Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Продуктивність лукопасовищних угідь залежно від способів їх поліпшення, складу травосумішок та удобрення на осушуваних органогенних ґрунтах Лісостепу України

Продуктивність лукопасовищних угідь залежно від способів їх поліпшення, складу травосумішок та удобрення на осушуваних органогенних ґрунтах Лісостепу України

Дослідження способів поліпшення вироджених луків (докорінного і поверхневого) для створення високопродуктивних травостоїв для сінокісно-пасовищного використання шляхом добору різностиглих травосумішок. Збільшення вмісту органічних та мінеральних сполук.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2014
Размер файла 47,4 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК: 633.2:633.3:631.62

Спеціальність: 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛУКОПАСОВИЩНИХ УГІДЬ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ЇХ ПОЛІПШЕННЯ, СКЛАДУ ТРАВОСУМІШОК ТА УДОБРЕННЯ НА ОСУШУВАНИХ ОРГАНОГЕННИХ ҐРУНТАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Гордієнко Тетяна Іванівна

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана в лабораторії землеробства на осушених землях Інституту землеробства Української академії аграрних наук протягом 1998-2001 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Штакал Микола Іванович, директор Панфильської дослідної станції Інституту землеробства УААН

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Кургак Володимир Григорович, Інститут землеробства УААН, завідувач лабораторії луківництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Єрмакова Людмила Михайлівна, Національний аграрний університет, завідувач кафедри кормо виробництва. Провідна установа: Інститут кормів УААН, м. Вінниця

Захист відбудеться 26.05.2004 р. о 13 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УААН.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: Україна, 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району, Київської області, Інститут землеробства УААН, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.

Автореферат розісланий 23.04.2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Л.О. Кравченко

Анотації

Гордієнко Т.І. Продуктивність лукопасовищних угідь залежно від способів їх поліпшення, складу травосумішок та удобрення на осушуваних органогенних ґрунтах Лісостепу України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. Інститут землеробства УААН, Чабани, 2004.

Проведено дослідження різних способів поліпшення вироджених луків (докорінного і поверхневого) з метою створення високопродуктивних травостоїв для сінокісно-пасовищного використання шляхом добору різностиглих травосумішок на трьох фонах: без удобрення та внесення Р 45К 120 і N90Р 45К 120.

Встановлено, що найбільш ефективним за продуктивністю травостоїв є докорінне поліпшення в поєднанні з внесенням мінеральних добрив, яке кардинально змінює ботанічний склад за рахунок цінних компонентів і цим сприяє збільшенню вмісту важливих органічних та мінеральних сполук у кормі. За поверхневого поліпшення економічно доцільним виявилось омолодження травостою шляхом фрезування та дискування дернини з наступним коткуванням. Включення в травосумішки костриці червоної підвищувало врожайність травостоїв на 3-8%, а заміна 25% злаків бобовими - знижувала на 6-9%.

Ключові слова: травосумішки, добрива, докорінне та поверхневе поліпшення, продуктивність, якість, біоенергетична та економічна оцінка.

Гордиенко Т.И. Продуктивность лугопастбищных угодий в зависимости от способов их улучшения, состава травосмесей и удобрения на осушаемых органогенных почвах Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12. - кормопроизводство и луговодство. Институт земледелия УААН, Чабаны, 2004.

Исследованиями, которые проведены в 1998-2001 гг. установлено, что питательный режим осушенных торфяных почв зависит от применения минеральных удобрений, уровня грунтовых вод и влажности почвы.

Содержание нитратов увеличивается от начала к средине вегетации травостоев, после чего, вследствие поглощения их корневой системой растений трав и других процессов, уменьшается.

Содержание в почве подвижного фосфора более выровненное, а калия было очень динамичным с минимумом весной, максимумом после внесения удобрений и резким снижением к осени.

Наибольшая продуктивность сенокосно-пастбищных угодий получена при коренном улучшении раннеспелой смесью на фоне N90Р 45К 120, которая обеспечивала сбор 79 ц/га кормовых единиц при высокой обеспеченности их переваримым протеином (118 г/кг), что на 10-13% больше, чем средне- и позднеспелая травосмеси.

Продолжение пастбищного периода поздно осенью достигается за счет применения осенней травосмеси с участием в ней овсяницы восточной.

Включение в травосмеси овсяницы красной на удобренных фонах повышало их продуктивность на 3-8%, а замена 25% злаков бобовыми - снижало ее на 6-9%, что свидетельствует о нецелесообразности применения данного приема на осушенных органогенных почвах.

Омоложение деградированного травостоя путем механической обработки дернины по сравнению с такой же обработкой почвы и подсевом трав при поверхностном улучшении луговых угодий в большинстве случаев по продуктивности преимущества не имело, но экономически было более целесообразным.

Внесение азотных минеральных удобрений в дозе N90 на фоне Р 45К 120 повышало в корме содержание сырого протеина, белка и частично нитратов, количество которых в сухой массе в 1,1-2,2 раза превышало предельно допустимую концентрацию (1000 мг/кг сухой массы).

Биоэнергетическая оценка результатов исследований показала, что наибольший выход обменной энергии с 1 га луговых угодий (91,5 ГДж) получен при коренном улучшении с посевом раннеспелой смеси с участием овсяници красной на фоне N90Р 45К 120. Это обеспечивало условно чистую прибыль 624 грн/га при среднем уровне себестоимости 10,19 грн/ц и достаточном уровне рентабельности 99%.

Исследованиями установлено, что создание долговременных высокопродуктивных сенокосно-пастбищных угодий является наиболее оптимальным и экологически безопасным способом использования торфяных почв Лесостепи Украины.

Ключевые слова: травосмеси, удобрения, коренное и поверхностное улучшение, продуктивность, качество, биоэнергетическая и экономическая оценка.

Gordienko T.I. Productivity of meadow-pasture lands depending on the methods of their improving, the composition of grass mixtures and fertilization on draining organic soils in the Forest-Steppe of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.12 - forage production and grassland science. Institute of Agriculture of the UAAS. - Chabany, 2004.

There were investigated different methods for substantial and partial improvement of degraded meadows with the purpose of the establishment of high-productive long-term grass stands for mowing and grazing combinated use by choosing grass mixtures with different ripeness period against the three backgrounds: without fertilizers and after the application of P45K120 and N90P45 K120.

It is established that the most effective way for the better productivity of grass stands and pushing up of their quality is the substantial improvement in the combination with the mineral fertilizers application of these measures substantially changes the botanic composition of the grass stand at the expense of valuable components and is the use favorable for the increase of important organic and mineral compound content in forage. At the partial improvement the grass stand rejuvenation by means of rotary cultivation and sward discing with next packing was found economically advisable. The inclusion of red fescue into grass mixtures increased the grass stand yield by 3-8% and the substitution of 25% cereals for legumes decreased the one by 6-9%.

Key words: grass mixtures, fertilizers, substantial and partial improvement, productivity, quality, economic and bioenergy evaluation.

Загальна характеристика роботи

Відомо, що багаторічні трави та лукопасовищні вгіддя відіграють велику роль не лише в забезпеченні тварин високоякісними і дешевими кормами, а й сприяють, на відміну від однорічних культур, збереженню органічної речовини торфовищ та оздоровленню екологічних умов навколишнього середовища. Тому торфоболотні грунти, площа яких у Лісостепу становить більше 300 тис. га, повинні використовуватись, як правило, під лучні вгіддя із створенням на них високопродуктивних довгострокових сінокісно-пасовищних травостоїв.

Актуальність теми. У зміцненні кормової бази тваринництва значна роль належить природним кормовим угіддям, які розміщені на органогенних ґрунтах. Однак, до останнього часу продуктивність їх у виробничих умовах ще низька, не перевищує 30-40 ц/га сіна, що в 3-4 рази менше потенційної можливості цих угідь. У комплексі ефективних заходів підвищення продуктивності природних кормових угідь на органогенних грунтах важлива роль належить розробленню і впровадженню у сільськогосподарське виробництво екологічно та економічно вигідних способів їх поліпшення. Способи поліпшення природних кормових угідь на органогенних ґрунтах досить широко вивчались. Проте до останнього часу особливості формування рослинних угруповань, їх мінливість залежно від технологічних прийомів поліпшення природних кормових угідь комбінованого сінокісно-пасовищного використання на осушуваних торфових грунтах вивчені недостатньо. Потребують уточнення такі технологічні заходи як підбір різних за видовим складом та стиглістю травосумішок за різних модифікацій поверхневого та докорінного поліпшення деградованих кормових угідь залежно від рівнів удобрення. Необхідність вирішення цих питань й визначили вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною тематичного плану Інституту землеробства УААН і виконана у відповідності з НТП УААН на 1996-2000 рр. "Кормовиробництво", завдання "Ресурсозберігаюче водокористування в АПК" (№ держреєстрації 0196U018394).

Мета і задачі досліджень - встановити особливості формування різностиглих сіяних травостоїв залежно від видового складу травосумішок, способів поліпшення й рівнів удобрення та розробити технологію створення високопродуктивних лукопасовищних угідь за сінокісно-пасовищного використання на осушуваних органогенних ґрунтах Лісостепу.

Для досягнення цієї мети передбачалось вирішити такі задачі:

визначити параметри водного та поживного режимів ґрунту залежно від способів поліпшення лукопасовищних угідь;

встановити строки настання збиральної стиглості травосумішок з домінуванням у них видів, які відрізняються різною ритмікою відростання;

визначити продуктивність різностиглих травосумішок залежно від способів поліпшення та рівнів удобрення;

виявити вплив різних способів поліпшення та рівнів удобрення на ботанічний склад різностиглих травосумішок і якість корму;

визначити роль низових злакових трав у формуванні багаторічних травостоїв;

встановити значення костриці східної в підвищенні продуктивності травосумішок та подовженні періоду надходження зеленої маси в осінній період;

дати економічну та енергетичну оцінку способів поліпшення лукопасовищних угідь на осушуваних органогенних ґрунтах.

Об'єкт дослідження - формування різних за видовим складом та стиглістю лучних травостоїв залежно від рівнів удобрення та способів поліпшення на осушуваних органогенних ґрунтах Лісостепу.

Предмет дослідження - способи поліпшення та рівні удобрення різностиглих травостоїв, їх вплив на продукційні та якісні показники лукопасовищних угідь.

Методи дослідження - польовий і лабораторний з використанням візуального і вимірювально-вагового - для встановлення фенологічної змінності рослин і рослинних угруповань, їх ботанічного складу, продуктивності та водного режиму грунту; електрофотометричний з використанням комп'ютерного забезпечення - для визначення в трав'яній масі вмісту органічних поживних речовин та основних мінеральних елементів, а також отримання вихідних даних для розрахунку поживності корму; хімічний - для визначення агрохімічних і агрофізичних показників грунту та нітратів у рослинній масі; математико-статистичний - для оцінки вірогідності отриманих результатів досліджень і розрахунку енергетичної та економічної ефективності способів поліпшення лукопасовищних угідь.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у визначенні закономірностей трансформації видової структури різностиглих травостоїв залежно від способів поліпшення лук, їх удобрення і складу травосумішок та розробці технології створення високопродуктивних лукопасовищних угідь.

Встановлені параметри продуктивності сіяних різностиглих травостоїв та поживності корму за різних способів поліпшення й рівнів удобрення сінокісно-пасовищних угідь.

Вперше для осушуваних органогенних ґрунтів лісостепової зони встановлено значення травосумішок з використанням костриці східної в підвищенні продуктивності та подовженні періоду надходження зеленої маси в осінній період. травосуміш мінеральний лук

Визначена роль низових злакових трав у формуванні продуктивності й підвищенні стійкості сінокісно-пасовищних травостоїв.

Встановлені оптимальні строки надходження рослинної маси за циклами використання різностиглих травосумішок.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні технологій вирощування різностиглих сумішок багаторічних трав за сінокісно-пасовищного використання в умовах осушуваних органогенних ґрунтів Лісостепу України, які сприяють рівномірному, протягом активного періоду вегетації трав, надходженню зеленої маси у системі трав'яних конвеєрів та забезпечують за щорічного внесення Р 45К 120 або N90Р 45К 120 отримання з 1 га 70-95 ц сухої маси, 65-90 ц кормових одиниць, 10-13 ц сирого протеїну при собівартості 1 ц кормових одиниць 10-13 грн.

Основні результати досліджень у 1998-2001 рр. пройшли виробничу перевірку і впроваджені на площі 100 га на полях Панфильської дослідної станції Інституту землеробства в заплаві р. Супій Яготинського району Київської області.

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні та аналізі спеціальної літератури по темі дисертації, розробленні програми, методики досліджень, практичному проведенні польових і лабораторних дослідів, аналізів експериментального матеріалу та написанні дисертації, формулюванні науково обгрунтованих висновків і рекомендацій виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені й обговорені: на науково-практичному семінарі молодих вчених та спеціалістів "Вчимося господарювати" (Київ, 1999); науково-практичній конференції молодих вчених "Проблеми сучасного землекористування" (Чабани, 2002); на засіданнях лабораторії землеробства на осушених землях (Чабани, 1998-2001) та методичній комісії з питань землеробства і рослинництва Інституту землеробства УААН (Чабани, 2004 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових праць, з них 3 у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. дисертаційна робота складається із вступу, семи розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Робота викладена на 177 сторінках комп'ютерного тексту, включає 28 таблиць, 9 рисунків і 6 додатків. Список використаної літератури включає 203 джерела, з них 35 латинським шрифтом.Зміст роботи

Стан вивченості добору травосумішок за різних способів поліпшення лукопасовищних угідь на осушуваних органогенних ґрунтах (огляд літератури)

В огляді літератури наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та закордонних авторів, що стосуються характеристики осушуваних торфових ґрунтів, впливу способів поліпшення вироджених луків на продуктивність різних за видовим складом та настанням збиральної стиглості травосумішок сінокісно-пасовищного використання на різних фонах удобрення та добору компонентів для створення високопродуктивних довгострокових травостоїв. Обґрунтовано необхідність вивчення способів поліпшення вироджених луків, формування різностиглих сіяних травостоїв та їх удобрення, ролі низових видів трав у підвищенні стійкості та подовженні продуктивного довголіття лучних ценозів на осушуваних органогенних грунтах.

Умови та методика проведення досліджень

дослідження проведені протягом 1998-2001 рр. у лівобережній частині Лісостепу України на осушуваних органогенних ґрунтах Панфильської дослідної станції Інституту землеробства УААН (заплава річки Супій) Яготинського району Київської області.

Дослід закладений на середньоглибокому (1,3 м), добре розкладеному (70-80%), високозольному (45-54%) з об'ємною масою 0,35-0,40 г/см 3 карбонатному осоково-гіпново-очеретяному торфовищі, рН водний - 7,5-7,8, вміст валових (%): азоту - 1,6-2,0, фосфору - 0,3-0,4 і калію - 0,10-0,15.

Погодні умови в роки проведення досліджень були різними: 1998 рік - вологий, з температурним режимом, близьким до середньобагаторічних показників; 1999 рік - жаркий, з недостатньою кількістю опадів; 2000 рік - за температурою повітря та зволоженням був близький до норми, з посухою в липні та серпні місяцях; 2001 рік - помірно теплий з надмірною кількістю опадів.

В цілому погодні умови за 1998-2001 рр. були сприятливими для вирощування багаторічних трав, крім 1999 р., коли пізні весняні приморозки в травні пошкодили трави і це було причиною зниження їх продуктивності.

Вирішення поставлених задач, відповідно до програми досліджень, здійснено у стаціонарному досліді за схемою, яка наведена в таблиці 2.

Загальна площа ділянки дорівнювала 60 м 2, облікова - 20 м 2, повторність - чотириразова.

Для сівби використані районовані сорти трав: стоколосу безостого - Вишгородський, костриці східної - Балтика, грястиці збірної - Київська рання 1, костриці лучної - Козаровицька, конюшини лучної - Кумач, костриці червоної - перспективний номер Київської дослідної станції Інституту землеробства.

У польових дослідах застосовували загальноприйняту для органогенних ґрунтів технологію підготовки ґрунту для поверхневого й докорінного поліпшення природних кормових угідь з метою створення культурних сінокісно-пасовищних травостоїв.

За докорінного поліпшення після фрезування (ФБН-1,5), оранки (ПЯ-3-35), дискування (БДТ-3) та дворазового прикочування важкими болотними котками (3 КВГ-1,4) проведено сівбу травосумішок з нормою висіву насіння компонентів (кг/га): ранньостиглої - з включенням грястиці збірної (12), костриці лучної (7), стоколосу безостого (7); середньостиглої - з включенням стоколосу безостого (12), костриці лучної (7) і тимофіївки лучної (6); пізньостиглої - з включенням тимофіївки лучної (10), костриці лучної (7); осінньої - з включенням костриці східної і червоної (відповідно 16 і 4) та стоколосу безостого (5).

За поверхневого поліпшення проводили фрезування старої дернини та дискування з наступним коткуванням до і після підсівання насіння різностиглих травосумішок половинною нормою від рекомендованої за докорінного поліпшення.

На удобрених фонах у досліді передбачено варіанти де: 25% злаків замінено конюшиною лучною; додатково включено до травосумішок кострицю червону; без підсівання трав (за поверхневого поліпшення).

Дослідження проведено на трьох фонах мінеральних добрив: без добрив; Р 45К 120; N90 Р 45К 120.

Облік врожаю багаторічних трав проводили шляхом зважування з усієї облікової ділянки в усіх повтореннях зеленої маси скошеної мотокосаркою Е-302 на висоті 5-6 см. Вміст абсолютно сухої речовини (сухої маси) в урожаї визначали термостатно-ваговим методом.

Ботанічний склад урожаю визначали методом вагового аналізу з розбиранням пробних снопів, відібраних з прокосів у чотириразовій повторності.

Протягом вегетаційного періоду спостерігали за рівнем ґрунтових вод (через кожні 5 днів) у водомірних колодязях, розміщених по периметру досліду.

Вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом три рази за вегетацію в чотириразовому повторенні. Ґрунт відбирали буром М.О. Качинського з метою визначення об'ємної маси і повної вологоємності.

Поживний режим на варіантах удобрення визначали в орному (0-30 см) шарі ґрунту. Відбирання зразків ґрунту під багаторічними травосумішками проводили в три строки: перший - на початку виходу трав у трубку, другий - після другого укосу трав і третій - після третього укосу трав.

У ґрунтових зразках визначали вміст рухомих форм основних елементів живлення. Вміст нітратного азоту визначали за Грандвальд-Ляжу з дисульфофеноловою кислотою, фосфор і калій - за Б.Мачигіним з наступним визначенням фосфору колориметрично, а калію - на полуменевому фотометрі.

Вміст у сухій масі врожаю органічних речовин та зольних елементів визначали методом спектроскопії на інфрачервоному аналізаторі NIR Scanner model 4250 з комп'ютерним забезпеченням, нітратного азоту - за методом Починка-Грісса.

Вихід кормових одиниць розраховували за фактичними даними хімічного складу врожаю травосумішок з використанням коефіцієнтів перетравності та продуктивної дії поживних речовин за Ф.І.Очеретько (1964).

Математичну обробку одержаних результатів польових дослідів проведено методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспєховим (1973).

Економічну оцінку вирощування багаторічних травосумішок розраховували згідно з технологічними картами за методикою ВІК (1971), енергетичний аналіз проводили за О.К. Медведовським та П.І.Іваненком (1988).

Водний та поживний режими ґрунту залежно від технології вирощування травосумішок

Дослідження показали, що глибина залягання ґрунтових вод значно залежала від погодних умов та режиму роботи Супійської осушувально-зволожувальної системи в літній період.

Після сніжних зим навесні 1998 та 2000 років рівні ґрунтових вод були дуже високими (16-34 см від поверхні ґрунту). В інші періоди вегетації коливання їх рівнів було незначним, що пов'язано з великою акумулюючою можливістю торфовищ та регулюючою дією меліоративної системи двосторонньої дії.

За надмірних опадів у липні 1998 (1,7 норми) та червні 2001 р. (3 норми) рівень ґрунтових вод піднявся до 57-58 см від поверхні ґрунту, а в бездощовий період (серпень-вересень 1999 р.), коли опадів випало лише 46% від норми - опустився до 121-123 см.

Вологість торфового ґрунту значною мірою залежала від кількості опадів за певні періоди.

Так, незважаючи на дуже високий рівень ґрунтових вод у квітні 1998 та 2000 років, вологість торфового ґрунту на цей час не перевищувала оптимальних меж (70-84%).

За оптимального рівня ґрунтових вод у наступні місяці (травень-червень), але за посушливого періоду 1999 р., через дефіцит опадів вологість ґрунту опускалась нижче критичного рівня (до 47% від повної вологоємності -ПВ) і складала 40-50% ПВ, що негативно впливало на продуктивність багаторічних трав, особливо коли вона знижувалася до рівня в'янення рослин. У 2001 р. вологість 0-50 см шару ґрунту коливалась у межах 74-78% від ПВ, що є близьким до оптимального значення.

Вміст нітратного азоту в ґрунтових водах під покривом багаторічних трав у жодному випадку не перевищував гранично допустимої концентрації (ГДК), яка становить для води 10 мг/л. Подібна залежність спостерігалась і за вмістом у ґрунтових водах калію, рівень якого був близьким до аміачної форми азоту і склав від 0,15 до 8,26 мг/л води, тоді як по фосфору в більшості випадків не перевищував 0,52 мг/л води. Істотного збільшення вмісту поживних речовин у ґрунтових водах на удобрених варіантах не спостерігалось.

Це підтверджує велику природоохоронну здатність багаторічних трав, які стримують вимивання органогенних елементів у ґрунтові води і, таким чином, попереджають їх евтрофікацію.

Торфові ґрунти в заплаві р. Супій, де проводили досліди, багаті на рухомий азот і бідні на калій, про що свідчать дані динаміки вмісту в грунті основних поживних елементів протягом активного росту трав (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка вмісту поживних речовин у грунті (0-30 см) під різними травосумішками за докорінного та поверхневого поліпшення, мг на 100 г сухого грунту, (середнє за 1998-2001 рр.)

Добрива

NO3

Р 2О 5

К 2О

V

VII

IX

середнє

V

VII

IX

середнє

V

VII

IX

середнє

Докорінне поліпшення Ранньостигла сумішка

Без добрив

10,9

14,7

13,2

12,9

6,0

5,8

5,3

5,7

8,7

9,0

7,0

8,2

Р 45К 120

16,4

32,6

25,8

24,9

10,7

8,3

6,2

8,4

14,8

15,0

14,1

14,6

N90Р 45К 120

26,0

33,5

30,8

30,1

16,0

14,3

10,8

13,7

20,7

21

17,2

19,6

Середньостигла сумішка

Без добрив

12,3

14,8

13,1

13,4

5,8

5,0

4,8

5,2

8,6

8,9

7,3

8,3

Р 45К 120

17,4

30,1

20,2

22,6

11,0

8,3

6,0

8,4

14,7

14,9

14,0

14,5

N90Р 45К 120

26,2

29,1

26,8

27,4

15,6

13,9

10,0

13,2

20,0

20,8

14,7

18,5

Пізньостигла сумішка

Без добрив

13,8

14,9

12,3

13,7

5,2

5,9

5,0

5,4

7,8

9,0

7,0

7,9

Р 45К 120

16,8

29,5

27,4

24,5

10,7

9,3

5,8

8,6

14,2

14,7

13,9

14,3

N90Р 45К 120

27,3

35,0

29,7

30,7

15,8

14,1

12,7

14,2

20,4

20,9

16,7

19,3

Осіння сумішка

Р 45К 120

27,4

31,5

29,3

29,4

10,7

9,2

8,4

9,4

14,8

15,0

14,1

14,6

N90Р 45К 120

30,6

35,0

34,7

34,3

16,0

14,2

10,4

13,5

20,2

20,7

16,1

19,0

Поверхневе поліпшення Ранньостигла сумішка

Без добрив

12,1

15,0

14,5

13,9

6,0

5,7

5,1

5,6

8,6

8,9

7,4

8,3

Р 45К 120

16,5

28,6

26,4

23,8

10,5

9,7

5,9

8,7

14,5

14,9

13,7

14,4

N90Р 45К 120

26,5

32,8

30,4

29,9

14,7

12,1

10,5

12,4

20,6

20,0

17,8

19,5

Середньостигла сумішка

Без добрив

6,0

13,9

14,2

11,4

5,6

6,0

4,9

5,5

7,8

8,4

7,3

7,8

Р 45К 120

17,0

29,0

27,7

24,6

10,7

9,4

7,9

9,3

14,3

14,6

13,8

14,2

N90Р 45К 120

27,5

34,8

31,6

31,3

15,7

13,5

12,1

13,8

21,0

19,8

16,7

19,2

Осіння сумішка

Р 45К 120

16,9

31,8

29,2

26,0

11,0

9,2

7,0

9,1

14,7

14,9

14,0

14,5

N90Р 45К 120

24,8

33,5

30,7

29,7

16,0

14,2

13,8

14,7

20,8

19,7

17,5

19,3

Процес нітрифікації мав стабільну тенденцію до наростання від травня (6-30,6мг NО 3 на 100 г ґрунту) до липня (13,9-33,5 мг на 100 г), після чого, внаслідок використання нітратів кореневою системою рослин та інших супутніх процесів таких як денітрифікація та вбирання його ґрунтом і мікроорганізмами, вміст нітратів до кінця вегетації хоч і дещо знижувався, але залишався ще на достатньо високому рівні (12,3-34,7 мг на 100 г NО 3).

Вміст у ґрунті нітратів, рухомого фосфору й обмінного калію істотно змінювався від рівнів застосування мінеральних добрив, особливо за внесення N90Р 45К 120.

Динаміка забезпечення ґрунту рухомим фосфором проявила стійку тенденцію до зниження запасів цього елементу - від високого його вмісту на початку та посередині вегетації (5,2-16 мг на 100 г) до середнього (4,8-13,8 мг на 100 г ґрунту) в кінці вегетації.

Вміст обмінного калію в ґрунті був ще динамічнішим і залежав від фону удобрення. Найменшим вміст калію був без застосування добрив (7,8-9,0 мг на 100г ґрунту). За внесення добрив вміст калію зростав на 20-50%. Під впливом вегетуючого травостою вміст калію поступово зменшувався і в кінці вегетації становив 7-17,5 мг на 100 г ґрунту.

Головним джерелом забезпечення торфових ґрунтів калієм було внесення мінеральних калійних добрив.

Формування травостою за різних способів поліпшення угідь залежно від складу травосумішок та удобрення

Результати досліджень показали, що як за докорінного, так і поверхневого способів поліпшення лукопасовищних угідь можна кардинально змінити видовий склад травостою в бік якісного його покращання за рахунок сіяних високопродуктивних, потрібної стиглості компонентів, які краще реагують на застосування мінеральних добрив.

В обох випадках переважала група сіяних злакових трав, причому на першому році користування видовий склад наближався до співвідношення компонентів насіння в травосумішках. В ранньостиглій травосумішці домінувала грястиця збірна. В середньому за чотири роки, за докорінного поліпшення її вміст був на рівні, за поверхневого - 55-58%). Повне мінеральне удобрення (N90Р 45К 120), порівняно з контролем (без добрив), сприяло зростанню в травостої частки грястиці збірної від 69 до 77% і стоколосу безостого від 6 до 9%. Збільшення частки костриці лучної, несіяних злаків та різнотрав'я спостерігалось на неудобреному фоні та за внесення Р 45К 120. У цій сумішці кількість різнотрав'я була на рівні 3-9%, а несіяних злаків - 4-9%.

Незважаючи на те, що середньостигла сумішка формувалася на основі стоколосу безостого та костриці лучної, частка першого виду, за усередненими даними, в травостої без застосування добрив за різних способів поліпшення становила лише 14-15%, зростаючи до 21-33% за внесення Р 45К 120 і до 35-40% - за внесення N90P45K120. Серед сіяних трав вміст в урожаї костриці лучної становив 14-53% за докорінного і 19-29% - за поверхневого поліпшення. За відсутності чіткого домінування певного виду, середньостиглість травосумішки зумовлювалась сумарною наявністю (38-68%) в урожаї на удобрюваних варіантах стоколосу безостого і костриці лучної. При застосуванні повного мінерального добрива (N90P45K120) вже на третьому році користування стоколос безостий за докорінного поліпшення став домінуючим компонентом і його частка збільшилась до 57%, а за поверхневого поліпшення була ще на 13% більшою. Частка різнотрав'я у середньостиглій сумішці на удобрюваних варіантах становила 7-14%, несіяних злаків - 17-26%, а без внесення добрив - відповідно 11 і 17%.

У пізньостиглій сумішці, сформованій на основі тимофіївки лучної, її частка на неудобреному фоні становила лише 20% від маси врожаю за вмісту несіяних злаків 44 і різнотрав'я 14%. На фоні Р 45К 120 і N90P45K120 частка тимофіївки лучної збільшилась до 46-57% при зменшенні питомої ваги різнотрав'я до 11%, а несіяних злаків до 21-32%.

В осінній сумішці в усі роки домінувала костриця східна з вмістом її в урожаї 59-61% за докорінного і 33% - за поверхневого поліпшення.

Різниця в строках настання збиральної стиглості між ранньо- і середньостиглими сумішками у першому укосі становила 7-15, в отавах - 12-15 днів, що дозволило подовжити оптимальний період збирання трав у кожному циклі використання до 25-35 днів і, на цій основі та в поєднанні з осінньою сумішкою з використанням костриці східної - трав'яний конвеєр рівномірного надходження зеленої маси різного призначення до 135 днів.

Продуктивність різностиглих травосумішок залежно від добрив та способів поліпшення лучних угідь

В результаті досліджень виявлено, що серед різних заходів поліпшення луків мінеральним добривам належить провідна роль у забезпеченні високої продуктивності травостоїв (табл.2).

Так, за внесення фосфорно-калійних добрив (Р 45К 120) приріст урожаю сухої маси, порівняно з контролем (без внесення добрив), за докорінного поліпшення становив 49% у ранньостиглої, 46 - у середньостиглої і 78% - у пізньостиглої сумішках, а за внесення N90Р 45К 120 - відповідно 66, 63 і 94%. За поверхневого поліпшення приріст урожаю від фосфорно-калійних добрив по ранньостиглій сумішці становив 46% і середньостиглій - 47, а за повного мінерального

Таблиця 2 Вплив добрив та способів поліпшення на врожайність різностиглих травосумішок, ц/га сухої речовини

Варіант

Рік

У середньому за 1998-2001 рр.

1998

1999

2000

2001

Докорінне поліпшення Ранньостигла сумішка

Без добрив

66,9

39,0

53,5

67,6

56,8

Р 45К 120

89,3

91,4

79,9

77,6

84,6

Р 45К 120*

78,2

77,4

73,0

81,8

77,6

Р 45К 120**

84,0

102,0

83,1

96,0

91,3

N90Р 45К 120

129,0

89,0

72,0

88,1

94,5

N90Р 45К 120**

137,0

85,6

80,9

87,7

97,8

Середньостигла сумішка

Без добрив

68,7

44,4

45,0

59,8

54,5

Р 45К 120

95,0

68,9

65,9

88,9

79,7

Р 45К 120*

79,6

63,6

64,8

91,1

74,8

Р 45К 120**

91,4

79,6

66,0

91,0

82,0

N90Р 45К 120

97,7

78,1

75,4

88,2

84,9

N90Р 45К 120**

101,0

84,3

71,7

97,9

88,7

Пізньостигла сумішка

Без добрив

65,3

36,4

29,4

40,0

42,8

Р 45К 120

93,7

67,0

58,3

88,2

76,8

Р 45К 120*

82,2

68,3

60,8

75,0

71,6

Р 45К 120**

91,8

62,3

82,7

91,6

82,4

N90Р 45К 120

117,0

72,2

62,6

81,6

83,4

N90Р 45К 120**

120,0

76,8

64,2

93,8

88,7

Осіння сумішка

Р 45К 120

103,0

68,2

74,6

87,5

83,3

N90Р 45К 120

128,0

66,6

82,7

109,0

96,6

НІР 05, ц/га

5,9

6,3

5,3

5,9

5,8

Поверхневе поліпшення Ранньостигла сумішка

Без добрив

65,0

41,2

47,5

59,2

53,2

Р 45К 120

87,1

74,0

69,6

80,1

77,7

Р 45К 120*

76,1

65,8

68,5

82,7

73,3

Р 45К 120***

76,6

66,4

62,4

99,8

76,3

N90Р 45К 120

102,0

58,4

67,8

92,4

80,2

N90Р 45К 120***

104,0

63,8

67,6

103,0

84,6

Середньостигла сумішка

Без добрив

65,2

50,7

36,5

46,9

49,8

Р 45К 120

76,2

58,1

61,5

96,7

73,1

Р 45К 120*

66,4

56,4

53,5

82,6

64,7

Р 45К 120***

76,7

72,4

72,2

84,6

76,5

N90Р 45К 120

88,4

77,1

76,1

87,6

82,3

N90Р 45К 120***

98,0

82,6

69,6

88,2

84,6

Осіння сумішка

Р 45К 120

106,0

86,0

71,2

79,4

85,7

N90Р 45К 120

114,0

63,4

76,1

96,8

87,6

НІР 05, ц/га

5,7

5,9

5,1

6,0

5,7

*) - 25% злаків замінено конюшиною лучною; **) - додатково включено кострицю червону;

***) - без підсівання трав удобрення - відповідно 51 і 65%.

Поміж названих сумішок за збором сухої маси ранньостигла травосумішка була продуктивнішою за внесення Р 45К 120 на 6-11%, а N90Р 45К 120 - на 10-13%.

Осіння травосумішка із включенням костриці східної у більшості випадків забезпечила не тільки найвищу продуктивність (до 96,6 ц/га сухої маси за докорінного поліпшення на фоні внесення N90Р 45К 120), але й подовжила пасовищний період пізно восени, коли більшість сумішок були вже мало придатними для годівлі тварин і пошкоджувались приморозками, зокрема в 1999 і 2000 рр.

За поверхневого поліпшення порівняно з докорінним продуктивність ранньо- і середньостиглої сумішок на неудобрених фонах знизилась відповідно на 5 і 9%, за внесення Р 45К 120 - на 9, а N90Р 45К 120 - на 18 і 8%. З часом перевага докорінного поліпшення над поверхневим посилювалась, особливо на варіантах із включенням до травосумішок костриці червоної.

Ефективність добрив за поверхневого поліпшення луків була близькою до тієї, що одержана за докорінного. Осіння травосумішка за участю костриці східної виявилась найпродуктивнішою.

Як на різних агрофонах, так і за різних способів поліпшення на продуктивність травосумішок істотно впливало введення в них додаткових компонентів. Так, при заміні 25% злаків бобовими на фоні Р 45К 120 за докорінного поліпшення продуктивність ранньостиглої травосумішки знизилась на 9%, а середньо- і пізньостиглої - на 6%, що свідчить про недоцільність включення до травосумішок в умовах осушуваних органогенних ґрунтів бобових компонентів.

За додаткового ущільнення сіяних травостоїв шляхом підсівання такого низового злакового виду як костриця червона, продуктивність ранньостиглої травосумішки зростала на 8% за внесення Р 45К 120 і на 3% - за N90Р 45К 120. При цьому продуктивність середньостиглої сумішки підвищилась на 3-4%, а пізньостиглої - на 6-8%. З роками використання трав ця тенденція посилилась.

При омолодженні травостою за поверхневого його поліпшення, коли проводилося фрезування дернини з дискуванням та наступним коткуванням, порівняно з тим же обробітком ґрунту та підсіванням половинною від рекомендованої за докорінного поліпшення нормою насіння, за внесення Р 45К 120 одержано практично однакову врожайність, тим часом як при застосуванні повного мінерального добрива (N90Р 45К 120) відбулось підвищення продуктивності ранньо- і середньостиглої сумішок на 3-5%. Особливо чітко це проявилось на 4-му році використання травостою.

Одержані закономірності за виходом з 1 га сухої маси підтвердилися даними виходу з 1 га обмінної енергії, кормових одиниць та перетравного протеїну.

Серед досліджуваних чинників і за цими показниками мінеральні добрива були найефективнішими. Наприклад, за виходом з 1 га кормових одиниць і обмінної енергії за внесення Р 45К 120, порівняно з контролем (без внесення добрив), продуктивність ранньо- і середньостиглої сумішок підвищилась на 46-50%, пізньостиглої - на 78-79, осінньої - на 92-96%. Спостерігалось зростання ефективності від добрив у напрямку від ранньо- до пізньостиглої травосумішок. За внесення N90Р 45К 120 ця закономірність зростання продуктивності травосумішок посилювалась, особливо за збором сирого протеїну, загальний вихід якого з 1 га у пізньостиглій та осінній сумішках, порівняно з контролем (без внесення добрив), подвоювався.

Внесення мінеральних добрив сприяло стабільності врожаю за роками користування травостоями. Якщо без внесення добрив на різних травосумішках за різних способів поліпшення вихід з 1 га сухої маси в несприятливі роки знижувався до 29,4 ц при найбільшому виході 67,6 ц, то на удобрюваних варіантах навіть у найнесприятливіші роки він не знижувався нижче 58,1 ц.

Хімічний склад урожаю травосумішок залежно від добрив та способів поліпшення лукопасовищних угідь

Аналіз одержаних даних біохімічного складу корму показав, що надземна маса всіх травосумішок за роки досліджень була добре забезпечена органічними поживними речовинами та мінеральними елементами і за загальним рівнем вмісту їх у кормі відповідала зоотехнічним нормам годівлі великої рогатої худоби (табл.3).

Найвищий вміст сирого протеїну і сирого білка в сухій речовині різних за скоростиглістю травосумішок одержаний за внесення повного мінерального добрива (N90Р 45К 120). Порівняно з фоном Р 45К 120 вміст сирого протеїну підвищився на 0,59-1,06%. Найменше цих речовин, особливо на фоні Р 45К 120, нагромаджувалось у сухій масі осінньої сумішки.

Незважаючи на те, що на неудобрених фонах вміст азотистих сполук був найменшим, але у зв'язку з особливістю торфових ґрунтів, яка обумовлюється великою кількістю рухомого азоту за недостатнього калійного живлення рослин, у них зберігалась тенденція, в ряді випадків, до забруднення врожаю нітратами. Найвищий вміст нітратів (1200-1296 мг/кг сухої маси) спостерігався у ранньо- і пізньостиглій сумішках за докорінного поліпшення та у середньостиглій (1120 мг/кг) - за поверхневого поліпшення і внесення N90Р 45К 120. Внесення Р 45К 120 знизило їх вміст у кормі на 9-59%.

Вміст у сухій речовині багаторічних трав сирого жиру залежно від фону удобрення змінювався незакономірно. Дещо менше його нагромаджувалось в осінній сумішці. За концентрацією в рослинній масі сирої клітковини спостерігалось деяке, в більшості випадків, зниження її вмісту від внесення N90Р 45К 120. Найбільше її нагромаджувалось в осінній сумішці. Безазотистих екстрактивних речовин дещо більше накопичували пізньостигла і осіння сумішки на фоні внесення Р 45К 120.

За мінеральним складом рослинна маса всіх травосумішок добре забезпечена фосфором, калієм і кальцієм. Вміст їх у сухій масі відповідно становив 0,35-0,46, 1,86-2,58 і 0,42-0,72%. В осінній сумішці, порівняно з іншими, дещо більше нагромаджувалось кальцію і менше сирої золи.

Найвища забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном залежно від способів поліпшення була на фоні N90Р 45К 120 (101-137г). За внесення фосфорно-калійних добрив у дозі Р 45К 120 ці показники були на 1-24 г на кормову одиницю меншими і лише в кількох випадках - нижчими за оптимальну норму. На неудобреному фоні забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном була недостатньою лише в одному випадку - за поверхневого поліпшення середньостиглої сумішки.

Забезпеченість кормової одиниці фосфором і кальцієм була в межах норми і по фосфору відповідно становила 4,3-5,3г та по кальцію - 5,2-7,1г. У межах норми була й енергонасиченість корму за вмістом в 1 кг сухої маси МДж обмінної енергії.

Енергетична та економічна оцінка вирощування різних травосумішок багаторічних трав залежно від добрив та способу поліпшення лук

Результати розрахунків показали, що на фоні внесення N90Р 45К 120 хоч і одержано дещо більший вихід з 1 га обмінної енергії (78,4-91,5 ГДж за докорінного і 74,6-80,6 ГДж за поверхневого поліпшення лучних угідь), проте сукупні витрати енергії були в 1,5-1,7 раза вищими порівняно з фоном Р 45К 120. Тому за внесення фосфорно-калійних добрив під різностиглі травосумішки як за докорінного, так і поверхневого поліпшення збільшувався коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) від 3,4-3,7 до 5,1-5,6. При включенні до травосумішок костриці червоної вихід з 1 га обмінної енергії збільшився на 5-11%, а при заміні 25% злаків конюшиною лучною - зменшився на 8-9%.

Найвищі умовно чистий прибуток (614 грн/га при внесенні Р 45К 120 і 680 - при N90Р 45К 120 за докорінного та відповідно 641 і 579 грн/га за поверхневого поліпшення) та рентабельність (106-112 на фоні Р 45К 120 і 87-99% на фоні N90Р 45К 120) за найнижчої собівартості 1 ц кормових одиниць (9,6-9,9 на фоні Р 45К 120 і 10,2-11,6 грн при внесенні N90Р 45К 120), крім варіантів з підсіванням костриці червоної за поверхневого поліпшення, отримано по осінній травосумішці. Неістотно осінній сумішці за цими показниками, особливо на ранньостиглому сіяному травостої, поступались варіанти з підсіванням костриці червоної.

За поверхневого поліпшення щодо величини умовно чистого прибутку (614-617 на фоні Р 45К 120 та 553-556 грн/га при внесенні N90Р 45К 120) та рівня рентабельності (86-132%) ефективнішим виявилось омолодження травостою шляхом його фрезування та дискування з наступним коткуванням порівняно з таким же обробітком і підсіванням трав. При додатковому включенні до травосумішок низової костриці червоної за докорінного поліпшення чистий прибуток збільшувався на 23-96 грн/га, а при заміні 25% злаків конюшиною лучною за обох способів поліпшення - зменшувався на 33-93 грн/га.

Таблиця 3 Хімічний склад сухої маси різностиглих травосумішок залежно від добрив та способів поліпшення, % (середнє за 1998-2001 рр.)

Добрива

Сирий протеїн

Сирий білок

Сирий жир

Сира клітковина

БЕР

Сира зола

Фосфор

Калій

Кальцій

Нітрати, мг/кг

Кормові одиниці

Обмінна енергія, МДж/кг

Перетравний протеїн, г/к.од.

Докорінне поліпшення Ранньостигла сумішка

Без добрив

13,0

11,9

2,4

28,6

45,4

10,6

0,41

2,44

0,43

920

81

9,2

104

Р 45К 120

12,4

11,2

2,7

28,9

46,1

9,9

0,42

2,03

0,51

1044

82

9,3

90

N90Р 45К 120

13,3

13,1

2,7

27,6

46,6

9,8

0,44

2,58

0,53

1200

83

9,4

104

Середньостигла сумішка

Без добрив

12,4

11,7

2,6

29,4

45,2

10,4

0,42

2,15

0,45

604

81

9,2

100

Р 45К 120

12,7

11,9

2,8

28,4

46,6

9,5

0,40

2,53

0,44

406

83

9,4

100

N90Р 45К 120

13,8

12,5

2,6

27,7

46,2

9,7

0,41

2,46

0,46

968

84

9,5

101

Пізньостигла сумішка

Без добрив

13,0

11,9

2,6

26,9

47,4

10,1

0,41

2,29

0,42

692

83

9,3

102

Р 45К 120

13,4

11,6

2,3

26,1

48,1

10,1

0,43

2,26

0,49

772

82

9,4

106

N90Р 45К 120

14,0

12,8

2,3

26,2

47,6

9,9

0,40

2,08

0,49

1296

82

9,4

111

Осіння сумішка

Р 45К 120

9,1

7,5

2,0

31,9

48,2

8,8

0,43

1,48

0,66

920

92

9,1

89

N90Р 45К 120

13,3

12,2

2,2

28,7

46,1

9,7

0,40

2,32

0,60

1010

94

9,2

127

Поверхневе поліпшення Ранньостигла сумішка

Без добрив

12,6

10,9

2,5

28,6

46,4

9,9

0,43

2,54

0,45

888

81

9,3

101

Р 45К 120

13,0

11,8

2,3

28,7

46,1

9,9

0,45

2,41

0,47

956

81

9,3

104

N90Р 45К 120

14,0

13,1

2,1

29,1

45,4

9,4

0,42

2,13

0,46

 ...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены