute of Grain Farming UAAS (1982-1989) and in educational-experiential farm Samarsky of Dnepropetrovsk State University (1990-2007) which are located in the central part of this subzone (Dnepropetrovsk region).

It is established, that duration of autumn vegetation for conditions of northern subzone of Steppe should make 53-56 days at the sum of daily average temperatures for the period about 630 °С. Under such circumstances plants leave in winter in the best condition providing both sufficient frost resistance, and high efficiency.

Winter durum wheat, by virtue of biological features, has lowered field germination rate of seeds in comparison with soft wheat. It is established, that on a fallow this difference between soft and durum wheat makes 7-9 %. The increase of depth of embedding of seeds winter hard wheat about 3-5 cm up to 6-8 cm resulted in decrease field germination rate on 2,1-5,0 % while at winter soft wheat this parameter was reduced on 0,6-0,8 %. That is, durum wheat demands small embedding of seeds. Winter durum wheat concede to soft wheat and on intensity of germination and accumulation cormophyte mass in the autumn period. But on a degree of development (to quantity of stalks and central roots) an essential difference between them is not observed.

During researches is revealed, that the most intensive growth processes at winter durum wheat occur on the fallow with application relatively low dozes of fertilizers - P₆₀K₃₀ and N₃₀P₆₀K₃₀, and higher- oppress this process. At crop after corn for silage the plant reach of the best development in the autumn period at application N_6oP₉₀K_30.

Biophysical methods of studying of frost resistance of plants (impedance) was possible to find out the phenomenon of daily rhythm of stability of plants to low temperatures.

The conclusion that habituйs of plants may not be criterion for estimations of stability of plants to low temperatures is made. As, the most advanced plants may have as the least frost resistance (at uneven-age plants), and the greatest stability to low temperatures (at one-age plants).

Necessity of more careful complex studying of action of pesticides on number economic valuable attributes of plants is proved. It is established by experiment, that decrease of frost resistance almost herbicides 2,4 D-amine salt and Dialen, insecticides Phosphamide and Metaphos have caused decrease of stability on 9-20 %. Retardant CCC raised resistibility on 2-12 %.

Increase of frost resistance and reclaiming ability of plants probably uses cryoprotector. We synthesize and test new cryoprotector ПЕ [1-6]' M which surpasses known analogues. Increase of stability of plants comes literally in some hours after spraying crops by this preparation.

The plants in crops are developed non-uniformly. This non-uniformity plant on habituйs is increased at displacement of terms of crop aside early, and also at increase of norm of seeding of seeds. The increase of non-uniformity occurs also by application of mineral fertilizers, however, this increase of non-uniformity is accompanied by increase productive bushiness of plants. The greatest share in crops both winter soft, and winter durum wheat is made with plants with one productive stalk. In conditions of northern subzone of Steppe uniformity of crops of special value for reception of a high crop has no, more important parameter is density productive stand.

Statistical processing of yielding data in long-term researches has shown, that the greatest share in the yield in conditions of northern subzone of Steppe has the predecessor - 43 % and term of sowing - 31 %; considerably smaller share have a nutrient regime - 7 % and a variety - 5 %. In favorable years on humidifying the greatest influence is rendered with terms of crop and their share reaches 46 %, and in adverse years the greatest share have predecessors - 53 %. Influence of terms of crop in the least measure has an effect for the crop with a droughty autumn, and also at crop on the worse predecessors.

The new concept in the approach to definition of optimum terms of crop of a winter wheat is developed. Approach of optimum terms of crop depends not so much on calendar dates, it is so much from water supply. In favorable on hydrothermal autumnal conditions upon years the maximal productivity is formed by winter wheat plants at crop in first half of September (1.09-15.09). In adverse on humidifying the autumn period years, terms of crop of a winter wheat on the predecessor are displaced. So, on black fallow the best result provides crop at the end of first half of September (7.09-15.09), and after corn on silage crop is desirable for carrying out in second half of September (15.09-25.09). After winter fallow crop sowing in droughty years is risky. It can be carried out during all September (1.09-25.09), at once after rainfall or in hope for rainfall. Long-term field experiments prove expediency of cultivation winter durum wheat in northern subzone of Steppe and basic elements of technology of its cultivation are developed. In particular, influence on productivity winter durum wheat the Iceberg Odessky, terms of crop, predecessors, norms of seeding, dozes and ratios of mineral fertilizers and depth of embedding of seeds is investigated.

Key words: winter soft wheat, winter durum wheat, term of crop, predecessor, mineral fertilizers, norm of seeding, depth of embedding of seeds, winter hardiness, pesticides, productivity.

Размещено на Allbest.ru