Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 630*228, 630*531, 630*536

МОРФОЛОГО-ТАКСАЦІЙНА СТРУКТУРА БУКНЯКІВ БЕСКИДІВ

06.03.02 - лісовпорядкування та лісова таксація

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Ільків Іван Стефанович

Київ 2004

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Українському державному лісотехнічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, доцент Горошко Мирон Петрович, Український державний лісотехнічний університет, завідувач кафедри лісової таксації та лісовпорядкування

Офіційні опоненти: - доктор сільськогосподарських наук, професор Рябчук Василь Петрович, Український державний лісотехнічний університет, завідувач кафедри ботаніки, деревинознавства і недеревних ресурсів лісу

- кандидат сільськогосподарських наук, доцент Кічура Володимир Петрович, Закарпатське обласне управління лісового господарства, заступник начальника

Провідна установа - Інститут екології Карпат НАН України, відділ охорони природних екосистем, м. Львів

Захист відбудеться „ 2 ” лютого 2005 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.09 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці НАУ за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41.

Автореферат розісланий „ 23 ” грудня 2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Кравець П.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У межах України з усіх листяних порід за площею і запасом насадження з участю бука лісового (Fagus sylvatica L.) посідають друге місце після дуба звичайного (Quercus robur L.). В умовах Львівщини букові ліси займають 20,9 % площі вкритих лісовою рослинністю земель і мають велике господарське, екологічне та соціальне значення.

Лісові масиви Бескидів розташовані на першому гірському валі північного мегасхилу Карпат й утворені з бука лісового, ялини звичайної (Picea abies (L.) Karst.), ялиці білої (Abies alba Mill.) з домішками інших деревних порід. Саме тут, у Бескидах, за даними багатьох дослідників, проходить межа суцільного поширення бука лісового. Згідно з попередніми дослідженнями, до початку інтенсивного освоєння цього реґіону букові ліси займали близько 60% площі. Але невеликі висоти гір, їх пологі схили, розвинута мережа доріг, добрі кліматичні умови сприяли інтенсивному розвитку сільського та лісового господарства в Бескидах. Упродовж декілької століть це призвело до значного зменшення частки букових лісостанів та їх заміни на насадження більш швидкорослих, але менш стійких порід, зокрема ялинових. У ХІХ і ХХ століттях букові ліси Карпат зазнали значного техногенного впливу. Вони стали об'єктом численних господарських та наукових експериментів. Усе це різною мірою позначалося на стані і стабільності лісових масивів взагалі та букняків зокрема.

Здійснені раніше дослідження букових насаджень свідчать про порушення їх природної структури, що впливає на виконувані ними фізіологічні, екологічні та захисні функції, призводить до погіршення екологічної ситуації в реґіонах та природних катастроф, які почастішали останнім часом. Складені в повоєнний період на основі вивчення природних букових насаджень нормативи в сучасних умовах потребують уточнення, оскільки сьогодні у Бескидах майже не залишилося незайманих людиною букняків, за винятком ділянок, що містяться у важкодоступних місцях або охороняються. Сучасна тенденція переходу від утилітарного до соціального використання лісових екосистем вимагає детальнішого вивчення не лише стовбура окремих рослин, але й інших морфологічних частин дерев та цілих насаджень, серед яких чільне місце належить кронам дерев та всьому намету насаджень. Хоча попередніми дослідженнями охоплено значне коло питань росту, розвитку та продуктивності букових насаджень, але окремі питання морфолого-таксаційної структури вивчені ще недостатньо. Тому дослідження сучасних лісівничих, таксаційних і морфологічних особливостей будови модальних букових насаджень Бескидів та прогноз їх розвитку на майбутнє є актуальним питанням лісової науки і практики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У роботі наводяться результати вивчення морфологічної структури букняків у Бескидах, яке триває й досі. Тема є складовою частиною напряму наукової діяльності кафедри лісової таксації та лісовпорядкування Українського державного лісотехнічного університету “Багатомірна оцінка структури і динаміки фітомаси деревостанів для вдосконалення інвентаризації лісових ресурсів (на прикладі лісів заходу України)”, № 0198U0022977, та науково-дослідної діяльності НПП „Сколівські Бескиди” „Формування мережі моніторингових ділянок для спостереження за станом лісової рослинності”.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - встановити особливості таксаційної та морфологічної структури марґінальних букових насаджень Бескидів і розробити пропозиції стосовно формування їх оптимального стану та продуктивності.

Для здійснення поставленої мети передбачалося виконання таких завдань:

- опрацювати окремі елементи існуючих методик вивчення просторової структури насаджень;

- встановити морфологічні особливості букових насаджень, соціальний стан і морфологічні характеристики окремих дерев та їх сукупностей;

- визначити об'єм та поверхню росту намету насаджень, а також основні таксаційні і морфологічні показники намету та його складових частин;

- вивчити особливості просторової структури букових насаджень Бескидів і закономірності їх таксаційної будови;

- встановити та проаналізувати взаємозалежності між основними таксаційними і морфологічними показниками дерев та насаджень методами парної та множинної реґресії;

- розробити моделі обчислення основних таксаційних показників букових насаджень.

Об'єкт дослідження - процеси формування морфологічних і таксаційних ознак насаджень бука лісового в насадженнях Бескидів.

Предмет дослідження - особливості просторової структури та взаємозв'язок між морфологічними і таксаційними показниками в букових насадженнях Бескидів. дерево таксаційний насадження буковий

Методи дослідження. Польові, методичні та теоретичні дослідження здійснювалися із застосуванням системного підходу до вивчення і моделювання розвитку лісостанів із використанням сучасної комп'ютерної техніки, програмного забезпечення та інформаційних технологій. Для виконання поставлених завдань польові дослідження здійснювалися за типовими у лісовій таксації та уточненими нами методиками. Обчислення здійснювалися на основі бази даних тимчасових і постійних пробних площ. Для дослідження рядів розподілу, визначення статистичних показників, встановлення наявності між таксаційними та морфологічними показниками кореляційних зв'язків, їх тісноти та моделювання таксаційних і морфологічних показників використовувалися закони, основні положення біометрії (кореляційний та реґресійний аналізи). Для оцінки відповідності й адекватності математичних моделей використано стандартні статистичні методи. При порівнянні отриманих результатів використано аналітичний і графічний способи.

Наукова новизна одержаних результатів. Удосконалено теоретичні та методологічні засади вивчення морфологічної і таксаційної структур модальних насаджень. Основні положення роботи, які визначають сутність наукової новизни здійсненого дослідження, полягають у такому:

- використано вдосконалену автором методику вивчення просторової структури насаджень;

- запропоновано нові теоретичні підходи для обчислення морфологічних показників крон окремих дерев та намету насаджень;

- отримано редукційні числа та величини ранґу середнього дерева для морфологічних показників крон дерев;

- удосконалено ідею використання для моделювання об'єму крони поєднання декількох об'ємних геометричних фігур та зумовлено їх застосування шляхом введення показників форми частини крони дерев;

- обґрунтовано доцільність обчислення верхньої висоти модальних насаджень за допомогою висот 100 найвищих дерев;

- вперше вивчено морфологію намету букових насаджень у розрізі соціальних рівнів;

- запропоновано теоретичні підходи та умови обчислення індексів заповнення об'єму намету кронами дерев та поверхні росту намету;

- розроблено моделі визначення таксаційних показників букових насаджень із використанням морфологічних показників дерев та їх крон.

Практичне значення одержаних результатів. Використані теоретичні підходи можуть застосовуватися для детального вивчення морфолого-таксаційної структури букових насаджень із застосуванням сучасних засобів опрацювання матеріалів. Апробовані методи й отримані результати придатні для дослідження рослинних угруповань інших деревних порід, дешифрування матеріалів дистанційного вивчення земель лісового фонду, розробки нових і вдосконалення існуючих систем господарювання в лісовому господарстві, потреб ландшафтної архітектури, містобудування, захисного лісорозведення, а також у навчальному процесі. Практичне застосування результатів дисертаційної роботи в системі обліку лісових ресурсів здійснено Львівською державною лісовпорядною експедицією Українського проектного державного лісовпорядного виробничого об'єднання “Укрдержліспроект”; Українським державним лісотехнічним університетом у навчальному процесі при вивченні дисциплін “Лісова таксація” (7.130401 - лісове господарство; 7.130402 - садово-паркове господарство), “Парколісовпорядкування” (7.120102 - містобудування), що передбачено освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів і спеціалістів за напрямом “Лісове і садово-паркове господарство”; Сколівським держлісгоспом державного лісогосподарського об'єднання “Львівліс”.

Особистий внесок здобувача. Усі сформульовані у дисертації методичні підходи, наукові положення, висновки та пропозиції належать автору і є його науковим доробком. Дисертація є завершеною науковою працею, в якій автором вирішено важливі завдання - опрацьовано теоретичні і методичні підходи вивчення морфолого-таксаційної структури насаджень, зібрано та опрацьовано польовий матеріал, вивчено структуру насаджень за таксаційними та морфологічними показниками, досліджено морфологічні особливості намету букняків, розроблено моделі обчислення основних таксаційних показників насаджень з використанням морфологічних показників дерев.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати представлені у вигляді виступів на наукових конференціях (УкрДЛТУ, 1994 р., 1997 р., 1998 р., 1999 р., 2002 р.), Погребняківських читаннях (УкрДЛТУ, 1994р.), на міжнародних конференціях: “Лісотехнічна освіта і наука на рубежі ХХІ століття: Сучасний стан, проблеми і перспективи” (УкрДЛТУ, 1995 р.), “Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 1998 р.), “Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва” (УкрДЛТУ, 1999 р.).

Публікації. Результати досліджень опубліковані у 11 наукових працях, з них 5 - у фахових журналах. Одноосібно видано 8 робіт.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота виконана в машинописі на 184 сторінках і складається зі вступу, 5 розділів, висновків та рекомендацій, списку літературних джерел (203 найменування) і 15 додатків на 24 сторінках. Текст містить 27 рисунків і 22 таблиці.

Основний зміст роботи

Розділ 1. Теоретичні та методологічні передумови дослідження морфолого-таксаційної структури букових насаджень. Окреслено проблеми вивчення морфолого-таксаційної структури і продуктивності насаджень взагалі та в Карпатах зокрема. Проаналізовано погляди на вирішення питань підвищення продуктивності лісів багатьох вчених у країнах СНД, Східної та Західної Європи. Відзначено існування лісівничих, економічних, сировинно-експлуатаційних, фітомеліоративних, екологічних, соціальних, морфометричних та багатьох інших поглядів на поняття продуктивності насаджень. Відзначено вклад у вивчення продуктивності та структури насаджень відомих вчених лісівників, серед яких значних результатів досягнули: Богачев А.В., Борсук Д.В., Бузикін А.И., Верхунов П.М., Гаврилюк М.В., Гавріков В.Л, Голубець М.А., Гордієнко М.І., Гордіна Н.П., Горошко М.П., Грабарник П.Я., Грибанов В.Я., Давидов М.В., Данилін І.Н., Зеленський М.Н., Ільїна Н.А., Іпатов В.С., Кірієнко Г.І., Кічура В.П., Козьяков С.М., Комаров А.С., Крилова В.И., Криницький Г.Т., Кузьмічьов В.В., Кучерявий В.П., Лакида П.І., Лебединський В.В., Леонтяк Г.П., Миклуш С.І., Парпан В.І., Рябчук В.П., Сабан Я.О., Секретенко О.П., Стойко С.М., Строчинський А.А., Судніцина Т.Н., Ткач В.П., Фалалєєв Е.Н., Фелів А.А., Хлєбопрос Р.Г., Хомюк П.Г., Цурик Є.І., Швиденко А.З., Яновський Л.Н., Ященко П.Т., Assmann E., Baur F., Dieterich V., Flury Ph., Guttenberg A., Hartig R., Jaworski A., Karczmarski J., Lemke J., Lorey T., Pach M., Pawlowski B., Paulsen J., Podlaski R., Pressler М., Weber R., Schwappach A., Seebach Ch., Skrzyszewski J., Szaz J., Wiedemann E., Ziemmerle H., та ін., чиї праці проаналізовані автором і використовувалися при виборі методів та способів досліджень.

Розділ 2. Об'єкти, методи досліджень та обсяг експериментального матеріалу. Описано природні умови району досліджень. Проаналізовано історичні передумови формування та розвитку порубіжних букових лісостанів в умовах Бескидів. Наведено використані методики збору та первинного опрацювання польових матеріалів. Описано дослідні об'єкти та наведена їх типологічна характеристика. У дослідженнях автором використано доповнені методики Г.Г.Самойловича, М.П.Горошка, а також відомі в лісовій таксації методи вивчення таксаційної та морфологічної структур насаджень. Всього закладено 25 постійних і 162 тимчасові пробні площі. Загальна кількість виміряних на постійних пробних площах дерев становить 5250, із них досліджених модельних дерев - 124 штуки.

Розділ 3. Біоекологія букових насаджень. Охарактеризовано біоекологічні особливості бука лісового, який в умовах Бескидів зростає на межі суцільного поширення в горах. Описано захисні функції букових лісостанів, проаналізовано особливості відновлення букових лісів з огляду на існуючі проблеми в гірському лісовому господарстві.

Розділ 4. Просторова структура букових насаджень. Наведено доповнену автором і використану методику оцінки просторової структури насаджень. Для обчислення площі поперечника крони запропоновано використовувати формулу „частинок круга”:

(1)

Опрацьовано умови розмежування крони дерева на освітлену і затінену частини на основі запропонованих коефіцієнтів, особливості обчислення об'єму і площі зовнішньої поверхні крони, індексів заповнення об'єму та площі намету.

Обумовлено розмежування просторової структури на складові - площинну та об'ємну. Вивчено особливості площинного розташування дерев у насадженнях різного віку, проаналізовано особливості формування і структуру біогруп у букняках та середні відстані до 1-6 сусідніх дерев. Досліджено площу росту, густоту і зімкнутість букових насаджень у динаміці (рис. 1, 2).

Об'ємна структура проаналізована через особливості будови насаджень за таксаційними (діаметр на висоті 1,3 м, висота) та морфологічними (висота до початку і до поперечника крони, протяжність крони) показниками (рис.3, 4).

Відзначено наявність ознак порушення природної структури насаджень, що виразилося у додатній асиметричності та від'ємній крутості рядів розподілу дерев за дослідженими показниками та нижчими значеннями ранґу середнього дерева за діаметром, висотою і протяжністю крони (табл. 1).

Таблиця 1

Ранг середнього дерева букових насаджень Бескидів

п.п.	Вікова категорія	Ранг середнього дерева за показниками, (%)
		Діаметр дерева, D1,3	Протяжність крони, Lк	Висота дерева, H
1	41-80	51,5		55,9		55,7
2		51,8		56,1		58,5
3		60,2		53,9		57,5
4		60,8	56,0	54,1	53,8	51,4	54,5
5		60,1		55,3		54,5
6		57,6		50,5		50,6
7		50,1		50,7		53,0
8	81-100	62,8		58,6		58,5
9		55,7		55,1		58,3
10		57,0		52,1		58,2
11		57,9		54,1		59,3
12		60,9	58,0	52,7	54,2	61,0	57,3
13		53,7		51,5		54,6
14		62,2		55,5		60,2
15		54,4		54,6		56,1
16		58,2		53,1		52,5
17		57,0		54,9		53,9
18	101 і більше	61,0		52,7		53,9
19		60,8		54,9		59,4
20		59,3		54,6		58,8
21		54,5	59,1	54,3	53,6	57,3	56,3
22		60,6		53,7		53,1
23		58,0		54,5		56,9
24		57,2		52,3		55,1
25		61,6		52,0		56,1

Відзначено, що серед досліджених букових насаджень Бескидів переважають лісостани з порушеною таксаційною будовою, для яких здійснений аналіз структури за морфологічними показниками вказав на переважання дерев з високо піднятими кронами і дифузної структури намету, при якій намет деревостанів рівномірно наповнений кронами дерев і розтягнутий у вертикальному напрямку.

Досліджено особливості розподілу редукційних чисел за відсотковими частками від загальної кількості дерев за таксаційними та морфологічними показниками дерев. Здійснені порівняння отриманих результатів з раніше опублікованими матеріалами А.В.Тюріна і М.В. Давидова показали, що вивчені модальні букові лісостани істотніше відстають за діаметром у нижніх ступенях товщини (від 0-20% від початку ряду розподілу), переважають у середній частині ряду (у проміжку 20-80%) і є близькими до відповідних табличних даних у вищих ступенях товщини (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняння обчислених редукційних чисел за діаметром на висоті 1,3 м та за висотами дерев з опублікованими даними

Відсот- кові частки, %	Редукційні числа за діаметром на висоті 1,3 м	Редукційні числа за висотою
	За М.В.Да- видовим	Наші дані	Відхи- лення, %	За М.В.Да- видовим	Наші дані	Відхи- лення, %
0	0,474	0,415	-12,4	0,725	0,497	-31,4
10	0,611	0,608	-0,5	0,819	0,729	-11,0
20	0,715	0,717	0,3	0,870	0,861	-1,0
30	0,787	0,812	3,2	0,910	0,898	-1,3
40	0,863	0,889	3,0	0,945	0,950	0,5
50	0,935	0,981	4,9	0,970	0,974	0,4
60	1,000	1,062	6,2	1,000	1,007	0,7
70	1,080	1,156	7,0	1,020	1,026	0,6
80	1,180	1,263	7,0	1,050	1,052	0,2
90	1,390	1,397	0,5	1,100	1,082	-1,6
100	1,850	1,874	1,3	1,140	1,134	-0,5

За показником висоти дерев отримано суттєве (до 31,4%) відставання у нижній частині ряду, після 30% від початку ряду висоти дерев переважають відповідні табличні значення в рядах висот букових насаджень Закарпаття, але на закінчення ряду знов відстають від табличних даних.

Нами обумовлено поняття об'єму росту та площі поверхні росту намету насаджень, обчислено їх абсолютні величини та відповідні індекси (табл. 3, 4).

Узагальнюючи отримані результати вивчення об'єму і площі росту намету букових насаджень, відзначено, що у середньовікових і частини пристигаючих лісостанів переважає освітлена частина намету. У стиглих насадженнях має незначну перевагу затінена частина намету, що свідчить про тривання природних процесів росту і розвитку цих насаджень на дослідженому віковому проміжку.

Величина індексу об'єму росту намету (рис. 5) з віком зменшується, але у частини вивчених стиглих букових лісостанів є дещо більша за рахунок вищої зімкнутості намету. Обчислена величина індексу зовнішньої поверхні росту намету має тенденцію до зменшення його абсолютного значення.

Таблиця 3

Об'єм росту намету букових насаджень Бескидів

п.п.	Показник форми частини крони	Об'єм крон дерев, м3/га	Індекс об'єму росту намету насадження
	освітленої, lo / dk	затіненої, lt / dk	освітленої частини	затіненої частини	всього намету
1	0,81 ± 0,01	0,91 ± 0,01	40824,0	44576,5	85400,0	0,821
2	0,89 ± 0,02	1,01 ± 0,02	29007,1	32333,0	61340,0	0,584
3	1,22 ± 0,06	1,11 ± 0,04	38825,6	31160,8	69986,4	0,609
4	0,86 ± 0,03	0,47 ± 0,02	85330,4	41637,2	126971,6	0,876
5	0,65 ± 0,06	0,64 ± 0,07	43196,0	42528,6	85724,6	0,543
6	1,24 ± 0,02	1,02 ± 0,02	32482,6	25457,1	57939,7	0,423
7	0,95 ± 0,02	0,98 ± 0,02	62097,2	63535,8	125633,0	0,959
8	0,90 ± 0,05	1,30 ± 0,08	65709,1	86604,9	152314,0	0,901
9	1,00 ± 0,05	1,05 ± 0,04	55456,9	57973,5	113430,4	0,713
10	1,03 ± 0,04	1,06 ± 0,05	64358,3	65256,5	129614,8	0,758
11	0,82 ± 0,02	0,76 ± 0,03	51394,3	44585,2	95984,8	0,596
12	0,79 ± 0,06	1,65 ± 0,09	29538,6	71044,2	100582,8	0,610
13	0,55 ± 0,05	0,74 ± 0,05	27803,3	41982,6	69625,9	0,548
14	0,99 ± 0,06	0,90 ± 0,06	39842,1	32713,5	72555,5	0,442
15	0,42 ± 0,04	0,67 ± 0,04	22284,6	39199,8	61484,4	0,504
16	0,77 ± 0,04	0,52 ± 0,03	16511,9	10150,2	26662,1	0,259
17	0,51 ± 0,03	0,77 ± 0,04	20338,3	31890,9	52221,2	0,454
18	1,00 ± 0,07	1,34 ± 0,09	21979,2	27555,2	49534,3	0,346
19	0,71 ± 0,05	1,31 ± 0,08	19664,9	33968,9	53633,8	0,419
20	0,94 ± 0,05	0,95 ± 0,05	89758,9	91597,6	181356,5	1,036
21	0,69 ± 0,04	1,03 ± 0,06	29361,0	48655,4	78016,4	0,582
22	1,02 ± 0,06	1,04 ± 0,05	89585,6	94822,4	184408,0	1,078
23	0,88 ± 0,06	0,91 ± 0,06	57752,1	59107,3	116859,4	0,800
24	0,96 ± 0,07	0,97 ± 0,08	76833,4	84739,8	161573,2	0,709
25	0,81 ± 0,06	0,57 ± 0,05	46810,4	31640,3	78450,6	0,493

Таблиця 4

Площа поверхні росту намету букових насаджень Бескидів

п.п.	Показник форми крони	Площа зовнішньої поверхні крон дерев, м2/га	Індекс поверхні росту намету
	освітленої частини, lo / dk	затіненої частини, lt / dk
			освітленої частини	затіненої частини	Всього намету
1	0,81 ± 0,01	0,91 ± 0,01	47324,3	51343,4	98667,6	0,796
2	0,89 ± 0,02	1,01 ± 0,02	36721,6	40246,4	76967,9	0,616
3	1,22 ± 0,06	1,11 ± 0,04	40081,4	34366,2	74447,6	0,551
4	0,86 ± 0,03	0,47 ± 0,02	76073,2	50646,4	126719,6	0,768
5	0,65 ± 0,06	0,64 ± 0,07	28836,9	28196,9	57033,7	0,320
6	1,24 ± 0,02	1,02 ± 0,02	36667,7	29909,1	66576,8	0,424
7	0,95 ± 0,02	0,98 ± 0,02	60694,8	62058,4	122753,2	0,813
8	0,90 ± 0,05	1,30 ± 0,08	45070,9	58732,1	103802,9	0,549
9	1,00 ± 0,05	1,05 ± 0,04	36849,4	38476,3	75325,7	0,421
10	1,03 ± 0,04	1,06 ± 0,05	42201,2	43602,9	85804,1	0,449
11	0,82 ± 0,02	0,76 ± 0,03	30375,7	27560,7	57936,4	0,320
12	0,79 ± 0,06	1,65 ± 0,09	22706,3	41713,1	64419,3	0,348
13	0,55 ± 0,05	0,74 ± 0,05	21076,1	27830,0	48906,2	0,333
14	0,99 ± 0,06	0,90 ± 0,06	25065,5	22422,5	47486,4	0,258
15	0,42 ± 0,04	0,67 ± 0,04	17726,5	24304,7	42031,2	0,296
16	0,77 ± 0,04	0,52 ± 0,03	17313,1	13134,8	30447,9	0,248
17	0,51 ± 0,03	0,77 ± 0,04	16115,1	21517,8	37632,9	0,279
18	1,00 ± 0,07	1,34 ± 0,09	20633,7	25609,0	46242,7	0,284
19	0,71 ± 0,05	1,31 ± 0,08	18808,5	29581,4	48389,9	0,327
20	0,94 ± 0,05	0,95 ± 0,05	48449,3	53122,3	101571,6	0,521
21	0,69 ± 0,04	1,03 ± 0,06	25165,6	36342,7	61508,3	0,399
22	1,02 ± 0,06	1,04 ± 0,05	53972,8	55831,3	109804,1	0,575
23	0,88 ± 0,06	0,91 ± 0,06	36247,5	36684,6	72932,1	0,439
24	0,96 ± 0,07	0,97 ± 0,08	37105,3	39500,6	76605,9	0,309
25	0,81 ± 0,06	0,57 ± 0,05	25794,4	20673,9	46468,3	0,260

У підсумку вивчення об'єму і площі росту намету відзначено, що у середньовікових та частини пристигаючих букових насаджень Бескидів переважає освітлена частина намету. У стиглих лісостанах відмічена незначна перевага затіненої частини намету, що свідчить про тривання природних процесів росту і розвитку цих насаджень на дослідженому віковому проміжку.

Розділ 5. Морфологія намету букових насаджень. Проаналізовано особливості дослідження та умови використання показників морфолого-соціальної структури насаджень у різних державах та в різні періоди розвитку лісового господарства. Наголошено на недостатній увазі до показника верхньої висоти насадження в сучасному лісовому господарстві України. Проаналізовано способи визначення верхньої висоти насадження й обґрунтовано прийняття до використання у дослідженнях способу на основі 100 найвищих дерев на 1 га.

Охарактеризовано використані критерії та виконано розподіл насаджень на соціальні рівні (табл. 5).

Таблиця 5

Критерії розподілу насаджень на соціальні рівні (за E. Assmann, 1961)

Соціальні рівні	Межі висот у відсотках до значення верхньої висоти, %	Назва ярусу
100	> 96 - рівень панівних дерев	верхній ярус (91% і >)
200	91 - 95 - головний рівень, співпанівні дерева
300	81 - 90 - середній рівень, підпорядковані дерева	середній ярус (71-90%)
400	71 - 80 - перехідний рівень, пригнічені дерева
500	< 70 - нижній рівень, відсталі дерева	нижній ярус (до 70%)

Досліджено намет насаджень за морфологічними показниками дерев та їх крон: відносною довжиною крони, часткою освітленої частини крони, класом Крафта, крислатістю, сплющеністю та висуненням крони (табл. 6).

Таблиця 6

Морфологічні показники крон дерев (фраґмент)

П.П.	Вік, насад- ження, років	Висота деревостану, м	Середні значення морфологічних показників крон дерев
			Відносна довжина	Частка освітленої частини	Клас Крафта	Крисла- тість крони	Сплю- щеність крони	Вису- нення крони
		серед-ня	верхня
1	42	17,2	18,8	0,50	0,47	2,3	0,30	0,59	0,343
2	46	18,1	20,2	0,44	0,47	2,4	0,24	0,55	0,270
3	49	19,7	23,1	0,33	0,52	3,0	0,18	0,57	0,205
4	60	21,0	27,6	0,30	0,63	2,8	0,27	1,16	0,286
5	62	23,2	26,7	0,45	0,51	2,1	0,40	1,07	0,286
6	69	22,2	24,9	0,49	0,55	2,2	0,22	0,46	0,236
...	...	...	...	...	...	...	...	...	...
11	88	28,6	31,8	0,42	0,53	2,1	0,29	0,71	0,208
12	90	27,1	29,3	0,50	0,33	2,1	0,24	0,53	0,178
13	91	27,9	30,5	0,30	0,43	2,5	0,27	1,14	0,171
...	...	...	...	...	...	...	...	...	...
20	102	28,8	30,7	0,53	0,50	2,7	0,31	0,66	0,244
21	105	28,8	31,4	0,34	0,41	2,7	0,22	0,71	0,169
22	105	28,6	30,6	0,51	0,48	2,5	0,28	0,59	0,211
23	111	28,8	30,6	0,42	0,49	2,8	0,27	0,69	0,204
24	138	26,9	29,9	0,69	0,50	2,2	0,41	0,61	0,236
25	180	28,4	32,4	0,38	0,61	2,2	0,30	1,02	0,228

Відзначено, що у вивчених букових насадженнях відносна довжина крони обчислена в межах 29-69%, причому у середньовікових лісостанах вона становить близько 50 %, у пристигаючих - 29-46%, а у стиглих - понад 60%. Частка освітленої частини крони дерев в букових насадженнях становить понад 45 %, що вказує на тривання ростових процесів у насадженнях всього вивченого вікового проміжку.

Вивчені букові насадження характеризуються 1,9-2,9 класом Крафта, що вказує на їх досить високу потенційну продуктивність. У розрізі виділених соціальних рівнів спостерігається зниження класу росту від панівних до пригнічених дерев. Середнє за класом Крафта дерево займає місце поміж співпанівними та підпорядкованими деревами.

У вивчених букових насадженнях Бескидів середня крислатість крони становить не більше 0,31, що відповідає нормальному стану насадження. Найвищою крислатістю характеризуються панівні та пригнічені дерева.

Більшість вивчених насаджень характеризується оптимальною сплющеністю крони дерев, яка відповідно до літературних джерел становить 0,50-0,67.

Форма освітленої та затіненої частин крони дерев бука має вигляд витягнутого вздовж стовбура параболоїда. У розрізі соціальних рівнів намету у букняках середнього віку спостерігається зменшення витягнутості форми параболоїда від панівних і співпанівних до пригнічених та відсталих дерев. Серед значної частини пристигаючих та у стиглих лісостанах витягнутість форми крони зі зниженням соціального рівня дерев збільшується, що свідчить про загострення конкурентної боротьби дерев нижчих (підпорядкованих) рівнів за світловий простір.

Проаналізовано об'єм та площу зовнішньої поверхні крони дерев та їх освітлених і затінених частин за соціальними рівнями. Виявлено, що основу об'єму та площі росту букняків становлять дерева трьох верхніх рівнів, які формуються панівними, співпанівними та підпорядкованими деревами.

Окремо вивчено і проаналізовано в динаміці морфолого-таксаційні показники панівних дерев, оскільки вони є селекційною основою майбутніх лісостанів і беруть активну участь у формуванні продуктивності насаджень (табл. 7, 8).

Таблиця 7

Характеристика панівних дерев (фраґмент)

П.П.	Вік, років	Висота дере-востану, м	Показники панівних дерев
			Кількість дерев	Сума площ поперечних перерізів,	Сума площ поперечників крон	Об'єм крон загальний	Площа зовнішньої поверхні крон
		серед-ня	верхня
				шт./га	%	м2/га	%	м2/га	%	м3/га	%	м2/га	%
1	42	17,2	18,8	40	4,0	1,0	5,6	1012,0	5,1	4671,8	5,5	4861,4	4,9
2	46	18,1	20,2	30	3,0	0,9	4,4	635,4	4,2	3101,7	5,1	3398,8	4,4
3	49	19,7	23,1	40	2,6	2,1	6,4	1201,4	6,2	6270,6	9,0	5246,6	7,1
4	60	21,0	27,6	48	3,3	3,0	6,4	2270,0	5,9	15141,4	11,9	10930,5	8,6
...	...	...	...	...	...	...	...	...	...	...	...	...	...
11	88	28,6	31,8	47	19,1	9,7	29,2	3925,8	27,2	32303,4	33,6	17513,8	30,2
12	90	27,1	29,3	58	14,9	10,2	24,6	3254,7	20,8	24171,3	22,8	14100,9	20,1
13	91	27,9	30,5	52	16,9	13,3	27,7	3971,2	27,3	23431,6	33,6	14388,6	29,4
...	...	...	...	...	...	...	...	...	...	...	...	...	...
21	105	28,8	31,4	48	11,5	7,3	16,3	2347,8	16,3	17576,5	22,5	12145,4	19,7
22	105	28,6	30,6	52	12,3	10,5	21,7	5441,1	21,4	42799,9	23,2	21347,0	19,4
23	111	28,8	30,6	48	15,0	8,8	22,7	4162,6	22,3	26750,8	22,9	15113,4	20,7
24	138	26,9	29,9	43	18,3	14,9	35,9	5323,9	28,5	62467,7	37,2	26439,7	32,2
25	180	28,4	32,4	55	19,2	10,0	30,1	4773,1	27,9	26963,3	29,0	15235,8	27,4

Отримані результати показують, що з віком відсоток участі панівних дерев зростає за кількістю дерев (від 2,5% до 24,3%), сумою площ поперечних перерізів (від 3,7% до 44,2%), сумою площ поперечників крон (від 3,6% до 38,1%), сумою об'ємів крон (від 3,9% до 42,2%) та сумою площ зовнішніх поверхонь крон (від 3,6% до 37,3%). На абсолютну величину зазначених показників має вплив також повнота насаджень. Так, у високоповнотних пристигаючих насадженнях при кількості панівних дерев до 21,7% зазначені вище показники можуть досягати 36,6-42,2% від сумарного значення для деревостану.

На основі аналізу морфологічних показників (табл. 8) спостережено, що у панівних дерев відносна довжина крон дерев у більшості вивчених ділянок становить близько 1/2, рідше від 1/3 до 3/4 загальної висоти дерев.

Частка освітленої частини крони лише рідко перевищує значення 50% (але не більше 67%). Середній клас росту панівних дерев перебуває у межах від 1,0 до 2,4. За показником крислатості панівні дерева бука посідають середнє місце. Більшою крислатістю характеризуються панівні дерева у старших лісостанах.

Таблиця 8

Морфологічні показники крон горуючих дерев (фрагмент)

П.П.	Вік, ро-ків	Висота деревостану, м	Середні значення морфологічних показників крон панівних дерев
			Від-носна довжина крони	Частка освіт-леної крони	Клас Краф-та	Крисла- тість крони	Сплю- ще-ність крони	Вису- нення крони	Площа попе- речни- ка, м2	Об'єм крон, м3	Площа зовніш-ньої по-верхні, м2
		серед-ня	верх-ня
1	42	17,2	18,8	0,48	0,49	1,0	0,29	0,61	0,318	25,3	116,8	121,5
2	46	18,1	20,2	0,46	0,50	1,2	0,24	0,52	0,256	21,2	103,4	113,3
3	49	19,7	23,1	0,43	0,65	2,3	0,23	0,56	0,215	30,0	156,8	131,2
4	60	21,0	27,6	0,46	0,62	2,4	0,26	0,59	0,267	47,3	315,4 <...

Страница:

•  1 
•  2 

автореферат "Морфолого-таксаційна структура букняків Бескидів" скачать

Подобные документы

• Благоустрій та озеленення території мотелю "Меркурій" у м. Жидачеві

  Розташування об’єкту та характеристика району. Програма та методика робіт. Агротехніка створення садово-паркових насаджень: посадка дерев і чагарників, влаштування газонів, створення альпінарію. ДОгляд й захист зелених насаджень від шкідників і хвороб.
  
  дипломная работа [1,7 M], добавлен 24.01.2008
  

• Робочий проект впорядкування території багаторічних насаджень Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області

  Аналіз виноградарського господарства Плавнівської сільської ради, а також його картограм. Організація і впорядкування багаторічних насаджень. Технологія вирощування багаторічних насаджень першого – четвертого років вегетації, його кошторисна документація.
  
  курсовая работа [65,2 K], добавлен 20.05.2010
  

• Оптимізація систем захисних лісових насаджень степового Криму

  Екологічна роль лісових насаджень у створенні збалансованої просторової структури в степових районах. Лісомеліоративне та лісотипологічне районування Криму. Оптимізація категорій захисних лісових насаджень в агроландшафтах. Полезахисні лісові смуги.
  
  методичка [1,3 M], добавлен 28.12.2012
  

• Закономірності ходу природного лісопоновлення під наметом соснових насаджень у Брецькому лісництві ДП "Корюківське лісове господарство"

  Місцезнаходження і природно-кліматичні умови території розміщення лісництва. Етапи природного поновлення лісу. Ріст і розвиток самосіву та підросту. Насіннєношення дерев у лісових насадженнях. Природне поновлення під наметом материнських деревостанів.
  
  дипломная работа [1,4 M], добавлен 07.10.2013
  

• Продуктивність найкращих лісових насаджень лісництва

  Видовий склад, біологічні та екологічні особливості, лісівнича і господарська цінність голонасінних деревних видів у насадженнях Полицівського лісництва ДП "Камінь-Каширське лісове господарсво". Асортимент нових деревних видів для лісових насаджень.
  
  курсовая работа [39,1 K], добавлен 22.11.2013
  

• Типологічний аналіз свіжої грабової діброви в Тисменицькому лісництві ДП "Івано-Франківське лісове господарство" Івано-Франківської області

  Значення лісівничо-екологічної типології для теорії і практики лісівництва. Природні умови району досліджень. Лісівничо-таксаційна характеристика деревостанів свіжої грабової діброви. Встановлення фактичної і потенціальної продуктивності насаджень.
  
  курсовая работа [2,2 M], добавлен 03.01.2014
  

• Типологічний аналіз свіжої сосново-грабової судіброви

  Свіжа сосново-грабова судіброва, її діагностична характеристика. Фактична та потенційна продуктивність насаджень. Лісничо-економічна ефективність типологічного аналізу свіжої сосново-грабової судіброви. Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани.
  
  курсовая работа [177,2 K], добавлен 09.01.2014
  

• Шелест лісових дерев

  Характеристика найпоширеніших видів дерев, що ростуть в Україні. Сосна - прадавній "співмешанець" українця. З цвітінням липи стародавні слов'яни пов'язали назву місяця. Бук лісовий - одна з найпоширеніших порід у Карпатах. Тис ягідний або негний-дерево.
  
  реферат [32,5 K], добавлен 22.02.2008
  

• Сільськогосподарські роботи

  Значення рослинних організмів, їх основні властивості. Екологічне значення декоративних насаджень. Культурно-побутове й естетичне призначення озеленення територій населених пунктів та їх інтер’єрів. Призначення, будова теплиці. Охорона зелених насаджень.
  
  реферат [28,4 K], добавлен 21.10.2010
  

• Аналіз лісогосподарської діяльності ДП "Камінь-Каширський лісгосп"

  Сучасний стан лісових ландшафтів та їх функціональні особливості. Оцінка лісового фонду Камінь-Каширського лісового господарства. Основні положення організації лісового фонду. Класи бонітету насаджень. Заходи щодо утримання, відтворення та охорони лісів.
  
  дипломная работа [91,7 K], добавлен 12.09.2012
  

• Просторова та часова динаміка твердості педозему

  Аналіз дворічної динаміки просторової неоднорідності педозему ділянки рекультивації Нікопольського марганцеворудного басейну за показниками твердості. Ґрунтові морфологічні утворення, що становлять собою пов’язані області всередині ґрунтового простору.
  
  статья [522,1 K], добавлен 21.09.2017
  

• Технологія лісокультурних робіт в ДП "Звенигородське лісове господарство"

  Загальна характеристика ДП "Звенигородське лісове господарство". Організаційно-виробнича структура підприємства. Посадка лісових культур, догляд за ними. Удосконалення технології створення площі лісових насаджень із найкращими показниками лісівництва.
  
  дипломная работа [2,3 M], добавлен 25.02.2014
  

• Озеленення дитячого садочка "Софійка" в місті Умань

  Принципи озеленення дитячих навчальних закладів. Благоустрій та формування зелених насаджень на території дитячих садочків. Основні фактори, що впливають на озеленення та благоустрій територій об’єкта озеленення. Асортимент рослин, формування насаджень.
  
  дипломная работа [875,3 K], добавлен 13.07.2014
  

• Біологічні та морфологічні особливості кукурудзи та вплив їх на технологію вирощування

  Ботанічна та морфологічна характеристика кукурудзи. Вимоги культури до умов вирощування. Особливості росту і розвитку культури у визначеній зоні. Аналіз головних технологій і засобів механізації вирощування кукурудзи, аналіз основних способів її сівби.
  
  реферат [73,2 K], добавлен 23.04.2012
  

• Аналіз синекологічних досліджень агрофітоценозу тритикале озимого

  Біологічні характеристики та морфологічні ознаки тритикале. Погодно-кліматичні та ґрунтові особливості території. Еколого-географічне районування тритикале. Продуктивність агрофітоценозів тритикале озимого залежно від агротехнології вирощування.
  
  дипломная работа [2,0 M], добавлен 26.12.2012
  

• Дослідження динаміки чисельності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва

  Загальна характеристика та видовий склад комах родини короїдів. Характеристика хвойних дерев Плужнянського лісництва. Дослідження видового складу стовбурових та польових комах-шкідників родини Ipidae у лісництві. Заходи боротьби зі шкідниками.
  
  дипломная работа [4,8 M], добавлен 12.06.2011
  

• Популяційна характеристика шкідників дерев Борисівського лісництва Ізяславського району Хмельницької області

  Фізико-географічні особливості досліджуваної території, аналіз біоценозів. Методика збору та обліку комах. Лісофонд Борисівського лісництва, склад та видова різноманітність шкідників, їх фенологічні особливості. Методи і засоби боротьби з шкідниками лісу.
  
  дипломная работа [80,6 K], добавлен 29.11.2011
  

• Особливості росту і плодоношення груші під впливом позакореневого підживлення комплексним добривом "Вуксал мікроплант" на півдні Одеської області

  Коротка морфо-біологічна та екологічна характеристика груші. Сучасний стан позакореневого застосування комплексних мінеральних добрив в садах. Вплив позакореневого підживлення на силу росту дерев груші різних сортів. Особливості плодоношення груші.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 17.07.2014
  

• Особливості розвитку, розмноження та шкодочинності озимої совки, пшеничного трипсу і п’явиці на озимій пшениці

  Найпоширеніші ентомофаги шкідників сільськогосподарських рослин. Морфологія, анатомія, біологія розвитку окремих видів шкідників. Календарний план проведення робіт із захисту рослин. Екологічне обгрунтування інтегрованого захисту насаджень від шкідників.
  
  курсовая работа [249,3 K], добавлен 01.09.2014
  

• Діагностика травматичного ретикуліту та ретикулоперитоніту

  Клінічне дослідження тварини, загальний стан. План і методи дослідження системи дихання. Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи корови. Червоний кістковий мозок, тимус, селезінка. Фізичні, біохімічні та морфологічні показники крові тварини.
  
  курсовая работа [38,6 K], добавлен 18.02.2013
  

Другие документы, подобные "Морфолого-таксаційна структура букняків Бескидів"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам