3

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 633.15 (631.559:631.543)

ПРОДУКТИВНІСТЬ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ ДОГЛЯДУ ЗА ПОСІВАМИ В ПІВДЕННІЙ ЧАСТИНІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

ВІННИЦЯ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті, Міністерства аграрної політики України протягом 1990-2003 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор ЗІНЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри рослинництва і кормовиробництва.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік МАНЕБ КОВТУНИК ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ Подільська державна аграрно-технічна академія, професор кафедри рослинництва і селекції

кандидат сільськогосподарських наук НИЖЕГОРОДЦЕВ ІВАН ПАВЛОВИЧ Інститут землеробства УААН, старший науковий співробітник лабораторії інтенсивних технологій зернових культур і кукурудзи

Провідна установа: Одеський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України

Захист відбудеться “03”_11 2004 року о 10⁰⁰ годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті за адресою:21008, с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, вул. Сонячна 3.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Вінницького державного аграрного університету, Міністерства аграрної політики України.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: Секретареві Спеціалізованої вченої ради вул. Сонячна 3 с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області.

Автореферат розісланий “24”_09 2004 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради, доцент Янчук В.І.

кукурудза листковий фотосинтетичний

Кукурудза є однією з найбільш високопродуктивних злакових культур універсального призначення, яку вирощують для продовольчого, кормового і технічного використання. У країнах світу для продовольчих потреб використовується приблизно 20% зерна кукурудзи, для технічних - 15 %, решта йде на фураж. В Україні відчувається гостра потреба у нарощуванні об'ємів виробництва зерна кукурудзи. Все це стимулює збільшення посівних площ та удосконалення технології вирощування культури.

Актуальність теми. Нарощування виробництва зерна - ключова проблема аграрного сектора держави. В її вирішенні важлива роль відводиться кукурудзі. Сучасна технологія вирощування культури, за даними інституту зернового господарства УААН, забезпечує отримання максимального врожаю високої якості, стійкий економічний ефект, підтримання родючості ґрунту та охорону навколишнього середовища. Разом з тим, ця технологія потребує регіональної розробки, введення або модифікації тих, чи інших, технологічних прийомів.

Важливою, нерідко вирішальною, ланкою в системі технології вирощування кукурудзи є догляд за посівами, особливо боротьба з бур'янами. Для цього застосовують гербіциди, оскільки механічні прийоми не завжди дають бажаний ефект, перш за все, через відсутність чітких рекомендацій. Через значну вартість гербіцидів, та певний негативний вплив їх на довкілля та агробіоценози, знову постало питання використання механічних засобів боротьби з бур'янами у посівах польових культур.

У попередній період було напрацьовано достатньо прийомів механічного догляду за просапними культурами, в тому числі і за кукурудзою, однак з часом постало питання про їх перегляд як у загальному, так і регіональному плані.

Оскільки дані питання, стосовно південної частини Лісостепу України розроблені недостатньо і є актуальними в системі технології вирощування кукурудзи, вони обумовили дослідження, які узагальнені в даній роботі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, результати яких викладені в дисертації, виконувалися відповідно до тематичних планів Уманського державного аграрного університету (УДАУ) (номер державної реєстрації 0100U000461), де автор був безпосереднім виконавцем з 1990 року.

Мета і завдання дослідження. Вивчити в умовах південної частини Лісостепу України вплив різних технологій догляду за посівами на ріст, розвиток та урожайність кукурудзи на зерно.

Завдання дослідження:

- виявити вплив технології догляду за посівами кукурудзи на водний і поживний режим ґрунту;

- вивчити особливості росту і розвитку кукурудзи залежно від технології догляду за посівом;

- дослідити динаміку формування листкового апарату, фотосинтетичний потен- ціал і продуктивність фотосинтезу кукурудзи залежно від технології догляду за посівом;

- виявити ефективність технології догляду за посівом у боротьбі з бур'янами;

- встановити вплив цих технологій догляду за посівом на урожайність кукурудзи;

визначити біоенергетичну та економічну ефективність вирощування кукурудзи залежно від технології догляду за посівом.

Предмет дослідження: бур'яни, водний і поживний режим ґрунту, ріст, розвиток, фотосинтез, зернова і кормова продуктивність кукурудзи залежно від технологічних схем догляду за посівами в умовах південної частини Лісостепу України;

Об'єкт дослідження: рослини середньоранніх гібридів кукурудзи;

Методи дослідження: Основними методами дослідження були: польовий, лабораторно-польовий, лабораторний, математичної статистики застосовані згідно загальноприйнятих методик.

Наукова новизна та практичне значення одержаних результатів. Вперше в умовах південної частини Лісостепу України досліджено ефективність різних технологій догляду за посівами кукурудзи - хімічного, механічного та їх поєднання.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці програми і методики досліджень, плануванні експериментів та їх проведенні, аналізі та обробці отриманих результатів. Публікації виконано самостійно та у співавторстві. Частка участі автора у спільних публікаціях становить 80%. За безпосередньою участю автора та під його керівництвом проводилося впровадження результатів досліджень у виробництво.

Результати досліджень використані при підготовці рекомендацій по вирощуванні кукурудзи в Черкаській області а також в навчальному процесі при викладанні рослинництва і кормовиробництва

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались та опубліковані в матеріалах: міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 30-річчю створення Інституту кормів УААН м. Вінниця, 2003 р., міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми степового землеробства і рослинництва та їх вирішення в реформованих сільськогосподарських підприємствах” м. Миколаїв, 2003 р., збірнику наукових праць Уманського державного аграрного університету, 2003 р., на науково - практичних конференціях у Тальнівському районі Черкаської області (2003 - 2004 рр.)., на науковому семінарі “Сучасні технології в рослинництві” Уманського ДАУ., на засіданнях кафедри рослинництва і кормовиробництва Уманського державного аграрного університету.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 4 наукові праці, матеріали досліджень використано при написанні навчального посібника “Біологічне рослинництво”.

Об'єм та структура роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків і пропозицій виробництву, викладена на 165 сторінках, включає 23 таблиці, 21 рисунок, 28 таблиць в додатках. Список використаних джерел нараховує 173 джерела, в тому числі 10 латиницею.

ЗМІСТ РОБОТИ

Стан вивчення питань по удосконаленню технології вирощування кукурудзи на зерно (огляд літератури)

В розділі проаналізовано дані вітчизняних та зарубіжних досліджень впливу хімічного і механічного догляду на водний, поживний режими ґрунту, ріст, розвиток і забур'яненість посівів кукурудзи. На основі здійсненого аналізу обґрунтовано необхідність та програму проведення досліджень.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина роботи виконана на дослідному полі Уманського державного аграрного університету. Ґрунтовий покрив дослідного поля однорідний і представлений чорноземами опідзоленими, слабо реградованими, важкосуглинистого механічного складу, на карбонатному лесі. Питома вага твердої фази вищевказаних чорноземів коливається в межах 2,57 - 2,72, об'ємна - 1,23 - 1,27 г/смі. Опідзолені, слабо реградовані чорноземи мають слабо кислу реакцію, яка з глибиною переходить в нейтральну. Вміст гумусу в орному шарі невисокий 3,0 - 3,3 %.

Клімат південної частини Лісостепу України характеризується нестійкою температурою повітря і кількістю опадів. За даними Уманської гідрометеостанції клімат місцевості помірно-континентальний. Середньорічна температура за період 1990-2003 рр. складала 7,2є С при середньорічній кількості опадів 633 мм. З коливанням в вологі роки до 740 мм, а в посушливі знижувалась до 559 мм. За період вегетації рослин випадає в середньому 379 мм. Проте, їх розподіл в часі нерівномірний. Сума активних температур, у 1990-1991 та 2001-2003 рр. була достатньою для вирощування кукурудзи на зерно і складала 2719-3136 °С

В роки досліджень вегетація кукурудзи проходила в задовільних умовах.

Для виконання поставлених завдань було проведено дослідження ефективності різних технологій догляду за посівами кукурудзи за схемою:

1. КОНТРОЛЬ - догляд за посівами при внесенні гербіцидів;

2. Боронування через 4 - 5 днів після сівби; післясходове боронування при появі 1 - 2 і 6 - 7 листків;

3. Боронування через 4 - 5 і 8 - 9 днів після сівби; післясходове боронування при появі 1 - 2, 3 - 4, 6 - 7 листків;

4. Боронування через 4 - 5 і 8 - 9 днів після сівби; післясходове боронування при появі 2 - 3 листка; міжрядний обробіток з присипанням захисних смуг після появи 5 листків, міжрядний обробіток з підгортанням при появі 7 - 8 листків;

5. Суцільне розпушування культиватором на глибину 3 см, через 4 - 5 днів після сівби; боронування при появі сходів; міжрядний обробіток з присипанням захисних смуг після появи 5 листків, міжрядний обробіток з підгортанням (фаза 7 - 8 листків);

6. Внесення гербіцидів при сівбі, післясходове боронування при появі 3 - 4, міжрядний обробіток у фазі 6 - 7 листків.

Площа ділянки у дослідах - 106 мІ, облікова - 50 мІ., повторність триразова.

Попередник кукурудзи - озима пшениця.

Технологія основного і передпосівного обробітку ґрунту та сівби була загальноприйнятою для південної частини Лісостепу.

На варіантах 1 і 6 для досходового внесення гербіцидів у 1990-1991рр використовували Ерадикан 6Е (7 л/га) + Атразин (2 кг/га), у 2001-2003рр. - Харнес (2 л/га). Для післясходового внесення на варіанті 1 (у фазі 3-4 листків) в 1990-1991рр - 2,4Д (амінна сіль) 1,5 кг/га, у 2001-2003 рр. - Базагран 3 л/га.

Посів проводили насінням гібридів Колективний - 244 (1990-1991рр.) і Кадр 217 МВ (2001-2003 рр.)

Агротехніка догляду за посівами визначалась програмою досліджень.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Водний режим ґрунту. Вологість ґрунту досліджували в критичний період вегетації кукурудзи - у фазі викидання волоті. Виявилось, що при проведенні механічного догляду, особливо при поєднанні боронування з міжрядним обробітком, вологість ґрунту, порівняно з контролем ( застосування гербіцидів) у шарі 0 - 20 см, була вищою на 2,4 - 2,5 %. У нижчих шарах різниця несуттєва. При проведенні боронування без міжрядних обробітків різниця, порівняно з контролем була незначною.

Поживний режим ґрунту. Вміст поживних елементів в ґрунті визначали в фазу цвітіння качана. На варіантах механічного догляду спостерігали деяке зменшення вмісту поживних елементів у ґрунті порівняно з контролем. Так вміст азоту в шарі 0 - 20 см на контролі становив 166, при поєднанні боронування з розпушуванням міжрядь 162 - 163, коли проводили лише боронування 165 - 166 мг на 1 кг ґрунту, що складало 98 - 99% до контролю. В шарі ґрунту 20 - 40 см також зберігається вказана різниця, що пояснюється дещо більшим виносом елементів поживи на варіантах механічного догляду за посівами. Між вмістом азоту в ґрунті і урожайністю зерна кукурудзи мав місце тісний обернений кореляційний зв'язок, для шару 0 - 20 см r = - 0,96, 20 - 40 см r = - 0,87.

Теж стосується фосфору. В шарі 0 - 20 см на контролі його вміст становить 98 мг, при проведенні боронувань з міжрядними обробітками - 93 - 94, при лише боронуванні - 96 - 97 мг на 1 кг ґрунту, що становить відповідно 95 - 96% і 98 - 99% до контролю. Вміст Р₂О₅ в шарі ґрунту 20 - 40 см, подібно до показників по азоту, знижувався на варіантах механічного догляду на 13 - 14 % проти контролю. Коефіцієнт кореляції між вмістом фосфору і урожайністю кукурудзи був обернений і тісний і становив в шарах ґрунту 0 - 20 і 20 - 40 см відповідно r = - 0,94, і r = - 0,93.

Незначні відмінності були по наявності калію в шарі ґрунту 0 - 20 см. Вміст його на варіантах з механічного догляду знижувався на 1 - 5 % до контролю. В шарі ґрунту 20 - 40 см різниця більша - 2 - 8 %. Як і у випадку з азотом і фосфором, кореляційний зв'язок між урожайністю зерна і вмістом в ґрунті калію був тісний і обернений. Для шару ґрунту 0 - 20 см, r = 0,96, для шару 20-40 см r = 0,85.

Проходження фенологічних фаз вегетації. Встановлено, що до утворення 11 - 12 листків, різниці в часі проходження фаз вегетації, між варіантами досліджень, практично немає. Однак, при застосуванні гербіцидів спостерігали затримку появи сходів на 1 - 2 дні. Слід відмітити, що період цвітіння волоті - цвітіння качана на варіантах з міжрядним обробітком був тривалішим і розтягувався на 4 - 5 днів. При проведенні лише боронування, він скорочувався до 2 - 3 днів. На контролі цей період складав лише 1 день.

У ході подальшої вегетації проходження фаз розвитку, на всіх варіантах досліду, відбувалось майже одночасно, різниця між настанням фаз складала 1 - 2 дні.

Густота посіву. На ділянках досліду де вносили гербіциди мало місце деяке зменшення польової схожості насіння (5,8 сходів на 1мІ проти 5,9 - 6,0 шт/мІ при механічному догляді).

Протягом вегетації спостерігали незначне зрідження посіву незалежно від способів догляду. Якщо при механічному догляді мало місце механічне травмування рослин, то при використанні гербіцидів - їх дія. В середньому густота рослин протягом 60 днів вегетації зменшилась на 0,3 - 0,5 шт/мІ.

При застосуванні гербіцидів на рослині утворювався лише один качан. Коли проводили лише боронуванням цей показник зріс на 7 - 8 %, при проведення боронування з міжрядним обробітком він підвищився на 13 - 18 % до контролю. Кращим виявився варіант 5, де досходову суцільну шаровку поєднували з післясходовим боронуванням і міжрядним обробітком. Тут на одній рослині утворилось в середньому 1,13 качанів, що на 18 % більше ніж на контролі.

Висота рослин кукурудзи залежно від прийомів догляду за посівами. Різні схеми догляду за посівами впливали на висоту рослин. Більша строкатість спостерігається у фазі 3 - 5 листків і викидання волоті.

Ріст продовжувався і після настання фази цвітіння. У більшій мірі це спостерігалась на варіантах з лише боронуваннями і на контролі.

Кращі показники були на варіанті 5, де проводилось досходове суцільне розпушування. На цьому варіанті, через 90 днів після появи сходів, висота кукурудзи перевищувала контроль на 10 см. При проведенні п'ятикратного боронування без міжрядного обробітку, висота рослин була менша від контролю на кінець вегетації на 5 см.

Динаміка наростання вегетативної маси кукурудзи. Показники висоти посівів дають лише часткову інформацію про ріст рослин. Більш повна вона при порівнянні динаміки наростання їх маси. Повільне накопичення вегетативної маси рослин протягом перших десяти днів вегетації змінюється в подальшому підвищенням даних показників. Механічний догляд більш суттєво впливав на перебіг цього процесу. Через 10 днів після появи сходів вегетативна маса рослин на варіантах з механічним доглядом перевищувала контроль на 9 - 19 %.

Через 20 днів після появи сходів на ділянках, де проводили 2 - 3 післясходових боронування внаслідок деякого травмування рослин приріст дещо уповільнився і вегетативна складала 82 - 96% від контролю (варіант 2 і 3), проте на ділянках де боронування проводилось 1 раз в поєднанні з міжрядними обробітками, маса рослин перевищувала контроль на 18 - 21 %. Варіанти 1 і 6 з використанням гербіцидів не відрізнялись між собою.

В подальшому спостерігалось швидке накопичення вегетативної маси на ділянках з застосуванням механічного догляду за посівом. У фазі молочно-воскової стиглості кращим був варіант 5, з поєднання досходової суцільної культивації з післясходовим боронуванням і міжрядними розпушуваннями, де вегетативна маса перевищувала контроль на 28%. (табл. 1.).

Таблиця 1 Вплив різних схем догляду на наростання вегетативної маси кукурудзи (середнє за 1990-1991, 2001-2003 роки)

Максимальні добові прирости маси рослини спостерігали в третій-четвертій декадах вегетації (фази 7 - 12 листків) - 32,1 - 58,2 г. За нашими даними, починаючи з другої декади вегетації, (фази 4 - 7 листків), наростання вегетативної маси рослин мало відрізнялось від показників у фазі викидання волоті - молочно-воскова стиглість. Ці дані не узгоджуються з твердженням про повільний ріст кукурудзи на початку вегетації.

Зниження приросту вегетативної маси в період від закінчення формування рослиною листків до викидання волоті пов'язане з відтоком асимілянтів на створення генеративних органів. Покращення цього показника після цвітіння кукурудзи відбувається переважно за рахунок збільшення маси качанів.

Установлена тісна кореляційна залежність між вегетативною масою рослин і урожаєм зерна. Коефіцієнт кореляції на 20 день після появи сходів кукурудзи складає r = 0,91, на 30день - r = 0,74, на 60 день - r = 0,69, на 90 день - r = 0,80.

У фазі 12 листків листкова поверхня, на варіантах де проводили боронування з міжрядними обробітками, перевищувала контроль на 12 - 23%, що зберігалося до кінця вегетації.

Індекс листкової поверхні у фазі викидання волоті становив - на контролі - 3,97, при проведенні трьох боронувань - 3,98, на варіантах де проводились міжрядні обробітки показники були значно вищі - 4,83 4,66 та 4,81.

Це обумовило і вищі на цих ділянках показники фотосинтетичного потенціалу посіву (ФПП). В перший міжфазний період (1 - 5 листок) при механічному доглядові за посівом, а також на варіанті 6, де механічний догляд поєднується з внесенням гербіцидів при сівбі, ФПП близький або менший від цього показника на контролі. Проте, в послідуючі міжфазні періоди ФПП на цих варіантах перевищував контроль на 13 - 22 %.

Показником фотосинтетичної ефективності посіву є сумарний фотосинтетичний потенціал (СФПП) (табл. 2).

Таблиця 2 Сумарний фотосинтетичний потенціал посіву кукурудзи залежно від технології догляду (середнє за 1990-1991, 2001-2003 рр.)

Дані одержані нами показують, що використання для догляду лише гербіцидів, зменшує цей показник. Так сумарний фотосинтетичний потенціал посіву на варіантах 4, 5 і 6, де боронування поєднувалось з міжрядними розпушуваннями перевищував контроль на 15 - 20 %.

Дещо нижчий цей показник на варіанті де проводили лише п'ять боронувань (2608,5 тис. м²/га), проте і він перевищує контроль на 7 %.

Встановлено тісний кореляційний зв'язок між сумарним фотосинтетичним потенціалом і наростанням вегетативної маси. Коефіцієнт кореляції дорівнює r = 0,73, детермінації R² = 0,53.

Кореляційна залежність між урожайністю зерна та сумарним фотосинтетичним потенціалом теж тісна, r = 0,90, R² = 0,81 (рис.1).

Рис.1.1. Кореляційний зв'язок між СФПП і урожайністю зерна (середнє за 1990-1991, 2001-2003 рр.).

Отже більш сприятливі умови для вегетації рослин створюються за умов коли досходове боронування або досходова суцільна мілка культивація поєднувалось з післясходовим боронуванням і міжрядними обробітками.

Забур'яненість кукурудзи залежно від технології догляду за посівом. Одержання високих і стабільних урожаїв кукурудзи залежить від багатьох факторів. Одним з них, причому надзвичайно важливим, є створення для росту культурних рослин безконкурентного середовища. В цьому плані, захист посіву від бур'янів займає провідне місце.

Спостереження за впливом прийомів догляду за посівами на видовий склад бур'янів свідчать, що в умовах південної частини Лісостепу на суглинкових чорноземах гербіциди не завжди ефективно контролюють їх чисельність.

Особливо це стосується мишію сизого та зеленого (Setaria glauka L., S. viridis L.), кількість яких на десятий день після появи сходів сягала на контролі - 297 шт/ мІ.

На двадцятий день вегетації на цьому варіанті, крім значної кількості мишіїв - 280 шт/мІ, було зафіксовано 35 шт/мІ сходів осоту жовтого. Внесення у фазі 4 - 5 листків страхового гербіциду дозволило втричі знизити забур'яненість посіву мишієм - до 94 шт/І, та осотом жовтим - до 10 шт/мІ. На 60 день ці ділянки були чисті від осотів, проте була значна кількість злакових бур'янів - 58 шт/мІ. Слід відмітити що, рослини мишію на початку вегетації були пригнічені дією гербіцидів. Спостерігалось явище, коли вторинна коренева система відмерла, а рослини росли за рахунок первинного коріння, але пізніше, через 60 днів після появи сходів кукурудзи з вузла кущення мишію відросли вторинні корені, і відновилась вегетація цих бур'янів. На варіанті 6, де внесення гербіцидів поєднано з механічним доглядом, чисельність мишію була знижена післясходовими обробітками від 149 шт/мІ на 10 день після сходів до 5,7 шт/мІ на 30 день, тобто в 26 разів. Кількість рослин осоту рожевого також знизилась з 5,3 до 3 шт/мІ (табл. 3).

Таблиця 3Забур'яненість кукурудзи залежно від технології догляду за посівом, шт/м² (середнє за 1990-1991, 2001-2003 рр.)

Досить ефективно зменшують кількість однорічних бур'янів боронування. Так, на десятий день після появи сходів кукурудзи на варіанті 3 (2 досходових і 3 післясходових боронування) нараховувалось 3,3 шт/м² сходів мишію, 0,7 - лободи . Сходи щириці і свиріпи досходовими боронуваннями знищувались повністю. Проведення додатково ще двох післясходових боронувань дозволило знизити кількість мишію, на 30-й день після появи сходів кукурудзи до 1,3 рослин на 1 мІ. В знищенні берізки та осотів боронування було менш ефективним. Використання цього агроприйому дозволяє підтримувати забур'яненість осотом жовтим та рожевим на рівні 5 рослин на 1 мІ лише на час проведення обробітків. Далі кількість осотів зростає в 1,9 рази через 60 днів після сходів і в 2,3 рази через 90 днів. Така ж тенденція зберігається щодо берізки.

На стан забур'яненості впливає кратність боронувань. Зменшення їх кількості (одне досходове та два післясходових) на варіанті 2, знизило його ефективність в першій половині вегетації. Однак при даній технології догляду вплив бур'янів на ріст кукурудзи різко знижується. В фазі викидання волоті, за рахунок затінення ґрунту, на цьому варіанті посів був чистий від осотів та берізки. В цей період з'явилась значна кількість сходів мишію - 61 шт/мІ, проте до фази молочно-воскової стиглості їх кількість знизилась до 26 шт/мІ, під кінець вегетації, спостерігалось збільшення кількості рослин щириці до 8 шт/мІ.

Характеризуючи забур'яненість на варіанті 5, де досходові боронування були замінені суцільною мілкою культивацією можна відмітити, що на десятий день після появи сходів на посіві нараховувалось 27,3 шт/мІ сходів мишію, 0,3 - лободи, 1,7 - щириці, 1,3 - берізки та 6,0 - осоту рожевого і 7,3 - осоту жовтого. Послідуючими обробітками кількість мишію була знижена в 16 разів і через 30 днів після сходів складала лише 1,7 шт/мІ. В 1,5 рази зменшилась кількість осотів, повністю були знищені лобода та щириця, однак кількість рослин берізки збільшилась в 4,8 рази і складала, на цей час 6,3 шт/мІ. На кінець вегетації посів залишався чистим від однорічних бур'янів та осоту, кількість берізки була 5,7 шт/мІ.

Схожою була ситуація і на ділянках де крім до- і післясходових боронувань проводили міжрядний обробіток. Але кількість сходів одно - та багаторічних бур'янів тут була нижчою, ніж на попередньому варіанті догляду. Проте в фазі воскової стиглості забур'яненість дещо підвищилась(4,3 шт/мІ рослин - мишію, 8,6 - берізки, 2,9 - щириці та 1,5 - осоту жовтого).

У дослідженнях ми використовували кількісно-гравіметричний метод визначення забур'яненості посіву, при якому враховується кількість і маса бур'янів, яка більш чітко відображає вплив на їх ріст прийомів догляду за посівом.

Протягом перших тридцяти днів вегетації ріст маси бур'янів стримується боронуваннями, міжрядними обробітками і дією гербіцидів. Послідуючі 30 днів їх вегетативна маса збільшується, але по мірі формування листкової поверхні кукурудзи ріст бур'янів сповільнюється. Вплив затінення настільки ефективний, що осот жовтий та осот рожевий практично повністю зникають з агрофітоценозу.

Маса бур'янів на контролі протягом перших 30 днів вегетації не змінювалась. Це пояснюється дією гербіцидів. Але по мірі вегетації цей показник зростав досягаючи максимуму в кінці вегетації. Зростання маси бур'янів відбувалось головним чином за рахунок мишію та щириці (див. табл.3.).

Динаміка наростання маси бур'янів на варіантах з механічними обробітками була однаковою. Протягом першого місяця вегетації, за рахунок механічного догляду, цей показник утримувався на рівні 50 - 80 г/мІ , протягом другого місяця він зростав 3-10 разів і на кінець вегетації зменшувався.

При поєднанні досходової мілкої суцільної культивації з післясходовим боронуванням і міжрядними обробітками (варіант 5) маса бур'янів протягом всього періоду вегетації була найменшою. Причому, якщо в перший місяць це відбувалось за рахунок обробітку ґрунту, то в подальшому кукурудза боролась з бур'янами шляхом їх затінення (табл. 4).

Таблиця 4 Вплив прийомів догляду на наростання вегетативної маси бур'янів (середнє за 1990-1991, 2001-2003 рр.)

Поєднання внесення гербіцидів з механічними обробітками посівів також дозволяє ефективно контролювати як кількість, так і масу бур'янів.

Дослідження показали, що ефективність гербіцидів, які використовуються для захисту посівів кукурудзи від бур'янів в значній мірі залежить від погодних умов передбачити які важко, в той час використання механічних знарядь дозволяє покращувати умови вегетації кукурудзи, а також контролювати забур'яненість.

Урожайність кукурудзи залежно від технології догляду. Встановлено, що за кількістю зерна в качані значних відмінностей між варіантами досліду немає. Лише на варіанті 3 де проводилось два досходових і три післясходових боронування цей показник був нижчий на 7 % порівняно з контролем.