Зміни фосфатного режиму лучно-чорноземного ґрунту при застосуванні ґрунтозахисних технологій в умовах Андрушівського природно-сільськогосподарського району
Вплив різних систем обробітку ґрунту та удобрення на вміст різних форм фосфору у ґрунті, умови мобілізації фосфатів. Взаємозв’язок між відповідними показниками та іншими показниками родючості. Системи обробітку ґрунту та норми добрив, їх обґрунтування.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.07.2014 |
| Размер файла | 48,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміни фосфатного режиму лучно-чорноземного ґрунту при застосуванні ґрунтозахисних технологій в умовах Андрушівського природно-сільськогосподарського району
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Проблема фосфору є однією з найважливіших в сучасному землеробстві. Хоча запаси фосфору в ґрунтах України високі, площі орних земель з низьким та середнім вмістом рухомих фосфатів становлять понад 50%. Його дефіцит у ґрунтах становить в середньому 30 кг/га, а фактично під урожай 2001 р. фосфору внесено лише 2,4 кг/га (Роїк М.В., 2003).
Для підтримання позитивного балансу фосфору та збереження родючості ґрунтів необхідний пошук нових шляхів оптимізації фосфатного режиму ґрунтів. Одним з них є застосування ґрунтозахисних технологій.
На кафедрі ґрунтознавства та охорони ґрунтів розроблені ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур (Шикула М.К. та інші, 1998). Однак, для впровадження у конкретному регіоні необхідно вивчити вплив даних технологій на врожайність та якість сільськогосподарських культур, родючість ґрунту, зокрема фосфатний режим. Необхідні знання про запаси, форми фосфору, трансформацію та динаміку вмісту рухомих фосфатів, баланс фосфору за різних систем обробітку ґрунту та удобрення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась відповідно до науково-технічної програми Національного аграрного університету: «Розробити теоретичні і технологічні основи ґрунтозахисних технологій стосовно грунтово-ландшафтних умов Правобережного Лісостепу України» (№ держреєстрації 0101U003217).
Мета та завдання досліджень. Мета досліджень - виявити вплив ґрунтозахисних технологій на фосфатний режим лучно-чорноземного ґрунту та урожайність сільськогосподарських культур в ланці сівозміни озима пшениця-кукурудза на силос-ярий ячмінь. Для досягнення мети передбачалося розв'язати такі завдання:
- вивчити вплив різних систем обробітку ґрунту та удобрення на вміст різних форм фосфору у ґрунті;
- виявити умови мобілізації фосфатів ґрунту;
- встановити взаємозв'язок між фосфатними показниками та іншими показниками родючості ґрунту;
- виявити системи обробітку ґрунту та норми добрив, які забезпечують максимальний врожай сільськогосподарських культур;
- розрахувати економічну та енергетичну ефективність ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур.
Об'єкт досліджень - процеси трансформації ґрунтових фосфатів, біохімічні процеси, пов'язані з утворенням доступних для рослин сполук фосфору в лучно-чорноземному вилугуваному ґрунті, характер їх змін при застосуванні різних систем обробітку ґрунту та удобрення.
Предмет дослідження - показники фосфатного режиму лучно-чорноземного ґрунту (вміст загального фосфору, рухомих фосфатів, ступінь рухомості фосфатів, вміст органічного фосфору, фракційний склад мінеральних фосфатів, фосфатазна активність ґрунту), показники балансу фосфору, економічні та енергетичні параметри використання різних систем обробітку ґрунту та удобрення.
Методи дослідження - польовий дослід, лабораторні методи за загальноприйнятими в ґрунтознавстві та агрохімії методиками.
Наукова новизна полягає у встановленні особливостей фосфатного режиму лучно-чорноземного вилугуваного ґрунту при застосуванні різних систем обробітку та удобрення в Андрушівському природно-сільськогосподарському районі. Виявлено позитивний вплив мінімального обробітку на процеси трансформації фосфатів у легкодоступні форми внаслідок підкислення ґрунтового розчину та посилення фосфатазної активності, відмічено його стимулюючий вплив в поєднанні з органо-мінеральною системою удобрення на збільшення органофосфатів у складі гумусі, споживання рослинами фосфору. Визначено величину врожаю пшениці озимої, кукурудзи на силос та ячменю ярого, розраховано показники економічної та енергетичної ефективності при застосуванні різних систем обробітку ґрунту та удобрення.
Практичне значення одержаних результатів. На основі досліджень рекомендовано виробництву на лучно-чорноземних ґрунтах Правобережного Лісостепу України застосовувати ґрунтозахисні технології із використанням мінімального обробітку ґрунту. Рекомендовані технології впроваджені у приватному сільськогосподарському підприємстві «Сокільча» Попільнянського району Житомирської області. Економічний ефект в 2000-2002 рр. від застосування ґрунтозахисних технологій вирощування пшениці озимої на площі 460 га та ячменю ярого на площі 210 га склав 210 600 грн, кукурудзи на силос на площі 80 га - 16 700 грн. Ґрунтозахисна технологія вирощування пшениці озимої впроваджена у фермерському господарстві «Діброва» Старокостянтинівського району Хмельницької області на площі 120 га, де економічний ефект склав 14 200 грн.
Особистий внесок здобувача. Автор брала безпосередню участь у проведенні польових досліджень, самостійно проводила лабораторні дослідження, узагальнила та систематизувала одержані результати досліджень, статистично їх опрацювала. Особистий внесок дисертанта становить понад 90%.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на професорсько-викладацьких конференціях ННІ рослинництва, ґрунтознавства і екології НАУ (2001-2003 рр.); Першій Всеукраїнській конференції молодих вчених-аграріїв (м. Київ, 2001 р.); VІ Всеукраїнському з'їзді ґрунтознавців та агрохіміків (м. Умань, 2002 р.); Ш Міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів «Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи» (17-19 березня 2003 р., м. Вінниця); на Українській науковій конференції «Шляхи підвищення використання на добриво побічної продукції рослинництва» в Інституті землеробства УААН (10-12 червня 2003 р., смт. Чабани); на міжнародній конференції «Біологічні науки й проблеми рослинництва» (23-26 червня 2003 р., м. Умань).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 наукових праць, в тому числі 6 у фахових виданнях.
Обсяг та структура роботи. Дисертаційну роботу викладено друкованим текстом на 159 сторінках. Вона включає вступ, шість розділів, висновки, рекомендації виробництву, список літератури (268 джерел, у тому числі 22 іноземних), додатки. Робота містить 34 таблиці, 13 рисунків, 3 додатки.
Основний зміст роботи
ґрунт родючість фосфат добриво
Огляд літератури
Забезпечення ґрунтів фосфором - одна з необхідних умов досягнення високої продуктивності сільського господарства. Але поставки мінеральних добрив за нашого часу не відповідають потребам. У зв'язку з цим набуває актуальності проблема мобілізації ґрунтових фосфатів і регулювання фосфатного рівня ґрунтів (Носко Б.С., 1990, Христенко А.А., 2000, Лісовал А.П., 2003, Попович Л.П., 1991). Перспективним засобом покращення фосфатного режиму є ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур. Саме цим питанням присвячено аналіз літературних джерел.
Об'єкт, методика та умови проведення досліджень
Дослідження проводили в стаціонарному досліді кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів НАУ в приватному сільськогосподарському підприємстві «Сокільча» Попільнянського району Житомирської області протягом 2000-2002 років. Грунт дослідної ділянки - лучно-чорноземний вилугований грубопилувато-легкосуглинковий на лесовидному суглинку з вмістом гумусу в орному шарі 3,9±0,03. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рHkcl = 6,0). Щільність складення оптимальна і становить 1,12 г./см3. Забезпеченість азотом сполук, що легкогідролізуються за Тюріним і Кононовою у верхньому горизонті висока (7,43±0,9), рухомими фосфатами (6,41±0,7) та обмінним калієм (5,75±0,8) за Чиріковим - середня.
Дослід двофакторний. Фактор А. Системи обробітку ґрунту: 1) традиційна, яка базується на полицевій оранці на 20-22 см; 2) ґрунтозахисна із застосуванням мінімального обробітку ґрунту на 10-12 см. Фактор Б. Удобрення (кількість добрив на 1 га сівозмінної площі): 1. Без добрив (контроль); 2. N90P60K60; 3. N90P60K60 + гній 12 т/га; 4. N90P60K60 + солома 2,4 т/га + N24; 5. N90P60K60 + гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24.
Сівозміна розгорнута в трьох полях у просторі та десяти у часі. Досліджувались такі культури: пшениця озима сорту Миронівська 808, кукурудза на силос сорту Одеська-10, ячмінь ярий сорту Айдас. Дослід закладено методом розщеплених блоків. Розмір посівної ділянки - 132, облікової - 100 м2. Повторність досліду - триразова.
Таблиця 1 - Схема удобрення в досліджуваній ланці сівозміни
|
№ варіанту |
Пшениця озима |
Кукурудза на силос |
Ячмінь ярий |
|
|
1. |
Без добрив |
Без добрив |
Без добрив |
|
|
2. |
N90P70K70 |
N120P80K80 |
N60P40K30 |
|
|
3. |
N90P70K70 + ІІ-й рік післядії 40 т/га гною |
N120P80K80 + 40 т/га гною |
N60P40K30 + І-й рік післядії 40 т/га гною |
|
|
4. |
N90P70K70 + ІІ-й рік післядії 8 т/га соломи |
N120P80K80 + 8 т/га соломи |
N60P40K30+ І-й рік післядії 8 т/га соломи |
|
|
5. |
N90P70K70 + ІІ-й рік післядії 40 т/га гною + 8 т/га соломи |
N120P80K80 + 40 т/га гною + 8 т/га соломи |
N60P40K30 + І-й рік післядії 40 т/га гною + 8 т/га соломи |
Зразки ґрунту відбирали з шарів ґрунту 0-15 та 15-30 см. Для визначення запасів валового фосфору - через кожні 10 см до породи. При виконанні польових та лабораторних робіт керувалися загальноприйнятими методиками. В ґрунті визначали: рН сольовий потенціометрично; вміст гумусу - за методом Тюріна в модифікації Сімакова; нітратний азот - за допомогою іонселективного електрода; амонійний азот - фотоколориметрично з реактивом Несслера; загальний вміст фосфору в грунті - за методом Шермана; рухомі сполуки фосфору в ґрунті - за методом Чирікова; ступінь рухомості фосфатів - за методом Карпінського і Зам'ятіної; фракційний склад мінеральних фосфатів - за методом Гінзбург-Лєбєдєвої; органічні сполуки фосфору - за методом Сендерса і Вільямса; фосфатазну активність ґрунту - за методом Дубовенко. У рослинних зразках озимої пшениці та ярого ячменю визначали вміст загального фосфору після мокрого озолення за методом Гінзбург фотоколориметрично.
Математичну обробку результатів досліджень проводили шляхом дисперсійного та кореляційного аналізу з використанням комп'ютерної програми «Agrostat». Економічну ефективність технологій вирощування сільськогосподарських культур обчислювали за цінами 2002 року, енергетичну оцінку різних технологій вирощування сільськогосподарських культур визначали згідно методик О.К. Медведовського та інших (1988) та Ю.О. Тараріко та інших (2001).
Особливості фосфатного режиму лучно-чорноземного ґрунту залежно від різних систем обробітку ґрунту та удобрення
У результаті проведених досліджень встановлено, що при використанні мінеральних добрив, гною та соломи вміст загального фосфору в 0-15 см шарі ґрунту при мінімальному обробітку був на 10-18% вищим, порівняно з оранкою, що обумовлено більш інтенсивним розвитком кореневої маси у верхньому шарі ґрунту і характером розміщення пожнивних решток. У нижньому 15-30 см шарі ґрунту, навпаки, перевагу мала оранка. В цілому ж у 0-30 см шарі ґрунту у всіх варіантах удобрення не відмічено істотних змін у вмісті загального фосфору в лучно-чорноземному вилугуваному ґрунті залежно від систем обробітку ґрунту.
При дослідженні сезонної динаміки вмісту рухомих фосфатів у ґрунті зафіксовано найвищі показники у весняний період, протягом вегетаційного періоду відбулось їх зменшення (рис. 1). Під час першого відбору навесні найбільший вміст рухомих фосфатів відмічено в удобрюваних варіантах в 2001 р. Накопичення фосфатів до цього періоду інтенсивніше відбувалось за мінімального обробітку, що вказує на краще забезпечення рослин фосфором у початковий період їх росту та розвитку. В 2001 р. до початку осені відбулось зниження вмісту рухомих фосфатів внаслідок інтенсивного споживання фосфору кукурудзою. До кінця осені спостерігалось незначне підвищення вмісту рухомих фосфатів. Причому мінімальний обробіток зумовив більш різке підвищення досліджуваного показника. В 2000 та 2002 рр. спостерігалась інша динаміка рухомих фосфатів: зниження до середини літа і підвищення до осені. Внаслідок інтенсивного споживання пшеницею озимою поживних речовин вміст рухомих фосфатів знижувався на 3,10-3,53, а під ячменем ярим на 0,38-3,41 мг/100 г. ґрунту.
При мінімальному обробітку ґрунту в шарі 0-15 см накопичувалось рухомих фосфатів на 3,8 - 15,1% більше, ніж на оранці, а в шарі 15-30 см на 1,5-3,8% на оранці більше (табл. 2). Ступінь диференціації по шарах ґрунту становив у варіанті N90P60K60 11,0; N90P60K60 + гній 12 т/га -3,5; N90P60K60 + солома 2,4 т/га - 3,1; N90P60K60 + гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 - 4,0% при оранці та відповідно 3,1; 9,2; 8,9; 9,9% при мінімальному обробітку ґрунту. Внесення мінеральних добрив, гною та соломи збільшувало вміст рухомих фосфатів в 0-30 см шарі на 70,8% на оранці та на 74,0% при застосуванні мінімального обробітку.
Лучно-чорноземний грунт відрізнявся низьким степенем рухомості фосфатів. Концентрація фосфат-іонів у ґрунтовому розчині не перевищила 0,052 мг/л Р2О5. При цьому на фактор «інтенсивності» значний вплив мав обробіток ґрунту. Більше зростання ступеня рухомості фосфатів відмічено за мінімального обробітку ґрунту. Це перевищення в 0-15 см шарі у варіанті із використанням мінеральних добрив становило 16%, а при використанні мінеральних добрив, гною та соломи - 13%. Внесення мінеральних добрив підвищило ступінь рухомості фосфатів на 14% на оранці і на 32% при мінімальному обробітку. При сумісному внесенні мінеральних добрив, гною та соломи даний показник зріс, відповідно, на 64 та 85%.
Таблиця 2 - Окремі показники фосфатного режиму лучно чорноземного ґрунту за різних систем обробітку ґрунту та удобрення
|
Оранка |
Мінімальний обробіток |
||||||||
|
Шар грунту, см |
Ступінь рухомості фосфатів |
Вміст рухомих фосфатів |
Вміст мінеральних сполук фосфору |
Вміст органічних сполук фосфору |
Ступінь рухомості фосфатів |
Вміст рухомих фосфатів |
Вміст мінеральних сполук фосфору |
Вміст органічних сполук фосфору |
|
|
мг/л |
мг/100 г. |
мг/л |
мг/100 г. |
||||||
|
Контроль |
|||||||||
|
0-15 |
0,028 |
6,05 |
36 |
63 |
0,028 |
6,28 |
38 |
66 |
|
|
15-30 |
0,028 |
6,03 |
38 |
69 |
0,028 |
5,94 |
36 |
60 |
|
|
N90P60K60 |
|||||||||
|
0-15 |
0,032 |
7,70 |
51 |
64 |
0,037 |
8,86 |
56 |
66 |
|
|
15-30 |
0,030 |
8,55 |
52 |
67 |
0,029 |
8,27 |
54 |
62 |
|
|
N90P60K60 + гній 12 т/га |
|||||||||
|
0-15 |
0,040 |
9,53 |
49 |
88 |
0,047 |
10,3 |
55 |
91 |
|
|
15-30 |
0,039 |
9,86 |
51 |
90 |
0,035 |
9,50 |
54 |
88 |
|
|
N90P60K60 + солома 2,4 т/га + N24 |
|||||||||
|
0-15 |
0,040 |
8,97 |
51 |
79 |
0,043 |
9,92 |
53 |
89 |
|
|
15-30 |
0,035 |
9,35 |
50 |
83 |
0,036 |
9,23 |
49 |
83 |
|
|
N90P60K60 + гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 |
|||||||||
|
0-15 |
0,046 |
10,1 |
57 |
95 |
0,052 |
11,1 |
64 |
102 |
|
|
15-30 |
0,045 |
10,5 |
60 |
93 |
0,041 |
10,2 |
57 |
97 |
Показником окультуреності, який відображає частку легкодоступних фосфатів у ґрунті є відношення концентрації фосфору в сольовій витяжці до його вмісту в кислотній витяжці (Єлешеєв Р.А., 1990). В досліджуваному ґрунті дане співвідношення змінюється у міру нагромадження в ґрунті фосфатів і складає 0,4-0,6. Нами встановлена прямо пропорційна залежність між вмістом оцтоворозчинних фосфатів і ступенем рухомості, яка виражається рівнянням y = 0,0044x.
В 0-15 см шарі ґрунту зафіксовано високий вміст органічних сполук фосфору, де сконцентрована основна маса гумусових речовин. На їх частку в лучно-чорноземному вилугуваному ґрунті припадає 53,4-63,9% валових запасів фосфору. Абсолютний вміст органічних сполук фосфору становив 62-102 мг на 100 г. ґрунту. При внесенні мінеральних добрив даний показник практично не змінився, тоді як при внесенні гною із мінеральними добривами підвищився на 37%, а при внесенні соломи - на 24%. В наших дослідженнях відмічено тенденцію до збільшення даного показника при використанні мінімального обробітку ґрунту порівняно з оранкою у варіанті з органо-мінеральною системою удобрення. Поряд з процесами стабілізації та іммобілізації, спрямованими на збільшення органічних сполук фосфору, в ґрунті протікають процеси їх мінералізації. Внаслідок цих процесів збільшується кількість мінеральних сполук фосфору. Найвищий вміст мінеральних сполук фосфору за весь період досліджень був на варіанті N90P60K60, де на частку мінеральних сполук фосфору припадає 43,6-46,2% від валового фосфору ґрунту. Мінімальний обробіток ґрунту підвищив вміст мінеральних фосфатів на 8-12%.
Аналіз показників фракційного складу мінеральних фосфатів показав, що в лучно-чорноземному вилугуваному ґрунті найвищий вміст фосфатів кальцію другої та третьої груп. Зокрема, на долю цих слабо- і важкодоступних для рослин форм фосфатів Са (Са-РІІ і Са-РІІІ) приходиться 58,6-69,7% (табл. 3). Вміст фосфатів фракції Са-РІІ складає 14,2-19,1 мг Р2О5 на 100 г. ґрунту, що становить 30,2-35,2% від суми мінеральних фосфатів. Вміст даної фракції вищий при використанні мінімального обробітку на 8-11%. Найбільш рухома група фосфатів (Са-РІ), яка безпосередньо поглинається рослинами, істотно залежала від системи обробітку ґрунту та удобрення. Дана фракція становила 2,9-10,9 при застосуванні оранки та 2,9-13,1 мг Р2О5 на 100 г. ґрунту при застосуванні мінімального обробітку. Сумісне внесення мінеральних добрив, гною та соломи сприяло збільшенню даної фракції на 7,3-10,0 абсолютних показника. Внесення мінеральних добрив підвищувало вміст найбільш рухомої групи фосфатів кальцію на 107 на оранці та 187% на мінімальному обробітку. Мінімальний обробіток ґрунту на удобрених варіантах зумовив збільшення кількості фосфатів кальцію, найбільш доступної для рослин групи, на 26-38%.
Використання мінімального обробітку сприяло зростанню . Даний показник на 4-17% вищий при мінімальному обробітку ґрунту порівняно з оранкою. Фракція фосфатних сполук, пов'язаних із залізом була представлена в більшій кількості порівняно із фосфатними сполуками, що зв'язані з алюмінієм.
Серед гідролітичних ферментів, діяльність яких пов'язана з утворенням у ґрунті рухомих форм поживних речовин для рослин і формування певного режиму елементів живлення, значна роль належить фосфатазам. Незалежно від досліджуваних факторів у лучно-чорноземному вилугуваному ґрунті найвищою була активність нейтральної, визначеної при рН 7,0 (6,1-8,2 на оранці та 6,2-9,1 на мінімальному обробітку) та кислої, визначеної при рН 5,4 (відповідно 3,0-4,3 та 3,2-4,7 мг ФФNa/10 г. ґрунту) фосфатаз, найменшою - лужної, визначеної при рН 10. Це підтверджує думку багатьох дослідників (Дубовенко Є.К., 1964, Асатіані В.С., 1957, Діксон М., 1961) про те, що фосфатази ґрунту неоднорідні і немає єдиної оптимальної зони для прояву ґрунтом їх активності.
Таблиця 3 - Фракційний склад мінеральних фосфатів у лучно-чорноземному ґрунті, мг Р2О5 на 100 г. ґрунту, 2000-2002 рр.
|
Варіанти удобрення |
Шар ґрунту см |
Фракції фосфору |
Сума мін. фосфатів |
|||||
|
Са-РІ |
Са-РІІ |
Al-P |
Fe-P |
Са-РІІІ |
||||
|
Оранка |
||||||||
|
Контроль (без добрив) |
0-15 |
3,0 |
14,2 |
3,5 |
8,9 |
12,1 |
41,7 |
|
|
15-30 |
2,9 |
13,4 |
3,0 |
8,9 |
11,2 |
39,4 |
||
|
N90P60K60 |
0-15 |
6,2 |
15,3 |
3,4 |
8,7 |
14,6 |
48,2 |
|
|
15-30 |
7,1 |
15,8 |
3,2 |
7,1 |
16,2 |
49,4 |
||
|
N90P60K60 + гній 12 т/га |
0-15 |
8,6 |
16,7 |
3,5 |
8,9 |
17,0 |
54,7 |
|
|
15-30 |
9,1 |
16,2 |
2,8 |
8,0 |
20,2 |
56,3 |
||
|
N90P60K60 + солома 2,4 т/га + N24 |
0-15 |
8,2 |
15,8 |
3,5 |
8,4 |
12,7 |
48,6 |
|
|
15-30 |
8,9 |
16,1 |
3,0 |
8,0 |
15,0 |
51,0 |
||
|
N90P60K60 + гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 |
0-15 |
10,3 |
17,2 |
3,4 |
8,3 |
17,4 |
56,6 |
|
|
15-30 |
10,9 |
16,9 |
2,8 |
7,5 |
18,8 |
56,9 |
||
|
Мінімальний обробіток |
||||||||
|
Контроль (без добрив) |
0-15 |
3,1 |
14,8 |
3,4 |
8,9 |
11,8 |
42,0 |
|
|
15-30 |
2,9 |
14,2 |
2,9 |
6,1 |
13,0 |
39,1 |
||
|
N90P60K60 |
0-15 |
8,9 |
16,7 |
3,6 |
8,7 |
15,0 |
52,9 |
|
|
15-30 |
7,5 |
15,5 |
3,2 |
6,5 |
15,6 |
48,3 |
||
|
N90P60K60 + гній 12 т/га |
0-15 |
12,3 |
18,3 |
3,2 |
9,4 |
16,5 |
59,7 |
|
|
15-30 |
10,8 |
16,9 |
2,8 |
8,2 |
16,1 |
54,8 |
||
|
N90P60K60+ солома 2,4 т/га + N24 |
0-15 |
9,2 |
17,1 |
3,6 |
8,9 |
15,3 |
54,1 |
|
|
15-30 |
8,9 |
15,9 |
2,8 |
7,3 |
14,9 |
49,8 |
||
|
N90P60K60 + гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 |
0-15 |
13,1 |
19,1 |
3,4 |
8,5 |
17,2 |
61,3 |
|
|
15-30 |
11,9 |
17,2 |
2,9 |
6,8 |
18,3 |
57,1 |
Активність кожного виду фосфатази ґрунту змінювалась залежно від вирощуваної культури, системи обробітку ґрунту та удобрення. Внесення мінеральних добрив знизило активність лужної фосфатази і збільшило активність кислої та нейтральної фосфатаз. Так, у варіанті N90P60K60 активність кислої фосфатази (при рН 5,4) зросла на 43,3 на оранці та 46,9% при мінімальному обробітку ґрунту. Активність лужної фосфатази найвища у варіанті N90P60K60 + гній 12 т/га сівозміни (5,1 мг ФФNa/10 г. ґрунту на оранці). Поєднане внесення мінеральних добрив, гною та соломи підвищило активність всіх трьох видів фосфатаз, але найвищою залишалась активність нейтральної фосфатази.
Показники родючості лучно-чорноземного ҐРУНТУ та їх зв'язок з показниками фосфатного стану
Головним фактором, що визначає вміст і розподіл органічних фосфатів у ґрунтах, є гумус. Одним з найефективніших агротехнічних заходів, яким можна регулювати процеси гумусоутворення, є обробіток ґрунту. За даними О.Л. Макарчук (2000 р.) в орному шарі ґрунту на початку ротації вміст гумусу становив 3,88-3,89 в 0-15 см та 3,81-3,84% в 15-30 см шарі ґрунту. На сьомий рік проведення досліду на неудобрених варіантах відбулось зниження вмісту гумусу до 3,80 у верхньому та до 3,69% у нижньому шарах ґрунту. При сумісному внесенні мінеральних добрив, гною та соломи вміст гумусу підвищився у верхньому шарі ґрунту на 0,28 при мінімальному обробітку і на 0,23 абсолютних відсотка при оранці. У цьому ж варіанті найвищий процент фосфору в складі гумусу: 2,74% при використанні мінімального обробітку, що на 6% вище порівняно з оранкою. Органо-мінеральна система удобрення окремо як з гноєм, так і з соломою підвищувала відсоток органофосфатів у гумусі та вміст органічного вуглецю на лучно-чорноземному ґрунті. При застосуванні мінімального обробітку на всіх варіантах удобрення отримано нижче співвідношення Сорг:Рорг у верхньому шарі ґрунту, порівняно з оранкою. Дане явище вважаємо позитивним, оскільки воно пов'язано із збільшенням кількості органофосфатів у гумусі. Більш широке співвідношення Сорг:Рорг на оранці є результатом інтенсивного впливу на грунт механічних знарядь і створенням умов для мінералізації органічної речовини.
Співвідношення між нітратним азотом і рухомими фосфатами в ґрунті впливає на інтенсивність поглинання рослинами поживних речовин. У наших дослідженнях дане співвідношення коливалось в межах 1:4,9 - 1:6,8. Використання мінімального обробітку розширює дане співвідношення у варіанті без добрив на 13,3; N90P60K60 - 8,2; N90P60K60 + гній 12 т/га - 3,6; N90P60K60 + солома 2,4т/га + N24 - 12,1. Щодо поглинутого амонію, необхідно зазначити, що аміачний азот до того моменту, поки він зазнає нітрифікації в ґрунті, не перешкоджає надходженню фосфору в рослини, а, навпаки, сприяє надходженню фосфору в рослини. В досліджуваному ґрунті співвідношення амонійного азоту до рухомих фосфатів становило 1:3,7 - 1:4,4.
Із рис. 2 видно, що рухомість фосфатів підвищилась в результаті підвищення кислотності ґрунтового розчину при мінімальному обробітку в шарі ґрунту 0-15 см. Найвищий вміст рухомих фосфатів зафіксовано у варіанті з сумісним використанням гною та соломи при мінімальному обробітку ґрунту (10,61 мг/100 г. ґрунту), коли був низький показник рН КСl (5,55) в шарі ґрунту 0-15 см. Підкислення ґрунту на 0,5 абсолютних показника рН КСl при внесенні мінеральних добрив і соломи збільшило вміст рухомих фосфатів на 10% при ґрунтозахисній технології, порівняно з оранкою. При використанні мінімального обробітку внаслідок підкислення ґрунтового розчину відбувається поступання в ґрунтовий розчин фосфору з важкодоступних у доступні для рослин форми.
Баланс фосфору при різних системах обробітку ґрунту та удобрення
За розрахунками балансових показників надходження фосфору в ґрунт перевищувало його винос рослинами, крім варіанту без внесення добрив (при вирощуванні пшениці озимої та кукурудзи на силос). Найвищі показники були зафіксовані при сумісному внесенні органічних та мінеральних добрив. Надходження фосфору в грунт більш інтенсивно відбувалось при ґрунтозахисних технологіях із використанням мінімального обробітку за рахунок накопичення в ґрунті рухомих фосфатів та поступання фосфору з кореневими та пожнивними рештками. При вирощуванні пшениці озимої найвищими показниками виносу характеризувався мінімальний обробіток: 80,4 (N90P60K60 + гній 12 т/га + солома 2,4т/га + N24) та 66,2 кг/га (N90P60K60 + гній 12 т/га). Це обумовлено вищою врожайністю і вмістом фосфору в рослинах пшениці озимої при мінімальному обробітку. Від'ємні показники балансу отримали лише у варіанті без використання добрив як на оранці (-7,73 кг/га), так і на мінімальному обробітку (-6,82 кг/га). Хоча при мінімальному обробітку вищий винос фосфору, спостерігалась тенденція у підвищенні балансових показників фосфору. Баланс фосфору під кукурудзою на силос змінювався залежно від удобрення. Так, при внесенні мінеральних добрив, баланс фосфору зріс на 71,1 при використанні оранки та 73,8 кг/га при використанні мінімального обробітку порівняно з контролем.
Агрономічна, економічна та енергетична ефективність різних систем обробітку ґрунту та удобрення
Ефективність будь-яких агротехнічних заходів або систем землеробства визначається рівнем урожайності. В наших дослідженнях використання мінімального обробітку ґрунту сприяло приросту врожаю зерна озимої пшениці (табл. 4). Так, в середньому за три роки досліджень це перевищення склало при використанні мінеральних добрив 4,0; мінеральних добрив та гною - 2,7; мінеральних добрив, гною та соломи - 6,4 ц/га. Найбільший врожай пшениці озимої був на фоні післядії гною та соломи. Приріст врожаю в цьому варіанті порівняно з контролем склав 25,4 при оранці та 29,2 ц/га при мінімальному обробітку.
Таблиця 4 - Врожайність озимої пшениці в залежності від систем обробітку ґрунту та удобрення, ц/га
|
Варіант удобрення |
Роки досліджень |
||||
|
2000 |
2001 |
2002 |
середня |
||
|
Оранка на 20-22 см |
|||||
|
Контроль |
29,5 |
30,2 |
39,4 |
33,0 |
|
|
N90P60K60 |
43,5 |
39,7 |
47,4 |
43,5 |
|
|
N90P60K60 + гній 12 т/га |
52,1 |
44,6 |
58,1 |
51,6 |
|
|
N90P60K60 + солома 2,4 т/га |
49,3 |
42,5 |
53,1 |
48,3 |
|
|
N90P60K60 + гній 12 т/га + солома 2,4т/га |
61,3 |
49,8 |
64,1 |
58,4 |
|
|
Мінімальний обробіток на 10-12 см |
|||||
|
Контроль |
34,4 |
31,3 |
41,2 |
35,6 |
|
|
N90P60K60 |
49,2 |
42,1 |
51,2 |
47,5 |
|
|
N90P60K60 + гній 12 т/га |
57,3 |
45,2 |
60,4 |
54,3 |
|
|
N90P60K60 + солома 2,4 т/га |
55,4 |
43,9 |
56,2 |
51,8 |
|
|
N90P60K60 + гній 12 т/га + солома 2,4т/га |
70,0 |
52,3 |
72,1 |
64,8 |
Урожайність силосної маси кукурудзи за роки досліджень становила 387-526 ц/га на удобрених ділянках і визначалась системами удобрення, обробітку ґрунту та погодними умовами вегетаційного періоду. Найменшу врожайність отримано в посушливому 2000 році: від 284 (без застосування добрив) до 506 ц/га, максимальну - в 2001 році - 526 ц/га. Що стосується обробітку ґрунту, то достовірні прирости урожайності кукурудзи на силос отримано при використанні мінімального обробітку у варіантах N90P60K60 + гній 12 т/га (на 21-27 ц/га вище, ніж при оранці) та N90P60K60 + гній 12 т/га + солома 2,4т/га + N24 (на 35-39 ц/га). Застосування мінімального обробітку у варіанті без використання добрив зменшило збір врожаю на 5-16 ц/га порівняно з оранкою. Застосування органо-мінеральних добрив дозволило отримати врожай кукурудзи на силос у межах 431-534 ц/га. При порівнянні дії гною та соломи істотної різниці не відмічено, тоді як при сумісному їх застосуванні отримано найбільший збір силосної маси кукурудзи. Врожайність за такого удобрення була на рівні 481 - 516 ц/га.
Найбільш економічно ефективним виявилось вирощування пшениці озимої (табл. 5), де рівень рентабельності становив 86,2-198,3%, що пов'язано з високою врожайністю цієї культури. За рахунок мінімального обробітку даний показник підвищився порівняно з оранкою на 38,6% - 45,1%. При використанні оранки затрати на обробіток ґрунту на 132% вищі порівняно з мінімальним обробітком. Низький рівень рентабельності відмічено при внесенні мінеральних добрив. Сукупне внесення мінеральних добрив та післядії гною підвищувало даний показник на 22,5-41,4% порівняно з використанням мінеральних добрив.
Таблиця 5 - Економічна та енергетична ефективність вирощування пшениці озимої
|
Варіант удобрення |
Вартість прод., грн. |
Витрати, грн. |
Умовно чистий прибуток, грн. |
Рівень рентабельності, % |
Кее |
|
|
Оранка на 20-22 см |
||||||
|
Контроль |
1518,00 |
653,20 |
864,80 |
132 |
2,41 |
|
|
N90P60K60 |
2001,00 |
1074,10 |
926,40 |
86,2 |
2,13 |
|
|
N90P60K60 + гній 12 т/га |
2373,60 |
1099,80 |
1273,80 |
116 |
2,44 |
|
|
N90P60K60 + солома 2,4 т/га |
2221,80 |
1093,80 |
1127,90 |
103 |
2,31 |
|
|
N90P60K60 + гній 12 т/га + солома 2,4т/га |
2686,40 |
1113,00 |
1573,40 |
141 |
2,65 |
|
|
Мінімальний обробіток на 10-12 см |
||||||
|
Контроль |
1637,60 |
543,10 |
996,20 |
183 |
2,96 |
|
|
N90P60K60 |
2185,00 |
970,80 |
1214,20 |
125 |
2,42 |
|
|
N90P60K60 + гній 12 т/га |
2497,80 |
986,00 |
1511,80 |
153 |
2,68 |
|
|
N90P60K60 + солома 2,4 т/га |
2382,80 |
976,70 |
1406,10 |
144 |
2,58 |
|
|
N90P60K60 + гній 12 т/га + солома 2,4т/га |
2980,80 |
999,40 |
1981,40 |
198 |
3,16 |
Коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) на всіх варіантах удобрення був вищим за мінімального обробітку, взв'язку з меншими витратами палива, електроенергії, затрат праці. Так, на контролі Кее за мінімального обробітку вищий на 28,8% порівняно з оранкою; на варіанті N90P60K60 - на 13,6; N90P60K60 + гній 12 т/га - 9,8; N90P60K60 + солома 2,4 т/га + N24 - 11,7; N90P60K60 + гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 - 19,2%.
Менш рентабельним виявилось вирощування кукурудзи на силос (75,6 - 131%). Витрати енергії та ресурсів окуповувались в 2,02-3,40 рази. При використанні мінеральних добрив коефіцієнт енергетичної ефективності був вищим, ніж при використанні органічно-мінеральних добрив (3,04 на оранці та 3,32 при використанні мінімального обробітку).
Висновки
1. Ґрунтозахисні технології вирощування із застосуванням мінімального обробітку покращують фосфатний режим лучно-чорноземного вилугуваного ґрунту за рахунок збільшення кількості доступних для рослин сполук фосфору, що пов'язано, насамперед, з підвищенням біологічної активності та підкисленням ґрунтового розчину.
2. Вміст загального фосфору в лучно-чорноземному вилугуваному ґрунті істотно зріс за рахунок внесення добрив, зокрема, при внесенні мінеральних добрив запаси загального фосфору зросли на 23%, а при внесенні мінеральних добрив, гною та соломи - на 38%.
3. Використання мінімального обробітку ґрунту зумовило підвищення вмісту рухомих фосфатів в 0-15 см шарі на 3,8-15,1% порівняно з оранкою, тоді як у шарі 15-30 см їх більше було на 1,5-3,8% при використанні оранки. Ступінь диференціації по шарах ґрунту становив 3,1-9,9% на мінімальному обробітку та 3,5-11,0% на оранці.
4. Сезонна динаміка вмісту рухомих фосфатів пов'язана з біологічними особливостями вирощуваних культур, різною зволоженістю ґрунту в роки досліджень і характеризувалась накопиченням рухомих фосфатів у весняний період із зниженням в 2001 р. до початку осені, а в 2000 та 2002 рр. до середини літа і підвищенням до зими. Мінімальний обробіток зумовив підвищення досліджуваного показника.
5. Лучно-чорноземний ґрунт відрізняється низьким ступенем рухомості фосфатів (концентрація фосфат-іонів у ґрунтовому розчині не перевищила 0,052 мг/л Р2О5). Співвідношення між вмістом оцтоворозчинних фосфатів і ступенем рухомості змінюється у міру нагромадження в ґрунті фосфатів і складає 0,4-0,6. Система удобрення із використанням мінеральних добрив, гною та соломи при мінімальному обробітку ґрунту сприяла швидшому відновленню і збереженню рівноваги при більш високому рівні концентрації фосфатів у ґрунтовому розчині.
6. Використання мінімального обробітку сприяло зростанню співвідношення і, таким чином, переходу ближніх резервів фосфору в більш доступні для рослин форми. Даний показник на 4-17% був вищим при мінімальному обробітку ґрунту порівняно з оранкою. Фракція фосфатних сполук, пов'язаних із залізом, представлена в більшій кількості порівняно із фосфатними сполуками, що зв'язані з алюмінієм. Мінімальний обробіток ґрунту на удобрених варіантах сприяв збільшенню кількості фосфатів кальцію, найбільш доступної для рослин групи на 26-38%.
7. Застосування мінімального обробітку сприяло активізації біохімічних процесів і швидкому переведенню фосфору у доступні для рослин сполуки. Зокрема, за мінімального обробітку ґрунту відбулось підвищення активності кислої фосфатази на 9,0-15,8%. Внесення мінеральних добрив знизило активність лужної фосфатази і збільшило активність кислої та нейтральної фосфатаз. Активність лужної фосфатази найвищою була на варіанті N90P60K60 + гній 12 т/га сівозміни (5,1 мг ФФNa/10 г. ґрунту на оранці).
8. Ґрунтозахисні технології вирощування із використанням мінімального обробітку сприяли збільшенню вмісту органічних фосфатів (до 14% в 0-15 см шарі ґрунту порівняно з оранкою). Використання мінімального обробітку ґрунту з органо-мінеральною системою удобрення зменшило співвідношення органічного вуглецю до органічного фосфору. Дане явище є позитивним, оскільки воно пов'язано із збільшенням кількості органофосфатів у гумусі.
9. Використання мінімального обробітку в поєднанні з органо-мінеральною системою удобрення оптимізує умови живлення рослин. Так, при його застосуванні розширилось співвідношення вмісту нітратного азоту до рухомих фосфатів на 3,6-13,3% порівняно з оранкою в 0-15 см шарі ґрунту, створюючи сприятливі умови для забезпечення рослин фосфором.
10. Застосування мінімального обробітку ґрунту сприяло помірному підкисленню лучно-чорноземного ґрунту, підвищуючи надходження в ґрунтовий розчин фосфору з важкодоступних у доступні для рослин форми. Підкислення ґрунту на 0,5 абсолютних показника рН KCl при внесенні мінеральних добрив і соломи збільшило вміст рухомих фосфатів на 10% при ґрунтозахисній технології, порівняно з оранкою.
11. Доведено тісний кореляційний зв'язок між показниками фосфатного режиму та фосфатазною активністю (r = 0,967), вмістом рухомих фосфатів та урожайністю (r = 0,976), вмістом гумусу та органічного фосфору (r = 0,851).
12. Максимальна врожайність сільськогосподарських культур досягається при внесенні мінеральних добрив, гною та соломи: зерна озимої пшениці 58,4 на оранці та 64,8 ц/га при використанні мінімального обробітку; кукурудзи на силос - відповідно 506 та 516 ц/га. Застосування мінімального обробітку ґрунту є економічно доцільним заходом, який забезпечив підвищення рівня рентабельності пшениці озимої на 38,6-45,1%.
Рекомендації виробництву
На лучно-чорноземному ґрунті Правобережного Лісостепу України з високим вмістом азоту, середнім фосфору і калію рекомендується для отримання:
1) урожайності пшениці озимої на рівні 65 ц/га застосовувати мінімальний обробіток ґрунту на 10-12 см із внесенням N90P60K60 на фоні післядії 40 т/га гною та 8 т/га соломи;
2) урожайності кукурудзи на силос на рівні 500 ц/га застосовувати мінімальний обробіток ґрунту на 10-12 см із внесенням N120P80K80 на фоні 40 т/га гною та 8 т/га соломи.
Список опублікованих праць
Шикула М.К., Франко О.В. Вплив різних систем обробітку ґрунту та удобрення на групово-фракційний склад фосфатів лучно-чорноземного ґрунту // Аграрна наука і освіта. - 2003. - №3-4. - С. 63-67. (Проведення лабораторних і польових досліджень, написання статті).
Шикула М.К., Франко Ольга В. Оптимізація фосфатного режиму лучно-чорноземного ґрунту в умовах ґрунтозахисних технологій // Вісник Харківського Національного Аграрного Університету імені В.В. Докучаєва: Зб. наук. пр. - Харків: «Комуніст», 2002. - №1. - С. 52-56. (Проведення лабораторних і польових досліджень, написання статті).
Шикула М.К., Франко Ольга В., Воробей І.І. Зміна фосфатного режиму лучно-чорноземного ґрунту при ґрунтозахисних технологіях вирощування // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2000, Вип. 32. - С. 293 - 297. (Проведення лабораторних і польових досліджень, написання статті).
Тонха О.Л., Шикула М.К., Франко О.В., Майстренко В.Г., Франко О.В. Залежність продуктивності сільськогосподарських культур від швидкості Малого біологічного кругообігу речовин і енергії // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - Умань, 2003. - С. 696-702. (Проведення польових досліджень, написання статті).
Шикула М.К., Франко О.В. Особливості фосфатного режиму лучно-чорноземного ґрунту за мінімалізації обробітку ґрунту // Агрохімія і ґрунтознавство: Міжвідомчий темат. наук. збірник. Спец. випуск до VI з'їзду УТГА (1-5 липня 2002 р., Умань). - Книга третя. - Харків. - 2002. - С. 315-317. (Проведення лабораторних і польових досліджень, написання статті).
Тонха О.Л., Франко О.В., Сенчук С.М., Кравченко Ю.С. Використання нетоварної частки врожаю на добриво // Збірник наукових праць Інституту землеробства Української академії аграрних наук. Спецвипуск, присвячений Всеукраїнській науковій конференції «Шляхи підвищення ефективності використання на добриво побічної продукції рослинництва. - К.: Фітосоціоцентр, 2003. - С. 71-79. (Проведення польових досліджень, написання статті).
Франко О. Зміна показників фосфатного режиму лучно-чорноземного ґрунту при застосуванні ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур // Збірник матеріалів третьої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів «Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи». - Вінниця. - 2003. - С. 29-32.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Умови вирощування сільськогосподарських культур залежно від основного обробітку ґрунту. Ботанічна характеристика ріпаку ярого. Ріст рослин і формування врожаю ярого ріпаку. Ефективність вирощування ріпаку залежно від глибин плоскорізного обробітку.
дипломная работа [48,8 K], добавлен 17.01.2008Вплив різних глибин зяблевої оранки на водний режим ґрунту. Ботанічна і біологічна характеристика льону олійного. Агротехніка вирощування льону олійного. Формування врожаю насіння льону олійного на фоні різних глибин зяблевого полицевого обробітку ґрунту.
дипломная работа [126,2 K], добавлен 17.06.2011Поняття та принципи реалізації сівозмін в сучасних господарствах, особливості та етапи даного процесу. Обґрунтування структури посівних площ. Виробництво і потреба в продукції рослинництва. Системи обробітку ґрунту в сівозміні та догляду за рослинами.
курсовая работа [52,3 K], добавлен 03.03.2012Система обробітку ґрунту під овочеві культури. Вирівнювання і очищення верхнього шару ґрунту від бур’янів. Боронування і коткування. Монтаж та використання холодного розсадника. Прийоми догляду за рослинами в період їх вегетації. Сутність мульчування.
реферат [199,8 K], добавлен 19.01.2013Основні чинники, що впливають на стан ґрунтової родючості. Добрива, їх вплив на родючість ґрунту. Зміни показників родючості ґрунтів за останні роки в Миколаївській області. Система обробітку ґрунту. Методи аналізу вмісту гумусу за методом Тюріна.
курсовая работа [595,5 K], добавлен 12.02.2016Характеристика грунтів господарства. Структура посівних площ та урожайність. Система обробітку ґрунту. Розробка удосконалених сівозмін, їх характеристика та агротехнічне обґрунтування. План переходу до нової сівозміни. Заходи боротьби з бур’янами.
курсовая работа [107,1 K], добавлен 03.03.2015Схема досліду основного обробітку ґрунту. Ранньовесняна культивація з боронуванням. Визначення площі листкової поверхні. Екологічні фактори та періодичність росту і розвитку льону-довгунця. Удосконалення системи обробітку ґрунту і періодичність росту.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 26.03.2012Загальні відомості про господарство ТОВ "Агро-Альянс", його кліматичні умови. Структура посівних площ та урожайність сільськогосподарських культур. Ротаційна таблиця освоєної сівозміни. Система обробітку ґрунту та заходи боротьби з бур'янами в сівозміні.
курсовая работа [371,0 K], добавлен 10.04.2014Визначення поняття "родючість ґрунту" та її класифікація. Причини погіршення та моделі родючості ґрунту. Підвищення родючості та окультурювання ґрунтів. Закон "спадаючої родючості ґрунтів", його критика. Антропогенна зміна різних ґрунтових режимів.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 20.12.2013Структури земельних угідь, характеристика ґрунтів та кліматичних умов. Перспективний план площ посіву та урожайність сільськогосподарських культур. Розміщення посіяних площ культур по сівозмінам. План обробітку ґрунту та хімічної боротьби з бур’янами.
курсовая работа [80,4 K], добавлен 21.11.2014Розробка і освоєння удосконалених сівозмін в господарстві ТОВ "Надія" Дніпропетровської області. Характеристика ґрунту ріллі, засміченість полів; обґрунтування запроектованої сівозміни для зернових культур, ротаційна таблиця. Заходи боротьби з бур’янами.
курсовая работа [74,0 K], добавлен 21.04.2012Призначення, виробнича потужність та організація території декоративного розсадника. Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування, системи основного обробітку ґрунту та удобрення. Технологія та виробнича собівартість вирощування посадкового матеріалу.
курсовая работа [95,9 K], добавлен 02.04.2013Дослідження біологічних особливостей культури, можливостей рекомендованих сортів, системи сівби та обробітку ґрунту. Огляд сучасних систем удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах з різною за основними ґрунтово-кліматичними зонами України.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 22.11.2011Суть та процеси мінерального живлення рослин та характеристика їх основних класів. Залежність врожайності сільськогосподарських культур та агротехнічних показників родючості ґрунту від використаних добрив. Методика дослідження екологічного стану ґрунту.
курсовая работа [390,9 K], добавлен 21.09.2010Ґрунтово-кліматичні умови господарства. План виробництва та врожайність овочевих рослин. Система обробітку ґрунту та удобрення в сівозміні. Сорти і гібриди овочевих рослин. Потреба в насінні та садівному матеріалі. Підготовка й обробка насіння до сівби.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 25.04.2012Загальні відомості про декоративний розсадник. Системи основного обробітку ґрунту. Споруди, обладнання та оснащення. Зберігання та підготовка насіння до висіву. Особливості вирощування саджанців деревних і плодових порід. Види та дози внесення добрив.
курсовая работа [119,8 K], добавлен 16.07.2015Вплив глибин основного зяблевого обробітку ґрунту на умови вирощування і формування врожаю льону олійного після пшениці озимої в південній частині правобережного Лісостепу України. Розрахунок економічної і енергетичної оцінки цих елементів технології.
автореферат [48,7 K], добавлен 11.04.2009Підвищення якості обробітку кореневмісного шару ґрунту. Оптимізація агротехнологічних властивостей шляхом застосування ґрунтообробних знарядь, оснащених ротаційними робочими органами з криволінійною поверхнею. Склад машинно-тракторного парку підприємства.
дипломная работа [2,9 M], добавлен 09.06.2014Структура посівних площ господарства. Системи насінництва, удобрення, основного і передпосівного обробітку ґрунту. Розміщення сільськогосподарських культур в сівозміні, найкращі попередники. Технологічні карти вирощування сої, озимої пшениці, соняшнику.
отчет по практике [120,0 K], добавлен 24.11.2014Характеристики ґрунту, випробування його на зрушення. Обчислення поодиноких значень міцності ґрунту, очистка значень від екстремальних елементів. Розрахункові значення питомої ваги ґрунту. Логічні перевірки значень характеристик та кваліфікація ґрунту.
курсовая работа [4,2 M], добавлен 11.10.2010
