Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МОКРІЄНКО ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 631. 53. 04: 633. 15 (477.4)

УДОСКОНАЛЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СОРТОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

КИЇВ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, член кореспондент УААН ТАНЧИК СЕМЕН ПЕТРОВИЧ, Національний аграрний університет, завідувач кафедри загального землеробства, директор навчально наукового інституту рослинництва, грунтознавства та екології.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН і РАСГНЦИКОВ ВАЛЕНТИН СЕРГІЙОВИЧ, Інститут зернового господарства УААН, завідувач відділу кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник НІЖЕГОРОДЦЕВ ІВАН ПАВЛОВИЧ, Інститут землеробства УААН, старший науковий співробітник лабораторії інтенсивних технологій зернових колосових культур і кукурудзи.

Провідна установа: Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла УААН.

Захист дисертації відбудеться “29”квітня 2004 року о 10.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд.65.

З дисертацією можна ознайоммитися в бібліотеці НАУ, за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41.

Автореферат розісланий “29” березня 2004 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Рожко В. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

сортовий гібрид кукурудза кореневий

Кукурудза - одна із головних зернофуражних культур світового землеробства. За площею посівів та обсягами виробництва вона посідає третє місце після пшениці і рису. У світовій практиці 15 - 20 % вирощеного зерна використовується на продовольчі, 10-15 % - технічні і 70 % - кормові цілі. У 2002 році світове виробництво зерна кукурудзи досягло 470 млн т. В Україні сучасне виробництво кукурудзи забезпечує лише 30 % потреби внутрішнього ринку. Світовий розвиток землеробства свідчить, що вирішити цю проблему необхідно як за рахунок розширення посівних площ, так і підвищення урожайності кукурудзи.

У вирішенні завдання збільшення виробництва зерна кукурудзи велику роль має генетичний потенціал сучасних гібридів. До Реєстру сортів рослин України на 2003 рік внесено близько 250 гібридів, з яких понад 50 % - зарубіжної селекції. Практично у всіх групах стиглості збільшилась кількість зареєстрованих гібридів. Найбільшою за чисельністю залишається група середньоранніх, їх частка серед вітчизняних гібридів сягає 40 %, дещо зменшилась чисельність середньостиглих форм, близько 6 % і збільшилася на 7 % кількість середньопізніх.

Селекційними програмами науково-дослідних установ передбачається створення нового вихідного матеріалу для отримання гібридів, які матимуть високий імунітет до захворювань, стійкість до шкідників, високу ремонтантність, швидке висихання зерна при достиганні, придатність до механізованого вирощування, високий коефіцієнт використання ФАР та інші цінні біологічні та господарські властивості.

Актуальність теми. За останні 20 років максимальний валовий збір зерна кукурудзи (8,23 млн т) в Україні отримано у 1985 році на площі 2,58 млн га, найвищу урожайність у 1990 році (близько 30 ц/га). У 2002 році фактичне виробництво зерна кукурудзи становило 3,64 млн т на площі 1,3 млн га при щорічній потребі зерна 10 - 12 млн. т. Причиною спаду є великі витрати на виробництво зерна цієї культури, які пов'язані з високими цінами на мінеральні добрива, засоби захисту, енергоносії, а також недоліки сортової технології вирощування нових гібридів.

Поряд з цим, актуальною проблемою в Україні є створення і впровад-ження у виробництво гібридів кукурудзи з високою потенційною врожайністю та екологічною пластичністю, стійкістю до стресових факторів. Генетичний потенціал гібридів і природні ресурси в сприятливих кліматичних зонах здатні формувати урожай кукурудзи 100 ц/га і більше, але у виробничих умовах він реалізується лише на 30 - 35 %.

Кукурудза відчутно реагує як на строки сівби, так і на площу живлення, про що свідчать дослідження Я. Грушки (1965), Д.П. Томашевського (1970), Л.А. Анішина (1973), М.А. Іншина (1982), В.С. Цикова, Л.А. Матюхи (1989), А.С. Азаренкової (1990), М.М. Афоніна (1996), Ю.І. Ткаліча (2002). Районування нових гібридів кукурудзи обумовило завдання розробити відповідні науково обґрунтовані агротехнологічні заходи щодо їх вирощування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота спрямована на розробку і удосконалення елементів сортової технології вирощування кукурудзи. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною досліджень кафедри рослинництва Національного аграрного університету, які виконуються за державними програмами “ Наукове обґрунтування та розробка ресурсозберігаючих і агроекологічних технологій вирощування сільськогосподарських культур в Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0100U002343; “ Наукове обґрунтування та розробка адаптивних технологій вирощування зернових культур в Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0102 U 006959.

Мета і завдання досліджень. Основна мета досліджень - встановити в умовах Лісостепу України особливості росту і розвитку, продуктивність та якість зерна кукурудзи різних груп стиглості залежно від строків сівби та густоти стояння рослин. На основі досліджень планувалось обґрунтувати і розробити сортову технологію вирощування кукурудзи і разом з цим підвищити її ефективність.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:

встановити оптимальні строки сівби і густоту стояння рослин кукурудзи різних груп стиглості;

дослідити особливості росту і розвитку рослин нових районованих гібридів кукурудзи;

встановити тривалість міжфазних періодів рослин кукурудзи залежно від факторів, що вивчаються;

встановити особливості водоспоживання, витрату ґрунтової вологи, ріст і розвиток кореневої системи, показники фотосинтетичної діяльності рослин;

дати комплексну оцінку гібридам за продуктивністю і якістю зерна;

на основі отриманих даних провести виробничу перевірку найбільш ефективних варіантів досліду і рекомендувати їх виробництву.

Об'єкт дослідження - процес формування продуктивності кукурудзи залежно від гібридів, строків сівби і густоти стояння рослин та особливості їх взаємодії у грунтово-кліматичних умовах Лісостепу України.

Предмет дослідження - технологія вирощування кукурудзи на зерно та її оптимізація за рахунок сортових особливостей культури, визначення оптимального строку сівби і густоти стояння рослин та впливу зазначених елементів технології на продуктивність, економічну та енергетичну ефективність.

Методи дослідження. Візуальний для спостереження фенології рослин кукурудзи; вимірювально-ваговий - для встановлення висоти та густоти стояння рослин, площі листкової поверхні, сухої речовини, вологості ґрунту і структури рослин кукурудзи; розрахунковий - для визначення фотосинтетичних показників, коефіцієнта водоспоживання, продуктивності роботи кореневої системи; хімічний - для визначення якісних показників зерна; математично-статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень; розрахунково-порівняльний - для встановлення економічної та енергетичної ефективності технології вирощування кукурудзи на зерно.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах Лісостепу України вперше проведені дослідження з вивчення морфологічних і біологічних особливостей гібридів Еліта (рік реєстрації 2000 р.), Сандріна (рік реєстрації 2001), Баккара ( рік реєстрації 2001 ), PR38D81 (рік реєстрації 2001), Валюта (рік реєстрації 2001 ), Хельга (рік реєстрації 1996), Кларіка (рік реєстрації 2000 ), Анаста (рік реєстрації 2001) та встановлені для них оптимальні строки сівби та густоти стояння рослин.

Встановлено кореляційні залежності між основними погодними факторами і урожайністю зерна кукурудзи, а також між елементами технології та продуктивністю рослин. Проведена економічна і енергетична оцінка застосування визначених строків сівби і густоти стояння рослин.

Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів польових досліджень та їх виробничої перевірки розроблено науково обґрунтовані елементи технології вирощування нових гібридів кукурудзи. Впровадження у виробництво рекомендованих гібридів, строків сівби та густоти стояння рослин кукурудзи забезпечить підвищення урожайності, валового збору зерна і істотне зниження енергетичних витрат.

У результаті проведених досліджень і виробничої перевірки в умовах Лісостепу України рекомендовано висівати гібриди кукурудзи при досягненні температури ґрунту на глибині загортання насіння 8 - 10 0 С.

Оптимальною густотою стояння для середньоранніх гібридів є 70 - 80 тис. рослин/га, а середньостиглих - 60 - 70 тис. рослин/га. Виробнича перевірка і результати впровадження, що проводились на Агрономічній дослідній станції Національного аграрного університету і СТОВ „Беркозівське” Канівського району Черкаської області, підтвердили високу ефективність даних рекомендацій.

Особистий внесок здобувача. Всі дослідження проведені за безпосередньою участю здобувача. Експериментальні дослідження проводились дисертантом на базі Агрономічної дослідної станції Національного аграрного університету.

Особисто здобувачем проведено огляд та аналіз джерел наукової літератури за темою дисертації, польові та виробничі досліди, статистичну обробку отриманих результатів; сформовано напрямок досліджень; розроблено програму і методику досліджень.

Аналіз та обговорення результатів досліджень, підготовку їх до друку та написання дисертації й автореферату здійснено самостійно за допомогою наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень і основні положення дисертації були викладені на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми зернового господарства України та методи їх вирішення” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми степового землеробства і рослинництва та їх вирішення в реформованих сільськогосподарських підприємствах” (м. Миколаїв, 2003 р.), на наукових конференціях агрономічного факультету Національного аграрного університету (2000 - 2003 рр.). Узагальнені результати досліджень, основні висновки та практичні рекомендації розглянуті на засіданні кафедри рослинництва НАУ (протокол № 2 від 19. 09. 2003 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 7 наукових працях, з яких 4 статті та 3 тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 181 сторінці комп'ютерного тексту, складається із вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву та списку використаних джерел, який включає 312 найменувань, з них 19 - латиницею; містить 27 таблиць і 18 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступній частині обґрунтовується актуальність проблеми, сформульовані завдання, при вирішенні яких досягається мета досліджень, приводяться теоретичне значення і практична цінність роботи, аналіз її результатів.

НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ СОРТОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ (Огляд літератури)

У розділі наведено огляд літературних джерел з питань біологічної характеристики кукурудзи, подані результати досліджень минулих років і сучасне уявлення про вплив строків сівби та густоти стояння рослин на продуктивність кукурудзи. Викладено дані застосування різних строків сівби та густоти стояння рослин кукурудзи та пошуку шляхів підвищення ефективності їх використання при вирощуванні цієї культури. На основі аналітичного огляду наукової літератури визначені питання, які недостатньо досліджені і висвітлені та обґрунтована потреба їх подальшого вивчення.

Умови та методика досліджень.

Дослідження з вивчення впливу строків сівби та густоти стояння рослин на продуктивність гібридів кукурудзи на зерно в Лісостепу України проводилися протягом 2001 - 2003 років у наукових лабораторіях кафедри рослинництва та стаціонарних сівозмінах Агрономічної дослідної станції Національного аграрного університету (с. Пшеничне, Васильківського району Київської області). Територія дослідної станції розміщена у Правобережному Лісостепу, яка входить до складу Білоцерківського агрогрунтового району.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва вимагає ретельного обліку і об'єктивного аналізу ґрунтових умов, температурного режиму, кількості опадів, строків початку весни, заморозків, вологості ґрунту та інших факторів і порівняння їх із середніми багаторічними, що є важливим джерелом інформації для спеціаліста у справі управління врожаєм.

На підставі цих даних можна передбачити особливості росту, розвитку і продуктивність культур у певних екологічних зонах, районувати сільськогосподарські культури, вносити відповідні корективи до технологій їх вирощування.

На території дослідної станції розміщені ґрунти 22 різновидностей. Головним є чорнозем типовий малогумусний, за гранулометричним складом крупнопилуватий середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі становить 4,34-4,68 %, рН сольове 6,8 - 7,3, ємність вбирання - 30,7 - 32,5 мг-екв. /100 г ґрунту. Щільність будови ґрунту у рівноважному стані 1,16 - 1,25 г/см3. Вологість стійкого в'янення-10,8 %. Глибина залягання ґрунтових вод 2 - 4 м.

Ґрунти характеризуються високим вмістом валових і рухомих форм поживних речовин, мг/100 г ґрунту: легкогідролізованого азоту 10,6 - 11,4; рухомого фосфору 6,2 - 6,5 і обмінного калію 8,9 - 10,6. Під кукурудзу на цих ґрунтах необхідно вносити підвищені норми органічних і мінеральних добрив.

Чорноземи типові малогумусні займають 54,6 % від ґрунтового покриву зони Лісостепу України, що дає підстави вважати, що польові дослідження проводились у типових для зони умовах.

Клімат Лісостепу України помірно-континентальний.

Середньодобова температура повітря становить 6 - 8 0С. Сума активних температур за час вегетації кукурудзи становить 2100 - 2500 0С. У квітні і травні середньомісячна температура за багаторічними даними становить 8,4 0С і 15,3 0С. Така температура повітря сприяє проведенню посівів у більш ранні строки, дружному проростанню насіння, появі дружних і повних сходів.

За даними метеорологічного поста Агрономічної дослідної станції НАУ в середньому за рік випадає 562 і за вегетаційний період - 354 мм опадів (63 % річних). Протягом року вони розподіляються нерівномірно: навесні випадає 126 мм (22,4 % річної кількості), влітку - 204 (36,3 %), восени - 106 (18,9 % ) і взимку - 126 мм (22,4 %).

За період із середньодобовою температурою вище +10 0С випадає 310 - 330 мм опадів. Гідротермічний коефіцієнт Висоцького становить 1,3.

Протягом вегетації найбільшою мінливістю характеризуються суми опадів і температур вище +10 0С. Найбільш стабільною є вологість повітря (коефіцієнт варіації 2,8 %).

Погодні умови за роки проведення досліджень були малосприятливими і характеризувалися значною контрастністю температурного й водного режимів, що обумовило екстремальні умови для життєдіяльності рослин, формування їх продуктивності та якості зерна.

Спостереження, аналізи та обліки проводились в полях 10-пільної польової сівозміни кафедри рослинництва. Трифакторний польовий дослід проводили за схемою:

Фактор А. Строки сівби (за температурою ґрунту на глибині загортання насіння):

6-8 0С;

8-10 0С;

10-12 0С.

Фактор Б. Гібриди:

1. Ювілейний 70 М (ФАО 260) - контроль для середньоранніх гібридів

2. Еліта (ФАО 210).

3. Сандріна (ФАО 220).

4. Баккара (ФАО 220).

5. PR39D81 (ФАО 260).

6. Дніпровський 310 МВ (320) - контроль для середньостиглих гібридів

7. Валюта (ФАО 300).

8. Хельга (ФАО 300).

9. Кларіка (ФАО 310).

10. Анаста (ФАО 330).

Фактор В. Густота стояння рослин кукурудзи (формується у фазі 5 - 7 листків):

1. 60 тис/га.

2. 70 тис/га.

3. 80 тис/га.

4. 90. тис/га.

Строки сівби кукурудзи визначали за часом прогрівання ґрунту на глибині загортання насіння до температури 6-80С, 8-10 і 10-12 0С. Густоту стояння рослин формували згідно із схемою досліджень у фазу 5 - 7 листків. Кукурудзу вирощували за інтенсивною технологією, прийнятою для Лісостепу України. В польових дослідах попередником кукурудзи була озима пшениця. Під кукурудзу вносили гній та мінеральні добрива відповідно з науковими рекомендаціями.

Площа елементарної облікової ділянки - 120 м2. Дослід закладався за методом розщеплених ділянок. У блоках першого порядку досліджувалися строки сівби; другого порядку - гібриди і третього - густота рослин. Ділянки першого порядку розміщувалися систематично окремими блоками; другого і третього порядків - систематично блоками у дві смуги. Повторність досліду - чотириразова.

Методичною основою експериментальних досліджень були “Методичес-кие рекомендации по проведению полевых опытов с кукурузой” (1980), “Методические рекомендации по проведению полевых опытов с зерновыми и кормовыми культурами “ під редакцією В.С. Цикова і Г.Р. Пікуша (1983), а також методики, видані О.С. Молостовим (1966), Л.А. Синяковою і О.І. Івановою (1981), Б.А. Доспеховим (1985), під редакцією В.В. Вовкодава (2001). Вміст білка у зерні кукурудзи визначали за К'єльдалем, жиру - за Рушковським, крохмаль - за Єверсом (1968). Економічну оцінку строків сівби та густоти стояння рослин кукурудзи розраховували за технологічною картою та діючими нормативами. Енергетичну ефективність розраховували за методикою О.К. Медведовського і П.І. Іваненка (1988).

ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ ТА ГУСТОТИ СТОЯННЯ НА РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН КУКУРУДЗИ

Тривалість міжфазних і вегетаційного періодів. Тривалість вегетаційного періоду залежить від строків сівби, розміщення рослин на площі та групи стиглості гібрида. Найкоротший вегетаційний період був у варіантах третього і другого строків сівби. Тривалість вегетації гібридів Ювілейний 70 М, Еліта, Сандріна, Баккара і PR39D81 становила 106 і 109, 96 і 97, 99 і 101, 103 і 106, 105 і 108 днів відповідно при третьому і другому строках сівби. Вегетаційний період рослин кукурудзи першого строку сівби був найдовшим, що пояснюється відхиленням температурного режиму від оптимального. У гібридів Ювілейний 70 М він становив 119 днів, Еліта - 107, Сандріна - 110, Баккара - 115 і PR39D81 - 122 дні, що на 13, 11, 11, 12, і 17 днів довше, порівняно з третім строком сівби. У середньостиглих гібридів вегетаційний період від першого до третього строків сівби зменшився на 15 днів у Дніпровський 310 МВ, Валюта і Кларіка, у Хельга - на 14 днів і на 11 днів у гібрида Анаста.

Таким чином, ранні строки сівби подовжують як тривалість міжфазних періодів, так і вегетаційний період у цілому.

Із збільшенням густоти стояння з 60 до 90 тис/га настання фенологічних фаз і тривалість вегетаційного періоду подовжувалися. Із зменшенням площі живлення (варіант густоти 90 тис. рослин/га) вегетаційний період середньоранніх гібридів Ювілейний 70 М, Еліта, Сандріна, Баккара і PR39D81 збільшувався відповідно на 7, 6, 6, 8 і 6 днів; середньостиглих - Дніпровський 310 МВ, Валюта, Хельга, Кларіка - на 8, а Анасти - на 10 днів.

Між сумою активних температур і тривалістю вегетаційного періоду встановлено тісну позитивну залежність (r = 0,98; рис. 1).

З групи середньоранніх гібридів найкоротший вегетаційний період був у гібрида Еліта (96 днів), а найдовший - у гібрида Ювілейний 70 М (106 днів). Найкоротший вегетаційний період у середньостиглих гібридів був у гібрида Валюта (113 днів), а найдовший - у Дніпровського 310 МВ (122 днів).

Ріст і розвиток рослин кукурудзи. Рослини інтенсивно ростуть починаючи з періоду появи сьомого листка. Найбільший приріст спостерігався у період від викидання волоті до повного цвітіння. До фази утворення 10 листків краще росли середньоранні гібриди Ювілейний 70 М, Еліта, Сандріна, Баккара і PR39D81. З підвищенням температури повітря ріст середньостиглих гібридів суттєво випереджає середньоранні (табл. 1).

Таблиця 1 - Висота рослин кукурудзи залежно від строків сівби, см (варіант густоти рослин 70 тис. шт./га, середнє за 2001 - 2003 рр.)

Гібриди	Сівба при температурі на глибині загортання насіння
	t = 6 - 8 0C	t = 8 - 10 0C	t = 10 - 12 0C
	Фази росту і розвитку рослин
	9 - 10 листків	Молочно-воскова стиглість зерна	9 - 10 листків	Молочно-воскова стиглість зерна	9 - 10 листків	Молочно-воскова стиглість зерна
Ювілейний 70 М	88	225	84	236	84	226
Еліта	90	217	88	226	82	212
Сандріна	89	226	84	234	82	213
Баккара	93	231	86	238	83	218
PR39D81	94	238	86	249	84	222
Дніпровський 310 МВ	84	256	83	253	83	242
Валюта	85	258	83	254	82	244
Хельга	84	260	82	256	82	247
Кларіка	86	263	83	264	83	248
Анаста	87	269	85	263	84	247

Середньостиглі гібриди першого строку сівби мали більш розвинену кореневу систему, ніж рослини другого і третього строків сівби і випереджали їх у рості. Так, у фазу 9 - 10 листків висота рослин сягала 84 - 87 см проти 82 - 85 см при другому і 82 - 84 см при третьому строках сівби. З віком рослин різниця збільшується і на час молочної стиглості різниця у висоті рослин І і ІІ строків сівби становила 14 - 22 см.

Середньоранні гібриди у фазу 9 - 10 листків інтенсивніше ростуть у висоту при першому строку сівби, що пояснюється кращим використанням ґрунтової вологи. Найвищими у цю фазу були рослини гібриду PR39D81 (94 см), що на 5 см вище контрольного варіанту.

У фазу молочної стиглості зерна, коли ріст рослин у висоту зупинився, найвищими були середньостиглі гібриди при першому строку сівби, а середньоранні - при другому. При третьому строку сівби рослини мали найменшу висоту, що пов'язано з погіршенням водного режиму ґрунту у період від викидання волоті до молочної стиглості зерна.

Спостереження за динамікою росту кукурудзи показали, що у початковий період густота стояння рослин не має суттєвого впливу на їх ріст і розвиток. Проте у фазу 9 - 10 листків зміна площі живлення позначалася на їх рості.

У середньоранніх гібридів із збільшенням густоти стояння рослин з 60 до 80 тис./га збільшувалась висота рослин. Це обумовлено загальним явищем витягування рослин. При 90 тис./га ріст рослин у висоту гальмується. Гібрид Ювілейний 70 М найвищим був у варіанті густоти 80 тис./га (239 см). Значно перевищував контрольний варіант гібрид PR39D81, висота якого при цій же густоті становила 251 см, що на 12 см більше. Гібриди Еліта, Сандріна і Баккара були майже на рівні з контролем.

На урожайність зерна кукурудзи суттєвий вплив має кількість качанів на рослині. Дослідники відзначають, що їх кількість є сортовою ознакою, яка пов'язана як із строками сівби, так і з густотою стояння рослин. Кількість їх на рослині зменшується із збільшенням густоти стояння. За оптимальних водного і температурного режимів кількість качанів на рослині збільшується.

Із збільшенням густоти рослин з 60 до 90 тис./га, кількість качанів зменшується, що обумовлено конкуренцією рослин у посіві за фактори життя.

Із збільшенням площі живлення рослини формують більшу кількість качанів. Щодо строків сівби, найбільша кількість качанів була на рослинах другого строку сівби при температурі ґрунту на глибині загортання насіння 8 - 10 0С. Найменша кількість качанів була на рослинах третього строку сівби, що пов'язано з дефіцитом ґрунтової вологи.

З групи середньоранніх гібридів найбільша кількість качанів на 100 рослин була у варіанті другого строку сівби у гібрида Еліта при густоті 60 тис./га (143 шт., що на 33 шт. більше контролю); у варіанті 90 тис/га кількість качанів перевищувала контроль на 37 шт. Дещо меншу кількість качанів при цих же густотах утворювали гібриди Сандріна (відповідно 132 і 114), Баккара (130 і 111) і PR39D81 (127 і 108). Середньостиглі гібриди кукурудзи формують майже однакову кількість качанів на 100 рослин із аналогічною залежністю від густоти стояння і строків сівби.

ВПЛИВ строків сівби та густоти рослин НА ріст І РОЗВИТОК кореневої системи кукурудзи

Загущення посівів посилює конкуренцію за фактори життя між рослинами, що негативно впливає не лише на ріст надземної маси, а й кореневої системи (рис.3).

Сила розвитку кореневої системи кукурудзи значною мірою визначається ступенем розвитку надземної частини рослин. Так, маса надземної частини середньораннього гібрида кукурудзи Ювілейний 70 М у фазу викидання волоті у середньому за три роки при густоті стояння 60 тис./га становила 255,5 г, а кореневої системи в повітряно-сухому стані 19,5 г; при густоті 90 тис./га - відповідно 198,4 і 10,9 г, що на 44,1 % менше.

У середньоранніх гібридів Еліта, Сандріна, Баккара, PR39D81 маса кореневої системи із збільшенням густоти посіву з 60 до 90 тис./га становила відповідно 15,8 і 10,8 г, що на 31,6 % менше, 16,3 і 11,2 г або на 31,3 % менше, 19,6 і 11,3 або на 42,3 % менше, 21,8 і 13,7 або на 37,2 % менше. У середньостиглих гібридів Валюта, Хельга, Кларіка і Анаста маса кореневої системи із збільшенням густоти посіву з 60 до 90 тис./га зменшувалась відповідно на 36; 41,5; 45,3 і 44,4 %.

Із збільшенням густоти з 60 до 90 тис./га продуктивність кореневої системи збільшується, що відмічається у всіх досліджуваних гібридів. Продуктивність кореневої системи у гібридів, що мають різну стиглість, знижується в бік більш пізньостиглих. Найбільша продуктивність кореневої системи була у середньораннього гібрида Еліта (в середньому за три роки вона становила 20,1 г/г, тоді як у середньостиглого - Анаста лише 15,5 г/г).

ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ І ГУСТОТИ РОСЛИН НА ВОДОСПОЖИВАННЯ І ФОТОСИНТЕТИЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ КУКУРУДЗИ

Вологозабезпеченість кукурудзи. Погодні умови і строки сівби суттєво впливали на водоспоживання гібридів кукурудзи. Найбільші витрати води були у варіантах першого строку сівби, що пояснюється подовженням міжфазних і вегетаційного періодів. Водоспоживання менше залежало від групи стиглості гібридів. Якщо у 2001 р. водоспоживання гібрида Ювілейний 70 М першого строку сівби на варіанті густоти 60 тис. рослин/га становило 4003 м3/га, то третього - 3266 м3/га. У гібридів Еліта, Сандріна, Баккара і PR39D81 водоспоживання від першого до третього строків сівби зменшувалось відповідно на 868, 869, 823 і 703 м3/га. У середньостиглих гібридів спостерігається аналогічна ситуація, але різниця між першим і другим строком сівби у гібрида Дніпровський 310 МВ становила 437 м3/га; у гібридів Валюта, Хельга, Кларіка і Анаста - відповідно 438, 384, 815 і 582 м3/га.

Коефіцієнт водоспоживання змінюється залежно від строків сівби і густоти стояння рослин. Найбільш ефективно використовувалась волога рослинами кукурудзи другого і третього строків сівби. У середньоранніх гібридів кукурудзи Еліта, Сандріна, Баккара і PR39D81 коефіцієнт водоспоживання першого і третього строків сівби при густоті стояння 60 тис./га становив відповідно 517,5 і 409,5, 523,5 і 423,5, 511,5 і 413,0, 480,0 і 406,0. У середньостиглих гібридів різниця між коефіцієнтами водоспоживання залежно від строків сівби була значно меншою, тому ці гібриди ефективніше використовують вологу при різних строках сівби.

Вплив елементів інтенсивної технології вирощування на фотосинтетичну діяльність рослин кукурудзи. Ранні та пізні строки сівби сприяють зменшенню площі листя однієї рослини порівняно з оптимальним, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння становить 8 - 10 0С. У середньоранніх гібридів порівняно з оптимальним строком сівби площа листкової поверхні проти раннього строку зменшилась на 14 %, а за пізнього - на 22 %. У середньостиглих гібридів площа листків зменшувалася відповідно на 10 і 28 %.

Загущення посівів з 60 до 90 тис./га по всіх гібридах сприяло підвищенню фотосинтетичного потенціалу. Так, у середньоранніх гібридів він збільшувався на 33,0 %, а у середньостиглих - на 27,6 %.

Чиста продуктивність фотосинтезу середньоранніх гібридів кукурудзи перевищували середньостиглі, але у результаті більш тривалого вегетаційного періоду і більш активної діяльності листкового апарату середньостиглі гібриди утворювали більш високий урожай зерна.

Отже, хоча середньоранні гібриди кукурудзи були у кращих умовах для проявлення фотосинтезу, але вони мали менший фотосинтетичний потенціал порівняно із середньостиглими, що призвело до погіршення накопичення органічної речовини.

ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ І ГУСТОТИ РОСЛИН НА ВРОЖАЙНІСТЬ КУКУРУДЗИ

Елементи технології вирощування кукурудзи, що досліджувалися, певним чином вплинули на рівень врожайності (табл. 2).

Так, кращим строком сівби кукурудзи є час, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння досягає 8 - 10 0С (рис. 4).

Як дуже рання сівба, так і запізнення її призводить до істотної втрати врожайності зерна.

Серед середньостиглих найбільш продуктивними гібридами кукурудзи були Анаста, Хельга, Валюта, а серед середньоранніх - PR39D81, Еліта, Сандріна і Баккара; всі вони за врожайністю суттєво перевищували відповідні контролі Дніпровський 310 МВ і Ювілейний 70 М.

Оптимальною густотою рослин для більшості досліджуваних гібридів є 70 тис./га, з певною градацією інтервалів у межах окремих гібридів, що різняться за типом стиглості ( табл. 2).

Таблиця 2 - Урожайність зерна гібридів кукурудзи, ц/га (середнє за 2001-2003 рр.)

Строк сівби за температурою ґрунту на глибині загортання насіння	Гібрид	Густота рослин, тис. /га	Середнє	± до середньої з досліду
		60	70	80	90
6-8 0С	Ювілейний 70 М	74,7	77,5	71,1	65,5	72,2	-6,5
6-8 0С	Еліта	71,3	75,5	80,8	80,3	77,0	-1,8
6-8 0С	Сандріна	74,0	80,3	83,5	70,0	77,0	-1,8
6-8 0С	Баккара	72,4	78,7	83,1	70,7	76,3	-2,5
6-8 0С	PR39D81	82,3	87,1	78,9	72,3	80,2	1,4
6-8 0С	Дніпровський 310 МВ	84,1	80,7	74,8	67,0	76,6	-2,1
6-8 0С	Валюта	82,4	87,1	79,7	72,1	80,3	1,6
6-8 0С	Хельга	83,6	87,9	79,4	71,6	80,6	1,9
6-8 0С	Кларіка	86,9	82,7	78,2	73,7	80,4	1,6
6-8 0С	Анаста	88,6	84,5	79,1	72,6	81,2	2,5
8-10 0С	Ювілейний 70 М	78,0	79,9	72,9	68,7	74,9	-3,9
8-10 0С	Еліта	75,0	79,4	84,5	81,8	80,2	1,4
8-10 0С	Сандріна	75,8	82,9	87,4	73,1	79,8	1,1
8-10 0С	Баккара	76,8	83,0	85,5	74,1	79,9	1,1
8-10 0С	PR39D81	86,9	92,2	82,0	78,0	84,8	6,0
8-10 0С	Дніпровський 310 МВ	87,8	84,9	77,8	70,0	80,1	1,4
8-10 0С	Валюта	86,9	92,2	83,8	77,6	85,1	6,4
8-10 0С	Хельга	86,6	93,0	83,6	77,0	85,1	6,3
8-10 0С	Кларіка	92,2	88,3	82,9	76,1	84,9	6,1
8-10 0С	Анаста	93,6	90,0	85,0	78,6	86,8	8,1
10-12 0С	Ювілейний 70 М	73,1	73,8	68,6	64,1	69,9	-8,8
10-12 0С	Еліта	69,0	73,7	79,3	76,2	74,6	-4,2
10-12 0С	Сандріна	70,5	74,9	80,0	68,2	73,4	-5,4
10-12 0С	Баккара	71,2	74,7	79,7	69,6	73,8	-5,0
10-12 0С	PR39D81	80,9	85,2	78,5	71,6	79,0	0,3
10-12 0С	Дніпровський 310 МВ	83,2	80,1	72,5	65,0	75,2	-3,6
10-12 0С	Валюта	81,2	84,7	78,5	70,8	78,8	0,1
10-12 0С	Хельга	81,0	85,5	78,4	71,2	79,0	0,3
10-12 0С	Кларіка	83,8	80,2	74,0	69,8	77,0	-1,8
10-12 0С	Анаста	86,1	80,5	76,4	70,8	78,4	-0,3
	Середнє	80,7	82,7	79,3	72,3	78,7
± до середньої з досліду	1,9	4,0	0,6	-6,5

НІР05 загальна = 7,0; факторів: строків сівби = 1,2; гібридів = 1,1; густоти рослин = 2,0

З досліджуваних факторів найбільший вплив на рівень врожайності зерна кукурудзи мали: густота рослин (28 %), тип стиглості гібриду (16 %) і строки сівби (12 %); достовірні взаємодії були між факторами строк сівби*гібрид (1 %) і гібрид*густота рослин (21 %); останній свідчить про безпосередній зв'язок між типом стиглості гібрида і їх густотою стояння рослин. Ефективність дії досліджуваних факторів на 22 % визначалась погодними умовами, що склалися у роки проведення дослідів (рис. 5).

За результатами дисперсійного аналізу достовірна залежність була також у межах взаємодії окремих факторів. Найбільша врожайність гібридів кукурудзи була обумовлена взаємодією факторів гібрид * густота рослин (21 %, рис. 6).

Як видно з наведених даних, середньоранні гібриди мають вищу врожайність при густоті рослин у межах 70 - 80 тис./га, середньостиглі - 60-70 тис./га.

Взаємодія факторів гібрид * строк сівби свідчить про те, що кожний з досліджуваних гібридів по-різному реагує на строки сівби, що необхідно ураховувати при складанні відповідної технології вирощування культури. Рівень врожайності гібридів, ефективність дії досліджуваних факторів можна глибоко дослідити на підставі їх ретельного аналізу.

Ці фактори, як правило, взаємопов'язані і досить точно розкривають суть дії того чи іншого елементу технології вирощування гібридів кукурудзи.

Найвищу урожайність зерна у другий строк сівби забезпечували середньостиглі гібриди кукурудзи Анаста (93,6 ц/га) і Кларіка (92,2 ц/га) при густоті 60 тис. рослин/га; а Валюта, Хельга - 70 тис./га (відповідно 92,2 і 93,0 ц/га); на контролі другого строку сівби висока урожайність була при густоті 60 тис./га - 87,8 ц/га. При другому строку сівби з групи середньоранніх гібридів найбільш урожайним був гібрид PR39D81, який при густоті 70 тис./га мав 92,2 ц/га зерна. Висока врожайність зерна була у гібридів Сандріна і Баккара при густоті 80 тис. рослин /га (відповідно 87,4 і 85,5 ц/га). Дещо меншою вона була у гібрида Еліта другого строку сівби при цій же густоті (84,5 ц/га). У варіанті другого строку сівби гібрид кукурудзи Ювілейний 70 М найвищу урожайність зерна мав при густоті 70 тис. рослин/га (79,9 ц/га). Узагальнені показники залежності врожайності зерна гібридів кукурудзи від густоти рослин подані на рис. 7.

Із збільшенням густоти рослин з 60 до 90 тис./га якість зерна погіршується. Найвищий вміст білка у зерні середньоранніх гібридів кукурудзи був у Еліта і PR39D81 при густоті 60 тис. рослин/га (відповідно 9,6 і 9,8%). Із збільшенням густоти рослин до 90 тис./га вміст білка у зерні зменшувався відповідно на 18,8 і 13,3 %. Дещо менший вміст білка був у гібридів Сандріна (9,6 %), Баккара (9,3 %). Найменше білка у зерні кукурудзи відмічено у гібрида Ювілейний 70 М - 5,2 %.

З групи середньостиглих гібридів кукурудзи найвищий вміст білка у зерні мали гібриди Анаста (11,3 %) і Кларіка (11,1 %) при 60 тис. рослин/га. Із збільшенням густоти рослин до 90 тис./га вміст білка зменшувався відповідно на 14,2 і 15,4 %. У середньостиглих гібридів Валюта і Хельга вміст білка при густоті стояння рослин 60 тис./га складав 10,6 %, а при 90 тис. рослин/га - відповідно 9,2 і 8,9 %. У гібрида кукурудзи Дніпровський 310 МВ вміст білка у зерні був найменшим і становив 7,8 % при 70 тис. рослин/га і 7,1 % - при 90 тис./га.

Вміст крохмалю у зерні знижувався із збільшенням густоти до 90 тис./га і становив у досліджуваних гібридів при густоті 60 тис. рослин/га від 72,4 до 74,5 %, при 70 тис./га - від 71,0 до 73,4, при 80 тис./га - від 69,5 до 72,0 і від 68,2 до 70,2 % - при густоті стояння 90 тис. рослин/га.

За строками сівби вміст білка у досліджуваних гібридів найвищим був у варіанті сівби при температурі ґрунту 6 - 8 0С. У середньому по гібридах кукурудзи від першого до третього строку сівби вміст білка у зерні зменшувався на 13,0 %.

Вміст жиру у зерні середньоранніх гібридів кукурудзи найвищим був у третій строк сівби при густоті 60 тис. рослин/га. Особливо відзначався гібрид Сандріна (7,7 % жиру), що на 56,5 % більше, ніж у інших середньоранніх гібридів. Із збільшенням густоти стояння рослин до 90 тис./га вміст жиру зменшився на 11,7 %.

У середньостиглих гібридів кукурудзи вміст жиру у зерні найвищим був при першому строку сівби, а найменшим - при третьому. Вміст жиру у зерні середньостиглих гібридів порівняно із середньоранніми був менший.

Вміст крохмалю у зерні всіх досліджуваних гібридів найвищим був у варіантах третього строку сівби.

ЕКОНОМІЧНА І ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО

Економічна ефективність застосування оптимальної густоти рослин. Найвищі чистий доход і рівень рентабельності були при другому строку сівби, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння становить 8-10 0С. За чистим прибутком всіх перевищував середньостиглий гібрид Анаста при густоті 60 тис./га (2489 грн./га), за ним йшли Кларіка з густотою рослин 60 тис./га (2405 грн./га). У гібридів Валюта і Хельга високий прибуток був у варіанті густоти 70 тис./га (відповідно 2293 і 2334 грн./га). Найвища рентабельність була на варіантах, де була найвища урожайність. З групи середньоранніх гібридів найвищий рівень рентабельності відмічено у гібрида PR39D81 другого строку сівби (166,7 %), на контролі - 130,5 %. У середньостиглого гібрида Анаста високий рівень рентабельності спостерігався при густоті 60 тис. рослин/га (196,0 %), що на 31,3 % більше за контрольний варіант.

Енергетична оцінка варіантів густоти рослин гібридів кукурудзи. У гібридів кукурудзи Ювілейний 70 М найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності був при густоті стояння 70 тис. рослин/га (3,38), Еліта, Сандріна, Баккара при густоті 80 тис. рослин/га (відповідно 3,45, 3,50 і 3,49); у гібрида PR39D81 найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності було отримано при густоті 70 тис./га (3,61).

У середньостиглих гібридів Дніпровський 310 МВ, Кларіка і Анаста найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності отримано при густоті 60 тис. рослин/га (відповідно 3,57, 3,70 і 3,75), у гібридів Валюта і Хельга - при густоті 70 тис./га (відповідно 3,64 і 3,66).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні підвищення продуктивності та якості зерна нових гібридів кукурудзи залежно від біологічних особливостей, групи стиглості, строку сівби та густоти рослин. За результатами досліджень можна сформулювати наступні висновки.

1. Інтенсивність росту й розвитку рослин кукурудзи залежить від строків сівби, густоти стояння, кількості рослин на площі та морфологічних та біологічних властивостей гібридів. Із збільшенням густоти рослин з 60 до 90 тис./га вегетаційний період подовжується у середньоранніх гібридів на 6, а у середньостиглих - на 9 днів. Найкоротший вегетаційний період був у гібрида Еліта (96 днів), а найдовший - у середньостиглого гібрида Дніпровський 310 МВ (122 дні).

2. Середньоранні гібриди кукурудзи мали найвищу висоту стебла у другий строк сівби, а середньостиглі - у перший. Із збільшенням густоти з 60 до 90 тис./га висота рослин збільшується. Найвищі рослини були у гібрида Анаста (269 см), а найнижчі - у гібрида Еліта (212 см).

3. Найбільшу кількість качанів на 100 рослин мали гібриди кукурудзи другого строку сівби. Із збільшенням густоти рослин до 90 тис./га кількість качанів зменшується. Найбільше качанів гібрид Еліта мав при густоті 70 тис. рослин/га (148 шт.), найменше - гібрид Дніпровський 310 МВ при густоті 90 тис/га (93 шт.).

4. Продуктивність кореневої системи знижується із збільшенням тривалості вегетаційного періоду гібридів: якщо у середньораннього гібрида Еліта вона становила 20,1 г/г, то у середньостиглого Анаста - 15,5 г/г. Із збільшенням густоти з 60 до 90 тис./га продуктивність кореневої системи у всіх досліджуваних гібридів підвищується.

5. Сумарне водоспоживання, в міру збільшення густоти рослин кукурудзи з 60 до 90 тис./га, збільшується. Найбільше вологи за вегетацію витрачав гібрид Хельга і найменше - Еліта. Найбільш ефективно використовувалась волога рослинами другого і третього строків сівби.

6. Площа листків на одну рослину у гібридів кукурудзи залежно від густоти становила: у Еліти - 80 тис./га (0,57 м2); у Сандріни, Бакари і PR39D81 80 тис./га (відповідно 0,59 і 0,60 м2) і 70 тис./га (0,60 м2); у Валюти і Хельги - за густоти 70 тис./га (відповідно 0,72 і 0,74 м2); гібридів Дніпровський 310 МВ, Кларіка і Анаста - при густоті 60 тис. /га (відповідно 0,70, 074 і 0,75 м2). У цих варіантах спостерігалась найвища чиста продуктивність фотосинтезу.

При ранніх і пізніх строках сівби площа листків однієї рослини порівняно з оптимальним строком, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння становить 8 - 10 0С, зменшується у середньоранніх гібридів відповідно на 14 % і на 22 %, а середньостиглих - відповідно на 10 і 28 %.

7. Найвища врожайність зерна була при другому строку сівби при температурі ґрунту на глибині загортання насіння 8-10 0С. У середньоранніх гібридів найбільш урожайним був гібрид PR39D81, який при густоті стояння 70 тис. рослин/га забезпечив 85,8 ц/га зерна; практично однакова врожайність зерна була у гібридів Сандріна і Баккара при густоті 80 тис./га (відповідно 81,2 і 81,0 ц/га); у середньостиглих гібридів кукурудзи Анаста (91,8 ц/га) і Кларіка (89,6 ц/га) при густоті стояння 60 тис. рослин/га; Валюта і Хельга - при густоті 70 тис./га (відповідно 86,9 і 88,0 ц/га).

При сівбі кукурудзи, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння становить 10-12 0С (третій строк), урожайність зерна порівняно із другим строком знижується на 7,6-14,0 %.

8. У середньоранніх гібридів кукурудзи порівняно із середньостиглими при сівбі у третій строк суттєво зменшується як маса зерна з качана, так і маса 1000 зерен, тому ці гібриди краще висівати в перший або другий строки. Із збільшенням густоти рослин з 60 до 90 тис./га маса 1000 зерен у середньостиглих гібридів третього строку сівби зменшилася у середньому на 14,8 %, а маса зерна з качана на 46,7 %.

9. Із збільшенням густоти рослин з 60 до 90 тис. /га у зерні зменшується вміст білка й крохмалю. У досліджуваних гібридів ці показники були вищими у варіанті першого строку сівби.

10. За рахунок зменшення енерговитрат вищі коефіцієнти енергетичної ефективності (КЕЕ) були при другому і першому строках сівби кукурудзи. Коефіцієнт енергетичної ефективності вирощування кукурудзи при третьому строку сівби порівняно з другим у середньоранніх гібридів був меншим на 6,4 % і середньостиглих - на 5,3 %.

11. Найнижча собівартість 1 ц зерна, найвищі чистий доход і рівень рентабельності були у варіантах другого і першого строків сівби у гібридів Дніпровський 310 МВ, Кларіка і Анаста при 60 тис. рослин/га; Ювілейний 70 МВ, PR39D81, Валюта і Хельга - 70 тис. /га; Еліта, Сандріна і Баккара - при густоті 80 тис./га. Кращі економічні показники були при застосуванні другого і першого строків сівби.

12. В роки проведення досліджень встановлено, що температура ґрунту на глибині загортання насіння відповідала наступним календарним строкам сівби: 6 - 8 0С - 20. 04. -30.04; 8 - 10 0С - 30.04-10.05; 10 - 12 0С - 10.05-15.05.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах Лісостепу України на чорноземах типових малогумусних для вирощування кукурудзи на зерно

- кращими гібридами середньоранньої групи є PR39D81, Сандріна, Баккара і Еліта; середньостиглої - Анаста і Кларіка;

- сівбу їх слід проводити при температурі ґрунту на глибині загортання насіння 8-10 0С;

- оптимальна передзбиральна густота рослин для середньоранніх гібридів кукурудзи (ФАО 210 - 260) є 70 - 80 тис./га і середньостиглих (ФАО 300 - 330) - 60 - 70 тис./га.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Танчик С.П., Мокрієнко В.А. Строки сівби та водоспоживання кукурудзи // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН.-К. 2003. - Вип.1 - 2. - С. 109 - 112 (здобувачем проведено літературний огляд, узагальнені дані).

2. Танчик С.П., Мокрієнко В.А. Особливості формування продуктивності рослин кукурудзи залежно від густоти стояння // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - М. 2003. - Спец. вип.3 (23). Т. 1. - С. 240-244 (отримання та узагальнення експериментальних даних, висновки).

3. Мокрієнко В.А. Вплив строків сівби на продуктивність нового гібрида кукурудзи PR39D81 // Наук. вісн. НАУ. - К. 2003. - Вип. 64. - С. 77 - 80.

4.Танчик С.П., Мокрієнко В.А. Оптимізація строків сівби кукурудзи в Лісостепу України // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН.-К. 2003. Вип.3. - С. 51-54 (здобувачем проведено літературний огляд, узагальнені дані).

5. Танчик С.П., Мокрієнко В.А. Густота стояння - як головний фактор підвищення урожайності кукурудзи // Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні, 5-6 березня - 2002. - Дніпропетровськ, 2002. - С. 65 - 66 (здобувачем проведено літературний огляд, узагальнені дані, висновки).

6. Мокрієнко В.А. Розробка і удосконалення елементів сортової агротехніки вирощування кукурудзи в Лісостепу України // Матер. доп. наук.-досл. конф. - К., 2003. - С.14.

7. Мокрієнко В.А., Нідзельський В.А., Юник А.В. Вплив елементів інтенсивної технології вирощування на продуктивність нових гібридів кукурудзи // Матеріали наукової конференції молодих вчених. “Проблеми сучасного землекористування” 24 - 26 листопада 2003 р. - К.: ЕКМО, 2003. - С. 63 (здобувачем проведено літературний огляд, узагальнені дані, висновки).

АНОТАЦІЇ

Мокрієнко В.А. Удосконалення елементів сортової технології вирощування кукурудзи в Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Національний аграрний університет, Київ, 2004.

У дослідах, які проводилися у 2001 - 2003 рр., встановлено вплив строків сівби і густоти стояння рослин на умови росту і розвитку гібридів кукурудзи різних груп стиглості, урожайність зерна, економічну та енергетичну ефективність його виробництва. Оптимальним строком сівби для всіх гібридів кукурудзи виявився другий, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння становитиме 8-10 0С. Для середньоранніх гібридів Еліта, Сандріна, Баккара оптимальна густота стояння рослин становила 80 тис./га, а PR39D81 - 70 тис./га; середньостиглих Валюта, Хельга - 70 тис./га, Кларіка, Анаста - 60 тис./га. Середньостиглі та середньоранній гібрид PR39D81 забезпечували більші прирости урожаю зерна залежно від строків сівби та густоти стояння, ніж середньоранні.

Ключові слова: кукурудза, гібриди, строки сівби, густота стояння рослин, ріст і розвиток, врожайність зерна.

Мокриенко В.А. Усовершенствование элементов сортовой технологии выращивания кукурузы в Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Национальный аграрный университет, Киев, 2004.

В опытах, которые проводились в 2001-2003 гг., установлено влияние сроков посева и густоты стояния растений на условия роста и развития гибридов кукурузы разных групп спелости, урожайность зерна, экономическую и энергетическую эффективность его производства. Оптимальным сроком посева для всех гибридов кукурузы оказался второй, когда температура почвы на глубине заделки семян достигнет 8-10 0С. Для среднеранних гибридов Элита, Сандрина, Баккара оптимальная густота стояния растений составляла 80 тыс./га, а PR39D81-70 тыс./га; среднеспелых Валюта, Хельга - 70 тыс./га, Кларика, Анаста - 60 тыс./га. Среднеспелые и среднеранний гибрид PR39D81 обеспечивали большие приросты урожая зерна в зависимости от сроков посева и густоты стояния, чем среднеранние.

Продолжительность вегетационного периода зависит от сроков посева, густоты растений и скороспелости гибрида. Наиболее короткий вегетационный период был в вариантах первого и второго сроков посева. Более продолжительной была вегетация растений кукурузы первого срока посева, что объясняется отклонением температурного режима от оптимального. С увеличением густоты стояния растений с 60 до 90 тыс./га вегетационный период увеличился на 6 - 10 дней. Самыми высокими были среднеранние гибриды кукурузы второго срока посева, а наиболее высоким в этой группе был гибрид PR39D81 (249 см). Среднеспелые гибриды кукурузы интенсивнее растут в высоту при первом сроке посева, что объясняется лучшим использованием почвенной влаги. Среднеранние (Ювилейный 70 М, Елита, Сандрина, Баккара и PR39D81) и среднеспелые гибриды (Днепровский 310 МВ, Валюта) наиболее высокорослыми были при густоте стояния 80 тыс./га (соответственно 233-251 см и 257 см), а среднеспелые (Хельга, Кларика и Анаста) - при 70 тыс./га (256 - 263 см).

С увеличением густоты растений с 60 до 90 тыс./га количество початков уменьшается. Наибольшее их количество на 100 растений имел среднеранний гибрид Элита на варианте второго срока посева при густоте стояния 70 тыс./га (148 шт.), а наименьшее - Днепровский 310 МВ при третьем сроке посева и густоте 90 тыс. растений/га (93 шт.).

У среднеранних гибридов кукурузы Элита, Сандрина, Баккара и PR39D81 масса корневой системы с увеличением густоты стояния растений до 90 тыс./га уменьшилась на 33,6 %, а среднеспелых Валюта, Хельга, Кларика и Анаста - на 41,8%. Наивысшая производительность корневой системы отмечена у среднераннего гибрида кукурузы Элита (20,1 г/г), а среднеспелого - Анаста (15,5 г/г). С увеличением густоты с 60 до 90 тыс./га продуктивность корневой системы увеличивается.

В фазе цветения метелок лучше всего были обеспечены влагой растения кукурузы первого и второго сроков посева при густоте 60 - 70 тыс./га, что свидетельствует о необходимости проведения посева кукурузы в оптимальные сроки. Суммарное водопотребление по мере увеличения густоты растений кукурузы с 60 до 90 тыс./га возрастает вследствие быстрого образования ассимиляционной поверхности. Из группы среднеранних гибридов наиболее эффективно использовали влагу Элита и Сандрина при густоте стояния 80 тыс./га (коэффициент водопотребления на этих вариантах был наименьшим - соответственно 363 и 372). Из среднеспелых гибридов наиболее эффективно использует влагу гибрид Анаста при густоте 60 тыс. растений/га, где коэффициент водопотребления составлял 380.

У среднеранних гибридов кукурузы площадь ассимиляционной поверхности при оптимальном сроке посева в сравнении с ранним сроком уменьшилась на 14 %, а при позднем - на 22%. Площадь транспирационной поверхности среднеспелых гибридов уменьшилась соответственно на 10% и 28 %. Среднеранние гибриды Элита, Сандрина и Баккара наибольшую площадь листовой поверхности на одно растение образовывали при густоте 80 тыс./га (в среднем 0,59 м2), а PR39D81 - при 70 тыс./га (0,70 м2). Среднеспелые гибриды Валюта и Хельга наибольшую площадь ассимиляционной поверхности формировали при выращивании кукурузы с густотой 70 тыс./га (соответственно 0,72 и 0,74 м2), Кларика и Анаста - на варианте с густотой 60 тыс./га (соответственно 0,74 и 0,75 м2). Поэтому на этих вариантах и получены наивысшие показатели чистой продуктивности фотосинтеза. Увеличение густоты растений с 60 до 90 тыс./га привело к снижению массы початков в урожае, в перечете на сухое вещество, в среднем по гибридам с 0,83 до 0,66.

Наивысшая урожайность у исследуемых гибридов наблюдалась при оптимальном сроке посева, когда температура почвы на глубине заделки семян была 8 - 10 0С. Среднеранние гибриды Элита, Сандрина и Баккара высокую урожайность зерна обеспечивали при густоте 80 тыс./га - соответственно 79,3; 81,2; 81,0 ц/га, а Ювилейный 70 М и PR39D81 - при густоте 70 тыс./га (соответственно 76,3 и 85,8 ц/га). Среднеспелые гибриды Валюта и Хельга наивысшую урожайность обеспечивали при густоте 70 тыс./га (соответственно 86,9 и 88,0 ц/га), а Днепровский 310 МВ, Кларика и Анаста - при густоте 60 тыс./га (соответственно 83,6, 89,6 и 91,8 ц/га).

Из группы среднеранних гибридов высокий уровень рентабельности отмечен при выращивании гибрида PR39D81 при оптимальном сроке сева и густоте 70 тыс. растений/га (166,7 %), а из группы среднеспелых - гибрида Анаста при густоте 60 тыс./га (196,0 %). Наивысшими коэффициентами энергетической эффективности характеризовались посевы кукурузы второго и первого сроков посева, что обусловлено меньшими затратами энергии на получение одного центнера зерна кукурузы. Увеличение густоты растений с 60 до 90 тыс./га привело к уменьшению...